Tag: бідність

  • 28 червня 2024 року

    28 червня 2024 року

    ЄС – На засіданні Європейської Ради в Брюсселі Президент Румунії Клаус Йоганніс під час обговорення Стратегічного порядку денного ЄС на період 2024-2029 років наголосив на тому, що документ має відображати спільне зобов’язання продовжувати зусилля, спрямовані на створення сильнішого, стійкішого та впливовішого Союзу на міжнародному рівні. Глава румунської держави також підкреслив, що новий Порядок денний повинен підкреслити просування політики розширення, єдність Союзу в підтримці України та важливість співпраці між ЄС і НАТО. Також у Брюсселі лідери ЄС вирішили, хто обійме головні посади в інституціях Євросоюзу: Урсула фон дер Ляєн від ЄНП номінована на посаду голови Єврокомісії, прем’єр-міністр Естонії, лібералка Кая Каллас – на посаду глави дипломатії, а колишній прем’єр-міністр Португалії Антоніу Кошта очолить Європейську Раду.

    ЛІТАКИ – Ще три літаки F-16, придбані Румунією у Норвегії, прибули в п’ятницю на авіабазу Кимпія Турзій (центр), повідомило Міністерство оборони. Таким чином, ВПС Румунії отримали 9 з 32 придбаних літаків. Вся партія має прибути до країни до кінця наступного року.

    ОБСЄ – Починаючи з суботи, в Бухаресті проходить 31-а щорічна сесія Парламентської асамблеї Організації з безпеки і співробітництва в Європі. Темою сесії є парламентський погляд на роль ОБСЄ в сучасній архітектурі безпеки. Учасники – парламентарі з понад 50 країн-членів Організації – ухвалять Бухарестську декларацію, документ, який включатиме резолюції загальних комітетів та додаткові резолюції, ініційовані учасниками Асамблеї. Серед них – резолюція про погіршення ситуації з правами людини в російськомовному сепаратистському регіоні Придністров’я в румуномовній Республіці Молдова. Росія та Білорусь не братимуть участь у зустрічі в Бухаресті.

    ТОРГІВЛЯ ЛЮДЬМИ – Згідно із законом, який підписав президент Клаус Йоганніс, вироки за рабство та торгівлю людьми в Румунії більше не можуть бути умовними. Закон, який набуде чинності цими вихідними, також посилює покарання за такі злочини – до 15 років позбавлення волі. Крім того, закон передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 3 до 10 років за виробництво, зберігання, показ, просування, розповсюдження і надання доступу до дитячої порнографії у будь-який спосіб.

    ПРЕЗИДЕНТСЬКІ ВИБОРИ – Прем’єр-міністр Румунії Марчел Чолаку оголосив, що наступного тижня запросить лідерів усіх політичних партій на консультації щодо термінів проведення президентських виборів. Ця заява була зроблена після того, як СДП і НЛП, що формують правлячу коаліцію в Бухаресті, не змогли домовитися про дату виборів на найважливішу посаду в румунській державі. Чолаку заявив, що як голова кабінету міністрів він зобов’язаний не надавати перевагу жодній партії чи коаліції. Він сказав, що консультації з лідерами всіх політичних партій Румунії “є правильним підходом”.

    БІДНІСТЬ – 4 000 000 румунів постраждали від бідності минулого року, що приблизно на 60 000 менше, ніж у 2022 році, згідно з даними, опублікованими Національним інститутом статистики. НІС зазначає, що якби минулого року не виплачувалися пенсії та інші соціальні виплати, майже половина населення опинилася б за межею відносної бідності. Ситуація була б більш драматичною для літніх людей у віці 65 років і старше, а також для людей у віковій групі 55-64 роки, але меншою мірою. Найвищий рівень ризику бідності спостерігався серед домогосподарств, які складаються з двох дорослих і мають трьох і більше дітей, за ними йдуть домогосподарства з одним із батьків. У регіональному розрізі, найвищий рівень ризику бідності спостерігався на південному сході країни, за ним слідував південно-західний регіон Олтенія, а найнижчий – Бухарестсько-Ілфовський регіон.

    ПОЖЕЖІ – 80 румунських пожежників вирушають до Франції, щоб допомогти місцевій владі гасити лісові пожежі, які можуть виникнути влітку. Місія має на меті скоротити час реагування у випадку лісової пожежі, оптимізувати навчання з колегами з європейських країн і поліпшити співпрацю між силами, що беруть участь у місії. Перша група з 40 пожежників та восьми одиниць техніки вже вирушила до Франції, повідомляє Генеральна інспекція з надзвичайних ситуацій. Програма допомоги фінансується Європейським Союзом як захід підтримки французьких громад після пожеж останніх років.

    США – Передвиборча команда республіканця Дональда Трампа заявила про перемогу вчора ввечері на перших передвиборчих теледебатах з чинним президентом-демократом Джо Байденом. Нинішній лідер Білого дому, однак, вважає, що він “добре виступив”, тоді як реакція на його виступ розділилася, в тому числі і в таборі демократів. Американська та міжнародна преса відзначає, що дебати між двома кандидатами в президенти США були позначені особистими випадами, ваганнями Байдена і брехнею з боку Трампа. Право на аборт, міграція, війни в Україні та Секторі Газа, штурм Капітолію в січні 2021 року та економіка США були основними темами обговорення. Наразі, менш ніж за п’ять місяців до виборів 5 листопада, Дональд Трамп і Джо Байден, два найстаріші кандидати в президенти США, мають рівну кількість голосів.

  • Функціональність і нефункціональність у румунській системі освіти

    Функціональність і нефункціональність у румунській системі освіти

    Про функціональну безграмотність у Румунії почали більше говорити лише кілька років тому. Спочатку, до існування цього
    глобального явища в нашій країні
    ставилися скептично, хоча міжнародні
    тести, такі як PISA, PILS або TIMSS, показували,
    що від 40% до 42% 15-річних підлітків вміли
    читати, але мали труднощі з розумінням
    меседжу
    прочитаного тексту, а також мали суттєві
    недоліки в отриманні наукових знань.




    Однак
    поступово функціональну безграмотність
    почали усвідомлювати громадська думка
    та державні інституції. І сьогодні,
    після двох років освіти
    у форматі онлайн,
    яка посилила
    затримки в навчанні, проблеми вже не
    уникнути. Це також підтверджує недавнє
    дослідження, проведене цифровою приватною
    платформою тестування BRIO і взяте
    до уваги Міністерством освіти для подальшого
    оновлення системи оцінювання в державних
    школах. Дослідження під назвою «Звіт
    про рівень грамотності» підтверджує
    той факт,
    що понад
    40% учнів мають
    проблеми із
    засвоєнням
    знань і навичок, отриманих у школі. Їхня
    оцінка була проведена онлайн за допомогою
    участі в понад 40.000 безкоштовних тестах,
    наданих BRIO. Університетський
    професор
    Драгош Ілієску, ініціатор платформи та
    експерт з психопедагогіки, пояснює
    метод оцінки
    дітей: Надається
    від 0 до 100 балів,
    де 0 – найнижча
    оцінка,
    а 100 – найвища.
    (…). А потім ми розділили ступені
    функціональності: десь між 0 і 20 – це
    рівень масивної
    дисфункції, потім слідує
    рівень
    мінімальної функціональності, і
    нарешті
    рівень прийнятної
    функціональності.
    З цієї дуже великої вибірки ми обрали
    трохи меншу вибірку, яка мала
    вигляд
    репрезентативності, тобто 31.590 застосувань
    тесту. (…) Загальна оцінка, яку ми отримали
    на цій вибірці, становила
    26,9 бала. Тобто
    десь між
    0 до 100 балів, що
    означає дуже мале
    перевищення межі тотальної
    дисфункції.



    Це
    означає, що в середньому, когнітивні
    здібності учнів знаходяться на межі
    між функціональністю та нефункціональністю.
    Ми також дізнаємося від Драгоша Ілієску,
    як ця оцінка відображається у відсотках
    шкільного населення:
    Зараз ми дивимося лише на відсоток
    населення, що перебуває в зоні
    функціональної неписьменності, відсоток,
    який у нашому дослідженні становить
    42%. А 47% – це відсоток тих, хто знаходиться
    в проміжній зоні між нефункціональністю
    і функціональністю. Лише 11% мають високу
    функціональність. Це може нас хвилювати,
    тому що це показує нам не тільки те, що
    у нас багато належать
    до нижчої
    категорії, але й дуже мало до найвищої
    категорії. Крім того, відсоток населення,
    що проживає в зоні нефункціональності,
    кардинально не відрізняється від віку
    до віку: 37% у шість років, 41% у 14 років.



    Іншим
    фактом, підтвердженим Звітом про рівень
    грамотності, є розрив між дівчатами та
    хлопцями,
    причому перші підготовлені краще, ніж
    хлопці
    того ж віку. Але повною мірою не
    підтверджено співвідношення між рівнем
    соціально-економічного розвитку регіону
    та рівнем функціональної неписьменності.
    Іншими словами, це явище поширене по
    всій Румунії, а не лише в неблагополучних
    районах. Драгош Ілієску:
    Ми
    виявили
    те, чого не очікували. Ми
    очікували, що в регіонах, де ми знаємо,
    що соціально-економічний статус населення
    знаходиться на межі бідності, у нас
    також буде вищий рівень неписьменності,
    у
    співвідношені з
    економічною ситуацією. Ні.
    Наші дані цього не підтверджують. Тому
    я схиляюся до думки, що ми маємо справу,
    скоріше, із соціальною проблемою. Тут
    я б ще сказав, що якось нерозумно чекати
    тільки від
    міністерства вирішити
    цю проблему. Румунське суспільство вже
    давно
    думає: «Це не моя проблема, це проблема
    міністерства
    освіти.
    Бо воно
    й займається освітою».
    Це саме та проблема, про яку ми знаємо
    зі ставлення румунських батьків до
    школи, і це випливає з багатьох опитувань
    проведених
    протягом часу.
    (…) Для батьків нерозумно чекати, щоб
    всі проблеми та прогалини їх
    дитини були
    би вирішені
    школою. Це ніколи не станеться. Громадянське
    суспільство має зробити крок вперед.





    З
    цією метою необхідно поглибити причини
    цього явища, і ЮНІСЕФ сприяє цьому через
    поняття «навчальна
    бідність»,
    як ми дізнаємося від експерта з питань
    освіти
    ЮНІСЕФ Румунія
    Лумініце Костаке:
    Багато разів, коли ми думаємо про право
    на освіту, ми більше маємо
    на увазі
    доступ до
    освіти і
    часто забуваємо про участь
    і, особливо, про якість освіти. Ці три
    взаємозалежні, і лише доступ до освіти
    без належної участі та без якісної
    освіти практично дає нам ті
    результати,
    які ми бачили відображеними
    у звіті. Сьогодні я хотіла би представити
    поняття, яке вже обговорюється в усьому
    світі, але менш обговорюється в Румунії,
    відповідно, бідність у навчанні. Для
    цього показника враховувався рівень
    грамотності
    10-річних дітей. У Румунії ми
    не маємо дуже
    добрих
    результатів у цьому плані.
    Таким чином, 20% дітей перебувають у
    ситуації
    навчальної бідності.
    У нас 7% дітей початкового
    шкільного віку перебувають
    поза системою
    освіти, тобто вони більше не навчаються.
    Чому концепція
    навчальної бідності
    важлива?
    Ми часто говоримо про бідність, і всі
    дослідження показують, що в Румунії
    грошова бідність серед дітей дуже
    висока. Але навчальна бідність підтримує
    це порочне коло бідності загалом.
    Нещодавня доповідь трьох організацій
    – ЮНІСЕФ, ЮНЕСКО та Світового банку -
    показує економічні втрати, які людина
    зазнає протягом
    життя,
    коли вона перебуває у стані навчальної бідності.
    Таким чином, практично ця затримка буде
    зберігатися протягом усього життя
    людини як дорослої людини і більше того,
    вона буде передана наступним поколінням.
    У багатьох звітах ми часто говоримо, що
    освіта є найбільш стійким шляхом до
    прогресу, але освіта також є найбільш
    стійким шляхом виходу з бідності. Як
    тільки ми виберимося
    з навчальної
    бідності,
    ми вийдемо з грошової
    бідності.





    Звіт
    про рівень грамотності
    започатковано разом з
    Міністерством освіти, а це означає,
    що питання функціональної неписьменності
    також починає усвідомлюватися
    на державному рівні. А заходи боротьби
    з нею з’являться з наступного навчального
    року, поки що через зміни в системі
    оцінювання учнів. Це лише перший крок,
    який, як ми сподіваємося, буде швидко
    наслідуваний іншими для
    можливої зміни ситуації
    в майбутньому.

  • Громадянська допомога мешканцям бідного кварталу Бухареста

    Громадянська допомога мешканцям бідного кварталу Бухареста

    Розташований на південному заході Бухареста, мікрорайон
    Фєрєнтарь став синонімом сміттєзвалища, бідності, насильства та дуже поганих умов життя.
    Оскільки там живуть переважно роми цей квартал став подібним до гетто, з огляду
    на те, що мешканці Фєрєнтарь дуже рідко переїжджають за реальні та символічні
    межі мікрорайону, аби жити в іншому районі столиці. Отже, єдиним рішенням для цих
    людей є покращення
    умов їх життя, чим вже більше десяти років займається
    Валеріу Ніколає.


    Фахівець з інформаційних технологій із досвідом роботи в США та Канаді, засновник
    першого аналітичного центру з питань ромів у Румунії, член Верховного комісаріату
    ООН з прав людини, регіональний директор з адвокації міжнародної благодійної
    організації World
    Vision Internațional та державний секретар уряду Румунії у 2016 році
    Валеріу Ніколає завжди відстоював права соціально знедолених осіб. Він, ром за
    національністю,
    народився і провів своє дитинство у подібному неблагополучному
    середовищі, тому добре розуміє проблеми маргіналізації та знає, наскільки
    важливо дати комусь, передусім дітям, шанс вийти з такого «гетто».





    Ось чому в 2007-2008 рр. разом з іншими волонтерами
    він почав працювати в одній із шкіл у Фєрєнтарь, допомагаючи учням, у першу чергу,
    робити домашні завдання. «Школа знаходилася у зазначеному мікрорайоні поблизу
    так званої «алеї наркотиків», де щодня можна було побачити щонайменше 40-50 осіб,
    яких трясло», – каже Валеріу Ніколає. Сміття, щури, таргани, невеликі однокімнатні
    квартири площею не більше 14 квадратних метрів, в яких мешкають по 5-6 осіб,
    доповнюють реалії, в яких живуть ті, кому Валеріу Ніколає допомагає.

    Завдяки наполегливості
    та допомозі волонтерів минулого літа, щосуботи та щонеділі, діти із зазначеного
    мікрорайону приходили робити уроки та займали іноді навіть п’ять класів, – пригадує
    Валеріу Ніколає. «Ми допомагали їм робити домашні завдання, а також робили
    багато інших речей: отримували довідки про втрату працездатності для батьків з
    обмеженими можливостями, допомагали людям з проблемами здоров’я, від допомоги стоматолога
    або операції на серце до лікування поліпів носа, від видалення зуба до встановлення
    ортодонтичних апаратів. Ми намагалися допомогти у всьому, що було потрібно. До того майже всі діти, з якими ми працювали, часто прогулювали уроки і багато з них
    збиралися не йти до школи. Урешті-решт цього не сталося і з понад ста дітей, зараз
    лише двоє з них мають деякі проблеми з навчанням. Перед цим ситуація була
    катастрофічною. До того більшість з них у п’ятому класі переставали ходити до
    школи. На сьогодні ми маємо дітей, які йдуть до ліцею, тому ситуація набагато
    краща. Ми також мали для них гарячий обід.»




    Усе було добре, можливо, аж занадто добре допоки мер
    5-го сектора столиці, в якому знаходиться мікрорайон Фєрєнтарь, вирішив
    реалізувати власну програму допомоги у цій школі, відкликавши дозвіл на
    здійснення проєкту, який ініціювали Валеріу Ніколає та його волонтери. Але
    Валеріу не здався і створив Добрий дім. У будівлі поблизу його помешкання,
    розташованого неподалік Фєрєнтарь, звідки дітей привозили для продовження позашкільної освіти. Завдяки
    щедрості донорів та відданості волонтерів Добрий дім був відкритий лише через
    місяць від його купівлі, – розповідає Валеріу Ніколає. «Ми купили й два
    мікроавтобуси, а також на власних авто наших волонтерів щовихідних привозили
    дітей у Добрий дім. Мало помалу у суботу та неділю у нас знову збиралося до 100
    дітей, було навіть краще ніж раніше. Добрий дім – це місце, де ми можемо робити
    все, що хочемо. Ми також створили чудову бібліотеку, справи йшли чудово,
    оскільки багато людей зголосилося допомогти, наприклад, відомі шеф-кухарі
    приходили і готували їжу для цих дітей.»






    Усе йшло гладко, поки не було введено надзвичайний
    стан через пандемію COVID-19, і в школах призупинили навчальний процес. Дітей
    більше не можна було возити на позашкільні заняття у Доброму домі. Але навіть і
    в цих умовах Валеріу Ніколає знайшов вихід із ситуації. «Діти прогресували і ми
    не могли перервати навчальний процес напівдорозі. Тому я взявся встановлювати
    комп’ютери та хот-споти в мікрорайоні. Ми отримали спонсорську допомогу у
    вигляді карток з необмеженим доступом до Інтернету, від різних людей я зібрав
    кілька старих телефонів. Нам вдалося дуже швидко налагодити весь процес, а я
    повернувся до свого попереднього досвіду фахівця з інформаційних технологій і
    мені вдалося встановити майже все, що потрібно було встановити. Ми встановили
    комп’ютери та оснастили їх усім необхідним, навчальним програмним забезпеченням
    і тепер понад 50 волонтерів щодня працюють з цими дітьми в режимі онлайн. Зараз
    діти навчаються щодня, кожен у себе вдома. В Інтернеті ми постійно з ними на
    зв’язку.»




    У Фєрєнтарь численні обмеження та призупинення економічної
    діяльності ще більше ускладнюють життя людей. Але Валеріу Ніколає та його
    команда волонтерів отримують допомогу від різних компаній та роздають людям молочні
    та хлібобулочні вироби, різні продукти харчування, каву, чай тощо. «Нам
    вдається забезпечити продовольчі потреби. Багато людей там втратили роботу. Але
    відколи почалася ізоляція, у цих сімей усе добре, нам вдається покрити їхні
    потреби. Я сподіваюся, що ми зможемо продовжити це робити, але з кожним днем тамтешні
    умови життя погіршуються. Хоча люди, навіть наркомани, мене добре знають, ситуація
    загострюється, все частіше спостерігаються прояви насильства, оскільки
    наркомани теж хочуть їсти. Вони знають, що я приходжу допомагати дітям, але їм
    також потрібна їжа. Також зросла кількість випадків домашнього насильства і, на
    жаль, у такі райони ніхто не приходить, щоб зупинити це явище.»




    За оцінками
    Валеріу Ніколає, лише в Бухаресті є кілька десятків дітей з обмеженими
    можливостями, які не мають доступу до освітніх ресурсів в Інтернеті, і які в
    цей період ізоляції, коли школи закриті, можуть назавжди перестати ходити до
    школи.

  • Рекомендації Брюсселя для Румунії

    Рекомендації Брюсселя для Румунії




    Румунія є однією
    з тих десяти держав-членів ЄС, які стикаються з
    економічними дисбалансами. Висновок цей
    належить Європейській Комісії, яка опублікувала, в середу,
    зимову доповідь про ситуацію Румунії, з оцінками про прогрес досягнутий нашою країною щодо економічних і соціальних
    пріоритетів. У своєму аналізі,Єврокомісія підкреслює необхідність стимулювати
    інвестиції, проводити відповідальну фіскальну та бюджетну політики і добре
    продумані реформи. Проблеми істотно відрізняються від країни до країни і
    вимагають відповідних та рішучих заходів. Що стосується Румунії, то в доповіді
    показано, що не було досягнуто жодного прогресу щодо фіскальних рамок,
    встановлення мінімальної заробітної плати або управління державними компаніями.




    Європейська
    Комісія стверджує, що необхідно докладати в подальшому зусилля для досягнення
    відчутних результатів. У своїй оцінці, Єврокомісія попередила, що спроможність
    податкової системи Румунії скоротити бідність і виправити соціальні нерівності
    є обмеженою. Нерівність доходів залишається однією з найвищих в ЄС,
    третина румунів перебувають за межею бідності – найвищий відсоток в ЄС, -
    вказується у доповіді. Документ також показує, що структура податків
    характеризується низьким рівнем доходів, з високою залежністю від зборів на
    споживання.




    Таким
    чином, частка податків у ВВП склала 24,9% у 2017 році, що є найнижчим
    показником з 1996 року, і є другим найнижчим показником у ЄС – набагато нижче середнього
    показника в ЄС – 39,2%. Так само, експерти Європейського Союзу також чітко
    посилаються на заходи, що містяться в Терміновій постанові №114, яка приносить низку
    фіскальних змін. Ці зміни були піддані критиці румунською опозицією та
    бізнес-середовищем. Наприкінці минулого року, без консультацій із зацікавленими
    сторонами та без оцінки наслідків, Уряд вирішив, шляхом термінової постанови,
    оподатковувати фінансові активи банків, якщо індекс ROBOR, за яким
    розраховуються відсотки за кредитами в леях,перевищує
    2%.




    Виконавчий
    орган ЄС вважає, що, новий податок, найімовірніше, жорстко випробуватиме фінансову
    стійкість, що суттєво вплине на платоспроможність та прибутковість банків, і ще
    більше погіршить ситуацію бідних румунів. Водночас,
    за оцінками, цей податок, найімовірніше, вплине на кредитування та зменшить
    гнучкість монетарної політики. Так само, у звіті Європейської Комісії вказується,
    що заходи, що містяться в терміновій постанові №114, сильно послаблюють приватні
    пенсії. Заходи, як кажуть фахівці ЄС, мають негативний вплив на майбутні пенсії
    румунів, на ринку капіталу і вплинуть також на майбутні інвестиції, підвищать
    невизначеність, і зроблять румунську економіку менш привабливою як для
    румунських, так і для іноземних інвесторів.

  • Соціальна активність проти бідності

    Соціальна активність проти бідності

    Напередодні і під час зимових свят, коли розслабленість і радість традиційно поєднуються зі щедрістю, мало забезпечені люди не забуваються. Особливо в Румунії є ще багато людей на межі бідності або навіть бідні. Згідно зі статистикою, підготовленою Соціальним монітором, проектом Фонду Фрідріха Еберта в Румунії, більше 1,5 мільйонів людей заробляють менше 3 євро на день. Ці показники ставлять нас на перше місце серед європейців, що у найбільш вразливих ситуаціях: доходи 10% найбідніших румунів в 10 разів менші, ніж 10% найбідніших європейців. У селі існують навіть цілі громади з численними вразливостями, як це виявив Фонд World Vision в Румунії через соціологічне дослідження Добробут дитини на селі.

    Пояснює Оана Шербан, директор зі спілкування Фонду World Vision: «Є проблеми всіх видів, є серйозні проблеми що стосуються невідвідування школи, тому що ці діти не мають достатньо фінансових ресурсів для того, щоб ходити до школи, або ж у них немає нікого, хто б підтримував їх морально, а не тільки матеріально, бо не мають, що взути або одягнути. Крім невідвідування школи існують й інші види проблем: відсутність можливостей для дорослих. Батьки цих дітей не знаходять роботу в країні. Ось чому деякі з них виїжджають за кордон працювати там, а інші – працюють тимчасово, однак за невеликі гроші. В умовах, коли люди в селі мають багато дітей, дуже важко забезпечити їх належно.»

    Таким чином, в селі кожна 11 дитина лягає спати голодною. Серед наслідків є відмова від школи, що становить 19% всіх румунських учнів. 74% тих, хто не ходить до школи, походять із села. Якраз тому благодійні організації, такі як World Vision, спрямовують свої проекти на запобігання цьому явищу, що походить від бідності. Один з проектів називається «Хліб і завтра». Оана Шербан розповідає: Хліб і завтра – це програма, за допомогою якої ми намагаємося зменшити величезну кількість учнів, котрі не відвідують школу. Завдяки цій програмі ми пропонуємо теплу їжу в школі і дві години допомоги виконати домашнє завдання. До програми залучено понад 1250 дітей з трьох повітів (Долж, Вилча і Васлуй). На початку року ми збираємося розширити цю програму і на громаду, що у повіті Клуж. Ми запровадили цю програму два роки тому, якраз тому, що дізналися, що досі є проблеми з годуванням дітей в селі. Діти не їдять, або їдять погано і мало. І гарячу страву, яку ми запропонували, добре прийняли і діти, і вчителі. Вони намагаються ходити до школи, і добре інтегровані. Вони щасливіші в школі.»

    Ця програма приєдналася в останні роки до 10-річного проекту для учнів ліцеїв під назвою Я хочу в 9-ий клас, як розповідає нам Оана Шербан: «Ми в основному пропонуємо стипендії дітям, які походять з дуже бідних сімей, але які хочуть вчитися. Ми пропонуємо їм допомогу, яка не є лише грошовою. Частина грошей йде їм, які б вони самі витрачали, а решта йде на інші заходи, що проводяться в рамках проекту. Крім підтримки, яку вони отримують для реквізитів, проживання або транспорту, існує також компонент, який допомагає їм стати більш незалежними. Дитині нелегко переїхати з села в місто, щоб вчитися в ліцеї. Ми організовуємо для них різноманітні соціальні заходи, а також пропонуємо їм допомогти виконати домашнє завдання. Це складна програма, і для кожного учня існує індивідуальний план втручання. Ми не діємо однаково зі всіма. За ці 10 років у нас було 1395 випускників ліцею. 74% наших випускників по всій країні склали іспит на атестат зрілості. І 260 закінчили факультет. Вони підтримуються окремими донорами та через партнерство з різними компаніями.»

    І тому, що зима приходить зі своїми специфічними проблемами, що додаються до тих, що вже обтяжують дітей, нещодавно була запущена сезонна кампанія пожертвування взуття. У бідних сільських громадах, взимку діти не мають що взувати, констатувала Оана Шербан: «Це сумна реальність, але це правда. Часто одну і ту ж пару чобіт взувають кілька дітей, щоб вийти з дому або йти до школи. Ось чому ми хотіли щось зробити. Ми збираємо гроші, щоб купити взуття для всіх дітей у громадах, де ми працюємо. Є близько 14 500 дітей. Як їх можна підтримувати? Через SMS-пожертви на 4 євро. Це кампанія, яку ми придумали, розрахована тривати до кінця січня.»

    Однак для того, щоб поліпшити життя цих людей у довгостроковій перспективі, потрібна постійна та систематична допомога.

  • Небезпека та наслідки корупції для суспільства

    Небезпека та наслідки корупції для суспільства






    Щороку, 9 грудня, держави-члени
    ООН відзначають Міжнародний день боротьби з корупцією, проголошений Генеральною
    Асамблеєю ООН у 2003 році, аби привернути увагу світової спільноти до цього явища,
    яке підриває розвиток країн і життя кожного громадянина.

    Жодна країна, жоден регіон, жодна спільнота не застрахована від корупції, котра має негативний вплив на
    освіту, охорону здоров’я, правосуддя, демократію, процвітання і розвиток.

    Боротьба з цим явищем, отже, є глобальною проблемою, з якою стикаються як багаті,
    так і бідні країни, сприяючи нестабільності і злидням, а також будучи головним фактором,
    що призводить до банкрутства «крихких» держав. Уряди, приватний сектор, НУО,
    ЗМІ та громадяни по всьому світу об’єднують зусилля в боротьбі з корупцією.
    Румунія як до вступу в ЄС, так і після, як член Євросоюзу, зробила рішучі кроки
    по боротьбі з цим явищем шляхом створення спеціалізованих установ, сумісних з іншими
    подібними європейськими структурами і створення відповідної законодавчої бази.




    З нагоди Міжнародного дня
    боротьби з корупцією Президент Румунії Клаус Йоханніс оприлюднив звернення до румунів,
    в якому заявив про свою всебічну підтримку боротьбі з цим явищем. Президент наголосив
    на необхідності викорінення корупції, яка підриває демократію і тримає в бідності
    мільйони людей. Клаус Йоханніс: «Корупція означає
    відсутність автострад, невідповідні умови в лікарнях та школах, неефективне
    самоврядування. Румунія не зможе прогресувати використовуючи свій справжній
    потенціал, поки не зуміє подолати це лихо! Я підтримую продовження
    антикорупційної боротьби заради здорової Румунії та завжди буду поруч з усіма суддями
    та прокурорами, які кожен день мужньо борються з цим явищем. Чесність та доброчесність
    повинні бути відновлені на всіх рівнях нашого суспільства. Ми це можемо зробити.
    «Рішуче «ні» корупції» має перетворитися з гасла на спосіб життя.»


    У свою чергу Генеральний прокурор Румунії Августін Лазар поширив заяву, в
    якій запевняє, що будуть продовжені розслідування злочинів «у сферах підвищеного
    ризику системної корупції», а також «малої корупції» для запобігання і протидії
    корупції в пріоритетних сферах. У той же час він наголосив на важливості боротьби
    з корупцією, яка несе загрозу для стабільності та безпеки суспільства, сталого
    розвитку та верховенства права. Августін Лазар нагадав, що одним з головних завдань
    Генеральної прокуратури є професійна та неупереджена боротьба з корупцією та прирівняних
    до неї злочинів, що мають величезний вплив на суспільні ресурси та рівень життя
    населення.

  • Освіта та благополуччя у житті сільських дітей

    Освіта та благополуччя у житті сільських дітей

    Близько 44% населення Румунії мешкає
    в сільській місцевості і теж у селі, згідно статистики, кількість домогосподарств, що знаходяться на межі бідності значно більша ніж у містах. Це стосується й діте
    й.

    Відносно останніх бідність має більш довгострокові наслідки. Вона впливає на успішність у школі, рівень реалізації потенціалу кожної дитини та може призвести
    до майбутньої нерівності на ринку праці та в суспільстві загалом. Зв’язок між економічними диспропорціями між селами і містами та освітою також залишає відбиток і на результатах навчання. Включно й на результатах 14-річних учнів, які планують поступити в ліцей, а також випускників середніх закладів освіти.




    Про це ми дізналися від Ліджиї Декі,
    державного радника в Адміністрації Президента та координатора проекту «Освічена
    Румунія», що здійснюється під егідою Президента Румунії. Ліджия Дека. «Наприклад,
    у 2017 році середня оцінка учнів за національним оцінюванням у містах становила
    5,8, в той час як у сільській місцевості вона була 7,40. Це велика різниця досягнень
    по завершенню 8 класу. Хоча 54% молодих людей в Румунії, які досягли повноліття
    проживають в сільській місцевості, з них лише 30% записалися на іспити для здобуття
    повної середньої освіти. А з цих успішно склали іспити на 13% менше ніж у
    містах.»




    Стан освіти в селі є лише прикладом або відгалуженням матеріальної ситуації мешканців села. Фонд «World Vision» Румунія, у дослідженні «Благополуччя дітей в сільській місцевості» продемонстрував це ще в 2012 році, коли він
    почав проводити це дослідження. Результати 2018 року засновані на соцопитуваннях, проведених в кінці 2017 року. Про сприйняття власних доходів сільськими сім’ями в даний час розповідає, директор фонду «World Vision» Румунія Данієла Буздуча. «Одна з двох сімей розміщує себе у зоні уразливості. Це означає, що або їм не вистачає грошей, або вони ледве зводять «кінці з кінцями». Ці сім’ї докладають значних зусиль для збільшення джерел доходу. Міф про те, що на селі люди нічого не роблять аби допомогти собі самим не відповідає правді. Це помилкове сприйняття.
    Люди в дійсності працюють з усіх сил, є сім’ї, які мають до п’яти різних джерел доходу. Тим не менше, від 38% до 41% сімей стверджують, що зароблених грошей їм ледве вистачає з місяця на місяць. Навіть ті, що мають більше джерел доходу.»





    Для приблизно 60% домогосподарств
    заробітна плата була основним джерелом доходу в період 2014-2018 рр. І хоча з
    2012 по 2016 рр. постійна зростала кількість сільських сімей, в яких щонайменше
    одна особа працює за трудовим договором,
    їх кількість, на жаль, почала скорочуватися останнім часом. На сьогодні близько 33% домогосподарств
    перебувають за межею бідності та отримують певну форму соціальної допомоги
    через дуже низькі доходи. Одним з найбільш помітних наслідків бідності є
    відмова від школи. Хоча показник рівня відсіву в сільських школах в даний час
    впав на 0,5% порівняно з 2016 роком, це, безумовно, дуже мало.




    Теж з дослідження фонду «World
    Vision» «Благополуччя дітей у сільській місцевості» ми дізнаємося, чому діти
    більше не ходять до школи. Данієла Буздуча: «Звичайно, на першому місці – витрати
    на навчання в школі. Освіта в Румунії є безкоштовною, але витрати на дитину,
    яка вчиться в школі іноді є нестерпним тягарем для багатьох сімей, які
    перебувають на межі бідності в сільській місцевості. По друге, деякі діти не справляються
    з вимогами школи. Це означає, що освіта, яку вони отримують у школі, не дозволяє
    їм накопичувати знання, необхідні для подальшого навчання, тобто переведення до
    наступного класу.»





    Більше половина дітей в сільській
    місцевості, які не ходять в школу, кажуть, що не йдуть вчитися через погані
    результати. Місце знаходження школи і транспорт є іншими причинами, які ускладнюють
    доступ до навчання, хоча в порівнянні з попередніми роками спостерігається невелике
    поліпшення в цьому відношенні. Данієла Буздуча. «Порівняльний аналіз показує,
    що 2 з 3 дітей йдуть до школи пішки, а також спостерігається зменшення часу, який
    діти проводять по дорозі до школи. З одного боку забезпечується шкільний
    транспорт, а з іншого – більше дітей живуть близько від центру села. Водночас збільшився
    відсоток сільських дітей, які кажуть, що вони пропускають школу, тому що повинні
    працювати. Їх на 50% більше, ніж у 2016 році і це знову викликає занепокоєння.
    6,3% сільських дітей говорять, що вони відчувають себе втомленими, тому що працюють
    до або після школи, а це на 75% більше б в порівнянні з 2016 роком. Більшість із
    них працюють у власному домогосподарстві,
    але трохи більше 2% кажуть, що працюють у сусідів.»




    Іншою причиною для занепокоєння є
    харчування, яке надзвичайно важливе для нормального психосоматичного розвитку дітей.
    Данієла Буздуча. «9% дітей сказали, що лягали спати на голодний шлунок, 6% з
    них – лише іноді, а 3% – постійно. Це надзвичайно тривожна реальність, тому що
    мова йде про кожну 10 сільську дитину. Так само лише кожна 10 дитина харчується
    двічі на день, а це означає, що багато хто з них харчується лише раз на день.
    Кожна восьма дитина їсть один хліб на день, тому що ми хотіли дізнатися й про якість
    їх харчування.»







    Враховуючи вплив бідності на освіту та харчування, в своїх рекомендаціях
    експерти підкреслюють необхідність створення якісних програм, спрямованих на
    комплексне вирішення всіх цих питань в сільській місцевості.

  • Удома в дорозі: чотири роки блукання

    Удома в дорозі: чотири роки блукання







    – Це найкраща, найбільш вражаюча та видовищна книга, що вийшла друком
    у Румунії в минулому році. Це
    книга справжньої журналістики, книга з кращими репортажами Елени та Косміна за ці чотири роки.


    – Це реалії сьогодення, але які більшість з нас не мали можливість побачити.


    – З їх трейлером і цуценятком за собою їм вдалося зробити деякі речі, які, я сподіваюся,
    привернуть увагу тих, хто знаходиться при владі. Привернути увагу до того, що все ще є дуже багато нещасних людей.


    – Хоча в них йдеться про сумне, я вважаю обов’язком кожного з нас уважно прочитати ці дуже обережні і добре
    відібрані репортажі.




    Це лише кілька думок, висловлених на презентації книги «Удома в дорозі: чотири роки блукання», видавництво «Humanitas».
    Автори цієї книги, журналістка Елена Станку і фотограф Космін Бумбуц полишили свою
    однокімнатну квартиру в Бухаресті, свою роботу, розірвали трудові договори,
    які гарантували їм доходи і вже чотири роки живуть у трейлері. Вони зробили
    це, щоб розповісти про Румунію в світлинах та на словах, щоб працювати над різними
    темами без обмежень часу та редакційної політики.




    Перший проект, над яким вони працювали як на сто відсотків незалежні
    журналісти – лауреат премії Центру ім. Розалін Картер і Центру незалежної
    журналістики – почався з румунського звичаю, використовувати побиття як засіб виховання.
    Це підтверджує й дослідження організації «Рятуйте дітей», згідно з яким 63%
    дітей в Румунії є жертвами насильства в сім’ї. Книга «Удома в дорозі: чотири роки блукання» Елени Станку та Косміна Бумбуца є результатом дослідження життя двох сімей, які живуть у крайній убогості в місцевості Міроняса (Ясси), більшість
    мешканців якої живуть за рахунок державної допомоги по догляду за п’ятьма-шістьма
    дітьми та допомоги по безробіттю.




    Ми дізналися від них, що зафіксовані ними у Міронясі випадки побиття дітей,
    є звичайним явищем повсякдення. Елена Станку. «Вони є складовою банального повсякденного життя в звичайному селі на сході Румунії. У сім’ях, як будь-яка інша, яку
    можна зустріти й на півдні, і на заході, всюди. На жаль, ці випадки дуже
    поширені. Я зустріла їх не тільки в Міронясі, а й в багатьох інших місцевостях.
    Оскільки румуни в основному бідні, вони не мають доступу до освіти, а їхнім
    дітям не вдається вийти з цього зачарованого кола бідності. Коли я спостерігала
    за життям сім’ї Кожокару, я написала, що пишу сидячи на ящику для пива, тому що
    в будинку нема столу, а одна з дівчат, єдина з восьми дітей, яка ходить до школи
    і любить школу, робить домашні завдання на ліжку. Є в книзі світлина, зроблена
    Косміном, на якій можна побачити як дівчинка пише на ліжку. І ці діти, які
    стануть батьками, у свою чергу, не зможуть залишити у спадщину своїм дітям
    нічого іншого, крім успадкованої бідності. Такі сім’ї не є винятками, ми не
    шукали винятків у Румунії, ми рушили в пошуку Румунії. І, на жаль, такою є
    Румунія. Але ці речі дуже важко зрозуміти зі світу, в якому ми живемо у
    Бухаресті, в Клужі або в Крайові.»






    Косімн Бумбуц: «Три роки тому,
    коли ми розпочали цей проект про домашнє насильство над дітьми, ми пішли в бідні райони, у в’язниці, але ми також задокументували
    випадки насильства серед інтелігенції. І я зустрів дітей інтелектуалів, які також стали жертвами
    домашнього насильства. Ці матеріали ми поки що не опублікували, вони не
    викладені навіть на нашому сайті www.teleleu.eu. Але ми зрозуміли, що ситуація може
    бути однаковою. Умісті Бая-Маре ми зустріли у в’язниці чоловіка, який походив з багатодітної родини і розповів як
    його у дитинстві бив батько. Одного разу батько виставив його за балкон і тримаючи за одну руку сказав: «Я тебе
    породив, я тебе і вб’ю!» Схожу історію я почув і від дочки архітектора в Бухаресті.»




    Марія Йоніце, одна з жінок, чию історію ми
    прочитали на сайті Елени та Косміна www.teleleu.eu, померла цього літа. Неодноразово
    побита чоловіком перед дев’ятьма дітьми, вона багато разів була госпіталізована
    до лікарні каретою швидкої медичної допомоги. Тому кінець її життя був
    передбачуваним в «країні, в якій ніхто не втручається у справи чужої сім’ї», – каже Елена Станку. «Я написала на своїй сторінці в Facebook, що й решта жінок в селі, що є жертвами
    сімейного насильства, йдуть до соціальних
    працівників і кажуть, що з ними, напевно, станеться те, що сталося з Марією Йоніце.
    Я написала це у Facebook і недавно з нами зв’язався хтось з одного притулку для
    жертв насильства, хто хоче працювати з тамтешніми соціальними працівниками. Асоціація
    OvidiuRo побувала у відповідній громаді і розробила програму для дітей
    дошкільного віку. Один наш друг, який працює в багатонаціональній компанії,
    прочитавши матеріал про село Міроняса зібрав багато іграшок і різноманітних речей
    для тамтешніх дітей. Але це не вирішує соціальну проблему. На національному
    рівні у нас немає програми чи стратегії, спрямованої на вирішення цих
    соціальних проблем.»





    Упродовж чотирьох років, прожитих у трейлері Елена Станку та Космін Бумбуц
    спілкувалися з ув’язненими, жертвами крайньої бідності та насильства, людьми з
    обмеженими можливостями, дітьми з особливими потребами, людьми, які не вміли
    писати, маргіналізованими суспільством ромами. «Елена і Космін є моїми героями»,
    – зізнався відомий румунський письменник Мірча Кертереску. Він написав: «Елена
    та Космін рушили в пошуку «живого життя», життя реальної людини, яка виявляє
    себе не в стандартизованому і прирученому світі, в якому живемо ми, споживачі
    культури, а в світі крайньої бідності, в напівзруйнованих будинках, в умовах неймовірного
    насильства, в забутих Богом громадах, у в’язницях та в гетто.»




    Космін Бумбуц. «Країна є такою, як вона описана в нашій книзі, але ми все
    ще оптимістично налаштовані, тому що серед людей, яких ми сфотографували, з
    якими розмовляли ми знайшли й багато хороших людей. Хоча ми почали наш проект з
    побоюваннями, всі нас добре прийняли. Усі звинувачують і осуджують ромів, кажуть,
    що вони нічого не роблять, щоб вийти з їхньої ситуації, а найвищий аргумент звучить
    приблизно так: я доклав неабияких зусиль, щоб досягти чогось у житті, закінчити
    факультет, знайти добре оплачувану роботу. Тож нехай те саме роблять й інші. Але,
    з того що ми побачили упродовж цих чотирьох років, не кожен може досягнути
    цього рівня. Румунія є такою, як випливає з цієї книги, не як випливає з Facebook, або як ми уявляємо її собі
    з нашої оселі.»

  • 20 листопада 2017 року

    ОБОРОНА – Сенат Румунії сьогодні прийняв проект закону про закупівлю
    ракетного комплексу «Patriot» в рамках
    програми оснащення Збройних Сил Румунії. Раніше Комітет з питань оборони
    рекомендував парламенту прийняти відповідний законопроект, який у вівторок буде
    внесений на розгляд Палати депутатів. Румунія планує купити сім
    зенітно-ракетних комплексів «Patriot» загальною
    вартістю близько 4 мільярдів доларів. Перший комплекс, на продаж якого
    адміністрація США вже дала свою згоду, коштує 750 мільйонів доларів і буде
    придбаний до кінця року. У даний час Збройні Сили Румунії мають на оснащені
    радянські системи земля-повітря, які є операційно та
    технологічно застарілими.

    ПОЛІТИКА – Резолюція
    про недовіру уряду, ініційована опозиційними
    Націонал-ліберальною партією та Союзом Рятуйте Румунію у понеділок була
    зачитана на спільному засіданні двох палат румунського парламенту. Документ,
    зареєстрований минулої п’ятниці, підписали 148 народних обранців. Вони
    дорікають уряду Міхая Тудосе у відсутності передбачуваної податкової політики,
    зокрема після змін до Податкового кодексу, які передбачають перенесення обов’язку
    здійснення соціальних платежів з роботодавця до працівника та зменшення податку
    на прибуток від 16% до 10% починаючи з 1 січня 2018 року. Наразі не була
    встановлена дата винесення резолюції на голосування. В останні тижні, на тлі планів
    коаліції більшості, що складається з Соціал-демократичної партії та Альянсу
    лібералів й демократів внести низку змін до Податкового кодексу та законів
    правосуддя, у найбільших містах країни, в тому числі в Бухаресті, пройшли вуличні
    протести. З протилежного боку прем’єр-міністр, соціал-демократ Міхай Тудосе
    стверджує, що податкова реформа, принесе більше грошей в бюджет та Пенсійний
    фонд, а компанії матимуть спрощену систему сплати податків.




    ЄВРОСОЮЗ – Міністр з європейських справ Румунії Віктор Негреску сьогодні
    взяв участь у першій тристоронній зустрічі з колегами із Франції та Німеччини Наталі Луазо та Мікаєлєм Ротом. З цієї нагоди сторони підтвердили необхідність
    оновлення європейського проекту, особливо у перспективі головування Румунії в
    Раді ЄС у першому півріччі 2019 року. Міністр Негреску заявив, що Румунія хоче
    наблизитися до «твердого ядра», а головування в Раді ЄС стане можливістю
    зміцнити єдність держав-членів. Так само міністри обговорили наступні
    багаторічні фінансові рамки ЄС, зміцнення внутрішньої безпеки та зовнішньої політики ЄС. Тристороння зустріч відбулася в кулуарах Ради ЄС із загальних
    справ.




    БРЕКЗИТ– Міністри європейських справ країн
    Європейського Союзу сьогодні, в Брюсселі визначили міста, в які будуть переміщені Європейське агентство з лікарських
    засобів (EMA) та Європейська банківська організація (ЕВА). Обидві установи
    зараз перебувають у Лондоні, але мусять переїхати після виходу Великої Британії
    з ЄС. Бухарест разом з іншими 18 містами
    висловив бажання прийняти в себе регуляторне агентство ЄС в
    сфері лікарських засобів, але
    врешті решт, після детального аналізу заявок, було прийнято рішення про його переміщення в Амстердам. Агентство має
    900 співробітників і відповідає за безпеку ліків, що продаються на ринку в
    понад 500 мільйонів споживачів.




    КНИГИ – У середу в Бухаресті стартує 24-ий Міжнародний книжковий ярмарок-ГАУДЕАМУС, організований
    Румунським Радіо. Уперше в історії ярмарку почесним гостем заходу в цьому році
    є не країна, а Європейський Союз через Представництво Європейської Комісії у
    Бухаресті. Під гаслом «Єдність у різноманітності» ЄС закликає якомога більше
    людей відкрити для себе та досліджувати багату культурну спадщину Європи.
    Цьогорічний ярмарок матиме декілька ювілейних моментів: 60 років з моменту
    підписання Римського договору, 30 років від запуску програми «Еразм» та 10
    років від вступу Румунії до ЄС. Цього року в ярмарку беруть участь 300
    учасників та передбачено понад 800 заходів.




    БІДНІСТЬ – Близько половини (49,2%) румунських дітей у минулому році
    перебували в зоні ризику бідності та соціальної ізоляції. Це найвищий відсоток
    серед держав ЄС і майже вдвічі більший середнього показника в ЄС, що становить
    26,4%. Принаймні це випливає з даних, опублікованих сьогодні Євростатом. На
    протилежному боці, найменший відсоток дітей, наражених на ризики бідності
    показали Данія (13,8%), Фінляндія (14,7%) та Словенія (14,9%). Згідно з даними
    Євростату, у 2016 році в країнах Євросоюзу приблизно 24,8 мільйонів дітей у
    віці від 0 до 17 років перебували під загрозою бідності та соціальної ізоляції.
    У Румунії минулого року в цій ситуації знаходилося близько 1,8 мільйона дітей. Упродовж 2010-2016 років на рівні ЄС частка дітей, що
    перебувають під ризиком бідності та соціальної ізоляції зменшилась з 27,5% до
    26,4%.




    ПОДАТКИ – Наслідки нових змін до податкового законодавства, схвалених урядом нещодавно, були обговорені сьогодні членами Комітету з
    питань бюджету та економіки. Були запрошені також представники роботодавців, іноземних
    та місцевих інвесторів, Асоціації румунських міст і Торгово-промислової палати Румунії.
    Нагадаємо, що найбільше невдоволлення в суспільстві викликало переведення обов’язку сплати соціальних
    внесків від роботодавця до працівника починаючи з 1 січня 2018 року. У зв’язку
    з цим, з понеділка роботодавці зобов’язані почати переговори про внесення змін до трудових договорів
    незалежно від кількості наявних працівників. Уряд стверджує, що це необхідно,
    тому що до тепер закон зобов’язував роботодавця до колективних переговорів лише,
    якщо компанія мала більше 21 працівника. Переговори щодо укладення нових
    трудових договорів мають бути завершені до 20 грудня.




    ПЕРЕГОВОРИ – Президент Німеччини Франк-Вальтер Штайнмайер у понеділок
    закликав німецьких політиків повернутися за стіл переговорів довкола
    утворення нового уряду і, заради забезпечення стабільності країни
    та Європи, відхилив ідею проведення позачергових
    парламентських виборів. Канцлер Ангела Меркель
    висловив стурбованість провалом 12-годинних коаліційних переговорів у неділю між
    очолюваним нею консервативним Християнсько-демократичним союзом (ХДС),
    баварським Християнсько-соціальним союзом, ліберальною Вільною демократичною партією, представники якої покинули переговори, та
    зеленими. Сторонам не вдалося дійти спільної згоди щодо ряду чутливих питань,
    такі як міграція, екологічна політика, оподаткування та національна безпека.
    Водночас Соціал-демократична партія, друга за величиною політична сила в
    Німеччині у неділю знову відхилила пропозицію християн-демократів відновити
    попередню коаліцію. За цих обставин єдиними двома можливими варіантами є скликання позачергових парламентських
    виборів, через два місяці від попередніх, та утворення партією Ангели Меркель
    уряду меншості.

  • 16 жовтня 2017 року

    МІНІСТРИ – Прем’єр-міністр Міхай Тудосе у понеділок направив до
    Адміністрації Президента на затвердження кандидатури Паула Стенеску на посаду міністра регіонального розвитку, Фелікса Строє на посаду міністра транспорту та Маріуса Ніки на посаду міністра європейських справ. Вони мають замінити на цих
    посадах Севіль Шайде, Рованіу Плумп і Резвана Кука, які
    раніше написали заяви про відставку. Нагадаємо,
    що Севіль Шайде та Рована Плумб е фігурантами в справі за фактом корупції. Альянс лібералів та демократів, з яким соціал-демократи
    утворюють правлячу більшість, повідомив, що надалі підтримує свого міністра по зв’язках з парламентом Віорела
    Іліє,
    який раніше був звинувачений
    Національним антикорупційним управлінням у зловживанні
    службовим становищем.




    САНКЦІЇ – Міністри закордонних справ ЄС у понеділок в Люксембурзі прийняли нові
    санкції проти Північної Кореї у відповідь на проведення ядерного випробування на
    початку вересня. Йдеться, зокрема, про заборону експорту нафти, заборону для
    компаній ЄС здійснювати інвестиції в КНДР, а також скорочення максимальної суми
    грошей, яку північнокорейці, які працюють в ЄС мають право переказувати додому з
    15 000 євро до 5000 євро. На зустрічі Румунію представив міністр закордонних
    справ Теодор Мелешкану. Глави зонвішньополітичних відомств 28 карїн ЄС розглянули
    й інші актуальні питання, такі як іранська ядерна угода та ситуація в Туреччині






    ОБОРОНА – Міністр оборони Румунії Міхай Фіфор у Бухаресті
    зустрівся з членами Конгресу США Стівом Расселом та Меттом Картрайтом. Дискусії
    зосередились на ситуації в галузі безпеки в Чорноморському регіоні та на
    розширенні Стратегічного партнерства між Румунією та США в галузі оборони.
    Згідно з Міністерством оборони Румунії Міхай Фіфор наголосив на важливості
    унітарного підходу до всього східного флангу НАТО, наголошуючи на ролі Румунії
    як передбачуваного та надійного союзника у забезпеченні євроатлантичної
    стабільності та безпеки. Була також відзначена надзвичайна співпраця між
    румунськими та американськими військовослужбовцями під час військових навчань
    та в театрах воєнних дій.




    БІДНІСТЬ – Минулого року більше третини населення трьох
    країн ЄС перебувало під загрозою бідності і соціальної ізоляції: Болгарії
    (40,4%), Румунії (38,8%) та Греції (35,6%). Це випливає зі звіту, оприлюдненого
    у понеділок Європейським статистичним бюро – Євростат. Найнижчі рівні цього
    показника були зареєстровані в Чеській Республіці (13,3%), Фінляндії (16,6%),
    Данії (16,7%) та Нідерландах (16,8%). У 28 країнах ЄС, 23,4% населення, тобто
    117,5 млн осіб, перебувало в 2016 році під загрозою бідності та соціальної
    ізоляції, на рівні абсолютно аналогічному тому, що був зафіксований до кризи
    2008 року. У період з 2008 по 2016 роки ризик бідності та соціальної ізоляції
    збільшився у десятьох країнах-членах ЄС, а найбільш зростання спостерігається в
    Греції, на Кіпрі, в Іспанії та Швеції. З протилежного боку найбільше падіння
    цього показника спостерігалося в Польщі та Латвії, а також в Румунії, яка в
    2008 році мала 9,11 мільйонів громадян під загрозою бідності та соціальної
    ізоляції, а в минулому році – 7,69 мільйонів. Дані були опубліковані Євростатом
    з нагоди Міжнародного дня боротьби за ліквідацію злиднів, що відзначається 17
    жовтня.




    БРЕКЗИТ – Прем’єр-міністр Великої Британії Тереза Мей
    зустрічається сьогодні у Брюсселі з Президентом Європейської Комісії
    Жаном-Клодом Юнкером, за кілька днів до європейського саміту, присвяченого
    БРЕКЗИТ-у. Глави держав та урядів ЄС зустрінуться у четвер та п’ятницю для
    обговорення стану та подальшого ходу переговорів щодо виходу Великобританії з
    ЄС. Після п’ятого раунду переговорів минулого тижня головний переговірник ЄС з
    питань Brexit Мішель Барньє висловив жаль з приводу тривожної відсутності
    прогресу в дискусіях. Тим часом в Лондоні міністр закордонних справ Борис Джонсон
    вчора провів неформальне засідання з колегами із кількох європейських країн,
    зокрема з румунським міністром Теодором Мелешкану. Згідно з заявою румунського
    зовнішньополітичного відомства Румунія збереже своє Стратегічне партнерство з
    Великобританією і після виходу з ЄС, у повній послідовності та узгодженості з
    принципом європейської єдності.






    TRADE WINDS – Найбільший захід з просування
    торговельно-економічної співпраці, який щорічно проводиться Міністерством
    торгівлі США – «Trade Winds/Вітри торгівлі», об’єднає в Бухаресті 18-20 жовтня
    близько 100 американських компаній, які підпишуть договори з більш ніж 50
    румунськими підприємствами. Серед американських компаній, які візьмуть участь у
    заходів налічуються, IBM, Raytheon – виробник ракет Patriot, Kestral, Harris
    Corporation (космічна розвідка), SAS Institute (програмне забезпечення), Perry
    Baromedical Corporation (виробник медичного обладнання) та багато малих і
    середніх підприємств США, які представляють особливий інтерес для Румунії,
    особливо в плані передачі ноу-хау та інновацій. У заході візьмуть участь кілька
    міністрів і прем’єр-міністр Міхай Тудосе. Згідно з заявою румунського уряду
    ініціатива Міністерства торгівлі США провести цей захід в Румунії та чотирьох
    інших державах в південно-східної Європи – Болгарії, Хорватії, Греції та Сербії
    – демонструє особливу увагу, яку американська адміністрація приділяє цьому
    регіону і, зокрема, Бухаресту.

  • Підсумки впровадження заходів по боротьбі з бідністю

    Підсумки впровадження заходів по боротьбі з бідністю




    У
    Румунії рівень бідності і соціальної ізоляції є одним з найвищих в
    Європейському Союзі, приблизно 40% за даними Євростату. У лютому Уряд Румунії презентував
    План по боротьбі з бідністю, що включає 47 комплексних заходів щодо вирішення
    всіх проблем, з якими стикаються найбільш вразливі верства населення. Більшість
    заходів спрямовані на дітей. Понад 1,7 мільйона дітей живуть в умовах бідності,
    особливо в сільській місцевості. Через вісім місяців від початку впровадження програми
    по боротьбі з бідністю були представлені основні досягнення та кроки, які слід
    зробити в майбутньому.




    Прем’єр-міністр Дачіан
    Чолош заявив з цього приводу, що бідність в Румунії є результатом корупції і способу
    розподілу державних ресурсів: «Доти, доки ми не вийдемо за рамки поведінки, що
    сприяє корупції, не зможемо знищити ні бідність… Ми зосередили свою увагу, в
    першу чергу, на розблокуванні певних вже ініційованих заходів, але, які з
    різних причин не застосовувалися. Ми вжили певних заходів для спрощення
    процедур, з’єднали людей з установами, що мають повноваження в цих сферах, але
    працювали окремо і неузгоджено. Потім ми об’єднали кошти з державного бюджету, з фондів ЄС та інших джерел фінансування, які зазвичай мали одну й ту ж мету, але
    які окремо діяли неефективно. Ми виходили з того, що після розблокування цих
    корисних дій, вони поширюватимуться безповоротно, якщо будуть застосовуватися відповідально
    і сумлінно. Потім, поряд із діями держави, важливо знайти найбільш ефективні
    способи спільної роботи з громадянським суспільством як для впровадження таких
    заходів, так і щодо аналізу результатів…»





    У
    Румунії кожна третя дитина живе в умовах постійної бідності і, хоча немає
    ніякої офіційної статистики, за деякими оцінками понад 150 тис. молодих людей у
    віці від 14 років не мають ніяких документів, що засвідчують особу. Крім того
    багато дітей не йдуть до школи: кожна п’ята молода людина припиняє навчання
    після досягнення повноліття. Дачіан Чолош: «У нас були і досі є діти, які не
    мають ніякого документу. Тому ми вжили заходів для забезпечення видачі ідентифікаційних
    документів кожній дитині. Потім були вжиті заходи із запобігання відсіву і для
    цього потрібно вирішити проблему інтеграції дітей в дитячі садки. Так ми
    розробили програму, яка вже добре зарекомендувала себе в недержавній сфері і узагальнили
    її. Потім ми побачили, що багато дітей не йдуть до школи, тому що не мають що
    одягнути і не мають що покласти в ранець, від приладдя до продуктів
    харчування. Для цього ми зосередилися на програмах, що вже існували – «Фрукти в
    школі» або «Гарячий обід в школі», які вже готові до загального застосування. На
    сьогодні ми почали цю пілотну програму «Гарячий обід в школі», щоб потім на її базі побудувати програму «Школа після школи».»





    Для заохочення ринку праці, із наголосом на безробітних,
    які шукають роботу, було прийнято рішення, згідно з яким компанії, що
    прийматимуть на роботу випускників навчальних закладів або безробітних отримуватимуть,
    починаючи з 1 грудня субсидії, розмір яких був збільшений від 500 до 900 леїв
    (від 120 до 200 євро). Водночас безробітні, у разі зміни постійного місця
    проживання на відстані більше 50 кілометрів від попереднього для влаштування на
    роботу отримають спеціальну фінансову допомогу у розмірі 12.500 леїв (приблизно
    2.800 євро).


    Міністр освіти Мірча Думітру представив ряд заходів
    в галузі освіти, підкресливши, що до кінця року буде здійснено кілька «стратегічних
    проектів». «Я хочу оголосити про розширення національної програми з придбання
    шкільного приладдя для учнів з малозабезпечених сімей. Цей пакет буде більш змістовним
    починаючи з наступного навчального року, коли плануємо надати шкільне приладдя і
    дітям в дитячих садках, а не тільки в школах. Ми хочемо почати публічну
    дискусію на тему реформи обов’язкового навчального плану у закладах системи загальної середньої освіти. Плануємо прискорити обговорення
    між фахівцями створення більш ефективної моделі аспірантури для педкадрів. Тому що, аби усі ці соціальні заходи запрацювали максимально ефективно в сфері освіти, нам
    потрібні добре підготовлені і мотивовані викладачі. Отже, нам потрібна краща
    школа для підготовки майбутніх вчителів, які мають бути більш ефективними. Невостаннє,
    в результаті нашої постійної боротьби з обманом і корупцією, ми винесли на громадське
    обговорення методологію оцінки докторських шкіл і, в перспективі, бажано не дуже далекій, хочемо почати загальнонаціональну
    оцінку аспірантур, з тим, щоб вищі навчальні заклади мали якісну освіту в
    галузі професійної підготовки висококваліфікованої робочої сили.»





    Боротьба
    з бідністю є однією з головних цілей державної політики, а економічне зростання мають
    відчути всі, – зазначила міністр фінансів Анка Драгу. «Нам вдалося забезпечити
    фінансування нових програм, таких як «Кожній дитині місце в дитячому садку» і «Яблука
    в дитячому садку». Мені особливо припала до душі програма «Гарячий обід у
    школах», для якої було виділено 2,5 мільярда леїв. Це не дешева програма, але
    вона вкрай важлива в боротьбі з бідністю і забезпечення освіти для молоді та майбутнього
    для Румунії. На початку року ми виділили 1,2 млрд леїв на ремонт шкіл. В
    області професійної підготовки ми працюємо зараз над пакетом податкових пільг
    для підприємців, які готові профінансувати курси професійної підготовки.
    Протягом року ми забезпечили фінансування для численних проектів у сфері
    освіти, охорони здоров’я і в цілому для боротьби з бідністю. Після останньої
    корекції держбюджету в серпні ми змогли виявити додаткові кошти і виділили 570
    мільйонів леїв для підтримки охорони здоров’я і більше одного мільярда леїв на
    освіту. Так само 2,8 млрд леїв були виділено на соціальну допомогу. Ми також
    визначили додаткові ресурси для покриття витрат на персонал в загальноосвітніх
    навчальних закладах, на програму «Фрукти в школі» і на фінансування будинків
    для престарілих.»




    У
    ході обговорення стадії впровадження Плану по боротьбі з бідністю, ініційованого
    технократичним урядом в лютому цього року, міністр охорони здоров’я Влад
    Войкулеску наголосив на взаємозв’язку між бідністю і здоров’ям, стверджуючи, що бідність
    несе відповідальність за неадекватне харчування, що в кінцевому рахунку призводить
    до захворювання. Через відсутність грошей люди їдять дешеву їжу з великою кількістю
    хімічних домішок, що призводить до встановлення серйозних захворювань, таких як
    рак. З-поміж проектів Міністерства охорони здоров’я слід відзначити медичні
    каравани, що фінансуються з норвезьких фондів, в рамках яких лікарі і медсестри
    їздять у віддалені села, де немає медичних послуг. Крім цього, на досить просунутій
    стадії розробки знаходиться закон про щеплення, в якому передбачені соціальні
    стимули для родин, які не щеплять дітей через
    відсутність грошей.




    Для
    продовження заходів, передбачених у Плані боротьби з бідністю, Румунія має в
    розпорядженні понад 572 млн євро з Європейського фонду регіонального розвитку
    на період 2014-2020 рр, що фінансує проекти, спрямовані на соціальну інтеграцію
    та скорочення бідності.

  • Боротьба з  марнотратством харчів

    Боротьба з марнотратством харчів

    З огляду на те, що їжа недостатня в деяких громадах в конфліктних зонах по всьому світу, в інших частинах планети їжу викидають на смітник. А кількість їжі, що викидається на сміття досить велика. Згідно Продовольчій і сільськогосподарській організації ООН (ФАО), близько третина всієї їжі, яка виробляється в світі, потрапляє в сміттєвий кошик.. Це в три рази необхідне харчування для всього населення земної кулі. І в ЄС їжа, що викидається становить понад 89 млн тонн, з яких 2,5% належать Румунії. Про це ми дізнаємось із статистичних даних проведених ФАО між 2006-2012 рр. З тих пір, в Румунії, не було проведено жодного дослідження про марнотратство харчів, і в даний час не відомо точно, скільки їжі, та які продукти румуни викинули в сміттєвий контейнер. Навіть і це дослідження було проведено на основі оцінок Європейської Комісії, маючи як орієнтир ситуацію в країнах Північної Європи.

    Проте, навіть на оцінювальному рівні дані є тривожними: найбільше марнотратство є на рівні домогосподарств (49%), потім в харчовій промисловості (37%), роздрібній (7%), громадському продовольчому секторі (5%) і сільському господарстві (2%). Що слід робити в таких умовах? У 2013 році Міністерство сільського господарства створило робочу групу, основною метою якої є підготувати Національну стратегію по боротьбі з марнотратством харчів. До сьогоднішнього дня, однак, ця стратегія не була доопрацьована. Паралельно, були розроблені деякі парламентські ініціативи. Одна з них була прийнята Сенатом в кінці минулого року. Космін Захарія, редактор електронного екологічного видання Зелений Звіт» розповідає: Були дві законодавчі ініціативи в зв’язку з цим питанням в Парламенті Румунії, одна належала Національному союзу за прогрес Румунії (НСПР), інша Націонал-ліберальній партії. Та котра належала НСПР була схвалена Сенатом і примушувала супермаркети пожертвувати їжу неурядовим організаціям,термін придатності якої спливає.Поточні законодавчі пропозиції не уточнюють, як передається їжа від рітейлорів тим, хто її потребує. Трейдерів транспортування і розподіл їжі коштує. Крім того, продукти треба здати на зберігання, не просто залишити біля дверей будинку престарілих.

    До завершення законодавчого акту, приватний сектор і благодійні організації повинні боротися з марнотратством харчів. Прикладом може служити соціальний магазин SOMARO, де продаються продовольчі і непродовольчі товари за зниженими цінами для бідних людей. У випадку продовольчих товарів, вони відповідають вимогам якості, але їх термін спливає або їх сезон закінчився, як наприклад Дід Мороз із шоколаду. Магазин управляється Сімоном Суйтнером, австрійським громадянином, який вже 6 років живе в Румунії. Він розповідає: Ми збираємо товар з власною машиною і пропонуємо ці продукти в спеціальних магазинах в Бухаресті, майже 700 родинам та у Сібіу 250 родинам. Тут клієнти можуть зайти тільки на основі посвідки виданої управлінням Соціальної допомоги в двох містах. Товари продаються зі знижкою 80% -90%. Ми вирішили продавати, навіть з цією великою знижкою, щоб не потребувати фінансової підтримки для оплати наших співробітників. Крім того, наші клієнти знають, що якщо вони приходять сюди, то вони не просять, а заходять в магазин, вибирають, що їм потрібно і платять небагато, щоб придбати відповідні товари. Наші клієнти є різних соціальних випадків, але те, що у них спільне це максимальний дохід у 500 леїв на місяць на одного члена сім’ї. Це законна межа, але наші клієнти не досягли цього максимуму. Є сім’ї, які мають члени з обмеженими можливостями, людей з хронічними захворюваннями, багатодітні.

    Надані товари цим людям – які зазвичай були б викинуті на смітник – привозять до SOMARO після співпраці з виробниками та дистриб’юторами. З великими роздрібними компаніями, Сімон Суйтнер не дуже співпрацює. Ось чому: На жаль, з компаніями роздрібної торгівлі важко обговорювати питання марнотратства харчів. Не хочу нікого засмучувати, я хотів би послатися на модель соціальних магазинів в Австрії, де з’являються такі моральні дилеми: якщо у мене є хороший продукт для споживання і дотримується всіх правил, але якого більше не можу продати, я запитуюсь чи морально кинути продукт, враховуючи, що багато людей не можуть купити достатньо їжі. На жаль, в Румунії, такої дилеми насправді немає.

    І це відбувається в Румунії за умови існування законодавчого документу за допомогою якого підприємці користуються знижкою податків на 20%, якщо спонсоризують благодійні установи. Але фірми очікують кожен раз, специфічні рішення з цього приводу від парламенту або уряду. Тим часом, румуни викидають на сміття найбільше приготовлені страви (25%), хліб і хлібобулочні вироби (21%), овочі (19%) і фрукти (16%). Причини цього марнотратства є швидке зіпсування (26%), неправильна оцінка кількості їжі, яка необхідна (21%), але й надмірна закупівля (14%).

    До завершення законодавства із запобігання цього явища, виховання залишається способом боротьби з марнотратством харчів. Але цього недостатньо, вважає журналіст Космін Захарія: Людей слід виховувати і що стосується маркування. Я маю на увазі термін придатності. Деякі продукти можуть споживатися після закінчення терміну придатності, пастеризовані продукти, консервовані фрукти і овочі. Вони можуть споживатися невдовзі після закінчення терміну придатності. Але дарма навчаєш населення, якщо не забезпечують йому кошти способи або інфраструктуру для боротьби з марнотратством харчів. Буває, як з відходами. Дарма пояснюєш людям і школярам про селективний збір, якщо немає чогось конкретного.

    Останнім часом, до неурядової ініціативи по припиненню марнотратству харчів долучились відомі кухарі, котрі через власний наприклад, показують людям як готувати їжу без викидання на смітник продовольчих товарів.

  • Боротьба з бідністю

    Боротьба з бідністю

    Нещодавно уряд виніс на громадське обговорення пакет із 47 заходів по
    боротьбі з бідністю. Він зосереджений
    передусім на неповнолітніх, з огляду на те, що приблизно 1,7
    мільйонів дітей знаходяться під загрозою бідності. Проте відповідний пакет заходів призначений і для інших соціальних категорій, таких як, наприклад, літні люди, яким пропонує можливість активного старіння.

    На презентації пакету прем’єр-міністр Дачіан Чолош озвучив низку цілей. «При народженні, окрім звичайного медичного
    догляду, щеплення та необхідної допомоги, ми повинні забезпечити державну реєстрацію
    всіх дітей. Є випадки, коли діти, чиї сім’ї не мають постійного місця
    проживання, залишаються незареєстрованими, а потім стають соціально
    виключеними. Для уникнення
    цього ми пропонуємо ряд рішень. Стосовно
    дітей шкільного віку, ми повинні максимально скоротити
    кількість випадків, коли діти покидають школу. Для тих, хто залишив школу і
    не має
    жодних шансів знайти роботу, ми пропонуємо
    проактивний підхід з боку Агентства з питань зайнятості, плануємо розробити спеціальні програми, зосереджені
    на
    виявленні цих молодих людей і допомозі їм в пошуку роботи. Є, також, варіант розширення програми «Другий шанс на школу» з тим, щоб надати їм можливість продовжити навчання.»




    Але якими
    є реальні обсяги бідності в країні, уникаючи загальних виразів на кшталт: «Усім
    відомо, що Румунія є однією з найбідніших країн в ЄС»? На запитання вже понад
    рік намагається відповісти «Соціальний монітор», розроблений Фондом їм. Фрідріха
    Еберта в Румунії. Цей проект збирає, аналізує і представляє широкому загалу соціо-економічні
    статистичні дані від різних національних і європейських інститутів. Після обробки
    цих даних, як стверджує координатор програм Фонду їм. Фрідріха Еберта Вікторія Стойчу
    стає зрозумілим одне: деякі з цих даних вводять в оману. Наприклад, ті, з яких
    випливає, що рівень безробіття в Румунії є одним з найнижчих в ЄС. Статистичні
    дані по безробіттю, рівню зайнятості, а також про фрілансерів, насправді,
    приховують жорстоку реальність. Вікторія Стойчу: «Зайнятість в ЄС стосується
    тих категорій осіб, які мають оплачувану або неоплачувану роботу. Прикладом
    останньої є ФОП (фізична особа підприємець). Якщо врахувати відповідне визначення,
    то можна стверджувати, що в Румунії є пристойний рівень зайнятості, більше 60% і
    таким чином ми вписуємося в середній показник по ЄС, хоча ще не досягли мети Порядку
    денного 2020. Але якщо подивитися на структуру цієї категорії населення, ми побачимо
    зовсім інше… У нас є близько 4,5 мільйона працівників. Окрім них є ще майже
    3 мільйони людей, з яких половина вважається самозайнятими, а решта – неоплачувані
    працівники сімейних підприємств. Останні працюють у власному домашньому
    господарстві, але вони насправді не мають ніякого доходу і не отримують жодного
    заробітку наприкінці місяця. Фактично вони безробітні, оскільки не мають постійної
    роботи, але статистично кажучи, вони вважаються зайнятими. 90% фрілансерів
    працюють в сільському господарстві, яке у свою чергу є сферою прожиткового
    мінімуму.»



    Ситуація не краща й в працівників, враховуючи те, що повна мінімальна заробітна плата в Румунії становить 218 євро. Серед країн ЄС, тільки
    в Болгарії вона трохи менша. А чиста середня зарплата досягла у кінці 2015 року 473 євро. Крім того, так звані соціальні
    трансферти – допомога по безробіттю, допомога для дітей, пенсії, соціальні
    допомоги тощо – складають всього 16% від ВВП. Середньоєвропейський показник становить понад 20%. Румунія встановила ще один негативний рекорд – з-поміж європейських країн вона витрачає найменше на
    соціальний захист. У цих умовах, що думає
    Вікторя Стойчу про Пакет заходів по боротьбі з
    бідністю. «Це
    хороший пакет, я не маю ніякої критики до нього. Але я хотіла б зробити два
    зауваження. На початку минулого року була прийнята Національна стратегія по
    боротьбі з бідністю на період 2015-2020, що була на публічному обговоренні і, на мій погляд, була непоганою. Тому я не розумію, чому
    нинішній уряд не спробував продовжувати
    те, що було зроблено в минулому. Чому, якщо не було ніякої обґрунтованої
    критики до старої стратегії вони розробили щось нове, навіть якщо теж непогане, в свою чергу. У Румунії є така звичка: кожен уряд «стирає
    ганчіркою» все
    що було зроблено попереднім урядом, тому немає ніякої послідовності в державній політиці. По-друге, хоча у мене немає ніяких
    критик по суті і заходи, передбачені цим пакетом стосовно соціальних трансфертів дуже потрібні, треба
    зосередитися на причині бідності для подолання цього
    явища. Джерелом цієї
    проблеми є відсутність робочих місць.»



    У Пакеті заходів по боротьбі
    з бідністю наводяться й ряд успішних прикладів, кілька пілотних програм, розроблених неурядовими
    організаціями, які потім були включені в національне законодавство. Одним з
    таких прикладів є проект «Кожній дитині – місце у дитячому садку», розроблений Фондом
    «OvidiuRo», який припускає надання соціального купона вартістю 50 леїв (11
    євро) бідним сім’ям, якщо діти йдуть до дитсадочка. Цей купон може бути
    використаний для придбання продуктів харчування, засобів гігієни, одягу та
    взуття. Про проект «Кожній дитині – місце у дитячому садку» розповів виконавчий президент Фонду «OvidiuRo» Марія Гьоргіу.
    «Цей пілотний проект ми почали впроваджувати в низці населених пунктів Румунії в
    2010 році, а торік ми вирішили, що таким чином можна підтримати всіх бідних
    дітей та ініціювали законодавчу пропозицію, щоб перетворити пілотний-проект «Кожній
    дитині – місце у дитячому садку» на національну програму. У жовтні 2015 року
    Палата депутатів прийняла закон, а потім почалася співпраця з чинним урядом
    щодо розробки порядку впровадження цього закону. Відповідна процедура була
    завершена на початку січня, а потім наша програма була включена до Пакету заходів
    по боротьбі з бідністю. Суть цього механізму полягає в наданні бідним сім’ям
    соціальних купонів якщо їх діти регулярно йдуть до дитячого садка. Навколо
    цього центрального механізму, ми створили інші інструменти, такі як надання
    одягу та взуття, а також необхідних дітям реквізитів. Інструменти, передбачені в
    новому пакеті заходів по боротьбі з бідністю фактично доповнюють соціальний
    купон.»




    До 10 лютого мерії всіх населених
    пунктів Румунії мали повідомити приблизну кількість бідних дітей податковим службам, а
    останні вже переказали гроші у місцеві бюджети.

  • 7 – 13 лютого 2016 року

    7 – 13 лютого 2016 року

    Підготовка до місцевих виборів


    Технічний уряд Румунії у середу визначився
    з датою проведення місцевих виборів – вони пройдуть у неділю, 5 червня. Для
    підготовки, організації та проведення в належних умовах чергових виборів мерів
    та членів місцевих і повітових рад, кабінет міністрів виділив з державного
    бюджету більшу суму грошей, ніж чотири роки тому – 350 млн леїв, тобто близько 75
    млн євро. Реєстрація кандидатів триватиме з 11 по 26 квітня. Передвиборча
    кампанія розпочнеться 6 травня і триватиме 30 днів. У разі отримання однакової
    кількості голосів виборців або фальсифікації виборів, новий тур пройде 19
    червня. Незадоволена чинним законом про вибори, зокрема положенням про обрання
    міських та селищних голів в один тур, Націонал-ліберальна партія оголосила про
    намір подати позов у суд на уряд. Співголова лібералів Аліна Горгіу пояснює: «Немає
    демократії в Румунії, якщо ми не зуміємо запровадити двотурову систему обрання
    мерів. Якщо буде лише один тур, то приблизно 15-17% мерів будуть замінені. Однак,
    якщо законодавство дозволить проведення другого туру, рівень оновлення міських
    та селищних голів перевищить 70%.»
    Слід зазначити, що після місцевих виборів
    цього літа, восени пройдуть парламентські вибори.

    Урядова
    стратегія по боротьбі з бідністю


    У Румунії, – заявив прем’єр-міністр
    Дачіан Чолош, – дуже багато людей живуть за межею бідності, з яких
    1,7 мільйонів – діти. Для допомоги цій категорії населення
    уряд на цьому тижні схвалив довгострокову стратегію по боротьбі з бідністю. Глава
    уряду запропонував план заходів, що фінансуватиметься як з державного
    бюджету, так і з європейських фондів. Дачіан Чолош: «При народженні, окрім звичайного медичного догляду та
    необхідної допомоги, ми повинні забезпечити державну реєстрацію всіх дітей. Є
    випадки, коли діти, чиї сім’ї не мають постійного місця проживання, залишаються
    незареєстрованими, а потім стають соціально виключеними. Маємо доповнити національну
    програму Кожній дитині – місце у дитячому садку кількома заходами,
    які передбачають надання допомоги для купівлі приладдя, одягу та вітамінів. Так
    само, треба якомога більше скоротити кількість випадків, коли діти
    покидають школу.»






    Охорона здоров’я у румунів


    Профілактика захворювань обходиться дешевше, ніж лікування наслідків, а результати програми профілактики захворювань будуть
    відчутні вже за п’ять-десять років. Ґрунтуючись на цьому принципі, група
    парламентаріїв від Націонал-ліберальної партії виступила із законодавчою
    ініціативою про зобов’язання громадян, які відмовляються брати участь у
    національних програмах профілактики в галузі охорони здоров’я частково або
    повністю оплачувати витрати на лікування у разі захворювання. Цей суперечливий
    проект був винесений на публічне обговорення до 1 березня. З іншого боку,
    Національний центр з питань нагляду та боротьби з інфекційними захворюваннями
    оголосив, що від свинячого грипу у перший тиждень лютого померли вісім осіб. В
    цілому, в цьому сезоні, дев’ять румунів стали жертвами вірусу А/H1N1. Водночас
    організації охорони здоров’я перебувають в стані тривоги після того як кілька
    десятків дітей у віці до двох років були госпіталізовані в Бухаресті та в
    повіті Арджеш з серйозними інфекціями травного
    тракту, які викликали у деяких випадках ниркові ускладнення.




    Керівництво
    податкової служби – відправлене у відставку


    Данієль Дяконеску
    був призначений на посаду тимчасово виконуючого обов’язки голови Національного агентства податкового управління
    Румунії. Відповідне оголошення було зроблене після того, як прем’єр-міністр Дічіан
    Чолош у четвер звільнив з відповідної посади Джелу Дякону. Він та його заступник
    Міхай Ветешою, якого прем’єр також відправив у відставку, стали фігурантами у
    справі про корупцію, в якій головними підозрюваними є депутати Меделін Войку (від
    Соціал-демократичної партії та Ніколає Пеун, представник ромської меншини в
    парламенті. Тим часом прокурори внесли до парламенту подання про надання згоди на
    затримання, притягнення до кримінальної відповідальності і арешт останніх. Меделін
    Войку та Ніколає Пеун звинувачуються у привласненні та нецільовому використанні коштів з європейських
    фондів, виділених для фінансування різних проектів для циганської громади. За
    даними прокуратури, в ході 2010-2015 рр., під приводом надання допомоги тисячам
    ромів у пошуку роботи або в організації підприємницької діяльності, вони розробили
    план витрачання понад 6 мільйонів євро у власних інтересах.





    Перший
    комуністичний кат за гратами


    У середу, через кілька годин після
    винесення Верховним судом вироку про позбавлення волі строком на 20 років за
    звинуваченням у злочинах проти людяності, колишній комендант в’язниці для
    політв’язнів у місті Римніку Сарат 90-річний Александру Вішінеску був узятий
    під варту. Це перший подібний вирок, винесений румунськими судами за фактами,
    що відбулися під час комуністичного періоду. З 1956 по 1963 роки, коли Вішінеску був комендантом
    в’язниці, політв’язні-вороги комуністичного режиму, перебували в нелюдських
    умовах утримання. При винесенні вироку суддя Валентин Шелару перерахував
    декілька звинувачень прокурорів: «Судом було встановлено, що підсудний
    Вішінеску Александру, як комендант в’язниці Римніку Сарат з політичних
    міркувань застосовував щодо ув’язнених нелюдські види поводження, фізичне і
    психічне катування, як засоби їх фізичного знищення.»
    Смерть багатьох ув’язнених наступала
    повільно, під жорстоким тиском фізичних і психічних тортур. За даними істориків, понад 600 тисяч румунів були ув’язнені з політичних мотивів під час комуністичного режиму, тобто з 1947 по 1989 роки.

  • Пакет заходів боротьби з бідністю  в Румунії

    Пакет заходів боротьби з бідністю в Румунії

    Уряд Румунії представив пакет заходів по боротьбі з
    бідністю в країні, який фінансуватиметься за рахунок коштів державного бюджету
    та європейських коштів у розмірі понад мільярд євро, – повідомив речник уряду Дан Сучу.

    Прем’єр-міністр, технократ Дачіан Чолош сказав, що пакет
    заходів стосується всіх людей, кому загрожує бідність. Він привернув
    увагу на те, що в Румунії є дуже багато людей, які живуть за межею бідності, з
    яких 1,7 мільйонів дітей. Найвищий рівень бідності спостерігається у сільських
    регіонах. Дачіан Чолош нагадав, що існує національна стратегія по боротьбі з бідністю, але виконавча влада
    не хоче, щоб вона залишилася тільки на папері.




    За словами прем’єр-міністра, вищезгаданий план повинен
    бути здійснений в кілька етапів, щоб допомогти цим особам від народження та до кінця життя. Дачіан Чолош: При
    народженні ми повинні переконатися в тому, що крім відповідної медичної допомоги, всі
    діти будуть зареєстровані. Для дітей дошкільного віку ми хочемо покращити національну
    програму Кожній дитині – місце у дитячому садку кількома заходами, які
    передбачають надання допомоги для купівлі приладдя, одягу та вітамінів.

    Для
    школярів, прем’єр-міністр ствердив, що розглядає можливість розвитку за кошти з європейських фондів різних програм, як наприклад Другий шанс, а для юнаків, які полишили школу і не можуть знайти місце праці, уряд хоче розвинути програми, які
    допоможуть їм професійно інтегруватися в суспільство або продовжити навчання.

    Уряд подумав і про людей віком понад 65 років. Дачіан
    Чолош: Для людей похилого віку ми вирішили розробити програму під назвою
    Бабусі і дідусі нашого суспільства, таким чином, щоб літні особи, які можуть доглядати за дітьми робили це в організованих рамках.

    Інші ініціативи
    для літніх осіб мають на увазі створення
    багатофункціональних громадських центрів, забезпечення гарантій для літніх
    працівників, фінансування домашнього догляду за літніми людьми. Пакет також
    включає програми для запобігання залишення немовлят у пологових будинках, а для
    малозабезпечених сімей надання соціального житла або грантів для ремонту
    помешкань, також пропонується пакет фінансового стимулювання для поденників,
    гарантування мікрокредитів з більш низькими процентними ставками для
    підприємців, які працюють у малорозвинених регіонах.

    Пакет, який передбачає
    47 заходів по боротьби з бідністю, буде
    докладніше представлений наступного тижня, а потім він буде обговорюватися і з представниками неурядових організацій, академічних кіл, органів місцевої влади,
    мерів та з особами, для яких створюються ці програми.