Tag: Шенген

Європейський
парламент прийняв нову резолюцію, в якій закликав до негайного прийняття
Румунії та Болгарії до Шенгенського простору вільного пересування. За резолюцію
проголосували 514 депутатів, 107 – проти і 38 депутатів утрималися. Текст
заснований на доповіді болгарського парламентарія Сергія Станішева, який піддав
критиці Раду ЄС за відкладення входження Румунії та Болгарії до Шенгену.

Болгарський
доповідач виступив за негайне приєднання двох країн до простору вільного
пересування, наполягаючи на повному членстві, а не частковому (спочатку
морського і повітряного кордонів, а потім і наземного). Ми категорично проти часткового
приєднання до Шенгену, оскільки це не має ніяких юридичних підстав та призводить до негативних економічних,
соціальних і політичних наслідків для всього ЄС, – сказав Станішев.

На сьогодні Румунія
та Болгарія лише частково застосовують правила, що діють в Шенгенському
просторі маючи митно-паспортний контроль на кордоні між двома країнами. У
резолюції, прийнятій у вівторок Європарламентом, депутати наголосили, що збереження
або повторне впровадження митно-паспортного контролю в Шенгенському просторі
підриває суспільну довіру до європейських установ та європейської інтеграції.
Парламентарії нагадали, що у червні 2011 року Європарламент надавав зелене
світло входженню Румунії та Болгарії в Шенген і з тих пір ця позиція була
підтверджена кілька разів.

Румунський
депутат від Націонал-ліберальної партії Зігфрід Мурешан заявив, що схвалена у вівторок резолюція є важливим моментом для Румунії, оскільки вона була прийнята
переважною більшістю голосів. «Ця резолюція Європейського парламенту не є
законодавчим документом, оскільки з законодавчої точки зору процедура є
наступною: Рада ЄС, тобто держави-члени на рівні міністрів внутрішніх справ
мають прийняти відповідне рішення. Ми, Європарламент, на даному етапі не
відіграємо жодної ролі в цьому законодавчому процесі, але сигнал, наданий
парламентом, є дуже важливим і є засобом подальшого тиску на держави-члени для
прийняття цього рішення.»

У свою чергу
депутат від Соціал-демократичної партії Румунії
Віктор Боштінару вважає, що Румунія повинна переконати Раду ЄС прийняти
остаточне рішення. «Це гарна новина, повторна, тому що подібна резолюція була
прийнята перед початком Болгарського головування в Раді ЄС наприкінці минулого
року. Ця резолюція просто підтверджує беззаперечну підтримку Європарламенту, схвалену
«широкою» більшістю голосів. Румунія повинна рішуче, розсудливо та
ефективно використати усі можливості, аби під час головування в Раді ЄС наблизитися
до цієї мети, чого ми заслуговуємо.»

Остаточне
рішення в цьому питанні мають прийняти міністри внутрішніх справ 27
держав-членів ЄС з дотримання принципу одностайності.

Президент
Румунії Клаус Йоханніс у середу прийняв прем’єр-міністра Нідерландів Марка
Рютте, який перебував у Румунії з робочим візитом.

Глава румунської держави зазначив,
що відносини Румунії з Нідерландами мають важливу економічну складову,
а також соціальну, з огляду на те, що Нідерланди є найбільшим інвестором у
Румунії та враховуючи той факт, що в цій країні проживають близько 30 тис.
румунів. Під час зустрічі були обговорені актуальні проблеми ЄС, такі як: міграція, Брекзит та
головування Румунії в Раді ЄС у першій половині наступного року.

Як і очікувалося
приєднання Румунії до Шенгенської зони стало головною темою зустрічі, з огляду на те, що Нідерланди налічуються серед європейських країн, які виступають проти цього.
Голландський прем’єр зазначив, що його країна завжди прив’язувала вступ Румунії
до Шенгену з виконанням вимог Механізму співробітництва та контролю в сфері
правосуддя. Це питання найближчим часом розгляне й Європейська комісія та, щойно після оприлюднення висновків, ми визначимо наступні кроки, – сказав Марк
Рютте. У свою чергу, глава румунської держави наголосив на підтримці Румунії
для підвищення ефективності управління
кордонами ЄС і підтвердив прагнення Румунії якомога швидше приєднатися до
Шенгенської зони.

Клаус Йоханніс:
«Шенгенський простір був створений на базі угоди, яка
також передбачає кроки та умови, які мають бути виконані. Ці питання були неодноразово та широко
обговорені.» Європейська Комісія, – додав президент, – підтримує прагнення Румунії до
вступу в Шенген.

Ця чутлива для Бухареста тема була обговорена і під час зустрічі Марка Рютте з румунським колегою
Віорікою Денчіле. Остання нагадала, що Румунія виконала всі технічні критерії
членства, додавши, що офіційний Бухарест здатний виконувати всі свої
зобов’язання. Віоріка Денчіле: «Той факт, що Румунія виконала технічні критерії
вступу до Шенгенської зони, що також підтвердила Європейська комісія, спонукав
мене закликати прем’єр-міністра Нідерландів підтримати Румунію у досягненні
цієї мети. Я твердо вірю в те, що Румунія заслуговує бути в зоні вільного
пересування і вважаю, що не треба прив’язувати питання Механізму співробітництва та
контролю із шенгенськими критеріями.»

Прем’єр-міністр
Марк Рютте заявив, що переговори з румунським колегою також були зосереджені на двосторонніх відносинах, які,
на його думку, є дуже тісними, зважаючи на те, що обсяг торгівлі між Румунією
та Нідерландами постійно зростає, перевищивши 5 мільярдів євро.

Намічене спочатку на березень 2011 року, приєднання Румунії до Шенгенської угоди, разом з Болгарією, вже роки поспіль відкладалося, а найбільш рішуче проти цього виступають Нідерланди. Аргументи, наведені упродовж часу стосувалися невиконання румунською стороною деяких зобов’язань, передбачених у Механізмі співпраці та контролю в сфері юстиції, інструмент, за допомогою якого після вступу Румунії до ЄС 2007 року, Європейська Комісія здійснює моніторинг реформи румунської системи правосуддя. Ці зобов’язання стосуються передусім боротьби з корупцією та організованою злочинністю та системи судочинства, хоча, формально, немає ніякого зв’язку між приєднанням до Шенгену і згаданим Механізмом.

Ця тема продовжує бути, однак, дуже нагальною у Бухаресті, де міністр з європейських справ Віктор Негреску ствердив, що Румунія буде домагатися справедливості, якщо вона не отримує те, що заслуговує у зв’язку зі вступом до Шенгенської зони. В інтерв’ю Радіо Румунії, він сказав, що, на його думку, Бухарест може попросити голосування про вступ Румунії до зони вільного пересування в Раді юстиції та внутрішніх справ у другій половині поточного року або навіть під час румунського головування в Раді ЄС в першій половині 2019 року. Віктор Негреску: Якщо Румунія вимагатиме голосування про її вступ до Шенгену, вона робитиме цього будучи впевнена, щоб буде прийнята до Шенгенської зони. Ми не хочемо, повторити ситуацію, в якій опинилися попередній уряди, які запропонували голосування, а потім відмовилися. Або закликаємо до голосування, голосуємо та приєднаємось, або просто, ми шукатимемо справедливості, там де можна цього добитися тоді, коли держава не користується повагою.

Румунія виконує всі критерії приєднання до Шенгенської зони вільного пересування, – стверджує Віктор Негреску: Я думаю, що ми повинні враховувати той факт, що Румунія виконала всі умови і критерії для приєднання до Шенгенської зони. Ми в процесі розробки узгодженої стратегії у цьому сенсі з конкретними результатами. Ми вважаємо, що Румунія має це право з політичної та юридичної точок зору, а саме приєднатися до Шенгенської зони. Ми готові до діалогу з країнами-партнерами, хоча немає жодних аргументів проти нашого членства.

Питання вступу Румунії до Шенгену було обговорене й минулого тижня в Брюсселі, у ході дискусій між президентом Румунії Клаусом Йоханнісом та головою Єврокомісії Жан-Клодом Юнкером. Високий європейський чиновник ствердив, що Румунія ризикує приєднанням до Шенгенської угоди у разі продовження урядової програми із впровадження суперечливої реформи у сфері судочинства. Він попередив, що якщо нещодавні зміни, внесені до законів у сфері правосуддя набудуть чинності, так як вони були схвалені Парламентом в Бухаресті, тоді дискусії про вступ Румунії до Шенгену та про скасування Механізму співпраці та контролю будуть розглядатися під зовсім іншими умовами.

Водночас, Жан-Клод Юнкер похвалив Румунію, заявивши, що країна зробила значний прогрес у забезпеченні верховенства права з моменту її вступу в ЄС, і цей шлях повинен бути незворотнім.

У інтерв’ю
Радіо Румунія глава румунської дипломатії Теодор Мелешкану відмітив зовнішньополітичні пріоритети Румунії. Частина цих пріоритетів була представлена у
попередній рубриці. Сьогодні продовжуємо цей огляд, посилаючись на перспективи
вступу Румунії до Шенгенського
простору та відносини Бухареста
з
Москвою й
Кишиневом.

У
східному сусідстві нас цікавить мати партнери держави, які ґрунтуються на міцному
інституційному фундаменті зі
вільно обраними перспективами безпеки та розвитку. Нас цікавить й майбутнє балканських держав, що
також є стратегічною ставкою
для нас. Ми хочемо, щоб Румунія була пілоном
стратегічних планів ЄС та
НАТО в регіонах безпосередньої близькості, – сказав
міністр Теодор Мелешкану.

Торкаючись відносин між Румунією та Республікою Молдовою, міністр закордонних справ Румунії
Теодор Мелешкану розповів про намір зміцнення цих стосунків: Ми
маємо багато проектів, спільною
метою яких є приєднання Республіки Молдова до Європи з енергетичної,
інфраструктурної, інституційної точок зору. Ми
продовжуємо виділяти значні
кошти для модернізації Республіки Молдова,
для благополуччя її громадян та підтримуємо європейський шлях Республіки Молдова. Наприкінці вересня ми виділили останній транш кредиту Республіці Молдова, загальний
обсяг якого становить 150
мільйонів євро. Цей кредит значно допоміг
забезпечити
фінансову стабільність та сприяв мобілізації надання підтримки з боку ЄС Республіці Молдова. Румунія підтримала
схвалення Європейським Парламентом 4 липня рішення про надання макрофінансової допомоги в розмірі 100
мільйонів євро Молдові з боку ЄС. Але
наш варіант європейської інтеграції Республіки Молдова зосереджений, зокрема на ідеї досягнення стійких відповідей на
очікування процвітання, безпеки та стабільності її громадян.

Румунія
далі буде надійним партнером в
просуванні європейських устремлінь Республіки
Молдова, -
уточнив міністр Теодор Мелешкану, відмітивши водночас про те, що протягом 2009-2015 років, Румунія надала фінансову допомогу Республіці Молдова у розмірі близько 122 мільйонів євро в таких сферах як: освіта, сільське господарство, громадянське суспільство, охорона здоров’я, адміністрація, верховенство права.

Торкаючись відносин між Бухарестом та Москвою, глава румунської дипломатії сказав, що Румунія
бажає прагматичні та
передбачувані стосунки, враховуючи законні інтереси обох країн та зосереджуючись на норми і принципи міжнародного права та взаємності. Теодор Мелешкану: Однак, це бажання не можна матеріалізувати, не беручи до уваги що сталося зокрема в останній
період – незаконна анексія
Криму або ситуація на сході України. Ми занепокоєні серйозним
накопиченням російських збройних
сил та військової техніки на нашому східному кордоні.
Європейський Союз відреагував на ці дії, запровадив санкції, до яких наша країна
приєдналася та підтримувала їх. Стосовно
НАТО
ми далі підтримуємо подвійний підхід щодо Росії, який базується, з одного боку на захисті та міцному стримуванні, а
з іншого боку, на наявності прагматичного діалогу на основі
взаємності.

Запланований на березень 2011 року вступ Румунії до Шенгенської зони однак не здійснився. Ми вже здавна виконуємо
всі технічні критерії, але відсутність одностайності на політичному рівні не дає
нам можливості досягти цієї мети, – пояснює глава румунської дипломатії Теодор
Мелешкану: Приєднання
до Шенгену залишається важливим політичним пріоритетом Румунії. Також ми
повинні визнати також наслідки міграційної кризи від 2015 року або терактів,
які мали місце в окремих європейських країнах, те що в останні роки призвело до
ініціювання заходів по зміцненню Шенгенської зони та внутрішньої безпеки ЄС. З
моєї точки зору, позитивне рішення в цьому сенсі сприятиме підвищенню
потенціалу Європейського Союзу краще відповісти на сучасні виклики безпеки,
беручи до уваги також значний досвід Румунії в цій галузі.

Суттєву роль, яку відіграє Бухарест щодо забезпечення безпеки
ЄС не є лише нашим баченням, – сказав румунський міністр закордонних справ, це
загальновизнане та відновлене останнім часом європейським співтовариством, а це
зміцнює аргументи Румунії щодо можливого внеску як повноправного члена Шенгенського
простору.

На Румунію чекає низка ювілеїв та мандатів з підвищеною відповідальністю на європейському та міжнародному рівнях, у надзвичайно складному світі, як можливо це було не так давно. Слова ці належать главі румунської дипломатії Теодору Мелешкану в інтерв’ю Радіо Румунія.

Сьогодні ми поговоримо про деякі зовнішньополітичні пріоритети Румунії, наполягаючи на тих 10 років, від коли Румунія є членом Європейського Союзу. Інші питання, такі як приєднання Румунії до Шенгену, відносини з США, Російською Федерацією або Республікою Молдова, позиція Бухареста щодо кризи біженців, терористичних нападів або економічних цілей будуть розглянуті в майбутніх наших передачах.

Якими є основні зовнішньополітичні пріоритети Румунії на наступний період? Теодор Мелешкану: На цьому році ми відзначали десятиліття приналежності до Європейського союзу і майже півтора десятиліття в позиції союзника в НАТО. Ми краще підключилися до нашої більш глибшої історії, якщо говорити про урочистості, пов’язані з ХХ століттям, про наше природне розташування, я б сказав, як сім’ї західної, європейської та євроатлантичної. З позиції процвітання та безпрецедентної безпеки в нашій історії, ми повинні переконатися, що ми як і раніше залишаємося стратегічно залученими до центру цієї громади. Вже стали відомими наші конкретні пріоритети: святкування Сторіччя створення румунської держави, головування в Раді ЄС у 2019 році, отримання статусу непостійного члена Ради Безпеки теж на виборах в 2019 році і особлива мета – приєднання до Організації співробітництва та економічного розвитку. Я почну з Європи, тому що це континент, на якому ми живемо. З нашої точки зору, основним нашим зобов’язанням є розвинутися у напрямок твердої і міцної конвергенції та глибокої інтеграції. Ми особливо стурбовані правами румунських громадян в ЄС, в тому числі в контексті Брекзит-у, вступу до Шенгену європейською безпекою, політикою згуртованості, спільною сільськогосподарською політикою, завершенням Механізму співробітництва та перевірки, управлінням міграцією, боротьбою зі зміною клімату, соціальними питаннями і т.д.

Європейські інтереси Румунії не можуть бути відокремлені від інтересів безпеки в трансатлантичній та глобальній перспективі. Сьогодні Румунія є не лише бенефіціаром НАТО, але й бере участь у прийнятті рішень та здійсненні цілей альянсу, незалежно від того, чи йде мова про зміцнення позиції оборони НАТО на східному фланзі, в рівновазі та узгодженості між північними та південними регіонами, про розміщення системи протиракетної оборони, про дуже серйозний внесок Румунії в Афганістані, про підтримку Україні в сфері кібербезпеки, уточнив міністр закордонних справ Румунії.

Посилаючись на тих 10 років, від коли Румунія перебуває в Європейському Союзі, Теодор Мелешкану оцінив, що перетворення є величезними на рівні румунського суспільства: Ці роки дозволили безпрецедентний розвиток Румунії в усіх відношеннях: зміцнення демократії, розвиток інституційного та адміністративного потенціалу і особливо економічне процвітання. Румунські громадяни користуються правами і свободами, що дорівнюють правам європейських громадян. Культурні обміни, доступ до європейської мережі систем освіти для студентів є всього лише кілька прикладів, про які я хотів би згадати. З економічної точки зору ВВП Румунії зросло майже вдвічі в ці 10 років приналежності до ЄС, і це на тлі того що Союз зіткнувся в останні роки з важкою економічною і фінансовою кризами. Румунія має намір розвинути свою здатність ефективно використовувати всі інструменти, що надаються Європейським Союзом, щоб зменшити розрив у розвитку між різними регіонами і забезпечити вищий рівень життя для всіх громадян.

Щодо двосторонньої дипломатії, Румунія має намір діяти трьома життєво важливими напрямками. Перший з них – більш тісна та структурована співпраця з сусідніми країнами Європейського Союзу, Болгарією, Угорщиною, а також з Республікою Молдова та Україною. Другий напрямок – зміцнення відносин з стратегічними державами-партнерами, такими як Франція та Німеччина, а також Великобританія з точки зору Брекзит-у та спільних інтересів і безпеки, Польща, Іспанія та Італія. Третій напрямок – поглиблення двостороннього діалогу з іншими державами-членами ЄС: Словаччиною та Чехією, країнами Бенілюксу, країнами Балтії, Австрією, Фінляндія та Хорватія як країнами-партнерами Румунії в трійці головувань, а також з країнами-кандидатами на вступ до ЄС та країнами-партнерами, – заявив голова румунського зовнішньополітичного відомства.

Спочатку, передбачене у березні 2011 року, приєднання Румунії до Шенгену спільно з Болгарією було неодноразово відкладено, причини стосуються невиконання деяких завдань, передбачених Механізмом співпраці та перевірки. Йдеться про цілі, пов’язані з корупцією, правосуддям та боротьбою з організованою злочинністю, але, нагадують чиновники у Бухаресті, не слід пов’язувати Шенген з Механізмом співпраці та перевірки. Той факт, що Румунія відповідає всім технічним умовам, визнаним усіма державами-членами ще кілька років тому, повторюється у деклараціях офіційних осіб Брюсселя або в різних канцеляріях, але матеріалізація цієї мети затримується.

На тлі масового напливу біженців до Західної Європи в останні роки мета Румунії здається ближче до досягнення. Незабаром після того, як президент Єврокомісії Жан Клод Юнкер у своїй промові про стан Союзу, у вересні, виступив на користь приєднання двох країн до Шенгену, запорошення було відновлено в Бухаресті комісаром з питань безпеки ЄС Джуліаном Кінгом та спеціальним доповідачем Уллою Шмідт, яка також у Бухаресті з нагоди презентації документа Просування стабільності в Чорноморському регіоні заявила, що приєднання Румунії та Болгарії до Шенгенської зони є кроком, який, очевидно, має бути зроблений адже попередні умови будучи виконаними. Ініціативу Чорноморської синергії слід повернути до життя і доповнити макрорегіональною стратегією.

Я вважаю, що протягом 2018-2019 років, коли Румунія та Болгарія головуватимуть в Європейському Союзі, ці мандати покажуть величезний потенціал у регіоні Чорного моря, – наголосила Улла Шмідт з цієї нагоди. Згідно з доповіддю укладеною доповідачем, Чорноморський регіон має величезний потенціал, але стикається з величезними труднощами, маючи можливість розвиватися в позитивному напрямку або стикатися з новими кризами. У вересні Європейська Комісія офіційно закликала всі уряди держав-членів Союзу затвердити повну інтеграцію Румунії та Болгарії та вказала на необхідність без зволікання завершити процедури приєднання, щоб підвищити безпеку Європейського Союзу перед тероризмом та міграційними проблемами.

У Бухаресті політичний аналітик Богдан Кіріак скептично оцінює шанси вступу до Шенгену, незважаючи на те, що Жан-Клод Юнкер відкрито виступив на користь приєднання: Ви дуже добре знаєте, що були негайні реакції, навіть звідки ми не очікували, зокрема, від Австрії, проти приєднання двох країн до Шенгенської зони. З іншого боку, на даний момент я не думаю, що для Румунії та Болгарії було б добре приєднатись до Шенгену, тому що ми матимемо великі проблеми з міграцією. Поки що міграційні потоки рідко проходять через Румунію, адже вони намагаються в’їхати безпосередньо до Шенгенської зони. Отже, з цієї точки зору, якщо ми вступимо до Шенгенської зони, ми зробимо величезну послугу Європейському Союзу, ніж ми можемо отримати користі з цього».

Румунські прагнення ті самі. Проте побачимо чи обнадійливий сигнал з Брюсселя вирішить що-небудь або буде існувати знову застереження від таких країн, як Нідерланди, які прославилися своєю опозицією. Запрошений на Радіо Румунія, політолог Корнел Кодіце пояснює: «Сьогодні існує розрив між тим, що хоче Комісія, що просувають ЗМІ через президента Єврокомісії та позицією політичних, лідерів основних європейських країн не тільки в Нідерландах. Я побоююсь, що буде переважати проект перероблений днями президентом Франції Е. Макроном. Тобто, ідея посиленої співпраці між розвиненими країнами набере змістовності, і все будівництво Шенгену буде переорганізовано. Тобто, дуже ймовірно, буде Шенген основних країн, і щось про, що ще невідомо для інших. Отже, якщо політичне рішення не буде прийнято, скажімо, через рік, через півтора року, шанси скористатись старим механізмом Шенгену строго зменшаться. До речі, Еммануель Макрон дуже ясно сказав, що стара система Шенгену, тобто теперішня, більше не працює.

Поки що, як оголосив Жан-Клод Юнкер у своєму листі про наміри, Брюссель запропонував заходи щодо збереження та зміцнення Шенгенської зони. Комісія запропонувала оновити Шенгенський кодекс кордонів, з тим щоб правила щодо тимчасового відновлення контролю на внутрішніх кордонах були адаптовані до нинішніх вимог, тобто здатні реагувати на постійні та зростаючі загрози на адресу громадського порядку або внутрішньої безпеки.

Намічене
спочатку на березень 2011 року, приєднання Румунії до Шенгенської угоди, разом
з Болгарією, вже майже сім років відкладалося, а найбільш рішуче проти цього
виступають Нідерланди.

Аргументи, наведені владою цієї країни упродовж часу
стосувалися невиконання румунською стороною деяких зобов’язань, передбачених у Механізмі співпраці та
контролю в сфері юстиції, передусім щодо боротьби з корупцією та організованою
злочинністю, хоча, формально, немає ніякого зв’язку між приєднанням до Шенгену
і згаданим Механізмом. Ця тема продовжує бути, однак, дуже нагальною як у
Бухаресті, так і в Брюсселі на тлі безпрецедентного напливу мігрантів до Європи
в останні роки.

Минулого
тижня на пленарному засіданні Європарламенту, Президент Європейської комісії
Жан-Клод Юнкер в своєму щорічному виступі про стан Євросоюзу заявив, що Румунія
і Болгарія повинні бути негайно прийняті в Шенгенську зону вільного пересування.
Цю ідею ​​на цьому тижні знову озвучив Комісар ЄС з питань безпеки Джуліан
Кінг під час офіційного візиту до Бухареста. Шенген буде сильнішим і всі
країни виграють, якщо і Румунія буде частиною цього простору, – заявив
єврокомісар Джуліан Кінг після зустрічей з офіційними особами Румунії, під час
яких були обговорені різні теми європейського рівня, зусилля, спрямовані на
протидію тероризму, особливо кіберзлочинності та організованій злочинності.
Комісар Кінг оголосив, з іншого боку, що незабаром Європейська комісія
представить комплекс заходів щодо підвищення потенціалу і здатності
попередження терористичних атак.

Бухарест
виконав всі критерії приєднання до Шенгенської зони, нагадали представники
румунської влади, а Румунія успішно виконала зобов’язання, які взяла на себе як
держава, що забезпечує безпеку східного кордону Європейського Союзу. Лідер
правлячої Соціал-демократичної партії Лівіу Драгня пояснив: Наш вступ до
Шенгену приносить користі не лише Румунії, він приносить користь усім країнам
ЄС. З технічної точки зору Румунія вже давно виконала всі умови. Багато осіб
кажуть мені, що з огляду на наближення виборів в деяких країнах, вони змушені
мати таку позицію. Це несправедливе ставлення до Румунії, абсолютно
несправедливе. Румунія забезпечує безпеку великої ділянки східного кордону,
Румунія здійснила величезні інвестиції, доклала величезних зусиль, бере участь
у всіх цих структурах безпеки на східному кордоні, однак її не приймають в Шенген,
а надані цьому пояснення не мають нічого спільного з тим, що обговорювалося на
початку цього процесу.

Цю
заяву спікер Палати депутатів Лівіу Драгня зробив після того, як Нідерланди та
Німеччина знову виступили проти вступу Румунії до Шенгену.

Під час свого першого візиту до Румунії після вступу на посаду президент Європейської комісії Жан-Клод Юнкер мав насичений порядок денний. Таким чином, президент Європейської комісії виступив з промовою в парламенті в Бухаресті, зустрівся з президентом К. Йоганнісом і прем’єр-міністром Соріном Гріндяну, і взяв участь в діалозі з громадянами про майбутнє Європи з Комісаром ЄС з регіонального розвитку Коріною Крецу, яка представляє Румунію в Брюсселі. Приєднання Румунії до Шенгену, завершення Механізму співробітництва та перевірки, шляхом якого Комісія моніторить правосуддя в Румунії з моменту її вступу в ЄС в 2007 році, боротьба з корупцією і освоєння фондів ЄС були головними темами розглянутими європейським чиновником.

Румунія повинна приєднатись до Шенгенської зони, оскільки вона задовольняє всі критерії, сказав Юнкер. Приєднання, на його думку, має відбутися на початку 2019 року, коли Румунія головуватиме в Раді ЄС. Також до тоді, підкреслив президент Європейської комісії, слід зняти Механізм співробітництва та перевірки, оскільки Румунія доклала значних зусиль протягом останнього десятиліття, і було досягнуто значного прогресу в сфері реформування судової системи та боротьби з корупцією. Ви не можете головувати в ЄС під контролем і спостереженням іншими, категорично сказав президент Юнкер. Він підкреслив, однак, що зняття Механізму співпраці і перевірки не означає кінець або відкладення реформ, це означає більш тісну співпрацю.

Я розраховую на швидкість румунської влади, зокрема, Парламенту, щоб забезпечити незворотність прогресу в сфері правосуддя, сказав Юнкер у своєму виступі в парламенті. Перед румунськими обранцями, він зазначив, що довіра громадян досягається шляхом дотримання незалежності судової системи і поділу влади. Про корупцію в Румунії, президент Європейської комісії сказав, що це зло треба викорінити. З іншого боку, Жан-Клод Юнкер запевнив, що Румунія може розраховувати на безумовну підтримку Комісії що стосується залучення коштів. Очевидно, сказав європейський чиновник, що Бухарест має працювати з точки зору абсорбційної спроможності. Ідея Європи з кількома швидкостями, концепція твердо відкинута владою в Бухаресті, Брекзит і відносини ЄС з Росією також були з-поміж тем, що обговорювалися в ході візиту.

Тема вступу Румунії до Шенгену була згадана нещодавно в щорічній зустрічі румунської дипломатії в Бухаресті, прем’єр-міністром Румунії Дачіаном Чолошом, який зазначив, з цього приводу, що вже понад 5 років Румунії відмовлено в доступі до європейського простору вільного пересування через політичні причини. Політичні причини, які в даний час здаються абсолютно застарілими, маючи на увазі реалії, що стоять перед нами, вважає Чолош.

Будучи послідовною у досягненні цієї мети закордонної політики, Румунія доклала значних зусиль для виконання технічних критеріїв, факт підтверджений навіть брюссельськими посадовцями. Заплановане на березень 2011 року, приєднання залишається ще недосягнутою метою. Навіть поширені пізніше версії про поетапне приєднання, спочатку з відкриттям військово-морських і повітряних кордонів не здійснилися.

Тема приєднання до Шенгену була обговорена і в ході переговорів, що Президент Румунії Клаус Йоханніс провів у Бухаресті зі своїм французьким колегою Франсуа Олландом, глава румунської держави підтвердивши з цією нагодою, що Румунія поводить себе протягом тривалого часу як фактичний член Шенгенського простору і дуже добре впоралася з кризою мігрантів. Це на користь Союзу, щоб Румунія доказала свій досвід у цьому просторі. З практичних причин, це не може бути досягнуто відразу.

Ми повинні зробити відповідні демарші в Брюсселі, щоб всі могли користуватися безпекою румунських аеропортів, вважає Йоханніс. Румунія інвестувала в сфері контролю за переміщенням осіб, які прямують транзитом через аеропорти, оснастившись важливою структурою для нашої безпеки. Для нас це дуже важливий момент в боротьбі з тероризмом, тому дискусії повинні проходити в Брюсселі, щоб дізнатися про те як румунські аеропорти своєю ефективністю можуть внести свій вклад в Шенгенську зону, сказав президент Франції.

Як і в випадку вступу в Європейський Союз, що відбувся в 2007 році, Румунія і Болгарія йдуть в тандемі у процесі вступу до Шенгенської зони. Чи завжди буде знаходитися Румунія на тому ж аркуші паперу з Болгарією або йтиме мова про окремі переговори? Університетський професор Юліан Кіфу, директор Центру із запобігання конфліктам пояснює: Можливість відокремлення припускає більш глибокі ускладнення, однак не означає, що це неможливо, за винятком тієї ситуації, коли аргументи не є достатньо сильними, щоб дозволити цю можливість. Тобто, вважається простіше йти вже відомим варіантом, звичайним, ніж те, щоб європейські партнери погодилися із серйозними змінами, якщо не має дійсно сильних аргументів, які насправді розділили би ці дві держави. Ми не там. На даний момент практично у нас є однаковий підхід з точки зору європейських партнерів .

Якщо Бухарест користується істотною підтримкою в Європі щодо приєднання, у тій же мірі виникають проблеми з тими країнами, чиї лідери повинні отримати схвалення в Парламенті для важливих зовнішньополітичних рішень. Однією з цих країн і, можливо, найбільш рішучою, є Нідерланди, отримання позитивного голосу від цієї держави будучи справжнім пробним каменем. Нідерландські лідери вважають, що Румунія не вжила всіх початкових вимог, щоб стати державою-членом Європейського Союзу.

Румунія не була готова у момент приєднання. Вона була підготовлена у багатьох відношеннях, але не в істотних – у сферах законодавства, судової системи, що стосується ефективності та рівновіддаленості в застосуванні законів, інституційної корупції кажуть вони, настоюючи на зв’язку між Шенгеном і поважанням стандартів ЄС. Крім того, крім опозиції проявленої в основному партіями євроскептиків, ми розмовляємо в даний момент про порядок денний питань Європейського Союзу, починаючи з тих надзвичайно складних, як існування Європейського союзу, його зміна, активізація європейського проекту, елементи європейського лідерства, тобто елементи самого існування або форми існування, розвитку і гнучкості цієї організації, відновлення Європейського Союзу.

Таким чином описує Юліан Кіфу поточний контекст, коли Бухарест і Софія сподіваються, однак, на сприятливе рішення про приєднання до Шенгену: На порядку денному, який так і починається, і продовжується тероризмом, міграцією, іноземними бойовиками, відсутністю безпеки, і появи ксенофобських партій, популістських, антисистемних, ісламофобних, по всій Європі, вже в самому серці, на першому плані політичного життя, обидві категорії проблем є настільки важливими, що такі теми, як розширення ЄС, реформа в західних Балканах або невирішене питання приєднання Румунії і Болгарії до Шенгену, на жаль, дуже важко повернути на цей порядок денний, тому що він надзвичайно перевантажений. Так само Брексіт або ситуація Греції, якій не вдалося досягти очікуваних результатів, є питаннями дійсно важливими, унікальними. Європейський Союз сам ніколи ще не опинився в таких ситуаціях – дивись Брексіт – і не знає як може здолати цю проблему.

Іншими словами, складний контекст, який дає мало сподівання на вирішення проблеми – приєднання до Шенгену – яка затягнулася на кілька років.