Tag: брекзит

  • Пріоритети закордонної політики Румунії

    Пріоритети закордонної політики Румунії








    Під час другого дня Щорічної наради румунських
    дипломатів, керівники закордонних дипломатичних установ Румунії були прийняті президентом
    Клаусом Йоханнісом. Глава держави заявив, що приєднання до Шенгенської зони та
    єврозони, коли всі умови будуть виконані, залишаються важливими пріоритетами
    Румунії. У той же час Клаус Йоханніс сказав, що тепер слід скористатися
    капіталом довіри, здобутим офіційним Бухарестом за час головування в Раді ЄС
    упродовж першої половини цього року. У своєму виступі глава держави підкреслив,
    що Стратегічне партнерство зі США стало міцнішим, а також більш змістовним та
    сталим.




    Спільна заява, прийнята минулого тижня у
    Вашингтоні, ознаменувала вирішальне поглиблення Стратегічного партнерства в
    ключових сферах, – зазначив Клаус Йоханніс. «У нинішньому, дуже складному
    міжнародному контексті напрям безпеки та оборони Стратегічного партнерства зі
    Сполученими Штатами досяг найвищого рівня. Ми повинні продовжити зусилля для
    посилення двостороннього політичного діалогу, військового співробітництва та співробітництва
    в галузі безпеки, для збільшення стратегічної інвестиційної присутності США в
    Румунії, особливо в енергетичному секторі, для збільшення обсягу торгівлі та
    посилення координації дій щодо регіональних та глобальних викликів.»





    Глава
    держави запропонував присутнім донести до партнерів, що Румунія має міцну
    демократію та залишається надійним та стабільним союзником за будь-яких обставин.
    Він сказав, що відносини з сусідньою Республікою Молдова є головним пріоритетом
    Румунії, закликаючи румунських дипломатів продовжувати вживати заходів для
    отримання максимальної користі від дій ЄС у Кишиневі. Глава держави також
    показав, що відносини з Францією упродовж останніх років вийшли на якісно новий
    рівень, а у стосунках з Німеччиною спостерігається динамічність, що
    підтримується міцними економічними, соціальними та людськими зв’язками. У той
    же час глава держави сказав, що після Брекзиту важливо буде оновити та
    поглибити стратегічне партнерство з Великою Британією.




    До
    речі, наприкінці дня президент Румунії провів телефонну розмову з
    прем’єр-міністром Великобританії Борисом Джонсоном. Основна увага була
    приділена посиленню двосторонніх відносин, а також питанням, пов’язаним з
    процесом виходу Великобританії з ЄС. Президент Румунії наголосив на тому, що
    впорядкований вихід Великобританії з Євросоюзу є в інтересах як Сполученого
    Королівства, так і ЄС. Зі свого боку Борис Джонсон запевнив Клауса Йоханніса,
    що британський уряд приділяє особливу увагу захисту прав громадян Румунії у
    Великобританії після Брекзиту.

  • 21 серпня 2019 року

    ВІЗИТ
    У США
    – Президенти США Дональд Трамп і Румунії Клаус Йоханніс у вівторок у
    Вашингтоні підписали спільну заяву, в якій зобов’язалися діяти як друзі та
    союзники для просування міцного і сталого стратегічного партнерства між двома
    країнами. Лідери двох держав стверджують, що енергетична безпека – це
    національна безпека і заявили про опозицію проектам, які роблять союзників та
    партнерів США і Румунії енергозалежними від Росії. Клаус Йоханніс і Дональд
    Трамп наголосили на тому, що чудове партнерство у сфері співпраці між правоохоронними
    органами та боротьби з корупцією ґрунтується на взаємній відданості
    верховенству закону та незалежному правосуддю. Вони також підкреслили значне
    зростання товарообігу між двома країнами та спільний інтерес до створення
    інвестиційного клімату, який забезпечує прозорість, передбачуваність та
    стабільність. Президенти також обговорили питання приєднання Румунії до Програми безвізового в’їзду в США, а американська сторона підтвердила
    свою підтримку зусиллям Бухареста щодо отримання цього права, відповідно до
    вимог законодавства США. Це була друга зустріч Трампа та Йоханніса, а попередня
    мала місце теж у Вашингтоні два роки тому.




    ЕКОНОМІКА
    – Фактичні темпи зростання реального ВВП Румунії в першому півріччі 2019 року
    на рівні 4,8% у річному вираженні виявилися вищими за очікування. Про це заявила
    прем’єр-міністр Віоріка Денчіле у середу на початку засідання уряду. Румунія є
    другою країною ЄС за показником зростання ВВП, зазначила прем’єрка, додавши, що
    за перші шість місяців цього року прямі іноземні інвестиції зросли на 30%
    порівняно з аналогічним періодом минулого року. Таким чином, на даний момент в
    румунській економіці є майже 6,5 мільйонів активних робочих місць, – сказала
    Віоріка Денчіле. Прем’єр-міністр також зазначила, що уряд виділить необхідні кошти
    на реалізацію проекту «Інтегрована електронна система Національного офісу
    торговельного реєстру», на основі якого буде створений публічний портал
    взаємодії з клієнтами, що дозволить скоротити час, необхідний для реєстрації фірм.
    Проект матиме значні переваги для громадян та бізнес-середовища.




    НАЦМЕНШИНИ
    – У місті Сігішоара, єдиній заселеній середньовічній фортеці у південно-східній
    Європі, сьогодні стартував XVII-й
    Міжкультурний фестиваль «ProEtnica». Упродовж п’яти днів на головній сцені заходу виступатимуть понад 50
    художніх колективів усіх національних меншин Румунії, в тому числі української.
    На вулицях середньовічної фортеці розміщені стенди народних майстрів та
    презентаційні стенди національних меншин. За словами
    організаторів, у цьому році новинкою фестивалю є «Літературна зала», розділ, у
    якому письменники національних меншин, а також письменники, які пишуть про
    нацменшини, представлять свої твори, проведуть дебати, читання, презентації
    книг, виставки тощо. «ProEtnica» – це традиційний фестиваль, спрямований на заохочення соціальної взаємодії задля
    зміцнення міжетнічного миру в плюралістичному та демократичному суспільстві,
    сприяючи міжкультурному діалогу та мистецькій взаємодії.




    БРЕКЗИТ – Прем’єр-міністр Великої Британії Борис Джонсон
    сьогодні проведе офіційну зустріч з канцлером Німеччини Ангелою Меркель,
    центральною темою якої є можливість внесення змін до угоди про вихід Великобританії з ЄС,
    повідомляє BBC. Борис
    Джонсон знову озвучить заклик до європейських лідерів щодо зміни положень щодо
    кордону між Ірландією і Північною Ірландією. Він вважає, що положення про
    уникнення встановлення «жорсткого кордону» в Північній Ірландії є
    «недемократичним» і має бути змінене, що дозволить уникнути Брекзиту без угоди.
    Європейський Союз відхилив будь-яку можливість внесення змін до угоди про вихід
    Великобританії зі співтовариства, узгодженої колишнім прем’єр-міністром
    Терезою Мей з європейськими лідерами. У четвер прем’єр-міністр Великобританії
    зустрінеться з президентом Франції Еммануелем Макроном, а в суботу візьме
    участь в саміті Великої Сімки у Франції.




    АЧС – Африканська чума свиней (АЧС) продовжує
    поширюватися територією Румунії швидкими темпами. На сьогодні карантин
    по АЧС діє у 280 населених пунктах країни. Про це сьогодні повідомило
    Національне ветеринарно-санітарне управління. По всій країні зафіксовано 950
    спалахів, з яких шість – у великих тваринницьких підприємствах. Загалом було
    забито понад 420 тис. уражених хворобою свиней та ліквідовано понад 1000
    спалахів, більшість у південно-східних повітах: Тульча, Бреїла, Яломіца, Келерашь
    та Констанца. Румунська влада компенсувала втрати понад 9200 власників свиней, а
    загальна сума платежів становила близько 250 мільйонів леїв. Перший спалах АЧС
    у Румунії був виявлений два роки тому у повіті Сату Маре (північний захід країни).




    ПАРЛАМЕНТ – Наступного тижня відбудеться позачергова
    сесія Парламента Румунії, скликана на
    прохання опозиції, яка вимагає скасування закону про амністію та помилування, а
    також суперечливої термінової постанови уряду №114, яку опозиція вважає
    надзвичайно «токсичною» для економіки Румунії. Постанова містить низку податково-бюджетних
    заходів, в тому числі так званий «податок на жадібність», запроваджучи додаткове оподаткування
    енергетичних компаній і банків, які, на думку керівної лівоцентристської
    більшості, отримують в Румунії неприродні і аморально високі прибутки.
    Представники Соціал-демократичної партії зауважують, що нормативно-правовий акт
    також передбачає підвищення пенсій з 1 вересня та обмеження цін на природний
    газ і електроенергію для населення.

  • 19 серпня 2019 року

    ВІЗИТ ДО США -
    Президент Румунії Клаус Йоханніс сьогодні, 19 серпня 2019 року, розпочав дводенний
    офіційний візит в США за запрошенням президента Дональда Трампа. Лідери
    двох країн зустрінуться 20 серпня та обговорять, серед іншого, подальше
    зміцнення та розширення Стратегічного партнерства між Румунією й США, в тому
    числі в сфері безпеки та енергетики. Клаус
    Йоханніс обговорить зі своїм американським колегою й питання енергетичної
    безпеки, в умовах коли американська сторона висловила стурбованість тим, що
    Європа може стати занадто залежною від Росії в енергетичній галузі. Напередодні
    президент Румунії висловив сподівання, що нове енергетичне законодавство, яке
    викликало невдоволення іноземних інвесторів, в тому числі американських, буде
    змінено на тлі готовності уряду внести ряд поправок до ряду нормативно-правових
    актів. Клаус Йоханніс заявив, що планує обговорити з Дональдом Трампом питання
    лібералізації США візового режиму для громадян Румунії, а також чисельність
    американського військового контингенту в Румунії, уточнивши, що офіційний
    Бухарест готовий прийняти більше американських військовослужбовців. Він також
    знову запросить президента США відвідати Румунію. Візит Клауса Йоханніса має місце на тлі відзначення 30-ої річниці падіння комунізму в Румунії та 15-річчя
    набуття Румунією членства в НАТО.




    ІНЦИДЕНТ -
    Міністерство охорони здоров’я Румунії здійснить службові перевірки у всіх психіатричних лікарнях країни. Про це, у
    понеділок, повідомила глава відомства Соріна Пінтя після трагедії, яка сталася у психіатричній лікарні Сепока (південний схід Румунії). У ніч проти суботи
    пацієнт медзакладу штативом для крапельниці до смерті забив п’ятьох хворих та завдав
    тяжких травм ще вісьмом особам. Після оприлюднення результатів перевірки,
    проведеної представниками МОЗ, директор закладу подала у відставку. Тим часом судді
    Трибуналу міста Бузеу у неділю прийняли рішення про госпіталізацію до
    психіатричного закладу в примусовому порядку для встановлення осудності 38-річного
    пацієнта у кримінальному провадженні за фактом умисного вбивства.




    МИРОТВОРЧА МІСІЯ
    – Сьогодні на території 57-ої військово-повітряної бази імені Міхаїла
    Когелнічану відбулася церемонія відправлення підрозділу «Карпатські пуми» в
    Малі. Румунські військовослужбовці долучаться до виконання завдань Багатопрофільної
    інтегрованої Місії ООН зі стабілізації в цій країні. Миротворчий контингент, що
    приступить до виконання завдань в середині жовтня, складатиметься зі 120
    військових та чотирьох гелікоптерів IAR-330 PumaL-RM.
    Упродовж одного року вони забезпечуватимуть транспортні та пасажирські
    перевезення, проводитимуть повітряне патрулювання та спостереження, медичну
    евакуацію та пошуково-рятувальні операції. Станом на сьогодні 1033 румунських
    військовослужбовців беруть участь у міжнародних операціях з підтримання миру.




    ІНФЛЯЦІЯ – У
    липні 2019 року в Румунії були зафіксовані найбільші серед країн-членів ЄС
    темпи зростання споживчих цін. Рівень інфляції сягнув 4,1%, на 0,2% більше порівняно з
    червнем. За даними Європейського статистичного бюро (Євростат), це вже сьомий
    місяць поспіль, коли Румунія має найвищу річну інфляцію в Європейському Союзі. Серед
    країн-членів ЄС найбільші темпи зростання цін були зафіксовані у Румунії,
    Угорщині (3,3%) та Литві (3 найвищий річний рівень інфляції зареєстрований у
    Румунії, Угорщині (3,3%), Латвії (3%) та Словаччині (3%). Натомість найнижчі
    темпи – у Португалії, Кіпрі та Італії.


    БРЕКЗИТ
    – Європейська комісія стверджує, що Європейський Союз готовий до «Брекзиту» без
    угоди, але попереджає, що найбільше від такого сценарію потерпатиме Велика Британія.
    Речниця комісії Наташа Берто попередила, що негативні економічні наслідки для
    Великобританії будуть набагато більшими, ніж для решти 27 держав ЄС. Нагадаємо,
    що в понеділок опозиційна Лейбористська партія зажадала скликання позачергового
    засідання парламенту для обговорення дій, які мають бути вжиті для обмеження
    можливих наслідків «Брекзиту». З таким закликом опозиція виступила після
    оприлюднення в ЗМІ урядових документів, в яких зазначається, що Великобританія
    може зіткнутися з браком продуктів харчування, медикаментів та палива в разі
    виходу з Європейського союзу без угоди 31 жовтня.

  • Адаптація ЄС до чергових змін

    Адаптація ЄС до чергових змін


    Підтверджуючи той факт, що надійна політика розширення є
    геостратегічною інвестицією заради миру, стабільності, безпеки та економічного зростання у всій Європі, Європейська Комісія прийняла
    наприкінці травня щорічну оцінку реалізації реформ у країнах-партнерах Західних
    Балкан і Туреччині, а також ряд рекомендацій щодо наступних кроків для цих країн. У баченні Брюсселя, тверда і надійна перспектива ЄС для Західних Балкан залишається важливою для підвищення трансформації, стимулювання примирення, експортування стабільності в регіоні та сприяння цінностям, нормам і стандартам ЄС.




    Прийнята в лютому
    2018 року стратегія Комісії у цій сфері мала як результат відновлення
    зобов’язань Союзу в цілому, а також його держав-членів, і вже рік по тому було
    досягнуто конкретного прогресу що стосується Західних Балкан, навіть якщо
    загальне застосування реформ варіює від одної країни до іншої, відзначають
    європейські посадовці. Албанія та Північна Македонія досягли найкращих
    результатів що стосується реформ, тому Комісія рекомендувала Раді почати переговори
    про вступ з цими двома країнами.




    Високий представник з питань закордонних справ та
    політики безпеки, віце-президент Комісії Федеріка Могеріні: «Північна Македонія
    та Албанія виконали свої обов’язки, і тепер настала черга Європейського Союзу виконати
    свою роль. Тепер, очевидно, після наших рекомендацій, м’яч
    знаходиться на полі Ради. Ми також видаємо висновок Комісії щодо заявки Боснії
    та Герцеговини на членство в Європейському Союзі. У цьому контексті Комісія уточнила
    низку детальних пріоритетів у сферах демократії, верховенства права, основних
    прав та реформи державного управління, які необхідні для того, щоб країна
    перейшла до статусу кандидата, а потім почала переговори.»




    Західні Балкани є
    невід’ємною частиною Європи і будуть частиною майбутнього ЄС, сильнішого, більш
    стабільного і об’єднаного Європейського Союзу, додала Федеріка Могеріні. З
    іншого боку, триває невизначеність що стосується ситуації Туреччини. Федеріка
    Могеріні: «Уряд Туреччини заявляє про свою прихильність до членства в ЄС, але
    ми бачимо, що країна продовжує віддалятися від Європейського Союзу. Ми
    вважаємо, що було б корисно для всіх, і особливо для громадян Туреччини, якщо ця
    тенденція негайно би змінилася. Ми також підкреслюємо важливість
    добросусідських відносин і уникнення напруженості у східному Середземномор’ї».




    З іншого боку, Брекзит, спочатку запланований на
    березень поточного року, був відкладений щонайменше до 31 жовтня, в умовах коли угода з Європейським Союзом
    була схвалена урядом, але тричі відхилена в британському Парламенті. В результаті
    невдачі переконати Палату громад згодитися з цією угодою, 7 червня, Тереза Мей, в розпалі своєї політичної кар’єри в одному з найбільш
    бурхливих періодів британської історії, після референдуму від 2016 року, в результаті чого було вирішено вихід Великобританії з Європейського Союзу,подала у відставку з посаду прем’єр-міністра.




    Політична
    позиція другого прем’єр-міністра жінки в історії
    Великобританії була в основному послаблена в результаті компромісу досягнутого в угоді, спрямованого на уникнення
    митного контролю в Ірландії, компроміс, з яким
    не згодилися чимало з її колег з Консервативної партії та
    партнери з Північної Ірландії. В результаті європейських виборів, що пройшли у травні, проєвропейські
    партії все ще продовжують мати більшість у новому Європейському Парламенті, і вони вже застерегли Лондон, що не
    мають намір переглянути угоду про Брекзит.




    Позиція
    Європейської Комісії була, до речі,
    рішучою – інших переговорів не буде. У
    випадку Брекзиту без згоди, Сполучене Королівство стане третьою країною, якій не
    застосовуватимуться перехідні заходи, як це передбачено угодою про вихід на основі переговорів.
    Від цієї дати
    все первинне та вторинне законодавство ЄС перестане застосовуватися по відношенню до Сполученого
    Королівства, що призведе до серйозних проблем для громадян та підприємств. У такому випадку відносини
    Лондона з ЄС будуть регулюватися загальним міжнародним правом, включаючи
    правила Світової організації торгівлі.




    Серед іншого,
    ЄС буде зобов’язаний негайно застосувати свої митні правила і тарифи на
    кордонах з Сполученим Королівством. Це означає перевірку дотримання митних,
    санітарних та фітосанітарних стандартів та перевірку дотримання відповідності правил
    ЄС. Однак поки що ситуація є невизначеною, а ідея нового референдуму
    розповсюджується, і багато хто вірить, що це зможе з’ясувати ситуацію,
    вирішивши рівняння Брекзиту з багатьма невідомими.

  • Брекзит продовжено

    Брекзит продовжено

    Європейські лідери та британський прем’єр-міністр Тереза Мей домовились у
    Брюсселі про нову відстрочку Брекзиту до кінця жовтня, та його оцінки в
    Європейській Раді 20 – 21 червня. Прем’єр-міністр Великої Британії закликала до
    відстрочки до 30 червня, щоб надати час парламенту в Лондоні досягти
    консенсусу. Мова йде про гнучкий термін відстрочки для Великобританії
    на шестимісячний період, щоб знайти найкраще рішення, сказав голова
    Європейської ради Дональд Туск, підкресливши, водночас, що таким чином може
    бути усунутий неузгоджений вихід Британії з ЄС: «У цей період рішення знаходиться в руках британців. Вони
    все ще можуть ратифікувати угоду з Союзом, і в цьому випадку відстрочка закінчиться.
    Вони можуть також переглянути всю стратегію щодо Брекзиту. Все це призведе до
    змін у політичній декларації, але не і в угоді про вихід. До кінця цього періоду
    Сполучене Королівство може також відкликати Статтю 50 і скасувати Брекзит».




    Висновки Брюссельського саміту, на якому було прийнято
    рішення, передбачають, що Великобританія повинна поводитися «конструктивно і
    відповідально» під час наданого її додаткового періоду. Лондон також повинен
    «утримуватися від будь-яких заходів, які можуть поставити під загрозу
    досягнення цілей Союзу». Найближчі місяці будуть нелегкими, сказала Тереза Мей,
    додавши, що вона зробить все можливе, щоб Великобританія залишила ЄС якомога
    швидше.




    Румунію представляв президент Клаус Йоханніс на
    позачерговому засіданні Європейської Ради на тему виходу Сполученого Королівства
    з Європейського Союзу, на якому він виступав за надання додаткового періоду для
    Брекзиту й для ратифікації угоди з ЄС Британським Парламентом. Відтермінування дасть змогу країні «організовано вийти з
    блоку і забезпечити впевненість європейських громадян у Сполученому Королівстві
    та британських в ЄС, а також для компаній та бізнесу», – підкреслюється в заяві
    адміністрації Президента Румунії. Глава держави також оголосив про «всеосяжне та амбітне»
    майбутнє партнерство між Європейським Союзом та Великобританією, що
    охоплюватиме як економічні, так і торговельні аспекти, а також питання безпеки,
    оборони та зовнішніх відносин.




    Крім того, якщо Угода про вихід не буде ратифікована до
    22 травня, Сполучене Королівство має взяти участь у виборах до Європейського
    парламенту. Якщо Великобританія не виконає цього зобов’язання, її вихід з ЄС
    має відбутися 1 червня.



  • Брекзит- відкладене розлучення

    Брекзит- відкладене розлучення


    Спочатку запланований на 29 березня,
    вихід Великобританії з Європейського Союзу, вирішений в результаті референдуму майже три роки тому, ще не відбувся. Новизна ситуації залишає відкритим список, що включає
    безліч наслідків. Між часом, у Брюсселі, Європейська Комісія оголосила, що завершила підготовку до все більш
    імовірної ситуації Брекзит-у без угоди. Оголошення це
    було зроблено, в умовах коли ЄС дав Лондону крайній
    термін для вирішення цього політичного тупика, але вагається, що це відтермінування матиме
    результатів. У цьому складному рівнянні, в якому британські політики сприймаються
    багатьма як перешкода, ніж вирішення проблеми, не можна нехтувати тими, хто все більше усвідомлює, що вихід з ЄС не є доброю ідеєю, і які підписали петицію, в якій висловлюють свою думку.

    Політичний аналітик Крістіян Первулеску пояснить причини
    і наслідки виходу Великобританії з ЄС: «Брексит це абсурдність. Він не може
    бути корисним для Великобританії, і кожна розумна людина розуміє це. Пояснення Брекзиту
    незліченні. З одного боку, дуже добре орієнтована кампанія, скандал
    Кембридж-Аналітика показав нам якими шкідливими можуть бути наслідки
    використання соціальних мереж і яким чином був використаний Facebook для
    відправлення фальшивих новин групам, які були мобілізовані голосувати за вихід з
    ЄС. Отже, з одного боку, мережі, з іншого боку, російські інтернет-тролі, які
    зіграли важливу роль у поширенні цих ідей. На жаль, залежність значної частини
    публіки Facebook, що розглядається як демократичний і вільний спосіб
    комунікації, створили цю ситуацію. Це недемократично, ані безкоштовно, доказом будучи
    те, що перші ідеї, які поширюються в соціальних мережах, є екстремістські ідеї.
    Отже, ми маємо все це, плюс невдоволення в сільській і маргінальній зоні
    Великобританії по відношенню до міської зони. Це був справжнім розколом між
    селом і містом, в якому сільські жителі, які вважали себе жертвами
    Європейського Союзу, проголосували, не розуміючи, що саме вони голосують проти
    своїх інтересів. Ніхто не представив наслідки, наприклад, складну ситуацію в
    Північній Ірландії або в Шотландії ніколи не представляв як такою. Ця угода не
    може існувати через особливу ситуацію з Північною Ірландією, де ЄС поставив
    край кривавій громадянській війні, яка тривала десятиліттями. І цю ситуацію
    ніяк не можна буде вирішити, як тільки з’явиться реальний кордон між Північною
    Ірландією та Ірландією. І знайдене компромісне рішення не схвалюється
    націоналістичними фундаменталістами Палати громад. Звідси й блокування».





    Крім причин голосування на користь Брекзиту, ми маємо сумну ситуацію, каже
    професор Крістіан Певрулеску. За його словами, люди говорять про те, що
    Великобританія вирішила, однак Великобританія не складається тільки з 52%
    населення, яке висловилося на користь виходу з ЄС, а демократія стосується всього
    суспільства. Крістіан Певрулеску: «Складну проблему не можназвести до питання ТАК або НІ, вийти
    або залишитися, бо не можна відповісти на такі питання. Багато питань, що виникли під час переговорів, виникли без того,
    щоб хтось подумав, що вони можуть виникнути. У політичній науці є
    така теорія, що називається «неоінституціоналіс», і яка стверджує, що зміни
    проводяться лише цілком і абсолютно
    ненавмисно, тоді коли
    установа ставиться на рейки. ЄС – це інституція, яка була поставлена на рейки в
    1950 році, отже вона має довгу історію, історію успіхів та невдач, але це була історія, з якою вона не
    може зійти з рейок, так що вона
    продовжиться. І теж ця теорія стверджує
    щось інше – політика відіграє вирішальну роль по відношенню до решти сфер.
    Отже, не соціальна, не економічна, не культурна, не релігійна сфери, але
    політика є тією, що зрештою визначає все. Ідея референдуму у Великобританії була
    дивною ідеєю Девіда Камерона. Він вважав, що питання референдуму буде легко подолати
    і це зміцнить його позицію всередині країни. Це була помилка, тому що в історії
    людства є незліченні експерименти, які показали нам, що референдум – це
    можливість для більшої частини електорату проявити почуття розчарування по
    відношенню до політичного класу.І саме це
    сталося у Великобританії, це було проявлене
    розчарування. Камерон вийшов з історії і політики, проблема залишилася. І все це
    завдяки тому політикові, який хотів використати інструмент для власної легітимізації».




    Референдум серйозно звужує вихід із ситуації, а також створює натиск
    громадської думки, спіраль мовчання, як це називають в соціології, каже Крістіан
    Певрулеску.

  • Брекзит продовженої дії

    Брекзит продовженої дії

    Вихід Великобританії з Євросоюзу був запланований на 29 березня, але британський прем’єр-міністр Тереза ​​Мей
    звернулася до ЄС з проханням перенести «Брекзит» на 30
    червня. Після приблизно семигодинних переговорів, глави держав і урядів держав-членів ЄС, які провели наприкінці цього тижня у
    Брюсселі весняний саміт ЄС, одноголосно вирішили запропонувати Сполученому Королівству не один, а два
    сценарії відкладання дати Брекзиту, однак не до кінця червня, а до виборів до Європарламенту,
    намічених на травень.

    Першій сценарій: продовження процедури Брекзиту до 22 травня, якщо угоду
    про вихід, узгоджену з ЄС, яку британський парламент вже двічі відкинув, на решті підтримає
    британська Палата представників на наступному тижні. Другий сценарій: якщо британський парламент знову не зможе ухвалити угоду, відтермінування
    дати виходу Великобританії з ЄС до 12 квітня. За другим сценарієм саме до цієї ключової дати Велика Британія має визначити в якому напрямку
    хоче рухатися. Це означає, що до цієї дати всі варіанти
    будуть залишатися відкритими.

    Уряд Великої Британії матиме можливість провести вибори до Європарламенту,
    а потім знову просити відкладення дати Брекзиту, також матиме вибір між виходом без угоди або відкликання
    статті 50, тобто відмовитися від Брекзиту. З перспективи Румунії, представленої на
    Брюссельському саміті президентом Клаусом Йоханнісом, вихід Великобританії з ЄС без угоди негативно впливає на всіх: Угода добра, ми всі брали участь в укладанні
    цієї угоди, вона обговорювалася нашою командою й є найкращим варіантом. Так званий жорсткий брекзит є дуже проблематичним, перш за все для Великобританії,
    але і для нас, тому що ми хочемо будувати хороші відносини в майбутньому.




    У небажаному випадку, коли британський парламент втретє відхилить угоду з Євросоюзом, Брюссель
    – через голос президента Європейської комісії Жана-Клода Юнкера – запевняє, що
    27 держав-членів підготували заходи для захисту громадян та інтересів ЄС. Точніше, було ухвалено 19 законодавчих пропозицій для боротьби з жорстким Брекзитом, особливо стосовно прав європейців, повітряного та
    автомобільного транспорту та рибного сектору.




    Що стосується прем’єр-міністра Терези Мей, вона вважає відкладання Брекзиту
    як можливість для британського
    парламенту все ж таки на решті прийняти угоду про вихід з ЄС, щоб назавжди вийти з плутанини й невизначеності. Суперечливе політичне питання про Брезкит має серйозний
    вплив на психічне здоров’я мільйонів пересічних британців, четверо з десяти відчували безпорадність, гнів чи хвилювання протягом останнього року через Брекзит. Згідно з опитуванням, лише 9%
    опитаних заявили, що вихід Британії з ЄС викликав у них
    надії. Що стосується європейців, вони не
    перестають запитуватися: навіщо всі ці зусилля?

  • 10 – 16 березня 2019 року

    10 – 16 березня 2019 року

    Держбюджет Румунії повернувся у його первісній
    формі до Президента




    Державний
    бюджет Румунії на 2019 рік, основна розбіжність
    між урядом правлячої
    коаліції СДП-АЛДЕ, з одного боку, і президентом Клаусом
    Йоханнісом та опозицією, з іншого боку, повернувся
    цього тижня назад до глави держави. Потрапивши лише
    у лютому в Парламент, документ був оскаржений
    Президентом в Конституційному
    Суді, а потім, всупереч винесеному Судом
    вироку конституційності, Клаус Йоханніс
    вирішив знову повернути проект державного бюджету в
    Парламент, назвавши його «національною
    ганьбою». Бюджет базується на нереалістичному прогнозі й не
    забезпечить оптимального функціонування деяких державних установ, що відіграють
    ключову роль в суспільстві, ствердив президент, поділяючи погляд правої
    опозиції. За словами Адміністрації Президента, це бюджет, який ставить під
    сумнів дотримання міжнародних договорів, учасником яких є Румунія, а також
    законодавство в цій сфері, яке було покликане обслуговувати переважно політичні
    інтереси невеликої групи. Проте, згідно з представниками СДП, бюджет 2019 року
    забезпечує ресурси, необхідні для всіх основних економічних галузей, це
    революційний проект, спрямований на підтримку здоров’я та освіти, і називають
    демарш президента політичним. Таким чином, закон про державний бюджет був знову
    прийнятий Парламентом і повернутий Президентові в первісному вигляді.




    Візит першого заступника голови Єврокомісії в
    Бухаресті




    Румунський прем’єр-міністр Віоріка Денчіле та перший віце-президент Європейської Комісії
    Франс Тіммерманс зустрілися, в понеділок, у Бухаресті, візит високопоставленого європейського чиновника відбуваючись на тлі піврічного головування Румунії в Раді ЄС. Зосереджені на доброму функціонуванні Союзу, переговори також торкнулися принаймні суперечливих змін, внесених в Бухаресті до законів у сфері правосуддя, спочатку в Парламенті, а потім шляхом
    термінової постанови.
    Після опублікування минулої осені несприятливої ​​доповіді в рамках Механізму співпраці та
    перевірки у сфері правосуддя, Франс Тіммерманс каже, що, на даний момент він не бачив жодного прогресу, а лише відмову
    лівого уряду в
    Бухаресті взяти до
    уваги документ. Європейський
    посадовець сподівається, що експерти з обох сторін швидко знайдуть рішення для впровадження
    рекомендацій Механізму
    співпраці і перевірки.
    Корупція майже
    автоматично зростає коли є загроза верховенству права – саме тому Європейська
    Комісія запропонувала обумовити виділення європейських коштів дотриманням верховенства права в державах-членах, пояснив перший віце-президент Європейської
    Комісії.




    Звіт Держдепартаменту США




    Правосуддя займає центральне місце
    у в доповіді Державного департаменту США про стан прав людини в Румунії. Вашингтон
    відзначає, що феномен корупції залишається поширеним в нашій країні, незважаючи на численні кримінальні провадження, і що було складено багато
    звітів про такі практики на урядовому рівні.
    Відсутність персоналу, фізичного простору і технології у судовій системі перешкоджає ефективності
    судових актів та занадто
    затягує судові процеси,
    повідомляє Державний департамент. Водночас, корупція
    поширена також у сфері
    державних закупівель, а хабарництво є
    звичайним явищем у державному секторі, особливо в секторі охорони здоров’я, свідчить документ. Так само, дискримінація ромів продовжує залишатися важливою проблемою, а стосовно свободи преси, Державний департамент США
    зазначає, що
    незалежні ЗМІ були активними і висловлювали широке коло поглядів без явних
    обмежень. Натомість, у випадку контрольованих або близьких
    ЗМІ політикам або політичним групам, новини та редакційна орієнтація часто
    відбивали погляди власників
    ЗМІ, критикуючи
    політичних опонентів та інших медіа організацій.




    Консультації з питань Брекзит-у в Бухаресті




    Головний переговірник Європейського Союзу з питань Брекзит-у Мішель
    Барньє перебував, у четвер, у Бухаресті, для проведення консультацій на
    найвищому рівні стосовно
    виходу Великобританії з ЄС. Переговори, у тому числі з прем’єр-міністром Віорікою Денчіле, зосереджувалися на визначенні
    стратегії Європейського Союзу на найближчий період. За словами Мішеля Барньє,
    відкинення вдруге, у вівторок, у лондонському Парламенті, угоди про вихід Великобританії з ЄС, ще більше ускладнює ситуацію. Головний переговірник Європейської
    комісії з питань
    Брекзит-у виступив з
    промовою на Європейському саміті регіонів і міст в Бухаресті, нагоди з якої торкнувся і питання розроблення
    політик ЄС на найближчі роки для побудови сильнішої Європи, особливо після виходу Великобританії з ЄС.Мішель Барньє
    підкреслив, що у нього дуже компетентна команда, і за 18 місяців переговорів
    він намагався досягти домовленості з британцями, а не проти них. За словами
    європейського чиновника, пріоритетом має бути доля тих 4,5 млн. громадян, інтереси
    яких безпосередньо зачепить Брекзит, з
    яких 3,5 млн. громадян з 27 держав ЄС, які перебувають на британській
    території, а близько 1 млн. британських громадян, які перебувають в ЄС.

  • Можливі сценарії Брекзиту

    Можливі сценарії Брекзиту


    Залишилось
    тільки два місяці до виходу Великобританії та Північної Ірландії зі складу
    Європейського Союзу, 29 березня, під час
    румунського
    головування в Раді ЄС, проте важко оцінити, як це буде реалізовано. Лондонський
    парламент доручив прем’єр-міністру Терезі Мей переглянути угоду, яку вона
    підписала з Євросоюзом про Брекзит,
    але представники ЄС стоять на позиції,
    що угода не може бути переглянута.




    Останні
    події на британській політичній арені збільшили ризик виходу Великобританії з
    ЄС без угоди, сказав Президент Європейської комісії. Жан-Клод
    Юнкер. Він закликав європейські країни бути готовими до розвитку події за всіма
    сценаріями, у тому числі до
    найгіршого. Президент
    Європейської Ради Дональд Туск, у свою
    чергу, заявив, що досягнуті домовленості щодо Брекзиту погоджені всіма
    державами-членами й є найкращим та єдиним варіантом впорядкованого виходу
    Великобританії з Європейського Союзу.
    Президент Європейського Парламенту
    Антоніо Таяні підкреслив, що пріоритетним завданням є забезпечення дотримання
    прав 3,5 млн європейців, що проживають у Великобританії, та британців, які живуть в країнах ЄС.



    Посол Великобританії в Бухаресті Ендрю Нобл,
    мав цими днями зустрічі з прем’єр-міністром Румунії Віорікою
    Денчілою та міністром з питань з румунів звідусіль Наталією Інтотеро. В ході
    перемовин глава румунського
    уряду та британський посол відмітили
    високий рівень двосторонніх стратегічних відносин, спільну
    роль в питаннях безпеки й оборони Європи, та економічні та соціальні відносини, що стрімко розвиваються. Віоріка Денчіле наголосила на необхідності захисту прав
    румунських громадян в Об’єднаному Королівстві й запевнила, що Бухарест й надалі
    відстоюватиме дотримання прав громадян Британії в Румунії, незалежно від того,
    який сценарій Брекзиту буде реалізований в майбутньому.




    За
    словами міністра з питань румунів
    звідусіль Наталії Інтотеро, румуни, які проживають у Великобританії відчуваються себе в небезпеці. Вона уточнила, що з
    метою інформування румунської громади працює комітет з європейських справ в
    Міністерстві румунів звідусіль.Він
    займається моніторингом ситуації щодо процесу виходу Великобританії з ЄС. Крім
    того, Міністерство з питань румунів
    звідусіль знаходиться в постійному контакті з Міністерством закордонних справ,
    румунською дипломатичною місією в Лондоні та консульськими установами Румунії. Для питань,
    пов’язаних з процесом Брекзиту, які можуть виникнути у громадян Румунії також була створена електронна пошта
    brexit@mprp.gov.ro Питання, що надходять, переважно стосуються подальшого
    майбутнього у Великобританії, щодо проживання,
    навчання, перевезення осіб і товарів.

  • Зустріч Президента Румунії з послами

    Зустріч Президента Румунії з послами


    У ході зустрічі з керівниками дипломатичних місій, акредитованих у Бухаресті,
    Президент Румунії Клаус Йоханніс заявив, що зробить усе, що залежить від нього, як президента, щоб цінності правової держави,
    ліберальної демократії, а також незалежної і ефективної судової системи не
    постраждали. Глава держави дав
    запевнення в тому, що, незважаючи на дуже динамічну сцену внутрішньої румунської
    політики, всі фактори, які приймають рішення, діятимуть разом, аби головування
    в Раді ЄС у першій половині 2019 року відбувалося в найкращих можливих умовах.
    Глава держави нагадав, що мандат румунського головування відбувається в
    динамічному контексті, з такими викликами як Брекзит, міграція, переговори щодо
    багаторічної фінансової структури та вибори до Європейського парламенту.




    Водночас, саміт у Сібіу (центральна Румунія), що
    відбудеться 9 травня, буде ключовим моментом, вважає Президент, коли буде окреслено
    чітке бачення пріоритетних напрямків діяльності ЄС. Що стосується Брекзит-у, укладена угода є найкращим інструментом для
    обмеження негативних наслідків виходу Великобританії з ЄС. Після першого
    відхилення цієї угоди, як головуюча країна в Раді ЄС, Румунія вжиє необхідних
    заходів, незважаючи на варіант, який буде обраний, в координації з
    європейськими інституціями та іншими державами-членами.




    Глава держави запевнив, що Бухарест докладе всіх
    зусиль для просування переговорів з цього питання. Водночас, безпека громадян є
    вирішальним елементом, і, за словами Президента, Румунія продовжуватиме
    послідовно працювати щодо зміцнення зовнішніх кордонів ЄС. Президент нагадав,
    що вступ до Шенгенської зони є пріоритетом для Бухареста. Клаус Йоганніс висловив
    упевненість, що цей крок може значно сприяти зміцненню безпеки зони вільного
    пересування в ЄС.




    Що стосується закордонної політики, то Президент
    зазначив, що попри підвищення ролі Румунії в ЄС та НАТО, центральна мета
    консолідації та розширення стратегічного партнерства зі США буде збережена.
    Клаус Йоганніс: «Користуюся цією можливістю, щоб привітати визнання зусиль
    Румунії брати участь у системі протиракетної оборони НАТО, через військову базу в Девеселу,
    в нещодавно представленому Президентом Трампом «Огляді політики у сфері протиракетної
    оборони США». Що стосується НАТО, то цей рік позначить важливий момент:
    70-річчя створення найпотужнішого політико-військового альянсу в історії людства
    та 15 років від вступу Румунії в НАТО. Ми будемо продовжувати виділяти 2% ВВП
    на витрати на оборону, так як ми пообіцяли на союзному рівні»
    .




    З іншого боку, Клаус Йоганніс підтвердив підтримку
    Румунії ООН, нагадавши про кандидатуру Бухареста на місце непостійного членства
    в Раді Безпеки ООН.

  • 19 січня 2019 року

    БРЕКЗИТ – Міністр європейських справ Румунії Джордже
    Чамба у п’ятницю провів телефонну розмову з міністром у справах Європи та
    Америки, сером Аланом Дунканом з ініціативи британського чиновника. Останній сказав,
    що незалежно від результатів Брекзиту права румунських громадян у
    Великобританії будуть дотримані. Понад 400 000 румунів знаходяться в
    Сполученому Королівстві, утворюючи другу за розміром громаду іноземців у
    країні. Сер Алан Дункан також заявив, що прем’єр-міністр Тереза ​​Мей прагне
    адекватного підходу в пошуку сталого рішення у відносинах між Великобританією
    та Євросоюзом. У свою чергу міністр Джордже Чамба сказав, що Румунія, як головуюча
    країна в Раді Європейського Союзу, веде постійний діалог з іншими
    державами-членами і європейськими установами, і готова забезпечити умови для належного
    діалогу, як тільки британський уряд визначиться відносно своїх подальших дій. На
    цьому тижні Палата громад відхилила угоду про Брекзит, укладену з ЄС, а
    прем’єр-міністр Тереза ​​Мей працює зараз над новим планом.




    ОБОРОНА – Генеральний секретар НАТО Йенс
    Столтенберг підтвердив свою участь у неформальній зустрічі міністрів оборони
    країн-членів ЄС у Бухаресті 30 і 31 січня. Про це повідомив міністр оборони
    Румунії Габріель Леш, згідно з яким зустріч відбудеться у присутності Верховного
    представника ЄС із закордонних справ і політики безпеки Федеріки Могеріні.
    Габріель Леш сказав, що ця неформальна зустріч є першою на рівні міністрів
    оборони, організованою в Румунії після перейняття головування в Раді ЄС 1 січня.
    На ній буде обговорена тема консолідації європейського проекту із наголосом на безпеці
    та обороні.




    ГРИП – Румунія наближається до межі епідеміологічного
    порогу захворюваності на грип, -
    попередила міністр охорони здоров’я Соріна Пінтя, додавши, що минулого тижня захворюваність
    перевищила прогнозований пороговий рівень. Якщо така тенденція протримається, за три тижні
    можна буде говорити про епідемію. Поки що в цьому епідемічному сезоні від грипу
    вже померло 19 осіб. Щоб попередити поширення вірусу в громаді в багатьох
    повітах лікарі замовили додаткові дози антигрипозної вакцини, а також було обмежено
    вільний доступ до стаціонарних відділень лікарень для відвідувачів. Румунам рекомендують
    уникати скупчень людей і посилити контроль за дотриманням санітарно-гігієнічних
    вимог. Лікарі також радять проводити щоденне епідеміологічне
    спостереження в усіх колективах.






    КУРС ЛЕЯ – Національний банк Румунії стверджує, що
    немає підстав для занепокоєння щодо знецінення румунського лея в останні дні.
    Після кількох днів падіння наприкінці тижня курс лея до євро сягнув історичного
    мінімуму – майже 4,7 леїв за євро. За даними НБР з початку року знецінення лея
    становить лише 0,6%, а можливість втручання центрального банку може бути
    врахована лише тоді, коли девальвація перевищує 4-5%. Економічні аналітики кажуть,
    що ближчим до нинішніх реалій румунської економіки курсом є 4,75 леїв за євро.




    ТЕНІС – Перша ракетка світу, румунка Сімона Халеп продовжує свій переможний
    шлях на відкритому чемпіонаті Австралії з тенісу. У третьому колі змагань Сімона
    без особливих проблем перемогла американку Вінус Вільямс, здолавши суперницю у
    двох сетах – 6:2, 6:3. Румунка, яка з великими труднощами виграла перші два
    поєдинки у трьох сетах, показала свою найкращу гру на кортах Мельбурн-Парку,
    здолавши опір американки за 1 годину і 17 хвилин. За вихід до чвертьфіналу Сімона
    Халеп, минулорічна фаталістка турніру в Мельбурні, посперечається з іншою
    американською тенісисткою Сереною Вільямс. Раніше тенісистки зустрічалися 9
    разів, тепер в особистих зустрічах рахунок 8:1 на користь американки. Останнє
    протистояння між ними відбулося в 2016 році на US Open. З іншого боку, румунська
    пара Ірина Бегу/Міхаєла Бузернеску не зуміли пробитися до третього кола турніру
    в Мельбурні, поступившись французько-іспанському тандему Алізе Корнет/Петра Мартіч – 2:6, 6:3, 6:1.



  • Невизначеність ситуації навколо Брекзиту

    Невизначеність ситуації навколо Брекзиту


    Референдум, проведений 23 червня 2016 року щодо виходу Об’єднаного Королівства
    з Європейського Союзу щойно після оприлюднення результатів виглядав як
    недотепний жарт. Відповіді британців, мабуть, єдиних людей у світі, для
    яких гумор є визначальною рисою і який, зазвичай, дотепний та самокритичний,
    були неочікувані. Проте, останні два з половиною роки навряд чи можна назвати
    жартівливими, а решта 27 країн-членів ЄС стали свідками справжньої драми.



    Уся увага у вівторок була зосереджена на подіях у парламенті в Лондоні, де його
    члени, переважною більшістю голосів, відхилили угоду про вихід з ЄС,
    запропоновану лідером консерваторів та прем’єр-міністром Великобританії Терезою
    Мей. 432 депутати проголосували «проти» і лише 202 – «за». Це була
    найбільша поразка британського лідера з 1920 року.


    Отож, куди
    прямує зараз Великобританія? Єдиною відповіддю на це запитання є попередження
    Терези Мей про «невизначеність», в яку може зануриться країна за два з
    половиною місяці до Брекзиту, наміченого, в принципі, на 29 березня. Планів «Б»
    є багато, від можливості проведення повторного референдуму або відкладення дати
    виходу з ЄС до переходу контролю за цим процесом від уряду до парламенту або, в
    найгіршому випадку, здійснення Брекзиту без угоди, варіант, який особливо
    турбує економічне середовище.





    З вечора вівторка потік міжнародних реакцій не зупиняється. У Брюсселі
    президент Європейської Комісії Жан-Клод Юнкер заявив, що укладена угода є
    найкращим варіантом і являє собою справедливий компроміс, який зменшує збитки
    від Брекзиту, від яких потерпатимуть громадяни та підприємства європейського
    простору. Крім того, Юнкер підкреслив, що не хотів би нескоординованого виходу
    Великобританії з ЄС та закликав Лондон якомога швидше визначитися з подальшими
    діями, оскільки час майже вичерпаний. У Франції попереджають, що Великобританія
    може зазнати більших збитків, якщо вийде з Європейського Союзу без угоди. А в
    Австрії кажуть, що узгоджений Брекзит все ще можливий.




    Бухарест, у свою
    чергу, побоюється, що вихід Великобританії із ЄС без угоди може негативно вплинути
    на долю багатьох румунів, які там працюють або навчаються. Проте, президент
    Клаус Йоганніс закликав зберігати спокій. З одного боку, процедури, за якими
    може бути затверджена угода не вичерпані, а з іншого – Європейський Союз
    готовий до всіх можливих сценаріїв. У свою чергу, колишній президент Румунії
    Траян Бесеску вбачає у голосуванні в британському парламенті шанс провести повторний
    референдум, на якому громадяни Великобританії проголосують проти Брекзиту.
    Таким чином, Румунія, яка протягом півроку головуватиме в Раді Європейського
    Союзу, має шанс стати країною, під чиїм керівництвом ЄС зміцниться, а не зменшиться.

  • Пріоритети та проблеми Євросоюзу

    Пріоритети та проблеми Євросоюзу






    Румунія розпочала почесну та відповідальну місію піврічного координування всієї
    діяльності Європейського Союзу. Цей день відзначається візитом до Бухареста, в
    четвер та п’ятницю, президента Європейської Комісії Жана Клода Юнкера у супроводі
    єврокомісарів.

    Румунія до цього готова, як на політичному рівні, так і на
    технічному. Це підтвердила прем’єр-міністр країни Віоріка
    Денчіла, яка представить наступного тижня
    на пленарному засіданні Європейського парламенту пріоритети головування: «Розуміємо сповна, надану нам можливість, спільно діяти й в інтересах Румунії, і всього
    Європейського Союзу. Кожний міністр відповідальний за напрямок роботи на
    європейському рівні й, починаючи з 21 січня, вони братимуть участь в роботі
    спеціальних комісій Європейського парламенту.»



    Бухарест, як обіцяє очільниця уряду, намагатиметься забезпечувати консенсус. Пріоритети
    піврічного головування будуть пов’язані з Брекзитом, майбутнім бюджетом ЄС, виборами до
    Європарламенту, спільною сільськогосподарською політикою та новими викликами,
    пов’язаними з міграцією, тероризмом та політикою надання притулку. На зовнішній
    арені ЄС і надалі підтримуватиме розвиток Східного партнерства і повинен буде
    управляти відносинами з Росією з огляду на її втручання в демократичні процеси та
    ситуацію в Україні. Також увага приділятиметься економічним викликам,
    пов’язаним із відносинами зі Сполученими Штатами та Китаєм. Румунія визначила
    «згуртованість» як гасло свого головування в Раді ЄС, оскільки цей принцип є
    фундаментальним для розвитку всього європейського проекту, додала
    прем’єр-міністр: «Всі наші дії, які ми будемо координувати в наступні 6 місяців, будуть спрямовані на підтримку та зміцнення поняття згуртованості, яка лежить в
    основі всієї європейської архітектури. Ми діятимемо на користь зменшення розбіжностей у розвитку між країнами, задля рівного доступу до пільг та усунення факторів, які розділяють країни-члени».



    З боку Брюсселю було доповнення: віце-президент Європейської Комісії Юркі Катаїнен
    додав, що пріоритети ЄС також включають дотримання принципів верховенства права у деяких європейських країнах, маючи на увазі Польщу, Угорщину та Румунію. Європа, як зазначив
    європейський чиновник, ґрунтується на стійких цінностях, верховенстві права, правах людини, поваги
    до людської гідності, незалежності судової влади, свободи преси та вираження.
    На його думку, вірогідність перегляду цих цінностей є найбільшою проблемою.

  • 07 січня 2019 року

    ГОЛОВУВАННЯ В ЄС
    – Бачення, яке Румунія хоче закласти в основу свого головування в Раді ЄС
    спирається на ідеї європейської згуртованості, що є однією з ключових тез цього
    мандату, – заявив у понеділок міністр європейських справ Джордже Чамба. За його
    словами, головною метою є проведення переговорів щодо майбутніх наступних
    багаторічних фінансових рамок ЄС на 2021-2027 роки. Він нагадав чотири основні
    вектори румунського головування: «Європа конвергенції», «Європа безпеки»,
    «Європа як регіональний актор» та «Європа спільних цінностей».




    ДЕФІЦИТ – Дефіцит
    державного бюджету Румунії за підсумками 2018 року не перевищить 3% Валового
    внутрішнього продукту, – запевнив міністр фінансів Єуджен Теодорович. Він
    зробив цю заяву після того, як економісти правих опозиційних парламентських
    політичних сил заявили, що дефіцит може сягнути 5%, що значно вище граничного
    показника на рівні Європейського Союзу. З іншого боку, міністр фінансів заявив,
    що проект Державного бюджету на 2019 рік може бути оприлюднений вже на цьому
    тижні і буде представлений на розгляд парламенту на початку лютого. Нещодавно
    Президент Румунії Клаус Йоханніс відзначив, що відсутність проекту держбюджету
    на поточний рік є серйозною проблемою, яку керівна коаліція має терміново
    вирішити, а правляча Соціал-демократична партія повинна дати цьому пояснення.




    АНТИКОРУПЦІЯ
    – Колегія прокурорів Вищої ради магістратури у понеділок взяла до відома відкликання
    згоди Анки Журми на тимчасове
    виконання обов’язків головного прокурора Національної атикорупційної дирекції.
    Міністр юстиції Тудорел Тоадер пояснив, що вона відмовилася від тимчасового
    заступництва, а відповідне рішення є суто особистою справою. Рішення Анки Журми
    було повідомлене Колегії прокурорів Вищої ради магістратури, яка сьогодні мала
    розглянути питання про продовження виконання нею обов’язків керівника антикорупційного
    управління на шість місяців. Вона була тимчасово призначена на цю посаду Генеральним прокурором Румунії
    Августіном Лазером у липні 2018 року, звільнення головного прокурора НАД Лаури
    Кодруци Кьовеші. Раніше Анка Журма два терміни поспіль очолювала службу
    міжнародного співробітництва антикорупційного управління Румунії. Нагадаємо, що
    наприкінці грудня міністр юстиції Тудорел Тоадер повторно запропонував президенту
    Клаусу Йоханнісу розглянути кандидатури п’яти прокурорів на керівні посади в Генеральній
    прокуратурі. Глава держави зазначив, що вони перебувають на розгляді компетентного
    департаменту Адміністрації Президента.




    БРЕКЗИТ -
    Голосування голосування в британському парламенті щодо угоди про вихід Великої Британії
    з Євросоюзу відбудеться 15 січня. Про це повідомляє BBC з посиланням на джерела
    в уряді. Щоб уникнути відхилення угоди парламентаріями, британська прем’єрка
    Тереза Мей у грудні була змушена відкликати її на невизначений термін. У
    неділю Тереза Мей заявила, що відхилення угоди в парламенті призведе до
    невідомих наслідків. Якщо британські депутати не підтримають угоду про умови брекзиту,
    Велика Британія або вийде з ЄС без угоди або буде змушена відкласти вихід, намічений
    на 29 березня. Британський уряд в даний час намагається переконати депутатів
    підтримати угоду з Брюсселем, але поки що безрезультатно.



  • Найважливіші закордонні події 2018 року

    Найважливіші закордонні події 2018 року

    Гаряче питання міграції



    «2018 рік завершується. Це не був добрим
    роком для ЄС та його сусідів», – зізнався румунський
    політолог Крістіан Преда, член Європарламенту, який знаходиться на фінішній лінії свого
    мандату, напередодні травневих європарламентських виборів від наступного року. Як показує статистика ООН, це вже п’ятий рік
    поспіль, коли перевищено поріг 100.000 мігрантів у
    Європі. Інші більше двох тисяч померли, намагаючись перетнути
    Середземне море. Цифри зменшуються порівняно з попередніми роками, але питання
    міграції продовжує ставити
    свій відбиток на континентальну політику,
    значно впливаючи на рішення канцелярій та розвиток європейських
    суспільств. Менш ніж одна третина респондентів 27 держав ЄС, які взяли участь у соціологічному опитуванні, заявили, що їхні країни повинні дати
    доступ більшому числу іммігрантів.У Європі, більшість респондентів у Греції (82%), Угорщині
    (72%), Італії (71%) та Німеччині (58%) відповіли, що їхні країни повинні скоротити
    імміграцію або навіть припинити це явище зовсім. Підживлювана страхом від ісламізму
    і терористичних нападів, хвиля популізму і ксенофобії охопила Європу. Це
    призвело до створення, в Римі, уряду, що складається з анти-системної партії «П’яти
    зірок» та іншої крайньої правої партії «Північна Ліга». У Берліні, канцлер
    Ангела Меркель, із вже пошкодженим іміджем після двох десятиліть у верхах
    політики, втратила значну частину авторитету і популярності після того, як оголосила
    себе прибічником міграції і, нарешті, відмовилася від керівництва Християн-демократичного
    союзу. Після менше двох років перебування на посаді, президент Франції
    Еммануель Макрон став непопулярним і гостро оскарженим під час протестів так
    званих жовтих жилетів. У Брюсселі, бельгійський коаліційний уряд, очолюваний
    лібералом Шарлем Мішелем, подав у відставку на тлі протистояння фламандських націоналістичних
    міністрів щодо підписання Глобального пакту про міграцію в Маракеші.
    Суперечливий, хоч і не обов’язковий, пакт був схвалений близько 150-ма з 193
    членів ООН, включно Румунією. У Пакті перераховані як принципи – захист прав
    людини, дітей, або визнання національного суверенітету, так і пропозиції щодо
    допомоги країнам у подоланні міграції, таких як обмін інформацією та
    експертизою, або інтеграції мігрантів. Документ забороняє довільні ув’язнення і
    дозволяє арешти лише як останнє рішення. Країни, які заперечують документ, особливо
    країни Центральної та Східної Європи, здебільшого скаржаться на те, що він не визначає
    чітке розмежування між легальною та нелегальною міграцією, зміцнює права
    мігрантів і включає міграцію серед прав людини, що стимулюють це явище.




    Складне розлучення





    Переговори про Брекзит вийшли далеко за рамки
    первинного графіку, через складне питання ірландського кордону та невизначеності
    в консервативному таборі британського прем’єр-міністра Терези Мей. Устами міністра закордонних справ Теодора Мелешкану,
    Румунія уточнила, що вона підтримує угоду між Європейським Союзом і Сполученим
    Королівством, а також політичну заяву про майбутні рамки їхніх відносин після
    Брекзит-у. Глава румунської дипломатії додав, що Сполучене
    Королівство повинно залишитися якомога ближче до ЄС. Він також сказав, що Бухарест також планує розпочати двосторонні переговори з
    Лондоном в рамках стратегічного партнерства між двома державами. На запитання, чи він стурбований долею тих понад 400 тисяч румунських громадян у Великобританії, міністр
    Мелешкану нагадав про його зустріч зі своїм колишнім
    британським колегою Борисом Джонсоном, який запевнив його у тому, що румуни
    не постраждають від цього процесу. Якщо румунські лікарі та медсестри покинули б Великобританію, то система
    охорони здоров’я цієї країни зазнає серйозного удару», – сказав Борис Джонсон.


    Напруженість в Чорному морі


    Зростаюча агресивність і пожвавлений територіальний апетит Росії
    хвилюють канцелярії вільного світу. Член Європейського Союзу та НАТО та сусідка
    України, Румунія глибоко стурбована
    розвитком подій в регіоні. Міністр закордонних справ Теодор Мелешкану в інтерв’ю Радіо Румунія: «На жаль,
    останнім часом ми дуже стурбовані
    посиленням військової присутності Росії в Чорному морі і на
    східних кордонах ЄС і НАТО, масштабними військовими маневрами, створенням
    дуже сильної військової структури в Криму, території, незаконно анексованої Російською Федерацією, інцидентами в
    Азовському морі, з Керченської протоки, всі ці речі явно турбують нас». Міністр закордонних справ уточнив, що
    Чорне море є однією з основним
    тем, які Румунія матиме на порядку денному головування в Раді
    Європейського Союзу, у першому півріччі наступного року.


    Облік і політика


    Бюджет Євросоюзу втратив або недоотримав
    близько 3,3 мільярдів євро, що означає втрату на 2,4% з бюджету на 2017 рік – показує
    цьогорічний звіт Європейського суду аудиторів. Гроші не були витрачені
    відповідно до регламенту ЄС, або тому, що вони були спрямовані на інші цілі,
    ніж передбачувалося, або в результаті помилок в обліку. Однак, зазначається, що
    частка неадекватно витрачених коштів стала трохи меншою після того, як у 2016
    році вона становила 3,1%, а у 2015 році – 3,8%. Оглядачі стверджують, що звіт
    Європейського суду аудиторів був зроблений у критичний момент для Союзу, в
    контексті занепокоєння Брюсселя тим, що зростання євроскептизму може зміцнити
    популістські партії на виборах до Європарламенту наступного року.