Radio România Internațional

Tag: Іран

  • Реакція румунських офіційних осіб на напад Ірану на Ізраїль

    Реакція румунських офіційних осіб на напад Ірану на Ізраїль

    Відбита на 99% і не завдавши значної шкоди, іранська атака на Ізраїль з використанням сотень безпілотників і ракет в ніч на суботу перетнула поріг – за десятиліття антагонізму між двома країнами ніколи раніше не було іранської атаки всередині Ізраїлю. На таку реакцію очікували вже кілька днів, після того, як 1 квітня в Сирії були вбиті сім елітних іранських військовослужбовців під час бомбардування іранського консульства в Дамаску, яке приписують Ізраїлю. Ми точно не знаємо, чому Ізраїль здійснив атаку в Сирії, кажуть аналітики, але Іран був змушений відповісти заради свого внутрішнього іміджу і продемонструвати свою силу в регіоні.

    Тактика, яку обрав Тегеран, подібно до тієї, яку росіяни використали в Україні, полягала в тому, щоб перевантажити ізраїльську оборону великою кількістю ракет. За винятком того, що ізраїльська система протиповітряної оборони набагато потужніша, і їй допомагали союзні американські та британські винищувачі. Тегеран стверджує, що питання закрите. Однак те, що станеться далі, залежить від того, чи вирішить Ізраїль посилити цикл відповідей.

    У першій реакції розширений кабінет міністрів Ізраїлю, який зібрався вночі у бункері в своїй штаб-квартирі в Тель-Авіві, доручив прем’єр-міністру Біньяміну Нетаньяху, міністру оборони Йоаву Галанті та міністру Бені Ганцу підготувати відповідь на іранську військову агресію. “Ані регіон, ані світ не можуть дозволити собі більше війни”, – заявив у неділю Генеральний секретар ООН Антоніу Гутерріш, закликаючи до “максимальної стриманості” на засіданні Ради Безпеки після нападу Ірану на Ізраїль.

    Світові лідери засудили безпрецедентний напад Ірану на Ізраїль. Президент США Джо Байден підтвердив свою непохитну підтримку Ізраїлю, а Росія закликала сторони до стриманості. З метою допомогти розрядити ситуацію і зміцнити безпеку в регіоні, верховний представник ЄС із зовнішньої політики Жозеп Боррель скликав у вівторок позачергове засідання міністрів закордонних справ ЄС для обговорення нападу.

    У Бухаресті президент Клаус Йоганніс заявив, що Румунія найрішучішим чином засуджує напад Ірану на Ізраїль. “Ми повністю солідарні з ізраїльським народом у цей важкий час і закликаємо уникати подальшої регіональної ескалації”, – йдеться у посланні глави румунської держави. “Ми рішуче засуджуємо цей напад і підтримуємо право Ізраїлю на забезпечення безпеки своїх громадян”, – написав у своєму посланні прем’єр-міністр Марчел Чолаку, підкресливши, що Румунія повністю солідарна з ізраїльським народом. І останнє, але не менш важливе: Патріарх Румунської Православної Церкви, Блаженніший Даниїл, надіслав у неділю послання Патріарху Єрусалимському після нападу безпілотниками і ракетами з боку Ірану, висловивши своє занепокоєння ескалацією військового конфлікту.

  • Міжнародна спільнота засудила напад на цивільне судно

    Міжнародна спільнота засудила напад на цивільне судно




    Неодноразово звинувачений упродовж
    останніх років у нападі на вантажні судна і порушенні права на свободу
    судноплавства Іран знову опинився в центрі міжнародного скандалу. У ніч проти 30 липня
    в Аравійському морі біля узбережжя Оману танкер MercerStreet, що належить
    ізраїльському бізнесмену, зазнав нападу з дрону. У результаті цього
    загинуло двоє членів екіпажу судна – румун і британець.
    Танкер плавав порожнім, а напад був здійснений з безпілотної літальної установки
    в Ормузькій протоці біля берегів Оману.




    «Інцидент знаменує нову віху у напружених стосунках між Ізраїлем та Іраном
    після нападів на інші кораблі», – пишуть міжнародні інформаційні агентства.
    Сполучені Штати, Ізраїль та Велика Британія звинувачують у нападі Іран, який,
    однак, категорично заперечує свою причетність та стверджує, що «окремі країни намагаються
    створити атмосферу небезпеку та хаос на міжнародній арені шляхом організації
    таких заходів». ЄС та НАТО рішуче засудили цей напад.




    «Цей вчинок порушує свободу судноплавства і є неприйнятним», – заявила Набіла
    Масралі, речниця Верховного представника Європейського
    союзу із закордонних справ і політики безпеки Жозепа Борреля, додавши, що «обставини цього нападу мають
    бути прояснені».




    Зі свого боку, речник НАТО нагадав, що «свобода судноплавства є життєво
    важливою для всіх країн-членів НАТО і має бути захищена відповідно до норм міжнародного
    права». Він підкреслив, що НАТО глибоко стурбована дестабілізуючими діями Ірану
    в регіоні і закликав Тегеран дотримуватись своїх міжнародних зобов’язань. Після інциденту Вашингтон пообіцяв «колективну
    відповідь» на дії Ірану разом зі своїми союзниками, а в Лондоні прем’єр-міністр
    Борис Джонсон заявив, що «Іран повинен відповідати за свої дії».




    Міністерство закордонних справ Румунії підтримує
    постійний зв’язок з цього питання офіційними особами, в тому числі високопосадовцями
    з Ізраїлю, США та Великобританії, а після того, за попередніми даними експерти
    дійшли висновку, що за нападом стоїть Іран, представники чотирьох країн
    оголосили, що вони готують злагоджену відповідь. Під час телефонної розмови з
    главою європейської дипломатії міністр закордонних справ Румунії Богдан Ауреску
    рішуче засудив напад на цивільне судно, а також підкреслив, що цей інцидент має
    негативні наслідки на свободу судноплавства в регіоні, відповідно до норм міжнародного
    права.


    У вівторок представники Великобританії, Румунії та Ліберії повідомили Раду
    Безпеки ООН про «дуже велику ймовірність» того, що іранські сили
    використовували один або кілька безпілотників для здійснення нападу біля
    берегів Оману. «Цей напад підірвав і створив ризик для безпеки міжнародних
    перевезень і є явним порушенням міжнародного права», – зазначили вони у зверненні
    до Ради Безпеки ООН, додавши, що «напад має
    бути засуджений міжнародним співтовариством».


    Також у вівторок Рада співробітництва арабських держав Перської затоки -
    регіональна організація, до якої входять всім країн-союзників США, які мають
    напружені відносини з Тегераном через ядерну програму Ірану та інші політичні
    чи релігійні розбіжності, засудила напад і закликала міжнародну спільноту вжити
    заходів, щоб припинити «агресію проти торговельного судноплавства» у цьому
    регіоні.



  • Іран, «гаряча точка» на карті світу

    Іран, «гаряча точка» на карті світу


    Тегеран
    визнав лише через три дні, що випадково збив український авіалайнер із 176
    пасажирами на борту, включаючи десятки іранців, а затримка у визнанні правди
    спровокувала гнів населення. Іранці вийшли на вулиці Тегерану та інших міст
    країни вигукуючи гасла проти влади і вимагаючи відставки диктатора – тобто духовного
    лідера Ірану, аятоли Алі Хаменеї. Спроби приховати правду не було, ствердив прес-секретар іранського уряду Алі Рабій, згідно з яким перші заяви ґрунтувалися
    на наявній тоді інформації, яка не показала зв’язку між аварією літака та
    ракетними обстрілами, однак пізніше виявилося, що це не так. Усе було помилкою
    через напруженість у відносинах зі Сполученими Штатами, від якої іранці
    очікували можливих ударів у відповідь, – зазначив він.


    Напруженість досягла найвищої точки 3 січня, після ліквідації
    Сполученими Шататми Америки іранського генерала Касема Сулеймані, командувача
    елітним спецпідрозділом «Аль-Кудс», відповідальним за зовнішні операції у
    складі Корпусу вартових Ісламської революції, головного військового стратега та
    тактика Ірану по боротьбі із впливом Заходу та сприянню розширенню шиїтського
    та іранського впливів на Середньому Сході. Тегеран пообіцяв помститися за
    смерть свого генерала і незабаром завдав ракетного удару по американських базах
    в Іраку. Дві ракети влучили в «зелену зону» в столиці Іраку Багдаді, де
    розташоване й Посольство США в цій країні. Знищення Сулеймані, що вважався другою
    за впливом людиною в Ірані після духовного лідера Алі Хаменеї, мало на меті призвести
    до припинення війни, а не викликати іншу, заявив лідер Білого дому, додавши, що
    Сулеймані готував напади на посольства США у чотирьох країнах.




    Ми запросили до мікрофону нашої радіостанції
    провідного румунського експерта з Середнього Сходу Овідіу Раєцкого, який проаналізував
    ситуацію, що склалася та позицію Тегерану: «Масивні докази авіакатастрофи
    змусили режим взяти на себе вину. Тепер йому доведеться впоратися, перш за все,
    з внутрішньою кризою. Іранці дуже чутливі до страждань, це характерно для шиїтів,
    їх релігія визначається чутливістю до страждань, перед лицем несправедливої
    ​​смерті. І тоді це призведе до щирих протестів, не говорячи вже про інтереси
    противників Ірану до заохочення протестних акцій. Я думаю, що цей рік буде
    роком протестів в Ірані, насамперед тому, що населення реагує на те, що зробив
    режим. Іранський народ – це освічений, чуйний народ, це люди, в яких почуття
    справедливості закладене на генетичному рівні. Аятоли також повинні бути дуже
    обережними, оскільки вони прийшли до влади у 1979 році, власне апелюючи до
    цього почуття справедливості проти зловживань Шаха. Вони розуміють, що США,
    Ізраїль, можливо Захід, можливо Росія, Китай, мають певний інтерес до
    заохочення цих протестів, тому що найкращий спосіб позбутися цього іранського обвивання
    навколо Середнього Сходу, навколо Саудівської Аравії, навколо Ізраїлю – це
    відрубати голову. Наразі тіло настільки міцно обвило Сектор Гази, Ліван, Сирію,
    Ізраїль, Ємен, Ірак, Саудівську Аравію, що знадобиться багато років, щоб звільнитися від
    нього. І тоді найкращий спосіб – заохотити зміну режиму. Залишається побачити,
    що про це думає Китай і, що про це думає Володимир Путін. Я вважаю, що Росія в
    середньостроковій і довгостроковій перспективах виграє від цього. Наразі важко
    сказати, що зробить Китай – важливий гравець, який насправді не дуже хоче, щоб
    США зробили ще один крок вперед на Середньому Сході, і тоді можливо, що
    китайські інтереси зараз вимагають нереволюційного та незмінного Ірану.»




    У Тегерані,
    виступаючи за національне примирення, президент Хассан Роугані закликав до
    серйозних змін у владі Ірану, непрямо визнаючи, що трагічна історія збиття українського
    літака викликала кризу довіри до іранської влади. Що буде далі? Чи
    загострюватиметься конфлікт у регіоні або мало-помалу згасне, яку позицію займе
    США? На ці запитання спробував відповісти аналітик Овідіу Раєцкі: «Традиційний
    підхід Дональда Трампа, як ми бачили в його стосунках з Північною Кореєю, сповіщає
    про те, що зараз ми побачимо спокусливу фігуру Трампа, побачимо його обличчя переговорника.
    Питання в тому, чи дозволить собі Іран почати переговори зі США в умовах
    зростання внутрішніх протестів. Якщо внутрішня боротьба буде довготривалою, аятоли,
    які є сильними і здатними втриматися в довгостроковій перспективі, оберуть варіант
    дестабілізації Середнього Сходу. Однією з причин, через яку люди протестують, окрім
    того, що сталося зараз, – це незадоволення населення тим, як вони живуть в
    Ірані. Протести почалися ще до цієї кризи, іранці почали протестувати ще восени
    через економічні проблеми.»


    Можливі переговори можуть бути зосереджені на
    ядерній угоді. Тегеран може погодитися на деякі дуже чіткі межі та контроль у певних
    умовах, а також відмовитися від дуже агресивної політики захоплення шиїтського
    простору, – каже Овідіу Раецкі. Взамін він може отримати послаблення санкцій.

  • Реакція на події в Ірані

    Реакція на події в Ірані




    Міністерство закордонних справ Румунії заявляє, що
    пильно стежить за ситуацією на Середньому Сході, після того, як минулого тижня
    Іран визнав, що збив український пасажирський літак щойно після зльоту з тегеранського
    аеропорту. Згідно із заявою румунського зовнішньополітичного відомства це
    включає моніторинг дотримання положень Віденської конвенції, яка регулює
    дипломатичні відносини та право на мирні зібрання у публічному просторі.




    Сотні студентів зібралися у суботу в Тегерані у
    відповідь на заклик віддати шану 176 жертвам збитого українського лайнера
    Boeing 737, що були переважно громадянами Ірану або канадцями іранського
    походження. Офіційний Тегеран визнав, що літак ненавмисно збила іранська
    ракета, оскільки його прийняли за ворожий об’єкт. Іранська військово-політична структура
    «Корпус вартових ісламської революції» (КВІР) взяла на себе повну
    відповідальність за за катастрофу літака авіакомпанії «Міжнародні авіалінії
    України» (МАУ), що виконував рейс PS752 за маршрутом Тегеран – Київ.






    Президент Ірану Хасан Роухані заявив, що «через
    прикру людську помилку запуск ракет спричинив жахливу катастрофу українського
    літака та загибель 176 невинних людей. Триває розслідування для з’ясування
    обставин цієї великої трагедії і непрощенної помилки. Ісламська
    Республіка Іран глибоко шкодує про цю катастрофічну помилку. Мої думки і
    молитви присвячені усім сім’ям, які перебувають у траурі. Я висловлюю щирі
    співчуття»    , – написав президент Хасан Роухані у своєму Twitter.




    У відповідь його український колега Володимир
    Зеленський заявив, що Київ очікує від Ірану «запевнень у готовності до повного й
    відкритого розслідування, притягнення винних до відповідальності, повернення
    тіл загиблих, виплат компенсацій та офіційних вибачень по дипломатичних каналах»    .
    Зі свого боку, прем’єр-міністр Канади Джастін Трюдо зазначив, що його країна
    продовжить співпрацю з партнерами по всьому світу для забезпечення повного і
    ретельного розслідування, додавши, що уряд Канади розраховує на повне
    співробітництво з боку іранської влади.




    Тим часом у п’ятницю Верховний представник Європейського
    Союзу з питань закордонних справ і політики безпеки Жозеп Боррель скликав
    позачергове засідання міністрів закордонних справ країн ЄС, у тому числі
    Румунії Богдана Ауреску. На зустрічі, присвяченій ситуації на Середньому Сході,
    глава румунської дипломатії підтримав активну участь Євросоюзу у зниженні напруженості
    та заохоченні діалогу в регіоні. Богдан Ауреску висловив повну підтримку
    Румунії в посиленні ролі НАТО на Середньому Сході та в боротьбі з тероризмом. Бухарест,
    – сказав він, – наполягає на взаємодоповнювальних діях Європейського Союзу та
    Північноатлантичного альянсу.

  • 12 січня 2019 року

    УРЯД – Усі варіанти прийняття закону про обрання мер у два тури виборів враховуються лібералами, які перебувають при владі в
    Румунії. Прем’єр-міністр Людовік Орбан не виключає можливість взяття відповідальності
    чи прийняття термінової постанови уряду, але каже, що не виключає й варіант
    прийняття нормативно-правового акту в парламенті. Він також заявив, що його
    партія висуне кандидата в мери Бухареста після проведення опитування, а щодо
    закону, який передбачає подвоєння допомоги по догляду за дитиною,
    прем’єр-міністр сказав, що вирішив відкласти його набуття чинності до виявлення
    необхідних фінансових ресурсів у
    державному бюджеті, напевно після 1 липня. Заява була зроблена після того як
    президент Клаус Йоганніс заявив, що підпише відповідний нормативно-правовий
    акт, прийнятий у грудні за ініціативою опозиційної Соціал-демократичної партії.




    ІРАН – Тисячі іранців протестують у Тегерані, вимагаючи
    відставки верховного лідера країни аятоли Алі Хаменеї, після того, як Корпус
    вартових Ісламської революції взяв на себе відповідальність за збиття
    українського пасажирського літака, більшість пасажирів якого були громадянами
    Ірану, або канадцями іранського походження. Представники іранської влади
    стверджують, що лайнер був збитий помилково. Президент США Дональд Трамп застеріг
    владу Ірану від чергової різанини мирних жителів і привітав мужність
    протестувальників. Про це йдеться у повідомлені англійською та мовою фарсі, оприлюдненому у Twitter американського президента. Напередодні іранська військова
    поліція застосувала силу та сльозогінний газ проти протестувальників. Поліція
    затримала на кілька годин Посла Великої Британії в Ірані, який знімав демонстрації
    в університеті Аміткадір проти Алі Хаменеї, а іранські ЗМІ стверджують, що
    британський дипломат підбурював студентів до протестів. Напередодні президент
    Ірану Хасан Рохані подзвонив своєму українському колезі Володимиру Зеленському,
    щоб вибачитися за інцидент, в результаті якого загинуло 11 українців.
    Прем’єр-міністр Канади Джастін Трюдо заявив, що Іран повинен взяти на себе повну
    відповідальність, підкресливши, що цього не мало відбутися, навіть в умовах підвищеної
    напруженості.




    ГАЗ – Президент Російської Федерації Володимир Путін та канцлер Німеччини
    Ангела Меркель обговорили у Москві спільну енергетичну політику, з наголосом на
    газопроводі «Північний потік-2», а також низку нагальних проблем, що стоять
    перед світом, зокрема події в Лівії, Ірані та Сирії. Як повідомляє наш кореспондент у Москві, за підсумком переговорів
    Володимир Путін та Ангела Меркель підтвердили рішучість завершити будівництво Північного
    потоку-2, що було призупинене минулого місяця через американські санкцій. Путін
    наголосив, що Росія зможе сама добудувати газогін, готовий на 90%,
    але вперше визнав, що його введення в експлуатацію буде відкладене до кінця
    цього року або навіть до першого кварталу наступного року. Проект був підданий
    гострій критиці США, Польщею, країнами Балтії та Україною, які стверджують. Що він
    посилює залежність Західної Європи від російського газу та надає Москві
    інструмент політичного тиску.




    ЖАНДАРМЕРІЯ – Чотирнадцять румунських жандармів, які майже 6
    місяців брали участь у місії НАТО з тренування афганських сил громадського порядку та
    безпеки, повернулися додому в неділю. В Афганістані румунські жандарми успішно
    провели десятки місій, за які були нагороджені медалями НАТО за операції не по
    5-й статті, – зазначається на сторінці Румунської жандармерії у Facebook. Загалом
    12 контингентів Румунської жандармерії взяли участь у місіях НАТО в
    Афганістані. Станом на сьогодні румунські жандарми беруть участь у 9
    міжнародних місіях під егідою ЄС, ООН та ОБСЄ.




    ГАНДБОЛ – Чоловіча збірна Румунії з гандболу здобула
    путівку до другого кваліфікаційного раунду Чемпіонату світу, що відбудеться
    наступного року в Єгипті. Румуни посідають перше місце в групі набравши чотири
    очки після двох матчів. У суботу румуни обіграли Косово з рахунком 32-21, а в п’ятницю
    здобули перемогу: 29-24 над збірною Грузії, яка учора перемогла команду Італії.
    Сьогодні пройдуть останні два матчі 3-го кваліфікаційного раунду світової першості
    з гандболу Косово-Грузія та Італія-Румунія, але їх результати вже не вплинуть
    на те, хто займе перше місце в групі.



  • 10 січня 2020 року

    ЄВРОСОЮЗ – Міністр закордонних справ
    Румунії Богдан Ауреску взяв участь у Брюсселі у позачерговому засіданні Ради міністрів закордонних справ країн ЄС, скликаному
    віце-президентом Європейської комісії і Верховним представником з питань зовнішніх справ та політики
    безпеки Джозефом Борреллєм на тлі останніх подій на Середньому Сході. Згідно із заявою Міністерства закордонних
    справ Румунії європейські чиновники обмінялися думками та оцінками щодо
    ситуації в Іраку та визначили умови, за яких ЄС може допомогти розрядити
    ситуацію. Напередодні
    Богдан Ауреску заявив, що Румунія підтримує посилену роль НАТО в Середньому
    Сході та в боротьбі з тероризмом. Він зазначив,
    що заяви президента США Дональда Трампа у середу показують, що «деескалація можлива».
    Румунський дипломат також заявив, що для НАТО та ЄС надзвичайно важливо, щоб члени
    обох організацій були об’єднані та діяли в дусі солідарності.





    ІРАН – Посол Ірану в Бухаресті Мортеза
    Абуталебі у п’ятницю заявив, що Румунія, як союзник США, не є мішенню для
    Ірану. Він також заявив, що елементи системи протиракетної оборони НАТО, розміщені
    у Девеселу (південь Румунії) так само не є ціллю. Дипломат також заявив, що Тегеран
    не розглядає збільшення присутності НАТО на Середньому Сході як спрямовані проти
    Ірану дії. Тегеран, за словами Мортези Абуталебі, був і завжди готовий до
    переговорів з міжнародною спільнотою, в тому числі зі США.




    ООН – Постійний представник Румунії при
    ООН, посол Йон Жінга виступив з промовою на засіданні Ради Безпеки на тему
    «Роль Хартії ООН у забезпеченні миру та безпеки в світі». Румунський дипломат
    нагадав, що у 2020 році виповнюється 75 років від заснування Організації
    Об’єднаних Націй, що залишається найбільш адекватною платформою для
    колективного підходу до загроз на адресу миру та безпеці в світі, а Хартія ООН
    надалі залишається еталонним документом для цієї мети. Він підкреслив, що
    останні події на Близькому Сході та в Північній Африці вкотре демонструють
    відповідальність міжнародної спільноти за виявлення політичних рішень для
    підтримки сталого миру. У той же час Йон Жінга наголосив на внеску Румунії у
    підтримку миру, в тому числі, участю у 10 миротворчих місіях під егідою ООН упродовж 2019 року.




    ПЕРЕВИБОРИ
    – Прем’єр-міністр і лідер Націонал-ліберальної партії Людовік Орбан, після
    зустрічі у п’ятницю з президентом Клаусом Йоганнісом, заявив, що вони вирішили
    разом розпочати процедуру проведення дострокових парламентських виборів. Глава
    уряду заявив, що була створена робоча група, яка проведе відповідні переговори
    зі всіма парламентськими партіями. Людовік Орбан сказав, що Соціал-демократична
    партія, яка має відносну більшість, виступає гальмом у парламенті, додавши, що
    в цій ситуації єдиним правильним рішенням
    є проведення дострокових виборів якомога ближче до місцевих виборів, які намічені
    на травень. З іншого боку, соціал-демократи розглядають можливість оголошення
    вотуму недовіри уряду, але розкритикували ідею дострокових виборів, заявляючи,
    що такий підхід «призведе до поверхневої політичної кризи у Румунії».




    ТЕНІС – Румунська тенісистка Сімона Халеп та німкеня Анжелік Кербер візьмуть участь у
    парному демонстраційному матчі разом з іншими спортсменками у неділю в Аделаїді,
    про що в понеділок оголосили організатори турніру WTA в австралійському місті.
    Демонстраційний матч відбудеться під час благодійного заходу зі збору коштів
    для допомоги жертвам пожеж в Австралії. 27 осіб загинули унаслідок масштабних
    лісових пожеж, що випалили 63 тисячі квадратних кілометрів лісів і житлових
    районів. Третя ракетка світу Сімона Халеп є другою в списку фавориток турніру Міжнародної
    жіночої тенісної асоціації в Аделаїді, в якому братимуть участь, серед інших, перша
    ракетка світу, австралійка Ешлі Барті, Петра Квітова (7 WTA) з Чехії, Белінда
    Бенчич (8 WTA) зі Швейцарії або нідерландка Кікі Бертенс (9 WTA).




    ГАНДБОЛ – Чоловіча збірна Румунії з гандболу сьогодні зіграє в італійському
    Беневенто проти Грузії в дебютному матчі 3-го кваліфікаційного раунду Чемпіонату
    світу, що відбудеться наступного року в Єгипті. У суботу румуни зустрінуть команду
    Косова, а в неділю зіграють проти італійців. Переможець групи отримає путівку до
    другого кваліфікаційного раунду, що відбудеться 15/16, відповідно 18/19 квітня 2020 року. Тренер
    збірної Румунії Рареш Фортуняну впевнений, що Румунія має шанси вийти у фінальну
    частину світової першості, першої з 32 командами.

  • Занепокоєння ситуацією на Близькому Сході

    Занепокоєння ситуацією на Близькому Сході








    І так складна ситуація на Близькому Сході в черговий раз
    досягла апогею після вбивства, в кінці минулого тижня, в Багдаді, американським безпілотником, іранського генерала
    Кассема Сулеймані, командуючого потужного Корпусу
    вартових Ісламської революції. Принаймні поки що Європейський Союз, здається що, вагається бути на
    стороні президента США Дональда Трампа, який наказав страту генерала. З іншого боку, однак, європейські канцелярії утримуються піддавати критиці дії Вашингтона,даючи перевагу консультаціям та дипломатичним ініціативам. Президент Франції Еммануель Макрон консультувався по телефону з
    російським візаві Володимиром Путіном – союзником Ірану,
    лідер Франції звернувшись із закликом як до Сполучених Штатів, так і до Ірану проявляти стриманість.




    До Москви має прибути, наприкінці цього
    тижня, канцлер Німеччини Ангела Меркель, теж для переговорів на тему кризи на
    Близькому Сході. Після вбивства генерала, Тегеран оголосив, що більше не вважає
    себе зобов’язаним дотримуватися умов ядерної угоди, підписаної в 2015 році, і планує
    розвивати свою ядерну програму. Наслідуючи приклад європейських чиновників і проявляючи
    стриманість щодо цього питання, президент Румунії Клаус Йоханніс виступив публічно
    тільки у вівторок на тему ситуації на Близькому Сході. Перебуваючи з робочим
    візитом до німецької землі Баварія, він заявив, що приділяє пильну увагу
    поточним подіям і перебуває у постійному контакті з румунськими міністрами
    закордонних справ та оборони. Президент Клаус Йоханніс висловив упевненість у
    тому що, єдиним рішенням кризи на Близькому Сході – це спокійний та
    дипломатичний підхід.




    Клаус Йоханніс: «Багато румунських громадян
    живуть і працюють на Близькому Сході, в Іраку, в інших країнах регіону, ми маємо
    там представництва, і в цьому сенсі нашим
    румунським громадянам загрожує небезпека. Це нас турбує і тому ми вживемо всіх
    заходів, щоб бути реальною підтримкою у разі потреби. З іншого боку, в Іраку
    дислоковані наші солдати, які є частиною сил НАТО і беруть участь у різних тренувальних
    проектах, будучи інструкторами, і ми піклуємось про їхню безпеку. Частина наших
    військових була вже передислокована».




    За даними Міноборони Румунії, мова йде про
    14 передислокованих в Іраку румунських військовослужбовців, які тимчасово були
    переміщені в іншу базу міжнародної коаліції, навчально-дорадчі місії іракської
    армії з міркувань безпеки будучи призупинені. Раніше Міністерство закордонних
    справ Румунії підкреслило, що вирішення ситуації на Близькому Сході є важливим
    для запобігання погіршенню стану безпеки в майбутньому. Водночас, румунська
    дипломатія порекомендувала громадянам Румунії уникати зайвих подорожей до
    Іраку, а тим, хто перебуває на Близькому Сході, уникати регіонів, де
    відбуваються акції протесту, мітинги, політичні акції чи іншого роду демонстрації.

  • Румуно-іранські стосунки

    Румуно-іранські стосунки

    Румунія може стати вхідними воротами Ірану до Європу. Під час візиту до Ірану, міністр закордонних справ Румунії Лазар Коменеску заявив для Радіо Румунія, що велике число представників румунських компаній встановили контакти з іранськими компаніями в галузі енергетики, видобутку і переробки нафти, автомобільної промисловості, сільського господарства і управління водними ресурсами.

    Лазер Коменеску: Я обширно обговорив з моїм іранським колегою можливості, що виникають у зв’язку з будівництвом транспортної інфраструктури, що зв’язувало би Іран з Румунією, через Азербайджан, Грузію, Чорне море, і далі Дунаєм. Це транспортний маршрут, яким зможуть користуватися іранські компанії, які бажають транспортувати свою продукцію до Західної Європи. У кожній області, представники румунської бізнес-спільноти, які супроводили мене у цьому візиті, встановили вже прямі контакти зі своїми іранськими партнерами.

    Коменеску визначив разом з іранськими співрозмовниками напрямки економічного співробітництва. Лазер Коменеску: Бажання та інтерес побачити повернення Румунії в якості важливого економічного партнера Ірану були рішуче підкреслені як президентом Ірану Хассаном Рохані, так і міністром закордонних справ. Ми ідентифікували, рушаючи з колишнього досвіду нашого економічного співробітництва, що є такі області, де потенціал є особливо високим: енергетика, видобуток і переробка нафти, газ, машинобудування. У Ірані виробляються автомобілі марки Рено і велика частина компонентів цих автомобілів приходять з Румунії.

    І це не єдині галузі з потенціалом для двостороннього торгово-економічного співробітництва, сказав Коменеску: Існує також великий потенціал стосовно розвитку співробітництва в галузі сільського господарства, харчової промисловості, в області меліорації та управління водними ресурсами, а також я знаходжу надзвичайно важливими можливості, що пропонує Румунія в якості вхідних воріт для Ірану до Європи, Центральної та Східної Європи, але і до ЄС в цілому.

    Коменеску домовився з іранським міністром економіки Алі Тайєбнія щодо створення секторальних робочих груп з підготовки Змішаної економічної комісії, запрограмованої відбутися в Бухаресті в цьому році. Глава румунської дипломатії зустрінувся також з Алі Ларіджані, спікером Парламенту.

  • Реакції на угоду з Іраном

    Реакції на угоду з Іраном

    Був необхідний 21 місяць переговорів, щоб Іран і група «5 плюс 1» (США, Росія, Китай, Великобританія, Франція і Німеччина) уклали угоду про ядерну програму Тегерана. Якщо буде поважатись, програма поступово усуне побоювання про військово -ядерні амбіції Ірану, і також поступово зніме з його плеч тягар міжнародних санкцій. Угода, про яку президент США Барак Обама, сказав, що вона не побудована на довірі, а на перевірці. Інспектори, – сказав лідер Білого дому – матимуть доступ до всіх об’єктів 24 години на добу, 7 днів на тиждень, щоб переконатися, що він не перевезе ядерні матеріали з об’єктів вже відомих до прихованих об’єктів. Історичне досягнення, яке при реалізації, сприятиме зміцненню міжнародної безпеки, вважає укладену у вівторок угоду НАТО.

    У Бухаресті, Міністерство закордонних справ привітало, в свою чергу, досягнуту домовленість. Основним – вважає МЗС Румунії, – є повна реалізація взятих на себе зобов’язань, щоб міжнародне співтовариство могло розраховувати постійно на незаперечні гарантії, щодо виключно мирного характеру ядерної програми Ірану, відповідно до законного права Ірану на мирне використання ядерної енергії, Москва вміло скористалася викликаним укладенням цієї угоди ентузіазмом, щоб повернутися до одного з питань, яке тривожить її:розміщення елементів протиракетної оборони в Європі. Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров заявив, що Росія очікує, щоб США і НАТО скасували план розміщення елементів ПРО на континенті, в новому контексті, створеному угодою великих держав з Іраном в ядерній галузі. Нагадаємо, що Москва неодноразово висловлювала стурбованість з приводу елементів ПРО, які будуть встановлені в Румунії, Польщі, Іспанії та Туреччині.

    Нещодавно Ніколай Патрушев, секретар Ради безпеки Росії, заявив, що протиракетні системи НАТО спрямовані проти Росії і Китаю. Балістична загроза НАТО зростає. Багато країн мають або намагаються придбати балістичну технологію. Міжнародна угода з Іраном не змінює ситуацію- відповів чиновник Альянсу на умовах анонімності. За його словами, система протиракетної оборони НАТО буде захищати європейських союзників від балістичних загроз, адже вона оправдана поки є балістичні ракети здатні досягати європейську частину НАТО. Мета -. сказав він. – протидіяти будь-яким загрозам з-за меж євроатлантичного регіону. США і НАТО неодноразово стверджували, що елементи протиракетної оборони розміщені в Європі не спрямовані проти Росії, але призначені для протидії загрозам з країн, що не відповідають міжнародним нормам.