Tag: природа

У Румунії досі збереглися найбільші в Європі сільськогосподарські
землі та землі високої природної цінності. Вони розташовані в сільській
місцевості у Трансільванії, Марамуреші, Прикарпатті та південному заході країни,
де традиційні методи ведення сільського господарства, раціональний випас худоби
і незастосування мінеральних добрив сприяли збереженню багатьох надзвичайних видів спонтанної флори і
фауни. Вони становлять 30% сільськогосподарських земель країни, відповідно
5 мільйонів гектарів, а обробляють їх переважно невеликі ферми, як правило сімейного
типу. Значна частина території Трансільвані в районі знаменитих саксонських сіл
вкрита сухими луками, що є результатом кількасотрічного неінтенсивного сільського
господарства, багатими пасовищами, що є ідеальним місцем для існування багатьох
видів рослин і тварин, котрі давно зникли в інших частинах Європи.

Говорить Бен Мехедін, представник Фонду АдептТрансільванія. «Це землі, де сільське господарство характеризується невеликими масштабами з
мінімальним впливом на навколишнє середовище, завдяки чому до наших днів збереглося
надзвичайне природне багатство, різноманітність рослин, тварин, комах і
метеликів. І це тому, що способи обробки землі та вирощування тварин дозволив
як одержання продовольства, необхідного людині для харчування, так і гармонійне
співіснування людини з дикою природою. За фінансової підтримки Програми
швейцарсько-румунського співробітництва ми здійснили пілотний проект у шістьох
регіонах, що розташовані по той бік Карпат, у Трансільванії. Ці райони знаходяться
в горах Харгіти, Сігішоара-Тирнава Маре, Тирнава Mica-М’єркурія Ніражулуй, у
горах Заранд, а також в долині річки Баркеу. У проекті ми поставили перед собою
декілька цілей, але передусім, показати справжню природну цінність цих земель,
а також розповісти іншим про тутешніх жителів та їхню продукцію.»

Таким чином в рамках, проекту, що впроваджувався Фондом
АдептТрансільванія з 2013 по 2016 роки, особливий наголос був поставлений на збереженні
цих лугів і наданні допомоги й маркетингових ідей місцевим фермерам, – розповів
Бен Мехедін: «У цьому проекті були три основні складові. Перша – стосувалася сільськогосподарських
політик, тобто можливостей отримання державних коштів для підтримки цих
областей, тому вони мають особливе значення для суспільства. Ці території, на
яких сільське господарство має низький вплив на навколишнє середовище, надають суспільні
блага, які не завжди набувають форму конкретного продукту. Зокрема, мова йде про
чисте повітря, чисту воду, запилення, агробіорізноманіття, біорізноманіття,
стійкість до зміни клімату. Іншою складовою нашого проекту було вивчення ринку
і спроба визначення кращого позиціонування на ринку виробленої тут продукції, яка
є екологічно чистою, здоровішою і смачнішою. А третя складова стосувалася підготовки
комунікаторів, які б пояснили іншим важливість збереження цих традицій, як можна
отримати вигоду від реалізації цих продуктів: джемів, чаю, меду, сирів, м’ясних
продуктів. Населення цих районів як правило займалося змішаним сільським
господарством. Найчастіше люди вирощували, як і в будь-якому домашньому
господарстві 1-2-3 великі рогаті худоби. Важливим аспектом є заготівля сіна для
великої рогатої худоби. Люди косять траву принаймні один раз в рік а сіно зберігають
у стайнях з великою рогатою худобою. Завдяки цьому ці луги зберегли надзвичайне
багатство флори, на відміну від інших регіонів країни де ведеться інтенсивне
сільське господарство.»

Незважаючи на їх особливе значення для сільських громад і
суспільства загалом, більшість цих пасовищ та напів-природних лугів, де зараз ведеться
екстенсивне сільське господарство, знаходиться під зростаючим тиском через занедбаність
земель, інтенсифікацію сільськогосподарської діяльності та зміни способів
обробки земельних ділянок. Тому ініціатори зазначеного проекту спробували знайти
рішення для підтримки і заохочення традиційних методів ведення сільського
господарства, не тільки для збереження традиційних сільських громад і
забезпечення здорового харчування для населення, а й для захисту природи.
Говорить Бен Мехедін: «Ми хочемо створити здорову, міцну основу визнання
справжньої цінності цієї продукції, забезпечити достатній попит з тим, щоб ці
виробники змогли продовжити цей спосіб життя власними силами, без грандів і
субсидій, як робили це протягом сотень років. У принципі, здорове суспільство спирається
на середньому класі. Ми прагнемо створити сильний середній клас працівників в
сільському господарстві. Якщо ці дрібні виробники не одержать необхідну підтримку,
вони можуть зникнути. Однак саме вони є хранителями цих земель. Вони
наражаються на небезпеку в умовах сучасної глобальної економіки, де не завжди
приймаються справедливі рішення. Ці землі забезпечують продовольчу безпеку,
забезпечують здоров’я ґрунту на майбутнє. З точки зору сільськогосподарського
виробництва, ці землі виробляють більше, ніж землі, на яких ведеться інтенсивне
сільське господарство, враховуючи вартість одержаної сільгосппродукції і витрати
на вирощування.»

Фонд АдептТрансільванія, спільно з Всесвітнім фондом
дикої природи в Румунії та Фондом ПроПарк недавно організував загальноєвропейську конференцію,
щоб пояснити трансільванську модель сільського господарства і знайти шляхи
вирішення проблем, які загрожують виживанню цих чудових краєвидів і місцевих
громад.

Природний парк Путна розташований у центрально-північно-західній частині Гір Вранча. Площа парку, яка становить 38 тисяч гектарів, охоплює та зберігає біорізноманіття специфічне Східним Карпатам. На території парку живуть великі хижаки, рептилії, риби та 12 видів охоронюваних птахів у Європі. Лісові оселища, які є надзвичайно компактними та важкодоступними, створюють ідеальні ареали для великих хижаків. У парку є кілька видів природних оселищ: букові ліси, пасовища та гірські луки.

Природний заповідник Тішіца – найбільша територія, що охороняється в парку, знаходиться на висоті 850 метрів над рівнем моря та включає середній і нижній басейн річки Тішіца. Кеїле Тішіцей нагадують про каньйон з високими стінами, але і з луговими зонами, де можна дістатися на вузькій лісовій колії. Але 1,5 км частина між Малою і Великою Тішіцею є недоступною, бо ширина ходів є від до 3 до 10 метрів та має безліч порогів і перекатів. У деяких місцях, вода глибока, проте пейзажі є прекрасними. Довжина природного заповідника становить 4,5 км. будучи одним з найбільших охоронюваних районів на території Вранчі. Директор Природного парку Путна Іон Мілітару подає деталі: У природному заповіднику Тішіца, який є найбільшим регіоном Природного парку Путна з територію у 2.700 га, росте едельвейс на дуже низькій висоті. Ми знаходимо тут і зозулині черевички але й ендемічний вид метеликів, яких можна побачити в небагатьох місцях країни. Цей метелик часто зустрічається в Клужі, але й тут у нас. Тут була занесена в 1981 і 1983 роках чорна коза. Згідно окремим літописам, можна сказати, що вона була знову введена тут, оскільки у деяких документах, знайдених в архівах Австро-Угорської імперії, зазначається, що остання чорна коза була застрілена у Тешіці 1902 року. Тут водяться багато видів тварин. Тут живе чисельна популяція видр, на жаль, дощі від 2005 року знищили їх водні оселища, але починаючи від цього року ми доклали зусиль для поліпшення їх місць проживання шляхом нового введення форелі. Теж тут ростуть рододендрон, бузок і купальница. Серед великих хижаків налічуються ведмідь, рись та вовк, види європейського значення, завдяки яким цей район був оголошений природоохоронною територією. Тому, що зона є ізольована та захищена від втручання людини, багато з цих видів дуже добре зберігаються. Лише дві місцевості знаходяться у цій зоні.

Іншим захищеним заповідником ще від 1970 року це Гропа ку пінь, територія якого становить 11 гектарів. Про цей заповідник розповість теж Іон Мілітару: Це заповідник фосільного походження. У скельних шарах можна побачити фосільні рештки здавна зниклих риб, рептилій, равликів. Саме тому був оголошений заповідником, щоб можна тут захистити ці рештки. До заповідника можна легко дістатися, тому що він неподалік туристичного маршруту. Загалом є сім природних заповідників в цьому парку. Ліс Лепша Збойна має більше 200 гектарів, тут багато квітів. Водоспад Путней відвідує велике число туристів. Цей водоспад завдовжки 80 метрів, глибина води в озері, якого він створює, становить 12 метрів. Також тут знаходиться перевал Коза, свого роду дефіле, частина якого внаслідок природних явищ була пошкоджена. Тут також знаходяться природний заповідник Гору, найвищим пік в горах Вранча – 1,787 метрів та Червона Яма, інший природний заповідник, де можна бачити скелясті вежі, які появилися в результаті ерозії.

Природний парк Путна користувався європейським фінансуванням завдяки найкращому збереженню біорізноманіття в цьому регіоні. Проект розпочався в 2010 році та мав три основні напрямки, як стверджує Іон Мілітару: Одним з них була інвентаризація всіх видів флори і фауни, знайдення лісових оселищ, розподіл окремих видів великого значення. Інший напрям проекту був пов’язаний зі усвідомленням значення цього регіону. У цьому сенсі мали місце різні акції з дітьми, студентами та зацікавленими сторонами, які займаються управлінням різних лісових зон. Ми також мали зустрічі зі керівниками мисливських господарств на тему кращого застосування законодавства. Третій аспект проекту стосувався проведення курсів підготовки для відповідного персоналу. Вартість проекту, якого ми завершили минулого року, була 360 тисяч євро.

Відвідувачі природного парку Путна можуть тут знайти чудовий куточок природи, а у навколишніх селах можуть провести незабутні канікули.

У 200 км. від Бухареста, в Південних Карпатах, знаходиться один з найгарніших гірських масивів Румунії – П’ятра Краюлуй, оголошений Національним парком. З адміністративної точки зору, Національний парк П’ятра Краюлуй розташований на території двох повітів: Брашов та Арджеш. Найлегше до парку можна добратись з міста Зернешть, від якого до найближчого кемпінгу, Плаюл Фої, лише 12 км. Існує й інша дорога, їз села Димбовічоара, що розташоване південніше. Національний парк є також одним з найбагатших природних заповідників Румунії.

Гостем сьогоднішньої туристичної передачі є Мірча Вергелець, директор Національного парку П’ятра Краюлуй, який розповість про місцеві туристичні маршрути, флору, фауну та про туристичні пакети. Найбільш цікавою зоною це вапняковий хребет, довжиною близько 25 км, стверджує Мірча Вергелець: Цей хребет є улюбленим місцем туристів.Тут є цікавий туристичний маршрут, який проходить через весь парк з півночі на південь, а також марковані туристичні маршрути, які з’єднують кулуар Рукер-Бран з хребетом та з долинами річок Бирсей і Димбовіца. Обидва маршрути є вражаючими, але туристи повинні бути обережними, оскільки маршрути, зокрема, на західній схилі є досить складними. Туристи повинні мати відповідний одяг, взуття та плащ, а також воду, тому що вода в цій зоні хребта зовсім відсутня. Флора та фауна є багатою та різноманітною. Флора Національного парку П’ятра Краюлуй налічує 1000 видів, майже третину із загальної кількості вищих рослин Румунії.

Директор Національного парку П’ятра Краюлуй Мірча Вергелець: Тут існують кілька місцевих ендемічних видів, такі як гвоздика П’ятра Краюлуй (Dianthus callizonus), яка є рослинним символом цього гірського масиву та яку можна бачити у другій половині липня та першій половині серпня. Можна зустріти, так само, й інші ендемічні карпатські види. Слід також згадати й про тис ягідний (Taxus baccata), едельвейс (Leontopodium alpinum) та нігрителлу червону (Nigritella rubra). Тут знаходяться 40 видів орхідей із 58, що ростуть на території Румунії. Тутешня фауна, так само дуже багата на рідкісні види тварин, таки х як чорна коза. Цікавим є той факт, що у останні роки, через заборону полювання на чорну козу, можна її бачити частіше, бо вже не боїться людей. Туристи поставили в Інтернет фотографії з чорною козою, зроблені на відстані 5-10 метрів. Існують десятки видів плазунів та риб та багато видів птахів. З великих м’ясоїдних тварин слід згадати ведмедя, вовка та риса. У підніжжі гірського масиву можна бачити оленів.

У національному парку є понад 300 ідентифікованих видів метеликів, але їх набагато більше. Директор національного парку П’ятра Краюлуй стверджує, що зараз докладаються багато зусиль для доповнення списку метеликів. Після завершення списку, він буде опублікований на офіційному сайті парку, www.pcrai.ro. На даний час, на цьому сайті ви можете дізнатися більше деталей про туристичні маршрути: На цьому сайті є карта, яка містить всі необхідні туристичні інформації: про місця відпочинку, знаки маркування і туристичні маршрути. Інформації на нашому сайті можна прочитати і англійською мовою. Ми продаємо карту, яка містить детальну інформацію, всі дані про маршрути нанесені в системі GPS-навігації. Туристи можуть придбати від нас також інформативні листівки на різні теми румунською так англійською мовами. Починаючи від минулого року, ми ввели квитки для відвідування парку, яких можна придбати в автоматах, розташованих в Зернешть, в нашому офісі, та в зоні Плаюл Фоі або на турбазах.

У важливих зонах гірського масиву були розміщені пано румунською та англійською мовами, на яких зображені карти та основні туристичні маршрути, а також кілька правил, яких туристи повинні дотримуватися тоді, коли відвідують національний парк. Гроші, отримані внаслідок продажу квитків, використовуються для збереження туристичної інфраструктури, маршрутів та для місць відпочинку. Директор Національного парку П’ятра Краюлуй Мірча Вергелець стверджує, що парк можна відвідувати весь рік Ви можете прийти в будь-який час, тому що тут завжди щось відбувається, і, щоб дати вам кілька прикладів, під час зимових свят великим попитом користуються зони Рукар-Бран та Димбовічоара. Зона, яка прилегла до Національного парку П’ятра Краюлуй, а саме повіти Арджеш та Брашов найбільш розвинуті з агротуристичної точки зору. Найбільш приваблюючою туристичною атракцією зони є Замок Бран. На весні та восени також організуються різні культурні заходи. Для любителів флори, тепер найкращий період відвідування, оскільки тепер розквітає вся зелень. І восени дуже гарно, оскільки можна захоплюватися винятковим колоритом лісу.

Вартість розміщення починається від 90 (20 євро) до 130 (30 євро) за ніч у три-ромашковому пансіонаті. Переважна більшість власників пансіонатів запропонує вам подорожі у зоні, ігрові майданчики для дітей а також відвідувати природній парк де охороняються ведмеді Libearty, про який розповімо у наступних наших передачах.

Розташований в заплаві Дунаю, Природний парк: Балта Міке а Берїлей є територією різноманітної флори і фауни. Більше 200 видів птахів гніздяться, кормляться і відпочивають тут під час весняної чи осінньої міграції. До речі, парк знаходиться на найважливішому міграційному коридорі птахів, у нижній частині басейну Нижнього Дунаю, на майже тій самій відстані між місцями гніздування в Північній Європі та зимівлі в Африці. Більше 170 видів птахів охороняються на міжнародному рівні Бернською, Боннською і Рамсарською конвенціями, що становить половину мігруючих птахів, специфічних Румунії.

Тому що багато з них водно-болотні птахи, а їх життя тісно пов’язане з водним середовищем, в 2001 році Балта Міке а Бреїлей оголошена Рамсарським угіддям, другим за дельтою Дунаю. Більше дізнаємося про тамтешнє біорізноманіття від Раду Moйсея, директора Природного парку Балта Міке а Бреїлей: Звичайно, у нашому парку, птахи є найбільш важливими. Тут маємо 52% авіфауни Румунії. Орлан-білохвіст є найбільшим птахом в Румунії, розмах крил 2,5 метра. Він знаходяться на вершині харчового ланцюга. Тут водиться дикий кіт, рідкісні птахи, такі як синя чайка або карликовий баклан. Цей птах дуже рідкісний в світі, є тільки 14 тисяч, а 48% світової популяції існує в Дельті Дунаю та нашому парку. Багато птахів зупиняються у нас, навесні або восени, коли приходять до нас на зимівлю. Йде мова про лебідя-кликуна, який гніздиться десь у північних озерах у Фінляндії або в мазурських озерах в Польщі. Є також літній лебідь і багато інших видів птахів.

Проект фінансований з європейських грантів впроваджується в даний час, щоб підвищити інтерес туристів до цієї зони і тих, хто любить природу. Адміністрація парку вклала кілька мільйонів євро тут у туристичну та транспортну інфраструктуру для екологічного відновлення 215 гектарів природного парку Балта Міке а Бреїлей та для дослідження біорізноманіття, існуючого в охоронюваній зоні. Також мається на увазі поліпшення суспільного сприйняття про значення природної спадщини парку Балта Міке а Бреїлей, через надрукування інформаційних матеріалів про екологічну поведінку, брошур і зняття фільму про парк. Фільм Екосистема Кірілоая зелене диво, недалеко Бреїле вже отримав приз на другому Етнографічному кінофестивалі Златна, 2014.

Раду Мойсей: У першу чергу ми побудуємо ще чотири вежі для спостереження за колоніями птахів. Де знаходяться ці змішані колонії бакланів, чапель і білих чапель на цих озерах буде споруджено кілька спостережних веж, з яких туристи можуть спостерігати за птахами. Маю на увазі туристів, які займаються бердвочерінгом, любительська орнітологія, один із видів рекреаційної активності що включає спостереження та вивчення птахів. Спостереження проводяться візуально або за допомогою бінокля чи іншого оптичного пристрою, та навіть орнітологів, для проведення досліджень. Ще один пункт проекту стосується плавучого центру для відвідувачів. Це буде центр відвідування і спілкування, який матиме конференц-зал, музей, бібліотеку та спальні для волонтерів. Таким чином, ми плаватимемо з цими центрами до всіх 24 сільських громад, які, межують з парком, з якої нагоди повідомлятимемо місцевих жителів, що означає берегти природу, і поважати правила парку. Йдеться також про понтон завдовжки 30 метрів і завширшки 14 метрів. Парк простягається вздовж 62 км Нижнього Дунаю між мостом Джурджені –Ваду Ої верхньої течії та у нижній течії від міста Бреїла. В основному, йде мова про сім рукавів Дунаю, намисто 7 островів на яких є 52 озера. На чотирьох з цих озер будуть розміщені плавучі спостережні вежі.. Крім інфраструктури для відвідування, ми покращили і наземну інфраструктуру. Йдеться ще про шість спостережних веж, які були додані до 6 попередньо побудованих також в рамках проекту, що впроваджувався до оголошення парку в 2000 році, Бухарестським університетом.

Були побудовані дамби і замінені місцеві тополі і верби євроамерианськими, які швидше росли і були використані для виробництва целюлози. Було встановлено, однак, що коріння цієї американської тополі не підсилюють береги і під час великих повеней ліс забирала вода. Тому вони почали відновлювати дунайські ліси, які колись існували в результаті тривалого процесу екологічного відновлення. Таким чином, сотні гектарів лісу канадської тополі замінено білою і чорною тополями і вербами. В даний час більше 6000 гектарів парку вкрито лісом.

Проект стартував у 2011 році і вже досяг кілька цілей. Тому що туристи все більше зацікавлені відвідати цей зелений куточок природи, місцева влада хоче включити цю зону до туристичної мережі. Вона хоче побудувати, щоб дачне селище на 60 га, створення туристичних маршрутів, які б поєднували прогулянки з риболовлею та побудування туристичного порту для обслуговування зони.