Radio România Internațional

Tag: діаспора

  • Міністри з питань європейської діаспори в Бухаресті

    Міністри з питань європейської діаспори в Бухаресті

    Кілька мільйонів румунів виїхали
    за кордон після антикомуністичної
    революції 1989 року, деякі навчатися, працювати або тимчасово чи постійно влаштуватись
    там. Італія та Іспанія
    мають найбільші румунські громади, більшість з яких обирають ці напрямки для пошуку більш
    оплачуваних робочих місць. Інші країни, обрані румунами під впливом політичного
    чи соціального клімату, – це Німеччина, Великобританія, Австрія, Франція,
    Бельгія, північноєвропейські країни, або Сполучені Штати. Арабський світ також є привабливим
    варіантом для деяких з них. Якраз тому під час ротаційного головування
    в Раді Європейського Союзу Румунія вивела діаспору на порядок денний європейських
    дебатів.




    У понеділок у Бухаресті відбулася
    зустріч міністрів ЄС та державних секретарів, відповідальних за політику
    діаспори, перша
    у своєму роді, організовану країною, яка головує в Раді ЄС. Представники 17-ох країн-учасниць проаналізували способи шляхом, яких європейські країни встановлюють
    відносини економічної та культурної співпраці з діаспорою, ініціативи,
    спрямовані на підтримку її мовного та культурного розвитку та політик, що
    призвели до швидкої інтеграції членів діаспорних громад. Зокрема,
    обговорювалися питання вільного руху робочої сили, міграції та інтеграції, торгівлі
    людьми та стратегії підтримки процесу повернення до країн походження.




    У цьому контексті міністр румунів
    звідусіль Наталія
    Інтотеро сказала: «Ми обговорили питання обміну гарною практикою та проектами,
    за допомогою яких ми могли б продовжувати підтримувати національну ідентичність
    кожної країни для її діаспори. Я помітила зацікавленість більшості держав-членів розробляти
    політики та програми, щоб за допомогою, яких підтримувати повернення додому тих, хто хоче.




    Присутній на неформальній зустрічі в Бухаресті,
    румунський міністр з європейських справ Джордже Чамба підкреслив, що захист прав та інтересів усіх громадян,
    незалежно від того, де вони живуть, навчаються, працюють,чи вдосконалюють свої культурне надбання, має бути пріоритетом для урядів
    держав-членів. Він нагадав, що румунському головуванню в Раді ЄС вдалося досягти тимчасової угоди
    з Європейським парламентом щодо створення Європейського органу праці, установи, що допомагає
    державам-членам у застосуванні правових документів ЄС у сфері мобільності робочої сили
    на рівні Союзу,
    а також щодо координації соціального забезпечення.



  • 17 березня 2019 року

    УКРАЇНА
    – Міністерство закордонних справ Румунії підтримує
    та приєднується до Декларації Верховного представника Європейського союзу із закордонних справ та політики безпеки, оприлюдненої до 5-річчя анексії Кримського
    півострова. «Через 5 років від незаконної анексії Російською Федерацією Автономної
    Республіки Крим та міста Севастополь, Румунія знову рішуче засуджує цей акт
    порушення принципів та норм міжнародного права», – зазначається в заяві румунського
    МЗС. Зовнішньополітичне відомство підтвердило відданість Румунії політиці
    невизнання незаконної анексії, а також підтримку суверенітету і територіальної
    цілісності України в її міжнародно визнаних кордонах. Нагадаємо, що напередодні
    у Декларації Верховного представника ЄС Федеріки Могеріні щодо ситуації в Криму та Севастополі, від імені всього співтовариства, було наголошено, що Європейський Союз
    залишається твердим у своїй прихильності суверенітету і територіальної
    цілісності України. У документі зазначається, що ЄС не визнає незаконну
    анексію, яка є прямим викликом міжнародній безпеці, що має серйозні наслідки
    для міжнародного правопорядку, що захищає територіальну цілісність, єдність і
    суверенітет усіх держав. Водночас Європейський Союз надалі залишається
    прихильним своєму зобов’язанню щодо повної реалізації політики невизнання
    анексії українського півострова, в тому числі шляхом запровадження обмежуючих
    заходів, – зазначається у заяві.




    ДІАСПОРА
    – У Бухаресті сьогодні стартувала дводенна міністерська зустріч з питань політики у
    відносинах з діаспорою, організована румунським головуванням у Раді ЄС. Зустріч
    відбувається на тлі вільного пересування працівників та дебатів з питань
    міграції та інтеграції. Румунська влада вважає, що обмін передовою практикою,
    презентація та обговорення національних стратегій щодо діаспори можуть бути
    корисними інструментами як на європейському, так і на національному рівнях. Дискусії
    будуть зосереджені на економічному та культурному співробітництві між
    європейськими країнами та їх діаспорою, ініціативах, спрямованих на підтримку
    мовного та культурного розвитку, політиці, що призвела до швидкої інтеграції
    членів діаспорної громади, а також на заохоченні процесу повернення громадян до
    країни походження.




    ФОРУМ – Віце-прем’єр-міністр Ана Бірчалл представила Румунію на VII-му Глобальному
    форумі в Баку, в кулуарах якого члени румунської делегації провели низку зустрічей з азербайджанськими високопосадовцями,
    в тому числі з президентом Ільхамом Алієвим. У посланні від прем’єр-міністра Румунії
    Віоріки Денчіле віце-прем’єр-міністр Ана Бірчалл підкреслила важливість
    Бакинського форуму, який став платформою для обговорення різних тем, що є
    надзвичайно корисним з огляду на виклики на європейському та міжнародному
    рівнях. У посланні також зазначається, що Азербайджан є важливим стратегічним
    партнером Румунії і одним з найважливіших економічних партнерів у регіоні. У
    ході дискусії з президентом Ільхамом Алієвим Ана Бірчал підкреслила важливість
    посилення економічної співпраці з наголосом на використанні регіональних
    можливостей у транспортній сфері, у тому числі у перспективі втілення у життя проекту
    Чорноморсько-Каспійського транспортного коридору. Під час робочого візиту до
    Баку було відзначено 10-ту річницю Стратегічного партнерства між Румунією та
    Азербайджаном, а з цієї нагоди в Азербайджанському університеті мов було
    відкрито центр румунської мови.




    УЛЬТРАМАРАФОН – Румун
    Аврам Янку, за фахом бібліотекар,
    завершив третім ультрамарафон «6633 Arctic
    Ultra», що проходить у Північному полярному
    колі і вважається одним з найскладніших змагань у світі. Арктичний ультрамарафон, розділений на дві
    дистанції: 195 км та 560 км при середній температурі мінус 40
    градусів за Цельсієм. Цього року Аврам Янку вдруге взяв участь в ультраморафоні на Північному
    полюсі. Минулого року
    він був змушений припинити забіг через сильний біль в районі гомілки правої ноги.
    Аврам Янку відомий тим, що в серпні 2016 року здолав протоку Ла-Манш вплав, а влітку 2017 року першим у світі, без спеціальної екіпіровки, за 89 днів проплив
    Дунай від витоку до гирла – 2860 кілометрів. Восени минулого року він перетнув
    Чорне море від Суліни до Стамбула, пропливши 680 кілометрів уздовж узбережжя за
    60 днів.


    РЕГБІ – Збірна
    Румунії з регбі у неділю перемогла збірну Бельгії у заключному матчі Чемпіонату
    Європи та посіла третє місце на турнірі. Зустріч пройшла в Брюсселі і завершилася з
    рахунком 43:17 на користь гостей. В інших матчах: збірна Росії програла команді
    Грузії, а Іспанія поступилася Німеччині

  • Про протест від 10 серпня, у Парламенті Румунії

    Про протест від 10 серпня, у Парламенті Румунії




    Насильство
    під час антиурядового протесту 10 серпня в Бухаресті та ситуація у
    сфері системи правосуддя та
    верховенства права в Румунії будуть
    обговорені в
    Європейському парламенті на початку жовтня. І тому, що ці серйозні інциденти стали темою дебатів в Європі, вони не могли були
    не озвученими в Бухарестському
    законодавчому органі. У вівторок,у Палаті депутатів була обговорена проста резолюція, подана опозиційною НЛП, про вотум недовіри
    міністру внутрішніх справ Кармен Дан.




    Під назвою «Булави СДП по обличчю румунської демократії резолюція обвинувачує міністра Кармен Дан в координації репресивних дій проти тих, хто брав участь у
    антиурядовому протесті, організованому діаспорою і позначеному
    зіткненнями між учасниками та силами правопорядку і придушеними, нарешті, насильницьким втручанням жандармів. Тоді
    постраждали сотні людей з обох таборів, і більше сотні тисяч мирних учасників мітингу вдихали
    сльозоточивий газ. У парламенті, міністр знову підтвердила свою
    переконаність в тому, що втручання жандармів було законним і запевнила, що вині у вчиненні
    насильства будуть відповідати перед законом.




    Протест, за
    словами міністра, не був взятий на себе жодною громадською організацією, навіть якщо вони підтримували та
    пропагували його. Кармен Дан: 10 серпня не відбувся мирний мітинг. Всі ми могли бачити спробу учасників мітингу увійти у
    будівлю уряду, їх агресію на
    адресу правоохоронних органів та акти вандалізму. Ймовірні індивідуальні надмірні реакції жандармів будуть, безумовно, покарані відповідно до закону.





    З іншого боку, ліберали стверджують, що вся
    відповідальність за те, як жандармерія втрутилася проти мирних людей, в тому
    числі жінок і дітей, належить міністру внутрішніх справ, а шкоду іміджу держави
    в Європі важко оцінити. Заступник лідера НЛП Ралука Туркан порівнює серпневі
    події з тими, що відбулися майже три десятки років тому, коли, на заклик колишнього
    комуністичного президента Іона Ілієску, шахтарі з Долини річки Жіу (південний-захід)
    відправилися до Бухареста аби придушити протести проти тодішньої Влади, і вони
    залишили за собою мертвих, поранених і травмовану столицю. Ралука Туркан: Ви
    не можете переконати. Тому що, 10 серпня, пані міністр, ви координували найгіршу
    форму придушення громадянських прав після шахтарських походів 90-х років, і за це ви повинні поплатитися!




    Голоси, що підтримують Владу, наполягають на
    тому, що Парламент не повинен замінювати установи, уповноважені розслідувати події
    від 10 серпня, такі як Військова прокуратура, де й ведеться розслідування. ЗМІ,
    утім, спостерігають, що після 10 серпня у середині СДП посилилася напруженість
    між мером Бухареста Габрієлою Фіря та лідером партії Лівіу Драгня, який
    вважається захисником міністра Дан. І що, саме в році, коли ми святкуємо
    Століття Великого об’єднання, румунське суспільство в цілому є більш
    роз’єднаним, ніж 100 років тому.

  • Пріоритети нової парламентської сесії

    Пріоритети нової парламентської сесії




    Нова
    сесія Парламенту Румунії має на своєму порядку денному фіналізацію деяких оскаржуваних законів в Конституційному суді, а також нові законодавчі проекти. Парламентська
    більшість у складі СДП – АЛДЕ вважає пріоритетними прийняття нового пенсійного закону, внесення змін до законів у сфері національної безпеки та
    закон про усиновлення. Влада також хотіла б доопрацювати закони у сфері правосуддя, оскаржені
    Опозицією та Президентом Румунії в Конституційному суді, Кримінального та Кримінально-процесуального кодексів та закону «Про
    офшори», що регулює експлуатацію газу в Чорному морі, і
    чий перегляд був затребуваний главою держави.




    Нарешті,
    правлячі партії хочуть, щоб РСІ пояснила у законодавчому органі
    характер протоколів співпраці, укладених в минулому основною спецслужбою
    з Генеральною прокуратурою та іншими установами у
    сфері правосуддя. РСІ та
    Генеральна прокуратура уточнили вже,
    що протоколи співпраці були законними і були зосереджені, в основному, на
    технічних питаннях. Вони були денонсовані, коли сторони дійшли висновку, що акт правосуддя можна було б також здійснити і у разі їх відсутності. З іншого боку, права опозиція, до складу якої входять Націонал-ліберальна партія (НЛП), Союз «Рятуйте Румунію» (СРР) та Партія «Народний рух» (ПНР) зокрема, бажає повернення до системи двох турів для виборів міських
    голів, скасування спеціальних пенсій та реформу у сфері системи охорони здоров’я.




    Не востаннє, Опозиція хоче, щоб
    виконавча влада пояснила чому використала насильство під час антиурядового
    протесту, організованого діаспорою 10 серпня в Бухаресті, а
    також погане управління кризою, спричиненою поширенням африканської чуми свиней. Нагадуємо, опозиція піддала гострій критиці використання непропорційної сили жандармерією у відповідь на виклики деяких осіб, які, очевидно, не мали жодного зв’язку з мирним протестом. НЛП оголосила, що в цій парламентській сесії спробує знову скинути кабінет
    міністрів правлячої коаліції шляхом
    резолюції про вотум недовіри. Осіння парламентська сесія не розпочинається у найкращому моменті з точки зору політичного діалогу між Владою і Опозицією.




    Ані
    у партіях немає спокою. Останнє засідання керівництва СДП
    виявило розрив між авторитарним лідером Лівіу Драгнею та мером Бухареста Габрієлою Фіря, політиком, який користується більшою довірою, ніж лідер СДП. З цієї позиції, Габрієла Фіря не вагається відкрито критикувати
    рішення міністра внутрішніх справ Кармен Дан, що стосується мітингу діаспори
    від 10 серпня. Теоретично, напруженість в
    СДП може сприяти правій опозиції. Але вона,
    здається, нездатна спекулювати це, оскільки самого лідера НЛП Людовика Орбана однопартійці
    не сприймають як одноголосного лідера, здатного очолити єдиний фронт проти
    соціал-демократів. Фронт, на якому кожен представник опозиції
    діє наодинці. А відсутність альтернативи надає правлячій СДП необхідний час для врегулювання внутрішніх суперечок.

  • Проекти для діаспори

    Проекти для діаспори

    Після вступу Румунії до Європейського Союзу в 2007 році, кількість румунів, які емігрували збільшилась з року в рік. Вони обрали зокрема Італію, Іспанію та Великобританію як місце проживання. Головним мотивом міграції, як правило, є надія знайти більш високооплачувану роботу. Виходячи з ідеї, що багато румунів хотіли б повернутися на батьківщину, в Румунії були розроблені чимало проектів спрямованих на підтримку тих, хто хоче повернутися додому та відкрити бізнес за європейські кошти.




    Наявні чимало можливостей в цьому сенсі в найближчі роки, існує можливість розвитку вигідного бізнесу в Румунії, якщо румуни повертаються зі своїми знаннями та ресурсами та
    з бажанням серйозно працювати. Ми вважаємо, що вони можуть внести важливий вклад в румунську економіку, – стверджує Маріус Бостан, соціальний
    підприємець та експерт з питань місцевого розвитку,
    фінансування та
    управління компаніями, колишній міністр
    комунікації в уряді технократів Дачіана Чолоша. Першим кроком для стимулювання повернення
    якомога більше румунів додому був зроблений рік тому, коли в рамках проекту Репатріот (проект репатріації через підприємництво) у Бухаресті був організований бізнес-саміт Разом для Румунії. Ініціаторами виступили провідні представники
    румунського бізнес-кола, а головною метою було інформування
    закордонних румунів про важливість розвитку підприємницьких здібностей та
    презентація можливостей для бізнесу, які вони мають на батьківщині. Підтримка з боку Бухареста полягає в інформуванні
    та наданні консультацій для швидкого
    доступу до різних можливостей в країні. Висновок зустрічі полягає в тому, що румуни з діаспори хотіли б інвестувати в ІТ, сільському господарстві й туризмі. На
    думку більшості учасників зустрічі, Румунія пропонує привабливі можливості
    підприємцям, хоча ще існують перешкоди для здорового бізнес-середовища, такі як
    надмірна бюрократія та спосіб, в якому проводяться податкові політики, а також
    відсутність передбачуваності законодавства.




    Нещодавно був зроблений ще один крок вперед. Йде мова про проект Діаспора Інвест, який розгортатимуть до вересня 2020 року Центр розумного
    розвитку, Асоціація молодих підприємців Південно-Східного регіону та Ліга румунських студентів із-за кордону. Проект заохочує підприємницький дух румунів, змушених
    виїхати за кордон на роботу, почати свій бізнес в одному з семи менш
    розвинених регіонів Румунії. Для розгортання цього проекту, Європейський Союз
    надає безкоштовне фінансування до 40 тисяч євро для створення бізнесу з щонайменше двома робочими місцями.




    Про можливі бенефіціари, Раду Опреа, голова Асоціації молодих підприємців
    Південно-Східного регіону ствердив: Вони повинні мати резиденцію в Румунії, а також довести,
    що вони проживали за межами країни упродовж
    останніх 12 місяців. Ми хочемо мати румунів з якомога більше країн, тому що ми зацікавлені у тому, щоб вони прибули з різними новими ідеями звідти. Отож, ми зацікавлені навіть особами, які проживають в
    США та які багато
    дечому навчилися там, ми бажаємо, щоб вони повернулися додому де б відкрили бізнес
    на підставі здобутого досвіду там. Звичайно ми намагаємось залучати і осіб з Європейського
    Союзу, а також з Республіки
    Молдова та навіть з країн Азії.




    Крім втілення в життя в Румунії найкращих ідеї бізнесу, натхненні з економічних систем інших розвинених країн, головною ціллю проекту Діаспора Інвест’ полягає у заохоченні румунів, які працюють або
    живуть за кордоном повертатися
    додому. Юліан Казаку, голова Асоціації Центру розумного розвитку стверджує: Згідно даним статистики, близько 3,2 мільйонів румунів
    емігрували. Звичайно, ця хвиля почала зростати після 2007 року, після вступу
    Румунії до ЄС. Проведені дослідження показують, що 20 відсотків з них бажають відкрити
    бізнес в Румунії або купити земельну ділянку, щоб будувати власне помешкання. Більшість
    румунів емігрували до таких країн як Іспанія, Німеччина, Великобританія, але наш проект адресується румунам зі всього світу. У цьому сенсі, ми проведемо цілий ряд заходів
    в 10 містах Європи та у трьох Сполучених Штатів Америки.




    Через проект Діаспора Старт-ап підтриманий Міністерством румунів звідусіль, румуни можуть
    отримати підтримку на батьківщині для проведення підприємницької діяльності, в
    тому числі для відкриття малих та середніх підприємств у інноваційній галузі. Цього
    літа були схвалені 32 проекти на загальну суму в 76 млн євро в рамках проекту Діаспора Старт-ап.

  • День румунів звідусіль

    День румунів звідусіль






    Ще з другої половини ХІХ-го
    століття, коли в Європі тривав процес утвердження національної ідентичності,
    тодішня історіографія визначала Румунію як «країну, оточену румунами». А
    півтора століття по тому ситуація принципово не відрізняється. Більше двох
    мільйонів етнічних румунів проживають в сусідній Молдові і ще майже півмільйона
    в Україні, на колишніх східних румунських територіях, анексованих, після
    ультиматуму в 1940 році, сталінською Москвою.

    Водночас, за неофіційними
    оцінками, що не завжди відповідають даним офіційних переписів, сотні тисяч румунів
    проживають в сусідніх країнах: Сербії, Болгарії, Угорщині. На Балканському
    півострові також меiкають арумуни, меглено-румуни та істрорумуни, які за
    твердженнями лінгвістів говорять діалектами румунської мови.




    Крім цих історичних
    громад, яким близько двох тисяч років, є також численна румунська діаспора, від
    Канади і Сполучених Штатів Америки до Іспанії та Італії. Незалежно від того чи складається з колишніх атикомуністичних борців, які емігрували на захід, або про все більш численних молодих та дуже молодих
    людей, які, особливо в останнє десятиліття, виїхали за кордон в пошуку більш
    високооплачуваної роботи та кращого життя, румунська діаспора налічує сьогодні
    близько чотирьох мільйонів осіб.




    У 2015 році офіційний Бухарест вирішив відзначити своїх земляків, яких доля
    розпорошила по всьому світу, оголосивши останню неділю травня Днем румунів
    звідусіль. Закордонні румуни мають підтримувати один одного і брати участь в процесі
    прийняття рішень, що впливають на їхнє життя, – заявив президент Клаус Йоханніс
    заяві поширеній цієї нагоди. Він зазначив, що найкращим способом, в який
    держава може визнати їх внесок є вірно служити їм. Президент нагадав, що був
    досягнутий певний прогрес в цьому сенсі, шляхом надання консульських послуг в
    онлайн-режимі, спрощення процедури визнання дипломів, заохочення їх повернення на
    Батьківщину створюючи належні умови для підприємництва, але, – додав глава держави,
    Бухаресту належить ще багато чого зробити.




    Міністр у справах румунів звідусіль Андрея Пестирнак каже, в свою чергу, що
    існування шкіл з румунською мовою викладання в країнах проживання румунів в усьому світі та
    їх оснащення навчальними матеріалами або поліпшення книжкового фонду є необхідними умовами для збереження мовної
    самобутності румунських громад. З іншого боку, міністр освіти Павел Нестасе
    попереджає, що останнім часом, через глобальну економічну кризу, багато сімей
    повернулися до Румунії, де стикалися з проблемою інтеграції їхніх дітей,
    народжених або які виросли за кордон. Він сказав, що Бухарест поставив в
    розпорядження закордонних румунів 5879 місць у вищих навчальних закладах і 1.800 – в середніх навчальних закладах, що фінансуються з державного бюджету.




    Так само румунська влада підтримує налагодження партнерських відносин між
    вищими навчальними закладами Румунії та країн, де проживають численні румунські
    громади, а також відкриття лекторатів румунської мови за кордоном.

  • 02 – 08 жовтня 2016 року

    02 – 08 жовтня 2016 року

    Новий
    навчальний рік у ВНЗ Румунії



    3
    жовтня стартував новий навчальний рік у вищих навчальних закладах Румунії. Він
    приносить чимало змін, зокрема понад 30 нових спеціальностей і освітніх
    програм, а також понад 60 магістерських програм. Незважаючи на зростання
    кількості спеціальностей, спостерігається, однак, значне зниження кількості
    студентів, що є продовженням тенденції останніх років. За даними Міністерства
    освіти в 2016-2017 навчальному році у державних ВНЗ навчатимуться 480 тисяч
    студентів, що майже удвічі менше ніж 10 років тому, коли їх було 900 тисяч.
    Можливим поясненням цьому є низька успішність складання іспитів на атестат про
    повну загальну середню освіту, зниження народжуваності і той факт, що все
    більше кращих випускників закладів середньої освіти продовжують освіту
    за кордоном. Ще однією новинкою є той факт, що всі заклади підготовки кадрів
    найвищої кваліфікації (кандидатсько-докторського рівня) рішенням міністра освіти отримали тимчасовий
    дозвіл на продовження роботи.




    Робочій
    візит до Бухареста Комісара з ЄС з питань регіональної політики Коріни Крецу





    У ході
    робочого візиту до Румунії Комісар ЄС з регіональної політики Коріна Крецу
    торкнулася серед іншого питань сталого розвитку міст та ролі коштів з
    європейських фондів. Вона попередила, що румунські міста, включно столиця,
    мають серйозні затримки у розробці та впровадженні проектів міського розвитку на
    кошти ЄС. Румунія, – зазначила вона, – потребує фахівців з розробки великих
    проектів, що фінансуються з європейських фондів і сприяють створенню нових
    робочих місць. Коріна Крецу повідомила, що 36 румунських міст мають
    безпосередній доступ до 1 млрд 200 млн євро для розвитку і звернулася до
    румунської влади якнайшвидше передати в Брюссель проекти і техніко-економічні
    обґрунтування.




    Оптимістичні
    оцінки МВФ щодо економіки Румунії



    Румунія
    зареєструє в цьому році найвище економічне зростання в Європі. Принаймні це стверджують
    фахівці МВФ, які переглянули у бік покращення до 5%, прогноз зростання ВВП
    Румунії в 2016 році. Фонд стверджує, що в 2017 році темпи зростання економіки
    Румунії сповільняться до 3,8%, але вони будуть найвищими серед країн Європи.
    МВФ переглянув у бік підвищення оцінки дефіциту поточного рахунку Румунії в
    2016 році до 2%. Він збільшиться в наступному році, коли сягне 2,8%. Що
    стосується безробіття, МВФ зберіг незмінним прогноз на поточний рік – 6,4% і
    6,2% в 2017 році.




    Вердикт у справі «Microsoft»



    Суд
    виніс остаточний вирок у гучній справі «Microsoft». Четверо підсудних – двоє
    відомих бізнесменів Дорін Кокош і Ніколає Думітру, колишній міністр зв’язку
    Габрієль Санду і колишній мер міста П’ятра Нямц Гьорге Штефан отримали разом 14
    років позбавлення волі. Суд виніс рішення про конфіскацію понад 17 мільйонів
    євро. Згідно з Національною антикорупційною дирекцією у квітні 2004 року держава уклала невигідний контракт на
    придбання ліцензій Microsoft, а посередники, які сприяли укладенню контракту
    отримали величезні гонорари За даними обвинувачення у справі йдеться про
    давання хабара у розмірі 60 млн євро і про збитки, завдані державі на 27 мільйонів
    євро.




    Головний парламентер ЄК з питань виходу Великої Британії з ЄС Мішель Барньє відвідав
    Бухарест



    Румунія має надію, що переговори щодо виходу Великобританії з ЄС проходитимуть у
    форматі, який би включав всі сторони, а також сподівається на відновлення спільного бачення 27
    членів та європейських інститутів. Про це прем’єр-міністр Дачіан Чолош
    повідомив Мішеля Барньє, головного парламентера Європейської комісії з
    питань виходу Британії з ЄС. Барньє, який офіційно вступив на цю посаду 1
    жовтня, хоче ознайомитися з позиціями держав-членів про те, яким має бути цей
    процес. Фактичні переговори почнуться в 2017 році, коли Лондон офіційно
    повідомить Брюссель про відхід з ЄС, а найскладнішими темами переговорів будуть
    доступ до єдиного європейського ринку і доступ до британського ринку праці. Що
    стосується останнього пункту Румунія вже оголосила, що не піде на компроміс.




    У Бухаресті відбувся Diaspora Business Summit



    Румунія
    повинна скористатися можливостями, які надає наявність сильної діаспори, а румунські бізнесмени з-за кордону можуть вигідно інвестувати в країну. З таким
    закликом звернулися президент Клаус Йоханніс і прем’єр-міністр Дачіан Чолош до
    учасників «Diaspora Business Summit – разом заради Румунії», що пройшов у
    Бухаресті. У зустрічі взяли участь румунські підприємці з крани та з-за
    кордону, які разом спробували виявити можливості для розвитку бізнесу та
    інвестицій в Румунії. Ця зустріч спрямована на зближення румунської діаспори з
    Румунією Згідно з результатами дослідження «Румуни за кордоном», проведеного центром
    «Open Research» в кінці минулого року, 62% опитаних румунів сказали, що хотіли
    б інвестувати свої гроші в Румунії, зокрема в таких галузях як туризм і
    сільське господарство.




    Румунія
    буде почесним гостем бельгійського фестивалю «Європалія»



    Румунія
    стане почесним гостем 27-го Міжнародного фестивалю культури «Європалія» в
    Бельгії, масштабного заходу, на якому щодвароки представлені основні елементи культурної спадщини певної країни.
    З жовтня 2019 року по січень 2020 року на сценах фестивалю в Брюсселі та інших
    бельгійських містах будуть показані всі форми румунської культури: музика,
    мистецтво, кіно, театр, танець, література, архітектура, дизайн, мода і
    гастрономія. Основи участі Румунії були закладені у вівторок, коли в Бухаресті
    був підписаний Меморандум про взаєморозуміння щодо проведення фестивалю
    «Європалія-Румунія». Представники румунської влади стверджують, що цей захід
    буде доброю можливістю для просування культурної спадщини, традицій, творчого
    потенціалу і творчих індустрій Румунії.

  • 27 лютого 2016 року

    КОРУПЦІЯ – Верховний суд Румунії задовольнив запит прокурорів Національної антикорупційної дирекції ГПР про обрання депутату Ніколаю Пеуну запобіжного заходу у вигляді утримання під вартою строком на 30 днів. Представник ромської громади в парламенті у четвер був затриманий прокурорами НАД за звинуваченням в скоєнні кількох злочинів. За даними прокуратури, Ніколає Пеун разом з депутатом від Соціал-демократичної партії Меделіном Войку розробили та втілили в життя план привласнення понад 6 мільйонів євро, спрямованих на надання допомоги тисячам ромів у пошуку роботи або в організації підприємницької діяльності. У середу депутати проголосували проти затримання та арешту Меделіна Войку. З іншого боку в п’ятницю Верховний суд змінив запобіжний захід сенатору від Націонал-ліберальної партії Дойні Тудор з утримання під вартою на підписку про невиїзд у справі, в якій вона звинувачується в співучасті у хабарництві. Головним фігурантом у цьому провадженні є колишній чоловік сенаторки Данієль Тудор, екс-заступник голови Національного управління нагляду за ринком страхування.

    ВІЗИТ – Комісар ЄС з питань юстиції, прав споживачів та гендерної рівності Вєра Юрова у понеділок здійснить візит до Бухареста. Вона зустрінеться з румунським прем’єром Дачіаном Чолошем, міністром юстиції Ралукою Пруне, міністром праці Клаудією-Аною Костя і членами парламенту. В ході переговорів основну увагу буде приділено кільком темам, серед яких прогрес Румунії в сфері реформування судової системи та внесок правосуддя до пріоритетів Єврокомісії, таких як Єдиний цифровий ринок та Європейський порядок денний з питань безпеки. Єврокомісар Вєра Юрова візьме участь у круглому столі з представниками НУО, що діють в області політики інтеграції членів циганської меншини, щоб обговорити досвід Румунії в реалізації Національної стратегії інтеграції ромів.

    ДІАСПОРА – Міністр зі зв’язків з румунами у всьому світі Дан Стоєнеску, який перебуває з візитом у Німеччині, у п’ятницю, в Мюнхені взяв участь у конференції на тему «Репатріот – проект репатріації через підприємництво». Головною метою конференції було інформування закордонних румунів про важливість розвитку підприємницьких здібностей та презентація можливостей для бізнесу, які вони мають на батьківщині. Теж у п’ятницю румунський міністр зустрівся в Мюнхені з Гертою Деніель, президентом федерації трансільванських саксів і Петером Дітмаром Лебером, президентом Асоціації банатських швабів Німеччини. Користуючись нагодою Дан Стоєнеску зазначив, що німецька меншина в Румунії та румунська громада в Німеччині є дуже цінним містком зв’язку між двома країнами.

    ІНЦИДЕНТ – У п’ятницю на територію військової бази в афганському місті Кандагар, де знаходиться румунський військовий контингент, впала ракета. Як повідомляє Міністерство оборони Румунії не було зафіксовано ні людських, ні матеріальних втрат. Жертв вдалося уникнути, оскільки весь військовий персонал бази встиг зайняти місце у спеціальних сховищах. Нагадаємо, що румунський військовий контингент в Афганістані налічує приблизно 600 військовослужбовців.

    РЕГБІ – Збірна Румунії з регбі у суботу, в Яссах здобула категоричну перемогу – 30:0 над командою Росії в матчі Кубка європейських націй. У перших двох матчах змагання румуни перемогли вдома збірну Португалії – 39:14 та на виїзді команду Іспанії – 21:18. Свої наступні матчі збірна Румунії проведе в березні проти збірних Німеччини та Грузії. Кубок європейських націй є змаганням для європейських регбійних збірних другого і третього ярусів, в перший ярус входять традиційно сильні команди, учасники Кубка шести націй. Нагадаємо, що восени під керівництвом головного тренера валлійця Лінна Хоувелльса, збірна Румунії зіграла у фінальній частині чемпіонату світу з регбі в Англії, де, на груповому етапі, здобула перемогу над командою Канади і програла Франції, Ірландії та Італії.

  • У Бухаресті про закордонних румунів

    У Бухаресті про закордонних румунів








    Половина активного
    населення Румунії в даний час працює за кордоном. Вступ країни до Європейського Союзу в
    січні 2007 року дав румунам можливість вільно подорожувати і шукати роботу за кордоном, але це призвело до витоку робочої сили. Мало хто з тих, хто вибрав шлях чужини планує повернутися в
    країну.




    Але Румунія не може дозволити собі витрачати дорогоцінний
    людський капітал. Цю заяву зробив президент Клаус Йоханніс в ході конференції Румунська діаспора – вектор розвитку. За його словами, закордонні румуни накопичили досвід, отримали навички та побудували власну мережу контактів, яких би не мали вдома. Незалежно від того чи
    йдеться про фахівців, гідних Нобелівської премії, про румунів, які досягли надзвичайних успіхів в своїй професії чи діяльності, які чесно працюють… закордонні румуни мають що запропонувати
    корисне для Батьківщини.




    Вони посідають професійний, інтелектуальний, фінансовий, соціальний та
    громадянський капітал, мають досвід життя в консолідованих демократіях з
    ефективними громадськими послугами, – стверджує президент Йоханніс. На його
    думку по мірі зміни ставлення румунської держави до своїх громадян, кількість
    охочих повернутися додому збільшуватиметься. До тих пір, наявність сильної
    громади за кордоном може бути важливим ресурсом для розвитку і модернізації
    Румунії.




    Клаус Йоханніс: Румунія не може дозволити собі витрачати дорогоцінний
    людський капітал, чим є наші співвітчизники за кордоном. Ми знаємо, наприклад,
    що гроші, які вони щорічно переказують додому, роблять закордонних румунів
    справжніми інвесторами та генерують
    значну частину економічного зростання. Ми зобов’язані надати їм конкретні
    можливості, щоб спонукати їх ефективно вкладати вдома свій виробничий талант і
    ресурси.




    На дебатах був присутній і
    прем’єр-міністр Дачіан Чолош, який сказав, у свою чергу, що уряд працює над
    низкою проектів для закордонних румунів: Ми розглядаємо можливість створення
    професійних мереж для заохочення підходів типу     networking. Маємо намір створити
    Агентство з питань інвестицій і стимулювання торгівлі. Однією з головних цілей
    цього агентства є стимулювання участі членів румунської діаспори в економічних
    партнерствах як для іноземних інвестицій в країні, так і для стимулювання
    румунських інвестицій за кордоном.




    Якщо захочуть повернутися додому і вкласти
    накопичений капітал в сільське господарство, уряд готує для закордонних румунів
    окремі кошти з європейських фондів. Буде продовжена й програма надання
    стипендій молодим румунам, які вчаться за кордоном. Так само, передбачається
    значне покращення адміністративних консульських послуг. Водночас використання
    потенціалу закордонних румунів має здійснюватися в тісному зв’язку зі
    створенням основи для добробуту тих, хто залишився вдома, з тим, щоб пошук
    роботи за кордоном став предметом вибору, а не необхідності.

  • 23 лютого 2016 року

    СТРАЙК – На трьох шахтах у Долині річки Жіу, що на південному заході Румунії гірники протестують проти
    небезпечних умов праці. Кілька сотень
    шахтарів відмовилися підніматися на поверхню, а декілька з них оголосили голодування, один потребуючи медичної допомоги. Кілька десятків гірників скаржаться на проблеми зі здоров’ям через брак повітря у шахтах. Незважаючи на це вони стверджують, що залишаться під землею доти, доки міністр енергетики Віктор Грігореску не дасть їм гарантії того, що вони не втратять свої робочі місця. Вони
    бояться втратити роботу з
    огляду на те, що Енергетичний
    комплекс Хунедоара перебуває в стані неплатоспроможності і може бути оголошений банкрутом.




    ДІАСПОРА -
    Закордонні румуни є важливим вектором розвитку і модернізації країни, – заявив
    сьогодні президент Румунії Клаус Йоханніс на конференції в Бухаресті за участі
    представників румунської діаспори. Глава держави зазначив, що проживання
    румунів за кордоном має бути предметом вибору, а не необхідності і запропонував
    їм укласти партнерство, яке б в короткостроковій перспективі було зосереджене на перетворенні Румунії в процвітаючу та могутню державу. У свою чергу прем’єр-міністр Румунії Дачіан Чолош заявив, що уряд розглядає заходи, спрямовані на залучення закордонних румунів
    до інвестиційних проектів, стимулювання їх повернення в сільські місцевості,
    збільшення стипендіального фонду для студентів, покращення консульських послуг та гарантування різних громадянських прав, такі як право голосу.

    ТЕЛЕРАДІОМОВЛЕННЯ – Комітети з питань культури і бюджету Палати депутатів та Сенату Румунії у вівторок провели дебати на тему фінансового становища суспільного телебачення TVR. Учасники дискусії прийшли до висновку, що існує два можливих рішення для вирішення проблеми короткостроковій перспективі. Йдеться про внесення змін до закону про неплатоспроможність, з тим, щоб його положення можна було застосовувати й до TVR, або оголошення банкрутства суспільної телекомпанії і створення нової структури. Прем’єр Дачіан Чолош, який теж був присутній на дебатах, сказав, що необхідно вжити термінових заходів, щоб зупинити фінансові втрати TVR і підкреслив, що списання заборгованості за рахунок державного бюджету є неможливим, тому що це розглядатиметься Євросоюзом як державна допомога. У свою чергу спікер Сенату Келін Попеску Терічеану підкреслив, що ситуація, в якій зараз перебуває суспільне телебачення не є результатом законодавчих недоліків і похвалив Радіо Румунія, що працює за тими ж правилами, за відмінні результати. З іншого боку, директор румунського суспільного радіо Овідіу Мікулеску підкреслив, що не закон завів TVR у ситуацію, в якій телекомпанія знаходиться сьогодні, а невідповідних менеджмент, а внесення змін до закону Про Суспільне телебачення і радіомовлення Румунії може викликати серйозні і незворотні порушення в роботі та фінансовій ситуації суспільної радіостанції.




    РИНОК
    M&A     – Активність на ринку злиттів і поглинань у Румунії стрімко зросла у 2015
    році. Станом на кінець минулого року загальна вартість укладених угод збільшилася на 160% і
    перевищила 3 млрд євро. Принаймні це випливає з щорічного звіту
    PricewaterhouseCoopers (PwC). Більшість угод були укладені у виробничому
    секторі і в сфері нерухомості, а середня вартість угоди склала 26 млн євро,
    зазначається у документі PwC. Відповідне зростання на місцевому ринку є
    результатом подій на світовому плані, адже в 2015 році загальна вартість
    міжнародних угод перевищила історичний рекорд, встановлений у 2007 році. PwC, що має штаб-квартиру Нью-Йорку, є
    однією з найбільших в світі незалежних аудиторських і консультаційних компаній.




    ОХ.ЗДОРОВ’Я – З 10 по 25 березня
    у всіх лікарняних закладах Румунії пройдуть перехресні
    перевірки, – оголосив міністр охорони здоров’я Патрічу Акімаш Кедаріу. Відповідне
    рішення було прийняте після госпіталізації до столичної лікарні їм. Марі Кюрі кількох немовлят з діагнозом гемолітичний
    уремічний синдром. У
    результаті перевірок було виявлено ряд
    недоліків в роботі закладів охорони здоров’я. Тим часом стан госпіталізованих дітей
    покращився. Нагадаємо, що троє дітей померли минулого тижня від інфекції, що викликала серйозні порушення травлення новонароджених. Тим часом європейські експерти проводять в Румунії епідеміологічне розслідування, для виявлення походження інфекції. Докладніше
    про це ТУТ.




    ВИРОК – Європейський
    суд з прав людини визнав Румунію винною у справі Революція. ЕСПЛ зобов’язав офіційний Бухарст виплатити 15 тисяч євро в якості
    компенсації моральної шкоди 17-ом особам,
    які втратили рідних під час антикомуністичної революції 1989 року. Справа була
    порушена проти держави у 2014 році за
    клопотанням родичів жертв антикомуністичного повстання. Основним чинником
    невдоволення в цій справі стало затягування розслідування подій 1989 року
    румунськими військовими прокурорами.

  • Політика та вибори

    Політика та вибори










    Під час президентських
    виборів у 2014 році на перший план вийшла проблема права голосу закордонних
    румунів, які у великій кількості прийшли до виборчих дільниць сприяючи зміні
    ставлення політиків до громадян. У перспективі місцевих і парламентських
    виборів в цьому році, природним чином відчувається необхідність продовження
    вирішення проблеми забезпечення виборчих прав всіх громадян Румунії, зокрема
    поліпшення виборчої системи шляхом запровадження голосування поштою та інших
    заходів, які б зробили більш доступною, безпечною і прозорою участь у виборах.

    У понеділок, в ході дискусії в парламенті з цього питання, технічний
    прем’єр-міністр Румунії Дачіан Чолош заявив, що уряд до кінця тижня подасть до парламенту план дій щодо голосування поштою. Він сказав, що
    Міністерство закордонних справ уже винесло на публічне обговорення списку документів, що підтверджують місце проживання за кордоном, з тим щоб румуни
    мали час зібрати все необхідне. Водночас зовнішньополітичне відомство і
    Постійне виборче управління почали інформаційну кампанію. Прем’єр зазначив, що
    уряд бере на себе повну відповідальність за проведення виборів в діаспорі.




    Дачіан Чолош: «Уряд,
    який я очолюю взяв на себе зобов’язання провести вибори неупереджено, після
    того як попередні уряди були звинувачені в поганій організації виборчого
    процесу. Ці вибори, однак, уряд проведе у відповідності до законодавства, розробленого в парламенті,
    тому що тут, в парламенті – місце для дискусій і прийняття рішень про внесення
    змін до виборчого законодавства. Уряд, в нашій демократичній системі, не може
    втручатися і вносити постійні зміни до законодавства без згоди парламенту.»




    Ця заява була зроблена
    на тлі вимог Націонал-ліберальної партії до кабінету міністрів
    в терміновому порядку змінити положення закону про вибори, згідно з яким мери
    обираються в один тур. Соціал-демократична партія, однак, категорично відхиляє
    цю ініціативу, звинувачуючи своїх політичних супротивників у спробі адаптувати
    закон під свої інтереси. Соціал-демократи, які в листопаді під тиском
    масштабних вуличних протестів були
    змушені поступитися владою технічному уряду, вважають неприйнятним внесення змін
    до виборчого законодавства за кілька місяців до проведення місцевих виборів.




    Опинившись між двома
    конфліктуючими сторонами, уряд відчув необхідність нагадати політичним лідерам, що закони змінюються в парламенті
    більшістю голосів. Дачіан Чолош: «Всім, хто хоче збільшення довіри
    громадськості до Парламенту і до спроможності Парламенту прислуховуватися до
    дискусій в суспільстві, скажу, що обговорення цього питання і прийняття рішення
    в парламенті щодо цих законопроектів принесе додатковий плюс демократії в
    Румунії.»




    Така політична позиція є
    дуже необхідною зараз, коли громадянське суспільство твердо просуває свої
    погляди щодо необхідності формування нової політичної еліти в Румунії.

  • Поштове голосування

    Поштове голосування

    Конституційний суд Румунії відхилив заперечення деяких парламентарів про неконституційність і одноголосно визнав, що Закон про поштове голосування відповідає Основному закону країни. Прийнятий в кінці жовтня, нормативно-правовий акт пропонує альтернативу, мета якого полягає у вирішенні серйозних організаційних недоліків унаслідок яких в листопаді 2014 року, на президентських виборах, у діаспорі сформувались величезні черги перед виборчими дільницями. Простоявши кілька годин у черзі тисячі румунів не змогли проголосувати.

    Отже, коли вони опинились перед закритими дверима посольств і консульств їхня втома і розчарування перетворились на акції протесту в Парижі і Турині, а поліція використала сльозогінний газ, щоб їх розігнати і відновити громадський порядок. У Бухаресті, унаслідок скандалу два міністри закордонних справ пішли у відставку, а їхній начальник прем’єр-міністр, соціал-демократ Віктор Понта програв президентські вибори своєму опонентові Клаусу Йоганнісу. Поступивши на посаду, він включив до своїх пріоритетів прийняття законодавства, яке б дозволило громадянам за кордоном голосувати в найкращих умовах.

    Після дискусій на парламентському рівні та взаємних звинувачень між соціал-демократами, при владі, і лібералами в опозиції, після відставок або голодування парламентський комітет розробив проект- закону, і закон побачив світ. На першому етапі, він буде застосовуватися тільки на парламентських виборах восени наступного року, і якщо доведе свою ефективність, застосується і на президентських та європарламентських виборах.

    У проекті, ініційованому Постійним виборчим управлінням, зазначається, що виборці, які проживають за кордоном і хочуть голосувати поштою, зможуть записатися до Реєстру виборців. Для цього вони повинні подати відповідну заяву, особисто чи поштою, до дипломатичного представництва або консульської установи Румунії в країні проживання. На відміну від першої редакції закону, прийнятої Сенатом, депутати скасували можливість он-лайн реєстрації. Також була внесена поправка, згідно з якою розкриття таємниці голосування і голосування за інших осіб тягнуть за собою кримінальну відповідальність.

    Постійне виборче управління привітало рішення румунського Конституційного суду, який визнав закон конституційним, і оцінило, що його застосування в 2016 році на парламентських виборах є реальним виграшем демократії, адже підтримує мільйони румунів, що виїхали за кордон.

  • Проблеми румунів із-закордону

    Проблеми румунів із-закордону

    Румунія бажає винести на якісно новий рівень відносини з румунами із-за кордону, – заявив президент Клаус Йоханніс в Бухаресті, у ході конференції, присвяченій проблемам, з якими стикаються румуни із діаспори. Він ствердив, що скорочення відтоку спеціалістів за кордон можна вирішити шляхом визнання і встановлення еквівалентності документів про освіту, виданих навчальними закладами інших держав. Клаус Йоханніс: Я думаю, що одна з проблем, яка може бути швидко вирішена, якщо існує воля, стосується визнання і встановлення еквівалентності документів про освіту, шляхом оптимізації цього механізму. Кілька тисяч молодих осіб з Румунії щорічно навчаються за кордоном а досвід, який вони можуть принести назад у країну після закінчення школи, та іноді після періоду професійної діяльності за кордоном, є дуже цінним.

    Глава румунської держави додав, що потенціал румунської діаспори буде повністю використаний, коли працювати за кордоном буде за вибором а не з примусу. Президент вважає, що забезпечення умов для реалізації права голосу румунами з діаспори є суттєвим та висловив сподівання, що політичні партії виконають цю обіцянку до кінця парламентської сесії.

    Присутній на конференції в Бухаресті, міністр закордонних справ Богдан Ауреску заявив, що румунська дипломатія зобов’язана мати гнучку, динамічну та активну позицію, враховуючи нинішній контекст безпеки. У свою чергу, він сказав, що молодь із діаспори є важливим чинником, який допомагає дипломатії знайти інноваційні рішення в цьому сенсі. Глава румунської дипломатії уточнив, що для повернення молодих людей в країну, необхідно щоб Румунія стала привабливим місцем для їхньої кар’єри та висловив сподівання, що молоді люди, які навчаються закордоном, повернуться додому. Богдан Ауреску: Саме складний контекст цих днів показує нам, що ми повинні спільними зусиллями забезпечити соціальну стабільність та безпеку. А ця реальність демонструє, що треба більш ніж коли-небудь, активізувати стратегічні ресурси, яких приставляє молодь, залучити їх у розвиток Румунії шляхом використання їхнього досвіду накопиченого закордоном.

    Богдан Ауреску заявив, що просування цілей Румунії, в тому числі зовнішньої політики, можна здійснити шляхом залучення цінних молодих людей, які знаходяться зараз за кордоном.

  • 15 вересня 2015 року

    15 вересня 2015 року

    ДІАСПОРА – Президент Румунії Клаус Йоханніс, у вівторок виступив за визнання дипломів та
    періодів навчання румунів, які вчилися за кордоном. Він вважає, що лише таким
    чином можна буде уповільнити явище витоку мізків, від якого потерпає країна.
    Глава держави заявив, що румунська влада зобов’язана зробити все, щоб «робота
    за межами країни була питанням вибору, а не необхідності». Водночас він сказав,
    що забезпечення належних умов для здійснення права голосу закордонними румунами
    має важливе значення і висловив сподівання, що до кінця цієї парламентської
    сесії буде прийнятий закон про поштове голосування. Ці заяви Клаус Йоханніс
    зробив на конференції з питань стратегічного потенціалу румунської діаспори, на
    якій був присутній і міністр закордонних справ Румунії Богдан Ауреску. Глава
    румунського МЗС висловив сподівання, що молоді люди, які вчаться за кордоном,
    повернутися додому. Він висловився за просування Румунії як країни де можна
    зробити успішну кар’єру і зазначив, що досягнення цілей країни, в тому числі в закордонній
    політиці, має бути засноване більше на внеску видатних молодих румунів, які
    перебувають за кордоном.




    КОРУПЦІЯ – Префект Бухареста Паул Ніколає Петрован у вівторок підписав наказ про тимчасове відсторонення від виконання
    повноважень за посадою мера столиці Соріна Опреску. Напередодні Апеляційний суд відхилив скаргу на арешт міського голови, після того як суд першої
    інстанції задовольнив клопотання прокурорів про вжиття міри запобіжного заходу
    у вигляді тримання під вартою протягом 30 діб. Сорін Опреску, за фахом лікар,
    був одним з провідних членів правлячої Соціал-демократичної партії і обіймав
    посаду мера столиці з 2008 року. Прокурори Національної антикорупційної
    дирекції звинувачують його в отриманні хабара у розмірі 25.000 євро. За даними слідства, у 2013-2015 роках добре організована група осіб, до
    якої входив і мер Сорін Опреску, створила систему, при якій компанії, що
    працювали зі столичною адміністрацією за контрактами, були змушені віддавати
    частину свого прибутку високопоставленим чиновникам. Теж у вівторок
    прем’єр-міністр, соціал-демократ Віктор Понта знову явився до Національної
    антикорупційної дирекції для дачі показань у справі про корупцію. 5 червня,
    прокурори порушили проти Віктора Понти кримінальну справу за статтями підробка
    документів, ухилення від сплати податків і відмивання грошей, злочини, які
    нібито були скоєні коли чинний прем’єр був адвокатом, а також за статтею
    конфлікт інтересів під час виконання обов’язків прем’єр-міністра. У липні прокурори наклали арешт на
    частину рухомого та нерухомого майна прем’єр-міністра. Нагадаємо, що Віктор Понта
    є першим главою уряду посткомуністичної Румунії, проти якого було порушене
    кримінальне провадження під час виконання ним прем’єрських повноважень. Президент
    Клаус Йоханніс та опозиційна Націонал-ліберальна партія зажадали відставки
    глави уряду, але він відмовився залишити свою посаду.




    ТУРИЗМ – Майже один мільйон іноземних
    туристів відвідали Румунію в перші 6 місяців цього року, а їх загальні витрати
    перевищили 2,5 мільярда леїв (близько 585 млн євро), повідомив сьогодні
    Національний інститут статистики. Більшість іноземців прибули у бізнес-справах,
    а також для участі у конгресах, конференціях, лекціях, виставках і ярмарках.
    Так само багато туристів відвідали Румунію з приватною метою. Нагадаємо, що у
    2014 році кількість іноземців, які відвідали Румунію становила 1,9 мільйона
    осіб, а їх витрати перевищили 1,5 млрд євро. Румунія перебуває на останньому
    місці серед країн ЄС за цими показниками.




    ОСВІТА – Міністр освіти Румунії Сорін Кимпяну
    сьогодні, на вимогу фракції опозиційної Націонал-ліберальної партії, доповів на
    засіданні Палати депутатів про ситуацію в румунській освіті на початку
    навчального року. У понеділок, міністр заявив, що новий навчальний рік почався
    добре, навіть якщо є ще багато проблем, які треба вирішити, зокрема щодо
    шкільної інфраструктури, підручників і шкільних програм.

    ІММІГРАНТИ – МЗС Румунії назвало політично некоректним жестом рішення
    уряду сусідньої Угорщини про зведення паркану на спільному кордоні між двома державами-членами
    ЄС, які крім цього є стратегічними партнерами. МЗС Румунії, каже, що ця ініціатива,
    про яку повідомило зовнішньополітичне відомство Угорщини незадовго до його публічного
    оголошення, суперечить європейському духу. Реакція румунського МЗС було озвучена
    після того Угорщина вирішила продовжити й на кордоні з Румунією паркан, який
    йде уздовж кордону із Сербією, для припинення напливу мігрантів з країн
    Середнього Сходу та Північної Африки. Міністр Закордонних справ Угорщини Петер
    Сіярто заявив, що такий крок необхідний, тому що торговці людьми можуть змінити
    свій маршрут у бік Румунії. Нагадаємо, що Бухарест братиме участь в механізмі
    розподілу іммігрантів, висловивши готовність прийняти 1705 прохачів притулку з
    Італії та Греції і ще 80 осіб з-за меж Євросоюзу. Румунія та ряд інших країн
    співтовариства, виступили проти обов’язкових квот розподілу біженців.

    ФЕСТИВАЛЬ – Відомий
    скрипаль Девід Гарретт виступить сьогодні з концертом у супроводі Філармонічного
    оркестру Монте-Карло на чолі з диригентом Джанлуїджі Джелметті в рамках Міжнародного фестивалю класичної музики імені
    Джордже Енеску. Гаррет виконає Баладу для скрипки з оркестром композитора Джордже
    Енеску, з якою виступив на численних міжнародних заходах.

  • Дискусії довкола голосування румунів за кордоном

    Дискусії довкола голосування румунів за кордоном

    Одним з політичних пріоритетів, оголошених президентом Клаусом Йоханнісом відразу після вступу на посаду в грудні минулого року було прийняття нових законів про вибори, в тому числі закону про голосування поштою. Цього наполегливо вимагали особливо румуни, що проживають за кордоном, після гучного скандалу в листопаді минулого року, на президентських виборах, коли тисячі людей не змогли проголосувати через погану організацію виборів. Соціал-демократична партія, головна партія у правлячій коаліції, вважається головним винуватцем поганої організації двох виборчих турів, коли тисячі румунів стояли в черзі протягом кількох годин, щоб проголосувати.

    Питання виборчого законодавства, зокрема голосування поштою, знову обговорювалося в квітні, главою держави з парламентськими партіями, і сторони домовилися, що весь законодавчий пакет буде прийнятий до кінця поточної парламентської сесії. Рівно через місяць Президент Йоханніс провів переговори з тими, хто представляє діаспору в парламенті в Бухаресті. Він висловив сумнів, що закон про голосування поштою буде прийнятий до кінця нинішньої сесії. Все ж таки, президент поновив необхідність прийняття законодавства, необхідного для голосування в як найкращих умовах всіх румунів за кордоном.

    Він уточнив, що закон буде застосовуватися на парламентських виборах в 2016 році, лише якщо набуде чинності в листопаді. Президент закликав своїх співрозмовників втрутитись в діалог з представниками політичних партій, щоб знайти рішення для румунських виборців з-за кордону. Парламентарії сподіваються, що президент натисне на партії, щоб вони чітко підтримували голосування поштою. Вони підкреслили, що необхідно більше парламентаріїв, які б представляли діаспору в Парламенті в Бухаресті, більше виборчих дільниць та консульських відділів за кордоном.

    Того ж дня ліберальна опозиція зустрілась з 4-ма депутатами, що представляють діаспору. Співголова НЛП, Аліна Горгіу закликала інших парламентських груп підтримати прийняття закону про голосування поштою до кінця поточної сесії парламенту. Нагадаємо, що на квітневих президентських консультаціях з парламентськими партіями, соціал-демократи заявили, що вони хочуть, щоб виборами в діаспорі займався Постійний виборчий орган, і щоб румуни за кордоном зареєструвалися на списки 6 місяців до виборів.