Tag: діаспора

Ситуація румунів в діаспорі повертається до уваги громадськості в країні, невдовзі після президентських виборів, що пройшли в листопаді 2014 року. На сайті Адміністрації Президента Румунії опублікований новий склад президентського апарату, який вперше включає Департамент у справах діаспори. Президент Клаус Йоганніс ствердив, що під час його перебування на посаді, він проводитиме зовнішню політику близьку до румунських громадян. “Я хочу, каже він, щоб румуни, де б вони не жили, пишалися тим, як вони представлені за кордоном, а зміцнення звязків з іншими країнами мало позитивний вплив на їхнє повсякденне життя.”

Основні проблеми румунської діаспори, були до речі, під увагою президента Клауса Йоханніса і під час його офіційного візиту, минулого тижня, до Німеччини. Головною проблемою для всіх румунів, була тема вступу Румунії до Шенгенської зони вільного пересування, а президент Демократичного форуму німців в Румунії, Паул-Юрген Порр, який супроводжував Клауса Йоханніса під час візиту до Берліна, вважає, що Румунія може поетапно вступити до Шенгенської зони. На першому етапі, до кінця року, щоб були відкриті повітряні та річкові кордони.

Він сказав, що канцлер Німеччини Ангела Меркель пообіцяла підтримати вступ Румунії. Пауль-Юрген Порр: “Президент Йоханніс був дуже категоричним щодо вступу до Шенгенської зони, і пані Меркель зазначила, що вона буде адвокатом Румунії у цьому сенсі, оскільки не вона вирішує це питання. Це не проблема уряду Німеччини, а всього європейського співтовариства.”

Також минулого тижня, делегація румунського парламенту зустрілися в Мадриді з представниками румунських асоціацій в Іспанії. Скорочення консульських податків, медичне страхування, підтримка при поверненні на батьківщину труни з тілом, запровадження електронного голосування є деякими з питань, порушених більше 700.000 румунів, що проживають в Іспанії. Статистика показує, що 30% румунів в цій країні постраждали від економічної кризи і безробіття.

Президент Клауса Йоганніс вважає, що, виїзд за кордон на заробітки кваліфікованих румунів є втратою для Румунії, а явище має бути зупинено шляхом сталого економічного розвитку. Крім того, Клаус Йоганніс вважає, що Румунія є набагато кращою, ніж її імідж в світі. “Ми, політики, стверджує президент, повинні більше працювати спільно з громадянами, які голосували за нас, щоб покращити імідж країни.”

“Діалог з діаспорою з консульських питань” – це програма, яку МЗС Румунії оголосить цього тижня. Згідно прес-релізу дипломатії в Бухаресті, передбачається, щоб за допомогою програми румуни – як у країні, так і за кордоном – були належним чином поінформовані, і могли максимально використовувати оновлені консульські послуги. “В останній час докладено зусиль на модернізацію цих послуг, і настав час, щоб це відчули всі румуни”, – зазначає МЗС. Яке, крім того, говорить про відкритість, ввічливість та інтерес до потреб кожної людини, тобто про принципи на яких повинна спиратися поведінка румунського консульського корпусу.

“Діалог з діаспорою з консульських питань” відбудеться в першій половині 2015 року, команда МЗС відвідає країни з найбільшими потребам в плані консульських питань – Італія, Іспанія, Франція, Німеччина, Великобританія, Австрія, Бельгія і Греція – ,щоб представити тамтешнім румунським громадам, що є прямими бенефіціарами цих програм, компютеризовану систему консульських послуг E-Cons. Перші зустрічі відбудеться наступного тижня в Римі та Мадриді. Додатково була запущена сторінка на Facebook, “Консульський відділ – МЗС Румунії.” На ній будуть розміщені повідомлення та корисна консульська інформація та оголошення про роботу консульського відділу.

На тій же сторінці Facebookї будуть організовані раз у два тижні сесії за допомогою яких бажаючі румуни можуть ставити запитання на заздалегідь оголошену консульську тему, на яку отримають відповідь протягом 24 годин. Теж з метою підвищення ефективності консульської роботи, на додаток до запланованих зустрічей з діаспорою, румунська влада влаштує для обміну хороших практик регіональні зустрічі з дипломатами та консульськими працівниками держав, які близькі до тих, на яких безпосередньо спрямована пересувна кампанія Міністерства закордонних справ. У довгостроковій перспективі, міністр Богдан Ауреску вважає, що програма “Діалог з діаспорою з консульських питань” може бути поширеною і на інші теми, що представляють інтерес для румунів за кордоном.

Одна з них — голос у діаспорі – закріпилась, по суті, в громадському просторі, в листопаді минулого року, на президентських виборах, коли тисячі людей не змогли голосувати через погану організацію виборів. Минулого тижня, відвідавши Париж, президент Клаус Йоганніс, заявив, що надання законодавчих рішень щодо вдосконалення системи голосування є не тільки конституційним обовязоком, але доказом мінімальної поваги. “Якщо ми хочемо, щоб поважали румунів в Європі і в усьому світі, ми, в першу чергу, повинні поважати їх.” – сказав президент.

У четвер, 8 січня, в Бухаресті у Палаці парламенту пройшла церемонія вручення премій за особливі результати упродовж 2013-2014 навчального року членам Ліги румунських студентів, які вчаться за кордоном. Із 200 студентів, магістрів та аспірантів, номінованих на премії, до кінцевого списку були включені 38. Організатори кажуть, що це єдина подібна нагорода в румунському університетському просторі.

Журі, що складалося з видатних науковців, діячів культури та публіцистів визначило переможців у 8 номінаціях: «Студент року в Європі», «Аспірант року в Європі», «Студент року в Північній Америці», «Аспірант року в Північній Америці», «Студент року на інших континентах», «Студент року за програмою ЄС Erasmus», «Студент року в Румунії» та «Спеціальна премія в галузі мистецтва».

На церемонії вручення нагород був присутній і новий Президент Румунії Клаус Йоханніс, який знову наголосив на необхідності реформування системи державного управління, в тому числі в галузях охорони здоровя та освіти.

Клаус Йоханніс: “Румунія потребує реальної стратегії просування іміджу держави, що не означає лише створення логотипу або рекламного ролику, а формування нового бачення та ініціацію цілого комплексу дій, спрямованих на визначення того, хто ми є як нація і держава у світі. Я б хотів, щоб ви стали моїми партнерами в цій ініціативі. Бо завдяки тому, що робите, ви вже є справжніми послами Румунії, за що хочу вас подякувати.”

Клаус Йоханніс, за якого на виборах у листопаді проголосувало три чверті закордонних румунів, має привілейовані стосунки зі своїми співгромадянами за кордоном. Він висловив переконання, що румуни, які працюють і вчаться за кордоном повернуться додому, коли знайдуть у рідній країні умови на кшталт західних, коли матимуть тут перспективу добробуту, систему освіти, здатну забезпечити краще майбутнє своїм дітям або ефективну і справедливу систему охорони здоровя.

У свою чергу міністр закордонних справ Румунії Богдан Ауреску висловилися за укладення спеціального партнерства задля поглиблення співпраці між МЗС Румунії і Лігою румунських студентів за кордоном. “Імідж Румунії залежить від дипломатичних зусиль, компетентності і ставлення румунських дипломатів і консулів, від того, що відбувається кожен день в Румунії, але й від поведінки та дій кожного Румуна за кордоном”, – зазначив глава румунського зовнішньополітичного відомства.

Б.Ауреску переконаний, що молоді люди, які зуміли проявити себе і максимально використати свій потенціал, мають стати прикладом для інших та вагомим фактором гуртування, щоб солідарність та національний дух оживили кожну румунську громаду, незалежно від того де вона знаходиться.

Соціал-демократи кажуть, що вони хочуть залишитись при владі, щоб довести до кінця всі проекти і виконати обіцянки, дані мільйонам румунам, які віддали їм свої голоси на парламентських виборах у 2012 році. Противники, однак, вимагають відставки принаймні премєр-міністра Віктора Понти за спосіб у який був організований виборчий процес на виборчих дільницях в багатьох столицях Європи, де сотні тисяч румунів діаспори так і не змогли проголосувати

Цього вимагає, включно й президент Траян Бесеску: “У будь-якій країні Європейського Союзу якби виникла ситуація, на кшталт того,що відбулося у першому і другому турах президентських виборів в Румунії 2 і 16 листопада, премєр-міністр одразу ж пішов би у відставку. У нас, однак, пан Понта вважає, що має право залишатися на цій посаді. Я закликаю Віктора Понту зрозуміти, що в цей час він став пудовиком на нозі Румунії.”

Пояснення тут просте: відомі своєю переважно правою політичною орієнтацією закордонні румуни могли б зіпсувати плани глави уряду обійняти найвищу посаду в державі. Тому, через погану організацію виборів за кордоном команда Віктора Понти намагалася уникнути такої можливості. Віктор Понта втратив, однак, президентські вибори, діаспора віддавши переважну більшість голосів його супернику, лібералу Клаусу Йоханнісу.

Нещодавно виключений із лав Соціал-думократичної партії Мірча Джоане вказує пальцем на винних: “Політико-моральну відповідальність за цю ситуацію несе кандидат Понта та люди з його близького оточення, які прийняли рішення, котрі врешті-решт призвели до катастрофічної поразки Соціал-демократичної партії.”

Відставки протягом одного тижня двох міністрів закордонних справ – Тітуса Корлецяна і Теодора Мелешкану, звинувачених в обмеженні права голосу представникам румунської діаспори, не змогли заспокоїти ситуації. Багато закордонних румунів з тих кількох тисяч, які годинами стояли у чергах, щоб проголосувати і врешті-решти так і не змогли цього зробити, звернулися зі скаргою до Генеральної прокуратури Румунії. Однак порушене кримінальне провадження перейняла Національна антикорупційна дирекція, оскільки вчинені правопорушення містять ознаки корупції.

Тим часом румунські парламентарії стверджують, що зроблять усе, аби щоб подібні ситуації на виборах більше не повторювалися. Депутат Єуджен Томак: “Ми не можемо ділити Румунію на внутрішню і зовнішню. Мова йде про румунів, які проживають в ЄС. І в Лондоні, і в Клужі люди мають ті самі права і зобовязання, які мають всі громадяни європейського співтовариства. Тому, на мою думку, найкращим рішенням є запровадження системи голосування поштою.”

Сам Віктор Понта зізнався, що заплатив дорогу політичну ціну за те, що трапилося, додавши, що пропонує введення системи електронного голосування та призначення, замість Міністерства закордонних справ, іншої установи, яка б займалася технічною організацією виборчого процесу за кордоном.

Продовжуються дискусії довкола скандалу, викликаного тим, як пройшов виборчий процес в діаспорі у першому та другому турі президентських виборів. Більше трьох тижнів після першого туру, 2 листопада та 10 днів від другого туру,16 листопада, політичні діячі як від влади, так й від опозиції роблять аналіз, застосовують різні заходи, просять пробачення або шукають винних. Відставки двох міністрів закордонних справ – Тітуса Корлецяна після першого туру та Теодора Мелешкану після другого туру, порушення кримінальної справи Генеральною прокуратурою, палкі дебати у Парламенті, заснування спеціальної парламентської комісії, яка має робити конкретні пропозиції щодо внесення змін до чинного виборчого законодавства дають розмір цього скандалу.

Десятки тисяч громадян Румунії були змушені стояти в довжелезних чергах, щоб проголосувати в кількох європейських містах, а багато з них так і не змогли проголосувати, тому що румунська влада не відкрила жодної нової виборчої дільниці у другому турі, як того вимагали організації закордонних румунів. Лише 380 тисяч румунів зуміли проголосувати, але після багато годин чекання в чергах, які нагадують про колишній комуністичний період.

Якщо, румунська влада не внесла змін до виборчого законодавства між двома турами, вона намагається робити це тепер. Вжиті заходи запізні для виборців котрі не змогли голосувати, але вони є підбадьорюючими для тих, хто бажатиме голосувати на наступних виборах. Починаючи від середи, пропозиції щодо внесення змін до виборчого законодавства були винесені на обговорення спеціальної парламентської комісії, яка встановить принципи та пріоритети для кожного типу виборів окремо: місцевих, парламентських, європарламентських та президентських виборів.

Присутній у вівторок у Парламенті, премєр-міністр Віктор Понта, висловив шкодування з того приводу, що велика кількість румунів з діаспори не змогла скористатися своїм правом голосу та додав, що заплатив політичну ціну за це, а саме програв президентські вибори. Він запропонував Парламенту замінити виборчий закон, який би передбачав введення електронного голосування або голосування поштою та надання всіх важелів з організації виборів єдиній неполітичній установі.

Однак, головна опозиційна Націонал-ліберальна партія, кандидат якої Клаус Йоханніс здобув перемогу на президентських виборах не залишила враження, що готова легко перейти через спосіб, в якому пройшов виборчий процес в діаспорі. Ліберали наполегливо вимагають відставки прем’єр-міністра Віктора Понти, якого звинувачують у бездіяльності та обструкції права голосу румунів в діаспорі.

На перший погляд адміністративна помилка, організація голосування в діаспорі виборів президента Румунії стала, почергово медіаскандалом, політичною боротьбою, і від четверга кримінальною справою. Генеральна прокуратура повідомила, що почала кримінальне провадження за фактом, як влада з уповноваженнями в галузі забезпечила право голосу на недавніх президентських виборах для румунів за кордоном. Прокурори відкрили провадження після того, як отримали скарги, що, як 2 листопада, у ході першого туру, так і в другому турі, 16 листопада, тисячі румунів не змогли голосувати, хоча вони простояли в черзі протягом кількох годин.

Приниження і розчарування сильно проявились в Парижі і Турині, де сили правопорядку використовували сльозогінний газ для розгону демонстрантів. Генеральний прокурор, Тіберіу Ніцу, заявив, що провадження було порушене після кримінальних скарг, що стосуються можливих зловживань службовим становищем і перешкоджання виконання виборчого права міністрами і державними чиновниками: “Ми почали переслідування за фактами у зв’язку з чим ми потребували допомоги від інших органів влади, і розслідування продовжиться. Багато скарг надійшло ще з першого туру. Скарги спрямовані проти міністрів, які, на думку заявників, мали обов’язок організувати вибори.”

Після скандалу, викликаного голосуванням в діаспорі, Румунія упродовж одного місяця мала трьох міністрів закордонних справ. Новим міністром стане теперішній посол в ЄС Міхня Моток. Тітус Корлецян подав у відставку через тиждень після першого туру. Його наступник, Теодор Мелешкану покинув посаду два дні після другого туру. Обидва посилались на прогалини у виборчому законі, який не передбачає електронне голосування або поштою, а також можливість відкрити додаткові виборчі дільниці між двома турами. Центральне виборче бюро зазначило, що, насправді, немає ніяких юридичних перешкод, щоб збільшити кількість виборчих дільниць. А президент Верховного суду Лівія Станчу підкреслила, теж у четвер, що влада могла прийняти термінове розпорядження і збільшити виборчі дільниці за кордоном і, як громадянин, виступила на користь перевірки що стосується цього питання.

У політичному плані, на думку аналітиків, проблема голосування за кордоном мала величезний вплив на румунів в країні, з наслідками на результати виборів. За кожного румуна, який не зміг голосувати в діаспорі, стверджують аналітики, пішли на вибори 4-5 в країні – родичі, друзі, колишні колеги — сповненні рішенням покарати уряд, який принизив своїх громадян.

Виборча боротьба у другому турі президентських виборів велась до останнього. “Перед тим як сісти на президентське крісло, переможець, представник опозиційного правоцентристського Християн-ліберального альянсу Клаус Йоханніс, повинен зробити глибокий реверанс перед терпеливими співвітчизниками” – стверджував політичний оглядач в Бухаресті наступного дня після другого туру голосування. Йде мова про тисячі румунів з діаспори, яким у неділю довелося вистояти довжелезні черги на виборчих дільницях, щоб змогти скористатися своїм елементарним правом голосу – абсолютно невірогідні картини, які зявилися у соціальних мережах або на вітчизняних телеканалах.

Для тисячі румунів з діаспори, очікування було марним: після багатьох годин вони повернулися до своїх помешкань, у деяких випадках на відстані у сотні кілометрів без того, щоб проголосувати. У його першій реакції після оголошення результатів екзит-полів, Клаус Йоханніс подякував тим, хто вирішив приїхати голосувати. Він додав, що уряд несе відповідальність за спосіб, в якому був організований виборчий процес закордоном у 25 років після Румунської революції, коли люди вийшли на вулицях, щоб боротися за свої права, серед яких право на голосування.

Після першого туру, протягом декількох днів, Міністерство закордонних справ і Центральне виборче бюро перекидали відповідальність один на одного у зв’язу зі застосуванням низку заходів, які б допомогли румунам голосувати у кращих умовах, ніж під час першого туру, 2 листопада. Йшла мова зокрема про збільшення кількості виборчих дільниць. Але ця ідея була усунута, хоча число тих, хто бажав голосувати було двічі більше, ніж у першому турі. Найдовші черги спостерігалися у Італії, Іспанії, Республіці Молдова, Великобританії, Франції та Німеччині, багато румунів так і не змогли проголосувати. Це привело до інцидентів з місцевими силами правопорядку, а в Турині та Парижі поліція була змушена використати сльозогінний газ, щоб навести порядок на спокій.

У знак солідарності з румунами з діаспори, тобто в знак протесту проти способу, в якому був організований виборчий процес закордоном, тисячі румунів маніфестували у неділю ввечері у Бухаресті та інших великих містах Румунії. Багато з них вважають, що зазнав поразки на президентських виборах не лише нинішній прем’єр-міністр, соціал-демократ Віктор Понта, а румунська влада загалом. Між двома турами, Віктор Понта стверджував, що, якщо лише один румун з діаспори не зможе голосувати, тоді “Міністр закордонних справ, держсекретарі та посли залишать свої посади.”

Уряд Румунії прийняв рішення скасувати плату зборів за ряд консульських послуг для румунської діаспори. Після запровадження в 2008 році, їх рівень був значно збільшений в 2010 році тодішнім урядом. Відтоді діаспора весь час скаржилася на те, що їх розмір надто великий для фінансових можливостей більшості румунських громадян, що працюють за кордоном.

Утім зниження податкового навантаження на румунських громадян, які проживають за кордоном, на тлі світової фінансово-економічної кризи останніх років, було однією з головних проблем, тому на цьому тижні було прийнято рішення про скасування консульського збору за деякі види послуг, – повідомляє Міністерство закордонних справ Румунії

Прес-секретар МЗС Бриндуша Предеску розповіла докладніше про заплановані зміни: “Не буде стягуватися консульський збір за реєстрацію в Державному реєстрі актів цивільного стану громадян свідоцтва про народження неповнолітніх дітей віком до 6 років, за умови подання відповідної заяви протягом шести місяців з дня реєстрації народження властями держави перебування. Крім того не буде стягуватися консульський збір за видачу проїзних документів для неповнолітніх дітей віком до 6 років. Так само було скасовано консульський збір за видачу наступних документів: паспортних документів румунських громадян, евакуйованих з районів, що постраждали у ході збройних конфліктів, від терактів, стихійних лих або інших міжнародних криз. Не будуть стягуватися консульські збори за видачу проїзних документів для румунських громадян-жертв торгівлі людьми. Був скасований консульський збір за реєстрацію смерті румунських громадян, померлих за кордоном, у дипломатичних представництвах та консульських установах Румунії за кордоном і за видачу паспортного документу померлого. І нарешті, але не менш важливо, всі проїзні документи, необхідні для повернення додому несупроводжуваних неповнолітніх дітей видаватимуться безкоштовно.”

Коли вступлять в силу положення нового закону? Розповідає Бриндуша Предеску: “На даний момент, ми працюємо над його впровадженням та займаємося підготовкою дипломатичних і консульських установ Румунії. Точна дата набуття чинності буде оголошена в кожній дипломатичній місії і консульській установі, до яких румунські громадяни звернуться із заявою на видачу відповідних документів.”

Ліва Соціал-демократична партія, при владі, вважає, що заходи, вжиті на підтримку румунської діаспори, окрім фінансового аспекту, сприятимуть зміцненню звязків з румунами, які покинули батьківщину. Із опозиції ліберали, навпаки, очікують зниження усіх обтяжливих для закордонних румунів консульських зборів.

Лівоцентристський уряд Румунії прийняв рішення скасувати консульський збір за реєстрацію народження дітей румунів, які мешкають за кордоном, якщо документи подаються протягом шести місяців з дня народження дитини. Будуть безкоштовними і проїзні документи для румунських неповнолітніх дітей у віці до шести років.

Відповідне рішення є добрим, але недостатнім, заявляє із опозиції заступник голови комітету з питань відносин з румунськими громадами за кордоном Палати депутатів, ліберал Мірча Долха. Він вимагає зниження всіх консульських зборів і нагадав, що уряд згадав про проблеми, з якими стикаються румуни за кордоном тільки після того, як парламентарій Ауреліан Міхай оголосив голодовку.

Мірча Долха закликав премєр-міністра Віктора Понта і до міністра з питань закордонних румунів Богдана Станоєвіча виконати свої передвиборні обіцянки стосовно скорочення консульських зборів. Їх розмір надто великий для фінансових можливостей більшості румунських громадян, що працюють за кордоном, сказав депутат від Націонал-ліберальної партії. Він також наголосив на «відчайдушних зусиллях» кандидата в президенти Віктора Понти здобути голоси румунів, які проживають за кордоном і, які на кожних виборах голосували переважно за кандидатів від правих політичних сил.

Мірча Долха вважає, що таке ставлення не може приховати відсутність належної уваги до проблем румунської діаспори або небажання нинішньої влади впровадити дистанційне голосування, а також неналежну підготовку закордонних виборчих дільниць. Мірча Долха підкреслив, з іншого боку, постійні зусилля християн-ліберальної опозиції щодо допомоги румунам, які проживають за кордоном.

Ні влада, ні опозиція в Бухаресті не можуть встояти перед спокусою накопичити виборчий капітал за рахунок голосів діаспори. Ще одним заходом, який на думку опозиції має виборчий відтінок є рішення, прийняте теж у вівторок, розширити програму «Перше помешкання» і для румунів, які живуть і працюють на законних підставах за кордоном. Уряд повідомив, що включення закордонних румунів до програм «Перше помешкання» і «Перший автомобіль» має заохотити молодих людей повернутися на батьківщину. Що стосується житла, відповідне рішення має також стимулювати не лише придбання вже існуючих помешкань, а й будівництво нових, що може пожвавити будівельний сектор, який досі не отямився від кризи.