Tag: їжа

Харчові відходи – один
із найсерйозніших наслідків нинішнього споживацтва – очевидно, не оминає й
Румунію. Це явище стало настільки проблематичним, що у 2016 році був прийнятий закон
про боротьбу з ним, який, на жаль, ще чекає на схвалення порядку його
застосування. За різними підрахунками, обсяг харчових відходів у Румунії
становить понад 120 тисяч вантажівок щороку. Румуни витрачають на їжу близько 40% своїх доходів, але, на жаль, від 33%
до 50% харчових продуктів потрапляють на сміття. Більш актуальна і точна інформація
була опублікована нещодавно за результатами соціологічного дослідження,
проведеного влітку-восени минулого року Університетом сільськогосподарських
наук та ветеринарної медицини в м.Клуж-Напока в рамках міжнародного проєкту, що
фінансується Університетським агентством Франкофонії. Дослідження було проведено
у трьох країнах – Румунії, Республіці Молдова та Північній Македонії, а
результати опитування в цих трьох країнах мало чим відрізняються між собою.

Наприклад, враховуючи харчові
звички, більшість респондентів заявили, що вони часто складають список покупок,
що припускає розрахунок витрат та помірність. Крім того, близько 90% з них
сказали, що зазвичай готують вдома і це, теоретично, означає зменшення ризику
погіршення якості їжі, оскільки вона готується якомога свіжішою. Однак
дослідження, проведене клузьким університетом підтверджує давніші оцінки обсягу
харчових відходів в Румунії, про що ми дізналися від Крістіни Покол,
координаторки дослідницької групи. «Незалежно від країни, в якій перебувають,
респонденти кажуть, що вони викидають їжу, відповідно про це заявляють 83%
учасників дослідження в Румунії. Це сказали й 78,7% респондентів у Республіці
Молдова та 67,2% – у Північній Македонії. Є багато звичок, пов’язаних з
харчовими відходами. Ми намагались з’ясувати чи перевіряють респонденти термін
придатності їжі. Більшість каже, що це майже неминучий фактор у прийнятті
рішення споживача. Потім більшість з них звертають увагу на спосіб зберігання
їжі, відповідно де і як. І вони в принципі зацікавлені уникати харчових
відходів. В основному, було дуже цікаво виявити, що коли їх запитують,
наскільки вони зацікавлені уникнути харчових відходів, більшість кажуть, що їм
це дуже цікаво, і це тема, яка їх цікавить. Але це суперечить їхній поведінці.
Я маю на увазі, що людину цікавить тема харчових відходів, але вона викидає
їжу. Ці дві речі не можуть бути поєднані. Вони не знають, як зменшити відходи,
у них немає правильних методів, тобто їм бракує освіти з цього приводу. Тому я
повторюю, що більшість продуктів потрапляє на сміття. Більшість опитаних
цікавить тема харчових відходів, однак ми констатували це протиріччя. І пояснення,
яке ми знайшли полягає в тому, що вони намагаються це враховувати, але не
застосовують на практиці. А причини різні, як наприклад: вони намагаються, але
їм це не вдається і тут ми маємо зрозуміти, чому їм не вдається.»

Крім того, на думку
учасників дослідження, найбільше їжі викидають на сміття індивідуальні споживачі
та ресторани, і лише потім йдуть, продуктові магазини, особливо супермаркети,
де люди роблять основні покупки, каже Крістіна Покол. «Ми мали запитання про
купівельні звички. Ми все ще помічаємо поведінку, яка нас практично не дивує.
Більшість людей роблять покупки в супермаркеті чи гіпермаркеті. Наразі дуже
мало людей вибирають дрібних роздрібних торговців або невеличкі магазини, що
мають коротку лінію постачання. Більшість купують їжу в гіпермаркетах, а на
другому місці – ринки. Дуже мало людей роблять покупки у дрібних магазинах, що
мають короткі лінії постачання або надають перевагу безпосередньо виробникам, що дуже важливо з
кількох точок зору. В основному роздрібна торгівля надає можливість споживати
свіжі та справжні румунські продукти. Тому, гадаю, що тут нам потрібно ще
багато попрацювати, тобто нам також потрібно проводити різні кампанії з цього
приводу. Однак було б непогано переконати споживача про важливість споживання
місцевих продуктів.»

Криза у сфері охорони здоров’я,
спричинена вірусом Covid-19, не змінила купівельні звички громадян Румунії та
Республіки Молдова, приблизно дві третини респондентів заявили, що можуть
насолоджуватися такою ж кількістю їжі за ті самі гроші. Однак, у пандемії сталася
несподівана і небажана зміна, каже Крістіна Покол «Криза, спричинена вірусом
Covid-19 змусила більше 10% респондентів викидати більше їжі. Я очікувала
зовсім іншого результату. У моїй свідомості спрацював такий механізм: я думав,
що, оскільки ми були зачинені в будинку, нас більше турбує те, що ми їмо, як ми
їмо і як ми плануємо свої покупки. Ось чому ми виходили з припущення, що це
призведе до зменшення харчових відходів. Результати дослідження свідчать про
протилежне. 10% респондентів кажуть, що під час пандемії викидають більше їжі. Ми
спробували знайти цьому пояснення і прийшли
до висновку, що це пояснюється занадто великими запасами їжі. Це, мабуть, головне
пояснення. Ми всі знаємо, що сталося на початку кризи в галузі охорони
здоров’я, коли люди несвідомо купували візки харчових продуктів, у майже промисловій
кількості, побоюючись їх дефіциту. Це може бути одним з пояснень. Цю їжу не
можна було вживати відразу і за відносно короткий час. Таким чином, частина
його була викинута. Отже, однозначним поясненням є те, що великі запаси
харчових продуктів урешті-решт призвели до харчового марнотратства.»

Тим часом певні суб’єкти
підприємницької діяльності та громадські організації проводять кампанії з підвищення
обізнаності про важливість більш зваженого споживання та шкідливі наслідки
харчових відходів як для економіки, так і для довкілля. Кампанію такого типу
провела також неурядова організація InfoCons, яка зосередилась на економічних втрати
від харчових відходів. Голова InfoCons Сорін Мірля вважає, що коли наголошуєш на економічних втратах громадськість краще усвідомлює необхідність зменшення харчових
відходів. «Перш за все, коли ми говоримо про харчові відходи, маємо на увазі не
лише проблему відходів, а й гроші, які
витрачаємо на сільськогосподарські продукти харчування, які потрапляють у
сміття. Ця означає години роботи, а ці години роботи в кінцевому рахунку
означають життя кожного з нас. З іншого боку, я вважаю, що кожен із нас як
споживач повинен мати усі дані та інформацію, щоб не казати, що не знав. З цієї
точки зору InfoCons разом з іншими організаціями з інших країн, оскільки це
транскордонний проєкт, має на меті довести до відома громадськості та державних
органів впливу, величезні негативні наслідки харчових відходів на наше життя.»

Проводячи цю кампанію і
в школах на виховних годинах з класним керівником, за допомогою цифрових
ресурсів, InfoCons сподівається, що таким чином майбутні споживачі будуть краще
обізнані про втрати продовольства і харчові відходи.

Ожиріння у дітей стало проблемою, яка турбує весь розвинений світ. В
останні роки у Румунії теж сильно зросла кількість людей з надмірною вагою і
ожирінням, особливо серед дітей та підлітків. Нездорова їжа (занадто багато
цукру і жирів) в поєднанні з нездоровим способом життя (відсутність занять
спортом) призводить до зайвої ваги. Занадто мало дітей граються на вулиці або
займаються різними видами спорту, характерними для їх віку, наприклад
баскетболом, футболом або тенісом. Лише в 2017-му році, в дитячій лікарні міста
Ясси, що на північному сході країни, 1743 дітям поставили діагноз ожиріння,
крім інших проблем зі здоров’ям. З них 392 дитини страждають виключно від
ожиріння. Лікарі б’ють на спалах: за останні 25-30 років, кількість молодих
людей, схильних до ожиріння, зросла втричі. Найчастіше, в цьому винні батьки,
які дають своїм дітям багато солодкого. Більше того, багато сімей розпещують
своїх дітей фаст-фудом і купують їм таку їжу як винагороду.

Дослідження,
проведені Всесвітньою Організацією Охорони Здоров’я, показують, що до 2030 року
90% населення світу буде мати надмірну вагу. Фахівці стверджують, що освіта в
галузі харчування повинна починатися вдома, а потім тривати в школі. Ось, що нам розповіла Руксандра Тополою, координатор програм Асоціації «Абетка
харчування»: «Станом на 2017 рік дослідження показують, що 12,4% населення
Румунії страждає від діабету, а у дітей цей показник становить 13,3% з
розрахунку на 1000 населення. Відповідні дані були оприлюднені Національним
інститутом громадського здоров’я. Основні причини цього захворювання -
відсутність обізнаності щодо здорового харчування і занять спортом,
а ускладнення діабету дуже небезпечні для життя людини. Ситуація не менш
тривожна, коли мова заходить про ожиріння у маленьких дітей. Статистика показує, що
Румунія займає друге в Європі місце за кількістю дітей, які страждають від
ожиріння, тобто кожна четверта восьмирічна дитина має надлишкову вагу, а кожна
десята дитина страждає від ожиріння. Накопичення зайвої ваги і ожиріння це два
важливі чинники, які призводять до появи діабету 2-го типу. Правильне і якісне
харчування є головним чинником в скороченні кількості захворювань в дитинстві та
в запобіганні хронічних захворювань у дорослих. На жаль, відповідальність за
правильне харчування лежить на батьках. Неправильно і неврівноважено харчуються
і батьки, і діти. Вони вживають оброблені продукти харчування і соки, що
містять велику кількість цукру та їдять мало фруктів і овочів. Усе це, на жаль,
призводить до цілого ряду проблем зі здоров’ям і до різних захворювань.»

У багатьох школах
Румунії проводяться програми і уроки на тему здорового способу життя. З 2004-го
року всі учні І-ХІІ-го класів мають можливість записатися на факультативне заняття «Освіта заради здоров’я». Асоціація «Абетка харчування» запустила програму
«Урок харчування», завдяки якому діти можуть навчитися, як правильно
харчуватися і зрозуміти наскільки важливо займатися спортом на свіжому повітрі.
Про це розповідає Руксандра Тополою: «Восени 2016 року ми почали здійснювати
наш проект в кількох школах Бухареста, потім розширили свою діяльність до 2200
учнів з 11 шкіл і двох ліцеїв у Бухаресті та Констанці. Ми розробили освітні
програми для дітей про здоровий спосіб життя з раннього віку, починаючи з
восьми років. Для виконання поставленого перед нами завдання до нашої команди
приєдналися фахівці з харчування, лікарі, студенти фармацевти і студенти медінститутів.
Усі вони є волонтерами і в рамках нашого проекту «Урок харчування», який
проводиться протягом 7 тижнів, ці волонтери відвідують різні школи, де
розповідають дітям про здорове харчування. Ми фокусуємося на основних продуктах
харчування, на їжі, якій треба надавати перевагу, на тому, чого слід уникати і
на ризиках, які виникають при споживанні великої кількості цукру і оброблених
продуктів. Ми розповідаємо учням про важливість води та гідратації організму,
про важливість води для життя, про принципи здорового способу життя, про заняття
спортом, про марнотратство їжі тощо.»

Освітня модель
Асоціації «Абетка харчування» була розроблена разом з лікарями, дієтологами,
психологами та фахівцями в галузі освіти. Вони проводять інтерактивні уроки на
тему «Здорова їжа» і використовують неформальні методи навчання, щоб діти краще
сприймали інформацію. Руксандра Тополою каже, що цей підхід дає результати:
«Проект призначений для учнів V-XII-го класів, але ми проводили уроки й для учнів
початкових класів, в залежності від бажання керівництва школи та готовності
наших інструкторів та волонтерів, залучених до даного проекту. Ми постійно
поліпшуємо і адаптуємо наші матеріали, пропонуємо практичну інформацію,
проводимо інтерактивні уроки, граємося з дітьми і даємо поради, щоб
допомогти їм засвоїти та застосувати всю інформацію на практиці. Вчимо їх, як правильно поєднувати
продукти, радимо відмовитися від чіпсів і солодощів, які вони купують в кіоску
у дворі школи і замість цього з’їсти приготовлений мамою бутерброд. Наш проект
також спрямований і на вчителів. Ми навчаємо й їх здоровому харчуванню, оскільки
вважаємо, що вчитель є прикладом для учня. Ми також проводимо зустрічі з
батьками, де обговорюємо усі принципи здорового харчування.»

Міністерство освіти у співпраці з міністерством охорони здоров’я оголосило про введення нового предмету в
школах Румунії, починаючи з осені 2020 року. Мова йде про факультативне заняття
«Освіта в сфері здорового способу життя і харчування». Це рішення було прийнято
після того, як парламентарії внесли ряд поправок до закону про освіту.