Tag: Шенген

ВИБОРИ – Виборча кампанія першого туру президентських перегонів у Румунії, який відбудеться в неділю, завершилася в суботу вранці. Цього року вибори Президента Румунії пройдуть 24 листопада – перший тур і 8 грудня – другий тур. Майже 19 000 виборчих дільниць для 18 мільйонів громадян з правом голосу працюватимуть у неділю, 24 листопада, по всій країні. За кордоном було відкрито рекордну кількість – 950 виборчих дільниць, які працюють протягом трьох днів, у п’ятницю, суботу та неділю. У суботу, за 12 годин до відкриття виборчих дільниць у Румунії, в діаспорі проголосувало близько 180 тисяч румунів, з яких понад 4 000 обрали голосування поштою. Більшість румунських виборців проголосували у Великій Британії, Республіці Молдова, Німеччині, Італії, Іспанії, Франції, Бельгії, Нідерландах та Австрії. У президентських перегонах беруть участь 13 кандидатів, 9 від політичних партій і 4 незалежні кандидати. У перегонах представлені більшість ідеологічних таборів – від соціал-демократів до лібералів, від проєвропейців до популістів, ультранаціоналістів і сувереністів. 1 грудня, у Національний день Румунії відбудуться й парламентські перегони. Вибори до місцевих органів влади Румунії та до Європейського парламенту пройшли 9 червня.

 

РЕФЕРЕНДУМ – У неділю в Бухаресті пройде місцевий референдум, ініційований генеральним мером столиці Нікушором Даном. Мешканці Бухареста мають відповісти на два запропоновані ним питання, які стосуються способу розподілу грошей між генеральною мерією міста та меріями шести районів, а також видачі дозволів на будівництво в столиці. Крім того, за ініціативою керівної Соціал-демократичної партії було додано третє питання, яке стосується боротьби з вживанням наркотиків у школах. Референдум вважатиметься таким, що відбувся, якщо у ньому візьмуть участь не менш ніж 30 % від кількості виборців Бухареста. У той же час, дійсні бюлетені повинні представляти щонайменше 25% тих, хто має право голосу.

 

ШЕНГЕН – Міністри внутрішніх справ Румунії, Болгарії, Австрії та Угорщини разом з комісаром ЄС Ілвою Йоганссон у п’ятницю в Будапешті домовилися, що Румунія та Болгарія приєднаються до Шенгенської зони вільного переміщення й з сухопутними кордонами з 1 січня 2025 року. Остаточне рішення буде прийнято на зустрічі міністрів внутрішніх справ країн ЄС 12 грудня в Брюсселі. Австрія виступала проти розширення зони вільного переміщення осіб і товарів з 2022 року. Урешті-решт, у березні Відень погодився на часткове членство Софії та Бухареста в Шенгенській зоні з повітряними та морськими кордонами, а також розробив дорожню карту для можливого розширення зони вільного переміщення на сухопутні кордони. Угода, опублікована в п’ятницю, передбачає контроль протягом початкового періоду в шість місяців, щоб мінімізувати потенційні зміни в міграційних маршрутах, які можуть виникнути.

 

НАТО – Генеральний секретар НАТО Марк Рютте зустрівся у Флориді в п’ятницю з новообраним президентом США Дональдом Трампом. Про це сьогодні повідомили AFP і Reuters з посиланням на речниця Північноатлантичного альянсу. Вони обговорили питання глобальної безпеки, що стоять перед Альянсом. Зустріч Рютте з Трампом відбулася напередодні засідання Ради Україна-НАТО, яке має відбутися наступного тижня після того, як у четвер Росія запустила гіперзвукову балістичну ракету середньої дальності по об’єкту військової інфраструктури в українському місті Дніпро. Москва назвала цю акцію відповіддю на перші удари України американськими ракетами ATACMS і британськими Storm Shadow по військових об’єктах на території Росії.

 

ГАНДБОЛ – Збірна Румунії з регбі заграє сьогодні ввечері в Бухаресті, товариський матч з командою Уругваю. Румунська збірна зустрічалася з Уругваєм 13 разів. Румуни виграли десять матчів, один закінчився нічиєю і в двох поступилися південноамериканцям. Цього місяця, у двох  в тестових матчах Румунія перемогла Тонгу (25-15) та Канаду (35-27).

ВІЗИТ – У рамках свого офіційного візиту до Німеччини президент Румунії Клаус Йоганніс відвідав у понеділок у Берліні Центр документації з питань переселення, вигнання та примирення. «Візит до Центру документації з питань переселення, вигнання та примирення підкреслює, наскільки люди страждають через війну і коли ігноруються фундаментальні права людини», – сказав глава румунської держави. У неділю він виступив у Бундестазі, федеральному парламенті Німеччини, під час церемонії, організованої з нагоди Дня пам’яті жертв війни та диктатури. «Падіння Берлінського муру 35 років тому стало натхненням для румунів у їхній боротьбі за свободу, а зняття залізної завіси дозволило Румунії знову приєднатися до сім’ї європейських демократій», – сказав президент Клаус Йоганніс. Він та його німецький колега Франк-Вальтер Штайнмаєр обговорили питання безпеки та підтримку, яку Румунія та Німеччина продовжуватимуть надавати Україні, а під час консультацій з канцлером Олафом Шольцем було порушено питання приєднання Румунії до Шенгенської зони та сухопутних кордонів.

 

НАТО – Прем’єр-міністр Румунії Марчел Чолаку зустрівся в понеділок з Президентом Європейського Парламенту Робертою Метсолою в ході візиту до Брюсселя в контексті початку нового інституційного циклу на європейському рівні, а також ухвалення нового Стратегічного порядку денного на період 2024-2029 років. Загальні цілі, визначені прем’єр-міністром Чолаку на найближчий період, спрямовані, серед іншого, на підтримку амбітного європейського бюджету на період після 2025 року, який підтримуватиме як конкурентоспроможність ЄС, так і процес внутрішньої конвергенції. Прем’єр-міністр також зустрівся з новообраним президентом Європейської Ради Антоніо Коштою. Теж у понеідлок прем’єр-міністр Чолаку провів зустріч з генеральним секретарем НАТО Марком Рютте, до якого звернувся з проханням підтримати розширення та посилення військової присутності союзників у Румунії як «незамінного» кроку для надійного стримування російських загроз, а також для того, щоб зміцнити позиції організації на східному фланзі, на Чорному морі. Прем’єр-міністр Румунії підкреслив, що цього року Румунія вже виділила на оборону 2,5% ВВП і в наступному періоді продовжуватиме надавати пріоритет інвестиціям в оборону. Глава виконавчої влади повторив, що Румунія продовжуватиме надавати багатовимірну підтримку Україні, а також підтримувати зусилля Республіки Молдова.

 

ШЕНГЕН – Міністр внутрішніх справ Румунії Кетелін Предою провів переговори у Відні зі своїм австрійським колегою Герхардом Карнером напередодні неформальної зустрічі в Будапешті наприкінці цього тижня для обговорення досьє щодо розширення Шенгенської зони. Румунія продовжить працювати над боротьбою з нелегальною міграцією та транскордонною злочинністю за допомогою превентивного підходу, заявив румунський чиновник. Міністри внутрішніх справ Румунії, Болгарії, Угорщини та Австрії проведуть попередні обговорення в столиці Угорщини щодо дати вступу Румунії та Болгарії до Шенгену і сухопутними кордонами, повідомляють брюссельські джерела.

 

CAE – Міністерка закордонних справ Румунії Лумініца Одобеску взяла участь у понеділок, на полях засідання Ради закордонних справ (CAE) у Брюсселі, у робочій зустрічі глав дипломатій країн-членів ЄС із віце-прем’єр-міністром міністром закордонних справ Республіки Молдова Міхаєм Попшой. Зустріч дала можливість для поглиблених дискусій щодо результатів президентських виборів та референдуму щодо євроінтеграції в Республіці Молдова, з наголосом на гібридних атаках, здійснених, у цьому контексті, з боку Російської Федерації, за допомогою яких вони намагалися підірвати демократичний виборчий процес і порушити європейський курс цієї держави. Міністерка Одобеску привітала владу Республіки Молдова з дуже хорошою організацією президентських виборів і конституційного референдуму, висловивши задоволення новим мандатом, отриманим президенткою Майєю Санду. Глава румунської дипломатії наголосила на рішучості Румунії продовжувати надавати активну та послідовну підтримку Респ. Молдова, на всіх рівнях співпраці.

 

ФУТБОЛ – Сьогодні ввечері в Бухаресті національна збірна Румунії з футболу зустрічається з командою Кіпру в групі С2 Ліги націй, матч, на якому очікуються понад 40 тисяч вболівальників. Румуни лідирують у групі з чотирма перемогами в чотирьох матчах і очікують вердикту УЄФА щодо п’ятничного матчу з Косово, який, швидше за все, буде зарахований за зеленою таблицею. Матч між Румунією та Косово в Бухаресті був припинений після того, як гравці гостей залишили поле в перерві другого тайму за рахунку 0:0, почувши просербські скандування з боку вболівальників господарів. Матч було припинено, оскільки косовська команда відмовилася повертатися на поле. Федерація футболу Косова засудила «неприйнятну і небезпечну атмосферу», в якій проходив матч з Румунією, стверджуючи, що зупинка матчу була викликана «наполегливими расистськими і антикосовськими скандуваннями румунських уболівальників». Федерація футболу Румунії також опублікувала заяву, в якій відкинула косовські звинувачення як необґрунтовані, заявивши, що вилучення гравців суперників незадовго до фінального свистка було невиправданим.

ІНФЛЯЦІЯ  – Рівень інфляції в Румунії у вересні знизився до 4,62%, порівняно з 5,1% у серпні. Такі офіційні дані оприлюднив сьогодні Національний інститут статистики. Ціни на продукти харчування зросли в середньому на 0,8%, а на послуги – приблизно на 0,4%. Найбільше подорожчали цитрусові та інші екзотичні фрукти – приблизно на 7,5%, а також овочі та консерви – більш ніж на 5%. Значне зростання цін було зафіксоване також на квасолю та інші бобові. Картопля, з іншого боку, подешевшала приблизно на 5,23%, а інші продукти – менш ніж на 2%. Що стосується послуг, то поштові збори зросли на 17,8%, авіаперевезення – на 17,2%, а непродовольчі товари, такі як миючі засоби подорожчали на 14,7%. Зросла і вартість послуг водопостачання та водовідведення – на 12,6%.

 

ЄВРОКОМІСІЯ – Кандидатка від Румунії на посаду Комісара ЄС Роксана Минзату буде заслухана 12 листопада членами профільних комітетів Європейського Парламенту, зокрема євродепутатів з Комітету з питань зайнятості та соціальних питань і Комітету з питань культури та освіти. Два інших комітети – Комітет з питань прав жінок і гендерної рівності та Комітет з питань громадянських свобод, юстиції та внутрішніх справ – матимуть статус запрошених, що означає, що вони матимуть право ставити письмове запитання румунському кандидату. Роксана Минзату була призначена виконавчим віце-президентом Європейської Комісії і може очолити портфель з питань зайнятості, соціальних прав та освіти протягом наступних п’яти років.

 

КЛАСИЧНА МУЗИКА – “Ода до радості” відкриє сьогодні ввечері новий сезон концертів оркестрів і хорів Радіо Румунія. Виступ у Залі Радіо під керівництвом австрійського диригента Саші Гетцеля зосередиться на одному з найвідоміших творів в історії музики – 9-й симфонії Людвіга ван Бетховена. На світовій прем’єрі у Відні 7 травня 1824 року Бетховена повернули обличчям до публіки, щоб він побачив оплески, яких не міг чути через повну глухоту. “Ода до радості” є першою музичною партитурою, яка була внесена до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.

 

ШЕНГЕН – Австрія продовжує виступати проти повноцінного прийняття Румунії та Болгарії до Шенгенської зони. Це питання обговорювалося на зустрічі міністрів юстиції та внутрішніх справ ЄС у Люксембурзі в четвер. Хоча Єврокомісія та Європарламент стверджують, що обидві країни виконали всі умови для повноправного членства, австрійський міністр Герхард Карнер каже, що ще багато чого треба зробити. “Румунія і Болгарія виконали всі умови і зробили навіть більше, ніж потрібно. Я дуже оптимістично налаштована і сподіваюся, що це рішення буде прийнято якнайшвидше, поки я перебуваю на посаді”, – сказала Ільва Йоганссон, комісар ЄС з питань внутрішніх справ, котра наголосила, що питання вступу Румунії та Болгарії знову обговорюватиметься на грудневому засіданні Ради ЄС.

 

ВИБОРИ – У першому турі президентських виборів у Румунії 24 листопада у виборчих бюлетенях буде чотирнадцять кандидатів – 10 від політичних партій і чотири незалежні кандидати. Центральне виборче бюро провело жеребкування в четвер увечері, щоб визначити порядок, в якому вони розміщуватимуться у виборчих бюлетенях, але один з кандидатів оголосив, що оскаржить цю процедуру. Опівночі закінчився термін, протягом якого громадяни Румунії, які проживають або перебувають за кордоном, могли зареєструватися для голосування поштою на президентських виборах. За даними Постійного виборчого органу, на платформі votstrainatate.ro зареєструвалося менше 7 000 осіб. Другий тур президентських виборів відбудеться 8 грудня.

 

ДВОСТОРОННІ СТОСУНКИ – Відносини між Румунією та Іспанією в останні роки досягли справжнього рівня досконалості, що знайшло своє відображення у міцному стратегічному партнерстві, – заявив прем’єр-міністр Марчел Чолаку. Він взяв участь у церемонії, організованій Посольством Іспанії в Румунії з нагоди Національного дня Королівства Іспанія. Марчел Чолаку підкреслив, що партнерство між двома країнами є «динамічною конструкцією, заснованою на спільній історичній, культурній та мовній спадщині». Він зазначив, що понад мільйон румунівобрали Іспанію своєю другою батьківщиною і висловив сподівання, що двостороння угода про подвійне громадянство, що є важливим побажанням румунської громади в Іспанії, буде підписана якнайшвидше. «Двостороння торгівля продовжує зростати, з новим рекордом, зафіксованим у 2023 році з точки зору товарообігу: 6,43 мільярда євро», – додав прем’єр-міністр Марчел Чолаку.

 

ХАБАРНИЦТВО – Комітет з питань правової політики Палати депутатів має до понеділка підготувати висновки щодо запиту Міністерства юстиції на отримання ордеру на проведення обшуку комп’ютерів і житла депутата від Націонал-ліберальної партії, Нелу Тетару. Комітет просять дати відповідь щодо зняття депутатської недоторканності з колишнього міністра охорони здоров’я, якого звинувачують в отриманні хабаря в безперервній формі. Наразі депутати від Соціал-демократичної партії та Союзу «За порятунок Румунії» оголосили, що проголосують за задоволення запиту прокуратури. Нелу Татару є лікарем-спеціалістом муніципальної лікарні ім. Дімітрія Кастрояна в місті Гушь, на північному сході Румунії, і звинувачується Національним антикорупційним директоратом в тому, що понад 100 разів отримував хабарі від пацієнтів у вигляді грошей та продуктів харчування.

 

ДТП – Європейська комісія повідомляє про незначне зниження, на 1% порівняно з попереднім роком, кількості смертей на дорогах у 2023 році, яка становила 20 400 осіб. Хоча в порівнянні з 2019 роком зниження є більш послідовним, на 10%, ця тенденція є нижчою за мету, яку поставив перед собою офіційний Брюссель, що має на меті скоротити вдвічі всі смертельні випадки та серйозні травми на дорогах до 2030 року і ліквідувати їх до 2050 року. Румунія є однією з країн, які досягли найбільшого прогресу в минулому році у зменшенні кількості смертельних ДТП, але вона залишається на одному з останніх місць в Європі, з показником 81 смертельний випадок на мільйон мешканців. Вищий показник має лише Болгарія. В даний час на європейських дорогах в результаті дорожньо-транспортних пригод щотижня гинуть близько 400 осіб .

 

НОБЕЛІВСЬКА ПРЕМІЯ МИРУ – Японський рух «Ніхон Хіданкьо» у п’ятницю став лауреатом Нобелівської премії миру 2024 року за «зусилля, спрямовані на створення світу без ядерної зброї», – оголосив норвезький Нобелівський комітет. Про це повідомляють міжнародні інформаційні агентства. Нобелівська премія миру – єдина премія, яка вручається в Осло, інші номінації присуджуються в Стокгольмі. Норвезький Нобелівський інститут зареєстрував 286 номінацій на цьогорічну премію, серед яких 197 осіб і 89 організацій. Минулого року цієї честі була удостоєна іранка Наргес Мохаммаді «за її боротьбу проти гноблення жінок в Ірані та за просування прав і свобод людини для всіх».

 

ОНЛАЙН-ПРОДАЖІ – Румунія посідає третє місце серед країн-членів Європейського Союзу в Центральній та Східній Європі з точки зору електронної торігвлі. Вартість онлайн-транзакцій в Румунії досягла 3,32% Валового Внутрішнього Продукту. Дві перші позиції в європейському рейтингу займають Польща та Чехія. За даними Румунської асоціації інтернет-магазинів, у 2023 році вартість електронної торгівлі товарами та послугами наблизилася до 11 мільярдів євро, а 50% румунів зробили принаймні одне онлайн-замовлення минулого року. На 2024 рік прогнозується 10-відсоткове зростання онлайн-продажів до майже 12 мільярдів євро.

 

КАМПАНІЯ – Міністерство внутрішніх справ Румунії розпочне у понеділок кампанію «Далеко від дому, ми хочемо, щоб ви були в безпеці» з метою запобігання торгівлі людьми та трудової експлуатації румунів, які виїжджають на заробітки за кордон. 20 000 буклетів з важливою інформацією будуть розповсюджені міжнародною організацією «Справедливість і турбота Румунія» та структурами Міністерства внутрішніх справ Румунії на сухопутних пунктах пропуску через кордон та в найбільших міжнародних аеропортах країни. Ініціативу підтримує Посольство Великої Британії в Румунії. У травні уряд Румунії запустив Національну стратегію боротьби з торгівлею людьми (2024-2028 рр.) – сферу, в якій він зазнав жорсткої критики в європейських доповідях і з боку Державного департаменту США. Цього тижня парламент Румунії також посилив покарання для осіб, винних у торгівлі людьми, і запровадив способи підтримки жертв.

 

ООН – Незалежно від того, наскільки небезпечним є сьогоднішній світ, відповідь на його проблеми завжди полягатиме в більшій співпраці та більшій солідарності, заявив у середу в Нью-Йорку президент Румунії Клаус Йоганніс у своєму виступі перед Генеральною Асамблеєю ООН. Глава держави підкреслив зусилля і внесок Румунії у вирішення поточних глобальних проблем: від безпекових криз, таких як війна в Україні або конфлікт на Близькому Сході, до основних викликів людству. Він підкреслив, що безпека є не регіональною, а глобальною, і що війна, розв’язана Росією в Україні, вплинула на країни і людей в усьому світі.

КРЕДИТ – Румунія підписала в середу кредитну угоду зі Сполученими Штатами на суму майже 1 мільярд доларів США для модернізації армії. За словами прем’єр-міністра Марчела Чолаку, який взяв участь у церемонії підписання угоди, ці гроші будуть використані як для зміцнення обороноздатності шляхом оснащення румунських збройних сил сучасними технологіями, так і для розвитку місцевої оборонної промисловості. Зі свого боку, посол США в Бухаресті Кетлін Кавалек зазначила, що кредитна угода демонструє силу і стійкість двостороннього партнерства і спільне прагнення забезпечити мир, стабільність і безпеку в регіоні.

ПРОГНОЗ – Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР) значно погіршив свої прогнози щодо румунської економіки на 2024 рік, причому зниження попиту на аутсорсинг вплинуло на ІТ-сектор, йдеться у звіті, опублікованому міжнародною фінансовою установою в четвер. Згідно з останніми прогнозами ЄБРР, очікується, що цього року ВВП Румунії зросте на 1,4%, порівняно з травневою оцінкою в 3,2%. На наступний рік ЄБРР очікує зростання на 2,6%, порівняно з 3,4%, прогнованими у травні. У Болгарії та Румунії підвищення мінімальної заробітної плати стимулювало попит, але призвело до збільшення дефіциту торговельного балансу та посилило інфляційний тиск, йдеться у звіті ЄБРР. З іншого боку, вищенаведена установа нагадує, що останні оцінки Бухарестської фіскальної ради вказують на розширення бюджетного дефіциту до 8% ВВП у 2024 році. Міжнародний валютний фонд (МВФ) також переглянув у бік зниження свої оцінки зростання румунської економіки в цьому році з 3,8%, як прогнозувалося в жовтні 2023 року, до 2,8%, згідно з доповіддю «Перспективи світової економіки», опублікованою в квітні. Минулого тижня Національна комісія зі стратегії та прогнозування переглянула свій прогноз зростання ВВП з 3,4% до 2,8%.

ПРОТЕСТ – Федерація профспілок залізничних перевізників Румунії провела в четвер акцію протесту перед будівлею Міністерства праці та соціальної солідарності через невдоволення деяких професійних категорій прийняттям та впровадженням Закону про державну пенсійну систему, який мав би негативний вплив на інші закони, такі як «Статут залізничного персоналу». Протестувальники стверджують, що закон поставив у невигідне становище людей, які працювали в трудових групах, людей з обмеженими можливостями та різними ступенями інвалідності, а також пенсіонерів з низькими пенсіями, які після перерахунку отримують меншу пенсію. Учасники закликають політиків врахувати їхні пропозиції, щоб відновити соціальну справедливість і сприяти збереженню довгострокової законодавчої стабільності у сфері пенсійного забезпечення.

ШЕНГЕН – Європейська комісія підтвердила в четвер свою позицію, що Румунія і Болгарія повністю готові до повноправного членства в Шенгенській зоні. «Позиція Комісії щодо скасування внутрішнього прикордонного контролю для Болгарії та Румунії залишається ясною: Болгарія і Румунія продемонстрували свою спроможність в управлінні кордонами. Вони готові і повинні повною мірою скористатися перевагами Шенгенської зони», – зазначив речник Єврокомісії. Він відповів на питання про наслідки запровадження внутрішнього прикордонного контролю кількома країнами Шенгенської зони. Десять днів тому, для боротьби з нелегальною імміграцією, Німеччина запровадила контроль на всіх своїх сухопутних кордонах на шість місяців. Наприкінці березня поточного року Румунія разом з Болгарією приєдналася до зони вільного пересування ЄС частково – лише з повітряними та морськими кордонами – через відсутність одностайності в Раді ЄС, і рішення про скасування контролю на сухопутних кордонах все ще очікується.

ДІТИ – Згідно зі статистикою, кількість дітей в Румунії, батьки яких працюють за кордоном, за останній рік скоротилася на 17%. Ця цифра є значною, оскільки все більше батьків повертаються додому або беруть на себе роль фінансової підтримки, не виїжджаючи за кордон. Однак, станом на березень, понад 60 000 дітей у близько 50 000 сімях все ще жили далеко від своїх близьких. Але тривожним фактом є те, що деякі з цих дітей опиняються в системі спеціального захисту, де стикаються з додатковими проблемами адаптації до нового середовища та відсутністю постійного контакту з батьками. Саме тому експерти стверджують, що наявність стабільної батьківської фігури є вкрай важливою для емоційного та соціального розвитку дітей раннього віку.

МІСТА – Брашов, що в центрі Румунії, вважається найпривабливішим містом країни для життя, згідно з Індексом привабливості міст, складеним Інститутом перспективних міст (Institute for Visionary Cities). За ним слідують Клуж-Напока та Орадя, обидва на північному заході. Замикають рейтинг міста Сібіу в центрі, Тімішоара на заході, Констанца на південному сході, столиця Бухарест, Ясси на північному сході, Алба-Юлія в центрі та П’ятра-Нямц на північному сході. Дослідження оцінює намір переїхати і загальне сприйняття якості життя як з точки зору тих, хто живе у великих містах, так і з точки зору нерезидентів. У ньому зазначається, що можливості для проведення дозвілля виявилися найважливішим фактором в аргументації респондентів, переваживши такі традиційні фактори, як добре оплачувана робота та інфраструктура, які посіли друге місце, за якими слідує здатність міста заохочувати творчість та інновації.

ОСВІТА – Представники бізнесу в Румунії скаржаться, що, незважаючи на інвестиції в дуальну освіту, значна частина молодих румунів, які навчаються за цим типом, виїжджають за кордон. Віце-президент Національної асоціації малих і середніх торговців Румунії Фелічу Парасків каже, що в цьому контексті немає гарантії, що ті, хто фінансово підтримує таких учнів 2-3 роки отримають вигоду з досвіду, набутого учнями, і що, як показує практика, підприємці в Румунії просто навчають майбутніх працівників для більш розвинених країн. Парасків вважає, що навчальні заклади повинні бути більш пов’язані з реальними потребами економіки та наголошує на необхідності змінити суспільне сприйняття деяких професій, щоб зробити їх більш привабливими для молоді.

ІНОЗЕМНІ ПРАЦІВНИКИ – Румунія стає все більш привабливою для іноземних робітників, згідно з дослідженням Фонду розвитку громадянського суспільства. Країни походження більшості іноземних робітників – Непал, Туреччина, Італія, Республіка Молдова, Шрі-Ланка та Індія. За даними Генеральної інспекції з питань імміграції, вони працюють у будівництві, готельно-ресторанному бізнесі та роздрібній торгівлі, і 80% з них є некваліфікованими працівниками. Інтеграція іноземних робітників не є легкою, але вона важлива для економічного зростання Румунії, – заявила Рамона Кіріак, голова представництва Європейського Союзу в Бухаресті. За її словами, іноземні працівники в Румунії стикаються з мовними бар’єрами, а також зі зловживаннями з боку роботодавців. З цією метою представники кількох міністерств спільно працюють над законодавчою базою для допомоги іммігрантам, повідомили в канцелярії прем’єр-міністра Румунії. Планується зміцнити державні контрольні установи, такі як Інспекція праці, щоб забезпечити гідні умови праці, хорошу оплату і захист від торгівлі людьми для іммігрантів. У 2023 році кількість індивідуальних трудових договорів іноземних працівників у Румунії становила 200.000.

ЄВРОКОМІСІЯ – Європейська Комісія відкрила дві процедури порушення проти Румунії і просить повідомляти про стан імплементації двох директив. Пакет порушень стосується 26 країн-членів ЄС, за винятком Данії. Перша справа, що стосується Румунії, це зобов’язання Бухареста перенести в румунське законодавство нові правила ЄС, які спрощують бюрократичну тяганину при видачі дозволів на проекти з відновлюваної енергетики. Комісія надіслала лист з офіційним повідомленням, оскільки країна не повністю імплементувала директиву до листопада 2023 року. Румунія, разом з 25 іншими нотифікованими державами, повинна була імплементувати її до 1 липня 2024 року. Другий лист про відстрочку, який отримали загалом 17 країн-членів, стосується нездатності транспонувати європейські поправки до трьох директив. Це Закон про прозорість, Директива про бухгалтерський облік та Директива про аудит. Серед найважливіших змін – ті, що вимагають від великих компаній, які котируються на біржі, розкривати інформацію про соціальні та екологічні ризики, з якими вони стикаються, а також про те, як їхня діяльність впливає на людей і навколишнє середовище. Кінцевий термін для транспозиції закінчився 6 липня 2024 року. В обох випадках Румунія тепер має два місяці, щоб транспонувати директиви і повідомити про це виконавчу владу ЄС.

ДУНАЙ – Очікується, що повінь на Дунаї зайде в Румунію 2-3 жовтня, коли потік річки в поєднанні з дощами і водою з приток досягне максимуму в 9.500 кубометрів на секунду, оголосив генеральний директор Румунської національної адміністрації водних ресурсів Сорін Лукачі. Департамент з надзвичайних ситуацій передав, що вже підготував заходи, які будуть адаптовані до нових умов, спричинених сильними дощами, що очікуються наприкінці цього тижня. Голова Департаменту з надзвичайних ситуацій передав Раєд Арафат заявив наприкінці сьогоднішньої урядової оперативної наради, що, якщо цього вимагатиме ситуація, населення буде проінформовано, в тому числі за допомогою повідомлень RO-ALERT, а місцевим адміністраціям було запропоновано виявити вразливі групи населення і вчасно розглянути питання про їх евакуацію. Метеорологи попередили, що в неділю на заході Румунії розпочнуться сильні дощі, кількість опадів сягатиме 60-80 літрів на квадратний метр. Досі Дунай спричиняв значні повені в країнах, через які він протікає, оскільки Європу накрив циклон «Ешлі», який приніс мороз, сильний вітер і зливи.

ВИБОРИ – Правлячі в Румунії СДП і НЛП вирішили, що перший тур президентських виборів відбудеться 24 листопада, а другий – 8 грудня. Крім того, коаліція також погодилася, що парламентські вибори вперше відбудуться 1 грудня, в Національний день. Рішення уряду щодо виборчого календаря було прийнято у четвер на засіданні уряду. Цього тижня опозиційні партії були присутні на консультаціях, розпочатих прем’єр-міністром Марчелом Чолаку, головою СДП, з цього питання. Президентські вибори мали відбутися 15 вересня, згідно з угодою між двома урядовими партіями, але пізніше ліберали не погодилися з цією датою. Наразі жодна з правлячих партій не оголосила свого кандидата у президенти.

 

НБР – Рада директорів Національного банку Румунії вирішила в п’ятницю знизити процентну ставку монетарної політики до 6,75% річних з 7% річних, починаючи з 8 липня. У той же час, НБР вирішив знизити процентну ставку за кредитною лінією (Ломбард) до 7,75% річних з 8% річних та процентну ставку за депозитною лінією до 5,75% річних з 6% річних. Зберігаються поточні рівні мінімальних резервних ставок за зобов’язаннями кредитних установ в леях та іноземній валюті. Відсоткова ставка грошово-кредитної політики залишається незмінною з січня минулого року, коли НБР підвищив її до 7% річних з 6,75% річних. За даними НБР, річна інфляція прискорила своє зниження в перші два місяці другого кварталу 2024 року, знизившись до 5,12% в травні, що нижче прогнозного рівня.

 

ТРИСТОРОННЯ ЗУСТРІЧ – Зустрівшись у Кишиневі, де вони взяли участь у тристоронній зустрічі Румунія – Республіка Молдова – Україна, міністри закордонних справ трьох країн підписали спільну декларацію, в якій виклали спільні погляди на нинішнє безпекове середовище. Ця зустріч є ще одним доказом підтримки України, її незалежності, суверенітету і територіальної цілісності в контексті агресивної війни, розв’язаної Російською Федерацією, заявила міністр закордонних справ Румунії Лумініца Одобеску. За словами її молдовського колеги, спільною метою залишається забезпечення міжнародної підтримки всеосяжного, справедливого і тривалого миру. Також було підписано меморандум про боротьбу з інформаційними маніпуляціями та іноземним втручанням.

 

ШЕНГЕН – Угорщина, яка головує в Раді Європейського Союзу, заявляє, що не розуміє позицію Австрії, яка продовжує блокувати приєднання Румунії та Болгарії до Шенгенської зони наземним шляхом. Оскільки ці дві країни пройшли всі випробування, яким вони піддавалися протягом останніх років, Угорщина наполягатиме на позитивному рішенні Ради ЄС цього року, заявив міністр внутрішніх справ Угорщини на прес-конференції, на якій були присутні журналісти з усієї Європи. Будапештський урядовець додав, що під час його перебування на посаді, Угорщина відстоюватиме власне бачення захисту кордонів як першочергового вирішення проблеми нелегальної міграції.

 

ПРОТОКОЛ – Румунія та Мальта уклали протокол про уникнення подвійного оподаткування та запобігання ухилянню від сплати податків. Документ підписали міністри закордонних справ Румунії та Мальти, Лумініца Одобеску та Ян Борг. Вони також обговорили питання порядку денного Європейського Союзу та Організації Об’єднаних Націй. Глава румунської дипломатії підкреслила відкритість двох країн до допомоги Україні та привітала зусилля міністра Яна Борга, спрямовані на те, щоб Організація з безпеки та співробітництва в Європі, в якій наразі головує Мальта, зробила свій внесок у подолання численних наслідків конфлікту. Зі свого боку, мальтійський міністр наголосив на викликах, з якими стикається ОБСЄ, зокрема, міграції та ситуації на Близькому Сході. Румунія і Мальта встановили дипломатичні відносини в грудні 1932 року.

 

ТУРИЗМ – За перші п’ять місяців 2024 року Румунія прийняла на понад 2,5% більше туристів, ніж за аналогічний період минулого року, свідчать дані Національного інституту статистики. Румунські туристи склали понад 81% від загальної кількості прибуттів, тоді як іноземні відвідувачі склали 18%. Кількість ночей, проведених в нашій країні, також зросла майже на 2%. Знову ж таки, румунські туристи склали майже 79% від загальної кількості, а решта 21% припадає на іноземних туристів. Іноземні гості з Італії, Німеччини та Великобританії проводили час у Бухаресті, Брашові (центр) та Клуж-Напоці (північний захід). За даними Служби імміграції та натуралізації, майже 7 мільйонів румунів поїхали на відпочинок за кордон. Більшість з них подорожували автотранспортом, а майже третина – літаками.

 

ВЕЛИКА БРИТАНІЯ – Лідер лейбористів Кейр Стармер став новим прем’єр-міністром Великобританії. У п’ятницю король Чарльз III офіційно доручив йому сформувати новий уряд після переконливої перемоги його партії на парламентських виборах, що відбулися у четвер. Колишній адвокат з прав людини, 61-річний Стармер прийшов у політику лише дев’ять років тому. Він стає третім прем’єр-міністром за менш ніж дворічний період правління Чарльза III, після консерваторів Ліз Трасс і Ріші Сунака. Кейр Стармер очолить країну після 14 років правління консерваторів і низки криз: жорсткої економії, Brexit, пандемії, стрімкого зростання цін і численних змін прем’єр-міністрів. Він заявив, що хоче відродити економічне зростання, відновити державні послуги, посилити права робітників, скоротити імміграцію і наблизити Британію до Європейського Союзу, але не повернувся до теми Брекзиту, яка була табу в його передвиборчій кампанії. Лейбористська партія отримала 412 місць, що значно більше, ніж 326 місць, необхідних для абсолютної більшості, щоб одноосібно керувати країною. Консерватори, навпаки, отримали лише 121 місце порівняно з 365 п’ять років тому, що стало найгіршим результатом з початку 20-го століття.

 

ПРИВІТАННЯ – Прем’єр-міністр Румунії Марчел Чолаку, лідер СДП, привітав Лейбористську партію Великобританії з перемогою на загальних виборах і висловив упевненість, що буде тісно співпрацювати з лідером партії Кейром Стармером. “Вітаю Лейбористську партію з важливою перемогою. Соціал-демократія на підйомі”, – написав Чолаку на Х-платформі. Чолаку додав, що Великобританія “є стратегічним партнером” і “домом” для тисяч румунів.

ВЗАЄМИНИ – Міністерка закордонних справ Румунії Лумініца Одобеску прийняла міністра європейських справ Угорщини Яноша Боку, який перебуває з візитом у Румунії напередодні шестимісячного головування Угорщини в Раді ЄС з 1 липня. Було обговорено питання європейського та міжнародного порядку денного в контексті, позначеному численними викликами, а також перехідний період між двома європейськими виборчими циклами. Глава румунської дипломатії підкреслила зацікавленість у просуванні рішень щодо політики розширення ЄС стосовно України та Республіки Молдова, а також щодо вступу Румунії до Шенгенської зони із сухопутними кордонами. Угорська сторона підтвердила свою підтримку у досягненні цієї мети. Щодо поточного стану двосторонніх відносин, було відзначено важливість стратегічного партнерства між Румунією та Угорщиною та можливості для секторальної співпраці.

 

ІНВЕСТИЦІЇ – Уряд Румунії на сьогоднішньому засіданні схвалив кілька інвестиційних проєктів у сфері автомобільної та залізничної інфраструктури. Зокрема, 11 мільярдів леїв (понад 2,2 мільярда євро) буде використано на ремонт залізничної лінії, що з’єднує східні міста Фокшани та Роман. За словами прем’єр-міністра Румунії Марчела Чолаку, майже 150 км залізничного шляху буде відновлено протягом наступних трьох років. Він також повідомив, що 1 мільярд леїв (близько 200 мільйонів євро) було виділено на ремонт 42-кілометрової ділянки автомагістралі А1 Бухарест-Пітешть, найбільш завантаженої автомагістралі країни. Ще 1 млрд. леїв (близько 200 млн. євро) було виділено Міністерству сільського господарства на фінансову підтримку птахівників і свинарів. За словами прем’єр-міністра, сьогодні також обговорюватимуться пропозиції Міністерства культури щодо проблем із заробітною платою в музеях країни та інших закладах, де існують розбіжності в оплаті праці, а рішення буде прийнято наступного тижня після того, як міністр фінансів запропонує вій варіант.

 

ХАРЧУВАННЯ – Міністерство сільського господарства у середу опублікувало проєкт рішення про скорочення харчових відходів, оскільки Румунія щороку викидає понад 2,5 мільйона тонн харчових продуктів. Усі оператори агропродовольчого сектору будуть зобов’язані реєструвати на Національній платформі перед знищенням прострочених продуктів харчування щорічні плани скорочення харчових відходів та щорічні звіти про кількість продуктів харчування, які були передані на безоплатній основі. За даними Європейської Комісії, втрати та відходи харчових продуктів збільшують ризик продовольчої безпеки та впливають на навколишнє середовище, а зменшення цього явища допомагає у боротьбі зі зміною клімату, оскільки на нього припадає близько 16% загальних викидів парникових газів від продовольчої системи ЄС.

 

ЗАМАХ – Прем’єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо перебуває в реанімації, стан його здоров’я стабільний. Він переніс кількагодинну операцію після поранення в груди і живіт у середу в одному з центральних районів міста, де він проводив виздне засідання уряду. Підозрюваний у нападі був затриманий поліцією. За даними місцевих ЗМІ, це 71-річний чоловік, поет і громадський активіст. Політики при владі заявляють, що напад був політично мотивованим. Роберт Фіцо – суперечливий лівий політик, якого звинувачують у проросійських симпатіях. Повернувшись до влади минулого року, він скасував військову підтримку України і оголосив про плани реформування суспільного мовлення, які спричинили масштабні вуличні протести. Світові лідери засудили напад на словацького прем’єра, безпрецедентний у новітній європейській історії. Президент Румунії Клаус Йоганніс заявив, що такі екстремістські дії загрожують фундаментальним європейським цінностям.

 

МОРСЬКІ ПЕРЕВЕЗЕННЯ – Румунський порт Констанца на Чорному морі збільшив свої операційні потужності завдяки двом новим терміналам: один з них дозволить розвантажувати колісні вантажівки безпосередньо з кораблів і оброблятиме до 80 000 транспортних засобів на рік, а вантажний термінал площею 5 гектарів працюватиме з агабаритним обладнанням для важких і великогабаритних вантажів. Нові інвестиції, здійснені компанією з Дубаю, ОАЕ, допоможуть перетворити порт Констанца на регіональний хаб, – заявив прем’єр-міністр Марчел Чолаку на церемонії відкриття. Констанца вже є найбільшим контейнерним портом на Чорному морі, а наступного року має відкритися ще одна багатофункціональна платформа, в яку буде інвестовано 50 мільйонів євро.

 

ІНФЛЯЦІЯ – Національний банк Румунії (НБР) переглянув у бік зростання прогноз інфляції на кінець цього року до 4,9% з 4,7% і очікує, що вона досягне 3,5% до кінця 2025 року. Про це свідчать дані, представлені у середу головою НБР Муґуром Ісереску. За його словами, рівень інфляції продовжить знижуватися, але повільнішими темпами, ніж передбачалося раніше. У своєму весняному прогнозі Європейська комісія оцінює економічне зростання в Румунії на рівні 3,3%, а рівень інфляції – майже 6%, що більш ніж удвічі перевищує середньоєвропейський показник.

 

ТЕАТР – З сьогоднішнього дня і до 26 травня у місті Крайова (південь Румунії) проходить 14-й Міжнародний Шекспірівський фестиваль. Понад 300 театральних вистав світового рівня, концертів, парадів, майстер-класів, презентацій книг, інсталяцій, віртуальних подорожей відбудуться по всій Крайові та на околицях міста, на традиційних майданчиках, а також у найбільш незвичних і несподіваних місцях. Шекспірівське село – британське село 1600-х років, відбудоване з нуля на території Крайовського іподрому, стане місцем проведення десятків концертів та вистав. У програмі фестивалю – всесвітньо відомі імена в галузі театру та перформансу, серед яких Роберт Вілсон, Пітер Брук, Деклан Доннеллан, Робер Лепаж, Філіп Парр, Хесус Еррера, Крістіан Фрідель.

 

ПАМ’ЯТКИ РУМУНІЇ – Румунські замки Пелеш і Пелішор, колишні комуністичні в’язниці, Собор Трьох Архієреїв в Яссах, Єпископська церква Успіння Божої Матері в монастирі Арджеш і печера Мовіле були внесені до попереднього списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Міністерство культури подало до Центру всесвітньої спадщини заявки на ці об’єкти, які, завдяки своїм винятковим якостям, мають потенціал для міжнародного визнання їхньої важливості для нинішніх і майбутніх поколінь. Румунія також готує транснаціональну номінацію – разом з Болгарією, Хорватією та Сербією – для «Кордонів Римської імперії – Дунайські межі, східний сегмент».

 

ФУТБОЛ – ФК Корвінул «Хунедоара» вперше виграв Кубок Румунії після перемоги у серії післяматчевих пенальті над Оцелул «Галац» з рахунком 3:2. Матч відбувся у середу ввечері на муніципальному стадіоні в Сібіу. У своєму першому фіналі Корвінул, команда другої ліги, виграв трофей і має шанс на виступ в єврокубках, якщо отримає ліцензію УЄФА. Нагадаємо, що  цьому сезоні бухарестський клуб FCSB став чемпіоном Румунії з футболу.

Румунія в Шенгені, але…

Румунія 31 березня приєдналася до Шенгенської зони, але лише з повітряним та морським кордонами. З минулої неділі в 17 міжнародних аеропортах і 4 чорноморських портах було скасовано паспортний  контроль  осіб, які прибувають з країн, що входять до зони вільного пересування, або прямують до них. Однак співробітники поліції можуть проводити вибіркові перевірки з метою виявлення осіб, які мають підроблені проїзні документи, яким заборонено виїзд з країни, осіб, які були оголошені у розшук, дотримання правил супроводу неповнолітніх, а також з метою боротьби з міграцією та торгівлею людьми. Наземні кордони поки що залишаються поза Шенгеном через австрійське вето, головним чином через внутрішньоелектральні міркування. Європейська комісія привітала часткове приєднання Румунії до Шенгену і запевнила, що зробить все можливе, щоб рішення про повноцінний вступ, включаючи й сухопутні кордони, було прийнято вже цього року. У Румунії, від політиків до пересічних громадян, приєднання, хоч і часткове, до Шенгенської зони вільного пересування було тепло зустрінуте. Прем’єр-міністр, соціал-демократ Марчел Чолаку заявив, що уряд має чіткий і твердий план набуття повноправного членства до кінця 2024 року. Однак ця перспектива залежить від зовнішніх політичних подій і обставин, які не входять до сфери дипломатичного втручання Румунії», – заявив міністр внутрішніх справ Кетелін Предою.

 

20 років членства в НАТО

20-ту річницю вступу Румунії до НАТО і 75-ту річницю заснування Північноатлантичного альянсу відзначили у вівторок в Бухаресті на урочистому спільному засіданні обох Палат парламенту. Депутати і сенатори прийняли декларацію, в якій підкреслили, що членство Румунії в Альянсі є гарантією захисту громадян, демократії та особистих свобод. Спікер Сенату і лідер Націонал-ліберальної партії Ніколає Чуке, генерал армії у відставці, сказав, що за 20 років від вступу до Альянсу Румунії вдалося стати ключовим членом НАТО. Для Румунії вступ до Альянсу став втіленням у життя історичного прагнення та імперативом безпеки – заявила міністерка закордонних справ Лумініца Одобеску в Брюсселі на заходах, присвячених 75-річчю НАТО. Опитування, проведене Румунським інститутом оцінки та стратегії, показало, що понад 80% румунів вважають, що членство країни в НАТО було добрим кроком і, що союзники захистять Румунію в разі агресії.

 

Про Європейський Союз, у Бухаресті

Цього тижня в Бухаресті відбулася робоча зустріч, присвячена пріоритетам Європейського Союзу на наступні п’ять років. Зустріч, на якій були присутні прем’єр-міністри Бельгії, Угорщини та Хорватії, приймали президент Румунії Клаус Йоганніс та президент Європейської Ради Шарль Мішель. Усі вони обговорили дії, спрямовані на досягнення спільних цілей зміцнення ролі ЄС у світі, процес, в який, за словами президента Йоганніса, Румунія може зробити значний внесок. Минулого року Європейський Союз розпочав процес окреслення своїх стратегічних пріоритетів, визначивши серед них безпеку й оборону, розширення, стійкість і конкурентоспроможність, енергетику та міграцію. Стратегічний порядок денний на наступний інституційний цикл 2024-2029 років має бути ухвалений Європейською Радою на засіданні наприкінці червня.

 

Путівник з анти-діпфейку

З метою підвищення обізнаності про ризики кібербезпеки Національний директорат з кібербезпеки Румунії у понеділок представив путівник, який допоможе румунам розпізнавати діпфейки, тобто переважно відео чи аудіо матеріали, підроблені за допомогою штучного інтелекту. Путівник містить детальну інформацію про те, що таке діпфейк, процес його створення і як його виявляти. Доступний на веб-сайті dnsc.ro, путівник також навчає громадян, що робити, якщо вони стали жертвою діпфейку. Національний директорат з  кібербезпеки зазначає, що цього року в Румунії проходять всі чотири види виборів, але віртуальний простір  може стати складним ідеологічним полем битви, а технології діпфейків, здатні майже ідеально відтворювати зображення та голоси, можуть суттєво вплинути на думку виборців та на результат їхнього голосування.

 

НБР і облікова ставка

Національний банк Румунії вирішив у четвер залишити незмінною облікову ставку на рівні 7% річних. Такою вона зберігається вже майже півтора року. Відсоткові ставки, за якими комерційні банки можуть позичати кошти в НБР, а також ті, які вони отримують, коли зберігають гроші на депозитах в центральному банку, також залишились незмінними. Згідно з прогнозом НБР, річна інфляція зросла до 7,41% у січні, але знизилась до 7,23% у лютому. За поточною оцінкою, інфляція продовжить знижуватись, але в умовах невизначеності та ризиків, пов’язаних із нещодавніми фіскальними заходами, спрямованими на підтримку процесу бюджетної консолідації, а також із обмеженням торговельної надбавки на основні продовольчі товари. Невизначеності та ризики для середньострокової інфляції також викликані війною проти України, конфліктом на Середньому Сході та економічними подіями в Європі, зокрема в Німеччині.

ШЕНГЕН – З 31 березня Румунія офіційно вступила до Шенгенської зони з повітряними і морськими кордонами. Контроль на морі не скасовано, але буде спрощено. В аеропортах люди, які вирішили летіти до країн-членів Шенгенської зони або з них, після проходження контролю безпеки проходитимуть безпосередньо до виходу на посадку, без необхідності зупинятися біля фільтрів прикордонної поліції для перевірки проїзних документів, де подекуди формувалися довжелезні черги. Слід нагадати, що Болгарія також приєдналася до Шенгенської повітряної та морської зони разом із Румунією. Нині 27 європейських країн є повноправними членами Шенгенської угоди, а Румунія і Болгарія – неповноправними. Контроль на сухопутному кордоні залишиться в силі через протидію Австрії тому, щоб дві країни стали повноправними членами зони. Голова Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн привітала обидві країни з цим досягненням і запевнила, що цього року буде продовжено переговори щодо скасування контролю на внутрішніх сухопутних кордонах.

ВЕЛИКДЕНЬ – Римо-католицькі та протестантські християни відзначили в неділю перший день Великодня. У переважно православній Румунії близько 1,3 мільйона людей відзначили Воскресіння Ісуса Христа через три дні після його розп’яття на хресті. Опівночі у Ватикані Папа Франциск очолив спеціальну пасхальну месу в базиліці Святого Петра. “Ворожнеча і війни, егоїзм і байдужість, страхи, які заважають нам творити добро, – це наші валуни, надмогильні камені в наших серцях, які позбавляють нас сил іти вперед”, – наголосив понтифік у своїй проповіді. У пастирському посланні римо-католицький архієпископ і митрополит Бухареста Аурел Перке зазначив, що, на жаль, пісня великодньої радості, проголошена Церквою, контрастує з криками, які лунають із багатьох хворобливих ситуацій, які дедалі частіше трапляються у світі, як-от війни, несправедливість, нерівність і бідність. Президент Румунії Клаус Йоганніс у своєму посланні також написав, що “Великдень дає нам змогу бути разом із нашими близькими та нагадує нам, що нас завжди супроводжує божественна любов і сила. У цьому дусі солідарності та співчуття звернімо наші думки та молитви до страждаючих”, – додав президент. Цього року Великдень для римських католиків і протестантів настає на п’ять тижнів раніше, ніж у православних, греко-католиків і неопротестантів, які відзначатимуть його 5 травня.

НАТО – Парламент Румунії збереться у вівторок на спільне засідання, щоб відзначити 20 років вступу Румунії до Північноатлантичного альянсу та 75 років існування НАТО. 2 квітня виповнюється рівно два десятиліття з моменту офіційного підняття румунського прапора в штаб-квартирі НАТО в Брюсселі. 29 березня ратифікаційні грамоти були передані на зберігання в Державний департамент США у Вашингтоні.

СІЛЬСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО – Минулого року Румунія посіла друге місце в ЄС після Франції за обсягами виробництва насіння соняшнику, втративши першу позицію, яку займала у 2022 році – за даними НІС. Виробництво в минулому році було на 3,7% нижче, ніж в 2022 році. За площею посіву соняшнику країна залишається на першому місці. Щодо площ, посівних картоплею, Румунія залишилася на шостому місці в 2023 році і на дев’ятому місці за обсягом виробництва після таких країн, як Німеччина, Франція, Голландія, Польща.

ПАЛИВО – Румунія була основним постачальником нафтопродуктів до Республіки Молдова у 2023 році, згідно з даними, централізованими Національним агентством з регулювання енергетики в Кишиневі. Минулого року Республіка Молдова імпортувала майже 1 000 000 тонн дизельного палива, бензину та скрапленого газу, що на 6,6 відсотка більше, ніж у 2022 році, і свідчить про повне відновлення ринку нафтопродуктів після послідовних криз у 2020-2022 роках, викликаних пандемією COVID-19 та початком війни в Україні, – зазначають експерти з енергетики, яких цитує Радіо Кишинів. Найбільш імпортованим нафтопродуктом стало дизельне паливо, з часткою майже 75%.

ЛІТНІЙ ЧАС – У ніч із суботи на неділю Румунія перейшла на літній час, годинники перевели на одну годину вперед, 3:00 ранку стало 4:00, а неділя – найкоротшим днем у році. Після переходу на літній час різниця між офіційним часом Румунії та універсальним становить три години. Цей захід триватиме майже сім місяців, до 27 жовтня. Країни ЄС мали до 2021 року повідомити, чи хочуть вони прийняти літній або зимовий час на постійній основі. Однак дискусія все ще відкрита.

ШЕНГЕН – Румунські морські порти та міжнародні аеропорти увійдуть до Шенгенської зони з неділі 31 березня. На морі контроль не скасовується, але спрощується. В аеропортах люди, які вирішили полетіти до або з країн-членів Шенгенської зони, після проходження перевірки на безпеку прямуватимуть безпосередньо до виходу на посадку, не зупиняючись перед фільтрами прикордонної поліції для перевірки проїзних документів. Однак поліцейські перевірки можливі для встановлення правового статусу деяких пасажирів з метою запобігання транскордонній злочинності та нелегальній міграції. Щоб символічно відзначити вступ Румунії до Шенгенської зони повітряним і морським транспортом, у п’ятницю в аеропортах Ясси (на сході) і Тімішоара (на заході) були відкриті нові термінали вильоту. Присутній на заході в Тімішоарі прем’єр-міністр Марчел Чолаку висловив упевненість, що до кінця року Румунія також приєднається до Шенгенської сухопутної зони, найважливішої складової зони вільного пересування людей і товарів. Австрія є єдиною країною ЄС, яка все ще виступає проти цього. Наразі 27 європейських країн є повноправними членами Шенгенської угоди, а Румунія і Болгарія стануть частковими членами 31 березня.

ВЕЛИКДЕНЬ – У римо-католиків і протестантів сьогодні Велика субота, а в неділю – Великдень. У Румунії, переважно православній, близько 1 300 000 людей готуються до Воскресіння Ісуса Христа через три дні після розп’яття. У пастирському листі римсько-католицький архієпископ-митрополит Бухареста Аурел Перке каже, що, на жаль, пісня пасхальної радості, проголошена Церквою, контрастує з криками, які лунають з багатьох болючих ситуацій, що все частіше зустрічаються у світі, таких як війни, несправедливість, нерівність і бідність. А президент Румунії Клаус Йоганніс у своєму посланні написав, що «Великдень дає нам можливість бути разом із нашими близькими та нагадує, що нас завжди супроводжує божественна любов і сила». «У цьому дусі солідарності та співчуття спрямуймо наші думки та молитви до тих, хто страждає», – додав президент. Цього року Великдень для римо-католиків і протестантів припадає на п’ять тижнів раніше, ніж для православних, греко-католиків і неопротестантів, які святкуватимуть його 5 травня. У 2010, 2011, 2014 і 2017 роках Великдень святкували в один день усі християни, незалежно від конфесії. Наступного разу, коли його відзначатимуть спільно, буде 2025.

ЛІТНІЙ ЧАС – Сьогодні вночі Румунія переходить на літній час, перевівши стрілки годинника на одну годину вперед. 3:00 стане 4:00, а неділя буде найкоротшим днем у році. З переходом на літній час різниця між офіційним часом Румунії та всесвітнім часом становитиме три години. Цей захід триватиме майже сім місяців, до 27 жовтня. Країни ЄС мали до 2021 року повідомити, чи хочуть вони прийняти літній або зимовий час на постійній основі. Однак дискусія все ще відкрита.

ПАЛИВО – Румунія була основним постачальником нафтопродуктів до Республіки Молдова у 2023 році, згідно з даними, централізованими Національним агентством з регулювання енергетики в Кишиневі. Минулого року Республіка Молдова імпортувала майже 1 000 000 тонн дизельного палива, бензину та скрапленого газу, що на 6,6 відсотка більше, ніж у 2022 році, і свідчить про повне відновлення ринку нафтопродуктів після послідовних криз у 2020-2022 роках, викликаних пандемією COVID-19 та початком війни в Україні, – зазначають експерти з енергетики, яких цитує Радіо Кишинів. Найбільш імпортованим нафтопродуктом стало дизельне паливо, з часткою майже 75%.

СІЛЬСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО – Минулого року Румунія посіла друге місце в ЄС після Франції за обсягами виробництва насіння соняшнику, втративши першу позицію, яку займала у 2022 році – за даними НІС. Виробництво в минулому році було на 3,7% нижче, ніж в 2022 році. За площею посіву соняшнику країна залишається на першому місці. Щодо площ, посівних картоплею, Румунія залишилася на шостому місці в 2023 році і на дев’ятому місці за обсягом виробництва після таких країн, як Німеччина, Франція, Голландія, Польща.

КРЕДИТИ – Згідно з даними, опублікованими Національним банком Румунії, базовий індекс споживчого кредитування в Румунії – БІСК- знизився до 5,9% у річному обчисленні, з 5,97%, рівня, опублікованого три місяці тому. Це перше значне зниження цього індексу за останні 12 місяців, що призведе до зниження ставок за іпотечними кредитами, взятими на основі базового індексу споживчого кредитування, майже для 500.000 румунів, починаючи з квітня. Очікується, що в липні індекс знизиться вдруге до 5,84%. З іншого боку, також за даними Національного банку Румунії, тримісячний індекс ROBOR, згідно з яким розраховується вартість споживчих кредитів у національній валюті зі змінними відсотками, у п’ятницю дещо зріс – до 6,06% річних із 6,05%.

ТЕНІС – Румунська тенісистка Сімона Халеп пропустить матч Кубка Біллі Джин Кінг проти України з медичних причин. Про це повідомила Федерація тенісу Румунії. Неучасть Сімони Халеп також є синонімом пропуску Олімпійських ігор у Парижі. Капітан збірної Румунії Хорія Текау викликав на цей матч Ану Богдан, Жаклін Крістіан, Анку Тодоні та Мару Гає, але поки що не оголосив про заміну Сімоні Халеп. Матч з Україною відбудеться 12 та 13 квітня у Флориді/США. Румунія та Україна до цього часу зустрічалися чотири рази, з рахунком 3:1 на користь румунок. Нагадаємо, що Сімона Халеп, колишня перша ракетка світу, нещодавно повернулася до змагань після півторарічної дискваліфікації за вживання допінгу.