Tag: іспит

КРАДІЖКА – Повернення Коцофенештського золотого шолому і трьох дакійських браслетів з Сармізегетузи, викрадених у п’ятницю ввечері з музею Дренте в нідерландському місті Ассені, є пріоритетним завданням, – заявила румунська влада. Контрольний орган прем’єр-міністра перевіряє в Міністерстві культури документи, які були підставою для відправки національних скарбів на виставку, а міністр культури Наталія Інтотеро зустрінеться з королівською родиною і прем’єр-міністром Нідерландів, щоб передати тверде послання Уряду Румунії про те, що предмети спадщини повинні бути повернуті якнайшвидше. Прем’єр-міністр Румунії Марчел Чолку створив кризовий штаб, до складу якого увійшли представники міністерств внутрішніх справ, юстиції та культури, а також румунської поліції, для управління процесом пошуку та повернення артефактів, що мають неоціненну історичну цінність.

ГОЛОКОСТ – Прем’єр-міністр Марчел Чолаку сьогодні підтвердив тверду прихильність румунського уряду до боротьби з антисемітизмом і просування пам’яті жертв Голокосту, підкресливши, що обов’язком влади є забезпечення того, щоб “румунське суспільство пам’ятало і не повторювало помилки історії”. На його думку, центральну роль у цьому повинна відігравати освіта. Прем’єр-міністр взяв участь у церемонії, присвяченій Міжнародному дню пам’яті жертв Голокосту та вшануванню пам’яті жертв антиєврейського легіонерського погрому, що відбулася у Бухаресті в Хоральному храмі. Він також заявив, що антисемітизм, екстремізм і ксенофобія стають “все більш гострими в Європі”, в регіоні, який, як це не парадоксально, є колискою фундаментальних прав і свобод. У цьому контексті Марчел Чолаку привітав звільнення перших ізраїльських заручників, у тому числі двох жінок румунської національності і румунського походження, після підписання угоди між Державою Ізраїль і палестинським угрупуванням ХАМАС, яка відкриває перспективу тривалого миру в регіоні.

ЄВРОСОЮЗ – На першому в цьому році засіданні Ради міністрів закордонних справ Європейського Союзу було погоджено продовження санкцій проти Росії ще на шість місяців. Головними питаннями порядку денного засідання у Брюсселі стали: війна в Україні, криза на Середньому Сході та відносини зі США після повернення Дональда Трампа до Білого дому. Засідання глав МЗС країн ЄС стало першим у такому форматі, організованим під час головування Польщі в Раді ЄС, що розпочалося 1 січня, і пройшло під головуванням Високого представника ЄС із закордонних справ і політики безпеки Кайї Каллас. Це також перша зустріч такого роду, в якій взяв участь новий міністр закордонних справ Румунії Еміль Гурезяну. Глави зовнішньополітичних відомств країн ЄС  також провели неформальний обмін думками в режимі відеоконференції зі своїм українським колегою Андрієм Сибігою, який закликав європейських союзників об’єднати зусилля із новою адміністрацією США для посилення санкційного тиску на російського агресора.

КОАЛІЦІЯ – Лідери Соціал-демократичної парті, Націонал-ліберальної партії та Демократичного союзу угорців Румунії, що входять до урядової коаліції в Румунії, мають зустрітися, щоб обговорити проєкт Державного бюджету на 2025 рік та скорочення дефіциту до рівня не більше 7% від ВВП цього року. Початковий дедлайн був сьогодні, 27 січня, але схвалення проєкту держбюджету може бути відкладене після того, як уряд заявив, що шукає законодавчі рішення для внесення змін до постанови на базі якої розробляється бюджет, після нещодавніх протестів профспілок. Зміни, які будуть внесені до парламенту в першій половині лютого, також стосуються оплати понаднормової роботи у вихідні та святкові дні для працівників сфери оборони, охорони громадського порядку та національної безпеки. Коаліція планує затвердити держбюджет на цьому тижні, з тим, щоби парламент мів розглянути і прийняти його на початку наступного місяця.

ВЕНЕЦІЙСЬКА КОМІСІЯ – Рішення про скасування результатів виборів має прийматися вищим виборчим органом, а повноваження Конституційного суду повинні бути обмежені винятковими обставинами і чітко регламентовані. Про це йдеться у звіті Венеційської комісії щодо скасування результатів президентських виборів у Румунії. У Бухаресті опозиційні політичні партії – Союз порятунку Румунії, Альянс за об’єднання румунів та Партія молодих людей, відреагували на це, підкресливши, що консультативний орган Ради Європи фактично підтвердив, що рішення Конституційного суду було незаконним і неправомірним. Однак колишній міністр юстиції Тудорел Тоадер пояснив, що комісія надала висновки, а не рішення, а зроблені пропозиції не є обов’язковими до виконання. Нагадаємо, що президентські вибори наприкінці 2024 року були скасовані Конституційним судом перед другим туром. Суд прийняв рішення на підставі документів, наданих Вищою радою національної оборони, посилаючись на втручання державного суб’єкта.

РЕЙТИНГ – Міжнародне фінансове рейтингове агентство Standard & Poor’s підтвердило рейтинг Румунії на рівні “BBB-“, що є останньою сходинкою в категорії рекомендованих для інвесторів, але переглянуло прогноз зі стабільного на негативний. Причини пов’язані з високими фіскальними та зовнішніми ризиками, – йдеться в повідомленні агентства. У Бухаресті міністр фінансів Танцош Барна заявив, що прийняті урядом рішення щодо скорочення бюджетного дефіциту і зміцнення економічного зростання повинні бути реалізовані швидкими темпами.

АГРАРНА ПОЛІТИКА ЄС – Міністр сільського господарства Румунії Флорін-Йонуц Барбу сьогодні взяв участь у першому цьогорічному засіданні Ради ЄС з питань сільського господарства та рибальства (AgriFish) у Брюсселі. Згідно з прес-релізом Міністерства сільського господарства та розвитку сільських територій Румунії, основні питання порядку денного зосереджені на робочій програмі польського головування, недобросовісній торговельній практиці та зміцненні позицій фермерів у ланцюгу постачання продовольства, торгівлі та перевірці ефективності. Польське головування в ЄС презентувало свою робочу програму та основні пріоритети в галузі сільського господарства та рибальства на наступні шість місяців. Представники країн-членів ЄС проаналізували необхідний перегляд процедури перевірки ефективності відповідно до правил фінансування Спільної аграрної політики, – повідомляє міністерство.

ПОПЕРЕДЖЕННЯ – Міністерство закордонних справ повідомляє громадян Румунії, які перебувають, прямують транзитом або мають намір подорожувати до Португалії, що місцева влада оголосила червоний код небезпеки через сильний вітер і можливі шторми на морі в районі північної частини материкової Португалії, дійсний на 27 і 28 січня 2025 року. МЗС рекомендує стежити за інформацією на веб-сайтах Португальського інституту моря та атмосфери (IPMA) та Національного управління з надзвичайних ситуацій та цивільного захисту (ANEPC). Громадяни Румунії можуть звернутися за консульською допомогою за номерами телефонів Посольства Румунії в Лісабоні, дзвінки переадресовуються до Центру зв’язку та підтримки румунських громадян за кордоном (CCSCRS), де на них цілодобово відповідають оператори колл-центру.

ОСВІТА – Від сьогодні учні 12-их та 13-их класів в Румунії складають усні іспити в рамках першої сесії іспиту на атестат про повну середню освіту. Оцінювання комунікативних навичок румунською мовою триватиме до середи, а усний іспит рідною мовою триватиме три дні, починаючи з 29 січня. Усний іспит з іноземної мови відбудеться з 3 по 5 лютого, а цифрові навички оцінюватимуться з 5 по 7 лютого. Проведення цих іспитів протягом навчального року була критикована деякими учнями, вчителями та фахівцями в галузі освіти, особливо через те, що учні повинні відвідувати заняття в дні іспитів. Письмові іспити розпочнуться 30 травня і закінчаться 30 червня, після чого будуть оголошені остаточні результати.

Іспит на атестат зрілості 2024 року мав найвищий рівень успішності за останні 10 років – 76,4%. Однак цей «іспит на дорослість» багатьох лякає, тому кілька студенток центрального румунського міста Клуж, закінчивши середню школу з високим середнім балом і склавши іспит на атестат зрілості на відмінно, вирішили полегшити цей досвід для учнів, яким пощастило менше, ніж їм самим. Бакадемія стала назвою проєкту, запущеного під девізом: «склади іспит, не задумуючись».

Засновниця проєкту Бакадемія Бьянка Йонеску розповіла нам: «Наша історія насправді почалася ще у 2022 році. Того року я склала іспит на атестат зрілості і отримала 10 балів з історії та 9.80 з румунської мови та літератури. Хоча я була учасником національної олімпіади з румунської мови з середніх класів і продовжувала брати участь також в старших класах, я все ще відчувала стрес, як і будь-який інший 12-класник, коли наближався іспит на атестат зрілості. І тоді, після складання іспиту, я вирішила оцифрувати структуровані мною матеріали. Я витратила шість місяців на самостійне структурування матеріалу. У 2022 році я почала допомагати учням онлайн. Я безкоштовно поширювала ці матеріали в інстаграм-акаунті, і в основному покоління, яке склало іспит у 2023 році, було першим поколінням, якому я допомогла. А ідея Бакадемія почала формуватися лише тоді, коли учні почали надсилати мені свої результати. Наприклад, з близько 3000 учнів, яким я допомогла, більшість склали іспит на оцінку вище 9.50. Деякі навіть отримали 10. Навіть люди, які складали іспит через 10 або 20 років, наприклад, отримали дуже хороші оцінки! І в основному в той момент я зрозуміла, що мої матеріали дійсно мали позитивний вплив».

Донедавна учениця Бьянка Йонеску додала: «Учням набридли товсті, чорно-білі книжки, повні подробиць, які не потрібні для цього іспиту, і я розуміла їхнє розчарування, бо була на їхньому місці. Однак ми живемо в країні, де помітно, що ситуація напередодні іспитів не дуже змінюється, не покращується порівняно з попередніми роками. Минуло 10 місяців відтоді, як ми заснували видавництво Бакадемія, і ми відрізняємося тим, що в нашій команді працюють лише студенти, які отримали оцінку 10 на цьому заключному іспиті або з певних предметів. А ще всі наші збірники кольорові та синтезовані. До них також входять, наприклад, поради або жарти, які були б зрозумілі нинішньому поколінню».

Ірина Селаджа, авторка підручника з географії для «Бакадемії» та відповідальна за інтерактивні відео в соціальних мережах. Ми запитали її, що для неї означає Бакадемія: «Я з тих людей, які люблять допомагати людям, і мені дуже цікаво запропонувати новий погляд на навчання щодо іспиту на атестат про повну загальну середню освіту, тому що більшість людей думають, що це просто тест. Але я хотіла би запропонувати ідею і рішення, що будь-який тест можна скласти дуже легко, просто розуміючи, просто жартуючи ніж з дуже дорогими матеріалами або дуже довгими матеріалами. Я придумала рішення для учнів, які належать до покоління Z, які по-іншому розуміють, як вивчати певні предмети. І, просто, я хотіла запропонувати новий варіант, щоб мотивувати учня, можливо, читати румунську літературу в більш нонконформістський спосіб».

Як зворотній зв’язок команда Бакадемія повідомила, що кілька учнів розповіли їм, що за допомогою цих матеріалів вони запам’ятовували весь годинний урок за одну хвилину.

А команда продовжує свою роботу! Бьянка Іонеску: «Збірників з інформатики, хімії та фізики нам ще не вистачає, і ми над ними зараз працюємо. Вони будуть опубліковані десь у вересні, приблизно в середині місяця, ми сподіваємося. Наш успіх значною мірою пов’язаний з платформою TikTok. Наприклад, саме там ми стали популярними завдяки нашим відео зі штучним інтелектом. Наразі ми зібрали майже 1 000 000 переглядів на нашому акаунті».

Більше нічого сказати, окрім як продовжувати вчитися! Здається, вже легше!

ВІЗИТ – Прем’єр-міністр Марчел Чолаку у середу та четвер здійснить робочу поїздку до Брюсселя, де планує обговорити з президенткою Європейської Комісії Урсулою фон дер Ляєн галузь, якою управлятиме представник Румунії в майбутньому складі Єврокомісії. Урядові джерела повідомили, що Бухарест може отримати посаду єврокомісара з питань розширення, яку обійме один з нинішніх євродепутатів від соціал-демократів. Також на порядку денному глави румунського уряду – Національна стратегія оборонної промисловості. Її метою є розвиток, реінжиніринг і модернізація потужностей у цій галузі, сприяння дослідженням, розробкам та інноваціям шляхом створення центрів передового досвіду і залучення румунських та іноземних інвесторів.

ВВП – Економічне зростання Румунії в цьому році може бути нижчим, ніж очікує уряд – на рівні 3,4%. Про це попереджає Фіскальна рада. У своєму щорічному звіті, опублікованому в понеділок, Рада, яка є незалежною установою, також попереджає, що бюджетний дефіцит перевищить 7% Валового Внутрішнього Продукту на кінець року і, що існує навіть ризик того, що він може досягти 8%. Новий закон «Про пенсії», на додаток до підвищення зарплат у державному секторі, також призведе до додаткових витрат у другому півріччі. Рада також вказує на необхідність достатньо конкретної та надійної політики для підтримки реалізації фіскальної консолідації в середньостроковій перспективі – як з боку доходів, так і з точки зору збільшення збирання податків.

ОНОВЛЕННЯ АВТОПАРКУ – У Румунії сьогодні стартував новий етап програми «Rabla plus» із загальним бюджетом у 100 млн леїв (близько 20 мільйонів євро) для фізичних осіб. 25 500 леїв (близько 5130 євро) буде надано за старий автомобіль, зданий на утилізацію, на придбання нового чистого електромобіля або 13 000 леїв (близько 2615 євро) на придбання нового гібридного електромобіля з викидами до 80 г CO₂/км або електричного мотоцикла. Можна здати максимум два транспортні засоби, старші за 6 років з дати виробництва, а ціна нового електромобіля, що купується, не повинна перевищувати 70 000 євро з урахуванням ПДВ.

ПРИРОДА – У всіх країнах ЄС набув чинності закон про відновлення природи. Він має на меті відновити щонайменше 20% сухопутних і морських територій у країнах-членах до 2030 року, а всі біотопи, які потребують відновлення – до 2050 року. Правила були ухвалені в червні на засіданні міністрів навколишнього середовища ЄС у вузькому колі. Австрії довелося змінити свою позицію в останню хвилину, щоб положення були прийняті кваліфікованою більшістю в 55% країн-членів, які представляють щонайменше 65% населення ЄС. Румунія проголосувала за закон, в той час як Нідерланди виступили проти на тій підставі, що ця політика може уповільнити розширення вітрових електростанцій та інших видів економічної діяльності. Закон про відновлення природи встановлює конкретні вимоги до різних типів біотопів, включаючи сільськогосподарські угіддя, ліси та міські території, і спрямований на скорочення або припинення використання пестицидів і деяких хімічних добрив. Брюссель заявив, що закон також допоможе зміцнити продовольчу безпеку.

ІНВЕСТИЦІЇ – Інвестиційні договори щодо модернізації Олімпійського спортивного центру «Ізворань» та відбудови бетонної плити-фундаменту площі Унірій у Бухаресті були підписані сьогодні в приміщенні уряду. Прем’єр-міністр Румунії Марчел Чолаку заявив, що Румунія повинна інвестувати як у професійний, так і в масовий спорт. Міхай Коваліу, президент Румунського олімпійського та спортивного комітету, висловив переконання, що проєкт з реконструкції та модернізації бази в Ізворань покращить результати румунських спортсменів та спортивні успіхи Румунії у світі. Що стосується реставрації перекриття площі Унірій, яке розташоване над річкою Димбовіца і підтримує значну частину площі Унірій, прем’єр-міністр сказав, що це більш ніж необхідно, оскільки це життєво важливий вузол для безпеки дорожнього руху і для всієї центральної площі столиці. Бетонна конструкція, якій майже 100 років, була віднесена експертами до 4-го (з п’яти можливих) технічного класу, що означає незадовільний стан. Загальна вартість двох підписаних сьогодні проєктів становить майже 900 млн леїв (понад 180 млн євро).

ЛІСОВІ ПОЖЕЖІ – Румунські пожежники продовжують гасіння лісових пожеж у Греції, зосереджуючи увагу на вразливих районах в регіоні Аттики. У цих діях задіяно кілька пожежних машин, одна – великої потужності, а інша – швидкого реагування. У разі необхідності, цистерна ємністю 30 000 літрів, що знаходиться на базі, може надати додаткову воду для ефективного управління операціями, повідомляє Генеральний інспекторат з надзвичайних ситуацій. Місії румунських пожежників координують їхні грецькі колеги, які, залежно від розвитку ситуації, викликають підтримку там, де ризик пожежі залишається високим. З іншого боку, з 14 серпня ВПС Румунії виконують місію з гасіння лісових пожеж в Албанії.

ОСВІТА – У понеділок стартував другий етап – письмове тестування в рамках другої сесії іспиту на атестат про повну середню освіту. Сьогодні випускники склали іспит з румунської мови та літератури, наступною буде математика або історія, залежно від профілю, а потім – іспит з предмету на вибір. Перші результати будуть опубліковані 26 серпня, а остаточні результати, після розгляду скарг, 30 серпня. Понад 33 600 кандидатів зареєструвалися, щоб скласти іспит, більшість з них, близько двох третин, випускники 2024 року. Під час літньої сесії відсоток успішного складання іспитів склав трохи більше 78%. Наступного року Міністерство освіти планує запровадити можливість для учнів бачити свої роботи на національному іспиті одразу після виставлення оцінок, щоб вони могли вирішити, чи оскаржувати отримані оцінки, або ні.

КІНО – Від Клаудії Кардинале до Антоніо Бандераса і Карли Бруні, відомі актори та режисери світового кінематографу висловили співчуття щодо смерті Алена Делона, культового актора французького кіно, який помер у неділю у віці 88 років. Алена Делона колись називали найкрасивішим чоловіком у кіно, він знімався у відомих фільмах 1960-х років, таких як як «Самурай», «Борсаліно», «Гепард» і «Рокко та його брати». Незважаючи на те, що відомий французький актор знявся у понад сотні фільмів, він отримав лише одну нагороду «Сезар» у 1985 році. Остання гучна публічна поява Делона відбулася, коли він отримав почесну “Золоту пальмову гілку” на Каннському кінофестивалі у травні 2019 року. На заході він виголосив емоційну промову, в якій, здавалося, прощався з глядачами.

ПОСУХА – Міністр сільського господарства Флорін Барбу закликав Європейську Комісію надати термінову компенсацію румунським фермерам, які постраждали від тривалої посухи. За його словами, понад два мільйони гектарів посівів кукурудзи та соняшнику постраждали, а середні втрати оцінюються в 200-230 євро на гектар. Він закликав до термінового відшкодування фермерам загальних витрат у понад 75 мільйонів євро на осінні посіви 2023 року шляхом прийняття єдиного нормативно-правового акту ЄС, в якому б були передбачені технічні правила та джерела фінансування, як з боку Європейського Союзу, так і додаткову національну допомогу. Міністр Флорін Барбу додав, що втрата доходів сільськогосподарськими виробниками ставить під загрозу життєздатність фермерських господарств та інтереси харчової безпеки Румунії.

ДЕФІЦИТ – Перші шість місяців цього року завершилися з дефіцитом у понад 60 мільярдів леїв, що становить 3,6% Валового Внутрішнього Продукту Румунії. За оцінками Європейської комісії, на кінець 2024 року він становитиме 6,9% ВВП, а за розрахунками Фіскальної ради – навіть більше 7%. Уже в рамках процедури надмірного дефіциту, ініційованої Брюсселем, країна матиме сім років, щоб повернутися до дефіциту бюджету в 3% ВВП за новими європейськими фіскальними правилами. Поступового зниження цього показника можна досягти лише на основі реалістичної програми і, звичайно, шляхом її дотримання, зазначають експерти. Останній звіт «Румунія – Моніторинг Єврозони», підготовлений групою експертів НБР, показує, що збільшення бюджетних надходжень є абсолютно необхідним і не може зводитися до кращого збору податків, але також вимагає змін у податковому режимі. Тиск на державний бюджет збільшиться, якщо враховувати зобов’язання мати військові витрати на рівні 2,5% від ВВП, взяті у відносинах з НАТО, – додають автори аналізу.

ПОЖЕЖІ В ГРЕЦІЇ – У вівторок Румунія відправила другий контингент пожежників для підтримки зусиль з боротьби з рослинними і лісовими пожежами, що охопили регіон Аттики в Греції. За даними Генерального інспекторату з надзвичайних ситуацій (ГІНС), 40 пожежників і два пожежних автомобілі та автомобілі швидкого реагування прибули до Греції повітряним шляхом, а ще два лісові пожежні автомобілі ємністю 3000 літрів і чотири рятувальники були доставлені наземним транспортом. У понеділок ГІНС повідомив, що румунський пожежник, який брав участь у гасінні пожежі в Греції, отримав поверхневі травми обличчя, але не потребує спеціалізованого лікування. Грецькі служби з надзвичайних ситуацій борються з найбільшою в цьому році лісовою пожежею, яка охопила 200 квадратних кілометрів рослинності і лісу на північний схід від Афін. Цілі села були евакуйовані. Метеорологи попередили, що майже половина країни перебуватиме під червоним кодом пожежної небезпеки через високу температуру, що сягає 40 градусів за Цельсієм у багатьох частинах країни, і сильний вітер. Країни ЄС, а також Туреччина і Сербія направили до Греції пожежників, літаки і рятувальні машини після того, як грецький уряд активував Європейський механізм взаємного цивільного захисту.

СВЯТО – Цього тижня румуни матимуть нові міні-канікули з нагоди християнського свята Успіння Пресвятої Богородиці та Дня ВМФ Румунії, що відзначається 15 серпня. Морське узбережжя буде улюбленим місцем відпочинку, а чорноморські курорти очікують на найбільш багатолюдні вихідні у поточному літньому сезоні – понад 140 000 туристів. Згідно зі статистикою, заповнюваність готелів на березі моря становитиме понад 90%. З нагоди 122-ї річниці з дня заснування Військово-морські сили Румунії оголосили, що День ВМС Румунії відзначатиметься в чорноморських та дунайських портах, а також в Бухаресті, заходами, що включатимуть показові навчання, виставки техніки і озброєння, інтерактивні майстер-класи, культурні заходи з військово-морським колоритом і концерти військової музики.

АВІАСПОЛУЧЕННЯ – Румунська авіакомпанія TAROM продовжила рішення про призупинення польотів до Тель-Авіва, Аммана та Бейрута до 16 серпня включно. Про це йдеться у повідомленні національного авіаперевізника. Компанія тимчасово призупинила польоти за цими напрямками з 6 серпня у зв’язку з попередженнями, виданими владою, останніми подіями на Середньому Сході та погіршенням ситуації з безпекою в регіоні. «TAROM радить усім пасажирам стежити за офіційними повідомленнями для отримання останньої інформації та зв’язуватися з компанією для перенесення своєї подорожі на більш пізній термін. Пасажири також мають можливість вимагати відшкодування вартості авіаквитка», – йдеться у повідомленні.

ІСПИТИ – У Румунії триває осіння сесія іспитів на атестат про повну середню освіту, в якій беруть участь майже 33 тисячі випускників ліцеїв. Сьогодні відбулося оцінювання з іноземної мови. Письмові іспити розпочнуться наступного понеділка з тесту з румунської мови та літератури. 20 серпня відбудеться обов’язковий письмовий тест за профілем, а 21 серпня – письмовий тест за вибором за профілем та спеціалізацією. Перші результати будуть опубліковані 26 серпня, а остаточні – 30 серпня.  Під час літньої сесії 78% учнів успішно склали іспити на атестат про повну середню освіту.

СПІЛЬНЕ ЗАСІДАННЯ – Прем’єр-міністр Баварії Маркус Содер підкреслив у вівторок, після двосторонніх переговорів з прем’єр-міністром Румунії Марчелом Чолаку в Мюнхені, важливість повноправного членства Румунії в Шенгенській зоні. У цьому контексті Марчел Чолаку подякував своєму баварському колезі за його постійну підтримку повного приєднання Бухареста до зони вільного переміщення осіб, товарів і послуг. У той же час Маркус Содер згадав, що в Баварії проживає понад 213 000 громадян Румунії та підкреслив їхній внесок у розбудову суспільства. Він також закликав до інтенсифікації економічних відносин. «Німеччина є найкращим партнером Румунії, а Баварія – найсильнішим торговельним партнером Румунії», – сказав Маркус Содер. Уряди Румунії та Баварії провели спільне засідання з нагоди 25-річчя двосторонніх відносин. Делегації підписали меморандум про підприємництво, малі та середні підприємства та стартапи. На порядку денному були питання Шенгенської зони, міграції, співпраці у сфері безпеки, війни в Україні та вступу України і Молдови до Європейського Союзу.

ІНФЛЯЦІЯ – Річна інфляція в Європейському Союзі зросла до 2,7% у травні з 2,6% у квітні. Про це свідчать дані, опубліковані у вівторок Європейським статистичним управлінням (Євростат). Минулого місяця країни ЄС з найнижчими річними показниками інфляції були Литва (0%), Фінляндія (0,4%) та Італія (0,8%). З іншого боку, країни ЄС з найвищими показниками інфляції були Румунія (5,8%), Бельгія (4,9%) та Хорватія (4,3%). У порівнянні з квітнем, річна інфляція знизилася в 17 країнах-членах ЄС, включаючи Румунію.

ВІЗИТ – Президент Клаус Йоганніс у середу прийме свого італійського колегу Серджіо Маттареллу, який здійснить офіційний візит до Румунії. Згідно з прес-релізом Адміністрації президента Румунії, візит є продовженням діалогу на найвищому рівні, який ознаменувався історичним моментом державного візиту Клауса Йоганніса до Італії в 2018 році, першого за останні 45 років, а також третім спільним румунсько-італійським урядовим засіданням, яке відбулося в Римі 14-15 лютого. У 2024 році Румунія та Італія відзначають 145 років з часу встановлення дипломатичних відносин, а також 60 років з часу встановлення відносин на рівні посольств. Глави двох держав також обговорять європейські та глобальні події, приділяючи особливу увагу Стратегічному порядку денному ЄС і ситуації в галузі безпеки, – йдеться в прес-релізі.

ВИСТАВКА – В італійській столиці відкрилася виставка, на якій представлені традиційні румунські костюми та кераміка з колекцій Музею села у Бухаресті, а також експонати з Музею цивілізацій у Римі. Подія відбувається в контексті Всесвітнього дня Її – румунської традиційної вишитої сорочки – 24 червня. Їя – вишита сорочка, ключовий елемент традиційного румунського костюма. Її виготовляють з бавовни, льону або шовку і прикрашають вишивкою в народних мотивах. Відвідати виставку можна до 14 липня.

ЄВРОСОЮЗ – Глави держав та урядів ЄС вперше після виборів до Європарламенту провели переговори віч-на-віч щодо кандидатів на найвищі посади в європейських інституціях. Найбільші шанси на посаду голови Єврокомісії має нинішня очільниця виконавчої влади ЄС Урсула фон дер Ляєн, яку підтримує не лише переможець виборів до Європарламенту – Європейська народна партія, але й найбільша кількість глав європейських держав та урядів. Колишній прем’єр-міністр Португалії Антоніу Кошта є найбільш вірогідним кандидатом на посаду президента Європейської Ради, а прем’єр-міністерка Естонії Кая Каллас – на посаду глави європейської дипломатії.

ІНЦИДЕНТ – Голова Комітету з питань зовнішньої політики Сенату Румунії Тітус Корлецян закликав уряд Швеції швидко відреагувати на «абсолютно обґрунтовані» вимоги припинити незаконне і жорстоке утримання під вартою двох румунських неповнолітніх. На спільній прес-конференції з депутатом Бен-Оні Арделяном, присвяченій справі румунської родини у Швеції, Тітус Корлецян також попросив шведський уряд суворо дотримуватися своїх міжнародних зобов’язань і чудових політичних відносин з румунською державою та негайно репатріювати двох дівчат. За словами голови сенатського комітету з питань зовнішньої політики,  подружжя Данієль і Б’янка Самсони та їхні дві доньки, Сара і Діана, з грудня 2022 року перебувають у ситуації, яка має на них глибоко негативний вплив. Під час родинної розмови старша донька, якій ще не виповнилося 11 років, попросила батьків купити їй косметичку і смартфон. Батьки не виконали прохання, а дівчинка пригрозила розповісти в школі, що вона зазнає домашнього насильства, що згодом і зробила. Соціальний працівник без будь-якої перевірки забрав обох сестер з дому. Після розслідування поліція закрила справу за відсутністю доказів. Натомість дівчаток не повернули батькам, яким дозволено відвідувати їх не більше однієї години кожні шість тижнів. Водночас триває акція з розлучення Сари та Діани. Два тижні тому була зафіксована п’ята спроба самогубства Сари.

ІСПИТ – У вівторок відбулися усні іспити з румунської мови іспиту на здобуття атестату на повну середню освіту. Оцінювання навичок усного спілкування румунською мовою продовжиться завтра, після чого відбудуться тести з рідної мови, цифрових навичок та іноземної мови. Письмові іспити розпочнуться 1 липня. У Міністерстві освіти запевняють, що заходи, вжиті під час цьогорічних іспитів, значно зменшать можливість списування. Усі іспити будуть проходити під аудіо- та відеоспостереженням, а оцінювання письмових робіт відбуватиметься лише на цифровій платформі.

ЗОЛОТИЙ СКАРБ РУМУНІЇ – Національний банк Румунії та депутат Європарламенту Єуджен Томак організували у вівторок в Європейському парламенті виставку, присвячену Румунському скарбу, вивезені на збереження до Російської імперії у грудні 1916 року і досі не повернутому нашій країні. Це унікальний випадок в історії, а Бухарест хоче привернути до нього увагу Європейського Союзу як до ще одного прикладу порушення Москвою міжнародного права. Очікується, що наступного тижня Європейський парламент вимагатиме виправлення цієї несправедливості в резолюції, яку підтримають усі політичні групи. 91 тонну золота, творів мистецтва, артефактів та архівних документів було відправлено до Москви у 1916 та 1917 роках під час Першої світової війни, коли більша частина країни була окупована Центральними державами. Пізніше, після більшовицької революції 1918 року, Радянський Союз, а потім Російська Федерація відмовилися повернути скарб, за винятком кількох творів мистецтва та інших культурних цінностей. Виставка в Європарламенті представляє юридичні докази та історичні документи, що стосуються відправки румунського скарбу до Москви, а також зобов’язань Росії повернути його на вимогу нашої країни.

ВОТУМ НЕДОВІРИ – Палата депутатів Румунії сьогодні відхилила вотум недовіри міністру фінансів у коаліційному уряді, лібералу Марчелу Болошу, ініційований опозиційними Союзом «За порятунок Румунії» та партією «Сила правих». Текст резолюції був обговорений напередодні, коли ініціатори піддали критиці  рішення міністра про запровадження 10% податку на лікарняні з метою латання «фінансових дірок» у державному бюджеті. Вони також стверджували, що Болош порушив закон, оскільки від прийняття нового податку та його застосуванням не пройшло щонайменше шість місяців. Міністр відкинув звинувачення і назвав дії опозиції політиканством. Він пояснив, що система охорони здоров’я недофінансована, а заходи уряду спрямовані на те, щоб перешкоджати використанню лікарняних, оскільки вони оплачуються краще, ніж якби працівник працював.

ЗУСТРІЧ – Прем’єр-міністр Румунії Марчел Чолаку сьогодні провів зустріч в Бухаресті з президенткою Р.Молдова Майєю Санду, під час якої підтвердив «тверду» підтримку європейського курсу Кишинева. Пізніше і президент Румунії Клаус Йоганніс прийняв Майю Санду в палаці Котрочень. «Я повторив, що безпека Р.Молдова є пріоритетом для Румунії, яка залишається найсильнішим прихильником її європейського курсу», – написав президент у мережі Х. Очолювана Клаусом Йоганнісом до того, як він став президентом, Націонал-ліберальна партія (яка зараз перебуває при владі з соціал-демократами) входить до Європейської народної партії. У Бухаресті президент Європейської народної партії Манфред Вебер заявив, що підтримує рішення про те, щоб «хтось із країн Центральної або Східної Європи» очолив Євросоюз під час наступних мандатів інституцій ЄС. Понад 1 500 представників Європейської народної партії, в тому числі 13 глав держав і урядів, перебувають у Румунії для участі у Конгресі ЄНП, який пройде в Бухаресті в середу і четвер.

ОЕСР – Прем’єр-міністр Марчел Чолаку заявив, що в 2026 році румунській владі вдасться досягти однієї з найважливіших цілей: вступу Румунії до Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР). Для цього необхідно провести реформи, передбачені Національним планом відновлення та стійкості, – сказав глава уряду. До ОЕСР входять найрозвиненіші країни світу, на які припадає 70% світового виробництва і торгівлі та 90% прямих світових інвестицій.

ЗАБРУДНЕННЯ – Бухарест посідає 35 місце в рейтингу найбільш забруднених столиць. Це випливає з даних платформи, яка надає незалежну інформацію про глобальне забруднення повітря. Румунську столицю випередили кілька європейських міст, серед яких Берлін, Стамбул, Брюссель та Варшава. Столиця В’єтнаму, Ханой, посідає перше місце серед найзабрудненіших міст. У понеділок вона була вкрита густим смогом, що є наслідком високих викидів від транспортних засобів та дрібних частинок, пов’язаних з діяльністю будівельної промисловості. Забруднення повітря – це невидимий ворог, який пошкоджує дихальну систему і може сприяти виникненню хронічних захворювань.

ІСПИТ – Симуляція іспиту на здобуття повної середньої освіти в Румунії продовжилася у вівторок обов’язковим письмовим іспитом відповідно до профілю навчання, згідно з календарем, затвердженим Міністерством освіти. У понеділок відбувся письмовий іспит з румунської мови та літератури, а в середу відбудеться письмовий іспит відповідно до профілю або спеціалізації. Учні, які відносяться до національних меншин, складатимуть письмовий іспит з рідної мови та літератури 7 березня. Результати будуть оголошені 15 березня. Симуляція іспиту на здобуття повної середньої освіти у 2023-2024 навчальному році проходить у понад 1 320 навчальних закладах і передбачає участь понад 146 тисяч учнів, – повідомляє Міністерство освіти.

ШЕНГЕН – Міністр внутрішніх справ Кетелін Предою на засіданні Ради ЄС з питань правосуддя та внутрішніх справ у Брюсселі знову заявив, що Румунія заслуговує на повний вступ до Шенгенської зони, а не лише з морським та повітряним кордонами, як це станеться наприкінці цього місяця. Румунія зміцнить Шенген і зовсім не справедливо продовжувати мати лише часткову інтеграцію в цю європейську зону вільного пересування – сказав Предою. Минулого року Румунія скоротила міграцію приблизно на 60%, а на кордоні з Сербією, завдяки пілотній програмі, лише 40 осіб перетнули кордон нелегально, – додав міністр. Його австрійський колега Герхард Карнер, уряд якого виступає проти вступу Румунії, заявив, що Відень не поспішає приймати рішення про сухопутні кордони.

НАРКОТИКИ – У Румунії торговці наркотиками підвищеного ризику більше не зможуть отримувати умовне покарання, а торгівля психоактивними речовинами каратиметься позбавленням волі від 3 до 10 років. Відповідний законопроєкт був прийнятий у вівторок Палатою депутатів в останньому читанні. Депутати підкреслили, що явище вживання наркотиків ігнорувалося протягом тривалого часу і, що для боротьби з ним необхідні додаткові заходи: сканери на кордоні, центри детоксикації та профілактичні центри.

ТЕНІС – Спортивний арбітражний суд (САС) у Лозанні скоротив термін допінгового покарання румунської тенісистки Сімони Халеп з чотирьох років до дев’яти місяців. Румунка, колишня перша ракетка світу, зможе повернутися на корт, оскільки її тимчасове відсторонення розпочалося 7 жовтня 2022 року. Рішення САС, опубліковане на сайті трибуналу, є остаточним і оскарженню не підлягає. Нагадаємо, що тенісистка завжди стверджувала, що приймала забруднену домішку, а на слуханнях у лютому заручилася допомогою французького експерта, який спеціалізується на фармакології, токсикології та біології. У вересні 2023 року Міжнародне агентство з чесного тенісу заявило, що Сімона навмисно порушила антидопінгові правила і відсторонило її на 4 роки.

ГАНДБОЛ – Чемпіон Румунії з гандболу серед чоловіків Динамо «Бухарест» сьогодні ввечері приймає вдома португальську команду Спортинг «Лісабон» в останньому матчі IV основної групи Європейської ліги EHF. У цій же групі ЧСМ «Констанца» грає на виїзді з німецьким Фуксе «Берлін», володарем трофею. Динамо, яке забезпечило собі 3-тє місце в групі, зіграє в плей-офф з командою, що посяде друге місце в ІІІ-й основній групі, ймовірно, з данською командою Б’єррінгбро «Сількеборг». Перший матч відбудеться в Бухаресті 26 березня, а другий – на виїзді 2 квітня. З іншого боку, ЧСМ «Констанца» закінчує груповий етап на останньому місці і вибуває зі змагання.

У
Румунії, яка колись славилася чудовими результатами
системи освіти, останні
майже
33 роки після антикомуністичної
революції означали скоріше погіршення
її якості, що відбилося на результатах,
далеких від слави минулого. Довга серія
спроб реформувати систему, яка ще не
продемонструвала, що може йти в ногу зі
змінами часу, засмутила і учнів, і
вчителів, і батьків. А часті зміни,
зроблені упродовж
часу багатьмa посадовими особами,
які очолили
відповідне міністерство, навпаки,
призвели
до все меншої кількості учнів, яким
вдалося скласти національні іспити.

Освіта
йде
в крок із
технологіями, книгознавство передається
набагато важче, ніж 20 років тому,
наприклад, світу потрібні набагато
складніші речі, а
це є найпроблемнішим питанням Румунії,
кажуть експерти в галузі. Втім, цьогорічні
результати суперечать результатам
минулих років, вселяючи надію: близько
трьом чвертям
випускників середніх
шкіл,
які взяли
участь в
іспитах на атестат про повну загальну
середню освіту на літній сесії, владося
скласти цей
іспит.

Відсоток
тих,
хто склав іспит
зріс на 5,5%, що є найвищим показником
за
останні десять років. 162 учні
отримали максимальну
оцінку 10,
більшість із них в
Бухаресті.
Сорін Кимпяну,
міністр освіти: 78,3%
з
цьогорічних випускників склали іспит,
32,1% з
минулорічних випускників.
Найбільші відсотки
тих, хто склав іспит зафіксовано в
Клузькому повіті, 85,1%, Яському
повіті – 81,7%,
Галацькому
повіті – 81,6%
та
Бреїльському повіті – 81,3%.
Рівень
складання іспиту в Бухаресті становить
77,4%,
що
перевищує середній показник по країні.
Повіти
з найнижчими відсотками тих, хто склав
іспит це Ільфов, Джурджу та Келераш.
Показник
складання іспиту в сільському середовищі
– 69,2%,
а
в міському – 82,7%.

Однак
міністр уточнив, що результати також
обумовлені спрощенням процедури
складання іспиту,
з
оглядом на
пандемічний контекст, в якому проходило
навчання в
Румунії. Сорін Кимпяну
додав, що він сподівається, що наступного
року цифрове оцінювання буде розширено
на національному рівні, після того, як
пілотний проєкт з Келераш
(південь) пройшов дуже добре, а результати
анкети показують, що як викладачі
оцінювачі,
так і учні
висловилися
в переважній більшості
на
користь оцифрування.

І
результати Загальнонаціонального
іспиту,
які визначатимуть
подальший шлях учнів у
середніх
школах
чи професійно-технічних навчальних
закладах,
цього року були набагато кращими. Міністр
Сорін Кимпяну
заявив, що «кількість учнів
які отримали мінімальну прохідну оцінку
5
досягла абсолютного максимуму, порівняно
з останніми 10 роками». Зокрема, цей
іспит
склали 82,3%, тобто понад 122 тисячі учнів
8-х класів, і після вирішення
скарг ці
відсотки
можуть збільшитися. Порівняно, у 2021 році
середній показник учнів,
що отримали мінімальну прохідну оцінку,
становив
76,8%.