Tag: Іспанія

  • 5 листопада 2024 року

    5 листопада 2024 року

    ЄВРОКОМІСАР – Парламент Румунії схвалив кандидатуру Роксани Минзату на посаду комісара ЄС з питань людей, навичок та навчання. У вівторок, на слуханнях в профільних комітетах румунського парламенту, вона заявила, що портфель єврокомісара, який вона може отримати, відповідає за майже 20% багаторічного бюджету Європейського Союзу, зазначивши, що як виконавча віце-президентка Єврокомісії, вона також координуватиме сферу готовності до надзвичайних ситуацій. Роксана Минзату є одним з шести віце-президентів Європейської комісії під керівництвом Урсули фон дер Ляєн. Вона прагне зробити професію вчителя більш привабливою в Європі, де щонайменше 24 країни стикаються з браком педагогів, і, в той же час, вдосконалити програму Erasmus+, яку багато румунських студентів вважають занадто дорогою. Наступного тижня, 12 листопада, Роксану Минзату заслухають у профільних комітетах Європейського парламенту.

     

    ОБОРОНА – “Румунські і французькі військові повністю віддані забезпеченню безпеки і стабільності в Чорноморському регіоні”, – сказав міністр оборони Румунії Ангел Тилвер своєму французькому колезі Себастьяну Лекорну в Парижі. На порядку денному зустрічі були актуальні питання двостороннього співробітництва з наголосом на стратегічних оборонних пріоритетах в складному контексті безпеки в Чорноморському регіоні і триваючої збройної агресії Російської Федерації в сусідній Україні. Вони також обговорили співпрацю між двома країнами в рамках НАТО, Європейського Союзу та на двосторонньому рівні. Міністр Тилвер був у складі делегації прем’єр-міністра Марчела Чолаку, який у понеділок зустрівся зі своїм колегою Мішелем Барньє.

     

    ВИБОРИ В США – Сьогодні американці обирають майбутнього президента між віце-президенткою Камалою Гарріс, яку підтримує Демократична партія, та експрезидентом Дональдом Трампом, кандидатом від Республіканської партії. Обидва висуванці завершили свої кампанії в Пенсильванії, штаті, який може вирішити, хто стане наступним президентом. Понад 80 мільйонів виборців вже проголосували достроково – рекордна кількість, що свідчить про інтерес до виборів, які багато хто вважає вирішальними для майбутнього американської демократії. Суми, витрачені на переконання виборців за останні вісім місяців, є астрономічними і становлять 2,6 млрд. доларів. Опитування громадської думки показують, що рейтинги Дональда Трампа і Камали Гарріс практично зрівнялися.

     

    ЕНЕРГЕТИКА – У Бухаресті проходить Румунсько-японський енергетичний форум – захід, який об’єднує енергетичні компанії та державні установи з обох країн. Форум прискорив реалізацію спільних енергетичних проєктів, зокрема, розвиток атомної енергетики нового покоління, розширення потужностей зберігання відновлюваної енергії, виробництво “зеленого” водню та впровадження технологій уловлювання, утилізації та зберігання вуглецю. Під час форуму Міністерство енергетики Румунії та японська компанія Itochu Corporation підписали Меморандум про взаєморозуміння щодо розвитку інвестиційного проєкту Тарніца-Лепуштешть, який має стратегічне значення для збалансування румунської енергетичної системи, що є абсолютно необхідним в контексті збільшення частки відновлюваної енергії. Відносини між Румунією та Японією були підвищені до рівня стратегічного партнерства 7 березня 2023 року.

     

    ФІНАНСИ – Міністр фінансів Румунії Марчел Болош перебуває сьогодні в Брюсселі де бере участь у засіданні Ради з економічних та фінансових питань. На порядку денному такі питання як: ПДВ у цифрову епоху, Механізм відновлення та стійкості, агресія Росії проти України, річна звітність, статистика ЄС, міжнародні зустрічі та кліматичне фінансування. Рада також має ухвалити  два нормативно-правові акти у сфері страхування.

     

    ПОВІНЬ В ІСПАНІЇ – Кількість румунів, які загинули внаслідок сильної повені в Іспанії, зросла до двох у вівторок, – повідомило Міністерство закордонних справ, після того, як ще одна людина зі списку громадян Румунії, які спочатку вважалися зниклими безвісти, була ідентифікована як мертва. У той же час, кількість зниклих безвісти румунів досягла семи. Міністерство закордонних справ Румунії висловило співчуття родині загиблог, – йдеться в прес-релізі. Іспанські ЗМІ також писали про румунську родину, яка загинула під час повені в Ла Торре, районі поблизу Валенсії. У заяві міністерства йдеться, що представники дипломатичної місії та консульської установи залишаються в постійному контакті з іспанською владою, а мобільні консульські групи продовжують діалог з румунами, які звертаються по допомогу. Регіон Валенсія на південному сході Іспанії постраждав від руйнівної, безпрецедентної повені, у результаті якої загинуло щонайменше 217 осіб, а десятки інших все ще вважаються зниклими безвісти.

     

    ПРОТЕСТИ – Тисячі грузинів зібралися в центрі столиці Грузії Тбілісі в понеділок увечері, щоб висловити протест проти результатів парламентських виборів 26 жовтня, які виграла правляча партія “Грузинська мрія”, котрі не визнає опозиція, чиї прихильники зараз закликають до безстрокових демонстрацій з вимогою проведення повторних виборів. Новообрані опозиційні депутати відмовилися увійти до парламенту, назвавши вибори нелегітимними, а західні спостерігачі заявили про порушення під час передвиборчої кампанії та голосування. Опозиційні партії, підтримувані прозахідним президентом Саломе Зурабішвілі, заявляють про фальсифікації і закликають до міжнародного розслідування або проведення нових виборів під міжнародною адміністрацією – ідеї, які відкидає влада. Виступаючи на акції протесту, Саломе Зурабішвілі заявила демонстрантам, що Молдова перемогла, маючи на увазі перемогу своєї проєвропейської візаві Майї Санду, і що Грузія також не повинна здаватися. Росія відкинула звинувачення грузинської опозиції у втручанні у виборчий процес, а грузинська прокуратура минулої середи розпочала розслідування ймовірних фальсифікацій на виборах.

     

  • 06 вересня 2018 року

    ВІЗИТ – Прем’єр-міністр Румунії Віоріка Денчіле та її
    іспанський колега Педро Санчес у четвер в Мадриді підписали двосторонні угоди
    про співробітництво в сфері оборони та про співпрацю в галузі державного управління. Прем’єри двох країн привітали відмінне двостороннє економічне співробітництво, як з
    точки зору товарообігу, що становить близько 4 мільярдів євро, так і з погляду обсягу іспанських інвестицій в Румунії.
    Главу румунського уряду супроводжують віце-прем’єр-міністр Паул Стенеску,
    міністр закордонних справ Теодор Мелешкану, міністр оборони Міхай Фіфор, міністр
    бізнес-середовища Штефан Опря та міністр європейських фондів Рована Плумб. Румунія та
    Іспанія мають стратегічне партнерство, підписане п’ять років тому. У цій країні проживає
    велика румунська громада, яка за деякими підрахунками налічує близько 870 тис. осіб.
    Фактично румуни складають найбільшу спільноту іноземців в Іспанії.




    СПІВПРАЦЯ – Верховна Рада сьогодні ратифікувала угоду між
    Румунією та Україною про співробітництво у сфері військових перевезень.
    Документ був підписаний 21
    квітня 2016
    року міністрами оборони двох сусідніх держав під час офіційного візиту до
    Бухареста Президента України Петра Порошенка. Угода
    визначає умови, процедури та органи, відповідальні за здійснення перевезень
    на території кожної із сторін на дорогах, залізницях, а також у територіальних
    водах, для підтримки миротворчих операцій, проведення спільних навчань та інших
    спільних заходів, в яких Румунія та Україна беруть участь. Румунія ратифікувала
    цю угоду в грудні 2017 року.




    АНТИКОРУПЦІЯ – Міністр юстиції Румунії Тудорел Тоадер
    сьогодні запропонував кандидатуру прокурора Прокуратури міста Констанца Адіни
    Флоря на посаду начальника Національної антикорупційної дирекції. Пропозиція
    Тудорела Тоадера буде внесена до Вищої ради магістратури для отримання згоди на
    призначення керівника антикорупційного управління, а потім має бути затверджена
    главою держави Клаусом Йоханнісом. Посада головного прокурора Національної
    антикорупційної дирекції стала вакантною після того, як Конституційний суд
    зобов’язав Президента Румунії звільнити попереднього керівника управління Лауру
    Кодруцу Кьовеші.




    ДЕРЖБЮДЖЕТ – Омбудсмен Румунії Віктор Чорбя у четвер заявив, що розгляне заклик
    Президента Клауса Йоханніса звернутися до Конституційного суду з проханням
    перевірити чи прийнята у середу термінова постанова уряду про внесення змін до
    Державного бюджету на 2018 рік відповідає Конституції Румунії. Глава держави звернувся
    з таким проханням після того, як уряд схвалив нормативно-правовий акт про
    внесення змін до держбюджтеу без згоди Верховної ради оборони країни. З іншого
    боку, Клаус Йоханніс зазначив, що прем’єр-міністр Віоріка Денчіле проігнорувала його запрошення до діалогу з
    питань бюджетного коригування, що, на думку глави держави, створює небезпечний
    прецедент в інституційних відносинах. Замість переговорів між главою держави та
    прем’єр-міністром відбулася зустріч міністра фінансів Єуджена Теодоровіча та міністра
    юстиції Тудорела Тоадера з двома радниками Президента Румунії. Глава уряду
    пояснила своє рішення тим, що на четвер у неї був запланований офіційний візит
    до Іспанії.




    ГОЛОВУВАННЯ В ЄС – Офіційний Бухарест опублікує до кінця
    листопада графік подій, пов’язаних з головуванням Румунії в Раді Європейського
    Союзу, – заявив міністр європейських справ Віктор Негреску. Він додав, що з організаторської
    та матеріально-технічної точок зору Румунія
    вже готова до проведення заходів, намічених на першу половину наступного року.
    Орієнтовний бюджет румунського головування в Раді ЄС складе від 60 до 80
    мільйонів євро, – заявив. З іншого боку Даніель Гоша, генеральний директор
    Групи з підготовки до головування. За його словами, була здійснена оцінка місцевих
    ресурсів з точки зору наявності приміщень для проведення засідань та розміщення
    членів делегацій, а також визначено порядок перевезення присутніх на заходах у
    Бухаресті та Сібіу наступного року.

    МВФ – Міністр фінансів Румунії Єуджен Теодоровіч заявив, що зустрінеться з представником МВФ у Бухаресті Алехандро Гайденбергом, який напередодні сказав, що міжнародний валютний фонд може змінити прогноз зростання ВВП Румунії. Міністр зазначив, що такі заяви повинні бути добре обґрунтованими, особливо якщо вони робляться перед широкою публікою. Алехандро Гайденберг заявив на прес-конференції, що МВФ розглядає можливість змінити прогноз економічного зростання цього року з 5,1% до 4-4,5% на тлі падіння економічної активності.

    ПРИРОДНИЙ ГАЗ – Міністр
    економіки Румунії Денуц Андрушке та його молдовський колега Кіріл Габуріч у
    четвер в Кишиневі підписали документ, що дозволить розширити газопровід, що
    зв’язує обидві держави. Йдеться про Протокол завершення процедури
    купівлі-продажу, за якою молдовська компанія переймається румунською газотранспортною компанією Трансгаз,
    що дозволить продовжити газопровід Ясси-Унгень до Кишинева. За словами румунського
    міністра економіки Бухарест продовжує виконувати свої обіцянки у відносинах з
    Республікою Молдова, яка таким чином забезпечує собі доступ до європейського
    ринку природного газу. У свою чергу, Кіріл Габуріч заявив, що завдяки цьому
    проекту Республіка Молдова зменшує свою залежність від російського газу.

  • 21 жовтня 2017 року

    КАТАЛОНІЯ – Глава іспанського уряду Маріано Рахой сьогодні повідомив, що Мадрид вводить у дію 155-ту статтю Конституції Іспанії,
    яка дозволяє призупинити автономію у тих випадках, коли регіональна влада
    порушує закон і загрожує інтересам всієї країни. Він додав, що в найближчі
    шість місяців у Каталонії відбудуться дострокові регіональні вибори для
    «відновлення нормального стану речей». Іспанський уряд на терміновому засіданні
    прийняв рішення про перехід повноважень до центральної влади після
    відсторонення від здійснення регіональної влади голови уряду Каталонії Карлеса
    Пуйджемона, його заступника та усіх членів його кабінету. Рішення уряду про
    обмеження повноважень каталонської влади має бути затверджене Сенатом Іспанії
    27 жовтня. Раніше Пуйджемон попередив, що Парламент Каталонії залишає за собою
    право в односторонньому порядку проголосити незалежність цього ріг іону. 1
    жовтня, незважаючи на заборону іспанського правосуддя, у Каталонії відбувся
    референдум про самовизначення. За даними місцевого уряду 90% тих, хто голосував висловилися за
    самостійність Каталонії, але явка виборців склала лише 43%.




    ОБОРОНА – Міністр національної
    оборони Румунії Міхай Фіфор у п’ятницю в Кракові заявив, що настав час для
    посилення співпраці між Румунією та Польщею, в тому числі в
    галузі оборони. Він зробив цю заяву під час зустрічі з
    членами румунської громади в цій країні та з польськими студентами, які
    вивчають румунську мову в Ягеллонському університеті в Кракові. Міхай Фіфор
    наголосив, що Польща та Румунія мають давні дружні стосунки та дуже гарну
    співпрацю, в рамках Стратегічного партнерства. З нагоди візиту до Польщі глава
    румунського оборонного відомства також зустрівся з румунськими
    військовослужбовцями, які перебувають в цій країні в складі бойової групи НАТО
    під командуванням США з вересня 2017 року по березень 2018 року.




    ЕКОНОМІКА – За даними Світового банку, економіка Румунії
    в 2017 та 2018 роках зросте вище свого потенціалу. Таким чином, Валовий
    внутрішній продукт, ймовірно, збільшиться на 5,5% цього року завдяки стимулювальним фінансовим заходам та покращенню стану європейської економіки.
    Зростання споживання, однак, призведе до збільшення дефіциту поточного рахунку
    та інфляції, яка становитиме приблизно 2% наприкінці поточного року. Автори
    звіту СБ прогнозують зростання ВВП на 4.18% в 2018 році та на 3.6% в 2019 році. Світовий банк,
    водночас, попереджає, що зростання податкового тиску та надмірне зростання внутрішнього попиту робить економіку Румунії більш уразливою до шоків та
    обмежує можливості влади для маневрів у майбутньому.




    ЕПІДЕМІЯ – За даними Національного інституту громадського
    здоров’я у Румунії від кору померло вже 35 осіб. Загальна кількість
    підтверджених випадків захворювання на кір у країні збільшилася до 9,670 осіб і
    були зареєстровані у всіх регіонах країни. Нагадаємо, що Румунія стикається з
    найбільшою епідемією кору за останні роки. Велика кількість хворих і померлих
    від цього захворювання, спонукала Всесвітню організацію охорони здоров’я внести
    Румунію до п’ятірки країн, в яких разом зафіксовано понад 80% випадків
    захворюваності на кір у світі.

    ВИБОРИ – У Чехії сьогодні другий день виборів в нижню палату парламенту, які почалися у п’ятницю і за підсумками яких очікується, що посаду прем’єра обійме мільярдер Андрій Бабіш, який став відомим своїми заявами проти традиційних партій, проти Євро та проти прийняття мігрантів, а в економічному плані він виступає за збільшення інвестицій. Хоча в Чехії імміграції майже не існує, побоювання цього явище зіграло важливу роль під час передвиборчої кампанії, і майже всі партії пообіцяли протистояти будь-яким спробам ЄС змусити офіційну Прагу прийняти біженців за системою квот. Популістський рух АНО (Акція невдоволених громадян), створений та контрольований Бабішем, здобув отримав підтримку традиційних виборців як правих, так і лівих політичних сил, зокрема завдяки обіцянкам податкових пільг і усунення корумпованих політиків, а також завдяки закликам до закриття кордонів ЄС і обіцянкою не прийняти жодного біженця в Чехії. Бабіш також виступає проти посилення європейській інтеграції і переходу на євро і вважає, що Чехія повинна відігравати більшу роль в реформуванні ЄС. Згідно з опитуваннями, АНО здобуде найбільшу підтримку на виборах – 25-27% голосування, що вдвічі більше своїх найближчих суперників, соціал-демократів.






    ТЕНІС – Перша
    ракетка світу, румунка Сімона Халеп стартує на 45-му Підсумковому турнірі WTA в
    Сінгапурі 23 жовтня. Сімона зустрінеться з француженкою Каролін Гарсія (9 WTA) у першому матчі
    Червоної групи. Рахунок особистих зустрічей – 2:1 на користь румунки. У другому
    матчі в групі українка Еліна Світоліна (4 WTA) зіграє проти данійки Каролін
    Возняцкі (6 WTA). Підсумковий турнір в Сінгапурі почнеться у неділю матчами Білої групи: Кароліна
    Плішкова (Чехія, 3 WTA) – Венус Вільямс (США, 5 WTA) та Гарбіньє
    Мугуруса (Іспанія, 2 WTA) – Олена Остапенко (Латвія, 7 WTA). 26-річна Сімона Халеп
    вчетверте виступатиме в Турнірі чемпіонів, на якому в 2014 році зіграла в
    фіналі.

  • 12 жовтня 2017 року

    УРЯД – Національний виконавчий комітет Соціал-демократичної партії, основної політичної сили урядової коаліції в Румунії, сьогодні обговорює ініціативу прем’єр-міністра Міхая Тудосеп про перестановку в
    складі уряду. На цьому ж засіданні мають бути прояснені взаємовідносини між
    урядом та партією. Прем’єр-міністр обговорив питання перестановки як з
    президентом Клаусом Йоханнісом, так і з лідером соціал-демократів Лівіу Драгня.
    ЗМІ пишуть, що мова йде про відставку віце-прем’єр-міністра та міністр
    регіонального розвитку Свіль Шайде і міністра європейських фондів Ровану
    Плумп, яким було пред’явлено звинувачення у корупції. В аналогічній ситуації
    перебуває й міністр по зв’язках з парламентом Віорел Іліє, член Альянсу
    лібералів та демократів, з яким соціал-демократи утворюють правлячу більшість.
    Оглядачі не виключають також можливість заміни ще кількох міністрів, які
    останнім часом перебувають під шквалом
    критики.




    НАЦМЕНШИНИ – Парламентська асамблея Ради Європи сьогодні, на прохання румунської делегації, провела термінові дебати на тему
    суперечливого українського закону про освіту. У прийнятій за підсумками дебатів
    резолюції, яку підтримали 82 делегати, 11 висловилися проти, 17 утрималися,
    ПАРЄ висловлює стурбованість прийняттям Верховною Радою нового закону Про
    освіту без консультацій із представниками національних меншин. На думку
    делегатів, закон не забезпечує права нацменшин навчатися рідною мовою, а
    навпаки, значно скорочує їхні права. Парламентська асамблея Ради Європи також
    звернулася до України з проханням врахувати всі без винятку рекомендації
    Венеціанської комісії, а також внести відповідні зміни до закону про освіту.
    Нагадаємо, що раніше міністр закордонних справ Румунії Теодор Мелешкану та його
    колеги з Будапешта, Софії та Афін підписали спільний лист главі МЗС України та
    керівникам низки європейських організацій з питань захисту нацменшин, в якому
    висловили стурбованість та глибокий жаль у зв’язку із прийняттям нового
    українського закону про освіту, румунський парламент одноголосно прийняв декларацію, в якій закликає сусідню державу
    переглянути цей нормативно-правовий акт, а Президент Клаус Йоханніс відклав на
    невизначений термін запланований на жовтень візит в Україну.




    АВТОПРОМ – Президент Клаус Йоханніс та прем’єр-міністр Міхай Тудосе сьогодні взяли участь в офіційній церемонії запуску виробництва моделі Ford Ecosport на заводі Ford у Крайові (південна Румунія). Глава держави заявив, що своєю присутністю на цій події він хоче дати потужний сигнал підтримки румунській автопромисловості, яка стає все більш конкурентоспроможною і має кращу репутацію на європейському ринку. Після придбання заводу в місті Крайова у 2008 році американська компанія Ford інвестувала більше мільярда євро у виробничі потужності в Румунії. На заводі працюють понад 2800 осіб. Найбільшим виробником на румунському авторинку є Dacia Automobile, в місті Пітешть (південь), який з 1999 року належить французькій групі Renault. На цій компанії працюють понад 13500 осіб, а виторг складає понад 4,3 млрд. євро.




    ЄС-Р.МОЛДОВА – Європейський союз оголосив, що не надасть
    Республіці Молдова грошову допомогу на суму 28 млн євро, призначену для реформи в
    сфері правосуддя. Ця сума мала бути останнім траншем програми фінансування
    реформи, але Євросоюз вважає, що молдовський уряд не виконав необхідні для
    цього умови. Делегація Європейського Союзу в Кишиневі в поширеній заяві
    нагадує, що молдовська влада проявила недостатню прихильність до реформування,
    виділивши занадто мало коштів та персоналу, в результаті чого прогрес у
    реформуванні судової системи виявився недостатнім. Минулого тижня
    прем’єр-міністр Павел Філіп зазначив, що країна не отримає наступний транш
    фінансової допомоги на суму 100 млн євро, наданої Європейським Союзом. Він зізнався,
    що така позиція Брюсселя була викликана рішенням офіційного Кишинева змінити
    виборчу систему в перспективі парламентських виборів, що сприяє так званим
    великим партіям.




    СВЯТО – Іспанці сьогодні відзначають
    національний день в умовах, коли єдність країни перебуває під загрозою через
    напруженість у відносинах між сепаратистською владою Каталонії та центральним
    урядом в Мадриді. Прем’єр-міністр Маріано Рахой закликав каталонського
    регіонального лідера Карлеса Пучдемонта відмовитися від декларації про
    незалежність, якщо хоче уникнути призупинення місцевої автономії. Рахой
    звинуватив каталонський уряд у спричиненні з найбільшої кризи в історії
    іспанської демократії та в небезпечній атаки на Конституцію, єдність країни, на
    статус Каталонії та, що найгірше, на співжиття.

  • Теракти та невинні жертви

    Теракти та невинні жертви

    Стає очевидним той факт, що будь-яке місце в Європі може стати мішенню для ісламських терористів. Вже протягом кількох років, терористи експортують до європейського континенту свої претензії політичного та релігійного характеру через злочин і терор. Останній терористичний епізод стався у четвер у Іспанії, яка займає 3-є місце у світі за кількістю туристів. Два курорти іспанської Каталонії стали об’єктами атак терористів. Перший теракт стався у четвер ввечері в центрі Барселони, коли мікроавтобус в’їхав у натовп людей на туристичному бульварі Ла Рамбла. В результаті теракту загинули 13 людей, понад 100 осіб отримали поранення, серед яких троє румуни. Двоє нападників були затримані поліцією, третього застрелили в перестрілці.

    Після опівночі інший теракт стався у Камбрілсі, курортному каталонському містечку, де інша група терористів також спрямувала автомобіль на людей. Постраждали семеро пішоходів, двоє з них зараз у важкому стані. На цей раз поруч опинилася поліція, яка пострілами зупинила авто. Під час перестрілки правоохоронці вбили на місці чотирьох терористів, п’ятий помер згодом від ран. На терористах були жилети смертників, поліція провела контрольовані вибухи.

    Негайно, Ісламська держава взяла на себе відповідальність за теракт в Барселоні. До речі ця терористична організація заявила про свою відповідальність і у випадку інших терактів, скоєних за тим же сценарієм: автомобіль, що увірвався на пішохідну частину, зокрема у відомих громадських місцях Європи. Таким чином, понад 100 людей було вбито протягом останніх 13 місяців у Ніцці, Берліні, Лондоні та Стокгольмі.В Іспанії джихадісти активні протягом багатьох років, майже 200 людей загинули в результаті вибухів, спрямованих 13 років тому на залізничну мережу в Мадриді. Тодішні теракти були асоційовані з терористичною організацією Аль-Каїда. В останні роки, іспанська влада регулярно оголошувало про арешт припустимих джихадистів у Каталонії, цього року будучи затримані 11 осіб.

    Румунські політичні лідери висловили співчуття народу Іспанії та сім’ям загиблих і постраждалим у терактах. Солідарність з Іспанією, – написав на Twitter Президент Румунії Клаус Йоханніс. У свою чергу, Прем’єр-міністр Міхай Тудосе зазначив, що за еволюцією подій дуже уважно стежать представники румунської влади. Вони відзначили, що Румунія, поряд з іншими державами, взяла на себе зобов’язання ліквідацію терористичних загроз. Також було сказано, що теракти в Іспанії це дзеркало нової реальності, яку фанатики труси хочуть нав’язати цивілізованому світу, вони хочуть щоб у світі панували страх, терор, недовіра, ненависть та насильство. Щоб не залишати такий світ у спадок дітям, європейці зобов’язані боротися, але не з тією ж зброєю. Солідарність та співчуття є сильнішими ніж ненависть !

  • На шляху до Створення Міжнародного суду в боротьбі з тероризмом

    На шляху до Створення Міжнародного суду в боротьбі з тероризмом




    16 лютого 2017 року у Бухаресті відбулася міжнародна конференція на тему На шляху до створення
    Міжнародного суду в боротьбі з тероризмом. Захід організовано Міністерством
    закордонних справ Румунії за підтримки Міністерства закордонних справ та
    кооперації Іспанії і Міжнародної асоціації кримінального права.




    Це вже друга подібна конференція після ініціативи
    румунської та іспанської дипломатій щодо створення міжнародного кримінального
    суду в боротьбі з тероризмом, до компетенції якого мають належати передусім
    випадки міжнародного тероризму, як найсерйознішої загрози миру та безпеки
    суспільства. За словами ініціаторів цей суд має стати новим і більш ефективним
    судовим механізмом по боротьбі зі зростаючою загрозою тероризму в світі та
    притягнення до відповідальності винних у терактах. Він стане доповненням до
    Міжнародного суду в Гаазі і має взяти на себе розгляд справ, коли та чи інша
    держава не зможе цього зробити.




    У роботі конференції взяли участь
    представники міжнародних організацій та академічних кіл, урядові експерти, що
    спеціалізуються в цій галузі, а також
    члени дипломатичного корпусу, акредитованого в Бухаресті. Україну на
    конференції представила Національна академія прокуратури, зокрема заступник
    директора Науково-дослідного інституту Олександр Шамара, заступник начальника
    відділу науково-методичного забезпечення участі прокурорів у кримінальному
    провадженні Науково-дослідного інституту Олександр Іщук та головний спеціаліст
    відділу міжнародних зв’язків Анастасія Павленко.




    У ході дискусій було підкреслено додану
    вартість інструментів міжнародного права та міжнародного правосуддя для
    підвищення ефективності боротьби з тероризмом і порушено різні аспекти
    іспансько-румунської ініціативи про можливе створення міжнародного
    кримінального суду щодо злочинів тероризму.

    У своєму виступі на відкритті
    Конференції державний секретар в МЗС Румунії Дан Некулаєску згадав про
    збільшення інтенсивності і масштабів тероризму, потенціал поглиблення цього виклику
    для безпеки в епоху глобалізації та підкреслив необхідність постійного
    коригування стратегії у відповідь на ці події. Він зазначив, що в даний час
    міжнародне співтовариство не зуміло розробити узгоджену нормативно-правову базу
    в боротьбі з тероризмом, демонструючи фрагментарний підхід, якому характерне
    укладення регіональних та галузевих
    угод.
    Він наголосив на необхідності підходу,
    заснованому на міжнародному кримінальному праві в боротьбі з тероризмом,
    на кшталт правового режиму, застосовуваного до найбільш серйозних злочинів, що входять до
    юрисдикції Міжнародного кримінального суду і викликають постійну стурбованість міжнародного співтовариства.




    Посол Іспанії в Румунії Раміро Фернандес Бачіллер, в свою чергу підкреслив,
    що, незважаючи на труднощі, пов’язані з таким підходом, дебати довкола цієї
    ініціативи є успішним кроком вперед, а Румунія та Іспанія продовжують свої
    зусилля в цьому напрямку і залишаються відкритими до різних пропозицій щодо
    подальшого просування проекту.




    Спеціальним гостем конференції був екс-міністр закордонних справ, радник
    президента з питань зовнішньої політики Богдан Ауреску. Він ініціював цей
    проект у 2015 році разом зі своїм іспанським колегою. Богдан Ауреску заявив, що зараз
    потрібна як політична воля держав, так і далекоглядність, тобто країни мають
    відмовитися від односторонніх суверенних підходів, які виявляються
    неефективними. Держави мають визнати важливість більш відкритого та глибокого
    міжнародного співробітництва та особливу роль міжнародних норм і правосуддя в
    боротьбі з міжнародним тероризмом. Ми повинні визнати, що використання
    інструментів міжнародного права і правосуддя в цій боротьбі дає нам,
    міжнародному співтовариству, сильніший моральний аргумент: ми боремося з цим
    явищем не лише силою, а й за допомогою цінностей, таких як верховенство права
    на міжнародному рівні. Таким чином, боротьба з тероризмом є не тільки юридичним
    зобов’язанням кожної держави, а й юридичною відповідальністю міжнародного
    співтовариства в цілому. Тому нам потрібна відповідь заснована на праві:
    міжнародне право є одним з найсильніших інструментів, які міжнародне
    співтовариство, має в своєму розпорядженні.





    Президент Міжнародної асоціації кримінального права (МАКП) Джон Ферфале і почесний
    президент МАКП Хосе Луїс-де-ла-Куеста підбили підсумки конференції в Бухаресті,
    коротким викладом основних ідей та
    концепцій, озвучених під час дискусій та зосереджених на спільних зобов’язаннях
    по боротьбі з тероризмом, в тому числі з використанням інструментів
    міжнародного права. З огляду на складність цього питання, було визнано за
    потрібне продовжити роздуми на тему необхідності створення міжнародного суду,
    спеціалізованого з розгляду актів тероризму, в тому числі за допомогою діалогу
    з представниками наукових кіл та громадянського суспільства.




    У зв’язку з цим була прийнята спільна заява, в якій була підкреслена рішучість
    продовжити дискусію на зазначену тему у пошуку найкращих рішень на підтримку
    боротьби з тероризмом.



  • Румунсько-іспанські відносини

    Румунсько-іспанські відносини

    Складний контекст створений на континенті грецькою кризою і ризик виникнення штучних тріщин у Європейському Союзі постійно безпосередньо або побічно обговорюються на вищому рівні, незалежно від співрозмовників. Президент Клаус Йоханніс заявив у понеділок, на офіційному обіді від імені короля Феліпе VI та його дружини королеви Летиції, що не може бути розділеної Європи між країнами з євро і країнами без євро, може бути тільки одна об’єднана і солідарна Європа. Він подякував за те, як близько мільйон співвітчизників були прийняті в Іспанії. У свою чергу, король Філіпе VI заявив, що Румунія заслуговує бути прийнятою до Шенгену за когерентні і постійні зусилля, які були зроблені в цьому напрямку з боку румунської влади, як зовнішній кордон Союзу.

    Потім переговори президента Клауса Йоханніса з главою іспанського уряду Маріано Рахой, стосувались економічного співробітництва та ситуації румунської громади в Іспанії. Президент Румунії відзначив, що, в кінці минулого року, іспанські інвестиції перевищили 1,3 млрд євро, і виступив за більш послідовну присутність іспанських інвесторів в Румунії. Клаус Йоханніс: Слід зазначити, що в останні 10 років, з яких шість років були роками кризи, товарообіг між Румунією та Іспанією подвоївся. Ось чому я підкреслив у ході наших дискусій, що ми хочемо якнайбільшої, диверсифікованої і довгострокової присутності іспанських інвесторів в Румунії. Ми закликаємо іспанські компанії до здійснення прямих інвестицій в таких областях, як енергетика, промисловість і сільське господарство.

    Прем’єр-міністр Маріано Рахой похвалив спосіб в який інтегрувались румуни, котрі вирішили жити у його країні і їх роль в економічній динаміці Іспанії. Маріано Рахой: Добре відомо, що румунська громада в Іспанії нараховує мільйон людей, але я хочу підкреслити, і для мене це особливе задоволення як іспанця та європейця, що ця громада повністю інтегрувалась в Іспанії, та зробила свій внесок у розвиток нашої країни та Румунії, збагачуючи наші суспільства.

    Клаус Йоханніс зустрівся з представниками румунської громади, котра як і вся румунська діаспора мала свій внесок у його неочікуваний успіх на президентських виборах. Він сказав румунам, що на рівні Адміністрації Президента почалась розробка узгодженого бачення про діаспору. На його думку, Бухарест повинен мати більш тісні відносини з румунами за кордоном та забезпечити більш ефективні консульські послуги, адаптовані до реалій. Цього просили і румунські асоціації в Іспанії.