Tag: безпека

Зустрівшись протягом двох днів в Брюсселі на останньому цьогорічному засіданні міністри закордонних справ країн НАТО прийняли пакет заходів про тіснішу співпрацю з Європейським Союзом. Йдеться про співробітництво в семи сферах, в тому числі протидії гібридним і кібер-загрозами, співпраці в галузі морських операцій та розвитку військових можливостей і засобів, заходи, які втілюють в життя спільну декларацію НАТО-ЄС прийняту на літньому саміті в Варшаві. Декларація, прийнята на цей раз в Брюсселі показує, що на даний момент безпека Європи та Північної Америки більш взаємопов’язані, ніж будь-коли, з проблемами, з Півдня і Сходу, на які треба відповісти за допомогою спільних дій і співробітництва.

За словами генерального секретаря Альянсу Й.Столтенберга НАТО відчуває занепокоєння з приводу світової безпекової ситуації, але не вважає, що існує якась неминуча загроза для будь-якого члена Альянсу. Союзники підтвердили, з іншого боку, що агресія Росії не буде толерована. Йенс Столтенберг пообіцяв зберегти економічні санкції проти Росії до повної реалізації Мінських домовленостей, питання твердо підтримане Румунією. Згідно позиції Бухареста, висловленій на зустрічі в Брюсселі міністром закордонних справ Румунії Лазером Коменеску, НАТО і Європейський Союз не повинні дублюватися, а співпрацювати в зміцненні безпеки в сусідстві в залежності від можливостей кожної організації окремо. Коменеску додав, що стосується Росії, хоча погляди трохи відрізняються, очевидно, що всі союзники підтримують поєднання заходів стримування та оборони, паралельно з відкриттям до діалогу. З іншого боку, Румунія продовжить свою присутність в Афганістані в наступному році, сказав Коменеску.

Він сказав, водночас, що Генеральний секретар НАТО наполягає, щоб давні механізми взаємоконтролю НАТО-Росія щодо військових навчань і зброї збереглись, і ця заява показує рішення союзників не відмовлятися від вже обговорених форматів навіть якщо з’являються і нові формули. Йенс Столтенберг переконаний, що нова адміністрація США виступає за зміцнення відносин між НАТО і ЄС, і висловив упевненість в тому, що Сполучені Штати будуть як і раніше прихильні до трансатлантичного зв’язку та НАТО і будуть відповідати очікуванням щодо забезпечення безпеки Європи.

Союзники в НАТО й об’єднані привілейованим стратегічним партнерством, Бухарест і Вашингтон мають міцні відносини, яких не можуть пошкодити внутрішньо політичні зміни, що мають місце внаслідок виборів. У Румунії в цю неділю пройдуть парламентські вибори, американці тільки, що обрали нового президента, але ніщо не може змінити суть двосторонніх відносин. Конгресмен-республіканець Майкл Тарнер, член партії, яка відправила у Білий дім Дональда Трампа замість демократа Барака Обами, підкреслив, що Румунія є важливим союзником Сполучених Штатів, яка поряд з іншими європейськими союзниками, продовжує забезпечувати безпеку в регіоні.

У заяві, з нагоди Національного дня Румунії, який відзначено 1 грудня, Тарнер відмітив перед Конгресом, значну роль системи ПРО, встановленої у Девеселу (південь Румунії), щоб захистити членів НАТО. Румунія і США тісно працюють, щоб протистояти глобальним викликам і зміцнити безпеку, регіональну та євроатлантичну стабільність, – додав республіканський політик. Румунський посол у Вашингтоні Джордже Майор привітав у своїй заяві жест конгресмена, якого він охарактеризував як важливий сигнал підтримки для подальшого розвитку стратегічного партнерства між Румунією і США, а також свідчення поваги до Румунії.

Майор також зазначив, що заява Тарнера, співголова групи дружби з Румунією в американському законодавчому органі і голова підкомітету з військово-повітряних і сухопутних сил в Комітеті у справах збройних сил Палати представників, підкреслює спільний інтерес щодо утвердження трансатлантичної і регіональної безпеки. З іншого боку, в Брюсселі, генеральний секретар НАТО Йєнс Столтенберг привітав у вівторок підписання угоди про захист даних між Сполученими Штатами і Європейським Союзом. На зустрічі міністрів закордонних справ країн-членів НАТО, він відкинув ідею, що цей документ призведе до маргіналізації Альянсу і сказав, що, навпаки, він є основою для зміцнення трансатлантичних відносин.

Як повідомляє кореспондент Радіо Румунія в Брюсселі, пакет співпраці між НАТО і ЄС передбачає зміцнення співпраці з метою протидії гібридним загрозам, в сфері безпеки та кібер-захисту. Учасник зустрічі, держсекретар США в нинішній адміністрації демократ Джон Керрі знову твердо запевнив, що зміна адміністрації в Білому домі не змінить основні принципи Сполучених Штатів і їх прихильність до НАТО і європейської безпеки. Це тема, яка, за його словами, має політичну підтримку в обох великих американських партіях.

У вівторок в Бухаресті відбулася зустріч
міністрів закордонних справ країн Центральної та Східної Європи, в якій взяла
участь і заступник генерального секретаря НАТО Роуз Геттемюллер, у минулому радник
держсекретаря США з питань контролю озброєння і міжнародної безпеки, котра
вважається фахівцем у відносинах з Росією.

Ініційований Румунією та Польщею, форм у
цьому форматі є платформою для співпраці у вирішенні специфічних регіональних
питань та в утвердженні країнами регіону певних ініціатив у Північноатлантичному
альянсі.

Підставою для проведення відповідної зустрічі стало те, що країни
Центральної та Східної Європи мають спільні інтереси в галузі безпеки,
очевидно, відповідно до принципів солідарності в рамках НАТО.

Один з чотирнадцяти пунктів спільної
декларації в Бухаресті було присвячено українській проблематиці. Зокрема міністри
висловили рішучу підтримку суверенітету і територіальної цілісності України в
її міжнародно визнаних кордонах та право України приймати рішення про своє
майбутнє і про свою закордонну політику без будь-якого втручання ззовні. Вони
також підтвердили, сильну і принципову позицію щодо агресивних дій Росії проти
України і щодо постійного порушення Москвою норм і зобов’язань міжнародного
права, в тому числі шляхом незаконної анексії Криму.

Напередодні саміту міністри закордонних справ
дев’яти країн східного флангу НАТО були прийняті президентом Клаусом Йоханнісом.
Він зазначив, що зустріч проходить у важливий для трансатлантичних відносин момент,
що є суттєвим для європейської безпеки і для безпеки країн Центральної та
Східної Європи. Ці країни несуть особливу відповідальність у плані безпеки і
стабільності від Балтійського моря до Чорного моря.

Роуз Геттемюллер, яка відвідала Бухарест уперше,
відзначила внесок Румунії в Афганістані протягом останніх років. Вона торкнулася
розміщених у Девеселу (південь Румунії) елементів системи протиракетної оборони,
а також створення в Румунії Штабу багатонаціональної дивізії «Південь-Схід». І
в ході переговорів представниці НАТО з міністром закордонних справ Румунії Лазером
Коменеску та з міністром оборони Румунії Міхнею Мотоком були підкреслені проблеми
безпеки на сході та південному сході Європи, а також необхідність зміцнення
стабільності в регіоні.

Сполучені Штати залишаються місцем де найкраще
втілюється у життя свобода, заявив пізніше в ході телепередачі Міхня Моток, роблячи
зв’язок між зустріччю в Бухаресті і президентськими виборами в США. За його
словами, стратегічне партнерство зі Сполученими Штатами не може не продовжуватися
і не може не розвиватися. Оглядачі вважають, що Румунсько-американське стратегічне
партнерство, членство в НАТО і участь в європейському проекті є трьома
основними елементами закордонних зусиль Румунії в забезпеченні своєї безпеки і
оборони.

16-17 вересня 2016 р. в Сучаві, північна Румунія, відбувся Міжнародний симпозіум Мутації в європейському безпековому просторі. Спільні відповіді на спільні виклики за участі науковців та експертів з Румунії, України (Чернівців та Львова) та Польщі. Симпозіум був організований Сучаським університетом імені Штефана Великого у партнерстві з Сучавським регіональним аналітичним центром транскордонних ризиків.

У ході міжнародного симпозіуму обговорювалися питання, пов’язані з інформаційно-психологічними атаками (дезінформація, маніпуляція), транскордонними ризиками і загрозами, інформаційним виміром гібридної війни та ризиками безпеки в Чорному морі.

Проректор Сучавського університету імені Штефана Великого професор Штефан Пурич, учасник цього симпозіуму, зазначив: Два дні підряд спеціалісти та науковці трьох країн обговорювали різні теми, які були направлені на пояснення того, якими є зміни у сучасному безпековому просторі на європейському континенті. Які фактори впливають на зміну безпеки, на зміцнення або погіршення безпеки. У рамках симпозіуму йшлося також про партнерство і взаємодію між Румунією, Україною та Польщею в контексті тих загроз, які існують сьогодні в Центральній та Східній Європі. Спеціалісти трьох країн розказали якими є види гібридної війни, яку використовує Росія проти України та якою є позиція Румунії та Польщі щодо подій в Україні. Якими є методи до яких апелює Російська Федерація щодо цієї гібридної війни у відносинах з європейськими країнами з членами ЄС та НАТО.

Проректор Штефан Пурич зазначив, що в рамках симпозіуму йшлося і про співпрацю у прикордонній зоні, оскільки Європейський Союз має кілька програм співробітництва між державами-членами та сусідніми країнами, адже головною метою Європейського союзу в цьому регіоні є забезпечення стабільності і процвітання. Він також повідомив, що прикордонні програми фінансовані Європейським Союзом спрямовані на забезпечення стабільності, і додав, що протягом 2016 року, в цьому регіоні буде здійснюватись програма Румунія – Україна 2014-2020, яка буде фінансувати проекти в таких сферах як охорона навколишнього середовища, захист спадщини, культури, розвиток інфраструктури, проекти, які сприяють кращому взаєморозумінню та розвитку місцевих громад.

Голова Сучавського регіонального аналітичного центру транскордонних ризиків проф. Роман Істраті сказав, що ця подія відбувається після чергового симпозіуму, який пройшов у Львові. Істраті висловив сподівання, що третій симпозіум, пройде в Польщі, ймовірно, в наступному році.

У міжнародному симпозіумі, що пройшов у Сучаві взяли участь між іншими, генеральний директор Аналітичного центру регіональної співпраці м. Львів Владислав Дейнеко, голова правління Центру досліджень з питань регіонального і міжнародного співробітництва у Львові, Володимир Гулима, Марія Флейчук проф. Кафедри міжнародних економічних відносин Львівської Комерційної Академії, Сергій Гакман, вчений секретар Буковинського політологічного центру та Андрій Волошин, директор Львівської філії Інституту стратегічних досліджень.

З румунської сторони взяли участь проф. Дан Йоан Даскелу, проф. Флорін Пінтеску та директор журналу Геополітика, Васіле Сіміляну. На відкритті симпозіуму були присутні префект Сучавського повіту Константін Гарасім, заступник голови Повітової Ради Георге Середенчук та голова Союзу поляків Румунії, депутат Гервазен Лонгер.

У Братиславі європейські лідери домовилися протягом шести місяців розробити
стратегію, яка має зробити співтовариство більш безпечним і більш привабливим
для своїх громадян, після рішення Великобританії, одного з ключових
членів ЄС, покинути цю організацію.

У підсумковій декларації саміту в столиці
Словаччини зазначені головні орієнтири наступних дій: заходи з посилення
контролю за міграцією, боротьби з тероризмом та радикалізацією певних категорій населення, а також щодо
сприяння економічного розвитку за рахунок інвестицій і зміцнення єдиного ринку.

«Саміт 27 країн ЄС (без участі Британії) показав, що Євросоюз може продовжувати
діяти після рішення британців про вихід з організації», – заявив президент
Франції Франсуа Олланд, який разом з канцлером Німеччини Ангелою Меркель
запевнив, що Париж і Берлін будуть інтенсивно працювати в найближчі місяці для
успіху союзу. «Усі ми погодилися з тим, що не можемо змінювати нинішній курс, оскільки лише цей проект ЄС гарантує процвітання. Ми домовилися бути більш явними в
наших планах на майбутнє», – сказав у свою чергу організатор зустрічі прем’єр-міністр
Словаччини Роберт Фіцо, додавши, що він особисто в найближчі місяці зосередиться
на проблемі міграції.

Глава Європейської ради Дональд Туск перерахував деякі висновки переговорів
у Братиславі. «Ніколи більше не втрачати контроль за міграційними потоками,
підтримати держави-члени у боротьбі з тероризмом, в тому числі за рахунок
поліпшення обміну інформацією, створити засади для економічного зростання всіх і
дати молодим людям можливість проявити себе. Заходи, які сприятимуть
досягненню поставлених цілей є частиною плану, над яким ми працюватимемо до
березня наступного року. Я радий, проте, що деякі держави-члени вже надали
допомогу Болгарії для захисту свого кордону з Македонією та Грецією», – сказав Туск.

Йдеться про рішення європейських лідерів надати Софії 108 млн євро для
посилення контрою на кордоні на тлі зростання потоку мігрантів і біженців.
Країни Вишеградської групи запропонували у Братиславі так звану концепцію гнучкої
солідарності у питанні управління міграцією, згідно з якою в процесі оцінки спроможності
приймання іммігрантів має бути враховано й рівень економічного розвитку кожної країни-члена ЄС.

На саміті в Братиславі Президент Румунії Клаус Йоханніс сказав, що Євросоюз
дійсно стикається з низкою криз, але він не є хронічним пацієнтом, а навпаки – успішним
проектом. Президент Румунії в кулуарах зібрання мав неофіційні розмови з низкою
європейських лідерів щодо приєднання Румунії до Шенгену. Підбиваючи висновки цих дискусій, глава румунської держави сказав, що питання не вирішене, але процес
має позитивну динаміку.

Cеред головних пріоритетів розвитку ЄС фігурують продовольча безпека, поряд зі зростанням сільського господарства на основі новаторських підходів. Мета полягає в тому, щоб захистити споживачів, забезпечуючи в той же час, нормальне функціонування європейського ринку. Були узгоджені певні стандарти щодо забезпечення гігієни харчових продуктів, здоров’я тварин та рослин, але і боротьби проти забруднення пистицидами грунтів. Проводяться суворі перевірки, а імпорт з-за меж ЄС, повинен відповідати тим же стандартам, як продукти харчування, що походять з ЄС. Були встановленні граничні значення залишків ветеринарних лікарських засобів у харчових продуктах тваринного походження та була створена строга система для видачі дозволу та продажу генетично модифікованих організмів.

Роксана Моря, прес-радник Представництва Європейської Комісії в Бухаресті, пояснює, що передбачає європейська політика щодо продовольчої безпеки: Продовольча безпека та живлення, спрямовані на забезпечення того, щоб кожна людина мала доступ до достатньої, недорогої та поживної їжі. ЄС фактично прагне зміцнити стійкість до кризи щодо відсутності продуктів харчування та зробити так, щоб всі країни користувалися необхідною підтримкою, щоб нікому не залишитися голодним. Зокрема, боротьба з недоїданням має життєво важливе значення, щоб дати можливість дітям з найбідніших регіонів вести здоровий спосіб життя, щоб вони мали доступ до освіти, щоб їхні шанси в майбутньому поліпшилися. На даний час, щодня кожен восьмий чоловік в світі помирає від голоду, зокрема в Південній Азії та Субсахарській Африці. Саме тому, викорінення голоду є першою цілю тисячолітнього розвитку. Рамки європейської політики щодо безпеки харчових продуктів, встановлюють, що безпека харчових продуктів, живлення та стійке сільське господарство є головними пріоритетами ЄС, особливо політики співпраці у сфері розвитку.

Серед цілей Брюсселя до 2030 року налічується більша продукція харчів вищої якості за доступними цінами, але й стійке зростання, враховуючи кліматичні зміни, скорочення природних ресурсів та збільшення числа жителів в усьому світі. Знову біля мікрофону Роксана Моря: Доступ до продуктів харчування є найскладнішим завданням. Важливим не є тільки доступ, але і те, щоб продукти харчування були адекватними. Політика ЄС передбачає надання підтримки зокрема країнам, що розвиваються, таким чином щоб вони за допомогою підтримки з боку ЄС, могли покрити визнані на міжнародному рівні в рамках Всесвітнього саміту про харчування від 1996 року, основні чотири пілони. Йде мова про підвищення продовольчих ресурсів, поліпшення доступу до них, покращення змісту харчів та покращення спроможності вирішувати можливі кризи. З цієї точки зору, продовольча безпека є одним із пріоритетів політики ЄС, Євросоюз будучи прихильником узгодженості з політикою співпраці в цілях розвитку. Для покращення спроможності вирішувати можливі кризи важливу роль відіграють проекти щодо запобігання кризовим ситуаціям. Вони мають на увазі готовність справитися із циклічними ризиками, такими як: урагани, сильні бурі або землетруси.

Важливим розділом європейської політики щодо продовольчої безпеки стосується запобігання передачі хвороб від тварин до людини. Норми ЄС гарантують, що сальмонел або туберкульоз перебувають під контролем, та що тільки здорові тварини та їхні продукти входять до харчового ланцюгу. Дуже важливим є обмеження застосування антибіотиків на фермах. Застосування антибіотиків для компенсації недостатнього росту тварин і птахів призвело до збільшення резистентності мікробів до антибіотиків.

З огляду на те, що майже половина антибіотиків, вироблених в усьому світі, використовується на фермах, вимагаються певні заходи, – вирішили нещодавно євродепутати, які проголосували за пропозицією оновлення законодавство ЄС щодо ветеринарних лікарських засобів, з метою обмеження використання нинішніх антибіотиків та розробки нових. А це в умовах коли Всесвітня організація охорони здоров’я стверджує, що ми ризикуємо наближається до епохи пост-антибіотиків, де стійкість до антибіотиків викликає більше смертей щороку, ніж рак.

Голова Колегії румунських ветеринарів Віорел Андроніє: Це уточнення є сигналом тривоги, і всі зацікавлені сторони повинні кожен у своїй галузі та разом робити так, щоб менше використовувати антибіотики. Дуже важливим є, щоб дати людям шанс використовувати антибіотики, лише тоді коли їм необхідні.

Ще від 2006 року, Румунія заборонила використання антибіотиків як стимуляторів росту для тварин.

Румунія немає ніяких підстав, щоб підняти рівень терористичної небезпеки, навіть в умовах збільшення кількості терактів в Європі, – заявив Президент Клаус Йоханніс в кінці засідання Верховної ради оборони країни. Згідно Румунській службі інформації в Румунії, терористична загроза залишається на рівнісиньо-обережний, що означає, що на сьогоднішній день немає ніякої інформації, яка б вела до ризиків на адресу національної безпеки.

Президент Клаус Йоханніс: Була представлена ​​оцінка безпеки Румунії з точки зору терористичних ризиків і загроз. Всі профільні державні установи запевнили мене, що на даний момент немає підстав для підвищення рівня терористичної небезпеки вище нинішнього рівня синьо-обережного.

Президент Клаус Йоханніс повідомив, що в Бухаресті почала працювати робоча група, яка підгодовує демарші для створення багатонаціональної бригади НАТО під румунською командою. Рішення про заснування багатонаціональної бригади було прийняте на саміті НАТО у Варшаві. Багатонаціональна бригада запрацює на весні наступного року на території Румунії. Принаймні шість союзників проявили свою зацікавленість в участі. Глава румунської держави додав, що прийняті рішення на саміті в Польщі треба повністю, ефективно та негайно втілити у практику, всі профільні державні установи будучи інформовані у зв’язку із своїми обов’язками у цьому сенсі.

Глава румунської держави зазначив, що Румунія чекає пропозиції НАТО щодо посилення позицій у Чорному морі: Ми знаходимося в контакті з усіма зацікавленими союзниками для здійснення прийнятих рішень у Варшаві, яких ми вважаємо історичними. Всі ці заходи та демарші стосуються, практично застосування стратегії національної оборони та зміцнення позицій нашої країни, – додав Клаус Йоханніс.

Що стосується Туреччини, президент Румунії Клаус Йоханніс заявив, що у рамках засідання Верховної ради оборони країни була проаналізована ситуація в цій країні після спроби військового перевороту. Він уточнив, що Туреччина залишається стратегічним партнером Румунії, незамінним союзником НАТО та ключовим партнером Європейського Союзу. Будучи членом НАТО, Румунія зацікавлена у забезпеченні безпеки і стабільності в регіоні та у дотриманні духу демократії та верховенства закону. Румунія висловила чітку позицію щодо спроби державного перевороту, засуджуючи дії проти конституційного порядку та демократичних установ у Туреччині. Глава румунської держави висловив свою упевненість в тому, що турецька влада усвідомлює важливість дотримання демократичних установ і цінностей, а також дотримання прав людини і основоположних свобод.

Зміцнення колективної оборони НАТО і посилення східного флангу, в тому числі шляхом забезпечення потужної присутності НАТО в регіоні, – це дві найголовніші цілі, які поставила перед собою румунська дипломатія в перспективі липневого саміту союзників у Варшаві.

Бухарест також наполягає на визнанні стратегічної важливості Чорноморського регіону для євроатлантичної безпеки і на посиленні співробітництва та координації дій між НАТО й Європейським союзом, з одного боку, та між НАТО і східними партнерами, з іншого.

В очікуванні зустрічі на вищому рівні 8-9 липня, у Брюсселі цими днями проходить зустріч міністрів оборони країн-союзників, серед яких і глава румунського оборонного відомства Міхня Моток. Серед іншого, до порядку денного засідання включено питання збільшення оборонних витрат. У 2014 році країни-члени Альянсу домовились не скорочувати ці видатки і досягти протягом десяти років 2% від ВВП, оскільки оборонні військові сили є дорожчими, ніж наступальні. Наразі ситуація виглядає непогано, за оцінками НАТО союзники на сьогодні виділяють на оборону в середньому 1,5% ВВП.

Потім, теж у Брюсселі, розглядається участь натівських літаків повітряного спостереження АВАКС в боротьбі проти терористичної організації Ісламська держава. Водночас, на прес-конференції, яка передувала зустрічі на рівні міністрів, Генеральний секретар НАТО Йєнс Столтенберг заявив, що альянс, у відповідь на дії Росії в Україні, готується розмістити в порядку ротації чотири батальйони у трьох країнах Балтії та в Польщі.

За його словами оборона Альянсу і стримувальні сили НАТО не ґрунтуються, однак, тільки на цих чотирьох батальйонах. Розширюючи перспективу, вони є частиною набагато глибших змін позиції Альянсу, у відповідь на виклики, з якими стикається останнім часом. А відповідь така: у разі необхідності, Альянс готовий захистити кожну державу-члена!

Бухарест отримав запевнення від Сполучених Штатів, в особі американського посла в НАТО Дугласа Люта. Північноатлантичний альянс, – сказав він в ході телеконференції, – буде поруч з Румунією у разі виникнення реальної загрози, маючи на увазі недавні заяви президента Росії Володимира Путіна. Москва не стала більш агресивною, а в дійсності продовжує свою безвідповідальну поведінку, почату два роки тому незаконною анексією Криму, – сказав Дуглас Лют. Невдоволена тепер розміщенням на півдні Румунії, Девеселу елементів елементи системи протиракетної оборони, Росія має цікаву риторику, але НАТО буде дивитися на дії, – зазначив американський дипломат.

Ані
спеціалізовані міжнародні ЗМІ, ані десятки мільйонів прихильників футболу по всьому континенту не пригадують
такого напруженого дебюту чемпіонату Європи як Євро 2016. Хаос у Марселі
спричинений російськими та англійськими хуліганами, зіткнення у Ніцці та німецько-українська сутичка в Ліллі
демонструють серйозні проблеми в забезпеченні правопорядку.

«Коли
ніяк не реагуєш на дії вуличних хуліганыв, як збираєшся нейтралізувати справжній
тероризм?» – риторично запитує щоденна бухарестська публікація Газета
спортурілор, яка додає, що «абсолютно очевидно, що на стадіони Євро-2016
можна пронести майже все, за винятком, напевно, танка, з огляду на те, що
російські фанати зуміли пронести на стадіон, швидше за все, сигнальний
пістолет?»

УЄФА
– спортивна асоціація, що відповідає за організацію європейської першості
почала розслідування інцидентів в кінці футбольного матчу між збірними Англії
та Росії і попередила, що в разі повторення насильства з боку вболівальників
цих країн на Євро-2016, їхні збірні будуть дискваліфіковані.

У
цей час, французькі профспілки з максимальним цинізмом, на думку одних, або з
вражаючим прагматизмом, на думку інших, намагаються вирвати максимальні
поступки від припертого до стіни уряду. У спробі змусити владу скасувати нове трудове
законодавство, що полегшує звільнення працівників, пілоти національної
авіакомпанії Air France оголосили в суботу страйк, що значно вплине на
чемпіонат. Цей протест пілотів є черговою ескалацією соціальної напруженості в
країні. Через
страйк комунальників Париж тоне у смітті, яке не буде вивозитися до середи, а
працівники французької державної залізничної компанії тільки відновили роботу
після дев’ятиденного страйку. Водночас наприкніці місяця автозаправочні станції
залишилися без пального через страйк працівників нафтоперегінних заводів.

Незачепленій, принаймні до тепер, напруженістю поза футбольними аренами, учасники Євро-2016 демонструють
видовищну гру. Румунська збірна уперше в історії зіграла у матчі-відкриття проти команди Франції, якій поступилася у п’ятницю ввечері з рахунком 2:1.
Підтримані з трибун 20-ма тисячами вболівальників, котрі продемонстрували й
зразкову поведінку, румуни сміливо кинулися в атаку створивши перший гольовий
момент на 3-й хвилині. Потім близько години впоралися з тиском Франції, яка
вважається одним із фаворитів континентальної першості. Жиру відкрив рахунок на
57-й хвилині, Станку зрівняв з пенальті через вісім хвилин, а Пайє забив
переможний гол на 89-й хвилині, коли Румунія починала вірити в нічию.

«Дітьми
нещастя» назвав румунських футболістів одним з найбільш відомих спортивних
оглядачів у Бухаресті після матчу з Францією. В іншому матчі групи А, в суботу
збірна Швейцарії перемогла Албанію 1:0. У другому турі групи А Євро-2016 у
середу Франція зіграє з Албанією, а Румунія зустріне Швейцарію. Звичайно, що
всі румунські вболівальники сподіваються на перемогу.

Через закріплення, на початку липня, вступу Чорногорії до НАТО, можуть бути створені передумови для відновлення стабільності на Балканах, – ствердили, на конференції з питань безпеки в Бухаресті, офіційні представники НАТО. На даний момент, НАТО стикається з найскладнішими викликами і ризиками після закінчення холодної війни, та вперше в своїй історії, коли НАТО повинна одночасно управляти двома основними загрозами в різних стратегічних напрямках.

Заступник Генерального секретаря НАТО з питань нових викликів безпеці Сорін Дукару пояснює: Основна загроза тепер надходить від Росії, яка продовжує порушувати деякі норми міжнародного права. Це посилюється нестабільністю на Близькому Сході і Північній Африці, розташованих в безпосередній близькості кордонів НАТО. Ще однією загрозою є організація Ісламська держава, яка почала набирати в регіоні все більше бійців, щоб створити терористичні осередки і отримати зброю, щоб потім використовувати її в замахах організованих в Європі.

Поєднання слабких та ослаблених держав, регіональна напруженість, радикальні політики та релігії, тероризм та, не востаннє, величезна хвиля біженців, вимагає комплексного підходу. Точніше, необхідно зрозуміти, як все це взаємодіє, – додав Сорін Дукару. НАТО виділить у наступні чотири роки 5,5 мільйонів для балканського регіону, щоб перетворити його на буферну зону на своїх кордонах, сподіваючись, що таким чином наслідки подій на південному та східному фланзі НАТО будуть обмежені. Сербія, Македонія та Боснія і Герцеговина вже беруть участь в проектах щодо надання надзвичайної допомоги цивільному населенню в разі необхідності, нейтралізації хімічної та ядерної зброї, протидії кіберзагрозам або військовим діям.

Генеральний секретар НАТО Йєнс Столтенберг пообіцяв, у Варшаві, підтримати розміщення військ альянсу на польській землі. У Польщі буде більше військ НАТО після Варшавського саміту, – сказав він. Зустріч на найвищому рівні альянсу має місце в критичний момент, коли проблеми безпеки в регіоні на сході і півдні є найбільш серйозними за останні десятиліття, – додав офіційний представник НАТО, згідно якому Варшавський саміт буде точкою посиланням, коли держави-члени вирішують підвищити потенціал стримування і оборони Альянсу. Йєнс Столтенберг: Ми домовилися посилити нашу присутність на східному фланзі НАТО. Це буде багатонаціональна присутність на ротаційній основі. У нас є чіткі пропозиції з боку військових планувальників. Ще ведемо переговори довкола точного числа і місць, де будуть дислоковані війська НАТО, рішення у цьому сенсі буде прийняте до Варшавського саміту, в липні.

Інше рішення, яке буде прийнято на Варшавському саміті стосується стимулювання зусиль союзників для забезпечення стабільності за межами НАТО, – сказав Столтенберг. Це означає підтримка з боку Альянсу своїм партнерам таких як: Україна, Молдова і Грузія на сході та а також Іраку, Йорданії й Тунісу на південному кордоні НАТО. Що стосується розміщення елементів американської системи протиракетної оборони в Девеселу, що спричинило кремлівського лідера Володимира Путіна відкрито пригрозити Румунії та Польщі тим, що вони можуть стати цілями російських ракет, Генеральний секретар НАТО відновив суто оборонний характер установки, відновлюючи той факт, що протиракетний щит, в Девеселу, не є направлений проти Росії. Йенс Столтенберг: Ці установки в Румунії, так само як і ті, які будуть розміщенні у Польщі не націлені проти Росії. Є дуже мало перехоплювачів, розташованих занадто південніше або занадто близько до Росії, щоб перехопити російські міжконтинентальні балістичні ракети. Отож не є направлена проти Росії, це суто охоронна система. Будь-яка дія з боку Росії є невиправданою, оскільки їм відомий той факт, що щит не є направлений проти них. Генеральний секретар НАТО додав, що розміщенні елементи американської протиракетної оборони в Румунії й ті, які будуть розміщенні в Польщі мають суто охоронний характер, вони будучи призначені для реагування на потенційні загрози, які представляють напади ракетами малої і середньої дальності з-поза меж євроатлантичного регіону.

На конференції з питань безпеки в Бухаресті, колишній міністр закордонних справ Серджіу Челак прокоментував заяви з боку Росії: Були кілька заяв, яких треба сприймати спокійно. До речі, вони не стосуються нас, але того, що на території Румунії були розміщенні устаткування, які належать всьому Північноатлантичному альянсу.

На Варшавському саміті, Румунія виступатиме за приділення більшої уваги Чорноморському регіону, який вважається вирішальним регіоном для регіональної та євроатлантичної безпеки.