Tag: Великдень

Т.в.о. міністрів юстиції,
європейських фондів та румунів звідусіль

Президент Румунії Клаус Йоханніс у
середу прийняв пропозиції прем’єр-міністра Віоріки Денчіле на посади тимчасово
виконуючих обов’язки голів трьох відомств. Таким чином віце-прем’єр-міністр Ана
Бірчалл взяла на себе повноваження т.в.о. міністра юстиції, міністр фінансів
Єуджен Теодоровіч став т.в.о. міністра європейських фондів, а міністр з питань
ділового середовища, торгівлі і підприємництва Раду Штефан Опря буде т.в.о.
міністра з питань румунів звідусіль. Глава уряду пілся великодніх свят
має визначитися з подальшим складом кабінету міністрів. Лідер соціал-демократів
Лівіу Драгня запевняє, що чинна керівна коаліція СДП-АЛДЕ є стабільною і має на
30 голосів більше ніж потрібно для зміни складу уряду. Опозиційна
Націонал-ліберальна партія стверджує, що чергова зміна міністрів, спочатку
особами, які на думку глави держави не відповідали кваліфікаційним вимогам
даних посад, а потім тимчасово виконуючими обов’язки міністра, свідчить про
безвідповідальність чинної влади. Нагадаємо, що міністр юстиції Тудрел Тоадер
подав у відставку після того як соціал-демократи відкликали свою політичну
підтримку оскільки той відмовився поставити свій підпис під суперечливими
терміновими постановами про внесення змін до Кримінального та
Кримінально-процесуального кодексів. Міністр європейських фондів Рована Плумб
та міністр румунів звідусіль Наталія Інтотеро пішли у відставку, оскільки
балотуються в депутати Європарламенту.

Парламент вніс
зміни до ККР та КПКР

Палата депутатів
схвалила законопроект про внесення змін до Кримінального та
Кримінально-процесуального кодексів Румунії у тій редакції, в якій він був прийнятий
минулого тижня Сенатом, верхньою палатою румунського парламенту. Таким чином
були внесені поправки, які за словами опозиції, навіть якщо пройшли фільтр
конституційності, заохочують явище злочинності. Серед таких положень -
скорочення строків давності, скорочення мінімально необхідної частини строку,
після відбуття якої можливе застосування умовно-дострокового звільнення від
відбування покарання та скасування статті про службову недбалість. Спікер Палати
депутатів і лідер Соціал-демократичної партії Лівіу Драгня каже, що всі схвалені
поправки є конституційними, але опозиція вважає ці зміни ударом по верховенству
права. Опозиційні партії кажуть, що прийняті депутатами зміни до Кримінального та
Кримінально-процесуального кодексів у затвердженій Сенатом формі підривають демократію.
І президент Клаус Йоханніс розкритикував спосіб у який депутати схвалили ці
поправки. На зустрічі у Бухаресті з представниками Венеційської комісії глава
держави висловив жаль з приводу того, що в даний час Румунія перебуває в
ситуації, коли уряд займається законодавчою діяльністю, а парламент лише бере
до відома. У свою чергу, Європейська Комісія заявила, що ретельно проаналізує відповідний
законопроект і вирішить, які кроки мають бути вжиті. Представник Єврокомісії
заявив, що Брюссель дуже чітко озвучив свою позицію щодо верховенства права в
Румунії, додавши, що Бухарест повинен терміново відновити процес реформ.

Клаус Йоханніс оголосив
питання, що будуть винесені на референдум 26 травня

Президент Клаус Йоханніс
у четвер оголосив два питання, що будуть
винесені 26 травня на референдум щодо правосуддя. Це: «Чи згодні ви із забороною
амністії та помилування за корупцію?» та «Чи згодні ви із забороною прийняття урядом
термінових постанов у сфері корупційних правопорушень, паралельно з розширенням
права оскаржувати ці постанови в Конституційному суді?». У середині квітня парламентарії
на спільному засіданні двох палат законодавчого органу Румунії схвалили
ініціативу президента Клауса Йоханніса про проведення референдуму 26 травня,
одночасно з виборами до Європейського Парламенту. З такою ініціативою президент
виступив на тлі численних суперечливих законодавчих змін у сфері правосуддя,
здійснених парламентською більшістю і урядом СДП-АЛДЕ, які викликали гострі
критики як в країні, так і з боку європейських партнерів Румунії. У березні
глава держави обговорив це питання з представниками суддів та прокурорів, а
також з представниками громадянського суспільства.

Вибори до Європарламенту

27 квітня у
Румунії стартує передвиборча кампанія виборів до Європарламенту. Майбутні
вибори євродепутів, які пройдуть в країнах Євросоюзу з 23 по 26 травня, будуть
надзвичайно важливими для майбутнього держав-членів і для європейського
співтоварисвта загалом. Цього разу 751 депутат Європарламенту обиратимуться
шляхом загального голосування громадян 28 держав-членів. Якщо Угода про Брекзит
буде схвалена британським парламентом до 23 травня Великобританія не братиме
участь у цих виборах, а кількість євродепутатів скоротиться до 705. Румунія
матиме 33 депутати в Європарламенті нового скликання, на одного більше
порівняно з попереднім складом ЄП. Міністерство закордонних справ Румунії на
цьому тижні презентувало Довідник
закордонного румуна щодо голосування на виборах до Європейського Парламенту.
Він містить, серед іншого, інформацію для громадян Румунії, які проживають за
кордоном щодо реалізації права голосу на виборах 26 травня, зокрема відомості
про осіб, які мають право голосу, документи, які необхідно мати при собі для
голосування і про процедуру голосування. Так само у ньому зазначені
повноваження Міністерства закордонних справ та Постійного виборчого управління в
контексті виборів до Європейського Парламенту.

Румунські заробітчани
масово повертаються додому на свята

У цей період румуни
які живуть і працюють за кордоном масово повертаються на Батьківщину на Великдень, щоб
відзначити свято в колі родини і друзів. Передпунктамипропускуутворилисявеликічерги. Для ефективного
управління потоками на митних пунктах Прикордонна поліція залучила додатковий
персонал.

Як кожного року на Великдень, румуни, які живуть за кордоном, масово повертаються на батьківщину, переважно православну країну, щоб разом відсвяткувати свята з родичами та друзями. За даними прикордонної поліції, останнім часом майже 200 тисяч румунських та іноземних громадян перетнули пункти пропуску на кордоні, з яких близько 90 тисяч на в’їзді в країну та майже 50 тисяч транспортних засобів, з яких близько 20 тисяч на вході в країну. На пункті пропуску для автомобільного сполучення Надлак II на румунсько-угорському кордоні утричі зросло навантаження.

І угорська прикордонна поліція чекає на збільшення дорожнього руху на кордонах з нагоди Великодніх свят. Сусідня прикордонна поліція вже заявила, що очікує збільшення часу очікування перетину кордонів з Румунією, Сербією та Україною. У окремі дні та інтервали часу в Угорщині діють певні обмеження на рух вантажного транспорту та спостерігаються черги вантажівок на прикордонних пунктах, особливо тому, що рух вантажівок буде знову обмежений від суботи до понеділка.

Натовпи на в’їзді в Румунію будуть й в наступні дні в усіх прикордонних пунктах, а румунська прикордонна поліція оголошує, що вона максимально використовуватиме спроможність пунктів перетину кордону та що збільшить кількість працівників. На кордоні зі сусідньою Республікою Молдова, митні органи двох держав домовилися застосовувати пакет заходів з метою прискорення перетину спільного кордону під час Великодніх свят. Спільний план дій передбачає збільшення персоналу митних адміністрацій, використання всіх смуг контролю та синхронізацію дій з представниками територіальних структур прикордонної поліції. З метою забезпечення оперативного обміну інформацією, план дій також встановлює призначення контактних осіб, які будуть входити до спільних груп з аналізу ризиків, що призведе до більш ефективного митного контролю.

Нагадаємо, що, використовуючи мобільний додаток «Середній час очікування в пунктах перетину кордону, відкритих для міжнародного руху » на адресу www.politiadefrontiera.ro/traficonline, можна відстежувати черги на кордоні, подивитись стан завантаженості в пунктах пропуску та переглянути орієнтовний час очікування на перетин кордону. А це може допомогти користувачеві замінити свій маршрут та обрати контрольно-пропускний пункт з найменшою чергою. Однак, всі ці проблеми зникають для румунів, які вирішили приїхати додому на Великодні свята з літаком, варіант, який обирає все більша кількість румунів.

Однією з важливих ритуальних страв під час Великодніх свят
вважається великоднє яйце – здебільшого розписане, розмальоване чи просто
забарвлене в один колір. Чарівна сила писанки була й у тому, що вона писалась
чистим бджолиним воском. Споконвічне прагнення буковинців розмальовувати
писанки передавалося від батька до сина. Тому майже у кожному прикарпатському селі
Сучавського повіту є менший чи більший музей писанок. Серед них найвідомішими
осередками писанкарства є Бродина, Улма, Сучевіца, Молдовіца, Чокенешть та Вама.

У селі Вама розташований найбільший такого роду в Румунії Музей писанок.
Заснувала його писанкарка Летіція Оршівська, викладач за фахом, володар багатьох
міжнародних нагород і відзнак. Протягом багатьох років, від коли музей відкрив
свої двері для публіки, писанкарці вдалося зібрати велику колекцію з більш ніж
7000 писанок, розділених на дві основні категорії: буковинські писанки і
міжнародна колекція, до якої входять понад 2.000 писанок із 82 країн зі всіх
континентів. Це писанки із страусових, гусячих, черепашачих, лебединих яєц тощо,
або з каменю, кераміки чи скла, зізнається Летіція Оршівська: «До них додаються відомі і красиві буковинські писанки. У цьому музеї можна виявити еволюцію писанки
протягом часу. У колишній Буковині,
писанки розписували використовуючи унікальний, домінуючий елемент, однак з
тими кольорами землі,
які до цих пір зустрічаються на буковинських вишиванках і килимах. Фарби походили з природних
барвників, такі як трава, цибулина, буряк
та вугілля. У цьому музеї, також виставлені
писанки, що належать моїй
родині вже 50, або
навіть 100 років. Освячену на Великдень писанку колись тримали у вікнах, щоб захистити домівку від злих духів».

Перша техніка фарбування писанок
називалася технікою хустини і передбачала три послідовні фарбування.Цю техніку використовували в основному у Східній Європі. Згодом на Буковині з’явилася
спеціальна техніка, каже Летіція Оршівська, куратор Музею писанки у селі Вама:
«На Буковині використовується також
інша техніка оздоблення яйця
рельєфним воском і вона унікальна у світі. Пояс є унікальним, а кінцівки писанки обов’язково опрацьовані геометричними мотивами. Всім буковинським писанкам характерні мова кольорів та
мотивів. Коли елемент є
унікальним по всій поверхні писанки, це повідомлення
для однієї людини. Дубльовані елементи завжди призначені сім’ї, а три елементи разом представляють на буковинській писанці сім’ю з дітьми. На яєчному поясі завжди розписується символ
життя. Воно представлене ​​основним елементом, ромбом, який на
Буковині називається хустиною, і символізує народження, подорослішання
і кінець життєвого циклу. Послідовність ромбів означає
послідовність поколінь, цей
мотив будучи для самого скульптора Костянтина Бринкуша натхненням для створення свого монументального пам’ятника «Безкінечна колона».»

Раніше використовувалися лише кольори землі, кольори народного костюму, які в буковинській культурі
являли собою достаток, процвітання, результат людської праці. Потім техніка диверсифікувалася і
з’явилася справжня мова кольорів: «Невеликі
громади навколо монастирів
почали оздоблювати писанки в домінантному кольорі фрески. Червоний колір завжди
представляв колір божественності для буковинців,
жовтий колір – процвітання і благо, а блакитний – душевний спокій. Тим
часом, однак, писанкарки також додали зелений колір, колір
життя, здоров’я, але перш за все надії. Це зелений колір монастиря Сучевіца.»

Починаючи з 1 квітня Музей писанок у селі Вама можна буде відвідати протягом
тижня з 9-ої по 18 годину, а в неділю з 9-ої по 14 годину.Радимо вам, також, обов’язково
відвідати інший своєрідний Музей писанок. Це приватний музей народної майстрині
Лучії Кондрі, в гірському селі Молдовіца, в якому виставлені 5.000 її писанок.
Протягом життя вона розписала понад 10.000 писанок і має індивідуальний підхід
до кожного туриста, незалежно від того, з якого куточку континенту він
походить. Про бельгійців, наприклад, вона каже, що їх вишивка і в’язані вироби
подібні на румунських. Тому писанки для бельгійців будуть обов’язково з
мережива. Лучія Кондря упродовж 15 років взяла участь у понад 100 міжнародних
виставках, а кожна зроблена нею писанка є справжнім шедевром. Оригінальний
орнамент писанок, не тільки чарує своєю вишуканістю, мініатюрністю, гармонією
колориту, він несе прадавні символи світосприймання і природи, єднає з
традицією минулого. Сам звичай писанок має витоки з символічного значення яйця,
яке майже у всіх народів світу вважалося джерелом життя, символом сонця. Безліч
легенд і міфів народів світу пов’язані з культом яйця.

Неподалік села Молдовіца, розташоване інше село, що славиться своїми
народними майстрами з розпису писанок – Чокенешть. Там щороку, напередодні
Великодня, проходить фестиваль присвячений писанкарству. Цього року, 14
квітня, на XIV-му Національному
фестивалі писанок взяли участь понад 100 народних майстрів зі всіх куточків
країни. До програми заходів увійшли майстер-класи з писанкарства, поетичні
моменти, релігійні пісні, театральні вечори і виставки писанок.

А в селі Палтін живе писанкарка Філотея Дражміч, українка, яка створила у
себе в хатині Музей писанки. Серед безлічі писанок там є і старовинні, яким
понад сто років, і створені самою майстринею. Писанки Філотеї Дражміч перестають
бути суто атрибутом Великодня і стають самостійними витворами, на яких
знаходять своє місце і стародавні орнаменти, і квіти, й навіть різдвяні
дзвіночки. А якщо говорити про яйця-писанки, то один з найбільших пам’ятників у
світі присвячений писанці розташований теж в Буковині, у місті Сучава. Висота
яйця пам’ятника складає 7,25 м, діаметр – 4,60 м, а вага – майже дві тонни.

Понад 250 мільйонів християн східного обряду, православні та
греко-католики, в тому числі в Румунії, відзначили найрадісніше свято – Світле Христове Воскресіння. Люди взяли участь у службі Воскресіння, а
релігійні лідери закликали до миру та примирення.

Патріарх Єрусалимський Феофіл
III очолив урочисте Великоднє Богослужіння в храмі Гробу Господнього в
Єрусалимі та передав Благодатний Вогонь присутнім. Патріарх Кирил звершив Пасхальну велику
вечірню в кафедральному соборному Храмі Христа Спасителя в Москві у присутності
президента Володимира Путіна. А в Каїрі коптські християни, найдавніша християнська
громада у Середньому Сході слухали святкову проповідь свого релігійного лідера Папи
Александрійського Федіра II-го. У Бухаресті Патріарх Румунської Православної
Церкви Даниїл закликав вірян поширювати радість свята і ділитися нею з іншими.

Як і кожен
рік багато румунів взяли участь у святкових богослужіннях, що мали місце в
церквах та монастирях країни, а також у православних храмах за кордоном. У
більшості румунів на Великодні свята прийнято накривати багаті столи, невід’ємними
атрибутами є крашанки, паска і козонак. Дроб (рулет із субпродуктів
ягняти), різні м’ясні страви з ягнятини та вино є іншими обов’язковими стравами
на Великдень, свято, яке об’єднує сім’ї. Саме в цей період багато румунів, які
працюють і мешкають за кордоном повертаються додому, щоб відзначити Світле Христове Воскресіння з родинному
колі.

Інші вирішили провести Великдень на узбережжі або за кордоном, але багато
румунів цього року провели великодній
відпочинок і на гірських курортах в долині річки Прахова, де рівень
заповнюваності готелів та пансіонатів становив близько 100%. Великою атракцією
відпочиваючих були лижні траси, вкриті щедрим
сніговим шаром. Чудові умови для занять гірськолижним спортом були зокрема на
висоті 2000 метрів на схилах Валя Дорулуй, Валя Соарелуй та Валя Пелешулуй. Великодні
пакети куштували приблизно 500-550 леїв (близько 110 євро) у віллі або
тризірковому готелі на курорті Сіная, зі сніданком та вечерею.

І
пансіонати на півночі та північному сході країни (в історичних регіонах Молдова,
Буковина та Мараморощина) були переповнені в ці дні. Ці куточки Румунії ваблять
до себе любителів природи, смачної кухні та румунських традицій. Ті, хто
залишився далеко від країни, відзначали Великдень в місцевих православних
храмах та з традиційними стравами, надісланими родичами з дому.

Після свят
румуни повернулися на роботу. У парламенті в наступний період намічена
інтенсивна й об’ємна робота, парламентська більшість планує провести дебати довкола
внесення змін до Кримінального та Кримінально-процесуального кодексів. У той же час відновила роботу спеціальна
парламентська комісія, яка розслідує розпуск у 2006 році Генеральної дирекції
попередження та боротьби з корупцією Міністерства юстиції. І весняні канікули
закінчилися, у середу школярі знову сіли за парти. Наступні, літні канікули розпочнуться
16 червня.

Буковина, що розташована в північній Румунії та складається
з Сучавського та Ботошанського повітів, завжди
приваблювала туристів, особливо під час релігійних свят. Більшість тутешніх церков були зведені за кошти різних румунських господарів, а на свята народний
костюм досі залишається невід’ємним атрибутом мешканців тутешніх
сіл. У цій частині Румунії кожного туриста чекає
чудовий досвід. Екскурсію можна почати, наприклад з Музею писанки в селі Вама, де представлена колекція з понад 7000 крашанок і писанок. Близько 3500 приходять з 82 країн і всіх
п’ятьох континентах.

Летиція Оршинські, викладач текстильного
та декоративного мистецтва, член Академії традиційних мистецтв Румунії розповідає. «У Буковині
в минулому яйця фарбували та прикрашали простими, великими
елементами, з домінантним мотивом і тими ж кольорами землі, що
писанки були повними, але оскільки вони нелаковані з часом білок вийшов через
пори в шкарлупі, а жовток всох. Їх тримали, щоб оберігати хату, особливо від грому і блискавки. Свячені на Великдень писанки ставили й на вікна як оберіг від зовнішніх бід. Крім того, якщо в будинку є дівчата на виданні, в народі кажуть, що ці писанки захищають їх від пристріту і прискорюють успішний шлюб. У наші дні техніка писанкарства розвинулася. До речі, в залежності від інтенсивності кольору, можна було дізнатися який сімейний статус має мешканка Буковини. Червоний
колір був для неодружених дівчат,
темно-червоний до коричневого для заміжніх жінок, а чорний для вдів. У Буковині ви також зустрінете унікальну в світі техніку виготовлення писанки восково-рельєфним
способом.»

Теж на півночі Румунії, але дещо західніше знаходиться
Мараморощина, настільки знаменитий регіон, що його не можна не виключити до списку
обов’язкових місць призначення, особливо на
Великдень. Говорить Дан Карпов, представник Бюро туристичної
інформації в Марамуреському повіті. «В будь-якому куточку
Мараморощини, Великдень святкується з дотриманням всіх обрядів і звичаїв. Скрізь
традиції поєднуються з сучасним життям, але ви побачите, наприклад, як всі місцеві
жителі одягають народний костюм. Великодні звичаї свято зберігають скрізь. Мараморощина дедалі є одним з
найулюбленіших місць відпочинку, що змушує
нас завжди оновлювати нашу пропозицію, аби відповідати
очікуванням клієнтів. Наші туристичні принади увійшли до відомих маршрутів. Найпопулярнішою атракцією залишається вузькоколійний потяг Моканіца. Так само ми єдиний повіт, що має
вісім об’єктів, занесених до списку Світової спадщини ЮНЕСКО, тому створили спеціальний туристичний
маршрут. Крім цього ми маємо старі дерев’яні церкви, гідні включення до цього
списку ЮНЕСКО.
Останнім часом стрімко розвивається й гірський туризм, туристи цінують той факт, що у нас є 80-кілометровий
велосипедний маршрут, на якому не зустрінеш жодного автомобіля.»

Клаудія Андрон, голова Асоціації з просування та розвитку туризму в повіті Бістріца Несеуд, доповнює Великодню пропозицію запрошенням відвідати винні льохи. «Є дуже багато гарних місць та агротуристичні пансіонати,
де ви можете побачити, як святкують Великдень у повіті
Бістріца Несеуд. У нас є дуже красиві церкви,
де можна взяти участь у святковому богослужінні на
Великдень. Має дуже гарні звичаї, як наприклад Обливання дівчат. Це традиція обливати незаміжніх дівчат на другий день
Великодня. Я щиро раджу всім провести Великдень у Бістріца-Несеудському
повіті, ви не пошкодуєте. Це не тільки можливість побачити гарні місця, а й чудовий досвід. Наприклад Винний
шлях. На початку XVII-го століття сакси заклали перші виноградники, в комуністичні роки вони були збережені, але
після 1989 року вони були знищені. Проте кілька років
тому, група місцевих фермерів вирішила відродити традицію вина у Бістріца Несеуд. У нас є гарні винні льохи, які готові прийняти туристів для дегустації у будь-яку пору року.»

Розташований у Трансильванії, Совата є бальнекліматичним курортом, відомим в Європі з
1850 року, особливо для лікування шлункових захворювань. Качо Марта є представником місцевого готельного
комплексу. «Великодній пакет у чотиризірковому готелі
включає три
ночі у двомісному номері зі сніданком та вечерею у вигляді шведського столу. На 8 квітня ми
також підготували святковий обід. Вхід до SPA-центру вільний, а для дітей ми підготували різні розважальні програми.
Пакет коштує 960 леїв (207 євро) на особу в двомісному номері.»

Киньте море, киньте пляжі,
гайда в табори у Стражі!. Під цим гаслом просуває відомий курорт на
південному заході Румунії Міхай Думітрашку, директор тризіркової вілли. «Крім того, що цей курорт дуже популярний взимку, за останні роки він став дуже
популярним улітку, з огляду на те, що знаходиться поруч з
найважливішими визначними туристичними пам’ятками повіту Хунедоара: Замком Хуніадів, Монастирем Пріслоп, печерою Болій та гірським масивом Ретезат. Особливо рекомендую відвідати курорт Стража на Великдень. У нас є чудовий пакет, який включає в себе
відвідування Скиту Стража та ходу
Хрестовою дорогою, найдовшою в Східній Європі. Ми пропонуємо пакети на чотири або п’ять ночей за ціною 595
леїв (127 євро), що включають розміщення, напівпансіон та святковий стіл на Великдень.»

Лучіан Церану, власник пансіонату в горах Апусень запрошує нас на відпочинок далеко від цивілізації. «Це забуте світом місце, де панують радість, краса і спокій. Якщо вирішите
приїхати до нас в долину річки Гарда, проїдете побудований нами міст і знайдете Рай на землі. Усі страви ми
робимо з того, що вирощуємо в городі. Разом ми спечемо хліб у печі, ви зможете спробувати напій, виготовлений господинею Ленуцою, який називається Радість лісу. А якщо залишитися у нас на тиждень, то зможете насолодитися печерами, озерами,
ущелинами, водоспадами та гірськими річками.»

Навіть якщо є багато
пропозицій провести Великодній відпочинок у готелях Румунії, найкращим варіантом є розміщення в сільських пансіонатах. Таким
чином, ви будете набагато ближче до традицій та звичаїв кожного регіону Румунії
і це буде незабутнім досвідом.

Замок Бран є постійним туристичним місцем призначення як для туристів, так і для іноземців. На Великдень, на Різдво або з нагоди інших свят, замок готується до надзвичайного святкування. Цього року ряд заходів, присвячених Великоднім святам почалися у замку Бран ще 2 квітня та завершаться 23 квітня, а на туристів чекають чимало сюрпризів.

На Великдень, замок Бран надягає святковий одяг та чекає на туристів. Богдана Балмуш, манаджер з питань зі зв’язків з громадськістю в замку Бран розповість про те як можна запланувати візит до замку: Замок Бран відкритий протягом всього року, тут організуються багато громадських і приватних заходів. Захід, який організується з нагоди Великодніх свят це публічний захід, який дуже подобається нам. Захід почався 2 квітня і триватиме до кінця квітня, період протягом якого туристи матимуть можливість побачити колекцію народних костюмів Габрієла Борічану та виставку давніх фотографій, які висвітлюють місцеві звичаї й традиції. Крім того, у окремих кімнатах будуть відтворені інтер’єри селянських домівок з місцевості Матеяш.

Габрієль Борічану захоплюється народним одягом, він організував колекцію найбільш репрезентативних костюмів різних регіонів країни та специфічних всім важливим моментам життя: весілля та інші урочисті події. Богдана Балмуш розповість як виглядають костюми, представлені в цьому періоді року в замку Бран: Ці народні костюми надзвичайні, вони є автентичними. Окремі з них дуже добре висвітлюють місцеві традиції. Село знаходиться в місці злиття трьох етнографічних регіонів: Край Олту, Бирси та зони Рупя, і тому цей регіон багатий на традиції і звичаї, народні костюми, а також на пісні та ігри. І це все можна побачити у замку Бран.

І тому, що організатори бажають відтворити атмосферу села з нагоди свят, замок підготував для туристів й інші сюрпризи. Деталі подає Богдана Балмуш: Першого дня Великодня, група місцевих жителів, тобто аматорський художній колектив з села Матеяш представить Велику ігру. Це давній звичай, який відзначає Воскресіння Господа та відродження природи. Ми дбаємо, щоб кожен важливий момент життя румунів був відзначений у замку Бран. Такого роду моменти, ми організуємо і з нагоди Різдва і Нового року та упродовж всього року.

Туристи можуть відвідати замок Бран у будь-яку пору року, тому що він завжди підготовлений та чекає на них. Замок відкритий з 9.00 до 18.00 від вівторка до неділі, а у понеділок замок відкритий починаючи від 12 години. Богдана Балмуш пообіцяла нам, що на Великдень дітям буде приділена особлива увага: Ми навчаємо дітей різним ремеслам. Прибудуть кілька майстрів, які навчатимуть дітей техніку розпису яєць, яких зможуть потім взяти додому. Діти, ймовірно, будуть раді цьому, вони на Великдень також отримають шоколадні яйця від Великоднього зайчика.

Великодній зайчик роздаватиме шоколадні яйця у музичному залі, а в Королівському парку буде організоване полювання на яйця. У замку Бран є дуже гарний Зал музики Королеви Марії, в якому у міжвоєнний період організувалися різні концерти. З наказу Королеви Марії у 30 роки був споруджений Будинок чаю, де вона приймала своїх гостей. Туристи можуть провести у замку Бран незабутні канікули.

Настав Великдень! Особливим символом цього свята є писанка. Коли приходить весна в буковинський край, пробуджується і воскресає природа, відроджується життя і надходять Великодні свята, збираються люди у своїх оселях біля печей і беруться за давнє ремесло – розписування писанок. До XIII століття писанки були відомі в всій Європі та Західній Азії. Сьогодні писанкарство збереглося і розвивається завдяки майстрам старшого покоління.

Буковина, розташована на півночі Румунії. Вона завжди приваблювала туристів своїми особливими принадами. Тамтешні краєвиди натхнули багато поетів та письменників, унікальні буковинські церкви були зведені великими молдовськими господарями, а напередодні свят народні костюми забарвлювали й забарвлюють досі сільську атмосферу. Це регіон, де кожний турист може пережити новий цікавий досвід. Кожен може знайти щось цікавого для себе, особливо тепер, під час пасхальних свят.

Відомими осередками писанкарства в Буковині є Бродина, Улма, Сучевіца, Молдовіца, Чокенешть, однак майже у кожному буковинському селі є своєрідний Музей писанок, а писанки продаються на ярмарках та художніх салонах. Ми радимо обов’язково відвідати своєрідний Музей писанок. Це приватний музей народної майстрині Лучії Кондрі, в гірському селі Молдовіца, в якому виставлені 5.000 її писанок. Протягом життя вона розписала понад 10.000 писанок і має індивідуальний підхід до кожного туриста, незалежно від того, з якого куточку континенту він походить. Про бельгійців, наприклад, вона каже, що їх вишивка і в’язані вироби подібні до румунських. Тому писанки для бельгійців будуть обов’язково з мережива. Лучія Кондря упродовж 15 років взяла участь у 90 міжнародних виставках, а кожна зроблена нею писанка є справжнім шедевром. Вона має 6 різних методів творення писанок і кожне яйце є унікальним. Оригінальний орнамент писанок, не тільки чарує своєю вишуканістю, мініатюрністю, гармонією колориту, він несе прадавні символи світосприймання і природи, єднає з традицією минулого. Сам звичай писанок має витоки з символічного значення яйця, яке майже у всіх народів світу вважалося джерелом життя, символом зародження життя, символом сонця. Безліч легенд і міфів народів світу пов’язані з культом яйця.

Неподалік села Молдовіца, розташоване інше буковинське село, що славиться своїми народними майстрами з розпису писанок – Чокенешть. Там щороку, напередодні Великодня, проходить фестиваль присвячений писанкарству. Цього року, у перший тиждень квітня, на XI-му Національному фестивалі писанок взяли участь понад 100 народних майстрів зі всіх куточків країни. До програми заходів увійшли майстеркласи з писанкарства, поетичні моменти, релігійні пісні, театральні вечори і виставки писанок.

А в селі Палтін живе писанкарка Філотея Дражміч, українка, яка створила у себе в хатині Музей писанки. Серед безлічі писанок там є і старовинні, яким понад сто років, і створені самою майстринею. Писанки Філотеї Дражміч перестають бути суто атрибутом Великодня і стають самостійними витворами, на яких знаходять своє місце і стародавні орнаменти, і квіти, й навіть різдвяні дзвіночки. А якщо говорити про яйця-писанки, то один з найбільших пам’ятників у світі присвячений писанці розташований теж в Буковині, у місті Сучава. Висота яйця пам’ятника складає 7,25 м, діаметр – 4,60 м, а вага – майже дві тонни.

У селі Вама знайдете інший Музей писанок. Заснувала його писанкарка Летиція Оршівська, володар кількох міжнародних нагород і відзнак. Протягом багатьох років, від коли музей відкрив свої двері для публіки, писанкарці вдалося зібрати велику колекцію з більш ніж 3000 писанок, розділених на дві основні категорії: буковинські писанки і міжнародна колекція, до якої входять понад 2000 писанок із 79 країн світу. Це писанки із страусових, гусячих, черепашачих, лебединих яєц і т.д. або з каменю, кераміки чи скла.

Але як розписують народні майстри яйця? Найчастіше писачком – невеличкою дерев’яною паличкою, у якій розпеченим цвяхом випалюють дірочку, щоб вставити туди металевий наконечник чи трубочку, згорнуту з фольги. Потім цей наконечник закріплюють ниткою. Щоб писанки довше зберігалися, з сирого яйця видувають білок і жовток. Попередньо яйце треба добре вимити у воді, розчинивши у ній трохи харчової соди. Потім яйця кладуть у легкий розчин оцту у воді, коли вони просохнуть, приступають до розписування. Найчастіше це роблять за допомогою воску. Натуральний бджолиний віск кладуть у невелику металеву чи керамічну посудину. Посудину з воском ставлять на невеликий вогонь. Віск повинен бути гарячим, але не доведеним до кипіння.

Народні писанкарі готують фарби для своїх писанок з природних барвників, тобто з різних рослин і насіння. Збирають їх заздалегідь, влітку та восени. Спочатку вони фарбують яйце в ясній фарбі, наприклад у жовтій. Після цього яйце виймають з фарби і кладуть, аби висохло. Потім на ньому наводять віск на ті місця, що мають залишитися жовтими, і фарбують у другій, цього разу темнішій фарбі. І так роблять доти, доки писанка не набере такого вигляду, якого хоче їй надати майстер. Коли вже малюнок закінчений, писанки складають у миску і кладуть у піч, де повинна бути температура до 40°С. Коли віск розтопиться і спливе з яйця, писанка готова. Вона може стати найкращим подарунком Великодня.

Навесні, коли природа оживає, земля вкривається першою зеленою травою, веселиться з синіми небесами та водами, до нас приходить Великдень. За легендою доля світу залежить від того, скільки писанок пишуть щороку до Великодня. Світ існуватиме до коли люди розписуватимуть писанки. Щасливого вам Великодня, дорогі друзі!

Пропозиція провести відпочинок на
Великодні свята у Румунії дуже багата. Можна обрати регіони з особливими
традиціями і звичаями, такі як Мараморощина або Буковина, чи один з численних бальнео-кліматичних
курортів, де на туристів чекають чудові умови для кількаденного розслаблення і СПА-процедури. Сьогодні ми розглянемо декілька найбільш
привабливих пропозицій.

Представник Туристично-інформаційної
та пошуково-рятувальної служби Марамуреської повітової ради Дан Карпов
розповів, що Великдень на Мараморощині означає традиції, оригінальність, а
також гостинність місцевих жителів. «Дуже багато традицій, які в інших місцях
були забуті, у нас свято зберігаються. Мараморощина це живий музей. Тут
співживуть представники багатьох національностей. У нас – суміш румунів, угорців,
євреїв, українців, німців які зібрали разом все найкраще. Це відчувається навіть
і в музиці. На Мараморощині Великдень є особливим, унікальним і, в той же час, звичайним святом. Люди не одягають народні костюми
тільки, щоб вразити туристів, не готують традиційні страви тільки для туристів.
Ті, хто хоче переконатися в цьому нехай приїде до нас зараз, у 2017 році, в
цьому столітті швидкості. Для цього ми створили і спеціальний застосунок «Visit
Maramures», де можна побачити все, що організовується, які заходи відбудуться на Мараморощині на Великодні свята та в інші періоди року.»

Народні костюми,
веселі танці та відома місцева «горінка» і, невостаннє, смачні традиційні страви.
Ось з чого Дан Карпов починає перелік головних принад Мараморощини. «Якщо
додати до вищезазначеного дерев’яні церкви, Веселе кладовище – єдине у світі,
Мараморощина стає місцем, яке обов’язково
потрібно відвідати. Іншим символом Мараморощини є «Мокеніца», вузькоколійний поїзд,
який везе туристів в дику природу, яку ми намагаємося зберегти. Він дуже
популярний і має пропозиції на Великдень і 1 травня. Останнім часом, поїзд працює
майже цілодобово, тому що попит величезний. Ціни розумні і тут я маю на увазі
румунські кишені, а не тільки іноземців. Останнім часом, з огляду на постійні зусилля
з покращення пропозиції, вони пропонують повний спектр послуг: розміщення, харчування,
пізній сніданок, обід. Це дуже автентичний проект, яких у Румунії можна
зустріти лише в двох-трьох місцях.»

Представниця Національного центру
туристичної інформації та просування Сучавської повітової ради Кетеліна Вельничук,
каже, що Великодні традиції свято зберігаються й на Буковині. «Жінки розписують
яйця до наших днів. Свято починається зі Страсного тижня. Щовечора люди йдуть
на вечірні богослужіння. Особлива подія відбувається в Чистий четвер у Пояна
Стампей, де щороку запалюється вогнище на Чистий четвер. Вогонь символізує духовне
очищення. Потім – ніч Воскресіння. Це особлива ніч, особливо в соляній шахті
Качіка. Ми називаємо її Воскресінням з глибин. А в наступні дні Великодніх свят
проходять концерти клепал, дзвонів, бали господарів і конкурс цокання яєць, що
проводиться щороку в Монастирі Гумор.»

Про Буковину, точніше про село Чокенешть,
але не лише, розповів Крістіан
Катане, PR-менеджер Національної
асоціації сільського, екологічного і культурного туризму (ANTREC). «Крім того, що там діє Музей крашанок, і традиційні
будинки прикрашені народними мотивами. Крім Буковини і Мараморощини, ми радимо
відвідати й регіон Вилча, з найбільшою кількістю дерев’яних церков, більше
навіть ніж на Мараморощині та Буковині. І Горжанський повіт багатий на подібні традиції.
Так само, рекомендую і гірську місцевість Банату та Дунайску ущелину – Казане.
У повіті Мехедінць або у дельті, на вході Дунаю в Румунію та на виході, дуже
цікаво побачити як у ніч Воскресіння пливуть човни. Люди на човнах пливуть каналами за
Благодатним вогнем до найближчих церков і теж на човнах повертаються до пансіонатів.»

Ніколета Гилмяну,
яка представляє Департамент туризму Бузеуської повітової ради рекомендує цей край
легенд для відпочинку на Великодні свята. «Я маю і дуже солідний аргумент. Бузеу,
на щастя, має велику кількість дерев’яних церков, монастирів і скитів. Багато
людей знають про монастир Чолану, куди прибувають і чимало іноземних туристів. Потім є й монастир Ретешть, монастир Пояна Мерулуй. Деякі монастирі
пропонують і розміщення, а також всі вони мають невеликий монастирський музей.»

На заході Румунії бальнеологічний
курорт Беїле Фелікс вже готовий до прийому туристів на Великдень. «Спеціальний пакет
на Великдень, що включає три ночі проживання в двомісному номері зі сніданком, СПА-терапією,
Великоднім столом і вільним доступом до басейну коштує від 329 леїв у тризірковому готелі до 558 леїв на людину в
чотиризірковому готелі. Ті самі ціни будуть і на 1 травня. На П’ятидесятницю, ми
пропонуємо такі самі пакети на три ночі, що включають розміщення в двомісному номері,
сніданок, СПА-терапію, святковий стіл і доступ до басейнів. Слід сказати, що ми
маємо й аніматорів для дітей, які є нашими найважливішими туристами. Для них ми підготували
творчі майстерні, уроки малювання і безліч інших заходів.»

Сподіваємось, що нам вдалося переконати вас провести Великодню
відпустку в Румунії і радимо якнайшвидше забронювати путівку.

Великдень – це найважливіше християнське свято після Різдва. Незалежно на яку неділю квітня чи травня воно припадає, усі з нетерпінням чекають його приходу. Румуни, за звичаєм, зустрічають його вдома. Дехто повертається додому із чужих країн, де перебував упродовж всього періоду після Різдва. Великдень не є святом для друзів, а скоріше для тих хто звик зустрічати його у сімейному колі. Однак, найважливіше зустріти це свято у новому одязі, зі святим світлом, з радістю та надією.

Сучасні румуни не ходять до церкви щонеділі, можливо, що й не дотримуються регулярно посту, але у Воскресну ніч навіть і вони не забувають піти на великоднє богослужіння. Тому церкви переповнені людьми, у містах важко знайти місце для припаркування автомобіля біля великих соборів, а вулиці за декілька хвилин після опівночі стають справжніми рухливими річками світла. Проте є й люди, які їдуть з міста, особливо на це свято. Вони або повертаються в село до своїх батьків чи родичів, сподіваючись насолодитися традиційним столом, зі стравами, приготованими мамою та бабусею, або обирають податися в паломництво до одного з монастирів країни, готових прийняти туристів. Не всі монастирі можуть прийняти багатьох мирян, деякі відкривають свої ворота лише для богослужіння, а після нього люди повертаються до своїх домівок.

В наступні хвилини запрошуємо вас зупинитися в одному прекрасному монастирі Румунії. Називається він Пробота і прихований він серед пагорбів північного сходу Румунії, у Сучавському повіті. Монастир цей є одним з найкрасивіших укріплених монастирів Південної Буковини. Зараз він є ідеальним місцем відправлення великодніх свят для тих, хто цінує історію, архітектуру та живопис. У монастирі діє майстерня живопису, де черниці розписують ікони на дереві та писанки. До свята Паски черниці приготовляються завчасно: печуть пишну білу паску, солодку, жовту «бабку», різні ласощі. У легенді кажуть, що на протязі Страсного тижня, коли Ісус Христос був розп’ятий на хресті, Богородиця прийшла побачити свого сина. Щоб догодити тим, хто вартували його, вона принесла їм повний кошичок білих яєць, який поставила біля хреста. Кров, яка стікала з ран розп’ятого, пофарбувала ті білі яйця. А Ісус дивлячись на людей, сказав: Від нині малюйте і ви писанки, у пам’ять мого розп’яття.

Побудований в 1530 році молдовським господарем Петром Рарешом, монастир Пробота вистояв у тяжких моментах своєї історії. Церква має форму трилисника, розділена на вівтар, наос, гробницю, пронаос і притвор, відокремлені один від одного кам’яними стінами. Купол – восьмикутний, відкритий над наосом, з чотирма вікнами. Апсиди примикають до стін, і зовні церква має форму корабля. Включений до списку історичних пам’яток Сучавського повіту ще з 2004 року, монастир був колись господарським некрополем Молдови, в ньому будучи поховані господарі Петру Рареш, Штефан Рареш, Елена Рареш та інші члени молдовської господарської сім’ї. Монастир складається з шести об’єктів: церкви Св. Миколая, каплиці, руїн господарських будинків, руїн внутрішніх будівель, кутових веж, внутрішньої стіни. Варто зазначити, що церкву Св. Миколая було включено в 1993 році до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, до когорти буковинських монастирів з настінними малюнками. Історія монастиря Пробота була не такою спокійною.

У 1391 році, під час правління господаря Петра Мушата І, серед густого лісу, з дубового дерева була зведена церква Св. Миколая. Це один з найстаріших монастирів Буковини. Кілька десятків років потому, господар Олександр Добрий (1400-1432 рр.) побудував нову церкву, на цей раз з каміння, неподалік струмка Пробота. У цій церкві, Штефан Великий поховав свою матір, пані Ольтю, яка померла в 1465 році. Від старої церкви залишилися лише руїни, оскільки дерев’яна церква була знищена в результаті катастрофи, однак пізніше відновлена Штефаном Великим. На жаль, церкву було знесено зсувом землі. Після смерті господаря Петра Рареша, в 1550 році, дружина господаря Елена і троє її синів (Іліяш, Штефан і Костянтин) вирішили обнести монастир оборонними стінами (заввишки 6 м.) з трьома вежами. Іліяш Рареш збудував всередині укріпленого монастиря княжі будинки. У монастирській церкві були пізніше поховані Штефан Рареш (котрий зійшов на трон після свого брата Іліяша і правив Молдовою з 1551 по 1552 рр) та Елена Рареш (яка померла в 1553 році). У наступні роки в монастирі були поховані й інші члени їх сім’ї.

У першій половині XVII століття, монастир був розграбований грабіжниками, які опоганили й декілька могил. Церкву було частково відновлено господарем Василем Лупу (1634-1653 рр.) У монастирі Пробота розгорнули свою діяльність чотири видатні митрополити та книжники Молдови: Григорій Рошка, Георге Мовіле, Феодосій Барбовський та Дософтей Баліл. Останній з них подарував 1677 року монастир і його землі Єрусалимському Господньому Гробу. У монастирі оселилися грецькі ченці, які не піклувалися над тим як можна зберегти у доброму стані монастир, що з плином часу привело до його деградації. На додаток до недбалості, грецькі ченці проявили і невігластво. Таким чином, проведені ними ремонтні роботи більше завдали шкод як будівлі, так і настінним розписам інтер’єру. Настінні розписи вівтаря, нефу і гробниць були покриті розписами низької якості.

15 вересня 1863 внаслідок схвалення Закону «Про секуляризацію монастирів», монастир Пробота перейшов у власність держави, а потім ліквідований. Постав цей монастир під увагу громадськості у 1904 році, коли святкували 400 років від смерті господаря Штефана Великого. У 1993 році, архієпископ Сучави і Радівців відновив монастир черниць. Були зведені нові келії для черниць, а також нові прибудови для паломників. У тому ж році, Церква Св. Миколая монастиря Пробота була включена до спадщини ЮНЕСКО. Це призвело до збільшення інтересу до цього пам’ятника, так що з 1996-го по 2001-ий рр. в чернечому комплексі розпочався масштабний процес дослідження, реставрації та відновлення під егідою ЮНЕСКО, при фінансовій підтримці Міністерства культури Румунії.

Оригінальні фрески інтер’єрів від 1532 року були відновлені зусиллями реставраторів настінного розпису з Румунії, Австрії, Італії, Німеччини, Франції, Польщі, Чехії, Швейцарії і Колумбії. Відновлені після 1990 року внутрішні фрески, здійснені в 1532 році, вражають манерою виконання, а також єдиною і послідовною іконографічною програмою. Теплі кольори були підібрані з особливою ретельністю. Представлені такі сцени, як Пантократор, Таємна Вечеря (у вівтарі), Святий Миколай Чудотворець і Розп’яття (в наосі), Вселенські Собори (у пронаосі), і Страшний Суд (на куполі притвору). Через дощ і сніг зовнішній розпис на стінах церкви в значній мірі був знищений, але ще можна захоплюватися такими сценами, як Дерево Іесіі та Акафіст Благовіщення.

Мараморощина і Буковина залишаються двома найулюбленішими місцями для святкування православного Великодня в Румунії. Традиції, кухня і місцеві події утверджуються всіма туроператорам, навіть якщо їх пропозиція набагато різноманітніша. Проте великодню міні-відпустку можна провести і на березі Чорного моря або на численних бальнеологічних курортах.

Для початку ми вирушимо на південь країни і зупинимося на одному з традиційних курортів. Перша його документальна згадка датується 1880 роком. Розповідає Валентина Думітру, радник мерії місцевості Амара. «Амарський намул є органічним, що містить понад 66,6 г на літр органічних речовин. Він чорний, жирний, солоний і пахне сірководнем. Використовується для лікування ревматичних захворювань, для відновлення після травм, захворювань периферичної нервової системи тощо. Турагентства мають пропозиції на Великдень і на літо на вибагливий смак кожного туриста. Вони включають святковий стіл на Великдень, вкритий традиційними стравами. Ми чекаємо туристів і в літню пору. Мерія проведе кілька фестивалів, у тому числі Фестиваль поп-музики «Трофей молодості», найстаріший фестиваль в Румунії, що проводиться протягом 48 років безперервно. Ми запрошуємо всіх відкрити для себе курорт Амара, приходьте і складайте свої враження про нас і про те що ми можемо запропонувати. Я переконана, що якщо ви вирішите приїхати до нас, ви не пошкодуєте про це.»

Вартість пакету на п’ять ночей в тризірковому готелі, що включає й санаторно-курортне лікування, становить 425 леїв (95 євро) на людину. Окрім своїх цілющих властивостей, озеро Амара є раєм для перелітних птахів. Орнітологи Агентства з охорони навколишнього середовища повіту Яломіца виявили в ході дослідження, безліч різних видів птахів, які гніздяться на березі озера Амара. Таким чином, ви можете фотографувати птахів, яких можна зустріти лише тут.

Продовжимо нашу подорож півднем Румунії, на цей раз ближче до румунського чорноморського узбережжя. Габріель Діцу, менеджер готельного комплексу, що знаходиться в місцевості Гура Портіцей розповідає про те, що туристи можуть тут побачити. «Вони відкриють для себе унікальний куточок Європи. Це піщана смуга завширшки 150 метрів, розташована між Чорним морем і лагунним комплексом Разім-Сіное. Це найголовніша причина. Друга причина полягає в тиші, яку пропонує курортне селище. Наприклад, ви можете почути морські хвилі з кімнати, коли відпочиваєте. П’ятиденний відпочинок на двох, що включає лише розміщення коштує лише 100 євро. Повний пансіон, тобто триразове харчування коштує ще 90 євро.»

Відпочинок у природному оточенні і смачні святкові страви! – так можна коротко описати великодню пропозицію про яку розповідає Роксана Константінеску, керівник асоціації «Долина річки Озана». «Особливо під час свят пансіонати Нямецького повіту пропонують спеціальні традиційні страви. Завжди тут можна скуштувати особливі страви, які не замовиш в ресторані: смажене порося, їжа, приготовлена в чавунці. У Тиргу Нямц будь-який турист може зустрітися з новим і старим, з традиціями та сучасним життям. У нас є парки, де можна стріляти з лука, спуститися на канатній переправі, пройти курси виживання в природі. А ще наші гості мають унікальну можливість зустрітися з зубрами, побачити зубрів на свободі, побачити як вони харчуються, як вигодовують своїх дитинчат. На території Природного парку «Винеторь-Нямц» є вишка, що піднімається на 12 метрів над деревами. З неї відкривається гарна панорама на ліс і можна побачити зубрів.» Вартість проживання в триромашковому пансіонаті в районі міста Тиргу-Нямц, в період Великодня коштує 250 леїв (55 євро) з людини за ніч. В ціну входить триразове харчування, в тому числі святковий стіл.

На півночі Румунії Аугуста Драгош, працівник Туристичного бюро Марамуреської повітової ради пояснює завжди туристам чим відрізняється Мараморощина від решти регіонів країни. «По-перше ми свято зберігаємо традиції. Це відрізняє нас і за це ми боремось. Ми намагаємося зберегти те, що маємо: дерев’яні ворота, дерев’яні церкви, вісім з яких є пам’ятниками ЮНЕСКО, Веселе кладовище, вузькоколійний потяг «Мокеніца» в долині річки Васер. У Бая-Маре я раджу відвідати Мінералогічний музей, який є особливим і унікальним в Румунії, і навіть в цій частині Європи. Потім у Музеї села можна побачити чимало традиційних хат з традиційним інтер’єром. Ми склали список подій у Мараморощині, де є що побачити в різну пору року. Маємо чимало привабливих пропозицій на Великдень: організовуємо різні заходи, такі як Великдень на Мараморощині, День фермера тощо. У вас не буде часу нудьгувати. До нашого бюро звертаються в основному іноземні туристи. У нас їм все здається особливим: традиції, люди, природа: Борша, водоспад коней, гори Родни. Ми з нетерпінням чекаємо вас на Мараморощині. Приходьте в будь-який час. Тут на вас чекає незабутній відпочинок, музика, гарний настрій і смачні страви.»

Акош Мольнар, директор А.Т. Тушнад, запрошує на Великдень відпочити і підлічитися цілющими мінеральними водами. «Наші готелі розмішені на курорті Бїле Тушнад, в самому центрі країни. Ми відомі нашими високоякісними мінеральними водами, що відмінно підходить для лікування серцево-судинних захворювань. Вони містять вуглекислий газ, який має судинорозширювальну дію. Ми намагаємося охопити всі бажання туристів. В обох наших готелях ми маємо номери в категорії від двох до чотирьох зірок, маємо сучасну лікувальну базу і СПА-салон. Поблизу готелю знаходиться православна церква. Наш великодній пакет розрахований на три ночі, а його вартість складає 740 леїв на людину, що включає розміщення і триразове харчування, в тому числі святкові столи. Вибір страв – за принципом шведського столу, тобто кожен вибирає, що йому найбільше подобається.»

Це лише кілька пропозицій з того, що пропонують туроператори для проведення незабутнього Великодня в Румунії. Водночас, в залежності від бажання кожного туриста, власники готелів і пансіонатів можуть адаптувати свої спеціальні програми, доповнити їх різними додатковими екскурсіями, які дозволять вам краще ознайомитися з місцевістю, в якій ви вирішили провести відпочинок.

У
християнському календарі одним з найважливіших святом є Воскресіння Господнє.
Свято Великодня зберігає ряд традицій, що в різних регіонах мають певну
специфіку, але які містять у своїй структурі духовне значення події.

Дата
Великодня обчислюється по-різному у православних та католиків, цього року віряни
східного обряду святкують Воскресіння Господнє на тиждень пізніше. Делія
Суйоган, етнолог Північного університету міста Бая Маре розповідає: Весняне
рівнодення є загальним елементом для обчислення дати Великоднього свята у всіх видах календарів. Ми,
православні, використовуємо юліанський
календар, а католики – григоріанський. Різниця між цими двома календарями
складає 13 днів. Весняне рівнодення за григоріанським календарем випало на 8
березня, а за юліанським календарем – на 21 березня. Таким чином, точкою
відліку прийнято вважати найближчий до весняного рівнодення повний місяць. У
православних, якщо повний місяць припадає на неділю, то Великдень святкується
через тиждень. Так само розраховується і за григоріанським календарем, з
різницею в 13 днів, що призводить до зміни дати. Важливо запам’ятати, що
Великдень – це свято, пов’язане з місяцем, а не із Сонцем, як це відбувається
на Різдво. Звичайно ж, що це має прямий вплив на традиції і звичаї. Як правило,
католицький Великдень святкується раніше православного.

Чистий
тиждень перед Великоднем сповнений глибокого змісту. Про це розповідає директор
Бухарестського Інституту етнографії та фольклору ім. Константіна Бреїлою Сабіна
Іспас: Є два дні, дуже насичені смислами та ритуальними діями й жестами, які
для традиційного суспільства були абсолютно обов’язковими. Це Чистий четвер,
під час якого проводилося останнє згадування померлих. Раніше, в деяких районах
на півдні Румунії, як зазначено в деяких документах XVI-го століття, проводилося оплакування та обкурювання могил
ладаном, запалювалися вогні. Це не вогонь, який горить і споживає, а той, який
несе значення світла. Це форма вираження божественної енергії, яка буде
проявлятися протягом подій, що відбудуться в наступні дні й ночі. Це період,
коли щовечора після заходу сонця відправляються літургії (прим.ав. -
богослужіння Страсного тижня). На Страсний Четвер проводиться літургія з
читання 12 Євангелій. За традиціями, у цей четвер люди фарбують яйця, ріжуть
ягнят та печуть паски. Це несло символічний заряд, алегоричний для всіх тих
дій, які мали місце в домашньому господарстві й описувало все те, що означає
Воскресіння в суботню ніч. У Страсну п’ятницю відзначають поховання Ісуса.
Зазвичай люди менше їдять або дотримуються найсуворішого посту, що називається
чорним постом. У дворах церков запалюють вогнища, як і в ніч Воскресіння.

Дуже
важлива ніч із суботи на неділю. В цю ніч не сплять, запалюють вогнища, а
опівночі всі повинні бути присутніми в церкві, аби взяти світло. Це світло,
принесене додому, захищає сім’ю весь рік. Це унікальна картина – дорога додому
всіх членів традиційної громади із запаленими свічками. І свято не завершується
цією процесією. Сабіна Іспас: У традиційному суспільстві в суботу не
працювали, люди готувалися морально і духовно. Не до розваги, яка все одно не
означала пісні, ігри, веселощі та багато їжі. Це зовсім інше. Люди готувалися
до цієї виняткової події, готували великодні кошики. Ніколи в народній
румунській традиції на це свято не вживали жодний продукт, незалежно від його
виду, перш ніж його освятити. Отже, цей великодній кошик був формою
благословення всього того, що повинні були споживати за святковим ритуальним
великоднім столом, на якому обов’язково мають бути фарбовані варені яйця.

Писанки
і крашанки є, мабуть, найважливішим великоднім символом. З подробицями Сабіна
Іспас: Фарбоване яйце походить, звичайно ж, із єврейської традиції. На
єврейському великодньому підносі в центрі клалося жовте яйце поруч із гіркими
травами. У нас яйце традиційно фарбується в червоний колір. Радість різних
відтінків жовтого, зеленого, синього та інших кольорів, як і прикрашання яйця,
зараз все дивнішими мотивами як кішками, цуценятами та героями мультфільмів, не
мають нічого спільного зі специфікою свята. Яйця фарбувалися в червоний колір,
а якщо вони прикрашалися, то лише зображенням хреста, колоска, риби і, зовсім
віднедавна, листками рослин.

Незалежно
від того, як його святкують, у всіх районах Румунії Великдень залишається
нагодою для розділеної радості, дуже важливою подією, що об’єднує докупи членів
родини.

ВЕЛИКДЕНЬ – Православні і греко-католики, а також нео-протестанти всього світу, в тому числі Румунії,
відзначають головне свято церковного року Воскресіння Христове. Опівночі віруючі зібралися навколо церков і в монастирях, де вони отримали Благодатний вогонь від священиків і заспівали Христос воскрес!. У Патріаршому соборі в Бухаресті,
Патріарх Румунської Православної Церкви Даниїл роздав сотням вірян Благодатний
вогонь, привезений спеціальним рейсом з Єрусалима і закликав усіх молитися за християн, які страждають за свою віру. Воскресіння Ісуса Христа є основою християнської віри, а свято Воскресіння Сина Божого є перемогою милосердної любові Христа над гріхом,
пеклом і смертю.

РЕЙТИНГ – Міжнародне рейтингове агентство
Standard & Poor’s вважає, що економічний розвиток Румунії є стабільним, з
твердою перспективою зростання і підтвердило рейтинг країни BBB-/A-3. Ця
перспектива може бути поліпшена, якщо румунська влада продовжить
податково-бюджетну консолідацію та реструктуризацію державних підприємств,
стверджують фахівці агентства. За їх оцінками темп зростання румунської
економіки становитиме близько 3% протягом наступних чотирьох років, а
внутрішній попит сприятиме цьому. На думку Standard & Poor’s найбільшими
ризиками для економічного розвитку Румунії є низький рівень освоєння коштів ЄС,
регіональний політичний контекст і неочікувано низький обсяг прямих іноземних
інвестицій.

КРИЗА – Російський уряд висловив стурбованість з приводу рішенням Фінляндії та Швеції зміцнити відносин з НАТО. Відповідна заява була зроблена в результаті спільної заяви міністерств оборони п’яти країн
Північної Європи, які висловили свою солідарність із країнами Балтії і стверджують, що останні дії Росії є найбільшим викликом європейській безпеці, а Північна Європа
має бути готовою до можливої кризи. Фінляндія, розташована на кордоні з Росією, та
Швеція не є
членами НАТО, але зміцнили свою співпрацю з альянсом.

ГЕНОЦИД
ВІРМЕН – Папа Римський Франциск у неділю під час літургії в Соборі Св. Петра у
Римі вперше використав слово геноцид говорячи про масове винищення вірмен
Османською імперією, попри ризик погіршення дипломатичних відносин з
Туреччиною, передає AFP. У минулому столітті людство пережило три дуже великі
і безпрецедентні трагедії. Перша з них, яка розглядається багатьма як перший
геноцид XX століття, завдала страждань вашому вірменському народові, – сказав
Папа Франциск цитуючи уривок з документу, який підписали у 2000 році Іоан Павло
ІІ-ий і Католикос усіх вірмен Гарегін II-ий. У двох інших геноцидах, зазначив
він, винні нацизм і сталінізм. Нагадаємо, що Вірменія стверджує, що близько 1,5
мільйона вірмен були вбиті в період між 1915 і 1917 роками під кінець
Османської імперії. Багато істориків і понад двадцять держав, включаючи
Францію, Італію і Росію, визнали Геноцид вірмен. Туреччина, однак, каже, що це
була громадянська війна, яка забрала життя від 300.000 і 500.000 вірмен і
стільки ж турків.

ВЗАЄМИНИ – Президент США Барак Обама заявив, що його
зустріч з кубинським лідером Раулем Кастро може стати поворотним моментом у
відносинах між двома країнами. Він сказав, що зустріч булавідвертою і продуктивною. Барак Обама зазначив, що дві країни, які були в минулому ворожими, матимуть і
надалі розбіжності у поглядах, але відтепер відносини між ними будуть розвиватися на основі взаємного інтересу. Перша за останні 50 років офіційна зустріч лідерів двох країн пройшла у Панамі на саміті двох Америк. США і Куба здійснили перші кроки у бік нормалізації двосторонніх відносини у грудні минулого
року, після десятиліть
напружених стосунків,
успадкованих з часів Холодної
війни. Нагадаємо, що з 1982 року, Куба перебуває у списку Держдепартаменту США держав-спонсорів тероризму, а дипломатичні відносини між двома країнами були розірвані в 1961 році.

КОСМОС – 12 квітня
відзначається Всесвітній день авіації і космонавтики в ознаменування першого
польоту людини в космос. У 1961 році в цей день, космічний корабель Восток-1,
пілотований Юрієм Гагаріним, був запущений з космодрому Байконур і здійснив один оберт навколо Землі за 108 хвилин. Під час польоту на висоті від
175 до 380 км Гагарін здійснив і першу телевізійну трансляцію з космосу. Місія
була особливо небезпечною, оскільки половина попередніх польотів в рамках
програми Спутник з собаками на борту завершилися провалом.

СПОРТ – Румунський
штангіст Флорін Йонуц Кроїтору у неділю завоював срібну медаль у ривку та
бронзову у двоєборстві, у ваговій категорії 62 кг, на чемпіонаті Європи з
важкої атлетики серед чоловіків та жінок, який проходить в грузинському місті
Тбілісі. Золоту медаль завоював Валентин Христов з Болгарії. Румунія завоювала
ще одну медаль у суботу, в перший день змагань, коли Моніка Ченгері виграла бронзу
в ривку у ваговій категорії 48 кг.

СВЯТО – У ніч з суботи
на неділю православні та греко-католики всього світу, в тому числі Румунії,
святкують Христове Воскресіння. Сьогодні в Єрусалимі відбулося диво сходження
Благодатного вогню. Церемонію очікування й отримання Благодатного вогню у Храмі
Гроба Господнього провів Патріарх Єрусалимський Феофіл, який благословив
присутніх і роздав Благодатний вогонь. У великодньому посланні Патріарх Румунської Православної
Церкви Даниїл, сказав, що у світі, що
характеризується нестабільністю і відсутністю безпеки, християни повинні шукати
радість, яку приносить зустріч з воскреслим Ісусом Христом та ділитися цією радістю зі скорботними людьми, у молитві та актах допомоги і солідарності.

ВІЗИТ – Принцеса
Маргарита Румунська, старша дочка колишнього короля Румунії Міхая I-го, разом зі своїм чоловіком, принцом Раду у
ніч Воскресіння Христового будуть в Кишиневі, – повідомляє Королівський дім. Вони відвідають святкове
богослужіння в центральному храмі молдовської столиці. Цього року уперше за останні 73 роки представники румунської
Королівської сім’ї відвідають Кафедральний собор у Кишиневі. У жовтні 1942 року
король Міхай І і королева-мати Елена відвідали церковне богослужіння з нагоди
реставрації собору. Це була остання поїздка короля Міхая і королеви-мати Елени
до Кишинева.

ВЕЛИКДЕНЬ – Більшість румунів святкують Великдень у
родинному колі, і витратили на святковий стіл майже стільки ж, скільки минулого
року, випливає з опитування громадської думки, проведеного центром
соціологічних досліджень IRES. Три чверті опитаних заявили, що підуть на
Великодню службу, хоча 9 з 10 румунів вважають себе віруючими. Що стосується
традиційних страв, половина респондентів сказали, що матимуть на великодньому
столі ягнятину, паску, тістечка і вино – всі домашнього приготування.
Опитування проводилося протягом 4-6 квітня. Було опитано тисячу осіб, статистична
похибка не перевищує 3%.

EXPO-2015 – 1 травня у м. Мілан (Італія) стартує Всесвітня виставка EXPO-2015 під гаслом Нагодувати планету. Енергія
для життя. У ній планується участь 145 країн світу, в тому числі Румунії, яка
матиме власний павільйон під гаслом У гармонії з природою, – повідомляє
прес-служба МЗС Румунії. Виставка в Мілані працюватиме шість місяців, протягом
яких учасники матимуть змогу проілюструвати власні рішення проблем в сфері
продовольства та енергетики з якими стикається людство і запропонувати
відповіді на світові вимоги забезпечення достатнього рівня здорового харчування
для кожної людини, поважаючи водночас, екологічний баланс та біорозмаїття.

ТЕНІС -
Третя ракетка світу, румунка Сімона Халеп, посіла друге місце в опитуванні,
проведеному на сайті Жіночої тенісної асоціації (WTA) для визначення кращої
тенісистки березня і авторки кращого удару місяця. Американка Серена Вільямс,
перша ракетка світу і переможниця турніру в Майамі (6-2, 4-6, 7-5 у фіналі з
Сімоною Халеп), набрала 52% голосів любителів тенісу, Халеп є другою – 40%, а
іспанка Карла Суарес Наварро зайняла третє місце з 8%. У березні Сімона Халеп
виграла турнір в Індіан-Уеллсі, перший у престижній серії Прем’єр. У 2015
році румунка виграла турніри в Шеньчжені та Дубаї.