Author: Луїза Молдован

ПРЕЗИДЕНТСЬКІ ВИБОРИ – Конституційний суд Румунії визнав дійсним перший тур президентських виборів, що відбувся 24 листопада. Після підрахунку голосів на всіх виборчих дільницях в країні та на 161 виборчій дільниці за кордоном з 950, організованих в діаспорі, судді Конституційного суду дійшли висновку, що, незважаючи на деякі відмінності від першого підрахунку, вони не є результатом фальсифікацій. Вони також вирішили не чекати перерахунку всіх голосів, висловлених у діаспорі, оскільки вони не були оскаржені. Конституційні судді одноголосно відхилили як необґрунтовану скаргу Крістіана Терхеша, депутата Європарламенту, про те, що голоси, отримані кандидатом, який вийшов з перегонів в останню хвилину, були передані іншому кандидату. Вони також вирішили, що у другому турі президентських виборів братимуть участь незалежний кандидат Келін Георгеску, якого вважають проросійським екстремістом, і голова Союзу «За порятунок Румунії» Елена Ласконі. Конституційний суд також підтвердив, що другий тур президентських виборів відбудеться у попередньо встановлену дату 8 грудня.

ПАРЛАМЕНТСЬКІ ВИБОРИ – У новому парламенті Румунії будуть представлені сім політичних партій. На недільних виборах найбільше голосів отримала правляча Соціал-демократична партія – близько 22%, за нею йде сувереністський Альянс за об’єднання румунів – 18%, який подвоїв свій результат порівняно з чотирма роками тому. Націонал-ліберальна партія, яка впродовж останніх кількох років перебуває в тандемі з Соціал-демократичною партією при урядуванні – майже14% голосів, а на четвертому – правоцентристський Союз “За порятунок Румунії” – з близько 12%. Демократичний союз угорців Румунії, партія S.O.S. Румунія (екстремістська,сувереністська) суперечливої євродепутатки Діани Шошоаке та нова Партія молодих людей ,також подолали мінімальний прохідний поріг. Явка виборців перевищила 52%, що є найвищим показником за останні 20 років. У діаспорі проголосувало майже 800.000 румунів – втричі більше, ніж на попередніх парламентських виборах у 2020 році.

 

НАЦІОНАЛЬНИЙ ДЕНЬ – Національний день Румунії, що відзначається 1 грудня, був святкований у неділю по всій країні парадами, військовими та релігійними церемоніями, виставами, мистецькими заходами та феєрверками. Традиційний військовий парад пройшов у столиці, в якому взяли участь понад 2.500 румунських та іноземних військовослужбовців. Президент Клаус Йоганніс, який влаштував останній прийом з нагоди Національного дня на посаді глави держави, виступив із закликом до єдності і солідарності задля подолання криз і гідного руху вперед.

ЄВРОКОМІСІЯ – Виконавча віце-президентка Європейської Комісії Роксана Минзату сьогодні бере участь у своїй першій Раді з міністрами праці держав-членів ЄС. На порядку денному – директива про стажування, згідно з якою держави-члени намагаються знайти рішення, за яким молодим людям можуть платити за їхнє стажування в компаніях або установах. Роксана Минзату зазначила, що існує багато ситуацій, коли роботодавці експлуатують концепцію навчання та стажування і використовують молодих людей на потрібних їм роботах, але не платять їм за це. Минулого тижня Роксана Минзату отримала вотум довіри Європейського парламенту разом з усією командою Урсули фон дер Ляєн і відповідатиме за соціальні питання та готовність до криз у новій Європейській комісії.

КНИЖКОВИЙ ЯРМАРОК – Книжковий ярмарок ГАУДЕАМУС (Gaudeamus), організований Радіо Румунія, проходить з 4 по 8 грудня.  Цього року почесним головою ярмарку є письменник Мірча Кертереску. Офіційне відкриття 31-го ярмарку відбудеться у середу, 4 грудня, на стенді Радіо Румунія на ярмарку. У найважливішій літературній події року візьмуть участь 200 учасників, а також відбудуться сотні видавничих заходів.

США – Чинний президент США, демократ Джо Байден оголосив, що помилував свого 54-річного сина Хантера, засудженого за неправдиві свідчення прокурорам, незаконне володіння вогнепальною зброєю та визнання себе винним у справі про податкове правопорушення. Вступаючи на посаду, Джо Байден пообіцяв не втручатися в процес прийняття рішень Міністерством юстиції. Тепер президент, термін повноважень якого добігає кінця 25 січня наступного року, заявляє, що Хантера Байдена вибірково і несправедливо переслідують лише тому, що він є його сином. Новообраний президент, республіканець Дональд Трамп, назвав помилування зловживанням.

СПОРТ – Колишній великий румунський воротар Гельмут Дукадам, відомий як «Герой Севільї», помер на 65 році життя. Румунська федерація футболу підтвердила цю сумну вістку і висловила свої співчуття його родині та близьким. Гельмут Дукадам народився 1 квітня 1959 року в селі Семлак, повіт Арад на заході Румунії. Він почав грати у футбол у 1975 році в команді «Глорія Арад». До переходу в бухарестський «Стяуа» в 1983 році він грав вкоманді УТА (1977 і 1978-1983) та «Конструкторул Арад» (1977-1978). Він став «Героєм Севільї» у фіналі Кубка європейських чемпіонів 1986 року, коли відбив чотири поспіль 11-метрових удари у ворота команди «Стяуа », яка перемогла «Барселону» з рахунком 2:0. Цей виступ просунув його до Книги рекордів Гіннеса. Гельмут Дукадам також двічі захищав ворота національної збірної Румунії.

ПРЕЗИДЕНТСЬКІ ВИБОРИ – Конституційний суд Румунії оголосив у п’ятницю, що відклав до 2 грудня розгляд запиту одного з кандидатів у президенти про анулювання результатів першого туру голосування. Конституційний суд очікує на завершення перерахунку голосів. У четвер Конституційний суд вимагав повторного підрахунку всіх бюлетенів з першого туру президентських виборів і процес перерахунку вже розпочався. Незалежний кандидат, який посів перше місце після першого туру, Келін Джорджеску, якого майже одностайно вважають проросійським екстремістом, розкритикував рішення Конституційного суду і звинуватив правлячі Націонал-ліберальну та Соціаль-демократичну партії у  використанні державних установ в особистих інтересах. Кандидатка у президенти від Союзу «За порятунок Румунії» Елена Ласконі, яка вийшла до другого туру президентських виборів також звинуватила Конституційний суд у грі з національною безпекою. Прем’єр-міністр і лідер соціал-демократів Марчел Чолаку, який посів третє місце після першого туру, заявив, що не коментуватиме рішення Конституційного суду. Зі свого боку, тимчасовий глова Націонал-ліберальної партії Іліє Боложан стверджує, що рішення суду, породжує напруження в суспільстві, невизначеність і втрату довіри до державних установ. 29 листопада мала розпочатися виборча кампанія до другого туру голосування, який має відбутися 8 грудня.

КІБЕРАТАКИ – Вища рада національної оборони Румунії на засіданні в четвер у Бухаресті  відзначила наявність кібератак, спрямованих на вплив на чесність виборчого процесу в першому турі президентських виборів в Румунії, що відбувся 24 листопада. На думку членів ВРНО Румунія стала пріоритетом для ворожих дій з боку державних та недержавних кібер-суб’єктів, зокрема Російської Федерації, яка все більше зацікавлена у впливі на громадський порядок денний в румунському суспільстві і соціальну згуртованість. Звинувачення у втручанні Росії в президентські вибори в Румунії є безпідставними, – заявив речник Кремля Дмитро Пєсков, якого цитує Reuters. Він сказав, що Росія не має звички втручатися у вибори в інших країнах, особливо в Румунії, і не планує цього робити. Ще одним висновком засідання ВРНО стало те, що соціальна мережа TikTok надавала перевагу Келіну Джорджеску, кандидату, якого вважають проросійським, антиєвропейським і антинатовським екстремістом і який, зрештою, посів перше місце після першого туру президентських виборів. Таким чином, його видимість значно зросла порівняно з іншими учасниками виборчого процесу, яких алгоритми TikTok визнали кандидатами на президентських виборах, а контент, який вони просували, був масово відфільтрований, що експоненціально зменшило їхню видимість серед користувачів платформи.

ПАРЛАМЕНТСЬКІ ВИБОРИ – Понад 18 мільйонів румунів з правом голосу мають можливість, у неділю, в Національний день, обирати наступний склад Парламенту Румунії. На 300 місць у Палаті депутатів та 166 у Сенаті  кандидують понад 8.000 осіб від 31 партії та альянсів. Також 19 організацій національних меншин сподіваються отримати голоси румунів. У діаспорі голосування відбуватиметься протягом двох днів, у суботу та неділю, на рекордних 950 виборчих дільницях, організованих за кордоном. За даними Постійного виборчого органу, майже 7.000 осіб зареєструвалися, щоб скористатися своїм правом голосу поштою на виборах 1 грудня. 9 червня в Румунії одночасно відбулися місцеві вибори та вибори до Європейського парламенту.

КОНФЕРЕНЦІЯ – Міністерка  закордонних справ Лумініца Одобеску взяла участь у п’ятницю у відкритті восьмої Бухарестської конференції з питань безпеки, заходу, присвяченого питанням безпеки і оборони в Центральній і Східній Європі. Бухарестська конференція, яка вже стала традиційною, зібрала офіційних представників НАТО і ЄС, академічних експертів і представників неурядового сектору. Лумініца Одобеску зробила огляд поточних конфліктів і криз, підкресливши, що вони є проявами перегляду або ігнорування міжнародного порядку, заснованого на правилах. Лумуніца Одобеску зазначив, що нелегітимна і неспровокована агресивна війна Російської Федерації проти України останнім часом посилилася, в тому числі за допомогою гібридної кампанії, яка включає кібератаки. У цьому контексті вона підкреслила, що такі кампанії спрямовані не лише проти України, але й проти союзників по НАТО, держав-членів ЄС та партнерів, які обрали європейський шлях, таких як Республіка Молдова.

ПРОТЕСТИ – У п’ятницю в Бухаресті відбулися акції протесту, на яких працівники та колишні працівники залізничного, лісового та гірничодобувного секторів, а також пенсіонери та військовослужбовці у відставці висловили своє невдоволення умовами праці, оплати та пенсійного забезпечення. Прем’єр-міністр Марчел Чолаку зустрівся з представниками профспілок, які брали участь в акціях протесту, і повідомив їм, що будуть вжиті заходи для забезпечення дотримання прав нинішніх і колишніх працівників цих секторів. Щодо державних військових пенсій, прем’єр-міністр заявив, що уряд буде підтримувати просування та впровадження закону, спрямованого на усунення нерівності.

ПАРАД – У суботу в Бухаресті відбудеться генеральна репетиція військового параду, присвяченого Національному дню Румунії, 1 грудня. У недільному параді візьмуть участь близько 2.500 солдатів і фахівців Міністерства національної оборони, Міністерства внутрішніх справ, Румунської служби інформації, Служби спеціальних телекомунікацій, Пенітенціарної служби та Митної служби Румунії, а також близько 190 технічних засобів та 45 літаків. До румунських військових приєднаються близько 240 іноземних військовослужбовців з країн-членів і партнерів Альянсу.

ДЕМОНСТРАЦІЇ – Вчора ввечері грузинська поліція застосувала силу для розгону тисяч проєвропейських демонстрантів, які заблокували центр столиці Тбілісі. Люди вийшли на вулиці після того, як уряд оголосив, що призупиняє будь-які переговори про членство в ЄС до 2028 року і відмовиться від отримання грантів від ЄС. Президент Саломе Зурабішвілі звинуватила виконавчу владу в оголошенні війни власному народу. Правляча партія «Грузинська мрія», заснована олігархом Бідзіною Іванішвілі, який заробив свої статки в Росії в 1990-х роках, останнім часом займає все більш ворожу позицію щодо ЄС і США. Партія також запропонувала низку законів у російському дусі і нещодавно була звинувачена у фальсифікації парламентських виборів. Вчора Європейський парламент ухвалив резолюцію, в якій визнав вибори нечесними і закликав провести їх повторно – резолюція була прийнята 444 голосами «за» і лише 72 «проти», її підтримала більшість парламентських груп, окрім ультраправих. Крім того, Європарламент закликає до міжнародного нагляду за виборами, щоб забезпечити їхню чесність.

ФУТБОЛ – ФЧСБ, чемпіон Румунії з футболу зіграв внічию 0:0 з грецькою командою «Олімпіакос Пірей» у четвер ввечері на Національній арені в Бухаресті в п’ятому турі футбольної Ліги Європи, незважаючи на те, що майже півгодини грав у чисельній меншості. Після п’яти турів ФЧСБ посів 10-те місце в своїй групі з 10 очками, лише на три пункти відстаючи від лідера «Лаціо» (Італія, 13 очок). Чемпіони Румунії мають добрі шанси на вихід до 1/8 фіналу замаганння.

ВІЗИТ – Президент Клаус Йоганніс розпочав у п’ятницю офіційний візит до Німеччини на запрошення свого колеги Франка-Вальтера Штайнмаєра. Глава румунської держави також планує провести переговори з Федеральним канцлером Олафом Шольцем та Головою Бундестагу. Дискусії будуть зосереджені на зміцненні політичного, економічного та безпекового співробітництва між Румунією та Німеччиною, в тому числі на посиленні сил стримування на східному фланзі НАТО та зміцненні трансатлантичних відносин. Також на порядку денному – подальша підтримка України та сприяння стабілізації і розвитку Респ. Молдова. Німеччина є головним торговельним партнером Румунії та другим за величиною інвестором в румунську економіку.

 

ПОВЕНІ В ІСПАНІЇ – Кількість румунів, які загинули під час повеней у східному іспанському регіоні Валенсія два тижні тому, зросла до 9. Цю інформацію підтвердило і Міністерство закордонних справ Румунії. За даними спеціального органу, створеного іспанським урядом для централізації даних про повені у Валенсії 29 жовтня, 26 жертв мають іншу національність. Найчисленніша група – румуни. Є також марокканці, китайці, британці, українці, голландці, колумбійці та південноамериканці. Тим часом, у четвер Іспанія зазнала нового епізоду повеней, викликаних дуже сильними дощами. Було затоплено південне місто Малага, а також менші міста у внутрішній частині півострова. Тисячі людей були евакуйовані. Сильні дощі також випали на півдні Каталонії, півночі Кастельона, Балеарських островах і в районі Гранади.

 

ПРОГНОЗ – Європейська комісія переглянула в бік зниження прогноз економічного зростання Румунії на цей рік. Згідно з прогнозом, економічне зростання становитиме лише 1,4% замість 3,3%, як передбачалося навесні. За оцінками Брюсселя, Румунія посяде третє місце в ЄС за обсягом інвестицій у 2024 році, друге – у 2025 році і перше – у 2026 році. Однак, Румунія має найвищу інфляцію в 2024 році, другу серед країн ЄС 2025 році і матиме найвищу в 2026 році. Бюджетний дефіцит знову ставить країну на перше місце з від’ємним сальдо впродовж усіх трьох років. Комісар ЄС Паоло Джентілоні заявив, що ВВП Європи зросте лише на 0,9% цього року, 1,5% у 2025 році та 1,8% у 2026 році. За його словами, інфляція становить 2,6% і знизиться до 2% через два роки. Єврокомісар зазначає, що прогнози для Румунії не включають заходи зі скорочення дефіциту, які румунський уряд представив у Брюсселі 25 жовтня, оскільки фіскальний план не є чітким.

 

ЕНЕРГІЯ – Міністерство енергетики Румунії оголосило у п’ятницю про підписання контракту на розробку третього і четвертого енергоблоків АЕС «Чернаводе» з консорціумом американських, канадських та італійських компаній. Міністр Себастьян Бурдужа, який бере участь у Конференції ООН з питань зміни клімату COP 29 в Баку, написав в онлайн дописі, що це найважливіший проєкт для румунського енергетичного сектору за останні десятиліття. Він зазначив, що в 2031-2032 роках, коли роботи будуть завершені, Румунія буде забезпечувати понад 30% своїх енергетичних потреб тільки за рахунок ядерного виробництва. Бурдужа зазначив, що два нові реактори означають збільшення річного виробництва на понад 11.000 мегават на годину протягом щонайменше 30 років експлуатації, понад 19.000 добре оплачуваних робочих місць та уникнення щонайменше 10 мільйонів тонн викидів вуглекислого газу щороку. Третій і четвертий енергоблоки АЕС «Чернаводе» зможуть покрити еквівалент сьогоднішнього споживання для більш ніж 7 мільйонів домогосподарств.

 

ЗАРПЛАТА – Президент Румунії Клаус Йоганніс підписав закон про перенесення європейської мінімальної заробітної плати в національне законодавство. Прем’єр-міністр Марчел Чолаку оголосив, що з 1 січня 2025 року мінімальна заробітна плата в Румунії зросте до 4050 леїв (близько 810 євро). Румунія зафіксувала найвищі темпи зростання мінімальної заробітної плати в Європейському Союзі як в номінальному, так і в реальному вираженні за останнє десятиліття.

 

ЛІТАКИ – Президент Румунії Клаус Йоганніс підписав закон про закупівлю 32 винищувачів F-35. Вони будуть куплені Румунією у США за 6,5 млрд. доларів. Необхідні кошти будуть виділені з державного бюджету або за рахунок кредитів чи кредитних гарантій, наданих урядом США, або комбінації обох джерел. Буде також придбано матеріально-технічне забезпечення та послуги зі спеціальної підготовки пілотів, які керуватимуть цими багатоцільовими літаками 5-го покоління. Начальник Генштабу збройних сил Румунії генерал Георгіца Влад нещодавно заявив, що через складність цього етапу підготовки перші літаки F-35 прибудуть до Румунії не раніше 2030 року.

 

ЯРМАРКИ – З п’ятниці в Сібіу (центр Румунії) стартує різдвяний ярмарок, один із найвідвідуваніших у Східній Європі. Головною атракцією є різдвяна ялинка на центральній площі міста, прикрашена тисячами вогнів, а також 120 кіосків, де продаються сезонні товари та сувеніри. Сібіуський різдвяний ярмарок є найдовшим заходом такого роду в Румунії, який щороку відвідують близько 300.000 туристів з країни та з-за кордону. У Крайові (південь) теж з п’ятниці відкривається один з найкрасивіших різдвяних ярмарків країни. Ярмарок з європейським колоритом пропонує відвідувачам широкий спектр розваг, від американських гірок до найвищих літаючих саней у Східній Європі. У Брашові (центр) та Орадії (північний захід) різдвяні ярмарки будуть відкриті з 29 листопада.

 

ШАХТИ – Європейська комісія схвалила виділення румунському уряду допомоги у розмірі 790 мільйонів євро для покриття термінових витрат, спричинених закриттям чотирьох вугільних шахт. Йдеться про шахти «Лоня», «Лупень», «Лівезень» та «Вулкан», розташовані в долині річки Жіу (Валя Жіулуй) на заході Румунії і вважаються неконкурентоспроможними. Представник ЄС заявив, що цей захід допоможе Румунії поступово припинити видобуток вугілля до 2032 року, відповідно до зобов’язань, взятих у Національному плані відновлення та стійкості та Національному плані справедливого переходу до економіки з нульовими викидами. Гроші будуть спрямовані на Енергетичний комплекс Валя Жіулуй, який управляє чотирма шахтами, і електростанцією Парошень. Вони покриють соціальні витрати для працівників, які втратили або втратять роботу, а також витрати, пов’язані з безпекою та відновлювальними роботами, необхідними для закриття чотирьох шахт.

 

ОПИТУВАННЯ – Майже три чверті румунів стурбовані зростанням цін. Такими є результати Звіту про святкові покупки 2024 року, останнього загальноєвропейського опитування. 72% румунів виділять менший бюджет на зимові свята і кажуть, що планують різко скоротити свій бюджет на певні категорії покупок. Франція також повідомляє про занепокоєння щодо грошей, за нею йдуть Іспанія та Італія. Занепокоєні зростанням витрат, цін на енергоносії та особистим фінансовим тиском, європейці, як правило, зосереджуються на витратах першої необхідності. Здоров’я стоїть на третьому місці в списку побоювань європейців і, безумовно, румунів.

ВІЗИТ – Під час офіційного візиту до Чорногорії в середу, на запрошення свого колеги Якова Мілатовіча, Президент Клаус Йоганніс підтвердив рішучу підтримку Румунії процесу розширення ЄС із західнобалканськими партнерами та країнами-кандидатами зі Східного сусідства. Глава румунської держави підкреслив, що Чорногорія зробила важливі кроки в переговорному процесі, а її прихильність до європейських цінностей також проявляється у повній відповідності до Спільної зовнішньої та безпекової політики ЄС. На двосторонньому рівні президенти підтвердили спільну готовність сприяти посиленню економічного та галузевого співробітництва, що краще відображає потенціал політичних відносин. Обидві сторони домовилися підтримувати сильнішу присутність румунських компаній у Чорногорії, більше контактів у бізнес-середовищі, зокрема на рівні малих і середніх підприємств, підтримуючи в той же час ефективний і регулярний діалог між органами влади. Було також підкреслено зацікавленість у розвитку співпраці в багатьох сферах, що приносять відчутну користь громадянам, таких як оборона, внутрішні справи, туризм, енергетика, сільське господарство. Президент Яков Мілатовіч подякував Румунії за підтримку в процесі європейської інтеграції і підкреслив, що цей візит, перший офіційний візит президента Румунії до Чорногорії з часу відновлення незалежності, є сильним проявом дружби і партнерства між двома країнами. Президент Румунії  привітав співпрацю між двома країнами в рамках НАТО, як у Чорноморському регіоні, так і в підтримці України та зміцненні східного флангу Альянсу.

 

Р.МОЛДОВА – Сполучені Штати сьогодні висловили стурбованість втручанням Росії у другий тур президентських виборів у Молдові, який відбудеться 3 листопада. “США стурбовані тим, що Росія знову спробує перешкодити громадянам Молдови здійснити їхнє суверенне право обирати своїх лідерів”, – заявив Державний секретар США Ентоні Блінкен у своїй заяві, яку цитує AFP. Вашингтон вже заявив, що Росія зробила все можливе, щоб зірвати перший тур президентських виборів і референдум минулої неділі, щоб підірвати демократію в маленькій, переважно румуномовній державі, зокрема, за допомогою незаконного фінансування, підкупу виборців, дезінформації та зловмисної кібер-діяльності. Нагадаємо, що молдовські виборці з невеликою перевагою – трохи більше 50% голосів – схвалили поправки до Конституції щодо незворотності процесу євроінтеграції країни. Чинна проєвропейська президентка Майя Санду посіла перше місце, набравши 42,45% голосів у першому турі президентських виборів, але готується до складного другого туру, де на неї чекає боротьба з представником Соціалістичної партії Александром Стояногло, який здобув 25,98% голосів виборців.

 

МІГРАЦІЯ – Румунія та Болгарія співпрацюватимуть для ліквідації мереж контрабанди мігрантів, – заявив міністр внутрішніх справ Румунії Кетелін Предою після стратегічної зустрічі з питань Шенгенської зони зі своїм болгарським колегою Атанасом Ільковим на Зальцбурзькому форумі в Софії. Переговори відбулися в рамках посиленого діалогу щодо повного приєднання Румунії та Болгарії до європейської зони вільного переміщення осіб і товарів та були присвячені узгодженню позицій двох країн щодо вступу до Шенгенської зони до кінця цього року, а також стану двостороннього оперативного співробітництва, з наголосом на боротьбі з нелегальною міграцією та організованою злочинністю. Міністри підкреслили, що чудові результати на місцях та успішні спільні операції, проведені для боротьби з нелегальною міграцією та транскордонною злочинністю, свідчать про те, що рішення про вступ Румунії та Болгарії до Шенгену з наземними кордонами має бути прийняте у 2024 році. Статистичні результати останніх 12 місяців дуже хороші, нелегальна міграція скоротилася в Румунії більш ніж на 75% в порівнянні з попереднім роком, – сказала Кетелін Предою.

 

ЄВРОПАЛАМЕНТ – Сьогодні Європейський парламент почала розгляд бюджету ЄС на наступний рік у редакції, відмінній від тієї, що була запропонована Єврокомісією та обговорювалася в Європейській Раді, що свідчить про неминучість переговорів. Європейська Комісія спочатку передбачала бюджет у розмірі близько 200 млрд. євро, який вона запропонувала і Раді, і Європарламенту. Рада урізала 8 млрд євро з цієї пропозиції, а Європарламент збільшив її ще на 1 млрд євро. Один з двох головних переговірників від Європарламенту, румунський євродепутат Віктор Негреску, каже, що запропонована законодавчим органом сума в 201 млрд євро була б правильним варіантом як з точки зору багаторічного бюджетного програмування, так і з точки зору того, що необхідно для реалізації спільних політик ЄС. Європарламент виступає за збільшення бюджету на безпеку кордонів, оборону та зовнішню політику, але вважає, що найбільша проблема полягає в економіці та соціальному секторі – сферах, де потрібно більше грошей, – каже Віктор Негреску.

 

ДІТИ – Румунська влада Бухареста оголосила про підготовку низки заходів напередодні Року дитини в Румунії, який відзначатиметься у 2025 році. Метою є підтримка дітей та просування їхніх прав, особливо дітей з неблагополучних сімей. Закон, що проголошує 2025 рік Роком дитини в Румунії, був прийнятий румунським законодавчим органом на початку цього місяця.

 

ЗАРПЛАТНЯ – Палата депутатів Румунії ухвалила законопроєкт про мінімальну заробітну плату. Він транспонує європейську директиву, спрямовану на поліпшення умов праці та життя працівників. Документ передбачає, що гарантована мінімальна заробітна плата брутто повинна встановлюватися щорічно, періодично оновлюватися після консультацій з національними репрезентативними профспілками та організаціями роботодавців і враховувати прожитковий мінімум, а також економічні та соціальні показники.

 

ВИСТАВКА – 11-річний хлопчик з Ораді (західна Румунія) отримав запрошення виставити свої картини в штаб-квартирі ЮНЕСКО в Парижі в рамках міжнародного культурного вечора під назвою “Мистецтво і традиції світу” (Arts et traditions du Monde). У заході взяли участь художники з таких країн, як Японія, Китай, Франція, Португалія та Ліван. Юний румунський художник став єдиною дитиною, запрошеною до участі поряд з відомими митцями. Він отримав запрошення від ЮНЕСКО після того, як вразив публіку та учасників Міжнародного ярмарку сучасного мистецтва “Art – Shopping”, що проходив з 18 по 20 жовтня в Carrousel du Louvre в Парижі. Хлопець представив 50 акрилових картин.

 

СІЛЬСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО – Сім європейських країн, включаючи Румунію, закликають до повного вирівнювання прямих виплат фермерам у країнах-членах ЄС. З такою вимогою до Ради з питань сільського господарства та рибальства в Люксембурзі звернувся тимчасовий виконувач обов’язків міністра сільського господарства Болгарії Георгій Тахов. За його словами, існує потреба у вирівнюванні субсидій, оскільки відмінності між ними наразі призводять до нерівних ринкових умов. Водночас Болгарія підтримала прохання Румунії про збільшення індивідуальної стелі для фермерів, які постраждали від імпорту зернових з України, і продовження тимчасового періоду цієї державної допомоги принаймні до наступного літа.

Згідно з опитуванням, проведеним румунською організацією «Save the Children/Врятуймо дітей», кожна третя українська дитина, яка тікаючи від війни знайшла прихисток у Румунії (38%) каже, що вона стала менш щасливою після того, як покинула свою батькивщину. 57% опитаних дітей сказали, що вони або дуже нещасні, або менш щасливі. 23% з них не ходять до школи, хоча у них є можливість продовжити навчання дистанційно. Три чверті дітей сказали, що вони не мають доступу до послуг, яких би хотіли, наприклад, до місць для занять хобі, зустрічей з друзями або проведення дозвілля.

 

Саме тут на допомогу приходять неурядові організації, такі як «Врятуймо дітей» – Румунія, які чудово справляються з кризовими ситуаціями. Ми розпитали Габрієлу Александреску, виконавчу президентку організації, які саме послуги пропонують ці організації, чия діяльність, особливо під час кризи, має вирішальне значення: «Неурядові організації можуть відігравати вирішальну роль у захисті дітей-біженців, особливо в умовах великого напливу людей, таких як біженці з України. Перш за все, вони можуть швидко мобілізувати ресурси і негайно втрутитися для надання гуманітарної допомоги. Організації також можуть запропонувати допомогу і підтримку різними способами, включаючи надання притулку, їжі, медичної допомоги, доступ до соціальних послуг і освіти. Вони також можуть надавати послуги психологічної консультації, щоб допомогти дітям впоратися з травмами і труднощами, з якими вони стикаються. На додаток до термінової допомоги у відповідь на кризову ситуацію, неурядові організації можуть надавати програми інтеграції та створювати безпечні, інклюзивні простори для біженців у громадах. Біженці часто потребують, зокрема, інформації, рекомендацій, консультацій, щоб отримати доступ до своїх прав і наявних послуг, таких як доступ до системи освіти, медичних послуг, працевлаштування для батьків, а також доступ до послуг психологічної допомоги. У той же час, через тренінги та навчальні курси, що пропонуються фахівцями, організації можуть ділитися своїм досвідом, покращуючи таким чином якість пропонованих послуг і підвищуючи їхню ефективність, наприклад, на користь дітей. Неурядові організації можуть лобіювати та відстоювати інтереси. Вони можуть зробити значний внесок у покращення життя та захисту дітей-біженців. Наприклад, після війни в Україні організація «Врятуймо дітей» – Румунія швидко розпочала надавати комплексну гуманітарну допомогу. Нею вже скористалися 340 000 людей, в тому числі 170 000 дітей. Ми також працювали на 10 пунктах пропуску через кордон, у 5 центрах з надання притулку, трьох мобільних таборах для біженців і трьох транзитних зонах. У цих локаціях ми створили безпечні простори для дітей, задовольняли нагальні потреби, надавали емоційну підтримку, життєво важливу інформацію для дітей і дорослих, а потім, для підтримки процесу інтеграції в середньостроковій і довгостроковій перспективах, створили вісім консультаційних центрів, де надаємо консультації, інформацію, кейс-менеджмент, психосоціальну підтримку, заходи для дітей і підлітків, матеріальну і фінансову підтримку. Отже, організації можуть багато чого зробити.»

 

Серед українських дітей, які ходять до школи фізично або навчаються одночасно фізично в Румунії та дистанційно за українською програмою, 87% висловили перевагу фізичній освіті над дистанційною, а 72% дітей, які відвідують школу фізично або одночасно фізично та онлайн, підтвердили, що почуваються менш самотніми, коли ходять до школи фізично. 60% підтвердили, що можуть завести друзів з приймаючої країни в умовах фізичної школи. Це підтверджують висновки дослідження, проведеного організацією «Врятуймо дітей» у 2022 році, яке виявило «прямий зв’язок між відвідуванням школи та почуттям самореалізації та приналежності дітей».

 

«До кожної дитини, переміщеної зі своєї країни, потрібно ставитися з гідністю, задовольняти її основні потреби та поважати її права. Особливу увагу слід приділяти психоемоційному здоров’ю і, в тісному зв’язку з ним, інструментам освітньої та соціальної інтеграції. Відвідування школи має важливе значення для соціальних зв’язків і, врешті-решт, для емоційного благополуччя цих дітей», – каже Габрієла Александреску. Вона додала, що однією з найбільш вразливих категорій є діти без батьків, яким назустріч прийшла організація «Врятуймо дітей»: «Нам доводилося стикатися з такими ситуаціями і це дійсно одна з найбільш вразливих категорій дітей, які потребують допомоги. Дуже важко бути біженцем і не мати присутності та захисту батьків. Але існують процедури і Румунія має процедури для негайного захисту цих дітей. З нашого досвіду (ми працюємо в цій сфері з 1994 року) кількість дітей-біженців без обох батьків невелика, але є значна кількість дітей-біженців з неповних сімей. Цей досвід для них глибоко зворушливий і тривожний, оскільки ці діти перебувають у вкрай вразливому становищі і піддаються великому ризику. У такій ситуації, коли діти залишаються без одного або обох батьків, пріоритетним завданням організації «Врятуймо дітей» є надання дітям підтримки та захисту, забезпечення їхньої безпеки та надання їм необхідних ресурсів для подолання труднощів, з якими вони стикаються. Важливо, щоб ми діяли швидко, ефективно, визначали найкращі рішення для кожної окремої дитини і працювали з місцевою владою, щоб забезпечити належний догляд і захист цих дітей. Особлива увага має бути приділена їм, забезпеченню їхніх прав і безпеки цих дітей.»

 

У суспільстві часто обурюються турботою, іноді надмірною, як вони кажуть, про дітей біженців за рахунок румунських дітей. Ось що Габрієла Александреску відповіла на це: «Ми розуміємо і поважаємо висловлену стурбованість, особливо в нинішньому контексті нашого суспільства. Важливо підкреслити, що наша місія полягає в тому, щоб допомагати всім вразливим дітям, незалежно від їх походження. З моменту нашого заснування в 1990 році ми взяли на себе зобов’язання надавати допомогу і підтримку всім дітям, у тому числі біженцям, відповідно до наших гуманітарних цінностей і міжнародних стандартів. Важливо, щоб ми зосереджувалися на рішеннях, які забезпечують благополуччя всіх дітей, незалежно від їхніх обставин і працювали разом над створенням більш безпечного та інклюзивного середовища для всіх членів нашої спільноти. Водночас ми вважаємо, що важливо постійно комунікувати та надавати чітку інформацію, щоб суспільство в цілому розуміло, як працюють програми і, що в цілому програма або проєкт, що спрямовані на певну цільову групу або вразливу групу, не реалізується за рахунок інших вразливих груп. Наприклад, ми брали участь у підтримці переселенців і дітей з України, а що може бути більш вразливим, ніж діти, які тікають від війни, від бомб, від смерті! Тож ми взялися допомагати їм, розробили спеціальні програми, але не перериваючи того, що ми робили в Румунії, щоб зменшити дитячу смертність, надати послуги з охорони здоров’я матерям та дитям, дати румунським дітям доступ до освіти в бідних громадах, захистити їх від насильства, захистити дітей, які залишилися без батьківської підтримки. Я думаю, що люди повинні усвідомити, що найстрашніше для дітей – це війна, найстрашніше – це втратити своє місце, свій дім, свою сім’ю, тому вони повинні зрозуміти, що ці люди потребують нашої постійної підтримки, тому що вони перебувають у вразливому становищі в своїй країні.»

 

Понад 7,5 мільйонів дітей опинилися в епіцентрі війни в Україні, піддаючись ризику переміщення, розлуки зі своїми сім’ями, порушення доступу до охорони здоров’я та освіти. Військова агресія проти України призвела до величезного припливу біженців – за даними УВКБ ООН станом на 31 січня понад 18 млн. осіб транзитом перетнули кордони Румунії, Польщі, Словаччини, Угорщини та Р.Молдова, переважна більшість з них – діти та жінки. З початку війни (24 лютого) до Румунії в’їхали майже 3,5 млн. громадян України. На сьогодні в Румунії перебуває понад 108 тис. українців (дані УВКБ ООН від 28 січня). З тих, хто вирішив залишитися на румунській території, 4 398 подали прохання про надання притулку, а понад 113 тис. мають дозвіл на тимчасове проживання.

 

Організація «Врятуймо дітей» надала допомогу майже 232 тис. українських біженців, з них 125 660 діти.

– 26 401 особа отримали підтримку через програму фінансової допомоги

– 9 493 дитини та 11 346 дорослих отримали підтримку через консультаційні центри «Врятуймо дітей»

– 1 500 дітей отримали доступ до освіти

– 183 600 обідів було роздано спеціальною мобільною кухнею на п/п в Ісакча.

 

Понад 150 тисяч громадян України отримали тимчасовий захист в Румунії, а близько 80 тис. продовжують користуватися підтримкою румунського уряду і суспільства, – заявив посол України в Румунії Ігор Прокопчук на нещодавній прес-конференції, організованій організацією «Врятуймо дітей», присвяченій інтеграції дітей-біженців. Посол висловив свою вдячність за підтримку Румунією біженців з України. Дипломат зазначив, що громадянське суспільство та неурядові організації першими відреагували на гуманітарну кризу та великий наплив громадян України, які перетнули кордон з Румунією, рятуючись від війни в Україні.

 

З іншого боку під час нещодавньої зустрічі з керівництвом Інспекторату з питань освіти у Бухаресті посол України подякував за особливу увагу та допомогу, яку Інспекторат надав і надає українським дітям-переселенцям у сфері освіти і психологічної реабілітації. Він наголосив, що в Румунії вдалося розвинути унікальний досвід функціонування ефективного освітнього механізму – освітніх хабів та підкреслив важливість їх подальшого функціонування та необхідність пристосування програм румунської державної освіти, щоб поряд з інтеграцією давати змогу українським дітям зберегти ідентичність та зв’язок з українською програмою навчання. Керівництво Інспекторату наголосило, що Інспекторат і надалі надаватиме підтримку задоволенню освітніх потреб та психологічній реабілітації українських дітей.