Tag: іспити

У
вівторок президент Румунії Клаус
Йоганніс підписав
закони про освіту. На церемонії були
присутні численні представники державних
установ, в тому числі міністри, парламентарі
та судді Конституційного
суду.
Ця подія ознаменувала завершення
законодавчого процесу документів, в
яких втілився президентський проєкт
Освічена Румунія. Клаус Йоганніс
заявив,
що закони про освіту забезпечують міцну
основу, на якій можна побудувати
систему освіти, готову до випробувань
часом, але два нормативні
акти про повну
середню
та вищу освіту не вирішать
гострих проблем, якщо вони не
будуть імплементовані.

Глава
держави заявив, що це момент, який має
великий вплив на розвиток румунського
суспільства в майбутньому. Клаус
Йоганніс:
«Закони, які я підписав,
закладають основи для Румунії, яка
пов’язана з розвитком
подій ХХІ-го
століття і яка
повністю
використовує
можливості
майбутнього. Я розраховую на вашу участь
і рішучість, особливо тих, хто приймає
рішення, щоб перетворити проєкт
Освічена Румунія
з ідеалу на реальність».

Президент
уточнив,
що нові закони про освіту спрямовані
на усунення недоліків нинішньої системи
освіти, заохочення вищої якості освіти
та підтримку і повагу до вчителів. Клаус
Йоганніс
зазначив, що заохочуються інвестиції,
пріоритет надається неблагополучним
регіонам, а також наголошується на
безпеці учнів. Деякі положення двох
законів зазнали гострої критики з боку
представників громадянського суспільства,
учнів, студентів та політиків.

Серед
них – можливість для середніх шкіл
проводити додатковий вступний іспит
на половину наявних місць, можливість
відрахування учнів
за серйозні проступки та обмеження
термінів перебування на посаді ректорів.
Це означає, що вони можуть залишатися
на чолі університетів протягом двох
термінів (8 років). Ще одне суперечливе
положення стосується запровадження
релігії як факультативного предмету
на іспиті
про атестат зрілості.
Під час церемонії підписання
законів
у вівторок представники опозиційного
Союзу За порятунок Румунії
протестували з плакатами біля палацу
Котрочень,
резиденції президента.

Вони
поскаржилися на провал «Освіченої
Румунії», нагадавши про велику кількість
молодих людей, які цього року не
зареєструвалися для проходження іспиту
про
атестат зрілості. Члени
партії також стверджують, що нові закони
не реформують систему освіти, обмежують
право на освіту і порушують принцип
рівності прав. Що стосується Національної
ради учнів
і студентських організацій, то вони
вважають деякі положення дискримінаційними.
Закони про освіту були ухвалені Сенатом
у травні. Вони були оскаржені в
Конституційному суді Союзом
За порятунок Румунії
і Силою
Правих
(ліберальне дисидентство), але безуспішно.

Серія важливих змін до Закону про освіту, винесена профільним міністерством на громадське обговорення на початку літа, викликала суперечки та палкі дебати серед вчителів, батьків та учнів. Проте всі полеміки
збігаються з деякими очевидними фактами: збільшенням шкільного відсіву, високим рівнем функціональної неписьменності
серед учнів, числом випускників, нижчим від
очікуваного рівня на іспиті щодо здобуття атестату про повну середню освіту. Під час пошуку рішень виникають суперечки, а запропоновані міністерством рішення не подобаються вчителям і батькам.

Одна із запропонованих змін стосується дублювання вступного іспиту до ліцею для учнів 8-го класу, які у віці 15 років мають складати
національний іспит з оцінювання знань, обов’язковий для всіх випускників 8-го класу, а також окремий іспит до національних
коледжів, якщо вони хочуть туди зарахуватися. Останні є ліцеями державної системи, які отримують статус коледжів в результаті виконання певних критеріїв. Оскільки в багатьох випадках
мова йде про школи з певною традицією що стосується
високих результатів, громадськість вважає їх «елітними ліцеями». Пропозицію що стосується складання окремого іспиту, хоча й підтримують
представники цих шкіл, зібрані в Альянс столітніх коледжів, не підтримує Національна федерація асоціацій батьків, як ми
дізнаємося від голови асоціації Юліана Крістаке: Ми єдина
національно-представницька федерація. І ми вирішили, що коли треба буде взяти нам важливе рішення щодо
фундаментальних змін, ініційованих Міністерством освіти, то нам слід проводити опитування, і наші опитування за останні два
роки мали вражаючу кількість респондентів. В останньому опитуванні щодо вступу
до навчальних закладів та зміни методу оцінювання іспиту на атестат зрілості, запропонованого
Міністерством освіти у поточному законодавчому проекті, було опитано понад 65
тис. осіб. Щодо вступу, то понад 65% батьків виступають проти такого вступу. І погляд федерації аналогічний. На даний момент ці коледжі (ліцеї), куди учні вступають з дуже
високими оцінками вище 9,80, матимуть можливість зробити відбір серед дітей і створити кілька
класів досконалості. Ми не знаємо, навіщо потрібно складати ще один іспит, піддавати дітей додатковому тиску за
відносно короткий період часу. Вони складуть національне оцінювання,
і максимум через два тижні повинні будуть складати ще один іспит, який матиме значний ступінь складності.

Інше занепокоєння, викликане цією пропозицією, стосується соціально-економічних
розбіжностей між сільським та міським середовищами, між малими та великими містами. Національні коледжі
розташовані у великих містах, зазвичай є мішенню для дітей із сімей, які можуть дозволити собі жити в міському центрі та
сплачувати медитації, необхідні для вступу
до цих, як вважаються, «найкращих» ліцеїв. Додатковий іспит поглибить розрив між учнями з неблагополучних і
сприятливих регіонів, вважають багато вчителів. З-поміж них Дору Кистиян, який викладає соціальні та гуманітарні науки в середній
школі «Дімітріє Куклін» у м. Галац: «На жаль, мені це здається дискримінаційним заходом. Це
захід, який лише поглибить і так глибокі проблеми системи. Я також хотів би сказати, що захід цей міг бути би не таким поганим, якби були забезпечені умови, щоб
такі види іспитів можна було поширити на всю систему. Але доки лише небагатьом дозволено
організувати додатковий іспит, в умовах, коли діти складають національний іспит оцінювання, я не думаю,
що цей захід принесе заплановану користь, а, навпаки, ризикує поглибити існуюче
зло навіть більше.»

Іспит на атестат про повну середню освіту також
враховується з метою реформування Закону про освіту шляхом запровадження єдиних
тестів, де поєднуються кілька предметів. Однак, на думку викладача соціально-гуманітарних
наук Дору Кистияна, перш за все потрібно уточнити деякі поняття: «Давайте
спочатку розглянемо питання стандартизації, а потім говоритимемо й про
поєднання предметів, тому що стандартизацію можна розглядати у найвужчому
сенсі, тобто застосування тестів із закритими запитаннями, можливо, тестів
сіткового типу до предметів, де оціннювання має бути набагато складнішим, наприклад,
румунська мова та література. Навіть на першому етапі йшлося про виключення
людської помилки з оцінювання. Однак, можна усунути людську помилку лише за
допомогою такого типу стандартизації, яка дозволяє комп’ютерне оцінювання. Але до
подальших роз’яснень, доки всім не стане зрозуміло, що мається на увазі коли
йдеться про стандартизацією, нам залишається лише продовжувати висловлювати здивування
та занепокоєння щодо поєднання всього спільного стовбура дисциплін в один іспит.»

Для батьків єдиний іспит на атестат про повну
середню освіту також звів би до нуля різницю між профілями,
яких навчалися діти протягом останніх чотирьох років середньої школи. Юліан Крістаке, голова Національної федерації
батьківських асоціацій: «Чинна форма
здається найкращою, тому що ми не розуміємо, який сенс у відмінностях профілів
середньої школи, якщо всіх учнів, незалежно від профілю тестуватимуть на однаковому
рівні складності. Тут нам вдалося після обговорень у міністерстві освіти
отримати обіцянку фахівців міністерства, що румунська мова буде самостійною
дисципліною.»

Громадське обговорення законодавчих змін
завершилося наприкінці серпня. Міністерство освіти має включити чи ні
запропоновані зміни до законів, а потім їх буде скеровано на голосування до Парламенту.

Вплив ізоляції, накладеної під час
пандемії, відчули
і наймолодші з нас. Цього року через пандемію COVID-19 учні 8 та 12 класів підготувались до
випускних іспитів у спеціальних умовах та не змогли брати участь в урочистостях, що організовуються
щорічно з цієї нагоди. Асоціація «Proacta EDU» у
партнерстві з Міністерством освіти та досліджень запускає кампанію «Я можу!».
призначена
для всіх цих учнів. Пояснює Ніколета Лариса Альберт, президент-засновник
Асоціації Proacta EDU «Ідея виникла тому, що ми розпочали проект на початку
пандемії Посол для громади, завдяки якому ми надавали психологічну
підтримку вчителям, батькам та учням на національному рівні. Оскільки наша робота була перервана,
ми реорганізувались, щоб по-іншому допомагати учням. Тоді у проекті «Посол для громади»
більшість електронних листів, повідомлень чи телефонних дзвінків надходили від
учнів 8 та 12 класів. В основному, це захід, який був дуже добре сприйнятий,
тому що в ньому є повідомлення про заохочення від них. Головними героями заходу є учні цих класів. Метою було забезпечити
їх спокій, бо це був нетиповий період».

Як психолог Ніколета Лариса Альберт
помітила проблеми, пов’язані з адаптацією до нового стану справ, з якими
стикаються переважно випускники ліцеїв: «У будь-якому випадку ми говоримо про коливання специфічні підлітковому віку. Але, більше того, нормально, що є
схильність бути ще більш тривожними в цей період, коли не знаєш, що буде. У 12-му класі справи комплексніші, тому що поза фактичним іспитом є
багато питань у підлітків про те, що було б доцільніше вибрати, що робити зі
своїм життям з того часу, коли вони вже не є ліцеїстами. Ліцей надає рамки, певну структуру. В основному, відразу після
закінчення ліцею, постає рівняння з кількома невідомими. Тоді
всі ці речі посилюються».

У важкі для підлітків часи дорослі
стають головним засобом підтримки вибору, який вони мають зробити. Безпрецедентна ситуація, що
склалася для випускників у 2020 році
перевіряє здатність і вчителів, і батьків правильно розуміти та реагувати.
Ніколета Лариса Альберт: «Є ще один дуже важливий аспект, а саме дорослі
навколо підлітків. Якщо в цей період батьки та вчителі мали, у свою чергу,
достатньо впевненості та достатньої емоційної рівноваги, щоб можна було це передати. Підлітки в першу чергу
беруть ці орієнтири та моделі для наслідування у дорослих. Потім, щоб зробити
більш комплексний аналіз,
нам потрібно переглянути всі фактори. Звичайно, пандемія – це вершина айсберга,
могло бути будь-що інше в житті будь-якої молодої
людини, що складає іспити. Ось такі питання: що буде? чи я зробив правильний вибір?;
як довго це триватиме ; як підготуватися? Тим більше, що вони, порівняно з
іншими поколіннями, були позбавлені відчуття фізичного перебування разом. Вони
були підключені до Інтернету та підтримували зв’язок, але підлітки повинні
належати до групи.»

Нарциса Іліє, директор програм afterschool, помітила, у свою чергу, як важко було
в період ізоляції випускникам середніх шкіл не відставати від викладання в
Інтернеті всіх предметів та підготовки до випускного іспиту: Перш за все,
в останній місяць на них було чимало тиску з боку інших предметів, які не
передбачені в програмі іспиту, але які потрібно було охопити. Таким чином, у нас є учні, які збиралися скласти іспит через
два тижні, але вони все ще писали проекти з біології або все ще вивчали музику
та інші предмети, які, з моєї точки зору, варто було б зупинити, щоб ці діти
зосередилися на тому, що вони мають навчитися та підготуватися до іспитів».

Однак Нарциса Іліє вважає, що найкращі результати з’являються, особливо коли сім’я бере
безпосередню участь у у допомозі щодо навчання: «Деякі учні віддали більше часу навчанню. Я маю від них підтвердження, що цей
період був дуже делікатним. Тим більше, що за ними наглядали батьки. Це сімейне середовище саме по
собі є фактором. Якщо дитина перебуває в середовищі, коли батьки піклуються про
неї, в якому вони постійно орієнтують її на навчання – до певної міри
розслаблення, але більше на навчання, збалансованого і поглибленого – тоді результати помітні».

І найкращий спосіб підтримати та
орієнтувати підлітка – для будь-якого дорослого -є самопізнання. Правильне ставлення до
змін та емоційна стійкість – це якості, які необхідно практикувати в цей період
адаптації до нового. Ніколета Лариса Альберт розповідає: «Перш ніж супроводжувати підлітка, ми повинні заглянути всередину самого себе. Яким я є? Як я ставлюся до цієї ситуації? Найчастіше про це повідомляють
батьки, яких я зустрічаю. Якщо дорослі не відчувають себе добре одного дня,
якщо у них мало енергії, їх підлітки стають більш дратівливими, але роблять це не зі злоби, а з необхідності
підтвердження того, що батько чи вчитель відчуваються добре. Навіть якщо вони часом вищі за нас
або якщо здається, що вони їх знають, підлітки потребують підпори, яку ми, як дорослі, можемо надати.
Ми не можемо змінити світ, але кожен може мати оптимальне ставлення до змін».

Кампанія бренду Proacta EDU під назвою
«Я можу!» присвячена
всім випускникам 8-их і 12-их класів, цього важкого для всього
суспільства року. Мотиваційне відео, інша інформація про цей підхід, а також контактні
дані можна знайти на Facebook-сторінці Асоціації EDU Proacta. Також основна
кампанія Посол для громади постійно відкриває свої телефонні лінії
для тих, хто потребує психологічної допомоги.

У середу, після закінчення Великодніх
свят румунські учні повернулися до онлайнового навчання, методу продовження
занять під час коронавірусної пандемії, що призвела до тимчасового закриття навчальних
закладів 11 березня.

Міністр охорони здоров’я Нелу Тетару заявив, в інтерв’ю приватному
телебаченню, що школи можуть відкритися в кінці травня або на початку червня.
Ми повинні бути дуже обережними щодо дітей, – зазначив міністр охорони
здоров’я, який згадав також про підготовку певних протоколів для повернення учнів
до школи. У свою чергу, прем’єр-міністр Людовик Орбан запевнив, що представники
влади не вважають доречним варіант замороження
навчального року, додавши, що метою уряду є забезпечити всі можливі умови для того,
що учні успішно закінчили навчальний рік та склали національні іспити, за умов
дозволених епідеміологічним контекстом.

Відповідно до прес-релізу Міністерства
освіти, структура навчального року поки що не була змінена. Отже, він має закінчиться
12 червня. Державний секретар Міністерства освіти Лумініца Баркарі закликала педкадрів
продовжувати докладати зусиль аби тримати учнів у контакті зі школою. Лумініца Баркарі: Ми повинні залишатися
вдома, набратися терпіння, пробувати якомога більше працювати за допомогою
Інтернету, звичайно, поважати робочий час, тобто не втомлювати учнів і
враховувати їхній вік, бо деякі з них скаржаться, що вони занадто багато
працюють, інші кажуть, що навпаки. Тому ми повинні бути збалансованими у
всьому. Незалежно від періоду, коли буде прийнято рішення про поновлення навчання
у школах, цей навчальний рік ми напевно закінчимо. Ми підготували і робочі
варіанти для всіх національних іспитів.

Міністерство освіти
опублікувало програми, з яких були виключені предмети з другого семестру для тих, хто має скласти іспит на атестат зрілості або національний іспит після завершення 8 класу. Захід цей був узгоджений з
представниками учнів, студентів, батьків, педкадрів та Національної ради
ректорів.

Державний секретар Міністерства освіти Лумініца Баркарі також
оголосила, що в цьому періоді призупинення навчання, Міносвіти щотижня розміщує на власному веб-сайті
п’ять навчальних тестів з
кожної екзаменаційної дисципліни, що були складені відповідно до нових навчальних програм.Державний секретар
Міністерства освіти також згадала про програму Телешкола, здійснена у співпраці з Громадським телебаченням, для того щоб учні із заключних класів
отримували підтримку від викладачів-добровольців з метою підготовки до іспитів, які вони
збираються скласти цього року.

Пандемія коронавірусу призвела до тимчасового закриття, починаючи з 11
березня, навчальних закладів Румунії, де було запроваджено надзвичайний стан,
до середини квітня, захід оголошений владою для обмеження поширення нового
вірусу. Учителі, батьки та учні висловлювали стурбованість щодо долі навчального
року, оскільки не було оголошено дати, коли учні та студенти можуть розпочати
заняття. Оскільки йшлося навіть про замороження навчального року, міністр
освіти і дослідження Моніка Анісіє наголосила, що цього не відбудеться, а
навпаки, міністерство працює над тим, щоб вся діяльність, яка передбачає
відновлення курсів, та всі графіки, які мають бути завершені, повинні бути реалізовані
після відновлення діяльності у навчальних закладах.

Курси відновляться після припинення надзвичайного стану, який буде
продовжено на місяць, до середини травня, та забезпечення всіх заходів, щоб
учні та викладачі були в безпеці, заявила у вівторок міністр освіти. Моніка Анісіє
додала, що точна дата відновлення курсів буде визначена відповідно до розвитку
пандемії коронавірусу, а також заходів, повідомлених Національним комітетом з надзвичайних
ситуацій. Наразі робочий сценарій передбачає відновлення курсів у школах та
університетах протягом червня. Міністр освіти також нагадала про можливий
національний розклад іспитів: «Письмові іспити з національного тестування восьмикласників та іспиту на атестат про повну
загальну середню освіту можуть бути організовані в липні. Програма іспитів для
національного тестування та іспиту на атестат про повну загальну середню освіту
не охоплюватиме теми передбачені в другому семестрі. Ми скасували національне
моделювання іспитів, оцінювання для другого, четвертого та шостого класів, а
також олімпіади та шкільні змагання. Спеціальна сесія національного оцінювання
та іспиту на атестат про повну загальну середню освіту для олімпійців також буде
скасована. Шкільна ситуація учнів закінчиться мінімум двома оцінками, до яких
буде додано оцінку з письмової роботи, де це доречно.

Графіки для зарахування до підготовчого класу, дитячого садка та мобільності
педагогічного персоналу будуть перенесені, також повідомило Міністерство
освіти, додавши, що дані стануть відомими, як тільки буде встановлена дата
відновлення курсів. Що стосується вищої освіти, то діяльність проводиться в
онлайн-середовищі, а ті, що потребують взаємодії «віч-на-віч», будуть
інтенсивно відновлюватися після припинення надзвичайної ситуації. Крім того,
учні беруть участь в онлайн-курсах, але не всі. Згідно з нарадою, проведеною
Національною радою учнів, 36% учнів в Румунії заявляють, що їхні школи не проводять
онлайн-уроки, і там, де такі години організовані, участь зазвичай мала. Згідно
з доповіддю, основними предметами, для яких організовуються онлайн-курси, є
румунська мова та література, математика та іноземні мови.

Минулого року в
засобах масової інформації широко було висвітлене так зване «Бреїльске явище». Це явище стосується запису учнів VIII класів до
Національного тестування знань з румунської мови та математики, учні, які бажають продовжити навчання у ліцеях. У залежності від результатів цього Національного тестування разом
з результатами одержаними під час років навчання, учні мають можливість
поступити у добрий або менш добрий ліцей. Одночасно,
в залежності від цих результатів, створюється ієрархія шкіл.

Чому «Бреїльске явище» пов’язане з національним тестуванням знань? Відповідь дали експерти Асоціації Human Catalyst, які виявили цю ситуацію, назвавши її «Бреїльске явище». Йде мова про те, що у 2016-2017 навчальному році повіт Бреїла належав до
повітів з найбільшим числом учнів, які не взяли участь в національному тестуванні, а саме 36,4%. Одночасно, повіт
Бреїла займав друге місце після Бухареста з поміж повітів, які отримали найвищої
середньої оцінки на національному тестуванні, а саме 7,29. Пояснення подає Лаура Грета
Марін, голова неурядової Асоціації Human Catalyst з питань освіти та соціальної справедливості: Бреїлське явище пояснюється тим, що вчителі радять або
навіть примушують учнів, які мають слабкі результати в навчанні протягом року не брати участь у національному тестуванні знань,
побоюючись, що вони сприятимуть негативним результатам школи. І наскільки
мені відомо, ця практика застосовується і у випадку іспитів на атестат
про повну загальну середню освіту. Вчителі та директори шкіл застосовують різні засоби для примушення учнів не брати участь у національному тестуванню знань у випадку учнів 8 класу або в іспитах на атестат про повну загальну середню освіту у випадку учнів 12 класу.

Чому настільки важливі результати, досягнуті школами на національному
тестуванні знань учнів 8 класу? Лаура Грета Марін відповідає: По-перше йде мова
про гордість кожної школи. На рівні шкільних іспекторатів, на рівні міст та
повітів складається список найкращих шкіл. Саме тому кожна школа намагається
зайняти якомога краще місце у цьому списку, а «Бреїлське явище» є більш зручним
методом. Вчителям легше таким чином покращити свій імідж, ніж вкладати час і зусиль для
підготовки учнів для отримання добрих оцінок на іспитах. Тоді, коли батьки та
учні обирають певний ліцей, враховують також оцінки, з якими записалися учні до
відповідно ліцею у попередньому навчальному році а також місце, яке посідає ліцей у списку на повітовому та національному рівнях. Слід уточнити, що в залежності від кількості записаних
учнів, навчальні заклади отримують певну суму грошей від державного бюджету.

Оскільки в минулому році «Бреїльске явище» було широко висвітлене у
ЗМІ, дані наступних проведених статистик показують що оберти цього явища скоротилися.
У 2017-2018 навчальному році, рівень відмови від участі у національному
тестуванні знизився на національному рівні на 4,4%, порівняно з попереднім навчальним роком. Експерти
Асоціації Human Catalyst відмітили, що відсоток випускників середніх
шкіл, які взяли участь у національному тестуванні збільшився, порівняно з
попередніми роками, однак експерти помітили інше явище. Лаура Грета Марін
розповідає: Після того,
як минула ейфорія у зв’язку з покращенням ситуації щодо участі у національному тестуванні, ми помітили інше явище. Незважаючи на те, що кількість
учнів, які записалися до національного тестування зросла, кількість учнів восьмого класу, які не завершили повне навчання збільшилася на 10 тисяч порівняно з попереднім
роком. Це означає, що Бреїльске явище набуло іншої форми. Учням і батькам
більше не загрожує або більше їх не переконують не брати участь у національному
тестуванні, а просто у 8-му класі учнів не допускають завершити повне навчання. Це є інший спосіб перешкоджання
учням брати участь у національних іспитах.

За даними експертів Асоціації Human Catalyst, це означає, що кількість учнів, які не завершили навчання збільшилася на 70% у 2018 році, порівняно з попереднім роком.
Цей показник незвичайно високий, оскільки ніщо не вказувало на погіршення
рівня підготовки учнів протягом попередніх років. Лаура Грета Марін зазначає: Наші дані показують величезну різницю, що сталася протягом лише одного року. Відразу зросла кількість учнів восьмого
класу, які не завершили повне навчання. Це не природно. У нормальних
обставинах, таких прогалин немає. Такі великі статистичні розбіжності виникають тоді коли, щось трапляється в школах. Щось сталося, оскільки протягом одного року занадто збільшилася кількість
учнів, які не завершили повне навчання.

Минулого року були проведені дискусії з представниками Міністерства освіти стосовно
цього явища. Цього року, батьки та неурядові організації знову закликали
представників Міністерства освіти до діалогу на цю тему. Однак, «Бреїльске явище» не було офіційно визнане.

Вперше в посткомуністичній румунській освіті цьогорічний іспит на атестат про повну середню загальну освіту розпочинається у лютому з першими іспитами, що включають усне мовне тестування та освоєння комп’ютера. Очікується, що приблизно 177 тис. учнів, цьогорічних випускників ліцею або попередніх років, пройдуть тестування до 22 лютого, які охоплюватимуть усні навики спілкування румунською мовою та – для учнів меншин – рідною мовою – іспит з іноземної мови, а також цифрові навички. Лютневі іспити не оцінюються в вигляді оцінок, а допущений або відхилений. За письмові іспити даватимуться оцінки на другій сесії іспиту на атестат про повну середню загальну освіту, що відбудеться після завершення уроків, з 25 по 28 червня.

Цей розклад, узгоджений з батьками та представниками учнів, колишнім міністром освіти соціал-демократом Лівіу Попом. Змінений своєю партію минулого місяця разом з колишнім прем’єр-міністром Міхаєм Тудосе, Поп стверджував, що період до письмових іспитів це навантаження для учнів, а перенесення усних іспитів дасть їм можливість краще підготуватись до літніх іспитів. Освітні профспілки попереджають, однак, що зміна графіку іспитів може призвести до дивних ситуацій, яких чинне законодавство не враховує. Будуть учні, які в кінці навчального року не зможуть скласти іспит на червневій сесії. Але після теперішніх тестів залишиться менше іспитів влітку.

Висновки щодо того, наскільки доречними чи невдалими є нові правила, будуть здійснені лише влітку, можливо, порівняно з атестатом на повну середню освіту 2017 року, коли досягнуті були найкращі результати за останні вісім років. Тоді склали іспит на Атестат зрілості майже 73% учнів, що на 5% більше, ніж 2016 року. З більш ніж 135 000 учнів, які навчаються в країні, лише 97 отримали максимальну оцінку (10). Найкращі результати були у повітах Сібіу (центр), Бакеу та Яссах, на сході, так Клужі (північний захід), а найгірші -у повітах Ільфов і Джурджу, на півдні країни. Міністр Поп зазначив тоді, що хороші оцінки не були пов’язані з більш легкими тестам, ніж у попередні роки, а з самими учнями, які готувались набагато краще.

Проте минулого року були ліцеї з технологічним профілем, де жоден учень не склав іспит на атестат зрілості. З опозиції, НЛП оцінила, що результати іспиту на атестат зрілості змушують владу вжити невідкладних заходів для підтримки освіти. Проте ліберали, які мали і вони міністра освіти, звинуватили, що іспит на атестат зрілості останнім часом став лише бюрократичною формальністю, яка відправляє молодь в безробіття, без кваліфікації, без практичних навичок та без шансів інтегруватися на ринок праці.

Румунська школа, яка в останні двадцять років
застрягла у вихорі постійних змін, останньою з них будучи нещодавно оголошена
реформа навчальних програм, намагається впоратися з викликами XXI століття. Одним з них є самооцінка освітньої системи,
тобто оцінка якості роботи вчителів та якості знань учнів і студентів.

Нещодавнє дослідження, проведене румунською владою
у співпраці з ЮНІСЕФ та ОЕСР (Організації економічного співробітництва і
розвитку в Європі) зосередилося на аналізі й оцінці системи освіти загалом. У
відповідності до положень чинного закону про освіту, діти системи загальної
середньої освіти проходять кілька етапів оцінки починаючи з II-го класу, потім у ІV-му, VI-му, а кульмінує все Загальнонаціональним оцінюванням у VIII-му класі, що впливає потім на вступ до ліцею.

Проте, загальнонаціональне оцінювання, що
вважається найважливішим іспитом шкільного життя до 14/15 років, викликає
чимало суперечок. Про деякі з них розповіла член Національної ради учнів Йоана
Белтерецу. «Що стосується нашої оцінки, Національна рада учнів неодноразово
наголошувала на тому, що занадто часто, основна увага приділяється питанням, що
є предметом національних іспитів. Ці іспити, в їх нинішньому вигляді, сприяють
у більшій мірі запамятовуванню на шкоду логічному мисленню. Близько 40%
румунських учнів у віці 15 років неграмотні, судячи з останніх результатів PISA. Хоча вміють читати, вони не
розуміють прочитаних текстів через методи викладання і навчання, що засновані
переважно на запам’ятовуванні.»

Якщо протягом шкільних років, діти і молоді люди
проходять різні процедури оцінювання знань, вони б хотіли, у свою чергу,
проводити оцінку того, як їх вчать і як до них ставляться у школі. Йоана
Белтерецу. «Ми вважаємо ще недостатньою участь учнів до внутрішньої оцінки.
З того, як представник учнів бере
участь у роботі шкільної ради та комісії з питань оцінки, забезпечення якості
освіти та боротьби з насильством, у 97,5% випадків учні не мають можливості
висловити свою думку, а іноді їх навіть не запрошують на відповідні засідання.
Всі мають дотримуватися чинного законодавства і забезпечувати права учнів та їх
представників. Ми вважаємо абсолютно необхідним подолати стадію формальної
оцінки і почати сприймати її як механізм, що може підвищити якість системи
освіти на користь всіх.»

Спосіб в який процес оцінення навчання може бути ефективним
засобом став темою дослідження «Оцінка й аналіз системи освіти в Румунії»,
проведеного ЮНІСЕФ у співпраці з Організацією економічного співробітництва і
розвитку в Європі. Реалії в румунській освіті, на жаль, не є втішними. У 2015
році в порівнянні з 2012 роком румунські учні домоглися прогресу в рамках
міжнародної програми PISA. Але в розділі «Наука»,
наприклад, 38,6% дітей у віці 15 років були нижче 2-го рівня, тобто нижче
базового рівня, якого діти мають сягнути до кінця обов’язкової середньої
освіти, щоб ефективно діяти в суспільстві знання. Виходячи з цього, постає
запитання, як можна за допомогою іспитів і контрольних завдань зрозуміти не
тільки реальний рівень знань учнів, а й допомогти їм поліпшити свої результати?
Згідно з висновками авторів дослідження, відповідь полягає в гнучкості системи
освіти. Школа повинна стати не тільки місцем досягнення виняткових результатів, і Румунія продемонструвала свою здатність на це, а й інклюзивним закладом, в якому
всі учні набувають навички і знання, необхідні на ринку праці.

На цьому треба
зосередити увагу, – зазначив Андреас Шлейхер, директор ОЕСР. «На початку 2000-х
років, Румунія не мала жодного
незалежного органу оцінювання шкіл. Сьогодні, однак, в Румунії вже діє потужний
центр оцінки та тестування. Але, мабуть, найголовнішим є те, що Румунія є одним
з небагатьох прикладів прогресу в Європі. Нові програми були узгоджені з
устремліннями XXI-го століття.
Вони надають кожній молодій людині можливість поглибити знання, набути навички
і розвивати критичне мислення, необхідне для подальшого життя в суспільстві
майбутнього. Але, водночас багато чого в галузі освіти діє скоріше
теоретично, ніж практично. Частина інфраструктури та багато вчителів не пристосовані
до потреб XXI-го століття.
Національні іспити все ще визначають майбутнє учнів на основі жорсткого набору
академічних знань і це ще з 14-річного віку. Але ми вважаємо це застарілим і
несправедливим.»

Румунська влада вважає найбільш важливим аспектом висновків
дослідження ЮНІСЕФ-ОЕСР те, що «ці
оцінки середньої освіти мають формувальний характер, а не рейтинговий».
Говорить міністр освіти Павел Нестасе. «Ми повинні змінити наш підхід і сприймати оцінку:
учнів, вчителів, шкіл і системи, як можливість отримати зворотній зв’язок і
вживати необхідних заходів для підвищення якості навчального процесу, зосередженого на учнях. Ми хочемо мати вчителів, готових до формувальної
оцінки, яка проводиться під час звичайних уроків, а не тільки за підсумками контрольних
робіт, іспитів або національних іспитів. Таким чином буде зменшено тиск на
учнів і дозволить показати свій рівень знань і тим, хто зазвичай важко
справляється із контрольними. Тому дуже важливим елементом цієї доповіді є
формувальна оцінка. В кінцевому рахунку, цей тип оцінки повинен привести до
створення персоналізованих підходів до подальшого навчання учнів. Ми в даний
час проводимо оцінку, але не у всіх школах здійснюється й друга складова, а
саме використання результатів оцінки та персоналізація навчального процесу та
його зосередження на кожному учні.»

У цьому сенсі Міністерство освіти вже працює над
кількома програмами для систем середньої та вищої освіти, спрямованими на оцінці
результатів учнів або студентів, з одного боку, та вчителя або викладача, з
іншого. Фінансуватимуться вони коштами з фондів Європейського Союзу.

Майже 169 тисяч румунських підлітків записалися на
літню сесію (червень-липень 2015 року) іспитів на атестат про повну загальну
середню освіту. Це на 7000 більше ніж минулого року. Із них близько 144.000
кандидатів (77%) є учнями цьогорічного випуску і майже 25.000 (23%) -
попередніх випусків. Іспити почалися 8 червня усною оцінкою, протягом трьох
днів, рівня володіння румунською мовою.

Потім була проведена оцінка
навичок використання комп’ютера, а також рівня володіння однією з мов
міжнародного спілкування. Письмова частина сесії стартували 29 червня іспитом з
румунської мови і літератури. Перші результати будуть оприлюднені 6 липня, а
кінцеві – 10 липня, після оскаржень. Уперше цього року, не змінюючи способу
організації випускних іспитів, письмові роботи перевірятимуться в іншому
повіті, ніж той, де учень склав іспит.

Міністр освіти Сорін Кимпяну
пояснив на прес-конференції, що така можливість передбачена в Методології
організації та проведення іспитів 2011 року: Учня не цікавить, не має чому
цікавити де перевіряють його роботу. Учитель зацікавлений тільки кількістю
робіт, які він має перевірити, а не звідки і чиї вони. Система вже звикла до цього,
тому що завжди після оскарження оцінки, письмові роботи повторно перевірялися в
інших повітах. Це просто додаткова робота для членів комісій, яку ми готові
зробити. Я переконаний, що результати будуть хорошими, і шкода, щоб окремі
результати ставили під сумнів увесь процес, у переважній більшості випадків
безпідставно.

Дехто вважає, що
перевірка робіт в інших повітах усуне можливість завищення оцінок окремим
учням. Є, однак, і противники цієї системи, які вважають, що це марна трата
часу і грошей. Більше того, це ще більше зміцнює підозри щодо численних
порушень і хабарництва серед вчителів.

Тим часом, з початку
минулого тижня, Міністерство освіти почало роботу над новим законом про освіту,
який буде зосереджений на відновленні технічних шкіл, професійно-технічних
училищ та професійних ліцеїв. За словами держсекретаря в Міністерстві освіти
Василя Шалару в ході розробки нового закону фахівці міністерства проведуть
консультації з профспілками, інспекторами і з громадянами, шляхом проведення референдуму на цю тему одночасно з місцевими виборами в наступному році.

У Румунії, майже 60% учнів XII-их класів успішно склали випускні іспити літньої сесії (червень-липень), на 4% більше ніж у попередньому році. Міністр освіти Ремус Прикопіє привітав усіх, хто успішно впорався з іспитами і закликав тих, хто не був достатньо підготовлений, зберігати впевненість в собі і готуватися до наступної сесії. Із загальної кількості 161.000 зареєстрованих випускників, на іспит явилися трохи більше 150.000 осіб.

Понад 25.000 учнів, які склали іспит отримали середній бал оцінок 8 – 8,99. 104 учня з усієї країни отримали максимальну оцінку – 10 на всіх іспитах, на 18 менше порівняно з випускними іспитами 2013 року, коли 122 випускники змогли похвалитися таким результатом. У списку учнів відмінників, які отримали максимальну оцінку, немає жодного випускника із Бухареста, хоча столиця славиться кращими загальноосвітніми навчальними закладами.

Як і щороку, цього літа були виявлені різні порушення. В Арадії (захід країни) шкільний інспектор був заарештований на 30 днів за звинуваченням в корупції. Прокурори порушили кримінальну справу за фактами спроби допомогти випускникам скласти іспит в обмін на певну суму грошей. Крім цього ізольованого випадку, виявленого прокурорами напередодні випускних іспитів, усе обійшлось без великих інцидентів.

Декільком учням, які спробували списати, заборонили продовжити роботу, крім цього вони не зможуть скласти випускні іспити протягом наступних двох сесій. На думку вчителів, запитання були досить складним, а оцінки середніми. Остаточні результати іспитів будуть оприлюднені 11 липня, після розгляду скарг, поданих в порядку, передбаченому для оскарження рішень конкурсної комісії.

З іншого боку, хоча члени уряду вважають, що справи в освіті йдуть добре, президент Траян Бесеску з цим не згодний. Він попросив Омбудсмена оскаржити в Конституційному суді Термінове розпорядження уряду, яке вносить ряд змін до чинного законодавства в галузі освіти і наукових досліджень. У листі до Віктора Чорбі президент стверджує, що набуття чинності цього нормативно-правового акта матиме сильні негативні наслідки як на середню, так і на вищу освіту Румунії.



Серед них зокрема: можливість проведення спеціальної сесії випускних іспитів, зміни до програми отримання вищої освіти і вчених ступенів, можливість отримання вченого ступеня заочно або регулювання ініціативи створення приватних закладів вищої освіти фізичними особами. Водночас Траян Бесеску вважає, що уряд порушив конституційний порядок прийняття Термінових розпоряджень, а також право на освіту та приватної власності. У звязку з цим він нагадав, що Термінові розпорядження можуть бути прийняті тільки у виняткових випадках і не повинні впливати на статус фундаментальних державних установ, права, свободи і обовязки, закріплені у Конституції.