Tag: бюджет

ПРОТЕСТИ – У Бухаресті в суботу, п’ятий день поспіль, десятки тисяч людей
продовжили протести проти поправки уряду Соціал-демократичної партії та Альянсу лібералів і демократів до кримінального законодавства, зокрема щодо певних корупційних злочинів. Минулої ночі сотні тисяч румунів в
країні та закордоном протестували проти положень нормативно-правового акту, який на їх думку звільняє від
кримінальної відповідальності провідних політичних діячів і посадових осіб у
центральних та місцевих органах влади. Лідер Соціал-демократичної
партії Лівіу Драгня
нарешті заговорив про можливість скасування
суперечливого нормативно-правового акту як спосіб заспокоєння ситуації в Румунії, з огляду на те, що прихильники СДП оголосили, що також вийдуть на вулиці, нібито
незадоволені тим, що протестувальники не дозволяють прем’єру Соріну Грінядяну
впроваджувати програму дій уряду. У свою чергу, співголова Альянсу
лібералів і демократів Келін
Попеску Терічану вважає, що скасування постанови дозволить почати серйозну дискусію зі всіма представниками румунського суспільства. Він пропонує зацікавленим
сторонам – політичним партіям, громадянському суспільству, бізнес-середовищу, сісти за стіл переговорів. Міністр закордонних
справ Румунії Теодор Мелешкану заявив, що на початку наступного тижня здійснить
робочий візит до Брюсселя де заплановане
обговорення з
представниками Європейської комісії ситуації в Румунії після прийняття термінового
розпорядження про
внесення змін до Кримінального та Кримінально-процесуального кодексів. Тим часом
Президент Клаус Йоханніс звернувся до Конституційного суду з поданням про
конституційність термінового розпорядження уряду, стверджуючи, що цей
нормативно-правовий акт викликав правовий конфлікт конституційного характеру
між урядом з одного боку і судовою системою та парламентом, з іншого. Після
Вищої ради юстиції і глави держави, у п’ятницю й Уповноважений з прав людини
звернувся з аналогічним поданням до Конституційного суду, а Генеральна прокуратура
оскаржила це розпорядження в судовому порядку. Посольства Сполучених Штатів
Америки, Бельгії, Канади, Франції, Німеччини, Нідерландів, Великобританії та
Швеції висловили заклопотаність у зв’язку з ситуацією і попередили, що дії
уряду можуть серйозно вплинути на їх партнерські відносини з Румунією,
засновані на спільних цінностях, притаманних Європейському Союзу і НАТО. У
заяві нашому кореспонденту речник Державного департаменту США Марк Тонер
сказав, що якщо скасує відповідне рішення уряд може зберегти довіру
міжнародного співтовариства до Румунії, зберегти привабливість країни для
інвестицій і підтримати подальше економічне зростання.

ДЕРЖБЮДЖЕТ – Спеціалізовані комітети
Парламенту Румунії сьогодні продовжили розгляд Державного бюджету на 2017 рік.
Він має бути схвалений до неділі, а в понеділок прийнятий на об’єднаному
засіданні двох палат румунського парламенту. Від імені уряду міністр фінансів Віорел
Штефан дав запевнення, що проект дотримується всіх напрямів, визначених у
програмі дій кабінету міністрів. Зокрема йдеться про зниження ставки ПДВ від
20% до 19% та звільнення від сплати податку на доходи пенсій у розмірі до 2000
леїв (бл. 400 євро). У проекті держбюджету на поточний рік передбачається
зростання економіки на 5,2%, а дефіцит бюджету – на рівні 3% від ВВП, що
дозволить Бухаресту виконати зобов’язання, взяті Румунією перед НАТО щодо
виділення 2% від ВВП на оборону. Права опозиція вважає, однак, що оцінки
доходів, що лежать в основі бюджету завищені.

НАГОРОДА – Президент Румунії Клаус Йоханніс
був нагороджений медаллю Святого Георгія на заході, організованому Дрезденським
оперним театром «СЕМПЕР» «за послідовну прихильність європейському
проекту і його цінностям.» Згідно із заявою, опублікованою в суботу на
веб-сторінці Адміністрації Президента Румунії, глава держави заявив, що приймає
медаль «від імені всіх румунів і присвячує її румунсько-німецькій дружбі».
Клаус Йоханніс, який є етнічним німцем Румунії, сказав, що Європа повинна
показати всьому світу більшу рішучість і готовність до вирішення проблем, що
стоять перед нею, для захисту демократії і основ європейського проекту. Серед
особистостей, яким була присвоєна ця нагорода налічуються колишній президент
Німеччини Крістіан Вульф, колишній Комісар ЄС Гюнтер Оттінгер, колишній
президент Європейської комісії Жозе Мануель Баррозу і колишній прем’єр-міністр
Люксембургу і Президент ЄС Жан-Клод Юнкер.

МЕМОРІАЛ – На території Меморіалу жертвам
комунізму і антикомуністичного опору в місті Сігегу Мармацієй (північно-західна
Румунія) сьогодні відбулася ціла низка пам’ятних заходів до 64-річчя з дня
смерті видатного румунського політика Юліу Маніу. Було проведене спільне
богослужіння католицького і православного священиків, а особлива роль
колишнього прем’єр-міністра, лідера Національно-селянської партії в міжвоєнній
Румунії та члена Румунської академії в румунському суспільстві була відзначена
в численних доповідях і виступах. Активний борець за національну єдність,
промоутер демократичних принципів і противник нацизму та комунізму, Юліу Маніу
був заарештований в 1947 році маріонетковим режимом, встановленим радянськими
окупантами і помер в 1953 році у віці 80 років у Сігетській в’язниці, де були
ув’язнені більшість колишніх демократичних лідерів Румунії.

Уряд Румунії затвердив проекти Державного бюджету та бюджету соціального забезпечення на 2017 рік. Цього року ВВП Румунії зросте більш ніж на 57 млрд леїв (12 млрд євро), в порівнянні з 2016 роком. Міністр фінансів Віорел Штефан уточнив: При створенні державного бюджету були враховані наступні основні макроекономічні показники: економічне зростання на 5,2%, граничний допустимий дефіцит бюджету менше 3%, оскільки ми прогнозуємо доходи в розмірі 254,7 млрд леїв (56,6 млрд євро) а витрати – на рівні 278,8 млрд леїв (62 млрд євро). Також ми прогнозуємо інфляцію на рівні 1,4% та рівень безробіття у 4,3 %.

За словами міністра фінансів, Міністерство охорони здоров’я отримає величезну суму грошей. У бюджеті на 2017 рік передбачено виділення додаткових 700 млн леїв (близько 155 млн євро) на компенсацію безкоштовних ліків або ліків за пільговими цінами, фінансування будівництва регіональних лікарень, оснащення кожної повітової лікарні комп’ютерним томографом, придбання вакцин для обов’язкових профілактичних щеплень дитячого населення, оснащення семи лікарень лінійними прискорювачами для лікування раку.

Міністр фінансів Віорел Штефан додав, що Міністерство праці отримає на 6,5 млрд леїв (1,4 млрд євро) більше, у порівнянні з 2016 роком для виконання двох важливих рішень: збільшення з 1 лютого розміру мінімальної заробітної плати з 1.250 леїв (прибл. 280 євро) на місяць до 1.450 леїв (бл. 320 євро) та збільшення з весни мінімальної пенсії.

Міністерство транспорту також отримає на 60% більше грошей, у порівняні з 2016 роком для будування нових сучасних автодоріг та доопрацювання нової лінії метро в Бухаресті. І Міністерство культури отримає більше грошей, тому що збільшаться зарплати акторів та інших категорії працівників культури і театру. Проект державного бюджету забезпечує також виконання зобов’язань, які Румунія взяла на себе як країна-член НАТО, тобто виділення оборонній сфері 2% від ВВП.

Помилування і протести

Проекти двох Термінових розпоряджень про помилування і про внесення змін до кримінального законодавства, ініційовані новим кабінетом міністрів вивели на вулиці Бухареста та інших великих міст Румунії кілька тисяч протестувальників. Після появи напередодні в ЗМІ інформації про те, що кабінет міністрів планує потайки, без громадського обговорення, схвалити відповідні термінові розпорядження, проекти були розміщені на веб-сайті Міністерства юстиції та направлені для ознайомлення головним установам системи правосуддя. У відповідних нормативно-правових актах передбачено відмову держави від подальшого виконання призначеного судом покарання щодо осіб, засуджених до позбавлення волі на строк до п’яти років. Так само у проекті передбачено скорочення наполовину покарання особам, які досягли 60-річного віку, які мають неповнолітніх дітей у віці до п’яти років, а також вагітних жінок. Помилування обумовлене відшкодуванням, протягом одного року з дня звільнення, шкоди, якої було завдано внаслідок злочину і не поширюється на рецидивістів або осіб, засуджених за насильницькі злочини, злочини проти державної безпеки, а також корупційні злочини на високому рівні. Термінове розпорядження, яким вносяться ряд змін до Кримінального та Кримінально-процесуального кодексів передбачає, що заявники про злочин не звільняються від кримінальної відповідальності, якщо повідомлення про вчинення злочину не було здійснене протягом шести місяців з дня скоєння злочину. Крім того, зловживання службовим становищем буде вважатися злочином, якщо розмір заподіяного збитку перевищує 200.000 леїв (близько 45 тисяч євро). Міністр юстиції Флорін Йордакє стверджує, що ці зміни необхідні для вирішення проблеми переповненості пенітенціарних установ і для приведення чинного законодавства у відповідність до рішень Конституційного суду. Противники проекту стверджують, однак, що цим самим правляча коаліція хоче помилувати корумпованих політиків, а також небезпечних злочинців та звільнити від кримінальної відповідальності осіб, звинувачених у зловживанні службовим становищем і конфлікті інтересів. Судді і прокурори вважають, що ці зміни чинного законодавства не допомагають правосуддю та боротьбі з корупцією, а Посол США в Румунії Ганс Клемм вважає цю ініціативу недоречною, оскільки вона веде до послаблення правової держави.

Пріоритети закордонної політики Румунії

Президент Клаус Йоханніс у середу представив послам іноземних країн, акредитованим в Румунії пріоритети закордонної політики Бухареста в 2017 році. За його словами основні вектори румунської закордонної політики залишаються незмінними – поглиблення партнерства зі Сполученими Штатами і зміцнення ЄС та НАТО. Серед інших пріоритетів глава держави згадав боротьбу з тероризмом і нелегальною міграцією. З іншого боку, Клаус Йоханніс сказав, що Румунія готова взяти участь у переговорах довкола виходу Великої Британії з Євросоюзу і наголосив на необхідності забезпечення інтересів румунів, які проживають у цій країні. Президент згадав і про поглиблення стратегічних відносин з Німеччиною, Францією та Італією. Так само й з Польщею, особливо в сфері безпеки та на регіональному рівні. Він сказав, що буде посилене і Стратегічне партнерство з Туреччиною, дуже важливим союзником для забезпечення регіональної стабільності, а також поглиблена співпраця з країнами Балтії. Конкретні зобов’язання підтримати європейську та євроатлантичну інтеграцію західнобалканських держав, а також подальший розвиток відносин з Україною є іншими координатами румунської закордонної політики в 2017 році. Президент Клаус Йоханніс сказав, що на жаль міжнародні зусилля з врегулювання кризи на сході України не увінчалися успіхом, а Мінські угоди не виконуються. Він висловив сподівання, що 2017 рік принесе врегулювання цієї кризи, щоб уникнути перетворення ситуації на затяжний конфлікт, що може негативно вплинути на здатність України продовжити процес реформ. Глава румунської держави сказав, що з огляду на те, що незаконна окупація Криму та мілітаризація півострова і Чорного моря продовжилися в минулому році, на засіданні Європейської ради в грудні минулого року він, разом з іншими главами держав і урядів, підтримав продовження санкцій, які будуть діяти до виконання Мінських угод. Глава держави також зазначив, що особлива увага буде приділена економічній співпраці з державами Центральної Азії та Середнього Сходу і наголосив на необхідності більш активного розвитку відносин з країнами Азії, Латинської Америки й Африки. Клаус Йоханніс торкнувся і відносин з Республікою Молдова та запевнив, що однією з основних цілей зовнішньої політики Румунії залишається незворотна орієнтація Кишинева на Євросоюз.

Друга за
посадовою ієрархією людина в керівництві румунської розвідки, генерал Флоріан
Колдя на цьому тижні був відсторонений від посади, яку обіймав протягом 12 років
і звільнений у запас. Рішення було прийнято на тлі звинувачень на його адресу з
боку колишнього депутата Себастьяна Гіце, що є суб’єктом кримінального
провадження і перебуває в європейському розшуку. Останній дав зрозуміти, що
секретні служби втручаються у роботу правосуддя. Хоча спеціальна слідча комісія
за результатами внутрішнього розслідування прийшла до висновку, що Флоріан Колдя
своїми діями не порушував законодавство, він вирішив зробити крок назад,
відмовившись від посади. У контексті суспільних дебатів довкола
поширеної в ЗМІ інформації, президент Клаус Йоханніс звернувся із закликом до
нової парламентської більшості, стверджуючи, що її підхід до законодавчих змін
у сфері національної безпеки і правосуддя покаже рівень її політичної зрілості.
Президент пояснив, що для сильних і ефективних спецслужб потрібен потужний і
неупереджений парламентський контроль.

Перевірка
доцільності останньої корекції держбюджету

Сенат і Палата
депутатів Румунії на спільному засіданні прийняли рішення провести
розслідування змін до бюджету, внесених в минулому році урядом технократів на
чолі з Дачіаном Чолошем. Будуть перевірені процедура і дані, відповідно до яких
уряд Дачіана Чолоша прийняв ряд поправок до держбюджету в серпні і листопаді
2016 року, в умовах, коли, за словами лідера головної правлячої партії Лівіу Драгні,
бюджетні надходження зменшувалися з кожним місяцем. Теж з ініціативи голови
Соціал-демократичної партії Палата депутатів доручила Рахунковій палаті
здійснити перевірку діяльності
попереднього кабінету міністрів. Це рішення піддали критиці опозиційні
Націонал-ліберальна партія (НЛП) та Союз «Рятуйте Румунію» (СРР), які
проголосувати проти відповідної ініціативи. Колишній
прем’єр-міністр, технократ Дачіан Чолош відповів на всі звинувачення у зв’язку
виконанням бюджету на своїй сторінці в Facebook. Він каже, що ця ідея є
«димовою завісою» тих, хто не має як виконати свої передвиборчі обіцянки.
Екс-прем’єр нагадує про рекордний рівень освоєння коштів з фондів ЄС – 7 млрд
євро, гроші, які увійшли в Румунію. Крім того, враховуючи еволюцію румунської
економіки в першому півріччі, позитивне коригування бюджету в другій половині
року було виправданим, – ствердив Дачіан Чолош.

Сенат і
Палата депутатів у понеділок на спільному засіданні вирішили провести розслідування
змін до бюджету, внесених в минулому році урядом технократів на чолі з Дачіаном
Чолошем.

Перевірку здійснять члени комітету з питань бюджету і фінансів, які в найближчі
дні мають скласти доповідь з результатами розслідування. Будуть перевірені процедура
і дані, відповідно до яких уряд Дачіана Чолоша прийняв ряд поправок до держбюджету
в серпні і листопаді 2016 року.

Це рішення піддали
критиці опозиційні Націонал-ліберальна партія (НЛП) та Союз «Рятуйте Румунію»
(СРР), які проголосувати проти цієї ініціативи. Заступник голови НЛП Кетелін
Предою заявив: «Націонал-ліберальна партія відкидає це розслідування, тому що
воно не має ніякої іншої мети, окрім спроби якомога більше відкласти той
момент, коли правляча партія і коаліція будуть змушені дати пояснення з приводу
провалу нереальної програми діяльності.»

Натомість,
лідер соціал-демократів Лівіу Драгня стверджує, що це розслідування необхідне,
враховуючи те, що уряд здійснив позитивне коригування бюджету в умовах, коли з
кожними місяцем бюджетні надходження зменшувалися.

Лівіу Драгня: «Давайте
подивимося чи це викликано зменшенням рівня освоєння коштів з європейських
фондів або невідповідним збором ПДВ та визначимо причини. Чи це збільшення масштабів
ухилення від сплати податків, чи ослаблення податкового контролю, або це було переплетіння людей у Національному агентстві податкового управління, які зробили так, щоб у деяких
компаніях не проводилися перевірки, або щоб полегшити імпорт певної продукції?
Які інструменти, механізми та засоби для митного контролю не працюють або не спрацювали
раптово?» Теж з
ініціативи Лівіу Драгні Палата депутатів доручила Рахунковій палаті здійснити
перевірку діяльності попереднього
кабінету міністрів.

Колишній прем’єр-міністр, технократ Дачіан Чолош відповів
на всі звинувачення у зв’язку виконанням бюджету на своїй сторінці Facebook. Він
каже, що ця ідея є «димовою завісою» тих, хто не має як виконати свої передвиборчі
обіцянки. Екс-прем’єр
нагадує про рекордний рівень освоєння коштів з фондів ЄС – 7 млрд євро, гроші,
які увійшли в Румунію. Крім того, враховуючи еволюцію румунської економіки в
першому півріччі, позитивне коригування бюджету в другій половині року було виправданим.
Дачіан Чолош каже, що завдяки заходам, вжитим протягом минулого року, було
полегшене податкове навантаження шляхом відшкодування ПДВ і навіть створені
сприятливі умови для того, аби наступний уряд в цьому році освоїв більше
європейських коштів, близько трьох мільярдів євро.

У ці дні головним завданням Уряду
Румунії є завершення розробки проекту
держбюджету на 2017 рік. Кабмін планує до 25 січня внести відповідний
законопроект до парламенту.

Видатки розподіленні виходячи з
найголовніших пріоритетів уряду: охорона здоров’я, освіта, транспортна інфраструктура,
а також обороноздатність. Зобов’язання, які ми взяли на себе як країна-член
НАТО, тобто виділення оборонній сфері 2% від ВВП, мають бути виконані, -
заявив прем’єр-міністр Сорін Гріндяну.

З іншого боку міністерства комунікації
та енергетики, Генеральний секретаріат уряду, Сенат і Палата депутатів
отримають менше коштів. Прем’єр-міністр Сорін Гріндяну сказав, що бюджетна
стратегія побудована на базі даних, отриманих від Національної комісії з питань
прогнозу, а граничний рівень дефіциту державного бюджету у наступному році не
перевищить 3% ВВП.

Сорін
Гріндяну: Ми говоримо про валовий внутрішній продукт у 2017 році на рівні 815
млрд, про економічне зростання на 5,2%, про інфляцію на рівні 1,4% і про
створення близько 180 тисяч нових робочих місць. Ці речі включають в себе
заходи, які ми прийняли на засіданні уряду тиждень тому. Ми прогнозуємо на 2017 рік
доходи в розмірі 253,1 млрд, а витрати – на рівні 277,2. Різниця між доходами і
витратами становить 24,1 млрд, а це означає дефіцит менше 3%.

Деякі опозиційні сили скептично
налаштовані на плани соціал-демократів, зокрема на їх здатність виконати всі
передвиборні обіцянки без перевищення гранично допустимого дефіциту бюджету в
3%. Лідер Союзу Рятуйте Румунію Нікушор Дан: Рішення щодо загального бюджету
ми приймемо, коли побачимо його. Єдине, що я можу передбачити зараз, це те, що
за оцінками наших економістів, передвиборні обіцянки Соціал-демократичної
партії не мають як вписатися в проект
держбюджету обмежений дефіцитом на рівні 3%. Соціал-демократи планують роздавати
державні гроші, але це призведе або до зростання бюджетного дефіциту, або до
підвищення рівня заборгованості, або до інфляції.

Соціал-демократи стверджують, однак,
що в бюджеті будуть необхідні ресурси для здійснення заходів, оголошених під
час передвиборної кампанії. Серед рішень, прийнятих останнім часом урядом,
налічується збільшення з 1 лютого розміру мінімальної заробітної плати на 16%,
з 1.250 леїв (прибл. 280 євро) на місяць до 1.450 леїв (бл. 320 євро). Так
само були підвищені на 50% зарплати акторів та інших категорії працівників
культури і театру, а з 1 липня зростуть і пенсії.

Румунський прем’єр, соціал-демократ, Сорін Гріндяну і міністр фінансів Віорел Штефан відправились в середу до Палацу Котрочень, де вони представили президенту Клаусу Йоганнісу проект бюджету на 2017 рік. Зустріч пройшла на прохання президента занепокоєний, що заходи оголошені СДП в ході виборчої кампанії, деякі з яких вже були прийняті новим урядом, можуть вплинути на баланс бюджету. Йдеться про підвищення зарплат і неоподаткування пенсій – значні фінансові зусилля, і Клаус Йоганніс хотів дізнатись, як будуть управляти наслідками цих заходів, і який їхній вплив на бюджет.

Глава держави вважає, що складання бюджету не є легким завданням для уряду, але, за його словами, уряд і парламент повинні прийти зі стійким бюджетом. Клаус Йоганніс: Дуже важливо, щоб ми мали у 2017 році стійкий і солідний бюджет, який бере до уваги деякі дуже важливі дані, такі як, наприклад, дефіцит нижче 3% та виділення 2% від ВВП на оборону, і так далі. Мене запевнили, що все це буде виконано.

Запевнення були зроблені Соріном Гріндяну, який дав гарантії, що дані, представлені президенту – дані, що лежать в основі складення проекту бюджету на цей рік – подані Національною комісією прогнозу. У той же час, враховані заходи для підтримки темпів зростання, так щоб економічний розвиток конкретно відчувся людьми. У зустрічі в Палаці Котрочень обговорювались недавні заяви, зроблені лідером СДП Лівіу Драгня, відповідно до якого з бюджету зникло 10 млрд леїв (близько 2,2 млрд євро) під час правління колишнього уряду.

Глава держави стверджує, що не потрібно в даному випадку парламентського розслідування і пояснив, що йдеться про доходи, які не реалізовано. К. Йоганніс: З причин, які мені невідомі, спочатку йшлося про діру в бюджеті, що не може бути. Це нереалізовані доходи, з причин, які повинні пояснити інші, а не я. Тобто ті,хто були при владі. Але справа в тому, що ніхто не пішов з грошима додому, і на даному етапі важливо працювати дуже, дуже серйозно для складання бюджету на 2017. Я запропонував підтримку на рівні експертів з цього питання.

Незабаром після звинувачень оголошених Лівіу Драгня колишній прем’єр-міністр Дачіан Чолош, сказав , що такої діри немає. Він додав, що в 2016 році доходи були вище, ніж у 2015 році і остаточний дефіцит був нижчим ніж прогнозований.

Конституційний суд Румунії вирішив, що закон, який вносить зміни до термінового розпорядження по заробітній платі в державному секторі є конституційним, після відхилення скарг, поданих НЛП і урядом. Рішення КС є остаточним і обов’язковим. Уряд і 65 депутатів лібералів звернулись з поданням щодо неконституційності Закону про оплату працівників за рахунок державних коштів. Палата депутатів, прийняла 7 листопада термінове розпорядження зі змінами внесеними спеціальними комітетами, які передбачають підвищення заробітної плати в сфері освіти та охорони здоров’я в середньому на 15%.

Прем’єр-міністр Дачіан Чолош оголосив 8 листопада, що уряд оскаржує в Конституційному Суду закон, шляхом якого робляться ці підвищення. Чолош зазначив, що поправки внесені в парламенті до термінового розпорядження були популістськими без аналізу і солідного обговорення, що ризикує знову поставити будь-який уряд, що буде сформований в скруту і не змогти прийняти Закон про єдину тарифну сітку оплати працівників бюджетної сфери, який б розв’язав проблему нерівності в державному секторі. Чолош також сказав, що не можливо, щоб законодавці не знали про закон фінансової відповідальності, а саме, що за шість місяців до виборів не затверджуються закони про підвищення заробітної плати. Прем’єр-міністр зазначив, що закон говорить, що суспільні установи не приймають такі закони, а парламент є державною установою.

Президент Клаус Йоганніс вже прийняв рішення оприлюднити закон про підвищення заробітної плати в сфері освіти і охорони здоров’я. Лівіу Драгня, лідер СДП, партія, яка перемогла на виборах та ініціювала ці підвищення, незважаючи на урядову опозицію, оголосив, що готовий застосувати його з 1 січня. Він зазначив, що СДП взявла до уваги ці збільшення в проекті бюджету, представленого ще під час виборчої агітації, вона також врахувала і підвищення мінімальної заробітної плати до 1,450 леїв, теж починаючи з 1 січня 2017 року.

І колишній глава виборчої агітації НЛП Георге Фалке прокоментував відхилення Конституційним судом поданої лібералами скарги, кажучи, що він завжди радий, коли в державному секторі підвищується заробітна плата. Він додав, однак, що очікує Єдиної тарифної сітки про оплату працівників державного сектору, щоб більше не було нерівностей в системі оплати праці і, очевидно, постійного збільшення заробітної плати разом з економічним зростанням Румунії. З іншого боку, міністр праці Драгош Пислару, котрий виступив проти підвищення, заявив після рішення Конституційного суду, що ресурси обмежені, і що хтось буде платити за це – або інші працівники, або всі ми.

Цими днями, за три тижні
до парламентських виборів, технократичний уряд планує схвалити друге в цьому році
коригування державних витрат. Охорона здоров’я, розвиток і сільське
господарство отримають найбільше додаткових коштів, котрі будуть спрямовані на
фінансування поточних проектів.

Гроші для охорони здоров’я – понад два мільярди
леїв (близько 445 млн євро) – призначені
для фінансування лікування хворих на цироз печінки в різних стадіях
захворювання.

Після поправки значні суми будуть спрямовані на інвестиції в
шкільну інфраструктуру і відновлення доріг, а також на ремонт мереж каналізації
та водопостачання. Додаткове фінансування
отримають навчальні заклади, зокрема для впровадження пілотної програми «Гарячий
обід у школі» та програми «Фрукти в школі».

Один мільярд леїв (220 млн євро)
підуть на субсидії для фермерів, а місцеві бюджети отримають 1,7 млрд леїв
(близько 375 млн євро) для покриття ряду витрат органів місцевої влади. Йдеться
зокрема про суми необхідні для збалансування місцевих бюджетів.

Додаткові кошти
підуть і на потреби Міністерства праці, зокрема для оплати праці осіб, які
доглядають за людьми з обмеженими можливостями, оплати праці працівників загальноосвітніх
навчальних закладів, фінансування системи соціального захисту дітей та центрів
соціальної допомоги для людей з обмеженими можливостями.

Міністерства оборони і
внутрішніх справ теж отримають додаткові гроші, що будуть спрямовані на погашення заборгованості з виплати пенсій , а
Міністерство енергетики – для закриття двох шахт Енергетичного комплексу
Хунедоара.

Згідно із газетою «Зіарул
фінанчіар» це коригування Державного бюджету Румунії регулює рівень державних
доходів і видатків у відповідності до нових показників валового внутрішнього
продукту (ВВП) в 2016 році. Останні дані показують, що ВВП Румунії зріс до 758
млрд леїв (близько 168 млрд євро), що на 12 млрд леїв (2,66 млрд євро) більше,
ніж сума, що була закладена Мінфіном у проекті бюджету на поточний рік.

Коригування
бюджету стало можливим завдяки тому, що темпи економічного зростання перевищили
попередні прогнози і становлять 4,8%, що на 0,7% більше оцінки, закладеної у Законі
«Про державний бюджет на 2016 рік». В аналізі публікації «Зіарул фінанчіар»
зазначається, що за оцінками уряду дефіцит бюджету буде збережений на рівні
2,95% від ВВП.

Похорон королеви Анни

На цьому тижні тисячі людей прийшли відати останню шану королеві Румунії Анні, яка у суботу була похована в королівському некрополі в місті Куртя-де-Арджеш, першій столиці середньовічного румунського королівства Волощина. 92-річна дружина останнього короля Румунії Міхая I-го, померла на початку цього місяця у Швейцарії. У вівторок труну з тілом королеви Анни було доставлено в Румунію і встановлено у королівському замку Пелеш в Сінаї, а потім в Тронному залі королівського палацу в Бухаресті, де протягом четверга і п’ятниці всі бажаючі могли попрощатися з королевою. Важкохворий 94-річний король Міхай І-й не зміг взяти участь у похоронах своєї дружини, яку він щоденно відвідував у швейцарській клініці, де вона померла від раку 1 серпня. Принцеса Анна Бурбон-Пармська, яка народилася в 1923 році у Парижі, зустріла короля Міхая в Лондоні у 1947 році. Того ж року 30 грудня, в умовах перебування держави під радянською військовою окупацією та перебування при владі маріонеткового комуністичного уряду, король Міхай І-й був змушений відректися від престолу і піти у вигнання. Зі Сполучених Штатів Америки, Великобританії або Швейцарії він управляв роботою Національного комітету Румунії, який вважався румунським урядом у вигнанні навіть, якщо західні демократії ніколи не визнали цей його статус. Міхай І-й зміг повернутися додому тільки після антикомуністичної революції 1989 року і повернення йому румунського громадянства, якого його позбавили комуністи, та низки маєтків. Міхай І-й став почесним послом Румунії і доклав значних зусиль, аби переконати західні канцелярії прийняти Румунію в НАТО у 2004 році та в ЄС у 2007 році.

Корекція держбюджету

Уряд Румунії у середу затвердив першу в цьому році поправку до Державного бюджету і Бюджету державного соціального забезпечення на 2016 рік. Прем’єр-міністр Дачіан Чолош заявив, що поправка спрямована в основному на фінансування державної політики в різних сферах, незважаючи на те, що 2016 рік є роком парламентських виборів. Основним бенефіціаром корекції держбюджету стали міністерства охорони здоров’я, освіти та праці. Міністерство охорони здоров’я отримало ще близько 570 мільйонів леїв (125 млн євро) для покриття витрат на зарплату медичного персоналу оклади яких були нещодавно підвищенні. Додаткові кошти будуть спрямовані на фінансування різних програм у галузі охорони здоров’я або покриття витрат на компенсування вартості безкоштовних або пільгових ліків, одним з пріоритетів у цій сфері будучи й боротьба з внутрішньолікарняними інфекціями. Освіта отримала понад 1 млрд леїв (220 млн євро) з якого частина буде використана на виплату заробітної плати вчителям та допоміжному персоналу, що була підвищена з 1 серпня. Так само додаткові кошти будуть виділені на фінансування низки програм для учнів. Міністерство праці отримало понад 2,8 млрд леїв (близько 620 мільйонів євро) для покриття низки державних соціальних виплат.

Домовленість в галузі охорони здоров’я

У Бухаресті представники лікарів, міністр охорони здоров’я Влад Войкулеску і міністр праці Драгош Пислару підписали спільну угоду про підвищення з 1 жовтня заробітної плати та про оплату праці за роботу під час чергування. Міністр охорони здоров’я каже, що ця домовленість відновлює справедливість в оплаті праці, запроваджує гнучкий графік роботи лікарів і сприяє збільшенню ефективності системи охорони здоров’я. Держбюджету це обійдеться в 100 мільйонів леїв (близько 22 млн євро). Витрати будуть покриті з бюджету міністерства охорони здоров’я, яке планує вжити цілу низку заходів з підвищення ефективності роботи та обмеження марнотратства у системі, в тому числі й при здійсненні державних закупівель. Відповідне рішення було прийняте щойно після набуття чинності нормативно-правового акту про підвищення з 1 серпня зарплати працівників в системі охорони здоров’я. Приблизно 163 тис осіб отримають додаткового від 300 леїв (70 євро) до 900 леїв (200 євро).

Колишній заступник Голови НБР був поміщений за ґрати

Верховний суд Румунії замінив запобіжний захід з домашнього арешту на утримання під вартою колишньому заступнику Голови Національного банку Румунії Богдану Олтяну, який пробуде за ґратами мінімум 16 діб. Він є фігурантом у справі за фактом зловживання службовим становищем. Прокурори Національної антикорупційної дирекції ГПР звинувачують Богдана Олтяну в тому, що в період липень-листопад 2008 року, коли посідав посаду спікера Палати депутатів від Націонал-ліберальної партії, він вимагав і отримав від відомого бізнесмена хабар на суму 1 млн євро та підтримку на виборах за призначення певної особи на посаду губернатора Адміністрації біосферного заповідника Дельта Дунаю. Богдан Олтяну став першим чільним посадовцем НБР, затриманим прокурорами НАД. Центральний банк заявив, що розслідування стосується діяльності Богдана Олтяну до того, як він став заступником голови НБР у 2009 році.

Рівень інфляції в Румунії

Національний банк Румунії на цьому тижні оприлюднив новий прогноз споживчої інфляції. На кінець 2016 року споживча інфляція в Румунії прогнозується на рівні мінус 0,4%, на дві десяті нижче оцінки, оголошеної в травні. Про це йшлося в щоквартальній доповіді про інфляцію, представленій днями Головою НБР Мугуром Ісереску. За оцінками центрального банку, на кінець наступного року інфляція становитиме 2%, що нижче прогнозованого в травневій доповіді рівня в 2,7%. У 2018 році, за оцінками Голови НБР інфляція буде вищою цільового показника в 2,5%. (Corina Cristea)

Понад
650 тисяч працівників бюджетної сфери з вересня отримають більшу зарплату.
Румунський уряд у вівторок прийняв Термінове розпорядження Про Єдину тарифну
сітку розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників бюджетної сфери, що спрямоване на усунення диспропорцій в
системі та реалізації принципу однакової винагороди за ту саму працю.

Міністр праці Драгош Пислару: Однакова винагорода за однакову працю – цей
принцип є ключовим елементом, який ми хочемо застосувати, з огляду на те, що
люди, які обіймали ту саму посаду, той самий стаж і працювали в тому ж приміщенні, отримували різні зарплати через хаотичне законодавство у минулому. Цей недолік
ми виправляємо у всьому державному управлінні Румунії,
особливо відносно державних службовців в центральних та місцевих органах
виконавчої влади.

Найбільше зростання заробітної плати буде в системі
охорони здоров’я, оскільки там було виявлено найбільше проблем, – пояснив
міністр праці Драгош Пислару: У сфері охорони здоров’я були виявлені серйозні
проблеми в оплаті праці працівників. Ми були змушені запровадити єдину тарифну
сітку, з тим, щоб лікарі з однаковою функцію та однаковим стажем роботи,
незалежно від того, де вони працюють в країні, мали однаковий базовий оклад.
Для галузі освіти, ми розробили тарифну сітку за прикладом тієї, що діятиме в
сфері охорони здоров’я.

Бюджетні витрати, необхідні для впровадження положень
нормативно-правового акту оцінюються в 900 млн леїв (200 млн євро) в цьому році
і 2,6 млрд леїв (близько 580 млрд євро) у 2017 році. Профспілки працівників
освіти вимагали більшого підвищення заробітної плати, але уряд відповів, що в
бюджеті не має для цього достатньо коштів. Тому вчителі не підтримали проект,
запропонований міністерством праці. Треба сказати, однак, що невдоволення
профспілок не пов’язане зі змістом проекту, а з тим, що його положення не
поширюються на інші категорії освітян.

Водночас відповідний нормативно-правовий акт був схвально
сприйнятий профспілками Картель Альфа. Голова конфедерації Богдан Хоссу
назвав це першим кроком і висловив сподівання, що майбутній уряд, створений
після парламентських виборів восени продовжить підвищення зарплат. Богдан
Хоссу: Ми повинні враховувати те, що новий уряд матиме можливість, в
залежності від свого рішення, збільшити видатки на оплату праці, що,
підкреслюю, здійснюється в межах
економічного зростання.

Термінове розпорядження про оплату праці працівників
бюджетної сфери було прийняте після багатьох раундів переговорів з
профспілками, а розбіжності в питанні запровадження Єдиної тарифної сітки розрядів і
коефіцієнтів з оплати праці працівників бюджетної сфери призвели навіть до
відставки попереднього міністра праці Анни Кості.

Міністерство
праці у вівторок винесло на громадське обговорення проект Термінового
розпорядження «Про оплату праці працівників бюджетних установ Румунії». Основні
зміни стосуються повної реструктуризації системи оплати праці в сфері охорони
здоров’я й освіти та запровадження системи преміальних доплат на основі ефективності
роботи працівників цих двох сфер починаючи з 1 січня 2017 року.

Проект
нормативно-правового акту передбачає,
так само, усунення різниці у зарплатах осіб,
які займають однакові посади в тій самій установі шляхом підвищення заробітку
до максимального рівня для всіх груп споріднених професій. Прем’єр-міністр Дачіан
Чолош заявив, що проект спрямований на усунення ряду несправедливих критеріїв у
системі, з наголосом на сфері охорони здоров’я, але не всіх, тому що уряд
змушений вписатися в чинні бюджетні обмеження.

За словами
міністра праці Драгоша Пислару у результаті впровадження цих положень більше 1,2 мільйони людей отримають більшу заробітну плату і, звичайно, нікому не буде
знижено зарплатню. Драгош Пислару: «Ми підрахували, цифра за цифрою, що нові
зарплати, наприклад в системі охорони здоров’я, будуть більшими ніж максимальна
зарплата на сьогодні. А інший тип корекції стосується вирівнювання всіх зарплат
в тій самій установі до максимального окладу зараз. Таким чином немає жодних підозр щодо можливого зниження якоїсь зарплатні.»

У відповідь,
президент Національного профспілкового блоку Думітру Костін стверджує, що
тільки 400 тисяч працівників державного сектора отримають підвищені заробітні
плати, а решта 800 тисяч ні. Проект про оплату праці осіб, оплачуваних з державних
фондів викликав невдоволення профспілок, особливо в галузі освіти, які стверджують,
що він вирішує тільки проблеми в сфері охорони здоров’я і центральних органів
виконавчої влади.

Антон Хадер,
президент Федерації профспілок освіти «Alma Mater»: «Ми маємо справу із залатуванням. Що
стосується освіти, то тут латки навіть не пришиваються на потрібному місці і не
покривають навіть соту частину того, що нам потрібно в системі.»

Профспілки працівників
в органах місцевого
самоврядування погрожують страйком і збираються бойкотувати
місцеві вибори. Помпіліу Буздуга, віце-президент Національної федерації
профспілок місцевої адміністрації: «Не є нормальним, коли сім міністерств
отримують 70% підвищення заробітної плати, а органи місцевого самоврядування не
отримують жодного підвищення.»

Державному бюджету нові зміни в системі оплати праці
бюджетників обійдеться в майже 2,3 млрд леїв, з яких 1,2 мільярда леїв буде
виділено для усунення нерівності, і 1,022 млрд леїв – для проведення реформи в
сфері охорони здоров’я.

Дискусії довкола місцевих виборів у Румунії

Прем’єр-міністр технократ Дачіан Чолош проаналізував, у понеділок, з представниками парламентських політичних партій в Румунії звернення Націонал-ліберальної партії про можливість повернення до обрання мерів у два тури. Ліберали вважають, що варіант розширює силу виборців і що теперішня система в один тур сприяє великим партіям. Пропозицію лібералів підтримують тільки Народний рух і Румунська соціальна партія. З іншого боку, Соціал-демократична партія, Національний союз За прогрес Румунії, Демократичний союз угорців Румунії та Альянс лібералів і демократів не бажають змінити чинний закон, бо це протирічить рішенням Конституційного Суду, що забороняють зміну виборчого закону менш ніж за рік до виборів. Після консультацій, прем’єр заявив: Я не даю свою згоду на те, щоб Уряд був використаний як інструмент будь-якою партією для досягнення суто партійних цілей. Я вважаю, що такі дебати повинні продовжитися, щоб у майбутньому ми ясно знали, чого хочемо. Тому що я бачу, що зараз, навіть партії не знають, що саме вони бажають. Я прийшов до такого висновку: у Парламенті є більшість, яка не хоче зараз змінити правила гри. НЛП оголосила, що не відмовиться від демаршу щодо проведення місцевих виборів у два тури. З іншого боку, СДП та НСПР підписали, у четвер, протокол співпраці для місцевих і парламентських виборів. Соціал-демократи хочуть підписати подібний протокол і з Альянсом лібералів та демократів.

Колишнього міністра внутрішніх справ Габріеля Опрю позбавлено імунітету; Генеральний прокурор Румунії Тіберіу Ніцу подав у відставку.

Колишній міністр внутрішніх справ Румунії, сенатор НСПР Габріель Опря залишився без імунітету. Сенат схвалив запит Національної дирекції антикорупції про надання згоди на притягнення до кримінальної відповідальності проти Габрієля Опрі у справі про ймовірне незаконне використання поліцейського ескорту, в результаті чого загинув один поліцейський. Габріель Опря звинувачується у зловживанні службовим становищем та одержанні неправомірних вигод для себе або для третьої особи, за період коли він займав функцію міністра. Опря стверджує надалі, що він невинний. Натомість, головний прокурор Румунії Тіберіу Ніцу подав у відставку на тлі розслідування, пов’язаного із зловживанням поліцейського кортежу. Він уточнив, що, хоча не вважає себе винуватим, прийняв це рішення, тому що його ім’я і функція були штучно асоційовані із ситуацією, що шкодить іміджу керованої ним установи. Закон передбачає, що тільки президент, прем’єр-мінітр і два спікери Палати депутатів і Сенату мають право на офіційний кортеж, міністри можуть використовувати його тільки в екстрених ситуаціях.

Бухарест привітав оголошення США про суттєве збільшення бюджету оборони в 2017 році для протидії загрозам в Східній Європі

Представники румунської влади одноголосно привітали оголошення США про чотириразове збільшення бюджету на 2017 рік, присвячене Європейській ініціативі впевненості. Відповідно МЗС Румунії, оголошення є підтвердженням сильної прихильності США щодо європейської безпеки шляхом зміцнення заходів НАТО присвячених колективній обороні і знеохочення факторів ризику. Реалізація оголошених Вашингтоном заходів значно сприятиме зміцненню безпеки Румунії та решти союзників перед викликами безпеки, з якими стикається регіон. Румунський посол у Сполучених Штатах Джордже Майор стверджує, що виділення додаткових ресурсів для протидії загрозам зі Східної Європи є доброю вісткою для Румунії, яка може відіграти роль партнера США в забезпеченні знеохочення викликів. Пентагон оголосив, що США значно зміцнять військову присутність в Східній Європі військами, танками і артилерією, щоб протистояти небезпеці, яку представляє Росія.

Єврокомісія покращила передбачення економічного зростання Румунії у 2016 році.

Економічне зростання Румунії досягне піку в 4,2% в 2016 році, а у 2017 році трохи знизиться до 3,7%, відповідно до зимових економічних прогноз, опублікованих, у четвер, Єврокомісією. Восени, Єврокомісія прогнозувала зростання на 4,1% в цьому році і 3,6% в наступному році. За оцінками, основним двигуном економічного зростання буде надалі внутрішній попит, в той час як чистий внесок експорту залишиться негативним. Зниження ПДВ від 24% до 20% в січні та підвищення мінімальної заробітної плати у травні стимулюватимуть споживання і економічне нарощування. Однак Єврокомісія попереджає, що існує цілий ряд ризиків, незважаючи на стабільне економічне зростання. Через зниження податків і збільшення витрат, дефіцит бюджету в цьому році суттєво збільшиться від 1% в 2015 році до 3% цього року і досягне 4% в наступному році. На тлі зростання заробітної плати, інфляція зросте у другій половині року. Прогноз Єврокомісії подібний на оцінку компанії Кофас, спеціалізованої в управлінні кредитними ризиками, яка передбачила для 2016 року економічне зростання на рівні 4,2% в Румунії. І Всесвітній банк поліпшив свої прогнози на поточний рік, румунська економіка зареєструє, згідно з оцінками цієї установи, аванс на рівні 3,9%.