Tag: F-16

ПАРЛАМЕНТ – Новий парламент Румунії, сформований за результатами виборів 1 грудня, буде скликаний президентом Клаусом Йоганнісом наступного тижня, 20 грудня. Маючи майже дві третини місць, проєвропейські партії, а також депутати від національних меншин розпочали цього тижня переговори про створення широкого коаліційного уряду. Лідери Соціал-демократичної партії, Націонал-ліберальної партії, Союзу «За порятунок Румунії» та Демократичного союзу угорців Румунії домовилися, що кожна з проєвропейських політичних груп отримає в майбутньому уряді, який скрадатиметься з 16 міністрів, низку міністерств пропорційно до своєї частки в законодавчому органі. До парламенту також увійшли три так звані сувереністські партії – Альянс за об’єднання румунів, SOS Румунія та Партія молодих людей. Політичні розрахунки показують, що існує велика ймовірність того, що члени уряду будуть приведені до присяги до Різдва. Крім цього проєвропейські партії обговорюють можливість висунення спільного кандидата у президенти.

 

F-16 – Румунія отримала чергову партію з трьох винищувачів F-16 Fighting з Норвегії Про це повідомило Міністерство національної оборони Румунії. Три винищувачі F-16 Fighting Falcon, придбані у Норвегії, приземлилися сьогодні на 71-й авіабазі ім. Генерала Емануїла Йонеску в Кимпія Турзій і половинять 48-у винищувальну ескадрилью. Крім того, в прес-релізі міністерства зазначається, що «разом з трьома літаками, які прибули сьогодні, 48-а винищувальна ескадрилья має 15 літаків F-16, придбаних у Королівства Норвегія разом з відповідним пакетом товарів і послуг». Два місяці тому Норвегія поставила нашій країні ще одну партію з трьох літаків F-16 в рамках угоди про закупівлю 32 винищувачів.

 

ГАЗОВА КРИЗА – Минулої ночі парламент Молдови проголосував за введення надзвичайного стану в країні на 60 днів, починаючи з 16 грудня. Цей крок був зроблений після  рішення російського гіганта «Газпром» припинити постачання газу до Придністровського регіону з 1 січня. 56 зі 101 депутата проголосували за ініціативу прем’єр-міністра Доріна Речана, який заявив, що «це було голосування за те, щоб покласти край газовому шантажу Москви». Молдова отримує близько 2 мільярдів кубометрів газу на рік з Росії для Кучурганської електростанції, яка забезпечує 70% енергетичних потреб Молдови. Припинення «Газпромом» поставок газу в Придністровський регіон з 1 січня вплине на підприємства і населення на лівому березі Дністра, а для правого берега, кажуть експерти, влада буде змушена купувати електроенергію на міжнародному ринку за вищими цінами.

 

УКРАЇНА – Міністри закордонних справ шести європейських країн, у четвер в Берліні, підтвердили свою підтримку України на її незворотному шляху до членства в НАТО і пообіцяли Києву подальшу військову підтримку у війні з Росією, а також постконфліктні гарантії безпеки. Наприкінці зустрічі глави зовнішньополітичних відомств Франції, Німеччини, Італії, Польщі, Іспанії та Великої Британії, а також новий представник ЄС із зовнішньої політики Кайя Каллас підписали Берлінську декларацію, в умовах, коли гіпотеза про мирні переговори між Україною та Росією набуває все більшої ваги з поверненням Дональда Трампа до Білого дому. Декілька країн-членів, включаючи США та Німеччину, насторожено ставляться до перспективи швидкого вступу України до НАТО, але в разі укладення угоди між Росією та Україною, країни-партнери Києва могли б направити миротворців в Україну як гарантію безпеки.

 

СТАТИСТИКА – У Румунії рівень безробіття в третьому кварталі 2024 року склав 5,6%, що на 0,6 відсоткових пункти вище за показник, зафіксований у другому кварталі цього року. Дані, опубліковані Національним інститутом статистики, показують, що економічно активне населення в Румунії становить близько 8 мільйонів осіб, з яких трохи більше 7 мільйонів румунів – зайняті, а 460 тисяч – безробітні. За даними НІС, рівень безробіття досяг найвищого рівня серед молоді у віці від 15 до 24 років і склав близько 27%.

 

СТРАЙК – Після загального страйку, що відбувся два тижні тому, у п’ятницю в Італії пройшла нова 24-годинна акція протесту перевізників. З 21:00 за місцевим часом у четвер ввечері по всій країні зупинилися поїзди і таксі. Крім того, пасажирські кораблі також не курсували між материком і островами. Місцевий транспорт працював лише три години вранці та три години ввечері. Страйкували також працівники охорони здоров’я та освіти, повідомляє кореспондент Радіо Румунія в Римі. У неділю, 15 грудня, аналогічний страйк торкнеться і повітряного транспорту. Підвищення заробітної плати, поновлення національного контракту та безпека на робочому місці є основними вимогами профспілок, які ініціювали акції протесту.

 

ФУТБОЛ – Збірна Румунії дізналася суперників у груповому етапі відбору на Чемпіонат світу з футболу-2026 у зоні УЄФА. За підсумками жеребкування, яке відбулося 13 грудня у Цюриху, «триколірні» за право поїхати на мундіаль зіграють у групі Н з чотрима командами: Австрією, Боснією-Герцеговиною, Кіпром та Сан-Марино. Відбір стартує у березні і триватиме до листопада 2025 року за традиційною груповою системою (“домашні” і “виїзні” поєдинки). У разі, якщо румунська збірна виграє свою групу (всього 12 груп), то вона отримає пряму путівку до фінальної стадії ЧС. Якщо ж румунські футболісти опиняться у числі 12 команд, що посядуть другі місця, то їм доведеться зіграти у стикових міні-турнірах. «Триколірні» не виходили до фінального турніру чемпіонату світу з 1998 року.

У вересні Румунія та Україна продовжили зусилля щодо співпраці у військовій сфері, спрямованої на посилення обороноздатності української держави. У перші дні місяця уряд, парламент та президент Румунії продемонстрували небачену раніше оперативність і буквально за тиждень схвали закон, що дозволяє безоплатну передачу Україні системи протиповітряної оборони «Patriot», а згодом після чергової телефонної розмови міністри оборони двох країн Агел Тилвер та Рустем Умєров повідомили, що українські військові пілоти вже розпочали підготовку на винищувачах F-16 у Румунії, що допоможе збільшити кількість цих літаків у складі Повітряних сил України. Під час телефонної розмови, міністри оборони Ангел Тилвер та Рустем Умєров обговорили зміцнення протиповітряної оборони України, зокрема протидію російським ракетам та дронам. Очільник українського міноборони повідомив, що домовився зі своїм румунським колегою продовжувати співпрацю, додавши, що планує свій візит до Румунії.

 

У Румунії буде створено центр з підготовки українських морпіхів

Згідно із публікацією Monitorul Apararii, завдяки співпраці між Румнуією та Україною, із залученням західних союзників або партнерів, у короткостроковій перспективі намічуються зміни співвідношення сил у Чорному морі. США розгортають контингент військовослужбовців спецпідрозділу морських котиків (U.S. Navy SEAL) у Румунії, де між часом буде створено навчальний центр для українських морських піхотинців під керівництвом Великої Британії, а Швеція навчатиме українських військових у Мангалії користуватися штурмовими кораблями. У Кимпіа-Турзій буде побудовано логістичний хаб, також для України.

Як повідомляє агентство Agerpres у рамках підготовки порядку денного засідання Спільних постійних бюро румунського парламенту, в середу, 18 вересня, президент Румунії Клаус Йоганніс направив лист, в якому поінформував обидві палати парламенту про схвалення рішення про проведення тренувань і навчань з американським партнером, в тому числі попереднє розміщення на території Румунії на період до двох років військово-морського контингенту США з проведення спеціальних операцій.

«Присутність американського контингенту сприятиме зміцненню позиції Румунії у стратегічному партнерстві зі США і дозволить гармонізувати процедури підготовки та визначити конкретні шляхи співпраці щодо оперативної сумісності структур сил спеціальних операцій Збройних сил Румунії та Сполучених Штатів Америки», – йдеться у листі Клауса Йоганніса.

Глава держави також запропонував румунському парламенту створити в країні навчальний центр для підготовки українських морських піхотинців. Велика Британія разом з Норвегією взяли на себе роль координаторів Коаліції з підтримки морських сил і засобів ВМС України. Президент, серед іншого, стверджує, що останні події у війні, яку Російська Федерація розв’язала проти України, підкреслили необхідність посилення та диверсифікації підготовки українських збройних сил. «За підсумками проведеного аналізу було зроблено висновок, що Румунія має можливість зробити свій внесок у Коаліцію морських сил шляхом розміщення на своїй національній території морського навчального центру, а також шляхом підтримки підготовки українських морських піхотинців, в рамках існуючих можливостей», – написав глава держави.

Створити відповідний центр було погоджено в межах Контактної групи з питань оборони України у форматі «Рамштайн» задля посилення українських морських спроможностей.

Президент Клаус Йоганніс також повідомив Парламент про схвалення ним транзиту територією Румунії 35 шведських військовослужбовців, які навчатимуть українських військовослужбовців у Румунії користуватися десантно-штурмовими катерами, подарованими Швецією Україні. Шведським військовим надається доступ до авіабази «Міхаїл Когелнічану» та військового порту Мангалія. Румунська сторона надає необхідну логістичну підтримку для підготовки українських військовослужбовців (транспорт, харчування, проживання, паливо), – також йдеться в листі.

Водночас президент Йоганніс запропонував парламенту схвалити участь ЗСР у Місії НАТО з координації широкого спектра допомоги Україні в довгостроковій перспективі – NSATU, починаючи вже з 2024 року, шляхом надання необхідної інфраструктури та обладнання для розміщення та експлуатації Хабу матеріально-технічного забезпечення у Румунії на території 71-ої авіабази «Кимпія Турзій» та штату до 100 військовослужбовців.

 

За крок від Стратегічного партнерства

Нинішня стадія та перспектива розвитку двосторонніх відносин, а також необхідність посилення політико-дипломатичного діалогу в контексті останніх подій в європейському та євроатлантичному просторі, були обговорені й міністрами закордонних справ Румунії та України 18 вересня в Бухаресті під час першого закордонного візиту Андрія Сибіги на посаді глави українського зовнішньополітичного відомства.

Міністри провели предметний обмін думками щодо розвитку подій у розв’язаній Російською Федерацією війні, виокремивши основні виклики, на які Україна має відповісти у найближчий період. Вони також обговорили негативні наслідки агресивної війни, розв’язаної Російською Федерацією, для безпеки Чорноморського регіону, включаючи Молдову.

Міністерка закордонних справ Лумініца Одобеску підтвердила політичну і практичну підтримку Румунією незалежності, суверенітету і територіальної цілісності України. Вона знову рішуче засудила війну, розв’язану Російською Федерацією, яка є атакою на міжнародний порядок, заснований на правилах. У цьому контексті вона висловила повну підтримку Румунії Формулі миру Володимира Зеленського як єдиного формату забезпечення справедливого і тривалого миру в Україні, заснованого на повазі до Статуту ООН та міжнародного права.

Глави МЗС двох країн домовилися прискорити процес імплементації рішень, прийнятих за підсумками візиту Володимира Зеленського до Бухареста (10 жовтня 2023 року) та першого спільного засідання урядів Румунії та України  у Києві, 18 жовтня 2023 року, з метою започаткування процесу підвищення рівня двосторонніх відносин до Стратегічного партнерства.

Підбиваючи підсумки свого першого регіонального турне, в тому числі візиту до Бухареста, глава МЗС України Андрій Сибіга наголосив, що сусіди важливі для України стратегічно, в контексті інтеграції України до ЄС і НАТО.

«У Бухаресті та Братиславі інтеграція в ЄС і НАТО була ключовою темою. Впевнений, що можемо розраховувати на підтримку, – зазначив він, додавши, – є і домовленості, які відчує ворог, і які стануть публічними згодом. Є підтвердження нових пакетів допомоги. Є підтримка українських ініціатив, зокрема конкретних фінансових внесків у Grain From Ukraine.»

Цей візит був не лише про цілком відчутні та конкретні речі. Домовилися про можливість спільного прикордонного контролю з Румунією, щоб спростити процедури. Домовилися розширити консульську присутність та відкрити нові генконсульства в Румунії. Домовилися про проведення спільного засідання урядів України та Румунії, з перспективою розширення формату до тристороннього за участі Молдови, – написав Андрій Сибіга у своєму Facebook.

 

Зміцнення оборонних можливостей України

Тема подальшої оборонної співпраці між Румунією та Україною була порушена  і під час робочої зустрічі Посла України в Румунії Ігоря Прокопчука з Державним секретарем Міністерства національної оборони Румунії Сімоною Кожокару. Ігор Прокопчук висловив вдячність румунській стороні за продовження надання практичної допомоги для зміцнення оборонних можливостей України та подолання наслідків триваючої військової агресії рф проти України. Він також відзначив дієву підтримку реалізації стратегічного курсу української держави на вступ до НАТО.

Своєю чергою, Сімона Кожокару запевнила у незмінності твердої підтримки України та налаштованості румунської сторони на подальшу активну взаємодію у форматі Ukraine Defense Contact Group.

Ігор Прокопчук привітав співрозмовницю з нагородженням її орденом «За заслуги» ІІІ ступеня за особистий внесок у розвиток українсько-румунських відносин та з нагоди Дня незалежності України, відповідно до Указу Президента України № 576/2024 від 23.08.2024 року.

 

Налагодження оборонно-промислової співпраці 

Тим часом Національна асоціація підприємств оборонної промисловості України NAUDI домовляється щодо виробництва вибухівки, дронів та бронетехніки на території Румунії. Про це публікації Defense Romania розповів директор Румунської асоціації роботодавців виробників військової техніки PATROMIL Віорел Маноле. За його словами, між Patromil та українською асоціацією тривають переговори щодо будівництва кількох заводів на території Румунії. «Ми ведемо переговори про створення заводу з виробництва безпілотників у Текуч, для чого використовуватимемо кошти з європейських фондів, а також кошти з Румунії та України». Він уточнив, що в Текуч будуватимуться безпілотники подвійного призначення, їх можна буде використовувати у цивільних цілях, зокрема у сільському господарстві, а також у військових цілях або для захисту кордонів. Таким чином у найближчі роки румунсько-українська співпраця в оборонній промисловості буде важливим фактором зростання, – додав Віорел Маноле.

Також, за його словами, ще однією сферою співпраці з українськими компаніями може стати виробництво броньованих машин із колісною формулою 4х4, але «вишенькою на торті», як зазначає Віорел Маноле, має стати будівництво заводу з виробництва тротилу в Румунії. «Український тротиловий завод знаходиться на окупованій Росією території, а попит на тротил на українському ринку, і не тільки – величезний. Ми також у великій скруті з цим, оскільки (ред. – завод у місті) Фегераш припинив свою роботу», – пояснив директор Patromil. Йдеться, зокрема про Фегераський пороховий завод, який зупинив виробництво вибухових речовин з 2004 року. Оборот заводу за минули рік склав менше 2 млн євро, наразі він фактично не працює. На жаль аналогічна ситуація спостерігається і на інших великих державних підприємствах.

Проте Міністерство економіки Румунії вже розпочало процедуру виділення 118 мільйонів леїв для експропріації частини земельних ділянок, необхідних для розширення периметру нового порохового заводу в місті Вікторія Брашовського повіту. Пороховий завод займатиме площу 370 гектарів (уп’ятеро більше, ніж нинішній) і має бути готовий через два з половиною роки. Румунія побудує сучасний пороховий завод у межах проєкту, розробленого спільно з Європейською комісією та компанією Rheinmetall.

За словами прем’єр-міністра Марчела Чолаку вартість інвестицій становить 400 млн євро. Глава уряду зазначив, що Румунія вже володіє потужностями з виробництва артилерійських боєприпасів стандарту НАТО, однак їх наразі недостатньо. Європейська комісія схвалила виділення 47 мільйонів євро на будівництво нового заводу з виробництва військових порохів у Румунії.

 

Окремо, але разом

Запеклі політичні противники у минулому  Соціал-демократична та Націонал-ліберальна партії зробили румунам несподіваний сюрприз восени 2021 року, коли вирішили «закопати сокиру війни» і сформувати широку коаліцію більшості в Румунії. Найбільш відчайдушні оптимісти  давали двом політичним силам шанси на співіснування щонайбільше до виборів 2024 року, коли в Румунії намічені усі чотири види перегонів: місцеві та до Європарламенту 9 червня, президентські у вересні та парламентські у грудні. Однак новий сюрприз стався, коли соціал-демократи і ліберали вирішили запропонувати на 9 червня спільних кандидатів як до Європейського парламенту, так і, в деяких містах, на посади мерів. На пост генерального мера Бухареста вони висунули спільним кандидатом невідомого в політиці – незалежного Кетеліна Кирстою, лікаря та менеджера однієї з найбільших столичних лікарень. Але приблизно через місяць після оголошення його кандидатури на цьому тижні соціал-демократи і ліберали відкликали свою підтримку лікарю Кирстою на тлі звинувачень в несумісності посади менеджера державної лікарні з іншими видами діяльності, зокрема з надання консультацій в приватній клініці своєї дружини. У результаті цього рішення голови соличних організацій Соціал-демократичної та Націонал-ліберальної партій Габрієла Фіря, відповідно Себастіан Бурдуджа, які мали задовольнятися лише координацією виборчої кампанії Кетеліна Кирстою, стали кандидатами, кожен від своєї партії, на пост генерального мера Бухареста. Обидва кандидати пообіцяли, що не будуть виступати один проти одного під час передвиборчої  кампанії, а вестимуть конструктивну агітацію, зосереджену на конкретних рішеннях для Бухареста.

 

Румунія на міжнародній арені

Румунія та Південна Корея розширили двосторонню співпрацю. Під час візиту президента Клауса Йоганніса цього тижня до Сеула сторони підписали спільну декларацію щодо зміцнення стратегічного партнерства та кілька угод про співпрацю в сферах оборони, енергетики та управління надзвичайними ситуаціями. Президент Йоганніс також відвідав провідний світовий комплекс у виробництві енергії, де було підписано меморандум про взаєморозуміння щодо ядерних технологій, Румунія будучи зацікавлена ​​у розробці та впровадженні технології малих модульних реакторів. Також на цьому тижні президент Клаус Йоганніс приєднався до лідерів 18 країн, які підписали спільну заяву з вимогою звільнити заручників у секторі Газа. У заяві наголошується, що їх звільнення призведе до негайного та тривалого припинення вогню в цьому районі, сприятиме збільшенню необхідної додаткової гуманітарної допомоги та стане кроком вперед до вірогідного припинення ізраїльсько-палестинських бойових дій. Нарешті, міністр оборони Ангел Тилвер провів у середу телефонну розмову зі своїм американським колегою Ллойдом Остіном щодо співпраці Румунії зі Сполученими Штатами на підтримку України. Румунія повністю підтримує Україну і продовжить надавати всебічну підтримку її зусиллям із захисту від російської агресії, – заявив Ангел Тилвер. У цьому контексті сторони підтвердили необхідність продовжувати зусилля для поглиблення двостороннього стратегічного партнерства та підтримки трансатлантичної єдності.

 

Винищувачі для ВПС Румунії

Ще три літаки F-16 Fighting Falcon, придбані Румунією у Королівства Норвегія днями приземлилися на 71-й авіабазі «Генерал Емануїл Йонеску» у місті Кимпія Турзій і увійдуть до складу 48-ї винищувальної ескадрильї. «Придбання цієї нової партії літаків F-16 і пов’язаного з ними пакету товарів і послуг забезпечить посилення спроможностей Румунії у захисті національного повітряного простору і повітряного простору НАТО в мирний час і в кризових ситуаціях Постійною бойовою службою НАТО – Повітряною поліцією», – йдеться в заяві Міністерства оборони  Румунії. Літаки F-16, які щойно прибули на авіабазу в Кимпія Турзій, є другою серією з трьох таких винищувачів, придбаних Румунією у норвежців, а перші три наприкінці листопада 2023 року приземлилися на 86-й авіабазі «Лейтенант Георге Мочорніце» в місті Борча (південний схід). За словами міноборони, завдяки поступовому надходженню 32 багатоцільових літаків F-16 Fighting Falcon протягом цього і наступного років, якими будуть оснащені ще дві ескадрильї ВПС, Румунія посилює свою протиповітряну оборону до рівня, адаптованого до викликів безпеки в регіоні. Станом на сьогодні на озброєнні ВПС Румунії перебувють 20 літаків F-16.

 

Румунські фільми в Каннах

Знаменитий Каннський кінофестиваль 2024 року завершив свій офіційний відбір, запросивши до участі в конкурсі румунського режисера Емануеля Пирву з фільмом «Три кілометри до кінця світу». Також на фестивалі в розділі «Спеціальні покази» буде представлений документальний фільм «Насті» про життя і кар’єру першої ракетки світу, румунського тенісиста Іліє Нестасе, знятий режисерами Тудором Джурджіу, Крістіаном Паскаріу і Тудором Д. Попеску. А французька акторка румунського походження Анамарія Вартоломей грає головну роль у фільмі французької режисерки Джессіки Палуд «Марія», який також бере участь в офіційній програмі Каннського кінофестивалю. Загалом за «Золоту пальмову гілку» у 2024 році змагатимуться 22 фільми. Серед них – стрічки таких видатних режисерів, як Френсіс Форд Коппола, Жак Одіар та Паоло Соррентіно. 77-й Каннський кінофестиваль триватиме з 14 по 25 травня.

 

Блискучий результат молодих румунських робототехніків

Команда робототехніки AICitizen фокшанського коледжу ім. Александру Йоана Кузи перемогла на чемпіонаті світу з робототехніки First Tech Challenge у Г’юстоні, США. Румунські учні змагалися у фіналі разом з колегами з США та Південної Африки, з якими вони сформували Синій альянс. Їхнім суперником був Червоний альянс, до якого увійшла ще одна команда з Румунії – з Коледжу імені Міхая Вітязула в Плоєшті. Румунія мала чотири команди на змаганнях у Г’юстоні і всі вони дійшли до півфіналу. Змагання проходило з 17 по 20 квітня і зібрало понад 200 найкращих команд з робототехніки з різних країн світу.