Tag: Patriot

ДЕРЖБЮДЖЕТ – Міністр фінансів Танцош Барна заявив, що цьогорічний Державний бюджет Румунії має бути остаточно розроблений до кінця січня, після обговорення з відповідними міністерствами, соціальними партнерами та бізнес-спільнотою. Він зазначив, що бюджет розробляється з дефіцитом у 7% ВВП, як це було погоджено з Європейською комісією, без інших фіскальних заходів. «Це рік, коли ми не можемо дозволити собі жодних підвищень, жодного збільшення витрат і внутрішні реорганізації в установах та більш ефективне управління повинні призвести до масштабного скорочення витрат», – сказав Танцош Барна. За оцінками міністра економічне зростання в 2025 році становитиме у 2,5%, а інфляція – 5%.

PATRIOT – Пентагон уклав контракт з американською збройовою компанією на суму близько 950 мільйонів доларів на постачання додаткових систем протиповітряної оборони Patriot до Румунії. Кінцевий термін виконання контракту – 31 грудня 2029 року. Американський військовий сайт The Defence Post повідомляє, що ця угода стане третьою поставкою таких систем до Румунії після поставок у 2017 і 2020 роках. Минулої осені Бухарест передав Україні зенітно-ракетний комплекс Patriot вартістю 60 мільйонів доларів. Міністерство оборони оголосило тоді, що ще одна подібна система буде придбана в уряду США, в основному за рахунок безвідплатних зовнішніх джерел.

ШЕНГЕН – Румунська прикордонна поліція проводить щоденні перевірки біля пунктів пропуску через кордон з Болгарією та Угорщиною, які працюють вже чотири дні відповідно до статусу Румунії як повноправного члена Шенгенської зони. У той час як на сухопутних кордонах перевірки не проводяться, сотні поліцейських і жандармів вибірково перевіряють документи і товари всередині країни на шляхах до кордону з метою запобігання та боротьби з нелегальною міграцією та контрабандою. «Ми посилюємо наші дії і пильно стежимо за ситуацією, з  тим, щоб виявити тих, хто порушує закон. Ми також посилюємо співпрацю із зовнішніми партнерами для боротьби з транснаціональною злочинністю, будь то незаконне переправлення мігрантів, контрабанда, економічні або інші злочини», – сказав речник поліції. Після повного приєднання Румунії до Шенгенської зони вільного пересування, 40 митних пунктів по всій країні були закриті, а персонал, задіяний до контрольних заходів, буде передислокований.

ЕНЕРГЕТИКА – У Румунії лібералізація енергетичного ринку відбуватиметься поетапно, захищаючи всіх споживачів і не обмежуючись 1 квітня 2025 року, відповідно до сценаріїв, які наразі аналізуються владою, що поставила собі за мету визначити найкращі рішення до кінця цього місяця. Робочі варіанти враховують впровадження механізмів, вже випробуваних румунською державою, таких як картки підтримки, але не виключені корективи або заходи, які будуть визначені під час робочих зустрічей міжвідомчої групи, – заявили в Міністерстві енергетики. Також аналізується можливість продовження схеми граничної компенсації на кілька місяців для всіх або тільки для вразливих споживачів.

ПОЛІЦІЯ – Понад 15 500 зниклих безвісти осіб, у тому числі майже 10 000 неповнолітніх, були знайдені минулого року співробітниками Департаменту кримінального розшуку. Генеральий інспекторат румунської поліції повідомляє, що у 2024 році по всій країні було також виявлено близько 3 500 осіб, оголошених у розшук, з яких майже 2 700 мали ордери на виконання тюремного покарання, видані на їхні імена, а близько 430 – ордери на превентивний арешт. Водночас було виявлено майже 280 осіб, які мали європейські ордери на арешт, а 125 осіб були засуджені до госпіталізації в спеціалізовані медичні заклади, повідомляє Поліція Румунії.

ГАНДБОЛ – Чоловіча збірна Румунії з гандболу завершила нічиєю – 31:31, сьогоднішній матч проти Сербії, у рамках традиційного турніру NIRO Carpathian Trophy, організованого в місті Міовень (південь). У п’ятницю румуни перемогли команду Туреччини з рахунком – 35:22, а в неділю зіграють з Грузією. З 8 по 11 січня румуни проведуть товариські матчі в Іспанії. З 14 січня по 2 лютого пройде Чемпіонат світу з гандболу, на який Румунія не змогла кваліфікуватися, поступившись у плей-офф Чехії з рахунком – 31:30 і 20:29. Востаннє Румунія брала участь у чемпіонаті світу в 2011 році, коли вона посіла 19-е місце, що стало найнижчим показником за 14 виступів у фінальній частині. Чотириразовий чемпіон світу в роки своєї слави (1961, 1964, 1970 і 1974), національна збірна з тих пір виграла лише одну медаль: бронзу в 1990 році.

Німеччина підтримує повне приєднання Румунії до Шенгену

Швидке приєднання Румунії до Шенгенської зони й наземними кордонами допоможе забезпечити збільшення економічних обмінів, – заявив прем’єр-міністр Баден-Вюртемберга Вінфрід Кречманн у понеділок у Бухаресті, після зустрічі з  президентом Клаусом Йоганнісом. Дискусії були зосереджені на розвитку співпраці в економічній, політичній, соціальній та суспільній сферах, включаючи освіту, шляхом розширення успішних проєктів дуальної професійної освіти. Було підписано дві декларації про співпрацю – одна між урядами Румунії та федеральної землі Баден-Вюртемберг, а інша – між міністерствами внутрішніх справ. Серед німецьких земель Баден-Вюртемберг є головним торговельним партнером Румунії, обсяг торгівлі з яким минулого року склав 8,32 млрд. євро, що в 12 разів більше, ніж 11 років тому. Німецький урядовець також зустрівся з прем’єр-міністром Марчелом Чолаку. Останній наголосив на необхідності якнайскорішого проведення засідання спільного урядового комітету, щоби всі нові проєкти, визначені у сферах спільних інтересів, таких як економіка, енергетика, охорона навколишнього середовища, культура, внутрішні справи, сільське господарство, освіта і, не в останню чергу, охорона здоров’я, могли бути реалізовані якнайшвидше.

Україна отримала румунський Patriot

ЗРК Patriot, який Румунія подарувала сусідній країні, вже прибув до України. Це підтвердив представник Міністерства оборони Румунії Константін Спину у коментарі Радіо Свобода. «Можу підтвердити, що система Patriot прибула в Україну», – заявив речник міноборони у коментарі. Напередодні президент Володимир Зеленський знову подякував Румунії за допомогу, підкресливши, наскільки корисною є ця система для Збройних сил України: «Я дякую кожній країні, яка дійсно допомагає нам з ППО. Особливо дякую Румунії за Patriot – сказав президент Зеленський. Нагадаємо, що минулого місяця Уряд, Парламент та Президент Румунії схвалили закон про передачу Україні сучасного зенітно-ракетного комплексу Patriot у новітній версії 3+.

Саміт діаспори

100 румунів з діаспори, які відзначилися в різних сферах діяльності, таких як підприємництво, управління, охорона здоров’я, мистецтво, наука або спорт, були відзначені на 9-му Саміті RePatriot, який відбувся в четвер у Палаці Парламенту в Бухаресті. Румунія зараз є однією з найбезпечніших країн Європи, а інвестиції здійснюються в усіх сферах, – це ідея, підкреслена на саміті діаспори. Громадяни, які мільйонами виїхали з країни за останні 35 років, повинні бути заохочені до повернення, стверджували в унісон представники влади, присутні на заході.

До США, без віз

Румуни зможуть подорожувати до Сполучених Штатів Америки без віз, швидше за все, з наступного року, сказав посол Румунії в США Андрей Мурару: «Фінансовий рік у Сполучених Штатах закінчився й остання умова, яку Румунія повинна була виконати, була виконана. Звичайно, ми чекаємо підтвердження від американських партнерів в найближчий період, але наша оцінка, заснована на кількості візових заявок в цьому році, а також на сильній тенденції до зниження в останні роки, полягає в тому, що Румунія опустилася нижче 3% рівня відмов. Скасування візового режиму США є найкращим визнанням незворотної солідарності між румунами та американцями.» Але Румунія все ще має зробити важливі кроки в найближчі місяці, щоб отримати право на участь у програмі безвізового режиму, – попередила посол США в Бухаресті пані Кетлін Кавалєк. Вона додала, що подальші консультації між двома урядами відбудуться цієї осені, щоб переглянути дотримання Румунією низки раніше узгоджених заходів безпеки.

Діти, поранені в секторі Газа, лікуються в румунських медзакладах

Іноземці залишають Ліван, оскільки Ізраїль посилює бомбардування його столиці Бейрута. Кілька десятків румунів у четвер були евакуйовані літаком Міністерства національної оборони Румунії. З іншого боку, в першій половині цього тижня вісім дітей, поранених у секторі Газа, та їхні 24 родичі були доставлені до Бухареста, також літаком Міністерства національної оборони Румунії, для проходження лікування в румунських лікарнях. Бухарест надає цю підтримку на основі запиту про міжнародну допомогу від Всесвітньої організації охорони здоров’я через Європейський механізм цивільного захисту. «Наші зусилля з надання допомоги поєднуються з дипломатичними кроками, спрямованими на відновлення безпеки, укладення угоди про припинення вогню і звільнення всіх заручників», – заявив прем’єр-міністр Румунії, який взяв участь в заході з надання допомоги разом з міністеркою закордонних справ Лумініцою Одобеску і державним секретарем Міністерства внутрішніх справ, головою ДНС Раєдом Арафатом.

Муґура Ісереску переобрано головою НБР

Голова Національного банку Румунії Муґур Ісереску був поновлений Парламентом на цій посаді на наступний п’ятирічний термін. Найдовший у світі керівник центрального банку, він обіймає цю посаду з 1990 року, з невеликою однорічною перервою, коли був прем’єр-міністром. Леонардо Бадя, перший заступник голови, Флорін Джорджеску та Космін Марінеску, заступники голови, також увійшли до схваленого парламентом нового складу Виконавчої ради центрального банку. Законодавчий орган також підтвердив повноваження деяких членів Ради директорів Управління фінансового нагляду та Національної ради телерадіомовлення. Також були схвалені звернення глави держави про розгортання на території Румунії місії НАТО з надання Україні допомоги у сфері безпеки та про навчання  в Румунії українських морських піхотинців.

Останнім часом з України надходять різні новини. У військовому плані, з одного боку, була несподівана операція українців у Курській області і захоплення ними частини її території. З іншого боку, Росія не припинила наступ на Донеччині і навіть якщо зазнає величезних втрат, продовжує просування вперед. У політичному плані ми стали свідками значної кількості відставок, перестановок в уряді, заміни високопоставлених цивільних або військових чиновників – міністрів, заступників міністра, командувача Повітряних сил ЗСУ і так далі.

Станом на сьогодні Україна має нового міністра закордонних справ в особі Андрія Сибіги, який був дотепер другою людиною в українській дипломатії. Він замінив Дмитра Кулебу в рамках глибоких перестановок в складі уряду за наказом президента Володимира Зеленського. Щойно після затвердження Верховною Радою Андрій Сибіга провів телефонну розмову з міністеркою закордонних справ Румунії Лумініцою Одобеску.  Згідно з українською стороною міністри обговорили шляхи поглиблення добросусідських відносин. «Пріоритети: справедливий і тривалий мир для України, вступ до ЄС і НАТО, стратегічне партнерство. Ми вдячні Румунії за рішення про передачу системи Patriot» – йдеться у повідомленні МЗС України.

Нагадаємо, що напередодні Президент Румунії Клаус Йоганніс підписав закон, який дозволяє передати Україні один зенітно-ракетний комплекс Patriot у конфігурації 3+, із семи, які Румунія придбала у США в 2017 році за майже 4 млрд доларів. Чотири з них вже прибули до Румунії – два вже функціонують. Інші три прибудуть до Румунії найближчим часом.

Рішення передати Україні систему Patriot Румунія ухвалила 20 червня у Вищій раді оборони країни, зважаючи на значне погіршення безпекової ситуації в Україні через російські удари по цивільному населенню та інфраструктурі. 2 серпня відповідний законопроєкт про безоплатну передачу Україні ЗРК Patriot схвалив уряд, того ж дня відбулося голосування в Сенаті Румунії (верхній палаті парламенту), а на другий день закон в останньому читанні прийняла Палата депутатів.

Тепер після підписання закону Клаусом Йоганнісом румунський уряд має схвалити остаточне рішення, після чого акт дарування набуде чинності. «Після набуття чинності нормативно-правового акту уряд прийме рішення про передачу, як написано в тексті закону. Міністерство оборони керує цим процесом», – сказав речник уряду Міхай Константін. Відповідно до законопроєкту, розробленого Міністерством національної оборони, «завершення акту дарування сприятиме зміцненню позиції Румунії як регіонального постачальника безпеки та зміцненню партнерських відносин зі Сполученими Штатами Америки».

І Володимир Зеленський подякував Румунії за Patriot для України. «Є вже чітке рішення Румунії щодо системи Patriot для України. Це рішення ухвалене на всіх рівнях. Я дякую за нього. І ми розраховуємо, що партнери реалізують повний пакет рішень щодо ППО та іншої допомоги Україні – це саме той пакет, який був ухвалений на саміті НАТО у Вашингтоні, що відбувся в липні», – сказав президент України у традиційному відеозверненні.

Конфігурація 3+ є найсучаснішим варіантом системи захисту Patriot і використовується Сполученими Штатами та майже 20 іншими союзниками. Ця конфігурація базується на високоефективних радіолокаційних системах і передових ракетах-перехоплювачах класу «повітря-повітря» під назвою PAC-3, які можуть вражати балістичні ракети на відстані до 20 кілометрів. Батарея містить чотири ракети PAC-3, на відміну від попередньої версії PAC-2, яка містить лише одну. Система Patriot коштує близько 1 мільярда доларів, а кожна ракета коштує майже 4 мільйони доларів.

Говорячи про нинішню ситуацію на сході України генерал запасу Александру Грумаз, в інтерв’ю нашій радіостанції зазначив, що курський наступ ЗСУ змінив досить похмурий наратив початку цього літа про негативну траєкторію війни.  «Київ має вирішити, що робити зі своєю перемогою, яку здобув на Курщині. Наступ ЗСУ на Курську область не відтягнув так багато російських сил зі східних регіонів, як хотілося. Росіяни перекинули до Курської області лише близько 30 тисяч військових, але з резервних частин на Донбасі. І залишається незрозумілим, як українські лідери збираються перетворити цей тактичний успіх на стратегічні чи політичні здобутки. Цей наступ пропонує можливості, але також припускає значні ризики та витрати.»

Генерал запасу Александру Грумаз каже, що курський прорив явно підняв бойовий дух українських військ і повернув ініціативу на одній ділянці фронту. «Наступ також глибоко збентежив Москву, продемонструвавши, наскільки Росія не готова до наступальної операції вздовж кордону. На відміну від українського контрнаступу в районі Харкова у 2022 році, курська наступальна операція не призвела до оточення чи знищення значних російських сил або захоплення техніки, що призвело б до руйнування наступального потенціалу росіян. Полонені, яких захопила Україна, – це переважно прикордонники, військовослужбовці строкової служби та бійці чеченського спецпідрозділу «Ахмат», що нібито підпорядковується Національній гвардії Росії. Час і організація наступу свідчать про те, що українське керівництво вважало, що воно повинно було вдатися до таких дій. Однією з можливих причин, на мою думку, є наближення виборів у США, які загрожують, у разі перемоги Трампа, підштовхнути Київ до переговорів з Москвою, поки він перебуває в ослабленій позиції. Як не дивно, Київ не поінформував про це міжнародних партнерів, що, ймовірно, могло б їх стримати. Під час попередніх операцій – тут я маю на увазі літній наступ України в 2023 році або другий рейд в Білгородській області навесні 2024 року, як відомо російські війська виглядали добре підготовленими, заздалегідь знаючи українські плани.»

Своєю чергою професор Штефан Попеску, доктор наук з історії сучасних міжнародних відносин Університету Сорбонни сказав, що нинішня західна стратегія дозволяє Україні продовжувати вести війну, без чіткої перспективи перемоги і без жодної перспективи повернення своїх територій, але українська влада має врахувати багато інших чинників. «Я вважаю, що в цей момент ми можемо побачити початок кінця війни. Але я також переконаний, що Україна усвідомлює, розуміє межі західної допомоги і неможливість продовження війни, принаймні в довгостроковій перспективі. Україна – не Афганістан, щоб вести 20-річну війну. Україна повинна думати про свої майбутні перспективи, в тому числі демографічні. Є дослідження демографічного центру НАН України, які показують, що продовження війни до 2025 року ще більше посилить глибоку демографічну кризу, в якій опинився Київ і структурно вплине на майбутні перспективи українського населення. У той же час, я думаю, що цей наступ на Курську область, разом з глибокими ударами вглиб російської території, разом з дипломатичними ініціативами, є елементами стратегії, а саме бажання Києва закінчити війну, тому що він не зможе вести цю війну дуже багато часу. Українська енергетична інфраструктура не працює, на українців чекає важка зима.»

Військовий експерт Александру Грумаз спрогнозував два сценарії подальшого розвитку подій: «Є два сценарії розвитку подій. Найкращий сценарій полягає в тому, що українським збройним силам вдасться утримати Росію у Донецьку. Курський наступ також може змінити політику Заходу щодо використання далекобійної зброї. Найгірший сценарій полягає в тому, що за кілька місяців Україна може втратити значні території на сході країни, а також буде змушена відступити на Курщині, яку можна було б використати як розмінну монету на переговорах. Чим більше Україна просувається вглиб Росії, тим більший ризик надмірного розширення фронту. Україна мала альтернативні варіанти на цьому етапі війни. Вона могла б зосередитися на обороні і відновити свої існуючі сили, в той же час завдаючи ударів углиб території Росії. Нові можливості створювали все більші загрози військовій та економічній інфраструктурі Росії, адже українські дрони дозволяють вражати ворожі об’єкти на відстані понад 600 кілометрів.»

Аналізуючи ситуацію в Україні професор Штефан Попеску торкнувся й останніх кадрових змін в румунському уряді. «Заміна пана Кулеби та інших міністрів мені видається більше схожою на ротацію кадрів – я вживаю цей вираз, бо ми його використовували до 1989 року, – тому що ці люди залишаться, вони будуть тяжіти в орбіті української влади, ймовірно, їм дадуть нові посади. Звичайно, наступником Дмитра Кулеби є його заступник, який також є людиною, близькою до президента Зеленського, чудовим знавцем Польщі, він два терміни був там дипломатом, провів там 8 років, був послом у Туреччині, досконало володіє англійською мовою, тож він є професійним дипломатом. Але, в той же час я не думаю, що ці міністерські зміни фундаментально змінюють керівництво цих інституцій. Зношеність, звичайно, відчувається, хоча Кулеба був і залишається однією з видатних постатей України. Але вся ця полеміка з Польщею, з Німеччиною, все це виробляє певний знос персонажа, і його потрібно міняти, приводити іншу фігуру, яка може справити враження, тим більше, що, як відомо, наближаються важливі зміни, вибори в Сполучених Штатах Америки, через рік будуть вибори в Німеччині. Звичайно, це дуже, дуже далека перспектива, але європейські інституції змінюються, і тоді потрібні нові люди.»

З іншого боку румунський генерал запасу Александру Грумаз каже, що Україні бракує стратегії перемоги. «Курська наступальна операція була креативною, це треба визнати. Значна частина майбутнього також залежить від того, що станеться не тільки в Курську, але й від боїв за українські міста у Донецькому і Луганському регіонах. Мене інтригує той факт, що Україна та її партнери, через три роки війни не мають стратегії перемоги. Це серйозна проблема. Не маючи перед собою мети, лідери в Києві, а також їхні прихильники приймають рішення поетапно і, в кінцевому підсумку, непослідовно. Україна може досягти локальних героїчних успіхів, але вони не можуть призвести до повної поразки ворога. Тому без чіткої стратегічної картини буде важко підтримувати бойовий дух і волю до боротьби в Україні.»

Тим часом і Румунія працює над посиленням східного флангу. Станом не зараз, не тільки Румунія, а й Польща, і країни Балтії мають вразливі місця. Тож, по суті, допомагаючи Україні зараз вони здобувають вікно часу, щоб зміцнити східний фланг НАТО та усунути вразливі місця з точки зору національної оборони та безпеки. Поразка України може обернутися катастрофою для Заходу.

Влада Румунії прийняла рішення передати Збройним силам України одну з двох своїх новітніх систем протиповітряної оборони Patriot. Про це у четвер, 20 червня, повідомила Адміністрація Президента Румунії. Відповідне рішення було прийняте на засіданні Вищої ради національної оборони Румунії.

У прес-релізі АПР зазначається, що «порядок денний засідання також включав аналіз стану та перспектив розвитку конфлікту в Україні та його наслідків для Румунії. У цьому контексті було відзначено подальше погіршення безпекової ситуації у східному сусідстві нашої країни внаслідок активізації військових дій Росії, підкреслено ширші наслідки та ризики, які ці дії створюють для регіону, зокрема, для Республіки Молдова, а також для європейської та євроатлантичної безпеки.»

«Румунія підтримує Україну від початку конфлікту, розуміючи драматичність ситуації, особливо з точки зору забезпечення необхідних оборонних систем для протидії агресії, розв’язаній Російською Федерацією, яка вражає міські райони та критично важливу інфраструктуру сусідньої країни», – також йдеться у заяві.

«Міністерство національної оборони представило Вищій раді національної оборони детальний аналіз оперативного стану чотирьох систем Patriot, прогресу програми оснащення іншими трьома системами, їхнього оперативного значення на національному рівні та на рівні союзників, а також впливу можливої передачі однієї системи.

Зважаючи на значне погіршення безпекової ситуації в Україні внаслідок постійних і масованих атак Росії на цивільне населення і цивільну інфраструктуру, особливо енергетичну, а також на регіональні наслідки цієї ситуації, в тому числі для безпеки Румунії, у тісній координації з країнами Альянсу, члени Ради вирішили передати Україні систему Patriot», – йдеться в офіційній заяві АПР.

У документі також зазначено, що «ця передача здійснюється з умовою, що наша країна продовжить переговори з членами Альянсу, особливо з нашим американським стратегічним партнером, з метою отримання схожої чи аналогічної системи, яка відповідає потребам забезпечення безпеки національного повітряного простору, модернізації румунської армії і забезпечення оперативної сумісності з системою НАТО, при цьому необхідно також визначити тимчасове рішення для покриття оперативної вразливості, що виникла в результаті цього. Рішення ґрунтується на ретельній технічній оцінці румунської влади і було вжито всіх заходів для усунення ризику створення можливих вразливостей для Румунії. Водночас будуть продовжені дискусії із союзниками з метою подальшого посилення протиповітряної оборони нашої країни.»

«Позиція Румунії є і буде однозначною у своїй багатовимірній підтримці України разом з міжнародним співтовариством в її законному праві на самооборону перед обличчям незаконної і неспровокованої агресії з боку Росії», – також наголошується у заяві Адміністрації Президента Румунії.

Напередодні у ЗМІ була поширена інформація про  те, що нібито Міноборони Румунії не підтримує відправку Patriot до України, але урешті-решт ця інформація не підтвердилася. Коментуючи цю ситуацію румунський військовий аналітики Штефан Попеску наголосив, що ніде в світі військові не згоді віддавати військову техніку, не погоджуються віддавати жодні системи. Він нагадав, що навіть французи були проти передачі самохідних артустановок Caesar, додавши, що остаточне рішення приймається на політичному рівні.  «Рішення є політичним. Відповідь на питання, чому було прийнято саме це політичне рішення, можна знайти відповідаючи на інше питання: що стоїть на кону для Румунії в Україні? На карту в Україні поставлена, звичайно, безпека Румунії, тобто бажання Румунії, зацікавленість Румунії в тому, щоб Україна могла тримати росіян подалі від наших сухопутних кордонів, тому що сухопутний кордон з Росією не відповідає нашим інтересам, це створило б нам ще більше проблем. Але що ще поставлено на карту в Україні? І ось ключ до відповіді на це запитання. Це роль союзника під назвою Румунія, союзника Сполучених Штатів Америки. Чому Румунія пішла до Афганістану в минулому? Щоб боротися з ісламським тероризмом в Афганістані? Зовсім ні. Це був наш, румунський, вхідний квиток до Організації Північноатлантичного договору, зміцнення стратегічного партнерства зі Сполученими Штатами Америки. Те саме й зараз, передача нашої системи Patriot Україні є внеском у посилення стратегічного партнерства Румунії зі Сполученими Штатами Америки в мінливий період. Тому що, зауважте, Сполучені Штати Америки не збираються залишатися тут на місці. І тому Румунія має фундаментальний інтерес у тому, щоб Сполучені Штати зберігали інтерес тут, у Південно-Східній Європі, в цьому регіоні, який називається, скажімо так, Південно-Східна Європа, що включає Грецію, Болгарію і Румунію.»

Щойно після оголошення рішення ВРНО Румунії про передачу новітнього ЗРК Patriot Україні, Володимир Зеленський подякував офіційному Бухаресту. «Цей надважливий внесок посилить наш повітряний щит і допоможе нам краще захистити наших людей та критично важливу інфраструктуру від російського повітряного терору. Ціную рішуче лідерство Румунії та принципову підтримку України. Важливо, що цей крок зміцнює безпеку не лише України, а й усього нашого регіону та Європи. Поклавши край російському терору зараз, Україна запобігає потенційній агресії проти Молдови, Румунії, країн Балтії та всіх наших сусідів», – йдеться у дописі Володимира Зеленського в мережі Х. Згодом від подякував Румунії і в своєму вечірньому відеозверненні. «Дякую Румунії за рішення передати «Patriot» Україні. Це справді сильний крок. І як наслідок – буде більше безпеки в усьому нашому регіоні, для всіх наших сусідів. Для Молдови, для країн Балтії, для Румунії також. Ми зараз здатні перемогти імперські амбіції Росії, і це поверне спокій та впевненість усій нашій Європі.»

Того ж дня глава румунської держави повідомив про зняття своєї кандидатури на посаду генерального секретаря НАТО. Відтак єдиним кандидатом залишився прем’єр Нідерландів Марк Рютте. У цьому контексті ми запитали аналітика Штефана Попеску, що означає це для Румунії, України і для Чорноморського регіону загалом. «Для Румунії це дуже багато значить, адже Марк Рютте схвалив співпрацю з Румунією щодо Міжнародного центру підготовки пілотів F-16. Уряд Нідерландів, на чолі з Марком Рютте привіз майже ескадрилью F-16 до Фетешть, де проходять підготовку не тільки українські пілоти, але й румунські. І це дуже важливо, тому що це дозволяє не витрачати ресурси нашої авіації F-16, яка все ще невелика і потребує модернізації. Так само прем’єр-міністр Марк Рютте відвідав нещодавно Республіку Молдова, отже, Нідерланди також цікавляться Східною Європою.»

 Ювілейний саміт Північноатлантичного альянсу, який проходитиме у Вашингтоні 9-11 липня, сфокусується на об’єднанні зусиль союзників навколо зміцнення успіху України в довгостроковій перспективі. Про це нещодавно заявив державний секретар США Ентоні Блінкен під час спільної з генеральним секретарем НАТО пресконференції у Вашингтоні. На думку Тудора Куртіфана, шеф-редактора публікації «Defense Romаnia», цей саміт стане початком значних змін у підході НАТО до нових безпекових реалій у світі. «Я думаю, що це буде саміт, який визнає реальність великої війни в Європі. Ми стоїмо перед найбільшою кризою безпеки з часів Другої світової війни і саме з цієї точки зору я не думаю, що це буде саміт святкування 75-річчя Північноатлантичного альянсу. Отже, ми стикаємося з великою війною, дедалі агресивнішою Російською Федерацією, Російською Федерацією, яка є не лише загрозою для Північноатлантичного альянсу, але й дестабілізуючим фактором у міжнародному праві, який, у разі перемоги в Україні, на мою думку, буде рівнозначний застосуванню закону джунглів у міжнародному праві також і в інших регіонах. Отже, те, що відбувається в Україні, виходить за межі України, і я думаю, що саміт у Вашингтоні буде присвячений реакції НАТО на це. Гадаю, що після Вільнюського саміту це також буде конкретним вираженням того, як можна краще імплементувати три оборонні плани. Я маю на увазі три регіональні плани: північний для Атлантики і арктично-європейського регіону, центральний, який охоплює Балтійський регіон і Центральну Європу, і південний, де Румунія відіграє ключову роль і який охоплює не лише Чорне, але і Середземне море. Я думаю, що ці плани будуть посилені.»

У нинішньому безпековому контексті зростає й роль Румунії в регіоні, – каже шеф-редактор публікації «Defense Romаnia» Тудор Куртіфан. «Я вважаю, що Румунія має великий потенціал для поширення свого впливу тут, у стратегічному регіоні, а її рішення, яке є похвальним і сміливим рішенням, щодо передачі системи Patriot Україні, безумовно, привітають усі союзники НАТО. Я вітаю його і вважаю, що це правильне рішення. І тут я хочу сказати усім слухачам, що Румунія не залишається незахищеною, оборона Румунії не стане вразливою в контексті постачання цієї системи. ЗСР можуть виконувати своє фундаментальне завдання захищати цілісність і суверенітет нашої країни. А Україна продовжує боротися, Україна сьогодні діє, і це не кліше, як щит і для Європи, я маю на увазі Європейський Союз і НАТО, і для Республіки Молдова. Тож це сміливе рішення, яке слід вітати. Зараз для нас важливо прискорити підписання субконтракту на наступні три системи Patriot. І тут я хотів би також зазначити, що навіть якщо лише два комплекси заступили на бойове чергування, це не означає, що наступні два, які Румунія отримала і які вже введені в експлуатацію, не функціонують. Я повторюю, нехай краще українці користуються цією системою, ніж ми.»

Водночас, як заявив глава Держдепу США Ентоні Блінкен «саміт буде зосереджений на зміцненні довгострокового успіху України, який вона розвивала з першого дня». У цьому контексті полковник у відставці Габріель Тома – колишній начальник штабу Багатонаціонального командування НАТО у Південно-Східному регіоні сказав, що Україна заслуговує на членство в НАТО, навіть якщо найімовірніше вона не отримає запрошення зараз, принаймні тому, що в нинішньому контексті це означало б тому що це означало б втягнення Альянсу в дуже великий конфлікт, в третю світову війну. «Україна вже є частиною історії вільного світу. Ми є сучасниками надзвичайних подій. Східна Європа дійсно ніколи більше не буде виглядати так, як раніше. І я також хочу сказати вам, що з сильною і процвітаючою Україною, яку ми хочемо інтегрувати в НАТО, допомогти членом цього обраного євроатлантичного клубу, питання безпеки Румунії буде гарантованим щонайменше на одне покоління, коли це станеться.»  

 Наразі Північноатлантичний альянс робить все, щоб підтримати Україну і допомогти їй перемогти у цій жахливій війні.

Важливі рішення у ВРНО

У четвер Вища рада національної оборони Румунії прийняла рішення про передачу Україні одного зенітно-ракетного комплексу Patriot. Про це рішення було оголошено в прес-релізі Адміністрації Президента.  Як зазначається у документі таке рішення було прийняте «зважаючи на значне погіршення безпекової ситуації в Україні внаслідок постійних і масованих атак Росії на цивільне населення і цивільну інфраструктуру, особливо енергетичну, а також на регіональні наслідки цієї ситуації, в тому числі для безпеки Румунії». Адміністрація Президента повідомила, що «ця передача здійснюється з умовою продовження переговорів з союзниками по НАТО щодо отримання Румунією аналогічної системи протиповітряної оборони, з необхідністю знайти тимчасове рішення для покриття оперативної вразливості, що виникла в результаті цього.» Президент України Володимир Зеленський відреагував на це, заявивши, що рішення Румунії надати його країні зенітно-ракетний комплекс Patriot посилить повітряний щит України і допоможе їй краще захистити людей та критично важливу інфраструктуру від російського повітряного терору. Він додав, що цей крок зміцнює безпеку не лише України, а й усього регіону та Європи. Нагадаємо, що Румунія придбала сім комплексів Patriot, чотири вже були поставлені, а два з них вже перебувають на бойовому чергуванні. З іншого боку, президент Клаус Йоганніс поінформував ВРНО про рішення зняти свою кандидатуру на посаду Генерального секретаря НАТО. Рада ухвалила рішення про підтримку Румунією кандидатури прем’єр-міністра Нідерландів Марка Рютте.

Рік усіх виборів

Після того, як 9 червня відбулися вибори до органів місцевого самоврядування та до Європарламенту, представники партій керівної коаліції в Румунії зустрілися на цьому тижні, щоб обговорити дату наступних виборів – президентських, на тлі розбіжностей між Націонал-ліберальною та Соціал-демократичною партіями. Ліберали хотіли б, щоб вибори відбулися наприкінці року, в листопаді-грудні, тоді як соціал-демократи наполягають на збереженні вже погодженої в коаліції дати у вересні. Націонал-ліберальна партія пояснює свою позицію тим, що вибори в першій половині вересня зірвуть початок навчального року, а виборча кампанія збігатиметься з періодом канікул. Слід зазначити, що на кінець цього року, точніше на грудень, намічені також парламентські вибори.

Президент Італії в Бухаресті

Президент Італії Серджіо Маттарелла здійснив у середу офіційний візит до Бухареста, де провів переговори зі своїм колегою Клаусом Йоганнісом та прем’єр-міністром Марчелом Чолаку, під час яких підкреслив чудові двосторонні відносини його країни з Румунією на всіх рівнях, чому сприяють глибокі культурні зв’язки та присутність двох громад, італійської в Румунії та румунської в Італії. Минулого року двостороння торгівля досягла 20 мільярдів євро, – сказав Клаус Йоганніс. Глава держави також високо оцінив участь, яку Італія брала і братиме в найближчі роки в Повітряній поліції НАТО у Румунії. Зі свого боку, президент Італії заявив, що є прихильником повного входження Румунії до Шенгенської зони і підтвердив, що розширення Європейського Союзу та залучення країн-кандидатів до цього процесу є невід’ємною метою. Під час зустрічі з Серджіо Маттареллою прем’єр-міністр Марчел Чолаку висловив вдячність за внесок італійської держави у збереження зав’язків румунів, які навчаються, працюють і живуть в Італії, з країною їхнього походження та румунською мовою.

Прем’єр-міністр Румунії в Німеччині

Уряди Румунії та Баварії зустрілися у вівторок в Мюнхені на спільному засіданні з нагоди 25-річчя двосторонніх відносин. Вони обговорили зміцнення економічного, соціального та безпекового співробітництва і підписали Меморандум про підприємництво, малі та середні підприємства і стартапи. Серед німецьких земель Баварія є найважливішим інвестором і торговельним партнером Румунії, з товарообігом у 8,3 млрд. євро станом на кінець минулого року. Марчел Чолаку заявив, що хоче, щоб великі баварські компанії інвестували в Румунію. А прем’єр-міністр Баварії зазначив, що однією зі сфер співпраці, якій слід приділяти більше уваги, є оборонна промисловість.

Європейська комісія попереджає Румунію

Європейська комісія офіційно попередила 8 країн-членів ЄС про надмірний дефіцит бюджету. Серед них і Румунія, яку критикують за ігнорування попередніх попереджень ЄС щодо бюджетних витрат. У 2020 році Рада ЄС рекомендувала Румунії неухильно впроваджувати заходи для виправлення бюджетного дисбалансу до 2022 року. Однак наступного року очікується, що вона матиме найвищий серед країн ЄС дефіцит – 7% ВВП.

Спорт на висоті

Збірна Румунії з футболу чудово дебютувала на ЄВРО-2024, перемігши в понеділок в Мюнхені в групі E з рахунком 3:0 команду України. Останню перемогу на чемпіонаті Європи румунські футболісти здобули 24 роки тому з рахунком 3:2 над Англією. У плаванні 19-річний Давід Поповіч, також блискуче дебютував на чемпіонаті Європи в Белграді, завоювавши золото у фіналі запливу на 100 метрів вільним стилем, захистивши титул, який він завоював два роки тому в Римі.

ПОЛІТИКА – Соціал-демократи і націонал-ліберали, що утворюють керівну коаліцію в Бухаресті, матимуть окремих кандидатів на президентських виборах, намічених на вересень цього року. Лідери двох політичних партій, прем’єр-міністр, соціал-демократ Марчел Чолаку та спікер Сенату, ліберал Ніколає Чуке, висловили бажання зберегти формулу коаліції і переконання, що ця співпраця може бути збережена, навіть якщо політичні партнери зіткнуться один з одним у боротьбі за посаду наступного президента. Водночас вони не виключили співпрацю з іншими парламентськими партіями. Чуке заявив, що він відкритий до обговорення будь-якої підтримки ліберальної політики, в той час як Чолаку сказав, що соціал-демократи мають потенціал для створення нового політичного альянсу. Він підкреслив, що виключає перенесення наступних виборів і заявив, що встановлені раніше дати, а саме 15 і 29 вересня – вибори президента Румунії і 9 грудня – парламентські вибори, залишаються в силі. Однак Ніколає Чуке зазначив, що було б краще відкласти президентські вибори, посилаючись на труднощі в освітньому процесі після виборів, оскільки багато виборчих дільниць створені в навчальних закладах. СДП та НЛП балотувалися спільним списком на виборах до Європейського парламенту 9 червня, отримавши 48,7% голосів.

PATRIOT – З п’ятниці на озброєнні ВПС Румунії є два зенітно-ракетні комплекси Patriot, перший став на бойове чергування у 2022 році. Посольство США в Бухаресті привітало цю подію і повідомило, що наша країна тепер має можливості протиповітряної оборони, необхідні для захисту своїх громадян і території. З 3 по 14 червня близько 1300 румунських і союзних військовослужбовців з дев’яти країн взяли участь у навчаннях «Рамштайн легасі 2024», які включали стрільби бойовими боєприпасами та інтеграцію структур протиповітряної і протиракетної оборони. Посольство США заявило, що Румунія продемонструвала високий рівень технічного досвіду і компетентності в питаннях захисту від сучасних повітряних загроз. Румунія придбала сім зенітно-ракетних комплексів великої дальності Patriot PAC-3, найсучасніших моделей, які також стоять на озброєнні армії США, за які заплатила 4 мільярди доларів. Чотири з семи систем вже знаходяться в країні, і Міністерство оборони Румунії повідомило, що дві з них мають бути активовані в 2025 році.

ВИБОРИ – Вибори до Європарламенту і до органів місцевого самоврядування в Румунії перебувають на завершальній стадії централізації результатів голосування та передачі протоколів, складених виборчими дільницями, – повідомляє Постійний виборчий орган. Найбільша затримка спостерігається щодо членів та голів повітових рад, де було централізовано дані трохи більше половини виборчих округів. Щодо мерів та місцевих рад, то більшість даних вже отримано, але мери 1-го та 2-го столичних секторів все ще оскаржують результати, згідно з якими вони програли вибори. Клотільд Арманд і Раду Міхаю, члени опозиційної партії Союз За порятунок Румунії, оголосили, що вони подали скарги до прокуратури, стверджуючи, що у них є докази порушень, про які повідомлялося в останні дні. Згідно з останніми даними, оприлюдненими Центральним виборчим бюро в п’ятницю ввечері, Соціал-демократична партія і Націонал-ліберальна партія, партії правлячої коаліції, отримали 36,66% і 31,19% мандатів мерів відповідно. Опозиційний Альянс за об’єднання румунів отримав понад 6%, а Об’єднаний правий альянс, до якого також входить Союз За порятунок Румунії, – майже на один відсоток менше.

САМІТ МИРУ – У Швейцарії проходить перший саміт миру, в якому беруть участь близько 100 країн і міжнародних організацій, але без російської делегації. Захід має на меті знайти рішення для припинення війни, яку Росія розв’язала проти України у лютому 2022 року. У саміті бере участь і президент України Володимир Зеленський, який шукає підтримки для свого мирного плану з 10 пунктів, представленого наприкінці 2022 року. План включає такі вимоги, як припинення бойових дій, відновлення територіальної цілісності України, виведення російських військ і відновлення довоєнних кордонів. Зеленський також закликає до створення спеціального трибуналу для розгляду російських воєнних злочинів. У мирній конференції також беруть участь багато європейських лідерів, зокрема президент Франції Еммануель Макрон і канцлер Німеччини Олаф Шольц. Румунію представляє міністерка закордонних справ Лумініца Одобеску.

1. ОБСЄ – Румунія вирішила не допустити делегацію Російської Федерації до участі у щорічній сесії Парламентської асамблеї ОБСЄ, яка відбудеться в Бухаресті з 29 червня по 3 липня 2024 року. Цей захід стосуватиметься всіх членів російської делегації, тобто парламентарів і технічного персоналу. Така ж заборона стосуватиметься і делегації Білорусі, країни, яка підтримує війну Росії проти Україні. Речник МЗС Румунії Раду Філіп пояснив Румунському Радіо, що це рішення ґрунтується на відомій і послідовній позиції Румунії щодо Росії в контексті агресивної війни проти України. Крім того, деякі члени російської делегації в Парламентській асамблеї ОБСЄ підпадають під обмежувальні заходи на європейському рівні, тому вони не можуть бути прийняті в Румунії.

МОЛОДЬ – У 2023 році Румунія була країною Європейського Союзу з найбільшою часткою молодих людей, які не навчаються і не працюють. Це випливає з останніх даних Євростату. Згідно з цими даними, 19,3% молодих румунів у віці від 15 до 29 років не працюють і не навчаються. За Румунією йдуть Італія, Греція і Болгарія, причому в останній цей показник становить близько 14%. Найкраща ситуація в Нідерландах, де лише 4,8% молодих людей не зайняті ні тим, ні іншим. Далі йдуть Швеція, Мальта та Словенія, де цей показник становить менше 7%. На європейському рівні цей показник знизився на піввідсотка порівняно з минулим роком і на 5% порівняно з 10-річною давністю – до 11,2%. Європейська ціль у цій сфері становить – 9% до 2030 року і третина держав-членів вже досягла цієї мети.

БЕЗГОТІВКА – Починаючи з неділі, 16 червня, всі торговці в Румунії зобов’язані приймати оплату карткою. У неділю набуває чинності закон про розширення фінансової інклюзії, який вимагає від усіх фізичних або юридичних осіб, зареєстрованих у Торговому реєстрі, впровадити та приймати принаймні один інструмент безготівкових платежів. Крім того, торговці можуть пропонувати послугу видачі готівкових коштівв на платіжних терміналах на суму до 500 леїв (близько 100 євро) і можуть стягувати з власника картки комісію, що не перевищує 1% від суми наданої готівки.

ПОПЕРЕДЖЕННЯ – Затримки у проведенні реформ та освоєнні європейських коштів є фактором ризику для фінансової стабільності Румунії. Про це попереджає Національний банк Румунії. У своєму останньому звіті НБР зазначає, що з майже 9,5 мільярдів євро, отриманих Румунією від Європейської комісії на Національний план відновлення та стійкості, було фактично витрачено лише близько 20%, або менше 7% від загального бюджету, виділеного нашій країні, який становить 28,5 мільярдів євро. Національний банк також зазначає, що в короткостроковій перспективі найважливішими факторами ризику для фінансової стабільності країни є глобальна невизначеність в контексті війни в Україні та конфлікту на Середньому Сході, а також навантаження на внутрішні макроекономічні баланси.

ПРАВОСУДДЯ – Обвинувальний акт у справі «Революція», в якій звинувачується колишній президент Румунії Йон Ілієску, був вдруге відхилений Верховним судом. Судді Верховного суду дали військовій прокуратурі п’ять днів, щоб вирішити, чи залишати справу в суді, чи відновити розслідування. У жовтні минулого року Бухарестський апеляційний суд вирішив розпочати розгляд по суті справи «Революція», в якій колишній президент Йон Ілієску, колишній віце-прем’єр-міністр Джелу Войкан-Войкулеску і колишній головнокомандувач ВПС Йосіф Рус звинувачуються у злочинах проти людяності. Суд постановив, що обвинувальний акт, складений військовою прокуратурою, був законним. Підсудні оскаржили це рішення у Вищому суді, який наразі виявив порушення в обвинувальному висновку.

ВЕСЛУВАННЯ – Румунський спортсмен Кетелін Кіріле виграв золоту медаль на дистанції 1000 метрів на чемпіонаті Європи з веслування на байдарках і каное в суботу в Сегеді (Угорщина). За ним прийшли чех Мартін Фукса та Сергій Тарновський з Республіки Молдова. На дистанції 500 метрів в каное-одиночці Кириле посів четверте місце.

УКРАЇНА – Міністр оборони Румунії Ангел Тилвер взяв участь у новому засіданні Військової контактної групи з питань України в Брюсселі в четвер, в кулуарах зустрічі міністрів оборони країн-членів НАТО. Дискусії були зосереджені на координації зусиль країн-членів і пошуку рішень для задоволення поточних потреб у світлі розвитку подій на місцях. Було відзначено внесок і постійні зусилля Румунії в рамках коаліцій сил і засобів. Міністр Тилвер провів двосторонню зустріч зі своїм українським колегою Рустемом Умєровим, під час якої підтвердив тверду прихильність Румунії до продовження підтримки України. Він представив розвиток подій, пов’язаних із зусиллями Румунії щодо розміщення та введення в експлуатацію Центру підготовки пілотів F-16 у Фетешть (південний схід) для румунських та українських пілотів. Водночас, глава міноборони Румунії запевнив, що Бухарест і надалі сприятиме підготовці українських військових у різних форматах. Міністр Умєров подякував Уряду Румунії за багатосторонню підтримку, яку Україна отримує з перших днів російської агресії.

ПЕЙТРІОТ – На озброєнні Військово-повітряних сил Румунії станом на сьогодні є вже два оперативні протиракетні комплекси «Patriot». Перший поступив на бойове чергування у 2022 році. Міністерство національної оборони заявило, що ще дві системи знаходяться на різних стадіях введення в експлуатацію. Румунія придбала сім зенітно-ракетних комплексів великої дальності Patriot PAC-3, найсучасніших моделей, які також стоять на озброєнні армії США, заплативши за них 4 мільярди доларів. Чотири з семи систем вже знаходяться в країні. Нещодавно Міністерство оборони Румунії оголосило, що перший безпілотний комплекс турецького виробництва Bayraktar був переданий румунським сухопутним військам. Румунські пілоти зможуть розпочати тренувальні польоти вже на початку наступного місяця.

ЄВРО-2024 – Сьогодні у Мюнхені, Німеччині, стартує Чемпіонат Європи з футболу 2024 матчем між збірними Німеччини та Шотландії в групі А. У турнірі беруть участь 24 команди в шести групах по чотири команди. Румунія гратиме в групі E разом з Бельгією, Україною та Словаччиною. Румуни дебютують 17 червня матчем проти України в Мюнхені, а потім зіграють з Бельгією 22 червня в Кельні та Словаччиною 26 червня у Франкфурті-на-Майні. Це шоста участь Румунії в чемпіонаті Європи після 1984, 1996, 2000, 2008 і 2016 років. Румунія також буде представлена на ЄВРО-2024 суддівською бригадою у складі Іштвана Ковача (центральний арбітр), двох асистентів арбітра і одного відеоасистента арбітра (ВАА).

БЕЗРОБІТТЯ – Рівень безробіття в Румунії знизився до 5,3% у першому кварталі цього року. Про це повідомив Національний інститут статистики. У цей період рівень зайнятості працездатного населення становив 64,2%, що на 1,2 відсоткових пункти вище, ніж в останньому кварталі минулого року. Рівень зайнятості був вищим серед чоловіків та міських жителів. Рівень зайнятості молоді становив лише 19,9%. Економічний аналітик Ауреліан Докіа зазначив, що нинішній контекст є сприятливим для робочої сили і дозволить утримати безробіття на відносно низькому рівні. Однак, за його словами, Румунія стикається з недоліками в системі освіти та профорієнтації. Докіа вважає, що в цьому контексті необхідно посилити систему підготовки молоді до роботи.

КІНОФЕСТИВАЛЬ – Сьогодні в місті Клуж-Напока (північний захід Румунії) стартував 23-й Міжнародний кінофестиваль Трансільванія. Церемонія відкриття включала показ фільму Люка Бессона «Догмен», прем’єра якого відбулася на Венеційському кінофестивалі. Ще одне велике ім’я світового кінематографа, яке візьме участь у TIFF, – режисер Даніеле Лукетті. Він зустрінеться з глядачами в суботу на показі фільму «Довіра» та отримає спеціальну нагороду за внесок у світовий кінематограф. До складу журі кінофестивалю увійдуть такі відомі особистості, як акторка Сібель Кекіллі, відома за роллю у серіалі «Гра престолів» та режисер Константінос Контовракіс, багаторазовий лауреат премії Каннського кінофестивалю.

ПОДАТКИ – За перші п’ять місяців поточного року Національне агентство податкового управління (ANAF) зібрало до держбюджету близько 175 мільярдів леїв (близько 35 мільярдів євро), що майже на 18% більше, ніж за аналогічний період 2023 року. ANAF повідомляє, що таким чином перевиконало свій план збору податків і досягло більш ніж на 2 мільярди леїв (400 мільйонів євро) більше, ніж цільовий показник, встановлений Міністерством фінансів. Найбільше зростання надходжень до бюджету було зафіксовано в категоріях податків, зборів і внесків, на які поширюються нещодавні законодавчі зміни, а саме: внески до бюджету соціального медичного страхування та бюджету державного соціального страхування, податок на додану вартість, податок на прибуток і податок на доходи фізичних осіб.

ЗАРПЛАТНЯ – Середня чиста заробітна плата в Румунії у квітні склала 5 217 леїв (1 048 євро), що на 32 леї (6,4 євро) більше, ніж у березні, – повідомляє Національний інститут статистики (НІС). Найвищий середній чистий прибуток був зафіксований у сфері інформаційних технологій, включаючи комп’ютерні послуги – 11 971 лей (2 405 євро), а найнижчий – у виробництві одягу – 2 787 леїв (майже 560 євро). У порівнянні з квітнем минулого року середній чистий прибуток збільшився на 14%, зазначає НІС.

ПОГОДА – У Румунію суне холодний атмосферний фронт, у результаті чого у більшості повітів спека послабне до звичайної для цього періоду температури повітря. На півдні, у Східних Карпатах та місцями у Південних Карпатах спостерігаються періоди атмосферної нестабільності. Зокрема в йих районах очікуються Сильні дощі, грози, місцями град та шквали. Опади становитимуть від 20 до 25 літрів на квадратний метр, місцями може випасти навіть 30 – 40 літрів води на квадратний метр. У решті регіонів очікується мінлива хмарність, пройдуть короткочасні дощі та грози. Вітер слабкий південно-західний з тимчасовим поривами до 50…55 км/год. Максимальна температура повітря коливатиметься від 21 до 27 градусів тепла. У четвер увечері проливні дощі, шторми та град завдали значних збитків у кількох повітах на півдні та заході країни, де було оголошено червоно-помаранчевий рівень небезпеки. Термінове попередження про негоду також отримали мешканці Бухареста та навколишнього повіту Ільфов. Через зливу було призупинено авіасполучення. Столичний аеропорт Отопень був закритий понад годину, а рейси були перенаправлені в інші міста. Через падіння дерев було перекрито рух на кількох автотрасах національного значення. У сільській місцевості град знищив сотні гектарів пшениці та ячменю, які були близькі до збирання, а також посіви кукурудзи, соняшнику, овочів, винограду та фруктових дерев.

Президент Румунії Клаус Йоганніс, який перебуває з робочим візитом у США, у вівторок, 7 травня, був прийнятий його американським колегою Джо Байденом у Білому домі. Під час розмови обидва лідери відзначили співпрацю з питань міжнародної безпеки, економіки та продовження підтримки України.

Клаус Йоганніс заявив, що важливою темою в двосторонніх дискусіях була Україна. «Румунія продовжуватиме підтримувати Україну стільки часу, скільки буде необхідно, і я також передав це Президенту Байдену. Нашим спільним пріоритетом, як Європейського Союзу, так і Сполучених Штатів, є не дозволити Росії виграти цю війну проти України».

Президент Байден подякував Румунії за послідовні зусилля на користь союзників і за послідовну підтримку України, включаючи сприяння транзиту української сільськогосподарської продукції на світові ринки.

Під час пресконференції за підсумками зустрічі з Президентом Джо Байденом глава румунської держави дав зрозуміти, що Румунія готова розглянути можливість передати Україні ЗРК Patriot:

«Очевидно, що в Україні є потреба в системах протиповітряної оборони. Протягом останніх кількох тижнів була досить інтенсивна дискусія про те, хто може запропонувати Україні системи Patriot. Румунія має такі системи і тоді, звичайно, запитали й нас. Президент Байден також піднімав це питання й я сказав йому, що ми відкриті до обговорення цих питань, а це означає, що я повинен буду обговорити це вдома, у Вищій раді національної оборони, аби побачити, як ми можемо розглянути це питання, що ми можемо запропонувати і, очевидно, що ми можемо отримати взамін, тому що, на мою думку, неприйнятно для Румунії залишатися без протиповітряної оборони. Я думаю, що ми знайдемо рішення. Мова йде про одну систему Patriot.»

Нагадаємо, що у жовтні минулого року, під час офіційного візиту до Бухареста , президент України Володимир Зеленський подякував Румунії за військову допомогу. Глава української держави, на спільному з румунським президентом, анонсував тоді «хороші новини» щодо артилерії та ППО. «Я вдячний за всі надані Румунією пакети підтримки і за те, що ми обговорили сьогодні. Будуть хороші новини щодо артилерії та ППО. Дуже дякую за це», – сказав президент України. «Впевнений, всі в Румунії знають, яку загрозу життю несе російський терор, ракети та ударні дрони», – додав він.