Президентка Республіки Молдова Майя
Санду заявила, що має намір балотуватися на наступний термін у 2024 році та
віддана місії європейської інтеграції. Після вступу на посаду в 2020 році вона
закликала парламент провести референдум щодо вступу Республіки
Молдова до ЄС. «За три роки перебування при владі мені
вдалося разом з громадянами зберегти мир в країні, зміцнити незалежність
країни, у нас є уряд і ми почали переговори про вступ Республіки Молдова до ЄС.
Наше майбутнє – в європейській сім’ї, та необхідно чітко сказати всій країні, який шлях ми обираємо для Республіки Молдова. Я закликаю Парламент ініціювати організацію референдуму наступної осені, де голос громадян буде
вирішальним». Про це вона повідомила у своєму відеозверненні з нагоди трьох років
перебування на посаді.
Кишиневу доведеться зробити багато
важливих кроків на шляху до європейської інтеграції, додала вона і запевнила,
що він готовий продовжувати йти цим шляхом. Це буде третя президентська
кампанія Майї Санду, яка зазнала поразки від проросійського соціаліста Ігоря
Додона у 2016 році, але здобула гучну перемогу над ним у 2020 році. Нагадаємо, що у 2020 році лідерка
прозахідної партії Дія і солідарність (PAS) Майя Санду стала
президентом Республіки Молдова. Через рік після дострокових виборів політичній
силі вдалося отримати більшість у парламенті та активізувати політику зближення
з ЄС і США. У 2022 році Республіка Молдова отримала статус кандидата на
членство в ЄС разом з Україною. У 2023 році лідери ЄС, 14 грудня, прийняли
рішення про початок переговорів з Республікою Молдовою з подальшою оцінкою
Європейською комісією в березні 2024 року.
Під час війни в Україні, Кишинів почав говорити про «російську загрозу» і скорочувати відносини з
країнами Співдружності Незалежних Держав (СНД). Зокрема, у травні Майя Санду
звинуватила Москву у спробі «повалення» влади в Кишиневі. Водночас опозиція,
зокрема Соціалістична партія колишнього президента Ігоря Додона, вважає, що
нинішнє керівництво держави діє за вказівкою «західних кураторів». У 1991 році Республіка
Молдова проголосила свою незалежність від Радянського Союзу, і Румунія була
першою країною, яка визнала її. Рік потому сепаратистський регіон
Придністров’я, розташований між Дністром і Україною, де-факто вийшов з-під
контролю кишинівської влади після збройного конфлікту, в якому загинули сотні
людей і який був врегульований втручанням московських військ на боці
сепаратистських повстанців. За повідомленнями, російські війська все ще
перебувають у Придністров’ї, що функціонує майже як самостійна держава, з
територією близько 4.100 кв. км та проросійським населенням у півмільйона
осіб. Придністров’я має власну валюту,
власні паспорти і власні номерні знаки для автомобілів, хоча й не визнане
міжнародною спільнотою.