Tag:  музика

  • Стартував XXII-й Міжнародний фестиваль ім. Дж.Енеску

    Стартував XXII-й Міжнародний фестиваль ім. Дж.Енеску

    У неділю в Бухаресті розпочався Міжнародний
    музичний фестиваль імені Джордже Енеску, одна з найпрестижніших подій у своєму
    роді в Європі. Протягом трьох фестивальних тижнів меломани матимуть змогу
    насолодитися живою музикою. Цього року в ньому візьмуть участь більше 3000
    румунських на іноземних музикантів.

    Упродовж майже місяця на сценах фестивалю
    виступатимуть Симфонічний оркестр Сан-Франциско, Ізраїльський симфонічний
    оркестр під керівництвом відомого диригента Зубіна Мети, Віденський
    філармонічний оркестр, Мюнхенський оперний оркестр, Дрезденська державна
    капела, Лондонський симфонічний оркестр,
    Санкт-Петербурзький державний академічний симфонічний оркестр, Філармонічні
    оркестри Монте-Карло та Амстердама.

    Фестиваль імені Дж.Енеску буде існувати і є
    частиною нашої національної ідентичності, – заявив міністр культури Іонуц Вулпеску
    на офіційному відкритті культурного заходу. «Фестиваль ім. Джордже Енеску народився
    в несприятливі часи, розвинувся, пройшов крізь важкі випробування і знегоди, досяг
    зрілості і продовжує існувати. Його могутність і важливість спричинені саме
    цією довготривалістю. Це наш обов’язок перед Енеску, і перед Румунією, адже
    фестиваль став частиною нашої ідентичності як нації.»

    Цьогорічний фестиваль у неділю ввечері відрив
    Молодіжний оркестр Румунії, що складається з кращих молодих румунських
    музикантів, які виконали Румунську рапсодію № 1 Джордже Енеску у супроводі хору
    Філармонії їм. Джордже Енеску і Дитячого хору Румунського радіо. Очолив оркестр відомий естонський диригент Крістіан Ярви.

    Якщо відкриття фестивалю стало ще одним
    моментом молодості, надії та перспективи румунської музики, то виступ у залі Румунського
    Атенеуму з серії «Концерти опівночі» Національного камерного хору імені Маріна Константіна
    став підтвердженням високого професіоналізму румунської музичної класики.

    Перший вечір Міжнародного фестивалю їм. Джордже
    Енеску практично підтверджує слова диригента Крістіана Ярви: «Культура є
    політичною платформою, насправді усе дуже просто. Якщо ви хочете зробити Румунію
    великою країною, робіть це за допомогою культури.»




    Культура буде поширюватися не тільки в залах
    фестивалю, а й в ефірі Румунського радіо, яке транслюватиме наживо 36
    концертів, а решта будуть записані і вийдуть в ефір на наступний день після їх
    проведення.

    Фестиваль проходить під патронажем Президента
    Румунії. До речі глава румунської держави Клаус Йоханніс з дружиною налічувалися
    серед присутніх на концерті Молодіжного оркестру Румунії.

    Фестиваль
    ім. Джордже Енеску, що проводиться щодвароки, був заснований в 1958 році на
    знак визнання надзвичайно важливих заслуг перед музикою видатного румунського скрипаля
    і композитора. У 1971 році комуністичне
    керівництво Румунії вирішило припинити фестиваль, але після падіння
    комуністичної влади у 1989 році цей захід було відновлено.

  • «Перлина» та «Гайдамаки» на Фестивалі «ДНІ ПІВНОЧІ»

    «Перлина» та «Гайдамаки» на Фестивалі «ДНІ ПІВНОЧІ»

    Протягом чотирьох днів, з 6 по 9 серпня, у найпівнічнішому місті Румунії Дарабані пройшов другий випуск фестивалю «Дні Півночі» під оригінальним девізом: «Корені ростуть». У його програмі були креативні ательє, вернісажі і виставки, презинтації книг, перегляд кінострічок, театральна вистава, кожноденні екскурсії та різностильові концерти ( фанфара Zece prajini, джаз банд Jazzybirds, квартет Nuages Quartet, фолькльорні виконавці) і три вечори року до опівночі на лісовій галявині. Гостями фестивалю стали такі відомі представники румунської сцени як Suie Paparude, ROA, Basska, місцевий The Kryptonite Sparks і інші (www.zilelenordului.ro). Так як містечко розміщене між Україною та Молдовою то ж організатори запросили виконавців із сусідніх країн.



    Молдовська рок група Думка Кішки (Gandul Matei) дуже успішно виступила на третій день фестивалю. В першій частині четвертого дня фолькльорний ансамбль «ПЕРЛИНА» з м. Чернівці представив публіці найкращі зразки румунських народних пісень Буковини, а також українських пісень. Голова цього ансамблю, а також директор «Буковинського мистецького центру румунської традиційної культури» у Чернівецькій області, директор нещодавно відкритої у Чернівцях Народної школи мистецтва румунської цивілізації, талановитий і досвідчений керівник (більше 40 партнерських угод з дежавними і громадськими організаціями для ансамблю), цікавий і легкий співрозмовник, людина відома по обох боках Пруту, пан Юрій Левчик передаючи свої враження від фестивалю зазначив: «Атмосфера таки дійсно прекрасна. Люди в хорошому настрої, чудовий концерт. І діти ( пом авт.: члени ансамблю) вражені тим, що побачили тут. Ми не очікували на те, що в такому маленькому містечку як Дарабани ми знайдемо стільки… по-перше гарних людей, концерт фольк… і рок.



    Вражаючу майстерність своїх вихованців пан Левчик пояснює сильною зацікавленістю дітей та незмінною підтримкою батьків, які «бачать перспективи для своїх дітей…, що це найкраща, найсерйозніша інвестиція. ...» Це безсумнівно результат виснажливих репетицій під керівництвом вимогливих викладачів, які « не приходять на роботу тільки для того, щоб поставити галочку.» Це також результат участі молодих талантів у міжнародних та місцевих конкурсах, фестивалях, мастер класах. Непомітно розмова підійшла до теми румунсько-українських відносин. В кінці нашої бесіди пан Левчик запросив « всіх етнічних українців Румунії і румун приїхати до Чернівців. Приїхати в Чернівці, скажімо, на «Дні румунської традиційної культуи» в листопаді, з 16 по 20 листопада.»



    Вже під вечір на сцену вийшов популярний в Україні, відомий і високо оцінений у Європі, легендарний козак-рок гурт «ГАЙДАМАКИ». Виступ був від початку і до кінця енергійним, динамічним, насиченим, різноманітним; професійний і якісний підхід, максимальна віддача усіх членів гурту. І публіка і організатори були вражені загальним високим рівнем виконання. Молодь зразу відповіла на гайдамацько-бунтарські мотиви підстрибуванням, підтанцьовуванням, вибриками. Гурт двічі викликали на біс. Це неочікуваний, але дуже приємний результат, якщо взяти до уваги, що більшості присутніх було невідома творчість гурту і незрозумілі слова пісень.



    Соліст і засновник гурту Олександр Ярмола та барабанщик Дмитро Кушнір розповіли про свої враження від фестивалю:



    О.Я.: « Ми знали на який фестиваль ми їдемо. Нам такі фестивалі подобаються. …Дуже добре, що в лісі, що на природі. Це зразу зовсім інше ніж коли подія десь у місті. ….»



    Д.К.: «Нам подобається коли є віддача від публіки. Немає значення хто це – чи це робітники, чи селяни, чи інтелигенція, чи діти, чи дорослі. Але якщо публіка відчуває нас і віддає нам назад нашу емоцію – це найголовніше, що може бути.» «…сьогоднішній концерт є підтвердженням тому, що музика взагалі, а наша зокрема, не має меж для віку, бо як малі діти стояли під сценою і раділи так і дорослі. Тобто люди люблять музику і хочуть слухати хорошу музику. І в Румунії це не вийняток



    На завершення розмови, як і під час свого виступу, хлопці закликали: «Слухайте «ГАЙДАМАКІВ»! Слухайте прогресивну музику! Не давайте собою маніпулювати! Не слухайте політиків! … Підтримуйте мир в Європі і нашу боротьбу з окупантами!»



    Під час розмови виявилося, що Олександр Ярмола колись цікавився румунською народною музикою і слухав Радіо Бухарест; назвав декількох румунських представників цього напрямку та вміє рахувати до 11 по-румунськи (правда з помилками). Згадалося мені, що двоє з учасників фестивалю присвятили свої пісні боротьбі українського народу. І стало зрозуміло, що коріння у відносинах між нашими народами вже є. А такі фестивалі – це те сонце і вода, що необхідні для їх росту і розвитку. Напевно має рацію той, хто перефразував відомий вислів: «Музика врятує світ».




    Ольга Сенишин

  • Джаз-фестиваль у Герині

    Джаз-фестиваль у Герині

    Декому подобається джаз, настільки, що вони готові їхати поїздом з пересадкою, потім на автобусі, а потім ще й трішки пройти пішки, щоб потрапити в банатське село Герина. Зусилля варті того, тому що в Герині проходить найбільший у східній Європі музичний фестиваль під відкритим небом. Головним організатором цього фестивалю є Маріус Джура, який разом з кількома ветеранами з-поміж глядачів розповість історію цього заходу.



    18 років тому у дворі єдиного в селі постоялого двору під назвою “На роздоріжжі” декілька артистів з Тімішоари організували джем-сешн, що затягнувся на два дні. Гостями були їхні друзі та сім’ї, достатня кількість осіб, щоб заповнити місце, як розповідає Маріус Джура: “Ідея належить тімішоарським джаз-музикантам, які виїхали закордон і після 1990 року повернулися в країну. Цей постоялий двір, будучи єдиним рестораном в зоні, мав і великий затишний двір, тож вони вирішили, що він може стати місцем, де можна проводити концерти. Вони назвали свою ініціативу фестивалем, тому що впродовж двох днів лунала музика, взяло участь декілька гуртів, друзі музикантів, прибув Мірча Тіберіан із Бухареста і ще декілька осіб з Німеччини. Так почався цей фестиваль.”



    Як перетворився захід, розпочатий у дворі постоялого двору, на найбільший у східній Європі фестиваль під відкритим небом? Як занести банатське село на карту високоякісних джаз-заходів? Маріус Джура каже, що потрібна амбітність та бажання створити щось, що заповнило б порожнє місце: “Відчувалася потреба репліки легендарного фестивалю в Сібіу, а тімішорському джазу, який зазнав численних втрат через те, що чимало добрих музикантів виїхали закордон, потрібно було повернутися до життя. Завдяки амбітному бажанню зробити кожен випуск кращим за попередній, ми отримали те, що маємо. Було достатнім, щоб за підтримки однієї жительки Тімішоари – Моніки Татою у фестивалі взяла участь міжнародна зірка Еберард Вебер, після чого справи почали розвиватися по висхідній. Зараз цей фестиваль набув європейського класу й увійшов до європейського календаря великих фестивалів. Це було моє кредо та кредо довколишніх мені людей — щоразу створити винятковий і, гадаю я, потрібний для Румунії захід.”



    З часом фестиваль розвинувся і почав проводитися на Вовчій поляні, поблизу села з білими хатами та червоною геранню на синіх вікнах. Впродовж часу тут побували й зіграли гучні імена: композитор та піаністка Хіромі Уехара, саксофоністи Ян Гарбарек і Чарльз Ллойд та інші “священні монстри” цього жанру. За словами Маріуса Джури, те, що відбувається в Герині, є набагато більшим, ніж низка джаз-концертів: “Герина є гірським селом, що знаходиться на висоті 1.000 м, де все є унікальним, від місць для глядачів до природи довкола периметра, де відбувається цей фестиваль. Це місце, де в червні температура повітря сягає 40 градусів, а вночі – опускається до 4-5 градусів. Жан-Люк Понті, після того як виступив тут, сказав, що в його 55-річній карєрі зустрів лише один подібний фестиваль, десь у Скелястих горах 20-25 років тому. А публіка… Я б хотів, щоб саме така публіка заселила всю країну: це публіка з любовю до культури та нахилом до краси, люди, які погоджуються пройти через суворість погоди на негоду, щоб насолодитися цими надзвичайними концертами під відкритим небом в Герині.”



    Майже щоразу дощить. Ветерани розповідають, що у 2010 році лило, як із відра, річки вийшли з берегів і взяли з собою намети. Тоді один із глядачів злякався і побіг назад в цивілізацію. Іоана Теут вже декілька років фотографує зірок, які приїздять зіграти на сцені в Герині. Багато хто з музикантів резонує з публікою, яка, напрочуд погоді, не покидає деревяних лавок, як розповідає Іоана. Це іноді видно й на обличчі артистів, а для неї як фотографа найбільшим викликом є зловити атмосферу, зображену на обличчях музикантів: “Майже щороку дощило і було холодно, туман та вологість. Як на мене, це невелика ціна, яку ми повинні заплатити, щоб зібрати все багатство, яке нам пропонує фестиваль. Він пропонує нам занадто багато, щоб нас змогли спинити природні явища. Мабуть, для багатьох людей, які приїздять до Герини вже багато років, джаз-фестиваль є вже другою домівкою, де ми зустрічаємося зі своєю другою сімєю.”



    Маріус Джура каже, що його найбільшим задоволенням як організатора є бачити, як ті діти, які колись гралися перед сценою, зараз повертаються до Герини із власними дітьми. Герина є сімейним фестивалем, так кажуть усі ті, хто долає холод та дощ і не покидають Вовчу поляну доти, доки не забронювали собі місце на наступний випуск. Для Влада Ефтенія перша зустріч з Гериною є незабутньою: “Я був абсолютно переконаним, що промовляється “Гарана”. Коли один друг сказав мені, що це насправді Герина, я отримав деяке розчарування. Я вирішив поїхати туди, тому що здавалося, що це десь на краю світа. Треба було їхати кількома поїздами з пересадкою, потім на автобусі… Урешті-решт, у 2010 році я дістався сюди і зустрів тут громаду. Побачив намети, лісок, арену, сцену… Пригадую, що був туман, дощило. Пригадую Флоріана Лунгу, який обережно йшов по землі, щоб не забруднитися та дістатися до сцени. Це особливе місце, це життєвий досвід.”



    Ізабель Бей каже, що повернеться сюди й наступного разу: “Я вперше побувала в Герині у 2007 році, коли тут зіграв Гарбарек. Відтоді я побувала на ще одному випуску фестивалю і сподіваюсь потрапити й на цьогорічний випуск. Той факт, що джаз виконують під відкритим небом, в долині серед гір, складає враження, що ти знаходишся ближче до музики.”



    Цього року ХVІІІ-ий Джаз-фестиваль у Герині почнеться 10 липня. Окрім концертів з великої сцени відбудуться й органні концерти у двох церквах — селах Бребу Ноу та Велюг, та щовечора концерти на території постоялого двору “На роздоріжжі”. Серед гостей — як стверджують організатори, найвідоміший у світі органіст Джо ДеФранческо, та його тріо, а також квартет Ульфа Вакеніуса, великого гітариста гурту Оскар Пітерсон, Мірча Тіберіан, та фантастичний гурт Московське Арт-Тріо з Росії. Головною подією фестивалю буде виступ гурту “Crimson project”, який складається з двох тріо на тій же сцені під тією ж назвою, всі члени якого почали грати в складі гурту прогресив-року 70-их років “King Crimson”. Якщо й ви поїдете на цей фестиваль, одягайтеся тепліше. Візьміть і рукавиці, можливо, й вони пригодяться. Ви не пожалкуєте, попри холод і погану погоду на вас чекає якісний джаз.