Radio România Internațional

Tag: 9

  • Messages on Europe Day

    Messages on Europe Day

    Europe must grow stronger, more vocal, more capable
    and better prepared, the president of Romania Klaus Iohannis said in a message
    on Europe Day, celebrated every year on the 9th of May. According to
    the Romanian head of state, after the challenge of the Covid-19 pandemic, these
    days we are experiencing the tragedy of the war on the borders of the EU, which
    triggered the most severe humanitarian crisis in Europe since World War II. In his
    message, Klaus Iohannis points out that this ongoing war goes against all the
    principles and values on which the European Union was built and which keep it
    united-democracy, the rule of law and fundamental human rights.


    These are unprecedented times in the history of the
    Union, which test our very capacity to safeguard our fundamental values, based
    on the concept on which the European project was built: peace, Mr. Iohannis
    says in his message. According to him, preserving peace has been a constant
    endeavour for Europe for the past decades, a guarantee of stability which has
    enabled us to reach unprecedented levels of prosperity. Klaus Iohannis also
    mentions that this year Romania celebrates 15 years since joining the European
    Union, a choice made and supported by the entire Romanian society.


    The head of state also believes that the benefits of
    this choice are evident today for the long-term progress of our nation, with the
    EU membership providing the framework for an irreversible democratic progress,
    for economic and social development, for solidarity and active engagement in
    the European project.


    The Romanian president also emphasizes that, one and a
    half decades since its accession, Romania is a member state able to contribute
    solutions and to put its strengths at the service of Europe.


    In turn, the PM Nicoale Ciucă, in his message on
    Europe Day, voiced his hope that reason and peace return to the European
    continent as soon as possible. The lessons of World War II must keep us from
    tolerating a war of conquest against another independent state, as Russia does
    today in Ukraine, the PM argues. According to him, WWII, whose end in Europe we
    celebrate on the 9th of May, must remind all of us about the fate of
    tyrants and of those who dream about occupying other countries and controlling
    the world.


    The president of the European Commission, Ursula von
    der Leyen, describes the 9th of May as the day when our peaceful,
    prosperous and united Europe was born. Seventy-two years later, Europe is
    stronger and more united than ever.We stand united in supporting our Ukrainian friends. A
    people desperately struggling to determine its own future, the European Commission
    president pointed out. (A.M.P.)

  • Саміт «Бухарестської дев’ятки»

    Саміт «Бухарестської дев’ятки»

    У Бухаресті відбувся Саміт «Бухарестської дев’ятки». Організаторами виступили засновники цієї ініціативи президент Румунії Клаус Йоганніс та президент Польщі Анджей Дуда, який перебуває з офіційним візитом у Румунії. Решта глав держав цього формату, а також президент США Джо Байден, державний секретар США Антоні Блінкен та Генеральний секретар НАТО Йєнс Столтенберг взяли участь у саміті, в режимі відеоконференції. Крім Польщі та Румунії були представлені на саміті країни-члени НАТО, які розташовані на Східному фланзі: Болгарія, Чехія, Естонія, Латвія, Литва, Словаччина та Угорщина.

    У своєму виступі глава румунської держави заявив, що союзники НАТО повинні продовжити зусилля зі зміцнення своїх позицій стримування та оборони, особливо на Східному фланзі, нагадавши про останні події в Україні. Саме тому на переговорах з президентом США Джо Байденом Клаус Йоганніс висловився за збільшення військової присутності союзників у регіоні. За його словами, участь президента США у саміті передає сильний сигнал трансатлантичної солідарності та єдності напередодні саміту НАТО, який відбудеться у червні. Президент Клаус Йоганніс: Безпекова ситуація в Чорному морі, яка викликає занепокоєння доказала, що нам потрібно зберігати пильність, тому НАТО повинна продовжити зусилля зі зміцнення своїх позицій стримування та оборони, особливо на Східному фланзі, унітарно та узгоджено, від Балтійського до Чорного морів. Ось чому я закликав, в тому числі на переговорах з президентом США Джо Байденом, до збільшення військової присутності союзників, включаючи США, в Румунії та на півдні Східного флангу». Президент Румунії відмітив, що дестабілізуючі дії Росії в регіоні викликають занепокоєння, що призводить до збільшення клімату незахищеності.

    У свою чергу, президент Польщі Анджей Дуда сказав, що Північноатлантичний альянс повинен постійно проявляти свою життєздатність та вдосконалювати свою оборонну техніку. Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг зазначив, що участь президента Джо Байдена в саміті Б9 демонструє активність США у зміцненні НАТО. Він наголосив, що червневий саміт НАТО, який відбудеться у Брюсселі, дасть можливість «розпочати новий розділ у трансатлантичних відносинах».

    Учасники саміту «Бухарестської дев’ятки» прийняли спільну декларацію, в якій, зазначається, особливо, що агресивні дії та збільшення військової присутності Росії в безпосередній близькості від НАТО, а також її агресивні гібридні дії продовжують загрожувати євроатлантичній безпеці та є викликом правилам, заснованим на міжнародному порядку». У декларації також висловлено рішучу підтримку незалежності, суверенітету й територіальної цілісності Грузії, України та Республіки Молдова.

  • 24 лютого – 2 березня 2019 року

    24 лютого – 2 березня 2019 року

    Протести
    румунських магістратів



    У Румунії тривають
    безпрецедентні протести магістратів, прокурорів і суддів після прийняття урядом
    чергової термінової постанови №7/2019 року про внесення низки суперечливих
    поправок до законів, що визначають правові засади організації судової влади та
    здійснення правосуддя у Румунії. На знак протесту на цьому тижні була призупинена
    діяльність кількох прокуратур, в тому числі Управління по боротьбі з організованою
    злочинністю і тероризмом, яке уперше вирішило припинити діяльність з 26
    лютого по 8 березня, період, протягом якого будуть розглядатися лише термінові ситуації.
    І судді найбільшої румунської інстанції – Трибуналу міста Бухарест призупинили
    свою діяльність до 7 березня. Усі
    справи, що перебувають на розгляді трибуналу, за винятком термінових випадків,
    будуть відкладені на сім днів. Магістрати вимагають скасування відповідної
    постанови та призупинення діяльності Управління з розслідування злочинів,
    вчинених магістратами, доки Суд ЄС не винесе рішення за поданням з цього
    питання. Тим часом, міністр юстиції Тудорел Тоадер, ініціатор суперечливої
    постанови, заявив, що розробив нову термінову постанову, яка скасує низку положень
    постанови №7, що викликала хвилю протестів, зокрема ті, що передбачають, що і судді
    можуть посідати керівні посади в прокуратурах.




    Колишня керівниця
    антикорупційного управління Румунії є фавориткою на посаду головного прокурора
    Європейської прокуратури





    Колишній головний
    антикорупціонер Румунії Лаура Кодруца Кьовеші отримала найбільшу кількість голосів
    у Комітеті громадянських свобод (LIBE) та Комітеті з питань бюджетного контролю
    (CONT) Європейського парламенту за підсумками слухань трьох кандидатів на
    посаду першого в історії головного прокурора Європейської прокуратури. Друге і
    третє місця посіли француз Жан-Франсуа Бонерт і німець Андрес Ріттер. Лаура
    Кодруца Кьовеші заявила, що результат голосування в Європарламенті – це не
    просто особиста перемога: «Це голосування не тільки за мене, це голосування за
    всю румунську систему правосуддя. Це голосування за всіх громадян Румунії, які
    підтримали боротьбу з корупцією та верховенство права в останні
    роки. Це голосування за всіх прокурорів та суддів в Європі, які працюють під
    постійним тиском. Я не мала підтримки румунського уряду, але й не просила її,
    не чекала і не чекаю.»     У Бухаресті права парламентська опозиція привітала
    перемогу колишнього керівника антикорупційного управління і розкритикувала керівні
    Соціал-демократичну партію та Альянс лібералів і демократів, заявивши, що вони
    «зрадили Румунію» і «організували наклепницьку кампанію» проти румунського
    кандидата. Депутати Європарламенту від цих двох політичних сил голосували
    проти кандидатури Лаури Кодруци Кьовеші. Сенатор від Соціал-демократичної
    партії Клаудіу Манда заявив, що
    соціал-демократи проголосували проти, оскільки вона зловживала владою на посаді
    голови антикорупційного управління. Кандидатура на посаду головного прокурора
    Європейської прокуратури має бути погоджена шляхом переговорів між
    Європарламентом і Радою держав-членів ЄС.




    Рекомендації Європейської Комісії для Румунії



    Економіка Румунії стикається з підвищеними ризиками, – попереджає
    Європейська Комісія у своєму піврічному звіті про кожну країну співтовариства.
    У документі, оприлюдненому в середу, Єврокомісія згадує, зокрема, термінову
    постанову уряду №114/2018 р., а також прийнятий парламентом закон, який попри
    принцип незворотності дії обмежує відсотки за іпотечними кредитами, загрожуючи нормальному функціонуванню фінансового сектора. Крім того, у звіті Європейської
    комісії заначається, що заходи передбачені постановою №114 сильно послаблюють другий
    рівень пенсійної системи. Фахівці ЄС стверджують, що нововведення мають
    негативний вплив на майбутні пенсії румунів, на ринок капіталу і негативно вплинуть
    на майбутні інвестиції, збільшать невизначеність, роблячи економіку Румунії
    менш привабливою як для румунських, так і для іноземних інвесторів. Ризики для
    румунської економіки пов’язані зі збільшенням дефіциту рахунку поточних
    операцій, а також зі збільшенням витрат на оплату праці унаслідок підвищення
    мінімальної заробітної плати та зарплат працівників у державній системі.
    Європейська Комісія також привертає увагу на низьку ефективність системи освіти та сфери досліджень.
    У своєму аналізі Єврокомісія наголосила на необхідності стимулювання інвестицій,
    проведення відповідальної бюджетно-фіскальної політики та здійснення добре
    продуманих реформ.




    Участь президента Румунії Клауса Йоханніса у саміті «Бухарестської
    дев’ятки»




    Президент Румунії Клаус Йоханніс на цьому тижні здійснив
    візит у Кошице, Словаччина з метою участі у саміті «Бухарестської дев’ятки (Б9)»,
    на якому виступив за посилену присутність НАТО в Чорному морі. Лідери дев’яти держав-членів
    ЄС і члени НАТО на східному фланзі Альянсу у заключній заяві наголосили, що Європейський
    Союз і НАТО сильніші разом. Переговори, у яких взяв участь і Генеральний
    секретар НАТО Йенс Столтенберг, також зосередилися на безпековій ситуації у
    східному сусідстві та в Чорноморському регіоні. Клаус Йоханніс висловив
    занепокоєння з приводу подій в Чорноморському регіоні, стверджуючи, що
    військові дії протягом останніх років свідчать про те, що Росія продовжує бути
    загрозою для стабільності в регіоні. Він сказав, що події в регіоні свідчать
    про те, що союзники мають зробити більше: посилити наземні, повітряні і морські
    оборонні можливості і забезпечити сили для збільшення присутності НАТО в
    регіоні. Президент Йоханніс наголосив на необхідності надання більшої підтримки
    партнерам НАТО на Сході, передусім Україні та Грузії, щоб збільшити їх
    обороноздатність перед усіма видами загроз, від військових і кіберзагроз до
    чистої пропаганди. Формат Б9 був створений з ініціативи президентів
    Румунії та Польщі. Перший саміт відбувся в листопаді 2015 року в Бухаресті, а
    другий – у Варшаві в червні 2018 року.

  • Євроатлантична безпека і «Бухарестська дев’ятка»

    Євроатлантична безпека і «Бухарестська дев’ятка»

    З моменту заснування, на початку
    холодної війни, рівно сім десятиліть тому, причиною існування НАТО було
    утримання американців у Європі та росіян поза. З розпадом комуністичних диктатур на сході континенту цінності вільного
    світу розширилися за межами колишньої залізної завіси. І колишні радянські
    сателіти, звільнившись, обрали Північноатлантичний альянс. Геополітично, її східний фланг залишається
    найбільш вразливим, тому держави регіону змушені координувати свої стратегії
    безпеки.




    У четвер, в Кошице, Словаччині, президенти Румунії, Болгарії,
    Чехії, Естонії, Угорщини, Латвії, Литви, Польщі та Словаччини прийняли,
    наприкінці саміту Бухарестської 9, декларацію, в якій підкреслюється важливість передової присутності НАТО, від Балтійського до Чорного морів. Започаткований за ініціативою глав держав Румунії та
    Польщі, формат B9 провів перший саміт у листопаді 2015 року в Бухаресті, а
    другий у Варшаві у червні 2018 року. У Кошице, у присутності Генерального
    секретаря НАТО Йенса Столтенберга, дев’ять президентів підтвердили свою
    стурбованість з приводу конфлікту на сході України та недавньої напруженості в
    Азовському та Чорному морях.




    Недавні військові дії показали, що
    Росія все ще загрожує стабільності цього регіону, – заявив президент Румунії
    Клаус Йоганніс. Він
    підкреслив, що події в цьому регіоні показують, що союзним державам потрібно
    зробити більше для надійної наземної, повітряної та морської оборони.Президент Йоганніс заявив, що необхідно надавати більшу підтримку східним партнерам НАТО,
    таким як Україна або Грузія, щоб підвищити їхню здатність захищати себе від
    будь-якої загрози, будь то військова, кібер або чисто пропагандистська. Крім того, заявив глава румунської
    держави, необхідна тісна співпраця у відносинах між НАТО і Європейським Союзом.




    Згідно
    кореспонденту Радіо
    Румунія, президент Польщі Анджей Дуда також висловився за посилення союзницької
    присутності на східному фланзі. Він назвав дії Росії проявом імперських амбіцій, на які НАТО має
    відповідати належним чином. На терені, до речі, навіть цими
    днями, американські
    сухопутні війська, що перебувають у Європі, дислоковані з Польщі до повітряної бази Михаїл Когельнічану на південному сході Румунії,
    як частина зобов’язань США щодо забезпечення східного флангу НАТО, в
    рамках операції
    Atlantic Resolve.




    500 американських військовослужбовців
    оснащені бойовими
    машинами, танками та бронемашинами за підтримки вертольотів. Разом зі своїми румунськими військовиками вони беруть участь у
    багатонаціональних навчаннях. Американські війська будуть розміщені в Румунії
    протягом дев’яти місяців, після чого вони будуть замінені іншими підрозділами,
    забезпечуючи послідовну присутність на основі постійної ротації в Європі.

  • 28 лютого 2019 року

    Б9 – Президент Румунії Клаус Йоханніс перебуває з робочим
    візитом у Кошице, Словаччина з метою участі у саміті в форматі «Бухарестська
    дев’ятка» (Б9), на якому також присутні лідери
    ЄС та НАТО. Глава румунської держави у своєму виступі висловив занепокоєння з
    приводу подій в Чорноморському регіоні, стверджуючи, що військові дії протягом останніх
    років свідчать про те, що Росія продовжує бути загрозою для стабільності в
    регіоні. Клаус Йоханніс сказав, що події в регіоні свідчать про те, що союзники
    мають зробити більше: посилити наземні, повітряні і морські оборонні можливості і
    забезпечити сили для збільшення присутності НАТО в регіоні. Він наголосив на
    необхідності надання більшої підтримки партнерам НАТО на Сході, щоб збільшити їх обороноздатність
    перед усіма видами загроз, від військових і кіберзагроз до чистої пропаганди.
    Президент Румунії підкреслив, що НАТО й ЄС повинні тісніше співпрацювати.
    Формат Б9 був створений з ініціативи
    президентів Румунії та Польщі. Перший саміт відбувся в листопаді 2015 року в
    Бухаресті, а другий – у Варшаві в червні 2018 року.




    РАТИФІКАЦІЯ – Процес ратифікації
    Румунією Протоколу про приєднання Північної Македонії до Північноатлантичного
    альянсу завершиться найближчим часом, – заявила сьогодні у Бухаресті
    прем’єр-міністр Віоріка Денчіле після зустрічі зі своїм македонським колегою
    Зораном Заєвим. Глава румунського уряду запевнила, що Північна Македонія
    отримає від Румунії всю необхідну підтримку, щоб якнайшвидше стати 30-ю
    державою-членом НАТО, а також на шляху
    зближення з ЄС. Під час зустрічі також було розглянуто й питання двостороннього
    співробітництва. Нагадаємо, що Палата депутатів у середу одноголосно прийняла
    законопроект про ратифікацію Протоколу про приєднання Республіки Північна
    Македонія до Організації Північноатлантичного договору.


    ВІЙСЬКОВІ НАВЧАННЯ – Близько 500 військовослужбовців сухопутних військ
    Сполучених Штатів Америки, дислокованих в Європі, прибудуть разом з військовою
    технікою на повітряну базу ім. Міхаїла Когелнічану на південному сході Румунії.
    Згідно з заявою Міністерства оборони Румунії, американські війська
    перебуватимуть у Румунії протягом дев’яти місяців, після чого вони будуть
    замінені іншими бойовими частинами, забезпечуючи таким чином постійну військову
    присутність, засновану на постійній ротації в Європі в рамках участі США у
    забезпеченні безпеки східного флангу НАТО. Американці візьмуть участь у
    багатонаціональних навчаннях разом з військами сухопутних військ Збройних Сил
    Румунії. З іншого боку, понад 110 військовослужбовців візьмуть участь у перших багатонаціональних навчаннях,
    організованих ВМС Румунії у 2019 році під назвою «Посейдон-2019», які відбудуться
    з 1 по 8 березня в румунських територіальних водах і в міжнародних водах західної
    частини акваторії Чорного моря. У них візьмуть 10 румунських військових
    кораблів, по одному – з Болгарії, Німеччини, Іспанії та Туреччини і два
    швидкохідних судна для водолазів.




    ЦИФРОВА ЕКОНОМІКА – Міністр комунікації Румунії Александру
    Петреску з 28 лютого по 1 березня очолює неформальну зустріч міністрів комунікації
    країн ЄС і ІІІ-ю Міністерську зустріч з
    питань цифрової економіки ініціативи ЄС «Східне партнерство, які проходять у
    Бухаресті. З цього приводу міністри ЄС, відповідальні за цифрову економіку, або
    їхні представники зустрічаються зі своїми колегами з Вірменії, Азербайджану,
    Білорусі, Грузії, Республіки Молдова та України, а порядок денний переговорів
    зосереджується на поширенні переваг Єдиного цифрового ринку ЄС на
    східноєвропейських партнерів. У неформальній зустрічі беруть участь міністри
    телекомунікацій ЄС, а також Європейський комісар з питань цифрових технологій
    Андрус Ансіп. Основними темами обговорення є штучний інтелект та стратегія
    цифрового єдиного ринку – після 2020 року. Українську делегацію очолює перший
    віце-прем`єр-міністр, Міністром економічного розвитку і торгівлі України Степан
    Кубів. Сьогодні, в кулуарах зустрічі держсекретар Мінекономрозвитку України
    Олексій Перевезенцев провів двосторонню зустріч з Міністром економіки Румунії
    Нікулаєм Беделеу та держсекретарем Міністерства економіки Румунії Іліє Келіном
    Бодею. У ході зустрічі сторони обговорили питання двостороннього
    співробітництва в економічній сфері.






    ПРАВОСУДДЯ – Судді Бухарестського трибуналу сьогодні
    вирішили призупинити свою діяльність до 7 березня на знак протесту проти
    прийняття термінової постанови про внесення низки суперечливих поправок до законів, що визначають правові засади організації судової влади та здійснення правосуддя у Румунії. Усі справи, що перебувають на
    розгляді Трибуналу м.Бухарест за винятком термінових випадків, будуть
    відкладені на сім днів. Судді вимагають скасування відповідної постанови та
    призупинення діяльності Управління з розслідування злочинів, вчинених
    магістратами, доки Суд ЄС не винесе рішення за поданням з цього питання. Таким
    чином судді бухарестського трибуналу приєдналися до протестів, розпочатих кілька
    днів тому прокуратурами, суддями та професійними асоціаціями магістратів з різних
    міст Румунії.

  • 8 червня 2018 року

    Б9 – Президент
    Румунії Клаус Йоханніс та його польський колега Анджей Дуда в п’ятницю у
    Варшаві провели зустріч у форматі «Бухарестська дев’ятка», який включає центральні та східні європейські країни-члени НАТО. Була прийнята спільна заява, яка за
    словами Президента Румунії містить спільні оцінки й цілі для зміцнення євроатлантичної безпеки. Він також заявив, що східний
    фланг НАТО має бути посилений. Клаус Йоханніс зазначив, що виділення 2% ВВП на оборонні витрати та інвестиція в модернізацію озброєння є вкладом у
    власну безпеку, додавши, що Румунія дотрималася обіцянок в цьому відношенні. У свою чергу Президент Польщі Анджей Дуда заявив, що Спільна заява, прийнята на зустрічі в форматі «Б-9» сприятиме
    прийняттю рішень в рамках саміту НАТО, що
    відбудеться наступного місяця в Брюсселі.




    ПРАВОСУДДЯ – Верховний суд Румунії сьогодні знову відклав, на цей раз на 21
    червня, оголошення вироку лідеру керівної Соціал-демократичної партії, спікеру
    Палати депутатів Лівіу Драгні у справі за фактом корупції. Повторне відкладення
    рішення пояснюється тим, що деякі підсудні
    подали письмові зауваження 7 червня, а суддям потрібен час, щоб вивчити їх.
    Минулого місяця прокурори антикорупційного управління просили покарання у виді
    позбавлення волі строком на 7 років і п’ять місяців за підбурювання до зловживання службовим
    становищем і на два половиною роки за підробку документів. За даними прокурорів
    Лівіу Драгня під час перебування на посаді голови Телеорманської повітової ради
    фіктивно влаштував на роботу в повітовому Управлінні соціальної допомоги і
    захисту дітей двох однопартійок. Вони отримували зарплату з державного бюджету,
    хоча в дійсності працювали лише в місцевій філії Соціал-демократичної партії.
    Нагадаємо, що в 2016 році Лівіу Драгня був засуджений до двох років умовно за
    замах на злочин проти виборчих прав.


    ТЕАТР – Близько 13 мільйонів євро складає бюджет
    цьогорічного Міжнародного театрального фестивалю в Сібіу (центр Румунії), який стартував у п’ятницю та до 17 червня пропонує
    широкій публіці 524 вистави. Ювілейний 25-й сібіуський Міжнародний театральний фестиваль об’єднає в місті 3300 театральних
    діячів з 73 країн світу. Уперше фестиваль проходить під подвійним патронатом – Президента Румунії Клауса Йоханніса, колишнього мера міста Сібіу та Принца Уельського Чарльза, відомого своєю пристрастю
    до Трансільванії.




    АВІАСПОЛУЧЕННЯ -
    Міністр транспорту Румунії Лучіан Шова та Посол Канади в Румунії Кевін Гамільтон сьогодні взяли участь в офіційному запуску нових рейсів компанії Air Canada Rouge з Торонто та Монреаля до Бухареста. Міністр
    зазначив, що румунська влада підтримує новий проект канадської національної
    авіакомпанії, яким користуватимуться переважно громадяни
    Румунії, а також канадські бізнесмени, які матимуть можливість розвивати свій бізнес в Румунії. Air
    Canada Rouge є бюджетною дочірньою компанією
    Air Canada. Вона забезпечуватиме з аеропорту імені Анрі Коанде щотижня чотири рейси Бухарест-Торонто та
    Бухарест-Монреаль. Відповідне рішення було
    прийняте після
    того, як з 1 грудня 2017 року у Канаді
    почав діяти безвізовий режим короткострокових поїздок для громадян Румунії.
    Міжнародний аеропорт імені Анрі Коанде обслуговує 47 авіакомпаній, що покривають 103 напрями.




    ОБОРОНА – Чудові відносини співпраці в сфері оборони, із наголосом на внеску британських військових в Румунії, були
    обговорені у п’ятницю в Брюсселі під час зустрічі румунського
    міністра оборони Міхя Фіфора з його британським колегою Гевіном Вільямсоном. Двостороння зустріч
    Румунія – Великобританія відбулася в кулуарах зустрічі міністрів оборони країн-членів НАТО,в штаб-квартирі Альянсу.
    Міхай Фіфор високо оцінив активну участь Великої Британії у місія повітряної поліції НАТО і військово-морську
    присутність у Чорному морі, демонструючи підтримку політики НАТО зі стримування й оборони
    в цьому регіоні. У свою чергу,
    британський міністр оборони підкреслив, що Румунія є чинником регіональної
    стабільності і робить значний вклад в забезпечення безпеки в Чорноморському
    регіоні та на Західних Балканах.