Побудований у стилі пізнього австрійського бароко
за планами віденського архітектора Франца Антона Гіллебрандта, палац був задуманий як менша копія палацу Бельведер
у Відні. У 1773 році будівля постраждала від пожежі, але до 1777 року палац був
відновлений за оригінальними планами.
Перед палацом та Римо-католицьким собором знаходиться
ландшафтний сад в англійському стилі. Тут можна побачити одразу два витвори
мистецтва: бронзову статую єпископа Санісло Ференца (1850-1868 рр.), виконану
на замовлення єпископа Льорінца Шлауха, розміщену у північній частині саду та
статую Святого Владислава, яка спочатку
була встановлена в 1892 р. в центрі міста, а пізніше, щойно після Першої
світової війни, розміщена у центрі саду. Остання є на сьогодні однією з
головних туристичних принад міста.
Позаду західного фасаду палацу знаходиться сад у
стилі бароко, з терасою на схилі пагорба. Три крила палацу, розташовані у формі
латинської літери U, оточують внутрішній двір, який називають почесним (cour
d’honneur). Він з’єднується з нижніми терасами спеціальними сходинами.
Перед
південним крилом палацу розташована геометрична композиція з чагарників, цього
разу у формі ліри, що нагадує про «золоту добу» класичної музики у місті Орадя,
коли соборним оркестром, заснованим єпископом Адамом Патачичем, керували такі
особистості, як Йоганн Міхаель Гайдн (молодший брат композитора Йозефа Гайдна) або
Карл Діттерс фон Діттерсдорф.