Tag: вакцина

З настанням холодної пори року завжди активізуються й віруси грипу, а в цьому контексті знову гостро актуальною стає тема вакцинації. У нинішній обстановці стурбованість ще більша, до звичайних запитань, на які щороку відповідають фахівці, додаються й нові, що випливають із пандемічного контексту. Що трапляється, коли інфекція SARS-CoV-2 та вірус грипу накладаються, наприклад, особливо у людей із супутніми захворюваннями або із груп ризику? Чи впливає новий коронавірус на поширення вірусів грипу?

Гостя нашої радіостанції доктор Дойна Азоїкей, голова Румунського товариства епідеміологів, пояснила та вказала на дуже цікавий позитивний елемент – у південній півкулі, де закінчується сезон холодів, цього року активність грипу була досить низькою. Чого очікувати у нас? Дойна Азоїкей: «Буде багато незначних гострих респіраторних інфекцій. Ми можемо очікувати різних вірусів, починаючи від риновірусів, від інших штамів коронавірусу, які циркулюють щороку і, які викликають так звані ГРЗ і, крім цього, ми очікуємо й поширення вірусу грипу. Але тут є дуже цікавий момент: у південній півкулі активність грипу була не дуже інтенсивною. Цей аспект може мати кілька пояснень. Або два віруси змагаються і виграє найсильніший, «наймолодший», хоча вірус грипу щороку має інший, хоч і не дуже різний від попереднього штам. Або мова йде про те, що населення дотримувалося протиепідемічних норм, таких як носіння маски, уникнення скупчень і це могло призвести до значного зменшення кількості випадків грипозної інфекції. Але це не означає, що у нас не буде грипу. У південній півкулі переважав, ненабагато, але переважав вірус AH1N1, більше, ніж B, як це було попереднього року.»

З-поміж вірусів грипу, віруси типу А і В можуть викликати епідемії або навіть пандемії, циркулюючі штами змінюються з року в рік. Щовесни Всесвітня організація охорони здоров’я визначає, які штами використовуватимуть у вакцинах наступного сезону, за допомогою програми прогнозу та більш точного аналізу штамів, що циркулюють. Віруси грипу та коронавіруси – це різні родини. Чи може за цих умов інший тип вірусу з’явитися в результаті їх поєднання? Адріан Марінеску, доктор столичного Інституту ім. Матея Балша зробив декілька роз’яснень, зокрема щодо того, що пацієнти, які заражаються вірусом грипу та новим коронавірусом одночасно, можуть розвинути більш важкі форми COVID-19 і, що вакцина проти грипу не захищає від SARS-CoV-2. Адріан Марінеску: «Немає доказів зв’язку між ними. Віруси грипу належать до однієї категорії, а коронавіруси, до якої належить і SARS-CoV-2 – до іншої. Зв’язку між грипом і коронавірусом немає. Якщо люди зроблять щеплення проти грипу, буде краще, бо вони не захворіють на грип. З цієї точки зору, так, вакцина проти грипу допомагає, але прямого зв’язку немає і ніхто не повинен шукати пояснення, тому що його не існує, жодна наукова документація не йде в цьому напрямку. Новий коронавірус, хоча і більше не є новим, зазнає незначних та навіть значних мутацій, але проблема полягає в тому, що ці зміни відбуваються час від часу і повинні бути задокументовані. Наприклад, зараз відомо, що в США та Європі ми, мабуть, говоримо про вірусний варіант, який не є агресивнішим, але який передається дуже легко. Тому ми говоримо про другу хвилю і про те, як зараз відбуваються зараження.»

Якомога менша кількість випадків захворювання на грип означає менший тиск на систему охорони здоров’я, яка стикається з пандемією, котра невідомо коли закінчиться, враховуючи те, що у світі немає вакцини проти COVID-19. Однак проти вірусів грипу є вакцини, кажуть лікарі і щеплення є найефективнішим профілактичним заходом, каже Вірджил Муста, завідувач інфекційного відділення лікарні ім. Віктора Бабеша в Тімішоарі (захід): «У профілактиці інфекційного захворювання, яким би воно не було, є конкретні методи, а вакцина є найкращим. За її відсутності, саме ці заходи: дотримання гігієни, миття рук, соціальна дистанція та носіння маски, а також деякі загальні заходи є дуже, дуже важливими, і ними ми не повинні нехтувати. Здорова дієта робить організм більш стійким і краще підготовленим на випадок зараження. Відомо, що стрес впливає на імунітет. Тому людям добре прагнути подолати свій стрес, вони можуть приймати деякі антистресові препарати, які можуть бути природними ліками або за рекомендацією лікарів у цій галузі. Оскільки ми виявили, що люди, які перебувають у депресії або сильно переживають, потерпають від стресу, пов’язаного з хворобою, а не лише з повсякденним життям, вони страждають від важких форм захворювання і ці два елементи впливають на перебіг хвороби. Потім було б непогано вжити деякі вітаміни, які готують організм до боротьби з будь-якою інфекцією, наприклад, вітаміни групи А, D, цинк, селен. Потім відпочинок – відпочилий організм набагато стійкіший за втомлений, неспокійний організм. Отже, було б добре піклуватися про свою щоденну діяльність, бути уважними до зусиль, які ми докладаємо, не лише фізичних, а й розумових чи інтелектуальних, оскільки все це впливає на імунітет і, насправді, відбувається боротьба між факторами агресії патогенного мікроорганізма та факторами захисту організму.»

Було б добре, якби люди мали кращі медичні знання, – додав Вірджил Муста, – це припускає й проходити регулярні щорічні обстеження у лікаря, намагатися тримати під контролем будь-які наявні хвороби, та запобігати факторам ризику, пов’язаним з харчуванням, курінням, забрудненням, в тому числі боротися за чистіше повітря.

Централізовані результати на міжнародному рівні показують,
що у світі від початку пандемії коронавірусу SARS-CoV-2 кількість інфікованих перевищила
38 мільйонів, а кількість летальних випадків перевищила мільйон. У цьому
контексті життєво важливою є розробка вакцини, але, в її очікуванні лікарі
роблять все можливе, щоб врятувати якомога більше людей. За найбільш
оптимістичним прогнозом вакцина може з’явитися не раніше ніж через кілька
місяців, а епідеміологічна ситуація далеко не обнадійлива, враховуючи, що ​кількість
інфікованих стрімко зростає з кожним днем, після періоду нисхідного тренду.

У Румунії щодня фіксують близько 3000 нових випадків
зараження, кілька десятків смертей та сотні пацієнтів у відділеннях інтенсивної терапії, а наближення холодної пори року, коли зазвичай
люди хворіють на грип, є додатковою причиною для занепокоєння. Тим більше, що в
Румунії рівень щеплень проти грипу не перевищує 8%. При цьому фахівці вказують на
необхідність імунізації 75% населення. Ті, хто заразиться вірусом грипу та
новим коронавірусом одночасно, можуть захворіти на більш важкі форми COVID-19, підкреслив
у ефірі Радіо Румунія Адріан Марінеску, лікар бухарестського Інституту ім. Матея
Балша . Водночас він звертає увагу на один аспект – щеплення проти грипу є дуже
важливим, але він не дає імунітет проти нового коронавірусу.

Адріан Марінеску: «Немає доказів зв’язку між ними,
віруси грипу знаходяться в одній категорії, а коронавіруси, до якої належить і SARS-CoV-2
– в іншій. Зв’язку між грипом і
коронавірусом немає. Якщо люди зроблять щеплення проти грипу, буде краще, бо вони
не захворіють на грип. З цієї точки
зору, так, вакцина проти грипу допомагає, але прямого зв’язку немає і ніхто
не повинен шукати будь-яке пояснення, тому що її не існує, жодна наукова
документація не йде в цьому напрямку. Новий коронавірус, хоча і більше не є
новим, зазнає незначних та навіть значних мутацій, проблема постає, що ці зміни
відбуваються час від часу і повинні бути задокументовані. Наприклад, зараз
відомо, що в США та Європі ми, мабуть, говоримо про вірусний варіант, який не є
агресивнішим, але який передається дуже легко. Тому ми говоримо про другу хвилю
і про те, як зараз відбуваються зараження.»

Імунізація проти грипу важлива в цілому і, тим
більше, сьогодні, у розпал пандемії, кажуть лікарі, оскільки у разі накладення двох типів вірусів є
можливість захворіти важкою формою SARS-CoV-2 або грипу,
особливо у літніх людей або у людей з хронічними захворюваннями.

Історія епідемій на території сучасної Румунії написала в роки Першої світової
війни жахливі сторінки про епідемічний висипний тиф. За статистикою, взимку
1916-1917 років епідемія цього інфекційного захворювання забрала життя близько
350 тис. солдатів і 450 тис. мирних
жителів Румунії. Висипний тиф вважався більш смертельним, ніж самі військові
протистояння.

Румунія вступила в Першу світову війну в серпні 1916 року на боці французько-англісько-російської
Антанти, коли почала військовий наступ у Трансільванії, провінції
Австро-Угорщини, в якій більшість складали румуни. Німецько-австро-угорський
контрнаступ з півночі та німецько-болгарськаий – з півдня змусили румунську
армію перейти в оборону, а після чотиримісячних важких боїв румунські війська були
змушені відступити на схід разом із проводом країни та частиною населення. У
грудні 1916 року Бухарест був окупований німецькою, болгарською та
австро-угорською арміями, які запровадили в місті суворий військовий режим
реквізиції та обмежень.

Однак військова окупація Бухареста привела за собою невидимого ворога: епідемічний
висипний тиф. Наприкінці грудня 1916 року були зафіксовані перші випадки захворювання
серед бідних прошарків населення Бухареста, які швидко переросли в епідемію.
Війна та брак їжі, а також холод, сприяли стрімкому поширенню
хвороби. Другий спалах інфекції, набагато серйозніший ніж на півдні Румунії, принесла
російська армія. Делія Белейкан, історик Бібліотеки НАН Румунії дослідила наслідки
епідемічного висипного тифу на румунське суспільство. «Що означає епідемія висипного
тифу? Воші здатні переносити епідемічний висипний тиф, тому поширення
цього тифу, який також називають вошивим, було закономірно пов’язано з убогістю
та антисанітарією серед цивільного населення та військових. У Румунію цю
хворобу завезли російські війська, адже до цього вона була зафіксована серед
російських військ і епізодично в окремих балканських районах. Під час пересування
російських військ на сході Румунії хвороба поширилася по селах.Ситуація стрімко
погіршилась, станом на березень 1917 року смертність серед цивільного населення становила
приблизно 30%, а серед лікарів – 40%».

Незважаючи на хаос, румунська влада вжила заходів та розробила план
боротьби з епідемією, – розповіла Делія Белейкан. «У січні 1917 року хвороба
була офіційно визнана, а пік епідемії припав на березень. В окупованому
Бухаресті Інститутом бактеріології керував професор Віктор Бабеш. У Ясах, після
закликів французького Червоного Хреста, медичні заклади були об’єднані під
керівництвом доктора Йона Кантакузіно. У Бухаресті Віктор Бебеш відповідав за
виготовлення сироваток та вакцин, оскільки треба сказати, що епідемія тифу не
була єдиною. Під час війни повідомлялося й про інші епідемії, такі як холера та
малярія. На жаль й епідемії були політизовані, а представникам влади дорікали в
тому, що вони не були готові до боротьби з ними. Але тиф був новою хворобою,
невідомою в румунському просторі і тому не було вакцини.»

У будь-якій
крайній ситуації знаходяться
люди, здатні тверезо мислити і вживати
рятувальних заходів. Одним із героїв боротьби з висипним тифом був лікар Йон Кантакузіно. Делія Белейкан розповідає. «Доктор Кантакузіно, як випливає зі
спогадів багатьох тодішніх персоналій та як свідчать архівні дані, творив дива в Ясах. За короткий період він зумів виокремити випадки висипного тифу. Команді з 150 інженерів було доручено побудувати бараки для ізоляції хворих від здорових. Вони були зведені з дерева і стали своєрідними
польовими лікарнями, в які ушпиталювали
обов’язково як військових, так і цивільних,
незалежно від віку та статі. Населення сіл ще жило в напівземлянках, в яких не було світла, вентиляція була
практично неможлива, а вологість повітря в оселі сприяла захворюванню. Таким чином, хворих
вивозили звідти, вони проходили посилені санітарно-гігієнічні заходи від повної
обробки волосся хворих два
рази в тиждень до гігієни тіла, в тому числі інтимних зон та гігієни одягу. Те, що не спалювали, ставили в спеціальні печі для дезінфекції. Коли їх не
можна було дезінфікувати у відповідних печах, одяг клали в мазут або оцет. Такі заходи вживалися у ті часи. Такі ж заходи були вжиті і в Бухаресті. В Ясах основною проблемою влади було забезпечення
санітарії міста. Тієї зими сильні морози та снігопади стали ускладнюючим фактором вирішення проблем. Важливим завданням було прибирання з вулиць мертвих.»

У ті критичні моменти румунам потрібні були рятівники, аби відновити
впевненість у власних силах. Король Фердинанд і королева Марія, особливо
королева Марія, були на висоті своєї місії. Говорить Делія Белейкан. «Королева
Марія була ключовим персонажем не лише в тому нещасному епізоді з епідемічним
висипним тифом. Я думаю, що її образ під час війни той, що випливає із всім
відомих фотографій, доглядаючи за хворими та приносячи їм їжу, завдяки
особистим стосункам, які вона мала із закордонними дипломатичними місіями,
особливо з американською, французькою та британською. Королева Марія була
взірцем для румунського суспільства, а багато жінок тодішньої еліти взяли з неї
приклад. Мобілізація була зразковою, а спогади про війну є надзвичайно
хвилюючими. Згадаю лише королеву Марію як символу в цій боротьбі, і це, мабуть,
єдиний яскравий образ у ті дуже складні часи.»

Вжиті заходи виявилися дуже ефективними, а результати були помітні вже в
червні 1917 року, коли епідемія тифу була ліквідована. Це сприяло відновленню
бойового духу, що дозволив румунським військам здобути блискучі перемоги в
битвах при Мерешть Мерешешть та Ойтуз, що призвели до остаточної перемоги наступного
року.

Будучи визначений як інфекційний процес,
що виникає у певному географічному регіоні, поширюється на
дуже великих територіях та заражає великий відсоток населення, пандемія
виробляється штамом інфекційного агента, проти якого населення не має
антигенного досвіду. Зараз вона є головною новиною всіх дайджестів новин і
концентрує всі зусилля на глобальному рівні через новий коронавірус, що був вперше
виявлений в Китаї у грудні минулого року та отримав назву SARS COV-2.

Однак це далеко не перша пандемія упродовж тисячолітньої історії. Людство пережило
й інші епізоди більш-менш схожих масштабів і які залишили свої глибокі сліди. Йдеться
про такі пандемії, як пандемія віспи у період 1870-1874 рр., або пандемії
грипу: історія XX століття зафіксувала три основні пандемії грипу типу A – іспанський грип
у 1918 р., що походив з Китаю та призвів до смерті близько 50 мільйонів людей;
азіатський грип в 1957 році, який спричинив близько 1,1 мільйона жертв,
відповідно пташиний грип, який спалахнув у 1997 році та заразив мільйони
домашніх птахів та кілька сотень людей, з них 168 загинуло.

Іншими основними випробуваннями для
людства упродовж часу були епідемія ВІЛ/СНІДу,
спалах еболи в Африці, або кору, який, за відсутності вакцинації, викликає
часті спалахи. Зафіксовано також респіраторний синдром Близького Сходу (MERS)
та, раніше, Сильний гострий респіраторний синдром (SARS COV-1), який з’явився у
2002 році в Гонконзі. І щоб картина була повною, слід нагадати про висипний тиф,
який між 1914 та 1922 роками зробив мільйони жертв у Східній Європі та США,
близько 300 тисяч із них у Румунії. У цифрах, трагічні підсумки пандемії
нараховують десь близько 200 мільйонів жертв.

Наскільки ми вразливі до вірусів? Важко точно
сказати, тому що, якщо вакцинам вдається тримати ситуацію під контролем у
випадку вже відомих вірусів, завжди залишається вразливість до новоявленого
вірусу, отже, з невідомою поведінкою, для якого необхідно визначити лікування
та розвинути за найкоротші строки вакцину.

З метою проаналізувати різні аспекти
пандемії SARS, в інтерв’ю Радіо Румунія, Дан Захареску, виконавчий директор Румунської асоціації міжнародних виробників лікарських препаратів, розповів про важливість цих двох інструментів проти вірусів – лікування
та вакцина: Обидва вони однаково важливі. Звичайно, з точки зору охорони
здоров’я, вакцина є найважливішою, оскільки саме вона є компонентом, який
забезпечує найбільш ефективне рішення для захисту великої частини населення. Але для тих, хто вже був заражений цим
вірусом, важливим є лікування. І тому, що ми говоримо про лікування – в даний
час ми всі знаємо, що не існує лікарського засобу для лікування хворих на вірус
SARS COV-2, однак на даний
момент у світі існує близько 82 клінічних випробувань із вже наявними
препаратами для яких фахівці намагаються продовжити терапевтичне показання при
лікуванні цим вірусом. З іншого боку, дуже важливо покласти свої надії у
вакцини, які готуються.

Наскільки далеко ми знаходимося від
винаходу вакцину проти нового коронавірусу? Зусилля, які
докладаються на даний момент, величезні. Це гонка за таймерами, яка розгортається
для знайдення нової вакцини, і я можу вам сказати, що було досягнуто абсолютно
виняткових показників щодо пройдення деяких етапів у процесі виявлення нової
вакцини. Через сім тижнів після розшифровки геному цього вірусу був розроблений
продукт, вакцина, яка вступила до того, що ми називаємо дослідженням першої фази»,
– пояснив Дан Захареску, виконавчий директор Румунської асоціації міжнародних
виробників лікарських препаратів: Дослідження першої фази – це вивчення здорових пацієнтів та тестування
несприятливих наслідків або наскільки шкідливою може бути вакцина для здорової
людини. Після першого етапу клінічного дослідження слідує другий етап
клінічного дослідження, який проводиться на більшій кількості людей, ми говоримо
про кілька сотень людей, знову ж таки, добровольців. Тут оцінюють безпеку та
імуногенність, аналізують дозування, необхідну для вакцини, і графік щеплення,
щоб вакцина була ефективною. А потім проходить клінічне випробування третьої фази,
яке зазвичай триває кілька місяців, два-три, чотири місяці, коли оцінюють
безпеку та широкомасштабну ефективність вакцини. Також фахівці аналізують графік щеплення цієї
вакцини водночас із іншими вакцинами, щоб між ними не було інтерференцій та не
виникало інших проблем. На момент завершення цих фаз клінічних досліджень,
досьє про дозвіл на вироблення вакцини вважається готовим. Процедура затвердження
вироблення вакцини, якщо вона проводитиметься у терміновому режимі, може
зайняти кілька місяців, два-три місяці, тому до моменту остаточного затвердження
вакцини пройдуть десь шість-вісім місяців.

Сотні мільйонів євро підтримують зусилля у
сфері дослідження в усьому світі, остаточні суми сягають навіть мільярдів. Загалом у лабораторіях зі всього світу
розробляються близько 80 вакцин, найпросунуті будучи ті з США та Китаю. Серед
випробуваних вакцин на даний момент, на доклінічних етапах, є також вакцина
румунських дослідників з тімішоарської компанії OncoGen (Центру генної та клітинної терапії в лікуванні раку).

Чи можна говорити про наближення до вирішення кризи
вакцин в Румунії?

Протягом
вже тривалого часу батьки не могли зробити щеплення своїм дітям, оскільки в
лікарнях та аптеках бракувало необхідних вакцин. А наслідки не змусили себе чекати.
У 38 з 41 повіту країни станом на сьогодні зареєстровано майже 4900 випадків захворювання на кір.
Більше 20 дітей померли від цього захворювання й ускладнень.

Нещодавно прем’єр-міністр Сорін Гріндяну провів зустріч з
міністром охорони здоров’я Флоріаном Бодогом, під час якої було прийнято
рішення розробити багаторічний план закупівель вакцин. Для цього буде створена
нова структура, яка сприятиме уникненню в майбутньому подібних криз імунних сироваток.
Необхідні партії шестивалентної і чотирьохвалентної вакцини вже були роздані
лікарям по всій країні, а найближчим часом буде
роздано 10 тисяч доз вакцини проти кору, виявлених у дистриб’юторів після заборони
їх експорту.

Міністр охорони здоров’я Флоріан Бодог: «Я отримав запевнення,
що на початку наступного місяця ця вакцина буде доставлена в Румунію. Ми також
виявили 10.000 доз в країні, що мали піти на внутрішньоєвропейський експорт. Ці
дози заблоковані і ми вже почали
процедуру їх закупівлі.»

Стосовно імпорту з Норвегії вакцини проти гепатиту «В»,
міністр Флоріан Бодог сказав, що вона має пройти звичайну процедуру
ліцензування. Він додав, що в даний час є проблема концентрації цієї вакцини в
порівнянні з тим, що використовується в Румунії. Станом на сьогодні кількість
доз розподілених сімейним лікарям не перевищує половини потрібної, заявила
лікар Ралука Гьонару, яка бере участь в кампанії з утвердження необхідності імунізації
дітей. «Я і мої колеги отримали минулого тижня, від 20 до 25% необхідної
кількості доз шестивалентної вакцини. Ми отримали менше половини необхідних доз
чотирьохвалентної вакцини і не отримали жодної дози вакцини проти кору, краснухи
та паротиту, і це в умовах епідемії.»

У деяких випадках ситуація ускладнюється тим, що батьки
не хочуть робити щеплення своїм дітям. Тому сімейні лікарі наполягають на
необхідності проведення інформаційно-освітньої кампанії серед населення для підвищення
рівня усвідомлення переваг та ризиків імунізації. Сімейні лікарі також
закликають батьків довіряти вакцинації та ефективності імунізації, оскільки ці
сироватки захищають дітей від серйозних захворювань. Вони кажуть, що зменшення обсягу
профілактичних щеплень може призвести з часом до збільшення кількості випадків певних
захворювань.