Author: Єуджен Кожокаріу

  • ЦВБ відхилило кандидатуру Келіна Джорджеску

    ЦВБ відхилило кандидатуру Келіна Джорджеску

    Центральне виборче бюро (ЦВБ) у неділю ввечері відхилило кандидатуру Келіна Джорджеску на президентських перегонах, повідомив лідер Альянсу за єдність румунів Джордже Сіміон.

     

    Відмова у реєстрації кандидатури Келіна Джорджеску є новим зловживанням і продовженням державного перевороту, що стався 6 грудня, – написав Сіміон на своїй сторінці у Facebook. Кілька прихильників кандидата біля приміщення ЦВБ прорвалися через огорожу, встановлену жандармами, після того, як дізналися про це рішення. Поліція втрутилася, відтіснила їх і відновила захисні огорожі, використовуючи сльозогінний газ, – повідомляє столична Жандармерія. Влада закликає учасників протесту уникати будь-яких порушень закону, зберігати спокій, проводити мирні демонстрації і продовжувати діалог з переговорниками жандармерії.

     

    У неділю ввечері, виборче бюро проаналізувало кандидатури Нікушора Дана, Келіна Джорджеску та двох інших незалежних кандидатів. У випадку перших двох кандидатів, до додаткового порядку денного також було включено кілька звернень від окремих осіб. Рішення ЦВБ може бути оскаржене в Конституційному суді.

     

    Згідно з календарним планом проведення президентських виборів, реєстрація або відмова в реєстрації кандидатів чи виборчих знаків має відбутися протягом 48 годин з моменту подання кандидатур, але не пізніше 17 березня.

     

    Не пізніше 18 березня кандидати, політичні партії, організації громадян, що належать до національних меншин, політичні об’єднання, виборчі блоки та виборці можуть подавати скарги до Конституційного суду (КС) щодо реєстрації або відмови в реєстрації кандидатів або виборчих знаків, залежно від обставин. КС розглядає подання і приймає остаточні рішення, які негайно доводяться до відома Центрального виборчого бюро та публікуються в Офіційному віснику.

  • «Людина 2024 року» за версією ВСРР

    «Людина 2024 року» за версією ВСРР

    Дорогі друзі, Всесвітня Служба Радіо Румунія продовжила свою багаторічну традицію і знову запросила вас взяти участь в спецпроєкті «Людина року» за версією ВСРР. Ми попросили вас поділитися своїми думками про те, яка, на ваш погляд, особистість мала найбільший позитивний вплив на події в світі у 2024 році.

     

    Цього разу ми отримали від вас менше пропозицій, ніж в попередні роки, крім цього вони виявилися дуже фрагментованими та поляризованими, що, можливо, є відображенням нинішніх політичних, соціальних, економічних та безпекових подій і все більш поляризованих думок у всьому світі.

    Тож «Людиною року» за версією ВСРР став відомий американський бізнесмен Ілон Маск.

    Давид Юрешіа з Аргентини пояснив свою номінацію наступним чином: «Свій голос за Людину 2024 року я віддаю американцеві Ілону Маску за його досягнення у світі технологій, такі як чіп Neuralink, який дозволяє людині з тетраплегією користуватися комп’ютером, а також за всі досягнення в космічній гонці завдяки його компанії Space X, які роблять повернення на Місяць і прибуття на Марс все ближчими.»

    Наступні місця у списку фаворитів слухачів ВСРР посіли Дональд Трамп, який переміг на виборах президента США, забезпечивши собі другий термін, та президент України Володимир Зеленський. Нагадаю, що президент України став «Людиною року за версією ВСРР» у 2022 році.

    Серед інших номінантів – Папа Римський Франциск, Державний секретар США Ентоні Блінкен, Генеральний секретар ООН Антоніу Гутерріш, Президентка Європейського парламенту Роберта Метсола, новий Генеральний секретар НАТО Марк Рютте, колишній Європейський комісар з питань внутрішніх справ Ілва Йоганссон, чинний Президент Румунії Клаус Йоганніс, Президентка Республіки Молдова Майя Санду.

     

    На звання «Людина 2024 року» також були номіновані лауреати Нобелівської премії миру і фізики, жертви зміни клімату, засновник Telegram Павел Дуров і Жизель Пеліко з Франції, жертва жахливих зґвалтувань у Мазані.

     

    Серед номінованих спортсменів – колишній великий тенісист Рафаель Надаль, олімпійський чемпіон з плавання, румун Давід Попович та багаторазова олімпійська чемпіонка та чемпіонка світу з гімнастики, 27-річна Сімона Байлз. Окрему номінацію отримали літні Олімпійські ігри в Парижі в цілому.

     

    Щиро дякуємо всім, хто й цього року взяв участь у цьому проєкті та запрошуємо і надалі активно долучатися до наших ініціатив!

  • Людина 2024 року за версією ВСРР

    Людина 2024 року за версією ВСРР

    Дорогі друзі, Всесвітня служба Радіо Румунія продовжує традиційне опитування серед своїх слухачів і дописувачів і запрошує всіх, хто слухає передачі українською мовою в короткохвильовому діапазоні та в Інтернеті, а також читачів сайту www.rri.ro і нашої сторінки в мережі Facebook взяти участь у спеціальному проєкті «Людина року» і в складному та важкому для всіх нас 2024 році.

    Це був непростий рік через триваючу війну, розв’язану Росією в Україні, конфлікти на Близькому Сході, а також глобальне потепління, яке зробило цей рік найспекотнішим за всю історію спостережень.

    Ми просимо назвати людину, яка, на ваш погляд, своїми діями справила найбільш позитивний вплив на світ у цьому році. На базі ваших пропозицій ми оголосимо «Людину 2024 року за версією ВСРР». Хто може бути нею і, головне, чому? Можливо це видатна постать або маловідома широкому загалу особа, котра може бути взірцем для інших? Чекаємо, як зазвичай, ваших думок та аргументів.

    Свої пропозиції ви можете надіслати факсом за номером: +40.21.319.05.62, електронною поштою на адресу: ucra@rri.ro чи звичайною поштою на адресу: Українська редакція Всесвітньої служби Радіо Румунія, п/c 111, вул. Генерала Бертло 60-64, Бухарест, Румунія. Так само, ви можете написати кого вважаєте «Людиною року» на нашій сторінці в мережі Facebook.

    Як завжди ми повідомимо кого слухачі та дописувачі нашої радіостанції обрали «Людиною 2024 року за версією ВСРР» у наших передачах 1 січня 2025 року.

  • Інтерв’ю зі спецпредставником Греції з питань України Спіросом Ламбрідісом

    Інтерв’ю зі спецпредставником Греції з питань України Спіросом Ламбрідісом

    24 – 25 жовтня в Бухаресті відбувся 13-й Aspen – GMF Bucharest Forum, захід, організований Аспен Інститутом-Румунія та Німецьким фондом Маршалла США. Форум став платформою для актуальних і складних дебатів, присвячених вирішенню складних питань у динамічному та нестабільному регіональному та міжнародному контексті. Цього року учасники проаналізували вплив нових технологій, що розвиваються, на національні економіки та безпеку, тенденції в енергетиці та технологіях та їхні наслідки для глобальних ринків, виклики трансатлантичних відносин у контексті виборів у США та вплив війни Росії проти України на регіональну стабільність.

    Цей флагманський форум публічної дипломатії має стратегічне значення в Чорноморському регіоні, об’єднуючи глобальних і регіональних політичних лідерів, провідних представників приватного сектору, відомих експертів та дипломатів серед яких і спецпредставник Грецї з питань України Спірос Ламбрідіс, який дав інтерв’ю нашій радіостанції, в якому наголосив, що Захід не втомився допомагати Україні, яка неодмінно буде відбудована і стане такою країною, могутньою і процвітаючою, на яку вона заслуговує.

     

    Пане Ламбрідіс, вітаю і ласкаво просимо до Бухареста. Я дуже радий зустрічі з Вами. Моє перше запитання: Ви є спеціальним посланником Греції щодо України, які Ваші головні завдання?

    Моє головне завдання, як і багатьох інших країн Європейського Союзу та Альянсу демократій заради України, координувати різні дії моєї країни щодо України, як у відновленні, так і в представництві на різних форумах, де порушуються питання стосовно України. Наприклад, наступного понеділка я їду в Монреаль, де відбудеться велика конференція з питань внутрішньо переміщених осіб, викрадених дітей, а також військовополонених. Нещодавно я був на конференції з розмінування. Коротше кажучи, я є людиною, яка, скажімо так, представляє Грецію там, де обговорюється Україна в більш-менш усіх сферах діяльності.

    Пане посол, які ваші цілі? Яке ваше завдання тут, у Бухаресті, на Aspen-GMF Bucharest Forum?

    Перш за все, для мене велика честь бути присутнім на цьому дуже престижному заході. І меседж полягає в тому, що Захід хоче показати, що питання України не забуте, що Захід не втомився допомагати стороні, яка є об’єктом агресії, якою, очевидно, є Україна, і що, врешті-решт, правопорядок і міжнародні цінності повинні переважати. І саме тому ми поруч з Україною від самого початку і будемо поруч з нею стільки часу, скільки буде потрібно, тому що справедливість, повага до суверенітету, територіальної цілісності та демократії в Україні для нас не підлягає обговоренню. Отже, меседж такий: перш за все, ми повинні бути впевнені, що Україна буде відбудована і стане такою країною, могутньою і процвітаючою, на яку вона заслуговує. Але для того, щоб досягти цього, ми повинні мати Україну. Тому зараз наші зусилля зосереджені на тому, щоб допомогти Україні відбити цю жахливу агресію з боку Російської Федерації, і це саме те, що ми робимо.

    Ваша Високоповажносте, що ще можуть зробити країни НАТО та Європейського Союзу, щоб допомогти Україні у боротьбі з Росією?

    Основна проблема полягає в тому, що, як я вже казав, іноді ходять чутки – звичайно, це фейки, спрямовані на дуже специфічні джерела, що Захід загалом, зокрема, як ви вже згадували, дві основні великі організації, ЄС і НАТО, втомилися допомагати або послаблюють свою оборону допомагаючи Україні. Тому говорити про те, що вони недостатньо допомагають або не хочуть допомагати, – абсолютна брехня. НАТО та ЄС, практично ті країни, які там представлені, тому що, як ви добре знаєте, власне НАТО не бере участі в цьому конфлікті, як стверджують росіяни. Це не війна між НАТО і Росією. Це не так. Але країни, демократії, які є в НАТО і в ЄС, робитимуть усе і стільки, скільки потрібно, щоб постійно підтримувати Україну. Як ви знаєте, у фінансовому плані існує Регламент щодо започаткування Ukraine Facility, який передбачає величезні суми грошей. І незабаром він буде замінений новим фондом на наступні 4 роки. Так само й НАТО, звичайно, після Вашингтонської конференції, саміту у Вашингтоні прийняло рішення про низку кроків, які посилять практичну і моральну допомогу Україні. І ви знаєте, що це за кроки: більше тренувань, більше непрямої допомоги – гуманітарної, нелетальної і летальної допомоги Україні. Знову ж таки, я повторюю, що власне НАТО не бере в цьому участі. І, звичайно, більше представництва адміністративного характеру в самому Києві з офісом НАТО. Отже, багато чого відбувається і відбуватиметься ще більше. Ми будемо йти цим курсом стільки часу, скільки буде потрібно.

    Пане посол Ламбрідіс, як могло б виглядати закінчення війни в Україні за найбільш реалістичним сценарієм?

    Реалістичний сценарій, чи ідеалістичний, ми не хочемо бачити жодного сценарію, який в ім’я реалізму принесе в жертву або людей, або території, або гідність України. Тому остаточна формула миру, яка врешті-решт переможе, бо війна закінчиться, війна не буває вічною, має базуватися на тому, що передбачено резолюцією Організації Об’єднаних Націй і що передбачено міжнародним правом. Тому повна територіальна цілісність і суверенітет для України і, звичайно, повні права для народів усіх залучених регіонів, незалежно від їхнього походження чи мови, якою вони розмовляють, людські життя і людська гідність та людська еволюція до прогресу повинні поважатися всіма. І ви дуже добре розумієте, що я маю на увазі. Люди в Криму чи на Донбасі, які вважають, що вони повинні мати якісь права і все це повинно поважатися. У цьому немає жодних сумнівів. Але це не може бути зроблено ціною каліцтва цілої країни, такої як Україна, відсікання її частин або сумніву в її суверенітеті.

    Пане посол, Росія заявляє, що присутність солдатів НАТО на території України буде серйозною ескалацією війни. А як щодо передбачуваної участі північнокорейських солдатів і, можливо, африканських солдатів на боці Росії? Це не буде серйозною ескалацією?

    Це було б так. Але західні країни, скажімо, ми більш серйозні і прискіпливі до того, що заявляємо. Ми не заявляємо про щось лише тому, що про це згадують у соціальних мережах. У нас немає доказів участі, чисельності, цієї великої кількості африканських або північнокорейських солдатів. Тому ми не коментуємо ці речі. Ми бачимо заперечення цього Росією. Це може бути прямо чи опосередковано зроблено іншими режимами, подібними до російського. Ми дуже добре знаємо, що вона отримує зброю і ракети з Ірану та інших джерел, але це не означає, що Північна Корея чи африканські країни беруть у цьому безпосередню участь. Тому ми це не коментуємо. Тепер, що стосується коментарів Росії про те, що війська НАТО, якщо вони будуть присутні в Україні, будуть серйозною ескалацією, це абсолютно гіпотетично і теоретично, тому що на українській землі немає жодних європейських, натовських чи інших військ!!! Той факт, що ми відкрито тренуємо українські збройні сили в інших сусідніх країнах, є частиною загальної допомоги, яку ми хочемо надати Україні. Але в самій Україні нічого не відбувається.

    Наступне запитання в тому ж ключі. На думку Москви, відправлення американської та європейської зброї і боєприпасів в Україну не є законним. А використання іранської та північнокорейської зброї, боєприпасів та електронних компонентів, що надходять з Китаю, є законним?

    Я думаю, що ви дуже гарно відповіли на своє запитання. Звичайно, це не легітимно. Усі ці країни, які ви згадали, і все це основне озброєння, яке надходить до Росії, дуже добре сприймається і вітається Росією. Чого вони очікують? Що ми залишимо Україну воювати зі списами і стрілами? Звичайно, ми допомагаємо Україні захищати себе і оборонятися. Це наш обов’язок. Є угоди між країнами Заходу й Україною. Власне, нещодавно ми також підписали з Україною двосторонню угоду про співробітництво у сфері безпеки. Тому ми допомагаємо Україні і продовжуємо це робити. Це природно. Ми допомагаємо тому, хто зазнає агресії. Це стаття 51 Статуту Організації Об’єднаних Націй. Це наш обов’язок, моральний, практичний і ми пишаємося тим, що робимо це.

    Пане посол, як західні країни могли б краще боротися з російською пропагандою, фейковими новинами, дезінформацією тощо?

    Це більш загальне питання про те, як дуже відкрите і дуже вільне суспільство Заходу справляється з інформацією, яка сьогодні надходить з усіх джерел: легітимна, нелегітимна, правдива, достовірна, недостовірна, фейкові новини, не фейкові новини. Тому я вважаю, що пересічна людина на Заході повинна, перш за все, сама розуміти, що вона хоче сприймати як новини, серйозно ставитися до цього і краще розбавляти і перетравлювати те, що в переважній більшості надходить щодня до наших вух чи очей під виглядом інформації. Дуже часто ця інформація є фейковою, існує ціла, як ви знаєте, індустрія пропаганди, що походить із сумнівних джерел. Ви згадали про Росію. Я можу згадати вам, кілька років тому, більш жахливе джерело, яким був ІДІЛ. І тоді, як ви пам’ятаєте, члени Халіфату стверджували, що ми ось-ось завоюємо… пів-Європи. Отже, як громадяни, як відповідальні громадяни і освічені люди, ми повинні бути більш уважними до того, що ми слухаємо. Насправді, коли ми очолюємо суспільні, урядові установи на Заході, ми робимо все можливе, щоб захистити себе від таких ситуацій. З іншого боку, ми не можемо запроваджувати цензуру, щоб бути там, бо це те, що ми відстоюємо – свободу слова і вільну демократію, де кожен може говорити все, що він хоче. З іншого боку, ми повинні мати можливість, знову ж таки, як громадяни, судити про те, що ми сприймаємо, а що відкидаємо.

    І на завершення інтерв’ю, пане посол Спірос Ламбрідіс, якими на Вашу думку можуть бути сценарії європейського безпекового порядку після закінчення війни в Україні?

    Це для мене джерело оптимізму, не зовсім наївного оптимізму. Але ви знаєте, як студент і як аспірант, я завжди був на боці ідеалістів міжнародних відносин. Я не є прихильником реалістів, хоча кажуть, що вони зазвичай наполегливіші і саме вони виграють ці ідеологічні битви. Так от, для мене майбутня мирна архітектура Європи повинна включати Росію. Росія – європейська держава. Її не можна виключати, але для цього сама Росія і режим у Кремлі повинні зрозуміти, що такою поведінкою вона виключає себе з сім’ї цивілізованих європейських народів. Ми з розпростертими обіймами чекатимемо на Росію, яка прийме демократичні цінності, суверенітет інших, незалежність інших, поважатиме всіх інших, щоб всі інші могли поважати Росію і включити її в мирну загальну архітектуру Європи. У світі є набагато більше проблем, ніж фактичні помилки відтворення авторитарних режимів через ревізію та нові імперії. І, на жаль, Путін не єдиний, хто плекає такі божевільні мрії. Ви знаєте, є й інші люди, які також стверджують, що вони повинні відновити старі імперії. Це неправильно. Планета потребує нашої уваги. Клімат змінюється. Є масові рухи людей, які змушені тікати зі своїх країн, тому що вони непридатні для життя. Отже, ми маємо всі ці попередження навколо нас, і все ж ми маємо справу з однією людиною, яка веде цілу націю в дуже хибному напрямку і дає дуже поганий приклад іншим лідерам, які можуть піти подібним шляхом. Тому Росія не повинна перемогти, тому що це був би дуже поганий приклад того, куди рухається міжнародний світовий порядок.

  • Новини залізничного транспорту

    Новини залізничного транспорту

    Кількість місць у поїздах до румунського узбережжя Чорного моря збільшилася. Пропускна спроможність “Сонячних поїздів” збільшилася на 3 000 місць на день, і тепер з усіх регіонів країни до узбережжя Чорного моря щодня буде доступно близько 21 000 місць, оголосив національний оператор CFR Călători. На початку літнього сезону щодня продавалося 14 000 місць у поїздах, що сполучають головні міста з румунським узбережжям.

    З іншого боку, CFR Călători збільшить пропускну здатність пасажирських перевезень на ділянці Римніку Вилча-Сібіу (центральна частина Румунії) в період з 8 липня по 9 серпня, щоб врахувати збільшення залізничних перевезень, після проведення робіт з розвитку дорожньої інфраструктури в долині річки Олт для автомагістралі Сібіу-Пітешть. Автомобільний рух на одному з найбільш завантажених маршрутів в Румунії буде зупинено протягом дня.

    Так само, з метою забезпечення очікуваного пасажиропотоку з нагоди проведення фестивалю електронної музики Electric Castle (17-21 липня 2024 року), який відбудеться поблизу міста Клуж-Напока (північний захід Румунії), у період з 16/17 по 21/22 липня 2024 року 12 поїздів національної залізничної компанії матимуть заплановану зупинку на станції Бонціда, на додаток до поїздів, які вже мають там зупинку. Потяги курсують до або з Галаца, Ясс, Тімішоари, Сігету Мармацієй, Деж, Бая Маре. Бонціда знаходиться за 30 кілометрів від Клуж-Напоки та за 17 кілометрів від міста Герла. Живі концерти Electric Castle відбуваються на критих сценах замку Банффі в Бонціди або на відкритому повітрі.

    З іншого боку, національна залізнична компанія CFR Călători оголосила, що до 18 липня знижки у розмірі 20% будуть надаватися тим, хто придбає Interrail Global Pass або One Country Pass, проїзні для подорожей поїздом у європейських країнах, що діятимуть з 1 вересня. Знижка доступна для подорожуючих дорослих, пенсіонерів, молоді та дітей, а також для пасажирів 1-го та 2-го класів. Знижка Interrail Global Pass має гнучкий термін дії: 4, 5, 7 днів на місяць, 10 або 15 днів на два місяці, та безперервний термін дії: 15, 22 дні безперервно, один, два та 3 місяці безперервно.

    Знижка One Country Pass поширюється на наступні країни: Великобританія, Іспанія, Австрія, Франція, Італія, Бельгія, Нідерланди, Люксембург, Ірландія, Чехія, Естонія, Греція, Угорщина, Португалія, Румунія, Болгарія, Хорватія, Македонія, Латвія, Литва, Польща, Сербія, Словаччина, Словенія, Туреччина, з гнучким терміном дії: 3, 4, 5, 6, 8 днів в 1 місяці. Знижка також поширюється на подорожі морської компанії Attica Group між Італією та Грецією, а також між деякими грецькими островами з гнучким терміном дії: 4, 6 днів на місяць. InterRail – це компанія, яка пропонує до продажу залізничні квитки для мешканців Європи, щоб вони могли відкрити для себе її красу.

  • Літні музичні фестивалі

    Літні музичні фестивалі

    Літні місяці в Румунії сповнені найкращих музичних фестивалів. Понад 200 артистів приїжджають до Констанци на румунському узбережжі Чорного моря на пляжний фестиваль Neversea Festival, який відбудиться 4-7 липня. На головну сцену вийдуть зірка поп-музики Нік Картер, учасник відомого гурту Backstreet Boys, колумбійський репер і співак Малума та американська співачка і автор пісень Бебі Рекша. Також на Neversea приїдуть боснійсько-шведський діджей Salvatore Ganacci, бразильський діджей Alok, турецький діджей Mahmut Orhan та американський репер і актор G-Eazy.

     

    У той же час, з 5 по 7 липня, в Ромаеро, поблизу бухарестського міжнародного аеропорту Беняса, проходить фестиваль SAGA. Серед учасників фестивалю – американська реперка і співачка Нікі Мінаж, яка народилася на Тринідаді, голландські діджеї Армін Ван Бюрен і Хардвелл, а також британська співачка, авторка пісень і актриса Ріта Ора. До них приєдналися південноафриканська співачка і авторка пісень Тайла та англійська співачка і авторка пісень Рей, чий дебютний студійний альбом отримав нагороду “Альбом року” на церемонії нагородження BRIT 2024.

     

    На березі Чорного моря, в місті Костінешть, з 10 по 14 липня відбудиться фестиваль ” Beach, Please!”. Фестиваль 2024 року. На ньому виступатимуть, зокрема, американський репер, автор-виконавець Тревіс Скотт та американський репер Wiz Khalifa.

     

    Фестиваль Electric Castle проходить з 17 по 21 липня в замку Банффі в Бонциді, поблизу м. Клуж-Напоки на північному заході Румунії. У програмі: ямайський співак і репер Шон Пол, британський рок-гурт Bring Me the Horizon, американський рок-гурт Queens of the Stone Age і британський тріп-хоп гурт Massive Attack.

     

    Також у Трансільванії, в місті Клуж-Напока, з 8 по 11 серпня проходить фестиваль UNTOLD. Там виступатимуть діджеї світового рівня, такі як Dimitri Vegas & Like Mike, Martin Garrix, Alok та Lost Frequencies, а андеграундна культура матиме власну сцену – сцену Galaxy, де виступлять найвідоміші техно-діджеї: британець Carl Cox, боснійсько-німецький Solomun та австралієць FISHER. Також на UNTOLD приїдуть колишній учасник One Direction Луїс Томлінсон, володар премії Греммі в номінації “Найкращий світовий музичний альбом”, Burna Boy та ще один володар Греммі, південноафриканський діджей Black Coffee.  Серед інших відомих імен – шведський хаус-гурт Swedish House Mafia та Сем Сміт, артист, який подолав розрив між соул і поп-музикою, за що отримав “Оскар”, “Золотий глобус” і 5 нагород “Греммі”. Ми не можемо забути Ленні Кравіца, легенду поп-року, який отримав 4 нагороди “Греммі” поспіль за найкраще чоловіче вокальне виконання в стилі рок.

  • Міжнародний ярмарок сучасного мистецтва MoBU 2024

    Міжнародний ярмарок сучасного мистецтва MoBU 2024

    Другий Міжнародний ярмарок сучасного мистецтва в Бухаресті – MoBU – був організований з 29 травня по 2 червня в Центральному павільйоні Ромекспо в столиці Румунії. Цього року відвідувачам був представлений комплексний, багатофункціональний виставковий павільйон з 22.000 квадратних метрів критих і відкритих площ, присвячених сучасному мистецтву. Програма включала всі заходи, характерні для ярмарку мистецв, від виставок до культурної медіації, екскурсій тощо. MoBU представляє різноманітну та унікальну культурну пропозицію, об’єднавши галереї з Румунії та з-за кордону.

    Ми поспілкувалися з послом MoBU 2024 Міхаєм Згондою про цьогорічний випуск: «У порівнянні з минулим роком, очевидно, що це більша та комплексна виставка. Я маю на увазі майже вдвічі більшу кількість стендів. Йде мова про 50 стендів сучасного мистецтва, мистецтва та спадщини. Тут можна знайти картини від Тоніци до Лучіана та до молодих художників. Ми сподіваємося, що і кількість, яка збільшилася, і якість залишатимуться в постійному балансі, і сподіваємося, що так буде і на наступних виставках. Перші відгуки були дуже добрі. Люди чітко бачать позитивний розвиток у другому виданні. Ми всі знаємо, що на всіх перщих ярмарках або на всіх перших заходах виникають й проблеми або незручності, але ми прагнемо створити краще і більш привітне середовище для відвідувачів і колекціонерів, саме для того, щоб досягти того, що має на меті ярмарок – продати якомога більше творів, тому що тільки так ми можемо підтримати сучасне мистецтво.»

    Петру Лукачу, голова Спілки художників Румунії, розповідає про те наскільки чудовим є те, що відбувається в сучасному мистецькому плані в Румунії: «Чудово, що з’являється все більше ініціатив, які намагаються вивести на сцену сучасне мистецтво, течії всіх жанрів, всіх поколінь і навіть із залученням навіть художників з міжнародного простору. Чудово, що відбувається діалог фактів, адже незалежно від концепції ярмарку чи бієнале, публіка має можливість познайомитися з досягненнями сучасних митців.Я говорю з усіх поколінь, з усіх сфер вираження, ідея про те, що різні прояви співіснують на сцені в різних форматах, з різними викликами, які також походять з експериментальної сфери, як я бачу тут, це альянс невеликих галерей або галерей, керованих художниками, які, будучи об’єднаними, демонструють дуже цікавий потенціал вираження та які змінюють сучасний ландшафт майже радикально, так би мовити, тому що це молоді сили, це художники, які володіють сучасною інформацією, які є надзвичайно конкурентоспроможними. Окрім цих молодих галерей, на ярмарку також представлені художні школи, школи, які завжди приносять сюрпризи на ринок, оновлюючи сучасний простір, простір сучасного вираження, і це ще одна надзвичайна річ».

    Один з важливих сучасних художників, що мав виставку в MoBU, візуальний художник Франциск Кіуаріу, розповів про свою виставку та сенс своєї роботи на MoBU: «Я перебуваю на другому ярмарку MoBU з абсолютно новим проєктом. Він називається No Limit. Це проєкт, в якому я почав представляти свою давню пристрасть – геометрію і простори, зведені до геометрії, людську фігуру та дуже чисті кольорові плани, геометричні фігури, паралелепіпеди, кола і цей зв’язок перезавантаження світу, потреба в якому є дуже гострою, на мою думку. Суспільство потребує такого перезавантаження, і це саме те, що я роблю, те, що я намагався зробити в цьому новому проєкті. Це своєрідний віртуальний простір, який залишає місце для метафізики. Кожен глядач може знайти свої внутрішні, філософські пошуки, робити всілякі інтерпретації робіт у цьому проєкті».

     

    Франциск Кіуаріу визнав важливість MoBU для публіки, яка любить сучасне мистецтво: «Я думаю, що публіка перебуває у процесі формування. Зрілість публіки ще не настала, їй потрібен час. Але поява цих ярмарків якимось чином змушує її, змушує око споживача мистецтва поширювати певну візуальну культуру. І тут я маю на увазі споживачів спеціалістів або ні, але які можуть стати колекціонерами мистецтва».

    Ще одна учасниця виставки – візуальна художниця ATOMA. Вона розповідає про свої роботи, що експонувала в MoBU. Атома також розповіла про свою виставку “Севраже 2.0”, яка проходить у Брашові (центр Румунії): «Деякі з робіт, які були виставлені на виставці “Севраже”, розповідають про тему залежностей, про наші стосунки з технологіями, про почуття, які ми відчуваємо в цій залежності. Тут кілька з моїх робіт, а більша частина робіт знаходиться в Брашові, в Художньому музеї в Брашові, де на першому поверсі музею проходить тимчасова персональна виставка. Я бачу цю виставку як подорож, вивчення публіки та поширення послання далі. Це саме те, чому я почала займатися вуличним мистецтвом, тому що робота в публічному просторі дозволяє спілкуватися з публікою безпосередньо. Це те, чого я також хочу від своєї роботи – спілкуватися з якомога ширшою аудиторією, достукатися до неї, донести свій меседж далі. А 2.0 охоплює другий, проміжний етап проєкту з залежностями. На виставці в Брашові будуть представлені три нові роботи. Експеримент, який я почала робити зі смоляними фарбами, так чи інакше я досліджую цю область все глибше і глибше і хочу якось підготувати себе до наступної виставки, яка буде набагато більш детальною».

  • Румунія вийшла до 1/8 фіналу Євро-2024

    Румунія вийшла до 1/8 фіналу Євро-2024

    Румунія вийшла до 1/8 фіналу Чемпіонату Європи з футболу- ЄВРО-2024, який проходить в Німеччині, як переможець групи Е, завдяки різниці забитих м’ячів, після нічиєї зі Словаччиною 1-1 (1-1), у середу ввечері на “Франкфурт Арені”.

    Перший гол забила Словаччина через Ондрея Дуди (24-а хвилина), але румуни зрівняли рахунок завдяки голу Резвана Маріна (37-а хвилина – пенальті), після фолу на Яніса Гаджі.

    Збірні України та Бельгії в середу ввечері на “Штутгарт Арені” зіграли внічию 0:0 у групі E Чемпіонату Європи з футболу – ЄВРО-2024, тому бельгійці пройшли до 1/8 фіналу, а Україна покидає чемпіонат.

     

    Foto: Facebook / Echipa națională de fotbal a României

  • Чинна коаліція перемогла на виборах до Європарламенту, Нікушор Дан – переобраний мером Бухареста

    Чинна коаліція перемогла на виборах до Європарламенту, Нікушор Дан – переобраний мером Бухареста

    Список кандидатів від керівної коаліції Соціал-демократична партія (СДП) – Націонал-ліберальна партія (НЛП) на виборах до Європарламенту отримав 54% голосів виборців, тоді як кандидати від Альянсу за об’єднання румунів (АОР) – 14%, а кандидати від Альянсу об’єднаних правих (АОП)  – 11%. Це випливає  з результатів екзит-полу, проведеного компанією CURS-Avangarde.

    Демократичний союз угорців Румунії отримав 5%. Згідно з опитуванням, партія S.O.S. Румунія отримала 3%, партія «Оновлення європейського проєкту Румунії” (REPER) – 3%, Соціал-ліберальна гуманістична партія (СЛГП) – 2,0%, незалежні кандидати – 4,0% та інші партії – 4,0%. Опитування було проведене на замовлення СДП та НЛП, дані дійсні станом на 20:30.

    Згідно з результатами екзит-полу, проведеного CURS-Avangarde, чинний мер столиці Нікушор Дан, якого підтримує Альянс об’єднаних правих, отримав у неділю 45% голосів мешканців Бухареста, тоді як кандидатка від СДП Габрієла Фіря набрала 24%. На третьому місці – Крістіан Попеску-П’єдоне, за якого проголосували 13% виборців. Дані дійсні станом на 20.30. Найбільше голосів на виборах до Генеральної ради Бухареста (CGMB) отримав Альянс об’єднаних правих – 30%, за ним йде Соціал-демократична партія – 28%, Націонал-ліберальна партія – 12% і Альянс за об’єднання румунів  – 10%.

    Згідно з даними екзит-полу CURS-Avangarde, оприлюдненими в неділю ввечері після місцевих виборів, СДП виграла політичне голосування в країні (повітові ради) з 35%, за нею йдуть НПЛ – 28%, АОП і АОР – по 12%,

    Явка виборців на виборах до Європарламенту склала 52,38%, а на місцевих виборах – 50%.

    СДП перемогла на виборах, а результат до столичної мерії є уроком демократії, – заявив у неділю лідер соціал-демократів Марчел Чолаку. Заходи, вжиті СДП в уряді, були високо оцінені румунами, – заявив Чолаку в штаб-квартирі партії.

    Президент НЛП Ніколає Чуке заявив, що голосування на виборах до Європарламенту і до місцевих органів влади стало перемогою для румунів, які дали урок демократії. Він подякував 54% румунів, які прийшли на вибори і зробили вибір на користь європейських цінностей.

    Незалежний кандидат Нікушор Дан, чинний мер Бухареста, заявив після оприлюднення часткового екзит-полу місцевих виборів, що він вражений довірою, яку йому надали мешканці столиці, після того, як він отримав найкращий результат на місцевих виборах у Бухаресті. Він заявив, що ініціює, за підтримки Генеральної ради, місцевий референдум про те, як розподілятимуться гроші між столичною мерією та галузевими меріями.