Tag: Італія

Румунія є надзвичайно важливим двостороннім, європейським та міжнародним партнером Італії і ми хочемо, щоби вони увійшла до Шенгенської зони вільного переміщення і з сухопутними кордонами. Про це заявив Президент Італії Серджо Маттарелла, перебуваючи з офіційним візитом у Бухаресті, де його прийняли глава держави Клаус Йоганніс та прем’єр-міністр Марчел Чолаку.

Клаус Йоганніс привітав міцну основу для розвитку двосторонніх відносин та співпраці з Італією на різних рівнях, у тому числі в європейському та євроатлантичному контексті. Минулого року товарообіг між Румунією та Італією сягнув 20 мільярдів євро, повідомив президент, який зазначив, що ця зустріч є продовженням постійного діалогу між двома країнами. У той же час глава держави привітав цінний внесок Італії у забезпечення безпеки сусідніх з Румунією регіонів. Він зазначив, що обидві країни продовжать працювати разом з усіма союзниками над посиленням ролі НАТО у запобіганні будь-якій війні.

Клаус Йоганніс: «Ми обговорили наші занепокоєння щодо безпеки, які виникають у зв’язку з триваючою війною Росії проти України, що має сильний негативний вплив не лише на регіон, а й на весь євроатлантичний простір. Ми продовжимо працювати разом над посиленням ролі НАТО у запобіганні будь-якій війні і захисті наших держав шляхом зміцнення сил і засобів стримування й оборони на східному і південному флангах Альянсу.»

Щодо розширення Європейського Союзу, президент Італії висловив сподівання, що Україна та Республіка Молдова приєднаються до нього якнайшвидше. Серджо Маттарелла також згадав про свій попередній візит до Кишинева: «У зв’язку з цим вважаємо необхідним, і президент Йоганніс згадав про цей аспект, продовження розширення Євросоюзу за рахунок прийняття нових країн-кандидатів. Як згадав і президент Йоганніс, я вчора був у Молдові, де підтвердив міцну переконаність Італії у необхідності вступу Молдови до Європейського Союзу і подальшої допомоги, щоб це сталося якнайшвидше. Так само, як це, на нашу думку, має статися з країнами Західних Балкан та Україною.»

Під час зустрічі з прем’єр-міністром Марселем Чолаку глава італійської держави підкреслив важливість економічного співробітництва як основи двосторонніх відносин. Румунсько-італійське економічне співробітництво, спільні цінності та зв’язки між громадянами роблять двосторонні відносини ще міцнішими, – сказав прем’єр-міністр. Важливим пунктом дискусій були румуни в Італії, одна з найбільших румунських громад за кордоном. У цьому контексті Марчел Чолаку привітав підтримку італійською владою інтеграції румунської громади, повагу до її прав та визнання користі, яку вона приносить італійському суспільству.

СПІЛЬНЕ ЗАСІДАННЯ – Прем’єр-міністр Баварії Маркус Содер підкреслив у вівторок, після двосторонніх переговорів з прем’єр-міністром Румунії Марчелом Чолаку в Мюнхені, важливість повноправного членства Румунії в Шенгенській зоні. У цьому контексті Марчел Чолаку подякував своєму баварському колезі за його постійну підтримку повного приєднання Бухареста до зони вільного переміщення осіб, товарів і послуг. У той же час Маркус Содер згадав, що в Баварії проживає понад 213 000 громадян Румунії та підкреслив їхній внесок у розбудову суспільства. Він також закликав до інтенсифікації економічних відносин. «Німеччина є найкращим партнером Румунії, а Баварія – найсильнішим торговельним партнером Румунії», – сказав Маркус Содер. Уряди Румунії та Баварії провели спільне засідання з нагоди 25-річчя двосторонніх відносин. Делегації підписали меморандум про підприємництво, малі та середні підприємства та стартапи. На порядку денному були питання Шенгенської зони, міграції, співпраці у сфері безпеки, війни в Україні та вступу України і Молдови до Європейського Союзу.

ІНФЛЯЦІЯ – Річна інфляція в Європейському Союзі зросла до 2,7% у травні з 2,6% у квітні. Про це свідчать дані, опубліковані у вівторок Європейським статистичним управлінням (Євростат). Минулого місяця країни ЄС з найнижчими річними показниками інфляції були Литва (0%), Фінляндія (0,4%) та Італія (0,8%). З іншого боку, країни ЄС з найвищими показниками інфляції були Румунія (5,8%), Бельгія (4,9%) та Хорватія (4,3%). У порівнянні з квітнем, річна інфляція знизилася в 17 країнах-членах ЄС, включаючи Румунію.

ВІЗИТ – Президент Клаус Йоганніс у середу прийме свого італійського колегу Серджіо Маттареллу, який здійснить офіційний візит до Румунії. Згідно з прес-релізом Адміністрації президента Румунії, візит є продовженням діалогу на найвищому рівні, який ознаменувався історичним моментом державного візиту Клауса Йоганніса до Італії в 2018 році, першого за останні 45 років, а також третім спільним румунсько-італійським урядовим засіданням, яке відбулося в Римі 14-15 лютого. У 2024 році Румунія та Італія відзначають 145 років з часу встановлення дипломатичних відносин, а також 60 років з часу встановлення відносин на рівні посольств. Глави двох держав також обговорять європейські та глобальні події, приділяючи особливу увагу Стратегічному порядку денному ЄС і ситуації в галузі безпеки, – йдеться в прес-релізі.

ВИСТАВКА – В італійській столиці відкрилася виставка, на якій представлені традиційні румунські костюми та кераміка з колекцій Музею села у Бухаресті, а також експонати з Музею цивілізацій у Римі. Подія відбувається в контексті Всесвітнього дня Її – румунської традиційної вишитої сорочки – 24 червня. Їя – вишита сорочка, ключовий елемент традиційного румунського костюма. Її виготовляють з бавовни, льону або шовку і прикрашають вишивкою в народних мотивах. Відвідати виставку можна до 14 липня.

ЄВРОСОЮЗ – Глави держав та урядів ЄС вперше після виборів до Європарламенту провели переговори віч-на-віч щодо кандидатів на найвищі посади в європейських інституціях. Найбільші шанси на посаду голови Єврокомісії має нинішня очільниця виконавчої влади ЄС Урсула фон дер Ляєн, яку підтримує не лише переможець виборів до Європарламенту – Європейська народна партія, але й найбільша кількість глав європейських держав та урядів. Колишній прем’єр-міністр Португалії Антоніу Кошта є найбільш вірогідним кандидатом на посаду президента Європейської Ради, а прем’єр-міністерка Естонії Кая Каллас – на посаду глави європейської дипломатії.

ІНЦИДЕНТ – Голова Комітету з питань зовнішньої політики Сенату Румунії Тітус Корлецян закликав уряд Швеції швидко відреагувати на «абсолютно обґрунтовані» вимоги припинити незаконне і жорстоке утримання під вартою двох румунських неповнолітніх. На спільній прес-конференції з депутатом Бен-Оні Арделяном, присвяченій справі румунської родини у Швеції, Тітус Корлецян також попросив шведський уряд суворо дотримуватися своїх міжнародних зобов’язань і чудових політичних відносин з румунською державою та негайно репатріювати двох дівчат. За словами голови сенатського комітету з питань зовнішньої політики,  подружжя Данієль і Б’янка Самсони та їхні дві доньки, Сара і Діана, з грудня 2022 року перебувають у ситуації, яка має на них глибоко негативний вплив. Під час родинної розмови старша донька, якій ще не виповнилося 11 років, попросила батьків купити їй косметичку і смартфон. Батьки не виконали прохання, а дівчинка пригрозила розповісти в школі, що вона зазнає домашнього насильства, що згодом і зробила. Соціальний працівник без будь-якої перевірки забрав обох сестер з дому. Після розслідування поліція закрила справу за відсутністю доказів. Натомість дівчаток не повернули батькам, яким дозволено відвідувати їх не більше однієї години кожні шість тижнів. Водночас триває акція з розлучення Сари та Діани. Два тижні тому була зафіксована п’ята спроба самогубства Сари.

ІСПИТ – У вівторок відбулися усні іспити з румунської мови іспиту на здобуття атестату на повну середню освіту. Оцінювання навичок усного спілкування румунською мовою продовжиться завтра, після чого відбудуться тести з рідної мови, цифрових навичок та іноземної мови. Письмові іспити розпочнуться 1 липня. У Міністерстві освіти запевняють, що заходи, вжиті під час цьогорічних іспитів, значно зменшать можливість списування. Усі іспити будуть проходити під аудіо- та відеоспостереженням, а оцінювання письмових робіт відбуватиметься лише на цифровій платформі.

Обов’язок
політиків – знайти рішення для повернення
румунів, які живуть в діаспорі, -
заявив у середу в Римі прем’єр-міністр
Марчел Чолаку. У будинку
мерії в Римі він зустрівся з представниками
румунської громади в Італії, попередньо
зустрівшись із мером міста Роберто
Гуалтьєрі.

В
Італії проживає понад мільйон румунів,
а їхній середній вік становить 34-35 років,
– зазначив прем’єр-міністр, який також
повідомив, що Італія є другим за величиною
партнером Румунії в Європейському
Союзі, з торговельними відносинами на
суму понад 20 мільярдів євро в минулому
році, а представники румунської діаспори
займають друге місце за кількістю
компаній, які вони заснували на півострові.

Як
прем’єр-міністр, навіть не знаєш,
чи це можна назвати радістю, чи ні, – зазначив
Марчел Чолаку. Незважаючи на те, що
Румунія наразі має найбільшу кількість
активних працівників – понад 5,7 мільйона
– все ще відчувається нестача робочої
сили. У цьому контексті прем’єр-міністр
Чолаку закликав румунів, які
проживають
в Італії, повернутися додому хоча б на
деякий час, щоб допомогти розвитку
рідної країни, враховуючи досвід, який
вони набули в Італії протягом десятиліть,
і який так необхідний і в Румунії.

Країна,
– підкреслив прем’єр, – переживає
важливий момент, пов’язаний із залученням
європейських коштів, у тому числі через
Національну програму відновлення та
стійкості. Крім того, реформи, передбачені
в НПВС,
якщо вони будуть реалізовані, змусять
Румунію розвиватися, з адміністративної
точки зору, так само, як інші європейські
держави.

Однак,
«Румунії не дозволено пропустити цей
останній потяг ні на мить і ні за яких
обставин», – заявив румунам в Італії
прем’єр-міністр Марчел Чолаку, який
зазначив, що усвідомлює, що для того,
щоб полегшити їх повернення до країни,
необхідно суттєво покращити державні
послуги,такі
як наприклад,
у сфері охорони здоров’я та освіти.
Завдяки зусиллям італійської влади,
інтеграція румунської громади в Італії
є чудовою, а її внесок у розвиток Італії
є дуже важливим.

Той
факт, що румунсько-італійські відносини
сьогодні знаходяться на відмінному
рівні, також є результатом зусиль наших
співвітчизників, як на професійному,
так і на особистому рівні, а румунська
громада відіграє важливу роль у
двосторонніх відносинах. – підкреслила
Посол Румунії в Римі Габріела Данкеу.
Представляючи найбільшу громаду
іноземців на півострові, переважна
більшість румунів все ще підтримує
зв’язки зі своєю батьківщиною,
в тому числі й духовні. Саме тому, у
розмові з мером Риму Роберто Гуалтьєрі,
прем’єр-міністр Марчел Чолаку заявив,
що одним з очікувань румунів є наявність
власного православного собору в
італійській столиці.

Ще на початку 2000-х років, коли хвиля
міграції з Румунії до ЄС посилилася, жінки з малозабезпечених регіонів залишили батьківщину, та працевлаштувалися зокрема як
домашні працівниці. З роками їхня кількість зростає, а також кількість тих, хто страждає на психічні розлади, відомі як
синдром Італії. Чому саме Італії? Оскільки багато хвороб з’явилися серед іноземних
домашніх працівників, в тому числі румунок, в Італії, країні, де проживає найбільша румунська громада в ЄС.

Багато з цих жінок звертаються
до лікаря, наприклад у місті Ясси, де
працює доктор Петронела Некіта, лікар-психіатр в Інституті психіатрії Сокола, яка
розповідає: «Я почала працювати у «Соколі» у
січні 2008 року лікарем резидентом. Ще тоді я чула про ці
випадки, коли пацієнти поверталися з-за кордону з різними формами психічних
розладів – депресією чи психозом. Відомий той факт, що Італія
має найстаріше населення у Європій, там працюють багато румунських жінок, які доглядають за
людьми похилого віку. Йде мова про
доглядальниць (баданте), дам, які працюють як особистим помічником літнього пацієнта. Крім допомоги
людині похилого віку, вони виконують інші роботи.
Вони також стежать за своєчасним прийомом ліків, доглядають та виконують
певні медичні процедури, для яких не мають відповідної підготовки. Для них це фактор стресу. Літня людина потребує
постійного догляду 24 години на добу, особливо якщо мова йде про людину з
нервово-психічними вадами. Отож за цією людиною мають доглядати
аж три особи протягом 24 годин, оскільки кожній людині потрібно
вісім годин для спання, вісім годин для праці та
вісім годин для активного відпочинку. Багато жінок, які виїжджають за кордон,
працюють досить багато протягом 24 годин, і протягом тижня дуже мало з
них мають бодай один вихідний день. Тим,
хто вирішує працювати за кордоном, не слід виїжджати доти, доки
вони не будуть впевнені, що у них буде трудовий договір, який передбачає
час для відпочинку або точну кількість годин та перерв.»

До речі,
законний трудовий договір такого типу в Італії, очевидно, передбачає обмежену
кількість робочих годин. Проблема в тому, що багато доглядальниць
або працюють без контракту або опиняються в ситуації,
коли контракт не поважається, – констатувала активістка Сільвія Думітраке, голова Асоціації
румунських жінок в Італії: «Взагалі трудові договори для сімейних опікунів укладаються на 40
годин роботи щотижнево. Але, насправді, ці жінки живуть,
працюють і майже не виходять з дому того, кого вони опікують, що є абсолютно
неприродно. Вони у розпорядженні людини, яка їх найняла,
але не прямо, а опосередковано та багато
разів їх не знають. Ми констатували, що у випадку Румунії
але й інших країн, не є чітко визначено, хто дійсно укладає
трудовий договір і хто несе відповідальність за спосіб втілення
в життя цього контракту. З цього приводу є багато неясностей, та, ймовірно вони навмисно так. Ці працівниці не соціалізують, і багато з них не сплять, тому що людина, за якою вони піклуються, не має безперервного сну, маючи різні потреби. Потім члени сімей, для яких вони працюють,мають інші вимоги, які не є передбачені в контракті. Сім’ї, на які працюють ці люди, не є готові мати вдома працівника, який у свою чергу має права, а не тільки обов’язки.»

Але, незважаючи на втому, обмежену свободу пересування та обмежений інтимний простір, ці жінки стверджують, що відсутність сім’ї найбільше впливає на них. Доктор Петронела Некіте розповідає, якою є причина яка їх найбільше хвилює: «Туга за домом, за чоловіком, дітьми, батьками, братами та сестрами. Багато жінок їдуть працювати у той час, коли їм важко з фінансової точки зору. І вони йдуть працювати, щоб могли утримувати та виховувати своїх дітей. Вони надсилаю гроші своєму партнерові, вдома, щоб він піклувався дітьми. Багато з них кажуть, що вони виїжджають на кілька місяців і що вони повернуться, але потім вони працюють там роками. І ця відстань між ними та партнерами та дітьми має багато негативних наслідків. Багато з цих жінок розлучаються, тому що стосунки з партнером холодають. І діти дистанціюються від батька, який виїхав за кордон. І коли вони повертаються додому через кілька років, вони вже не знаходять того емоційного комфорту, якого вони мали. Є багато докорів з боку дітей для батьків, які виїхали за кордон, тому що їм потрібна емоційна присутність батьків, а не лише фінансова забезпеченість.»

Все це, зрозуміло, що залишає свій відбиток на психіку людини, яка вже вразлива до ненормальної та часто незаконної ситуації, в якій вона опинилася. Сільвія Думітраке пояснює: «Дійсно, жінки, які виїжджають на роботу за кордон, піддаються надзвичайному ризику, оскільки стають вразливими як самотні особи. З огляду на це необхідно внести зміни до законодавства, оскільки це абсолютно неприродним, і я вважаю незаконним примушувати когось працювати цілодобово. Це практично неможливо. Можна мабуть попрацювати два-три місяці, після чого ці жінки хворіють. Законодавство Італії ні в якому разі не передбачає, щоб людина працювала цілодобово.»

Після кількох років інформаційних кампаній, Сільвія Думітраке вважає, що італійська влада та румунська влада добре знають ситуацію тих, хто постраждав від так званого синдрому Італії. Тепер очікується повне застосування закону та ретельніший контроль за тими, хто його порушує. Кампанії розгортанні такими активістами, як Сільвія Думітраке, маютьна увазі й інші напрямки: «Я також проводжу кампанію щодо інформування жінок-працівників усвідомлювати, в яку ситуацію входять. Можна нести такий тягар місяць, два, три чи рік, а потім впасти в депресію, з якої моживло ніколи не можна вийти. Зрозуміло кожна може обирати що бажає. Адже не всі випадки нещасливі. Бувають також ситуації, коли працівниці добре почувають себе у відповідній родині. Але ситуація не зовсім законна, тому що ті, хто працює та живе у будинку особи, яку догляджає, не мають контракт, який би відповідав, наприклад, італійському законодавству.»

Зрозуміло, що не всі домашні працівниці в Італії є румунками, але їх становище, можливо, набагато гірше, оскільки Румунія є однією з найбідніших країн ЄС. Тому їх вибір може бути особистим, але на нього також впливають зовнішні причини. Серед вилікуваних пацієнтів психіатром Петронелою Некіти багато вирішують повернутися на роботу: «Є багато пацієнтів, які повертаються, тому що в Румунії вони не можуть знайти місце праці. Багато з них стверджують, що залишилися б вдома зі своїми сім’ями та дітьми, але вони мають заробити гроші, щоб утримувати свої сім’ї та повертаються за кордон, часто за тими самими умовами праці.»

Тому такі громадські активісти, як Сільвія Думітраке виступають за кращий захист транснаціональних сімей на європейському рівні, оскільки ситуація з доглядницями та поширення або припинення «синдрому Італії» також залежать від ситуації тих, хто залишився в країні.

Після вакцинації, послаблення…

Після періоду застою на
рівні приблизно 50 тис. щеплень на день,
найближчим часом у Румунії темпи вакцинації населення будуть пришвидшені. Влада
закликає людей робити щеплення, але принаймні наразі, здається, проблема не
в готовності румунів вакцинуватися, а в спроможності влади проводити щеплення. Багато
людей скаржаться на те, що хочуть зробити щеплення, але не мають де і все це на
тлі певної стриманості румунів до препарату від компанії AstraZeneca. У
будь-якому випадку, найближчим часом будуть відкриті нові центри вакцинації по
всій країні, будуть створені мобільні групи імунізації для сільських районів, а
також до процесу вакцинації будуть залучені й сімейні лікарі, які матимуть змогу за
бажанням робити щеплення у своїх кабінетах. Ось що сказав з цього приводу прем’єр-міністр
Флорін Кіцу: «Наступні два місяці, квітень і травень, стануть для нас
вирішальними, оскільки за ці два місяці Румунія отримає майже 8,3 мільйона доз
вакцини. Це дуже важливі місяці, оскільки на кінець травня, за найбільш
песимістичним сценарієм ми повинні мати 5 мільйонів щеплених людей, а за більш
оптимістичним сценарієм – 6,3 мільйона.
5 мільйонів вакцинованих людей означає майже 35% дорослого населення, яке має
пройти імунізацію і тому, на мій погляд, важливим моментом буде кінець травня,
коли ми повинні мати змогу говорити про початок відновлення економіки. Ось чому
усе це дуже важливо і тут я закликаю всіх політиків, урядову коаліцію, обраних
мерів, місцевих радників, голів повітових рад проводити у своїх громадах
кампанії з підвищення рівня довіри до вакцинації, оскільки всі румуни мають
отримувати актуальні дані щодо кампанії щеплення.» Теж на цьому тижні, уперше після
довготривалого періоду карантинних обмежень, представники влади озвучили можливу
перспективу поступового повернення до нормального життя. Цей процес, за
оцінками можновладців може початися з 1 червня, але за словами глави уряду ця мета стане здійсненною за умови
успішного впровадження кампанії щеплення. Флорін Кицу додав, що під
його координацією було створено спеціальний міжвідомчий комітет, який визначатиме
сфери втручання та їх координаторів, пріоритетні дії, конкретні заходи та
графік їх реалізації. Тим часом влада продовжила не ще один місяць режим
надзвичайної ситуації, а також специфічні обмеження, які будуть тимчасово
послаблені напередодні та під час православного Великодня.

Більше грошей тим,
хто достроково виходить на роботу з «декретної» відпустки…

Батьки, які перебувають у так званій «декретній» відпустці,
отримають більший матеріальний стимул, тобто доплату в розмірі 1500 леїв
(близько 300 євро), якщо вони повернутися на роботу до досягнення дитиною 6-місячного
віку. Відповідну термінову постанову на цьому тижні прийняв уряд. Зберігаються
й попередні стимули, а новий захід спрямований на стимулювання дострокового повернення
осіб на роботу. За словами міністерки праці Ралуки Туркан, це рішення сприяє
збільшенню доходів батьків, зменшує ризик депрофесіоналізації та забезпечує
необхідну робочу силу на даний момент на рівні роботодавця. Постанова також
передбачає доплату в розмірі 650 леїв (близько 130 євро) для батьків, які достроково
виходять на роботу протягом періоду, в який вони мають право на відпустку для догляду
за дитиною з вадами у віці від 3 до 7 років.

Економічне майбутнє
Румунії виглядає яскравим, щонайменше з Вашингтона…

Міжнародний валютний
фонд суттєво покращив свій прогноз розвитку румунської економіки, яка зросте на
6% в цьому році. МВФ також покращив свою оцінку й на 2022 рік, коли за
підрахунками його експертів ВВП Румунії зросте до 4,8%. Згідно з цими даними,
показники зростання румунської економіки як у 2021 р., так і в 2022 р. випередять
загальноєвропейські. На старому континенті цього року Румунію наздожене лише
Іспанія, як випливає з доповіді «Перспектива світової економіки», опублікованої
МВФ у вівторок. Наприкінці березня Світовий банк також покращив свої оцінки
розвитку румунської економіки, вказуючи на зростання ВВП на 4,3% у поточному
році. Влада розробила Державний бюджет Румунії на поточний рік, спираючись на
економічне зростання в 4,31%. Що стосується інфляції, МВФ переглянув свій прогноз
на поточний рік у бік зростання, стверджуючи, що в Румунії середньорічне
зростання цін становитиме 2,8%. Щодо дефіциту поточного рахунку Румунії, МВФ
заявляє, що він незначно зменшиться в цьому році, до 5% ВВП.

Румунія та Італія «​​на
одній хвилі» в європейських та трансатлантичних питаннях…

Румунія та Італія постійно підтримували та
підтримуватимуть надалі важливість сильного, всеохоплюючого Європейського
Союзу, який є ближчим до своїх громадян, – заявив міністр закордонних справ
Богдан Ауреску в середу в Римі після зустрічі зі своїм італійським колегою Луїджі
Ді Майо. Він підтвердив цілі Румунії щодо вступу до ОЕСР та Шенгенської зони та
подякував своєму італійському візаві за постійну підтримку у цих питаннях. Також
було підтверджено, що обидві країни підтримують посилення ролі НАТО та
стримувальної та оборонної складової, в тому числі на Східному фланзі. Міністр
Ді Майо ще раз подякував Румунії за солідарність, виявлену минулого року, на
першому етапі пандемії, направивши медичну бригаду на допомогу італійським
лікарям. Він також розповів про дуже важливу роль румунської громади в Італії,
яка офіційно налічує близько 1,1 мільйона осіб. «Це найбільша іноземна громада
в Італії, найбільша румунська громада за межами країни, що є важливою ланкою
між нашими країнами», – сказав Богдан Ауреску.

Румунські важкоатлети успішно виступили в Москві

На чемпіонаті Європи з важкої атлетики у Москві
Румунія виграла 13 медалей: 7 золотих, 4 срібних та 2 бронзові. «Золото»
виграли лише дівчата: Моніка Сунета Ченгері та Лоредана Тома – по 3 кожна, а
Ралука Олару – одну. Хлопці можуть похвалитися лише двома срібними медалями,
які виграв Валентин Янку-Йонаді.

Румунсько-італійське
братство не відображається в простому явищі міграції з Італії до Румунії та з Румунії до Італії, заявив у неділю
представник Риму в Бухаресті Марко
Джунджі. Відносини між двома народами мають на багато більш глибоке коріння, попри ті десять років від коли Румунія є членом Європейського Союзу, період, коли велика кількість румунів вирішили жити на півострові. Румуни та італійці, – наголосив італійський дипломат – надзвичайно схожі не тільки мовами, якими вони розмовляють, але й їхнім способом мислення або тим, як вони вирішують проблеми життя.

Отже, тоді коли відзначається
румунсько-італійське братство, то
відзначається насправді їхнє історичне латинське братство – уточнив Марко Джунджі, який взяв участь у заході,
організованому Бізнес-клубом Італії у місті Клуж-Напока (північний захід),темою якого була італійсько-румунське
братерство через десятиліття від вступу Румунії до Європейського
Союзу, нагоди з якої відбулася
офіційна презентації книги на цю тему. Серед доповідачів на заході були європейський комісар з питань
регіональної політики Коріна Крецу, яка заявила, у свою чергу, що присутність більш ніж одного мільйона румунів в
Італії відображає найбільший і
найуспішніший феномен міграції в історії Італії.

Румуни дуже швидко інтегрувалися, є працьовитими,
корисними, поважаними, їм вдалося бути активними у політичному та суспільному
житті громад, яким вони належать, і водночас, вони добре розуміються та працюють
зі своїми співвітчизниками з інших країн Західної Європи – сказала Коріна Крецу.
У середині лютого, нинішній віце-прем’єр-міністр та міністр внутрішніх справ Італії
Маттео Сальвіні здивував як румунів, так і його співвітчизників, після того,
як у його політичній кар’єрі, він мав суперечливі заяви на адресу іноземців і кілька
разів навіть проти румунів в Італії. У день коли Румунія стала головуючою
країною в Раді ЄС, Маттео Сальвіні змінив свій підхід.

Румуни, – сказав він тоді, – представляють найчисленнішу громаду в Італії, але
також найкраще інтегровану з економічної, культурної та комерційної
точок зору громаду. Тому,- уточнив Маттео Сальвіні-«моїм обов’язком є захищати щодня переважну більшість працьовитих і порядних румунів, ізолюючи тих небагатьох злочинців,
яким вдалося зіпсувати імідж порядних». Нагадуємо, румунсько-італійські відносини розгортаються під знаком Стратегічного консолідованого
партнерства, підписаного міністрами закордонних справ двох країн 9 січня 2008
року.

Між часом політичні контакти були частими і різноманітними, а також культурні
та наукові обміни. З
економічної точки зору, Італія
є одним з основних партнерів Румунії, як стосовно торгівлі, так і
інвестицій.

Румунсько-італійські відносини розвиваються під
знаком Стратегічного консолідованого партнерства, підписаного міністрами
закордонних справ двох країн 9 січня 2008 року. А присутність великої румунської
громади в Італії, близько 1,2 мільйона осіб, та значна громада італійський
бізнесменів у Румунії надають цим відносинам особливий соціально-економічний
вимір. Упродовж часу політичні контакти були частими та різноманітними:
Президент Румунії здійснив візит до Італії в 2008, 2011 та 2015 роках, а
прем’єр-міністр – у 2009, 2012 та 2014 роках.

Так само й італійські високопосадовці здійснили
офіційні візити до Румунії, зокрема у 2011 та 2016 роках. Слід також зазначити,
що між Румунією та Італією діє механізм міжурядових самітів: перший відбувся у
2008 році в Римі, а другий – у 2011 році в Бухаресті. Італія є одним з основних
економічних партнерів Румунії, як з точки зору торгівлі, так і інвестицій. За
статистичними даними станом на 31 березня 2017 року товарообіг між Румунією та
Італією становила понад 3,5 млрд. євро, що на 5% більше порівняно з попереднім
роком.

Слід також
згадати й про культурні та наукові обміни між двома країнами! У Римі діє
Академія ді Романія, а у Венеції – Інститут румунської культури і гуманістики. У
Румунії працюють три італійських лекторати (в Бухаресті, Клуж-Напоці та Тімішоарі),
а 6 румунських лектораів діють в Італії (у Калабрії, Неаполі, Падуї, Пізі, Римі
та Турині). Потім, в Італії створено понад 100 румунських асоціацій, а в
Румунії існує 5 шкіл з румунсько-італійськими двомовними класами.

З огляду на все це, інтерв’ю чинного міністра
внутрішніх справ Маттео Сальвіні кореспонденту Румунського Радіо в італійській
столиці лише підтвердило чудові двосторонні відносини. Румуни, – сказав він, -
представляють найбільшу громаду в Італії, а також найкраще інтегровані з економічної,
культурної та комерційної точок зору. Ось чому Маттео Сальвіні заявив, що його
обов’язком є щодня захищати переважну більшість румунів, які чесно працюють, та
відокремити від них і карати ту незначну частину, які вчиняють злочини та
паплюжать репутацію румунів.

З іншого боку, міністр Сальвіні має досить високі
очікування від Румунії, яка головує в Раді Європейського Союзу. Він
сподівається, що упродовж цього півріччя будуть закриті економічні досьє, які розглядаються
вже багато років, щоб залишити місце для нагальних проблем зайнятості населення,
торгівлі, туризму, сільського господарства або рибальства. Маттео Сальвіні
вважає, що Європа не повинна бути лише банківським, фінансовим або бізнесовим ринками та має повернутися до людських і
сімейних цінностей.

Міністр внутрішніх справ Румунії Кармен Дан у
вівторок в Бухаресті прийняла віце-прем’єра та міністра внутрішніх справ Італії
Маттео Сальвіні. Ситуація румунської громади на італійському півострові, головування
Румунії в Раді ЄС у першій половині наступного року, а також двостороннє
співробітництво в сфері безпеки стали центральними темами, які обговорювалися
під час дискусій.

У зв’язку з цим, міністр Кармен Дан сказала, що Румунія має
всі інструменти, необхідні для зміцнення поліцейської співпраці як за посередництвом
аташе з внутрішніх справ, так і шляхом відправлення румунських поліцейських місій до
Італії. За її словами, близько 90 румунських поліцейських вже взяли участь в оперативних
місіях в Італії, а найближчим часом до Рима буде відправлений інший аташе з
внутрішніх справ. Стосовно боротьби зі злочинністю Кармен Дан сказала, що очолювана
нею установа готова до подальшої співпраці з італійською владою та висловилася за
нульову терпимість до правопорушників,
незалежно від їх підданства.

Кармен Дан: «Ні я, ні пан Сальвіні, ми можемо ігнорувати той факт, що в Італії мешкає
велика громада громадян Румунії, що налічує понад мільйон осіб, більшість із
яких чесно працюють і дотримуються законів та правил суспільства, в якому живуть.
Тому не можна узагальнювати пунктуальні порушення закону та норм соціального
співіснування. У розмові з моїм колегою я підтвердила нашу нульову толерантність
до злочинності та готовність продовжити ефективну співпрацю між нашими силами
правопорядку для запобігання та боротьби зі злочинністю.»

У свою чергу, говорячи
на цю тему, Матео Сальвіні сказав, що помилки окремих членів румунської громади
не повинні впливати на інших осіб. Італійський чиновник подякував румунській владі
за внесок у виявлення румунів, які перебувають у розшуку в Румунії, а також за
те його співвітчизники , яких в Румунії кілька тисяч, користуються високим рівнем
безпеки. У цьому контексті Маттео Сальвіні сказав, що сторони зміцнять співпрацю
між поліцейськими структурами обох країн. З іншого боку, міністр
внутрішніх справ Італії запросив Кармен Дан до Рима для розробки румунсько-італійської
пропозиції щодо еміграції та безпеки. Пропозиція має бути обговорена під
час головування Румунії в Раді ЄС.

Румунські аналітики відзначають, що італійський
чиновник в Бухаресті дещо пом’якшив свою риторику, після того, як всього два
місяці тому звинуватив Румунію і Болгарію в тому, що вони постачають рабів у
країни західної Європи. У той час, лідер ультраправої партії «Північна Ліга»
заявив, що обговорить зі своїми колегами з цих двох країн можливість вжиття заходів контролю транспортних засобів та осіб, щоб зупинити діяльність організованих
злочинних угруповань.

Головний антикорупціонер Румунії залишається на посаді

Президент
Румунії Клаус Йоханніс у понеділок повідомив, що не задовольнив клопотання міністра
юстиції Тудорела Тоадера про про відставку Голови антикорупційного управління Лаури Кодруци Кьовеші.
«Наведені аргументи не переконали мене», – сказав глава держави, чиї радники
зробили оцінку цієї вимоги міністра юстиції, яку раніше відхилила й Вища рада
магістратури. Тудорел Тоадер зажадав відставки пані Кьовеші в лютому, коли
звинуватив її у перевищенні повноважень і завданні шкоди іміджу держави за
кордоном. Тепер він оголосив, що оскаржить рішення президента в Конституційному
Суді. У своїх діях Тудорел Тоадер покладається на політичну підтримку керівної Соціал-демократичної
партії і прем’єр-міністра Віоріки Денчіле. Опозиція, однак підтримує президента.
Націонал-ліберальна партія привітала рішення глави держави і назвала смішними
сформульовані міністром звинувачення. А Союз Рятуйте Румунію
стверджує, що відхилення цього подання є правильним і природним рішенням,
особливо на тлі «наступну керівної коаліції СДП-АЛДЕ на правосуддя.

Протести в лікарнях

Профспілка
працівників охорони здоров’я «SANITAS» повідомила про намір організувати великий мітинг у Бухаресті, а потім
– загальний страйк на знак протесту проти обмеження максимального розміру доплат,
надбавок, премій, що зменшило реальну зарплатню окремих категорій медичних
працівників. Перший заступник «SANITAS» Юліан Попе озвучив графік акцій
протесту: на 26 квітня заплановано мітинг в Бухаресті, 7 травня відбудеться
попереджувальний страйку з припиненням роботи на дві години, а 11 травня
почнеться загальний страйк. Основною причиною невдоволення членів профспілок є застосування
30%-го обмеження доплат, надбавок і премій в сфері охорони здоров’я, в
результаті чого у березні доходи багатьох медпрацівників скоротилися до 300
євро. Вже майже тиждень працівники багатьох лікарень щоденно проводять спонтанні
протести проти нового закону про єдину тарифну сітку оплати праці в бюджетній сфері.
Прем’єр-міністр Віоріка Денчіле зажадала від міністрів охорони здоров’я, праці
та фінансів знайти шляхи вирішення проблем із заробітною платою та долучити до цього директорів лікарень. Раніше
міністр Соріна Пінтя заявила, що скоротилася зарплатня всього близько 10%
медичного персоналу і додала, що цю проблему повинні вирішити керівники
лікарень за рахунок власних коштів.

Румуни в Італії

Італія
зацікавлена в інвестуванні в сільське господарство, технологічні інновації,
енергетику та оборону Румунії, – заявив у четвер виконуючий обов’язки прем’єр-міністра Італії Паоло Джентілоні. Він
був прийнятий президентом Клаусом Йоханнісом та прем’єр-міністром Віорікою Денчіле,
а дискусії були зосереджені на зміцненні двосторонніх відносин, які сторони
вважають привілейованими. Італія є стратегічним партнером Румунії, а обсяг
взаємної торгівлі за підсумками 2017 року сягнув 14 млрд. євро, що є рекордом останнього
десятиліття. Ми маємо в Румунії дуже різноманітну присутність
італійських інвестицій, – заявила прем’єр-міністр Віоріка Денчіле. Прем’єри
також обговорили різні аспекти життя румунської громади в Італії та італійської
– в Румунії, Паоло Джентілоні заявивши, що в цей момент в його країні проживають
понад 1 млн 300 тис. румунів, які все краще інтегруються в суспільство. І
президент Клаус Йоханніс висловив своє задоволення ситуацією румунів в Італії:
«Ми обидва дуже задоволені і раді, що ці дві громади не тільки прийняті, а й
добре інтегровані. Ми раді італійцям в Румунії, які добре інтегровані в наше
суспільство, це громада з численними бізнесменами, а румуни, кількість яких в
Італії становить один мільйон триста тисяч осіб, складають громаду з високим
ступенем інтеграції і дуже добре прийняту в Італії.» Сторони також обговорили питання
майбутнього ЄС, а також піврічне головування Румунії в Раді ЄС з 1 січня 2019
року.

Резван Бурляну переобраний на посаду
президента ФФР

Чинний президент
Федерації футболу Румунії Резван Бурляну у середу був обраний на новий
чотирирічний термін. Його кандидатуру підтримали 168 із 197 присутніх у залі. Його
головний контр-кандидат, колишній футболіст Йонуц Лупеску, представник «золотого
покоління» 90-х років набрав лише 78 голосів. Вирішальним чинником стало те, що
Бурляну упродовж всього періоду перебування на чолі ФФР з 2014 року підтримав нижчі
ешелони румунського футболу, і здобув перемогу завдяки голосам представників малих
клубів, нижчих ліг, жіночого футболу або футзалу. За даними ЗМІ за нього
проголосували лише два клуби Прем’єр-ліги «ЧФР» Клуж та ФК «Ботошани». «Я буду
президентом, який робитиме все для забезпечення єдності. Єдності людей з
добрими намірами», – сказав Резван Бурляну після підрахунку голосів.

Румунія та Італія є стратегічними партнерами, які підтримують ідею єдиної, солідарної та сильної Європи – це висновки зустрічі прем’єр-міністра Італії Паоло Дентілоні з президентом Клаусом Йоганнісом у Бухаресті. Дискусії були спрямовані на двосторонні відносини, які обидві сторони оцінили як привілейовані, економічне співробітництво, яке вони вважають чудовим, і на роль еміграції італійців та відповідно, румунів. Клаус Йоганніс висловив задоволення щодо ситуації румунів в Італії, ствердивши, що вони не тільки добре прийняті, але й інтегровані.

Клаус Йоганніс: Ми дуже задоволені і раді, що наші громади не тільки прийняті, але і інтегровані дуже добре. І італійці дуже добре інтегровані в Румунії, громада з багатьма бізнесменами, а румунська громада в Італії, яка налічує 1 400 000 осіб, також дуже добре інтегрована у цій країні».

Йоганніс вважає, що відносини між Румунією та Італією дуже хороші у багатьох сферах і нагадав про майже однакові позиції щодо європейської політики. Високі посадовці обговорили майбутнє ЄС, а також питання головування Румунії у Раді Європейського Союзу з 1 січня 2019 року. Паоло Джентілоні підкреслив, що управління міграцією має бути одним із головних пріоритетів ЄС. Ми повинні наполягати йти спільнотним шляхом. В рамках спільнотного шляху існує також спільна участь у міграційних темах, і я думаю, що Італія виконала свою роботу. Вона доклала значних зусиль, але це повинно стати одним із найважливіших пріоритетів Союзу, щоб поступово управляти цим явищем», – сказав італійський прем’єр.

З Віорікою Денчіле італійський прем’єр-міністр обговорив в основному позитивні економічні тенденції в обидвох країнах, а також необхідність активізації двосторонніх економічних відносин. За словами румунського прем’єра, Італія є стратегічним партнером Румунії, обсяг двосторонньої торгівлі склав у минулому році майже 14 млрд євро, рекордний рівень за останнє десятиліття. Проте, Італія зацікавлена інвестувати в Румунії в сільському господарстві, технологічних інноваціях, енергетиці та обороні.

Вони також розмовляли про румунську громаду в Італії та італійську в Румунії, Джентілоні зазначив, що інтеграція румунів в Італії покращується. Прем’єри домовилися, щоб після формування майбутнього уряду у Римі, відбулось спільне засідання двох урядів, яке може активізувати і диверсифікувати співробітництво в таких важливих галузях, як безпека, оборона, економіка, енергетика, навколишнє середовище і охорона здоров’я, а також в інших галузях.

У ході візиту до Бухареста, міністр закордонних справ Італії Паоло Джентілоні відзначив дуже хорошу динаміку інвестицій, зроблених його співвітчизниками в Румунії. Кожен місяць більше 100 нових італійських компаній додаються до вже існуючих. Це доводить, що італійські інвестори впевнені в економічній стабільності Румунії, ствердив італійський міністр закордонних справ.

Паоло Джентілоні: У нас є прекрасні політичні відносини, посилюються економічні і торговельні відносин. Італія не відкрила Румунію кілька місяців або кілька років тому, вона поставила ставку на економічне майбутнє цієї країни протягом тривалого часу. Цікаво, що ця ставка оновлюється постійно .

Товарообіг між Румунією та Італією перевищив 12 млрд євро. Італія є другим торговим партнером і одним з перших інвесторів у румунську економіку. Роль двох громад – румунської в Італії та італійської в Румунії – в активізації двосторонніх зв’язків була вихвалена одночасно в Римі та Бухаресті. У Римі, найважливіша тема порядку денного міністрів праці двох країн Ровани Плумб і Джуліано Полетті була пов’язана із захистом прав румунських робітників в Італії, враховуючи, що більше 1 180 000 румунських громадян проживають в Італії.

Рована Плумб: І я, і мій колега, міністр Полетті, повною мірою поважатимемо фундаментальне право громадян Європи, працювати в будь-якій державі-члені, і це наша спільна позиція що стосується пакету Мобільність, з безпосереднім наголосом на директиву про переміщення робітників та регламент, який регулює право на соціальне забезпечення, тобто соціальний захист тих, хто працює в іншій державі-члені».

Рована Плумб уточнила для Радіо Румунія, що у вересні в багатьох містах півострова пройде комплексна інформаційна програма про мобільність робочої сили і процедур прийняття на роботу в Італії. Міністри також розмовляли і про проект «Гарантії для молоді» та взагалі про співробітництво в галузі соціального розвитку.

Джуліано Полетті: Ми говорили про наші зобов’язання в європейському контексті, зокрема, про соціальну Європу, яка займається вирішенням економічних проблем, але й про роботу та умови життя наших працівників. Ми говорили про безробіття, про нелегальну працю, про проблеми, які ми маємо в цій сфері, щоб спробувати підтримати людей працювати в оптимальних умовах в кожній з двох країн .

Спільні проекти стосуються – сказав Полетті – боротьби з нелегальною зайнятістю, робочих місць для молодих людей, оцінки ризиків, менеджменту безпеки та охорони здоров’я на роботі.