Category: Зелений світ

Забруднення повітря є однією з головних проблем великих міст. Основним забруднювачем навколишнього середовища є дорожній транспорт, Бухарест будучи одним з найбільш забруднених європейських міст. Фахівці стверджують, що рівень забруднення повітря в Бухаресті у пять разів перевищує допустимі європейські норми.

Згідно з результатами дослідження від 2011 року, в списку міст з найбільшим рівнем забруднення атмосферного повітря у Європі, Бухарест посідав навіть перше місце. “Зроби глибокий вдих” є проектом організації “Green Revolution” у партнерстві з Фундацією “Carl von Linde”. Це унікальний проект в Румунії, проект, який має чіткий сигнал: “Ми не можемо дозволити собі розкіш не дихати! Ми повинні дбати про наше повітря!” – сказала Ралука Фішер, голова “Green Revolution”: “Проект ““Зроби глибокий вдих” має виховний характер та усвідомлення важливості якості повітря для здоровя громадян. На міжнародному рівні були проведені численні дослідження Всесвітньою організацією охорони здоровя і не лише, які засвідчують і показують наскільки важливим є повітря для здров’я кожного громадянина. Це був головний мотив ініціювання нашого проекту. Румунія примушуєються діючою європейською директивою застосовувати низку законів для покращення якості повітря, а даний проект передбачає залучення людей для того, щоб усвідомили, що означає парникові гази, двоокис вуглецю та якими є заходи, які можна застосувати у боротьбі із забрудненням повітря, без того щоб зашкодити життєвому рівню.”

Проект “Зроби глибокий вдих” розгортається зокрема в центральній зоні столиці. Йде мова про мобільне спорудження з двома кімнатами. У одній кімнаті створена ідеальна спокійна атмосфера, переповнена рослинністю, а в іншій кімнаті презентується імідж можливого майбутнього, в якому людина намагається відновити зруйнований світ.

Проект адресується в тій же мірі і представникам влади. У рамках проекту будуть проведені круглі столи та консультації між вирішальними факторами центральної та місцевої влади для пошуку рішень, які б забезпечили захист якості повітря. Щодня у Бухаресті рухаються майже один з половиною мільйон автомобілів, які викидають у атмосферу понад 4 тонн свинцю. В останні 18 років, зелені місця в Бухаресті зникли на 60%. На даний момент одному жителю Бухареста припадає майже 7 квадратних метрів зелених насаджень, тобто чверть від європейського мінімального стандарту (26 кв.м.). У 2009 році, у Європейському Союзі забруднення повітря було причиною виплати 100 мільйонів лікарняних і більше 350 000 випадків передчасної смерті.

Після двохсотлітньої відсутності, недавно у водах дельти Дунаю фахівці спостерегли бобрів. Напевно вони мігрували з довколишніх річок, завдяки проекту з репопуляціі цієї тварини, розпочатого в 1998 році на річках Олт, Муреш і Яломіца. Бобрів в дельті Дунаю було знято на зйомках зроблених WWF Румунія у співпраці з організацією Rewilding Europe, які почали відслідковувати цього ссавця ще з квітня.

Європейський бобер є строго охоронюваним видом тварини, що зникла на початку XIX століття, не тільки з Румунії, а й з більшості країн Європи, з тих же причин: надмірного полювання і зміни оселищ проживання. Александра Панаїт, координатор проекту в дельті Дунаю з боку організації Rewilding Europe. “Історія бобра в Румунії закінчилася близько 1829 року. У Румунії за ним навіть полювали аж до винищення, зокрема для використання у хутряній промисловості. У світі їх полювали, в минулому, зокрема для використовування його секрецій залоз в парфумерній та фармацевтичній промисловостях. До кінця XIX століття, цього ссавця, було практично побічно врятовано, тому що відбулася зміна в моді. Наприклад, у Сполучених Штатах більше не полювали бобрів і торгівля хутром практично різко скоротилася, тому що були знайдені інші матеріали для виготовлення циліндрів, наприклад. Було виявлено оксамит та інші хімічні речовини, які використовуються зараз в парфумерній промисловості чи для виробництва ліків і трохи по трохи зросли зусилля щодо підвищення поголівя’я бобрів….”

Бобер є напів-водною твариною, пристосованою до нічної діяльності. Вони воліють селитися по берегах повільно поточних річок, стариць, ставків та озер, водосховищ, іригаційних каналів і карєрів. Уникають широких і швидких річок, а також водойм, що промерзають взимку до дна. Їх називають ще “інженерами природи”, тому що вони гризуть дерева, що провалюються з одного берега на інший і наполегливо працюють, щоб змайструвати собі найгеніальнішу хатину, канал чи дамбу. Александра Панаїт: ”Наприклад, у Німеччині, в 2004 році, коли сталися там великі повені, влада вирішила ввести знову, вгорі за течією, кілька сімей бобрів, бо це були осушені зони, а бобрам вдалося відновити водно-болотні угіддя. Збудованими греблями бобрам вдалося затримати воду і, практично, зменшити руйнівні наслідки повеней. У дунайській дельті, в комуністичний період, вплив на екосистеми був драматичним. Тамтешні екосистеми були значно змінені, і зараз ми намагаємося здійснити екологічну реконструкцію. Ми намагаємося відновити цю територію, такою якою була вона щонайменше 100 років тому. Це припускає величезні фінансові зусилля, і бобер є тим, хто забезпечує харчовий ланцюг. Він має ієрархічний вплив, який починається зі зміни морфології і гідрології водотоку, він починає гризти дерева і, зазвичай, це стимулює поступове накопичення поживних речовин. Було доведено, що рівень біомаси в районі, де водиться бобер, є значно вищим ніж в інших зонах, тобто популяції мікро і макроорганізмів є значно вищими, а більша щільність рослин і водоростей призводить до високого біорізноманіття птахів, наприклад. Було доведено, що навколо однієї нори бобра водяться більш ніж 50 видів птахів.. “

У водах Румунії водяться навколо 1500 бобрів.

Оглядова вежа Природного парку Векерешть, де громадяни можуть приходити аби побачити столичну Дельту, була, днями, відкрита з нагоди Всесвітнього дня навколишнього середовища. Це найвища оглядова вежа з Румунії та світі, розташована на 17-му поверсі багатоквартирного будинку поруч з парком, на висоті 60 метрів. У Центрі спостереження Природного парку Векерешть, зацікавлені можуть увійти у контакт з міським біорізноманіттям, можуть обмінюватися ідеями з фахівцями з питань довкілля, можуть розробляти проекти та заходи присвячені довкіллю та міським зеленим зонам.

Відвідувачі можуть користуватися біноклями, монокулярами та інформаціями. Вхід вільний за попереднім записом. Лівіу Міхаю, голова Асоціації “Рятуйте дельту Дунаю”, один з ініціаторів цього проекту: Минув 41 місяць від коли фотограф Гельмут Ігнат виявив цей скарб біорізноманіття, цей справжній музей в колишньому Резервуарі для зберігання води, який був помилково спроектований Чаушеску і залишився напризволяще до сьогодення. Ніхто не хоче повірити, що протягом двох років нам відмовляли словами “Не можливо .. Це не можливо…”. У Буенос-Айресі є Костанера-Сур, яка має більше 200 гектарів і яку відвідують понад мільйон туристів щороку. Такою є мета цього парку, в якому водяться більше 110 видів птахів і тварин. Це парк для мешканців Бухареста. Організація “Рятуйте дельту”, “Екополіс”, “Kogayon” і “National Geographic”, за допомогою Уряду Румунії, разом з Міністерством охорони навколишнього середовища, зробили виняткову роботу. Це перший міжміський парк, захищений у Румунії. Прага має 88 природоохоронних територій, і Відень має 30% своєї території з подібним режимом захисту. Практично, разом з дітьми ми спостерігатимемо за видрами, птахами і більше дізнатися про місто”.

Перетворення Дельти Векерешть на Природний національний парк буде зроблено протягом трьох років. Його буде розділено на сектори. У центрі буде створена спеціальна зона захисту, куди туристи не матимуть доступу, а до проміжних ділянок туристи зможуть дістатися доріжками і мостами. Природний парк Векерешть має близько 200 гектарів рослинності і водно-болотних угідь, що живляться підземними водами, і де водяться у стабільній екосистемі різні види риб, качок, лебедів, чайок та ящірок.

Метелики завжди були одним з видів комах, які викликали інтерес дослідників. Але інтенсивне сільське господарство і природні дисбаланси нічого не пробачили на своєму шляху, і багато видів метеликів зараз знаходяться під загрозою зникнення. Одним з прикладів є Синявець-аріон /Maculinea arion/, що в західній Європі зник і мешкає тільки у сухих гірських травянистих районах поблизу міста Клуж.

Цей вид метеликів є прикладом для збереження природи в європейських країнах і включений до Червоної книги більшості європейських країн, до Європейського Червоного списку метеликів і до Директиви ЄС про збереження природних оселищ та видів природної фауни і флори.

Ласло Ракоші, професор біологічного факультету Клузького університету, є тим, хто ініціював проект щодо захисту тих видів метеликів, котрі зникли в решті Європи. “Тут єдине місце в Європі і в світі, де зустрічаються унікальні види метеликів разом. У решті Європи – в Бельгії, Голландії, Англії, частково в інших країнах Центральної та Західної Європи вони зникли майже повністю. В результаті їх зникнення, ЄС розробив низку нормативно-правових актів, кілька списків, до яких були включені не тільки метелики, а й рослини, птахи та інші тварини, які мають бути захищені у всьому Євросоюзі… Щоб допомогти фермерам, але й всьому регіону, де мешкають ці особливо важливі види метеликів, з допомогою міністерства ми розробили спеціальну програму, яка діє тільки в Румунії. Згідно з цією програмою фермери отримують по 240 євро на кожен гектар, якщо косять сіно лише у певний період або пасуть обмежену кількість тварин на цих ділянках. Косини вони можуть тільки після 25 серпня, оскільки в червні і липні ці метелики розмножуються. Фермерам заборонено косити траву раніше серпня. Так Європа захищає ці природні оселища, щоб врятувати те, що ще можна врятувати.”

Ділянка, де мешкають ці метелики увійшла до мережі природоохоронних територій “Натура 2000”, а називають її “Пагорок метеликів”. Це національний заповідник, який включає території зі степовою рослинністю де мешкають рідкісні види метеликів. Заповідник “Пагорок метеликів” має площу 20 га і розташований на пагорбі, що по лівій бік річки Арджеш, в оточенні виноградників і сільськогосподарських угідь. Після жуків, метелики є другою за величиною групою комах.

Румунія є однією з найбагатших європейських країн видовою різноманітністю метеликів – більш ніж 4000 видів. Це завдяки різноманітності ландшафту і краще збереженій природі, ніж в інших країнах. У Клужі налічується більше 2000 видів метеликів. Більше 90% метеликів ведуть нічний спосіб життя, тобто є нічними метеликами, тому вони менш відомі широкому загалу. У майбутньому місцева влада сподівається, що метелики стануть однією з головних туристичних атракцій в регіоні.

Через понад 200 років після їх зникнення, зубри повернулися в Південні Карпати. Зокрема, зубри були привезені з різних центрів з розведення племінних тварин Європи у передгіря гір Тарку, територія обрана для поновнення популяції цієї тварини через надзвичайні природні умови і яка займає площу в 59.000 га. Більше ми дізнаємося від Адріана Гегетіша, керівника проекту Всесвітнього фонду дикої природи в Румунії: Перевезення зубрів був успішним заходом, хоча це було досить важко організувати, тому що потребувало більше підготовки…. і більше логістики. Це був найбільший транспорт зубрів (17 штук) зроблений коли-небудь у Європі. Їх акліматизація пройшла добре. Вони пробудуть протягом місяця в огорожі для акліматизації, а потім їх буде переміщено в іншу огорожу, де вони б легко звикнули до навколишнього середовища, і лише опісля, тобто восени поточного року, їх буде випущено на волю.”

Відновлення популяції зубрів у Південних Карпатах є проектом Фонду “Rewilding Europe” та екологічної організації Всесвітнього фонду дикої природи Румунія. Метою проекту є створення населення не менше 500 зубрів до 2025 року, які будуть проживати в стадах. Їхнім оселищем будуть 1,4 млн. гектарів гір і долин Південних Карпат. Адріан Гегетіш: “200 років тому зубри водилися у нижніх частинах гірських схилів і пагорбів Румунії, але через браконьєрство та надмірне полювання, практично, вони були знищені. Вони повернулися до Румунії в 50-х роках у Лісовий резерват Слівуц з Хацегу, де були привезені два екземпляри з Польщі. Потім виникли й інші заповідники в Нягра Букшань, Вама Бузеулуй у Брашовському повіті та у Венеторь Нямц. Це, практично, вперше коли ми відпускаємо їх на волю. Вже є невелика популяція зубрів і у Венеторь Нямц – 12 екземплярів, з яких 10 було випущено на волю, а два народилися на волі. Плануємо випустити на волю інші 6 зубрів, які ми отримали два тижні тому з Великобританії. Отже, є дві програми випущення на волю зубрів: одна у Венеторь Нямц, а друга у нас в горах Тарку — Карашсеверінсього повіту”.

У світі водяться понад 5000 зубрів, з яких тільки 3400 водяться у вільних стадах або у напів-вільному режимі. Румунія є однією з девяти європейських країн де зубри живуть серед дикої природи, після Латвії, Литви, Білорусі, України, Польщі, Словаччини, Росії та Німеччини.

Клуж-Напока стане в найближчі два роки найбільш доброзичливим містом з дикими птахами. Румунське орнітологічне товариство проводить проект, в ході якого орнітологи, громадськість та фахівці лісового господарства піклуватимуться тим, щоб у місті Клуж і його околицях гніздилися і зимували якнайбільша кількість видів птахів. Велику частину гнізд вже розміщено в лісах і садах по всьому місту. Теодора Домша координатор проекту розповідає: “Проект розпочався з дуже очевидного факту. Природна спадщина сильно страждає через антропогенний тиск, який посилений відсутністю інформації та інтересом як з боку громадськості, так і відповідальних органів влади. У місті Клуж проживають понад 40% жителів повіту. Це призводить до зменшення місць проживання птахів, зокрема, до відсутності місць гніздування. В принципі, ми за рахунок розміщення гнізд і годівниць хочемо збільшити кількість видів птахів. Від горобців, ластівок, зябликів, чорних дрізд, рябинника до дятлів і деяких хижих нічних птахів, і у всіх наших діях ми намагаємося залучити добровольців. Всі гнізда розміщені на деревах, ми намагаємося приховати їх покровом дерев, але окрім гнізд, ми плануємо розмістити там і годівниці на зимовий період, оскільки хочемо допомогти птахам мати більше їжі в цей важкий період року.”

Учні та студенти будуть тими, хто займатимуться годуванням птахів зерном, і теж вони ходитимуть у ліс поблизу Клужу на семінари за участі ремісників, які навчать їх споруджувати гнізда і годівниці для птахів. Теодора Домша: “У перший рік, ми розмітимо всі гнізда, годівниці і рекламні білборди. Ми будемо перевіряти чи все було зроблено як слід. Практично, ми будемо тими, хто піклуватимемось про ці годівниці і постачатимемо їх зерном за допомогою учнів з різних шкіл. Так само ми плануємо проводити цілу низку заходів для кращого поінформування громадськості. Протягом двох років реалізації проекту ми проводитимемо “Соловійну ніч” в клузькому Ботанічному саді, це дуже популярний вже захід. Йдеться про концерт симфонічної музики у супроводі концерту птахів у Ботанічному саді. Так само буде й спостереження за птахами у Етнографічному парку Трансільванії, у червні. Щороку ми відкриваємо сезон з годування птахів за допомогою дітей.”

Проект фінансується за рахунок грантів на суму 74. 500 євро.

Весною, точніше у квітні-травні в декількох невеликих районах Румунії, цвіте Строкатий тюльпан або Рябчик великий. Відрізняється ця квітка від інших тюльпанів своїм неповторним фіолетовим кольором з білуватими плямами, розміщеними у шаховому порядку. У минулому вона навіть так і називалася – Шахова квітка, а в народі її називають “цесаркою, за назвою птахи, оперення, якої поцятковане круглими світлими плямами.

Це надзвичайно гарна і крихка рослина, тому ще у 1960 році вона була оголошена пам’ятником природи. Навіть і так, в деяких районах країни ця квітка перебуває під загрозою зникнення. Щоб не втратити цей чудовий екземпляр румунської флори, фахівці Центру біологічних досліджень Жібоу впроваджують проект порятунку і збереження цієї рослини.

Докладніше про це розповідає директор центру Космін Сікора. “Ми хотіли побачити, чи знаходиться ця квітка в нашому повіті Селаж. На жаль тут її практично не стало. Проте, ми знайшли Строкатий тюльпан в інших областях, дуже близько до заповідників, тоді вирішили зробити все від нас залежне, щоб захистити цю рослину. Отже, ми почали програму розмноження рослини “в пробірці, тобто в лабораторіях Центру біологічних досліджень Жібоу. З кожного листя може отримати десятки або навіть сотні одиниць цього тюльпана. Потім відбувається процес акліматизації доти, доки він готовий до розсадження в природних умовах. Зараз ми знаходимося на етапі розмноження в лабораторії, кілька екземплярів посадили в ботанічному саду, щоб побачити чи здатна ця рослина до адаптації. Наш проект перебуває на початковій стадії, оскільки на сьогодні у нас немає фінансування. Коли ми отримаємо кошти візьмемося й за іншими видами, що занесені до Червоної книги, як наприклад дикі нарциси, які цвітуть весною як і Строкаті тюльпани в окремих місцях і, так само, можуть бути під загрозою…

Строкатому тюльпану щороку в третю неділю травня присвячується однойменний фестиваль в ботанічному заповіднику “Низовиний ліс, що знаходиться в повіті Бістріца. Це старий дубовий ліс, який простягається на 80 гектарів. У тіні дерев і на вологому ґрунті цього лісу знайшов ідеальні умови для себе Строкатий тюльпан.

Година Землі (Earth Hour) є міжнародною подією, яка відбувається щороку в останню суботу березня, коли вимикається світло протягом однієї години на добровільній основі, як індивідуальними споживачами, так і установами і економічними одиницями.

Ставши все більш поширеним, це глобальне явище не тільки допомагає довкіллю і сприяє підвищенню обізнаності щодо проблем, що стоять перед нашим суспільством, а й просуває єдність і співпрацю мас людей для досягнення спільної мети. У Румунії “Година Землі” відзначається з 2009 року. Протягом останніх двох років екологічна організація, яка координує цими заходами, Всесвітній фонд природи (WWF) Румунія, просунулася ще далі, започаткувавши у 2012 році конкурс за титул “Годину Землі”, в якому мерії по всій країні змагаються в проектах з питань навколишнього середовища.

Чібі Магор, директор WWF Румунія: І цього року був проведений конкурс. На даний момент, міста були найбільш активними у просуванні “Години Землі”, і протягом декількох днів, румуни зможуть голосувати і обрати румунське місто “Години землі 2014 року”. Минулими роками переможцями стали міста Бістріця і Тімішоара, цього року у змагання увійшли 13 міст, побачимо хто отримає цей титул. Якщо минулого року ми оголосили переможця конкурсу напередодні відзначення у світі “Години Землі”, цього року, ми хочемо побачити наскільки місцеві влади були причетними до заходу“.

Цього року, Всесвітній фонд дикої природи Румунія організував вперше і національний конкурс «Енергія від сонця, у день Години Землі”. Магор Чібі: “Новин є щороку. Маючи на увазі, що в минулому році ми провели кампанію про поновлювані джерела енергії і казали ми тоді, що не має значення мати поновлювані джерела енергії в Румунії без чітко визначеної стратегії, цього року ми придумали новий конкурс, і зробили крок у цьому напрямку. Ми дали людям, які долучилися до нашого змагання, можливість виграти сонячні батареї вартістю понад 20 тис. євро, тобто сонячна батарея встановлена і розміщена в системі будинку. Таким чином ми допоможемо одному господарству в Румунії чи установі перейти на поновлювані джерела енергії. І, щоб люди мали можливість брати участь у нашому конкурсі, вони повинні заповнити анкету, тобто посідати загальними інформаціями про поновлювані джерела енергії. У конкурсі взяли участь близько 5000 людей“.

Кампанія “Година Землі” була розпочата в 2007 році Всесвітнім фондом дикої природи. У 2013 році більше 7000 міст з понад 152 країн світу вимкнули світло протягом однієї години, поширюючи потужне послання з приводу негативного впливу нашого повсякденного життя на нашу планету та природні ресурси.