Tag: банк

У вівторок
Національний банк Румунії прийняв кілька важливих рішень. Перше стосується
підвищення процентної ставки за грошово-кредитною політикою до 6,75% річних із
6,25%. Румунський Нацбанк також збільшив процентну ставку щодо кредитування, а
таксамо процентну ставку за депозитами. Центробанк
також ухвалив рішення зберегти жорсткий контроль над ліквідністю на грошовому
ринку та зберегти поточні рівні обов’язкових мінімальних резервних ставок за
зобов’язаннями кредитних установ у леях та в
іноземній валюті.

На початку цього року ключова процентна
ставка була на рівні 2% річних. Її підвищення пояснюється тим, що електроенергія і продукти
харчування, що продовжують дорожчати, підняли інфляцію у вересні майже до 16%, що вище прогнозованого рівня, йдеться в повідомленні Центробанку. Очікується, що інфляція продовжить
зростати до кінця цього року, потім передбачається, що вона увійде на траєкторю
поступового зниження. Лише у першому півріччі 2024 року вона опуститься нижче 10%, прогнозують експерти
Національного банку Румунії.

Центробанк підвищив процентну ставку
монетарної політики на 0,5 процентного пункту, враховуючи зростання інфляції та
регіональний контекст, вважає економічний аналітик Костянтин Рудніцький: Думаю, що було враховано і ситуацію в Центральній та
Східній Європі. Багато центральних банків у сусідніх державах вже підвищили
процентну ставку більше, ніж у Румунії, і, звичайно, якщо процентна ставка вища
то й та національна валюта є привабливішою. Йдеться про Польщу, Угорщину і,
звичайно ж, не можна нехтувати і глобальним контекстом. Зрозуміло, що неможливо
залишатися осторонь цієї гри, коли процентні ставки зростають у всьому світі,
від США до єврозони, тож Національний банк Румунії також приєднується до цієї
тенденції, і, очевидно, це нормально.

З іншого боку,
на думку Рудніцького, є й хороша новина, а саме те, що нове
підвищення ключової процентної ставки не матиме серйозних ефектів щодо
процентних ставок на міжбанківському ринку, які вже перевищують рівень,
оголошений НБР. Костянтин Рудніцький вважає, що
нинішня тенденція підвищення процентних ставок спрямована проти людей або
компаній, які мають кредити або хочуть взяти позику. Еволюція інфляції позначена високою
невизначеністю, пов’язаною зі схемами обмеження цін та
компенсації цін на енергоносії та паливо, ескалацією війни в Україні та
пов’язаними з цим все суворішими санкціями.

До рівняння
інфляції також входить, за словами представників Національного банку, рівень
освоєння європейських фондів, особливо з Національного плану відновлення та
стійкості, і фіскальна політика, на тлі процедури надмірного дефіциту та
загальної тенденції до зростання вартості фінансування. У своїх оцінках
Центральний банк підтверджує зростання, значно вище ніж очікувалося, економічної
діяльності в Румунії у другому кварталі цього року, але вказує на
квазістагнацію в останні два квартали 2022 року.

З кінця минулого року, Музей Національного банку Румунії (БНР) знову відкрив двері для відвідувачів. Вони можуть ознайомитися з новими виставленими в ньому предметами, серед яких золотий злиток із запасу НБР. Постійна виставка та тимчасові експозиції музею представлені за сучасними концепціями, за європейськими музейними стандартами. Окрім експонатів, громадськість має можливість милуватися красивою неокласичною будівлею у Старому центрі столиці.

Руксандра Онофрей, експерт музею НБР, розповість коротку історію будівлі НБР: «Національний банк, як установа, був заснований у 1880 році. Він був елементом сучасності румунської держави того часу. З точки зору хронології його створення, наш банк був 16-м центробанком у світі. Перші десять років Національний банк розміщувався в іншій будівлі, але в 1882 році він викупив від держави землю колишнього постоялого двору – Постоялого двору Шербана Воде, на руїнах якого практично мала бути побудована ця будівля. У 1884 році Національний банк запросив двох популярних на той час французьких архітекторів, Кассьєна Бернара і Альберта Галерона, які запропонували цей неокласичний стиль з елементами еклектики, що був натхненний французькою архітектурою кінця ХІХ і початку ХХ століть. Наш музей розміщується в одному з найважливіших залів Нацбанку, якого ми називаємо «Мармуровим залом». Зараз тут проходить тимчасова виставка, присвячена королю Міхаю I. Цей зал у 1890 році, коли Національний банк практично переїхав до цієї будівлі, називався «Залом кас», тому що на своїх початках Національний банк проводив, крім відомих нам специфічних обов’язків, також операції зі зв’язків із клієнтами. Під кожною аркою залу був письмовий стіл, за ним працював банківський службовець, посередині залу стояв довгий стіл зі стільцями, на яких клієнти знаходили необхідні бланки. Акустика залу особлива, а саме вона порушується, створюється певний тип відлуння, яке не дозволяє клієнту почути або розрізнити, що саме розмовляє сусідній клієнт. Кожен банківський службовець мав власний сейф, де він зберігав гроші та цінності, з якими працював протягом дня. Ми включили ці дванадцять сейфів у нашу постійну виставку, і відвідувачі музею можуть милуватися різними предметами, монетами, банкнотами чи іншими елементами, надзвичайно цікавими та цінними із колекції нашого музею».

Руксандра Онофрей також розповіла дещо про постійну експозицію музею: «Окрім вражаючих залів із Старого палацу Національного банку, де діє наш музей, постійна експозиція показує історію грошового обігу на території Румунії, починаючи з V століття до нашої ери, від коли датуються монети, викарбувані у фортеці Гістрія, та проходить хронологічно через усі інші історичні періоди до 1867 року, коли була введена румунська грошова система. У нас є ще один розділ постійної виставки, який представляє історію національної валюти лея, з 1867 року до сучасних монет і банкнот. Маємо так само добірку найбільш актуальних грошових одиниць, які циркулювали на території нашої країни».

Одна з тимчасових експозицій Музею НБР, виставка «100 років з дня народження короля Міхая І (1921-2017)», приваблює відвідувача посеред «Мармурової зали». Руксандра Онофрей розповідає про виставку: «Ця виставка була реалізована у співпраці з Королівським будинком Румунії, Національним архівом, Музеєм села «Дімітрія Густі» та Румунським військовим музеєм «Фердинанда I». Наша виставка, присвячена королю Міхаю І, присвячена 100-річчю його народження, відкрилася 25 жовтня 2021 року і триватиме до кінця травня, тобто до 31 травня 2022 року. Це виставка про життя останнього короля нашої країни, починаючи з перших років дитинства і до літніх років. В основному, життя короля Міхая I збігається з багатьма важливими моментами нашої національної історії, які ми включили в цю виставку, але ми також маємо деякі менш відомі артефакти: наприклад, свідоцтво про народження короля Міхая, з яким відвідувачі ознайомлюються вперше. У нас є кілька фотографій, які показують короля Міхая в унікальних позах. Виставляємо контрольні роботи короля під час навчання в школі і, практично, закінчуємо нашу розповідь ювілейним випуском Національного банку з нагоди цієї річниці, виставивши золоту монету номіналом 500 леїв, а також копію монети «Наша Трансільванія», яка була випущена на початку 1945 року. Під час випуску цієї монети на початку 1945 року уряд намагався, виставивши її на продаж, захистити заощадження населення і водночас стримати інфляцію, на яку всі очікували в кінці війни».

У
Румунії процентна
ставка монетарної політики була підвищена
з 2 до 2,5% на рік. Водночас
Рада директорів Центрального банку в
Бухаресті
вирішила підвищити на 0,5% процентні
ставки, за якими банки запозичують у
НБР, а також ставку
насуми,
які кредитні установи зберігають на
рахунках Центробанку.
Тримісячний індекс РОБОР, на основі
якого розраховується розмір
споживчих кредитів у леях зі змінною
процентною ставкою, зріс до 3,29% на рік
– найвища
позначка,
зафіксована
за останні три роки, і 6-місячний індекс
РОБОР, використаний при розрахунку
ставок за іпотечними кредитами в леях
зі змінною ставкою
– до
3,43%.

Рішення
спрямовані
на
стримування інфляції – один
із важелів, за допомогою яких НБР може
втрутитися в цьому плані, є зниження
споживання за рахунок підвищення
вартості доступу до грошей – і вони
обґрунтовані
прогнозами фахівців НБР, згідно з якими
рівень інфляції скоро досягне двозначного
числа. Це після того, як загалом за
минулий рік річний рівень інфляції зріс
на 6,13 процентних пунктів
з 2,06% у грудні 2020 року.

Економічний
оглядач
Костянтин Рудніцький:
На це явище ми очікували. Цього разу
Національний банк підвищив на 0,5
процентного пункту, що означає відносно
багато. І теж у прес-релізі вказується
на очікування щодо подальшого зростання
інфляції, а також на те, що заходи
підтримки населенню та компаніям щодо
зниження рахунків за електроенергію
та газ не є переконливими, і тому,
безперечно, інфляція буде головним
нашим ворогом у першому півріччі року.

Очікується,
що річний рівень інфляції значно зросте
у другому кварталі 2022 року, в основному
в результаті значно більшого, ніж
очікувалося, зростання цін на природний
газ та електроенергію, що
стане
помітним особливо
після
призупинення в квітні компенсацій
для
побутових споживачів. У другій половині
2022 року річний рівень інфляції поступово
знижуватиметься, а потім у першій
половині наступного року зазнає відносно
стрімкого зниження, і
лише в останньому кварталі 2023 р. знову
увійде
до діапазону, визначеного НБР, тобто
1,5-3,5 %.
За даними Євростату, Румунія посідає
6-е місце серед держав-членів за розміром
річного рівня інфляції
на рівні кінця минулого року.

Серед податкових нововведень, оголошених у вівторок міністром фінансів налічується обмеження ціни на природний газ на трирічний період та оголошення необов’язковим внесок до другого рівня пенсійної системи, що управляється приватним сектором. Більше того, люди, які здійснили внески протягом принаймні 5 років, зможуть зняти всю суму, наявну на рахунку другого рівня пенсійної системи за певну комісію. Так само з наступного року буде зменшена комісія за управління другим рівнем пенсійної системи.

З пакета бюджетно-податкових змін, оголошених міністром Теодоровічем, гостру критику викликала пропозиція про запровадження з 1 січня 2019 року так званого «податку на жадібність», який сплачуватимуть банківсько-фінансові установи, якщо рівень міжбанківської ставки ROBOR протягом 3 і 6 місяців, перевищує певну відсоткову вартість.

У конкретних розрахунках, очікувана сума цього податку може становити три мільярди леїв (близько 700 мільйонів євро) або нуль, якщо банки утримуватимуть ставку ROBOR на рівні до 1,5%. Які аргументи наводить мінфін, на підтримку цього рішення і чому така ганебна назва? Міністр фінансів вважає цілком виправданою назву цього податку «на жадібність». Він, – каже Єуджен Теодоровіч, – призначений для захисту інтересів громадян Румунії, оскільки більшість банків вважають за краще купувати державні облігації, тим самим обираючи найбільш надійний вид вкладення своїх грошей замість кредитування та фінансування реальної економіки.

У Румунії, – за словами міністра, – операції з державними цінними паперами у банківській сфері займають друге місце за обсягом серед країн Європейського Союзу. Крім того, прибутки в Румунії є дуже привабливими, серед найвищих у Європі, а безнадійні позики часто переміщуються до інших компаній у групі, а потім продаються за набагато вищою ціною, ніж було сплачено раніше. «Я часто чую, що банки є надійними, лояльними партнерами економіки. Я повірю цьому лише тоді, коли буде зрозуміло, що обидва партнери повинні вигравати, і той, хто фінансує, тобто банк, і той, хто отримує фінансування», – сказав Теодоровіч.

«Я не розумію суть податку на жадібність, потрібно глибше філософське пояснення, адже я не розумію чия це жадібність», – сказав Адріан Васілеску, стратег Національного банку Румунії. За його словами, рівень ставки ROBOR є віддзеркаленням ситуації в країні. Він залежить від реалій в країні, насамперед від рівня інфляції, і тоді не можна стверджувати, що банки жадібні, коли піднімають цю ставку через проблеми економічної системи, – сказав Адріан Васілеску.

Представник опозиційної Націонал-ліберальної партії Йонел Данке каже, що в дійсності йдеться про «голод» у бюджеті та про жадібність уряду, який хоче здерти більше зборів та податків з компаній. Данке попереджає, що уряд знищує найважливіші сектори економіки Румунії, а дике оподаткування компаній в сфері енергетики, комунікацій, торгівлі, а також в банківській галузі обернеться проти румунів, які чесно працюючи підтримують функціонування держави.

Національний
банк Румунії очікує, що рівень інфляції знизиться в третьому кварталі поточного року, але не менше 3,5%, що є
близько до верхньої межі цільового діапазону Центрального банку.

Губернатор Національного банку Мугур Ісереску повідомив, що за попередніми даними, ще з липня рівень інфляції буде нижчим а ціни будуть падати. Мугур
Ісереску пояснив механізми, який впливає на
цей процес: Невизначеністі та ризики, пов’язані з прогнозом інфляції,мають як основні джерела еволюцію цін на
природній газ та електроенергію, на продукти
харчування, та умови на ринку
праці а також бюджетну-податкову політику.
Головними є й майбутні міжнародні ціни на нафту, темпи економічного
зростання та
динаміка інфляції в зоні євро та в Європейському союзі а також грошово-кредитна політика Європейського
центрального банку та центральних банків нашого
регіону.

Перспектива зниження рівня річної інфляції, збільшення процентних
ставок на міжбанківському ринку, зниження ліквідності, зростання національної
валюти та уповільнення темпів економічного зростання спонукало Центральний банк
зберегти облікову ставку на рівні 2,5%. Нагадаємо, що Центральний банк Румунії збільшив
цього року рівень облікової ставки в січні, лютому й травні на 0,25 процентного
пункту. Мугур Ісереску ствердив, що припинення або подальше підвищення рівня
ключової ставки залежить й від того, що відбувається в Європі. Рішення
Центрального банку зберегти на тому ж рівні цей показник не було передбачене експертами,
які розраховували на його збільшення.

Мугур Ісереску пояснює цю ситуацію: Можливо, експерти сподівалися на продовження висхідного інфляційного тренду, але наші дані спростовують це. Можливо той факт, що весь час повторювалося,
що річний рівень інфляції становить 5%, будучи найбільшим рівнем в Європі, створило
інше сприйняття. Ми представляємо рівень інфляції з багатьма його аспектами.
Щомісячна інфляція в Румунії протягом декількох місяців є стабільною. Якщо вона
трохи вища, то вона збільшилася оскільки минулого року була відносно низькою. Отож,
йде мова й про сприйняття.

Мугур Ісереску підсумував, що Національний банк Румунії
зумів, шляхом прийнятих заходів, посприяти початку зниження рівня інфляції, але
не може стверджувати, що цикл підвищення
ключової ставки завершився, в умовах коли ще наявна невизначеність щодо еволюції
в Європі, як економічного зростанням так і рівня інфляції.

Відомо, що материнське молоко є найкращим харчуванням, яке може отримати
дитина. Для недоношених чи новонароджених дітей з проблемами здоров’я
материнське молоко є життєво важливим. А дитина, яка не може отримати грудне
молоко від своєї матері, може отримати його… з банку грудного молока! Воно
тестоване, пастеризоване, безпечне, здорове! В Європі є 210 банків грудного
молока. А відділ інтенсивної терапії для новонароджених з лікарні «Марі Кюрі»
пропонує собі створити перший банк грудного молока в Румунії! Його ініціаторами
є асоціація «Серце дітям» та консультанти з лактації в Румунії.

Що розуміється під виразом «банк грудного молока» – розповіла Енона
Кіріяк, представник асоціації «Серце дітям»: «Йде мова про перший банк грудного
молока, який ми хочемо заснувати в Румунії, в Бухаресті, в лікарні «Марі Кюрі».
В такий спосіб ми пропонуємо собі допомагати дітям із серйозними проблемами,
дуже маленьким новонародженим, дітям зі складними захворюваннями, які
госпіталізовані у їхньому відділі інтенсивної терапії. Для Румунії це нова
ініціатива. До 90-их років існувало поняття банку грудного молока у так званих
лікарняних лактаріумах, один з таких був у Інституті охорони матері й дитини,
проте діяльність цього центру була припинена після поширення випадків інфікування
вірусом ВІЛ. Це сталося і в ряді країн Південно-Східної Європи, але там
діяльність так чи інакше відновилася. Ми не знаємо, чому в нас діяльність не
була відновлена. Важливим є те, що зараз ми маємо цю ідею, яка розпочалася з
необхідності; ми почали працювати над нею і зараз наближаємося до заключної
частини проекту: самого впровадження».

Ми запитали Енону Кіріяк, навіщо потрібен банк грудного молока: «У першу
чергу для того, щоб забезпечити дітям, госпіталізованим у відділі інтенсивної
терапії, материнське молоко. Бажано, щоб це було молоко власної матері, але
якщо це не можливо, то, за рекомендаціями Всесвітньої організації охорони
здоров’я, наступним варіантом є грудне донорське молоко з банку грудного
молока, що забезпечує якість і безпеку цього продукту. З іншого боку, потрібно
заохочувати грудне вигодовування і добробут дітей, які отримують грудне молоко.
Для цього є багато причин. Переваги є для обидвох сторін, як для матерів, так і
для дітей, які отримують грудне молоко».

Про безпеку використання материнського молока з банку грудного молока
розповіла Еудженія Добреску, представник Асоціації консультантів лактації з
Румунії: «Материнське молоко з банку грудного молока не отримують і просто
розподіляють. Донори банку грудного молока є здоровими матерями, ми запевняємо
в цьому. Ми детально з ними
розмовляємо, вони роблять аналізи, робиться й аналіз зданого ними молока, так
ми гарантуємо, що кожна партія є в порядку з мікробіологічної точки зору. Після
здачі молоко пастеризують при температурі 62,5 градусів і зберігають при
температурі, меншій – 21º за Цельсієм, тобто йому забезпечено дуже добрі й дуже строгі умови зберігання таким чином,
щоб жодні бактерії не вижили й не потрапили до дітей».

Молоко розливається в скляний посуд, на якому ретельно зазначений термін
дії та унікальний реєстраційний код. Етикетування пропонує можливість
простежування грудного молока протягом усього маршруту від донора до
одержувача. Посуд герметизують кришками із захисною плівкою і зберігають в
морозильній камері. Лише невелика частина поживних і імунологічних властивостей
губляться через пастеризацію та заморожування. Пастеризоване грудне молоко
зберігає в собі більшість антиінфекційних властивостей свіжого грудного молока.

На якому етапі знаходиться проект зараз – дізнаємося від Еудженії
Добреску: «Ми знаходимося на етапі, коли завершуємо робити покупки, обладнання,
і починаємо купувати дитячі пляшечки, посуд, готуємося до обладнання
приміщення. Донорами будуть матері, які мають здорових дітей, які мають
достатню кількість молока для своїх дітей і ще й надлишок, який можуть
пожертвувати. Донори будуть здавати своє молоко, в принципі, безкоштовно, з
їхньої мотивації зробити добро. Відколи ми оголосили про свої наміри, тиждень
тому, ми завантажили й короткий фільм про банк грудного молока, і десь 12
матерів висловили намір пожертвувати, тож ми радіємо й віримо, що знайдемо
донорів».

Енона Кіріяк розповіла, якими будуть наступні кроки: «Ми пропонуємо
закінчити обладнання, щоб все мало своє місце. Щоб таким чином ми дійсно почали
роботу в банку грудного молока, від вербування до розподілу грудного молока
одержувачам. З іншого боку, в цьому році ми прагнемо популяризувати цей проект
як на веб-сторінці проекту www.bancadelapte.ro, так і в соцмережі Facebook
цього проекту, з різними відеоматеріалами або письмовою інформацією. І в той же
час ми плануємо зробити кампанію по просуванню грудного вигодовування, тому що
цей проект буде дійсно успішним тоді, коли у нас в країні буде більш високий
показник грудного вигодовування».

І так як список покупок є довгим, ви можете внести свій вклад в придбання
обладнання, увійшовши на веб-сторінку банку грудного молока.

Національний Банк Румунії переглянув у бік зниження прогноз інфляції на 2016 та 2017 рр. Керівник Центробанку Мугур Ісереску ствердив, що рівень інфляції буде негативним до кінця поточного року. Мугур Ісереску уточнив: На внутрішньому плані ризики виникають в галузі податкової політики в контексті виборчого року та відсутності угод з міжнародними фінансовими установами, та в контексті можливих побічних наслідків, таких як зміна законодавства у фінансовій галузі. Зовнішній контекст характеризується високим рівним невизначеності, пов’язаної з глобальним економічним зростанням та економічним відновленням єврозони, внаслідок результату референдуму в Великобританії щодо виходу з ЄС, геополітичної напруженості та труднощам у європейській банківській системі.

Нагадаємо, що в останньому квартальному звіті щодо інфляції, опублікованого в травні, Центральний банк оцінив рівень інфляції у 0,6% для кінця 2016 року, та у 2,7% на 2017 рік. Губернатор Центробанку Мугур Ісереску пояснив, що базовий сценарій показує що прогнозований річний рівень інфляції буде значно нижчим, ніж передбачалося раніше, в контексті збереження на світовому та регіональному рівнях низького рівня інфляції. Це, ймовірно, вплине на базовий рівень інфляції та на динаміку цін, – сказав Мугур Іcереску.

Він також додав, що новий прогноз далі зберігає зростаючий рівень через інфляційний тиск, внаслідок надлишкового сукупного попиту і трудових витрат. У червні, річний рівень інфляції зріс до -0,7% від -3,5% в травні. Це відбулося внаслідок усунення наслідків зниження ПДВ на продукти харчування, в червні 2015 року. Національний Банк Румунії вважає, що збереження негативного річного рівня інфляції завдячується зниженню стандартної ставки ПДВ від 24% до 20%, починаючи від 1 січня 2016 року.

Час є одним з найцінніших ресурсів сучасного
суспільства. Ми живемо в епоху, коли кожну хвилину потрібно використовувати зі
користю. Чимало разів, в кінці робочого дня ми почуваємо себе втомленими та
незадоволеними тим, що не змогли виконати запропоновані вранці завдання. У
найкращому випадку, якщо ми виконуємо всі завдання, не вистачає часу для
спілкування із близькими, що призводить до розчарувань та непорозумінь. Як в
будь-якому сучасному суспільстві вираз мені не вистачає часу звучить
майже у всіх на устах. Креативні особи знайшли цікаве рішення цієї проблеми.

Дві особи виконують однакову роботу за різні
проміжки часу, в залежності від навичок, умінь, освіти та концентрації уваги. Банк часу, це організація, що враховує для своїх учасників скільки вони внесли,
спожили або взяли в кредит часу, допомагаючи один одному в рамках соціального
руху взаємодопомоги. Усі учасники банку можуть обмінюватися корисними послугами
та не платити за них грішми. Одиниці розрахунку тут є хвилини, які
накопичуються на спеціальний рахунок. Учасники проекту знаходять у банку часу
не лише необхідні послуги, а й нових друзів. Концепція банк часу була
запозичена Румунією зі Заходу. Це революційна ідея, згідно якій час можна спожити у залежності від легкості та задоволення, з яким люди виконують
різні завдання.

28-річна Діана Хебук викладає французьку
мову для працівників великих компаній в Бухаресті, які розташовані у різних
місцях. Вона витрачає багато часу, щоб доїхати з однієї частини міста до іншої:
Мені дуже допоміг би свого роду персональний водій, який у разі
необхідності повіз би мене до бажаного місця за короткий час. Хтось, кому я
будь-коли могла б подзвонити та попросити, щоб перевіз мене з одного місця в
інше. Це мені найбільше допомогло б, тому що з цією проблемою я найчастіше
стикаюся, а це через те що у мене ще немає водійське посвідчення. Признаюсь, що
авто не захоплююся.

Діана вважає, що банк часу є доброю ідеєю
для неї, зокрема тому, що багато осіб шукають послуги з перекладу документів та
навіть веб-сторінок, яким вона може допомогти безкоштовно, в обмін на послуги
водія: Я вважаю, що в обмін на послуги персоналізованого таксі, можу
запропонувати зацікавленим особам курси з вивчення французької, англійської або румунської мов, перекладати різні документи
або письмові роботи. Я можу допомогти людям створити мовні версії сайту.

Діана Хебук приділяє великої уваги своїй
зовнішності, зокрема тому що кожного дня вона в безпосередньому контакті з
десятками людей. Вона багато говорить та усміхається, тому бажає доглядати
частіше за своїми зубами. Вона подумала звернутися до банку часу і за
послугами стоматолога в обмін на її лінгвістичні знання: Я хотіла б,
посередництвом банку, в обмін на надані мною послуги з лінгвістики, отримати
стоматологічні послуги бодай раз у шість місяців.

Амбітний юнак Александру Дан із міста Залеу,
який вивчає історію та філософію, є ініціатором створення банку часу в
Румунії. Ця ідея виникла, читаючи в Інтернеті про успіх, яким користуються
такого роду послуги в країнах Європи та в США. Його проект ще не діє, але
Александру наполегливо працює над ним та сподівається, що незабаром послуги
time banking користуватимуть успіхом і в Румунії: Створимо банк часу з базою даних, де фігуруватимуть
ті, хто бажатиме брати участь у проекті. Щоб отримати можливість брати участь у
цьому проекті, необхідно буде пройти тренінг спілкування, довести якість
надаваних послуг і підтвердити власну біографію. Кожен учасник проекту зможе
надавати бажані послуги. Наприклад існують сім’і яким потрібні послуги
прибирання або допомоги для домашніх завдань. Відповідні сім’ї можуть
обмінятися послугами.

У висновок можна сказати, що не лише гроші є
важливі для задоволення окремих потреб, а зокрема час, якого ми маємо у
розпорядженні. Здається, що банк часу буде успішним рішенням цього питання в
найближчому майбутньому.