Tag: Шенген

Румунія
і Болгарія повинні бути інтегровані в
Шенгенську зону до кінця цього року,
йдеться в резолюції, прийнятій Європейським
парламентом в середу. У документі, який
отримав 526 голосів за, 57 проти
і 42 утрималися, підкреслюється, що
Румунія і Болгарія вже виконали необхідні
вимоги для вступу до Шенгенської зони,
а використання права вето на їхній вступ
підживлює антиєвропейські настрої і
завдає шкоди економіці. Євродепутати
висловлюють жаль з приводу рішення Ради
ЄС від 8 грудня 2022 року про відмову в
членстві без будь-якого юридичного
обґрунтування щодо критеріїв вступу.

За
їхніми словами, громадяни Румунії та
Болгарії піддаються дискримінації,
оскільки вони стикаються із
затримками, бюрократичними труднощами
та додатковими витратами під час поїздок
або ведення бізнесу за кордоном порівняно
з їхніми колегами з
країн
Шенгенської зоні. У тексті також міститься
прохання до Європейської комісії оцінити
фінансові збитки, нереалізовані прибутки
та шкоду навколишньому середовищу, яку
Румунія та Болгарія зазнали з червня
2011 року через негативне та невиправдане
рішення, прийняте щодо їхнього
приєднання до Шенгену, та проаналізувати
можливі механізми компенсації.

Проте
в інтерв’ю Радіо Румунія депутат
Європарламенту Віктор Негреску закликав
до обережності, оскільки до кінця року
відбудуться три засідання Ради юстиції
та внутрішніх справ, на яких може бути
прийнято рішення про вступ, а Австрія,
яка заблокувала Румунію в грудні 2022
року, досі не подала жодних ознак
перегляду своєї позиції. Віктор Негреску:
Ми хочемо, щоб це відбулося до кінця
року, але я б вважав за краще бути
обережним, замість того, щоб робити те,
що сталося минулого року, коли ми багато
говорили про вступ, але цього не сталося,
скоріше цього року ми хочемо спробувати
через існуючі дипломатичні канали
чинити тиск, спробувати змінити думку
австрійського уряду і, врешті-решт,
отримати позитивне рішення. Але на даний
момент нам це не вдається. Я думаю, що
цей рік буде ще складнішим, ніж минулий,
тому що ми все ближче і ближче до виборів
до Європейського парламенту і виборів
в Австрії, на які, здається, вплинула ця
тема міграції, яку наполегливо просуває
австрійський канцлер.

У
грудні 2022 року Австрія заблокувала
кандидатуру Румунії до Шенгену,
мотивуючи це тим, що наша країна є
частиною балканського шляху нелегальної
міграції. Звинувачення було відкинуто
владою
в
Бухаресті
та офіційно спростовано
європейськими інституціями, включаючи
Європейським
агентством
прикордонної поліції та Береговою охороною
– Frontex. Наразі з 27 країн-членів ЄС лише
Румунія, Болгарія, Кіпр та Ірландія не
входять до Шенгену, в
умовах коли до
європейського простору вільного
пересування входять
країни, що не є членами ЄС, такі як
Ісландія, Норвегія, Швейцарія та
Ліхтенштейн.

1
липня Іспанія, де проживає велика
румунська громада, перебрала на себе
ротаційне головування в Раді Європейського
Союзу. Серед оголошених
нею пріоритетів – завершення
переговорів про приєднання Румунії та
Болгарії до Шенгенської зони. Іспанська
виконавча влада рішуче підтримувала
вступ Румунії до зони вільного пересування
протягом останніх півтора року,
враховуючи, що політичні та соціальні
відносини між Мадридом і Бухарестом
перебувають на безпрецедентному рівні.
Мадрид підтримує вступ Румунії до
Шенгенської зони і вже багато років
працює над досягненням цієї мети, заявив
посол Іспанії в Бухаресті Хосе Антоніо
Ернандес Перес-Солорзано.

Ми
вважаємо, що настав час для цього, і ми
працюємо над тим, щоб усі партнери у цій
справі, комісар з питань внутрішніх
справ, разом з румунською владою та
іншими партнерами досягли консенсусу
щодо справи про вступ. Таким чином,
Румунія і Болгарія повинні належати до
Шенгенської зони як гарантія безпеки
для самого Європейського Союзу, сказав
іспанський дипломат. Кілька днів тому
президент Румунії Клаус Йоганніс
заявив, що тема приєднання Румунії до
зони вільного пересування обговорюється
неформально на багатьох рівнях, а Іспанія
неодноразово демонструвала свою
готовність внести це питання до порядку
денного під час головування в Раді ЄС.
Він зазначив, що прогрес у цьому питанні
є повільним, але він є.

26
червня Комітет Європарламенту з питань
петицій закликав Європейську Раду у
своїй резолюції схвалити прийняття
Румунії та Болгарії до Шенгенської зони
наприкінці цього року, підкресливши,
що ці дві країни продовжують відповідати
критеріям вступу, а їхня відмова створила
антиєвропейські настрої і завдала
економічної та екологічної шкоди. Той
факт, що Румунія і Болгарія все ще
залишаються поза зоною вільного
пересування, є соціальною та економічною
перешкодою для бізнесу і людей в обох
країнах, кажуть депутати Європарламенту.
Більша Шенгенська зона без прикордонного
контролю зробила б Європейський Союз
сильнішим, стверджують вони.

Члени
комітету висловлюють жаль з приводу
рішення Ради від 8 грудня 2022 року про
відмову у прийнятті цих двох держав
без надання будь-якого юридичного
обґрунтування, пов’язаного з критеріями
вступу. Нагадаємо, що одностайне
рішення про вступ двох членів ЄС з
2007 року до
Шенгенської зони не було прийнято
наприкінці минулого року після того,
як проти цього виступили Австрія та
Нідерланди. Канцлер Австрії Карл Нехаммер
обґрунтовував свою позицію, посилаючись
на нелегальних мігрантів, які прибули
до його країни, багато з яких, за його
словами, прибули через Румунію і Болгарію,
але влада в Бухаресті заперечила це. Зі
свого боку, Нідерланди заявляють, що
підтримують вступ Румунії, але не разом
з Болгарією. Австрія поки що не оголосила
про зміну своєї позиції.

Під час початку головування Швеції в Раді
Європейського Союзу румунські євродепутати
звернулися до шведської влади
з проханням підтримати вступ Румунії
та Болгарії до Шенгенської угоди.
І представники Єврокомісії підтвердили,
що місце двох країн – у
просторі вільного пересування, оскільки
вони відповідають усім необхідним
умовам. Швеція проведе неформальне
засідання Рада юстиції та внутрішніх
справ 25-27 січня, а 9-10 березня у Брюсселі
– перше засідання Ради з офіційним
порядком денним.

Прем’єр-міністр
Швеції Ульф Крістерссон пообіцяв, що
порядок денний
зустрічі міститиме
питання входження
двох держав у європейський
простір вільного пересування. Раніше
посол Швеції в Європейському Союзі Ларс
Даніельссон заявив, що переговори зі
сторонами були розпочаті, але він не
буде ініціювати голосування щодо
приєднання Румунії та Болгарії до
Шенгенської зони, якщо не буде досягнуто
угоди з країнами,
які виступають проти приєднання.
Під час дебатів у Страсбурзі депутат
Європарламенту Дан Ніка звернувся до
прем’єр-міністра Швеції
з
проханням, щоб шведське головування
розглядало вступ Румунії як пріоритет.
Дан
Ніка: Румунії та румунам було відмовлено
в фундаментальному праві: бути
повноправними громадянами Європейського
Союзу. Будь ласка, виправте цю
несправедливість!

А
депутат Європарламенту Зігфрід Мурешан
звернувся до прем’єр-міністра Швеції
з проханням зберегти
питання про приєднання Румунії до
Шенгенської зони на
порядку денному Ради ЄС. Я думаю, що
за наявності політичної волі є всі
передумови для того, щоб рішення про
приєднання було вирішено в найближчі
місяці, до кінця шведського головування,
– сказав євродепутат
Дачіан Чолош: Блокування легітимного
доступу до Шенгену наприкінці минулого
року стало величезним розчаруванням,
яке може мати непередбачувані наслідки,
якщо цю тему не буде
активно обговорено
та
завершено
в найближчі місяці. Я очікую, що нове
головування
тактовно виправить цю несправедливість,
шляхом проактивного посередництва, за
допомогою реалістичних рішень щодо
блокувань, які все ще існують, особливо
з боку Австрії та Нідерландів. В противному
разі
будь-яка дискусія про європейську
солідарність буде сприйнята з недовірою
та матиме протилежний ефект, саме для
громадян Румунії, які продемонстрували
не лише солідарність, але й глибоку
прихильність до цінностей Європейського
Союзу.

У
Бухаресті президент Клаус Йоганніс
оцінив, що успіх фіналізації дії Механізму
співпраці і верифікації у сфері правосуддя
має бути
увінчений цього
року заслуженим приєднанням Румунії
до Шенгену. А голова румунської
дипломатії
Богдан Ауреску під час телефонних розмов
із його
чеським
та польським колегами отримав запевнення,
що Бухаресту буде надано рішучу та
активну підтримку. Крім того, грецький
міністр
міграції та притулку Панагіотіс Мітаракі
продемонстрував свою підтримку візитом
до Румунії.

«Відсутність
Румунії та Болгарії є перешкодою для
самої Шенгенської зони», – заявив в
інтерв’ю AGERPRES грецький міністр, який
минулого тижня представив
дипломатичну ініціативу на підтримку
двох країн. Під час візиту до Відня він
передав тамтешній владі, що «захист
зовнішніх кордонів ЄС у Болгарії та
Румунії може бути лише позитивним для
Європейського Союзу».

Приєднання
Румунії до Шенгенської зони вільного
пересування людей і товарів було
центральною темою переговорів, які
прем’єр-міністр Ніколає
Чуке провів у середу в Брюсселі з
найважливішими європейськими та
бельгійськими офіційними особами.
Власне, ця тема не була відсутня під час
жодної дискусії з президентом Європейського
парламенту Робертою Метсолою, з
президентом Європейської комісії
Урсулою фон де Ляйєн чи з прем’єр-міністром
Бельгії Александром Де Кроо. Під час
зустрічі з Урсулою фон де Ляйєн,прем’єр-міністр
Чуке нагадав
про дуже
хороші висновки нещодавньої європейської
оціночної місії, що, на його думку,
підтверджує підготовку Румунії до
виконання мети Бухареста щодо приєднання
до Шенгену.

Александр
Де Кроо привітав зусилля румунської
влади та зазначив,
що Румуніямає
зробити
останній
крок, важливий для всього народу. Ніколає
Чуке наголосив
на тому,
що Румунія зробила всі необхідні кроки
для досягнення своєї мети: Ми доклали
зусиль абивідповісти
всім вимогам і технічним стандартам і,
звичайно, якщо необхідно, ми готові
прояснити
всі
ситуації
на основі всіх уже існуючих підходів
Комісії та на двосторонній основі з
кожною країною-партнером в Європейському
Союзі, яка хоче бачити більше, ніж
зазначено у звіті Комісії.

У
штаб-квартирі НАТО прем’єр-міністр Чуке
провів переговори з генеральним
секретарем Альянсу Єнсом Столтенбергом,
який
підтвердив, що Румунія є цінним
основним союзником, який зробив важливий
внесок у безпеку НАТО. Альянс, який
готовий захищати як Румунію, так і всіх
інших своїх членів у контексті, в якому
через події в Україні Росія перетворила
Чорноморський регіон на зону бойових
дій. Єнс Столтенберг також привітав
зусилля Румунії щодо підтримки створеної
на території Румунії бойової
групи НАТО під керівництвом Франції,
до складу якої також входять нідерландські
табельгійські
військовослужбовці.

Румунія
продовжуватиме відповідально та активно
сприяти просуванню євроатлантичної
безпеки та стабільності, і унітарна
консолідація позиції стримування та
оборони НАТО є важливою, – заявив, зі
свого боку, прем’єр-міністр Ніколає
Чуке: Враховуючи високу динаміку цих
подій, а також непередбачуваність
поведінки Росії, я наголосив на
необхідності, щоб
НАТО продовжувало
уважно стежити за ситуацією в Чорному
морі. Ця війна, на жаль, демонструє те,
що Румунія стверджувала
протягом тривалого часу – стратегічну
важливість Чорноморського
регіону
для НАТО, для основних інтересів безпеки
Альянсу.

Окрім
питань Шенгену
та
відповіді Європейського Союзу на
військову агресію Росії проти України,
на переговорах прем’єр-міністра Ніколая
Чуке з офіційними особами Брюсселя
також розглядалисяпитання
посилення
дій Європейського Союзу в його сусідстві
та енергетична безпека.

Під
час пленарного засідання Європарламенту
в Страсбурзі в середу відбулися дебати,
присвячені приєднанню Румунії та
Болгарії до Шенгенської зони. Румунські
депутати Європарламенту підтримали
якнайшвидше приєднання двох держав до
зони вільного пересування в контексті,
в якому вони
виконують усі необхідні технічні умови
з 2011 року. «Цього року, з початку
російського вторгнення в Україну,
Румунія прийняла понад 1 мільйон
українських біженців. Румунія може
охороняти кордон Шенгенської зони за
будь-яких умов. Включення двох країн
зробить весь Європейський Союз
безпечнішим, – ствердив
у своєму виступі депутат Європарламенту
Зігфрід Мурешан.

Його
колега Дан
Ніка назвав поточну ситуацію «принизливою
та нестерпною» для Бухареста та закликав
до європейської солідарності. А депутат
Європарламенту Єуджен
Томак запитав, «кому служить утримання
Румунії та Болгарії за межами ЄС?» «11
років тому було зроблено висновок, що
Румунія та Болгарія готові до Шенгену,
але у 2022 році ми все ще маємо дебати
на цю тему»,
– додав Крістіан Терхеш у відповідь на
заяви німецького депутата Європарламенту
Гвідо Рейла, який стверджував, що Румунія
та Болгарія не повинні бути прийнятими
до
Шенгену
і що їх вступ до ЄС був би
помилкою.

Дачіан
Чолош також
відповів
німецькому євродепутату, сказавши, що
якби Румунія бездоганно не управляла
ситуацією
українських біженців на кордоні,
то він дійсно побачив би, що означає
«Дикий Захід», з яким німецький чиновник
порівняв Румунію. Було
лише кілька представників ультраправих
партій з
Італії,
які виступили
проти розширення Шенгенської зони,
побоюючись масової міграції, але
більшість євродепутатів, які виступили,
погодилися з
тим,
що Румунія та Болгарія повинні приєднатися
до Шенгену.

Це
вже не вперше коли євродепутати
кажуть, що дві
країни готові до такого
кроку. Європейська комісія вже давно
стверджує те саме. Проте
рішення в руках Ради. Під час дебатів
чеське головування в Раді ЄС запевнило,
що докладає зусиль, щоб у грудні на
зимовій зустрічі було прийнято рішення
щодо вступу Румунії та Болгарії.

За
словами чеського міністра з європейських
справ Мікулаша Бека, завершення розширення
Шенгену стане важливим етапом у
функціонуванні зони вільного пересування.
У цьому контексті чеське головування
оголосило, що наступного тижня організує
місію експертів у двох країнах із
представниками Комісії для оцінки
виконання основних частин Шенгенського
законодавства. А віце-президент ЄК із
просування європейського способу життя
Маргарітіс Шинас
нагадав, що Румунія та Болгарія давно
виконали технічні критерії для вступу
до Шенгенської зони.

Запланований спочатку на березень 2011 року, вступ Румунії до Шенгенської зони вільного пересування, що є пріоритетом румунської дипломатії, залишається головною метою, яку потрібно досягти. А це незважаючи на той факт, що Румунія вже понад 10 років виконала та відповідає необхідним критеріям та є прикладом забезпечення безпеки Євросоюзу, – як нещодавно зазначив глава румунської держави Клаус Йоганніс.

Президент Клаус Йоганніс нагадав, що приєднання
до Шенгену залишається головною політичною метою Румунії
та є частиною зобов’язання, яке наша країна взяла на себе при укладанні Договору про
вступ до Європейського Союзу. «Ми сподіваємось, що наші послідовні зусилля
будуть незабаром визнані, а рішення для завершення цього процесу буде прийняте
вчасно», – додав глава румунської держави.

Приєднання неодноразово відкладалося, тому що деякі держави,
зокрема Нідерланди, виступили проти цього, пояснюючи це
недоліками в роботі системи правосуддя та корупцією. Однак, виконання критеріїв
Румунією, а також Болгарією та, нещодавно, Хорватією було визнано, на європейському рівні. На початку
цього місяця Європейська комісія представила стратегію зміцнення зовнішніх
кордонів Шенгенської зони та уникнення контролю, введеного деякими країнами в рамках простору вільного пересування у 2015 році та посиленого
через пандемію нового коронавірусу, та закликала Європейську
Раду дати
«зелене світло» для приєднання трьох
країн до
Шенгену.

Комісар ЄС з питань внутрішніх справ Ілва Йоханссон заявила: «Усі
держави-члени Європейського Союзу зобов’язані бути складовою Шенгенської зони,
якщо відповідають необхідним критеріям. На даний момент у нас є три країни, які
відповідають цим умовам і ми сподіваємось, що їх приймуть у цей простір. Ми
очікуємо, що відповідне рішення найближчим часом буде прийняте Радою ЄС і
Болгарія, Румунія та Хорватія стануть повноправними членами Шенгену».

Поки що, згідно з рішенням,
прийнятим у п’ятницю Європейською комісією, від 1 липня Румунія
та Болгарія матимуть обмежений доступ до Шенгенської інформаційної системи. Візова
інформаційна система – це база даних, яка пов’язує прикордонників на зовнішніх кордонах ЄС з консульствами держав-членів ЄС у всьому світі, буде доступна для консультацій, але ніяких змін до системи не можна буде вносити. Однак, органи влади
двох країн зможуть побачити візову
історію заявника та перевірити дійсність шенгенських віз, виданих іншими
державами-членами.

Рішення було прийнято після того, як обидві країни успішно
пройшли серію технічних випробувань, необхідних для підключення до системи. Повний доступ до
Шенгенської інформаційної системи стане можливим після того, як Болгарія та
Румунія будуть повністю інтегровані в зону вільного пересування, – уточнила Європейська
комісія. В даний час 22 держави ЄС, а також Ісландія,
Ліхтенштейн, Норвегія та Швейцарія входять до Шенгенського простору, в якому не
існує прикордонного контролю.

Covid-19
продовжує відступати

На тлі постійного зменшення кількості нових заражень Sars-CoV-2, з 1 червня в Румунії почався новий етап
послаблення карантинних обмежень. Можна організувати приватні вечірки, спортивні змагання з
глядачами в закритих приміщеннях, знову відкриваються нічні клуби та дискотеки, дитячі майданчики та закриті басейни. У всіх цих
випадках кількість учасників більше не обмежується, якщо всі присутні щеплені.
Так само культурі заходи просто неба можна організувати за участі до 1000 осіб,
в залежності від рівня зараженості у кожному населеному пункті. Послаблення
карантину також передбачає скасування маскового режиму у закритих приміщеннях,
в яких працюють до 5 осіб, але лише для тих, хто пройшов повний курс вакцинації. Теж
від 1 червня діти віком понад 12 років можуть вакцинуватися проти Covid-19 вакциною Pfizer, але лише за попередньою згодою батьків або опікунів.
Це рішення було прийняти на тлі уповільнення темпів вакцинації, що викликає занепокоєння влади. Урядова мета зробити 5 мільйонів щеплень проти COVID-19 до 1 червня не було
досягнута.

Національний план відновлення та стійкості Румунії поданий до Європейської комісії

Правоцентристський коаліційний уряд Румунії публічно представив 2 червня
Національний план відновлення та стійкості (НПВС) – близько 1200 сторінок,
надісланих до Європейської Комісії зі заходами, на основі яких Румунія може
залучити близько 29 млрд. євро. Гроші, у формі грантів та позик, є частиною
комплексного плану на суму близько 672 млрд. євро, розробленого в Брюсселі для
того, щоб всі країни-члени ЄС могли подолати економічні наслідки пандемії
Covid-19. З 29 мільярдів євро, які надійдуть до Румунії, влада хоче, щоб за 5
років, побудувати понад 400 км автошосе, сотні шкіл та ясел або відремонтувати
десятки лікарень. Прем’єр-міністр Флорін Кицу уточнив, що позики, які Румунія
надаватиме через Національний план відновлення та стійкості будуть
використовуватися лише для інвестицій: «Нам потрібні автошосе, нам потрібні
лікарні, нам потрібні школи, і позики, які ми робитимемо через Національний
план відновлення та стійкості, та які мають набагато низькі відсотки – йдеться про 0%,
нуль з чимось, це відсотки за якими позичаються Німеччина, Іспанія, Італія, в
зоні євро. Отже, для Румунії є перевагою те, що ми можемо позичатися за такі
відсотки, і ми зможемо їх інвестувати». Національний план відновлення та
стійкості також містить низку реформ – у таких сферах як пенсії, судочинство,
державні компанії та оплата праці в державній системі. Соціал-демократи
кажуть, що бідність румунів та зниження рівня життя є єдиною визначеністю
Національного плану відновлення та стійкості. Через день після презентації
Національного плану відновлення та стійкості, прем’єр-міністр Флорін Кицу повідомив,
що грошові допомоги на дітей цього року не збільшуватимуться, як того вимагає
закон, а новий закон про пенсійне забезпечення набуде чинності в першому
кварталі 2023 року з можливим поступовим збільшенням пенсійного віку для жінок.
Соціал-демократична партія оголосила, що оскаржить у Конституційному Суді законопроєкт, згідно з яким допомоги на дітей не
будуть збільшуватися з 1 липня. Соціал-демократи також хочуть винести вотум
недовіри чинному уряду.

Румунія може стати повноправним членом Шенгенського простору

Європейська комісія
підтримує якомога більш швидкого приєднання Румунії, Болгарії та Хорватії до
Шенгенського простору, – повідомила у середу комісарка ЄС
з питань внутрішніх справ Ільва Йоханссон. Єврокомісія вважає, що три країни виконали критерії для
повноправного входження до Шенгенської зони, саме тому Рада ЄС може невдовзі прийняти відповідне рішення. На даний
момент, до простору вільного пересування входять 22
держави-члена ЄС. До Шенгенського простору належать також
країни, що не є членами ЄС: Ісландія, Норвегія, Швейцарія та Ліхтенштейн.

Запрацювала Європейська
прокуратура

Європейська
прокуратура на чолі з колишнім головним прокурором антикорупційного управління
Румунії Лаурою Кодруцю Кьовеші на цьому тижні офіційно
запрацювала в Люксембурзі. Діяльність установи націлена на
боротьбу з шахрайством пов’язаним із бюджетом ЄС. Нова
структура буде перевіряти витрачання мільярдів євро із плану
відновлення після пандемії коронавірусу. З 27 держав-членів ЄС, лише п’ять не беруть
участі в роботі Прокуратури ЄС: Угорщина, Польща,
Ірландія, Швеція та Данія.

Націонал-ліберальна партія на роздоріжжі

Прем’єр-міністр Флорін Кицу оголосив про свою кандидатуру на посаду керівника
Націонал-ліберальної партії НЛП (головної партії правоцентристського уряду). Таким чином, на посаду голови НЛП балотуватимуться на внутрішніх виборах, які відбудуться 25 вересня, чинний голова, спікер Палати депутатів
Людовік Орбан та прем’єр-міністр Флорін Кицу. Прем’єр-міністр Флорін Кицу заявив, що НЛП потребує
нового дихання, додавши, що він забезпечить перебування партії при владі ще
принаймні вісім років. До
речі, чільні ліберали підтримують його кандидатуру. Cпікер Палати депутатів Людовік Орбан привітав рішення прем’єр-міністра Флоріна Кицу балотуватися разом з ним на
пост голови НЛП та висловив своє переконання, що змагання не вплине на
діяльність партії або керівної коаліції: «Я балотуюсь на
новий термін з глибокого почуття відповідальності перед Національно-ліберальною
партією та нашою спільною долею.» Людовік Орбан висловив своє переконання, що між ним і
Флоріном Кицу не буде «тріщин», спричинених внутрішньопартійною боротьбою,
враховуючи цілі НЛП: План дій уряду, національна кампанія вакцинації від
COVID-19 та Національний план відновлення та стійкості.

У
середу Єврокомісія звернулась до Європейської Ради з пропозицією якнайшвидше
дати «зелене світло» для приєднання Румунії, Болгарії та Хорватії до
Шенгенської зони вільного пересування. Єврокомісія представила стратегію
зміцнення зовнішніх кордонів Шенгенської зони та уникнення контролю, введеного
деякими країнами в рамках Шенгенської зони у 2015 році та посиленого через
пандемію нового коранавірусу.

«Усі
держави-члени Європейського Союзу зобов’язані бути складовою Шенгенської зони,
якщо відповідають необхідним критеріям. На даний момент у нас є три країни, які
відповідають цим умовам і ми сподіваємось, що їх приймуть у цей простір. Ми
очікуємо, що відповідне рішення найближчим часом буде прийняте Радою ЄС і
Болгарія, Румунія та Хорватія стануть повноправними членами Шенгену», – заявила
комісар ЄС з питань внутрішніх справ Ілва Йоханссон.

Члени
Європейського Союзу з 2007 року, Румунія та її південна сусідка Болгарія, мали
приєднатись до Шенгенської зони ще у березні 2011 року, але деякі держави виступили
проти цього, пояснюючи це недоліками в роботі системи правосуддя та корупцією. Глава
румунської держави Клаус Йоганніс заявив, що приєднання до Шенгенської зони
залишається головною політичною метою офіційного Бухареста, хоча криза у сфері
охорони здоров’я серйозно вплинула на Шенген: «Щодо Шенгену, в контексті кризи в галузі охорони здоров’я та вжитих
заходів деякими державами-членами, стало очевидно, що функціональність простору
вільного пересування серйозно постраждала. Однак приєднання до Шенгену
залишається головною політичною метою Румунії та є частиною зобов’язання, яке
наша країна взяла на себе при укладанні Договору про вступ до Європейського
Союзу. Румунія вже понад 10 років як виконала і відповідає необхідним критеріям
та є прикладом забезпечення безпеки Євросоюзу. Ми сподіваємось, що наші
послідовні зусилля будуть незабаром визнані, а рішення для завершення цього процесу
буде прийняте вчасно.»

Для
посилення контролю на зовнішніх кордонах зони вільного пересування Європейський
Союз покладається на новий постійний контингент FRONTEX, який до 2027 року скрадатиметься
з 10 тисяч прикордонників, в тому числі берегової охорони. Також до 2023 року ЄС
інтегрує повністю інформаційні системи для реєстрації в’їзду та виїзду
з Шенгенської зони. Європейська комісія запропонувала, серед іншого, в рамках
реформування системи надання притулку в ЄС і процедуру реєстрації прибуття
мігрантів. Шенгенська зона об’єднує 26 країн із загальною кількістю населення
420 мільйонів, з яких 22 є державами-членами ЄС, а чотири асоційованими членами
– Норвегія, Ісландія, Швейцарія та Ліхтенштейн.

Відкриття кордонів, навіть якщо пандемія ще не закінчилася, є необхідним,
вважають депутати Європарламенту, які великою більшістю голосів, у п’ятницю, прийняли резолюцію, в якій ця позиція чітко
виражена. Швидке та скоординоване повернення до повноцінного функціонування Шенгенського простору має вирішальне значення
для гарантування свободи пересування, одного з головних досягнень європейської
інтеграції та забезпечення економічного відновлення Європейського Союзу після пандемії, – йдеться у європейському документі.

Також, євродепутати відкидають
будь-які неузгоджені двосторонні дії держав-членів Євросоюзу та наголошують на
принципі недискримінації при відкритті кордонів. У той же час вимагається
проведення термінових дебатів щодо плану відновлення Шенгенської зони,
включаючи заходи щодо непередбачених подій у разі можливої другої хвилі
пандемії.

Цей крок був здійснений в умовах,
коли країни ЄС почали знімати контроль та обмеження на національних кордонах,
запроваджені для обмеження пандемії COVID-19. Хоча новина про скасування обмежень на внутрішніх кордонах є
доброю, однак спосіб, в якому було це зроблено міг бути кращим,
вважають євродепутати. Вони стверджують, що без повернення
до повноцінно функціонування Шенгенської зони, відсутній важливий наріжний
камінь на шляху до відновлення, і нагадують, що взаємна довіра та солідарність
є головними цінностями Європейського Союзу.

Що стосується Бухареста, Софії та
Загреба, згадана резолюція має ще більшу ставку, оскільки євродепутати закликали
Раду Європейського Союзу та держави-члени
вжити необхідних заходів для якнайшвидшого вступу Румунії, Болгарії та Хорватії
до Шенгенської зони. Заклик євродепутатів додається до заклику
Комітету Європейського Парламенту з питань громадянських свобод, правосуддя та
внутрішніх справ на ту саму тему, і відповідає заяві європейського комісара з
питань внутрішніх справ Ілви Йохансон, яка нещодавно запропонувала, щоб вище
зазначені три країни приєдналися до
Шенгену, як вимір оновлення та консолідації цього простору.

Прийняття Румунії та Болгарії, які
здавна прагнули стати членами Шенгену, планувалося ще 2011 року. Європейський Парламент дав зелене світло в
цьому плані, і ця позиція упродовж часу була кілька разів підтверджена на
найвищому рівні, як з боку Європейської комісії, так і з боку Європейського
Парламенту. Проти вступу виступили окремі країни,
серед яких Нідерланди, які пов’язують приєднання країни до Шенгену з
результатами звіту Механізму співробітництва та перевірки, хоча критерії Шенгенської угоди були виконані.

Що стосується Хорватії, наймолодшого члена Євросоюзу, вона отримала зелене
світло від Європейської Комісії у жовтні минулого року для приєднання до
Шенгенської зони. Остаточне рішення вимагає одноголосного голосування всіх
держав-членів ЄС у Раді з питань правосуддя та внутрішніх справ.