Tag: бідність

Румунія зазнала найбільше економічне зростання в
ЄС у третьому кварталі поточного року в порівнянні з попередніми трьома
місяцями, – показують європейські статистики. Після цієї доброї вістки, яка
прийшла через кілька років економічної кризи, яку відчули багато румунів, може прийти інша добра вістка: боротьба з бідністю.

Згідно з вищезгаданими статистикам, до яких додаються
статистики Світового банку та ЮНІСЕФ, Румунія знаходиться на останніх місцях в ЄC стосовно боротьби з бідністю та соціальною ізоляцією. Про це говорив під час
недавнього візиту до Бухареста Філіп Алстон, спеціальний доповідач ООН з
питань крайньої бідності та прав людини: Якість державних соціальних послуг
для бідних верств населення, взагалі, є найгіршою у всій Європі. Мені сказали
багато разів, що бідність є вибором. Це правда, але найчастіше цей
вибір належить уряду, ніж тим, хто живе у злиднях. Нинішнє румунське
суспільство глибоко розділене не тільки між сільським і міським середовищем. Йде мова про різницю між тими 40%, які продовжують жити на порозі бідності та рештою населення,
чий добробут є головною ціллю державної політики.

Соціальну нерівність, яка поступово поглибилась
після 1990 року, відчуває все більш значна частина населення. Вона була визнана
й соціологами, які констатували велику різницю між дуже заможними людьми і
рештою верств населення, в тому числі люди з середніми доходами. У випадку
останніх, статистичні показники, можуть ввести в оману. Вони нічого не говорять
про повсякденне життя бідних або тих, хто, за тими ж статистиками, мають
середні доходи.

Наприклад, у Румунії, середня заробітна плата становить
близько 1800 леїв (майже 400 євро), сума яка, відповідно до західноєвропейських
стандартів життя, зовсім недостатня. Ця сума недостатня ні для більшості
румунів, які прагнуть цього стандарту життя, як стверджує Міхай Думітру,
науковець Інституту дослідження якості життя: Як вам добре відомо, середній
дохід в Румунії є майже найнижчим в ЄС, тому це питання є дуже важливим в Румунії.
Розміри бідності стосуються, насамперед соціальної нерівності. Румунія не є
лише бідною країною, і тут я маю на увазі доходи населення, тут зафіксовані майже найвищі темпи соціальної нерівності в Європі. Тут живуть люди, які з самого ранку не знаю, що вони
будуть їсти в той день. Наявна неможливість задоволення найважливіших життєвих потреб.

У свою чергу, ситуація дітей в Румунії є мотивом
занепокоєння, вважає Філіп Алстон: 48,5% дітей живуть на порозі бідності та
соціальної ізоляції. 34,1% страждають від матеріальних нестатків. Ці цифри
повинні бути пріоритетом порядку денного кожного уряду. Найважчою є ситуація на
селі, як я помітив під час моїх візитів до цих регіонів. Крім того, 40% дітей, які
перебувають під опікою держави, дійшли тут через бідність.

До сигналів тривоги про життєві умови дітей,
додаються ті стосовно демографічних
проблем. Починаючи з 1990 роком, чисельність населення Румунії скоротилася з 23 до 20 мільйонів, існує ризик, щоб в майбутньому, нинішні активні і
зайняті люди жили як живуть зараз
пенсіонери – на межі бідності. Якщо на даний час для соціальної підтримки
одного пенсіонера припадає трохи більше одного працівника, тоді коли вийдуть на пенсію ті, яким зараз
30-35 років, близько 0,77 осіб будуть працювати і платити соціальні внески для
підтримки одного пенсіонера.

Ні політики заохочення зростання населення не є
успішними. Зокрема жінки, які не знаходяться на порозі бідності не готуються стати
матерями, стверджує експерт з питань
демографії Траян Ротаріу: У Румунії, близько половина матерів працюють, в той час як інша половина не працює. Багато з тих, які не
працюють походять із сільських зон, інші є молодими та неодруженими матерями, у цьому випадку батько не піклується про дитину. Крім того, на селі, багато
жінок, живуть із державної допомоги на дитину. Для жінок з трьома-чотирма
дітьми, це є способом виживання. З іншого боку, половину дітей країни
народжують жінки, які працюють, яким необхідна підтримка іншого типу ніж державна допомога на дитину, яка є дуже
низькою і не покриває необхідні витрати.

Інше питання, яким не слід нехтувати є ситуація
циганської меншини, чия інтеграція, як зазначає Філіп Алстон, може бути
ефективною з економічної точки зору: 90% господарств, що належить циганським
сім’ям стикаються із важкими матеріальними нестатками. Є численні звіти про
проблеми, з якими стикається ця меншина, але те, що мене здивувало було те, що ряд
посадових осіб розповіли мені, будучи переконані у тому що стверджують, – що
немає ніяких проблем з цією меншиною та що вона не є дискримінованою, Згідно
статистикам, 1 з 5 членів активного населення Румунії є циганського походження.
Це означає, що 25% потенційної робочої сили не працює. Таким чином, існують серйозні економічні причини, навіть
егоїстичні для фундаментальної зміни політик щодо цієї меншини.

Отож, економічну ефективність треба з’єднати з
ефективною соціальною політикою, та з боротьбою з корупцією, вважає Філіп
Алстон: Що стосується боротьби з корупцією, були зареєстровані значні успіхи у
верхах, але тривають форми корупції щодо доступу до соціальних послуг. Стверджується, що Румунія не витрачає достатньо для вирішення
серйозних соціальних проблем через відсутність грошей. По-перше, гроші
існують, а по-друге, є серйозні причини через які не має ще більше грошей. Рівень
збору податків є дуже низьким, а ухилення від сплати податків та корупція є широко поширеними явищами. Це
доводить до скорочення державних доходів.

Таким чином, паралельно з економічним зростанням мають бути застосовані боротьба з корупцією та забезпечення громадянам соціального захисту.

Організація
Об’єднаних Націй є головною структурою для обговорення нагальних проблем
світу. У штаб-квартирі в Нью-Йорку на ювілейній, 70-тій Генеральній Асамблеї
ООН лідери з усього світу виступили з промовами переповненими численними
обіцянками і зобов’язаннями.

Після ухвалення порядку денного із Цілей стабільного
розвитку до 2030 року, Бухарест, – за словами
румунського президента Клауса Йоханніса, – внесе низку змін до
Національної стратегії сталого розвитку, зокрема включить до неї 17 цілей сталого розвитку з 169 цільовими
показниками, що були ухвалені в Нью-Йорку. У плані забезпечення сталого розвитку на
період до 2030 року прописаний намір повністю викорінити злидні у всіх їх
проявах і забезпечити сталий розвиток людства.

На чому
зосередить свою увагу Румунія? Звертаючись до глав держав і урядів, присутніх
Генеральній Асамблеї ООН Клаус Йоханніс сказав: У новій редакції румунської
стратегії буде зосереджена увага на підтримці соціального включення осіб з
обмеженими можливостями, молоді та жінок до політики розвитку. Для викорінення
бідності потрібні чіткі зобов’язання, а для запобігання ізоляції
потрібні політики соціальної згуртованості.

Ми повинні боротися з бідністю, безвихіддю, відчаєм і
соціальною ізоляцією, тому що вони є причиною конфліктів, а також породжують
насильство та екстремізм, – сказав у Нью-Йорку Клаус Йоханніс. Тому кожен народ
зобов’язаний рятувати людей і надавати їм підтримку. Як ми бачили в останні
місяці сотні тисяч людей втекли від війни до Європи у пошуку кращого життя,
часто обираючи небезпечні засоби. Цей, зростаючий потік мігрантів з країн
Близького Сходу та Африки, змусив європейські країни докласти величезних
зусиль, щоб впоратися з масштабною гуманітарною катастрофою. Ми стикаємося з
комплексною кризою. Вона містить численні аспекти: гуманітарні, захист
кордонів, інтеграція та фінанси. Якщо ми не знайдемо найбільш адекватні засоби
для вирішення кожної з цих складових, кожна хвиля міграції перевищить
попередню.

Також в ООН, президент Румунії Клаус Йоханніс закликав до
утвердження рівних прав жінок і чоловіків та рівних можливостей для їх
реалізації як основного права людини, як передумова для соціальної
справедливості, розвитку та миру. Я особисто беру участь в рамках програми
Вплив 30, у впровадженні нової комплексної інтегрованої системи моніторингу
та запобігання всіх форм насильства; у створенні нової професії – експерт з
гендерної рівності – по всій Румунії; а також у розробці та впровадженні
програм залучення дівчат і хлопців до політичного, соціального та економічного
життя суспільства, для створення наступного покоління лідерів.

Румунія, – запевнив Клаус Йоханніс – підтримує гендерну
рівність та забезпечуватиме захист і заохочення прав жінок, а також
застосовуватиме відповідні міжнародні правові інструменти.

Від початку економічної кризи в 2008 році, 2,6 мільйонів дітей збільшили ряди тих, хто до того часу вже перебував у стані бідності. І не йде мова про дітей у малорозвинених країнах де важкі життєві умови, а дітей у 41 найбагатій країні світу з Євросоюзу та всього світу. Згідно річній доповіді Центру дослідження законності Innocenti Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ), на даний час понад 76 мільйонів дітей у 41 найбагатшій країні світу живуть за межами бідності.

“Пізнання і розуміння негативних наслідків економічної кризи на дітей в багатих суспільствах зовсім недостатньо”, – вважає голова ЮНІСЕФ у Франції, Мішель Барзак. У свою чергу, відповідальний за глобальну політику та стратегію Юнісеф Джеффрі ОМеллі вважає, що “численні багаті країни зробили великий крок назад щодо рівня доходу сімї, що має прямий і тривалий вплив, як на діти, так і на близькі, друзі та знайомі.”

Тому, додає Джеффрі ОМеллі, політики з соціального захисту є ключовим фактором у запобіганні бідності. Усі держави повинні бути в змозі захистити своїх дітей, як в добрих, але зокрема у важких періодах, а багаті країни повинні служити прикладом у цьому сенсі. У періоді 2008-2012 рр., з 41 держави, яка підлягала дослідженню, у 23-ох кількість бідних дітей зросла, різниці між країнами будучи дуже великими: від 0,5% у Ізраїлі до понад 20% у Ісландії. У Греції, Латвії та Іспанії, рівень бідних дітей становить понад 36%, у США – 32%, у Італії — майже 30%. До речі, Греція, Латвія та Ісландія, до яких додаються Ірландія та Хорватія посідають останні місця у списку ЮНІСЕФ. У найбільш постраждалих європейських державах, кількість знедолених дітей збільшилася майже вдвічі за останні чотири роки. Від рецесії серйозно потерпає і молодь, кількість молодих осіб у Європейському Союзі, які не мають освіти, підготовки та роботи, досягнула в 2013 році 7,5 мільйонів, що майже дорівнює кількості населення Швейцарії.

Румунія є однією з європейських країн, в якій число молодих осіб, які опинилися через економічну кризу у важкій життєвій ситуації збільшилося на близько 30 відсотків, як на Кіпрі та Італії. Як висновок, ЮНІСЕФ привертає увагу на те, що у окремих державах у звязку з відсутністю конкретних заходів, ціле покоління може стати жертвою. Це було б справжньою трагедією для дітей і для нашого суспільства.

Добробут матері та дитини є не лише показником економічного розвитку певної країни, а й показником ефективності соціальних політик. У Румунії, на жаль, цей показник залишає бажати кращого, як випливає з міжнародного дослідження, опублікованого Фондом «Врятуйте дітей». Дослідження, проведене щороку упродовж останніх 15 років, містить дані про ситуацію в Румунії, отримані як він Національного інституту статистики, так і з європейських досліджень про охорону материнства і дитинства.

Результати дослідження станом на 2012 рік представила Адіна Клапа, працівник румунської філії Фонду «Врятуйте дітей». «Дослідження було проведено у 178-ох країнах. Ми зрозуміли, що і на цей раз у рейтингу кращих країн для материнства перші місця посідають північноєвропейські країни на чолі з Фінляндією. Румунія 15-й рік поспіль зайняла останнє місце в ЄС і займає 65 місце у світі. Румунія має найвищий показник малюкової смертності – 9 проміле, що вдвічі більше ніж в Європі, де цей показник складає в середньому 4,3 проміле. Кількість померлих у середньому за рік становить у нас 1812 немовлят. Це жахлива і соромна ситуація. Основною причиною малюкової смертності – передчасні пологи і різні респіраторні або травні захворювання та побутові нещасні випадки. Всі вони говорять нам, що майже третину цих смертей можна запобігти.»

Крім бідності, однією з причин проблем, з якими стикаються жінки і діти в Румунії є і низький рівень освіти та обізнаності майбутніх мам. Багато жінок не ходять на регулярні перевірки для моніторингу вагітності, а після народження — не ведуть своїх дітей на періодичні медичні огляди. Тому, ані з цього погляду ситуація дітей в Румунії не є кращою, як ми дізналися з іншого дослідження, проведеного Фондом «Врятуйте дітей», про яке розповідає Чіпріан Гредінару: «Дослідження проводилося у всіх 28 країнах-членах ЄС, а також в Ісландії, Норвегії та Швейцарії. Таким чином, ми виявили, що близько 28% дітей віком до 18 років перебувають під загрозою бідності та соціальної ізоляції. Це відбувається через розрив між багатими і бідними, наголошується у дослідженні. З іншого боку, в Румунії цей відсоток майже удвічі більший: близько 52% дітей знаходяться в цій ситуації. За цим показником в ЄС ми поділяємо перше місце з Болгарією. Іншим аспектом, що випливає з дослідження, є те, що хоча інтенсивність домашньої праці у Румунії є однією з найвищих в ЄС, ми маємо дуже високий рівень бідності серед дітей. Ще одним важливим висновком дослідження є те, що в Румунії бідність в першу чергу вражає дітей. Відсоток дітей, які перебувають під загрозою бідності та соціальної ізоляції, вищий на 13% ніж серед дорослих.»

Враховуючи те, що румуни працюють більше, постає запитання: чому ризик бідності вищий? По-перше, тому що робоча сила в Румунії дешевша. Іншу відповідь дає Чіпріан Гредінару: «Показники інтенсивності праці стосуються кількості членів сімї, які працюють. У нас, щоб вижити в родині повинні працювати якнайбільше членів. Тому батьки використовують працю неповнолітніх дітей. Якщо уважно придивитися, і не лише до ситуації в сільській місцевості, то побачимо, що більша частина румунських дітей є економічно активною. Тому у нас, попри високу інтенсивність праці, бідність не зменшується.»

І неурядова організація «World Vision» спробувала визначити умови праці дітей у домашньому господарстві. Про це розповідає Данієла Буздуча: «Ми були раді бачити, на першій стадії, що економічне зростання Румунії в сільській місцевості, про яке повідомлялося в минулому році, відчувається на рівні життя сімей. З 75% до 66% зменшилася кількість родин, які говорять, що їм дуже важко покрити повсякденні сімейні витрати. Але дедалі тривожним і сумним є той факт, що це економічне покращення сімей не передається і дітям. Наприклад, збільшилася на 2% кількість дітей, які говорять, що вони лягають спати голодними, а також більше дітей кажуть, що вони працюють та іноді пропускають заняття в школі, тому що мусять працювати. Мова йде про роботу у власних або сусідніх господарствах близько двох годин на день.»

Бідність і дитяча праця пояснює, також, високий рівень відсіву учнів. Великим шансом для цих дітей можуть бути кошти з європейських фондів, за умови, їх мудрого й ефективного використання. Інший рішенням може бути інституційний підхід: співпраця між системою освіти і системою соціального захисту та місцевими органами влади.