Radio România Internațional

Tag: пожежа

  • 31 січня 2021 року

    ПОЖЕЖА – У неділю помер ще один пацієнт, який
    після пожежі в п’ятницю був переведений в інший корпус бухарестського Інституту
    ім. Матея Балша. Таким чином, кількість загиблих зросла до семи, – повідомило
    Міністерство охорони здоров’я у неділю. На місці пожежі надалі працює
    слідчо-оперативна група для з’ясування причин загорання у п’ятницю в головній інфекційній
    лікарні Румунії, в якій лікують хворих з коронавірусною інфекцією. Вони
    перевіряють і систему пожежної безпеки, обслуговування електроустановок та роботу
    служб безпеки лікарні. У суботу слідчі допитали шістьох людей – медпрацівників,
    адміністративного персоналу та родичів пацієнтів, які загинули у пожежі, що
    сталася у п’ятницю. Прокурори порушили кримінальне провадження за фактом
    вбивства через необережність. Учора міністр охорони здоров’я Влад Войкулеску
    оголосив про створення Національного фонду безпеки пацієнтів, який
    фінансуватиметься за рахунок європейських фондів та з бюджету і дозволить
    лікарням здійснити термінові інвестиції у протипожежні системи та підвищення
    рівня сейсмічної небезпеки, а також профілактику внутрішньолікарняних інфекцій.
    Міністр охорони здоров’я також оголосив про створення спеціального кол-центру,
    який надаватиме родичам госпіталізованих хворих на COVID-19 інформацію про стан
    здоров’я пацієнта.




    ЩЕПЛЕННЯ – Влада Румунії оголосила про внесення низки змін до стратегії вакцинації проти Covid-19, які набудуть чинності 1 лютого.
    Таким чином, усі нові дози вакцини, які стануть доступними на спеціальній
    платформі, будуть призначені для людей віком понад 65 років, хронічно хворих та
    осіб з вадами. Люди, які вже записалися для щеплення, пройдуть імунізацію як
    планувалося. Працівники критично важливих галузей не зможуть записатися для
    щеплення у лютому. З 1 лютого в Румунії почнеться введення і вакцини від
    компанії Moderna, повторна доза якої має бути введена через 28 днів. На даний
    момент в Румунії використовується лише вакцина, вироблена компанією
    Pfizer-BioNTech. Фахівці кажуть, що ці дві вакцини дуже схожі. Їх ефективність
    приблизно однакова: 95% вакцина від Pfizer-BioNTech та 94,1% – від Moderna.
    Обидві створені за технологією так званої матричної РНК. Станом на неділю у
    Румунії щеплення пройшли приблизно 670 тисяч людей. Тим часом за минулу добу
    було зафіксовано понад 1800 нових лабораторно підтверджених випадків зараження SARS-COV-2,
    після проведення понад 15 000 тестів, а 71 особа з діагнозом COVID-19 померла.




    ПРОТЕСТИ – Представники Національної конфедерації
    профспілок «Cartel ALFA», повідомили, що наступного тижня проведуть акції протесту
    у Бухаресті та інших містах Румунії. Вони вимагають підвищення зарплат,
    правильного застосування законодавства та відновлення соціального діалогу. Представники
    профспілкових організацій кажуть, що пандемія та глобальна криза
    використовуються урядами для заморожування всіх витрат на найбідніші верстви
    населення. У прес-релізі конфедерації зазначається, що більшість країн
    Центральної та Східної Європи збільшили мінімальну заробітну плату, щоб
    зберегти купівельну спроможність населення, тоді як у Румунії зберігається
    найвища ставка оподаткування валової заробітної плати, а робітникам залишається
    мало грошей. Крім того, блокування переговорів щодо колективних трудових
    договорів у різних секторах економіки утримує всю тарифну сітку для розрахунку
    зарплат на низькому рівні, що призводить до поглиблення бідності населення, а
    також масової міграції.




    ТЕНІС – Друга ракетка світу, румунка Сімона Галеп є
    головною фавориткою тенісного турніру WTA 500 в Мельбурні під назвою «Yarra
    Valley Classic» із загальним призовим фондом понад 565 тис. доларів США. Галеп почне
    виступ на турнірі з другого кола і зіграє проти росіянки Анастасії Потапової
    (19 років, 101 WTA). На тому ж турнірі інша румунка Ірина Бегу (79 місце в
    рейтингу WTA) сьогодні вийшла у друге коло після перемоги над китайкою Сайсай Чжен
    (42 WTA). Дві інші румунські тенісистки Патрісія
    Ціг (56 WTA) та Михаєла Бузернеску (137 WTA), сьогодні вибули з турніру. Перша програла
    росіянці Дарії Касаткіній (71 WTA), а друга – угорці Тімеї Бабош (115
    WTA).

  • 30 січня 2021 року

    ПОЖЕЖА – Сьогодні помер ще один пацієнт з тих,
    хто був переведений з Інституту інфекційних хворобі м. Матея Балша в Бухаресті
    після пожежі, що сталася там у п’ятницю вранці. Таким чином, кількість загиблих
    зросла до шести, – повідомило Міністерство охорони здоров’я у суботу. Інститут
    ім. Матея Балша є головною інфекційною лікарнею в Румунії в якій лікують хворих
    з коронавірусною інфекцією. Пожежа сталася
    на першому поверсі одного з корпусів, полум’я охопило кілька палат, а решта
    будівлі була закутана густим димом. Понад 100 пацієнтів було евакуйовано та
    перевезено до інших лікарень. Наразі на місці пожежі працює слідчо-оперативна
    група для з’ясування причин загорання. Прокурори порушили
    кримінальне провадження за фактом вбивства через необережність. Слідчі допитують
    працівників медзакладу. Керівники
    Інституту ім. Матея Балша заявили, що заклад має має всі дозволи від органів
    пожежного нагляду і висловили готовність до співпраці у розслідуванні обставин,
    які могли призвести до пожежі. Потрібно здійснити глибоку реформу системи
    охорони здоров’я та здійснити інвестиції в медичну інфраструктуру, щоб подібні
    трагедії не повторювалися, – заявили президент країни Клаус Йоганніс та
    прем’єр-міністр Флорін Кицу. Лідер опозиційної Соціал-демократичної партії
    Марчел Чолаку заявив, що був шокований й обурений тим, що уряд не вжив жодних
    заходів після листопадової трагедії в Нямецькій повітовій лікарні швидкої
    допомоги, де в результаті пожежі 10 людей загинули. Десятки людей протестували
    у ніч проти п’ятниці перед Інститутом ім. Матея Балша, одним з наймодернізованіших
    і найкраще фінансованих у Румунії, а 20 НУО закликали до прозорості.




    КОРОНАВІРУС – Другий транш, із понад 21 тисячі доз
    вакцини Modernaприбув сьогодні до Бухареста, – повідомляє Національний комітет з координації
    заходів щодо вакцинації проти Covid-19. Потім дози будуть розподілені по всій
    країні. На сьогодні в Румунії використовується також вакцина, вироблена
    компанією Pfizer-BioNTech. Фахівці кажуть,
    що ці дві вакцини дуже схожі. Їх ефективність приблизно однакова: 95% вакцина
    від Pfizer-BioNTech та 94,1% – від Moderna. Обидва створені за технологією так званої
    матричної РНК. Міністр охорони здоров’я Влад Войкулеску заявив, що станом на
    сьогодні Румунія має менше доз, щеплення окремих категорій осіб було відкладене.
    Він також повідомив, що у всіх центрах вакцинації будуть проведені перевірки, а
    у разі виявлення порушень винні понесуть адміністративну відповідальність.
    Відповідне рішення було прийняте після того, як багато людей було прищеплено,
    хоча не мали права на це на другому етапі кампанії щеплення населення. Станом
    на суботу у Румунії щеплення пройшли приблизно 650 тисяч людей. Тим часом за
    минулу добу було зафіксовано близько 2700 нових лабораторно підтверджених
    випадків зараження Sars-Cov-2, після проведення приблизно
    31 000 тестів, а 68 осіб з діагнозом COVID-19 померли.




    ОЕСР – Румунія досягла значного прогресу в процесі
    приєднання до Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) і надалі
    розраховує на підтримку Франції, – заявив міністр фінансів Александру Назаре. У
    п’ятницю він провів розмову у режимі відеоконференції зі своїм французьким колегою
    Бруно Ле Мером, з яким обговорив ситуацію європейської економіки в 2021 році, а
    також стадію реалізації Національного плану відновлення та стійкості економіки.
    Міністр фінансів Франції прийняв запрошення румунського колеги здійснити
    робочий візит до Бухареста, як тільки обмеження на поїздки, викликані пандемією
    Covid-19, будуть пом’якшені.









  • Чергова трагедія у румунській лікарні

    Чергова трагедія у румунській лікарні






    У листопаді минулого року, коли у
    Румунії щодня виявляли тисячі нових випадків зараження коронавірусом, у
    реанімаційному відділенні Нямецької повітової лікарні швидкої допомоги (північний
    схід Румунії) спалахнула сильна пожежа, в результаті якої загинуло 10
    пацієнтів. Після цієї події групи фахівців дирекцій громадського здоров’я та
    Генеральної інспекції з надзвичайних ситуацій розпочали перевірки у всіх
    відділеннях інтенсивної терапії на національному рівні, щоб перевірити установки
    та умови експлуатації медичного обладнання. Цей контроль показав, що в Румунії
    є повіти, де жодна лікарня не має дозволу, що видається органами пожежного
    нагляду. Тоді профспілки працівників охорони здоров’я попереджали, що подібна трагедія
    може повторитися в будь-якому куточку країни через перевантаження старого
    обладнання та виснаження персоналу.




    У п’ятницю, на світанку сталася
    пожежа на першому поверсі одного з корпусів Національного інституту інфекційних
    хвороб імені Матея Балша, елітного медичного закладу, розташованого в столиці, який,
    з самого початку перебуває на «передовій» боротьби з пандемією та приймає
    пацієнтів з Covid-19
    у середньому, важкому або критичному стані. На жаль, і на цей раз інцидент
    закінчився трагічно – знову загинули пацієнти. Лікар Беатріс Малер, директор Інституту
    пневмофтізіології імені Маріуса Насти в Бухаресті, одного з кількох медичних закладів,
    який прийняли евакуйованих пацієнтів, заявила нашій радіостанції, що інвестиції в інфраструктуру є
    обов’язковими і повинні бути здійснені в терміновому порядку.




    Міністр охорони здоров’я Влад
    Войкулеску не заперечує необхідність кардинальних змін у державній медичній
    системі та значних інвестицій. Однак він каже, що відповідальність у таких
    ситуаціях несе директор лікарні. Влад Войкулеску: «Перш ніж говорити про глибокі
    зміни в системі охорони здоров’я потрібно, щоб керівництво на кожному рівні
    належним чином виконувало свої повноваження. Так, нам потрібні кошти, які можна
    отримати з різних джерел, але більш за все, йдеться про належне управління
    лікарнею. Ми не повинні губитися у питаннях загальної політики охорони
    здоров’я. Насправді будівля не горить через систему охорони здоров’я, будівля загоряється,
    бо не були дотримані певні протипожежні правила, або тому, що деякі інвестиції
    не були зроблені чи були здійснені погано».




    Колишній директор Інституту імені
    Матея Балша, професор Адріан Стреїну-Черчел, в даний час сенатор від
    опозиційної Соціал-демократичної партії, запевняє, що медичний заклад отримав усі
    необхідні дозволи. Охоплений полум’ям корпус старий, але він був модернізований,
    в тому числі була відновлена система подачі кисню, – сказав професор Стреїну-Черчел.
    Бухарестські ЗМІ здійснили аналіз аналогічних інцидентів, що мали місце в
    лікарнях. Їх було не мало. Одне з наймоторошніших сталося в серпні 2010 року.
    Тоді пожежа, яка виникла в реанімаційному відділенні відомого столичного
    пологового будинку, призвела до смерті п’яти новонароджених.

  • 29 січня 2021 року

    ТРАГЕДІЯ – Пожежа, що сталася у п’ятницю, на світанку, в
    головній румунській інфекційній лікарні – Інституті їм. Матея Балша в Бухаресті,
    призвела до смерті п’яти пацієнтів. Полум’я охопило кілька палат, а решта будівлі
    була закутана густим димом. 120 пацієнтів було евакуйовано та перевезено до інших лікарень. Причини пожежі поки не
    відомі, проте прокурори порушили кримінальну справу за фактом вбивства через
    необережність. Президент Клаус Йоганніс висловив співчуття сім’ям загиблих і
    сказав, що в цьому випадку висновки повинні бути зроблені швидко і знайдені
    рішення для уникнення подібних трагедій. Прем’єр-міністр, ліберал Флорін Кицу
    заявив, що були вжиті всі заходи для швидкої стабілізації ситуації. Контрольна
    служба прем’єр-міністра вже розпочала перевірку в інфекційному інституті. Лідер опозиційної
    Соціал-демократичної партії Марчел Чолаку заявив, що був шокований й обурений
    тим, що уряд не вжив жодних заходів після листопадової трагедії в Нямецькій
    повітовій лікарні швидкої допомоги, де в результаті пожежі 10 людей загинули.


    КОРОНАВІРУС
    – 2737 нових випадків інфікування SARS-CoV-2, було
    зареєстровано за минулу добу у Румунії в результаті проведення понад 31 000
    тестів на національному рівні, – повідомила у п’ятницю Група стратегічної
    комунікації. За той же період від нового коронавірусу 91 людина померла. Майже
    вісім тисяч пацієнтів з COVID-19
    госпіталізовані у медичних закладах, 996 з них – у відділеннях реанімації. З
    початку спалаху пандемії в Румунії коронавірусною інфекцією заразилося понад 723 тис. осіб, а близько
    90% вже одужали. Тим часом триває кампанія вакцинації, до цього часу було
    імунізовано понад півмільйона людей. Міністр охорони здоров’я Влад Войкулеску
    заявив, що Румунія має менше доз, ніж потрібно. Він також повідомив, що у всіх центрах вакцинації будуть проведені перевірки, а у разі виявлення порушень винні понесуть
    адміністративну відповідальність. Відповідне рішення було прийняте після того,
    як багато людей було прищеплено, хоча не мали права на це на другому етапі
    кампанії щеплення населення.


    ГУМДОПОМОГА
    – Румунська делегація, яка перебувала з робочим візитом у Кишиневі у четвер обговорила з владою Республіки
    Молдова технічні та юридичні процедури, необхідні для доставки партії вакцини від
    Covid-19, яку Бухарест пообіцяв надати сусідній країні. Йдеться про близько 200
    000 доз, а також про інші ліки та захисне обладнання для догляду за пацієнтами,
    інфікованими новим коронавірусом. Рішення про надання відповідної гуманітарної допомоги було озвучене президентом Клаусом Йоганнісом
    під час офіційного візиту до Республіки Молдова наприкінці грудня минулого року.

    ПРОКУРАТУРА ЄС – Міністерство юстиції
    Румунії оголосило кандидатів на посаду європейського
    прокурора, делегованих у
    Румунії. Ними є
    Дана-Мануела Ана, Камелія-Елена
    Греку, Константін
    Ірина та Жан-Ніколає
    Ункешелу
    – усі четверо від Національного
    антикорупційного управління, Дана-Крістіна Буня – від Генеральної прокуратури та Флорін Богдан
    Мунтяну – від Прокуратури при Ясському суді. Вони будуть діяти від імені Європейської
    прокуратури в своїй
    країні і
    матимуть ті самі
    повноваження, що й національні прокурори, щодо розслідувань, порушення проваджень та передачі справи до суду.
    Європейська прокуратура буде розслідувати і представляти в суді справи за фактом шахрайства та інших злочинів, що завдають шкоди фінансовим
    інтересам Європейського Союзу. Прокуратура також може здійснювати свою
    компетенцію в разі правопорушень, що мають наслідки на рівні Євросоюзу, або якщо вони вчинені
    посадовими особами або членами установ ЄС.
    Нагадаємо,
    що главою Європейської прокуратури є румунка Лаура Кодруца Кьовеші.

  • Нове міжнародне визнання документального фільму «колектив»

    Нове міжнародне визнання документального фільму «колектив»


    У рейтингу, складеному відомим американським виданням Rolling Stone, серед
    20 найкращих фільмів цього року, документальний фільм режисера румунського
    походження Александра Нанау «колектив» займає перше місце.

    У ньому йдеться про трагедію,
    що сталася 30 жовтня 2015 р., коли в бухарестському рок-клубі, що діяв в
    приміщені колишньої фабрики, під час концерту спалахнула пожежа, яка призвела
    до смерті 64 осіб, з яких 27 осіб згоріли на місці, а ще близько 200 осіб отримали
    травми та опіки різної тяжкості, з яких одна молода людина пізніше покінчила
    життя самогубством. Декілька поранених були перевезені для проходження необхідного
    лікування за кордон, багато інших, які залишилися в країні, програли боротьбу
    за життя як через сильні опіки, так і через внутрішньолікарняні інфекції.




    На цьому тлі зросла соціальна напруженість, відбулися масштабні вуличні
    акції протесту, під тиском яких тодішній прем’єр-міністр пішов у відставку. Спостерігаючи
    за журналістами, жертвами пожежі та представниками уряду, документальний фільм Александра
    Нанау розповідає про відродження громадськості та про необхідність політично
    незаангажованої журналістики в демократичному світі. Ні британці від The
    Economist, ні американці від Vanity Fair не приховують свого захоплення
    документальним фільмом «Колектив»: на думку публікації The Economist це «вражаючий»
    фільм, а Vanity Fair вважає його «приголомшливим».




    Тим часом документальний фільм «колектив» отримує все більше визнання у світі. Після
    здобуття нагород на міжнародних кінофестивалях у Бразилії, США, Бельгії,
    Ізраїлі, Швейцарії чи Люксембурзі, наприкінці минулого тижня, фільм отримав
    премію Європейської кіноакадемії в номінації «Найкращий документальний фільм». «колектив»
    – перший румунський документальний фільм, який перемагає на цьому конкурсі Європейської
    кіноакадемії, заснованому в 1988 році, що об’єднує роботи понад 3800 режисерів
    з усієї Європи.




    З цієї нагоди режисер Александр Нанау заявив, що перш за все нагорода
    означає визнання важливості журналістики в суспільстві, мужності викривачів та підтвердження
    права громадян на повагу та захист з боку політичних діячів у своїх державах. «колектив»
    також був номінований, разом із двома іншими фільмами («Ще по одній!» і «Корпус
    Крісті» на премію «Люкс» європейської глядацької аудиторії. Переможець буде
    оголошений 28 квітня 2021 року на сесії Європейського парламенту. Рішення про
    присудження премії прийматимуть як громадськість, так і члени Європарламенту.




    Також, кінострічка «колектив» Александра Нанау є номінацією від Румунії на
    премію «Оскар-2021» в категорії «Найкращий повнометражний міжнародний фільм». Таким
    чином, вперше документальний фільм є пропозицією Румунії на нагороду
    Американської кіноакадемії.

  • Реакції на трагедію в місті П’ятра-Нямц

    Реакції на трагедію в місті П’ятра-Нямц




    У розпал пандемії нова трагедія сталася в Румунії: у суботу ввечері десятеро
    пацієнтів з коронавірусом загинули в пожежі, що сталася в реанімаційному
    відділенні лікарні швидкої допомоги міста П’ятра-Нямц (на північному сході).

    Свідки кажуть, що вогонь поширився дуже швидко: загорівся інжектомат – автоматичний
    шприц, підключений до електрики і запрограмований на автоматичне введення ліків
    пацієнтам. Полум’я охопило захисний костюм медсестри, яка знаходилася поблизу, а
    потім швидко поширилося на все відділення. Рятуючи пацієнтів, черговий лікар
    отримав серйозні опіки 40% поверхні тіла, пізніше він був терміново прооперований
    у Бухаресті, а потім перевезений до спеціалізованої лікарні в Бельгії.




    Щойно після трагедії група прокурорів Генеральної прокуратури, слідчих та пожежних
    експертів розпочала розслідування на місці, а очолює її прокурор Маріус Якоб.
    Це той самий прокурор, який займався розслідуванням пожежі в рок-клубі «Колектив»
    п’ять років тому, в результаті якої загинуло 65 людей, а також у столичному
    пологовому будинку Джулешті в 2010 році, коли під час пожежі у відділенні
    неонатології, шість недоношених дітей загинули, а ще п’ятеро отримали серйозні
    травми.




    Жахлива подія в м. П’ятра-Нямц ще раз показала, чому глибока реформа
    системи охорони здоров’я Румунії є абсолютно необхідною, – сказав президент
    Клаус Йоганніс, який висловив співчуття сім’ям загиблих у пожежі. На жаль, через
    пандемію, яка обрушилася на нас, усій системі доводиться проходити справжнє
    випробування і в цьому контексті усі техніки повинні переконатися, що пристрої працюють
    належним чином, – додав глава держави, попереджаючи: зараз дуже важливо швидко
    з’ясувати, що стало причиною виникнення пожежі, щоб уникнути подібних ситуацій
    у майбутньому.




    Прем’єр-міністр Людовік Орбан оголосив про здійснення перевірок у реанімаційних
    відділеннях всіх румунських лікарень. «Я зажадав створення спільних груп
    Дирекції громадського здоров’я, медичної інспекції та повітових інспекцій з
    надзвичайних ситуацій, а також пожежників, для здійснення перевірок, починаючи
    з понеділка, у всіх відділеннях інтенсивної терапії, щодо належної роботи установок
    газопостачання, а також на предмет дотримання
    норм безпеки як пацієнтів, так медпрацівників кожного відділення інтенсивної
    терапії», – заявив глава уряду.




    За фактом масштабної пожежі в П’ятра-Нямецькій лікарні прокурорами
    розпочато кримінальне провадження. У лікарні швидкої допомоги м.П’ятра-Нямц слідчі
    вже провели перші обшуки та допитали свідків, а також вилучили документи з
    питань пожежної безпеки для реанімаційного відділення, враховуючи те, що
    нещодавно було здійснено низку змін у структурі лікарні, в тому числі для
    збільшення ліжкового фонду реанімаційного
    відділення.

  • Колектив – 5 років по тому

    Колектив – 5 років по тому




    Президент Румунії Клаус
    Йоганніс оголосив, що 30 жовтня підпише закон про забезпечення пожиттєвого лікування
    вцілілим у трагедії, що сталася в рок-клубі
    «Колектив»- у день
    вшанування пам’яті жертв жахливої пожежі. Це оголошення він зробив після того, як Палата депутатів прийняла законопроєкт, згідно з яким витрати,
    пов’язані з лікуванням, в країні або за
    кордоном, осіб, які отримали травми різного ступеню тяжкості внаслідок
    пожежі в бухарестському клубі, пожиттєво оплачуватимуться з
    бюджету Міністерства охорони здоров’я.




    Уже
    п’ять
    років родичі загиблих й особи, які вижили,
    домагаються справедливості у суді. Судовий розгляд, в якому суд першої
    інстанції вже виніс перший вирок, перебуває на етапі апеляційного
    розгляду, а перше слухання в Апеляційному суді було перенесено через відсутність адвоката в одного з підсудних. Йдеться про справу,
    в якій колишній мер 4 сектору, в якому діяв
    клуб, представники мерії, власники клубу, двоє
    пожежників, піротехніки та представники феєрверкової компанії були засуджені до
    позбавлення волі. Згідно з рішенням суду першої
    інстанції, вони та установи, які вони представляли,
    повинні виплатити компенсації жертвам або їх родичам на суму майже 50 мільйонів леїв
    (близько
    10 мільйонів євро).




    Асоціація
    «Колектив»,
    створена родичами загиблих і вцілілими, заявляє, що
    через п’ять років після пожежі влада не вжила жодних
    заходів,
    щоб уникнути подібних трагедій у майбутньому. За
    цей час був знятий навіть зворушливий документальний
    фільм
    про те, що сталося п’ять років тому і після цього, який був номінований на премію «Оскар» 2021 року за найкращий фільм
    іноземною мовою від Румунії. Кінострічка представляє перший рік після пожежі в
    бухарестському рок-клубі «Колектив та розповідає про співвідношення система-люди,
    про правду та маніпуляції, про особисті
    інтереси проти суспільних інтересів, про індивідуальну мужність та
    відповідальність.




    Увечері 30 жовтня 2015
    року на сцені рок-клубу «Колектив», імпровізованому на першому поверсі
    колишньої фабрики, на сцену піднялися члени гурту «Goodbye to Gravity»,
    співаючи перед сотнями присутніх там молодих людей. Під час концерту був
    запалений феєрверк, який потрапив в стелю, обшиту ізоляційним матеріалом в
    результаті чого почалася пожежа у приміщені з одним виходом.153 секунди тривала пожежа! Багато людей загинули
    всередині, де виникла тиснява, багато задихнулися в натовпі. Тодішній
    прем’єр-міністр подав у відставку, за ним і мер 4-го сектора столиці, де
    працював рок-клуб. Багато вцілілих, але з сильними опіками були відправлені для
    лікування за кордон, інші, які залишилися в країні, померли від опіків або від
    внутрішньолікарняних інфекцій.




    Почалися
    масштабні вуличні протести під гаслом «Корупція вбиває!», прокурори порушили
    кримінальне провадження, кілька осіб було заарештовано, судове розслідування
    затягується, але врешті решт суд виносить вирок: підсудних позбавляє волі, а
    жертвам чи їх спадкоємцям призначає відшкодування шкоди. Одна з найбільших
    трагедій мирного часу в історії Румунії, пожежа в клубі «Колектив» призвела до
    смерті 64 осіб, переважно молодих людей, близько 200 отримали травми різного
    ступеня тяжкості, один із них пізніше покінчив життя самогубством.

  • 25 листопада 2019 року

    ВИБОРИ – Чинний глава
    держави Клаус Йоганніс, за підтримки найбільшої правоцентристської, керівної Націонал-ліберальної
    партії, здобув перемогу над претендентом від Соціал-демократичної партії, експрем’єркою
    Віорікою Денчіле у другому турі виборів президента Румунії. За результатом 99,67%
    підрахованих бюлетенів, лідерство у президентських перегонах завоював Клаус
    Йоганніс. За нього проголосували 65,88% виборців, тоді як Віоріка Денчіле
    здобула 34,12%. Явка на виборах перевищила 50%, на два відсотки більше, ніж у
    попередньому турі. У діаспорі, де голосування тривало протягом трьох днів, була
    зареєстрована рекордна явка – 944 тис. виборців. Найбільш активними виявилися
    громадяни Румунії, які проживають в Італії, Великобританії, Німеччині, Іспанії
    та Республіці Молдова.







    ВВП – Темп
    зростання економіки Румунії сповільниться до 3,2% у 2020 році та прискориться до
    3,7% у 2021 році. Принаймні це випливає з останніх прогнозів Організації
    економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР). У звіті ОЕСР зазначається, що
    дефіцит торгівлі зростатиме й надалі через слабкий зовнішній попит та низьку
    цінову конкурентоспроможність. Зростання інвестицій залишатиметься помірним і підтримуватиметься
    кращим освоєнням коштів з європейських фондів. Відповідно до звіту ОЕСР,
    прогнозується, що дефіцит бюджету продовжить тенденцію зростання протягом
    наступних двох років. Експерти організації кажуть, що для зменшення дефіциту
    бюджету уряд повинен переглянути масштаб та/або терміни проведення пенсійної
    реформи. В протилежному випадку треба буде скорочувати витрати у пріоритетних
    сферах, таких як освіта, охорона здоров’я та інфраструктура. Пенсійна реформа
    збільшить бюджетні витрати на 2% ВВП до 2021 року.

    РІЧНИЦЯ – Бухарест у понеділок відзначив 100-річну парламентську традицію в об’єднаній
    Румунії. У 1919 р., рівно через рік від закінчення процесу об’єднання історичних
    румунських провінцій в єдину державу, відбулося перше засідання
    Парламенту Великої Румунії. До складу законодавчого органу, створеного у результаті
    виборів, що відбулися вперше у Румунії, яка об’єднала майже всі території, з
    давніх часів заселені переважно румунами, входило дуже багато румунських персоналій.
    Цей момент був відзначений у понеділок дебатами, організованими в Аулі
    Румунської Академії.




    СУД – Прокурори Національного антикорупційного директорату Румунії у справі
    ексмера 4-го сектора столиці, яку розглядає Трибунал Бухареста, запропонували суду
    обрати міру покарання щодо Крістіана Попеску у вигляді позбавлення волі на 15
    років. Підсудному інкримінують зловживання службовим становищем у зв’язку з
    видачею необхідних дозволів власникам клубу «Колектив». Трибунал Бухареста розпочав
    заключну стадію судового процесу, в якому на лаві підсудних знаходяться крім
    Крістіана Попеску, власники клубу та піротехніки, які організували феєрверк у
    закритому приміщені. Провадження за фактом трагедії в рок-клубі Колектив було
    порушене у 2016 році. Після двох років затягування справи, шляхом зловживання
    сторонами процесуальними правами, суддя, який розглядав справу, вийшов на
    пенсію. Новий суддя прискорив розгляд справи, проводячи засідання щотижня. Нагадаємо,
    що в результаті великої пожежі чотири роки тому в столичному клубі
    «Колектив» загинули 64 людини, ще одна особа покінчила життя самогубством
    пізніше. Майже 200 осіб отримали травми
    різної тяжкості.



  • 27 жовтня – 2 листопада 2019 року

    27 жовтня – 2 листопада 2019 року

    Багатосерійна історія «Комісар ЄС»
    триває






    «Є серйозні сумніви в тому, що кандидатура Румунії на пост єврокомісара була
    внесена урядом «легітимно», оскільки вона не була узгоджена з президентом Клаусом
    Йоганнісом, – заявила речниця Єврокомісії Міна Андрєєва. Вона сказала, що «не йдеться про «так», або «ні», або про відхилення кандидатури», додавши,
    що ця проблема має бути вирішена в Румунії. «Враховуючи подальші виклики та
    можливості, усі зацікавлені у тому, щоб Європа рухалася вперед без зволікань, і
    хто б не був румунським кандидатом, він повинен бути прийнятним для голови
    Європейської комісії Урсули фон дер Ляєн і має, так само, заручитися необхідною
    підтримкою в Європарламенті», – наголосила Міна Андрєєва. Раніше відставлений прем’єр-міністр,
    соціал-демократка Віоріка Денчіле висунула кандидатуру колишнього міністра
    європейських справ Віктора Негреску на посаду європейського комісара від
    Румунії. Президент Клаус Йоганніс, однак, оцінив, що глава уряду, якому
    парламент 10 жовтня оголосив вотум недовіри та відправив у відставку, не має
    легітимності висувати кандидата у комісари. Це вже третя пропозиція соціал-демократів
    після Ровани Плумб та Дана Ніки. Кандидатура першої була відхилена комітетом з
    питань правової політики Європарламенту з міркувань доброчесності, а
    кандидатура другого навіть не була розглянута, після того як уряд, який висунув
    її провалив іспит вотуму недовіри в
    парламенті.




    Урядова команда перед голосуванням у
    парламенті




    13 із 16 кандидатів на міністерські посади,
    запропоновані призначеним прем’єр-міністром та лідером Націонал-ліберальної
    партії Людовіком Орбаном, були схвалені у результаті парламентських слухань у
    спеціалізованих комітетах законодавчого органу. Були відхилені, однак
    кандидатури Йона Штефана на пост міністра громадських робіт, розвитку та
    управління, Віолети Александру на посаду міністра праці та Флоріна Кицу на посаду
    міністра фінансів. За підсумками парламентських слухань призначений
    прем’єр-міністр назвав рішення про відхилення трьох кандидатів політично
    мотивованими, давши, що він задоволений тим, як показали себе кандидати. Він
    сказав, що постане перед парламентом з тим же складом уряду. Висновки спеціалізованих комітетів мають
    консультативний характер. У відповідь голова Палати депутатів, соціал-демократ
    Марчел Чолаку зазначив, що існує неписане правило, згідно з яким кандидатури,
    які не пройшли слухання у комітетах, мають бути замінені призначеним
    прем’єр-міністром. Людовіку Орбану необхідні голоси 233 парламентаріїв для
    затвердження свого кабінету міністрів. Для отримання необхідної підтримки у
    парламенті ліберали підписали політичні угоди з Союзом «Рятуйте Румунію»,
    Демократичним союзом угорців Румунії, партією «Народний рух», Альянсом
    лібералів і демократів та фракцією національних меншин, в тому числі української, у Палаті депутатів.




    14 кандидатів у президенти


    У Румунії триває кампанія виборів президента, яку
    оглядачі називають нецікавою і тьмяною. Остаточний список кандидатів на виборах Президента
    Румунії-2019 містить 14 осіб від усіх парламентських партій зокрема: чинний
    президент Клаус Йоганніс, кандидатуру якого підтримує Націонал-ліберальна
    партія, лідер Соціал-демократичної партії Віоріка Денчіле, лідер Союзу «Рятуйте
    Румунію» Дан Барна, Теодор Палеологу від Партії «Народний рух» колишнього
    президента Траяна Бесеску, Мірча Діакону, кандидатуру якого підтримують Альянс
    лібералів та демократів і партія Про Румунія, а також лідер Демократичного
    союзу угорців Румунії Келемент Хунор. Про бажання стати президентом також
    заявили кандидати від низки позапарламентських партій: Кетелін Іван, Нінел
    Пейя, Себастьян-Константін Попеску, Джон-Йон Бану, Рамона-Іоана Брюйнсельс та
    Віорел Катараме, а також двоє незалежних кандидатів – Богдан Станоєвіч та
    Александру Кумпенашу. Перший тур президентських виборів відбудеться 10
    листопада, а другий – 24 листопада. Відповідно до рішення уряду, закордонні
    румуни зможуть голосувати у першому турі виборів президента з 8 по 10
    листопада, а у другому турі з 22 по 24 листопада. Серед країн, де буде створено
    найбільше закордонних виборчих дільниць налічуються: Іспанія (148), Італія (142),
    Німеччина (84), Великобританія (73), Франція (48), США (38) та Республіка
    Молдова (36). Румуни які мешкають за кордоном і раніше зареєструвались на спеціальному порталі в
    Інтернеті, мають можливість голосувати поштою.




    «Колектив» – 4 роки по тому

    У середу панахидою та пішою ходою у Бухаресті відзначили четверті роковини найбільшої трагедії упродовж тридцятирічної
    посткомуністичної історії Румунії. 30 жовтня 2015 року під час рок-концерту у
    бухарестському нічному клубі «Колектив» спалахнула велика пожежа, після того як іскри феєрверку перекинулися на
    стіни і стелю переповненої зали, яка мала лише один вихід. Від опіків або від токсичного
    диму 64 людини загинули і майже 200 отримали травми. Кількість загиблих зросла до
    65 людей через два роки, коли ще одна особа, яка отримала сильні опіки через депресію
    покінчила життя самогубством. У порушених за цим фактом провадженнях досі не
    знайдено винних. Власникам клубу досі не
    оголошено вироку. Тодішній міністр охорони здоров’я Ніколає Бенічою не з’явився
    до Генеральної прокуратури для допиту в
    якості свідка у кримінальній справі в зв’язку з діями представників влади після
    пожежі. З іншого боку, громадська організація з Ясс написала заяву до
    прокуратури на посадовців Генерального інспекторату з надзвичайних ситуацій на
    чолі державним секретарем Раєдом Арафатом. Їх звинувачують у приховуванні важливих
    доказів, після того як електронна публікація виклала в Інтернет досі невідомий відеозапис,
    зроблений першим екіпажем рятувальників, який прибув на місце трагедії для
    ліквідації наслідків пожежі. «Ми всі знали, наскільки хаотичними були дії, з
    самого початку ми казали про непрофесіоналізм та відсутність емпатії «рятувальників»,
    а відеодокази лише підтвердили наші підозри», – зазначили активісти відповідної
    організації. Раєд Арафат заявив, що не бачив відозаписів і не подаватиме у
    відставку, додавши, що піде з посади, лише якщо цього зажадає прем’єр-міністр.

  • Четверті роковини трагедії «Колектив»

    Четверті роковини трагедії «Колектив»


    У чорну п’ятницю, 30 жовтня
    2015 року, катастрофічна пожежа охопила клуб «Колектив» у Бухаресті
    під час рок-концерту, понівечивши життя сотень родин. Справа «Колектив»
    надійшла до Генеральної прокуратури три роки тому, після того, як сім’ї та друзі
    жертв подали кримінальну скаргу на чільних посадовців та
    державних службовців у зв’язку з їх діями після пожежі в рок-клубі, звинувачуючи
    їх у халатності та вбивстві через необережність.


    Перед судом постали й власники та
    адміністратори клубу, які не мали всіх необхідних дозволів, та
    представники компанії, яка організувала фатальний феєрверк у закритому приміщені. Політична
    ціна за те, що сталося тоді, була сплачена: лівий уряд на чолі з Віктором Понтою пішов у відставку,
    під тиском десятків тисяч демонстрантів, які вийшли на вулиці із
    гаслом «Корупція вбиває».




    У публічних коментарях
    щодо «Колективу» найчастіше використовуються такі слова, як безвідповідальність,
    необережність, недбалість. З минулої п’ятниці, коли електронна публікація виклало
    в Інтернет відеозапис першого екіпажу Інспекторату з надзвичайних ситуацій, який
    прибув на місце трагедії, докори владі супроводжуються й словами некомпетентність,
    спроба приховати її, а також зневага і відсутність співчуття до постраждалих.
    Запис, який, як кажуть журналісти, був прихований від громадськості, показує,
    як пожежники не надають першу допомогу потерпілим, а поранених перевозять на дерев’яних
    піддонах.




    А заступник головного
    інспектора ІНС мав нервовий зрив і образив нецензурними словами загиблих. Останній
    це заперечує, а Інспекторат з надзвичайних ситуацій заперечує інформацію про
    те, що запис був навмисно прихований від слідчих та широкого загалу. Військові
    прокурори, однак, порушили нове провадження за фактами вбивства через
    необережність, нанесення тілесних ушкоджень з необережності, зловживання
    службовим становищем, халатності та знищення чи псування речових доказів,
    вчинених пожежниками які брали участь у ліквідації наслідків пожежі у клубі «Колектив».




    Так само була
    порушена кримінальна справа за фактом викрадення або знищення доказів, вчиненого
    особами, які мають статус військового в рамках Генерального інспекторату з
    надзвичайних ситуацій, котрі тривалий час приховували докази, що складаються з
    аудіо-відеозаписів або фотографій, на яких зафіксовані перші хвилини після
    пожежі. Прокурори також порушили кримінальне провадження за фактом осквернення
    трупів, щоби перевірити обставини, за якими, згідно з поширеними в ЗМІ аудіо- та відеозаписами, особа, яка має
    військове звання, вдалася до образливих висловлювань на адресу померлих.

    Тепер,
    до фізичних травм додається огида, викликана підтвердженням найгірших підозр
    щодо дій представників влади.

  • «Колектив» – національна трагедія

    «Колектив» – національна трагедія

    30 жовтня 2015 року в Бухарестському клубі «Колектив» під час концерту рок-гурту «Goodbye to Gravity/До
    побачення гравітація», через іскри від піротехніки зайнялися стіни й стеля, а
    за кілька секунд руйнівний вогонь перетворив приміщення на справжнє пекло для
    присутніх у ньому людей. Сотні людей були всередині, а в клубі були лише одні двері. В
    результаті опіків та вдихання токсичних речовин, 64 особи загинуло та більше ста отримали
    поранення.
    Згодом, молодий чоловік, поранений у пожежі, покінчив життя самогубством через психологічну травму
    пережиту в клубі Колектив.

    Восени 2015 року, після завершення триденного
    національного трауру з вшанування пам’яті жертв Колективу, десятки тисяч румунів вийшли на
    вулиці Бухареста, щоб висловити обурення проти корупції та байдужості влади, що призвело до найбільшої трагедії в історії посткомуністичної Румунії. Під гаслом Корупція вбиває! вони вимагали відставки
    соціал-демократичного уряду, на чолі з Віктором Понтою, та працівників місцевої
    влади, які надали дозвіл на функціонування нічного клубу, хоча клуб не відповідав
    законним умовам безпеки. І досі тривають проблеми вцілілих та сімей загиблих. У
    кримінальній справі порушені проти власників клубу, досі не був винесений вирок.


    Минулого тижня, тодішній міністр охорони здоров’я Ніколає Бенічою не прийшов
    до Генеральної прокуратури, де він був викликаний на допит в якості свідка у
    справі, пов’язаної зі способом реакції влади після пожежі, що сталася в жовтні
    2015 року. Після трагедії «Колектив» він заявив, що румунській владі не
    потрібна допомога з-за кордону для лікування поранених й що наші лікарі
    можуть успішно справитися з будь-якою ситуацією. Однак, пізніше
    Генеральна Прокуратура Румунії порушила кримінальну справу за вчинення тяжких
    вбивств, зловживання службовим становищем та порушенням правил безпеки на
    робочому місці. Це стосується медичної допомоги, наданої потерпілим, обставин,
    пов’язаних із можливими нозокоміальними інфекціями, зараженими в румунських
    лікарнях, а також дій чи бездіяльності державних службовців у зв’язку з перевезенням
    постраждалих до лікарень за кордон.


    Також, минулого тижня громадська група з міста Ясси (схід) подала
    кримінальну скаргу до Генеральної прокуратури проти Департаменту з надзвичайних
    ситуацій, на чолі з державним секретарем Раєдом Арафатом, начальником цього
    департаменту з 2007 року за приховування важливих відеодоказів з першими хвилинами
    втручання пожежників. Нам всім було відомо, наскільки хаотичне було втручання.
    З першого моменту ми підозрювали відсутність професіоналізму та співпереживання
    рятувальників, а відеодокази підтвердили наші підозри, – стверджують громадянські
    діячі, після того, як румунська газета «Лібертатя» (Свобода) представила відеозапис, невідомий досі з
    втручанням рятувальників Департаменту з надзвичайних ситуацій, які
    прибули на місці трагедії. Раєд Арафат стверджує, що він не знав про цей відеозапис
    та що не піде у відставку, але відмовиться від посади, якщо прем’єр-міністр
    вимагатиме йому цього.

  • Трагедія в Нотр-Дам

    Трагедія в Нотр-Дам

    У понеділок ввечері ця новина впала немов
    грім: сильний вогонь охопив Паризький собор
    Нотр-Дам, символ Франції і один з найбільш відвідуваних історичних пам’ятників
    у Європі. Величезне хмара диму розкинулась над містом, і попіл поширився на великій площі. Трагедія відбулася у важливий момент
    для католиків, в Страсний тиждень, які готуються до святкування Великодня. Як іронія,
    собор загорівся 15 квітня,
    коли відзначається Всесвітній день мистецтва. Завершений у 1345 році, наприкінці понад 180
    років роботи, який вважається шедевром готичного стилю, у Нотр-Дам нещодавно почались
    ремонтні роботи. Президент Франції Еммануель Макрон у супроводі
    прем’єр-міністра Едуарда Філіпа та численних громадських та приватних діячів вночі вирушив на місце катастрофи в
    соборі Нотр-Дам.




    Глава французької держави пообіцяв,
    що цей символ Парижа буде перебудований: «:Ми його
    відбудуємо разом! Він безсумнівно являє собою більшу
    частину долі Франції. Він є нашим проектом протягом багатьох років, до якого
    залучаюсь і я. Ми
    розпочинаємо публічну підписку, можливо навіть за межами наших кордонів. Ми задіємо найталановитіших людей, і я впевнений, що буде
    багато тих, хто захоче внести свій внесок. Ми відновимо Нотр-Дам.
    Французи чекають такого підходу, тому що цього наша історія заслуговує.»


    Франція знайде ресурси для відновлення Нотр-Дам, і це, мабуть, буде моментом національної солідарності, заявив
    посол Румунії в Парижі Лука Нікулеску, який охарактеризував собор як символ християнства
    та європейської культури:«У нас є зв’язок з Нотр-Дам, ми всі читали про Нотр-Дам, ми всі
    бачили фільми, в яких з’явлюється Нотр-Дам. Можливо, немає сильнішого символу Парижа та історії Парижа, ніж Нотр-Дам.
    Звичайно, конкуренція є велика, у Парижі є також Музей Лувр та
    Ейфелева Башта,
    котране така
    давня, але Notre Dame
    має майже тисячолітнє
    навантаження, собор має 800 років. Скільки
    століть історії минуло, скільки історій сталося з Нотр-Дам, про які ми знаємо.»




    Глава румунської держави Клаус Йоганніс надіслав повідомлення в якому
    зазначається, що Румунія
    є з Францією в контексті пожежі в соборі Нотр-Дам. «Зворушливі новини надходять з Парижа. Нотр-Дам, історичний
    символ європейської культури горить. Румунія є разом з Францією », – написав глава держави в соціальній
    мережі. А прем’єр-міністр Віоріка Денчіле висловила
    солідарність з
    французьким народом. «Мене засмучують страшні новини з Парижа.Собор Нотр-Дам – символ Франції та
    Європи. Мої думки спрямовані до наших французьких друзів», – написала прем’єр-міністр Денчіле.





  • Вшанування жертв «Колективу»

    Вшанування жертв «Колективу»

    Поїзд метро блокується між станціями вранці після пожежі в Бухарестському клубі Колектив. Пасажири починають взаємодіяти. Про це розповідає фільм режисера Теді Некула «Виходимо на першій станції», показаний учора увечері в Бухаресті, рівно через три роки після трагедії, яка вразила всю країну. 30 жовтня 2015 року під час концерту в Бухарестському клубі Колектив роки-групи Goodbye to Gravity, через феєрверки виникла пожежа. Сотні людей були всередині, і в клубі були одні двері. Частина жертв мали опіки; інші загинули через вдихання токсичних речовин.Всього було 64 загиблих та близько 200 отримали поранення. Згодом, майже через два роки після катастрофи, 65 жертва, молодий чоловік, наклав на себе руки через психологічну травму пережиту в клубі Колектив.

    Вшановуючи пам’ять жертв, у столиці, а також у інших великих містах Румунії, у вівторок були організовані заходи, пов’язані з відзначенням трьох років від пожежі у клубі жаху. У Бухаресті відбулася панахида за загиблими та пам’ятний марш під назвою Гітарний марш. Сотні людей зустрілись на площі Уніря, в центрі міста, а потім відправились до місця трагедії. Багато хто приєднався до них по дорозі. Зупинившись перед Клубом вони чекали, щоб годинники показали 22:30, коли трапилася катастрофа.Рідні, друзі, колеги чи прості перехожі поклали квіти та запалили свічки. Загальний стан: біль, смуток і неможливість виправити речі в політиці, в охороні здоров’я або суспільстві в цілому: Ми багато повинні навчитись з цього, і пам’ятати, що в цій країні є що змінити, і що ми можемо це зробити. «Спочатку всі переживають, але поступово все заспокоюється, і всі займаються своїми справами.

    Через три роки після трагедії нинішній міністр охорони здоров’я Соріна Пінтя зізналася, що Румунія не може впоратися з новою пожежею масштабу Колектив. У країні всього 11 ліжок для жертв з сильними опіками, а влада повинна звернутися по іноземну допомогу у випадку подібної трагедії. Також у Румунії, і в даний час, є багато барів, клубів, гуртожитків або торгових центрів, які працюють без ліцензії на пожежну безпеку. Щодо кримінальної справи, відкритої після нещастя у клубі Колектив, вона все ще перебуває в першій інстанції. Родичі та друзі жертв все ще чекають правди.

  • “Колектив” – через три роки

    “Колектив” – через три роки


    30 жовтня 2018 року сповнилися три роки від пожежі в столичному клубі Колектив, в результаті якої загинули 64 особи та більше ста було поранено. Згодом, молодий чоловік,
    поранений у пожежі, покінчив життя самогубством майже через
    два роки після трагедії. Еуджен
    Янку, голова Асоціації «Colectiv GTG 3010», батько 22-річного хлопця, який загинув після пожежі в бухарестській лікарні, заявив: Сповнилися три роки від дати пожежі, три роки від коли наші поранені намагаються одужати якомога більше, на жаль, вони втомилися від операцій, анестезій та болю.


    З медичної точки зору, система лікарень не змінилася
    в нашій країні. Відсутність медичного персоналу, ліків та обладнання є вже
    хронічними захворюваннями румунської медичної системи. Адіна Апостол, яка пережила
    трагедію в клубі Колектив, каже, що більшість тих, кому вдалося вижити після
    пожежі та лікарняних інфекцій, все ще борються з одужанням. Кому допомагає те,
    що рятувальники втручаються швидко, якщо в лікарнях немає місць, каже вона.
    Міністр охорони здоров’я Соріна Пінтя підтверджує, що зараз Румунія має лише 11
    ліжок для великих опіків, і каже, що у випадку такої трагедії, як та, що сталася
    в клубі Колектив, Румунія знову звернеться до іноземної допомоги.


    Жодна країна в Європі не може впоратися з такою
    великою кількістю жертв, як це було в клубі Колектив, стверджує міністр Пінтя.
    Через три роки після цієї трагедії, гнів батьків та жертв цієї трагедії є все
    ще живим, оскільки румунське правосуддя ще не встановило винуватих. Цього місяця
    було відновлено судовий розгляд справи «Колектив» у першій інстанції, після того, як суддя, який розглядав до тепер справу у першій
    інстанції, вийшов на пенсію.


    Було встановлено термін 9 листопада для подання доказів, і теж тоді може початися допит свідків.
    Ані що стосується захисту від пожеж Румунія
    не стоїть краще. Остання інформація від Генеральної інспекції з надзвичайних ситуацій показує, що існують ще великі проблеми стосовно видачі дозволів на пожежну безпеку в клубах, барах та ресторанах.


    Вистава на тему драми, що сталася в клубі
    Колектив, була поставлена на сцену в столичному Національному центрі
    танцю. Під назвою «153 секунди», вистава починається з розповіді вцілілої дівчини. Проект координований режисеркою Іоаною Пеун, яка зібрала свідчення жертв, а також думки соціологів та психологів, та поставила на сцену виставу про скорення
    долі та можливість зміни.
    Назва вистави«153 секунди» походить від тривалості пожежі в клубі Колектив.
    Нагадаємо, після трагедії відбулися широкомасштабні протести проти корупції центральних та місцевих
    органів влади, що призвело до відставки уряду СДП та чолі з Віктором Понтою.

  • 27 жовтня 2018 року

    ЗИМОВИЙ ЧАС -
    У ніч проти неділі Румунія переходить на зимовий час. 28 жовтня, о 4 годині
    ранку, стрілки годинника будуть переведені на годину назад і, таким чином,
    неділя стане найдовшим днем року. За даними опитування, проведеного на
    європейському рівні та опублікованому в серпні, 84% опитаних висловилися за
    скасування переходу на літній/зимовий час. Багато респондентів скаржилися на
    стомлення, запаморочення, безсоння, проблеми з концентрацією уваги та брак
    енергії, викликані зміною часу. Європейська Комісія зазначає, що держави-члени мають визначати час, який хочуть зберегти: літній або зимовий. Брюссель вимагає від країн ЄС повідомити про свій вибір не пізніше кінця квітня 2019 року і, якщо запропонованого Брюсселем графіку буде дотримано 31 березня наступного року буде останній обов’язковий перехід на літній час. Країни ЄС в даний час
    поділені на три різні часові пояси: західноєвропейський, середньоєвропейський
    та східноєвропейський, за яким живе й Румунія.




    ВІЗИТ – Cпільні румунсько-канадські навчання та
    повітряні місії проходять чудово, – у суботузаявив командувач Королівських Військово-повітряних сил Канади, генерал-лейтенант
    Александр Майнзінгер після відвідування 57-ої авіабази імені Міхаїла Когелнічану, що знаходиться на південному сході Румунії. Він зустрівся з командувачем Військово-повітряними
    силами Румунії, генералом Повітряної Флотилії Віорелом Пане та з
    пілотами канадського загону, дислокованого на авіабазі. Загін, що
    складається з 135 військовослужбовців, перебуває в Румунії для участі, разом з
    румунськими пілотами, у місії повітряної поліції НАТО, забезпечуючи охорону повітряного
    простору Румунії.




    ТРАГЕДІЯ – У
    суботу та неділю в столичному Національному центрі танцю відбудеться показ вистави,
    поставленої на основі реальних подій, зокрема трагедії унаслідок великої пожежі
    три роки тому в бухарестському рок-клубі «Колектив». Вона називається «153
    секунди» і починається з розповіді дівчини, котра дивом вижила у нищівний пожежі.
    Проект здійснила режисерка Йоана Пеун, яка зібрала історії жертв і думки
    соціологів та психологів, і поставила виставу про втрату надії та можливість
    зміни. Назва вистави «153 секунди» походить від часу, скільки тривала пожежа у рок-клубі, яка забрала життя 65 людей. У вівторок, 30 жовтня, виповнюється 3
    роки з дня трагедії в Бухаресті. Нагадаємо, що вона викликала масштабні
    протести проти корупції в центральних та місцевих органах влади, які спричинили
    відставку уряду СДП на чолі з Віктором Понтою. На жаль, розгляд цієї справи на
    теперішній час не завершено, а винуватці не покарані.




    ЗГУРТУВАННЯ ЄС -
    Після вступу до Європейського Союзу в 2007 році Румунії було виділено понад 45
    мільярдів євро коштів з європейських фондів для власного розвитку, – заявила Комісар
    ЄС з регіональної політики, румунка Коріна Крецу. За її словами, політика
    згуртування є запорукою підвищення якості життя європейських громадян, а її
    результати добре видно в Румунії. Коріна Крецу наступного тижня здійснить
    офіційний візит до Румунії де зустрінеться представниками румунської влади та
    візьме участь у двох конференціях на тему майбутнього європейської політики
    згуртування.




    ОПИТУВАННЯ – 84%
    румунів вважають себе патріотами і приблизно стільки же кажуть, що наруга над
    державними символами, зокрема над Державним Гербом, Державним Прапором або
    Державним Гімном має каратися позбавленням волі, а не адміністративним штрафом.
    Згідно з опитуванням, проведеним компанією CURS, три чверті румунів кажуть, що
    знають назви установ або імена історичних постатей, які побудували Велику
    Румунію. Серед найбільш згаданих особистостей налічуються король Фердінанд,
    сім’я Бретіану або маршал Александр Авереску.




    АЧС – Спалах
    африканської чуми свиней у суботу був підтверджений в особистому
    підсобному господарстві мешканця повіту Вранча (схід). Про це сьогодні
    повідомила Національна служба санітарної ветеринарії та безпечності харчових
    продуктів. На місці було запроваджено карантин та здійснено комплекс заходів із
    локалізації та ліквідації хвороби. Для виявлення та попередження спроб
    перевезення хворих тварин або продуктів зі свинини на дорогах були виставлені
    карантинні поліцейсько-ветеринарні пости. Нагадаємо, що станом на сьогодні у Румунії зафіксовано більше 1000 спалахів свинячої лихоманки у 14
    повітах, а загальна кількість забитих свиней перевищує 350 тис. голів. Румунія
    звернулася за підтримкою ЄС для відшкодування завданих вірусом збитків
    тваринникам.

    ТЕНІС
    – Румунський тенісист Маріус Копіл вийшов у фінал турніру ATP у
    Базелі з призовим фондом в майже 2 млн. євро. У суботу, в поєдинку
    1/2 фіналу Марус з рахунком 6:3, 6:7, 6:4 обіграв німця Александра Зверєва. Для
    румуна це буде другий фінал на турнірах Асоціації тенісистів-професіоналів (ATP) і другий в цьому році,
    після фінального поєдинку на турнірі в Софії. У фіналі Маріус Копіл зіграє проти переможця пари Роджер
    Федерер – Данило Медведєв. За підсумками турніру в Базелі румунський тенісист
    увійде до ТОП-70 в оновленому рейтингу ATP