Tag: Молдова

Північно-атлантичний альянс висловлює свою стурбованість у зв’язку з складною ситуацією в Республіці Молдова та закликає Кишинів активізувати свої зусилля для подолання політичної кризи та формування нової проєвропейської парламентської більшості. Вона має заповнити вакуум влади, після того як минулого місяця Парламент Молдови відправив у відставку уряд створений з Ліберал-демократичної, Демократичної та Ліберальної партій. Резолюція про вотум недовіри уряду була ініційована про-російськими опозиційними Комуністичною та Соціалістичною партіями, та підтримана демократами, які входять до правлячої коаліції, але, як і ініціатори звинуватили прем’єр-міністра, ліберал-демократа Валерія Стрельця у некомпетентності та корумпованості.

Віце-президент Парламентської асамблеї НАТО Паоло Аллі уточнив, що Республіка Молдова може і далі покладатися на підтримку Альянсу, але повинна впровадити необхідні реформи у таких сферах, як боротьба з корупцією та система судочинства. Минуло тижня делегація НАТО перебувала з візитом в Кишиневі, де аналізувала програму реконструкції оборонної спроможності республіки. Програма за участю фінансових засобів та експертизи важливих союзників, таких як Сполучені Штати, Німеччина, Туреччина та сусідня Румунія, була розроблена на минулорічному саміті в Уельсі, де НАТО, включило до своєї стратегії оборону держав-партнерів, серед яких Республіка Молдова, Україна та Грузія.

Знаходячись під загрозою відновлення територіального апетиту Росії Володимира Путіна та наміру придушення прагнення європейської та євроатлантичної інтеграції, колишні радянські республіки були згадані й в кінцевій декларації саміту лідерів країн Центральної та Східної Європи-членів НАТО, який відбувся у Бухаресті. Колишній радник президента Траяна Бесеску і голова Центру раннього попередження та запобігання конфліктів, експерт з питань колишнього радянського простору Юліан Кіфу пояснює: Це перший дуже енергійний крок дії Альянсу щодо захисту партнерів, які знаходяться у східній частині, щодо будівництва оборонних можливостей цих союзників, з метою розвитку їх оборонного і безпекового потенціалу. Йдеться про те, що оборонна стратегія Альянсу включає і держави-партнери. Це не означає, що вони користуватимуться статтею 5 Північно атлантичного альянсу або що існує спільна стратегія, а йде мова про інтереси Альянсу включити ці країни до загальної стратегії та підтримувати розвиток їх оборонних спроможностей, щоб вони самі змогли захистити свою безпеку, в тому числі за сприянням і підтримки Альянсу.

Міністр оборони ліберал Анатол Шалару далі виступає за покращення відносин з НАТО. Торкаючись продовження військового конфлікту в Україні та присутності російських сил у сепаратистському регіоні Придністров’я він ствердив: Це найкраще рішення стільки часу, скільки 25% території Молдови займає російська армія. Великі речі не робляться за тиждень, можуть мати місце окремі події як наприклад ті, з якими стикаються українці, а ми ніби то не бачимо ці проблеми. Я готую армію, щоб у будь-який момент могла вступити до НАТО.

Однак, міністр оборони Анатол Шалару попереджає, що Республіка Молдова знаходиться на порозі зникнення як держави, її загрожують дві великі небезпеки. Одна з середини – корупція, яка дискредитувала весь політичний клас. Інша, із-зовні – бажання Росії відтворити імперію. Член ради Фонду інформаційного центру НАТО в Кишиневі та колишній міністр оборони Віорел Чіботару, у свою чергу, попереджають, що тривала політична нестабільність та розбіжні думок парламентських партій можуть призвести до того, щоб Республіка Молдова вже не фігурувала серед невідкладних пріоритетів НАТО. Це був би ще один втрачений шанс, після того як європейська інтеграція здається, що була відкладена на невизначений термін, хоча торік Брюссель вважав Молдову переможницею Східного партнерства та були укладенні Угода про асоціацію та Угода про вільну торгівлю, які мали бути передумовами вступу Молдови до ЄС у 2020 році. Віорел Чіботару заявив кореспонденту Радіо Румунія у Кишиневі: Своєчасності, які були наявними кілька місяців тому починають зникати, як й увага з боку НАТО та Європейського Союзу. На нас чекають важкі часи, в тому числі стосовно зміцнення нашої національної безпеки і протидії певним ризикам.

Майже чверть століття тому, після розпаду СРСР 27 серпня 1991 року, коли Кишинів проголосив свою незалежність від імперії, західні совєтологи оцінювали, що Республіка Молдова знаходиться в сприятливій ситуації як й країни Балтії. Сьогодні ті ж фахівці констатують, що, в той час як Естонія, Латвія і Литва стали членами НАТО та ЄС, Кишинів, через своїх політичних діячів, далі перебуває у так званій сірій зоні, звідки будь-коли може повернутися назад до орбіти Росії.

У понеділок, Президент Клаус Йоганніс повернув для перегляду до Парламенту Румунії закон про фінансову допомогу для Респ. Молдова. Глава держави вважає, що цей законопроект не є доречним, тому що, в Кишиневі немає упевненості у продовженні процесу реформ і поважанні зобов’язань щодо реалізації Угоди про асоціацію з ЄС. Фінансова допомога складає 150 млн євро. Її погоджено урядами двох держав 7 жовтня 2015 року в рамках Спільної заяви про встановлення стратегічного партнерства між Румунією та Респ. Молдова заради європейської інтеграції Р. Молдова, заяви підписаної в Бухаресті 27 квітня 2010 року. Закон передбачає, що фінансова допомога виділяється Респ. Молдові для фінансування бюджетного дефіциту і рефінансування державної заборгованості, і що кредит надається протягом щонайбільше трьох траншів, строк погашення кожного з них будучи щонайбільше п’ять років.

Гроші повинні покрити більшу частину зарплат для бюджетників та пенсійних виплат. Республіка Молдова переживає серйозну політичну кризу, викликану фінансовим та банківським шахрайством і корупційними діяннями, що призвело до повалення уряду Валеріу Стрелеца і відмови МВФ укласти нову кредитну угоду. Румунська сторона підкреслила, в угоді, що кредит може бути виділений тільки якщо Кишиневу вдасться укласти угоду з МВФ. Після оголошення Президента Румунії, лідери правлячих Демократичної партії та Ліберальної партії з Респ. Молдова позитивно відреагували, вважаючи нормальним рішення Румунії не виділити фінансову допомогу.

У політичному плані, в Кишиневі, Президент Ніколає Тімофті почав у понеділок консультації з парламентськими фракціями для призначення кандидата на пост прем’єр-міністра. Після розпаду Альянсу за європейську інтеграцію, ЛДП, чий колишній лідер Валеріу Філат був арештований за корупцію, відмовилася укласти новий альянс з ДП і ЛП, з якими могла би утворити парламентську більшість. Комуністична партія висловлюється на користь уряду технократів, у той час як соціалісти бажають дострокові вибори. З іншого боку, якщо ДП ініціювала консультації і з Партією комуністів, ліберали і незалежні депутати оголосили, що вони не бажають бути в одному альянсі з цією партією.

Досить передбачувано, резолюція про вотум недовіри уряду, ініційована лівими проросійськими парламентськими партіями, призвела до відставки прозахідного кабінету міністрів у Кишиневі. За відставку уряду, створеного Ліберал-демократичною, Демократичною та Ліберальною партіями, на чолі з Валерієм Стрельцем, проголосували 65 із 101 депутата. Ініціаторами були соціалісти та комуністи, які посідають лише 44 мандати, але за відставку уряду проголосували і демократи, хоча вони входять до правлячої коаліції.

Прем’єр-міністр відхилив усі звинувачення у некомпетентності та корупції та ствердив, що основною метою резолюції є дестабілізувати Молдову та перешкодити європейській інтеграції країни. Але він не зміг переконати навіть своїх партнерів по коаліції. Таким чином, менш ніж за рік Республіка Молдова втретє залишилася без уряду. У свою чергу, звинувачені у корупції опозицією, ЗМІ та громадянським суспільством, попередні уряди Юрія Лянке та Кирила Габуріча, залишили Стрельцю, який був призначений прем’єр-міністром 30 червня поточного року, державу на межі економічного краху.

Після того як минулого року підписала Угоду про асоціацію та Угоду про вільну торгівлю з Євросоюзом, членом якого сподівається стати в 2020 році, Республіка Молдова вже не отримує фінансової допомоги з боку Брюсселя та вже не має жодної угоди з МВФ. Для зовнішніх партнерів, краплею, яка переповнила чашу, стало зникнення одного мільярда доларів із банківської системи країни. Звинувачений у прямій причетності до цієї досі невирішеної справи, колишній прем’єр-міністр ліберал-демократ Влад Філат був заарештований. Разом з ним, здається, себе скомпрометував весь молдовський політичний клас.

У Румунії, яка нещодавно надала сусідній державі кредит на суму 150 млн євро, тривала політична криза в Молдові, сприймається з тривогою і гіркотою. Президент Клаус Йоханніс щойно після відставки уряду сказав, що Республіка Молдова повинна продовжити європейський курс і, що Румунія надасть всю необхідну підтримку для досягнення цієї мети.

У свою чергу Міністерство закордонних справ Румунії заявило, що політична стабільність в Молдові має суттєву роль в нинішньому складному контексті у Східній Європі. Відповідно до Конституції, після відставки уряд Стрельця виконуватиме лише злободенні управлінські функції, а протягом трьох місяців має бути сформований новий уряд. Якщо за цей проміжок часу не буде схвалений новий кабінет, Президент Ніколає Тімофті може розпустити Парламент та оголосити дострокові парламентські вибори.

Прозахідна коаліція вже заявила про готовність розпочати переговори щоло створення нового уряду. Але жоден політичний оглядач в Кишиневі не дає багато шансів такій формулі, після того як згуртованість та взаємна довіра між причетними сторонами були зруйновані.

Колишній прем’єр-міністр Молдови Влад Філат, підозрюваний у корупції, арештований на 30 днів судом у Кишиневі. Він звинувачується у зловживанні службовим становищем та участі в банківському шахрайстві. Один з адвокатів Філата, сказав, що оскаржить рішення в Апеляційному суді, і якщо арешт буде збережено, він звернеться до Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ). Колишній прем’єр подав скаргу проти Ілана Шора, за фальшиві показання.

Бізнесмен і нинішній мер міста Орхей, Ілан Шор написав донос 12 жовтня, в якому стверджує, що дав колишньому прем’єр-міністру 250 000 000 доларів хабарів. Влад Філат був затриманий 15 жовтня, на підставі ордера, виданого Національним центром по боротьбі з корупцією незабаром після того, як Парламент зняв з нього недоторканність. Генеральний прокурор Республіки Молдова, Корнеліу Гурін, закликав призупинити недоторканність стверджуючи, що проти Філата слід порушити справу у зв’язку з припустимою безпосередньою причетністю до зникнення з банківської системи мільярда доларів.

Філат, який був лідером Ліберально-демократичної партії (ЛДП, про-європейська, член коаліції при влади), відкинув звинувачення, заявивши, що це політична справа, сфаброкована своїми опонентами. Він залишив керівництво партії, яке перейняв нинішній прем’єр-міністр Валеріу Стрілець. Після зникнення з банківської системи одного мільярда доларів, що становить 15% від ВВП країни, громадянське суспільство різко відреагувало. На початку вересня, колишня радянська республіка зіткнулася з хвилею антиурядових протестів, проведених в центрі Кишинева, платформою Гідність та істина, коаліція неурядових організацій, яка виступає за європейські цінності, та у яких взяли участь десятків тисяч людей.

Вони вимагають відставки і притягнення до відповідальності високопоставлених чиновників, винних у корупції та погіршенні економічної ситуації в країні. Президент Ніколає Тімофті визнав, що протести викликані невдоволенням людей у зв’язку з діяльністю державних установ та деяких посадових осіб, але попередив, що вони ризикують бути використаними реваншистськими неорадянськими силами, які прагнуть скористатися ситуацією, щоб зупинити проєвропейський шлях Р. Молдова. Офіційний Бухарест підкреслив, що в теперішньому контексті важливо, щоб уряд у Кишиневі залишився стабільним, а коаліція й надалі зберегла проєвропейський шлях.

Румунія продовжує заходи з підтримки Республіки Молдова, наданням їй позики на суму 150 млн євро. Румунські депутати ратифікували у вівторок Угоду про фінансову допомогу між Бухарестом і Кишиневом, гроші будуть виділені протягом трьох траншів, перша з них, на суму 60 млн євро, в наступному місяці. Період погашення кредитної заборгованості становить 5 років, із можливістю дострокового погашення без сплати додаткових комісійних.

Будучи присутнім у Бухаресті у день ратифікації угоди, прем’єр-міністр Республіки Молдова Валеріу Стрелец заявив, що позика, яку Румунія вирішила надати Республіці Молдова є жестом, за який Кишинів висловлює свою щиру подяку і додав, що молдовська влада постарається, щоб ці гроші були витрачені на просування реформ і модернізації країни. Валеріу Стрелец: Ми повинні зробили багато конкретних дій, маємо забезпечити підключення нашої енергетичної системи, а саме системи постачання газом та електроенергією, так щоб енергією з Європи та, відповідно, з Румунії користувався кожен громадянин Республіки Молдова.

Прем’єр-міністр Румунії Віктор Понта пояснив, що складна ситуація, в якій знаходиться Республіка Молдова є наслідком реакції Росії на утвердження європейських устремлінь Кишинева: Республіка Молдова потребує сьогодні, тепер фінансової підтримки, яку вона не може отримати в іншому боці, а тільки у нас, щоб подолати важкий період, крізь який вона проходить, головним чином, через економічні санкції, що Російська Федерація ввела проти Республіки Молдова за один її жест: торік вона підписала Угоду про асоціацію з Європейським Союзом.

Побудова газопроводу Ясси-Унгень, програма шкільних мікроавтобусів, румунські інвестиції на суму 20 млн євро у відновлення і будівництво дитячих садів, а також проект з розвитку системи мобільної служби негайної допомоги та реанімації SMURD у Молдові є іншими частинами допомоги, що Бухарест надав з плином часу Кишиневу. Слідують інші спільні кроки, що принесуть Молдову ближче до Румунії і, таким чином, ближче до Європи, заявив молдовський прем’єр. Валеріу Стрелец був прийнятий і Президентом Клаусом Йоганнісом, який запевнив, що сусідня країна може надалі покладатися на допомогу з боку Румунії.

Як загальні вибори, так і соціологічні дослідження вже багато часу відзначали, що молдовське населення розділене між прозахідними і проросійськими, між антикомуністами та ностальгіками за Радянським Союзом. Тепер табори поступово радикалізуються. Прозахідна правляча тристороння коаліція, що складається з ліберал-демократів, лібералів і демократів, прийшла до влади шість років тому, на хвилі народного невдоволення, викликаного зловживанням та корупцією тривалого промосковського комуністичного уряду, в період між 2001 і 2009 рр. Головною метою теперішньої влади є європейська інтеграція. Торік, Молдова підписала Угоди про асоціацію та вільну торгівлю з Європейським Союзом, членом якого хоче стати в 2020 році.

Але одночасно з прозахідними проявами, представники адміністрації стали, в свою чергу, протагоністами гучних корупційних справ. Все завершилося розкриттям, що з банківської систем зник у вигляді кредитів, мільярд доларів, або 15 відсотків від ВВП країни. Громадянське суспільство, за допомогою якого нинішні правителі прийшли до влади, строго відреагувало. Вже місяць платформа Гідність і справедливість, коаліція неурядових організацій, натхнених європейськими цінностями, вимагає на мітингах організованих в центрі Кишинева, за участю десятків тисяч людей, відставки і притягнення до відповідальності високопоставлених посадових осіб, винних у корупції і погіршенні економічної ситуації.

Частина протестуючих відкрито просуває ідею возз’єднання з сусідньою Румунією, як єдине рішення для досягнення європейських стандартів законності, демократії та економічного розвитку. На цьому, вже вибуховому тлі, відновилась соціалістична і популістська опозиція, яка навіть не заперечує, що координована з Москви. На заклик лідера Соціалістичної партії Ігоря Додона і популістського мера з Бєльць (північ), Ренато Усатого, чия кампанія фінансувалась з Росії, ліві демонстранти заблокували рух у центрі столиці і закликали президента Ніколає Тімофті піти у відставку.

Тімофті визнав, що антиурядові протести викликані невдоволенням щодо діяльності державних установ і деяких посадових осіб, але попередив, що вони можуть бути використаними реваншистськими нео-радянськими силами, які прагнуть скористатися ситуацією, щоб зупинити європейський шлях Республіки Молдова. Минулого тижня, оголосивши, що уряд у Бухаресті надасть сусідній державі кредит у розмірі 150 млн євро, і прем’єр-міністр Румунії Віктор Понта заявив, що, якщо не отримає підтримки, Молдова ризикує знову потрапити під контроль проросійських політичних сил.

Абсолютним пріоритетом Бухареста є Республіка
Молдова, – заявив на початку цього місяця прем’єр-міністр Віктор Понта, у ході щорічної зустрічі румунської дипломатії, на якій закликав румунських дипломатів просувати інтереси
сусідньої молдовської держави, так само, як вони просувають інтереси Румунії. 27 серпня, коли Молдова відсвяткувала 24 річницю незалежності,
Віктор Понта здійснив офіційний візит до Кишинева, де був прийнятий
Президентом Ніколаєм Тімофті та мав зустріч з новим главою молдовського уряду
Валерієм Стрелцем, якого знову запевнив у підтримці Румунією європейських
прагнень Кишинева.

У вівторок, на румунському чорноморському
курорті Нептун, у ході спільного засідання двох урядів, Віктор Понта сказав, що
Румунія має намір надати фінансову допомогу Республіці Молдова на суму 150 млн євро. За словами прем’єр-міністра Румунії,
гроші мають бути повернуті протягом п’яти років, а процентна ставка становитиме
близько 1,5%. Також буде надана безвідплатна фінансова допомога для окремих
проектів. У свою чергу, прем’єр-міністр Республіки Молдова Валеріу Стрелец
висловив бажання, щоб Румунія стала головним інвестором в Молдові та пообіцяв
пільги румунським компаніям, які інвестуватимуть там.

Співрозмовники також обговорили питання
продовження інфраструктурних проектів у сферах енергетики і транспорту, а також
проектів, спрямованих на санітарно-ветеринарний контроль, захист навколишнього
середовища та розвиток охорони здоров’я. Без того щоб точно вказати на
Росію, молдовський прем’єр заявив, що
припинення залежності від одного постачальника дозволить Молдові відмовитися
від стану заручника застарілої системи.

Одночасно зі спільним засіданням двох урядів,
у Нептуні пройшов мітинг, на якому сотні людей вимагали возз’єднання двох
держав. Вони виступили за енергетичне сполучення, за єдину валюту (румунський лей) та спільну зовнішню та оборонну політики. Міністр закордонних справ
Богдан Ауреску та міністр з питань соціального діалогу Лівіу Поп зустрілися з
лідерами протестуючих, яким пообіцяли, що запросять їх на майбутні засідання
двох урядів.

Переговори між двома
виконавчими командами були на цей раз затінені внутрішніми політичними
проблемами. У Бухаресті, Віктора Понта постав перед судом за
фактами корупції на вимогу Національної антикорупційної дирекції, а наступного
тижня він повинен пройти тест вотуму недовіри. А в центрі Кишинева, тисячі
людей вимагають кожної неділі відставки уряду Стрелця, хоча він був призначений
лише два місяці тому. Вони протестують проти скрутної економічної ситуації та
росту цін. Але найголовнішим закидом владі називають так звану крадіжку
століття: з трьох банків країни у 2014 році вивели близько мільярда
доларів, еквівалент майже 15% від ВВП Молдови. Тому недивно, що на мітингу в Нептуні вимагалося, щоб румунські антикорупційні прокурори перейшли кордон з
Республікою Молдовою.

Центр Кишиніва став епіцентром драматичного розриву між громадянами і політиками. У неділю відбулася масштабна акція протесту, організована громадськими асоціаціями, в якій взяли участь десятки тисяч людей, що звинувачували Владу у корупції. У понеділок, перед будинком Уряду піднялося містечко намет, мешканці якого, кілька сотень, стверджують, що вони не покинуть зону, поки уряд не піде у відставку.

Протестуючі також зажадали відходу Президента Ніколая Тімофті та Генерального прокурора, проведення дострокових парламентських виборів до березня наступного року і повернення до всенародних виборів президента, якого зараз призначають депутати. Вибух обурення стався після того як політичний клас, якого оглядачі не вагаються називати “хворим на аутизм”, не реагував на жодне з вуличних сигналів або закордонних партнерів.

Влітку, Міжнародний валютний фонд і Світовий банк зупинили фінансування проектів у Республіці Молдова та оголосили, що їхні відносини з цією країною залишаться замороженими, поки влада не прийме рішучих заходів для вирішення проблем у банках, звідки при неясних обставинах, зникло не менше одного мільярда доларів, що дорівнює приблизно 15% від ВВП.

Було б нелогічно і безвідповідально, щоб Світовий банк переказав до державного бюджету Р. Молдова гроші своїх акціонерів через передні двері, в той час як існує ризик, щоб великі суми суспільних грошей витрачалися через задні двері, через шахрайство і корупцію в банківському секторі – оголосив, тоді, директор Світового Банку з питань Р. Молдова Алекс Кремер. Європейський союз попередив, що може скоротити, у свою чергу, гроші призначені для реформи судової системи, через невиконання молдовською владою своїх зобовязань.

Вони заблокували пакет законів про реорганізацію Національної комісії з питань доброчесності, покликаний забезпечити її незалежність, шляхом виключення політичного контролю. Я дуже розчарований”, – зізнався глава делегації ЄС в Кишиневі Піркко Тапіола. Розчарування громадян було по мірі очікувань. Тим більше що, проєвропейська коаліція у Кишиневі, вже серйозно дискредитована, загрожує скомпрометувати західні цінності. З іншого боку, самому протесту загрожує небезпека зміни своїх цілей з непередбачуваними наслідками.

Серед протестуючих є не тільки прихильники європейської інтеграції або воззєднання Р. Молдова з сусідньою Румунією, а й прихильники лівих екстремістів, промоутери зближення до Москви. Останні пробували, до речі, у неділю ввечері взяти штурмом будинок Генеральної прокуратури, змушуючи поліцію втрутитися силою. Кореспондент Румунського радіомовлення у Кишиневі зазначив, що до акції протесту бажають приєднатися соціалісти і проросійські популісти з опозиції, що може посилити плутанину.

Республіка Молдова, колишня радянська республіка, що відокремилася від Москви після невдалого державного перевороту у серпні 1991 р, коли комуністи консерватори намагалися віддалити Михайла Горбачова від влади, відзначає 24-річчя незалежності.

Перший Кишинівський парламент ухвалив 27 серпня 1991 року декларацію, в якій говорилося, що “Молдова є суверенною, незалежною та демократичною державою, вільною вирішувати своє сьогодення і майбутнє без втручання ззовні, відповідно до ідеалів і прагнень народу, в історичному та етнічному просторі свого національного становлення.

Спадкоємці історичної румунської території між ріками Прут і Дністер, викраденої після російсько-німецького пакту Молотова-Ріббентропа, молдовани намагалися виправити помилки минулого, ініціюючи політику зближення з історичною батьківщиною: однаковий з Румунією державний гімн, ті ж кольори прапора, що і у румунського. Цей напрямок, який міг призвести до об’єднання двох держав не припала до смаку прорадянським ностальгікам яким, в 1991 році, вдалося, після війни за підтримки Москви і яка забрала сотні життів, зламати східну проросійську більшість і проголосити Автономну Республіку Придністров’я. Переговори з врегулювання конфлікту за участю ЄС, США, Росії, України і ОБСЄ не привели до жодного результату.

Послідували згодом роки, коли Р.Молдова була керована в основному лівими і вкрай лівими партіями. Партія комуністів була при владі вісім років, до 2009 року, коли була замінена правоцентристською коаліцією – Альянсом за європейську інтеграцію. У 24 роки від проголошення незалежності, сусідня з Румунією держава стикається з серйозними економічними проблемами, з масовою еміграцією населення та кризою ідентичності. Деякі громадяни прагнуть надалі об’єднання з Румунією, в той час як інші хотіли б скоріше укласти союз з Росією.

У 2014 році Республіка Молдова підписала Угоду про асоціацію з Європейським Союзом і отримала для своїх громадян, безвізовий режим з країнами ЄС. На даний момент, Кишинів повинен справлятися і з викликами в новому регіональному контексті, через конфлікт в сусідній Україні. Її головним союзником є Румунія, поряд з якою розвиває важливі економічні і культурні проекти. У ході візиту до Кишинева, здійсненого з нагоди Дня Незалежності, прем’єр-міністр Румунії Віктор Понта підкреслив важливість проектів у сфері енергетичної та залізничної інфраструктур і запевнив, що Румунія залишається головним прихильником Р. Молдова на її про-європейському шляху.

Республіка Молдова з населенням
у 3,5 мільйони людей, вважається найбіднішою країною Європи. Після десятиліття перебування під радянським впливом, на даний час Кишинев докладає усіх зусиль, щоб наблизитися до Європейського Союзу. Минулого року,
Республіка Молдова підписала з 28 країнами членами ЄС Угоду про асоціацію,
незважаючи на тиск Москви, яка не погоджується з поступовим
виходом цієї країни з її політичної та економічної сфери впливу. Доказом того, що Москва бажає зберегти свій вплив у
регіоні є й той факт, що минули роки від коли має дислоковані
військовослужбовці та бойову техніку в Придністров’ї.

На тлі погіршення
економічної ситуації в останні місяці в Республіці Молдова, нинішній конфлікт в
Україні збільшує побоювання, що маленька республіка може бути навмисно
дестабілізована, саме тому вважається за необхідне в Кишиневі існування
про-європейського уряду. Від четверга Республіка Молдова має нового прем’єр-міністра, Валерія Стрільця, після відставки
уряду Кирила Габурича, який покинув свій пост через підробку документів про освіту. Звертаючись до Парламенту, який надав
йому вотум довіри, Валерій Стрілець пообіцяв, що боротьба з корупцією буде одним
із пріоритетів свого кабінету міністрів.

На зовнішньому плані, новий уряд має
намір продовжити європейський курс шляхом застосування положень Угоди про
асоціацію та створення всіх умов для
того, щоб Молдова отримала статус країни-кандидата
на вступ до ЄС. Водночас, бажається покращення
стратегічного партнерства з Румунією, але і динамізацію політичного діалогу з
Російською Федерацією з метою нормалізації двосторонніх відносин. Стосовно
придністровської проблеми, програма діяльності уряду передбачає збільшення ролі
ЄС та США в регулюванні конфлікту, новий уряд наполягатиме на безумовне
виведення російських військ та бойової техніки у відповідності до міжнародних
зобов’язань, яких Росія взяла на себе.

У
Бухаресті, Президент Клаус Йоханніс привітав затвердження нового
проєвропейського уряду Республіки Молдова. Я знаю, що завдання, які стоять
перед виконавчої влади є нелегкими, але я хочу, щоб наші партнери
переконалися у тому, що Румунія найбільш підтримуватиме Республіку Молдову по
шляху подолання економічних труднощів та
продовження свого проєвропейського курсу, – сказав Президент Румунії. Те саме
задоволення висловило і Міністерство закордонних справ Румунії, яке відновило
чітку та безумовну підтримку Румунії для приєднання Молдови до європейської
сім’ї.

Лідери трьох молдавських проєвропейських партій: ліберал-демократ Влад Філат, демократ Маріан Лупу та ліберал Міхай Гімпу підписали у четвер угоду про створення нової коаліції Альянс за європейську інтеграцію. Повідомлення про парафування документу було зроблене ще від вівторка з уточненням, що Ліберально-демократична партія призначить прем’єр-міністра, а Демократична партія – спікера Парламенту.

Це добре зважений політичний документ, який забезпечить стабільну парламентську більшість у Молдові і послужить формуванню нового уряду найближчим часом, – сказав голова Ліберально-демократичної партії Влад Філат та додав, що три партії домовилися провадити глибоку реформу у тому числі стосовно судових установ, які мають бути деполітизовані. Влад Філат: Ми домовилися забезпечити глибоку реформу, у тому числі в судових установах. Слідує скликання Парламенту, який затвердить склад нового уряду. До кінця липня Республіка Молдова матиме новий уряд.

Підписання угоди про створення коаліції Альянс за європейську інтеграцію означає продовження європейського курсу Кишенева, відмітив і лідер лібералів Міхай Гімпу: Підписання угоди про створення нової коаліції є гарантією для продовження європейського курсу, без якого Молдова, ми громадяни, не маємо майбуття. Стосовно боротьби з корупцією, Міхай Гімпу повідомив, що ЄС погодився надіслати до Кишенева місій, які мають допомогти у реформуванні системи судочинства, європейські експерти працюватимуть в рамках таких установ як: Міністерство внутрішніх справ, Генеральна прокуратура та Національний антикорупційний центр.

Нова коаліція є єдиною прийнятною формулою для подальшого розвитку Республіки Молдова, – сказав лідер Демократичної партії Маріан Лупу: Альянс, який ми створили має як ціль зміцнення країни перед різними викликами. Це єдина формула для нашої країни. Згідно з алгоритмом, Ліберально-демократична партія отримала право висунути кандидата на пост прем’єр-міністра в новому уряді та повідомила кандидатуру Майї Санду – чинний міністр освіти. Майя Санду навчалася в Економічній Академії в Кишиневі, вивчала міжнародні відносини в Академії державного управління, закінчила Гарвардський інститут. Майя Санду була радником виконавчого директора Світового банку. З 24 липня 2012 р. стала міністром освіти. У вересні 2014 р. Майя Санду стала членом Ліберально-демократичної партії Молдови.

Попередній прем’єр-міністр Молдови, Кіріл Габурич, подав у відставку 12 червня цього року через скандал з фальшивим дипломом про освіту. Від тоді, Наталія Герман виконує обов’язки глави уряду країни.

Сильний прихильник інтеграції Республіки Молдова в Європейський Союз, Бухарест запевняє Кишинів, що він завжди може розраховувати на його підтримку. Я переконаний, що Молдова може виконати своє призначення тільки в Європейському Союзі. Ми будемо разом з молдовськими громадянами, незалежно від того, скільки зусиль ми повинні докласти і скільки часу потребуватиме, – сказав президент Клаус Йоханніс у Сучаві, що на північному сході Румунії, де його молдовський колега Ніколає Тімофті отримав у вівторок звання почесного доктора Університету імені Штефана Великого.

Клаус Йоханніс: Румунія й надалі підтримує європейський шлях Молдови та забезпечує постійну підтримку в цьому складному процесі інтеграції. У мене є задоволення, що я міг обговорити з президентом Ніколає Тімофті кілька пріоритетних тем для наших двосторонніх відносин та Республіки Молдова.

Президент Румунії також привітав, проєвропейський вибір молдавських громадян на місцевих виборах: Це оновлений мандат наданий громадянами для перетворення Молдови в європейському дусі. Ми сподіваємося, що в Кишиневі буде сформована нова солідна і стабільна коаліція, в змозі консолідувати європейський шлях Молдови та продовжити прискореними темпами реформи. У теперішньому внутрішньому та регіональному контексті, затримки або вагання не вигідні. На наш погляд, це не просто очікування Румунії чи інших європейських партнерів, насамперед, це очікування молдовських громадян.

У свою чергу, президент Ніколає Тімофті оцінив, що політичний діалог з Румунією є й надалі змістовним і конструктивним, і підкреслив, що переговори з його румунським колегою стосувались як питання регіональної безпеки, так і численних спільних проектів, що знаходяться в різних стадіях реалізації: В даний час у нас позитивний підсумок двостороннього співробітництва. На першому плані знаходиться процес європейської інтеграції та енергетичні, освітні і соціальні проекти. Ці проекти сприятимуть поглибленню демократичних реформ в Республіці Молдова: зміцненню правової держави та незалежного правосуддя, боротьбі з корупцією, модернізації державних інститутів і створенню справедливого і конкурентного економічного середовища.

За допомогою спільних зусиль, співпраця буде розширена, особливо що стосується розвитку інфраструктурних проектів, які забезпечать повне підключення Молдови до європейського енергетичного ринку

Політичні аналітики стверджують, що в Молдові, суспільство ділиться на прихильників європейської інтеграції та тих, хто підтримує збереження в орбіті політичного впливу Москви. Різниця між ними мала, доказом цього є останні парламентські вибори, що пройшли 30 листопада минулого року, коли прозахідні партії – Ліберал-демократична, Демократична і -Ліберальна – здобули тільки кілька мандатів більше у порівнянні з лівими русофілами – соціалістами та комуністами. Крім цих двох домінуючих напрямків, там, однак, існує напрям про-західного табору, чий голос чути більш чітко. Між Москвою і Брюсселем, деякі вибирають Бухарест.

У неділю, 30 000 людей зібралися в центрі Кишинева, щоб вимагати об’єднання з Румунією. Ініціатори, неурядові організації двох країн, ствердили, що тільки разом ми можемо справитись з викликами майбутнього, краще жити в нашій країні, можемо насолоджуватися великою країною без внутрішніх кордонів, без перешкод зі спільною і процвітаючою долею для всіх румунів. Резолюція була зачитана одним з найпопулярніших акторів в Кишиневі Ніколає Желеску: Ми звертаємося до всіх вирішальних чинників у Румунії та Молдові, щоб незважаючи на ідеології та партійні інтереси сприяли національній солідарності і возз’єднаню двох сторін.

Захід відбувся на тій же площі, яка називається Великі національні збори, де були проведені масові антирадянські протести в 1989-1990рр., і де 27 серпня 1991 року, понад 700 тисяч людей привітали проголошення парламентом у Кишиневі незалежності від Москви. Для багатьох це було лише першим кроком до усунення руйнівних наслідків радянського ультиматуму 1940 року, коли Москва Сталіна анексувала східні румунські територій, на яких була створена нинішня Республіка Молдова. Учасники недільного мітингу сподіваються, що ще з цього року, у парламентах Кишинева та Бухареста буде створена більшість, яка вирішить проведення референдуму про об’єднання Молдови з Румунією.

До тих пір, однак, стверджують оглядачі, Кишинів терміново потребує функціональної урядової більшості. Країна в повній фінансово- банківській кризі, дефіцит бюджету зростає, а зовнішнє фінансування припинилось. Місяць тому, уряд меншості підтриманий Ліберал- демократичною та Демократичною партіями пішов у відставку після неодноразових звинувачень в корупції і некомпетентності та викриття, що прем’єр-міністр Кирило Габуріч сфальсифікував документи про освіту. Демократи і ліберал-демократи ведуть переговори з лібералами для створення нової коаліційної більшості, що була при владі з 2009 по 2014 рр., яка уклала Угоди про асоціацію та вільну торгівлю з Брюсселем і плекала надію, що Молдова може бути прийнята в ЄС в 2020 році.

Кишинів залишається в таборі свободи. У неділю прозахідний ліберал Дорін Кіртоаке переміг у другому турі виборів мера Кишинева, набравши понад 53% голосів мешканців столиці, де зосереджена третина населення Р.Молдова, що забезпечує майже половину ВВП країни.

Згідно з остаточними результатами, він випередив кандидата соціалістів, екс-прем’єра від Партії комуністів Зінаїду Гречану, яка набрала лише 46%. Кіртоаке подякував виборцям і пожартував над соціалістами, які в останні роки перейняли від комуністів титул улюбленців Москви. Я хочу з цієї нагоди подякувати всім жителям Кишинева, які прийшли на виборчі дільниці, всім тим хто проголосував за мене, а також суперниці за участь у цих виборах. Виявляється, що найбільш хоробрим чоловіком соціалістів та Кремля на сьогодні є жінка.

Перемога молодого ліберала, випускника Юридичного факультету Бухарестського університету, є перемогою всіх проєвропейських партії Р.Молдова. 36-річний Дорін Кіртоаке був, таким чином, переобраний на третій поспіль термін мера молдовської столиці, і не підпускає до проросійських політиків до мерії Кишинева, яку до нього, з самого початку 90-х років очолювали двоє інших антикомуністів та промоутерів румунської ідентичності – Ніколає Костін і Серафім Урекян.

Загалом прозахідні партії здобули перемогу в двох третинах населених пунктів. І могли б святкувати категоричну перемогу, якби не поразки перед кандидатами, які користувалися підтримкою Москви і проходять в декількох кримінальних справах, у Белць (північ), другому за величиною місті країни, і Орхеї (центр), важливому місті, що знаходиться в двох кроках від Кишинева. Крім того, загальнонаціональна явка виборців становила всього 48%, а високий рівень абсентеїзму, попереджають аналітики, свідчить про недовіру населення до політичного класу в цілому.

Молдова не має функціонального уряду після відставки два тижні тому прем’єр-міністра Кіріла Габуріча, обраного на цю посаду в лютому міноритарною коаліцією Ліберал-демократичної і Демократичної партій. Останні вже повідомили про намір ініціювати переговори з лібералами щодо відновлення тристоронньої прозахідної коаліції, яка управляла країною з 2009 по 2014 роки.

З огляду на те, що в Молдові глава держави обирається парламентом, заступник голови Ліберальної партії Дорін Кіртоаке є посадовцем, який набрав найбільшу кількість голосів громадян. Це надає найбільш прорумунській, пронатівський та антикорупційній політичній силі привілейовану позицію в переговорах. Упродовж шести місяців перебування лібералів в опозиції, величезні корупційні скандали заплямували імідж Республіки Молдова, якій МВФ і Світовий банк вирішили урізати кредитні лінії, а мета вступу в Європейський Союз в 2020 році є скоріше утопією.

14 червня, в 439 містах і населених пунктах Молдови мери були обрані в першому турі. Результати показують, як правило, що компоненти міноритарного коаліційного уряду Ліберально-демократична і Демократична партії, прозахідні, виграли дві третини мерій, і спад промосковської опозиції – популістсько-комуністичної та соціалістичної. Кандидати, підтримані Росією здобули, однак, два важливих трофеїв. У Бєльць (північ), друге за величиною місто в країні, мером обрано спірного бізнесмена Ренато Усатого в першому турі з більш ніж 70% голосів.

Торік його популістська партія була знята з виборів, оскільки отримала незаконне фінансування з Росії. У Оргееві (центральна частина країни), новим мером обрано 28 річного мільйонера Ілана Шора, прихильник приєднання республіки до Росії за кримським сценарієм, який здобув більше 60 відсотків голосів. Щоб міг взяти участь у виборчій кампанії, домашній арешт замінено на судовий контроль, оскільки проти молодого мера порушено слідство за виведення з трьох банків мільярда доларів, що засоби масової інформації в Кишиневі називають крадіжкою століття.

Після цих принизливих поразок перед галюцинаційними персонажами для проєвропейських політичних партій стає обов’язковим реванш у неділю в другому турі, коли вирішиться доля ще 459 населених пунктів. Для обох сторін, Кишинів, безумовно, є найбажанішим трофеєм. Голос за мерію, де живе третина населення країни, де виробляється половина ВВП, має, на думку аналітиків, величезну геополітичну ставку. Вибір між молодим чинним мером, лібералом, Доріном Кіртоаке, випускник Бухарестського юридичного факультету і колишнім прем’єр-міністром Зінаїдою Гречаний, представник Партії соціалістів є і вибором між Європою і Росією.

Від результатів місцевих виборів та підтримки Кіртоаке іншими проєвропейськими партіями залежить, вважають політичні оглядачі, і відновлення мажоритарної коаліції через залучення лібералів на сторону Ліберал-демократичної та Демократичної партій. Три партії разом правили в Молдові з 2009 року до лютого цього року, коли Ліберальна партія перейшла в опозицію. Після дуже поганого правління, звинувачений у корупції та некомпетентності, міноритарний кабінет на чолі з Кирилом Габурічем пішов у відставку два тижні тому, прокладаючи тим самим шлях для формування нового уряду.