Українці Румунії відзначили 211-ту річницю від дня народження Тараса Шевченка
Кожного року у березні українці Румунії віддають шану великому українському поету і мислителю Т. Шевченку.

Христина Штірбець, 13.03.2025, 10:17
Кожного року в березні з нагоди відзначення Дня народження Тараса Григоровича Шевченка, видатного українського письменника, знаменного митця та художника України і світу, громадського діяча, українці Румунії приходять до його пам’ятників, щоб віддати свою шану Великому Кобзареві. З цієї нагоди проходять урочисті заходи: покладання квітів та вінків, промови про його життя і творчість, декламування поезій та виконання пісень на його вірші. Слід уточнити, що в Румунії було встановлено протягом часу шість пам’ятників-погрудь українському письменнику Тарасові Шевченкові, зокрема у містах або селах, де компактно проживає українська громада, а саме у Бухаресті, Негостині, Тульчі, Сату Маре, Лугожі та Сігету-Мармацієй.
Комітет Бухарестської філії Союзу українців Румунії відзначив 211-ту річницю з дня народження Тараса Шевченка 8 березня 2025 року біля його погруддя, розташованого в парку Короля Румунії Міхая І, на березі озера Херестреу. Присутні поклали вінки до його бюсту та виконали відому пісню «Думи мої» на слова Тараса Шевченка. Захід продовжився у приміщенні Бухарестської філії СУРу, де говорили про Тараса Шевченка перший заступник СуРу Богдан Мойсей, радник СуРу Фабіан Попович, головний редактор літературно-культурного журналу «Наш голос» Ірина Мойсей та голова Бухарестської філії СуРу Михайло Трайста. Захід завершився музично-поетичним концертом у виконанні гурту «Едельвейс Поесіс» та акторів Українського народного театру імені Івана Франка.
У своїй промові, пані Ірина Мойсей, між іншим, зазначила: «З кожним днем, з кожними подіями в нашій історії, ми завжди повертаємося знову до Шевченка. Його можна, так сказати б, застосувати до всіх наших подій, які відбувалися, відбуваються і, мабуть будуть відбуватися, але мені здається найважливішим фактором Шевченка у нашій культурі є те, що він нас об’єднує, наприклад він нас збирає всіх, кожного року, з року в рік, він нас збирає спочатку в парку Херестреу, потім чи тут, чи в іншому залі, але він продовжує нас обєднювати, так як об’єднує наша мова, наша пісня, наша культура, наші традиції. Він став невід’ємною частиною нашої ідентичності. І оскільки ми вже давно звикли називати Шевченка пророком, у цей святковий день я би хотіла побажати всім и словами Шевченко і з великою надією, що це його пророцтво збудеться:
”І на оновленій землі
Врага не буде, супостата,
А буде син, і буде мати,
І будуть люде на землі”».
Сучавська філія Союзу українців Румунії разом з місцевою організацією СУРу в Негостині вшанували пам’ять Тараса Шевченка 9 березня, організуючи масштабний культурний захід, головною метою якого була популяризація літературної спадщини Тараса Шевченка та підтвердження його ролі як символу боротьби за свободу, національну ідентичність та духовну єдність.
Захід розпочався з панахиди перед погруддям поета Тараса Шевченка, яку відслужив отець Даніель Петрашук. Потім відбулося покладання вінків ініціаторами заходу, почесними гостями та представниками місцевої та повітової влади. Після цього вокальний колектив «Голоси Негостини» під керівництвом вчительки української мови Антонети Крайнічук, виконав дві пісні на вірші великого поета.
Згодом у Негостинській восьмирічній школі був організований круглий стіл на тему «Тарас Шевченко – Великий Кобзар українського народу». Голова Сучавської філії СуРу Ілля Саучук зачитав лист-привітання голови СуРу, депутата Миколи-Мирослава Петрецького. З вітальними словами до присутніх звернулися представники СуРу, місцевої та повітової влади та гості з Чернівців. Отець Михайло Кобзюк, єпархіальний радник Сучавської та Радеуцької Архиєпархії, передав слово Високопреосвященнішого архієпископа Калініка та виголосив молитву благословення. Директорка Балківецької школи Михаєла Пінтріжел висловила свою підтримку в організації культурних заходів у місцевій громаді. На заході також виступили з науковими доповідями та взяли участь у дискусіях вчителі української мови з Сучавського повіту: Євсевій Фрасенюк, Анка Штюбяну, Михаєла-Делія Мартиняк, Діана Фрасенюк та Мірабела Карпяк.
Вчителька української мови Восьмирічної школи Бальківці, у своїй дуже цікаві доповіді під назвою «Тарас Шевченко й ми: викладачі та учні», відмітила: «На уроках української мови та літератури я представляю Шевченка моїм учням по-перше як надзвичайну людину, обдарованою Творцем цінними дарами майстерністю слова і малюванням, а одночасно глибокою і щирою любов’ю до ближнього, в особі свого рідного народу. Заради волі вільного краю, за святу правду, яку так щиро любив, Шевченко жертвує власну свободу, спокій та добробут і навіть здоров’я. Сам поет писав у своєму журналі, коли перебував у засланні 10 років у важких умовах, що малюванням забезпечував стабільне матеріальне становище, а вірші принесли йому тільки неволю, через них його заарештували під суворий нагляд та заборонили творити. Що може бути гірше? Але людина, яка призначена Всевишнім для невмирущості несе свою трудову вахту зі гідністю через вогонь життєвих прикрощів а її слідами посипаються лаврові листи. Таким спогадом і Шевченко залишився у пам’яті свого народу, як символ любові, правди і краси, а народ навіки полюбив його. Правдиве поетичне слово Шевченка це світло і надія, невмирущість рідного слова, це натхнення для нащадків.»
Вокальна група Педагогічного коледжу Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича виконала три пісні на вірші Шевченка у супроводі трьох бандур, традиційного українського інструменту. Українська вокальна група була присутня на заході з огляду на співпрацю в рамках міжнародного проєкту «Сьогодні – учні/студенти, завтра – викладачі», підписаного між Сучавським Національним коледжем імені Міхая Емінеску, Педагогічним коледжем Чернівецького Національного університету імені Юрія Федьковича та Сучавською філією Союзу українців Румунії. Під керівництвом Лідії Даскалюк учні Негостинської школи представили сценку, що проілюструвала епізод з дитинства Шевченка. На завершення учениця Анна Шойман вразила присутніх талантом декламуванням віршів Великого Кобзаря.
Заходи зі вшанування пам’яті українського національного поета Тараса Шевченка з нагоди 211-ї річниці від дня його народження були організовані майже всіма філіями Союзу українців Румунії, а також у школах, де викладається рідна українська мова. На завершення нашої рубрики запрошуємо вас послухати пісню «Ой три шляхи широкії…» на слова Тараса Шевченка, виконує вокальна група Педагогічного коледжу Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича.
Ой три шляхи широкії…
Тарас Шевченко
«Ой три шляхи широкії…
Ой три шляхи широкії
Докупи зійшлися.
На чужину з України
Брати розійшлися.
Покинули стару матір.
Той жінку покинув,
А той — сестру, а найменший —
Молоду дівчину.
Посадила стара мати
Три ясени в полі,
А невістка посадила
Високу тополю.
Три явори посадила
Сестра при долині…
А дівчина заручена —
Червону калину.
Не прийнялись три ясени,
Тополя всихала;
Повсихали три явори,
Калина зов’яла.
Не вертаються три брати,
Плаче стара мати,
Плаче жінка з діточками
— В потопленій хаті.
Сестра плаче, йде шукати
Братів на чужину…
А дівчину заручену
Кладуть в домовину.
Не вертаються три брати,
По світу блукають,
А три шляхи широкії
Терном заростають.»