Category: Зелена Планета

Місто Тімішоара, що розташоване на заході країни, стало столицею “Години землі 2013”, внаслідок конкурсу між містами Румунії, з амбітними планами щодо захисту навколишнього природного середовища. 13 міст змагалися стати столицею “Години землі 2013″. Конкурс був організований міжнародною екологічною організацією Всесвітнього фонду дикої природи – Румунія, в рамках акції “Година Землі “, яка проходить кожного року 23 березня. Цього дня у всьому світі вимикається світло на одну годину, аби показати необхідність об’єднаних дій для боротьби зі зміною клімату.

Згідно регламенту конкурсу, міста, що внаслідок розгляду відправлених документів зайняли перші три місця, тобто Ботошани, Тімішоара та Плоєшти, продовжили змагання, яке передбачало заохочення жителів міст збирати якомога більше пластмасових виробів у спеціально влаштованих пунктах. Місто Тімішоара стало столицею “Година землі 2013”, оскільки його жителі зібрали найбільшу кількість пластмасових виробів, а саме 3,6 тонн. При цьому змаганні було взято до уваги також вигляд міст та різні вжиті заходи у енергетичній галузі, екологічного виховання, але й інфраструктури довкілля — стверджує заступник мера міста Тімішоара Дан Діакону: ”Якщо говорити тільки про відходи, Тімішоара ще від 2007 року почала збір відходів на дві категорії: вологі та сухі, що дуже добре функціонує. Крім цього мерія м. Тімішоара має сучасну станцію сортування міських побутових відходів, одна з небагатьох в Румунії, яка дозволяє використання і переробку цих відходів. Теж у цьому сенсі, у 2013 році ми приділяємо значної уваги розвитку інфраструктури щодо утилізації відходів, а саме енергетичне використання здобутого альтернативного палива з міських побутових відходів шляхом реалізації устаткування, яке б працювало на Тіміській теплоелектростанції. Це устаткування мало б велике значення щодо утилізації відходів, але й у випадку витрачених грошей городянами на опалення.“

Жителі міста Тімішоара користуються безплатними послугами збирання побутових відходів але й великогабаритних відходів електричного та електронного обладнання (холодильники, електричні плити, пральні машини тощо). Водночас, мерія міста Тімішоара розгортає проекти щодо енергоефективності, збереження біорізноманіття, виховування та спілкування, проекти завдяки яким зібрала найбільшу кількість балів під час цьогорічного конкурсу. Дан Дякону: ”У наступний період ми придбаємо сонячні батереї для нагрівання води у школах та інших публічних установах, оскільки ми турбуємось про наше навколишнє середовище. Щодо вуличного освітлення, були замінені ртутні лампи на натрієві, що є дуже економічно та екологічно вигідно. Ліхтарі з енергозберігальними лампами споживають менше енергії, мають довший термін використання та менший негативний вплив на навколишнє природне середовище, а споживання енергії знизилося на 30%. Також була замінена система освітлення тіміських парків.”

У останні роки, у Румунії можна відмітити серйозне скорочення зелених зон у містах чи йде мова про парки та дитячі майданчики або про зелені зони неподалік вулиць та великих бульварів. До кінця 2013 року, румунські міста повинні мати у середньому 26 квадратних метрів на одну особу, враховуючи той факт, що нині для кожного жителя припадають лише 9 квадратних метрів. Хоча Тімішоара вважається містом парків та квітів, зелені простори ще малі — стверджує Дан Дякону: ”Тімішоара може пишатися своїми зеленами просторами. На даний момент загальна зелена площа Тімішоари складає майже 550 гектарів, не враховучи “Зелений ліс” який належить муніціпалітету. Але все ж таки ми не досягли рівня якого вимагає Євросоюз. Кожному громадянину належать майже 18 квадратних метрів, але ми впевнені що досягнемо більшого рівня. Звичайно, ми маємо на увазі зелені зони, що належать муніципалітету, оскільки не маємо даних про приватні зелені зони, а також не беремо до уваги “Зелений ліс”, який є основними легенями Тімішоари. У нас є багато парків, і тому Тімішоара була названа містом парків та квітів. Але ми намагаємося кожного року розширити зелені зони присвячені для відпочинку. Також у наступні 2-3 роки продовжимо засадження у околицях міста Тімішоара, таким чином щоб за кілька років місто було оточене лісами. “

З року в рік, кампанія “Година землі”, ініційована та координована на глобальному рівні екологічною організацією Всесвітнього фонду дикої природи (WWF) набирає вагомості. Від першого її випуску у 2007 році, коли взяло участь лише одне місто — Сідней -, і до тепер коли беруть участь 6.500 міст із 153 країн світу. Майже 2 мільярди людей всього світу бажають щось конкретно зробити для захисту навколишнього середовища. Минулого року, коли відбулося перше змагання, місто Бістріца було оголошено столицею “Години землі”, наступні місця посіли Тімішоара та Яси.

Особливо охоронювані природні території є найбільш використовуваним засобом по збереженню біорізноманіття, а Румунія має цінну природну спадщину. З 11 біогеографічних регіонів, визначених в Європі, Румунія має пять таких регіонів (континентальний, альпійський, паннонський, понтійський і степовий).

Розмаїтість флори і фауни тобто живої природи заключається у наявності величезних незайманих лісів і альпійських територій, що властиві Карпатським горам, а також наявністю популяцій ведмедів, вовків, рисей і чорних кіз, які вважаються найбільшими популяціями у Європі. Тисячі видів рослин, багато з них оголошеними природними памятками, такі як румунська півонія, купальниця європейська, венерин черевичок, едельвейс, рябчик великий, нарцис вузьколистий, лілія лісова “одягають” поляни або луги крутих і сонячних схил Карпат. Практично, це останній притулок Європи для звірів та розслин під загрозою зникнення. Для кращого захисту природних ресурсів, ще з 1932 року почали створюватися перші охоронювані території, які покривають зараз близько 7% території країни.

Адам Крачунеску, генеральний директор Національного управління лісів Ромсілва, головного адміністратора особливо охоронюваних природних територій Румунії. “З тих 28 національних парків і природних заповідників, без Дунайської дельти, 23 перебувають під управлінням спеціалізованих структур, підпорядкованих Національному Управлінню лісів Ромсілва. Територія тих 23 парків складає більше 856.000 гектарів, з яких 556.000 гектарів лісу. Територія парків під управлінням Ромсілва складає майже 80% від загальної території національних парків і природних заповідників Румунії. На мою думку, принаймні в найближчому майбутньому Ромсілва залишиться важливим гравцем в цій області, в управлінні цих природних і національних парків у нас у Румунії”.

Хоча Румунія має великі природні багатства, охоронювані території недостатньо фінансується. Таким чином, протягом декількох років, Управління національних і природних парків Ромсілва було децентралізоване з юридичної точки зору, щоб забезпечити управлінням парків кращий доступ до урядових і європейських фондів. Адам Крачунеску: “Враховуючи критерії відбору, які були введені для доступу до європейських фондів, Управлінню Ромсілва довелося застосувати цей спосіб організації управлінь парку, навіть якщо це припускає ускладнення способу виділення фінансових ресурсів, необхідних для належного проведення діяльності. Слід зазначити, що в рамках Секторної операційної програми з питань навколишнього середовища, управління Ромсілва розгортає 25 проектів на загальну суму в 110 млн. леїв (понад 25 мільйонів євро). Два проекти були фіналізовані, інші ще розгортаються. Ми здійснили у більшості наших управліннях центри відвідування для місцевого населення, щоб допомогти громадянам якнайбільше дізнатися про ці парки Румунії”.

Починаючи з 2006 року, охорона природи в Карпатах здійснюється за підтримки міжнародної організації Карпатська мережа природоохоронних територій (CNPA). Для тісної співпраці між сімома країнами Карпатського басейну, Карпатська мережа природоохоронних територій координуватиме спільними проектами для сприяння обмінам між охоронюваними районами в Карпатах, сприяння підвищенню обізнаності громадськості щодо крихких екосистем Карпатського басейну і сприятиме конкретними заходами, такими як екологічна мережа, даючи більше шансів на виживання зникаючим видам тварин і рослин. Адам Крачунеску: “Чимало управлінь є у даний момент партнерами або навіть лідерами міжнародних проектів. Ми проводимо багато зустрічей на європейському рівні з управліннями парків Італії, Німеччини, Австрії, Угорщини. Копіювання моделей створених у перші роки управління природоохоронюваними територіями було зроблено як для нових структур, створених на національному рівні так і на рівні деяких компонентів, як наприклад, фінансовий менеджмент на європейському рівні і в інших країнах Карпатської конвенції, до якої увійшли Сербія, Польща, Україна, Словаччина, Чехія та Угорщина. Крім того, Ромсілва була сконтактована властями з Республіки Молдова з метою надання консультацій у процесі організації та розвитку системи охоронюваних природних територій у цій країні”.

У національній мережі охоронюваних територій, Дунайська дельта є найбільшою як з точки зору території (580.000 га), так і рівня біологічного розмаїття, маючи потрійний міжнародний статус: Біосферний заповідник, складова Рамсарського списку (водно-болотних угідь, що мають міжнародне значення) та частина Всесвітньої природної та культурної спадщини. Всесвітній фонд дикої природи включив унікальну дельту Дунаю в список 200 найбільш цінних екорегіонів світу, яким загрожує знищення (WWF Global 200). Дельта Дунаю є одним з рідкісних у світі місць гніздування водоплавних птахів, яким загрожує повне вимирання в разі зникнення їх місць мешкання. Румунія, також, має 12 водно-болотних угідь, що охороняються Рамсарською конвенцією і вносить важливий вклад у Екологічну мережу “Натура 2000” шляхом збереження місць оселень диких птахів.

Простягаючись над десятками тисяч гектарів, Природній парк Залізні Ворота (південний захід) є одним з найбільших природних парків у Румунії. Гори є переважаючимтипом рельєфу природного парку. Дунай, на шляху до Чорного моря, вирив у цих горах вражаючу ущелину, завдовжки приблизно 140 км. Парк є справжньою перлиною природи. Рельєф захоплюючий: круті схили, вузькі долини, печери у скелястих стінах. Красивий пейзаж, де все покрито рясною рослинністю, субсередземно–морською, яка підсилює враження природності і дикості. Краса і унікальність регіону вимагають невідкладних заходів для збереження і захисту біорозмаїття за допомогою кількох проектів, які проводяться Управлінням Парку.

Один з цих проектів стосується відродження туризму та сталого використання природної спадщини області. Більше інформацій про це надає Маріан Жіпля, директор Природного парку Залізні Ворота:”Проект розгортається у період липень 2012 – січень 2015 рр., його загальна вартість складає 2,6 млн. євро і проводиться на всій території парку. Основними його цілями є розвиток інфраструктури для інформування, документації та відвідування Природного парку з метою підвищення рівня обізнаності місцевих громад та відвідувачів щодо необхідності збереження біорізноманіття у парковій зоні. Ми дбатимемо, також, про покращення збереження пріоритетних місць проживання видів птахів у парковій зоні. Вартість проекту є настільки великою, тому що ми плануємо здійснити ряд інвестицій: водну та наземну мобільні лабораторії. Ми придбали їх для проведення моніторингу водно-болотних видів птахів, моніторинг який, до речі, вже почався. Приблизно половину вартості проекту коштує центр відвідування на воді. Це, насправді, двоповерхове судно, що має бути причалене в порту Оршова, а потім регулярно раз на рік, відправлятиметься до населених пунктів-портів на території парку, розташованих на Дунаї”.

Біорізноманіття Природного парку Залізні Ворота вражаюче. Тут були виявлені кілька тисяч видів рослин. Найкрасивішою частиною ущелини є регіон Казанелор (укр. «Котлів»). При захисті крутих скель можна знайти унікальні елементи нашої флори: банатський клен або тюльпан регіону Казане. Квітень є тим місяцем року, коли регіон Казанеле на Дунаї, природний заповідник, де Дунай протікає через найвузькішу частину ущелини, стає головною визначною атракцією для туристів, але і для біологів Румунії та Сербії. І це тому, що тюльпан регіону Казане, унікальний в Європі і світі, розцвітає, оживлюючи скелясті і недоступні стіни гір.

Моніторинг над цією рослиною є частиною тематики проекту за участю експертів Національного парку із Сербії: ”Управління Парку бере участь у двох проектах у партнерстві з Управлінням парку П’ятра Краюлуй, які спрямовані на розвиток транскордонної співпраці з Національним парком Джердап в Сербії. У рамках цього проекту ми плануємо провести низку досліджень і деякі спільні заходи. Так само, у період вересень 2011 – кінець 2014 року ми розгортаємо, теж за європейські кошти, проект “Життя природи” у співпраці з Караш-северінським агентством з питань охорони навколишнього середовища та Центром з питань дослідження довкілля при Бухарестському університеті, під назвою «Поліпшення стану збереження видів рослин і тварин та місць проживання у водно-болотних територіях Природного парку Залізні ворота”. Цей проект спрямований на розробку плану дій щодо призупинення зникнення біорізноманіття у водно-болотних зонах парку, розробку стратегії для запровадження заходів по обізнаності громадськості щодо збереження біорізноманіття, створення веб-додатку про управління водно-болотними угіддями, деякі дослідження з оцінки інвазивних видів рослин і тварин і відновлення місць проживання для карликових бакланів у цьому районі.”

Найбільш важливими тваринами Природного парку Залізні Ворота є рогата гадюка і черепаха Ґермана, обидві вони будучи під загрозою зникнення. Рогата гадюка є охоронюваним видом природи, перебуває під загрозою зникнення через руйнування її середовища проживання. Черепаха Ґермана, відома в народі під назвою сухопутня черепаха є також під загрозою зникнення через знищення місць проживання, але й тому, що їх ловлять і потім продають в якості домашніх тварин. Природній парк Залізні Ворота відноситься до категорії Третьої важливої території для проживання птахів у Румунії, бо тут водяться, окрім карликового баклана й інші види птахів, захищених природою.

Управління Природного парку Залізні ворота планує реалізацію проектів з улаштування печер, розташованих на території парку, населених кажанами, виду тварин, що знаходиться під охороною 2 Додатку Бернської конвенції про збереження європейської дикої природи і природних середовищ у Європі.

І в цьому році пропозиція різдвяно-новорічних ялинок була надзвичайно багатою і різноманітною. Румунські або іноземні, маленькі чи великі, густі або не дуже, різдвяні ялинки є невідємним атрибутом в помешканні кожної людини.

Окрім природних ялинок, на ринку в цей період року можна було купити штучні, але які не є екологічно чистими, кажуть екологи. Вони зроблені з металу і поліхлорвінілу, пластику одержаного в процесі нафтопереробки, який не розкладається в природі. Екологи рекомендують справжні ялинки, але в горщиках. Ялинка в горщику має багато переваг: вона не трясеться, не вяне, її не треба викидати.

У Румунії є багато спеціальних господарств, які займаються вирощуванням хвойних дерев, тобто ялинок, без яких не можна уявити різдвяно-новорічних свят. У цьому році Національне лісове управління ROMSILVA виставило на продаж більше 60 тисяч новорічних ялинок. Протягом декількох років лісгоспи пропонують румунам придбати на свято замість зрубаних, живі ялинки в горщиках. Людям ця ідея сподобалася, оскільки після Різдва і Нового року вони можуть залишити ялинку на балконі або посадити у дворі як декоративна рослина. Доказом, цього є й те, що в цьому сезоні до лісгоспу міста Плоєшти поступило сотні замовлень на живі ялинки. Розповідає його директор Маріан Стан: ”Загалом, люди хочуть ялинку заввишки приблизно 2 метри, щоб прикрасити на Різдво, а потім посадити у дворі, аби насолоджуватися зеленою надалі.”

Длятих, хтохочезберегтиялинкувгорщикудонаступнихсвят, оськількапорадвідекологаМірчіІліє, віце-президентаекологічноїорганізаціїViitor Plus: “Залежитьвідмісця, деялинкабудезнаходитися. Я рекомендую зберігати щонайбільше два роки, але будьте обережними, тому що ялинки в горщиках потребують особливого догляду, щоб вижити протягом багатьох років. Я маю на увазі, по-перше, те, що вони не люблять швидкого перепаду температури. Зокрема, ялинкам в горщиках треба забезпечити плавний перехід від холоду до тепла, тому що раптовий перехід фактично вбиває їх. Вони потребують акліматизації в коридорі або на балконі і лише потім переносяться в хату. Потім їх треба щоденно поливати, а після свят перехід з тепла до холоду робиться так само плавно. Інша дуже важлива деталь – не рекомендується зберігати в приміщенні ялинку в горщику більше двох тижнів, тому що так вона може висохнути. Я, наприклад, зумів зберегти ялинку два роки. Вона провела літо на балконі в своєму горщику, а потім, після другого Різдва, я посадив її десь в горбистій місцевості.“

Долею ялинок, кинутих після свят займаються місцеві власті. У минулому році Управління з питань озер, парків та місць відпочинку бухарестського муніципалітету розпочало кампанію “Поверни природі, те що належить природі ” та “Ялинки оживають після Різдва”, що припускає збирання зрубаних ялинок. Таким чином минулої зими було зібрано близько 25 тисяч дерев, з яких отримали приблизно 12 тонн рослинного добрива, використаного потім в теплицях, парках і зелених зонах міста. Так само, переконані, що “Ялинки оживають після Різдва”, деякі мешканці Бухареста посадили їх в столичному парку імені Кароля. Звичайно, що і цього року ті, хто придбав ялинку в горщику, зможуть посадити її в одному із столичних парків — Тінеретулуй чи Ізвор.

І представники однієї фірми з міста Орадя, яка управляє міським екологічним звалищем планують перетворити зрубані та викинуті новорічні ялинки на природне добриво. Директор підприємства EcoBihor Ковач Золтан розповідає: “І цього разу, третій рік поспіль, різдвяні ялинки викинуті на смітник пройдуть технологічний процес переробки і перетворяться на органічний компост, що є чудовим замінником мінеральних добрив. Процес полягає в першу чергу в зборі ялинок від населення, потім проводиться процес подрібнення і сушіння. Потім упродовж півтори – трьох місяців бактерії та аеробне бродіння перетворюють їх на природне добриво. Це добриво можна використовувати як в сільському господарстві, так і для підготовки ґрунту під квітники. Це досить нова ідея, і ми знаємо, що ми перші в Румунії пропонуємо землю для квітів з органічних відходів і, безумовно, цю ініціативу мають підтримати й інші звалища в Румунії.”

Подібні дії мають чимало переваг як фінансового, так і екологічного характеру. Добрива, отримані в результаті переробки та подрібнення ялинок, призводять до збільшення рН ґрунту і розкислюють його. У такому ґрунті добре ростуть орхідеї та азалії (кімнатні рослини), а також рододендрони і гортензії.

В останні століття технологічна еволюція людства призвела до підвищення тиску на природу та екологічну рівновагу. Багато видів рослин і тварин зникло, а іншим загрожує зникнення. Тому були розроблені різні методи захисту фауни й флори, що перебуває під загрозою зникнення. Були визначені природоохоронні території, де людська діяльність здійснюється за суворими правилами, метою яких є збереження екологічної рівноваги.



Відповідно до законодавства, природоохоронні території Румунії поділяються на 5 категорій. Першими є наукові заповідники, до яких мають доступ лише дослідники. Такою зоною є ліси Летя й Караорман у дельті Дунаю.



Решта захищених зон є відкритими для публіки в певних умовах. По-перше, це природні заповідники, метою яких є захист та збереження важливих біотопів рослин, тварин, лісів і вод. У природних заповідниках захищаються певні види рослин. Прикладом у цьому сенсі є Поляна нарцисів поблизу місцевості Шеркая, неподалік міста Брашов (центр Румунії).



Потім йдуть пам’ятники природи. Це менш захищені зони, для збереження природних елементів з екологічного, наукового або пейзажного значення. Печери є монументами природи. Наступними є національні парки, метою яких є захист і збереження репрезентативних для національного біогеографічного простору регіонів, які містять природні елементи з винятковою цінністю. У національних парках, як наприклад в горах Ретезат дозволено проводити певні традиційні економічні діяльності.



П’ятою категорією є природні парки головною метою яких є збереження краєвидів, які, в деяких випадках, є результатом взаємодії людини з природою. Прикладом у цьому сенсі можуть бути Західні Карпати, де крім природних елементів, існують й традиційні дерев’яні хати тамтешніх селян покриті драницею.



Більшість природних парків в Румунії знаходяться під опікою Національного управління лісів ROMSILVA, після того як воно успішно справилось з трьома подібними проектами: Національний парк Ретезат, Національний парк П’ятра Краюлуй та Національний парк Винеторь Н’ямц.



Утворення трьох парків почалось на базі проекту щодо збереження біорізноманітності в Румунії. Проект, на суму 8 мільйонів доларів США, був фінансований Світовим Банком, Урядом Румунії та Національним правлінням лісів ROMSILVA. Практично, всі три парки мають власні адміністративні й менеджерські структури, була поліпшена інфраструктура й закладені підвалини для їх якнайкращого функціонування.

Таким чином, спочатку були відновлені всі туристичні маршрути. Потім, були відремонтовані старі та побудовані нові кемпінги. Водночас, були розроблені плани менеджменту, на основі всіх робіт проведених в парках, які були оприлюднені.



Іншою категорією діяльності є співпраця зі громадами, що мешкають в межах парків. Адміністрації парків впроваджують програми надання безвідплатних позик цим людям, аби вони проводили діяльності, які б не завдавали шкоди паркам. Зокрема йдеться про сільський туризм, утворення малих пансіонів і турбаз.



Ці програми сприяють відновленню малої інфраструктури, зокрема реабілітації пасовиськ, постачання води до пасовиськ парку. Фонди з цих програм можуть отримувати й місцеві неурядові організації, якій займаються різними екологічними діяльностями.



Туристична, розважальна складова є одним з найважливіших аспектів діяльності природних парків. Найкраще розташування з цього погляду має Національний парк Ретезат, що нещодавно був залучений до міжнародної мережі Pan Parks, тобто до еліти європейських парків. Це є визнанням здіснення високоякісного менеджменту на всіх рівнях у Ретезаті.



Як би ми не старались, словами описати ці казкові місця неможливо, тому, як кажуть, краще один раз побачити, ніж сто разів почути. Запрошуємо Вас відвідати унікальні національні та природні парки Румунії.