Tag: закон

  • Нове законодавство у рік виборів

    Нове законодавство у рік виборів

     

    Наприкінці минулого тижня соціал-ліберальний коаліційний уряд прийняв термінову постанову, яка передбачає проведення виборів до Європейського парламенту та місцевих виборів в один день, 9 червня. Йдеться про усім відоме і суперечливе рішення, прийняте раніше керівними Соціал-демократичною та Націонал-ліберальною партіями, які таким чином максимізують свої шанси, в першу чергу, на виборах до Європарламенту, на які вони домовилися йти за спільними списками кандидатів.

    Соціал-демократи і ліберали стверджують, що більшість румунів хочуть цього об’єднання двох виборів, що відображається в опитуваннях, враховуючи те, що цього року пройдуть також парламентські перегони у грудні та вибори наступного президента у двох турах у вересні. За словами голови Постійного виборчого органу Тоні Гребле, буде створена єдина виборча інфраструктура, а 9 червня виборці знайдуть п’ять урн для голосування: одну для бюлетенів на виборах до Європейського парламенту, інші чотири – для місцевих виборів.

    Це дасть можливість заощадити значні бюджетні кошти, точна сума яких буде відома лише після того, як цього тижня буде ухвалено рішення уряду про фонди на організацію та проведення виборів. Нормативно-правовий акт, прийнятий у п’ятницю, продовжує виборчий період до 90 днів, щоб дати час учасникам виборів організувати свою роботу до початку кампанії.

    Є новини для тих, хто голосує за кордоном. Тоні Гребле: «Одна із цих змін стосується організації голосування за кордоном. Ми відмовилися від ідеї створення додаткових списків, які заповнювалися від руки та мали підпис виборця. Тепер ми використовуємо додаток, додатковий список для громадян Румунії, які проживають за кордоном, формується в електронному вигляді, що економить час і забезпечує точність, тому що громадянин, який проголосував один раз за кордоном, не зможе проголосувати вдруге на іншій виборчій дільниці в країні або за кордоном.»

    Одна особа може одночасно балотуватися до Європейського парламенту, а також на посаду члена місцевої чи повітової ради, мера або голови повітової ради. Крім того, діючі місцеві виборні представники зможуть балотуватися від політичної партії, відмінної від тієї, яку вони представляли під час свого поточного терміну повноважень, не пізніше ніж за 45 днів до дати виборів. Критики цього положення попереджають, що воно заохочує «кулуарні домовленості» і буде вигідним для великих партій, насамперед соціал-демократам.

    Однак Тоні Гребле стверджує, що міграція з однієї політичної партії в іншу можлива лише тому, що між червнем, коли відбудуться вибори та, ймовірно, початком жовтня, коли почнуть формуватися перші місцеві та повітові ради, є розрив у часі. Різкі критики прийнятого в п’ятницю закону, партії нового опозиційного альянсу «Об’єднані праві» закликали Омбудсмана подати до Конституційного суду письмове клопотання щодо перевірки на відповідність Конституції термінової постанови про проведення місцевих виборів одночасно з виборами до Європейського парламенту.

     

  • Новий пенсійний закон ухвалено депутатами

    Новий пенсійний закон ухвалено депутатами


    Після
    попереднього голосування в Сенаті,
    законопроект
    про державну пенсійну систему був
    прийнятий у понеділок Палатою депутатів
    у Бухаресті, яка є органом, що приймає
    рішення
    у цьому питанні.
    Того ж дня парламентарі
    в профільному комітеті Палати депутатів
    роз’яснили суперечливе положення, яке
    могло б призвести до зменшення певних
    пенсій після перерахунку за формулою,
    викладеною в новому законі. Вони також
    погодилися, що шахтарі, як і раніше,
    зможуть виходити на пенсію в 45 років.
    Водночас,
    додаткові
    бали будуть нараховуватися шахтарям,
    які працювали під землею, та людям, які
    займалися дослідженням та експлуатацією
    ядерної сировини.

    Новий
    закон передбачає, серед іншого, поступове
    вирівнювання пенсійного віку до 65 років
    для жінок і чоловіків, а також додаткові
    бали за період сплати внесків понад 25
    років. Прем’єр-міністр Марчел Чолаку,
    лідер СДП, заявив, що новий пенсійний
    закон є справедливим і передбачуваним,
    узгодженим зі Світовим банком та
    Європейською комісією і є стабільним:
    «Пенсії в наступному році будуть
    підвищені двічі: спершу
    1
    січня на 13,8%,
    а потім після
    перерахунку.».

    Міністр
    праці Сімона Букура-Опреску заявила,
    що положення нового пенсійного
    закону
    відповідають принципу справедливості
    та внеску,
    в той час як опозиція висловила своє
    невдоволення прискореним темпом
    проведення дебатів і повним відхиленням
    поправок, внесених Союзом
    За порятунок Румунії, Альянсом
    за об’єднання
    румунів
    і Демократичним
    союзом угорців Румунії.
    Крім того, ці партії вважають, що
    підвищення пенсій, передбачене новим
    законом, не має реального фінансово-бюджетного
    забезпечення. Антоніо Андрущак, депутат від Альянсу
    за об’єднання
    румунів:
    «Як ми можемо вірити, що ці речі, навіть
    у тій формулі, яку ви запропонували,
    будуть виконані, коли ви ніколи не могли
    нам вказати
    набюджетне
    джерело?»

    У
    відповідь прем’єр запевнив, що фінансові
    ресурси для обіцяних підвищень будуть
    знайдені. Марчел
    Чолаку: «Румунія
    має 4
    мільйони 800 тисяч пенсіонерів. 80% мають
    менше 3000 леїв (приблизно 600 євро), 60% мають
    менше 2000 леїв (близько 400 євро). Румунська
    держава має забезпечити цей ресурс. Я
    твердо переконаний, що ми знайдемо повну
    суму, коли ухвалимо
    закон про державний
    бюджет».


    Опозиція також
    стверджує, що насправді нерівності в
    системі не усунуті, а користувачами
    будуть ті, хто має високі пенсії. Крістіан
    Зайдлер, депутат від
    Союзу
    За порятунок Румунії:
    «СПР
    хоче підвищення пенсій та справедливої
    пенсійної системи, але ми кажемо
    ні цій узаконеній брехні та
    бюджетному хаосу, який ви свідомо
    створюєте».

    З
    критикою також виступила позафракційний
    депутат Віолета Александру, колишній
    ліберальний міністр праці, яка стверджує,
    що законопроект породив хаос і страх,
    хоча він мав би бути найчіткішим з
    питань, обговорюваних правлячою коаліцією
    СДП-НЛП.
    На противагу цьому, соціал-демократ
    Маріус Будей, також колишній міністр
    праці, стверджує, що принципи, на яких
    ґрунтується новий закон, а саме
    справедливість, солідарність і повага
    до праці, повністю дотримані.

  • Закони про освіту на порядку денному депутатів

    Закони про освіту на порядку денному депутатів

    Після двох тижнів численних поправок під час обговорень у профільному комітеті, нові законопроекти про освіту потрапляють на стіл депутатів у Бухаресті для ухвалення. Після остаточного голосування в Палаті депутатів вони будуть передані на розгляд Сенату, який є органом, що приймає рішення.



    До законопроекту Про повну загальну освіту внесено низку поправок, спрямованих на запобігання насильству та зміцнення дисципліни в навчальних закладах. Поправки, внесені депутатами урядової коаліції, вимагають, щоб Національний план протидії насильству в школах був реалізований протягом шести місяців з моменту набуття чинності закону Про повну загальну освіту. Документ також передбачає, що учні та вчителі, які постраждали від насильства, зможуть скористатися безкоштовними послугами психологічного та психотерапевтичного лікування.



    Зміни також передбачають можливість встановлення в школах систем аудіо-відеоспостереження за згодою вчителів, учнів та батьків. Однак відеокамери не будуть встановлюватися в кабінетах, бо більшість батьків не згодні з цим. Водночас, комісія вирішила розробити внутрішні правила, які, серед іншого, визначатимуть порядок допуску сторонніх осіб. Депутати також погодилися, що карати учнів, робити їм догани перед класом заборонено, а відрахування буде можливим лише в дуже серйозних ситуаціях. Відраховані учні матимуть право на повторне зарахування на наступний навчальний рік до тієї ж школи. Щодо вступу в середню школу, то на 50% місць буде додатковий іспит, а релігія може бути факультативним предметом на іспиті на атестат зрілості, для гуманітарного профілю.



    Кілька змін також було внесено до закону Про вищу освіту. Одна з них стосується вилучення із закону обмежень щодо строків перебування на посадах керівників університетів, окрім ректорів. Тепер вони матимуть п’ятирічний термін і максимум два терміни в одному вищому навчальному закладі. Інша поправка стосується покарання осіб, які надають студентам через Інтернет з метою незаконного привласнення авторства дипломні, магістерські або докторські наукові роботи. Санкція передбачає штраф у розмірі від 100 000 леїв (20 000 євро) до 200 000 леїв (40 000 євро). Комісія також уточнює, що розбіжності в думках, розбіжності в інтерпретації даних, розбіжності в концепціях і суттєві помилки в цитуванні не є порушенням етичних правил. У той же час, стипендії та стажування надаються для румунів зі всіх усюд, які хочуть навчатися в Румунії.

  • Національний план протиракової боротьби

    Національний план протиракової боротьби

    Централізовані дані показують, що рак залишається основною проблемою охорони здоров’я в усьому світі, будучи однією з основних причин передчасної смерті людей віком від 30 до 69 років у 134 країнах. Ці країни, з-поміж яких і Румунія, вирішили зробити більше для профілактики та лікування тих, у кого діагностовано це захворювання. У результаті співпраці між відповідальними органами влади у сфері громадського здоров’я, лікарями – у тому числі з приватного сектору – та асоціаціями пацієнтів було розроблено Національний план із запобігання та боротьби з раком, ініціатива глави держави, що стартувала близько 11 місяців тому.

    І тепер, після проходження всіх необхідних етапів, Закон про затвердження цього плану, який реалізується на період 2023-2030 рр, був підписаний та оприлюднений президентом Клаусом Йоханнісом: «Ми зобов’язані діяти зараз від імені всіх тих, хто програв битву з цією хворобою, і тих, хто сьогодні стикається з драматичним діагнозом. Медична наука має видатні досягнення, ми маємо найсучаснішу технологію, що перетворює рак на хворобу, яку можна контролювати. Румуни мають право на ці нововведення сучасності».

    Нормативний акт передбачає, що всі громадяни Румунії, які перебувають на території Румунії, мають постійне або тимчасове місце проживання в Румунії, громадяни держав-членів ЄС, а також іноземці та особи без громадянства, чиє постійне або тимчасове місце проживання знаходиться в Румунії, мають право, гарантоване державою на медичні послуги, соціально-психологічну підтримку, включені до Національного плану профілактики та боротьби з онкологічними захворюваннями. Йдеться про медичні послуги з профілактики, діагностики та лікування онкологічних захворювань, послуги з догляду, зокрема паліативні послуги, психоонкологічні послуги, соціальні послуги та щомісячні норми харчування. Румунія практично відповідає європейським стандартам у цій галузі.

    Цей підхід був тим більше необхідним, оскільки, на жаль, цифри для Румунії досить тривожні, пояснила в інтер’ю Радіо Румунія радник президента в Департаменті охорони здоров’я, лікарка Діана Пеун: «Рак є дуже важливою проблемою громадського здоров’я після серцево-судинних захворювань, тому цей план, який містить дуже чіткі цілі, був необхідним. Наприклад, національні скринінгові програми були введені в дію. До цього часу ми на рівні МОЗ фінансували лише скринінг на рак шийки матки, і ми хочемо впровадити від тепер скринінг на інші види раку. Також є бажання створити національний онкологічний реєстр з підреєстрами всіх поширених у нашій країні видів раку. Хочемо впровадити мультидисциплінарний підхід у тому сенсі, що пацієнта не може лікувати лише один лікар. Потрібна мультидисциплінарна команда, яка проаналізувала би ситуацію пацієнта, визначила етапи лікування – операцію, променеву терапію, хіміотерапію, у природному та найбільш правильному порядку для хворого».

    Крім того, оскільки з’явилася серія інноваційних методів лікування, які є дорогими і які Національний будинок страхування не може фінансово підтримати з самого початку, було запропоновано створити фонд інновацій у сфері охорони здоров’я, який би надавав румунським пацієнтам доступ до цих нових методів лікування.

  • Без злочинців на державних посадах

    Без злочинців на державних посадах

    Жодна особа, засуджена за будь-який злочин, не може балотуватися на місцевих і парламентських виборах, вирішила, у вівторок, Палата депутатів у Бухаресті, яка схвалила два законопроекти. Не можуть бути обрані на посади місцевого радника, повітового радника, мера чи голови повітової ради, сенатора або депутата, «особи, які на день подання своєї кандидатури, були остаточно засуджені до позбавлення волі за злочини, вчинені умисно, якщо ці судимості не були погашені або не були зняті в установленому законом порядку через реабілітацію, амністію чи декриміналізацію».

    Перший прийнятий законопроект містить ключову поправку до закону, подану депутатом Кетеліном Теніце від REPER (створеного колишнім лідером Союзу За порятунок Румуінії Дачіаном Чолошем), яка спершу передбачала заборону участі у виборах особам, засудженим за злочини проти неповнолітніх (зґвалтування, порнографія, торгівля людьми, тяжкі тілесні ушкодження тощо).

    «Ми рушили від закону про захист дітей, враховуючи, що кількість вироків свідчить про те, що в Румунії принаймні одна дитина з п’яти ризикує стати жертвою сексуального насильства до 18 років. Зґвалтування. Порнографія. Торгівля людьми. Тяжкі тілесні ушкодження. І так далі. Той факт, що разом із моїми колегами-депутатами ми розширили і прийняли цей закон стосовно всіх злочинців, свідчить про те, що Румунія прагне одужання», – каже Кетелін Теніце, який подав початкову форму закону на розгляд Парламенту разом із депутаткою опозиційного Союзу За порятунок Румунії Діаною Стоїка.

    Ухвалення нормативного акту є «перемогою дітей Румунії», стверджує Діана Стойка: «Спочатку цей проект рушив з бажання захистити дітей, тому що ми всі читали в ЗМІ минулого року про переобаного на посаду мера, який протягом трьох років мав сексуальні стосунки з 13-річною дівчинкою. У майбутньому, якщо цей закон не буде прийнятий, ці особи зможуть обіймати державні посади і очолювати громади, і ще гірше – країну».

    Цей законопроект не поширювався і на парламентарів, але ситуація була виправлена того ж дня, шляхом іншого законопроекту, ініційованого кількома депутатами та сенаторами урядової Націонал-ліберальної партії. Таким чином, на парламентських виборах не можуть балотуватися ті особи, проти яких, на момент подання кандидатури, були винесені остаточні кримінальні вироки. Корупція донесла довіру румунів до державних установ до надзвичайно низького рівня, а державу зробила слабкою та бідною. заявила ініціаторка проєкту, лібералка Ралука Туркан: Ніколи не занадто пізно. Корупція приводить до зубожіння. Корупція змушує молодь і достойних людей покидати цю країну. Корупція змушує чесних людей розчаровуватися в усьому тому, що припускає взяття рішення в Румунії. Сьогодні зроблено великий крок вперед, щоб чесні люди могли отримати доступ до ключових установ».

    Два проєкти мають бути скеровані до президента Клауса Йоганніса для підписання.

  • Пільги в державній пенсійній системі

    Пільги в державній пенсійній системі

    Державну пенсійну систему Румунії, яка зазнає чимало проблем через наявні аномалії та несправедливості, як визнають навіть політичні діячі, слід докорінно реформувати. Ідей та законодавчих ініціатив не бракує, але їх застосування на практиці виявляється складним.


    У вівторок закон про докупівлю страхового стажу був підписаний президентом Клаусом Йоганнісом. Нормативно-правовий акт встановлює законодавчі рамки для доповнення особами, які не мають якості пенсіонера, стажу сплати внесків до державної пенсійної системи, необхідного для призначення пенсії за віком, дострокової пенсії або часткової дострокової пенсії. Зацікавлені особи можуть придбати не більше шести років страхового стажу до досягнення стандартного пенсійного віку. Сплата цього внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування може здійснюватися одним платежем або щомісяця, до 31 серпня 2023 року. Серед потенційних бенефіціарів є мільйони румунів, які працюють за межами Румунії у пошуках кращого життя, зокрема у країнах Західної Європи та які не мають необхідного страхового стажу для отримання пенсії в Румунії. Також в країні є особи, у яких неповний стаж роботи через різні причини: або тому що в певний момент вони залишилися без роботи, або тому що вони вибрали життя за власний рахунок і не спачували більше внесків до державної пенсійної системи.


    Експерти поки що не наважуються передбачити наслідки застосування нового закону. Однак, вони вже давно попереджали, що система в цілому ризикує стати нежиттєздатною, коли відбудеться масовий вихід на пенсію осіб, народжених наприкінці 1960-х – на початку 1970-х років. Тоді, після указу колишнього комуністичного режиму, аборти були заборонені та в Румунії стався демографічний вибух. Згодом рівень народжуваності поступово знижувався, і демографи та соціологи вже давно стверджують, що наявний ризик того, що не буде кому виплачувати пенсії вищезгаданим особам. Крім цієї демографічної еволюції, наявні ситуації, які навіть політичні діячі вважають абсолютно ненормальними. Цей термін вжив міністр юстиції Стеліан Йон, посилаючись на той факт, що колишній керівник Управління з розслідування організованої злочинності та тероризму Джорджіана Хосу виходить на пенсію у віці 49 років.

    Вихід на пенсію у розквіті сил це привілей для суддів та прокурорів, військових, поліцейських, працівників спецслужб, політиків, дипломатів та інших бенефіціарів так званих спеціальних пенсій, які не дотримуються принципу сплати внесків до Пенсійного фонду. Багато цих спеціальних пенсій складають тисячі євро, в той час як пенсії звичайних доплатників сягають у середньому еквіваленту в леях лише 300 євро. Закон, який передбачав оподаткування 85% спеціальних пенсій, що перевищують 7000 леїв (1.400 євро), був визнаний неконституційним Конституційним судом, члени якого також користуються спеціальними пенсіями.

  • На пенсію за бажанням у 70 років

    На пенсію за бажанням у 70 років

    Після досягнення жінками 61 року та чоловіками – 65 років, працівники державного сектора Румунії за бажанням можуть працювати до 70 років, але їм заборонено одночасно отримувати пенсію та зарплату. Правоцентристський коаліційний уряд Румунії схвалив законопроєкт у цьому сенсі, який буде розглянутий парламентом в надзвичайній процедурі.

    Після того як уряд на засіданні у середу схвалив цей законопроєкт, міністерка праці Ралука Туркан пояснила: «Після досягнення 70-річного віку кожна особа може вимагати перерахунку пенсії в державному секторі, перевагою є збільшення місячних та річних пунктів. Це також допомагатиме установам переглянути свою кадрову політику. Вихід на пенсію та повернення на роботу теж у державних установах, можливо на спеціально заснованих посадах, ніколи не було і не може бути сучасною європейською кадровою політикою.»

    Працівники, які вирішать продовжувати свою діяльність, можуть будь-коли відмовитись від цього зобов’язання. З іншого боку, надмірні сплачені суми будуть стягнуті з пенсіонерів. Однак у законі передбачені й винятки, деякі професійні категорії зможуть отримувати одночасно пенсію та зарплату, зокрема парламентарі, вчителі, медсестри та особи, які доглядають за інвалідом або члени Румунської академії.

    Заступник голови опозиційної Соціал-демократичної партії Сорін Гріндяну сказав, що соціал-демократи чекають на цей документ в парламенті, щоб оскаржити його в Конституційному суді, вважаючи, що положення законопроєкту порушують Конституцію: «Протягом останніх тижнів ми бачили, що уряд, правляча коаліція приділяють особливої уваги пенсіям: чи йде мова про підвищення пенсійного віку, чи про замороження пенсій, або про взяті на себе зобов’язання щодо реформ через План відновлення та стійкості. Ми знаємо точно, що цей проєкт має недоліків з конституційної точки зору, тому ми не будемо вагатися ні секунди, щоб оскаржити його.»

    На даний момент понад 100.000 осіб віком понад 65 років мають укладені трудові договори, – стверджує міністерка Ралука Туркан, пояснюючи, що проєкт, який забороняє одночасно отримувати пенсію та зарплату має кілька цілей, серед яких використання накопиченого досвіду працівників, які досягають пенсійного віку та забезпечення справедливості для працівників державного сектору.

    Крім того, – стверджують представники влади, – в середньо-та довгостроковій перспективі на тлі дисбалансу між кількістю працівників та пенсіонерів, нинішня державна пенсійна система накопичуватиме борги та через кілька років не зможе справлятися з платежами. Однак одним із контраргументів опонентів є той, що в Румунії очікувана тривалість життя зменшується, будучи однією з найнижчих в Європейському Союзі, так що у віці 70 років багато людей навіть не зможуть отримувати пенсію, а це після того, як протягом десятиліть сплачували страхові внески до державного Пенсійного фонду.

  • 9 червня 2021 року

    КОРОНАВІРУС – У Румунії всі повіти
    та Бухарест станом на 9 червня знаходяться на «зеленому» рівні епідемічної
    небезпеки. Влада повідомила про 140 нових випадків інфікування людей вірусом SARS-CoV-2 за
    минулу добу, після обробки 28 тисяч тестів.
    У відділеннях інтенсивної терапії перебувають лише 272 пацієнти. Водночас зменшилася
    кількість охочих отримати щеплення від Covid-19. За минулу добу було
    імунізовано менше 50 тис. людей. Лікарі попереджають, що коронавірус все ще передається
    в громаді і, що сезон відпусток може сприяти поширенню більш заразних мутацій.
    На сьогоднішній день понад чотири мільйони румунів пройшли повний курс
    вакцинації від нового коронавірусу.




    ЗАКОН – Уряд Румунії на
    засіданні у середу схвалив законопроект, який забороняє одночасно отримувати пенсію
    та зарплату в державному секторі та надає можливість охочим працювати до 70
    років. Прем’єр-міністр Флорін Кицу заявив, що проєкт буде розглянутий парламентом
    в надзвичайній процедурі. Згідно з новим нормативно-правовим актом особи, які досягли
    пенсійного віку, у тому числі ті, хто отримує службові або військові пенсії, матимуть
    можливість продовжити роботу у центральних та місцевих органах виконавчої влади
    або державних компаніях. Але вони отримуватимуть лише зарплату. Також сьогодні кабінет
    міністрів вирішив продовжити режим надзвичайної ситуації ще на 30 днів,
    починаючи з 12 червня 2021 року, а також схвалив заходи, які
    застосовуватимуться в цей період для запобігання поширенню COVID-19 та боротьби
    з наслідками пандемії.




    ВІЗИТ – Румунія є справжнім
    другом єврейського народу та Ізраїлю в боротьбі з антисемітизмом, – заявив
    президент Ізраїлю Реувен Рівлін в середу на пленарному засіданні румунського парламенту.
    Він нагадав, що в січні 2020 року, коли лідери всього світу відзначали 75-ту
    річницю звільнення концтабору Освенцим-Біркенау, президент Румунії Клаус Йоганніс
    зобов’язався зберігати пам’ять про Голокост та продовжити боротьбу з
    антисемітизмом, расизмом та ксенофобією. Президент Ізраїлю також заявив, що
    його країна не може погодитися зі спробами підірвати своє право на існування
    шляхом незаконного використання насильницьких засобів та норм міжнародного
    права. Ізраїль є найближчим союзником і стратегічним партнером Румунії у Середньому
    Сході, а румунсько-ізраїльські відносини базуються на довірі та стійкості, -
    заявила спікерка Сенату Анка Драгу. Співпраця між двома країнами побудована на
    міцній основі взаємної поваги та глибокої дружби, зазначив в свою чергу голова
    Палати депутатів Людовік Орбан. Президент Реувен Рівлін перебуває з державним
    візитом у Румунії. У вівторок він мав зустрічі з главою румунської держави
    Клаусом Йоганнісом та з прем’єр-міністром Флоріном Кицу. У парламенті сьогодні
    відбувся й Румунсько-ізраїльский бізнесфорум.




    СМІТТЯ – Європейська
    комісія закликала Румунію та ще 12 держав ЄС узгодити своє національне
    законодавство з положеннями Директиви про сміттєзвалища. Про це сьогодні
    повідомила прес-служба Єврокомісії. Директива вводить обмеження на вивезення на
    сміттєзвалища відходів, які можна переробити або використати для виробництва
    енергії починаючи з 2030 року. Нормативно-правовий акт також має на меті
    обмежити частку побутових відходів, що відправляються на звалища, до 10% до 2035
    року та вводить чіткі критерії досягнення цієї мети. Також у середу Європейська
    комісія закликала Румунію та шість інших держав-членів повністю перейняти в національне
    законодавство нові правила ЄС щодо поводження з відходами, включені до
    директиви, що встановлює мінімальні експлуатаційні вимоги до схем розширеної
    відповідальності виробників, а також встановлює нові цілі щодо переробки побутових
    відходів.




    КІНО – Приз глядацьких
    симпатій LUX 2021 був присуджений документальному фільму «колектив»,
    румунського режисера німецького походження Александра Нанау. На цю нагороду
    також були номіновані художні фільми «Ще по одній» і «Тіло христове». Нагорода
    присуджується Європейським парламентом та Європейською кіноакадемією (EFA) у
    партнерстві з Європейською комісією та мережею Europa Cinemas. Режисер Александру
    Нанеу на прес-конференції у Страсбурзі заявив, що премія LUX є містком для
    кращого спілкування між громадянами ЄС і тими, хто представляє їх у
    Європарламенті. Він сказав, що радий тому, що цей неймовірний документальний
    фільм набрав найбільше голосів людей та депутатів Європарламенту, оскільки дає силу
    творчим людям, які борються за важливі справи та повертають віру в
    документальний фільм. «колектив»
    розповідає
    про журналістське розслідування щодо корупції в румунській системі охорони
    здоров’я, виявленої внаслідок пожежі в бухарестському рок-клубі «Колектив» у
    жовтні 2015 року, яка забрала життя понад 60 людей.

  • Законопроєкт про 5G-зв’язок був прийнятий Сенатом

    Законопроєкт про 5G-зв’язок був прийнятий Сенатом

    Після Палати депутатів настала черга Сенату, як вирішальна палата Парламенту в цьому випадку, прийняти рішення стосовно законопроєкту про впровадження мереж 5G в Румунії: документ, ініційований Урядом, був прийнятий.

    Голова Комітету з питань оборони Сенату, лібералка Ніколета Паулюк вважає, що нормативно-правовий акт має бути рішенням, в перспективі цифрової трансформації в економіці та суспільстві, на можливі загрози та вразливості для національної безпеки у сфері комунікацій: «Для нас, тих, хто сьогодні багато користуємось Інтернетом, дуже важливо зрозуміти, що коли ми говоримо про безпеку, ми говоримо про добробут, тож наявні два пов’язані між собою поняття. Цим законопроєктом ми заклали основи безпеки. Користуючись безпекою (і тут ми маємо на увазі нашу ідентичність тоді, коли ми використовуємо соціальні мережі, щоб не можна її використовувати у інших цілях), ми матимемо процвітання.»

    Новий закон передбачає, що провайдери електронних комунікаційних мереж та послуг зможуть використовувати в мережах 5G лише технології, обладнання та програмне забезпечення від авторизованих виробників, які отримали дозвіл, що видається за рішенням прем’єр-міністра та за згодою Верховної ради оборони країни. Виробник, який може отримати дозвіл працювати на румунському ринку, повинен мати прозорих акціонерів, не перебувати під контролем іноземного уряду або не мати факти неетичної поведінки. Виробнику доведеться звернутися за дозволом до міністерства уповноваженого комунікаційними зв’язками.

    Постачальники, у яких відкликані ліцензії на технологію 5G, зможуть далі використовувати старе інфраструктурне обладнання впродовж ще до семи років та основне обладнання впродовж ще до п’яти років. Також використання технологій, обладнання та програмного забезпечення в мережах 5G, виробниками, які не отримали дозволу, у встановленому законом порядку, каратиметься штрафом від 1% до 5% від обороту компанії.

    За оцінками експертів у галузі надходження до держбюджету Румунії від продажу всього частотного спектру 5G, можуть перевищити 3,6 мільярдів леїв (720 мільйонів євро), повідомило інформаційне агентство Agerpres. Технологія 5G пропонує більш високу швидкість, ніж 4G, швидший доступ до контенту та можливість передавати мільйони даних без коливань. Румунія вже є однією з перших країн у світі за швидкістю Інтернету, а прихильники технології 5G вважають, що вона стане в 10 разів швидшою.

    У невеликому масштабі, наприклад, люди зможуть дивитись фільми в Інтернеті набагато простіше. У великих масштабах можна буде будувати «розумні» міста, в яких може зникнути вся кабельна інфраструктура.

  • Дискусії довкола пенсійної системи

    Дискусії довкола пенсійної системи


    На цьому тижні уряд
    планує схвалити законопроєкт, який запроваджує низку змін до пенсійної системи
    Румунії, через три місяці від його ініціювання Міністерством праці. Згідно з
    документом, пенсійний вік не збільшується, але працівникам державного сектору дозволяється,
    за бажанням працювати до 70 років. Вони продовжуватимуть сплачувати внески до
    Фонду соціального страхування і матимуть право на перерахунок пенсії, коли
    вирішать вийти на пенсію.


    Інше положення
    забороняє бюджетникам отримувати пенсію одночасно із зарплатою. Приблизно 35 осіб,
    які зараз перебувають у цій ситуації, матимуть 30 днів з моменту набуття
    чинності закону на вибір між двома формами доходу. Однак у законі передбачені й
    винятки, деякі професійні категорії зможуть отримувати одночасно пенсію та
    зарплату, зокрема вчителі, артисти, члени Румунської академії та парламентарі,
    але також пенсіонери інвалідністю ІІІ групи медсестри та особи,які доглядають
    за інвалідом. Ініціатива
    законопроєкту, який цього тижня має внесений на розгляд уряду, а потім – парламенту,
    відбувається на тлі зростаючих застережень про те, що за чинною формулою вже
    через кілька років пенсійна система не зможе справитися з виплатами.


    Міністерка праці та
    соціального захисту Ралука Туркан детально пояснила, чому потрібна реформа
    пенсійної системи: «Подумайте, що зараз дефіцит бюджету соціального страхування
    становить 16 мільярдів. До 2030 року на додаток до звичайної кількості осіб,
    які виходять на пенсію, буде ще близько 1,8 мільйона пенсіонерів, через бум
    народжуваності 1966-1969 років. Таким чином зросте тиск на пенсійну систему.
    Більше того, вся система обтяжена жорстокою несправедливістю. Співвідношення
    між найнижчою і найвищою пенсією становить 1 до 100. Є тисячі пенсіонерів, які подають
    на державу до суду і тоді ми зобов’язані збільшити внески до пенсійної системи,
    враховуючи при обчисленні пенсій всі способи зменшення нерівноправності,
    зробити цю систему стійкою та передбачуваною, а не як інструмент отримання
    голосів політиками, які зазвичай підвищують пенсії напередодні виборів, й
    одночасно оцифрувати всі пенсійні документи, з тим, щоб у 2021-2022 рр. Румунія
    мала 5 мільйонів оцифрованих пенсійних справ.»


    Законодавство, яке
    ми маємо на сьогодні, дозволило нам продовжити збільшення пенсій на 14%, наприкінці
    минулого року, також сказала Ралука Туркан, згідно цим рішенням наступного року
    пенсії будуть принаймні індексовані на відсоток інфляції. Наступного року застосовуватиметься
    чинне пенсійне законодавство, а новий закон має набути чинності до кінця 2022
    року, зауважила міністерка.









  • Законопроєкт про 5G-зв’язок був прийнятий Палатою депутатів

    Законопроєкт про 5G-зв’язок був прийнятий Палатою депутатів


    Палата депутатів Парламенту Румунії у середу більшістю голосів прийняла
    законопроєкт про заходи щодо інформаційно-комунікаційної інфраструктури, що
    представляє національний інтерес, та умови впровадження мереж 5G. Закон передбачає
    отримання дозволів виробниками технологій, обладнання та програмного
    забезпечення з метою запобігання, укладення та усунення ризиків, загроз та
    вразливостей для національної безпеки та оборони країни. Таким чином,
    використання цих технологій провайдерами електронних комунікаційних мереж та
    послуг обумовлене отриманням виробниками дозволу, який видається за відповідним
    рішенням прем’єр-міністра та за згодою Верховної ради оборони країни (ВРОК).






    Використання технологій, обладнання та програмного забезпечення в мережах
    5G, виробниками, які не отримали дозволу, у встановленому законом порядку, каратиметься
    штрафом від 1% до 5% від обороту компанії. У законопроєкті зазначено, що дозвіл
    виданий ВРОК враховуватиме зобов’язання, взяті на себе румунською державою перед
    Європейським Союзом та стратегічними партнерами, а старе обладнання та
    програмне забезпечення виробника, який не отримав цього дозволу, можуть використовуватися
    впродовж ще до п’яти років.




    Депутат від партія USR-PLUS Раду Міруце заявив, що Румунія, незважаючи на
    всі чинні тиски, обирає правильний шлях – захист даних громадян, захист
    державної безпеки. У свою чергу ліберал Павел Попеску назвав документ
    історичним законом для Румунії. Соціал-демократи заявили, що положення
    законопроєкту відповідають Меморандуму 5G, підписаному в 2019 році між Румунією
    та США. Цей законопроєкт не тільки узаконює питання комунікаційних зв’язків, він
    також передбачає питання національної безпеки, заявив депутат Сорін Гріндяну. А
    депутати від праворадикального Альянсу за об’єднання румунів утримались від
    голосування.




    Закон набуде чинності після його прийняття Сенатом, верхньою палатою
    румунського парламенту. За оцінками експертів у галузі надходження
    до держбюджету Румунії від продажу всього частотного спектру 5G, можуть
    перевищити 3,6 мільярдів леїв (720 мільйонів євро), повідомляє інформаційне агентство
    Agerpres. Технологія 5G пропонує більш високу швидкість, ніж 4G, швидший доступ
    до контенту та можливість передавати мільйони даних без коливань.

    Прийняття
    законопроєкту відбувається в контексті, коли США відкликали ліцензії для
    найбільшого у світі виробника Huawei, якого США звинуватили у шпигунстві на
    користь китайського уряду, хоча ці звинувачення були відхилені компанією. У 2019 році Вашингтон
    включив Huawei до чорного списку разом з іншими китайськими компаніями, фактично змусивши американські компанії
    знайти інших постачальників для свого телекомунікаційного обладнання.

  • Важливі законодавчі зміни

    Важливі законодавчі зміни






    У понеділок Сенат Румунії прийняв
    дві важливі поправки, інційовані керівними Націонал-ліберальною партією та
    Союзом «За порятунок Румунії», до положень, які викликали жваві суперечки в
    суспільстві на момент прийняття.

    Перша скасовує положення, що набуло чинності в
    2018 році, коли тодішня соціал-демократична більшість дозволила магістратами,
    тобто суддям та прокурорам виходи на пенсію за віком раніше, точніше при
    досягненні 45-річного віку та при стажі роботи не менше 20 років. Ліберали
    стверджують, що це положення є зневажливим до румунів, оскільки воно створювало
    нову пільгову категорію молодих пенсіонерів у країні, де більшість людей мають
    право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 65 років. Вони
    пояснили, що тепер усе повернулося до нормального стану, тобто судді та
    прокурори виходитимуть на пенсію у 60
    років та при наявності 25 років стажу.




    Щодо критеріїв, пов’язаних з виходом на пенсію за станом
    здоров’я, як зазначає й Вища рада магістратури, є інші положення у відповідному
    законі, зазначили ініціатори внесення поправки. У пояснювальній записці
    зазначається, що відповідне положення призвело б у короткотерміновій
    перспективі до виходу на пенсію значної кількості суддів та прокурорів, що означало
    б значні негативні наслідки для належного функціонування судів та прокуратур. У
    той же час, через недостатню кількість магістратів, ефективність та якість
    правосуддя опинилися б під загрозою, а також дотримання принципу розумних строків
    розгляду справи стало б неможливим. До речі, саме з цих причин це положення так
    і не набрало чинності, і відтоді щороку відкладалося.




    Також у понеділок румунські сенатори скасували
    положення щодо заборони відчуження акцій державних компаній та підприємств,
    кредитних установ та будь-яких інших компанії, якими володіє держава або в яких
    держава є акціонером. Було скасоване й положення про призупинення на 2 роки
    будь-яких розпочатих операцій щодо відчуження державних акцій. У проєкті,
    ініційованому правоцентристським урядом, зазначається, що він дозволяє продаж
    акцій, щоб уникнути серйозної шкоди соціальним відносинам, пов’язаним з
    економічною свободою суб’єктів підприємницької діяльності, в яких держава має
    статус акціонера, та вільний рух капіталу.

    Крім того, шляхом диверсифікації
    акціонерів уряд хоче забезпечити належну конкуренцію на ринку та підвищити ефективність
    роботи цих компаній. Опозиційні Соціал-демократична партія та Альянс за
    об’єднання румунів виступили проти цієї ініціативи, заявивши, що зараз не найкращий
    момент для котирування акцій державних компаній на фондовій біржі. Вони дорікають
    уряду в намірі продати частки держави в своїх
    найважливіших компаніях. Для набуття чинності законопроєкт має буди прийнятий і
    Палатою депутатів.



  • Ринок праці – нові підходи

    Ринок праці – нові підходи

    Зміни до закону про оплату праці працівників державних установ, запропоновані урядовою коаліцією, вже знаходиться в публічному обговоренні. Законопроєкт, за певними винятками, забороняє бюджетникам одночасно отримувати пенсію і зарплату. Після прийняття цього законопроєкту 35 000 працівників державного сектору, які зараз отримують і пенсію, і зарплату, будуть змушені обрати лише одну з них. Нормативно-правовий акт дозволяє продовжувати працювати після досягнення пенсійного віку і до 70 років як у державній, так і в приватній сфері. Однак бюджетникам доведеться обирати між пенсією та зарплатою.

    Міністерка праці Ралука Туркан підкреслила, що продовження роботи до 70 років є правом, а не обов’язком. «Мова йде про право вибору працівника після досягнення ним пенсійного віку і це приносить переваги: крім того, що людина залишається активною і працевлаштованою, вона має можливість працювати та отримувати зарплату, яку мала на момент досягнення пенсійного віку.» Міністерка праці наголосила, що ніщо не заважає пенсіонерам працювати, якщо хочуть, у приватній системі та продовжувати отримувати свою пенсію.
    Винятком від цієї заборони є погодинна оплата праці та авторські права. Крім того, згідно із законопроєктом, вчителі та викладачі, члени Румунської академії та парламентарії чи працівники органів місцевої влади, які працюють на момент набуття чинності закону, зможуть отримувати одночасно пенсію та зарплату.
    Опозиційна Соціал-демократична партія піддала гострій критиці цей законопроєкт. Колишній міністр праці соціал-демократ Маріус Будей стверджує, що цей закон є прихованим підвищенням пенсійного віку. «Примушування людину у віці від 65 до 70 років обирати між пенсією та зарплатою є неконституційним та, фактично, являє собою зобов’язання відмовитись або від пенсії, або від зарплати.»

    Будь-які пропозиції та думки щодо цього нормативно-правового акту можуть бути надіслані до Мінпраці до 20 березня. Політичні аналітики очікують, що під час обговорення законопроекту у парламенті, до нього будуть внесені численні зміни та поправки. Вони відзначають принципові відмінності між 65-річним лікарем, який повернувся до кабінету чи лікарні, ризикуючи власним здоров’ям під час пандемії та 45-річним поліцейським, який вийшов на пенсію і продовжує працювати в своєму тепленькому кріслі в МВС та отримувати зарплату в кілька тисяч євро.
    У середньостроковій та довгостроковій перспективах наслідки нового закону будуть корисними, особливо в державних установах, де різні суперечливі особи займають функції на постійній основі та продовжують сидіти на керівних посадах навіть після виходу на пенсію, блокуючи будь-які шанси на оздоровлення органів державного управління та продовжуючи управлінську практику, успадковану від комуністичної системи.

  • Конституційний суд Румунії та спеціальні пенсії

    Конституційний суд Румунії та спеціальні пенсії



    Як
    цього свідчить і назва,
    спеціальні пенсії встановлюються
    спеціальними законами. Спочатку їх
    надали магістратам та
    працівникам силових
    структур. Згодом парламент
    вирішив, що й
    інші працівники мають право на
    отримання таких пенсій,
    і бенефіціарами стали самі парламентарі,
    дипломати чи персонал у сфері
    авіації. На відміну від більшості
    пенсій, спеціальні пенсії не базуються
    на принципі внеску. Або не лише на
    цьому принципі.



    Гроші
    на їх виплату також надходять з бюджету
    соціального державного
    страхування та з
    державного бюджету. Ця
    інформація, а також
    часто завищена сума, на рівні тисяч
    євро, для
    деяких з них,
    перетворюють спеціальні
    пенсії, точніше їх бенефіціарів, на
    мішеньосуду
    пересічних людей, пенсії
    яких обчислюються
    виключно на основі внеску
    і є відносно
    невеликими,у
    середньому складаючи
    300 євро. Політики прислухалися до голосу
    суспільства і влітку цього виборчого
    року схвалили
    закон, який передбачав оподаткування
    на 85%
    спеціальних пенсій, що перевищують
    7.000
    леїв (1.400
    євро), включаючи пенсії
    магістратів,
    військових та поліцейських.



    Практично
    цим законом спеціальні пенсії не були
    скасовані, а лише скорочені.
    Однак Конституційний суд вирішив, що
    закон не відповідає положенням
    Конституції у цілому. Нормативний
    акт, прийнятий Парламентом
    у червні, був оскаржений Обмудсменом
    та Верховним судом,
    які ствердили, що закон
    шляхом нової системи оподаткування
    трудових пенсій, порушує
    принцип податкової
    справедливості. Верховний
    суд та Омбудсмен вважають, що пенсії,
    встановлені спеціальними законами і
    на які поширюється оскаржений
    нормативний акт, підлягають подвійному
    оподаткуванню, що суперечить принципу
    недискримінації та справедливого і
    рівноправного врегулювання
    податкового тягаря. Він
    також порушує незалежність
    магістратів та принцип ясності і
    передбачуваності закону.



    Конституційний
    суд, який неодноразово відкладав рішення,
    ще не мотивував його. Багато вироків
    Конституційного суду породили
    спекуляції, що в нинішній
    конфігурації, він виносить
    політичні рішення, загалом на користь
    лівих партій. Що стосується
    спеціальних пенсій, для КСР
    постає додаткова
    проблема етики, про яку
    усі говорять: судді
    Конституційного Суду
    самі отримують такі пенсії.
    Історія закону також містить цікавий
    епізод.



    На
    останньому пленарному засіданні Палати
    депутатів цього законодавчого скликання,
    парламентарі

    Союзу За порятунок Румунії подали
    у відставку, щоб не отримувати спеціальну
    пенсію. Подібно
    поступили й шість
    представників лівої
    СДП,
    у тому числі лідер
    цієї партії
    Марчел
    Чолаку. Якщо жест парламентарів
    Союзу За порятунок Румунії
    є вірогідним, оскільки партія постійно
    виступала
    за
    відмову від спеціальних пенсій, жест
    соціал-демократів,що
    є чемпіонами нормативних
    актів сприятливих парламентарям,був
    віднесений опонентами
    до категорії популістських
    жестів.

  • Чи будуть перенесені парламентські вибори?

    Чи будуть перенесені парламентські вибори?




    У Бухаресті
    питання дати, коли відбудуться парламентські вибори, продовжує хвилювати
    політичну сцену. У той час як Соціал-демократична партія, яка
    домінує у парламенті за результатами останніх парламентських виборів,
    дотримується думки, що законодавчий орган повинен вибрати дату виборів, ліберальний
    уряд і президент Клаус Йоханніс хочуть, щоб виконавча влада прийняла рішення з
    цього питання, як це сталося досі. Наприкінці липня Парламент прийняв Закон «Про
    заходи щодо організації виборів до Сенату та Палати депутатів після припинення
    мандату обраного парламенту в 2016 році», що дозволить Законодавчому органу визначити
    дату виборів. Закон був оскаржений в Конституційному суді Румунії, тим часом Уряд
    прийняв рішення, яким встановив, що парламентські вибори відбудуться 6 грудня.


    Наприкінці
    вересня надійшла відповідь від Конституційного Суду – він не задовольнив подання
    глави держави та виконавчого органу, а у середу, опублікував мотивацію свого
    рішення. Встановлення дати виборів після закінчення мандату Парламенту
    здійснюється за органічним законом, а до закінчення мандату, за звичайним
    законом – вказується у мотивації. У документі зазначається, що Урядове рішення
    про встановлення дати парламентських виборів на 6 грудня, хоч і було прийнято
    відповідно до закону, що діяв на цю дату, автоматично припиняє свою дію після
    набрання чинності нормативного акту прийнятого Парламентом. Суд зазначає, що як
    концепція відповідного закону, так і момент його прийняття є вираженням
    принципу правової визначеності, оскільки він заздалегідь вказує
    адміністративному органу з делегованою компетенцією встановити дату виборів – а
    саме Уряду – що дату виборів буде встановлено органічним законом.




    Не можуть
    одночасно встановити дату виборів обидва органи державної влади, тому що адміністративному
    органу було заздалегідь принесено до відома, що ця компетенція йому була
    відкликана, – також зазначено в мотивації. Спікер Палати депутатів і лідер домінуючої в
    парламенті партії, СДП, Марчел Чолаку заявив, що законодавчий проєкт щодо
    перенесення загальних виборів з 6 грудня увійде на розгляд Парламенту у
    понеділок: Надійшла
    мотивація від Конституційного суду. Ми повинні взяти до відома та виконати всі
    рішення Суду, і вже в понеділок закон про дату виборів може бути розглянутий у Парламенті.
    Проєкт нормативного акта вже був поданий на розгляд одним нашим колегою, і ми
    будемо обговорювати його в комітетах.


    Парламентські
    вибори відбудуться 6 грудня лише за умови, якщо президент
    Клаус Йоханніс направить,до 24 жовтня, на черговий
    розгляд прийнятий Парламентом закон і якщо Законодавчий
    орган не прийме новий нормативний акт до дати виборів, пояснює
    колишній голова Конституційного суду Августін Зегрян. Якщо закон
    набере чинності до 6 грудня, вся ситуація змінюється. Керівник канцелярії
    прем’єр-міністра Іонель Данке заявив, однак, що надалі діє графік, пов’язаний з
    організацією парламентських виборів 6 грудня, і що виконавчий орган вирішить подальші
    кроки.