Tag: безробіття

  • Доходи та витрати домогосподарств у Румунії

    Доходи та витрати домогосподарств у Румунії

    У третьому кварталі минулого року середній сукупний місячний дохід домогосподарства в Румунії становив 8 255 леїв, що еквівалентно приблизно 1 650 євро, що на 0,5% більше на домогосподарство порівняно з другим кварталом того ж року. За даними Національного інституту статистики, в розрахунку на одну особу середньомісячний дохід склав майже 3 300 леїв, що на 0,7% більше. У порівнянні з третім кварталом минулого року, середній сукупний місячний дохід домогосподарства та однієї особи зріс трохи більше ніж на 13%.

    З 8 255 леїв, зароблених сім’єю в минулому році в третьому кварталі, більша частина була витрачена. У порівнянні з попереднім роком, середньомісячні загальні витрати склали 85% від доходу, що на 9% більше, ніж у минулому році. Минулий рік відзначився зростанням купівельної спроможності населення, – каже фінансовий аналітик Адріан Кодирлашу, який пояснює, чому інфляція сприймається як вища, ніж показує статистика: ʺМи бачимо зростання витрат вище, ніж інфляція. Так, є ще й об’ємна складова, тому що зросли доходи, і населення стало більше купувати і, ну, в ідеалі, можна було б відокремити об’ємну складову від складової зростання цін. Але не виключено, що певні речі, які є частиною видаткової складової, не враховані в інфляції, і саме тому інфляція відчувається набагато сильніше, ніж вона є насправді. В принципі, ваги залишилися відносно схожими на те, що було в попередньому періодіʺ.

    Найважливішим джерелом доходу румунів була заробітна плата та інші трудові виплати, за якими слідували соціальні виплати, тобто пенсії, допомоги, допомога по безробіттю або соціальна допомога. Середній сукупний місячний дохід домогосподарства в міській місцевості був в 1,3 рази вищим, ніж у сільській місцевості, і в 1,5 рази вищим для однієї особи. Основними призначеннями витрат у третьому кварталі минулого року були продукти харчування, безалкогольні напої та непродовольчі товари, оплата житлово-комунальних послуг, податки, внески, збори та обов’язкові платежі, а також одяг і взуття.

    Найнижчий рівень середньомісячних витрат домогосподарств у Румунії був на освіту. ʺ85% доходу йде на податки та витратиʺ, – зазначає бухарестська преса. І робить іронічний висновок, що ʺрумуни мають вищі доходи, але витрачають майже всеʺ.

  • 30 грудня 2024 року

    30 грудня 2024 року

    ПОСТАНОВА – Уряд в Бухаресті прийняв у понеділок, на останньому засіданні в цьому році, термінову постанову, яка передбачає скорочення витрат державного сектору до 2025 року. Проєкт, узгоджений лідерами коаліції СДП-НЛП-ДСУР, містить такі заходи, як призупинення зайнятості в державному секторі або заморожування пенсій і зарплат працівників бюджетної сфери на рівні 2024 року. Крім того, більше не будуть оплачуватися понаднормові роботи, а також не будуть надаватися премії та бонуси. За допомогою цих заходів уряд заявляє, що хоче скоротити бюджетні витрати на 19 млрд леїв (що еквівалентно майже 4 млрд євро), або на один відсоток ВВП. З цією метою виконавча влада створила Департамент з питань оптимізації роботи уряду, до складу якого увійшли фахівці, які працюватимуть на громадських засадах. Що стосується закону про державний бюджет на наступний рік, то очікується, що він буде ухвалений урядом у січні і направлений до парламенту для прийняття на позачерговій сесії.

     

    РЕАКЦІЇ – У понеділок поліцейські з пенітенціарних установ протестували перед будівлею уряду в Бухаресті, незадоволені скороченням витрат. Вони стверджують, що із застосуванням нових положень втратять до 30% зарплати. Так само кілька профспілкових організацій та організацій роботодавців Румунії опублікували комюніке з критикою заходів зі скорочення витрат у бюджетній системі. Профспілки працівників освіти виступають проти заморожування зарплат, а найбільша федерація у сфері державного управління та соціальної допомоги Columna скаржиться на те, що постанова була розроблена без соціального діалогу. На відсутність консультацій також посилається Федерація роботодавців енергетики, яка розкритикувала заходи щодо запровадження податку на спеціальні споруди. Федерація роботодавців Romalimenta попереджає, що харчовій промисловості було завдано ще одного удару зі скасуванням податкових пільг для працівників галузі. Зі свого боку, представники малого та середнього бізнесу заявляють, що зниження податкового порогу для МСП та збільшення податку на дивіденди матиме катастрофічні наслідки для румунських підприємців. Американська торгова палата в Румунії також висловила свою стурбованість податковими заходами, прийнятими урядом, які, на її думку, ставлять бізнес-середовище в складну ситуацію і надалі впливають на економічну передбачуваність і довіру інвесторів.

     

    ПОДАТКИ – Бензин і дизельне паливо подорожчають в Румунії з 1 січня через підвищення приблизно на 6% акцизів на паливо, згідно з документом, опублікованим міністерством фінансів. Ціна літра бензину зросте на 0,17 лея (що еквівалентно більш ніж 3 євроцентам), а дизельного палива – на 0,16 лея. Акцизи на спиртні напої та ігристі вина також зростуть на 4,4% з 1 січня. Також з початку наступного року місцеві податки будуть індексуватися відповідно до рівня інфляції. У Бухаресті міська рада вирішила збільшити ці податки на 10,4%.

     

    КОРДОН – Румунська прикордонна поліція готова увійти до Шенгенської зони з сухопутними кордонами з 1 січня 2025 року, коли буде скасовано контроль на 40 пунктах перетину кордону – автомобільних, залізничних та портових. Згідно із заявою Генеральної інспекції прикордонної поліції, з початку наступного року поїздки з Румунії до та з інших країн Шенгенської угоди будуть схожі на поїздки всередині країни. Однак, особи, які мають намір подорожувати на територію іншої країни Шенгенської зони, повинні мати при собі дійсний проїзний документ, а саме паспорт або посвідчення особи, оскільки румунські прикордонники здійснюватимуть вибіркові та несистематичні перевірки, – додається в повідомленні.

     

    АТЛАС – Міністерство закордонних справ Румунії заявило в неділю ввечері, що 18 грудня через посла Румунії в НАТО висловило своє несхвалення з приводу розповсюдження географічного атласу з картами часів так званої Великої Угорщини. «Цей атлас має провокаційний характер по відношенню до відносин стратегічного партнерства між Румунією та Угорщиною і союзниками по НАТО. Міністерство закордонних справ підтверджує позицію, яка постійно доводиться до угорської влади, що будь-які провокаційні заяви чи жести не сприятимуть зміцненню партнерських відносин між Румунією та Угорщиною. Спільна історія повинна залишатися об’єктом вивчення істориків», – заявляють дипломати в Бухаресті. Так звана Велика Угорщина, що розпалася наприкінці Першої світової війни, включала окуповані Будапештом території, які сьогодні належать Румунії, Словаччині, Хорватії та Словенії.

     

    РЯТУВАЛЬНИКИ – Троє громадян України, які перетнули кордон з сусідньою Румунією через гори Марамуреш (північ), були врятовані гірськими рятувальниками і прикордонниками в ніч на неділю і спущені з гори, – повідомила Марамуреська рятувальна повітова державна служба. За словами джерела, вони перебували в дорозі тиждень, були фізично виснажені, без їжі і води, без ліхтариків і мобільних телефонів. Їм 22, 23 і 24 роки, вони зі столиці України – Києва. В останні роки Україна неодноразово повідомляла про випадки загибелі чоловіків, які намагалися втекти з країни, щоб уникнути військової служби. Гірська ріка Тиса, яка протікає вздовж кордонів України з Угорщиною та Румунією, забрала велику кількість життів.

     

    БЕЗРОБІТТЯ – Рівень безробіття, зареєстрований на національному рівні в Румунії, становив 3,28% на кінець листопада 2024 року, а загальна кількість безробітних становила 261.511 осіб – повідомляє Національне агентство з питань зайнятості. Наприкінці жовтня рівень безробіття в країні становив 3,2%. Рівень безробіття в сільській місцевості майже втричі вищий, ніж у містах. Найбільша частка безробітних припадає на вікову групу 40-49 років та чоловіків. Безробітні з середньою освітою складають 33,56% від усіх зареєстрованих безробітних, тоді як безробітні з вищою освітою – лише 4,56%.

  • 13 грудня 2024 року

    13 грудня 2024 року

    ПАРЛАМЕНТ – Новий парламент Румунії, сформований за результатами виборів 1 грудня, буде скликаний президентом Клаусом Йоганнісом наступного тижня, 20 грудня. Маючи майже дві третини місць, проєвропейські партії, а також депутати від національних меншин розпочали цього тижня переговори про створення широкого коаліційного уряду. Лідери Соціал-демократичної партії, Націонал-ліберальної партії, Союзу «За порятунок Румунії» та Демократичного союзу угорців Румунії домовилися, що кожна з проєвропейських політичних груп отримає в майбутньому уряді, який скрадатиметься з 16 міністрів, низку міністерств пропорційно до своєї частки в законодавчому органі. До парламенту також увійшли три так звані сувереністські партії – Альянс за об’єднання румунів, SOS Румунія та Партія молодих людей. Політичні розрахунки показують, що існує велика ймовірність того, що члени уряду будуть приведені до присяги до Різдва. Крім цього проєвропейські партії обговорюють можливість висунення спільного кандидата у президенти.

     

    F-16 – Румунія отримала чергову партію з трьох винищувачів F-16 Fighting з Норвегії Про це повідомило Міністерство національної оборони Румунії. Три винищувачі F-16 Fighting Falcon, придбані у Норвегії, приземлилися сьогодні на 71-й авіабазі ім. Генерала Емануїла Йонеску в Кимпія Турзій і половинять 48-у винищувальну ескадрилью. Крім того, в прес-релізі міністерства зазначається, що «разом з трьома літаками, які прибули сьогодні, 48-а винищувальна ескадрилья має 15 літаків F-16, придбаних у Королівства Норвегія разом з відповідним пакетом товарів і послуг». Два місяці тому Норвегія поставила нашій країні ще одну партію з трьох літаків F-16 в рамках угоди про закупівлю 32 винищувачів.

     

    ГАЗОВА КРИЗА – Минулої ночі парламент Молдови проголосував за введення надзвичайного стану в країні на 60 днів, починаючи з 16 грудня. Цей крок був зроблений після  рішення російського гіганта «Газпром» припинити постачання газу до Придністровського регіону з 1 січня. 56 зі 101 депутата проголосували за ініціативу прем’єр-міністра Доріна Речана, який заявив, що «це було голосування за те, щоб покласти край газовому шантажу Москви». Молдова отримує близько 2 мільярдів кубометрів газу на рік з Росії для Кучурганської електростанції, яка забезпечує 70% енергетичних потреб Молдови. Припинення «Газпромом» поставок газу в Придністровський регіон з 1 січня вплине на підприємства і населення на лівому березі Дністра, а для правого берега, кажуть експерти, влада буде змушена купувати електроенергію на міжнародному ринку за вищими цінами.

     

    УКРАЇНА – Міністри закордонних справ шести європейських країн, у четвер в Берліні, підтвердили свою підтримку України на її незворотному шляху до членства в НАТО і пообіцяли Києву подальшу військову підтримку у війні з Росією, а також постконфліктні гарантії безпеки. Наприкінці зустрічі глави зовнішньополітичних відомств Франції, Німеччини, Італії, Польщі, Іспанії та Великої Британії, а також новий представник ЄС із зовнішньої політики Кайя Каллас підписали Берлінську декларацію, в умовах, коли гіпотеза про мирні переговори між Україною та Росією набуває все більшої ваги з поверненням Дональда Трампа до Білого дому. Декілька країн-членів, включаючи США та Німеччину, насторожено ставляться до перспективи швидкого вступу України до НАТО, але в разі укладення угоди між Росією та Україною, країни-партнери Києва могли б направити миротворців в Україну як гарантію безпеки.

     

    СТАТИСТИКА – У Румунії рівень безробіття в третьому кварталі 2024 року склав 5,6%, що на 0,6 відсоткових пункти вище за показник, зафіксований у другому кварталі цього року. Дані, опубліковані Національним інститутом статистики, показують, що економічно активне населення в Румунії становить близько 8 мільйонів осіб, з яких трохи більше 7 мільйонів румунів – зайняті, а 460 тисяч – безробітні. За даними НІС, рівень безробіття досяг найвищого рівня серед молоді у віці від 15 до 24 років і склав близько 27%.

     

    СТРАЙК – Після загального страйку, що відбувся два тижні тому, у п’ятницю в Італії пройшла нова 24-годинна акція протесту перевізників. З 21:00 за місцевим часом у четвер ввечері по всій країні зупинилися поїзди і таксі. Крім того, пасажирські кораблі також не курсували між материком і островами. Місцевий транспорт працював лише три години вранці та три години ввечері. Страйкували також працівники охорони здоров’я та освіти, повідомляє кореспондент Радіо Румунія в Римі. У неділю, 15 грудня, аналогічний страйк торкнеться і повітряного транспорту. Підвищення заробітної плати, поновлення національного контракту та безпека на робочому місці є основними вимогами профспілок, які ініціювали акції протесту.

     

    ФУТБОЛ – Збірна Румунії дізналася суперників у груповому етапі відбору на Чемпіонат світу з футболу-2026 у зоні УЄФА. За підсумками жеребкування, яке відбулося 13 грудня у Цюриху, «триколірні» за право поїхати на мундіаль зіграють у групі Н з чотрима командами: Австрією, Боснією-Герцеговиною, Кіпром та Сан-Марино. Відбір стартує у березні і триватиме до листопада 2025 року за традиційною груповою системою (“домашні” і “виїзні” поєдинки). У разі, якщо румунська збірна виграє свою групу (всього 12 груп), то вона отримає пряму путівку до фінальної стадії ЧС. Якщо ж румунські футболісти опиняться у числі 12 команд, що посядуть другі місця, то їм доведеться зіграти у стикових міні-турнірах. «Триколірні» не виходили до фінального турніру чемпіонату світу з 1998 року.

  • 3 жовтня 2024 року

    3 жовтня 2024 року

    PATRIOT – ЗРК Patriot, який Румунія подарувала сусідній країні, вже прибув до України. Це підтвердив представник Міністерства оборони Румунії Константін Спину у коментарі Радіо Свобода. «Можу підтвердити, що система Patriot прибула в Україну», – заявив речник міноборони у коментарі. Напередодні президент Володимир Зеленський знову подякував Румунії за допомогу, підкресливши, наскільки корисною є ця система для Збройних сил України: «Я дякую кожній країні, яка дійсно допомагає нам з ППО. Особливо дякую Румунії за Patriot – сказав президент Зеленський. Нагадаємо, що минулого місяця Уряд, Парламент та Президент Румунії схвалили закону про передачу Україні сучасного зенітно-ракетного комплексу Patriot у новітній версії 3+.

     

    БЮДЖЕТ – Міністр інвестицій та європейських проєктів Румунії Адріан Кичу заявив, що Румунія представить семирічний план скорочення бюджетного дефіциту до 15 жовтня – крайнього терміну, встановленого Європейською Комісією. За словами Кичу, план передбачає низку реформ, які включені до Національного плану відновлення та стійкості. Заходи, в основному, полягають у скороченні непотрібних витрат у державних установах та покращенні збору доходів до бюджету.

     

    УКРАЇНА – Генеральний секретар НАТО Марк Рютте у четвер обговорив війну в Україні та «план перемоги» Києва з Президентом Володимиром Зеленським під час свого першого офіційного візиту після того, як 1 жовтня очолив Альянс. «Україна зараз ближче до НАТО, ніж коли-небудь раніше, і продовжуватиме йти цим шляхом, поки не досягне членства», – сказав Марк Рютте, який підтвердив свою підтримку Києву. Зі свого боку, Володимир Зеленський заявив, що українці заслуговують на вступ до НАТО, і Москві необхідно дати «чіткий сигнал, що гарантована безпека для України та всієї Європи неминуча».

     

    ПАРТНЕРСТВО- У Бухаресті відбулася презентація Рамкової програми партнерства між Світовим банком та Румунією на період 2025-2029 роки. Прем’єр-міністр Марчел Чолаку заявив, що протягом наступних трьох років орієнтовний обсяг фінансування Румунії з боку групи Світового банку становитиме понад шість мільярдів доларів на вигідних фінансових умовах. Ці гроші допоможуть подолати розрив між більш розвиненими та інтегрованими міськими районами і біднішими та більш ізольованими сільськими районами. Також було підписано кредитну угоду на суму 500 мільйонів доларів на політику управління ризиками стихійних лих.

     

    БЕЗРОБІТТЯ – Рівень безробіття в Румунії в серпні становив 5,5%, що на 0,1% більше, ніж у липні, повідомив Національний інститут статистики. Кількість безробітних у віці від 15 до 74 років перевищила 450 000 осіб, що більше, ніж у попередньому місяці та порівняно з серпнем 2023 року. Безробіття серед дорослого населення у віці від 25 до 74 років за аналізований період становить  4,4%. Незначна тенденція до зростання цього показника є тривожним сигналом для уряду, оскільки динаміка безробіття показує, в якому напрямку рухається економіка, а наразі спостерігається уповільнення економічної активності, – каже економічний аналітик Ауреліан Докіа. Однак, за його словами, хоча незначне збільшення кількості безробітних є тривожною ознакою, Румунія все ще далека від критичного рівня, якого вона досягла в минулі кризові періоди, коли країна зіткнулася, серед іншого, з економічною рецесією.

     

    ЗЛОЧИННІСТЬ – Поліцейські Управління з розслідування злочинів та громадського порядку, спільно з, жандарми та бійцями спецпідрозділу поліції зі службовими собаками провели рейд у місті Цендерей, у повіті Яломіца (південна Румунія). Вони провели обшук у кількох десятках помешкань і, за даними повітового поліцейського інспекторату, мають намір доставити на допит десятки підозрюваних, деякі з яких мають європейські ордери на арешт. Вони розслідують кримінальні правопорушення за фактом порушення громадського порядку і громадського спокою, а також недотриманням режиму поводження зі зброєю і боєприпасами.

     

    DISCOVER_EU 2024 – Молоді європейці 2006 року народження, в тому числі з Румунії, можуть від сьогодні зареєструватися в програмі DiscoverEU 2024, щоб виграти безкоштовні подорожі до країн-членів ЄС. Ті, хто хоче отримати один з 35 000 безкоштовних проїзних квитків та дисконтних карток на проживання та харчування під час подорожі, повинні зареєструватися на спеціальній молодіжній сторінці Європейської Комісії. Проїзні, які вони виграють, дають можливість подорожувати протягом одного місяця і молоді люди можуть здійснити поїздку в період з березня 2025 року по травень 2026 року. Кожен переможець може обрати конкретні напрямки в Європі або надихнутися культурним маршрутом DiscoverEU, який з’єднує європейські столиці, об’єкти ЮНЕСКО або європейської спадщини. Заявки на участь у конкурсі приймаються до 16 жовтня. З моменту запуску програми у 2018 році нею скористалися понад 300 000 осіб.

     

    КОМІСАРИ ЄС – Кандидати на пост Комісара ЄС, висунуті державами-членами ЄС та президенткою Єврокомісії Урсулою фон дер Ляєн, будуть заслухані в профільних комітетах Європарламенту наступного місяця. Голова Європарламенту Роберта Метсола оголосила в соціальних мережах, що майбутні комісари будуть затверджені депутатами Європарламенту в період з 4 по 12 листопада. France Presse зазначає, що, таким чином, призначення нового складу Єврокомісії стане можливим на початку грудня. Представниця Румунії Роксана Минзату була призначена виконавчим віце-президентом з питань навичок та освіти, зайнятості та соціальних прав.

     

    ТЕНІС – Румунська тенісистка Сімона Галеп зазнала поразки з рахунком – 2:6, 1:6 від росіянки Анни Блінкової (26, 78 WTA) у другому колі турніру  WTA 125 у Гонконзі. Чемпіонка Ролан Гаррос і Вімблдону та колишня перша ракетка світу, піднялася в рейтингу WTA Live з 1130 на 879 місце після першого кола турніру в Гонконзі. Перемога над австралійкою Аріною Родіоновою з рахунком – 6:2, 4:6, 6:4 повернула румунку в Топ-1000. Вона повернулася на корт після більш ніж тримісячної перерви, коли відновлювалася після травми.

     

    ФУТБОЛ – Чемпіон Румунії з футболу FCSB  сьогодні ввечері зіграє на виїзді з грецьким клубом PAOK у черговому матчі групового турніру Ліги Європи. Чемпіони Греції, на чолі з румунським головним тренером Резваном Луческу, у першому турі перемогли турецький Galatasaray у Стамбулі з рахунком – 3:1, тоді як FCSB, якого тренує кіпріот Еліас Хараламбос, розгромив латвійський RFS у Бухаресті з рахунком 4:1.

  • 2 жовтня 2024 року

    2 жовтня 2024 року

    ПОПЕРЕДЖЕННЯ – У ніч проти 2 жовтня мешканці північної частини Тулчанського повіту отримали попередження про ризик падіння об’єктів у повітряному просторі біля українського кордону. Напередодні національні структури оборони і безпеки повідомили Генеральний інспекторат з надзвичайних ситуацій про чергову атаку російських безпілотників по території  України. Ці повідомлення призначені для інформування населення поблизу кордону Румунії з Україною про те, що російські атаки на українську територію є можливими, а також про те, що існує ймовірність падіння об’єктів на територію Румунії. Міністерство національної оборони вкотре заявило про рішуче засудження цих атак, здійснених Російською Федерацією проти окремих об’єктів та елементів української цивільної інфраструктури, які є невиправданими і такими, що серйозно суперечать нормам міжнародного права.

     

    СЕРЕДНІЙ СХІД – Міністерство закордонних справ наполегливо рекомендує громадянам Румунії, які перебувають у  Лівані, терміново покинути цю країну ще доступними авіарейсами. Попередження про існування серйозних ризиків для безпеки залишається в силі. Це може вплинути на комерційні рейси та туристичні маршрути, повідомляє МЗС. На сьогоднішній день 1 136 румунських громадян та членів їхніх сімей повідомили посольство Румунії в Бейруті про свою присутність в Лівані. Тим часом Іран оголосив про завершення атаки на Ізраїль, після того, як у вівторок ввечері запустив понад 180 ракет в ізраїльському напрямку. Тегеран заявляє, що цілями були об’єкти інфраструктури ворожої держави, а міжнародна преса повідомляє, що цілями були штаб-квартира ізраїльської розвідувальної служби Моссад та її найважливіша авіабаза Неватім, яка також використовується ізраїльським флотом винищувачів-невидимок F-35. За повідомленням кореспондента Радіо Румунія в Ізраїлі, немає жодних повідомлень про жертви або пошкодження.

     

    ВІЗИ – Румунія виконала всі технічні умови для участі в програмі безвізового режиму, – повідомив у соціальних мережах посол Румунії в США Андрей Мурару. За його словами, перші румуни зможуть подорожувати до США без віз, ймовірно, в першій половині наступного року. “Якщо всі умови і підготовчі заходи будуть успішно завершені, програма може набути чинності десь у 2025 році”, – заявила у вівторок посол США в Румунії Кетлін Кавалєк. Однак, за її словами, в найближчі місяці ще необхідно здійснити низку важливих кроків, щоб визначити, чи дійсно Румунія має право на участь у програмі безвізового режиму Visa Waiver.

     

    ВИБОРИ – Голова керівної Націонал-ліберальної партії Ніколає Чуке офіційно зареєстрував свою кандидатуру на пост Президента Румунії у Центральному виборчому бюро. Він подав списки з понад 1,5 мільйонами підписів на свою підтримку. Також сьогодні свою кандидатуру подав лідер Демократичного союзу угорців Румунії Келемен Гунор, який зібрав понад 270 000 підписів на свою підтримку. До тепер офіційно в боротьбу за найвищу посаду в державі також вступили Джордже Сіміон від Альянсу за об’єднання румунів, Елена Ласконі від Союзу “За порятунок Румунії” та незалежний кандидат Келін Джорджеску. Крайній термін для офіційної реєстрації претендентів на президентський пост – 5 жовтня, при цьому вони повинні мати підписи щонайменше 200 000 прихильників. Перший тур президентських виборів у Румунії відбудеться 24 листопада, а другий – 8 грудня.

     

    NEPTUN DEEP – Компанія OMV Petrom, в якій румунська держава має 20% акцій, оголошує, що перші поставки природного газу з проєкту “Neptun Deep” очікуються в 2027 році. “Neptun Deep” є найбільшим проєктом з видобутку природного газу у виключній економічній зоні Румунії в Чорному морі і першим румунським морським проєктом у глибоких водах. OMV Petrom повідомляє, що робота над платформою, яка буде встановлена у 2026 році, розпочалася на будівельних майданчиках в Італії та Індонезії. Споруда матиме заввишки близько 140 метрів, основу площею 40 квадратних метрів і важитиме понад 7 000 тонн. Вона підтримуватиме верхню частину платформи “Нептун”, яка є частиною інфраструктури, необхідної для розробки родовищ природного газу. OMV Petrom зазначає, що “Neptun Deep” зробить внесок в енергетичну безпеку країни.

     

    ОБОРОНА – Міністр оборони Румунії Ангел Тилвер провів у середу в Бухаресті офіційну зустріч зі своїм португальським колегою Нуно Мело. Міністри обговорили стан румунсько-португальської співпраці в галузі безпеки і оборони як з точки зору двосторонньої співпраці, так і з погляду членства в НАТО і ЄС. Вони також обговорили безпекову ситуацію в Чорноморському регіоні і заходи зі зміцнення обороноздатності Альянсу і стримування агресії на східному фланзі. Ангел Тілвер високо оцінив внесок Португалії у спільні навчання і заходи, її відданість ініціативі НАТО “Посилена пильність” шляхом розгортання ротного підрозділу в структурі багатонаціональної бригади “Південний схід”, що базується в Крайові (на півдні), а також її присутністю в інших структурах Альянсу на території Румунії.

     

    НБР – Муґур Ісереску у вівторок був знову перезатверджений Парламентом на наступний п’ятирічний термін на пост голови Національного банку Румунії. Він обіймає цю посаду з 1990 року, з невеликою перервою в один рік, коли був прем’єр-міністром. Муґур Ісереску є найдовшим керівником центрального банку у світі. На слуханнях у законодавчому органі він заявив, що НБР має на меті забезпечити цінову стабільність, не перешкоджаючи при цьому економічному зростанню.

     

    БЕЗРОБІТТЯ – Рівень безробіття в Румунії в серпні зріс до 5,5%, що на 0,1 відсоткового пункту більше, ніж у липні 2024 року. Про це у середу повідомив Національний інститут статистики (НІС). “За статтю рівень безробіття серед чоловіків перевищив рівень безробіття серед жінок на 0,7 процентного пункту і становить 5,8% серед чоловіків і 5,1% серед жінок. Продовжує викликати стурбованість рівень безробіття серед молоді (15-24 роки), що становить 23,2%”, – зазначає згадане джерело. Кількість безробітних (у віці 15-74 років) у серпні склала 452 300 осіб, що більше, ніж у попередньому місяці (451 200 осіб) і за аналогічний період минулого року (449 500 осіб). Кількість безробітних у віці 25-74 роки станом на серпень 2024 року становила 76,3% від загальної кількості безробітних.

     

    DISCOVER_EU 2024 – Молоді європейці 2006 року народження, в тому числі з Румунії, можуть від сьогодні зареєструватися в програмі DiscoverEU 2024, щоб виграти безкоштовні подорожі до країн-членів ЄС. Ті, хто хоче отримати один з 35 000 безкоштовних проїзних квитків та дисконтних карток на проживання та харчування під час подорожі, повинні зареєструватися на спеціальній молодіжній сторінці Європейської Комісії. Проїзні, які вони виграють, дають можливість подорожувати протягом одного місяця і молоді люди можуть здійснити поїздку в період з березня 2025 року по травень 2026 року. Кожен переможець може обрати конкретні напрямки в Європі або надихнутися культурним маршрутом DiscoverEU, який з’єднує європейські столиці, об’єкти ЮНЕСКО або європейської спадщини. Заявки на участь у конкурсі приймаються до 16 жовтня. З моменту запуску програми у 2018 році нею скористалися понад 300 000 осіб.

     

    ПОЖЕЖНИКИ – Румунія надасть підтримку Греції, відправивши 50 пожежників та відповідне обладнання для боротьби з лісовими пожежами. Згідно з прес-релізом, після отримання запиту через Європейський механізм цивільного захисту, румунський уряд відгукнувся на прохання грецької влади про міжнародну допомогу, підкресливши, що “Румунія продовжує виконувати свої міжнародні зобов’язання, залишаючись надійним партнером держав, які стикаються з масштабними надзвичайними ситуаціями”.

     

    ТЕНІС – Румунська тенісистка Сімона Галеп здобула перемогу над австралійкою Аріною Родіоновою з рахунком 6:2, 4:6, 6:4 у першому раунді турніру WTA 125 у Гонконзі. Колишня перша ракетка світу не грала з травня, коли була змушена знятися з турніру Trophee Clarins у Парижі у матчі проти американки Маккартні Кесслер у першому раунді. Сімона Галеп, дворазова чемпіонка турнірів Великого шолома на Ролан Гаррос і Вімблдоні, отримала чек на $2 000 і 15 очок WTA, а в 1/8 фіналу в Гонконзі зіграє з чемпіонкою Transylania Open 2023 року росіянкою Аною Блінковою.

  • 27 серпня 2024 року

    27 серпня 2024 року

    НЕЗАЛЕЖНІСТЬ – Президентка Майя Санду у вівторок привітала громадян Республіки Молдова з 33-ю річницею проголошення Незалежності: «Молдова – наш дім і ми обираємо майбутнє в мирі та добробуті. Ми пишемо свою історію. З Днем Незалежності, Молдова!», – сказала Майя Санду. У Бухаресті президент Клаус Йоганніс заявив, що Румунія продовжить надавати Молдові стратегічну підтримку на всіх рівнях: «Вітаю громадян Республіки Молдова з Днем Незалежності! Ви є частиною великої європейської сім’ї, а продовження нинішніх зусиль зробить вступ до Європейського Союзу досяжною метою», – написав глава румунської держави на платформі X. Інші румунські високопосадовці привітали Молдову із Днем Незалежності та висловили свою підтримку. 27 серпня 1991 року десятки тисяч громадян зібралися на Великих національних зборах у центрі Кишинева, щоб закликати парламент проголосувати за незалежність. Того ж дня депутати першого скликання прийняли Декларацію про незалежність.

    ПЕНСІЇ – У Румунії податковий поріг для пенсій зросте з 2 000 леїв (400 євро) з 1 жовтня до 3 000 леїв (600 євро). Про це оголосила в понеділок увечері міністерка праці Сімона Букура-Опреску. Вона сказала, що рішення було прийнято після аналізу, який вона провела разом з прем’єр-міністром Марчелом Чолаку. З 1 жовтня податок становитиме 10% від різниці, що перевищує 3 000 леїв. Заява міністерки праці з’явилася після того, як глава уряду оголосив, що звернувся до міністра фінансів з проханням вивчити можливість встановлення нового порогу для оподаткування пенсій, враховуючи, що після набуття чинності нового закону деякі з них перевищать нинішній поріг. Очікується, що Міністерство фінансів проведе необхідне моделювання, щоб переконатися, що пенсіонери не втратять право на соціальні купони на харчування в результаті перерахунку. Наразі пенсії до 2000 леїв не оподатковуються, але з суми, що перевищує цей поріг, стягується податок у розмірі 10%

    БЕЗРОБІТТЯ – У Румунії рівень безробіття на кінець липня 2024 року становив 3,09%, що на 0,03 процентних пункти вище, ніж у попередньому місяці. Про це повідомило Національне агентство з питань зайнятості робочої сили. Кількість безробітних у сільській місцевості утричі перевищує кількість безробітних у містах. Найбільше безробітних зафіксовано серед осіб віком від 40 до 49 років, за ними йдуть люди старше 55 років. Неосвічені безробітні та безробітні з початковою освітою мають значну частку в загальній кількості зареєстрованих безробітних.

    ПОСУХА – Дві річки в повіті Арджеш (південна Румунія) повністю пересохли. У понад 600 населених пунктах країни обмежено водопостачання, а в кількох сотнях сіл, не підключених до централізованих систем, через посуху і тривалу спеку пересохли колодязі. Національна адміністрація водних ресурсів Румунії також зазначає, що в 42 з 120 секторів, за якими ведеться спостереження, потік Дунаю є нижчим за мінімально необхідний для задоволення потреб у воді. На щастя для Чернаводської АЕС (південний схід), проблем з водопостачанням немає.

    ГІМНАСТИКА – Румунська гімнастка Сабріна Войня подала апеляцію до Верховного суду Швейцарії на рішення Спортивного арбітражного суду в Лозанні, який присудив її партнерці по команді Ані Бербосу бронзову медаль у вільних вправах на Олімпійських іграх в Парижі, – повідомила в понеділок увечері Федерація гімнастики Румунії. Спортивний арбітражний суд (CAS) вирішив, що бронзова медаль у вільних вправах на Олімпіаді в Парижі повинна дістатися гімнастці Ані Марії Бербосу, після того, як Федерація гімнастики Румунії та Румунський олімпійський і спортивний комітет подали відповідне клопотання. Після цього рішення, румунській гімнастці повернули бронзову медаль у вільних вправах, в той час як Сабріна Войня завершила змагання на 4-му місці. Апеляція, подана Федерацією гімнастики Румунії та Сабріною Войнею була відхилена. 5 серпня Ана Бербосу була оголошена на кілька секунд бронзовою призеркою у вільних вправах у фіналі змагання, але американка Джордан Чілес оскаржила рішення суддів. Після розгляду судді підвищили американці бал на 0,1 і цього виявилось достатньо, аби вона посіла третє місце. Сабріна Войня також оскаржила свою оцінку, але її скаргу було відхилено. Після рішення Спортивного арбітражного суду Ана Марія Бербосу стала 3-ю, Сабріна Войня – 4-ю, а американка Джордан Чілес – 5-ю.

    СПЕКА – Румунські метеорологи оголосили у вівторок попередження про жовтий рівень небезпеки у зв’язку з нестабільною погодою, дійсне до ранку середи на половині території країни. У центрі, в горах, східних і південних районах очікуються зливи, грози і пориви вітру до 60 км/год. Місцями будуть грози та град, кількість опадів перевищуватиме 15 – 25 літрів на квадратний метр, а в окремих районах – до 40 літрів на квадратний метр. З іншого боку, сьогодні спека утримується лише у південних та західних областях, де було дуже спекотно, з високим рівнем теплового дискомфорту. Максимальні температури, як правило, коливалися від 27 і 35 градусів тепла. У Бухаресті стовпчики термометрів піднялися до + 36.

  • 14 червня 202 4 року

    14 червня 202 4 року

    УКРАЇНА – Міністр оборони Румунії Ангел Тилвер взяв участь у новому засіданні Військової контактної групи з питань України в Брюсселі в четвер, в кулуарах зустрічі міністрів оборони країн-членів НАТО. Дискусії були зосереджені на координації зусиль країн-членів і пошуку рішень для задоволення поточних потреб у світлі розвитку подій на місцях. Було відзначено внесок і постійні зусилля Румунії в рамках коаліцій сил і засобів. Міністр Тилвер провів двосторонню зустріч зі своїм українським колегою Рустемом Умєровим, під час якої підтвердив тверду прихильність Румунії до продовження підтримки України. Він представив розвиток подій, пов’язаних із зусиллями Румунії щодо розміщення та введення в експлуатацію Центру підготовки пілотів F-16 у Фетешть (південний схід) для румунських та українських пілотів. Водночас, глава міноборони Румунії запевнив, що Бухарест і надалі сприятиме підготовці українських військових у різних форматах. Міністр Умєров подякував Уряду Румунії за багатосторонню підтримку, яку Україна отримує з перших днів російської агресії.

    ПЕЙТРІОТ – На озброєнні Військово-повітряних сил Румунії станом на сьогодні є вже два оперативні протиракетні комплекси «Patriot». Перший поступив на бойове чергування у 2022 році. Міністерство національної оборони заявило, що ще дві системи знаходяться на різних стадіях введення в експлуатацію. Румунія придбала сім зенітно-ракетних комплексів великої дальності Patriot PAC-3, найсучасніших моделей, які також стоять на озброєнні армії США, заплативши за них 4 мільярди доларів. Чотири з семи систем вже знаходяться в країні. Нещодавно Міністерство оборони Румунії оголосило, що перший безпілотний комплекс турецького виробництва Bayraktar був переданий румунським сухопутним військам. Румунські пілоти зможуть розпочати тренувальні польоти вже на початку наступного місяця.

    ЄВРО-2024 – Сьогодні у Мюнхені, Німеччині, стартує Чемпіонат Європи з футболу 2024 матчем між збірними Німеччини та Шотландії в групі А. У турнірі беруть участь 24 команди в шести групах по чотири команди. Румунія гратиме в групі E разом з Бельгією, Україною та Словаччиною. Румуни дебютують 17 червня матчем проти України в Мюнхені, а потім зіграють з Бельгією 22 червня в Кельні та Словаччиною 26 червня у Франкфурті-на-Майні. Це шоста участь Румунії в чемпіонаті Європи після 1984, 1996, 2000, 2008 і 2016 років. Румунія також буде представлена на ЄВРО-2024 суддівською бригадою у складі Іштвана Ковача (центральний арбітр), двох асистентів арбітра і одного відеоасистента арбітра (ВАА).

    БЕЗРОБІТТЯ – Рівень безробіття в Румунії знизився до 5,3% у першому кварталі цього року. Про це повідомив Національний інститут статистики. У цей період рівень зайнятості працездатного населення становив 64,2%, що на 1,2 відсоткових пункти вище, ніж в останньому кварталі минулого року. Рівень зайнятості був вищим серед чоловіків та міських жителів. Рівень зайнятості молоді становив лише 19,9%. Економічний аналітик Ауреліан Докіа зазначив, що нинішній контекст є сприятливим для робочої сили і дозволить утримати безробіття на відносно низькому рівні. Однак, за його словами, Румунія стикається з недоліками в системі освіти та профорієнтації. Докіа вважає, що в цьому контексті необхідно посилити систему підготовки молоді до роботи.

    КІНОФЕСТИВАЛЬ – Сьогодні в місті Клуж-Напока (північний захід Румунії) стартував 23-й Міжнародний кінофестиваль Трансільванія. Церемонія відкриття включала показ фільму Люка Бессона «Догмен», прем’єра якого відбулася на Венеційському кінофестивалі. Ще одне велике ім’я світового кінематографа, яке візьме участь у TIFF, – режисер Даніеле Лукетті. Він зустрінеться з глядачами в суботу на показі фільму «Довіра» та отримає спеціальну нагороду за внесок у світовий кінематограф. До складу журі кінофестивалю увійдуть такі відомі особистості, як акторка Сібель Кекіллі, відома за роллю у серіалі «Гра престолів» та режисер Константінос Контовракіс, багаторазовий лауреат премії Каннського кінофестивалю.

    ПОДАТКИ – За перші п’ять місяців поточного року Національне агентство податкового управління (ANAF) зібрало до держбюджету близько 175 мільярдів леїв (близько 35 мільярдів євро), що майже на 18% більше, ніж за аналогічний період 2023 року. ANAF повідомляє, що таким чином перевиконало свій план збору податків і досягло більш ніж на 2 мільярди леїв (400 мільйонів євро) більше, ніж цільовий показник, встановлений Міністерством фінансів. Найбільше зростання надходжень до бюджету було зафіксовано в категоріях податків, зборів і внесків, на які поширюються нещодавні законодавчі зміни, а саме: внески до бюджету соціального медичного страхування та бюджету державного соціального страхування, податок на додану вартість, податок на прибуток і податок на доходи фізичних осіб.

    ЗАРПЛАТНЯ – Середня чиста заробітна плата в Румунії у квітні склала 5 217 леїв (1 048 євро), що на 32 леї (6,4 євро) більше, ніж у березні, – повідомляє Національний інститут статистики (НІС). Найвищий середній чистий прибуток був зафіксований у сфері інформаційних технологій, включаючи комп’ютерні послуги – 11 971 лей (2 405 євро), а найнижчий – у виробництві одягу – 2 787 леїв (майже 560 євро). У порівнянні з квітнем минулого року середній чистий прибуток збільшився на 14%, зазначає НІС.

    ПОГОДА – У Румунію суне холодний атмосферний фронт, у результаті чого у більшості повітів спека послабне до звичайної для цього періоду температури повітря. На півдні, у Східних Карпатах та місцями у Південних Карпатах спостерігаються періоди атмосферної нестабільності. Зокрема в йих районах очікуються Сильні дощі, грози, місцями град та шквали. Опади становитимуть від 20 до 25 літрів на квадратний метр, місцями може випасти навіть 30 – 40 літрів води на квадратний метр. У решті регіонів очікується мінлива хмарність, пройдуть короткочасні дощі та грози. Вітер слабкий південно-західний з тимчасовим поривами до 50…55 км/год. Максимальна температура повітря коливатиметься від 21 до 27 градусів тепла. У четвер увечері проливні дощі, шторми та град завдали значних збитків у кількох повітах на півдні та заході країни, де було оголошено червоно-помаранчевий рівень небезпеки. Термінове попередження про негоду також отримали мешканці Бухареста та навколишнього повіту Ільфов. Через зливу було призупинено авіасполучення. Столичний аеропорт Отопень був закритий понад годину, а рейси були перенаправлені в інші міста. Через падіння дерев було перекрито рух на кількох автотрасах національного значення. У сільській місцевості град знищив сотні гектарів пшениці та ячменю, які були близькі до збирання, а також посіви кукурудзи, соняшнику, овочів, винограду та фруктових дерев.

     

  • 7 травня 2024 року

    7 травня 2024 року

    ВІЗИТ – Президент Румунії Клаус Йоганніс перебуває у Вашингтоні, де буде прийнятий сьогодні в Білому домі своїм американським колегою Джо Байденом. Глава румунської держави перебуває в США з робочим візитом. Згідно з прес-релізом Білого дому, який цитує кореспондент Радіо Румунія у Вашингтоні, обидва лідери відзначать 20 років з дня вступу Румунії до НАТО, а президент Байден подякує своєму колезі за прийом американських військових в Румунії і визнає численні внески, які Румунія, вірний союзник НАТО, зробила у забезпечення безпеки східного флангу Альянсу. Білий дім також заявляє, що вони наголошуватимуть на своїй незмінній підтримці України, яка захищається від російської агресії. Обидва президенти також розглянуть багато сфер, в яких Румунія і США працюють разом, включаючи енергетику, економічне співробітництво та спільні демократичні цінності. У середу президент Йоганніс візьме участь у церемонії вручення Атлантичною радою нагороди «Видатні міжнародні лідери 2024». Президент Румунії отримає найвищу нагороду Атлантичної ради «за видатну кар’єру, зразкове керівництво Румунією і за його роль як європейського і трансатлантичного лідера».

    ВІЙСЬКОВІ НАВЧАННЯ – Учора стартували багатонаціональні навчання НАТО «Swift Response – 24», які також проходять в Румунії. Під час навчань буде проведена одна з найбільших повітряних десантних операцій в Європі з часів Другої світової війни, в якій візьмуть участь близько 2000 десантників. Загалом у навчаннях беруть участь 5000 військовослужбовців з семи країн-членів і партнерів Альянсу, в тому числі з 2300 солдатів і 220 одиниць техніки з Румунії. Офіційний Бухарест поставив у розпорядження своїх союзників і партнерів кілька авіабаз і полігонів, – повідомляє міністерство оборони.

    ПРИТУЛОК – Палата депутатів ухвалила в останньому читанні термінову постанову про внесення змін до низки нормативно-правових актів, що стосуються режиму іноземців та притулку в Румунії. Документ передбачає заходи з управління нелегальною міграцією та дотримання європейських норм у цій сфері. Таким чином, встановлюється право іноземців залишатися на території Румунії до завершення процедури надання притулку. Закон також передбачає залучення експертів Агентства Європейського Союзу з питань притулку до прийому заяв про надання притулку та розгляду досьє. «Основною метою є оптимізація установ Міністерства внутрішніх справ для задоволення потреб румунських громадян і суспільства. Заходи також спрямовані на приведення національного законодавства у відповідність до елементів, що містяться в європейських нормативно-правових актах, рекомендаціях Європейського суду та прецедентному праві Суду Європейського Союзу», – сказав один з депутатів.

    АВТОРИНОК – Реєстрація нових автомобілів в Румунії збільшилася в  квітні на 34% в порівнянні з квітнем 2023 року. Це свідчать опубліковані сьогодні дані. Йдеться в цілому про 13 276 транспортних засобів. За перші чотири місяці 2024 року реєстрація нових автомобілів досягла 46 500 одиниць, що відповідає рівню аналогічного періоду минулого року. Що стосується вживаних автомобілів, вперше зареєстрованих в Румунії, то в квітні цього року їх обсяг досяг майже 29 900 одиниць, що майже на 37% більше, ніж у квітні 2023 року. За перші чотири місяці року було зареєстровано 114 тис. транспортних засобів, що на 15,8% більше, ніж за аналогічний період минулого року. Що стосується нових автомобільних брендів, то перші п’ять місць займають Dacia, Toyota, Skoda, Volkswagen і Hyundai, – йдеться в прес-релізі Румунської асоціації автовиробників.

    СПОРТ – Румунський спорт святкує сьогодні 38 років з дня, коли бухарестська футбольна команда «Стяуа» виграла Кубок європейських чемпіонів з футболу. 7 травня 1986 року в Севільї, Іспанія, команда, що складалася виключно з румунських гравців, перемогла у фіналі знамениту «Барселону» з рахунком 2:0 у серії післяматчевих пенальті. Воротар «Стяуа» Гельмут Дукадам увійшов до книги рекордів, відбивши всі чотири удари каталонців. У лютому 1987 року в Монте-Карло «Стяуа» також виграла Суперкубок Європи після перемоги над київським «Динамо» з рахунком 1:0.

    БЕЗРОБІТТЯ – Рівень безробіття дещо знизився до 5,3% у березні цього року порівняно з лютим, – згідно з даними, оприлюдненими у вівторок Національним інститутом статистики. Серед молоді (15-24 роки) безробіття залишається на високому рівні – 22,1%. Рівень безробіття серед чоловіків був на 0,8 відсоткового пункту вищим, ніж серед жінок.

    ОЛІМПЙСЬКІ ІГРИ – Румунська пара Овідіу Йонеску та Бернадетт Соч пройшла кваліфікацію до змішаного парного розряду на Олімпійських іграх у Парижі. Про  це оголосила Міжнародна федерація настільного тенісу у вівторок після публікації світового рейтингу на ці змагання. Йонеску та Соч упустили два шанси на пряму кваліфікацію минулого місяця на передолімпійському турнірі в Гаврилові (Чехія), але забезпечили собі олімпійські путівки завдяки своєму світовому рейтингу. У той час як Бернадетт Соч вже забезпечила собі місце на Паризьких іграх у складі жіночої збірної Румунії, Овідіу Йонеску став 82-м румунським спортсменом, який кваліфікувався на Олімпіаду 2024 року.

    ПАРИЖ – Президенти Франції та Китаю Еммануель Макрон і Сі Цзіньпін закликали в понеділок до олімпійського перемир’я на всіх конфліктах по всьому світу під час літніх Олімпійських ігор у Парижі, які також можуть стати можливістю для пошуку рішень для припинення цих конфліктів. Про це повідомляють інформаційні агентства. Обидва лідери висловили цю позицію у спільній заяві для преси в Парижі після зустрічі, на якій вони обговорили міжнародні та торговельні питання, що становлять двосторонній інтерес. Президент Франції привітав те, що він назвав зобов’язанням Китаю не продавати Росії зброю і взагалі не пропонувати ніякої військової допомоги. Зі свого боку, президент Китаю закликав до мирних переговорів між Києвом і Москвою на міжнародній конференції, визнаній Росією і Україною. «Ми проти того, щоб використовувати українську кризу для перекладання відповідальності на інших, щоб очорнити третю країну і спровокувати нову холодну війну», – підкреслив Сі Цзіньпін, маючи на увазі постійну критику з боку західних країн щодо тісних відносин Китаю з Росією.

  • 3 серпня 2021 року

    БЮДЖЕТ – Прем’єр-міністр,
    ліберал Флорін Кицу оголосив про завершення роботи над першим варіантом поправок
    до Держбюджету, який найближчим часом надішле лідерам правоцентристської
    урядової коаліції. Глава уряду також сказав, що все ще чекає, коли всі міністри
    представлять стадію виконання бюджету за
    перший семестр та зажадав більшої відповідальності у витрачанні державних
    коштів протягом наступних 6 місяців. У своєму дописі в Інтернеті прем’єр-міністр
    нагадав міністрам, що вони повинні виконати всі бюджетні цілі, намічені на
    початку року.




    НАПАД – ЄС і НАТО рішуче засудили
    напад безпілотників минулого четверга біля узбережжя Омана на нафтовий танкер
    ізраїльського мільярдера, в результаті якого загинули двоє членів екіпажу
    корабля, румун і британець. НАТО зазначає, що свобода судноплавства є життєво
    важливою для союзників і всі країни мають її дотримуватися, відповідно до
    міжнародного права. Згідно з альянсом, Велика Британія, США та Румунія дійшли
    висновку, що Іран, швидше за все, винен у цьому нападі, а союзники стурбовані
    дестабілізуючими діями Тегерану в регіоні. Іран спростував ці звинувачення і
    заявив, що не вагаючись захищатиме свою безпеку та національні інтереси.
    Ізраїль назвав інцидент явним порушенням міжнародного права. МЗС Румунії рішуче
    засудило напад і викликало посла Ірану для пояснень. Аналогічно поступило й британське
    зовнішньополітичне відомство, а прем’єр-міністр Борис Джонсон заявив, що Іран
    повинен відповідати за свої дії. Великобританія та США підвищили свій тон щодо
    Ірану, якого звинувачують у нападі на танкер. Офіційний Тегеран викликав повірених
    у справах Великобританії та Румунії на
    знак протесту проти звинувачень на адресу Ірану.




    КОРОНАВІРУС – За минулу добу у Румунії зафіксовано 233
    нові підтверджені випадки коронавірусної хвороби COVID-19, найбільше за останні
    два місяці. Кількість хворих на коронавірус у лікарнях перевищує 400 осіб, з
    них 60 пацієнтів перебувають у відділеннях інтенсивної терапії. За останню добу
    від ускладнень хвороби померло 5 людей. Кількість випадків коронавірусу зростає
    у всій Європі, тоді як у Румунії карантинні обмеження значно м’якші, ніж в
    інших країнах, – заявив держсекретар МВС Раєд Арафат. Він висловив шкоду, що румуни
    не дотримуються навіть і цих правил, порушуючи масковий режим і в громадському
    транспорті. Незважаючи на численні попередження про неминучу четверту хвилю
    коронавірусу, темпи вакцинації не змінилися і навіть дещо уповільнилися
    порівняно з минулим тижнем. Румунії ледве вдалося подолати поріг у 5 мільйонів
    людей, вакцинованих принаймні однією дозою, ціль яку влада планувала досягнути
    на початку червня.




    БЕЗРОБІТТЯ – Рівень безробіття у Румунії, станом на
    кінець червня був на 3% нижчим, ніж у травні та аналогічним рівню червня 2020
    року, – повідомляє Національне агентство з питань зайнятості населення (ANOFM).
    Загальна кількість безробітних на кінець червня перевищила 260 тисяч. Близько
    третини з них є містянами, а решта – мешканцями сіл. Щодо структури безробіття
    за рівнем освіти, то безробітні без освіти та особи з початковою освітою складають
    переважну частку у загальній кількості безробітних, зареєстрованих у документах
    ANOFM.

  • 29 квітня 2021 року

    КОРОНАВІРУС – У четвер в Румунії було зареєстровано 1850 нових випадків захворювання на COVID-19, після проведення за минулу добу понад 35400 тестів. За цей період було зафіксовано ще 138 смертей, пов’язаних з новим коронавірусом, а 1295 пацієнтів перебувають у відділеннях інтенсивної терапії. Бухарест та навколишній повіт Ільфов, а також Клузький повіт залишаються в червоній зоні з рівнем захворювання у понад 3 випадки на тисячу жителів протягом останніх 14 днів, але захворюваність зменшується і наближається до порогу, що дозволяє перехід до жовтого сценарію. З іншого боку, Міжурядовий комітет з питань повернення до нормальності з 1 червня 2021 року, провів чергове засідання, на якому було наголошено на необхідності адаптації заходів поступового послаблення обмежень відповідно до особливостей кожної сфери діяльності. Представники профільних асоціацій та організацій представили конкретні пропозиції щодо перспективи організації деяких пілотних культурних заходів в умовах дотримання протиепідемічних норм. Також була обговорена можливість поступового відкриття сфери гостинності в міру просування кампанії вакцинації. Пропозиції будуть проаналізовані у спеціальних технічних робочих групах. Тим часом влада активізує зусилля щодо пришвидшення темпів щеплення населення, відкриваючи нові центри вакцинації. У середу вакцину отримали 84 000 людей.

    НПВС – У Бухаресті керівна коаліція погодила Національний план відновлення та стійкості з проєктами на суму 29 мільярдів євро. План буде представлений у Брюсселі з 10 травня, коли почнуться заключні переговори з представниками Єврокомісії. Прем’єр-міністр Флорін Кицу заявив, що румунська сторона не відмовиться від жодного проєкту. У свою чергу, міністр європейських інвестицій та проєктів Крістіан Гіня заявив, що було погоджено зменшення сум передбачених для фінансування певних інвестиційних проєктів, а окремі суми були перерозподілені відповідно до зауважень Єврокомісії.

    ОБМЕЖЕННЯ – Перед першотравневою міні-відпусткою, яка цього року збігається з православним Великоднем, прем’єр-міністр Флорін Кицу закликав румунів надалі дотримуватися санітарно-протиепідемічних правил, навіть якщо на сьогодні Румунія знаходиться на низхідному етапі третьої хвилі пандемії. Він закликав префектів та поліцію вжити всіх заходів для забезпечення дотримання правил охорони здоров’я. На румунських курортах Чорного моря протягом першотравневого та Великоднього свят очікується понад 30 тисяч туристів. Буде відкрито близько 100 готелів, багато з яких вже зайняті на 70% потужності, максимально дозволеної владою. Надалі заборонені вечірки як в закритих приміщеннях, так і на пляжі, а носіння маски є обов’язковим.

    БЕЗРОБІТТЯ – У Румунії сезонно скоригований рівень безробіття у березні становив 5,5%, що на 0,2 процентних пункти нижче, ніж у лютому, коли він становив 5,7%. Про це сьогодні повідомив Національний інститут статистики. Орієнтовна кількість безробітних (віком від 15 до 74 років) у березні становила 464 тис., на 14 тисяч менше порівняно з попереднім місяцем. За статтю рівень безробіття серед чоловіків перевищив на 0,5 процентного пункту рівень безробіття серед жінок (5,7% – серед чоловіків та 5,2% – серед жінок). У березні 2021 року кількість безробітних у віці від 25 до 74 років становить 75,1% від загальної кількості безробітних.

    СВЯТО – У православних християн (які складають більшість у Румунії) та греко-католиків сьогодні один з найважливіших днів Страсного тижня – Великий четвер. Це день, коли всі згадують про Тайну вечерю Ісуса, Його арешт та суд над Ним. Дні Страсного тижня – це дні, що передують Воскресінню Христовому і є періодом смирення та духовного очищення, перед найбільшим святом християнства. Центральним богослужінням у храмах сьогодні є «служба 12-ти Євангелій», яка нагадує про останні моменти життя Ісуса Христа перед розп’яттям. На останній вечері зі своїми учнями Ісус Христос провів Святу Месу – Таїнство Євхаристії. Того ж дня, згідно з Євангелієм від Йоана, Ісус зробив смиренний жест, обмиваючи ноги учням. Після Тайної вечері Ісус пішов у Гефсиманський сад, щоб помолитися. Там його заарештували після зради Юди, судили перед єврейськими ієрархами і засудили до смертної кари за богохульство.

  • 30 жовтня 2020 року

    КОРОНАВІРУС – Міністр охорони здоров’я Нелу Тетару попередив, що наступні три-чотири тижні будуть особливо складними, а влада докладає зусиль для обмеження збільшення кількості нових випадків захворювання на Covid-19, аби вийти на плато. Він уточнив, що в даний час в відділеннях реанімації є 1200 ліжок із можливістю їх збільшення до 1500, а пацієнти з COVID-19 отримують те саме лікування, що й за межами країни. У пятницю було підтверджено понад 6540 нових інфекцій. За останню добу 103 людини померли від SARS-CoV-2, а з понад 11 тис. госпіталізованих пацієнтів, 917 перебувають у важкому стані у відділеннях інтенсивної терапії. Тривожна ситуація також спостерігається у столиці, де за останню добу було зареєстровано 900 випадків коронавірусної хвороби. Станом на сьогодні від SARS-CoV-2 у Румунії померло 6867 людей. Прем’єр-міністр Людовік Орбан заявив, що осносною метою зараз є виявлення конкретних місцевих причин, які сприяють поширенню коронавірусу. Він знову наголосив, що уряд ще не розглядає варіант введення додаткових обмежувальних заходів на національному рівні.



    ЄВРОСОЮЗ – Європейський Союз виділить 220 мільйонів євро для перевезення хворих на COVID-19 всередині Євросоюзу, – оголосила у четвер ввечері глава Європейської комісії Урсула фон дер Ляйен після відеоконференції, в якій взяли участь лідери країн-членів. Одночасно буде створена платформа, за допомогою якої експерти можуть надавати поради національним урядам, ділитися передовим досвідом, гармонізувати наукові рекомендації та уникати суперечливих повідомлень. Президент Румунії Клаус Йоганніс закликав до координації зусиль в умовах кризи в галузі охорони здоров’я та наголосив на необхідності виділення більше коштів на диверсифікацію джерел закупівлі майбутніх вакцин.



    КОЛЕКТИВ – Президент Клаус Йоганніс поклав вінок біля місця трагедії, яка сталася пять років тому в бухарестському рок-клубі «Колектив». Теж сьогодні глава держави підписав закон про надання пожиттєвої безкоштовної медичної допомоги постраждалим від трагедії. У пятницю був організований «живий людський ланцюг» в память про жертв пожежі в «Колективі». 65 людей загинули внаслідок пожежі, яка виникла через феєрверк, під час рок-концерту. 150 молодих людей все ще потребують медичної допомоги через отримані опіки. Кілька людей було заарештовано тоді, зокрема власники клубу та представники піротехнічної компанії, яка займалася феєрверками. Тим часом судовий розгляд, в якому суд першої інстанції вже виніс перший вирок, перебуває на етапі апеляційного розгляду, що триватиме приблизно до грудня. Тисячі людей вийшли на вулиці після трагедії «Колектив», незадоволені тим, як влада впоралася з ситуацією, а тодішній соціал-демократичний уряд подав у відставку.



    КОРУПЦІЯ – Національний антикорупційний директорат Румунії оголосив колишньому міністру охорони здоровя Ніколаю Бенічоу про підозру у торгівлі впливом та хабарництві, наклавши арешт на його майно, відповідно нерухомість та рахунки. Прокурори, яким напередодні депутати дали згоду на притягнення ексміністра до кримінальної відповідальності, стверджують, що під час перебування на посаді міністра молоді та спорту (2014 р.) він нібито вимагав від двох бізнесменів суму приблизно 1,3 млн. леїв ( понад 265 тис. євро), аби переконати міністра охорони здоровя залишити на посаді або призначити директорів кількох лікарень, а також для розподілу коштів для лікарень, з якими хабародавці мали постійні контракти. Згодом, будучи т.в.о. міністра охорони здоров’я, а потім повноцінним міністром, він отримав ще 2,6 мільйона леїв (приблизно 537 тисяч євро). Ніколає Бенічою перебуває в парламенті вже четверту каденцію і його кожен раз був обраний в списках опозиційної Соціал-демократичної партії. У 2018 році він перейшов до лав партії Pro Romania, очолюваної колишнім прем’єр-міністром і екссоціал-демократом Віктором Понтою.



    БЕЗРОБІТТЯ – У Румунії у вересні рівень безробіття становив 5,2%, на 0,1% нижчий ніж у серпні. Про це сьогодні оголосив Національний інститут статистики. Рівень безробіття серед чоловіків був на 1,1% вищим, ніж серед жінок. На тлі поступового відновлення діяльності, шляхом поступового послаблення обмежень, запроваджених в контексті пандемії COVID-19, кількість безробітних у вересні, зменшилася до 471 000 осіб проти 479 000 осіб у попередньому місяці. Однак кількість безробітних залишається вищи, порівняно з аналогічним місяцем попереднього року (368 000 осіб), повідомляє також Національний інститут статистики.

  • 1 вересня 2020 року

    КОРОНАВІРУС – За минулу добу в Румунії
    зафіксовано 1053
    нових випадки коронавірусної хвороби, повідомила Група стратегічної комунікації.
    Загалом від початку року на COVID-19 захворіли понад 89 тис. осіб. Теж сьогодні
    було оголошено про рекордну кількість – 60 летальних випадків, а загалом в
    країні внаслідок цієї хвороби померла 3681 людина. 522 пацієнти перебувають у
    реанімації у важкому стані. Водночас кількість хворих на COVID-19 румунів за
    кордоном сягнула 6.590, але кількість померлих залишається
    незмінною – 126 осіб. За даними веб-сайту worldometers.info, у світі було
    підтверджено понад 25,6 мільйона випадків зараження новим коронавірусом та
    зафіксовано понад 854 тис. смертей. Всесвітня організація охорони здоров’я
    закликала країни світу дотримуватися протиепідемічних обмежень. Генеральний
    директор Тедрос Гебреєс попередив, що неконтрольоване послаблення протиепідемічних
    обмежень – це справжній рецепт катастрофи. Європейське регіональне бюро ВООЗ та
    представники 53 держав-членів обговорили питання захисту дітей після початку навчального
    року. Європейські чиновники та представники ВООЗ зазначають, що пандемія
    спричинила найбільші перебої в роботі системи освіти в історії, вразивши майже
    1,6 мільярда учнів у понад 190 країнах.




    ПОСЛАБЛЕННЯ
    – У Румунії сьогодні знову відкрилися ресторани, кав’ярні, кінотеатри і театри,
    але за умови суворого дотримання протиепідемічних заходів. Рішення було
    прийнято урядом за рекомендацією Національного комітету з надзвичайних
    ситуацій. Клуби та бари залишаються закритими. Теж з 1 вересня збільшується
    максимальна дозволена кількість осіб, які можуть брати участь у приватних заходах,
    навчальних курсах, майстер-класах для дорослих, у тому числі для реалізації проєктів
    фінансування з європейських фондів. Подробиці – щойно після новин.

    ДИПЛОМАТІЯ – Глава румунської дипломатії Богдан
    Ауреску у середу та четвер здійснить офіційний візит до Ізраїлю та Палестини.
    Згідно із заявою МЗС, програма візиту до Ізраїлю включає переговори з міністром
    закордонних справ Габріелем Ашкеназі та зустрічі з президентом Реувеном
    Рівліном, прем’єр-міністром Біньяміном Нетаньягу та іншими чільними посадовцями.
    Дискусії будуть зосереджені на шляхах розвитку та поглиблення двосторонніх
    відносин, що мають стратегічний характер, з наголосом на політичній,
    економічній та безпековій сферах. Одночасно будуть обговорені події в регіоні,
    особливо ті, що стосуються Середньосхідного мирного процесу. У Палестині Богдан
    Ауреску зустрінеться з міністром закордонних справ та еміграції Ріадом Малкі та
    з прем’єр-міністром Мохаммадом Штає. Увага під час візиту буде зосереджена на
    розвитку та диверсифікації двосторонніх відносин Румунії та Палестини та шляхах
    зміцнення співпраці як конкретного внеску в інституційне будівництво та
    розвиток Палестини. «В останні місяці ми провели відкритий і глибокий діалог як
    з моїм ізраїльським колегою Габріелєм Ашкеназі, так і з палестинським колегою
    Ріадом Малкі відповідно до традиційної позиції Румунії, яка має дружні та
    довірчі відносини з обома сторонами», – заявив Богдан Ауреску у заяві.

    НАВЧАННЯ – У Румунії були оприлюднені заходи щодо організації освітнього процесу у новому
    навчальному році, спрямовані на зменшення
    ризику захворювання на вірус
    SARS-CoV-2. Є три сценарії початку навчання
    в кожній школі, залежно від приросту нових випадків реєстрації хвороби COVID-19 у державі за останні 14 днів. Міністерський
    наказ, що встановлює ці заходи, також передбачає, що учні та вчителі будуть
    носити у школах захисну маску. Документ, серед іншого, зазначає, що у разі підтвердження
    випадку коронавірусної інфекції робота в класі, в якому навчається учень
    зупиняється на 14 днів. Якщо в школі будуть три підтверджені випадки в різних
    класах, навчальний процес призупиняється на два тижні.




    МУЗИКА – У Бухаресті триває престижний міжнародний конкурс класичної музики
    ім. Джордже Енеску. У змаганні, яке через пандемію проходить переважно в режимі
    відеоконференції, беруть участь 205 молодих музикантів з 39 країн. Із них 184
    змагаються в трьох категоріях: «скрипка», «віолончель» та «фортепіано», а 21 – бере
    участь у категорії «композиція». Загальний призовий фонд конкурсу становить сто
    тисяч євро.




    ВИБОРИ – У Румунії триває виборча кампанія місцевих перегонів, намічених на
    27 вересня. Влада оголосила правила, яких кандидати та їхні команди повинні
    дотримуватися протягом цього періоду, щодо профілактики захворювання на
    COVID-19. Міністерство внутрішніх справ повідомляє, що в обов’язковому порядку мають
    носити захисну маску всі особи, які беруть участь у виборчих заходах чи зборах
    і дотримуватися дистанції не менш ніж 1 метр один від одного, в тому числі
    просто неба. Крім цього всі присутні
    мають пройти температурний скринінг та обов’язкову дезінфекцію рук. Чинні санітарно-протиепідемічні
    правила і норми мають бути вивішені на видимому ​місці. У заходах в закритих
    приміщеннях можуть брати участь щонайбільше 50 осіб, а тривалість буде обмежена
    двома годинами. У заходах та зустрічах, що проводяться просто неба можуть брати
    участь до ста осіб. 27 вересня румуни обиратимуть 41 голову повітової ради,
    близько 3200 мерів, понад 1300 членів повітових рад та 40 тисяч членів місцевих
    рад. Місцеві вибори мали пройти у червні, але були відкладені через пандемію, а
    повноваження місцевих обранців були продовжені на півроку.




    ПАРЛАМЕНТ – 1 вересня депутати і сенатори розпочали останню сесію Парламенту
    поточного скликання (2016 – 2020 роки). Попередня чергова сесія проходила в атипових
    умовах, на тлі пандемії COVID-19, причому парламентарі засідали на пленарних
    засіданнях та в комітетах переважно в режимі онлайн. Парламентарії мають
    розглянути проєкт коригування Державного бюджету Румунії на 2020 рік, вже схвалений
    урядом, а також низку законопроєктів та термінових постанов уряду щодо заходів
    у таких сферах, як охорона здоров’я, освіта та соціальний захист в контексті коронавірусної
    епідемії.




    БЕЗРОБІТТЯ – Рівень безробіття в Румунії зріс до 5,4%
    у сезонно скоригованому вимірі, тобто на 0,1 процентного пункту порівняно з попереднім
    місяцем. Про це у вівторок повідомив
    Національний інститут статистики. Орієнтовна кількість безробітних (віком від
    15 до 74 років) у липні 2020 року становила 484 тис. осіб, що на 10 тис, осіб більше
    порівняно з попереднім місяцем та на 122 тис. більш в порівнянні з аналогічним
    місяцем минулого року. Рівень безробіття серед дорослих (25-74 роки) у липні
    поточного року становив 4,3% (4,9% серед чоловіків та 3,6% серед жінок).

    ФЕСТИВАЛЬ – У столиці Румунії у четвер стартує VI-й Бухарестський міжнародний фестиваль танцювального кіно (Bucharest International Dance Film Festival). Протягом чотирьох днів пройдуть кінопокази, майстер-класи, конкурси короткометражних фільмів та конференції за участі відомих діячів кінематографу. Як повідомляють організатори тема цьогорічного фестивалю – утопія/дистопія, є своєрідним запрошенням до роздумів про сьогодення та дослідження можливого майбутнього. EMA, останній фільм чилійського режисера Пабло Ларрена, буде вперше показаний на відкритті фестивалю. Окрім 32 короткометражних фільмів з 14 країн світу, які змагатимуться у трьох розділах – міжнародному, національному та мюзикл, в рамках фестивалю також можна буде взяти участь у низці заходів, присвячених кіно-танцювальній галузі.

    ТВАРИННІСТЬ – Всесвітня організація охорони
    здоров’я тварин (OIE) оголосила Румунію державою, вільною від бруцельозу
    великої рогатої худоби, – повідомляє
    Національне управління санітарної ветеринарної та харчової безпеки (ANSVSA). Це інфекційне захворювання, яке проявляється в основному через аборти та
    порушення репродуктивної системи у великої рогатої худоби, а втрати можуть бути
    дуже великими. Це також одне з найнебезпечніших професійних захворювань для
    ветеринарів. Останній спалах захворювання був ліквідований в Румунії в 1969
    році. ANSVSA також зазначає,
    що в результаті тісної співпраці між ветеринарними службами та фермерами,
    Румунія також є офіційно вільною від ящуру, чуми великої рогатої худоби,
    бруцельозу овець та кіз. Румунія також вважається країною з незначним ризиком
    розвитку губчастої енцефалопатії великої рогатої худоби (ESB). У той же час Служба інспекції здоров’я
    рослин та тварин Міністерства сільського господарства США офіційно визнала
    статус Румунії як країни з незначним ризиком розвитку високопатогенного пташиного
    грипу та хвороби Ньюкасла.

  • Песимістичні оцінки МВФ

    Песимістичні оцінки МВФ

    Міжнародний валютний фонд переглянув у бік значного
    зниження свої оцінки про розвиток світової економіки в цьому році. Погіршення спричинено
    більш ніж очікуваним негативним впливом пандемії на економічну діяльність у
    першій половині цього року, тоді як відновлення, прогнозоване на 2021 рік, буде
    більш поступовим, ніж прогнозувалося спочатку. Зокрема,
    несприятливий вплив на домогосподарства є значним, що ставить під загрозу
    прогрес, досягнутий у зменшенні глобальної бідності з 90-х років, згідно з
    останнім звітом про світову економіку.




    Згідно з документом, якщо в
    квітні МВФ передбачав, що глобальна економіка в цьому році знизиться на 3%,
    згідно з новими прогнозами, скорочення складе 5%.
    Економіка США знизиться на 8%, а єврозона на 10,2%. Іспанія та Італія
    будуть з-поміж найбільш постраждалих. Таким чином, за оцінками,
    неплатоспроможність збільшиться на 22% в Іспанії та на 37% в Італії до 2021
    року порівняно з минулорічними рівнями. Поточний фінансовий стан компаній двох
    країн є здоровішим, ніж у період, що передував світовій фінансовій кризі 2009
    року, іспанським компаніям вдалося зменшити свій борг на 20 відсоткових пунктів
    до третього кварталу минулого року, а італійські також покращили своє
    матеріальне становище, хоча і меншою мірою.




    Що стосується Румунії, то в квітні МВФ очікував, що економіка цього року
    скоротиться на 5%, а відновиться в 2021 році, коли зростання складе 3,9%. З
    іншого боку, прогнози МВФ також показали про значне зростання рівня безробіття
    в Румунії – з 3,9% в 2019 році до 10,1% в 2020 році, а в 2021 році безробіття скоротиться
    до 6%. Ринок праці сильно постраждав у всьому світі після пандемії на тлі
    різкого спаду економічної активності.






    За даними Міжнародної організації праці, з приблизно двох мільярдів
    нелегально працюючих робітників у всьому світі майже 80% сильно постраждали. Є
    також деякі обнадійливі ознаки, повідомляє МВФ. Фіскально-фінансові заходи,
    вжиті для протидії наслідкам пандемії в деяких державах з початку кризи,
    запобігли погіршенню короткострокових втрат. Скорочення графіку роботи та
    надання допомоги працівникам через схеми тимчасового безробіття послаблювало
    зростання безробіття, тоді як фінансова підтримка, надана компаніям, та інші заходи
    перешкоджали розмноженню банкрутств. У деяких випадках дії центрального банку
    покращують ліквідність та обмежують витрати на запозичення, йдеться у звіті
    МВФ.

  • Підтримка   для працівників та роботодавців

    Підтримка для працівників та роботодавців

    Уряд у Бухаресті прийняв проект Надзвичайної Постанови, який передбачає, серед
    інших економічних заходів для працівників та роботодавців, що частину зарплати
    виплачує держава тим, хто повертається з технічного безробіття (працівників протягом технічного безробіття отримують 85% зарплати), з 1 червня. Таким чином, держава протягом трьох
    місяців понесе частину витрат на заробітну плату, відповідно, 45% від середньої
    зарплати на національному рівні. Обов’язок роботодавця – підтримувати ці робочі
    місця ще щонайменше шість місяців.




    У той же час будуть визначені сфери діяльності, які залишаються уразливими
    і після 1 червня та де технічне безробіття надалі підтримуватиметься державою.
    Міністр праці Віолета Александру наголосила, що всі компанії, які не можуть
    відновити свою діяльність, будуть надалі отримувати підтримку, доки влада не дозволяє відкриття
    діяльності. Міністр каже, що хоча деякі проблеми існували, вимоги щодо
    технічного безробіття та виплат, як правило, були добре виконані.




    Віолета Александру: Порівняно з іншими країнами-членами ЄС, про які мені
    повідомляли, я вважаю, що Румунія ефективно керувала процесом обробки заявок на
    технічне безробіття та здійснення виплат. Є різні пунктуальні речі, подекуди є
    і дисфункції, але я вважаю, що ми рухалися відносно добре і що
    результати були помічені в реальному здійсненні платежів. Ми тепер готуємо
    платежі за травень, на початку червня їх можна подати на травень, і всі готові
    здійснити платежі».




    Міністерство праці повідомило, що з моменту оголошення надзвичайного стану,
    16 березня, було припинено майже 430 000 трудових договорів. З цих договорів більшість
    припадає на обробну промисловість, роздрібну торгівлю, ремонт автомобілів та
    мотоциклів, будівництво. Ще 600 000 трудових договорів призупинено. Скажемо
    також, що згідно з даними Національного інституту статистики, рівень безробіття
    в Румунії збільшився в березні до 4,6%, з 3,9 відсотка в лютому, через вплив
    пандемії COVID-19 на економічний сектор.




    А агентство з фінансової оцінки Fitch передбачає, що безробіття в Румунії в
    цьому році подвоїться порівняно з минулим роком, і збільшиться до 8% від
    мінімального рівня 3,9% через втрату робочих місць внаслідок пандемії. Це було
    б найбільшим ростом безробіття, яке колись було зафіксовано за один рік – також
    показує аналіз рейтингового агентства.

  • Стратегія з відновлення туризму

    Стратегія з відновлення туризму


    Забезпечує 10% робочих місць у світі, майже 12% робочих місць в ЄС, і тепер для його
    відновлення потрібна скоординована міжнародна відповідь, яка оцінюється
    приблизно в 375 мільярдів євро. Йдеться про туризм – сектор, який сильно постраждав через обмеження подорожей та
    заходи соціальної ізоляції, що уряди
    змущені були запровадити у всьому світі аби зупинити розповсюдження нового
    коронавірусу. Від цього постраждали
    всі, хто працює в цій галузі, від дрібних підприємців до великих готельних
    мереж або туроператорів. У глобальному масштабі туристична галузь може
    скоротитися на 80% цього року порівняно з 2019 роком, кажуть представники World
    Travel and Tourism Council (Всесвітньої
    ради з подорожей і
    туризму).




    Для
    порівняння, під час економічної кризи 2009 року, зменшення становило 4%. Європа має дуже
    активну туристичну екосистему. Подорожі, транспорт, проживання, харчування,
    відпочинок або культура означають
    майже
    10% ВВП ЄС і є ключовим джерелом зайнятості та доходів у багатьох регіонах. 267
    мільйонів європейців – тобто 62%
    населення – здійснюють хоча б одну приватну подорож на рік, а 78% європейців проводять
    відпустку у країні походження або в іншій країні ЄС, згідно з даними Європейської Комісії. Літо – це
    вирішальний сезон для цієї галузі,
    приносячи в середньому 150 мільярдів євро доходу для європейського туристичного
    сектору та 360 мільйонів туристів.




    Ці аргументи й спричинили Брююсель перетворити туризм на пріоритетне
    питання, так що ЄК розробила набір керівних принципів та рекомендацій. Пакет Єврокомісії
    Туризм і транспорт передбачає комплексну стратегію з відновлення цього
    сектору в 2020 році і далі, спільний підхід до відновлення свободи пересування
    та зняття обмежень на внутрішніх кордонах ЄС, поступово та узгоджено. Він також
    передбачає основу для поступового відновлення транспорту, забезпечуючи при
    цьому безпеку пасажирів та персоналу, рекомендація, яка має на меті перетворити
    відпусткові ваучери на привабливу альтернативу повернення готівки.




    Підтримка
    з боку Єврокомісії для туристичних
    підприємств буде надходити з
    декількох напрямків,
    наприклад, шляхом забезпечення ліквідності зокрема для МСП, і врятування робочих місць
    за фінансовою підтримкою до
    100 млрд. євро через програму SURE. Важливою ланкою в туризмі є транспорт.
    Чітка дата нормального або поступового відновлення транспорту не може бути
    встановлена, оскільки ми не знаємо, як розвиватиметься пандемія, уточнила в інтерв’ю Радіо Румунія єврокомісар з питань транспорту, румунка Адіна
    Велян, але правила, прийняті Комісією, показують,
    за яких умов ми будемо подорожувати: «Мені часто ставлять це запитання:Коли
    ми зможемо подорожувати?
    Відповідь
    на це запитання повинні давати органи влади кожної держави-члена, які повинні
    враховувати критерії, пов’язані з епідеміологічною ситуацією у відповідній державі, при врахуванні порад колег в галузі охорони
    здоров’я. Так само, ми
    маємо домовитися щодо туристичних
    напрямків, тому що, ми не очікуємо, що у всій Європі буде однакова
    ситуація, тобто щоб відкриття кордонів або
    заходи карантину та ізоляції були би однаковими
    у всіх державах-членах. Це рішення, які повинні приймати національні органи
    влади».




    Відомо,
    що відновлення пересування відбуватиметься гнучко та узгоджено між країнами-членами, протягом декількох етапів. Так
    само, для сфери туризму були визначені чіткі умови ослаблення обмеженьу певному регіоні чи державі-члену, а саме кількість інфекцій має знижуватися і зберігатися на низькому рівні, а
    держави повинні забезпечувати доступ до системи охорони здоров’я, в тому
    числі для туристів. У Румунії туристичний
    сектор
    втратив за останні місяці близько 250 мільйонів євро, повідомив голова Федерації готельного господарства в
    Румунії Келін Іле. Ситуація туристичного сектору дуже складна. Ми були в основному швидкісним
    локомотивом і раптом врізалися в стіну. Це спричинило великі проблеми, ситуація на даний момент є драматичною,
    – зазначив Келін
    Іле, який оцінює, що цей період
    призупинення туристичного сектору обійдеться Румунії у скороченні на 5% ВВП.




    90%
    готелів в Румунії були закриті через пандемію, а 150 тисяч з тих 180 тис. працівників у галузі ГОРЕКА (готелі-ресторани-кав’ярні)
    були відправлені в технічне безробіття або звільнені, – уточнив Резван
    Паску, засновник компанії, що працює в галузі туризму. На його думку, ситуація, через яку ми зараз
    проходимо, могла б стати можливістю для відновлення румунського туризму: «Зрозуміло, поведінка туристів зміниться. Швидше за
    все, вони не віддадуть перевагу варіанту поселення у великих готелях типу
    all
    inclusive все включено в
    Туреччині, де вони б скупчилися великим числом на сніданок, а оберуть інші
    варіанти для проведення відпусток. На мій погляд, у наступний період поїздки на
    автомобілі повернуться до тренду, а також відпустки на свіжому повітрі, тобто поведінка
    людей якось зміниться. Це також може бути можливістю для просування Румунії як
    іншого роду туристичне призначення, місце, яке пропонує варіанти для проведення
    відпусток. Я думаю, що упродовж 2-3 років
    це має бути стратегією Румунії».




    Результати
    останніх досліджень показують, що люди цього року відмовляться від відпочинку
    за кордоном і віддадуть перевагу місцевому туризму.