Radio România Internațional

Tag: фінанси

  • Як виглядає держбюджет Румунії

    Як виглядає держбюджет Румунії








    Міністр фінансів Флорін Кицу заявив у вівторок, що
    дефіцит бюджету Румунії за перші дев’ять місяців цього року перевищив 6% ВВП,
    або, іншими словами, сягнув загальної суми 67 млрд. леїв (близько 13,7 млрд
    євро). Для порівняння, минулого року дефіцит бюджету Румунії був удвічі меншим,
    ніж сьогодні. «Румунія, як і вся світова економіка, переживає найбільшу за
    останні 100 років кризу», – заявив міністр Кицу, додавши, що цю думку широко
    поділяють всі, хто аналізує розвиток світової економіки. Водночас він поділяє
    їхню думку про те, що «Румунія переживає цей період із набагато кращою
    ситуацією, ніж оцінювали всі аналітики, Єврокомісія та інші. А основний
    сценарій V-образного відновлення економіки залишається в силі і підтверджується
    даними».




    Під час онлайн-конференції Флорін Кицу пояснив,
    звідки береться цей дефіцит бюджету. «Половина бюджетного дефіциту, зафіксована
    до цього часу, тобто 3,5% ВВП, – це кошти, що залишилися у суб’єктів
    підприємницької діяльності у вигляді податкових пільг, інвестицій або
    виняткових витрат, здійснених для боротьби з наслідками епідемії COVID-19. Виплата
    деяких податкових зобов’язань була відстрочена, сума відшкодованого ПДВ була більшою
    ніж протягом перших 9 місяців минулого року, бонуси за виплату при погашенні
    податку на прибуток становлять 570 млн. леїв (приблизно 116 млн. євро). У той
    же час ми інвестували більше, ніж минулого року на 6,83 млрд. леїв (близько 1,4
    млрд. євро). Звичайно, є також виняткові платежі, спричинені коронавірусною кризою
    у розмірі 10,35 млрд. леїв (2,11 млрд. євро). Якби не було цих витрат ми мали б
    ці гроші в бюджеті і тоді дефіцит був би набагато меншим.»




    З позапланових бюджетних видатків, викликаних
    пандемією COVID, значна частина коштів була спрямована на активні заходи, такі
    як технічне безробіття та виплата майже половини валової зарплати працівникам,
    які продовжують працювати. Міністр фінансів також уточнив, що за звітній період
    на інвестиції було виділено 30 млрд. леїв (понад 6 млрд. євро), з яких майже
    третина – це безвідплатні зовнішні кошти. Найбільші суми були спрямовані на
    транспорт, оборону, громадські роботи, охорону здоров’я, навколишнє середовище
    та сільське господарство Румунії. Міністр Флорін Кицу заявив, що з точки зору
    виплат понад 1 млрд. леїв (близько 224 млн. євро) – це додаткові суми,
    пов’язані зі збільшенням пенсій, починаючи з 1 вересня. За офіційними
    підрахунками, дефіцит бюджету цього року зросте до 8,6% ВВП, більше половини
    безпосередньо пов’язано з кризовим періодом, який переживає Румунія.

  • Соціальні заходи в умовах пандемії

    Соціальні заходи в умовах пандемії




    У четвер, коли в Румунії вперше було зареєстровано понад 3000 заражень
    новим коронавірусом за добу, кабінет міністрів
    продовжив на півроку рішення про введення 2000 додаткових посад у штатні
    розписи медзакладів та служб швидкої допомоги по всій країні.

    Крім цього уряд схвалив
    меморандум про 250 мільйонів євро позики від Європейського інвестиційного банку
    для будівництва Регіональної лікарні швидкої допомоги з Яссах (схід). Про це повідомив
    міністр фінансів Флорін Кицу наприкінці засідання уряду. Загальна вартість
    інвестиції становить 500 мільйонів євро, а проєкт фінансуватиметься наполовину
    з європейських фондів та на половину з держбюджету. «Ця позика спрямована на
    підтримку інвестицій, поки ми не отримаємо гроші з європейських фондів, щоб не
    зволікали з початком будівництва цього об’єкту», – уточнив міністр.


    Під час засідання в першому читанні було представлено проєкт термінової постанови щодо кількох
    фіскально-бюджетних заходів та внесення змін до низки нормативно-правових
    актів. Одне з положень стосується пільг щодо сплати непогашених бюджетних
    зобов’язань – накопичених після дати введення надзвичайного стану, 16 березня,
    до 25 жовтня, для компаній, які зазнали негативного впливу від обмежень,
    введених владою для боротьби з поширенням нового коронавірусу. Це спрощена
    процедура відстрочення на 12 місяців сплати податків, пояснив міністр, який
    також озвучив критерії, яким повинні відповідати ці платники податків, аби
    скористатися цією пільгою.




    Флорін Кицу: «Не мати непогашених бюджетних
    зобов’язань на дату введення надзвичайного стану. Не
    перебувати у процедурі неплатоспроможності, але тут хочу
    сказати, що для компаній, які перебувають під процедурою неплатоспроможності,
    але сплатили свої платежі, тобто у них не було заборгованості, ми матимемо
    окреме положення. Не перебувати у ліквідаційній процедурі, і вчасно подати всі фіскальні декларації.» Представник уряду каже, що цей
    захід, з одного боку, допоможе платникам податків, які опинилися в скрутній
    ситуації, викликаній відсутністю фінансової ліквідності, а з іншого боку – забезпечить
    надходження певних та періодичних сум до загального зведеного бюджету.




    Інше положення термінової постанови, винесеної
    на громадське обговорення до наступного засідання уряду, продовжує до 2 грудня термін,
    до якого місцева влада може знизити до 50% податок на нерухомість. Власники об’єктів нерухомості можуть подати заявку на зниження податку до 21 грудня. Уряд, теж у першому
    читанні обговорив проєкт термінової постанови про звільнення від сплати специфічного
    податку до кінця цього року компаній зі сфери ГоРеКа (готелі, ресторани, кав’ярні),
    які сильно постраждали від обмежень, запроваджених через епідемію коронавірусу.

  • Економічні заходи для подолання кризи

    Економічні заходи для подолання кризи






    Основним занепокоєнням уряду, після
    здоров’я населення, на сьогодні є перезапуск економіки та уникнення тривалої
    рецесії, як це сталося в 2008 році, – заявив міністр фінансів Румунії. У дописі
    в соціальній мережі Флорін Кицу презентував економічні заходи, спрямовані на
    протидію негативним наслідкам пандемії. «Ми віддаємо перевагу тимчасовим
    позикам для державного бюджету та підтримки ділового середовища, аби
    забезпечити необхідну фінансову ліквідність та підтримати підприємницьку діяльність,
    – зазначив міністр, нагадуючи, що на сьогодні всі держави світу підтримують
    свої національні економіки, розуміючи, що настає період перевизначення бізнесу
    та перепозиціонування транснаціональних корпорацій у всьому світі.




    Цифри показують, що пакет
    підтримки економіки Румунії до кінця року перевищить 7% Валового Внутрішнього Продукту.
    Тільки за перші дев’ять місяців 2020 року в економіку було влито 34 млрд. леїв
    (близько 7 млрд. євро), тобто 3,2% ВВП. Найбільша допомога була надана у
    вигляді цілої низки фіскальних заходів, еквівалентних майже 3 мільярдам євро. Загальна
    сума податкових пільг за сплату податку на прибуток склала 250 мільйонів леїв
    (близько 52 мільйонів євро), а сума відшкодування ПДВ була більшою ніж минулого
    року. Майже сім мільярдів леїв (близько 1,5 мільярда євро) пішли на інвестиції
    – найбільша сума за останні десять років, – каже Флорін Кицу.

    Витрати,
    безпосередньо пов’язані з COVID-19, є дуже великими, – нагадує міністр, – і до
    них додаються гарантійні програми на суму майже 3% ВВП – гроші, які надходять в
    економіку через банківську фінансову систему та гарантуються державою. Мова йде про масштабну програму
    стимулювання, яка зупинила економічний спад у 2020 році, завдяки якій Румунії
    вдасться уникнути технічної рецесії цього року, а також гарантує сильне
    економічне зростання в 2021 році, – додав міністр, згідно з яким заходи будуть
    продовжені. Зараз, серед іншого, держава розглядає можливість відстрочення на
    12 місяців сплати податків без гарантій для компаній, які не сплатили податкові
    зобов’язання після введення надзвичайного стану, 16 березня, в результаті
    пандемічної ситуації.

    Відповідно до проєкту розпорядження, підготовленого
    Міністерством фінансів, кожна компанія матиме власний графік погашення.
    Документ Міністерства фінансів передбачає, що боржники не повинні мати
    непогашених фіскальних зобов’язань до введення надзвичайного стану, а компанії,
    які після відповідного запиту отримують відстрочення, будуть зобов’язані вчасно
    сплачувати всі подальші податки та збори. Важливою умовою для отримання відстрочення
    є те, щоб компанія не перебувала у ліквідаційній процедурі через стан
    неплатоспроможності.



  • 13 серпня 2020 року

    КОРОНАВІРУС – У
    Румунії за останню добу зареєстрували 1454 нові випадки захворювання на
    COVID-19. Таким чином загальна кількість випадків коронавірусу в країні
    становить 6631, а 31547 людей вже одужали. Теж за останню добу від коронавірусу
    було зареєстровано 53 летальні випадки, а загальна кількість померлих становить
    2860 осіб. У відділеннях інтенсивної терапії перебувають 478 тяжко хворих.
    Міністр охорони здоров’я Нелу Тетару заявив сьогодні, що Румунія перебуває у
    ситуації, коли їй доведеться продовжити режим надзвичайної ситуації через новий
    коронавірус. Президент Клаус Йоганніс напередодні знову закликав румунів до
    відповідальності, вкотре наголошуючи на необхідності носити маску та зберігати
    двометрову фізичну відстань один від одного. За його словами, місцеві вибори
    можуть бути проведені 27 вересня, як вирішив парламент, якщо будуть вжиті
    належні заходи безпеки. Глава держави також заявив, що Румунія вже надіслала до
    ЄС запит про надання 10 мільйонів доз вакцини від Covid-19, коли вона
    буде готова і затверджена на європейському рівні.

    ФІНАНСИ – Охорона
    здоров’я, транспорт та освіта отримають додаткові кошти після коригування
    бюджету, – повідомив у четвер на прес-конференції міністр фінансів Румунії
    Флорін Кицу. Він зазначив, що для охорони здоров’я, пріоритетної сфери цього
    року, виділені суми збільшилися приблизно на 45%. Міністр також
    оголосив, що дефіцит бюджету зросте з 6,7% до 8,6%. Він також сказав, що уряд
    збільшить рівень інвестицій, а також пенсій. Це буде друге коригування Державного бюджету Румунії у 2020 році.




    ДИПЛОМАТІЯ
    – Глава румунської дипломатії Богдан Ауреску
    четвер провів телефонну розмову зі своїм колегою в Анкарі Мевлютом
    Кавушоглу, яка відбулася на прохання турецької сторони. Міністри обговорили
    розвиток двосторонніх відносин з наголосом на темах спільного інтересу, в тому
    числі в контексті пандемії COVID-19 – повідомляє прес-служба МЗС Румунії. Глави
    зовнішньополітичних відомств двох держав також обговорили останні події у
    Східному Середземномор’ї, з огляду на те, що ця тема буде включена до порядку
    денного позачергової зустрічі Ради міністрів закордонних справ у п’ятницю, в
    якій також братиме участь румунський міністр. Богдан Ауреску підкреслив
    готовність Бухареста підтримати, в тому числі на рівні ЄС, зусилля з деескалації
    ситуації, враховуючи як здатність Румунії розуміти особливості та інтереси
    регіону, так і її досвід в галузі делімітації морських просторів та вирішення суперечок
    у відповідності до норм міжнародного права та використання його конкретних
    інструментів. Союзники НАТО, Туреччина та Греція опинилися на порозі конфлікту
    через нафтові та газові родовища в Середземному морі. Греція стверджує, що роботи
    Туреччини з пошуку та розвідки родовищ в цьому районі є незаконними, але Анкара
    стверджує, що робить це в своїй виключній (морській) економічній зоні.




    ІНВЕСТИЦІЇ
    – Прямі іноземні інвестиції в Румунію за перші шість місяців цього року скоротилися
    до 352 мільйонів євро, з 2,7 мільярда євро протягом аналогічного періоду 2019
    року, – повідомив у четвер Національний Банк Румунії. Станом на 30 червня Італія мала найбільшу кількість – 49 тисяч
    компаній, заснованих в Румунії, але Нідерланди займають перше місце за загальним
    обсягом інвестицій – 12,8 мільярдів євро. У Румунії наразі діють близько 230 тис.
    іноземних компаній, які інвестували майже 64 мільярди євро.




    КІНО – У місті Сфинту-Георге, в дельті Дунаю (південний
    схід Румунії) триває Міжнародний фестиваль незалежного кіно «Анонімул».
    Сьогодні програмою фестивалю передбачено показ фільму «колектив», відзначеного численними
    міжнародними нагородами. Документальний фільм, автором і режисером, якого є Александр
    Нанеу розповідає про події упродовж першого року після трагедії в
    бухарестському рок-клубі Колектив (30 жовтня 2015 року охопленому пожежею, в
    результаті якої померло 64 людини) і фокусується на ставленні представників
    влади до журналістів, які намагаються розповісти правду. 17-й кінофестиваль
    «Анонімул» проходитиме до 16 серпня виключно просто неба, за присутності
    щонайбільше 400 глядачів на кожному показі для попередження розповсюдження
    нового коронавірусу. Цього року програма фестивалю складається з двох конкурсних
    категорій: румунські та іноземні короткометражні фільми, а також з показів повнометражних художніх фільмів та зустрічей
    між представниками кіноіндустрії та глядачами. У конкурсі румунських короткометражних
    фільмів беруть участь більше 50 румунських кінокартин.




    РОБОТА – Майже чверть румунські працівників заявляють, що
    вони змушені робити перші кроки до пошуку нової роботи і нової кар’єри, оскільки
    галузь або компанія, в якій вони працюють потерпають в нинішній економічній ситуації.
    Результати опитування, проведеного онлайн-платформою набору персоналу, також
    показують, що трохи більше 20% готові почати нову кар’єру з нуля. Більшість
    румунських працівників (70%) обирають нову роботу залежно від безпеки сфери
    діяльності, пов’язаної в тому числі з пандемією Covid-19. Чверть опитаних
    повністю виключає можливість роботи галузях ГоРеКа (готелі, ресторани,
    кав’ярні), а 22% вважають більш безпечною роботу в галузях чи компаніях, тісно
    пов’язаних з онлайн-середовищем. Опитування проводилося у період з 1 по 10
    липня на вибірці майже 1300 осіб.



  • 10 – 16 травня 2020 року

    10 – 16 травня 2020 року

    Закінчення дії надзвичайного стану та перехід
    до режиму надзвичайної ситуації


    У Румунії завершився строк дії
    надзвичайного стану, введеного у березні через пандемію коронавірусу. Починаючи
    з 15 травня країна перейшла на режим надзвичайної ситуації, який триватиме
    щонайменше 30 днів. Національний комітет з особливо тяжких надзвичайних
    ситуацій під головуванням прем’єр-міністра Людовіка Орбана оголосив нові правила,
    наголошуючи на тому, що усі дозволені заходи повинні здійснюватися відповідно
    до чинних норм щодо запобігання поширенню інфекції. Йдеться, зокрема про обов’язковий
    «масковий режим» у громадському транспорті, а також у торговельних та інших
    закритих приміщеннях. Працівники державних установ та органів влади, а також
    працівники державних та приватних компаній працюватимуть, у міру можливостей, в
    режимі «дистанційної» роботи, а також проходитимуть регулярну перевірку
    температури. Тераси, кав’ярні та ресторани залишаються закритими, так само й торгово-розважальні
    центри, за винятком магазинів, які мають прямий доступ з вулиці. Знову
    запрацювали готелі та всі стоматологічні кабінети, відкрилися музеї та парки, за
    винятком дитячих майданчиків, а також було дозволене вільне пересування людей у
    межах населеного пункту постійного проживання. Однак виїзд за межі населеного
    пункту дозволяється лише з обґрунтованих причин. Були продовжені обмеження на
    пересування повітряного, автомобільного та залізничного, транспорту. Водночас
    усі румуни, які повертаються з-за кордону зобов’язані стати на карантин, але не
    інституціоналізований, а вдома, у родинному колі. Ті, хто не має такої можливості
    або не хоче наражати на небезпеку близьких, можуть обрати інституціоналізований
    карантин у спеціальних центрах. Уряд продовжив на період надзвичайної ситуації деякі
    заходи економічного характеру. Йдеться про виплату технічного безробіття працівникам
    підприємств в економічних секторах, що залишаються закритими та виплати, до
    кінця навчального року, спеціального грошового забезпечення батькам, змушеним залишатися
    вдома зі своїми дітьми. Також пріоритетною залишається виплата лікарняних
    особам, які перебувають на карантині та інфікованим COVID-19. Сімейна лікарі та
    амбулаторно-поліклінічні заклади можуть надалі працювати дистанційно, а надання
    медичних послуг здійснюватися без без фізичного використання медичної картки. З
    іншого боку, юридичні та фізичні особи все ще можуть подавати заявку для
    оформлення в банку відстрочки по кредиту. Президент Клаус Йоганніс подякував
    румунам за дотримання карантинних обмежень, запроваджених після введення надзвичайного
    стану два місяці тому та повторив, що найважливішою реформою, яка потрібна
    Румунії, є реконструкція держави. «Охорона здоров’я, освіта, адміністрація,
    системи, ігноровані і розкрадені упродовж багатьох років, мають стати нашими нашими
    пріоритетами. Законодавство повинне бути розроблене узгоджено, щоб дозволити
    швидке втручання держави у випадку надзвичайної ситуації», – заявив глава
    держави, який попередив, що він не вагатиметься знову оголосити надзвичайний
    стан,аби уникнути переповнення
    лікарень, якщо ситуація погіршиться, а дані покажуть, що кількість інфікованих
    стрімко зростає. Станом на сьогодні кількість підтверджених випадків
    інфікування коронавірусом у Румунії перевищила 16500, понад тисяча людей
    померли і близько 10 тисяч людей вилікувались.




    Вотум недовіри міністру фінансів


    Найбільша опозиційна Соціал-демократична
    партія Румунії, ініціювала резолюцію про недовіру міністру фінансів, лібералу
    Флоріну Кицу. На цьому тижні документ був обговорений у Палаті депутатів та схвалений
    більшістю голосів. Соціал-демократи стверджують, що міністр Кицу довів свою неспроможність
    розробити ефективні заходи з підтримки економіки. Вони кажуть, що хоча отримав
    від попереднього соціал-демократичного уряду зростаючу економіку, з невеликим
    дефіцитом бюджету та з низьким рівнем частки боргу до ВВ, Флорін Кицу завів
    Румунію в тупик. Соціал-демократи розкритикували міністра фінансів і за останні
    фінансові запозичення держави та їхній вплив на громадян до кінця року. У
    відповідь Флорін Кицу відкинув усі звинувачення і відповів критикою щодо стану
    економіки країни, яку він отримав від соціал-демократичного уряду. Він пояснив,
    що останні запозичення уряду були потрібні для покриття витрат, здійснених під
    час перебування при владі СДП і сказав, що завдяки рішенням чинного кабінету
    міністрів економіка Румунії швидко відновиться після кризи. Говорячи про
    ефективність заходів, вжитих ліберальним урядом, Флорін Кицу навів приклад
    програми «МСП Інвест», оцифрування Національного агентства податкового
    управління або збільшення доходів до бюджету та звинуватив соціал-демократів у
    спробі скористатися нинішньою кризою для перешкоджання роботі уряду.




    Перспектива економіки Румунії


    Очікується, що цього року економіка
    Румунії переживе спад у 4% через кризу, спричинену пандемією коронавірусу.
    Принаймні це випливає зі звіту, оприлюдненого у середу Європейським Банком Реконструкції та Розвитку.
    За оцінками ЄБРР у 2021 році ВВП Румунії зросте на 4%. У попередньому прогнозі, опублікованому в
    листопаді минулого року, експерти банку передбачали
    зростання реального обсягу ВВП Румунії на 3,2% у 2020 році. ЄБРР є основним
    інституційним інвестором у Румунії, з інвестиціями у понад 8,6 млрд євро. Й Європейська
    Комісія погіршила свій прогноз щодо ВВП Румунії в цьому році, стверджуючи, що
    румунська економіка у 2020 році зазнає спаду на рівні 6%, уперше після кількарічного
    сталого зростання. У свою чергу Міжнародний Валютний Фонд прогнозує, що
    економіка Румунії зазнає в поточному році падіння в 5%, але відновиться у 2021
    році, коли зросте на 3,9%.

  • Вотум недовіри міністру фінансів

    Вотум недовіри міністру фінансів




    У понеділок члени нижньої палати румунського парламенту
    розглянули резолюцію про недовіру міністру фінансів, лібералу Флоріну Кицу. Це
    стало для ініціаторів новою нагодою висловити своє невдоволення заходами чинної
    влади щодо відновлення економіки. Опозиція стверджує, що після двомісячного
    надзвичайного стану, після відстрочок та внесення поправок до цілої низки нормативно-правових
    актів, міністр фінансів не запропонував жодних ефективних заходів підтримки
    економіки.




    Соціал-демократи кажуть, що вони ініціювали резолюцію про недовіру міністру,
    оскільки уряд не вжив жодних конкретних заходів щодо захисту підприємців та
    підтримання життєвого рівня населення, в той час як інші держави виділили до
    15% ВВП на відновлення економіки. Депутат від Соціал-демократичної партії Андрей
    Поп вважає, що, хоча отримав від попереднього соціал-демократичного уряду
    зростаючу економіку, з невеликим дефіцитом бюджету та з низьким рівнем частки
    боргу до ВВП, Флорін Кицу завів Румунію в тупик.




    Андрей Поп: «В той час, коли МВФ, Світовий Банк та Європейська Комісія кажуть
    що перспектива для Румунії погана, міністр фінансів, здається, живе в
    нескінченному маренні, стверджуючи, що в Румунії відбуваються фантастичні речі.
    Єдині фантастичні речі, які на нас чекають – це спад, безробіття, інфляція,
    банкрутство та бідність.»




    У свою чергу, лідер фракції СДП у Палаті депутатів Альфред Сімоніс
    розкритикував міністра фінансів за останні фінансові запозичення держави та їхній
    вплив на громадян до кінця року.




    Флорін Кицу, однак, відкинув усі звинувачення і відповів критикою щодо
    стану економіки країни, яку він отримав від соціал-демократичного уряду. Він
    пояснив, що останні запозичення уряду були потрібні для покриття витрат,
    здійснених під час перебування при владі СДП і сказав, що завдяки рішенням
    чинного кабінету міністрів економіка Румунії швидко відновиться після кризи. Говорячи
    про ефективність заходів, вжитих ліберальним урядом, Флорін Кицу навів приклад програми
    «МСП Інвест», оцифрування Національного агентства податкового управління або
    збільшення доходів до бюджету та звинуватив соціал-демократів у спробі
    скористатися нинішньою кризою для перешкоджання роботі уряду.




    Флорін Кицу: «Я знаходжуся
    тут, тому що румуни повинні знати, що, в той час, коли я та Націнал-ліберальна
    партія успішно боремося з цією кризою, ініціатори резолюції про недовіру намагаються
    нас зупинити. Упродовж двох місяців, протягом яких ми реалізовували заходи щодо
    відновлення економіки, вони в парламенті кримінально-популістськими рішеннями змінювали
    усі ці заходи.»




    Депутат від
    Націонал-ліберальної партії Лучіан Хеюш заявив, що текст резолюції є чорною хартією
    соціал-демократичних урядів, а депутат від Союзу «За порятунок Румунії» Клаудіу
    Несуй зазначив, що можливість здійснення в цей період у Румунії глибоких реформ була
    втрачена. Голосування щодо вотуму недовіри міністру фінансів намічене на середу.



  • Вотум недовіри міністру фінансів

    Вотум недовіри міністру фінансів




    Румунські сенатори з різницею в три голоси
    прийняли ініційований Соціал-демократичною партією вотум недовіри міністру
    фінансів, лібералу Флоріну Кицу. «Проти» проголосували народні обранці від
    Націонал-ліберальної партії (НЛП), Союзу «Рятуйте Румунію», Демократичного
    союзу угорців Румунії та неафілійовані сенатори, тоді як «за» голосували сенатори від Соціал-демократичної
    партії. Ініціатори резолюції дорікають міністру в тому, що його непродумані
    легковажні заяви на початку міністерського терміну призвели до знецінення національної
    валюти – лея по відношенню до євро та
    долара США, що призвело до збільшення цін і платежів за кредитами румунів.

    Флорін
    Кицу стверджує, що резолюція соціал-демократів, які були владі до жовтня, має суто
    політичний характер, додавши, що готовий піти у відставку, якщо цього зажадає від нього НЛП.
    Він додав, що колишній міністр фінансів, соціал-демократ Єуджен Теодоровіч з
    початку року знав, що без додаткових заходів дефіцит бюджету зросте до 4%. «Ця
    резолюція про недовіру не про мене і не має зі мною жодного зв’язку. Це політична
    ініціатива, спрямована на приховування реального економічного становища
    Румунії. Ініціатори цього документу, вочевидь, хочуть, щоб я перестав говорити про
    катастрофічний стан справ, який я знайшов у Міністерстві фінансів. Я скажу їм, а
    також усім соціал-демократам: Націонал-ліберальна партія обіцяла казати румунам
    правду будь-якою ціною. Баста! Минув той час, коли ви крали, а потім спокійно йшли
    по своїх справах.»


    А сенаторка від НЛП Аліна Горгіу стверджує,
    що у соціал-демократів немає реальних підстав для критики на адресу міністра фінансів.
    У свою чергу, соціал-демократ Штефан Опря засетріг Флоріна Кицу від дій, що
    призводять до зростання дефіциту бюджету, до показників, які він критикував,
    перебуваючи в опозиції. «Ви робите все, щоб ваше пророцтво, часто істеричне, про
    те, що робить Соціал-демократична партія при владі, здійснилося, та намагаєтеся
    вдатися до всіх засобів, щоб реальний дефіцит склав 4,4%. Не має значення, що в
    останні два місяці не збираються податки до бюджету, не має значення, що Ви
    дали «зелене світло» неконтрольованим державним витратам, тільки аби
    здійснилося Ваше пророцтво про дефіцит на рівні 4,4%.»



    Тимчасово виконуючий обов’язки голови Соціал-демократичної
    партії Марчел Чолаку вважає, що ліберали не зрозуміли сигнал тривоги, поданий у
    парламенті, коли профільний комітет відхилив кандидатуру Флоріна Кицу на пост
    міністра фінансів. Після прийняття вотуму недовіри Флоріну Кицу глава уряду Людовік
    Орбан заявив, що він не відмовиться від свого міністра фінансів і, що соціал-демократам
    краще утриматися від критики і від вимоги відставки після залишеної ними
    бюджетної катастрофи. Відповідно до Конституції Румунії, прийняття вотуму
    недовіри певному міністру не тягне за собою його звільнення.

  • ЄІБ потроїть фінансування румунського МСП

    ЄІБ потроїть фінансування румунського МСП






    Група Європейського інвестиційного банку збільшить
    підтримку румунського бізнесу з 500 мільйонів євро до 1 мільярда 380 мільйонів євро.

    «Сьогодні ми святкуємо фактично потроєння «вогневої потужності», яку ми ставимо
    в розпорядження економіки Румунії, на користь МСП, спроможну підтримувати 5000
    румунських малих та середніх підприємств», – заявив у четвер віце-президент цієї
    фінансової установи Ендрю МакДауелл. Група ЄІБ працює в Румунії вже 25 років, упродовж
    яких підтримала 300 проєктів, яким надала фінансову допомогу в розмірі близько
    15 мільярдів євро, – сказав МакДауелл. За його словами, за останні п’ять років
    інвестиції ЄІБ в Румунію зросли, сягнувши в середньому одного мільярда євро на
    рік, а третина цієї суми виділяється МСП, які в цьому році отримають доступ до фондів
    у понад мільярд євро.




    Ініціатива для малого та середнього бізнесу
    поєднує Структурні фонди з іншими ресурсами ЄС та Європейського інвестиційного
    банку для кредитування близько 5000 малих та середніх підприємств та сприяє
    створенню нових робочих місць у приватному секторі. Віце-президент європейської фінансової установи додав, що ЄІБ не лише
    надає фінансування, а й консультаційні послуги з підготовки та реалізації
    складних проєктів. Він нагадав про підтримку в сфері охорони здоров’я, де ЄІБ надав
    техніко-економічні обґрунтування для проєктів будівництва регіональних лікарень
    в Яссах (північний схід), Крайові (південь) та Клужі (північний захід), а тепер
    підтримує підготовку документації про надання заявок на отримання структурних
    фондів.




    Віце-президент ЄІБ взяв участь у церемонії підписання
    нових договорів з фінансовими посередниками – банками Румунії – завдяки яким
    збільшується обсяг фінансування. Договори сприятимуть
    підтримці малих та середніх підприємств та стартапів, які потребують
    фінансування. За даними ЄІБ, домовленості з румунськими банками мають на меті
    полегшити доступ до фінансування румунських компаній шляхом гарантій у розмірі
    60% за кожну позику та зниженням процентних ставок, нарахованих банками.

    Після успішної
    реалізації Ініціативи для румунського малого та середнього бізнесу влада
    Румунії виділила додатково 150 мільйонів євро з Регіональної оперативної
    програми, збільшивши бюджет в рамках ініціативи до 250 мільйонів євро. Міністр
    фінансів Єуджен Теодоровіч заявив, що більше 2000 румунських малих та середніх
    підприємств отримали переваги від цієї ініціативи, використавши вже 500
    мільйонів євро. Румунська влада прагне, щоб МСП стало основою економіки.
    Міністр фінансів заявив, що хотів би, щоб Румунія досягла ситуації в Німеччині,
    країні, де малі та середні підприємства забезпечують 68% експорту.

  • 16 лютого 2019 року

    БЕЗПЕКА – Президент Румунії Клаус Йоханніс у суботу заявив, що міжнародна багатостороння система знаходиться
    під зростаючим тиском, відповідь якому має
    бути згуртованість, а
    головна мета – Посилена Європейська Готовність.
    Ось чому, – сказав глава румунської держави, – цей заклик до єдності
    і згуртування фундаментально визначає
    пріоритети Румунського головування в
    Раді Європейського Союзу. Клаус Йоханніс є
    почесним гостем 55-ої Мюнхенської конференції з міжнародної безпеки. Президент Румунії заявив, що зусилля мають бути спрямовані на
    розвиток гармонізованого підходу між НАТО й ЄС. На його думку, цього можна досягнути поєднуючи
    унікальну роль НАТО в колективній обороні з інтегрованим
    підходом ЄС до врегулювання криз. Глава румунської держави сказав, що НАТО має надалі посилити свій стримуючий і оборонний потенціал на Східному фланзі. Канцлер Німеччини Ангела Меркель закликала до зусиль з
    роззброєння, які мають включати росіян, американців,
    європейців, а також китайців,
    після припинення дії російсько-американського
    договору про ліквідацію ракет середньої та малої дальності (INF). Ангела
    Меркель попередила, що міжнародні політичні структури можуть
    розвалитися і закликала до посилення глобального співробітництва з низки питань,
    від відносин з Іраном до запобігання чергової міграційної кризи.




    ПЕРЕГОВОРИ – Президент Клаус Йоханніс у суботу під час зустрічі з віце-президентом США
    Майком Пенсом підтвердив прихильність Румунії до зміцнення Стратегічного
    партнерства з США і до зміцнення трансатлантичних відносин. Як повідомляє
    прес-служба Адміністрації Президента Клаус Йоханніс та Майк Пенс наголосили на
    чудовій співпраці в рамках Стратегічного партнерства Румунія-США і на
    можливостях його поглиблення із наголосом на економічному вимірі та обороні. У
    кулуарах безпекової конференції в Мюнхені президент Румунії також зустрівся з
    лідером фракції Європейської народної партії в Європарламенті Манфредом Вебером,
    з яким обговормив основні проблеми порядку денного румунського головування в
    Раді ЄС, а також майбутні вибори до Європарламенту, які пройдуть в травні цього
    року. Президент Румунії також провів двосторонні зустрічі з головним
    переговірником ЄС щодо Brexit Мішелєм Барньє та з президентом Американського
    єврейського комітету Девідом Харрісом.




    МІНІСТРИ
    – Соціал-демократ Мірча Дрегіч заявив, що прийняв рішення зняти свою кандидатуру
    на посаду міністра транспорту. У вівторок і його колега по партії Лія Олгуца
    Васілеску зняла свою кандидатуру на посаду міністра регіонального розвитку та
    державного управління. Їх кандидатури на відповідні посади у грудні минулого
    року виснула керівна Соціал-демократична партія. Тиждень тому президент Клаус
    Іоханніс відхилив кандидатуру Лії Олгуци Васілеску, але нічого не згадав про
    кандидатуру Мірчі Дрегіча.




    ФІНАНСИ ЄС – Європейський Союз незабаром матиме міцніші регуляторні та наглядові рамки для
    банків, в результаті схвалення послами країн-членів угоди, досягнутої Румунським
    головуванням в Раді Європейського Союзу та Європарламентом. Погоджені заходи зі
    зменшення банкіівських ризиків забезпечать достатній рівень капіталу в
    банківському секторі для безпечного кредитування фізичних та юридичних осіб. У
    той же час, платники податків будуть захищені від наслідків можливих труднощів,
    з якими стикатимуться банки, – заявив міністр фінансів Румунії Єуджен
    Теодоровіч.

  • 15 лютого 2018 року

    ДЕРЖБЮДЖЕТ – Парламент сьогодні прийняв закони «Про Державний бюджет Румунії на 2019 рік» та «Про
    бюджет соціального забезпечення». У держбюджеті передбачається зростання
    реального ВВП Румунії на 5,5% при інфляції на рівні 2,8% та дефіциті у розмірі
    2,76% ВВП. Валовий внутрішній продукт за оцінками урядовців в цьому році
    перевищить тисячу мільярдів леїв (еквівалент понад 200 мільярдів євро). Уряд
    зазначає, що найбільш привелейованими сферами в цьому році є охорона здоров’я,
    освіта та інвестиції. Парламентарії опозиційних партій проголосували проти,
    стверджуючи, що цей держбюджет побудований на завищених показниках. У свою
    чергу Президент Клаус Йоханніс піддав критиці бюджет, розроблений
    парламентською більшістю «Соціал-демократична партія-Альянс лібералів та
    демократів», стверджуючи, що він демонструє повну зневагу керівної коаліції до реальних
    очікувань румунів.




    КОРУПЦІЯ -
    Колишня очільниця антикорупційного управління Румунії Лаура Кодруца Кьовеші у
    п’ятницю була викликана до Спеціального відділення з розслідування злочинів,
    вчинених магістратами Генеральної прокуратури Румунії. Прокурори цього
    відділення оголосили їй підозру у зловживанні службовим становищем, хабарництві
    та в даванні завідомо неправдивих показань. На виході Лаура Кодруца Кьовеші
    заявила, що оголосила відвід прокурору у справі та головному прокурору
    відділення. Вона відкинула всі звинувачення, стверджуючи, що не випадково
    отримала повістку про виклик безпосередньо перед відльотом до Брюсселя, де має
    взяти участь у слуханнях в Європарламенті щодо призначення головного прокурора Європейської
    прокуратури. Провідні європейські ЗМІ називають її головним фаворитом у конкурсі на цю посаду.
    Провадження проти неї було порушене за скаргою колишнього депутата від
    Соціал-демократичної партії Себастьяна Гіце, який є фігурантом кількох
    корупційних справ і в даний час ховається в сусідній Сербії. Президент Клаус Йоханніс
    закликав прокурорів відділення з розслідування злочинів, вчинених магістратами
    якнайшвидше прояснити ситуацію у провадженні, порушеному проти колишнього головного
    прокурора антикорпційного управління. Глава держави зазначив, що це відділення не
    повинне бути політичним інструментом для порушення розслідувань з метою залякування
    суддів і прокурорів. У свою чергу права опозиція каже, що це «політично
    замовлена» справа чинної румунської влади. Європейська комісія заявила, що
    уважно стежить за останніми подіями в контексті проведення конкурсу на призначення
    головного прокурора Європейської прокуратури і з точки зору незалежності
    судової системи в Румунії, нагадуючи, що офіційний Брюссель неодноразово
    наполягав на важливості забезпечення незалежної і професійної юстиції.




    ФІНАНСИ ЄС – Посли країн ЄС у
    п’ятницю схвалили угоду, досягнуту румунським головуванням Ради ЄС і
    Парламентом ЄС щодо внесення низки змін до чинних
    норм, спрямованих на зниження ризиків у банківському секторі ЄС. Заходи зі
    зменшення ризику, погоджені сьогодні, забезпечать
    достатній рівень капіталу в банківському секторі для
    безпечного кредитування фізичних та юридичних осіб. У той же час, платники
    податків будуть захищені від наслідків можливих
    труднощів, з якими стикатимуться банки, – заявив
    міністр фінансів Румунії Єуджен Теодоровіч. Відповідні
    поправки збільшують вимоги до банків щодо капіталу, для
    зменшення стимулів банків до надмірних ризиків. Пакет також містить основу для
    співпраці та обміну інформацією між різними структурами, які
    беруть участь у нагляді та резолюції транскордонних
    банківських груп.




    БЕЗПЕКА – Президент
    Румунії Клаус Йоханніс у суботу з позиції верховного представника країни, яка
    головує в ЄС, відкриє дебати на Мюнхенській безпековій конференції, разом з
    канцлером Німеччини Ангелою Меркель і президентом Єгипту Абделєм Фаттахом
    Ас-Сісі, як верховного представника держави, що головує в Африканському Союзі. Глава
    румунської держави наголосить на необхідності посилення ролі НАТО як гаранта євроатлантичної
    безпеки та підкреслить, що співпраця і координація між НАТО і ЄС є гарантією
    безпеки і процвітання. Клаус Йоханніс хоче привернути увагу до того, що
    Чорноморський регіон є одним за найважливіших стратегічних орієнтирів в
    поточному контексті безпеки, а Румунія прагне залишатися опорою стабільності в
    регіоні та надалі буде джерелом стабільності і безпеки в НАТО й ЄС. Мюнхенська
    конференція з питань безпеки є одним із найбільших заходів, на яких щорічно
    виступають лідери провідних країн світу.

    ТЕНІС – Третя ракетка світу, румунка Сімона Халеп вийшла у фінал тенісного турніру серії WTA – Qatar Total Open, з призовим фондом в понад 900 тис. доларів США. У чвертьфінальному матчі
    Халеп виграла після драматичного поєдинку з українкою Еліною Світоліною. Українська
    спортсменка у вирішальному сеті вигравала 4:1, але програла п’ять геймів
    поспіль. Таким чином, матч завершився перемогою румунки з рахунком 6:3, 3:6, 6:4.
    У фіналі змагання Сімона Халеп зіграє з переможницею матчу Анжеліка Кербер
    (Німеччина) – Елісе Мертенс (Бельгія).

  • 20 січня 2019 року

    ДОГОВІР -
    Президент Румунії Клаус Йоханніс візьме участь у церемонії підписання
    французько-німецького договору про співпрацю та інтеграцію в Аахені, Німеччина,
    на запрошення канцлера Німеччини Ангели Меркель та президента Франції Еммануеля
    Макрона. З цього приводу Клаус Йоханніс, як президент країни, яка головує в
    Раді ЄС, виступить з промовою. У церемонії також візьмуть участь президент Ради
    Європи Дональд Туск і президент Європейської комісії Жан-Клод Юнкер. У
    політичній і правовій основі цього договору стоїть французько-німецький договір
    1963 року, який заклав основи історичного примирення між Німеччиною і Францією.
    Новий договір має на меті адаптувати відносини між двома державами до викликів
    ХХІ-го століття із наголосом на посиленні згуртованості дій двох держав на
    європейському рівні.




    ГОЛОВУВАННЯ В ЄС – Румунське головування в Раді
    Європейського Союзу завершило процес прийняття свого першого досьє в сфері економічних та фінансових
    справ, а саме регламенту щодо мінімального покриття втрат частки
    непрацюючих кредитів (NPL). Про це повідомляє Міністерство фінансів Румунії.
    Досягнення значного прогресу в сфері фінансових послуг є пріоритетом Румунії в Раді
    ЄС з економічних і фінансових питань, – сказав міністр фінансів Єуджен
    Теодоровіч. Він зустрівся у Страсбурзі з співдоповідачами з цього питання, членами
    Комітету із економічних та валютних справ (ECON) Європейського парламенту Перванш
    Бере та Отмаром Карасом. Міністр фінансів Румунії також обговорив з членом Комітету
    з бюджетних питань Європарламенту Ізабель Томас тему переговорів довкола майбутніх
    багаторічних фінансових рамок на 2021-2027 роки.




    РМЗС – Глава румунської дипломатії Теодор Мелешкану у понеділок в Брюсселі візьме участь у засіданні Ради ЄС із
    закордонних справ. Міністри закордонних справ країн-членів ЄС розглянуть низку актуальних
    питань, такі як боротьба з дезінформацією, співпраця між ЄС і Лігою арабських
    країн та відносини ЄС – Асоціація держав Південно-Східної Азії. Згідно з
    прес-релізом МЗС Румунії, під час зустрічі під головуванням Верховного
    представника ЄС із закордонних справ і політики безпеки Федеріки Могеріні Теодор
    Мелешкану представить своїм колегам основні теми які Румунія планує розглянути під
    час свого головування в Раді ЄС. У вівторок він візьмt участь у слуханнях на цю
    тему в Комітетах із закордонних справ та розвитку Європейського парламенту.




    КОРУПЦІЯ – Верховний суд Румунії у понеділок має
    продовжити розгляд апеляційної скарги у справі спікера Палати депутатів і
    лідера керівної Соціал-демократичної партії Лівіу Драгні. У червні суд першої інстанції засудив останнього до трьох
    з половиною років позбавлення волі за підбурювання до зловживання службовим
    становищем. Прокурори антикорупційного управління стверджують, що Лівіу Драгня,
    коли був головою Телеорманської повітової ради фіктивно влаштував на роботу
    двох членів партії в Управлінні соціальної допомоги і захисту дітей. Вони
    отримували зарплату з держбюджету, хоча працювали виключно у місцевій філії
    Соціал-демократичної партії. Лівіу Драгня відкидає всі звинувачення. Нагадаємо,
    що у 2016 році він був засуджений до 2 років умовно через маніпуляції на
    референдумі про імпічмент президента.




    ТЕНІС – Перша ракетка світу, румунка Сімона Халеп в 1/8
    фіналу Відкритого чемпіонату Австралії з тенісу зустрінеться з американкою Сереною
    Вільямс, після перемоги у суботу над її
    сестрою Вінус Вільямс – 6:2, 6:3. Раніше тенісистки зустрічалися 9 разів, тепер
    в особистих зустрічах рахунок 8:1 на користь американки. Останнє протистояння
    між ними відбулося в 2016 році на US Open.



  • 5 листопада 2018 року

    СУД -
    Верховний суд переніс на 3 грудня розгляд апеляції у справі лідера керівної Соціал-демократичної партії Лівіу Драгні, який був засуджений судом першої інстанції до трьох з половиною
    років позбавлення волі. Він отримав цей вирок за підбурювання
    до зловживання службовим
    становищем у справі про фіктивне працевлаштування двох членів партії у повітовому управлінні з питань захисту
    дітей, коли обіймав посаду голови Телеорманської повітової ради. Теж сьогодні Верховний суд відклав на місяць розгляд апеляційної скарги Національного антикорупційного управління на рішення суду першої
    інстанції про відсутність складу злочину і закриття справи, порушеної проти
    колишнього судді Конституційного Суду Румунії Тоні Гребле. Згідно
    з прокурорами антикорупційного управління з 2010 по 2015 роки Тоні Гребле, спочатку як сенатор, а
    потім як суддя Конституційного
    суду вимагав і отримав неправомірну вигоду від одного бізнесмена, якому пообіцяв, стверджують прокурори,
    змусити державних службовців прискорити
    процедуру з тим, щоб контрольовані бізнесменом компанії змогли укласти комерційні договори з державою та отримати інші пільги.




    ПОЛІТИКА -
    У Бухаресті сьогодні відбулося засідання Національного
    виконавчого комітету головної керівної Соціал-демократичної партії
    Румунії. Члени виконкому більшістю
    голосів прийняли рішення про виключення з лав партії Генерального секретаря Маріана Някшу
    та заступника голови Адріана Цуцуяну. Останні заявили, що оскаржать
    сьогоднішнє рішення, яке на їх думку вкотре показує, що провід партії карає свободу висловлення думок. Лідер партії Лівіу Драгня заявив, що рішення про їх виключення було прийняте не через підписання ними відкритого листа, в якому були піддані критиці дії чинного проводу партії, а унаслідок переговорів, які вони нібито вели з опозицією довкола вотуму недовіри чинному уряду. Маріан Някшу та Адріан Цуцуяну спростували цю інформацію. Відповідно до статусу СДП, виключення члена пропонується виконкомом, але це кінцеве рішення приймається на конгресі партії. На засіданні виконкому були обговорені кандидатури СДП на посаду голови Управління фінансового нагляду та пост президента Національної ради телерадіомовлення, які будуть поставлені на голосування парламенту у середу. Соціал-демократи вирішили підтримати чинного голову Управління фінансового нагляду Лонарда Бадю.

    ВІЗИТ -
    Прем’єр-міністр Віоріка Денчіле у понеділок, у рамках офіційного візиту до Оману, взяла
    участь у церемонії відкриття Посольства Румунії у Маскаті. Теж
    сьогодні глава румунського уряду взяла участь у бізнес-форумі на якому зазначила,
    що як член ЄС Румунія зацікавлена у встановленні міцних торговельних мостів між
    Європейським Союзом та країнами Перської затоки, що стануть надійною основою
    для розширення двосторонніх відносин. Раніше Віоріка Денчіле зустрілася з Саїдом Фахдом бін
    Махмудом аль-Саїдом, першим заступником прем’єр-міністра султанату. Сторони проаналізували
    можливості конкретної співпраці в таких сферах, як сільське господарство,
    туризм, інфраструктура, охорона здоров’я та освіта. Віоріка Денчіле закликала оманський бізнес інвестувати в Румунію,
    підкресливши, що румунське бізнес-середовище є привабливим і підтримується
    шляхом внесення змін до законодавства про державно-приватне партнерство. Після
    Оману у вівторок румунська делегація відвідає Катар, де прем’єр-міністр Румунії
    зустрінеться Шейхом Тамімом бін Хамадом аль-Тані та зі своїм колегою в Досі
    Шейхом Абдуллою бін Насер бен Халіфа аль-Тані.




    ФІНАНСИ – Міністр фінансів Румунії Єуджен Теодорович перебуває з робочим візитом в
    Брюсселі для участь у дводенному засіданні Рада з економічних і фінансових
    питань (ECOFIN) та Єврогрупи в розширеному форматі. До порядку денного ECOFIN
    включені такі теми, як оподаткування цифрових послуг, щорічна доповідь
    Рахункової палати ЄС про виконання бюджету Євросоюзу 2017 року, висновки по
    статистиці і висновки щодо фінансування заходів по боротьбі з кліматичними змінами.
    Міністр Теодорович візьме участь і в конференції «Єдиний ринок, вирішальний
    фактор інвестицій в Європі», організованій Європейською комісією в спіпвраці з
    Європейським центром політичних стратегій, а також зустрінеться з
    представниками Європейського парламенту. Дискусії з останніми будуть
    зосереджені на пріоритетах Румунії під час головування в Раді ЄС у першій
    половині 2019 року і на майбутньому багаторічному бюджеті ЄС.

    ДУНАЙ – У Бухаресті
    сьогодні стартував дводенний Національний форум, що є офіційним початком головування Румунії в рамках Стратегії
    Європейського Союзу для Дунайського регіону. Цей мандат Румунія здійснюватиме до 31 жовтня 2019 року. У Стратегії беруть
    участь 14 держав,
    які поставили перед собою чотири головні цілі: взаємозв’язок, захист навколишнього
    середовища, підвищення добробуту та зміцнення Дунайського регіону.

    ЗБРОЙНІ СИЛИ – Начальник Генерального штабу ЗС
    Румунії, генерал Ніколає Чіуке, у середу здійснить робочий візит до Греції. Під
    час зустрічі начальників Генеральних штабів ЗС Румунії та Греції будуть обговорені
    спільні дії двох держав, які є союзниками в рамках НАТО, спрямовані на зміцнення
    безпеки східного флангу Альянсу. Будуть також розглянуті конкретні способи
    військового співробітництва між двома країнами на двосторонньому, регіональному
    та союзному рівнях.

  • Зміни до закону «Про неплатоспроможність»

    Зміни до закону «Про неплатоспроможність»




    Уряд в Бухаресті вніс змін до
    закону«Про неплатоспроможність» шляхом термінової постанови. Зміни в законодавстві спрямовані на
    припинення деяких зловживань, такі
    як повторні неплатоспроможні дії, з метою уникнення сплати боргових зобов’язань партнерам та державному бюджету, – заявила прем’єр-міністр
    Віоріка Денчіле.

    На сьогодні в Румунії більш ніж шість тисяч компаній, в яких
    працюють понад 64.000
    працівників, неплатоспроможні. Термінова
    постанова передбачає
    конвертацію боргових зобов’язань компанії в акції. Вони дійдуть у власність держави за рахунок боргів, які відповідні компанії мають до державного бюджету, і Податкове управління матиме чітку процедуру в цьому відношенні, повідомив міністр фінансів
    Євген Теодоровіч.




    Як
    повідомляють ЗМІ, ділове середовище піддало критиці цю міру, стверджуючи, що
    держава не повинна вмішуватися у діяльність приватних компаній, а фахівці з
    питань неплатоспроможності говорять про масковану націоналізацію. Євген
    Теодоровіч пояснив, що зміни до закону «Про неплатоспроможність» були спричинені
    несправностями, які виникли в результаті застосування попередніх варіантів закону: «Ці несправності викликали загальну заборгованість у понад
    300 мільярдів лей (13,5 мільярда євро) компаній, які стали неплатоспроможними,
    але рівень відшкодування сум, виплачених кредиторам,
    становить лише 6%. Тут ми також можемо додати й заборгованість
    по відношенню до кредитних компаній,
    скажімо, що належать приватній сфері. Звичайно, на певних
    умовах, необхідно дозволити конверсію, скорочення або присвоєння
    цих заборгованостей до державного бюджету, щоб уникнути банкрутства багатьох
    компаній з реальним потенціалом відновлення та інших
    серйозних соціально-економічних
    наслідків.»




    Міністр
    фінансів також заявив, що набір
    запропонованих регулювань призначений
    забезпечити необхідні
    умови для збереження компаній в
    економічній галузі та захисту державних грошей шляхом повернення
    грошей до державного бюджету. Основними змінами до закону «Про
    неплатоспроможність» є підвищення відповідальності судового
    адміністратора та боржника в управлінні своєї
    діяльності. Так само ці
    зміни спрямовані на відхилення заявки про
    початок процедури, якщо Національному агентству з фіскального
    управління не буде повідомлено про це.




    Згідно з даними, опублікованими
    на веб-сайті Національного реєстру торгівлі, кількість комерційних
    товариств та уповноважених фізичних осіб за перші вісім місяців цього року зменшилась майже на 2,5%
    порівняно з аналогічним періодом 2017 року. Більшість компаній та Уповноважених фізичних осіб, які є неплатоспроможними,
    знаходяться в Бухаресті. За галузями діяльності найбільшу кількість зафіксовано
    в оптовій і
    роздрібній торгівлі, у ремонті автомобілів та мотоциклів.

  • 06 вересня 2018 року

    ВІЗИТ – Прем’єр-міністр Румунії Віоріка Денчіле та її
    іспанський колега Педро Санчес у четвер в Мадриді підписали двосторонні угоди
    про співробітництво в сфері оборони та про співпрацю в галузі державного управління. Прем’єри двох країн привітали відмінне двостороннє економічне співробітництво, як з
    точки зору товарообігу, що становить близько 4 мільярдів євро, так і з погляду обсягу іспанських інвестицій в Румунії.     Главу румунського уряду супроводжують віце-прем’єр-міністр Паул Стенеску,
    міністр закордонних справ Теодор Мелешкану, міністр оборони Міхай Фіфор, міністр
    бізнес-середовища Штефан Опря та міністр європейських фондів Рована Плумб. Румунія та
    Іспанія мають стратегічне партнерство, підписане п’ять років тому. У цій країні проживає
    велика румунська громада, яка за деякими підрахунками налічує близько 870 тис. осіб.
    Фактично румуни складають найбільшу спільноту іноземців в Іспанії.




    СПІВПРАЦЯ – Верховна Рада сьогодні ратифікувала угоду між
    Румунією та Україною про співробітництво у сфері військових перевезень.
    Документ був підписаний 21
    квітня 2016
    року міністрами оборони двох сусідніх держав під час офіційного візиту до
    Бухареста Президента України Петра Порошенка. Угода
    визначає умови, процедури та органи, відповідальні за здійснення перевезень
    на території кожної із сторін на дорогах, залізницях, а також у територіальних
    водах, для підтримки миротворчих операцій, проведення спільних навчань та інших
    спільних заходів, в яких Румунія та Україна беруть участь. Румунія ратифікувала
    цю угоду в грудні 2017 року.




    АНТИКОРУПЦІЯ – Міністр юстиції Румунії Тудорел Тоадер
    сьогодні запропонував кандидатуру прокурора Прокуратури міста Констанца Адіни
    Флоря на посаду начальника Національної антикорупційної дирекції. Пропозиція
    Тудорела Тоадера буде внесена до Вищої ради магістратури для отримання згоди на
    призначення керівника антикорупційного управління, а потім має бути затверджена
    главою держави Клаусом Йоханнісом. Посада головного прокурора Національної
    антикорупційної дирекції стала вакантною після того, як Конституційний суд
    зобов’язав Президента Румунії звільнити попереднього керівника управління Лауру
    Кодруцу Кьовеші.




    ДЕРЖБЮДЖЕТ – Омбудсмен Румунії Віктор Чорбя у четвер заявив, що розгляне заклик
    Президента Клауса Йоханніса звернутися до Конституційного суду з проханням
    перевірити чи прийнята у середу термінова постанова уряду про внесення змін до
    Державного бюджету на 2018 рік відповідає Конституції Румунії. Глава держави звернувся
    з таким проханням після того, як уряд схвалив нормативно-правовий акт про
    внесення змін до держбюджтеу без згоди Верховної ради оборони країни. З іншого
    боку, Клаус Йоханніс зазначив, що прем’єр-міністр Віоріка Денчіле проігнорувала його запрошення до діалогу з
    питань бюджетного коригування, що, на думку глави держави, створює небезпечний
    прецедент в інституційних відносинах. Замість переговорів між главою держави та
    прем’єр-міністром відбулася зустріч міністра фінансів Єуджена Теодоровіча та міністра
    юстиції Тудорела Тоадера з двома радниками Президента Румунії. Глава уряду
    пояснила своє рішення тим, що на четвер у неї був запланований офіційний візит
    до Іспанії.




    ГОЛОВУВАННЯ В ЄС – Офіційний Бухарест опублікує до кінця
    листопада графік подій, пов’язаних з головуванням Румунії в Раді Європейського
    Союзу, – заявив міністр європейських справ Віктор Негреску. Він додав, що з організаторської
    та матеріально-технічної точок зору Румунія
    вже готова до проведення заходів, намічених на першу половину наступного року.
    Орієнтовний бюджет румунського головування в Раді ЄС складе від 60 до 80
    мільйонів євро, – заявив. З іншого боку Даніель Гоша, генеральний директор
    Групи з підготовки до головування. За його словами, була здійснена оцінка місцевих
    ресурсів з точки зору наявності приміщень для проведення засідань та розміщення
    членів делегацій, а також визначено порядок перевезення присутніх на заходах у
    Бухаресті та Сібіу наступного року.

    МВФ – Міністр фінансів Румунії Єуджен Теодоровіч заявив, що зустрінеться з представником МВФ у Бухаресті Алехандро Гайденбергом, який напередодні сказав, що міжнародний валютний фонд може змінити прогноз зростання ВВП Румунії. Міністр зазначив, що такі заяви повинні бути добре обґрунтованими, особливо якщо вони робляться перед широкою публікою. Алехандро Гайденберг заявив на прес-конференції, що МВФ розглядає можливість змінити прогноз економічного зростання цього року з 5,1% до 4-4,5% на тлі падіння економічної активності.

    ПРИРОДНИЙ ГАЗ – Міністр
    економіки Румунії Денуц Андрушке та його молдовський колега Кіріл Габуріч у
    четвер в Кишиневі підписали документ, що дозволить розширити газопровід, що
    зв’язує обидві держави. Йдеться про Протокол завершення процедури
    купівлі-продажу, за якою молдовська компанія переймається румунською газотранспортною компанією Трансгаз,
    що дозволить продовжити газопровід Ясси-Унгень до Кишинева. За словами румунського
    міністра економіки Бухарест продовжує виконувати свої обіцянки у відносинах з
    Республікою Молдова, яка таким чином забезпечує собі доступ до європейського
    ринку природного газу. У свою чергу, Кіріл Габуріч заявив, що завдяки цьому
    проекту Республіка Молдова зменшує свою залежність від російського газу.

  • 25 квітня 2018 року

    ФІНАНСИ – Як Уряд, так і Національний банк Румунії повинні уникати
    конкурентних підходів, – сказав Президент Румунії Клаус Йоханніс після зустрічі з головою центрального банку Мугуром Ісереску та його першим заступником Флоріном Джорджеску. Президент підкреслив,
    що незалежність НБР в рішеннях щодо монетарної
    політики має важливе значення і виступив за узгодження економічної політики, без підпорядкування заходів окремих установ цілям інших. У п’ятницю президент зустрінеться з
    прем’єр-міністром Віорикою Денчіле та міністром фінансів Єудженом Теодоровичем.
    Раніше глава держави заявив, що спробує зіграти роль посередника між Урядом та
    Національним банком Румунії після того, як представники керівної більшості
    СДП-АЛДЕ піддали критиці деякі заяви чиновників центрального банку.




    РУМУНІЯ-ІЗРАЇЛЬ – Прем’єр-міністр Ізраїлю Біньямін
    Нетаньяху в середу привітав ініціативу про початок дискусії щодо можливості
    переміщення Посольства Румунії в цій країні з Тель-Авіва в Єрусалим. Про це він
    заявив під час зустрічі зі своїм румунським колегою Віорікою Денчіле, яка
    перебуває з робочим візитом в Ізраїлі. Глави урядів відзначили традиційно
    дружні стосунки між двома країнами і високий рівень двосторонніх
    відносин. Пані Денчіле висловила задоволення з приводу інтересу ізраїльської
    сторони до налагодження партнерств в сфері нових технологій, які сприятимуть
    розвитку спільних проектів і стимулюватимуть взаємний інтерес ділових кіл двох
    країн. Також були розглянуті питання співробітництва у військовій та
    стратегічній галузях, а також в сфері кібербезпеки. Теж у середу глава румунського уряду відвідала Меморіал Голокосту Яд Вашем та зустрілася з лідером парламентської опозиції Іцхаком Герцогом. У четвер Віоріка Денчіле буде прийнята Президентом Ізраїлю Реувеном Рівліном та матиме зустріч з предстоятелем Єрусалимської Православної Церкви, Патріархом Феофілом ІІІ-ім. За даними прес-служби Уряду
    Румунії візит Віоріки Денчіле є
    складовою низки політичних і дипломатичних контактів з відзначення кількох
    ювілейних дат у 2018 році для двостороннього співробітництва: 70 років від
    створення держави Ізраїлю, 70 років безперервних дипломатичних відносин і 100
    років з дня створення сучасної Румунської держави.




    ВІЗИТ -
    Спікер Палати депутатів Лівіу Драгня у четвер здійснить офіційний візит до
    Ізраїлю, під час якого зустрінеться з президентом цієї країни Реувеном Рівліном
    та прем’єр-міністром Біньяміном Нетаньяху. Візит відбудеться на запрошення
    ізраїльського прем’єра в контексті відзначення 70-річчя встановлення
    двосторонніх дипломатичних відносин.




    ОПИТУВАННЯ
    – 55% жителів Кишинева підтримують об’єднання Республіки Молдова з Румунією.
    Принаймні це випливає з недавнього опитування, проведеного в столиці сусідньої
    країни. У соцопитуванні, проведеному Європейським соціо-політичним центром,
    взяли участь близько 80 тис респондентів. 27 березня ц.р. виповнилося
    100 років з дня об’єднання Бессарабії з Румунією. Нагадаємо, що східна румунська територія,
    захоплена Російською імперією і названа Бессарабією, приєдналася до Румунії
    наприкінці Першої світової війни. Але в 1940 році Радянський Союз знову
    анексував її, а після розвалу СРСР на більшій частині колишньої Бессарабії була
    створена нинішня Республіка Молдова.




    СВОБОДА
    ЗМІ     – Міжнародна правозахисна організація Репортери без кордонів в
    опублікованому сьогодні щорічному індексі свободи ЗМІ у світі станом на 2018
    рік, наголошує на надмірній політизації
    ЗМІ в Румунії. У документі також зазначається про корупційні механізми
    фінансування ЗМІ, про підпорядкування редакційної політики інтересам власників
    та про таємну роботу в редакціях працівників секретних служб. Перетворення
    преси на інструмент політичної пропаганди стало більш помітним, ніж коли-небудь
    за останні роки в Румунії, особливо під час виборів, – сказано в
    повідомленні організації. За даними Індексу свободи ЗМІ у світі Румунія посіла
    44-е місце серед 180 країн, піднявшись на дві позиції порівняно з результатами
    2017 року.




    ЗАКОН – Палата депутатів Румунії сьогодні прийняла законопроект про альтернативні
    позбавленню волі покарання. До них відносяться, відбування покарання за місцем
    проживання або у вихідні дні в спеціальних центрах ув’язнення, особами, які
    були засуджені до позбавлення волі на строк до п’яти років, котрі відбули не
    менше 1/5 частини покарання. Положення цього закону не поширюються на
    рецидивістів, осіби які вчинили насильницькі злочини або були засуджені за
    торгівлю впливом, корупцію та хабарництво. Нагадаємо, що в останній доповіді
    про права людини Держдепартаменту США зазначається, що румунські в’язниці переповнені і не
    відповідають стандартам Ради Європи. Крім того, через відсутність заходів з виправлення ситуації Бухаресту загрожують величезні штрафи. Унаслідок цього в
    Румунії був прийнятий закон, який зменшує термін ув’язнення для осіб, які
    утримуються у невідповідних умовах.