Tag: природа

Ми подамось сьогодні на північ Румунії, і загостимо до Бістріца-несеудського повіту. Вирушаючи з Бістріци, місто, побудоване за типом німецького бургу, цінний історичний центр, перша документальна згадка, якого сягає 1264 року, ми відправимось у гірську частину повіту. Ми розповімо вам про велике водосховище на курорті Колібіца, яке також називається море в горах», і також ознайомимось з перевалом Тіхуца, прохід з Трансільванії до Буковини.

Сьогодні нашим гідом буде Клавдіа Андрон, президент Асоціації з розвитку туризму «Турист в Бістріца-несеудському повіті: Перш за все, щоб побачити красу Румунії ви повинні прибути до нас восени. Я б рекомендувала осінній відпочинок в Бістріца-несеудському повіті. Тепер ми пожинаємо плоди, і природа дуже красива в цьому регіоні. У нас є гори, гірське море – дуже велике озеро, Колібіца, і щоб побачити всю красу цієї країни та цього краю слід прийти восени».

Клавдія Андрон радить почати відпочинок в місті Бістріца, повітовий центр. Тут ви відвідаєте Будинок срібняка, пам’ятник архітектури раннього Відродження, і Вежу бондарів, яка збереглася із старої фортеці Бістріца (XV-XVI ст.). Ви побачите, представницькі будівлі, такі як Євангельська церква, Синагога Бістріца, Повітовий музей, Палац культури або Будинок Йоганнеса Лапічіда – найдавніша будівля в Бістріці: «Я рекомендую вам відвідати Вежу євангельської церкви, найвища вежа в Трансільванії. Наші сакси в Бістріці були дуже хитрими. Більше 100 років тому, коли вони підняли цю вежу, вони обдурили людей з міста Сібіу, які прийшли виміряти висоту нашої вежі вночі. Вони виміряли її ниткою, а наші люди відрізали їх нитку на два метри. Коли вони прибули до Сібіу, їхня вежа була нижчою від нашої. Ви повинні піднятися на вежу, щоб побачити красу міста та невеликого саксонського Бурга, оскільки рідко зустрічається так добре збереженим. Потім я рекомендую вам відвідати наші традиційні ресторани в пішохідній зоні та євангельської церкви, щоб відчути смак осені. Якщо ви приїдете в суботу, відвідайте місцевий базар «Зроблено в Бістріца- Несеуд». Ви знайдете традиційні продукти з усіма місцевими інгредієнтами. Це досвід, який не слід пропустити в Бістріці. Отже, в суботу, з 9:00 до 14:00, на площі, що навколо Євангельської церкви, є цей невеликий ярмарок традиційних продуктів.

У Бістріці вже відбулись дві осінні події. Осінній фестиваль та Октоберфест. Але в Століття Великого Об’єднання, у місті відбуваються багато подій, особливо культурні: музика, поезія, театр. Навіть у сільській місцевості таких подій не бракує, і часто проводяться ярмарки, в яких рекламуються народні умільці. Клавдія Андрон натякає, що, виїжджаючи з міста, ми направляємось до гірської частини округу. Перша зупинка … «Курорт Колібіца, де море в горах, де природа видовищна, що ви не побачите в іншому місці. Ліс змінює колір в ці дні і виглядає більш красиво, ніж будь-коли. Я також рекомендую відправитись в гори Родней. Ви повинні вийти в гори, тому що є вражаючі пейзажі. Ми можемо відправити туристів і до перевалу Тіхуца. Тепер ми фактично збільшили можливості проживання в цьому регіоні. У нас дуже добрі туристичні послуги. За останні три роки дуже розвинувся перевал Тіхуца. Ви не повинні пропустити відвідування тамтешнього монастиря. Його історія особлива. Він побудований, як опозиція Замку Графа Дракули, в 1976 році. Роль монастиря -захищати від злих духів замку. Ви повинні послухати ці місцеві розповіді.

Тіхуца – гірський перевал на висоті близько 1200 метрів, що з’єднує Трансільванію з Молдовою. Пейзаж є особливим, але місце також приваблює Легенда про Дракулу. Письменник Брам Стокер уявив подорож свого персонажа Джонатана Харкера, цими місцями. І також тут є готель замок, названий на честь графа вампіра. Перед ним знаходиться статуя письменника Брема Стокера, споруджена 2 роки тому, в присутності тодішнього ірландського посла в Бухаресті.

Клавдія Андрон, президент Асоціації з розвитку туризму Турист в Бістріца-Несеуд спілкувалася з багатьма туристами. За останні чотири роки кількість тих, хто прибуває до Бістріца-Несеуд, постійно зростає: Це новий туристичний напрям. Нещодавно ми тільки почали повністю використовувати наш туристичний потенціал, і в цьому напрямку Асоціація з розвитку туризму Турист в Бістріца-Несеуд дуже сильно працювала. Перш за все ми хотіли, щоб наші люди знали про туристичний потенціал нашого регіону. Це тепер спостерігається в зростаючому числі туристів, які щороку прибувають до нас. Вони здебільшого перебувають у нас три дні. На міжнародних туристичних ярмарках, які я відвідала, я бачила, що там шукають напрямки, де турист може пережити місцевий досвід. Вони хочуть побачити, що ми їмо, як ми живемо. Бістріца-Несеуд пропонує таку можливість, і, отже, є найбільш популярним туристичним місцем призначення. Тут, якщо ви любите природу, ви знайдете природу. Якщо вам подобається традиція, то можете піти в села, де можна побачити давні предмети, і людей, які носять народні костюми. Це незабутній досвід для тих, хто хоче побачити, як румуни жили в минулому.

Ми продовжуємо серію матеріалів, присвячених нашому конкурсу з призами Алба-Юлія – місто об’єднання. Ми повертаємося сьогодні на південний захід Трансільванії, щоб ознайомитись з одним з європейських міст з довгостроковим туристичним та комерційним брендом. Інша столиця, разом із вітанням Ласкаво просимо до найбільшої фортеці Румунії!, є месиджами за якими просувається Алба- Юлія.

Ми запитали Кармен Прежа, радник Центру туристичної інформації та просування в Алба-Юлія, як виглядає це місто у 2018 році: Перш за все, ми раді вітати гостей. Ми раді бути в центрі уваги всієї країни, і ми очікуємо туристів з великою кількістю інформації та подій. Як тільки ви прибудете до міста Алба-Юлія, є багато інформації, яку ми можемо надати на нашому веб-сайті turism.apulum.ro. Тут завантажений весь календар подій. Можливо, в даний час, це набагато простіший спосіб спілкування для іноземних та румунських туристів. На цьому сайті знаходиться графік подій, що відбуваються в місті. Ми з нетерпінням чекаємо вас в Алба-Юлія, щоб відкрити нашу тисячолітню історію.

В даний час в межах фортеці втілюються кілька проектів,стверджує Кармен Прежа, радник з туризму в рамках Національного туристично-інформаційного центру в Алба-Юлія: Один з них називається Відкрийте для себе культурну спадщину Альба- Юлії. Усі 64 туристичних визначних пам’яток, виявлених в Альба-Юлії, включені в проект, який передбачає встановлення табличок QR (Quick Response). Таким чином, туристи будуть знаходитись між старим та новим. За допомогою смартфону ці таблички скануються. Кожна відправить туриста в історію туробєктку, в якому він знаходиться. У фортеці проходять фестивалі старої та нової музики, театральні і кінофестивалі. Ми також пропонуємо заходи для людей похилого віку та дітей.

Туристично- інформаційний пункт знаходиться перед православним собором коронації. Ось як вас будуть зустрічати: По-перше, ми покажемо їм карту міста. Як правило, туристи вражені розміром кріпості, яка має 110 га. Ми реалізували проекти, підтримані європейською спільнотою. Потім ми представляємо об’єкти, які можна відвідати, їх історію та події, які відбуваються. Ми допомагаємо туристам знайти житло. Ми можемо запропонувати, в яких ресторанах вони можуть їсти, відповідно до їх вимог. Ми допоможемо придбати квитки і надамо будь-яку іншу інформацію, корисну для їх подорожей. Наші матеріали надруковані румунською, німецькою та англійською мовами. Англійською та німецькою розмовляє більшість наших туристів. Крім того, одна з наших колег розмовляє грецькою, ми також говоримо по-італійськи. Тож ми можемо допомогти туристам будь-якої національності».

Туристів вражає краса фортеці Алба-Юлія. Вона має сім бастіонів та фортифікаційні споруди, пристосовані до військової техніки того часу. Вхід здійснюється через шість воріт, які, в основному, прикрашені статуями та рельєфами. А ті, хто відвідує місто та хочуть зупинитися в Алба-Юлія, можуть скористатися різноманітними пропозиціями проживання. Один з готелів, побудований в 1972 році, три з половиною роки тому був відновлений з нуля. Юлія Гуш, менеджер з маркетингу готелю Трансільванія в Алба-Юлія розповідає: Туристи проживатимуть у традиційному для Алба-Юлії місці, але вони матимуть комфорт, який очікують, особливо, коли ми говоримо про пересічних туристів. Іноземні туристи переконаються, що і в Румунії можна чудово провести канікули. Ми тільки що отримали нагороду Top Hotel Awards за один з кращих готелів, і ми раді, що в місті об’єднання туристи можуть отримати послуги за міжнародними стандартами. У нас також є численні пропозиції. Залежить від періоду, коли туристи приїжджають, і від обраних послуг. Ми можемо запропонувати пакети, які включають і харчування та екскурсії до визначних пам’яток району. Ми в цьому році прийняли сімейні групи. Є сім’ї, які проводять відпустку разом. Ми створюємо для них програму, щоб переконати їх чому місто Алба -Юлія цікаве, від історії, до природи та культури. Багато хто з туристів питає про порцеляни. Ми направляємо їх до магазинів виробників, де вони можуть придбати унікальні сувеніри.

Але чому туристи відвідують місто Алба- Юлія? Юлія Гуш, менеджер з маркетингу готелю Трансільванія розповідає: Перш за все, завдяки всім фестивалям, які Алба- Юлія проводить у літній час. Алба Фест щойно закінчився, це концерти та вистави впродовж трьох днів. Все літо у нас відбуваються музичні та кінофестивалі. Є численні події, у яких молодь може взяти участь. Крім того, околиці Альби-Юлія пропонують безліч можливостей для проведення часу на природі. У нас є річка Муреш для любителів катання на човнах. У нас є резерват у Четатя, що є єдиним місцем у світі, де можна практикувати каньйонінг. Всього за три кілометри від нашого готелю є дендрологічний парк. Це чудове місце для прогулянок або їзди на велосипеді. У нас є парк пригод, і 1 липня буде відкрито аквапарк.

Туристи з усього світу прибувають в Алба-Юлія, продовжує Кармен Прежа, радник Національного центру інформації і туристичного просування Алба-Юлія: У нас є задоволення від зустрічі з туристами з дуже екзотичних місць: Перу, Чилі, Нова Зеландія, Японія. З Європи переважають туристи із західних країн. Ми раді, що як тільки вони приходять до нас, вони дивуються і насолоджуються всім. Так чи інакше, громадяни Заходу виявляють в Румунії ті корені, які вони самі втратили впродовж часу. Я пам’ятаю пару американських туристів, які прибули в Румунію на два тижні. Вони два місяці прожили в Румунії, прибули до нашого центру і ми розповідали більше двох годин. Їм все подобалось і не хотіли відбувати. Ми з нетерпінням чекаємо туристів в Алба- Юлія, не тільки в цей спеціальний рік, але й в будь-який час.

Наостанок, нагадаємо вам, що дата завершення нашого конкурсу – 30 червня 2018 року. Бажаємо вам успіху!

Відомий своїми природними скарбами, Карпато-Дунайський регіон знаходиться у великій небезпеці через екологічні злочини, попереджає Програма Організації Об’єднаних Націй з навколишнього середовища, Міжнародна організація WWF і науково-дослідний центр «Eurac Research». Незаконні рубки лісу, торгівля дикими тваринами і осетровими, впорядкування гірських річок загрожують біорізноманіттю цього регіону, незважаючи на європейське та міжнародне законодавство з охорони природи. У цьому році 24 000 га пралісів в Румунії, разом з іншими 5,500 га букових лісів та старовікові ліси Карпат та Поділля були включені до Списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО через велике їхнє природне багатство. Крім того, карпатські ліси зберігають найбільші популяції великих хижаків, які, хоча і захищені міжнародними законами і угодами ЄС, як і раніше стикаються з браконьєрством. В даний час WWF Румунія працює в цьому регіоні вже більше 10 років, здійснюючи проекти із збереження біологічного різноманіття, дикої природи та природних екосистем.

Генеральний директор WWF Румунія Орієта Гуля зазначила: «Румунія має великі площі незайманих лісів. Всесвітній фонд дикої природи Румунії, разом з іншими екологічними організаціями, почав масштабний процес ідентифікації цих областей. Ми почали з близько 200 000 га, 6-7 років тому. Потім ми почали оцінку на терені і систематично скануємо площі, але включення цих площ (підтверджені на основі наукових критеріїв, як незаймані ліси) до Каталогу незайманих лісів, який був створений в минулому році, є важким. Там, де є державні ліси процес трохи простіший, вони переходять безпосередньо під сувору охорону, але там, де приватні ліси процес зазнає перешкод, тому що власники лісу дають дуже важко згоду, щоб ці ліси були захищені. Тому, щоб захистити ліси, які увійдуть до Каталогу і полегшити цей процес, необхідні також компенсаційні заходи для приватних власників. Відтак ми стикаємося з явищем незаконної вирубки. Незважаючи на те, що було зроблено багато демаршів, проблема зменшилася за рахунок контролю і за рахунок більш ретельного моніторингу лісогосподарських робіт, але все-таки є незаконні рубки лісу. Тому необхідно, щоб Румунія створила Інспектора лісу, тобто систему відстеження деревини, яка дозволяє ідентифікувати в реальний час такі ситуації і втручатися. Тобто контроль і втручання.

В останні три десятиліття улови осетрових знизилися більш ніж на 99% у всьому світі через серйозні зниження популяцій цього виду. Однак у басейні Дунаю живуть останні популяції осетрів на всьому континенті. З метою захисту цього виду, в минулому році заборона на осетрову риболовлю було подовжено ще на п’ять років. З шести видів осетрових в Дунаї, один зник повністю, в той час як інші перебувають під загрозою зникнення. Орієта Гуля, генеральний директор WWF Румунія розповідає: «Вилов осетрових заборонений. Спеціальні дозволи надаються лише для наукових досліджень. Проте, ми стикаємося з явищем браконьєрства і ще багато чого потрібно зробити щодо контролю. Існує доповідь, яку ми опублікували в останні роки, пов’язана з незаконною торгівлею ікрою, ми конфіскували, рік тому велику кількість м’яса та ікри. Отож прикордонна поліція докладає значних зусиль в цьому відношенні, але зусилля повинні бути скоординовані і слід працювати з риболовецькими громадами вздовж Дунаю. Тут існує також соціальна проблема, оскільки браконьєрство виступає як засіб поповнення матеріальних ресурсів у цих громадах. Таким чином, ми повинні втрутитися з усіма видами можливостей, механізмами, за допомогою, яких схильні порушувати закон повинні мати інші варіанти для всього свого доходу.

Спеціалісти також попереджають про зникнення диких птахів, захищених видів у Придунайсько- Карпатському регіоні. Десятки мільйонів птахів незаконно гинуть в регіоні Середземного моря, кожен рік це явище поширюється і в Румунії. Орієта Гуля: Цього року були конфісковані в Італії, від двох італійських мисливців, птахи застрелені в Румунії. Ми говоримо про маленьких птахів, які прилітають до країн Західної Європи. Деякі птахи захищені міжнародними законами. На кордоні з Угорщиною було конфісковано кілька тисяч птахів. Схоже, в західних країнах, особливо в Італії, існує попит, оскільки ці птахи споживаються як делікатеси в розкішних ресторанах. Вплив є руйнівним на популяції цих маленьких птахів, які також відіграють свою роль у екосистемі.

Дунайсько-Карпатський регіон, який вважається одним з найважливіших екологічних регіонів у світі, потребує стійкого управління та більш тісної співпраці між національними агенціями та країнами регіону щодо обміну інформаціями та застосування закону. Крім того, необхідна також застосування законів Союзу про дику природу, включно План дій Європейського Союзу проти торгівлі дикими видами.

Ми чуємо все більше і більше про проекти реабілітації громадських просторів. І там де намір посилення міської якості переплітається з бажанням виховувати через гру, ми спостерігаємо несподівані досягнення. Один з них буде відкрито в місті Тімішоара в найкоротший час, тобто з наступної весни чекають бенефіціарів. Це аквапарковий експериментальний центр для дітей під назвою Aquapic, де діти та дорослі можуть насолоджуватися пригодами поміж краплі, як оголосили ініціатори проекту. Через 100 років після його будівництва, один зі стічних басейнів на заводі промислової води в Тімішоарі був влаштований, щоб стати сценою конкурсів моделізму та експериментів, пов’язаних з плаванням тіл.

Це була щаслива зустріч між асоціацією з відновлення громадського простору, Urban Survey і місцевою водопровідною компанією Фонд Aquademica, обидві поставили собі за мету перетворити простір, який не використано в місці, де діти вчитимуться про воду та довкілля через експерименти, як розповіла нам Віолета Міхалаке, директор Асоціації Urban Survey, відповідальна за громадські зв’язки в рамках проекту Aquapic: «Завод з виробництва промислової води знаходиться тепер у житловому районі міста, 100-річна будівля, в стилі Art Nouveau, побудована за проектом головного архітектора міста Ласло Секелі, який залишив свій відбиток на розвитку міста Тімішоари, і яка оточена прекрасним парком близько у 3 га, з рослинністю, двома стічними басейнами. Це виняткове місце! Зміни, які ми запропонували в проекті, були спрямовані на влаштування більшої частини парку, майже 2 га, де ми розмістили різні гральні обладнання, де діти дізнаються про воду, про вплив води на різні процеси, про речі, які вони вже вивчають у школі або в дитячому садку, наприклад, кругообіг води у природі, але в нашому парку ці речі будуть пояснені більш приємним і жартівливим способом. Розповідатимемо навіть про процеси, які не навчаються в школі, як греблі, чому відбуваються повені, і все це пояснюватиметься шляхом великомасштабного обладнання, де діти просто експериментуватимуть і гратимуться, адже це ідея всього парку. Експериментувати і гратись, і таким чином, навчитися наблизитись до навколишнього середовища і любити його».

Відновлена за оригінальною моделлю 100-річна будівля була перетворена на живий музей. Деталі подає Віолета Міхалаке: Ми зберегли все, що було всередині, обладнання, машини, клапани, все, що існувало з моменту її введення в експлуатацію в 1916 році, і ми намагалися перетворити цей Завод води на дружнє місце, де як маленькі, так і дорослі могли б зрозуміти, що таке промисловий водяний завод, як він працював, і зрозуміти цей технологічний процес промислового виробництва води, технологічний процес, який в даний час є історією, адже промислова вода більше не виробляється.

Цей експериментальний центр Aquapic для дітей очікує своїх відвідувачів з весни, а це пов’язано з тим, що використання води під відкритим небом та експерименти можуть проходити лише в теплий сезон. Ми запросили Віолету Міхалаке розповісти про деякі експерименти, якими діти можуть насолоджуватися в парку: Є багато експериментів. Наприклад, у нас буде спецобладнання ловити відходи з каналізації. Це дасть змогу дітям дізнатися, що ми можемо кидати в канал, і що ні. Тобто лише такі предмети, які каналізаційна система може обробляти. Це є метою однієї з установок. У них буде також етап, коли вони навчатимуться переробляти речі, які кидаються у каналізацію. Інша установка називається Безліч запитань, яка має форму краплі води. Діти матимуть різноманітні запитання та відповіді, і, через введення в дію різних частин обладнання, вони зможуть знайти правильну відповідь на різні екологічні питання.

Крім того, міні-лабораторія, створена в павільйоні усередині заводу, відкриє двері в захоплюючий світ хімічних експериментів. Ми можемо лише сказати, що Експериментальний центр Aquapic для дітей призначений дітям віком від 5 до 12 років.

Карпатські гори
простягаються на 1500 км на території восьми держав та займають друге місце по
величині в Європі, після Альп. Карпати – це унікальний природний ресурс з
високою біологічною цінністю, важливим середовищем існування та притулком для
багатьох видів рослин та тварин, що знаходяться під загрозою зникнення, а також
має найбільшу в Європі площу пралісів.

У цих горах
знаходяться більше 300 тис. га незайманих лісів, невелика частина лісової
площі, яка колись покривала Європу. До них належать понад 100 тис. гектарів
букових лісів у Східній Словаччині та Західній Україні, що є частиною спадщини
ЮНЕСКО, а також одна з небагатьох ділянок незайманих лісових ландшафтів в
Європі, що знаходяться в Південних Карпатах Румунії. Слід підкреслити, що в
цьому році до Всесвітньої природної спадщини ЮНЕСКО було включено понад 24 тис.
га букових лісів Румунії. Проте Карпати продовжують перебувати під загрозою
людського втручання шляхом фрагментації біотопів, зникнення багатьох видів
рослин і тварин, зміни та антропогенізації природних ландшафтів або знищення
гірських річок.

Для боротьби з
цими явищами країни Карпатського регіону 14 років тому вирішили налагодити
співпрацю для захисту та сталого розвитку Карпат, заклавши основи Карпатської
конвенції.

У середині жовтня на угорському курорті Ліллафюред відбулася п’ята
Конференція сторін Конвенції про захист та сталий розвиток Карпат. У ній взяла участь й Аліна Сас, громадський менеджер в Брашовській повітовій раді.
«Карпатська конвенція була ратифікована Румунією в 2006 році. Це домовленість, укладена між країнами, котрі
перетинають Карпатські гори: Україною, Словаччиною, Угорщиною, Сербією, Польщєю
та Румунією і має на меті налагодити єдиний підхід до Карпат як до єдиного
цілого, без конкуренції та кордонів. Сторони намагаються забезпечити належне
управління культурними та природними ресурсами, можливості для створення
робочих місць, передусім для тих, хто проживає в Карпатських горах. Конвенція
сама по собі має вісім тематичних робочих груп: стале збереження
біорізноманіття, просторовий розвиток, сільське господарство і розвиток
сільських районів, збалансоване управління лісами, промисловістю, транспортом
та інфраструктурою, сталий туризм, культура й традиції та адаптація до
кліматичних змін. На додаток до цих восьми робочих груп, Конвенція має чотири
протоколи: протокол про стале використання та збереження біологічного
різноманіття, протокол про стале управління лісами, протокол про сталий
розвиток туризму і протокол про сталий розвиток транспорту. В основному під час зустрічі Сторін, яка проводиться раз на 3 роки, було взято кожен протокол
окремо, кожна стаття Конвенції, і представлено позитивні аспекти, вжиті кроки і
що має бути зроблено надалі. Кожна країна представляє зроблене на своїй
території.»

Починаючи з цього року на території Румунії запрацювало Бюро Платформи з
питань співпраці в сфері сталого
туризму в рамках Карпатської конвенції, перше на національному рівні і третє в
регіоні після України та Польщі. Тут буде проведено ряд заходів, спрямованих на
використання величезного потенціалу Карпат та визначення оптимальних шляхів
співпраці у сфері туризму між усіма зацікавленими сторонами, які розгортають
свою діяльність в гірській місцевості Румунії. Розповідає Аліна Сас: «Ми
презентували в Угорщині, Ліллафюреді, план роботи, яку плануємо здійснити
з 2017 по 2020 роки, що має п’ять
загальних цілей, серед яких і створення
та управління базою даних, до якої буде постійно внесено інформацію про
проекти, що розробляються або здійснюються в гірській місцевості, наявні джерела фінансування тощо. Таким чином, всі адміністративно-територіальні
одиниці, всі НУО на рівні Румунії та уздовж
всієї карпатської дуги матимуть доступ до інформації про проекти, які
були здійснені у гірській місцевості, з тим щоб уникнути дублювання, а також
мати позитивні приклади. На додаток до цих п’яти загальних завдань, ми
визначили 15 з 27 видів діяльності, які були включені до Плану національних дій
та 9 з 24 заходів, включених до Плану спільних дій країн-учасниць. Ці два плани
дій (національний та спільний), в дійсності є стрижнем стратегії сталого
розвитку туризму. Ця стратегія створює загальні рамки, визначає заходи, які
мають бути вжиті в Карпатських горах і кожна країна, в залежності від ступеня
розвитку, має встановити що потрібно зробити. Таким чином, ми хочемо досягти
однакового рівня розвитку.»

Важливий внесок у
впровадження Карпатської конвенції зробила й румунська філія міжнародної
організації «Всесвітній фонд дикої природи» (WWF), яка розробила та впровадила численні проекти, про які
розповідає Крістіан Пап координатор регіонального проекту «Природоохоронні
території» WWF-Румунія: «Ми мали проект, впроваджений на території всього
Карпатського екорегіону, в рамках якого обговорили питання сталого
використання природних ресурсів. Мова йде про ліси, різні види рослин і тварин,
воду тощо. У даний час ми маємо проект, спрямований на сталий розвиток
інфраструктури на рівні Карпат. У ньому нашими стратегічними партнерами є Міністерство
навколишнього середовища та Міністерство транспорту, і ми прагнемо, наприклад,
будівництва автострад з урахуванням в тому числі й руху великих
тварин в районах з високим рівнем біорізноманіття. Ми маємо на увазі так-вані екодуки
(тунелі, що дозволяють тваринам безпечно перетинати автомобільні дороги) або
інші заходи, спрямовані на зменшення впливу автотрас на життя великих хижаків.
З іншого боку були зроблені важливі кроки до ідентифікації незайманих лісів та
їх захисту. Ми також активно працюємо над наслідками зміни клімату. Два тижні тому
в Угорщині, наприклад, була прийнята
нова редакція Конвенції, що включає нову статтю, в якій Сторони визнають уразливість
Карпат до зміни клімату. Ця стаття зобов’язує Сторони Конвенції вжити заходів
для пом’якшення наслідків зміни клімату, таких як, наприклад, скорочення
викидів парникових газів. У той же час, вона зобов’язує Сторони вживати заходів
для адаптації до наслідків зміни клімату, з якими ми вже стикаємося.»

Представники семи держав, присутні на
зустрічі в Угорщині зійшлись на необхідності продовження співпраці та докладання
спільних зусиль для вирішення нових викликів у Карпатському регіоні. Шоста
Конференція Сторін Карпатської конвенції відбудеться в 2020 році у Польщі.

Туристичний потенціал Румунії отримав високу оцінку в статті, опублікованій минулого місяця американським сайтом The Huffington Post, в якій йдеться, що Румунію можна вважати «найкрасивішою країною в Європі». Звичайно, однією з сильних сторін румунського туризму є села в історичних провінціях, таких як Буковина, Марамуреш і Трансільванія.

Кількість міні-готелів і пансіонатів збільшилася одночасно зі зростанням кількості туристів, які хотіли б відпочити в затишному місці і помилуватися роботою румунських народних умільців. Кетелін Катане, представник Національної асоціації сільського, екологічного і культурного туризму (ANTREC) говорить, що ми могли б почати нашу подорож у світ румунського села в Трансільванії з короткого огляду сакських фортець в зоні Кріць та Віскрі. Там існує парафіяльний будинок, перетворений в готель, де можна взяти участь в роботі ремісників, а турист може насолодитися унікальною місцевою кухнею. Після цього ви можете відправитися в подорож по Сігішоарі, Руп’я, Віскрі, Саскізу.

Якщо турист цікавиться румунським узбережжям Чорного моря, він може здійснити екскурсію і по дельті Дунаю для спостереження за птахами або відвідати громаду руських-ліпован. Рекомендації персоналізовані відповідно до уподобань, але є спеціальні програми з травня по жовтень, листопад, більш вільні періоди для власників пансіонатів. Крістіан Катане: Є спеціальні пакети, в яких ми пропонуємо п’ять ночей плюс безкоштовну ніч або обід, таким чином, нагороджуючи туристів, які цікавляться сільським туризмом. Багато туристів цікавляться спеціальними програмами «Відпочинок на селі», організованими в травні-червні і жовтні-листопаді. Ми дуже добре працюємо з туристичними агентствами і туроператорами як в країні, так і за кордоном. Іноземні туристи приїжджають в основному із заходу, це Австрія, Німеччина, Франція. Французи беруть участь в наших програмах дегустації вин, цікавляться класичними маршрутами в повітах Бузеу або навіть в Прахова. З іншого боку, німці та австрійці цікавляться сакською культурою, боярськими особняками і Трансільванією. Нам дуже допомагає, що стосується туристів з Англії, той факт, що Румунія була згадана в передачі «Самотня планета» з Трансільванією, як рекомендований регіон для відвідування іноземними туристами.

Прибувши в пансіонати немає мовного бар’єру, продовжує Крістіан Катане, представник ANTREC: «Багато власників готелів і пансіонатів вдосконалюються. Було проведено багато курсів по поліпшенню туристичних послуг іноземними мовами. Ми дуже цінуємо і хвалимо підвищення ефективності роботи співробітників сільського туризму. У нас є гіди на іноземних мовах: німецькою, французькою, англійською. Ми також помітили збільшення числа туристів з Росії та країн Балтії».

Тепер ми прямуємо в Прежмер, що в центрі Румунії, всього в 15 кілометрах від Брашова. Крім чарівності сільської атмосфери, ви знайдете в селі укріплену церкву 13 століття. У цій церкві ви також зможете побачити орган, який був відомий у всій Трансільванії в сімнадцятому столітті. Від Міхаєле Сіма, працівника мерії Прежмер ми дізналися, що в літні місяці і ранню осінь щонеділі в церкві проводяться концерти класичної музики або органної музики: «Прежмер є одним з важливих населених пунктів повіту Брашов. Дорожня інфраструктура допомагає нам, і у нас є дві дороги від Брашова, близько 15 км. Так що не дуже важко потрапити до нас. Як тільки прибувають в Прежмер, туристи дізнаються про місцеву історичну спадщину. Я маю на увазі укріплену церкву, пам’ятник ЮНЕСКО. Це головна визначна пам’ятка нашої місцевості, побудована з 1211 року тевтонськими лицарями. Ще одна визначна пам’ятка – це Православна Церква Святих Апостолів Петра і Павла. Якщо говорити про природні переваги нашої місцевості, тут можна займатися рекреаційним туризмом, тому що повітря дуже чисте, води також чисті, і як аргумент для цього тут можна побачити гнізда лелек, які, як кажуть, знаходяться тільки там, де повітря дуже чисте» .

У Прежмері, крім церкви-фортеці, збереглися кулінарні рецепти, принаймні такі ж старі. Караван млинців в Прежмері – щорічний захід, організований навесні з великим успіхом: «Кухня Прежмер – дуже цікаве поєднання традиційної сакської і румунської кухні. Звичайно, є багато видів їжі, і пансіонати заманюють своїх туристів цими ласощами. Я можу перерахувати різні млинці: млинці з м’ясом, млинці на основі сиру і млинці з різними варенням

.Отже приїжджайте в ці місця, щоб насолодитись старими традиціями, побачити історичні пам’ятники, помилуватися народними майстрами і прекрасними пейзажами. Ціни на проживання доступні всім, а місцеві страви просто чудові

Уподібнене тривалий час до добровільної праці, нав’язаної комуністичним режимом і
тому відкинуте, волонтерство почало стрімко розвиватися в Румунії в останні
роки. Нове покоління, менш зачеплене комунізмом та мабуть під впливом програм
ЄС, що заохочують соціальне залучення молоді,
почало займатися волонтерством в декількох сферах: екології, культури,
соціальної взаємодопомоги.

Важливу роль у відродженні волонтерства зіграв і
присвячений йому в 2014 році закон. Згідно з цим нормативно-правовим актом
навіть якщо діяльність і договір про волонтерство не зараховується до трудового стажу, вони визнані як професійний
досвід. Отже, молоді волонтери можуть навести цей аргумент на свою користь під
час співбесіди з можливим наймачем.

Однак, крім усього цього, волонтерство виявилося останнім часом засобом
об’єднання енергії громад, які прагнуть самі щось зробити і не чекати допомоги
від держави. Прикладом в цьому сенсі є нещодавня акція, проведена Асоціацією
АртТур Румунія спільно з Національним центром інформування та просування
туризму Передял і Салвамонт Передял. Більше 150 волонтерів взяли участь у
відновленні 19 маршрутів на чотирьох гірських масивах: Баюл, Пятра Маре,
Постевару і Бучедж. Отже в основу цієї ініціативи лягли любов до гір і бажання
спонукати й інших до відвідування гірських масивів.

Утім і головний організатор
Октавіан Бодрон, заступник голови Асоціації туристичної реклами АртТур,
натхненний тим же у всіх заходах, здійснених його асоціацією. «Я дуже люблю
гори, мені подобається проводити в горах вільний час і просувати різні регіони
країни. Мені б дуже хотілося, щоб ми забезпечували краще інформування, краще
орієнтування в горах, з тим, щоб якомога більше скоротити ризик туриста
заблукати і збільшити радість туриста під час прогулянок на свіжому повітрі та
безпечними маршрутами. Турист має бути поінформований перед походом в гори і
заздалегідь готовий до можливих ​​небезпек на маршруті.»

Ентузіазмом Октавіана Бодрона заразилися й інші молоді люди, які вирішили
проводити вільний від міської метушні
час не в клубах, а в горах та допомагаючи іншим. Серед них і Йонела. «Я,
власне, є співробітницею Асоціації АртТур та подругою одного з волонтерів. Мені
подобається ця асоціація, мені до вподоби їхні проекти і мені подобається
допомагати. У горах мені подобається знати свій маршрут і добре знання
маршрутів мені здається дуже важливим, головним чином для новачків таких як я.
Дуже важливо знати стежку в горах, щоб не заблукати. Мене турбує й екологія.
Коли я бачу сміття в горах, мене охоплює гнів. Потім я кажу собі, що якщо мені
не подобається бачити все це сміття, то мені слід його зібрати. Це все-таки не
так важко. Я хочу знайти спосіб виховати людей, щоб вони більше не кидали
сміття куди завгодно.»

Екологізація гір і маркування маршрутів не є єдиними акціями, в яких бере
участь Йонела у вільний від роботи час. «Дійсно, я маю роботу і моє життя не
пов’язане з волонтерством. У вільний час я займаюся численними справами,
включаючи волонтерство. Я співпрацюю з однією асоціацією, яка допомагає дітям-сиротам у
дитбудинках. Для мене головним є слово «вибір». Якщо я роблю певний вибір, це
означає, що я можу і хочу це зробити. Коротше кажучи, важливішим для мене є волонтерство, оскільки це те, що
я хочу робити. Останнім часом я помітила, що все більше людей залучаються до
волонтерських дій, кожен в залежності від своїх пристрастей або занять.
Важливо, щоб волонтери залучали своїх друзів до подібних акцій, щоб ми робили
справу разом і, допомагаючи іншим, допомогли б і собі.»

Для любителів гір маркування маршрутів та заохочення гірських походів є
важливим, оскільки в останні роки ці прогулянки, принаймні в деяких районах,
втратили свою популярність. І в цьому волонтери можуть допомогти, тим більше
коли вони об’єднуються в асоціації. Флорину 21 рік, він
народився в Предялі і входить до складу Групи з підтримки молоді – іншої
волонтерської асоціації, яка займається маркуванням гірських маршрутів та
екологізацією гір. «Уперше я здійснив
похід у гори, коли мені було три або чотири роки, разом з батьком. Ми піднялися
на вершину П’ятра Маре в пошуках рододендронів. Потім ми продовжили свої
походи, почали з маршрутів, які беруть початок в Предялі, а пізніше, коли я трохи
підріс, ми почали йти маршрутами у горах Бучедж. Я приєднався до Групи з підтримки
молоді та разом з її членами краще пізнав гори. Небагато країн можуть пишається
такими горами, як у нас, або такими краєвидами, як у нас. Я хочу закликати
людей ходити в гори. Не для очищення маршрутів або для їх маркування, а тільки для
прогулянок, щоб побачили тутешню красу і відчути насолоду від кількагодинної прогулянки
лісом, скелями, горами, від ночівлі в наметі, розпалювання багаття тікаючи від
повсякденної метушні.»

Октавіан Бодрон та асоціація АртТур запевняють, що після
відновлення маршрутів навколо курорту Предял будуть відновленні й інші, в інших
куточках країни, в рамках проекту ReMarking Romania. Звичайно, для цього буде
потрібно більше волонтерів.

Національний парк Ущелини- Нери, розташований у південному- заході країни, є однією з найкрасивіших охоронюваних природних територій в Румунії. Найбільш видовищним місцем парку є Ущелини Нери. На ділянці близько у 20 кілометрів, річка Нера вирила видовищну і дику ущелину, утворюючи найдовшу ущелину в країні. Тут стіна ущелини сягає 200 метрів, а вода Нери і її притоки вирили і утворили у вапняковій породі численні озера, каньйони, печери і водоспади. Десятки тисяч туристів відвідують щороку Ущелин- Нери, тому влада оголосить край екотуристичним напрямком.

Ралука Петернел працювала в проекті Ущелини-Нери від організації Всесвітній фонд дикої природи Румунія зазначила: «Край Ущелини-Нери, як екотуристичний напрямок був запропонований після відбору, зробленого у всіх Південно-західних Карпатах. Ініціатива є частиною проекту, розробленого WWF Румунії з декількома партнерами. Проект називається «Дикі Карпати, багатство для людей», а щодо екотуризму були перевірені області з туристичним потенціалом Південно-західних Карпат та природоохоронні території. Ущелини-Нери були відібрані оскільки відповідають для того, щоб були запропоновані в якості екотуристичного напрямку. Це казковий край, насичений легендами, природними цінностями, культурними традиціями та звичаями. Маємо охоронювану територію з високою цінністю збереження, ліси, запропоновані для ЮНЕСКО, і також маємо послуги для задоволення потреб туристів. Вони мають де переночувати, поїсти, прогулятись і відпочити. Туристичні маршрути знаковані, і вказані на карті, що доступна всім туристам, і пансіонатах, в Управлінні Парку, а й багатьох пунктах призначення. Це карта багата на інформацію, з якою ви не можете заблукати.

Заповідник Нера – Беушіца був створений в 1943 році для захисту водного і наземного біорізноманіття, а й цілого ряду ландшафтів, деякі навіть згадуються в національних і міжнародних звітах, як унікальні туристичні напрямки. Наприклад, водоспад Бігер єдиний в світі, який має вигляд купола, через який вода плавно протікає з підземних печер. Чортове озеро є одним з найбільш захоплюючих водних об’єктів в цьому районі. Воно утворилось через обвалення стелі печери і охоплює площу в 700 кв.м. Глибина сягає 9 метрів, найглибше озеро в країні, що має карстове походження. Розташоване в парку дикої природи, озеро Окі Боулуй (Очі бика) має форму кратера, і глибину у 3,6 м. Воно має синій колір, а вода настільки прозора, що глядачі можуть насолоджуватися плаванням риби. 20 хвилин ходи від озера Окі Боулуй знаходиться водоспад Беушніца, що складається з декількох невеликих водоспадів, заввишки 15 м, і покритий зеленим мохом.

У краї Ущелини -Нери є найбільш представницькі праліси і напів-незаймані букові ліси в Європі. Тут ми знаходимо багате біорізноманіття де ростуть більше 30 видів орхідей, і на вапнякових стінах рясна рослинності, а у тріщинах ростуть дикі кущі бузку та інших рослин. Келін Уручі, біолог в адміністрації парку, розповідає: «Щодо біорізноманіття, у річці Нера є деякі рідкісні види тварин та рослин, такі як водні смугасті равлики і риби щиповки (Cobitis elongata), які водяться у цій річці. Що стосується букових лісів на вапняковому плато схилів Ущелини-Нери ми готуємо природоохоронювану територію для ЮНЕСКО, адже тут є деякі з найбільш знакових древніх лісів і напівзаймані букові ліси в Європі. Багато охоронюваних безхребетних тварин знаходять притулок тут, які залежать від старих дерев і значної мертвої деревини, що сприяє регенерації елементів в лісових екосистемах. Практично, у мертвому дереві є більше життя за кількістю видів, які мають притулок там, ніж в одному молодому. Чим дерево старше, тим цінніше з точки зору біорізноманіття. Ще одна особливість парку дається підсередземноморським впливом та карстовим рельєфом, де водяться рогата гадюка або емблематичні види для парку, які знаходяться на логотипі Національного парку, серед яких карпатський скорпіон.

Край Ущелини- Нери також є оселищим для багатьох видів птахів, ссавців, і в чистих, незабруднених водах водяться і хижі риби. Келін Уручі: «З-поміж птахів тут водяться сапсан, понад три чверті хижих птахів, що водяться в країні, 9 видів дятлів з 10-ох які знаходяться в країні. У нас також є рідкісні види, що охороняються на європейському рівні, такі як коходой, вівсянка або Coracias garrulus. В цілому налічується понад 140 видів птахів інвентаризованих в цій природоохоронюваній території. Є також пари синіх чайок, одні з найкрасивіших птахів в Румунії. Хто пливе на човні по річці Нера мають можливість побачити чайки, що літають вздовж річки. З-поміж ссавців у нас є популяції рисів і вовків. Ведмідь рідко водиться, він деколи проходить тільки через область. Оскільки вода є найважливішим елементом в цьому парку, тут водяться і видри.

Цей край, запропонований стати екотуристичним напрямом, виграє через розвиток місцевих громад. Виробники зможуть легко продати традиційні продукти, що просуваються на міжнародних фестивалях: банатська горілка, тірольське вино, сир всіх видів, джеми і солодощі з лісових фруктів, мед та прополіс.

«Мене запитують, що мене так часто тягне в Румунію. Відповідь проста: ви, мої румунські друзі». Ці слова – дуже щирі – принца Чарльза Великобританії були виголошені в понеділок у місті Клуж-Напока (північний захід). Британський принц спеціально зупинився в цьому трансільванському місті, щоб отримати звання Почесного доктора престижного університету імені Бабеша-Бойоя, найдавнішого в Румунії. Нагорода була надана на знак визнання його особливого внеску в сфері румунського культурного надбання, просування багатокультурних історичних цінностей, просування автохтонного духовного і природного середовища за кордоном з метою зміцнення співробітництва між Сполученим Королівством Великої Британії та Північної Ірландії і Румунії.

Його Величність почав виступ румунською мовою: «Пане ректоре, пані та панове, я глибоко зворушений і дуже вдячний за велику честь, яку ви мені зробили.» За словами Принца Чарльза, виповнюється рівно 20 років з моменту першого візиту, якого він зробив до Трансільванії. Підкорений красою цього регіону, що в центрі країни, і людьми, які живуть там, спадкоємець британської корони постійно повертається, і облагороджує місце своєю присутністю.

У 2006 році він придбав у селі Віскрі, Брашовського повіту (центр), маєток, що належав сакській родині, старий будинок, побудований 1758 року. Він придбав і інші маєтки так, що на сьогодні він має кілька будинків у Румунії. Мотиви, які призвели його прийняти таке рішення містяться в похвалі виголошеній у понеділок Трансільванії, коли отримав звання Почесного доктора університету. Принц Чарльз нагадав, як в цій частині Європи зберегли різноманітність природи, як гармонійно люди живуть в традиційних громадах, і спосіб, в якому вони зберігають свою спадщину. Місцеві жителі в рівній мірі здатні до інновацій та змін, не впливаючи на навколишнє середовище.

Всі ми маємо чому повчитися у маленьких ферм або – як їх принц називає – культивовані ландшафти Трансільванії. Ці пейзажі мають як духовне значення, так і соціальне, економічне та екологічне. Але чи стоїть це питання сьогодні в цинічний час, коли є така одержимість ефективності і зручності? Так, це має значення, тому що суть в тому, що люди до цих пір живуть в гармонії з природою, – підсумував спадкоємець британської корони. Всі ці речі роблять, на його думку, трансільванських румунів дійсно особливими у всьому світі.

Зубр, найбільший із диких наземних ссавців Європи, багато постраждав від браконьєрства і фрагментації оселищ. Він зник з дикої природи в Західній Європі з одинадцятого століття, тільки 50 екземплярів збереглося у всьому світі. З другої половини минулого століття, поступово зубри були знову поширені декількома лісами в Європі. Після близько 200 річної відсутності, зубр був знову поширений в Румунії, у 1958 році, коли закладено підвалини першого заповідника поблизу місцевості Гацег, у зоні Сільвуць.

Через 10 років відкрито і заповідник у Молдові у Природному парку Винеторь- Нямц. У 1983 році відкрито інший заповідник зубрів у повіті Димбовіца, у місцевості Букшань, в даний час один з найбільших в країні, за кількістю зубрів. У минулому році було 32 дорослих зубрів і п’ятеро телят. У 2008 році закладені підвалини нового заповідника у місцевості Вама Бузеулуй, а в 2012 Фонд дикої природи- Румунія і Rewilding Europe почали ініціативу по реінтродукції зубрів у Горах Царку, перший транспорт відбувся в травні 2014 року. Щороку, відтоді, навесні або на початку літа, завозять зубрів з центрів розмноження та природних заповідників Європи, з таких країн, як Бельгія, Німеччина, Італія і Швеція. Також передбачається реінтродукція зубрів у Горах Пояна-Руске, недалеко від гір Царку.

У даний час є 25 зубрів на свободі у Горах Царку і 29 зубрів в лісах Молдови. Представники Природного парку Вениторь – Нямц успішно розгортають протягом шести років програму випуску на свободу цих тварин. Себастьян Кетеною директор Парку розповідає: «Це єдине місце в країні, де зубри перебувають на свободі, напів-свободі і в заповіднику. У нас є сім зубрів в зоопарку, яких люди можуть побачити весь час, 13 зубрів у зоні акліматизації, напів-свободі, де вони готові бути випущені на свободу, і 29 на свободі, з цієї весні, коли ми випустили на свободу ще чотири. Протягом шести років ми випускали на свободу щороку, починаючи з 2012 року. Хочу сказати вам, що за ці шість років зубр зайняв близько 60 000 га, він вийшов за межі парку. Деякі зубри підійшли до водосховища Біказ, інші вже проникли в повіт Сучава. Ті, що напів-свободі, мають площу в 180 га, вони готові до самостійного життя в умовах дикої природи і отримувати корми тільки взимку. Влітку зубри харчуються переважно травою і значно менше корою дерев. Я можу вам сказати, що з 29 зубрів 6 були народжені на волі, вони ніколи не мали контакт з людиною, вони дикі на сто відсотків.

Крім Заповідника зубрів поблизу Природного парку Винеторь -Нямц є змішаний рослинно-лісовий заповідник «Срібний ліс». Він займає площу близько у 2,4 га і складається з берези. Ліс має старі дерева більше 100 років і молоді дерева від 20 до 50 років. Поруч знаходиться лісовий заповідник, який займає площу в 10,2 га і включає в себе вікові дуби і рослини рідкісної краси. Іншим Природним заповідником є Смарагдовий ліс (дубовий заповідник) із площею у 56,6 га де зберігаються вікові дуби і понад 200 видів судинних рослин.

Вама Бузеулуй це мальовниче село в підніжжі гір Чукаш Брашовського повіту. Тут знаходиться найновіший заповідник зубрів в Румунії, звідки зубр буде випущений на волю в найближчі роки, зазначив Тіберіу Кірілаш, мер місцевості Вама Бузеуулй: «Заповідник складається з двох частин. Як і будь-який заповідник, його мета полягає в тому, щоб зберегти цей вид тварин і заселити область зубром, а другий компонент відноситься до туризму, який успішно розвивається. У минулому році, наприклад, відвідали заповідник близько 14 000 людей. Заповідник був створений в кінці 2008 року. Ми почали з 10-ти зубрів, і тепер, у 2017 році, заповідник має 37 зубрів. У нас є запити від деяких подібних структур віддати кілька зубрів, щоб ними були заселенні й інші регіони країни. Наприклад, у нас є запит від Фонду дикої природи- Румунія для їх реінтродукції десь в Карашсеверінському повіт, південний захід Румунії. Крім того, і з заповідника Винеторь- Нямц звернулись до нас. Тепер у нас є 11 гектарів, і ми маємо намір розширити цей заповідник ще на 80 гектарів. В основному, це розширення заповідника не є необхідністю в результаті збільшення числа зубрів, але дати можливість цим тваринам жити в умовах свободи. Ця площа у 80 га буде для зубрів зоною напів-свободи, тобто підготовкою до випущення на волю.

За допомогою фондів ЄС, мер місцевості Вама Бузеулуй хотів би надати в розпорядження туристам деякі хати села для агротуризму. Таким чином, туристи будуть брати участь у всіх заходах повсякденного життя, що буде хорошою можливістю для просування традиційних продуктів області: «Я хотів би, щоб пансіонати розвивались у селі Вама (митниця) Бузеулуй, тому що туристи, які прибувають сюди, і відвідують заповідник, щоб залишились на кілька днів в цьому районі, тому що мають, що побачити. Крім цього заповідника, у нас є Водоспад Урлетоаря, є туристичні маршрути, що ведуть у гори Чукаш, є фортеці. У нас є давня митниця нашого села, де ми дійсно хочемо влаштувати Музей митниці.

Масив Чукаш належить карпатській дузі і відрізняється своїми специфічними скелями, а й чудовим біорізноманіттям. Тут є 22 оселищ, понад 1200 видів рослин, кілька тисяч гектарів незайманого лісу, 22% від загальної площі тутешнього лісу.

Сьогодні ми відправимось на південний схід Румунії у подорож по повіту Бузеу, щоб відкрити для себе красу природи і туристичні пам’ятки. Крім монастирів, печерних поселень та історичних пам’ятників на цих землях зустрічаємо різноманітні природні атракції та пам’ятки.

Христина Партал, Президент Національної асоціації сільського, екологічного і культурного туризму (ANTREC) Бузеу, сказала, що у повіті Бузеу, пам’ятки мають міжнародне значення: У зв’язку з цим, я хотіла б запросити туристів відвідати досить велику територію, близько 18 сіл, яка називається Геопарк повіту Бузеу. Ті, хто знайомий з цією концепцією на європейському рівні, тому що є більше 60 геопарків по всьому світу, знайдуть один і у Бузеу. Він об’єднує туристичні пам’ятки світового значення: Грязові Вулкани у населених пунктах Скорцоса та Берка, Музеї бурштину в Колці, печерні поселення у Алуніш, Бозіору та Долині Сланікулуй. Малюки дізнаються, що на 30-ти км площі, Долини Слинікулуй можуть відкрити для себе 30 мільйонів років історії Землі. Є ще такі пам’ятки як Плато Меледік, Живі Вогні в селі Лопетарь, Соляна гора та Біла гора у Мензелешть.

Ви повинні відвідати Музей бурштину, у місцевості Кольць, де ви побачите найкрасивіші бурштинові камені, яких близько 300, з різними кольорами. Більше того, Музей бурштину має другий за величиною в світі бурштин, вагою трохи менше 2 кг, найбільший, 3,45 кг, виставлений у Повітовому музеї Бузеу. Недалеко від села Кольць розташований бальнеологічний курорт. Христина Партал розповідає: Курорт Серата Монтеору документально засвідчений у 1895 році Костянтином Грігоре Монтеору, промисловцем грецького походження. Курорт тоді порівнювали з Карловими Варами та Баден-Баден. У народі курорт також називали його курортом- палицею, оскільки люди приходили з палицею і повертались здоровими, без палиці. Сюди все більше і більше туристів приїжджають. Відкрито багато басейнів з соленою водою. Вони мають дуже високий рівень комфорту і послуг. Тому ми запрошуємо туристів повернутися до Серата Монтеору і отримати вигоду від цих надзвичайних лікувальних вод.

По дорозі до місцевості Берка є дорожній знак, який показує, що треба повертати до Грязьових вулканів. Приблизно через 12 км ви добиретись до одного з найцікавіших геологічних резерватів Румунії, Пеклеле Мічі. Туристи бачать дивний краєвид, створений численними мініатюрними вулканами, з глибини яких виходить природний газ. Вони моделюють постійно пейзаж площі у близько 25 гектарів, де не росте жодна рослина. Крім того, є і освітні програми. Але не тільки в районі грязьових вулканів, як ми дізнаємося від Христини Партал, президент ANTREC Бузеу: Таким чином, в Бузеу, туристи мають можливість не тільки читати або уявити собі речі про історію Землі, але навіть доторкнутись її. Вони можуть доторкатись попелу правдавнього вулкана. У селі Неєнь, що у районі Дялу Маре, є доісторичні вапнякові раковини. Ми маємо освітні програми для дітей, які заохочують їх помацати доісторичну раковину. Крім того, вулкани справжнє шоу, і легенди про них посилюють уяву, тому що нагадують про всяких монстрів, які приходять з глибин Землі і гинуть від витязів бузеуських земель.

У Бузеу, в селі Неєнь, традиція різьблення по каменю була збережена до сьогодні. Таким чином, є багато матеріалу в вапняковій шахті, що знаходиться неподалік, і на одному з пагорбів організовані дуже відомі скульптурні табори. Елена Станчу, місцевий гід в мерії Неєнь, повіту Бузеу розповідає: Неєнь є найновішим і найменш відомим туристичним районом повіту Бузеу. Майже все тут пов’язано з каменем. Давні традиції різьблення по каменю досі зберігаються в Неєнь, місце, де дуже багато вапняку. Тут професія каменяра передавалась з покоління в покоління з часів кам’яного віку і перетворилось з часом в мистецтво. Серед пам’яток, які ви можете відвідати тут, це й скульптурний табір де знаходяться скульптури вирізьблені у вапняку дітьми цього краю. На півночі туристи можуть помилуватися вершинами Карпатських гір, і на півдні видно рівнину Береган. Іншим об’єктом є кам’яна церква, побудована цілком з вапняку, оточена кам’яними мурами, подібно давнім фортецям, будучи унікальною як у нас, так і в Європі. Вона називається церквою з одного каменя, тому що весь камінь, який використовувався, щоб побудувати церкву був взятий з каменоломні, що на 100 метровій відстані. Інтер’єр, зовнішнє, внутрішнє оздоблення, іконостас, все побудовано з неєнського вапняка.

Монастир Чолану, розташований приблизно в 40 км на північний захід від повітового центру міста Бузеу, Це ще один дуже відвіданий туроб’єкт. Вперше згадується в документах в шістнадцятому столітті. Він має і музей, де можна помилуватися іконами 200 річної давнини, релігійні предмети та релігійний одяг. Ігумен Філарет Урсе розповідає: Велика особливість монастиря, якою я радий поділитися з вами, це наша священна літургія, що була безперервною від її початків до сьогоднішнього дня. У нас є дві церкви, одна з яких побудована місцевим воєводом. Це мала церква монастиря. Друга церква, велика, це єпископська церква побудована в період з 1825 по 1828, а розпис тривав два роки.

За останні 40 років біорозмаїття на нашій планеті постійно зменшилося, зникло майже 60% диких тварин, – зазначається в доповіді Всесвітнього фонду дикої природи (WWF) Жива планета – 2016 та Лондонського зоологічного товариства. Дослідження показує, що найбільшою загрозою для біорозмаїття є людина, яка знищує популяції тварин скрізь у світі шляхом деградації природних біотопів, незаконного полювання та вирубки лісів. Таким чином зникли цілі популяції азіатських тигрів, носорогів, африканських слонів, орлів або навіть деяких видів риб.

Забруднення навколишнього середовища є іншою причиною зникнення різних видів диких тварин. У сільському господарстві використовуються великі обсяги хімічних речовин, які прямо або побічно впливають на диких тварин та довкілля, забруднюючи ґрунт і воду. Такі морські популяції як китриби і дельфіни в морях Європи страждають від промислових забруднювачів. Третина видів акул і скатів вже знаходиться під загрозою зникнення, в основному через надмірне рибальство.

Могор Чібі, директор румунської філії Фонду дикої природи розповідає: ‘У доповіді зазначається, що якщо ми продовжуватимемо жити так, як ми живемо тепер, та будемо впливати на навколишнє середовище як до тепер, тоді почнеться шосте масове зникнення живих істот нашої планети. Другий висновок полягає в тому, що ми вступили в нову геологічну еру, в Антропоцен, це означає, що, якщо метеорити і вулкани давністю 100 тисяч років з’являються в шарах породи, через мільйони років будуть видні сліди людей в шарах гірських порід, починаючи від пластмаси та до інших видів забруднення. Це означає, що людина почала впливати не тільки на сучасний стан навколишнього середовища, але вона впливає на геологічне та геоморфологічне майбутнє планети.

У попередній доповіді Всесвітнього фонду дикої природи (WWF) «Жива планета – 2014» зазначалося, що за останні 40 років в світі зникло більше половини диких тварин. Нова доповідь показує, що ця тенденція продовжується. Могор Чібі пояснює: З 1970 до теперішнього часу, упродовж 46 років, ми втратили 58% від загального біорізноманіття планети. Якщо ця тенденція буде прискорюватися ми ще більше втратимо, і протягом наступних чотирьох років можемо втратити дві третини всіх видів живих істот планети. Ці втрати не є однаковими. Серед прісноводних видів цей показник становить понад 80%, а серед наземних живих істот – 53%. Це означає, що проблема далі є небезпечною, ризикуємо втратити в тому числі добре відомі або дуже близько до нас види живих істот. Зазвичай коли ми думаємо на види, яким загрожує зникнення, ми думаємо на тигра, африканського слона, чорного носорога тощо. Але на цей раз мова йде про набагато ближчі нам види. Наприклад, населення тунця, яке є доступним видом харчування по всій планеті, може зменшитися в наступні 10 років, а потім повністю зникнути. У Румунії, пролісок може зникнути з дикої природи, тому що на весні багато людей збирає його. Ще виникає глобальна проблема з бджолиною популяцією, яка значно знизилася, а якщо не будуть вжиті ніякі заходи виникнуть чимало проблем у близькому майбутньому.

Експерти кажуть, що людина повинна змінити свою поведінку і знайти рішення щодо відновлення екосистем, від яких вона залежить. Скорочення харчових відходів та впровадження оновлюваних джерел енергії є факторами, яких треба взяти до уваги для врятування біорозмаїття. Могор Чібі, директор румунської філії Фонду дикої природи стверджує: Треба, щоб ми кінцеві споживачі, змінили нашу поведінку, ми повинні різко скоротити кількість відходів. У сільському господарстві ми маємо дуже багато проблем. На даний час ми споживаємо 12 видів рослин і п’ять видів тварин, що безпосередньо впливає на майбутнє нашої планети. Сільськогосподарська експлуатація становить найбільшу загрозу для лісів, потім 70% водних ресурсів використовуються для сільського господарства. Все це означає надмірне споживання. І це в умовах, коли більше третини всієї їжі, яка виробляється в світі, потрапляє в сміттєвий кошик щороку. І у енергетичному секторі вимагаються чимало змін. Досягнення глобальної угоди, яка б утверджувала економіку, засновану на скороченні викидів вуглецю має вирішальне значення, враховуючи те, що використання викопного палива в даний час є найбільшим фактором забруднення нашої планети, що веде до кліматичних змін.

У доповіді «Жива планета-2016» зазначається, що природоохоронні території можуть підтримати дику природу. Прикладом може бути збільшення популяції рисів у Франції де з нуля у 1970 році дійшлося до 108 тепер. Також, відновилися популяції гігантської панди або бобра, а в Румунії зубри будуть знову випущені в дику природу.

У рамках енергетичної політики Європейського Союзу Румунія налічується серед перших в списку країн, що використовують відновлювані джерела енергії. Енергетична стратегія ЄС до 2020 року ставить за мету збільшення частки відновлюваних джерел енергії у валовому кінцевому енергоспоживанні до 24%. Проте в Румунії вона вже досягнута. Важливу роль в цьому зіграла вітрова енергія, хоча в Румунії її почали використовувати дещо пізніше, ніж в інших країнах. Більшість виробничих об’єктів були побудовані та введені в експлуатацію протягом останніх 10 років. Темпи розвитку вітроенергетичного сектора, однак, були дуже великими і на сьогодні вітрова енергія становить більше 12,3% від загального обсягу електроенергії, виробленої в Румунії.

Більшість вітрових турбін було побудовано на півдні Румунії, ближче до Дунаю і Чорного моря, що мають великий потенціал з точки зору енергії вітру. Однак ця частина території країни має велике біорозмаїття, з багатьма природоохоронними районами, з яких найбільш відомими є Біосферний заповідник «Дельта Дунаю» і Національний парк гори Мечінулуй. З цієї точки зору не всі згодні з масивним будівництвом вітрових турбін. Про це розповідає Маріна Друге, член Спілки орнітологів Румунії. «У даний час у Румунії є вітрові електростанції, які не в порядку. Вони співпадають з маршрутами сезонних перельотів птахів, були знищені біотопи місцевого значення, що є пріоритетними, навіть в Добруджі (південний схід Румунії). На всій території Європейського Союзу вони зустрічаються тільки в Румунії. Кожен проект повинен бути проаналізований окремо, тому що є дуже добрі проекти, але є також проекти, які не в порядку. І для цього потрібні дослідження.»

Маріна Друге навела
приклади негативного впливу вітрових турбін на птахів. «Деякі організації знайшли
мертві тіла великих хижаків, наприклад малого підорлика … Були випадки,
скажімо, поодинокі, коли наші люди були на місці в рамках певного проекту, що
не мав зв’язку з вітровими турбінами, і знаходили тіла померлих від цих турбін
птахів.»

Однак екологічні
організації не мають статистичних даних, щоб повною мірою визначити несприятливий
вплив вітрових турбін на птахів. Представники виробників вітрової енергії заперечують
навіть і ці ефекти. Розповідає Кетеліна Драгомір, президент Виконавчої ради Румунської
асоціації з вітроенергетики: «Зрозуміло, що нинішні парки, які побудовані і перебувають в
експлуатації, знаходяться під постійним моніторингом і не було жодної доповіді,
жодного документу, який би підтвердив їх негативний вплив на навколишнє
середовище.»

Наскільки
небезпечними є вітрові турбіни для перелітних птахів? Послухаймо думку Кетеліни
Драгомір, яка представляє виробників вітрової електроенергії: «Вони, за
визначенням, не є небезпечними. У разі наявності якихось проблем або ризиків,
ці інвестиції не отримують екологічних дозволів. Це означало б припинення
інвестиції в регіоні або переміщення інвестиції. Іншої альтернативи немає. Були
випадки, коли проекти не отримували дозволу або отримали дозволи із
зобов’язанням проводити заходи з моніторингу настільки дороги з точки зору інвестиції,
що, врешті-решт, було прийняте рішення про скасування або призупинення
інвестиції.»

Екологічні
організації кажуть, що вони будуть уважно стежити за наслідками діяльності
вітропарків, щоб мати власну інформацію і дослідження. Розповідає Маріна Друге,
представниця румунської орнітологічної спілки: «Більшість вітропарків у Добруджі
були побудовані протягом 2013 – 2014 років. На той час у нас не було необхідної
інформації. Між часом був впроваджений проект, в рамках якого були зібрані
дані, які передаються зараз безпосередньо Європейській комісії. Хочу чітко
сказати, що принаймні Спілка орнітологів Румунії ніколи не виступала проти
розвитку вітрової енергії. Але нехай буде розроблена спеціальна стратегія, на
основі досліджень в тих областях, де немає негативного впливу на різні види
птахів, кажанів, на їх біотопи…»

Президент
Виконавчої ради Румунської асоціації з вітроенергетики Кетеліна Драгомір
запевняє, що усі екологічні дослідження, що дозволили розвиток вітрової енергії
в Румунії були здійснені дуже серйозно: «Уся ця частина розвитку інвестицій у відновлювані
джерела енергії врахувала документи розроблені різними профільними структурами,
а оцінка впливу на навколишнє середовище є одним з найбільш важливих аспектів при
визначенні доцільності проекту вітроелектростанції. Можу вам сказати, що всі ці
інвестиції здійснюються за рахунок коштів, наданих місцевими, національними або
міжнародними фінансовими структурами. Усі вони вимагають максимальної гарантії отримання
майбутніх доходів для повернення інвестицій. Будь-яка зупинка, викликана
потенційно негативною екологічною оцінкою несе додаткові ризики для інвесторів, тому вони
дуже обережні і перевіряють якість цих екологічних досліджень, на базі яких
приймаються рішення про здійснення інвестиції. На ранній стадії розробки
проекту вітропарку подаються документи на отримання екологічних дозволів, необхідні
екологічні дослідження, проведені
спеціалізованими компаніями і фахівцям в даній області, які потім мають бути підтверджені
Агентством з навколишнього середовища. На базі цих досліджень виноситься рекомендація або
ні про потенційні додаткові заходи захисту навколишнього середовища або контролю,
під час розробки або на етапі будівництва чи в процесі експлуатації. Це
означає, що вітропарк, після здачі в експлуатацію перебуває під постійним
контролем профільних компаній, а звіти регулярно направляються профільним
агентствам, які оцінюють його вплив і виявляють ризики або потенційні проблеми.»

Амбітні цілі Європейського
Союзу з виробництва електроенергії відновлюваних джерел не виправдовує його
вплив на природу. Потрібно проводити більш ретельний моніторинг для виявлення усіх
можливих негативних наслідків з тим, щоб звести їх до мінімуму. Тільки таким
чином ми зможемо дійсно говорити про справді безпечні для навколишнього
середовища енергетичні технології.

Незаймані ліси є
екосистемою в природні процеси якої не втручається людина. У таких лісах
дерева вмирають від старості, падають, ламаються або висихають, а мертва
деревина залишається там і харчує екосистему для майбутніх поколінь.

У
незайманих лісах є дерева різного віку. Під кронами велетнів віком понад 500
років живуть більше 10000 видів одноклітинних організмів, грибів, рослин, комах
і тварин, таких як дикий кабан, олень, чорна коза, вовк, рись, пугач, бурий
ведмідь, всі у тісній взаємодії. Такі
ліси є й в Румунії, але з кожним роком їх площа зменшується. Близько 2 мільйонів
гектарів незайманих лісів було в Румунії у 1900 році, а на сьогоднішній день їх
площа складає всього 200 тисяч гектарів. Для захисту цих лісів Міністерство
охорони навколишнього середовища, водних і лісових ресурсів вирішило
створити Національний реєстр незайманих
лісів.

Розповідає Крістіна Пашка
Палмер, міністр охорони навколишнього середовища: Ми створили правову базу для
забезпечення захисту незайманих лісів
Румунії. Наша країна має найбільші незаймані ліси в Європі. Вони ще не були
повністю визначені, ми не мали визначення, що таке незайманий ліс, яким
критеріям він повинен відповідати, і тому багато з них потрапили під вирубку.
Але відтепер ми створимо прозору базу даних, розміщену на веб-сайті і всі
знатимуть, що це незаймані ліси. За даними опису 10-річної давності їх загальна
площа в Румунії складає близько 200 тис га. На жаль багато з них були
вирубані, але метою цього закону є проведення нової інвентаризації, а деякі з
цих лісів будуть оголошені навіть пам’ятниками ЮНЕСКО, ми включили їх в список
всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.

Румунія має на своїй території
найцінніші екосистеми в Європі загальною площею приблизно 1,6 мільйона
гектарів. Це наукові та природні
заповідники, національні та природні парки, пам’ятки природи, а також
Біосферний заповідник в дельті Дунаю площею 580000 га. Створені в нашій країні
природоохоронні території, в тому числі в рамках європейської екологічної
мережі «Природа-2000», займають 23% території Румунії, із них ліси складають
45% лісових ресурсів держави. Національні та природні парки (за винятком дунайської
дельти) складають лише 5% території Румунії.

Геопарк Плато Мехедінць розташований у південно-західній частині Румунії. Ця зона охороняється законом та має важливе національне значення. Геопарк, який був заснований десять років тому на площі обсягом у 106 тисяч гектарів, призначений захищати й зберегти заповідники й природні оселища, які характеризуються біорізноманітністю. Чарівність пейзажу й туристичний потенціал регіону завдячуються дивовижному контрасту між плато з широкими панорамами, відкритими до навколишніх гір та глибокими міжгір’ями, що губляться у вапняках, утворюючи великі печери.

Закоханий у гори, Валентин Жужа, член Служби гірських рятувальників «Салвамонт» повітів Мехедінці, Караш-Северін та Геопарку Плато Мехедінць описує цю зону: Що стосується Плато Мехедінць можна розповісти чимало цікавого. Чудовим тут є поєднання геології, клімату та людини, що сприяло створенню специфічних умов для існування життя, тобто оселищ та мікрооселищ. Важлива роль належить помірно-континентальному клімату з його середземними впливами та різноманітному рельєфу. Вапняк створив умови, що сприяли появі досить рідкісних видів рослин, які фігурують у Червоній книзі флори Румунії. Ці види флори та ботанічної цінності, існуючі в 17-ти природних заповідниках, що охороняються законом. Крім цих природних цінностей не лише турист, а й вчений та звичайний любитель природи знайде тут, як культурні, так й історичні атракції, традиції та звичаї, вироби народних митців. Слід відмітити, що тут ще працюють ковалі, гончарі й ткачі. Міжгір’я має добре визначену гідрографічну мережу. Річки спрямовують свої води із заходу на схід або на південь. Ця гідрографічна мережа створила численні печери та провалля, які, у свою чергу, мають надзвичайну мікрофауну. Добре відомі вапнякові комплекси місцевості Поноари, що охоплюють такі озера, як Великий Затон та Малий Затон, Печеру Поноари та недалеко від неї у північному напрямі знаходиться печера Бульба та вапняковий комплекс Топольниця Єпуран. Вапняковий комплекс Поноари межує на півдні з природним заповідником під назвою «Поноарський бузковий ліс», де бузок охороняється законом. У свою чергу, бузок співїснує з іншими видами дубів. На цьому плато, біля Бузештів була знайдена м’ясоїдна рослина. Тут мешкає також черепаха. З-поміж інших рідкісних рослин згадуємо орхідею. Я власне недавно знайшов на сіножаті, біля місцевості Корнетул Чербоаней, новий вид орхідеї. Досі вважалося, що ці орхідеї там не ростуть.

Слід відмітити, що печера Топольниця є спелеологічним заповідником, який вважається пам’ятником природи. Ця печера є однією з найкращих печер в Румунії, структура породи якої є унікальною у світі. Печера, що простягається на 11 тисяч метрів, є за обсягом другою в нашій країні й 17-ою у світі. Підземні галергії розташовані п’ятиповерхово, з-поміж яких галерія Раковіце є найбільш вражаючою спелеологічною структурою Карпат. Вона була названа на честь румунського вченого-біолога та спелеолога.

Знову біля мікрофону Валентин Жужа: Існують 17 заповідників, але найбільш репрезентативними є Корнетул Обиршіей та заповідники Корнетеле Чербоаней та Корнетеле Бабей. У Дрегічанському лісі зустрічаємо турецьку ліщину й каштан. У напрямі півдня на кордоні з улоговиною Северіну, біля Пеунештів, знаходимо ліс чорної сосни. Крім рослин, ця зона славиться плазунами. Тут водяться рогаті гадюки, звичайні гадюки, скорпіони. Існує чимало комах. Отже – це справжній трофічний ланцюг, витвір вапняку, який сприяв появі унікальних форм рельєфу. На перший погляд, зовні здається, що це перетятий рельєф, глибокі долини, заплави, що переcікають плато зі сходу на захід. Одночасно, вражають й долини з півночі на південь, де знаходяться людські оселі. Не природа, а люди зуміли пристосуватися до цього середовища не порушуючи його. Жителі цих місцевостей шанують свої села, свою землю й будівлі, не відчужують земельні ділянки, не руйнують нічого.

На плато Мехедінць розгортається європейський проект розвитку обсягом у 300 тисяч Євро. У рамках цього проекту буде розроблений план менеджменту для геопарку та необхідне дослідження для підтримки стратегії щодо захисту природного середовища. Проект застосовується у всіх 17-ти природних заповідниках, у яких розпочалось офіційне визнання та створення 11-ти тисячних маршрутів та місць відпочинку. Був здійснений також перелік пам’ятників природи, культури та історичних пам’ятників, які існують в селищах, розташованих на території геопарку. Завдяки реалізації цих грошових вкладень місцева влада має на меті включити Геопарк Мехедінць до міжнародного туристичного маршруту, а також забезпечити захист окремих видів, які знаходяться у червоному Списку Міжнародної спілки охорони природи та природних ресурсів, в якому фігурують види тварин та рослин, що охороняються на національному та міжнародному рівнях.