Category: Зелений світ

Контейнер із приблизно 9 тоннами відходів з
Великобританії був виявлений митниками в порту Констанца (схід Румунії).

На
прикордонному пункті пропуску Борш (західна Румунія) було виявлено понад 15
тонн відходів, що складалися з вживаного одягу та взуття з Польщі, без
документів на імпорт. Поліція та комісари Служби охорони навколишнього
середовища заборонили в’їзд автопоїзду в країну.

Контрольні органи Румунії на пункті перетину
румунсько-болгарського кордону Русе-Джурджу (південь Румунії) заборонили в’їзд
на територію Румунії автопоїзду, що перевозив понад 21 тонну пластикових
відходів з Греції.

За останні два місяці прикордонна поліція при в’їзді до
Румунії через пункт пропуску через державний кордон Русе-Джурджу зупинила 287 тонн відходів зі сталі, пластику,
алюмінію, цинку, інших металевих матеріалів, металевого пилу, латунних стружок
та полістиролу, які 13 болгарських та п’ятеро румунських водіїв намагалися
ввезти в країну без належних документів.

Це лише кілька останніх новин про спроби ввезення в
Румунію різних видів відходів. Порт Констанца є важливим пунктом ввезення в
Румунію великої кількості відходів, хоча, згідно з документами, в контейнерах
мали б бути вживані одяг чи побутова техніка, автозапчастини або сортоване
сміття для переробки. Але насправді вони не потрапляють в мережу кругової економіки.

Тиждень тому генеральний комісар Національної
охорони навколишнього середовища Октавіан Берчану був у Констанці, де всього за
тиждень було виявлено 55 порушень, виписано штрафи за які перевищили 1,2
мільйона леїв (приблизно 240 тисяч євро). Діяльність трьох румунських компаній
була припинена, а понад 1000 тонн незаконно ввезених відходів було відправлено
назад до Нідерландів та Болгарії.

З цього приводу генеральний комісар
Національної охорони навколишнього середовища Октавіан Берчану заявив: «Кордони
Румунії перебувають під постійним тиском. Нам потрібні нові засоби, на іншому
рівні, в міру викликів, а також потрібна реструктуризація служби. Потрібні законодавчі
зміни, що дозволили б нам діяти ефективніше в цій сфері та більш суворі закони.»

У Румунії незаконне скидання та спалення сміття в
даний час вважаються адміністративним порушенням і караються лише штрафами,
тоді як в інших європейських країнах вони вважаються злочинами.

Комісари Служби
охорони навколишнього середовища нещодавно виявили на території незаконного звалища старих
автомобілів поблизу Бухареста 300 вживаних шин, які напередодні були
вивантажені з автопоїзда, імовірно для спалення. Служба охорони
навколишнього середовища повідомила, що з початку року її працівники перешкодили потраплянню в
Румунію понад 3600 тонн відходів.

Хоча переробка відходів може здатися вигідною
економічною діяльністю, враховуючи, що тарифи в Румунії нижчі, ніж в інших
європейських країнах, насправді багато відходів, що ввозяться в Румунію, не
переробляються і не нейтралізуються, а в решті-решт потрапляють на незаконні
звалища, спалюються, забруднюючи повітря, а іноді просто закопуються в землю.

Колишні римські
золоті копальні у Рошія Монтане, (місті в горах Апусень, Трансільванія) були
включені нещодавно до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Комітет Світової спадщини,
засідаючи у Фучжоу, Китаї, прийняв це рішення 27 липня, коли сповнилося 65
років з дня приєднання Румунії до Організації Об’єднаних Націй з питань освіти,
науки та культури – ЮНЕСКО. Комітет Світової спадщини вирішив, що Рошія Монтане
також має бути включена до Списку всесвітньої спадщини, що знаходиться під
загрозою, через проєкт видобутку золота, розпочатий понад 20 років тому. ЮНЕСКО
звернулася до Уряду Румунії із закликом забезпечити захист цього місця і «не
видавати дозвіл на видобуток» на його території. У 1999 році румунський уряд надав
румунсько-канадській компанії право на розроблення родовищ корисних копалин у
кар’єрах ціанідним методом.

За оцінками експертів тут знаходиться близько 300
тонн золота та 1600 тонн срібла. Масштабні протести екологічних організацій,
які висловилися проти цього проєкту через вплив ціаніду на навколишнє
середовище та руйнування культурної та історичної спадщини в цьому районі,
призвели до того, що наступні кабінети міністрів відклали видачу дозволу на
початок видобутку золота у Рошія Монтане. Рішення ЮНЕСКО припиняє практично
будь-який проєкт видобутку корисних копалин у Рошія Монтане, але суперечки в
суді та в румунському суспільстві тривають.

Після того, як
парламент Румунії у 2013 році заблокував проєкт видобутку золота і срібла,
компанія, яка отримала цю ділянку в концесію у 2015 році звернулася з
клопотанням про міжнародний арбітраж до спеціального трибуналу Світового банку
у Вашингтоні, вимагаючи від румунської держави виплати збитків на 5,75 млрд. доларів. До
винесення вироку представники компанії розглядають можливість порушення нового
судового позову після включення Рошія Монтане до Списку всесвітньої спадщини,
що знаходиться під загрозою.

Кілька румунських
політичних лідерів висловили своє задоволення рішенням ЮНЕСКО, виступаючи за
сталий розвиток району Рошія Монтане. Міністр навколишнього середовища Танцош Барна підкреслив можливість розвитку туризму в районі Рошія Монтане: «Це новий
початок для цієї області. Ми маємо перетворити на перевагу це світове визнання
римських золотокопалень.»

З іншого боку,
мер міста Рошія Монтане Єуджен Фурдуй, один із прихильників гірничого
проєкту, вважає, що місцеві жителі не можуть жити лише за рахунок туристичної
діяльності: «Рошія Монтане має найбільший запас золота та срібла в Європі. Після
включення до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО цей ресурс був заблокований.»

Прем’єр-міністр
Флорін Кицу заявив, що рішення щодо плану розвитку району Рошія Монтане буде
прийнято після консультацій з місцевою владою та після того, як міністр
культури представить ситуацію з цього приводу.

Рошія Монтане представляє собою римський гірничодобувний комплекс, «найважливіший, найбільший і
найрізноманітніший у світі», за даними
ЮНЕСКО, оскільки галереї цих шахт ІІ-го та ІІІ-го століть мають загальну
довжину 7 км. У Рошія Монтане були виявлені воскові дерев’яні
таблички з вигравіруваними текстами того ж періоду, які надали інформацію про
видобуток корисних копалин тієї доби,
коли місто називалося Альбурнус Майор, згідно з написом на воскових табличках 131 року. Видобуток золота в Рошія Монтане тривав до наших днів і слідами цієї
тисячолітньої діяльності є понад сто штучних озер, створених для забезпечення
потоку води до водяних млинів, що використовувалися для відокремлення
золота від руди, добутої з
надр.

Забруднення
та надмірний вилов риби є головними загрозами для біотопів у дельті Дунаю.
Щорічно в цьому унікальному природному куточку проводяться кампанії зі збору
пластикових відходів, які несе сюди Дунай, таким чином забруднюючи Біосферний
заповідник «Дельта Дунаю». З іншого боку, виснаження рибного ресурсу впливає на
харчовий ланцюг, створюючи загрозу для птахів та водних тварин, які залежать
від цього продовольчого ресурсу.

Недавнє
дослідження румунських науковців показує, що в дельті Дунаю налічується близько
9500 видів, але щонайменше третина з них знаходяться під загрозою зникнення.
Принаймні це випливає з документу «Інвентаризація видів у біосферному
заповіднику дельти Дунаю». Щоб запобігти зникненню деяких видів управління Біосферного
заповідника «Дельта Дунаю» впроваджує проєкт, що фінансується коштами з європейських фондів на суму понад 16 млн. леїв
(понад 3,2 млн. євро), під назвою «Заходи щодо охорони та збереження біотопів та
видів, що перебувають під загрозою зникнення на території Біосферного заповідника «Дельта Дунаю», у
міжнародному контексті».

Координаторка проєкту
Віоріка Биске представила кілька видів, на яких зосереджена ця програма: «Я
можу назвати орлана-білохвоста, балабана, орхідею болотну. Місця проживання
деяких видів буде змінено. Буде проведено навіть генетичний аналіз. Йдеться про
11 зникаючих видів та 5 видів біотопів. Будуть споруджені штучні гнізда для
орла, для балабана, відбудеться релокація видів, що знаходяться під загрозою
зникнення, в райони, де ці види зможуть нормально розвиватися. Буде проведена
оцінка генетичного різноманіття дикої природи, що перебуває під загрозою
зникнення, реабілітація середовищ існування, переселення ключових видів,
спеціальні заходи управління для збереження деяких з них, і, як вимагається у
кожному проєкті, відбуватимуться заходи з підвищення обізнаності. Цільові групи
починаються з місцевого населення, бізнес-середовища, очевидно туристів і громадських
організацій, безумовно, державних установ. З нашої точки зору, туристи повинні
бути набагато більш поінформованими, ніж зараз, особливо щодо поваги, яку ми
повинні проявляти до біорізноманіття дельти Дунаю.»

Дельта Дунаю -
одне з найпривабливіших місць для відпочинку в Румунії. У липні-листопаді минулого
року, в умовах пандемії, цей унікальний куточок природи відвідало близько 120 тисяч туристів,
переважна більшість з Румунії. Але туристи можуть стати загрозою для деяких видів
флори і фауни у дельті Дунаю, якщо вони не йдуть чітко встановленими управлінням
Біосферного заповідника «Дельта Дунаю» маршрутами. Особливого розголосу набув нещодавній
випадок, коли туристичний човен зайшов у колонію пеліканів, в результаті чого
знову постало питання про необхідність розробки кодексу поведінки відвідувачів
дельти Дунаю. У дельті Дунаю є близько 500 човнів місцевих жителів, а також ще
200 човнів, які використовуються для пересування туристів, що на думку
фахівців, забагато для території, яка відкрита для широкого загалу.

Програма оновлення румунського автопарку, тобто програма утилізації старих автомобілів під назвою «Рабла» (укр. «Таратайка») стартувала наприкінці квітня. Програма фінансується Управлінням Фонду охорони навколишнього середовища на суму 840 мільйонів леїв (близько 170 мільйонів євро) для фізичних та юридичних осіб, які хочуть замінити старий автомобіль новим, метою програми будучи зменшення забруднення через автомобільний рух. Згідно зі статистичними даними, в кінці 2019 року, Румунія, населення якої нараховує 19 мільйонів жителів, мала понад 8,7 мільйона транспортних засобів, з яких 24% старше 20 років. Нові транспортні засоби, виставлені на продаж в Румунії та оснащені бензиновими або дизельними двигунами, мають норму забруднення Євро 6d.

Фізичні особи можуть звернутися до виробників, затверджених Управлінням Фонду охорони навколишнього природного середовища, щоб заповнити анкети з метою реєстрації в програмах «Rabla Clasic» та «Rabla Plus». Програма «Rabla Clasic» пропонує тим, хто зацікавлений в утилізації старого автомобіля та закупівлі нового, на бензиновому або дизельному двигуні, ваучер на суму 7.500 леїв (близько 1.500 євро), вартість якого була збільшена порівняно з минулим роком на 1.000 леїв (близько 200 євро). На додаток до ваучеру за утилізацію, надаються також еко-бонуси для гібридних роз’ємних автомобілів та для тих, хто має низькі викиди вуглекислого газу – менше 96 грамів на кілометр. Еко-бонус та ваучер за утилізацію старого автомобіля означають зниження на 12.000 леїв (2400 євро) від загальної ціни нового автомобіля. Крім того, на придбання нового мотоциклу в обмін на утилізацію вживаного автомобіля надається ваучер у розмірі 5.500 леїв (1.100 євро). Сума, виділена під час фінансової сесії 2021 року в рамках програми «Rabla Clasic», становить 440 мільйонів леїв, що означає понад 58 тисяч ваучерів та стільки ж вживаних автомобілів, вилучених з обігу.

Для придбання електричних або роз’ємних гібридних автомобілів, вартість ваучера на утилізацію набагато вища. Таким чином, надаються два типи екобонусів, відповідно 45.000 леїв (9 тис. євро) для повних електромобілів та 20.000 леїв (4 тис. євро) для гібридних автомобілів, але не більше 50% від вартості нового автомобіля. Ті, хто хоче відмовитися від вживаного забруднюючого автомобіля та придбати електричне авто, отримають як ваучер на утилізацію, наданий через Програму «Rabla Clasic», вартістю 7.500 леїв, а також і екобонус, виділений в рамках Програми «Rabla Plus».

Порівняно з аналогічною програмою попередніх років, програма Таратайка пропонує можливість передачі ваучерів за утилізацію між усіма типами фізичних та юридичних осіб. Ця зміна дозволить і тим, хто не має вживаних автомобілів, отримати доступ до програми. Також було запроваджено заборону відчуження протягом одного року придбаного транспортного засобу в рамках програми, а також зобов’язання повернути фінансування у разі недотримання цієї заборони.

Однією з найбільших загроз для диких видів птахів є зіткнення з лініями електропередач, що призводить до їх ураження струмом і загибелі. Саме тому Управлінння біосферного заповідника дельти Дунаю спільно з електророзподільною компанією E-Distribuţie Dobrogea, яка діє на східній частині Румунії, та у партнерстві з бенефіціарами із семи європейських країн розгортають проєкт LIFE Danube Free Sky, метою якого є захист 12 видів пріоритетних птахів у Європейському Союзі, та, в тому числі, збереження біорізноманіття вздовж ріки Дунай. Координований Raptor Protection зі Словаччини та фінансований через Європейську програму LIFE, проєкт триває п’ять років і буде реалізований партнерами зі Словаччини, Німеччини, Австрії, Угорщини, Хорватії, Сербії, Болгарії та Румунії та є продовженням попереднього проєкту New Free Sky, (Нове вільне небо), реалізованого мережею дунайських природоохоронюваних територій, Danube Park.

Габрієла Крецу від Управління біосферного заповідника дельти Дунаю подає деталі про цей проєкт: «Проєкт є прикладом транснаціональної співпраці вздовж ріки Дунай. Цей проєкт реалізується Управлінням біосферного заповідника дельти Дунаю спільно з E-Distribuţie Dobrogea в Румунії та у партнерстві з бенефіціарами з інших європейських країн. Проєкт фінансується через програму LIFE, інструмент Європейського Союзу з охорони природи. Проєкт буде розгортатися протягом 5 років. Ми хочемо захистити 12 пріоритетних видів птахів у Європейському Союзі, в тому числі зберегти біорізноманіття та екосистеми вздовж ріки Дунаю».

У рамках цього проєкту Управління біосферного заповідника дельти Дунаю буде проводити моніторинг потенційно небезпечних зон для птахів. Габрієла Крецу: «Ми розробимо схему моніторингу повітряних ліній електропередачі, які ми інвентаризували під час попередніх партнерських проєктів, і таким чином визначимо сектори потенційно
небезпечних ліній для пріоритетних видів птахів. Ми також прикріпемо передавачі до 6 молодих кучерявих пеліканів, щоб визначити, які стовпи небезпечні, та які з них знаходяться в зоні гніздування та годівлі пріоритетних видів птахів. Конкретні заходи щодо ізоляції 100 стовпів від ураження електричним струмом на мережі середньої напруги та маркування пристроями проти зіткнень на мережі середньої напруги у 30 км та високої напруги у 5 км буде здійснювати компанія-партнер E-Distribuţie Dobrogea. Йде мова про спеціальні маркування. У ході попереднього проєкту ми проводили маркування на відрізку 2,5 км і помітили ефективність цих пристроїв. Було проведено моніторинг перед та після маркування, і, таким чином, спостерігалося зниження смертності видів птахів».

Смерть птахів, спричинена ураженням електричним струмом була задокументована для понад 380 видів птахів. Ураження струмом має місце особливо під час міграційного періоду, але також у місцях гніздування та годівлі птахів, на траверсах, перетнутих лініями електропередач. Крім ізоляції стовпів від ураження електричним струмом птахів, цей проєкт включатиме встановлення сотень гніздових ящиків для птаха, характерного дельті Дунаю – сиворакши (Coracias garrulus – лат.), який зазвичай гніздиться в дуплах дерев, що відсутні, особливо в сільськогосподарських зонах в Пардіні та Кілії Веке в дельті Дунаю.

Надзвичайно обачна тварина, рись живе ізольовано і уникає контактів з
людьми. Рись – третій за величиною хижак в Європі після ведмедя та вовка. Він
має надзвичайно тонкий зір і слух, тому здатний відчувати навіть маленьку
здобич на відстані десятків метрів. В Європі налічується близько 10 тисяч особин,
а в Румунії – понад 1200.

Представник Асоціації збереження біорізноманіття Міхай
Поп каже, що рись добре представлена в Румунії: «Останні оцінки
щодо популяції рисі в Румунії показують, що вона присутня у всіх частинах
Карпат, а також живе у низькогірніих (пагорбних)
регіонах, на плато Тирнавелор, у Молдовському Прикарпатті у Внутрішньому Пірикарпатті
на площі від 9 до 10 мільйонів гектарів. Ми вважаємо, що рись не займала всю цю
територію, але, мабуть, в цей момент вона можливо досягла піку поширення в Румунії,
оскільки в цих районах існують сприятливі
умови для розмноження.»

У зрілому віці рись важить від 18 до 30 кг, будучи твариною, яка живе і полює
на самоті на певній території, розповів Міхай Поп. «Рись – схожа на більшість котових, в тому сенсі, що кожна особина має
тенденцію полювати поодинці на певній території, яку позначає та, по мірі
можливості, захищає. Загалом, території самців перетинаються з територіями
однієї або двох самок. Рисі чоловічої статі, як правило, краще захищають свою
територію від інших особин, особливо від інших самців. А самки, як правило,
мають дещо меншу територію, дитинчата жіночої статі залишаються поблизу матері,
якщо поблизу є вільна територія, але десь у віці від півтори до двох років вони
переходять на власну територію. Самці більш рухливі, особливо молоді самці, намагаються
знайти вільну ділянку для полювання та
проживання. Зазвичай, рисі ведуть нічний спосіб життя, але у залежності від певних
умов, пори року, знаходження їжі, рисей також можна побачити протягом дня. Переважно
їх можна побачити на відеокамері, оскільки нова технологія дозволяє краще
спостерігати за тваринами за допомогою
сенсорних камер, таким чином 30…
40% актуальних зображень були зняті протягом дня.»

Рисенята народжуються в період з травня по червень, а у перші два тижні
життя вони сліпі. У самок зазвичай народжується двоє рисенят, які залишаються з
матір’ю протягом першого року життя. Через вирубування лісів, нашестя
туристів або збирачів грибів та ягід зони проживання рисі опинилися під загрозою, – сказав Міхай Поп, член Асоціації
збереження біорізноманіття: «Рівень стресу рисі зростає. Це означає, що
тварина починає набагато більше рухатися всередині своєї території, а це веде
до більш високого використання енергії та збільшення попиту на їжу. У той же
час під час сезону розмноження, особливо в туристичних районах, існує ризик
того, що самка кине своє лігво або, можливо, одного-двох рисенят, які дуже
швидко можуть бути вбиті іншим хижаками, такими як лисиця, вовк тощо. І це
призводить до втрат чисельності особин. Значною проблемою є те, що рись
залежить від популяції оленів. Поки існує стабільна і здорова популяція оленів,
рись буде розмножуватися та виживати у відповідній місцевості.»

Через браконьєрство та бездомних собак їжі може бути недостатньо, що змушує
рись збільшувати територію полювання, а це стає складною місією через конкурентів,
а іноді навіть неможливою через роздрібнення середовищ проживання.

Послуга потокового відео, яка спрямована на допомогу ведмедикам-сиротам,
нещодавно була запущена в Румунії. На платформі Bearflix широка громадськість та
прихильники проєкту зможуть переглядати епізоди із знімками із Приюту, де представлено повсякденне життя ведмедиків у рамках
реабілітаційної програми центру,
улаштованому в горах Хешмаш (центр Румунії). Ті, хто увійде на платформу
Bearflix, зможуть побачити, що всі фільми є з ведмедиками-сиротами та про них, а три підписки на членство – це
фактично щомісячні пожертви на підтримку цього проєкту.

Центр реабілітації ведмежат-сиріт Румунії, коротше названий «Bear Again», був створений 16 років
тому з ініціативи Леонарда Берецького, який шукав і знайшов ізольоване місце,
подалі від будь-якої людської діяльності. З часу його заснування, до цього центру було завезено і практично
врятовано майже 150 ведмежат-сиріт.
Лівія Чімпоєру, старший фахівець із
комунікацій Всесвітнього фонду дикої природи в Румунії,
розповіла нам про цей унікальний центр у Європі: «Ведмедики, які прибувають до нас, спочатку
вводяться в барлоги, де вони отримують першу допомогу. Потім, до дворічного
віку, вони переходять до все більших і більших вольєрів. Центр займає площу 20
гектарів і оточений він близько 2,5 км електричних огорож, що припускає досить
високі витрати, тим більше, що ці електричні огорожі ми повинні зберігати в
належному стані функціонування. Щороку їх потрібно перевіряти, ремонтувати
тощо. Наприклад, саме зараз, у цей період, проводяться відновлювальні
роботи електричних огорож та
встановлення інших. Навіть і так сталося нещодавно, що кільком ведмежатам
вдалося втікти з огорож. Вони досить сильні, але головна їх роль полягає в
тому, щоб захистити ведмедиків від дорослих особин, що надходять із-за меж центру. На жаль, буває і так, що в цей периметр заходить великий ведмідь. Ось
чому цю територію ми повинні захистити якнайкраще.»

Ведмідь – це показник здорового природного середовища та
неоціненний ресурс дикої природи Карпатських гір. Тому Всесвітній фонд дикої природи підтримав та
сприяв діяльності Центру реабілітації ведмежат-сиріт у Румунії – проєкту, який надає шанси на
виживання ведмедикам, які з різних причин, були позбавлені захисту матері. Лівія Чімпоєру, старший фахівець Всесвітнього фонду дикої природи в Румунії: «Взаємодії з людьми майже не існує. Практично, вони мають
прямий контакт з людьми лише тоді, коли їх забирає хтось із лісу, мисливець чи працівник Лісового фонду, потім їх направляють до ветеринара та привозять в центр. Залежно від стану
ведмедика,підгодівля здійснюється таким чином, щоб ведмедик
не робив ніякої асоціації між джерелом живлення і присутністю людини. В
основному вони знаходять їжу, поміщену нами так, як це відбувається в природі,
тому вони розвиваються як нормальні ведмеді, але без матері, роль якої полягає в
захисті. В одного нашого співробітника є безпілотник, з яким він робить це, щоб взаємодія була
якомога меншою, практично, зведена до
нуля. Але час від часу цей безпілотник ламається, це
справді трапилося нещодавно, і тому для цього нам потрібні додаткові кошти.

Після реабілітаційної програми,
яка триває близько двох років, ведмедиків повертають на природу. Зазвичай їх
випускають наприкінці літа або восени, коли ворота останнього вольєра відкривається,
і ведмежата добровільно виходять звідти на волю. Якщо ведмежата були привезені
з більш віддалених районів, їх транквілізують, перевозять і відпускають у районах
походження.

Розташований
на площі понад 75 тис. га, Природний парк Апусень є третім за величиною з усіх національних та природних
парків Румунії. Він був заснований у 2000 році, хоча перша пропозиція створити
цей парк була зроблена в 1928 році вченим і дослідником Емілем Раковіце. У 2009 році
Європейська Комісія оголосила Природний парк Апусень європейським досконалим місцем призначення, додавши його до проекту
EDEN. Цей проект має на меті підвищити видимість нетрадиційних туристичних напрямків,
підвищити обізнаність про різноманітність та якість європейської туристичної
пропозиції, зменшити сезонність, підтримати сталий туризм та створити мережу між туристичними напрямками.
Директор управління Природного парку Апусень Алін Мош підкреслив унікальність цього району, розташованого в
західній частині Румунії: «Він простягається
в трьох повітах, Бігор, Клуж, Алба і покриває практично найважливішу карстову територію гір Апусень і найважливішу карстову територію Румунії.
Він простягається в основному над горами Біхор, і ми також можемо сказати, що
сьогодні він відомий у світі як місце призначення, як природний парк саме через
карстові цінності, які він приховує. Тут природа
створила найважливішу і насправді одну з найвідоміших у світі печеру – Скерішоара,
в якій знаходиться найбільший блок підземного викопного льоду у світі».

Управління
природного парку Апусень відзначила 24 травня Європейський день парків презентацією
інтерактивної карти. Більше про
це розповість директор управління Природного парку
Апусень Алін Мош: «Окрім відомих туристичних маршрутів, окрім туристичних об’єктів, які
відомі на міжнародному рівні, на території парку є багато, багато місць, які
розташовані уздовж туристичних маршрутів або
уздовж доріг загального користування, місця, які, можливо, багато з тих, хто приїжджає
відвідати парк, не знають. Тому ми подумали про цю
програму підключення до природи, в тому сенсі, що рейнджери, співробітники управління
парку, знають ці місця з досвіду їхньої роботи. Є такі місця,
через які люди пройшли, не думаючи, що це може бути місцем, де
вони можуть просто сісти і милуватися красою природи, бо вони не
знали, де саме це місце. На даний момент у нас є 39 таких місць, яких ми облаштували
невеликими дерев’яними лавками.
Здебільшого це колоди, які ми виявили в лісі. Ми просто
вирізали їх, обрізали зверху, так щоб вони
мали зручну форму, і в кожному такому місці змонтували білборд. На них
ми вмістили інформацію, яка також була
оприлюднена на наших онлайн-каналах зв’язку протягом 4 тижнів до Європейського днів парків,
практично з квітня по травень 2020 року.»

Управління Природного парку
Апусень має намір збільшити до сотні кількість таких місць
відпочинку на природі. Відвідувачі цих місць виявлять загальний інформаційний
білборд про цей район, а також кілька порад. Поруч
зі струмком вони прочитають Нехай твої думки попливуть вниз за спокійною
течією, і ти залишись наодинці з природою! В
іншому місці, облаштованому неподалік коріння старого
бука прочитають: Сядь в обійми старого дерева і нехай він
розповість тобі історію лісу!

У Бухаресті та великих містах країни забруднення
повітря все більше й більше зростає. Незалежні мережі для вимірювання якості
повітря в столиці показують, що забруднення є вищим, ніж свідчать офіційні
дані.

Хоча
столична мерія розробила план заходів щодо поліпшення якості повітря, цей план
не впроваджується як слід, попереджає міністр охорони навколишнього середовища
Костел Алексе, який повідомив, що має на меті підвищити кошти для заохочення
електрифікованого та чистого громадського транспорту у великих містах.

Столична
мерія також оголосила про встановлення податку на використання автомобілів у
Бухаресті, щоб зменшити рівень забруднення, податок, що стягуватиметься з березня. Понад
мільйон автомобілів, зареєстрованих у Бухаресті та повіті Ільфов, буде
оподатковано, сподіваючись що це означатиме більш чисте довкілля.

Ось що заявив міністр навколишнього середовища
Костел Алексе на станції вимірювання якості повітря в центральній частині
столиці Румунії: «Всі
державні адміністрації в Румунії повинні зрозуміти, що вони повинні впроваджувати
свої плани щодо покращення якості повітря. Бухарест перебуває в судовому спорі
з Європейською Комісією, і ми не можемо зробити нічого, крім чекати вироку.
Наразі жоден із заходів, передбачених у Плані з питань боротьби із забрудненням,
не був впроваджений. Тому що якби ми втілили ці заходи, ми мали б, набагато
менші показники забруднення. Кероване мною міністерство звертається із чітким посланням
до місцевих органів самоврядування Румунії не гратися із здоров’ям румунів. Я
повідомляю мерам Бухаресту, Ясс та Брашова, а також іншим мерам румунських
населених пунктів, що установи підпорядковані Міністерству охорони
навколишнього середовища щотижня оштрафуватимуть будь-які відхилення, і що будуть
вжиті необхідні заходи».

Близько 12.000 осіб щорічно помирають від забруднення в Бухаресті. У звіті
Рахункового суду від минулого року вказувалося, що тривалість життя в
Бухаресті на 22 місяці нижча, ніж у решти населених пунктах країни, через
забруднення. Законодавство ЄС вимагає від держав-членів уважно стежити за рівнем,
особливо у міських зонах, різноманітних забруднювальних речовин та діяти у разі досягнення
певних меж. Європейська Комісія неодноразово попереджала Румунію, що вона не
дотримується заходів щодо якості повітря в ЄС, і з цієї причини загрожує
штрафами до 400 тисяч євро на день.

У Румунії та Україні впроваджується проєкт «Карпатські
лісові школи – пілотне співробітництво для збереження природи та екологічної
освіти», що фінансується у рамках Програми прикордонного співробітництва
Угорщина-Словаччина-Румунія-Україна на 2014-2020 роки. Проєкт «Карпатські
лісові школи», впровадження якого триватиме 24 місяці, здійснюється Туристичною
асоціацією Івано-Франківщини та Адміністрацією Марамуреського національного
гірського парку. На завершальному етапі проєкту у Румунії відбудеться
транскордонний табір для студентів з природничих наук з обох країн, а в Україні
відбудеться міжнародна конференція з питань екологічної освіти щодо збереження
біорізноманіття у сфері впровадження програми.

Докладніше про це розповіла директор Марамуреського природного
парку Кателіна Богдан: «У рамках цього проєкту ми хочемо створити навчальний заклад на території Марамуреського природного
парку, переймаючи досвід нашого партнера з України, де вже є подібна школа. Завдяки
цим центрам ми намагатимемось популяризувати заходи, спрямовані на збереження лісової екосистеми у районі дії
проекту. У школах-партнерах також будуть навчальні центри, які будуть обладнані
інструментами, необхідними для навчання молоді, яка дасть майбутніх лідерів, котрі
зможуть, таким чином, у своїй професійній діяльності приймати наймудріші
рішення щодо природного середовища. Проєкт має на меті провести масштабні
інформаційні кампанії для населення та створити інфраструктуру для цих освітніх
заходів. Елементом новизни є транскордонна співпраця задля досягнення цих цілей.
Загальна мета проєкту – підтримати дії, спрямовані на збереження лісів на
прикордонній території на півночі країни шляхом розвитку екологічної освіти та
підвищення обізнаності місцевих громад щодо захисту біорізноманіття унікальних
гірських екосистем.»

І Національне управління лісового господарства «Ромсільва»,
точніше її Нямецьке лісове господарство розпочало пілотний проєкт для учнів гімназій.
Мова йде про створення навчального посібника з лісової освіти під назвою «Нямецьки
ліси». Школярі знайдуть у цьому підручнику інформацію про життя лісу, про тварин,
які живуть у ньому, про рослини, породи дерев чи про те, як виглядає ліс у різні
пори року. Діти ознайомляться зі слідами різних тварин і зможуть навчитися робити
шпаківні своїми руками. Теж у путівнику учні дізнаються що таке лісовий розплідник
та що таке природоохоронна територія.

Орнітологи
виявили новий вид дикої птиці в живій природі Румунії. Йдеться про білу гуску
(Anser caerulescens), птаха, характерного для Північної Америки, виявленого біологами
Румунського орнітологічного товариства Доріном Дамоком та Дані Дреганом в ході проведення моніторингу диких гусей на Великому острові Бреїла
(східна Румунія), в рамках проєту «Збереження казарки червоноволої по всьому
маршруту міграції», що фінансується за програмою LIFE Європейської комісії.
Проєкт зосереджений на червоноволій казарці, що гніздиться в Сибіру, ​​але
зимує в Румунії, Болгарії та Україні. У рамках цього проєкту фахівці намагаються
визначити, де харчуються та ночують ці птахи,
а за допомогою мисливців намагаються припинити браконьєрство. Новий птах, який є
білим, було легко помітити в зграї гусей темного кольору. Фахівці мають
з’ясувати, звідки цей екземпляр, оскільки Румунію не перетинає жоден маршрут міграції птахів з Америки.

Розповідає
Овідіу Буфніле, відповідальний за зв’язки з громадськістю Румунського
орнітологічного товариства. «Біла гуска
– це не птаха, яка не зустрічається Румунії. Вона гніздиться в Північній
Америці, в Канаді, в тундрі і мігрує на зиму лише на південь Північної Америки.
Це означає, що її можна побачити у Мексиці та Флориді. Однак деякі екземпляри через
сильний вітер або шторм в океані іноді відносить у Західну Європу. Кілька
екземплярів було помічено у Великобританії, в Нідерландах, Данії, але ніколи в
середині Європи, зокрема у Румунії. Ми не можемо точно сказати, як ця гуска опинилася у
нас. Це може бути птаха, яка потрапила сюди випадково, але це може бути й птаха,
що втекла із колекції. І саме в цьому хотіли переконатися мої колеги, що це не
птаха, що втекла з колекції, у цієї птиці не було орнітологічних кілець, які б засвідчували
її походження. Ця птиця не мала кільця і ​​не мала ознак зносу крила, як це відбувається
у птахів, тривалий час утримуваних у неволі. У Румунії є лише один вид дикої
гуски – сіра гуска,яка тут гніздиться, решта видів лише зимують у нас. Вони прилітають
з Сибіру, ​​зі Скандинавського півострова, а щодо екземпляра, який
прийшов до нас, орнітологи навіть не знають, як його охарактеризувати. Ми не
можемо знати, звідки ця гуска походить.»

Це не
єдина знахідка біологів Румунського орнітологічного товариства. В останні роки,
один за одним, уперше були виявлені екземпляри мухоловки кавказької, кропив’янки
пустельної, щеврика азійського, а також нові види ракоподібних, комах чи
рослин.

Селище Чугуд у повіті Алба відоме численними сучасними проєктами, що
припускають використання відновлюваної
енергії. Протягом багатьох років голови цього населеного пункту освоюють кошти з європейських фондів, які перетворили селище на сучасне місто з асфальтованими дорогами,
електрикою, системою централізованого комунального
водопостачання та водовідведення, Інтернетом, автоматичними квитками на
громадський транспорт або автоматичною сплатою податків та місцевих зборів.

А в галузі зеленої
енергетики Чугуд впроваджує проєкт створення системи фотоелектричних панелей
та зарядної станції для електромобілів, -
каже речник мерії Чугуду Дан Лунгу. «Ми розробили розумну систему виробництва електроенергії, яка забезпечить
електроенергією приміщення мерії, а також станцію зарядки електромобілів. Фактично
на цій зарядній станції одночасно можна буде заряджати два електрокари. По
перше, ми матимемо нульові витрати на все, що означатиме споживання
електроенергії, але в той же час ми заохочуватимемо використання електрокарів. Мерія
Чугуду вже більше року використовує стовідсотковий електрокар. Ми маємо розумну
школу, яку відкрили нещодавно та хочемо, щоб ця школа також була забезпечена сонячною
енергетикою.»

У Чугудській
середній школі діти користуватимуться сучасними освітніми технологіями, такими
як цифрові підручники, інтерактивні дошки, віртуальна бібліотека, електронний журнал
або платформа, завдяки якій вчителі, учні та батьки можуть краще взаємодіяти.
Інноваційне рішення пропонується дітям, які з медичних причин не можуть відвідувати
уроки. Вони мають у розпорядженні систему дистанційного навчання, до якої
можуть підключитися вдома вводячи ім’я користувача та пароль. Так само учні Чугуда
більше не будуть змушені носити в портфелях купу книжок, оскільки отримають
планшет, на якому будуть всі потрібні їм в навчальному процесі підручники та
книжки у цифровій формі. Селище Чугуд також впровадило два проєкти на суму понад 150 тис. євро, які
фінансуються з Екологічного фонду, завдяки яким на площі 1 га було побудовано розважально-ігровий
комплекс для дітей. Так само місцеві жителі вже вибірково збирають відходи та
компостують побутові відходи.

Нещодавно Сенат Румунії прийняв проект закону про
внесення змін до Закону про полювання, згідно з якою дозволяється полювання на
деякі види тварин, які раніше підлягали особливій охороні. Це, зокрема, бурі
ведмеді, баклани та чорні кози. Ведмідь був включений до списку диких тварин,
на яких протягом п’яти років буде дозволено полювання у певний період року.
Проти цього виступили екологічно організації, які ініціювали онлайн-петицію із
закликом про скасування відповідних поправок до закону про полювання у Палаті
депутатів. За 4 дні петиція набрала 30 тис. підписів.

Крістіан Ремус Пап, фахівець з великих м’ясоїдних
тварин, екологічних коридорів та з управління природоохоронними територіями Всесвітнього
фонду дикої природи – Румунія розповів: «Зазвичай для таких рішень потрібно
мати ґрунтовні дані та знати, у тому числі, яка тенденція популяції ведмедів, а
також багато інших даних, які мають допомогти в прийнятті того чи іншого
рішення. За відсутності таких аргументів це рішення Сенату, безумовно, не
стоїть. Є й інші поправки, прийняті Сенатом, не такі небезпечні. Наприклад,
будь-яка діяльність з добування об’єктів дикої фауни в наукових цілях була
прирівняна до полювання, що не є нормальним. Врешті-решт це своєрідна спроба послабити
законодавство, послабити природоохоронну діяльність та зусилля із захисту диких
тварин. В умовах відсутності достатньої кількості інформації, як я вже сказав, не
можна робити і приймати такі пропозиції. Ми неодноразово вимагали збору даних
про місцезнаходження ведмедів, про їх кількість за площею, за повітом, щоби
приймати найкращі управлінські рішення. Якщо законодавство ослаблене, ми нічого
не зможемо зробити для захисту бурого ведмедя, хоча він був взятий під суворий
захист, був внесений до всіх списків Директиви про біотопи. У дійсності мається
бути створені спеціальні заповідні зони для захисту виду та забезпечення його
сприятливого природоохоронного стану. Якщо ці поправки будуть прийняті й Палатою депутатів ми зазнаємо величезних втрат, в тому числі економічних.»

Хоча козиця звичайна або чорна коза символічним для
румунських Карпат видом і не становить ніякої небезпеки для людей, згідно з
новими положеннями закону про полювання було прийнято рішення дозволити полювати
609 чорних кіз у 2019-2020 полювальному сезоні, що викликало негативні реакції.
Екологи зазначають, що єдиною реальною причиною для відстрілу козиць є
отримання трофеїв, які є надзвичайно цінними. Трофей чорної кози коштує від 880
до 3000 євро.

Через небезпеку, яку становлять для рибальства і
баклани були включені до списку видів, полювання яких буде дозволено.

Всесвітній фонд дикої природи – Румунія разом з 20
іншими організаціями з охорони навколишнього природного середовища та захисту
тварин надіслали членам профільних комітетів Палати депутатів спільну позицію з
вимогою відхилити зміни до Закону про полювання, особливо положення, які
передбачають виключення бурого ведмедя з переліку ссавців, що знаходиться під
суворою охороною.