Radio România Internațional

Tag: брекзит

  • 25 листопада 2018 року

    БРЕКЗИТ – Лідери країн-членів Європейського Союзу у неділю схвалили Угоду про вихід Великобританії з
    європейської спільноти і прийняли заяву, в якій викладаються принципи відносин з Великою Британією після БРЕКЗИТу. Лідери 27 держав-членів у
    Брюсселі також висловилися за «тісні стосунки з Лондоном» після БРЕКЗИТу. Угода визначає юридичні умови виходу
    Великобританії з ЄС, який станеться 29 березня 2019 року. Політична декларація,
    яка супроводжує угоду, підкреслює спільні цілі Лондона і Брюсселя. Румунію на Брюссельському
    саміті представив Президент Клаус Йоханніс. Напередодні схвалення Угоди про БРЕКЗИТ
    він заявив, що цей документ є сприятливим для Румунії, а права румунів, які
    проживають у Великій Британії відмінно захищені.




    ОСВЯЧЕННЯ СОБОРУ
    – Вселенський Патріарх Константинопольський Варфоломій і Патріарх Румунської
    Православної Церкви Даниїл сьогодні звершили чин великого освячення Собору
    Спасіння Нації в Бухаресті. В освяченні собору взяли участь десятки тисяч
    румунів з усієї країни. Ідея будівництва представницького для румунської нації
    Собору виникла щойно після здобуття незалежності держави, після війни 1877-1878
    років, коли стало очевидно, що жоден храм у Бухаресті не був достатньо містким,
    щоб прийняти всіх віруючих. Румунія відзначає 1 грудня 100-річчя Великого
    возз’єднання всіх румунських історичних провінцій в єдину національну державу -
    Королівство Румунія.




    АВТО – За даними
    Євростату у 2017 році тільки 7% населення ЄС не могло дозволити собі автомобіль,
    проте в Румунії цей відсоток був більш ніж учетверо більшим. Крім Румунії,
    серед країн-членів ЄС не можуть дозволити собі купити автомобіль ще більше
    20% громадян Болгарії та Угорщини. З іншого боку, список країн ЄС з
    найменшим відсотком громадян, для яких автомобіль недоступна розкіш очолюють Кіпр і
    Мальта, де тільки 1,7% від загальної чисельності населення не мають автомобіля.
    Що стосується Румунії, то частка населення, яка не дозволила собі машину скоротилася з 32,9% в 2016 році до 29,8% в
    2017 році. За даними Дирекції з питань видачі посвідчень водія та реєстрації
    транспортних засобів автомобільна транспортна система Румунії перевищує 7,6 млн транспортних засобів, що на 9% більше, ніж у
    попередньому році. Із них у Бухаресті було зареєстровано більше 1,3 млн. транспортних
    засобів.


    МУЗИКА – У Бухаресті
    сьогодні завершується Міжнародний фестиваль радіооркестрів «РадіРо», який
    проводить Румунське радіо, концертом Національного симфонічного оркестру Ірландського
    радіо, який виконає твори Петра Чайковського. У суботу на головній сцені
    фестивалю виступив Оркестр італійської Швейцарії – Лугано. Програма єдиного в
    світі фестивалю радіооркестрів, який в цьому році відбувається вчетверте,
    включає 8 концертів симфонічної музики і, вперше на цьому фестивалі, 4 концерти
    джазової музики. Четвертий Міжнародний
    фестиваль радіооркестрів «РадіРо» зібрав більше 9000 глядачів. Усі концерти Румунське радіо транслювало наживо,
    а також були відзняті та будуть показані пізніше по національному телебаченню і
    транслюватимуться радіостанціями членами Європейської мовної спілки.


    ГАНДБОЛ – Жіноча
    збірна Румунії з гандболу стала переможцем 50-го Міжнародного
    турніру «Карпати Трофі», який пройшов у Бухаресті. У фіналі змагання у суботу
    перша гандбольна команда Румунії обіграла команду Румунії Б з рахунком 33:24. Чинний
    олімпійський чемпіон, збірна Росії, завоювала бронзу. У матчі за третє місце
    росіянки перемогли команду Сербії з рахунком 33:32. Турнір «Карпати Трофі» став
    останньою перевіркою для румунської жіночої збірної перед чемпіонатом Європи у
    Франції в грудні, де румунки гратимуть у групі з Чехією, Німеччиною та Норвегією.
    Жіноча збірна Румунії посіла 5-е місця на чемпіонаті Європи у 2016 році, а
    найкращим досягненням румунської команди є бронзові медалі на континентальні першості 2010 року.

  • 24 листопада 2018 року

    ЦЕРКВА – Вселенський Патріарх Константинопольський Варфоломій і Патріарх Румунської Православної Церкви Даниїл у суботу були прийняті Президентом Румунії Клаусом Йоханнісом. Патріарх
    Варфоломій перебуває з 4-денним візитом у Румунії для участі у чині освячення Собору Спасіння Нації в
    Бухаресті. Президент Йоханніс підкреслив, що для румунських православних віруючих як в
    країні, такі за її межами ця подія є святом з особливим історичним та символічним навантаженням. Румунія відзначає 1 грудня 100-річчя Великого возз’єднання всіх
    румунських історичних провінцій в єдину національну державу – Королівство
    Румунія.







    БРЕКЗИТ – Прем’єр-міністр Великої Британії Тереза ​​Мей сьогодні відбуде до Брюсселя
    для обговорення останніх деталей перед вирішальним засіданням лідерів країн ЄС
    на тему БРЕКЗИТу, наміченим на неділю, – повідомляє агентство Франс-Пресс. Пані
    Мей проведе переговори з президентом Європейської комісії Жан-Клодом Юнкером і головою
    Європейської ради Дональдом Туском. Французьке агентство нагадує, що
    прем’єр-міністр Іспанії Педро Санчес пригрозив накласти вето на угоду, якщо до її
    тексту не будуть внесені зміни щодо статусу Гібралтару, що перебуває під
    британським управлінням, але на який має претензії Іспанія. Вимоги офіційного Мадрида
    є останньою перешкодою на шляху до одностайного схвалення угоди європейськими
    лідерами, після того як учасникам переговорів вдалося узгодити умови виходу
    Великої Британії з ЄС. Брюссель і Лондон зуміли домовитися про «політичну
    декларацію», яка забезпечує основу для подальших відносин між сторонами, особливо
    в сфері торгівлі. Президент Клаус Йоханніс представлятиме Румунію у неділю на засіданні
    Європейської ради в Брюсселі, метою якої є схвалення угоди про вихід Великої
    Британії з Європейського Союзу. У листі до Генеральної Асамблеї Європейського
    центру з робочих питань, президент напитав, що вперше від вступу до Євросоюзу в
    2007 році Румунія, під час головування у Раді ЄС, управлятиме великими проблемами, що стоять перед співтовариством, такими як БРЕКЗИТ, переговори довкола Багаторічних
    фінансових рамок ЄС після 2020 року та міграція.




    МУЗИКА – У
    Бухаресті триває Міжнародний фестиваль радіооркестрів «РадіРо», який проводить
    Румунське радіо. Сьогодні на головній сцені фестивалю виступає Оркестр
    італійської Швейцарії – Лугано. У п’ятницю шанувальники класичної музики були
    запрошені на концерт Філармонічного оркестру Бі-Бі-Сі. Програма єдиного в світі фестивалю радіооркестрів, який в цьому році
    відбувається вчетверте, включає 8 концертів симфонічної музики і, вперше на
    цьому фестивалі, 4 концерти джазової музики. Усі концерти транслюються
    Румунським радіо наживо, а також записані та будуть показані пізніше по
    національному телебаченню і транслюватимуться радіостанціями членами
    Європейської мовної спілки.


    БЕЗРОБІТТЯ – У
    Румунії рівень безробіття станом на кінець жовтня склав 3,33%. Таким чином цей показник трохи зменшився порівняно з попереднім місяцем та є меншим ніж зареєстрований наприкінці аналогічного місяця минулого року. За даними
    Національного агентства з працевлаштування у жовтні кількість безробітних
    становила близько 290 тис осіб. Більшість із них не отримують допомоги по
    безробіттю і зосереджені переважно в сільській місцевості. За віковою групою
    найбільшу частку безробітних складають
    румуни віком від 40-49 років, а за рівнем освіти – ті, хто не закінчив школу або
    з низьким рівнем освіти.



  • Схвалена Угода про Брекзит

    Схвалена Угода про Брекзит

    Міністри з європейських справ країн-членів Європейського Союзу, які зібрались в понеділок у Брюсселі, дали зелене світло проекту угоди, яка визначає умови виходу Великої Британії з ЄС, наприкінці березня 2019 року. Багато міністрів наголосили, що цей документ має бути ратифікований обома сторонами і не може бути предметом переговорів. Головний переговірник ЄС щодо Брекзиту Мішель Барньє вважає, що проект угоди, узгоджений з Лондоном, є коректним і збалансованим у контексті розбіжностей між державами-членами та Великою Британією щодо можливого продовження перехідного періоду, який повинен завершиться наприкінці 2020 року. Присутній на засіданні в Брюсселі румунський міністр з європейських справ Джордже Чамба привітав особливі зусилля головного переговірника ЄС та його команди для досягнення збалансованої та справедливої угоди для обох сторін

    Румунський офіційний представник ствердив, що Угода про вихід є найефективнішим інструментом для обмеження негативних наслідків Брекзиту, підкреслюючи важливість забезпечення правової визначеності для громадян та бізнес середовища та вказуючи на те, що узгоджена угода гарантує захист прав усіх європейських громадян, які живуть у Великобританії, відповідно всіх британських громадянам, що оселяться в ЄС до 31 грудня 2020 року. Міністр нагадав, що Великобританія залишається важливим партнером ЄС та Румунії, особливо з точки зору співробітництва в галузі безпеки, оборони та зовнішньої політики. Документ про Брекзит складається з 585 сторінок, з більш ніж 400 розділів та трьох протоколів. Угода охоплює всі елементи впорядкованого виходу Сполученого Королівства.

    Минулого тижня прем’єр-міністр Великобританії Тереза Мей отримала підтримку Уряду щодо угоди про вихід з Союзу, після більш ніж двох років, відколи британці висловились на референдумі про Брекзит. Є розбіжності щодо дати можливого перехідного періоду, і ця проблема повинна бути вирішена до спеціального саміту європейських лідерів, запланованого в неділю. Також тоді буде завершено окремий документ про майбутні відносини з Великобританією. У понеділок, Тереза Мей знову сказала, що вона прагне забезпечити схвалення парламентом проекту угоди про вихід з ЄС своєї країни. Завдання пані Мей не просте: вона стикається з сильною опозицією британської політичної сцени, в тому числі зі спробою відправити її у відставку.

  • 15 листопада 2018 року

    СТРАЙК – Переговори між профспілками працівників столичного метрополітену та керівництвом компанії продовжаться
    в наступні дні після двогодинного попереджувального страйку сьогодні вранці. Сторони спробують домовитися аби уникнути загального
    страйку, оголошеного співробітниками компанії Metrorex на понеділок, 19 листопада. Працівники вимагають
    підвищення зарплат на 42%, а керівництво компанії готове надати лише 18%-ве підвищення. За словами міністра транспорту Лучіана Шови, заробітна
    платня працівників компанії Metrorex зросла щороку протягом останніх чотирьох років, а останнє
    підвищення склало 21% у 2017 році. 700.000 людей щоденно користуються метро у Бухаресті.




    ГОЛОВУВАННЯ В ЄС – Румунія готова взяти на себе обов’язки
    і успішно здійснити головування в Ради ЄС на початку наступного року, – знову запевнила
    прем’єр-міністр Віоріка Денчіле. Програма дій була завершена, були створені
    робочі механізми та встановлені способи дій. Ми здатні продемонструвати нашим
    європейським партнерам, що Румунія є відповідальним та врівноваженим членом ЄС,
    сповненим рішучості зробити свій внесок у будівництво майбутнього співтовариства,
    незалежно від чисто політичних підходів у певний момент, – додала прем’єр-міністр.
    Результати вчорашнього голосування в Європарламенті є таким моментом і я
    запевняю вас, що це не зможе відхилити нас від наших цілей, – сказала глава
    уряду. Віоріка Денчіле зазначила, що розчарована висновками світу, складеного в
    рамках Механізму співробітництва і контролю (МСК) у сфері правосуддя, враховуючи те,
    що Румунія довела, що є лояльним та чесним партнером ЄС. Нагадаємо, що у
    резолюції Європарламенту та доповіді МСК міститься гостра критика на адресу румунської
    влади через суперечливу реформу правосуддя, ініційованою керівними
    Соціал-демократичною партією та Альянсом лібералів і демократів.




    БРЕКЗИТ – Кілька міністрів та державних секретарів британського
    уряду, в тому числі міністр з питань «БРЕКЗИТу» Домінік Рааб сьогодні подали у
    відставку, на знак протесту проти умов узгодженої прем’єр-міністром Терезою Мей
    угоди з ЄС про вихід Великої Британії з
    європейського співтовариства. Терезі Мей у середу вдалося отримати згоду
    міністрів щодо проекту угоди, однак, за даними британських ЗМІ у кабінеті міністрів
    є багато розбіжностей з цього приводу. Прем’єр-міністру також доведеться
    переконати членів парламенту, які також мають різні погляди, схвалити цю угоду.
    Згідно з повідомленнями новинних агентств, угода про вихід Великобританії з
    Європейського Союзу буде підписана в Брюсселі на спеціальному саміті, який президент
    ЄС Дональд Туск має скликати 25 листопада.




    ЗАЯВА МЗС – Міністерство закордонних справ Румунії вітає
    узгодження представниками Брюсселя і Лондона остаточного тексту угоди про вихід
    Великобританії з ЄС. Ця угода знаменує собою важливий момент в переговорному
    процесі і прокладає шлях до визначення майбутнього відносин якомога тісніших і
    міцніших між ЄС та Лондоном, що є стратегічною метою Румунії, з огляду на стратегічне
    партнерство, тісну співпрацю в сфері безпеки, збереження яких має важливе
    значення в контексті подій в східному сусідстві, де Румунія і Великобританія мають
    спільні цілі, – йдеться в поширеній сьогодні заяві. Угода про Брекзит гарантує
    захист всіх громадян Румунії, які будуть у Великобританії до 31 грудня 2020 року.
    Вони матимуть право надалі працювати, жити і вчитися у Великобританії на базі спеціального
    статусу, – зазначає МЗС.

  • Головний переговірник ЄС з питань Брекзиту в Бухаресті

    Головний переговірник ЄС з питань Брекзиту в Бухаресті








    Головний переговірник Європейського
    Союзу з питань Брекзиту
    Мішель Барньє зустрівся в Бухаресті з румунськими політичними лідерами. В ході
    зустрічей було проаналізовано
    поточний стан переговорів Союзу із Лондоном, а також наступні кроки у процесі виходу британців з ЄС. Присутність Мішеля Барньє в столиці Румунії зовсім не випадкова! Починаючи з 1 січня Румунія перейме
    головування у Раді Європейського Союзу, порядок денний цього шестимісячного терміну буде
    домінований цим делікатним процесом, що має завершитися у першій половині наступного року.




    Фактично
    сам Мішель Барньє підкреслив, що Румунія, як держава, яка головуватиме в Раді,
    матиме важливу роль у забезпеченні необхідної інституційної структури, яка б сприяла
    організованому виходу Сполученого Королівства та в розгортанні переговорів про
    його майбутні відносини з ЄС. Особливо важливо зберегти єдність тих 27
    держав-членів Союзу в переговорах щодо Брекзит-у, такий підхід будучи важливою
    передумовою ефективного управління цілим процесом, – сказав Президент Румунії
    Клаус Йоханніс на зустрічі з головним переговірником Мішелем Барньє.




    На його думку, цілісність єдиного
    ринку ЄС та неподільність тих чотирьох свобод є основними опорами європейського проекту. Водночас, важливо регулювати фінансову
    звітність! І нарешті,
    але не менш важливо: оскільки румуни є другою етнічною
    громадою у Великобританії, після поляків, влада в Бухаресті ставить громадянина у центрі своїх цілей і тому рішуче підтримує
    важливість амбітної регуляторної бази у галузі пересування людей, дотримуючись принципів взаємності
    та недискримінації.




    За словами прем’єр-міністра Віоріки Денчіле та міністра закордонних справ
    Теодора Мелешкану,
    Бухарест буде уважно стежити за тим, як виконуються положення угоди про вихід Великобританії
    з ЄС, так щоб усі румунські громадяни, які проживають у Великобританії,
    могли продовжувати жити, працювати та навчатися у тих самих умовах як і раніше. За
    даними Національного статистичного офісу, а також інших відповідних установ, в Об’єднаному
    Королівстві Великобританії та Північної Ірландії проживають 328 тисяч румунів.




    Вони проживають по всій території Великобританії, з
    більшою концентрацією у Лондоні та міських районах Бірмінгема, Манчестера та Ліверпула, Единбурга, Глазго, Лідсі та Белфасті. Понад 2.000 румунських лікарів працюють у
    Великобританії, до них приєднуються численні фінансові та банківські фахівці, митці, архітектори, професори, фахівці з
    інформаційних технологій та дослідники. А в британських університетах участься близько 10.000 румунських студентів.

  • 28 серпня 2018 року

    ДИПЛОМАТІЯ -
    Президент Клаус Йоханніс сьогодні у
    Бухаресті провів зустріч з керівниками дипломатичних місій і генеральними консулами
    Румунії в рамках щорічної наради румунської дипломатії. Президент зазначив, що
    Румунія має продемонструвати ефективне головування в Раді ЄС у першій половині
    2019 року. Він нагадав, що Румунія повинна буде справитися з кількома
    непростими завданнями, наводячи приклад майбутніх багаторічних фінансових рамок
    ЄС та переговорів довкола виходу Великої Британії з Євросоюзу. З іншого боку,
    президент сказав, що стабільність і довіра до Румунії у закордонній політиці припускають
    також збереження та захист верховенства права, незалежності судової системи та продовження
    боротьби з корупцією, на тому ж рівні, що і раніше. На зустрічі з членами румунського
    дипломатичного корпусу були також обговорені такі питання як: стратегічні відносини,
    регіональне співробітництво, Східне сусідство, ООН та економічна дипломатія. Нарада,
    яка в цьому році проходить під гаслом «Дипломатія – опора Сторічної Румунії»
    завершиться у середу.


    КОРУПЦІЯ – Уряд
    США не коментує думки або висновки фізичних осіб, громадян США, – заявив
    сьогодні прес-секретар Посольства США в Румунії Дональд Керолл. У заяві для
    агентства Аджерпрес, він підкреслив, що до недавнього часу Румунія досягла
    значний прогрес в боротьбі з корупцією і в створенні засад для ефективного
    функціонування правової держави. Відповідні заяви були зроблені після того, як Рудольф
    Джуліані, адвокат Дональда Трампа, колишній федеральний прокурор і екс-мер
    Нью-Йорка, надіслав листа президентові Клаусу Йоханнісу та іншим румунським
    чільним посадовцям, в якому рекомендує перевірити протоколи про співпрацю між
    Генеральною прокуратурою та Румунською службою інформації та закликає зупинити
    те, що він називає тиском на суддів. Раніше Генеральна Прокуратура повідомила
    про укладення в грудні 2016 року двох протоколів про співпрацю з румунською
    секретною службою, що діяли тільки три місяці. Один мав відкритий характер і
    стосувався доступу до технічних систем Національного центру перехоплення
    комунікації, а другий, з грифом «таємно», стосувався співробітництва в
    розслідуванні злочинів проти національної безпеки, тероризму та правопорушень, скоєних
    військовослужбовцями Румунської служби інформації. На тлі скандалу довкола протоколів,
    міністр юстиції Тудорел Тоадер повідомив про намір почати процедуру оцінки
    управлінської діяльності Генерального прокурора Августіна Лазера. У вівторок міністр
    юстиції Тудорел Тоадер заявив, що прийняв рішення про оцінку роботи
    генпрокурора не виключно на підставі нещодавніх обставин, проте додав, що
    протоколи між РСІ та органами правосуддя є «неприродними» у правовій державі.




    АЧС – На
    найбільшій свинофермі в Румунії і другій за величиною в Європі, що знаходиться
    в повіті Бреїла на південному сході країни, сьогодні почали забій приблизно 140
    тис. голів худоби через спалах африканської чуми свиней. Раніше через хворобу на
    іншій профільній фермі піддали евтаназії 35 тис. голів свиней. Міністр
    сільського господарства Петре Дайя сьогодні заявив, що всі фермери, які зазнали
    збитків від АЧС отримають грошову
    компенсацію після набуття чинності поправок до держбюджету. Він сказав, що
    Румунія отримає кошти на боротьбу з чумою свиней і від Єврокомісією. Міністр
    Дайя додав, що звернувся по підтримку експертів з європейських країн, які вже
    стикалися з подібними ситуаціями. До тепер більш ніж 700 спалахів вірусу було
    виявлено компетентними ветеринарними службами у чверті повітах Румунії,
    переважно на південному сході та північному заході країни. За попередніми
    оцінками влади в Румунії буде забито приблизно 300 тис. голів свиней.




    СЛУЖБА 112 – Румунська
    система екстреної допомоги населенню за єдиним телефонним номером «112» буде
    модернізована за рахунок безвідплатної фінансової допомоги ЄС. Міністр
    європейських фондів Румунії Рована Плумб та голова Спеціальної служби
    телекомунікацій Йонел-Сорінел Васіліка у вівторок підписали договір про
    фінансування на суму 47,6 млн. євро. Проект має 36-місячний термін реалізації
    та припускає модернізацію електронної техніки та програмного забезпечення для
    скорочення часу реагування на надзвичайні ситуації та ліквідації їх наслідків. Фахівці
    Спеціальної служби телекомунікацій підвищать точність локалізації, полегшують доступ
    до системи людей з обмеженими можливостями, а час очікування зменшиться на 5
    секунд, до 54 секунд. Рована Плумб заявила, що протягом 13 років роботи до Єдиної
    служби екстреної допомоги «112» надійшло понад 64 мільйони реальних дзвінків.




    БРЕКЗИТ – Брекзит не вплине
    негативно на відносини між Лондоном і Бухарестом та на життя румунів, які
    працюють у Великобританії, – заявив новий посол Великої Британії Ендрю Нобл. На
    своїй першій прес-конференції в Бухаресті він заявив, що зараз сторони працюють
    над новим стратегічним партнерством між Великобританією та Румунією, яке сприятиме
    вирішенню поточних проблем. Британський дипломат повернувся до Румунії після майже
    30 річної перерви. Протягом 1983-1986 років Ендрю Нобл виконував обов’язки
    секретаря Посольства Великої Британії в Бухаресті.



  • 23 березня 2018 року

    БРЕКЗИТ
    – Переговори на європейському рівні щодо БРЕКЗИТ-у рухаються в доброму для Румунії напрямку, – заявив у п’ятницю в Брюсселі,
    Президент Клаус Йоханніс по завершенню засідання Європейської ради. Президент
    зазначив, що на даний момент, переговори привели до домовленості, згідно з якою
    права надаються як громадянам ЄС, які вже живуть на території Великобританії, а
    також тим, хто прибуде до Великобританії до закінчення перехідного періоду.
    Задовільним для Бухареста є й погоджена фінансова угода, – сказав Президент
    Румунії. Ці заяви він зробив після обговорення європейськими лідерами угоди між
    Європейською Комісією та офіційним Лондоном про загальні принципи протягом
    перехідного періоду після БРЕКЗИТ-у, тобто з березня 2019 року по грудень 2020
    року. Так само були розглянуті: недавнє рішення США про обкладення митом
    імпорту сталі та алюмінію, відносини ЄС з Туреччиною та стосунки між
    Великобританією і Росією, на тлі скандалу довкола отруєння колишнього
    розвідника РФ Сергія Скрипаля.




    КОРУПЦІЯ
    – Клаус Йоханніс сьогодні заявив, що
    мав розмову з Президентом Європейської комісії Жаном-Клодом Юнкером про лист
    від румунського прем’єр-міністра Віоріки Денчіле щодо справ корупції на
    високому рівні. Президент сказав, що він попросив Юнкера серйозно
    поставитися до цього листа з огляду на великий інтерес румунської громадськості
    до цього питання. У листі, направленому в середу офіційному Брюсселю, Віоріка
    Денчіле просить пояснень у зв’язку з
    оприлюдненим румунськими ЗМІ документом Єврокомісії від жовтня 2012 року з
    вимогою до Міністерства юстиції Румунії надати інформацію про стан
    розслідування у справах низки відомих політиків і бізнесменів. Прем’єр-міністр
    заявила, що Міністерство юстиції підтвердило, що протягом 2012-2018 років від
    ЄК надходили й інші подібні запити. Така інформація виходить за рамки Механізму
    співробітництва та контролю, – сказала Віоріка Денчіле. Нагадаємо, що в рамках
    зазначеного Механізму Єврокомісія здійснює моніторинг румунського правосуддя
    після вступу країни до ЄС у 2007 році.

    ТЕРОРИЗМ – Уряд Румунії рішуче засудив теракт, що стався у п’ятницю на півдні Франції та підтримує Францією
    та інші країни в боротьбі з тероризмом та радикалізацією. Уряд також висловлює своє співчуття та солідарність з
    французьким народом та сім’ями постраждалих.Нагадаємо, що
    три особи загинули і ще кілька отримали поранення у результаті захоплення
    заручників у супермаркеті французького міста Треб чоловіком, який оголосив про
    свою приналежність до терористичного угруповання Ісламська держава. Врешті
    решт поліція застрелила нападника. Французький президент також окремо відзначив
    сміливість жандарма, який обміняв себе на заручників у супермаркеті. Президент
    Еммануель Макрон заявив, що правоохоронці відреагували дуже швидко і координовано
    та окремо відзначив сміливість жандарма, який обміняв себе на заручників у
    супермаркеті.




    ГОЛОВУВАННЯ
    В ЄС     – Прем’єрка Румунії Віоріка Денчіле у п’ятницю очолила нове засідання
    Міжвідомчого комітету з підготовки до Румунського головування в Раді ЄС
    упродовж першої половини 2019 року. Згідно з поширеною заявою, був
    схвалений як графік проведення неофіційних зустрічей, які відбудуться під час
    головування Румунії в Раді ЄС, так порядок проведення заходів, що
    передуватимуть перейняттю головування. З цієї нагоди прем’єр-міністр закликала причетні міністерства серйозно ставитися до всіх питань,
    які можуть сприяти успішному виконанню всіх завдань, зважаючи на складність
    контексту, в якому Румунія головуватиме в Раді ЄС – БРЕКЗИТ, прийняття
    багаторічного фінансового рамкового плану та вибори до Європейського
    парламенту, – зазначається в заяві.




    ВИБУХ
    НА ХІМЗАВОДІ     – П’ятеро з шести осіб, які загинули унаслідок вибуху на хімічному
    заводі на півночі Чеської Республіки є громадянами Румунії. Про це сьогодні
    повідомило румунське зовнішньополітичне відомство. Причини вибуху наразі
    з’ясовують слідчі, які працюють на місці події, однак серед версій вибуху
    розглядається зокрема і порушення правил і норм техніки безпеки. Спеціальна
    консульська команда Посольства Румунії в Празі відвідала лікарні, в яких були
    госпіталізовані постраждалі, щоб перевірити чи серед них є й інші громадяни
    Румунії. МЗС висловлює щире співчуття сім’ям загиблих і повідомляє, що Посольство Румунії в
    Чехії уважно стежить за розвитком подій
    і готове надати всю необхідну консульську допомогу, в тому числі для
    репатріації тіл загиблих румунів.


    ДОМОВЛЕНІСТЬ – Румунська влада та голландська компанія Damen
    домовились про перехід від нинішнього власника, південнокорейської групи Daewoo, суднобудівної верфі «Мангалія», однієї з найбільших у Чорноморському
    регіоні. За даними уряду найближчим часом буде створено спільну компанію, в
    якій Міністерство економіки стане мажоритарним акціонером. Таким чином уперше вперше
    за весь посткомуністичний період, Румунська держава відновить контроль над раніше
    приватизованим стратегічним промисловим об’єктом. Damen є
    найбільшим кораблебудівником в Нідерландах і зможе принести нові замовлення для
    верфі в Мангалії, яка зараз перебуває у складній ситуації після того, як Daewooв 2016 році вирішила продати свої акції в рамках процесу
    реструктуризації своїх міжнародних операцій.




    НЕГОДА – Снігопад та заметіль створили
    чимало проблем для транспорту в південній частині Румунії, де було оголошено жовтий
    та помаранчевий коди небезпеки. Деякі ділянки автострад та автотрас
    національного значення були закриті, на залізниці зафіксовані численні
    скасування та затримки поїздів, снігопад спричинив значні проблеми в
    аеропортах. У Бухаресті та окремих повітах у п’ятницю не працювали школи та дитячі
    садки. Синоптики оголосили, що середньодобова температура повітря в ці дні буде
    до 10 градусів нижче норми. Максимальна температура повітря в Румунії в п’ятницю становила -4 – +6 градусів за
    Цельсієм. У Бухаресті опівдні стовпчики
    термометрів піднялися до -1 градуса.



  • Попередня угода про перехідний період після брекзит

    Попередня угода про перехідний період після брекзит

    Переговорник Великої Британії по Брекзиту Девід Девіс та ЄС Мішель Барньє вчора оголосили, що домовилися про загальні принципи перехідного періоду після Брекзиту в період з березня 2019 року по грудень 2020 року. Ці принципи будуть представляти основу майбутнього партнерства ЄС з Великобританією. Сторони досягли принципової згоди щодо прав приблизно 4,5 мільйонів європейських громадян, які проживають у Великобританії та 1,2 мільйона британців в ЄС. У перехідний період Великобританія зможе вести переговори та підписувати документи з Союзом у галузі торгівлі.

    Угода також включає фінансове порозуміння, права громадян та перехідний період, а також тимчасовий компроміс щодо проблеми кордону в Ірландії після Брекзиту. Перехідний період, який вимагає Велика Британія, стане дуже корисним періодом для того, щоб британська адміністрація та бізнес підготувалися, заявив Мішель Барньє. Наприкінці цього тижня текст буде обговорено главами держав та урядів на засіданні Європейської Ради. З іншого боку, координатор Європейського Парламенту щодо Брекзиту Гі Верхофстадт зазначив, що установа взяла до уваги політичну угоду про перехідний період після Брекзит, але залишає за собою право моніторити її.

    Європарламент підтвердив, що, відповідно до процедур, він той, хто буде вирішувати, якщо обговорена остаточна угода про вихід є прийнятною чи ні. У свою чергу, уряд у Лондоні каже, що угода про перехідний період з Союзом забезпечить більшу впевненість компаніям та громадянам. Повідомлення про загальні принципи протягом перехідного періоду після брекзит було зроблено після того, як, тільки на один день раніше, британський парламентський Комітет, який спостерігає за переговорами по брекзит оцінив в доповіді, що вихід з ЄС може бути запізнено з огляду на слабкий прогрес у переговорах між Лондоном та Брюсселем.

    Великобританія вийде з ЄС 29 березня 2019 року, через два роки після початку виходу відповідно до статті 50 Лісабонського договору, і майже три роки після голосування на користь брекзиту на референдумі в червні 2016 року, Переговори повинні завершитись до жовтня 2018 року, щоб дозволити ратифікувати угоду Європейським та Лондонським Парламентами.

  • Європа після Брекзиту

    Європа після Брекзиту

    Єдина мирна, процвітаюча Європа – це ідеал, який задумали батьки-засновники Європейського Союзу. Економічна криза наприкінці останнього десятиріччя, економічні різниці між державами-членами, нещодавня криза з біженцями та проблема безпеки поступово підсилили євроскептицизм. Куди прямує Європейський Союз, якою буде його траєкторія, – це запитання, чия відповідь стоїть у рішеннях, прийнятих лідерами цієї установи. В останній період, згуртованість ЄС стоїть під знаком запитання, після того, як британці проголосували, в ході референдуму 2016 року, за вихід із Союзу, що здавалося немислимим якийсь час тому, створює прецедент для інших незадоволених. Минулого тижня Палата громад Парламенту Великобританії прийняла з 324 голосами за та 295 проти закон Про вихід Великобританії з ЄС.

    Нормативний акт направлений до Палати Лордів готує країну до історичного моменту, зазначив міністр з питань Брекзиту Девід Девіс. Брекзит має відбутися 29 березня 2019 року. «Покидаємо Європейський Союз, а не Європу, заявила прем’єр-міністр Великобританії Тереза Мей, в інтерв’ю, опублікованому в суботу в німецькій газеті Bild. Вона ствердила, що зміна рішення щодо Брекзиту не є варіантом, відкидаючи, таким чином, пропозицію з боку лідерів Європейського Союзу, щоб Сполучене Королівство залишилося в спільнотному блоці. Пані Мей підкреслила, однак, що Великобританія зберігає свою прихильність щодо захисту і безпеки Європи і що Лондон не бажає скасувати свої зв’язки з Брюсселем.

    Спеціальна угода між Великобританією і Європейським Союзом, так як цього хоче британський уряд, є можливою після Брекзиту, заявив, у свою чергу, президент Франції Еммануель Макрон в інтерв’ю BBC. Він уточнив, однак, що цей конкретний шлях повинен бути сумісним із збереженням єдиного ринку та колективних інтересів. Готуючись ніби-то до періоду пост-брекзиту, лідери найпотужніших держав ЄС, президент Франції Еммануель Макрон та канцлер Німеччини Ангела Меркель підтвердили, в неділю, їх рішучість поглиблювати подальшу співпрацю між Парижем та Берліном.

    На минулому тижні, за два дні до вирішального голосування щодо створення урядової коаліції між консерваторами та соціал-демократами в Німеччині, Еммануел Макрон заявив, що Франції потрібна Німеччина для реформування Європи. У свою чергу канцлер Німеччини Ангела Меркель наголосила, в Парижі, на тому, що урядова стабільність є незамінною для розвитку європейської будови. Після голосування в неділю, німецькі соціалісти вирішили почати переговори щодо продовження Великої коаліції поряд з консерваторами.

  • Новий крок у переговорах по Брекзит

    Новий крок у переговорах по Брекзит

    Зібравшись минулого тижня в Брюсселі, європейські лідери погодились перейти до другого етапу переговорів по Brexit, коли будуть проаналізовані відносини між Великобританією та Європейським Союзом після того, як британці вийдуть з спільнотного блоку у березні 2019 року. Лондон досяг значного прогресу в роз’ясненні трьох основних аспектів по Brexit, вважають лідери 27 країн-членів ЄС. Йдеться про кошти розлучення між Великобританією та ЄС, кордон між Республікою Ірландія та британською провінцією Північна Ірландія, відповідно права європейських громадян у Великобританії пост-Брекзит,

    З точки зору Румунії, досягнуті дотепер результати повністю відображають цілі намічені в ході переговорів, повідомляє прес-реліз Адміністрації Президента. Таким чином, стосовно громадян Румунії, що проживають у Великобританії та членів їхніх сімей, вони скористаються усіма правами, вже набутими та охопленими європейським правом після виходу Великобританії з ЄС. Буде збережена передача всіх видів соціального забезпечення, включаючи сімейні пільги та допомогу на дітей та визнані професійні кваліфікації, отримані до і в процесі виходу з ЄС.

    Було також узгоджено принципи щодо возз’єднання сім’ї, а майбутні члени сім’ї, тобто діти громадян, охоплених угодою про вихід отримають однакові права. Також були прийняті керівні принципи, які стануть основою для нового переговорного мандату на перехідний період, а також щодо майбутніх відносин. Згідно прес-релізу, прийняті напрямки висвітлюють такі аспекти, як необхідність остаточного оформлення всіх елементів першого етапу переговорів та консолідація отриманих результатів, через редагування угоди про вихід, обумовлення переговорів на другому етапі повним дотриманням всіх взятих на першому етапі зобов’язань та намір мати тісне партнерство з Великобританією у сферах спільного інтересу, таких як безпека, оборона та зовнішня політика.

    У контексті прийняття керівних принципів президент Клаус Йоганніс, який представляв Румунію на Брюссельській раді, наголосив на зацікавленості Бухареста, щоб у рамках майбутніх відносин було визначено тісне партнерство з Великою Британією з питань, що становлять спільний інтерес, включаючи безпеку, оборону, зовнішні зв’язки та боротьбу з тероризмом.

  • Пріоритети Бухареста

    Пріоритети Бухареста

    На Румунію чекає низка ювілеїв та мандатів з підвищеною відповідальністю на європейському та міжнародному рівнях, у надзвичайно складному світі, як можливо це було не так давно. Слова ці належать главі румунської дипломатії Теодору Мелешкану в інтерв’ю Радіо Румунія.

    Сьогодні ми поговоримо про деякі зовнішньополітичні пріоритети Румунії, наполягаючи на тих 10 років, від коли Румунія є членом Європейського Союзу. Інші питання, такі як приєднання Румунії до Шенгену, відносини з США, Російською Федерацією або Республікою Молдова, позиція Бухареста щодо кризи біженців, терористичних нападів або економічних цілей будуть розглянуті в майбутніх наших передачах.

    Якими є основні зовнішньополітичні пріоритети Румунії на наступний період? Теодор Мелешкану: На цьому році ми відзначали десятиліття приналежності до Європейського союзу і майже півтора десятиліття в позиції союзника в НАТО. Ми краще підключилися до нашої більш глибшої історії, якщо говорити про урочистості, пов’язані з ХХ століттям, про наше природне розташування, я б сказав, як сім’ї західної, європейської та євроатлантичної. З позиції процвітання та безпрецедентної безпеки в нашій історії, ми повинні переконатися, що ми як і раніше залишаємося стратегічно залученими до центру цієї громади. Вже стали відомими наші конкретні пріоритети: святкування Сторіччя створення румунської держави, головування в Раді ЄС у 2019 році, отримання статусу непостійного члена Ради Безпеки теж на виборах в 2019 році і особлива мета – приєднання до Організації співробітництва та економічного розвитку. Я почну з Європи, тому що це континент, на якому ми живемо. З нашої точки зору, основним нашим зобов’язанням є розвинутися у напрямок твердої і міцної конвергенції та глибокої інтеграції. Ми особливо стурбовані правами румунських громадян в ЄС, в тому числі в контексті Брекзит-у, вступу до Шенгену європейською безпекою, політикою згуртованості, спільною сільськогосподарською політикою, завершенням Механізму співробітництва та перевірки, управлінням міграцією, боротьбою зі зміною клімату, соціальними питаннями і т.д.

    Європейські інтереси Румунії не можуть бути відокремлені від інтересів безпеки в трансатлантичній та глобальній перспективі. Сьогодні Румунія є не лише бенефіціаром НАТО, але й бере участь у прийнятті рішень та здійсненні цілей альянсу, незалежно від того, чи йде мова про зміцнення позиції оборони НАТО на східному фланзі, в рівновазі та узгодженості між північними та південними регіонами, про розміщення системи протиракетної оборони, про дуже серйозний внесок Румунії в Афганістані, про підтримку Україні в сфері кібербезпеки, уточнив міністр закордонних справ Румунії.

    Посилаючись на тих 10 років, від коли Румунія перебуває в Європейському Союзі, Теодор Мелешкану оцінив, що перетворення є величезними на рівні румунського суспільства: Ці роки дозволили безпрецедентний розвиток Румунії в усіх відношеннях: зміцнення демократії, розвиток інституційного та адміністративного потенціалу і особливо економічне процвітання. Румунські громадяни користуються правами і свободами, що дорівнюють правам європейських громадян. Культурні обміни, доступ до європейської мережі систем освіти для студентів є всього лише кілька прикладів, про які я хотів би згадати. З економічної точки зору ВВП Румунії зросло майже вдвічі в ці 10 років приналежності до ЄС, і це на тлі того що Союз зіткнувся в останні роки з важкою економічною і фінансовою кризами. Румунія має намір розвинути свою здатність ефективно використовувати всі інструменти, що надаються Європейським Союзом, щоб зменшити розрив у розвитку між різними регіонами і забезпечити вищий рівень життя для всіх громадян.

    Щодо двосторонньої дипломатії, Румунія має намір діяти трьома життєво важливими напрямками. Перший з них – більш тісна та структурована співпраця з сусідніми країнами Європейського Союзу, Болгарією, Угорщиною, а також з Республікою Молдова та Україною. Другий напрямок – зміцнення відносин з стратегічними державами-партнерами, такими як Франція та Німеччина, а також Великобританія з точки зору Брекзит-у та спільних інтересів і безпеки, Польща, Іспанія та Італія. Третій напрямок – поглиблення двостороннього діалогу з іншими державами-членами ЄС: Словаччиною та Чехією, країнами Бенілюксу, країнами Балтії, Австрією, Фінляндія та Хорватія як країнами-партнерами Румунії в трійці головувань, а також з країнами-кандидатами на вступ до ЄС та країнами-партнерами, – заявив голова румунського зовнішньополітичного відомства.

  • Відлуння після саміту ЄС

    Відлуння після саміту ЄС

    Осіння Європейська рада, яка минулого тижня об’єднала лідерів ЄС у Брюсселі, не завершилась достатнім прогресом, щоб розблокувати черговий етап переговорів про вихід Великої Британії з ЄС, а саме майбутнє торговельних відносин з Лондоном. Труднощі пов’язані, головним чином, з сумою, яку Лондон повинен буде виплатити після виходу зі спільнотного блоку. Чутки про «блокаж» у переговорах щодо умов Brexit перебільшені, заявив в кінці саміту президент Європейської ради Дональд Туск.

    27 лідерів погодились розпочати внутрішні підготовки, щоб розпочати другий етап переговорів з Лондоном, тобто переговори про майбутні відносини між ЄС та Великою Британією після офіційної дати Brexit, 29 березня 2019 р., зокрема, торговельну угоду та, можливо, перехідний період. Але вони відклали на грудневий саміт рішення уповноважити європейського головного переговорника Мішеля Барньє, розпочати переговори про другий етап, стверджуючи, що не було досягнуто достатнього прогресу в трьох пріоритетних досьє для європейців, відповідно, кошти, Брекзиту, права спільнотних громадян у Великобританії та прикордонна ситуація між Республікою Ірландія та Британською Північною Ірландією.

    Прем’єр-міністр Великої Британії Тереза Мей наполягає, у свою чергу, що ці три досьє та майбутні відносини між Лондоном та ЄС мають бути обговорені паралельно. Представник Румунії на Брюссельському саміті президент Клаус Йоганніс підсумував ситуацію під час прес-конференції: Переговори були інтенсивними, прогрес був досягнутий, але недостатній. Отже, сьогодні ми констатували, що не досягнуто достатнього прогресу для переходу до наступного етапу у відносинах з Великобританією, але це не повинно створювати особливого песимізму. Унаслідок переговорів, деякі позиції наблизились, але недостатньо, щоб рухатися далі. Ми продовжуватимемо вести переговори, і ми намагатимемося досягнути бажаної ситуації, щоб продовжити переговори на наступній раді, у грудні.

    Європейські лідери також торкнулись проблеми міграції. Президент Румунії заявив, що по всіх маршрутах було досягнуто хороших результатів у сенсі зменшення цього явища. Однак, на його думку, це питання буде на європейському порядку денному майже постійно.

  • 16 жовтня 2017 року

    МІНІСТРИ – Прем’єр-міністр Міхай Тудосе у понеділок направив до
    Адміністрації Президента на затвердження кандидатури Паула Стенеску на посаду міністра регіонального розвитку, Фелікса Строє на посаду міністра транспорту та Маріуса Ніки на посаду міністра європейських справ. Вони мають замінити на цих
    посадах Севіль Шайде, Рованіу Плумп і Резвана Кука, які
    раніше написали заяви про відставку. Нагадаємо,
    що Севіль Шайде та Рована Плумб е фігурантами в справі за фактом корупції. Альянс лібералів та демократів, з яким соціал-демократи
    утворюють правлячу більшість, повідомив, що надалі підтримує свого міністра по зв’язках з парламентом Віорела
    Іліє,
    який раніше був звинувачений
    Національним антикорупційним управлінням у зловживанні
    службовим становищем.




    САНКЦІЇ – Міністри закордонних справ ЄС у понеділок в Люксембурзі прийняли нові
    санкції проти Північної Кореї у відповідь на проведення ядерного випробування на
    початку вересня. Йдеться, зокрема, про заборону експорту нафти, заборону для
    компаній ЄС здійснювати інвестиції в КНДР, а також скорочення максимальної суми
    грошей, яку північнокорейці, які працюють в ЄС мають право переказувати додому з
    15 000 євро до 5000 євро. На зустрічі Румунію представив міністр закордонних
    справ Теодор Мелешкану. Глави зонвішньополітичних відомств 28 карїн ЄС розглянули
    й інші актуальні питання, такі як іранська ядерна угода та ситуація в Туреччині






    ОБОРОНА – Міністр оборони Румунії Міхай Фіфор у Бухаресті
    зустрівся з членами Конгресу США Стівом Расселом та Меттом Картрайтом. Дискусії
    зосередились на ситуації в галузі безпеки в Чорноморському регіоні та на
    розширенні Стратегічного партнерства між Румунією та США в галузі оборони.
    Згідно з Міністерством оборони Румунії Міхай Фіфор наголосив на важливості
    унітарного підходу до всього східного флангу НАТО, наголошуючи на ролі Румунії
    як передбачуваного та надійного союзника у забезпеченні євроатлантичної
    стабільності та безпеки. Була також відзначена надзвичайна співпраця між
    румунськими та американськими військовослужбовцями під час військових навчань
    та в театрах воєнних дій.




    БІДНІСТЬ – Минулого року більше третини населення трьох
    країн ЄС перебувало під загрозою бідності і соціальної ізоляції: Болгарії
    (40,4%), Румунії (38,8%) та Греції (35,6%). Це випливає зі звіту, оприлюдненого
    у понеділок Європейським статистичним бюро – Євростат. Найнижчі рівні цього
    показника були зареєстровані в Чеській Республіці (13,3%), Фінляндії (16,6%),
    Данії (16,7%) та Нідерландах (16,8%). У 28 країнах ЄС, 23,4% населення, тобто
    117,5 млн осіб, перебувало в 2016 році під загрозою бідності та соціальної
    ізоляції, на рівні абсолютно аналогічному тому, що був зафіксований до кризи
    2008 року. У період з 2008 по 2016 роки ризик бідності та соціальної ізоляції
    збільшився у десятьох країнах-членах ЄС, а найбільш зростання спостерігається в
    Греції, на Кіпрі, в Іспанії та Швеції. З протилежного боку найбільше падіння
    цього показника спостерігалося в Польщі та Латвії, а також в Румунії, яка в
    2008 році мала 9,11 мільйонів громадян під загрозою бідності та соціальної
    ізоляції, а в минулому році – 7,69 мільйонів. Дані були опубліковані Євростатом
    з нагоди Міжнародного дня боротьби за ліквідацію злиднів, що відзначається 17
    жовтня.




    БРЕКЗИТ – Прем’єр-міністр Великої Британії Тереза Мей
    зустрічається сьогодні у Брюсселі з Президентом Європейської Комісії
    Жаном-Клодом Юнкером, за кілька днів до європейського саміту, присвяченого
    БРЕКЗИТ-у. Глави держав та урядів ЄС зустрінуться у четвер та п’ятницю для
    обговорення стану та подальшого ходу переговорів щодо виходу Великобританії з
    ЄС. Після п’ятого раунду переговорів минулого тижня головний переговірник ЄС з
    питань Brexit Мішель Барньє висловив жаль з приводу тривожної відсутності
    прогресу в дискусіях. Тим часом в Лондоні міністр закордонних справ Борис Джонсон
    вчора провів неформальне засідання з колегами із кількох європейських країн,
    зокрема з румунським міністром Теодором Мелешкану. Згідно з заявою румунського
    зовнішньополітичного відомства Румунія збереже своє Стратегічне партнерство з
    Великобританією і після виходу з ЄС, у повній послідовності та узгодженості з
    принципом європейської єдності.






    TRADE WINDS – Найбільший захід з просування
    торговельно-економічної співпраці, який щорічно проводиться Міністерством
    торгівлі США – «Trade Winds/Вітри торгівлі», об’єднає в Бухаресті 18-20 жовтня
    близько 100 американських компаній, які підпишуть договори з більш ніж 50
    румунськими підприємствами. Серед американських компаній, які візьмуть участь у
    заходів налічуються, IBM, Raytheon – виробник ракет Patriot, Kestral, Harris
    Corporation (космічна розвідка), SAS Institute (програмне забезпечення), Perry
    Baromedical Corporation (виробник медичного обладнання) та багато малих і
    середніх підприємств США, які представляють особливий інтерес для Румунії,
    особливо в плані передачі ноу-хау та інновацій. У заході візьмуть участь кілька
    міністрів і прем’єр-міністр Міхай Тудосе. Згідно з заявою румунського уряду
    ініціатива Міністерства торгівлі США провести цей захід в Румунії та чотирьох
    інших державах в південно-східної Європи – Болгарії, Хорватії, Греції та Сербії
    – демонструє особливу увагу, яку американська адміністрація приділяє цьому
    регіону і, зокрема, Бухаресту.

  • 1 жовтня 2017 року

    ВІЗИТ – Президент Клаус Йоханніс у
    понеділок прийме главу Хорватської держави Колінду Грабар-Кітарович, яка
    відвідає Румунію з триденним офіційним візитом. Як повідомляє Адміністрація
    Президента Румунії переговори будуть зосереджені на розвитку двосторонніх
    відносин, на важливих темах європейського і регіонального порядку денного, а також на питанні безпеки. У
    вівторок глави двох держав відкриють роботу Румунсько-хорватського
    бізнес-форуму. Теж у вівторок президент Колінда Грабар-Кітарович зустрінеться
    зі студентами та викладачами Бухарестського університету, з якими обговорить
    дипломатичні відносини між Румунією та Хорватією та внесок Хорватії в
    консолідацію європейського простору.

    ВЗАЄМИНИ – Прем’єр-міністр Румунії Міхай Тудосе та
    члени уряду у вівторок у Варні візьмуть участь у спільному румунсько-болгарському
    міжурядовому засіданні. Міхай Тудосе візьме участь і в чотиристоронній
    зустрічі прем’єр-міністрів Румунії, Болгарії, Сербії та Греції. З цієї нагоди буде
    підписано низку двосторонніх румунсько-болгарських документів/угод. Теж у
    вівторок румунський та болгарський прем’єри візьмуть участь в офіційному відкритті пункту перетину кордону Ліпніца-Кайнарджа.




    КІНО – Румунський актор Богдан Думітраке у
    суботу отримав премію Срібна мушля кінофестивалю в Сан-Себастьяні (Іспанія)
    за кращу чоловічу роль у фільмі Поророка режисера Константіна Попеску. Румунське кіно було відзначене уперше на іспанському кінофестивалі, журі
    якого в цьому році очолив відомий американський актор Джон Малковіч. Богдан
    Думітраке назвав свою роль в цьому фільмі найкращою в кар’єрі. 40-річний румунський актор був нагороджений премією Гопо за роль у фільмі
    Константіна Попеску Портрет молодого воїна та премією Золотий леопард на
    Міжнародному кінофестивалі в Локарно (Швейцарія) в 2011 році за роль у
    кінострічці Адріана Сітару З найкращими намірами.

    ПОДОРОЖЧАННЯ – З 1 жовтня у Румунії зросли тарифи на електричну енергію в середньому на 3,5 лея (0,75 євро) на 100 кВт/год на місяць, – повідомило Національне управління з регулювання енергетики. За даними управління, з першого дня жовтня подорожчав, в середньому на 6%, і природний газ для населення. І теж з 1 жовтня вдруге за останні два тижні зріс акцизний податок на пальне, приблизно на 0,16 леїв за літр. За оцінками оглядачів це призведе до підвищення цін на більшість продуктів і послуг, особливо на продукти харчування.




    ЄВРОСОЮЗ – Європейська комісія в суботу
    опублікувала першу оцінку пропозицій, поданих країнами-членами, які висловили
    бажання розмістити на своїй території
    після виходу Великої Британії з ЄС осередків Європейського агентства з
    лікарських засобів та Європейського банківського агентства, що в даний час
    знаходяться у Лондоні. Єврокомісія уточнила, що це суто технічна оцінка, яка
    повністю ґрунтується на інформації, наданій державами-членами, додавши, що
    наразі не було складено короткого
    списку найкращих кандидатів. Бухарест та ще 18 європейських міст висловили
    готовність прийняти Європейське агентство з лікарських засобів. За даними Єврокомісії
    в цьому місяці Рада з загальних питань проведе перші політичні дебати щодо
    переміщення обох агентств, а остаточне рішення буде прийняте в листопаді.




    РЕФЕРЕНДУМ – У Каталонії,
    іспанські поліцейські штурмували виборчі дільниці, щоб перешкодити проведенню референдуму
    про незалежність регіону. Як повідомляє наш кореспондент в Іспанії,
    посилаючись на дані, надані регіональним урядом Каталонії, в результаті зіткнень
    між протестувальниками і силовиками поранення отримали кілька сотень осіб, в
    тому числі поліцейські. Віце-прем’єр Іспанії Сорайя Саєнс де Сантамарія
    закликала владу Каталонії припинити голосування, яке не є референдумом. Вона
    додала, що відповідальність за ситуацію в Каталонії несе виключно лідер
    регіонального уряду Карлес Пуігдмонт. Лідери парламентських політичних партій
    також вимагають припинення насильства. У Барселоні, представники регіональних
    органів, піддали критиці жорстокість сил правопорядку і заявили, що після закриття виборчих дільниць оприлюднять
    можливе рішення про проголошення незалежності. Раніше Конституційний суд
    Іспанії оголосив референдум незаконним.




    СПОРТ – Румунська жіноча команда в класі «8+» (вісімка з рульовим) сьогодні здобула золото у фіналі Чемпіонату світу з академічного веслування в
    Сарасоті-Брадентоні (штат Флорида/США). Теж сьогодні у фіналі змагання з
    академічного веслування румунська чоловіча вісімка з рульовим посіла 5 місце.. У суботу
    румунська пара Йонела-Лівія Лехач та Джаніна-Елена Беляге виграли золото у
    жіночій двійці легкої ваги.

  • Права румунів у Великобританії

    Права румунів у Великобританії


    Після активації статті 50-ї Лісабонського договору ЄС,
    головною метою Бухареста в переговорах довкола умов виходу Великої Британії з Європейського
    Союзу є дотримання прав громадян Румунії на роботу і навчання у цій країні, -
    заявляють в унісон представники румунської влади. За оцінками офіційного
    Бухареста більше 250 тисяч румунів проживають у Великобританії, де працюють або
    вчаться. Що станеться з цією румунською громадою, яка бере активну участь у
    всіх сферах британського повсякденного життя?


    В інтерв’ю нашій радіостанції колишній шеф-редактор Румунської
    служби BBC сказав, що немає ніяких підстав побоюватися на даний момент:
    «Великобританія ще є членом Європейського Союзу і буде ним принаймні, ще два
    роки, якщо не більше. Можливо, урешті-решт, буде узгоджена тимчасова угода до
    фактичного виходу з ЄС. Усе вказує на те, що будуть забезпечені права, якими
    вони користуються сьогодні, навіть і після власне виходу. Можливо будуть певні
    сфери, в яких британська влада буде більш вимогливою і ті, хто захоче працювати
    у них без трудових договорів будуть найбільш уразливими. Краще їм цього не робити,
    оскільки без трудового договору і без реєстрації у британській податковій вони
    не матимуть права на безплатну або частково безплатну медичну допомогу, ні на соціальну допомогу. Більш того, навіть британський міністр, відповідальний за
    переговори сказав, що в найближчому майбутньому очікується зростання еміграції
    і тільки в довгостроковій перспективі буде встановлений якийсь контроль за
    емігрантами.»


    Раду Чінпоєш лектор на Факультеті мистецтва та соціальних
    наук Лондонського університету Кінгстон, за спеціалізацією політика, права людини та міжнародні відносини, оцінює більш
    песимістично подальшу ситуацію румунів у
    Великобританії після
    виходу з ЄС. Наслідки будуть відчутні в першу чергу з
    точки зору обмеження права на працю та
    отримання соціальної допомоги. Професор
    Раду Чінпоєш: «Так чи інакше це
    торкнеться всіх, всіх громадян ЄС.
    Цілком очевидно, що після переговорів буде налагоджений процес легалізації статусу громадян ЄС, попри те, що уряд
    Великобританії відмовився надавати гарантії щодо їх прав, що в кінцевому рахунку, призведе до створення системи,
    яка дозволить всім, хто тут працює, продовжити тут жити, продовжити життя, але це пропускатиме
    певні витрати, деякі матеріальні витрати вже існують, але будуть і інші. Ймовірно, що під час цього процесу легалізації, громадяни ЄС у Великій Британії, в тому
    числі громадяни Румунії, будуть, в якийсь момент змушені подати заяву на отримання британського громадянства. В даний час,
    вартість заяви на натуралізацію становить
    трохи більше 1200 фунтів стерлінгів, що, чесно кажучи, не кожному по кишені. Крім цього, до отримання громадянства зникнуть певні права, такі як, скажімо, право на допомогу по безробіттю та інші подібні
    речі. Природна логіка підказує, що Велика Британія не може одразу відмовитися від цих людей, хоча б тому, що вони є частиною британської економіки, яка підтримується робочою силою з ЄС. У будівельній
    галузі, наприклад, робоча сила з
    країн ЄС має дуже велику роль, так само система охорони здоров’я та інші сфери, які в значній
    мірі залежать від іммігрантів з Європейського Союзу.»



    На сьогодні
    за офіційними даними близько 3,3 мільйонів європейських громадян
    працюють і живуть у Великобританії, -
    сказала сенатор Габрієла Крецу, голова
    Комітету з європейських справ. Деякі з них мають
    подвійне громадянство, тому їх ці зміни не торкнуться. Але решта: «Іноземцям у
    Великобританії не гарантуються ті самі права, що
    випливають з трудового права, які мають британські громадяни. Британський
    працівник має цілий ряд інших прилеглих прав: на освіту його
    дітей, на освіту протягом усього життя, на пенсію, на
    допомогу по безробіттю. Першими негативні
    наслідки виходу Великобританії з ЄС на собі відчують усі
    ти, хто не буде працівником, хто має
    там бізнес як приватний підприємець, тому
    що й вони втрачають право, пов’язане з внутрішнім ринком щодо надання послуг в іншій
    державі ЄС. Особи, які належать до цієї категорії першими втратять
    свої права, тобто не зможуть
    отримувати допомогу по безробіттю, допомогу на дітей, право на підтримку цих
    установ тощо.»




    «Їм
    загрожує найбільша небезпека і до цієї категорії входять досить багато румунів.
    Більше поляків ніж румунів, але за офіційними даними на поточних переговорах їх
    приблизно 237 тисячі, а в дійсності їх кількість значно більша»,     – каже Габрієла
    Крецу.