Author: Єуджен Корояну

ВІЗИТ – Президент Румунії Клаус Йоганніс розпочав у понеділок триденний офіційний візит до Південної Кореї, першої країни в Азіатсько-Тихоокеанському регіоні, з якою Румунія підвищила рівень відносин до стратегічного партнерства. Глава держави поклав вінок на Національному кладовищі в Сеулі. У вівторок Клауса Йоганніса прийме його колега Юн Сук Йол. Політичні консультації будуть присвячені зміцненню стратегічного партнерства, політико-дипломатичного та оборонного співробітництва, ключовим регіональним і глобальним викликам, а також активізації галузевих напрямків з наголосом на збільшенні торгівлі та інвестицій у різних сферах. До них відносяться “зелена” та ядерна енергетика, нові технології, ІТ та комунікації, навколишнє середовище та управління зміною клімату, інфраструктура, охорона здоров’я, освіта. Також буде підкреслено особливий зв’язок, який представляють для двох країн міжлюдські та культурні обміни, що значно зросли за останні роки. Візит Президента Клауса Йоганніса до Південної Кореї є першим за останні 16 років на рівні глави держави.

ПАРЛАМЕНТ – Парламент Румунії схвалив у понеділок на пленарному засіданні запит президента Клауса Йоганніса про участь румунської армії в операціях під егідою Оперативної групи з боротьби з морськими мінами в Чорному морі MCM BLACK SEA, починаючи з 2024 року, зі штатним персоналом – до шести військовослужбовців та військовим судном з командою розмінування на борту та екіпажем до 85 військовослужбовців.  Фінансові кошти, необхідні для участі в місіях будуть виділені від державного бюджету, відповідно до чинного законодавства. Сенатори і депутати також затвердили участь румунської армії в операції Європейського Союзу з морської безпеки в Червоному морі, чисельністю до 3 військовослужбовців. Йдеться про коаліційну місію “Prosperity Guardian” під командуванням Сполучених Штатів Америки в зоні відповідальності в Червоному морі, Аденській затоці і на території Бахрейну, починаючи з 2024 року. Порядок денний пленарного засідання також містив інформацію Глави держави про схвалення транзиту обладнання, переданих Естонією Україні, та навчання українських військових.

АРМІЯ – Румунській армії не вдалося знайти достатньо професійних солдатів. У першому турі набору, який проходив у лютому, березні та квітні, на конкурс було виставлено майже 5 100 місць, на які подали заявки понад 6 400 осіб. Частка кандидатів, які не пройшли фізичний тест, склала 24%, психологічний – 18%, медичний – 12%. Зрештою, було прийнято лише 2 626 кандидатів. Міністерство оборони Румунії заявило, що рівень складності фізичного тесту був середнім і що людина у віці від 18 до 45 років з нормальним фізичним розвитком не повинна зіткнутися з великими труднощами.

ЄВРОПАРЛАМЕНТ – Європейський парламент зібрався на нову пленарну сесію в Страсбурзі з понеділка по четвер. На порядку денному – боротьба з насильством щодо жінок, перегляд сільськогосподарської політики ЄС та боротьба з відмиванням грошей. Також на порядку денному дебати щодо нападу Ірану на Ізраїль, заборони на ринку ЄС продуктів примусової праці, оцінки ймовірного втручання Росії в роботу Європарламенту, оцінки результатів президентських виборів в Росії та верховенства права в Угорщині. Цьоготижневе пленарне засідання є останнім у поточному терміні європейського законодавчого органу перед виборами до Європарламенту 9 червня.

ЛІТАКИ – Три літаки F-16, придбані Румунією у Королівства Норвегія, приземлилися в п’ятницю на 71-й авіабазі імені Генерала Емануїла Іонеску в місті Кимпія Турзій (центральна Румунія). Це друга серія з трьох таких літаків, придбаних Румунією у норвежців, перша була отримана в листопаді минулого року. За даними Міністерства національної оборони, завдяки 32 багатоцільовим літакам F-16, якими до кінця наступного року будуть оснащені ще дві ескадрильї ВПС, Румунія посилює свою протиповітряну оборону до рівня, адаптованого до викликів безпеці в регіоні.

САМІТ – У Брюсселі триває засідання Європейської Ради, в якому бере участь президент Румунії Клаус Йоганніс, який також присутній на саміті Євросоюзу у розширеному складі. Європейська комісія сьогодні запропонувала ввести тарифи на імпорт зерна з Росії та Білорусі, щоб запобігти спотворенню ринків Москвою та Мінськом і заспокоїти європейських фермерів, які в останні місяці протестували проти дешевого імпорту, – повідомляє Reuters. Єврокомісія заявила, що тарифи також покликані обмежити можливості Росії фінансувати війну, яку веде в Україні та зменшити обсяги продажу зерна, вкраденого в Україні. Європейські лідери також одноголосно ухвалили більш критичну заяву щодо Ізраїлю, в якій закликали до негайної гуманітарної паузи. Вони закликають відкрити шляхи доступу до доріг, щоб гуманітарна допомога могла потрапити в Газу для задоволення потреб палестинського населення. Європейська Рада також закликає Ізраїль не розпочинати жодної військової операції в Рафаху, де знайшла притулок значна частина населення Гази.

ВИБОРИ – СДП та НЛП, дві партії, що формують правлячу коаліцію в Румунії, затвердили своїх кандидатів, які увійдуть до спільного списку на виборах до Європейського парламенту 9 червня. Незалежна Рамона Кіріак, голова Представництва Європейської комісії в Бухаресті, яка зняла свою кандидатуру з особистих причин, більше не очолює список з 20 кандидатів. Обидві партії зберегли більшість своїх нинішніх членів Європарламенту, але з’явилися й нові імена. З боку СДП до спільного списку увійшли, зокрема, колишній прем’єр-міністр Міхай Тудосе, Габріела Фіря – колишній міністр у справах сім’ї та рівних можливостей, Георге Кирчу – нинішній державний секретар у справах румунів за кордоном, а також депутати Європарламенту Дан Ніка та Віктор Негреску. Серед кандидатів НЛП до Європарламенту налічуються нинішній комісар з питань транспортуАдіна Велян, колишній міністр енергетикиВірджіл Попеску, а також євродепутати Рареш Богдан, Зігфрід Мурешан, Дан Мотряну, Георге Фальке та Даніель Буда. Список буде остаточно сформований наступного тижня. Нагадуємо, що 9 червня також відбудуться місцеві вибори. Цього року заплановані також президентські вибори у вересні та парламентські вибори у грудні.

РЕСПУБЛІКА МОЛДОВА – Парламент Республіки Молдова ухвалив у четвер Декларацію про європейську інтеграцію Республіки Молдова, в якій висловив переконання, що лише вступ до ЄС забезпечить майбутнє суверенної, нейтральної, цілісної та демократичної держави. Депутати Республіки Молдова закликають суспільство в цілому продемонструвати єдність і солідарність для зміцнення політичного і соціального діалогу в ім’я національних інтересів і цієї стратегічної мети – членства в ЄС. У документі підкреслюється, що Європейський Союз протягом десятиліть був “надійним партнером” Кишинева, якому він надавав “безкорисливу” матеріально-технічну та фінансову підтримку для вирішення його численних внутрішніх проблем. У грудні 2023 року Європейська Рада ухвалила рішення про початок переговорів про вступ Республіки Молдова до ЄС.

ВИТРАТИ НА РЕПАТРІАЦІЮ – Засуджені, які втекли з Румунії, будуть зобов’язані оплачувати витрати на репатріацію, – йдеться у проєкті постанови, схваленому урядом і направленому до Парламенту для обговорення та прийняття. Нові положення також поширюються на осіб, які перебувають під слідством, – заявила міністр Аліна Горгіу. Вона пояснила, що законом передбачено дві ситуації, а саме, коли особа, яка переховується від слідства або суду, і друга ситуація – коли особа, яка переховується від виконання вироку, маючи остаточний обвинувальний вирок, винесений судом. Міністр юстиції зазначила, що минулого року румунська держава витратила понад 10 мільярдів леїв (близько 2 мільярдів євро), щоб повернути в країну 800 засуджених. У списку відомих втікачів є, серед інших, колишній мер Бухареста, лікар Сорін Опреску, Аліна Біка (колишня голова Дирекції по боротьбі з організованою злочинністю і тероризмом), Маріо Йоргулеску (син голови Професійної футбольної ліги Джіно Йоргулеску) або принц Паул Філіп (онук короля Карла II).

ЗМІНИ КЛІМАТУ – Зміна клімату сьогодні є незаперечним фактом, тому необхідно вжити негайних заходів, – заявив у п’ятницю міністр навколишнього середовища, водних ресурсів та лісового господарства Мірча Фекет на конференції в Бухаресті, присвяченій Всесвітньому дню води та Всесвітньому метеорологічному дню. Міністр також згадав про конфлікт біля кордонів Румунії, який також має екологічні наслідки. Він підкреслив, що “ми живемо не в найпростіші часи”, і ми можемо скористатися цією нагодою, щоб подумати про те, що відбувається по сусідству з Румунією, і що ми повинні зробити. На заході в Бухаресті в експерти обговорюють як забезпечити доступ до безпечної питної води для всіх людей, а також питання сталого розвитку, громадського здоров’я та продовольчої безпеки.

САМІТ – Глави держав та урядів ЄС разом з експертами зібралися в Брюсселі на саміт, покликаний дати новий поштовх розвитку атомної енергетики. Ця галузь повернулася до уваги Європи після війни в Україні та необхідності скорочення викидів від традиційної промисловості. Атомна енергетика є чистою і енергонезалежною, на відміну від вітрової або фотоелектричної, де виробництво залежить від погоди, а Румунія є одним з лідерів у сфері нових технологій. Президент Румунії Клаус Йоганніс заявив, що Румунія прагне розвивати свою програму ядерної енергетики і працює зі Сполученими Штатами над впровадженням технології малих модульних реакторів. Йоганніс підкреслив, що Бухарест хоче стати регіональним лідером у ядерних операціях, експертизі та ланцюжку поставок. Повернення до ядерної енергетики не подобається екологічним неурядовим організаціям, які влаштували акції протесту в Брюсселі паралельно із зустріччю європейських лідерів і закликають зосередити інвестиції виключно на відновлюваних джерелах енергії. У бельгійській столиці президент Румунії також бере участь у засіданні Європейської ради та розширеному саміті Євро.

НПВС – Румунії залишилося трохи більше двох років, щоб досягти всіх цілей, визначених у Національному плані відновлення та стійкості, фінансовому пакеті грантової та кредитної підтримки, головним чином спрямованому на вирішення проблем, спричинених пандемією COVID-19. Попередження прозвучало в Бухаресті від чиновників Європейської Комісії, відповідальних за реалізацію НПВС. На конференції, присвяченій оцінці стану реалізації НПВС в Румунії, чиновники попередили, що невиконання проміжних цілей може призвести до того, що країні доведеться повернути отримані гроші. Румунські урядовці запевняють, що План в цілому прогресує порівняно з минулим роком.

УРЯД – Уряд у Бухаресті сьогодні затвердив програму державної допомоги для стимулювання інвестицій. Вона передбачає виділення понад 50 мільйонів румунських леїв на підтримку, зокрема, регіональних інвестицій, що мають соціальний та економічний вплив на розвиток місцевих громад. Передбачається, що місцеві МСП також братимуть участь у цих інвестиціях в якості постачальників у регіональних проєктах. На початку зустрічі прем’єр-міністр Румунії Марчел Чолаку заявив, що виконавча влада виділить ще 500 мільйонів євро на будівництво нового медичного комплексу для клінічної лікарні “Фундень”. У той же час, один мільярд леїв буде виділено на реконструкцію лінії метро Берчень-Піпера, найбільш завантаженого маршруту метро в Бухаресті. І останнє, але не менш важливе: румунська виконавча влада ухвалила новий Лісовий кодекс, який, зокрема, передбачає посилення покарання за крадіжку деревини.

БІЄНАЛЕ – Цього року Румунія буде представлена на знаменитій Венеціанській бієнале мистецтв в Італії. Пропозиція Румунії називається “Що таке робота” і підписана Шербаном Саву. За словами експертів, художник ілюструє аспекти повсякденного життя з майже фотографічною точністю, приділяючи особливу увагу особистим станам, в тому числі досліджуючи універсальний досвід роботи за кордоном і те, як він переосмислює поняття дому. На Венеційській бієнале, яка триватиме з 20 квітня по 24 листопада, будуть представлені роботи з 87 країн світу.

КІНО – Фільми з добірок Канн, Берліна, Локарно, Венеції, Торонто та Аннесі увійшли до програми 28-го Фестивалю французького кіно в Румунії, який пройде з 21 по 31 березня в Бухаресті та 12 інших містах країни. У кінотеатрах та альтернативних культурних просторах відбудеться понад 100 кінопоказів, – повідомляють організатори. Вони вирішили відкрити фестиваль у Бухаресті комедією “Важкий рік” (“Une Annee Difficile”) режисерів Олів’є Накаша та Еріка Толедано, авторів “Недоторканних” – одного з найбільших касових успіхів Франції.