Tag: Молдова

Румуни вшановують грудневу революцію 1989 року, яка принесла їм свободу, внаслідок якої відновилась демократія. Але 1989 приніс свободу і Бессарабії, територія анексована Радянським Союзом в 1939 році та в 1944 році. Бессарабці, як і всі румуни, відзначають чверть століття з моменту звільнення від комунізму і політики русифікації, яка означала нехтування елементарних національних прав.

Разом з Сергієм Мустяце професором історії Кишиніваського державного університету ми згадали події 1989 року в Бессарабії: “Між 1985 і 1989, ситуація почала змінюватися в Молдовській Радянській Соціалістичній Республіці. Цікаво, що перша вимога молдовського народу не була економічною або соціальною, вона була повязана з мовою і алфавітом. Звичайно, в першу чергу, було слово “свобода”. Якщо ми подивимося уважно на фотографії тих часів, ми побачимо, що багато людей мають у своїх руках плакати зі словом “свобода”. Це тривожило їх найбільше. Люди хотіли говорити, хотіли називати речі своїми іменами. І найприкріше для людини було не могти відверто говорити і писати рідною мовою. Саме тому, перші вимоги в Кишиневі, які позначили весь рік стосувались мови і алфавіту. Починаючи з січня 1989 року в результаті дискусій, розпочатих у 1988 році в рамках Спілки письменників, люди почали обєднувати зусилля для мови, навіть якщо ЦК КПРС поставив деякі барєри, незважаючи на те, що намагався критикувати і сказати, що це виклик і навіть пробував заборонити деякі громадські збори. Люди почали збиратися все більше і більше, а влітку 1989 зібрання досягли десятків тисяч людей.”

Кишинів кипів, як й інших столиці союзних республік, під впливом перебудови і гласності утверджених радянським лідером Михайлом Горбачовим. Національні вимоги були спільними всім націям пригнорбленим Радянським Союзом протягом більше 70 років. Сергій Мустяце вважає, що Великі національні збори в Кишиневі, 27 серпня 1989, були моментом, що спричинив зміни в Бессарабії: “31 серпня 1989 був прийнятий закон про мову і повернення до латиниці. Протягом року письменники зажадали скасування рішень радянської влади про введення кирилиці. Вони заперечили ці правила, які заважали доброму знанню румунської мови. Таким чином, були проведені вибори до Верховної Ради унаслідок чого на перший план вийшла нова еліта, культурні діячі та письменники, які створили команду від імені Молдови, яка брала участь у засіданнях Верховної Ради СРСР у Москві. Вони мали велику мужність, в 1989 році, сказати, що Пакт Гітлер-Сталін спрямований проти людства. Вони зажадали в тому радянському парламенті створити комісію для обговорення наслідків цього Пакту. Вперше в Кишиневі у газеті “Література і мистецтво” була надрукована додаткова секретна угода, яку не хотіли оприлюднити, яка багато часу вважалась міфом. Тоді вперше була опублікована і було показано, що через неї розділився світ.”

Свобода тріумфувала в Кишиневі, у Вільнюсі, Ризі, Таллінні, Києві та в інших республіках СРСР. Сергій Мустяце: “Те, що відбулося в Кишиневі було свого роду національно-визвольним рухом. У 1987 році, про ці речі говорили з деяким страхом, в 1988 році почали друкувати, а в 1989 році спалахнула свобода слова та зібрань. Вперше в 1989 році, люди почали приходити з трикольоровим прапором на громадські зібрання і стверджували, що це наш прапор. Теж в 1989 році в перший раз, десь під кінець року на великому мітингу висунуто ідею обєднання Бессарабії з Румунією в контексті засудження Пакту Гітлера-Сталіна. Крім культурних та історичних гасел почали з’являтись і соціальні та економічні вимоги: економічна незалежність, самоврядування, які в наступні роки привели до Декларації про суверенітет, а в 1991 році до Декларації про незалежність.”

Сергій Мустяце в 1989 році був студентом ув брав участь у мітингахї: “У 1989 році я був студентом першого курсу Істориичного факультету, і я памятаю, що брав участь у багатьох громадських заходах. 7 листопада, коли традиційно організовувався військовий парад на честь більшовицької революції вперше в Кишиневі люди з відвагою стали перед танками, щоб зупинити їх. Люди прийшли з квітами і солдати, навіть якщо були різного етнічного походження не йшли далі. Вони зупинилися, обнялись з перехожими, отримали квіти. Вперше керівництво Комуністичної партії залишило центральну трибуну. Це було ознакою того, що суспільство змінюється, що суспільство хоче іншого керівництва, бажає чогось іншого, аніж, що було раніше. Це було ознакою того, що тоталітарний режим, який тримав у страху мільйони людей збанкрутував”.

У Бессарабії перехід до демократії відбувся спокійніше, ніж в Румунії. Але її травмоване минуле заслуговує такої компенсації.

Президент Республіки Молдова Ніколає Тімофті cкликав на 29 грудня перше засідання Парламенту в Кишиневі, після парламентських виборів, які відбулися місяць тому. Речник адміністрації президента Влад Цуркану заявив, що глава держави вибрав цю дату сподіваючись, що до того часу, проєвропейські партії, які на даний час ведуть дискусій про створення парламентської більшості, зможуть завершити переговори. Влад Цуркану: “Президент сподівається, що в цей період, сторони завершать переговори, які мають як ціль формування парламентської більшості. Президент чекає на створення парламентської коаліції, незважаючи на те якою вона буде. Але, водночас добре відома позиція Президента стосовно важливості продовження європейського курсу, отож глава держави сподівається, що майбутня коаліція буде проєвропейською.”

Переговори між трьома проєвропейськими партіями проходять за зачиненими дверима, так що мало відомо про ці дискусії. Преса в Кишиневі пише, що ліберали запропонували майбутнім партнерам по коаліції, щоб поділилися портфелями на основі європейського принципу. Тобто, перша функція, щоб була зайнята партією, яка отримала більшість мандатів, потім друга і третя функції, щоб були зайняті партнерами, які отримали меншу кількість голосів. Але, ініціативу лібералів скептично прийняли представники Демократичної партії, які вважають, що така модель буде прийматися тільки при розподілу посад на рівні міністерств, а ні при розподілу найвищих посад в державі.

Три проєвропейські партії, Демократична партія, Ліберально-демократична партія Молдови та Ліберальна партія матимуть разом 55 мандатів з 101 у Парламенті, що дозволить їм створити парламентську більшість з метою затвердження нового уряду. Крім них, до Парламенту Республіки Молдова ввійшли й комуністи та соціалісти з програмами, які передбачають більш тісніші стосунки з Росією.

У Бухаресті, Президент Румунії Клаус Йоханніс та премєр-міністр Віктор Понта обговорили ситуацію в Ресупбліці Молдова, вони висловили своє сподівання, що й у 2015 році продовжаться спільні проекти між Бухарестом та Кишинівом. Віктор Понта: “Разом, Президент, уряд, всі політичні та адміністративні структури Румунії повинні й у 2015 році робити те, що ми зробили в 2014 році або навіть більше для Молдови.”

У понеділок, Молдова підписала договір про постачання природного газу з Румунії, що в Кишиневі вважається першим кроком на шляху до енергетичної та економічної незалежності від Російської Федерації.

“Діалог з Росією потрібен, але міжнародні санкції мають бути збережені доти, доки суверенітет України знаходиться під загрозою”, йдеться в прес-релізі, поширеному новообраним президентом Румунії Клаусом Йоханнісом після європейського саміту в Брюсселі.

На шляху вирішення спільних проблем будь-якого роду, узгодження закордонної політики держав-членів ЄС є суттєвим, вважає Клаус Йоханніс, який заступить на посаду президента 21 грудня.

У цьому контексті новий президент привітав рішення Європейського парламенту, прийняте на цьому тижні, про збільшення обсягу безмитного імпорту фруктів з Р.Молдови в Європейський Союз, стверджуючи, що “ембарго Росії на цілий ряд категорій продовльства з Молдови буде компенсовано за рахунок солідарності європейських громадян”.

У Кишиневі відбуваються переговори про майбутню програму уряду після того, як Ліберально-демократична партія, Ліберальна партія та Демократична партія вирішили створити коаліцію більшості. Повинні початись переговори про розподіл посад між трьома сторонами, але на даний час незрозуміло, як це відбудеться в майбутній коаліції. Швидше за все, Ліберально-демократична партія, яка отримала більшість голосів серед проєвропейських партій буде вимагати посаду премєр-міністра, яку обіймає тепер Юріє Лянке. Кожна партія делегувала кілька представників, які розроблятимуть майбутню програму уряду, пріоритетами якої будуть європейська інтеграція, реформа судочинства та боротьба з корупцією.

Після парламентських виборів, що відбулись в неділю, проєвропейські партії отримали 55 з 101 мандату в однопалатному Парламенті Республіки Молдова. Решту мандатів діляться між Партією соціалістів Республіки Молдова та Партією комуністів Республіки Молдова, які вимагають перегляду Угоди про асоціацію з ЄС. Соціалістична партія, яку підтримує Москва буде в опозиції, незважаючи на несподіваний результат здобутий на виборах. Її лідер Ігор Додон, запевнив Кремль, що він наполягатиме на проведенні дострокових парламентських виборів в Респ. Молдова. МЗС Росії зазначило у середу, що в умовах відкриття лише пять виборчих дільниць, сотні тисяч молдовських громадян, що перебувають на території Російської Федерації, були позбавлені можливості голосувати.

З іншого боку, Палата представників Конгресу США, в четвер, схвалила переважною більшістю голосів, резолюцію, яка рішуче засуджує дії Росії проти України, Грузії та Молдови, розцінюючи їх як “політичною, економічною та військовою агресією.” Американські законодавці вимагали, зокрема, щоб Москва вивела свої війська, що в даний час дислоковані в Україні, Грузії та Молдові, і закликали президента Барака Обаму, військово допомогти Україні. Переговори щодо нового уряду, що ведуть три проєвропейські партії в Молдові були однією з тем обговорених міністром закордонних справ Румунії Богданом Ауреску в Базелі з держсекретарем США Джоном Керрі. Присутні на засіданні Ради міністрів ОБСЄ, вони підкреслили важливість якнайскорішого формування проєвропейського уряду в Кишиневі.

Об’єднані ще з 2009 року, в “Альянсі за європейську інтеграцію”, партнери у нинішньому коаліційному уряді, Ліберально-демократична партія (ЛДП), Демократична партія (ДП) та Ліберальна партія (ЛП), три проєвропейські партії, матимуть в однопалатному Парламенті Республіки Молдова 55 депутатських місць із 101. Вони вже повідомили, що прийняли рішення продовжити в тій же формулі. Лідер Ліберально-демократичної партії, колишній премєр-міністр Влад Філат, лідер Демократичної партії, спікер парламенту Маріан Лупу та лідер Ліберальної партії, колишній тимчасовий глава держави, Міхай Гімпу, здається, що зрозуміли, що їх партії повинні правити спільно.

До тепер три прозахідні партії не співпрацювали як слід. Влад Філат та Міхай Гімпу один одного звинувачували у корупції та некомпетентності. Ліберали є прихильниками вступу як до Європейського Союзу, так й до НАТО та зберігають ідею воззєднання з Румунією. Натомість, демократи є прихильниками військового нейтралітету, передбаченого в Конституції, і так званої молдовської державності. Але здається, що бажання вибрати республіку із “сірої зони”, периферії колишньої радянської імперії та приєднати її до європейських цінностей: демократії, верховенства закону, процвітання, є сильнішим ніж непорозуміння. Зовсім не прості та часто болючі реформи, запроваджені про-європейськими партіями, були винагороджені в Брюсселі підписанням цього літа Угоди про асоціювання та Угоди про вільну торгівлю. Уряд очолений ліберал-демократом Юрієм Лянке сподівається, що Республіка Молдова здобуде статус країни-кандатки до 2017 року та стане повноправним членом ЄС у 2020 році.

У таборі переможених, проросійська опозиція лівих, соціалістів та комуністів закликає відмовитись від європейського курсу, і таким чином, продовжує васальну залежність від Москви. Лідер соціалістів Ігор Додон наполягає на денонсуванні Угоди про асоціацію з ЄС.

Держдепартамент США вважає результат виборів у Республіці Молдова як “важливою віхою на шляху демократії” та закликає лідерів з Кишинева якомога скоріше сформувати уряд з яким Сполучені Штати готові спіпрацьовувати. А в Бухаресті, чинний президент Румунії Траян Бесеску, новообраний глава румунської держави Клаус Йоханніс та премєр-міністр Віктор Понта залишили всі внутрішні диспути та разом привітали перемогу проєвропейських партій на парламентських виборах у Республіці Молдова.

У неділю, в Р. Молдова, відбудуться вирішальні вибори для продовження європейського шляху колишньої радянської республіки, переважно румуномовної. За останнім опитуванням перше місце займають комуністи, за яких готові проголосувати 19,6% виборців, за ними слідують ліберал-демократи (Ліберально-демократична партія Молдови), які можуть набрати 17,2% голосів, демократи (Демократична партія Молдови), 14,2%, Партія Батьківщина 8,7 % голосів та Ліберальна партія 8,5% голосів. Лідер комуністів Володимир Воронін, Президент Республіки Молдова з 2001 по 2009 рр., вже заявив, що в разі перемоги на парламентських виборах, Комуністична партія не буде денонсувати угоду про асоціацію з ЄС, підписана в червні Кишиневом і Брюсселем.

А це, після того, як в кінці минулого місяця, він сказав у ході телевізійної передачі, що Р. Молдова підписала документ, не порадившись з Росією, і що цю угоду треба б денонсувати. Радіо Кишинів передає, що ситуація стає все більш напруженою в останні дні передвиборної кампанії, особливо після того, як спецназ виявив, що члени екстремістського угруповання готували протести і акти насильства після виборів від 30 листопада. Поліція і прокуратура провели обшуки в декількох містах, де вони знайшли зброю і боєприпаси, великі гроші, і плани адмінбудівель, на які хотіли здійснити напади.

Поліція і прокуратура оголосили, що організація Антифа, що вважається владою злочинною, почала підготовку до підриву правопорядку в Республіці Молдова, ще з весни цього року. У Бухаресті, результат виборів в Р. Молдова очікується з великим інтересом. Уряд оголосив, що заплатить за проїзд потягом учням і студентам з Молдови, які хочуть брати участь у виборах. Гроші будуть виділені з бюджету Міністерства транспорту і використовуватимуться для поїздок до міст Румунії де створені виборчі дільниці.

Новий румунський міністр закордонних справ Богдан Ауреску піде наступного дня після виборів до Кишинева. Перед цим відбудеться візит обраного президента Румунії Клауса Йоханніса, який за два дні до парламентських виборів у Молдові проведе офіційні переговори з лідером Ліберально-демократичної партії Владом Філатом, і матиме неформальну зустріч з Президентом Р. Молдова Ніколає Тімофті. Перед поїздкою до Кишинева, Клаус Йоханніс зазначив, що необхідний чіткий вибір молдовських громадян на підтримку європейських демократичних партій. Крім того, за його словами, всі сили, які вірять і підтримують європейське майбутнє для Молдови повинні працювати спільно для досягнення цієї мети.

Республіка Молдова планує у 2015 році подати заявку на членство в Європейському союзі, – про це заявив Президент Молдови Ніколає Тімофті на спільній прес-конференції з Президентом Австрії Хайнцем Фішером, який перебуває з офіційним візитом у Кишиневі.

Президент Республіки Молдова сказав, що статус країни-кандидата допоможе підвищити безпеку країни. Ніколає Тімофті: “У 2015 році ми маємо намір подати заявку на членство в Європейському Союзі. Надання статусу країни-кандидата буде стимулювати інтеграційні процеси, сприяти модернізації державних структур, також дозволить Молдові відчувати себе в більшій безпеці у звязку з подіями, які відбуваються в регіоні.”

Президент Ніколає Тімофті, вважає, що для Республіки Молдова немає іншого шляху розвитку, ніж європейський. Минулого тижня Європейський парламент ратифікував Угоду про асоціацію Кишинева до ЄС. Речник Адміністрації президента в Кишиневі Влад Цуркану вітає це рішення, відмітивши водночас, рішучість про-демократичних сил продовжувати курс на європейську інтеграцію. Влад Цуркану: “Глава держави привітає з цієї нагоди громадян країни, які, на його думку, проявили єдність у підтримці європейського курсу Республіки Молдова. Президент вважає голос євродепутатів як визнанням прогресу нашої країни по шляху до демократичних реформ та важливим кроком у зміцненні процесу політичної та економічної інтеграції Республіки Молдова у ЄС.”

Семи національних парламентів з 28 держав-членів ЄС вже ратифікували цю угоду, першим будучи парламент Румунії. “Я переконаний, що тільки європейське майбутнє дасть нашим громадянам краще життя, вищий дохід, добрі дороги, кращу освіту та медичну систему, доступу до ринку з півмільярда споживачів, інститутів, які краще функціонуватимуть за європейським зразком”, – ствердив, у свою чергу, премєр-міністр Республіки Молдова Юріє Лянке.

30 листопада, у Республіці Молдова проходитимуть парламентські вибори. Результати цих виборів будуть дуже важливими для продовження європейського курсу колишньої радянської республіки. За даними останнього опитування громадської думки, три головні демократичні партії можуть набрати 48% голосів виборців, у той час як за комуністів проголосували б лише 27%.

Чимало аналітиків зовнішньої політики вважають, що президент Росії Володимир Путін потирає руки в очікуванні зимового періоду, під час якого багато європейських країн, на чолі з Німеччиною, стануть ще більш уразливими якщо Москва вирішить закрутити газовий кран. На думку оглядачів, для абсолютно непередбачуваного режиму, такого як у Кремлі, енергетична зброя завжди може стати великою загрозою. Особливо враховуючи те, що економіка Росії перебуває зараз під великим тиском західних санкцій, вжитих на тлі анексії Кримського півострова та підтримки Москвою сепаратистів на сході України.

Однак, на знак того, що, принаймні показово, Росія здатна змінити свою оптику, Путін і його український колега Петро Порошенко, присутні на минулому тижні на саміті форуму “Європа — Азія” в Мілані, досягли принципової домовленості щодо відновлення постачання російського газу. Росія припинила експорт газу в Україну в червні через заборгованість Києва, яку російський Газпром оцінює в 4,5 мільярда доларів. Хороша новина, яку із стриманим оптимізмом сприйняли багато країн ЄС, які імпортують через Україну значний обсяг російського газу.

Слідом за Україною і Республіка Молдова, котра також підписала нещодавно угоди про асоціацію та про вільну торгівлю з ЄС і так само залежить від російського газу, оголосила, що намагається до 1 листопада підписати новий договір з Газпромом. Офіційний Кишинів, в особі віце-премєра і міністра економіки Адріана Канду, повідомив, що в ході переговорів довкола нової домовленості домагатиметься від Газпрому корекції ціни на газ. Молдова дещо підстрахувалася на випадок виникнення проблем у переговорах з Московою. Частина необхідного їй газу може бути покрита румунським газом через газопровід Ясси — Унгени, офіційний запуск якого відбувся у серпні.

У Румунії, країні, яка імпортує тільки незначну кількість російського газу, наближення зими особливої стурбованості не викликає, оскільки вона покриває внутрішні потреби газу переважно з власного виробництва і вже заповнила свої сховища достатньою кількістю газу на зиму.

На європейському рівні, однак, думки розділилися щодо того, яким чином країни ЄС мають будувати подальші відносини з Росією. Із загальної маси заяв з цього питання європейських лідерів, особливо виділяється заява премєр-міністра Словаччини Роберта Фіцо, країна якого, разом з іншими державами-членами ЄС, серед яких і Румунія, стала останнім часом жертвою необґрунтованого скорочення обсягів російського газу. Фіцо розкритикував лицемірство Заходу відносно Путіна, стверджуючи, що “з одного боку проти нього були запроваджені санкції, а з іншого — в Мілані його прийняли як Майкла Джексона”.

Великою ставкою в новій холодній війні, Р. Молдова є тепер одним з полігонів на яких стикаються Брюссель та Москва. З одного боку, повязана з Румунією через мову, історію і культуру та поділяючи те саме західноєвропейське покликання, але з іншого, економічно залежна від Росії, мала колишня радянська республіка, переважно румуномовна, відстоює в ці місяці своє довгострокове майбутнє. Тристороння урядова коаліція, що прийшла до влади пять років тому, обрала проєвропейський шлях і ратифікувала в червні Угоди про асоціацію та вільну торгівлю з Європейським Союзом. Комуністична та соціалістична опозиція погрожують, що якщо після парламентських виборів, що пройдуть цієї осені повернеться до влади, вона поверне Кишинів на орбіту Росії.

Між часом, Москва не економить боєприпасів, щоб саботувати європейський шлях її колишньої колонії. Члени уряду Російської Федерації оголошують циклічні загрози Кишиневу серед яких вже добре відомий віце-премєр Дмитро Рогозін. Вогнище проросійського сепаратизму в Придністровї (схід) і Гагаузії (південний-схід) періодично активізується за допомогою дистанційного керування. А в економічному плані, стає все більше очевидною стратегія блокування молдовського експорту. Після того, як протягом десятиліть, була основним постачальником вина, фруктів та овочів на усьому радянському ринку, Р. Молдова несподівано стала несумісною з фітосанітарними вимогам Російської Федерації.

Спочатку було накладено ембарго на вино. Тепер був заборонений імпорт сільськогосподарської продукції, під тим приводом, що вона заражена. Хоча очікувалось аналітиками, рішення, відповідно до премєр-міністра Юріє Лянке є незрозумілим. Його румунський колега Віктор Понта оголосив, що виступить на користь скасування експортних квот на європейському ринку для молдовських продуктів харчування. З 70 000 тонн фруктів яким накладено ембарго, Румунія може тримати – у державних складах чи приватних компаній – близько 15 тис. тонн.

Вони можуть бути збережені, поки їх можна буде продати на європейському ринку безмитно, швидше за все у жовтні – ствердив після консультацій з галузевим комісаром ЄС румуном Дачіаном Чолошем, міністр сільського господарства в Бухаресті Данієл Константин. Продукти відкинуті Росією можуть, таким чином, вийти на ринки країн ЄС і арабський ринок та Білорусі. Премєр-міністр Понта заявив, що постачання газу з Румунії в Молдову, призначене скоротити залежність Кишинева від російських вуглеводнів почнеться, як і планувалося в наступному місяці. Коли — символічна деталь — Р. Молдова відзначатиме 23-річчя незалежності від Москви.

Наприкінці минулого місяця Україна, Республіка Молдова і Грузія зробили важливий крок на шляху їх європейської інтеграції, підписавши у Брюсселі угоди про асоціацію та вільну торгівлю з ЄС, відповідно економічну частину угоди про асоціацію Києва з ЄС. Президент Європейської комісії Жозе Мануель Баррозу назвав історичними ці угоди, але попередив, що їх успіх залежить від продовження трьома державами реформ, які мають наблизити їх до європейського способу життя з політичної, економічної та культурної точок зору.

Безумовний прихильник європейських устремлінь трьох згаданих європейських держав, Румунія стала і першою державою-членом ЄС, яка завершила процедуру ратифікації угод про асоціацію. «Розширення ЄС на південь і схід Європи має бути дедалі одним із пріоритетів європейського співтовариства, в тому числі після створення нових інституційних конфігурацій на рівні ЄС, створення нової Єврокомісії і визначенні пріоритетів Євросоюзу на найближчі роки», – заявив міністр закордонних справ Румунії Тітус Корлецян у Дубровнику на Міжнародній конференції «Хорватія Форум».

Необхідно продовжити заохочувати розширення ЄС на південь і схід Європи особливо зараз, на тлі зростання популярності єврофобів та євроскептиків, вважає Тітус Корлецян. Зосереджена на темі європейської інтеграції країн Західних Балкан, конференція зібрала чільних європейських посадовців, міністрів закордонних справ держав-членів ЄС та країн-кандидатів на вступ, а також представників Китаю, Японії, США і Нової Зеландії.

«Розширення мало і матиме надалі важливу роль в утвердженні важливості ЄС як глобального гравця», – сказав глава румунської дипломатії в своєму виступі, наголошуючи на незаперечних перевагах розширення для держав-членів, для Євросоюзу в цілому, а також для країн, які приєднуються. Румунія є успішним прикладом політики розширення, в тому числі з точки зору економічних досягнень в останні роки, – зазначив румунський міністр, який нагадав, що макроекономічні показники Бухареста демонструють стале економічне зростання і виконання європейських вимог щодо фінансової дисципліни.

З іншого боку Президент Румунії Траян Бесеску заявив, що Румунія, а також румунська меншина в Україні підтримують територіальну цілісність України, а також зусилля президента України для мирного врегулювання ситуації на сході країни. У свою чергу Петро Порошенко подякував румунському колезі за те, що Румунія була першою країною, яка ратифікувала Угоду про асоціацію Україна-ЄС. Сторони домовилися і надалі координувати свої дії на підтримку деескалації ситуації на Донбасі. Наприкніці телефонної розмови президент Траян Бесеску подякував Петру Порошенку за всю інформацію, зважаючи на підготовку до засідання Європейської Ради, що відбудеться 16 липня в Брюсселі.

Церква Св. Параскеви Пятниці — одна з найстаріших у Львові. Спочатку вона була дерев’яною, а нинішнього вигляду набула у середині XVII століття, коштом господаря історичної румунської провінції – Молдови Василя Лупула (свата Богдана Хмельницького). Церква була зведена в 1644 році на фундаментах храму княжої доби кінця XIII – початку XIV ст., а в 1645 році її було посвячено. Ім’я фундатора увіковічене вмуруванням у стіну храму пам’ятної таблиці, розташованої на південному мурі, з гербом молдовських правителів: сонця, місяця і корони над головою буйвола.

Слід зазначити, що Васіле Лупул звів львівський храм на прохання молдовського митрополита Варлаама, засновника книгодрукування в Молдові, який мав тісні звязки з львівським та київським духовенством. У 1642 році за допомогою київського митрополита Петра Могили, вихідця давнього молдовського боярського роду, та за підтримки господаря Василя Лупула, Варлаам заснував у Яссах першу в Молдові друкарню.

Церква Параскеви Пятниці до сьогодні зберегла свій первісний вигляд храму-твердині. Збудована у нижній частині з ламаного каменю, вона нагадує міцний бастіон з високою сторожовою вежею. Розміщення церкви далеко поза мурами міста зумовило її оборонний характер, який виявився у стінах товщиною майже у два метри і бійницях верхнього ярусу вежі. У стильових особливостях храму перегукуються готика і бароко.

Щипець східного фасаду храму нагадує готичне завершення більшості давніх львівських костелів, жоден з яких не зберігся до наших часів. Прямокутні ніші з боків асоціюються з румунськими церквами, а в головному фасаді храму легко впізнати елементи барочного архітектурного стилю. Церква була найбагатшою серед храмів львівського передмістя: при ній знаходилися шпиталь братства, цвинтар, школа і резиденція священика.

Якщо із-зовні церква Параскеви зберігає риси румунського стилю, то її інтер’єр зберігає найвизначнішу пам’ятку давньоукраїнського мистецтва — іконостас. Він був створений львівськими митцями майже одночасно з побудовою храму – в 40-х рр. XVII сторіччя. Це єдиний львівський храм, у якому зберігся його давній іконостас. Він складається більш як з 70 ікон, розташованих у сім рядів, і являє собою величавий комплекс живопису та декоративної різьби. За стильовими та мистецькими ознаками його можна віднести до кола або майстерні відомого львівського художника кінця XVI – першої третини XVII ст. Федора Сеньковича. Свого нинішнього вигляду храм набув після реставрації 1885 року.

За матеріалами: www.lviv.travel

Підписання у пятницю, 27 червня угод про асоціацію та вільну торгівлю між ЄС та Україною, Р.Молдова і Грузією ще раз підтверджує їх європейське покликання. Таким чином, Київ, Кишинів і Тбілісі, отримали привілейований доступ на внутрішній ринок Євросоюзу, найбільший ринок у світі, зобовязавшись, водночас, поважати верховенство права і продовжити боротьбу з корупцією.

Зусилля, докладені протягом семирічних переговорів увінчалися успіхом, незважаючи на спроби Росії припинити цей процес за допомогою торговельних війн, енергетичних суперечок та військової агресії. Ні політичний, ні економічний, ні військовий тиск Москви не змогли здолати європейську дипломатію, зазначає Інтернет-видання EUObserver, котре стверджує, що подія від 27 червня у Брюсселі є доказом того, що Східне партнерство є мостом, що зєднує Євросоюз з країнами, які залишилися поза європейським циклом мирного розвитку.

Зусилля політичної еліти трьох держав та активних структур їх громадянського суспільства, готових взяти на себе відповідальність за втілення в життя необхідних реформ, а також послідовна підтримка сусідніх з Україною та Молдовою Польщі та Румунії, набули форму того, що президент Єврокомісії Жозе Мануель Баррозу назвав історичними угодами для Грузії, Молдови й України, які разом зробили величезний крок у бік Заходу. Баррозу попередив, однак, що створення асоціації лише створює шанс для трансформації цих країн і не є панацеєю від усіх проблем. «Успіх залежатиме від того, чи зможуть ці країни в подальшому реалізувати реформи, які наблизять їх до європейського способу життя в політичному, економічному і культурному аспектах», − сказав Баррозу.

Премєр-міністр Р.Молдова Юрій Лянке стверджує, що молдовська влада готова до ефективного впровадження положень угоди про асоціацію, яку офіційний Кишинів вважає кроком вперед у процесі вступу до ЄС. Натомість ліві промосковські комуністична і соціалістична партії заявили, що у разі перемоги на осінніх парламентських виборах, вони готові відновити партнерство з Росією.

Москва вже попередила, що після підписання Україною і Молдовою угод з ЄС вона вживатиме заходи щодо захисту свого ринку, як кажуть в Росії, від негативних наслідків європейської інтеграції цих країн для її економіки. МЗС Росії заявило, що підписання трьома країнами Угоди про асоціацію з Євросоюзом може нашкодити російській економіці. Вже в пятницю, в характерному для себе стилі, авіаційні власті Російської Федерації, за кілька годин до передбачуваного відправлення, скасували авіарейс компанії «Ейр Молдова» Кишинів-Москва, без надання будь-яких додаткових пояснень.

Кишинів, кажуть оглядачі, незважаючи на ризики для національної економіки взяв на себе таку відповідальність, саме на це покладаються й противники євроінтеграції. Суперечка ще не закінчилася, – вважає знаменитий американський аналітичний центр Strafor. Росія прийме торгові обмеження відносно країн, що підписали асоціацію з ЄС, але заходи будуть обмежені і не зможуть зруйнувати їх економіки. Однак відповідні рішення дозволять Москві збільшити тиск на уряди, щоб перешкодити їх зближенню із Заходом, пишуть американські аналітики.

В економічній війні з Україною Росія зазнала першу невдачу. На засіданні ради Євразійської економічної комісії російська сторона запропонувала своїм партнерам по Митному союзу – Білорусі та Казахстану – прийняти спільну резолюцію про новий режим для українських товарів, але Мінськ і Астана не погодилися з цим. Тепер Москві залишається лише варіант самостійного введення заходів щодо України.

У Молдови немає часу, щоб насолодитися плодами свого європейського вибору. Менш ніж через два місяці після того як представники молдовської влади підписали на саміті ЄС у Вільнюсі, угоди про асоціацію та про вільну торгівлю з Європейським Союзом, Кишинів перебуває під величезним тиском з різних боків, спрямованим на зведення нанівець усіх докладених досі зусиль.

У Гагаузії місцева влада готуються провести 2 лютого референдум із подвійною ставкою. З одного боку, він стосується зовнішньополітичного вектора розвитку, спрямованого на Митний союз Росія-Білорусь-Казахстан, як альтернатива курсу на ЄС, а з іншого боку — створення правових засад для виходу Гагаузької автономії, в якій більшість населення складає тюркомовний народ, що сповідує православя, зі складу країни, у випадку втрати останньої незалежності шляхом суто гіпотетичного обєднання з Румунією.

“Це незаконний референдум, який не має нічого спільного з проблемами громадян і може напружити ситуацію в країні”, – попередив премєр-міністр Юрій Лянке, нагадавши, що плебісцит порушує як Конституцію, так і інші закони країни. До речі рішення про проведення референдуму було визнане незаконним Комратським районним судом, а Генеральна прокуратура Молдови порушила у звязку з цим кримінальну справу за фактом самоуправства.

Тим часом Партія комуністів, флагман проросійської опозиції в молдовському парламенті, не вагаючись підбурює до порушення закону. Комуністи закликають гагаузів взяти участь у референдумі і голосувати “за”. Теж у Кишиневі, посол Росії заявив, що Москва приділятиме особливу увагу Гагаузії.

Паралельно із цієї війною прес-релізів, на сході країни лідери сепаратистського режиму оголосили про застосування на території Придністровя російського законодавства, з метою полегшення інтеграції в Російську Федерацію. Придністровський регіон вийшов з-під контролю Кишинева після збройного конфлікту в 1992 році, коли за сепаратистів заступилися російські війська.

Майже одночасно, не вдаючись до збройного повстання, але теж під протекторатом Москви, Гагаузія одержала від Кишинева широку автономію. Минуло майже чверть століття, але ці заморожені конфлікти так і не були врегульовані. Різні рішення, запропоновані ОБСЄ та формат переговорів, до яких, крім Кишинева і сепаратистів, були долучені Росія, Україна, ЄС і США, виявилися неефективними.

За оцінками аналітиків, ці два сепаратистські регіони є незаперечними козирями в рукаві Москви, від яких вона ніколи не відмовиться. Їх стратегічна корисність була підтверджена як в 90-ті роки, коли Росія зробила неефективною проголошену Кишиневом незалежність, так і тепер, коли Москва ускладнює шлях до Європи і відділення від радянського минулого.