Category: Тема дня

Уряд Румунії  схвалив термінову постанову про фінансову підтримку пенсіонерів у цьому році. Це стосується румунів, які перебувають у державній пенсійній системі та державній військовій пенсійній системі, чиї доходи менші або дорівнюють 2 574 леїямв (близько 515 євро). Ця сума еквівалентна чистій мінімальній заробітній платі і є заходом соціального захисту, – заявляє влада. Економічна і соціальна рада, висновки якої є консультативними, вважає, що цей захід матиме позитивний вплив на пенсіонерів державної системи, але було б справедливо застосувати його до тих, хто має дохід до 2 806 леїв (близько 560 євро), тобто до середньої пенсії, станом на січень 2025 року.

Але прем’єр-міністр Марчел Чолаку відкинув цю гіпотезу, стверджуючи, що поточні бюджетні ресурси не дозволяють здійснити цей захід. За даними Міністерства праці, сім’ї, молоді та соціальної солідарності (МПСМС), майже 2,7 млн румунських пенсіонерів мають доходи, менші або рівні цій сумі, а понад 86 тисяч з них проживають за кордоном. Уряд виплатить цю суму двома рівними частинами по 400 леїв (близько 80 євро) у квітні та грудні, відповідно, через територіальні або галузеві пенсійні офіси. Фінансова підтримка не буде враховуватися при встановленні верхньої межі для затвердження Програми щодо 90% компенсації референтної ціни на ліки, а також щодо мінімального доходу, що враховується при наданні путівок на санаторно-курортне лікування через систему Національного будинку державних пенсій.

Цей намір був оголошений ще на початку року, коли уряд не індексував пенсії на рівень інфляції через великий бюджетний дефіцит. Щоб компенсувати цей захід, уряд говорив про можливість надання іншої фінансової підтримки пенсіонерам. З іншого боку, індексація всіх пенсій на рівень інфляції,  яка за словами прем’єр-міністра Марчела Чолаку мала б бути проведена у вересні, не була включена до Державного бюджету Румунії  на 2025 рік, – заявив міністр фінансів Танцос Барна. Причиною є високий дефіцит бюджету минулого року та цьогорічні обмеження.У 2024 році Румунія мала величезний дефіцит у розмірі 8,6% Валового Внутрішнього Продукту, а у 2025 році уряд має намір знизити дефіцит до 7%.

Кількість пенсіонерів у Румунії скоротилася майже на 32 000 у лютому порівняно з попереднім місяцем, згідно з даними Національної будинку державних пенсій. Станом на лютий у Румунії налічувалося близько 4,6 млн пенсіонерів. У той же період середня пенсія становила близько 2 700 леїв (близько 540 євро). Із загальної кількості пенсіонерів майже 570 тисяч – це люди, які працювали в сільському господарстві і середня пенсія в цьому випадку становить 667 леїв (близько 130 євро). Згідно з офіційною статистикою, кількість тих, хто вийшов на пенсію за віком, склала 3,7 млн осіб, з яких майже дві третини – жінки.

Глава румунської дипломатії Еміль Гурезяну у середу провів робочу зустріч з главами дипломатичних представництв країн ЄС, акредитованих у Румунії. Згідно з прес-релізом МЗС, у контексті безпекової ситуації в сусідній Україні та рішень, прийнятих політичними лідерами ЄС на останніх зустрічах на європейському рівні, Еміль Гурезяну наголосив на підтримці Румунією зміцнення безпекової та оборонної політики Євросоюзу. Він також підкреслив необхідність того, щоб ці зусилля здійснювалися у взаємодоповненні з Північноатлантичним альянсом, і підтвердив важливість міцного трансатлантичного партнерства, яке, за його словами, має вирішальне значення для європейської безпеки і процвітання.

У заяві також наголошується на готовності Румунії продовжити всебічну підтримку сусідньої України. Водночас, пан Гурезяну підкреслив внесок Бухареста у досягнення справедливого і тривалого миру відповідно до принципів міжнародного права. З іншого боку, глава дипломатії підтвердив підтримку Румунією продовження процесу розширення ЄС та наголосив на важливості вступу до Євросоюзу як східних, так і західнобалканських партнерів, на основі їхніх власних заслуг. Що стосується сусідньої Республіки Молдова, Еміль Гурезяну відзначив кроки, зроблені цією країною на європейському шляху і наголосив на необхідності продовження підтримки з боку ЄС та держав-членів ЄС зусиль нинішньої влади у Кишиневі на шляху європейської інтеграції.

Глава румунської дипломатії також привітав нещодавні події на рівні Європейського парламенту про створення Фонду реформ та зростання для Молдови, який має надати 1,9 млрд євро фінансової підтримки на проведення необхідних реформ. З іншого боку, згідно з прес-релізом МЗС, Еміль Гурезяну підкреслив на зустрічі з послами країн ЄС в Бухаресті важливість подальшого розвитку європейської економічної конкурентоспроможності шляхом зміцнення Єдиного ринку, просування інновацій та взаємозв’язку. Він наголосив, що наступна Багаторічна фінансова програма ЄС має відповідати пріоритетам, узгодженим на європейському рівні в рамках Стратегічного порядку денного на 2024-2029 роки. У цьому контексті глава румунської дипломатії підкреслив важливу роль Політики згуртування та Спільної аграрної політики як важливих інструментів для створення міцної основи для реалізації політики конкурентоспроможності та досягнення конвергенції на європейському рівні.

Минулого місяця в.о. президента Іліє Боложан також сказав главам дипломатичних представництв, акредитованих у Румунії, що основні напрямки румунської зовнішньої політики залишаються незмінними. Він послався на стратегічне партнерство Румунії зі Сполученими Штатами Америки, а також на членство країни в НАТО і Європейському Союзі: «Ми залишаємося державою, яка твердо вірить у майбутнє Європейського Союзу, залишаємося проатлантичним і відповідальним союзником», – заявив Іліє Боложан.

З вечора 24 листопада минулого року, коли практично невідома людина несподівано перемогла в першому турі президентських виборів і усунула з виборчої гри вагомих політиків, його ім’я стало найпомітнішим на телебаченні та новинних сайтах. На питання, як це стало можливим, відповіла, на думку деяких, не дуже переконливо, Вища рада оборони країни, яка, узагальнивши дані спецслужб, дійшла висновку, що незалежний Келін Джорджеску став бенефіціаром гібридної атаки іноземної держави – читайте, Росія, головним чином через дуже високу популяризацію на платформі TikTok.

Після першого туру широка громадськість змогла дізнатися дещо з програми кандидата Джорджеску і, таким чином, нарешті познайомилася з персонажем, який коливався десь між дивним і токсичним. Запеклий критик Заходу, членства Румунії в НАТО та ЄС і шанувальник путінської Росії, Джорджеску просував автократичну економічну систему, що нагадує пізній чаушескуїзм, і вихваляв те, що він вважав румунською винятковістю. А серед експонентів, яким він найбільше надавав перевагу, були провідні діячі міжвоєнного фашизму.

6 грудня Конституційний суд прийняв безпрецедентне рішення за три з половиною десятиліття демократії: він скасував президентські вибори, пославшись на недосконалий виборчий процес на користь Джорджеску. За підтримки самоназваних сувереністських партій, насправді популістських і ультранаціоналістичних, які об’єдналися навколо нього, минулої п’ятниці Джорджеску зареєструвався для участі в наступних президентських перегонах, які відбудуться 4 і 18 травня.

Однак у неділю Центральне виборче бюро визнало його кандидатуру недійсною, посилаючись на грудневе рішення КСР. Як і очікувалося, у вівторок суд відхилив як необґрунтовану апеляцію Келіна Джорджеску на рішення ЦВБ і відхилив його кандидатуру, і це рішення є остаточним. На думку ЦВБ, кандидатура Келіна Джорджеску не відповідає умовам законності, оскільки, не дотримуючись правил виборчої процедури, він порушив сам обов’язок захищати демократію, яка ґрунтується на справедливих, чесних і неупереджених виборах.

Сувереністи на чолі з Aлянсом за об’єднання румунів (АUR) засудили те, що вони назвали неправомірним рішенням Конституційного суду. Стрімка, але дуже коротка політична кар’єра Келіна Джорджеску, що почалася практично в TikTok, здається, закінчилася в КСР. Але надмірна його популярізація принесла йому інші проблеми. Нещодавно щодо колишнього кандидата було порушено кримінальну справу та обрано запобіжний захід у вигляді підписки про невиїзд у справі, в якій йому висунуті серйозні звинувачення. Перше з них стосується одного з найбільш суворо караних злочинів у Кримінальному кодексі, а саме підбурювання до дій, спрямованих проти конституційного ладу.

Серед інших злочинів, у яких його звинувачують, – поширення неправдивої інформації, неправдиві заяви щодо декларацій про майно та джерела фінансування виборчої кампанії, ініціювання або створення фашистських, расистських, ксенофобських або антисемітських організацій, вступ до таких груп або підтримка їх у будь-якій формі, а також публічна пропаганда культу осіб, винних у скоєнні злочинів геноциду проти людяності та воєнних злочинів. Келін Джорджеску заперечує всі ці звинувачення.

Згідно з відомим жартом, НАТО було створено через кілька років після розгрому нацизму, щоб тримати росіян на відстані, американців — всередині (Європи), а німців — під наглядом. Три чверті століття потому ця формула стала ненадійною. Пострадянська Росія відновила свою агресію, вбивчу несамовитість і територіальний апетит. А Сполучені Штати за нової республіканської адміністрації на чолі з президентом Дональдом Трампом, схоже, все менше і менше зацікавлені в гарантуванні безпеки Європи, якій вони дорікають за недостатні інвестиції у власну оборону.

Цей розвиток подій викликає занепокоєння, особливо на східному фланзі Північноатлантичного альянсу, в країнах, що межують або безпосередньо з Росією, або з Україною, в яку вторглися московські війська. Такою є ситуація Румунії, яка має майже 650 кілометрів спільного кордону з Україною. У заспокійливому посланні до своїх співвітчизників тимчасовий глава румунської держави Іліє Боложан наполягав на тому, що НАТО має військові сценарії, готові до будь-якої безпекової ситуації, яка може вплинути на країни-члени Альянсу, в тому числі і на країни східного флангу.

«Існують, скажімо так, ці стратегічні плани, розроблені НАТО, в тому числі і румунською армією», – сказав він. Боложан нагадав, що Франція визначена як рамкова держава для оборони Румунії та має тут війська. «Питання, яку виникає, полягає або у збільшенні внеску європейських країн за нинішньої системи безпеки, а це означає, що мало що зміниться, або, у другій гіпотезі, у прийнятті додаткової відповідальності європейськими країнами, не тільки країнами Європейського Союзу», – каже виконуючий обов’язки президента Румунії.

Однак він визнає, що «Європа, щоб забезпечити свою оборону, не може обійтися без Сполучених Штатів». Заяви Іліє Боложана пролунали після того, як джерела в НАТО, процитовані брюссельським кореспондентом Радіо Румунія, повідомили, що Сполучені Штати можуть вивести частину своїх військ, дислокованих в Європі, вже цього року. Цей крок, за словами тих же джерел, не буде спрямований на те, щоб поставити під сумнів сам альянс, але стане поштовхом для європейців взяти на себе більшу частину зусиль зі стримування і оборони.

Наразі Вашингтон має близько 160.000 військовослужбовців, дислокованих за межами США, найбільша кількість з яких, близько 35.000, знаходиться в Німеччині. За повідомленнями ЗМІ, також через невизначеність, створену адміністрацією Трампа, великі фракції в Європарламенті готують документ, в якому вимагатимуть від ЄС сприяти створенню європейської опори в рамках НАТО, яка б діяла автономно в разі потреби. Вона може також включати Великобританію, Туреччину, Норвегію та Ісландію – країни, які не є членами ЄС, але є членами НАТО.

Сильні рослинні пожежі, що вирують останніми днями на значній території Румунії, призвели до загибелі та поранень людей. З початку місяця спалахнули десятки несамовитих пожеж, а в деяких районах вогонь навіть наблизився до будинків людей. Влада розгорнула значні пожежні команди для боротьби з вогнем. Гасити пожежі, частина з них у важкодоступних районах, рятувальникам допомагали працівники інших структур. Вони брали участь у масштабних операціях у десятках населених пунктів семи повітів.

 

Втрутилися разом із пожежниками, гірські рятувальники, а також пілоти МВС та Міноборони. Два вертольоти Black Hawk Генеральної авіаційної інспекції здійснили десятки запусків, скинувши понад 77 тонн води для гасіння пожеж, а ще один вертоліт здійснив розвідувальну місію. У той же час, літак Міноборони Spartan діяв на підтримку сил інтервенції для гасіння пожеж. Влада закликає до відповідальності і просить людей припинити спалювати рослини на сільськогосподарських угіддях. Водночас влада попереджає, що ситуація серйозна: 650 гектарів згоріло в січні, ще 4400 гектарів минулого місяця і 4600 гектарів цього місяця тільки за перші вісім днів. Лише за три дні сталося понад 300 пожеж.

 

Раед Арафат, голова Департаменту з надзвичайних ситуацій, покладає відповідальність за ці пожежі виключно на людей. Він пояснив, що лісові пожежі спалахнули не через метеорологічні явища. Раед Арафат: «Зрозуміло, що на даний момент ми не можемо списувати ці лісові пожежі на підвищення температури, на блискавку. Ми можемо віднести їх лише до навмисних дій окремих людей, які або звикли це робити давно, або деякі роблять це навмисно, щоб просто розчистити якісь поля чи підпалити територію, де є суха рослинність, тому більшість з них ми вважаємо результатом умисних дій».

 

З іншого боку, Раед Арафат звернувся до місцевої влади з проханням пояснити людям про небезпеку лісових пожеж, у тому числі за допомогою священиків. Запобігання їм не лише захищає природу, але й сприяє безпеці громади, вважає влада. Військові пожежники нагадують громадянам, що спалювання сухої рослинності заборонено законом. Недотримання положень законодавства вважається правопорушенням і карається штрафом у розмірі до 15 000 леїв (близько 3000 євро) для фізичних осіб та до 100 000 леїв (близько 20 000 євро) для юридичних осіб. Крім того, фермери, які не дотримуються заборони на спалювання, можуть втратити прямі або щорічні виплати, на які вони мають право. У деяких випадках вони можуть бути позбавлені фінансової підтримки на один або кілька років поспіль.

Європейські лідери зустрілися в четвер на екстреному саміті в Брюсселі, де погодили план озброєння для зміцнення оборони на східному фланзі на Балтійському і Чорному морях. У той час як Сполучені Штати припинили свою підтримку України, враховуючи європейську кампанію з підтримки України і протистояння експансіоністським тенденціям Росії, 27 лідерів ЄС дали зелене світло плану Єврокомісії щодо зміцнення її обороноздатності.

Європейські лідери в Брюсселі знову висловили свою підтримку Україні та наданню гарантій безпеки разом зі Сполученими Штатами у разі припинення вогню. Цього тижня президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн запропонувала план під назвою «Переозброєння Європи», який має на меті мобілізувати близько 800 млрд євро, в тому числі 150 млрд євро у вигляді кредитів, для зміцнення обороноздатності континенту.

Згадується низка способів, включаючи можливість для держав-членів значно збільшити свої військові витрати, без урахування цього при розрахунку їхнього дефіциту, який в принципі обмежений 3% від їхнього валового внутрішнього продукту. Ці кошти мають бути використані для спільних інвестицій щонайменше між двома країнами-членами у ті сфери, де потреба є найбільш нагальною, такі як протиповітряна оборона, ракети, безпілотники та системи протидії безпілотникам або навіть артилерійські системи. І, як запевнила президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн, за допомогою цього обладнання “країни-члени зможуть значно посилити свою допомогу Україні”.

Країни Балтії, Польща і Румунія висунули свої пропозиції щодо пріоритетності східного флангу в проектах на суму 150 млрд. євро з використанням європейського фінансування. Деталі плану будуть доопрацьовані з командами НАТО. Присутній на Брюссельському саміті Іліє Боложан, виконувач обовязків президента Румунії, сказав: «Звичайно, значна частина цього обладнання, цих інвестицій буде локалізована в цьому регіоні, а виробнича частина, частина консорціуму, буде розподілена по всьому Європейському союзу. І я думаю, що це також можливість для нашої оборонної промисловості, частина цієї продукції буде вироблятися на румунських заводах, створюючи робочі місця.» 

Бухарест не надсилатиме війська в Україну, але може стати регіональним військовим центром для організації та підтримки військ, які надсилатимуться іншими державами. Присутність Румунії буде необхідна для того, щоб знати, чи будуть елементи, пов’язані з використанням інфраструктури нашої країни, військових баз, наприклад, на румунській території, або елементи іншої військової інфраструктури: порти, аеропорти, сказав Іліє Боложан.

У січні, через 17 років після вступу Румунії до Європейського Союзу, опитування INSCOP показало, що 9 з 10 румунів виступають проти ідеї виходу Румунії з ЄС, порівняно з близько 72% у січні 2022 року. Під назвою «Румунія між національним та європейським в епоху дезінформації. Економічний патріотизм, цінності та змови», проведене на замовлення організації Funky Citizens, опитування також показало, що рейтинг довіри до Європейського Союзу становить 67% порівняно з 56% у січні 2022 року.

Це було перше опитування після шокового скасування президентських виборів у грудні. Ніби у відповідь на численні нападки на інституції ЄС, міністр з питань європейських інвестицій та проєктів Марчел Болош написав у Facebook: «У той час, коли екстремістські голоси намагаються мінімізувати переваги нашого членства в Європейському Союзі, давайте не будемо забувати, що розвиток – це не питання наївної гордості, а прагматизму. Румунія не виросла з нічого, вона не трансформувалася за одну ніч, і вона точно не розвивалася, відмовляючись від можливостей».

З моменту вступу до ЄС Румунія отримала понад 100 мільярдів євро з європейських фондів у валовій вартості. Це рушійна сила, яка докорінно змінила структуру нашої економіки, підкреслив міністр. За його словами, Румунія більше не є економічною периферією, а країною, яка стрімко наздоганяє і обігнала Польщу, Угорщину, Хорватію та Грецію за рівнем ВВП на душу населення, ключовим показником рівня життя.

«Цифра говорить багато про що, сума реалізованих інвестицій приблизно дорівнює вартості ВВП на момент вступу. Якщо ми несвідомі, ми звинувачуємо європейський блок, але те, що ми знаходимося в найкращому моменті розвитку нашої країни, пов’язано з нашим членством в європейському співтоваристві і НАТО», – додав міністр Болош. Він уточнив, що європейські кошти, отримані нашою країною, вкладені в інфраструктуру, де за останні два десятиліття було побудовано майже 900 км автомагістралей та швидкісних доріг.

Водночас понад два мільйони румунів були підключені до каналізаційної мережі. За словами міністра європейських інвестицій та проєктів, понад 100 000 компаній отримали гранти на розвиток, тисячі шкіл і лікарень були відремонтовані, обладнані або розширені, створені стабільні робочі місця та залучені нові інвестиції. Це стимулювало економіку, і річний темп приватних інвестицій в економіку потроївся у 2024 році порівняно з моментом вступу, з приблизно 100 мільярдів леїв (20 мільярдів євро) до понад 350 мільярдів леїв (70 мільярдів євро), – уточнив Марчел Болош.

Він стверджує, що без європейських грошей Румунія застрягла б у нескінченному циклі відсталості, залежачи лише від недостатнього національного бюджету для стратегічних інвестицій. «Є лише одна реальність: ЄС був і залишається нашим партнером у розвитку. Належачи до європейського блоку, Румунія обрала прогрес», – завершив свій пост міністр європейських інвестицій та проєктів.

Зі все більш агресивною Росією на сході і все більш віддаленою Америкою по той бік Атлантики, Європа переживає період незахищеності, якого вона не відчувала протягом десятиліть. На цьому тлі Європейська комісія пропонує континентальний план переозброєння, який може мобілізувати 800 мільярдів євро протягом наступних чотирьох років. Пропозиція була представлена напередодні спеціального саміту ЄС в Брюсселі в четвер.

 

Голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн надіслала листа лідерам ЄС, в якому детально виклала новий план озброєння Європи та підтримки України. Експерти, яких цитують міжнародні інформаційні агентства, зазначають, що брак виробничих потужностей в Європі зараз є очевидним. Наприклад, ЄС пообіцяв поставити Україні один мільйон артилерійських снарядів до 2024 року.

 

Мета була нарешті досягнута, але із запізненням на кілька місяців. План президента містить п’ять інструментів фінансування. Перший – збільшення національних оборонних бюджетів на 1,5% на рівні ЄС, що дозволить мобілізувати близько 650 млрд євро протягом чотирьох років. Другий – це кредити на спільні оборонні проєкти на суму 150 млрд євро.

 

«Йдеться про те, щоб краще витрачати кошти і разом інвестувати в загальноєвропейські можливості, такі як протиповітряна оборона, артилерійські системи, ракети, безпілотники, а також у сфері кібер-або військової мобільності. Цей інструмент допоможе державам-членам створити попит на промисловість, а за допомогою цього обладнання ми також значно збільшимо допомогу Україні», – заявила президентка ЄК, яку цитує брюссельський кореспондент Радіо Румунія.

 

Третім інструментом є можливість для держав-членів використовувати фонди згуртування для оборонних проєктів. Два інших джерела фінансування – це приватний капітал у поєднанні з кредитами Європейського інвестиційного банку. Розрахунки показують, що таким чином Європа може перевищити 3,5% ВВП на оборону, що є саме тим, чого нова республіканська адміністрація у Вашингтоні на чолі з Дональдом Трампом наполегливо вимагає від європейських союзників.

 

Експерти відзначають, що у своєму плані переозброєння Союзу президентка Комісії запропонувала надати державам-членам більше свободи у дотриманні зазвичай суворих правил щодо боргу та дефіциту. Існує також можливість перерозподілу фондів регіонального розвитку на військові інвестиції, що може викликати розчарування в найбідніших частинах Союзу. Нарешті, за словами експертів, приватні банки, як правило, неохоче беруть на себе зобов’язання щодо військових інвестиційних проєктів.

Виконувач обов’язків Президента Румунії Іліє Боложан провів у понеділок телефонну розмову з Генеральним секретарем НАТО Марком Рютте, під час якої підкреслив, що Північноатлантичний альянс залишається головним гарантом безпеки Румунії. Стаття 5, яка передбачає, що напад на одного союзника вважається нападом на всіх союзників, є найефективнішим стримуючим фактором від загроз і нападів на членів НАТО, – підкреслив президент Боложан. Він також наголосив на важливості трансатлантичних відносин і американської присутності в Європі, яка, за його словами, є необхідною для безпеки континенту.

 

Румунія продовжує робити внесок у стабільність і безпеку східного флангу НАТО разом зі своїми партнерами і підтримує зміцнення безпеки в Чорноморському регіоні, – підкреслив Іліє Боложанн. Він нагадав, що Бухарест виділяє 2,5% свого ВВП на оборону і заявив, що готовий збільшити інвестиції в цю сферу. Говорячи про ситуацію в Україні, президент Боложан наголосив на необхідності справедливого і тривалого миру і важливості збереження підтримки цієї країни.

 

Генеральний секретар НАТО подякував Румунії за її внесок на рівні Альянсу, а також за те, що вона як країна-член відповідально діє як важливий фактор безпеки і стабільності в Чорноморському регіоні і на східному фланзі. Марк Рютте підкреслив, що ці зусилля є ще більш актуальними в нинішньому контексті безпеки та висловив підтримку НАТО посиленню присутності Альянсу в цьому регіоні. Він підтвердив відданість НАТО і США колективній обороні і статті 5, підкресливши зусилля США, спрямовані на досягнення тривалого миру в Україні. На завершення Генеральний секретар НАТО привітав збільшення оборонного бюджету Румунії і наголосив на необхідності для інших європейських членів Альянсу застосувати аналогічний підхід. Обидва лідери домовились підтримувати постійний діалог з цих питань.

 

Президент Румунії та Генеральний секретар НАТО взяли участь у неформальному саміті з питань європейської безпеки, організованому прем’єр-міністром Великої Британії Кіром Стармером у Лондоні в неділю, на якому союзники України пообіцяли президенту Володимиру Зеленському подальшу фінансову та військову підтримку. Після зустрічі Іліє Боложан заявив, що гарантії безпеки, які будуть надані Україні, фактично стосуватимуться всього східного флангу – від Балтійського моря до Чорного. Однак він підкреслив, що вони не можуть бути забезпечені без підтримки Сполучених Штатів.

Неформальний саміт лідерів у Лондоні був координаційною зустріччю в рамках підготовки до засідання Європейської Ради 6 березня та зустрічі 7 березня з лідерами країн, які не є членами ЄС, але прагнуть такого вирішення війни в Україні, яке принесе тривалий мир.

Брутальний провал п’ятничних американо-українських переговорів у Вашингтоні не залишає місця для ілюзій щодо того, що Сполучені Штати відіграватимуть головну роль у встановленні миру в Україні. Тепер таку роль повинні взяти на себе самі європейці. Європа переживає унікальний момент для своєї безпеки, – заявив прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер в неділю у Лондоні, де прийняв неформальний саміт приблизно 15 союзників України, в присутності президента Володимира Зеленського. Вони пообіцяли робити більше для безпеки Європи і більше озброюватися, але також наполягли на необхідності збереження сильної підтримки з боку США.

 

Агентство Франс Прес зазначає, що зустріч підкреслила різницю в підходах між президентом США Дональдом Трампом, який прагне швидкої мирної угоди між Росією і Україною, та європейськими лідерами, які, схоже, готові продовжувати військову підтримку Києва допоки він не досягне миру, який вважатиме прийнятним народ України. Європа, за словами Стармера, повинна взяти на себе важку ношу, але для того, щоб захистити мир на нашому континенті і досягти успіху, ці зусилля повинні бути рішуче підтримані Сполученими Штатами. Декілька європейських країн збільшать свої оборонні витрати, – заявив Генеральний секретар НАТО Марк Рютте.

 

Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн також заявила, що ЄС повинен терміново переозброїтися і готуватися до найгіршого. Вона оголосила, що представить комплексний план переозброєння Євросоюзу на позачерговому саміті ЄС 6 березня, в якому також йтиметься про необхідність для країн ЄС отримати фінансовий простір для збільшення військових витрат. Учасники саміту обговорили необхідність надання Україні всеосяжних гарантій безпеки в майбутньому, які, за словами голови Єврокомісії, мають забезпечити економічне виживання та військову стійкість.

 

Незадовго до саміту в Лондоні прем’єр-міністр Великої Британії оголосив, що він працює з президентом Франції Еммануелем Макроном над планом припинення бойових дій в Україні, який потім буде представлений Сполученим Штатам. План також передбачає створення коаліції охочих серед європейських країн, які нададуть  Україні гарантії безпеки в разі укладення мирної угоди з Росією, але також матиме підтримку США. В.о. президента

 

Румунії Іліє Боложан також взяв участь у саміті в Лондоні. Він підтвердив, що учасники саміту вирішили продовжити фінансову та військову підтримку Києва до припинення вогню. “Європейські держави повинні взяти на себе більший тягар заради миру в Європі, а це означає збільшення оборонних витрат.”

 

Іліє Боложан підкреслив, що гарантії безпеки, які можуть бути надані Україні, не можуть бути забезпечені без підтримки США. Ці гарантії безпеки стосуються не лише України, але практично всього східного флангу, від Балтійського моря до Чорного, – сказав румунський лідер.

Уряд Румунії оголосив про продовження схеми обмеження цін на електроенергію та газ. Вона діятиме і після 31 березня, коли спливав термін дії поточного механізму компенсації цін. Щодо електроенергії ця стеля буде продовжена на три місяці до кінця червня, а щодо природного газу – на рік до 31 березня 2026 року.

 

Це продовження буде аналогічним до схеми, яка діє на даний момент і спрямована на захист доходів громадян, – заявив міністр енергетики Себастіан Бурдужа. За його словами, міністерство прийняло рішення про продовження терміну дії граничних цін на енергоносії, оскільки, згідно з розрахунками, якби лібералізація була проведена зараз, це означало б підвищення рахунків на 60% до 100% для 95% точок споживання. За його словами, продовження граничної ціни на газ на рік має на меті сприяти поповненню запасів на наступну зиму за низькими цінами.

 

Він пояснив, що рішення про продовження обмежень було прийнято з урахуванням того, що в останні місяці з причин, не пов’язаних з Румунією, ціни на міжнародних ринках значно зросли після припинення транзиту російського газу через Україну. Ціни на газ на європейському ринку зросли на 65%, а ціни на електроенергію – приблизно на 25%.

 

Себастіан Бурдужа підкреслив, що схема обмеження компенсацій забезпечила, згідно з даними Євростату, п’яту найнижчу ціну на електроенергію і четверту найнижчу ціну на газ в усьому Європейському Союзі. На природний газ максимальна ціна залишиться незмінною ще на рік, до 31 березня 2026 року, оскільки, за словами міністра енергетики, наприкінці поточного опалювального сезону запаси газу в румунських сховищах досягнуть дуже низького рівня, а їх поповнення означатиме підвищений попит на газ, що опосередковано призведе до зростання цін і значно більших рахунків для населення наступної зими.

 

Тим часом, Міністерство праці розробить механізм підтримки, енергетичні картки або ваучери, які надаватиме вразливим верствам населення для покриття витрат. Рішення уряду продовжити схему обмеження цін на електроенергію та газ було прийнято в той самий день, коли державна компанія Hidroelectrica, основний виробник і постачальник електроенергії в Румунії, оголосила про підвищення цін на електроенергію приблизно на 60% з 1 квітня. Міністр енергетики порадив румунам постійно перевіряти веб-сайт Національного органу з регулювання енергетики та обирати найнижчу пропозицію, оскільки таким чином вони визначатимуть найнижчі ціни для всіх інших румунів.

Колишній ультраправий кандидат у президенти Румунії Келін Джорджеску отримав підписку про невиїзд на 60 днів у межах судового контролю після того, як прокурори допитували його протягом кількох годин у середу в Генеральній прокуратурі, куди він був доставлений з ордером. Він був звинувачений у шести кримінальних злочинах, деякі з яких вчинені повторно. Один з них є прем’єрою в Румунії – підбурювання до дій, спрямованих проти конституційного ладу, злочин, за який раніше ніхто не був притягнутий до кримінальної відповідальності.

Серед інших звинувачень – поширення неправдивої інформації; внесення неправдивих відомостей до декларацій про майно та джерела фінансування виборчої кампанії; ініціювання або створення фашистських, расистських, ксенофобських та антисемітських організацій, а також вступ до таких груп або підтримка їх у будь-якій формі, а також публічна пропаганда культу осіб, винних у скоєнні злочинів геноциду проти людяності та воєнних злочинів.

Келін Джорджеску заперечив будь-які правопорушення, звинувативши владу в поведінці, що нагадує комуністичне минуле Румунії. У грудні минулого року Конституційний суд скасував президентські вибори, пославшись на іноземне втручання, і виборчий процес мав бути відновлений у повному обсязі. Тоді, у другому турі, суперницею Келіна Джорджеску, якому несподівано вдалося посісти перше місце серед варіантів голосування румунів, мала бути лідерка правоцентристського опозиційного Союзу “Рятуйте Румунію” Єлена Ласконі.

Після оголошення обвинувачення екс-кандидату в президенти румунські політики підтвердили свою довіру до судової системи та її незалежності. Однак лідер СДП прем’єр-міністр Марчел Чолаку (правлячий партнер НЛП і ДСУР) підкреслив, що, враховуючи напружений передвиборчий контекст, судова влада зобов’язана представити громадськості надзвичайно вагомі докази в цьому розслідуванні.

Лідер сувереністського Альянсу за об’єднання румунів (АОР) Джордже Сіміон заявив, що продовжує підтримувати кандидатуру Келіна Джоджеску на пост президента. Він також додав, що чекає на беззаперечні докази щодо справи, в якій Джорджеску зараз перебуває під слідством прокуратури. Лідерка Союзу “Рятуйте Румунію” Єлена Ласконі заявила, що продовжує довіряти судовій системі і вважає, що прокуратура виконує свою роботу належним чином.

Натомість Ана Марія Гавріле, голова сувереністської Партії молодих людей, яка щойно увійшла до парламенту, звинуватила владу в тероризуванні прихильників Келіна Джорджеску. Нові президентські вибори відбудуться в Румунії 4 і 18 травня. Покидаючи прокуратуру, Джорджеску заявив, що неодмінно буде балотуватися на наступних виборах навесні за найвищу посаду в державі.

У понеділок, 24 лютого, на третю річницю повномасштабного вторгнення Росії в Україну, у Києві  відбувся саміт «Підтримуй Україну» за участю лідерів ЄС і держав-партнерів. До столиці України прибули президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн та президент Європейської ради Антоніу Кошта, лідери Данії, Естонії, Ісландії, Іспанії, Канади, Латвії, Литви, Норвегії, Швеції та  Фінляндії,  міністр із європейських справ Французької Республіки, а також генеральний секретар ОБСЕ. До них по відеозв’язку приєдналися представники інших країн ЄС.

 

У своєму відеозверненні до учасників саміту в.о. президента Румунії Іліє Боложан заявив, що підтримка України має бути продовжена і на наступних етапах мирного процесу та відбудови. Румунія готова підтримувати зв’язок з усіма європейськими, американськими та іншими союзниками і партнерами, щоб допомогти якнайшвидше знайти шлях до справедливого і тривалого миру”, – сказав Іліє Боложан.

 

Румунія повторює, що будь-які переговори про припинення війни РФ проти України не можуть відбуватися без України, – заявило в понеділок,  у треті роковини повномасштабного вторгнення румунське Міністерство закордонних справ. Більше того, додало румунське зовнішньополітичне відомство, не може бути справедливого і тривалого миру без притягнення до відповідальності всіх винних у злочинах, скоєних в Україні і проти неї. МЗС наголошує, що для Румунії безпечна, стійка, стабільна, демократична і процвітаюча Україна залишається фундаментальною зовнішньополітичною метою. Румунська дипломатія також заявляє, що жодна розмова про безпеку в Європі не може відбуватися без безпосередньої участі європейських держав.

 

Остання думка, здається, набуває дедалі більшого поширення. Участь Європи в мирних переговорах щодо припинення війни проти  України зрештою буде необхідною, – визнав навіть диригент вторгнення, російський лідер Владімір Путін, додавши, однак що війна затягнеться. Новий лідер Білого дому Дональд Трамп також згодний з тим, що європейці повинні відігравати свою роль у мирному процесі в Україні, гарантуючи її безпеку. Президент США також заявив, що Путін погодиться на присутність європейських миротворців, хоча до тепер Москва неодноразово відкидала цю пропозицію.

 

Президент США прийняв у Вашингтоні свого французького колегу Еммануеля Макрона, який заявив, що перемир’я може бути досягнуто протягом декількох тижнів. Тим часом президент Європейської Ради Антоніу Кошта та голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн відвідали Київ, щоб підтвердити свою підтримку Україні. ЄС дав зрозуміти, що продовжуватиме свою підтримку, в тому числі посилюватиме тиск новими санкціями проти російського агресора. Хоча не всі країни-члени ЄС вітають це рішення, на порядку денному Брюсселя також новий пакет військової допомоги у розмірі 20 млрд євро, який, за словами ЄС, спрямований на посилення переговорних позицій Києва, а не на досягнення миру.

У третю річницю російського повномасштабного вторгнення в Україну лідери ЄС прибули до Києва, щоб висловити підтримку українському народові на саміті, присвяченому спільній стратегії оборони і безпеки. “Ми сьогодні в Києві, тому що Україна – це Європа. У цій боротьбі за виживання на карту поставлена не лише доля України, а й доля Європи”, – заявила Президентка Європейської Комісії Урсула фон дер Ляєн, яка разом з Колегією Комісарів прибула до Києва, аби наголосити на необхідності посилення військової допомоги. За даними Єврокомісії, за останні три роки ЄС та його 27 країн-членів виділили на підтримку України майже 134 млрд євро, з яких 48 млрд євро – військова допомога.

 

Київ також отримав значну підтримку й з боку Вашингтона, але зараз, під час другого президентського терміну Дональда Трампа, американська адміністрація обрала інший підхід. Лідер Білого дому заявив у суботу, що США близькі до угоди з Україною про розподіл прибутків від видобутку українських корисних копалин в рамках зусиль, спрямованих на припинення війни. За словами Дональда Трампа, Вашингтон хоче повернути мільярди доларів, надані Україні у вигляді військової допомоги, тому просить рідкісні мінерали, нафту та взагалі “все, що зможе отримати”.

 

Збентежені несподіваним американо-російським діалогом щодо України, точніше переговорами між Вашингтоном і Москвою про припинення війни без залучення ЄС чи Києва, європейці, з іншого боку, побоюються, що Дональд Трамп може завершити війну на вигідних для Росії умовах, не пропонуючи гарантій безпеки Україні. Послідовні зустрічі європейських лідерів у Парижі минулого тижня, організовані Еммануелем Макроном, водночас показали, що вони досить розділені і не призвели до спільної реакції на початок американо-російських мирних переговорів щодо України.

 

Провідні інформаційні агентства повідомляють, що “глава французької держави їде до Вашингтона від імені своєї країни, без європейського мандата, щоб говорити єдиним голосом”. За ним у четвер до Білого дому на аналогічні переговори з президентом США вирушить прем’єр-міністр Великої Британії Кейр Стармер. Дональд Трамп нещодавно звинуватив обох зазначених європейських лідерів у тому, що вони нічого не роблять для припинення війни в Україні.

 

Виступаючи на одній із зустрічей у Парижі минулого тижня, тимчасовий президент Румунії Іліє Боложан закликав європейські країни співпрацювати зі Сполученими Штатами у припиненні війни в Україні. Він додав, що справедливий мир в Україні відповідає стратегічним інтересам Румунії.

 

“Справедливий і тривалий мир в Україні може бути досягнутий лише за допомогою Сполучених Штатів, стратегічного партнера Румунії”, – заявив прем’єр-міністр Марчел Чолаку. Глава румунського уряду висловив переконання, що, незважаючи на жорстку політичну риторику останніх днів, зусилля, спрямовані на припинення війни, увінчаються успіхом.

“Для мене і, гадаю, для більшості румунів, важливими є не різкі заяви світових лідерів, а кінцева мета – справедливий і тривалий мир в Україні. А мир може бути досягнутий лише за допомогою стратегічного партнера Румунії – Сполучених Штатів Америки.”

 

Марчел  Чолаку підкреслив, що “румуни заплатили високу економічну ціну через наслідки цього конфлікту. Настав час подумати про повоєнну епоху, без обурливих цін на енергоносії та газ, в якій Румунія, разом з усією Європою, повернеться до економічного процвітання”, додавши, що румунські компанії повинні відігравати важливу роль у відбудові України.

 

Міністерство закордонних справ Румунії, у поширеній сьогодні заяві, зазначає, що “24 лютого 2025 року ми вшановуємо три роки з дня, коли Російська Федерація розпочала свою незаконну, нелегітимну та неспровоковану агресивну війну проти України. Це зазіхання на незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України є найсерйознішою загрозою регіональній та європейській безпеці з часів Другої світової війни”.

 

Румунське зовнішньополітичне відомство нагадує, що “ця агресивна війна призвела до численних людських жертв, зруйнованих доль і величезних матеріальних збитків, а також супроводжується військовими злочинами, скоєними російськими військами на території України”.

 

“У ці сумні роковини Румунія висловлює своє повне співчуття і солідарність з Україною та українським народом, який вже 11 років веде законну оборонну війну проти агресії Російської Федерації, що почалися в 2014 році з незаконної анексії Кримського півострова”, – йдеться у заяві МЗС Румунії.