Tag: банк

Центр Кишиніва став епіцентром драматичного розриву між громадянами і політиками. У неділю відбулася масштабна акція протесту, організована громадськими асоціаціями, в якій взяли участь десятки тисяч людей, що звинувачували Владу у корупції. У понеділок, перед будинком Уряду піднялося містечко намет, мешканці якого, кілька сотень, стверджують, що вони не покинуть зону, поки уряд не піде у відставку.

Протестуючі також зажадали відходу Президента Ніколая Тімофті та Генерального прокурора, проведення дострокових парламентських виборів до березня наступного року і повернення до всенародних виборів президента, якого зараз призначають депутати. Вибух обурення стався після того як політичний клас, якого оглядачі не вагаються називати “хворим на аутизм”, не реагував на жодне з вуличних сигналів або закордонних партнерів.

Влітку, Міжнародний валютний фонд і Світовий банк зупинили фінансування проектів у Республіці Молдова та оголосили, що їхні відносини з цією країною залишаться замороженими, поки влада не прийме рішучих заходів для вирішення проблем у банках, звідки при неясних обставинах, зникло не менше одного мільярда доларів, що дорівнює приблизно 15% від ВВП.

Було б нелогічно і безвідповідально, щоб Світовий банк переказав до державного бюджету Р. Молдова гроші своїх акціонерів через передні двері, в той час як існує ризик, щоб великі суми суспільних грошей витрачалися через задні двері, через шахрайство і корупцію в банківському секторі – оголосив, тоді, директор Світового Банку з питань Р. Молдова Алекс Кремер. Європейський союз попередив, що може скоротити, у свою чергу, гроші призначені для реформи судової системи, через невиконання молдовською владою своїх зобовязань.

Вони заблокували пакет законів про реорганізацію Національної комісії з питань доброчесності, покликаний забезпечити її незалежність, шляхом виключення політичного контролю. Я дуже розчарований”, – зізнався глава делегації ЄС в Кишиневі Піркко Тапіола. Розчарування громадян було по мірі очікувань. Тим більше що, проєвропейська коаліція у Кишиневі, вже серйозно дискредитована, загрожує скомпрометувати західні цінності. З іншого боку, самому протесту загрожує небезпека зміни своїх цілей з непередбачуваними наслідками.

Серед протестуючих є не тільки прихильники європейської інтеграції або воззєднання Р. Молдова з сусідньою Румунією, а й прихильники лівих екстремістів, промоутери зближення до Москви. Останні пробували, до речі, у неділю ввечері взяти штурмом будинок Генеральної прокуратури, змушуючи поліцію втрутитися силою. Кореспондент Румунського радіомовлення у Кишиневі зазначив, що до акції протесту бажають приєднатися соціалісти і проросійські популісти з опозиції, що може посилити плутанину.

Незадоволені різким зміцненням курсу швейцарського франка, що робить майже неможливим вчасне погашення кредитної заборгованості, тисячі румунів, котрі кілька років тому взяли банківську позику в швейцарській валюті знову вийшли з протестом на вулиці Бухареста та інших міст Румунії, вимагаючи прийняття закону, який би зобовязав банки перевести ці кредити у лей за обмінним курсом на день одержання позики плюс 20%. Національне управління з питань захисту прав споживачів, яке останнім часом отримує все більше скарг, виступає за знайдення компромісного рішення котре б передбачало поділ ризику між клієнтом і банком.

Голова установи Маріус Дунка заявив: “Завжди всі говорять про ризики, з якими стикаються банки, що банки можуть збанкрутувати, тобто наводяться всілякі аргументи на користь банків. У звязку з цим, я публічно адресую всім банківсько-фінансовим структурам, причетним до кризи швейцарського франка наступне запитання: які конкретні рішення ви маєте для клієнтів, котрі донедавна вчасно повертали кредити, а тепер не в змозі платити щомісячні платежі? Я маю на увазі не короткострокові рішення, а такі, які б охоплювали весь термін кредиту.”

В ефірі спеціальної телепередачі на приватному телеканалі міністр фінансів Даріус Вилков заявив, що очікує більшої активності як Національного банку Румунії, так і комерційних банків у пошуку можливого рішення, а найкращим варіантом, на його думку, є переведення кредитних зобовязань з іноземної валюти в національну. Даріус Вилков: “Я хотів би, щоб Національний банк Румунії був більш активним у цьому питанні. Особливо тому, що, на мій погляд, він має і необхідні важелі. Я не вважаю можливим варіант прийняття закону чи урядового рішення про переведення кредитів у національну валюту за обмінним курсом на день одержання позики, тому що кожна людина, яка хоч трохи розбирається в економіці, розуміє ризик на який наражається Румунія якщо це трапиться.”

Найбільш оптимальним варіантом міністр Дарус Вилков вважає реструктуризацію заборгованості за кредитом, яка б припускала скорочення на 35% щомісячних виплат протягом двох років, а в наступні роки запровадження відрахування з прибуткового податку до 240 леїв (близько 55 євро) щомісяця, кошти, які будуть покриватися за рахунок державного бюджету. У свою чергу, Національний банк Румунії і комерційні банки наполягають на індивідуальних рішеннях, посилаючись на неконституційність переведення кредитних зобовязань з іноземної валюти в національну та можливі збитки банків. Станом на сьогодні понад 75.000 фізичних осіб мають кредити у швейцарських франках, що були надані в цілому 14 кредитними установами.