Tag: фінанси

Міністр
фінансів Румунії Єуджен Теодорович під час зустрічі
з главою європейського департаменту Міжнародного валютного
фонду Полом Томсеном зазначив, що Румунія виконає зобов’язання,
взяті перед міжнародними фінансовими інститутами
щодо збереження дефіциту
державного бюджету на рівні до 3 %.

Як
повідомляється в прес-релізі відомства, міністр також
запевнив, що заходи, вжиті румунською владою в цьому
році забезпечать стале економічне
зростання в 2018 році і в наступні роки. Єуджен Теодорович 20-21
квітня взяв участь у щорічних весняних зборах Міжнародного
валютного фонду та групи Світового банку, яка відбулася у Вашингтоні.

«Румунія рухається
в правильному напрямку, відновлюючи зростання економіки завдяки інвестиціям.
Динаміка надходжень до бюджету у першому кварталі поточного року вища, планової
річної динаміки зростання Валового Внутрішнього Продукту, і є, за винятком показників,
зареєстрованих у першому кварталі 2015 року, найвищою за останні роки», -
сказав Єуджен Теодорович.

Міністр фінансів також зустрівся з віце-президентом
Світового банку регіонів Європи та Центральної Азії Кирилом Мюллером, з яким
він проаналізував поточні проекти у Румунії, що фінансуються банком, включаючи
проект модернізації Національного агентства податкового управління. Єуджен
Теодорович запропонував Світовому банку новий підхід до надання позик, що
призведе до гнучкості використання суми кредиту відповідно до ступеня
підготовки та реалізації проектів.

У рамках
візиту до США члени румунської делегації зустрілися з представниками
інвестиційних банків, рейтингових агентств та міжнародних фінансових установ. Були представлені аспекти щодо макроекономічного середовища, макропруденційного
нагляду, зростання інфляції, а також пріоритети на наступний період. Нещодавно
МВФ переглянув прогноз зростання економіки Румунії в цьому році з 4,4% до 5,1%.

У цьому році Румунія може зареєструвати найбільше економічне зростання в Європі
після Мальти. МВФ також змінив прогноз дефіциту рахунку поточних операцій
Румунії до 3,7% ВВП у 2018 році, з 2,9% у жовтні минулого року. А на наступний
рік експерти фонду передбачають, що дефіцит рахунку поточних операцій складе
3,7% ВВП.

У середу більшість сенаторів не підтримали резолюцію
про вотум недовіри міністру фінансів Йонуцу Міші.

Ініційований опозиційною
Націонал-ліберальною партією (НЛП) та підтриманий іншими двома опозиційними силами: Партією «Народний рух»
(ПНР) і Союзом «Рятуйте Румунію» (СРР), документ піддає гострій критиці той
факт, що реалізація Плану дій уряду, завдяки якому соціал-демократи здобули перемогу
на парламентських виборах, вже викликала економічний дисбаланс, який буде важко
подолати, а економічне зростання, засноване на споживанні, показує перші
негативні наслідки.

Крім того ініціатори резолюції піддали критиці фінансовий
хаос, спричинений коаліційним урядом СДП-АЛДЕ, зокрема зростання структурних
витрат із заробітною платою, зменшення державних інвестицій та зниження
податкових надходжень.

Сенатор від НЛП Ромулус Булаку: «Ми, депутати від
НЛП, ПНР та СРР вимагаємо від уряду Тудосе вжити заходів, щоб якнайшвидше
привести Румунію до планового дефіциту бюджету, забезпечити фіскальну
стабільність та передбачуваність, необхідних бізнес-середовищу, вжиття заходів для
захисту румунського бізнесу та капіталу, скорочення податків на робочу силу,
заохочення прямих інвестицій, зниження витрат на оплату праці та соціальну
допомогу, а також відправити у відставку міністра фінансів.»

Надзвичайно критичну заяву щодо запланованих
соціал-демократами податкових змін зробив глава держави Клаус Йоханніс, який
вкотре наголосив на необхідності відкласти впровадження нових заходів і провести глибокий аналіз наслідків цих змін. Цю ініціативу правлячої коаліції критикують
майже всі, від роботодавців до профспілок, від пересічних громадян до значної
частини громадянського суспільства, але
уряд продовжує стяти на своєму, стверджуючи, що пакет передбачених податкових
заходів створить необхідні умови для забезпечення сталого економічного зростання,
в умовах коли Румунія є однією з найбільш динамічних економік Європейського
Союзу.

Відповідно до проекту термінової постанови про
внесення змін до Податкового кодексу з 1 січня наступного року платниками
обов’язкових соціальних платежів стануть працівники, податок на прибуток
зменшиться з 16 до 10%, а роботодавці платитимуть так-званий «платіж
солідарності». Наразі засідання уряду, на якому мала бути схвалена відповідна
постанова було двічі перенесено.

Представники влади пояснюють це тим, що коли мова
йде про пакет таких важливих заходів, швидкість не є ключовим фактором. З
іншого боку, на думку опонентів поправок правлячої більшості ця затримка
викликана або недостатнім обґрунтуванням заходів, або кроком назад через шквал критики. З гострою
критикою з цього питання виступила,в тому числі мер Бухареста,
соціал-демократка Габрієла Фіря, яка стверджує, наприклад, що передбачені
податкові зміни призведуть до зменшення коштів у місцевих бюджетах, необхідних для
інвестицій на місцевих рівнях.

Нова доповідь НБР

Румунія
залишається стабільною у фінансовому плані, але ризики, які можуть призвести до
погіршення нинішньої ситуації збільшилися порівняно з 2015 роком. Принаймні це
випливає з доповіді, оприлюдненої днями головною Нацбанку Румунії Мугуром Ісереску:
«У порівнянні з попередньою доповіддю, ця доповідь зберігає шість виявлених тоді
ризиків, до яких додаються ще два: великий системний ризик, викликаний
невизначенністю законодавчих рамок, а також, додамо ми, його непередбачуваністю,
у банківсько-фінансовій сфері, та, другий великий системний ризик, пов’язаний з можливим виходом
Великої Британії з ЄС. Національний Банк Румунії вперше попереджає
про серйозний системний ризик. Протягом останніх шести місяців значно зросла
кількість законодавчих ініціатив, спрямованих на регулювання банківсько-фінансової
сфери, шляхом надання зворотної сили договорам, укладеним між банками
та клієнтами. Закон «Про заміну виконання» є найвідомішою ініціативою подібного
роду.» Інші ризики, зазначені в доповіді, стосуються можливої втрати довіри інвесторів
до ринків країн, що розвиваються і наслідків кризи з біженцями.

Лаура Кодруца Кьовеші перепризначена
на посаду керівника НАД

Головний прокурор Національної
антикорупційної дирекції ГПР Лаура Кодруца Кьовеші була перепризначена на новий
трирічний термін. Президент Клаус Йоханніс неодноразово говорив, що високо
оцінює роботу Лаури Кодруци Кьовеші та вражаючі результати очолюваного нею
антикорупційного управління. Зазначимо, що згідно чинному законодавству керівника Національної антикорупційної дирекції
призначає президент за поданням міністра юстиції та за згоди Вищої ради юстиції.

Протести румунських лікарів

Румунські лікарі погрожують попереджувальним
страйком. У четвер, у Всесвітній день здоров’я, сотні лікарів протестували перед
Міністерством охорони здоров’я, в той час як їхні представники вели переговори
з офіційними представниками відомства. Працівники закладів охорони здоров’я незадоволені,
передусім, законом про запровадження Єдиної тарифної сітки оплати праці в
галузі охорони здоров’я. Вони також вимагають виплати всіх бонусів, з
урахуванням чистої заробітної плати, а також дотримання чинного регулювання
часу роботи і відпочинку. Лікарі кажуть, що з наступного тижня, припинятимуть роботу
протягом двох годин кожен день, чекаючи задоволення їх вимог. І сімейні лікарі
кажуть, що вдадуться й до інших форм протесту після дводенної акції протесту у
вигляді відмови виписувати рецепти на медичні препарати за пільговими цінами та
видавати направлення. Вони незадоволені положеннями нового Рамкового договору,
запропонованого Національним будинком медичного страхування. Сімейні лікарі
готові до переговорів щодо внесення змін до Рамкового договору, набуття
чинності якого було відкладене на три місяці, якщо будуть подвоєні кошти, що
виділяються на первинну медико-санітарну допомогу і прийняті законодавчі зміни
щодо зниження податків і підвищення прозорості витрат в медичній галузі.

Відновлення досудового слідства у справі «Революція»

Досудове слідство за фактами
подій, що
призвели до падіння комуністичного режиму в грудні 1989 року було відновлено. Про це у вівторок повідомив тимчасово виконуючий
обов’язки Генерального прокурора Румунії Богдан Ліку. Він сказав, що рішення
прокурорів Військової прокуратури про закриття відповідного кримінального
провадження в жовтні минулого року є незаконним, засноване на неповному
розслідуванні фактів та нехтуючи важливими документами. Богдан Ліку додав, що в
справі не можна говорити про звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку
із закінченням строків давності. Нагадаємо, що Румунія була засуджена ЄСПЛ за
затримки в розслідуванні справи Революція. На думку суддів
європейського суду, важливість цієї справи для румунського суспільства мала б
заохотити румунську владу до її розслідування в найкоротші терміни. ЄСПЛ
вважає, що з плином часу зменшуються шанси на повне, всебічне та об’єктивне
встановлення всіх обставин справи. За офіційними даними в грудні 1989 року понад
1100 людей загинули і близько трьох тисяч отримали поранення.

Румунія та офшорний скандал з «панамськими документами»

Головний прокурор Дирекції з розслідування
організованої злочинності та тероризму в Румунії (DIICOT) Данієль Хороднічану заявив,
що очолювана ним установа перевірить інформацію, що випливає з так званих «панамських
документів». Водночас і Національне агентство з питань податкового управління
(ANAF) у вівторок підтвердило проведення перевірки відповідних даних. У
Панамських документах фігурують приблизно 100 румунів. За даними Реєстру торгівлі Румунії, 186 панамських
офшорів контролюють 137 румунських компаній. Інформація з «панамських документів»
буде обговорена на наступному тижні і Комітетом з бюджетних питань румунського парламенту.
Глава держави Клаус Йоханніс піддав критиці румунських бізнесменів, які реєструють свій
бізнес в так званих «податкових раях». Він сказав, що це аморально, стверджуючи,
що податки треба сплачувати в країні, де компанії отримують прибутки. Податкові
органи цілої низки країн почали розслідування після оприлюднення в засобах
масової інформації по всьому світу конфіденційних даних від панамської
юридичної фірми «Моссак Фонсека».

Румунія в даний час перебуває на вирішальному
етапі, – заявив голова Національного банку Румунії Мугур Ісереску, який знову
попередив про небезпеку, що нависла над фінансово-економічною стабільністю
країни. Глава Центрального банку зробив цю оцінку на конференції з питань
стратегії розвитку країни, регіоналізації та переходу на євро.

Мугур Ісереску попередив, що перспектива зростання дефіциту бюджету майже
до 4% ВВП в 2017 році загрожує як макроекономічній стабільності, якої Румунія
дуже важко домоглася в останні роки, так і виконанню країною критеріїв
конвергенції в перспективі входження до єврозони. На його думку, якщо нічого не
буде зроблено для збереження досягнутих в останні роки переваг, економіці
Румунії загрожує не лише застій, а й віддалення від перспективи входження в
єврозону. Голова НБР сказав, що зараз важливо зберегти те, що було досягнуто
після фінансової кризи 2008 року і наполягає на забезпеченні стабільності
законодавства.

Мугур Ісереску: Нам треба бути реалістами. Особисто я ніколи за останні 25 років не бачив більшої небезпеки для фінансово-економічної стабільності Румунії. Країна потребує законодавчої
стабільності, законодавча стабільність вкрай важлива для стимулювання
інвестицій.

Голова НБР сказав, що в даний час економіка зростає завдяки внутрішньому
споживчому буму і в меншій мірі завдяки експорту, інвестиції в інфраструктуру є
незначними, що перешкоджає регіональному розвитку Румунії. За його оцінками ВВП був би більшим, якби країна мала кращу інфраструктуру.

На заході був присутній і прем’єр-міністр, технократ Дачіан Чолош, який наголосив на тому, що 2016 рік є
роком виборів, з підвищеним ризиком безвідповідального витрачання державних
коштів. Він сказав, що уряд намагається скоротити марнотратство і підвищити якість
державного управління. Дачіан Чолош також повідомив, що уряд має намір вжити
додаткових заходів для підтримки тих галузей економіки, що мають потенціал для
зростання, такі як сільське господарство і мале сільське підприємництво,
туризм, енергетика, зв’язок та інформаційні технології, наукові дослідження,
інновації тощо.

Дачіан Чолош: По-перше, ми повинні чітко визначити для себе головні напрямки, окреслити цілі, визначити окремі ключові елементи, що створюють загальне бачення. Потім
ми маємо побачити, що нам потрібно, щоб добитися поставлених цілей, встановити ключові
фактори розвитку, такі як освіта, наука і дослідження, охорона здоров’я та
інфраструктура.

Іншою короткостроковою і середньостроковою ціллю уряду є підвищення ефективності
роботи державних компаній, де Міністерство економіки вже почало впровадження
послідовної програми зміни менеджменту. Уряд також зосередився на розвитку
малих регіонів, міських і сільських місцевостей.

На медіаринку, як в Румунії, який просуває, взагалі, псевдо-цінності, а професійна рівновіддаленість піддається обговоренню, громадське радіо і телебачення зобов’язані не відхилятися від своєї місії. Суспільний інтерес у всіх його різновидах, від інформації до розваги, від культури до освіти, повинен бути єдиним завданням. Проте, через фінансові проблеми з якими стикається вже деякий час, Румунське суспільне телебачення (TVR) має непевне майбутнє. Борги, які досягли близько 150 млн євро в TVR викликали дискусії, навіть на державному рівні.

Таким чином, широке обговорення, присвячене врятуванню телебачення відбулось у вівторок у парламенті за участі прем’єра Дачіана Чолоша. Необхідні термінові дії, щоб зупинити збитки у суспільному телебаченні сказав прем’єр, який висловив готовність уряду брати участь в пошуку адекватних рішень. Але допомога може бути надана в певних межах зауважив Дачіан Чолош: Те, що ми не можемо зробити, навіть якщо б ми хотіли, це дати гроші тепер в найближчі тижні, телебаченню. Треба зробити корекцію бюджету. Але до тих пір, слід прийняти деякі заходи, які повинні зупинити втрати.

Ведуться, натомість, дискусії щодо зміни законодавства про неплатоспроможність, щоб можна оголосити румунське суспільне телебачення банкрутом і створити нову установу. Жодне фінансове рішення не буде ефективним в середньо- і довгостроковій перспективі без жорсткої реструктуризації румунського телебачення – ствердив лідер Демократичного союзу угорців Румунії Келемен Гунор, котрий виступає проти однієї з пропозицій, об’єднання телебачення і радіо. Келемен Гунор: Я б не говорив тут про радіо. Суспільне радіо не має боргів. Спрямуймо нашу увагу на вирішення питання телебачення. Об’єднання телебачення з радіо не є розв’язкою.

У свою чергу, спікер Сенату Келін Попеску- Терічану зазначив, що ситуація в якій перебуває суспільне телебачення не виникла через недосконалість законодавства і похвалив суспільне радіо, яке працює за тими ж правилами, але з хорошими фінансовими результатами. Міністр фінансів Анка Драгу оголосила, що вона буде розглядати всі пропозиції, висунуті в ході дискусії і повернеться в парламент з можливими рішеннями.