Tag: ВРОК

ВРОК – Президент Румунії Клаус Йоганніс скликав засідання Вищої ради оборони країни, яке відбудеться в четвер у Бухаресті, повідомила Адміністрація президента. За інформацією джерела, на порядку денному – аналіз можливих ризиків для національної безпеки, спричинених діями державних та недержавних кібер-суб’єктів щодо ІТ-інфраструктур, які підтримують виборчий процес. З іншого боку, Національний орган з управління та регулювання у сфері комунікацій (ANCOM) звернувся до Європейської комісії з проханням провести детальне розслідування впливу китайської платформи TikTok на цьогорічні вибори в Румунії, стверджуючи, що ця соціальна мережа може становити значний ризик для національної безпеки та суверенітету румунської держави. Розслідування преси показали, що TikTok проводив інтенсивну кампанію з просування переможця першого туру недільних президентських виборів.

ВИБОРИ – Очікується, що Конституційний суд Румунії затвердить результати першого туру президентських виборів до 28 листопада, а кампанія другого туру розпочнеться 29 листопада. У вівторок Центральне виборче бюро оприлюднило остаточні результати недільних виборів.  Згідно з цими даними, незалежний кандидат Келін Джорджеску посів перше місце, отримавши 22,94% голосів виборців. На другому місці опинилася лідерка Союзу «За порятунок Румунії» Елена Ласконі з 19,18%, а на третьому – голова Соціал-демократичної партії, прем’єр-міністр Марчел Чолаку з 19,15%. За ними йдуть лідер Альянсу за об’єднання румунів Джордже Сіміон з 13,86% голосів, голова Націонал-ліберальної партії Ніколає Чука – 8,79% і колишній заступник генерального секретаря НАТО Мірча Джоане, який балотувався як незалежний кандидат і якому віддали перевагу 6,32% виборців. Решта кандидатів набрали менше 5%.

БЕЗВІЗОВИЙ РЕЖИМ – Румунія виконала критерії щодо рівня відмов у видачі віз, щоб отримати право на участь у програмі безвізового режиму. У середу Державний департамент США оприлюднив загальну ситуацію з відмовами у візах B1/B2 на 2024 фінансовий рік, згідно з якою Румунія досягла 2,61%, що нижче 3% порогу, необхідного за американським законодавством для участі в програмі, яка дозволяє безвізові подорожі до США. Цю заяву привітали виконавча влада Румунії та міністерство закордонних справ. Посольство США в Бухаресті зазначає, що дотримання рівня відмов у видачі туристичних віз є лише одним з багатьох критеріїв, які визначають право країни на участь у програмі безвізового режиму. Міністерство внутрішньої безпеки США, консультуючись з Державним департаментом, оцінює весь спектр вимог програми, включаючи підтвердження того, що уряд країни-партнера надає взаємні привілеї всім громадянам і резидентам США, виконує певні угоди та домовленості про обмін інформацією, а також співпрацює у забезпеченні дотримання імміграційного законодавства, в тому числі щодо виїзду своїх громадян зі Сполучених Штатів Америки. Безвізовий режим – це урядова програма США, яка дозволяє громадянам певних країн подорожувати до Сполучених Штатів на термін до 90 днів з метою туризму, бізнесу або транзиту через територію Сполучених Штатів без візи.

ШЕНГЕН – У повідомленні, розміщеному на Facebook Президент Румунії Клаус Йоганніс привітав у середу схвалення послами ЄС повного приєднання Румунії до Шенгенської зони. Аналогічне повідомлення зробив і прем’єр-міністр Марчел Чолаку. Це рішення було прийнято після неодноразових відтермінувань і через 17 років після вступу Румунії до ЄС. Згідно з повідомленням, вступ був схвалений сьогодні Комітетом постійних представників урядів країн-членів ЄС (COREPER). Рада з питань юстиції та внутрішніх справ повинна буде офіційно схвалити це рішення 12 грудня, оголосив також президент Румунії.

ЄВРОКОМІСІЯ – Новий склад Європейської комісії на чолі з Урсулою фон дер Ляєн був затверджений сьогодні на пленарному засіданні Європейського парламенту в Страсбурзі. Нова команда Урсули фон дер Ляєн отримала 370 голосів «за», 282 – «проти» і 36 – «утрималися». До складу нової виконавчої влади ЄС, що складається з 6 віце-президентів і 20 комісарів, також увійшла румунська депутатка Європарламенту Роксана Минзату, яка обіймає посаду виконавчого віце-президента з соціальних питань, навичок і готовності до кризових ситуацій. У дебатах перед голосуванням Урсула фон дер Ляєн заявила, що свобода і суверенітет Європейського Союзу «більше, ніж будь-коли» залежать від його «економічної сили». Вона зазначила, що перша велика ініціатива нової Єврокомісії буде зосереджена на конкурентоспроможності, щоб скоротити розрив зі Сполученими Штатами і Китаєм у нових бізнесах і технологіях, а також посилити безпеку ЄС і підвищити його здатність стояти на власних ногах. Вона також наполягала на європейській обороні та необхідності докладати більше зусиль, щоб конкурувати з військовими витратами Росії в розпал війни з Україною і в той час, коли Дональд Трамп готується повернутися до Білого дому. Нова Європейська комісія розпочне роботу 1 грудня. Також у середу ЄП проголосував за бюджет ЄС на 2025 рік на суму близько 200 млрд євро.

ЗАРПЛАТНЯ – Мінімальна заробітна плата в Румунії зросте з 3 700 до 4 050 леїв (1 євро = 5 леїв) брутто, починаючи з 1 січня наступного року, відповідно до переговорів між урядом, роботодавцями та профспілками. Проєкт Міністерства праці досі перебуває на стадії громадського обговорення і був схвалений виконавчим органом на засіданні в середу. Це приведе Румунію у відповідність до європейської директиви, яка надає працівникам право на справедливу заробітну плату для забезпечення гідного рівня життя. Мінімальна заробітна плата брутто повинна становити від 47% до 52% від середнього валового заробітку по країні, а формула розрахунку, яку розроблять фахівці Міністерства праці, повинна буде враховувати кілька критеріїв, таких як купівельна спроможність, темпи зростання заробітної плати та продуктивність праці в країні.

МОЛДОВА – Європейський парламент готує фінансовий пакет для Республіки Молдова на суму 1,8 млрд євро. На пленарному засіданні в Страсбурзі депутати Європарламенту заявили, що результати референдуму про європейську інтеграцію Молдови зобов’язують ЄС вжити заходів підтримки. Депутат Європарламенту від Румунії Зігфрід Мурешан заявив, що, серед іншого, йдеться про зміну співвідношення між грантами та кредитами. За його словами, Єврокомісія запропонувала, щоб 20% плану зростання становили гранти, а 80% – кредити на надзвичайно вигідних умовах. Віце-президент Європейського парламенту Віктор Негреску, зі свого боку, заявив, що мета полягає в тому, щоб остаточне голосування щодо цього фінансового пакету відбулося в травні 2025 року. Він додав, що вживаються заходи для відкриття офісу Європарламенту в столиці Молдови, Кишиневі, який надаватиме необхідні консультації та підтримку для полегшення транспозиції європейського законодавства в національні закони. У цьому контексті у понеділок в Кишиневі відбувся 10-й Форум європейської інтеграції за участю Президента Республіки Молдова Майї Санду. Кишинів офіційно подав заявку на членство в ЄС 4 березня 2022 року, всього через кілька днів після російського вторгнення в Україну. У червні 2022 року Європейська Рада визнала європейську перспективу країни і вирішила надати їй статус країни-кандидата на членство.

ПАРАД – Генеральна репетиція військового параду, присвяченого Національному дню Румунії, 1 грудня, спочатку запланованого на четвер, відбудеться в суботу – про це оголосило Міністерство оборони після того, як вже відбулася перша репетиція. У параді візьмуть участь близько 2500 військовослужбовців і фахівців з Міністерства національної оборони, Міністерства внутрішніх справ, Румунської служби інформації, Служби спеціальних телекомунікацій, Пенітенціарної адміністрації і Митної служби Румунії, а також близько 190 технічних засобів і 45 літаків. Разом з румунськими військовими у військовому параді пройдуть близько 240 іноземних військовослужбовців у складі підрозділів з Албанії, Бельгії, Чехії, Хорватії, Франції, Німеччини, Італії, Люксембургу, Північної Македонії, Республіки Молдова, Польщі, Португалії, Іспанії, Туреччини, Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії, США і Франції, а також військовослужбовці з країн-союзників, які беруть участь у структурах НАТО, розташованих на території Румунії. До складу іноземних підрозділів входить близько 21 технічного засобу, в тому числі бойові літаки, повідомляє Міноборони Румунії.

Допомога постраждалим від повені

Як і влада кількох європейських країн, румунська влада цього тижня перебувала у стані підвищеної готовності після сильних повеней, що обрушилися на східну Румунію. Після повені, яка забрала життя семи людей і зруйнувала тисячі будинків, було створено табори для постраждалих і розпочато рятувальні операції. При Міністерстві охорони здоров’я організовано кризовий осередок для надання медичної допомоги жителям повітів Галац і Васлуй, які найбільше постраждали від повеней. Міністерства внутрішніх справ і оборони мобілізували сотні пожежників, жандармів, військовослужбовців і техніки, щоб допомогти евакуювати людей, які опинилися в пастці їхніх затоплених будинків, і відновити інфраструктуру, зруйновану повенями. У найбільш постраждалих населених пунктах були створені табори місткістю в сотні місць. Румунський Червоний Хрест розпочав кампанію з надання допомоги і відправив вантажівки з продуктами харчування і водою в цей район. Уряд також виділив продукти харчування та воду і схвалив виділення з державних резервів модульних будівель, в яких могли би навчатися діти. На спеціальному засіданні в понеділок було також схвалено рішення про надання екстреної допомоги постраждалим сім’ям. Румунська влада продовжує обіцяти підтримку постраждалому населенню. А президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн оголосила про виділення 10 млрд євро допомоги з фонду згуртованості ЄС для країн Центральної та Східної Європи, які постраждали від повеней, в тому числі Румунії.

Засідання ВРОК у Бухаресті

У четвер в Бухаресті відбулося засідання Вищої ради оборони країни. Війна в сусідній Україні, озброєння армії протягом наступних десяти років та зміцнення стратегічного партнерства з Республікою Молдова були одними з головних тем цього засідання. Члени ВРОК заявили, що Румунія безпосередньо зацікавлена в існуванні на своїй території промислових потужностей, які можуть забезпечити як виробництво сучасної військової техніки для оснащення силових структур у мирний час, так і розробку нового обладнання для примноження військових можливостей в умовах кризи або війни. У світлі останніх подій у сусідній країні члени ВРОК обговорили додаткові заходи зі стримування і протидії загрозам безпеці, які мають бути реалізовані на національному рівні, а також за підтримки союзників по НАТО. З іншого боку, Румунія підтвердила свою підтримку європейського шляху Респ. Молдова шляхом сприяння впровадженню необхідних реформ і державної політики.

Зустріч Б9 в Бухаресті

НАТО повинно реагувати на вторгнення Росії в повітряний простір країн-членів Альянсу в контексті війни в Україні, заявив міністр оборони Румунії Анджел Тилвер. На зустрічі Б9 в Бухаресті міністрів оборони країн-членів Альянсу на східному фланзі НАТО румунський урядовець заявив, що ситуація з безпекою в Чорноморському регіоні залишається тривожною через загрози, пов’язані з агресивними діями Російської Федерації, в тому числі дезінформацією та кібератаками. Анджел Тилвер: «Держави Б9 глибоко стурбовані неодноразовими вторгненнями безпілотників і ракет Російської Федерації в повітряний простір НАТО в Польщі, Румунії, Латвії, а також ескалацією напруженості вздовж кордонів НАТО. Тому необхідна рішуча і скоординована відповідь на рівні Альянсу, а також швидка імплементація ротаційної моделі інтегрованої протиповітряної і протиракетної оборони НАТО». Також у середу в Бухаресті міністр закордонних справ України Андрій Сибіга попросив союзників розглянути можливість збивати російські безпілотники і ракети на поблизу свого повітряного простору. Під час зустрічі зі своєю колегою Лумініцою Одобеску він високо оцінив підтримку Румунії у захисті незалежності України, зокрема, рішення про передачу системи «Патріот». Андрій Сибіга: «Це не тільки ще над Україною, це ще над усією Європою. Ми зараз захищаємо Європу, тому ця система, особливо напередодні зими, дозволяє нам захищати і цивільну інфраструктуру, вона посилює наші оборонні спроможності, вона захищає наші енергетичні об’єкти. Тому ми теж закликаємо наших сусідів ухвалити рішення про можливість збиття російських ракет та дронів над територією України засобами протиповітряної оборони, які знаходяться в цих країнах.» Глава румунської дипломатії підтвердила повну підтримку Румунії у захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України.

Роксана Минзату, віце-президентка Європейської Комісії

Румунія вперше отримала посаду віце-президента Європейської комісії, яку обійме депутатка Європарламенту від соціал-демократів Роксана Минзату, колишній міністр інвестицій та європейських проєктів у Бухаресті. Про це оголосила голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн, яка у вівторок представила склад нової виконавчої влади ЄС. Роксана Минзату буде працювати в Брюсселі на посаді комісара з питань кваліфікації та освіти, зайнятості, соціальних прав та демографії. Вона заявила, що сфера, яку отримала Румунія, а саме ринок праці, має важливе значення для конкурентоспроможності ЄС. Після призначення прем’єр-міністр Марчел Чолаку заявив, що таким чином Румунія стає частиною процесу прийняття рішень в Європейському Союзі.

Національний план для великої промисловості

Правляча коаліція в Бухаресті вирішила у вівторок якнайшвидше завершити розробку схеми підтримки великих стратегічних інвестицій в обробну промисловість, металургію, сталеливарну та хімічну галузі. За словами прем’єр-міністра Марчела Чолаку, план складається з трьох основних компонентів. Це державна допомога в розмірі 500 млн євро та податкові пільги для інвестицій на суму понад 150 млн євро, друга державна допомога в розмірі 1 млрд євро протягом шести років на декарбонізацію виробничих процесів та енергоефективність і третя допомога в розмірі 1,25 млрд леїв (близько 250 млн євро) для 15 компаній, які здійснюють інвестиції у виробництво промислової сировини.

Партнерство задля запобігання торгівлі дітьми

Уряди Румунії та США підписали п’ятирічну рамкову угоду про партнерство у сфері захисту дітей. Посол США в Бухаресті Кетлін Кавалек запевнила, що Сполучені Штати підтримуватимуть Румунію в її зусиллях з розробки стратегії запобігання торгівлі людьми, орієнтованої на жертв, посилення захисту дітей-жертв торгівлі людьми та покращення розслідувань. Міністр внутрішніх справ Румунії Кетелін Предою, зі свого боку, заявив, що підписання партнерства є продовженням іншої співпраці і свідчить про рішучість влади в Бухаресті боротися з жорстоким поводженням з дітьми в усіх його формах. Румунія стане першою країною в Європі, яка користуватиметься фінансовою підтримкою від США на загальну суму 10 мільйонів доларів для вдосконалення національної системи запобігання та протидії торгівлі дітьми.

ВРОК – У четвер у Бухаресті відбулося засідання Вищої ради оборони країни (ВРОК), на порядку денному якого були такі теми, як війна в Україні та майбутнє озброєння армії. Члени ВРОК дійшли висновку, що Румунія безпосередньо зацікавлена в існуванні на своїй території промислового потенціалу, який може забезпечити як виробництво сучасної військової техніки для оснащення силових структур у мирний час, так і розробку нового обладнання, яке допоможе примножити військові можливості в ситуаціях кризи або війни. Це в контексті обговорення плану озброєння румунської армії на наступні 10 років, після значних змін у регіональній безпековій ситуації, спричинених агресивною війною Росії проти України. У цьому контексті, беручи до уваги останні події в сусідній країні, були обговорені додаткові заходи зі стримування і протидії загрозам безпеці, які мають бути реалізовані на національному рівні, а також за підтримки союзників по НАТО. Зміцнення стратегічного партнерства з Республікою Молдова було ще однією темою порядку денного, і Румунія підтверджує свою підтримку європейського курсу Кишинева, допомагаючи йому впроваджувати необхідні реформи і державну політику.

ЗУСТРІЧ B9 – НАТО має реагувати на вторгнення Росії в повітряний простір своїх країн-членів у контексті війни в Україні, заявив міністр оборони Румунії Анджел Тилвер на зустрічі B9 міністрів оборони країн східного флангу НАТО у середу в Бухаресті. Польський міністр повідомив, що наступного місяця міністри оборони країн Альянсу обговорять питання знищення безпілотників, які порушують повітряний простір НАТО. До ініціативи B9 входять Румунія, Польща, Болгарія, Чехія, Естонія, Угорщина, Литва, Латвія і Словаччина. Дискусії з питань безпеки в цьому регіоні, а також підтримки захисту незалежності України через рішення Румунії подарувати Україні систему Patriot також вела міністерка закордонних справ Лумініца Одобеску, яка прийняла в Бухаресті свого київського колегу Андрія Сибігу.

ВИБОРИ – Передвиборча кампанія до виборів президента Румунії розпочнеться 25 жовтня, оголосив у четвер Постійний виборчий орган. Кандидати можуть подати свої кандидатури не пізніше 5 жовтня. Влада організує близько 19 000 виборчих дільниць в країні, а румунські громадяни за кордоном зможуть голосувати на більш ніж 900 виборчих дільницях. За останніми даними, в Румунії налічується понад 18 мільйонів виборців, для яких будуть надруковані виборчі бюлетені, а для громадян за кордоном буде підготовлено близько 5 мільйонів бюлетенів», – зазначив голова Постійного виборчого органу Тоні Гребле.

ПЛАН – Уряд у Бухаресті працює над Національним планом для великої промисловості вартістю майже 2 мільярди євро. Він буде зосереджений на трьох основних напрямках: підтримка стратегічних інвестицій в обробну промисловість, державна допомога великим компаніям, які здійснюють інвестиції, здатні скоротити прямі викиди парникових газів і споживання енергії, а також підтримка фірм, які виробляють сировину. За словами прем’єр-міністра Марчела Чолаку, виконавча влада хоче зміцнити модель економічного розвитку, засновану на інвестиціях.

ОПИТУВАННЯ  – Більшість румунів вважають, що іммігранти, які приїжджають працювати в Румунію, є скоріше можливістю, ніж загрозою для зайнятості, – свідчать результати опитування. Близько 68% вважають, що іммігранти допомагають економіці, займаючи незайняті робочі місця. Натомість 25% вважають, що вони забирають робочі місця у румунів, які потім змушені виїжджати за кордон. Найбільш толерантно ставляться до іммігрантів молодь до 20 років, люди з вищою освітою та мешканці Бухареста. Опитування також показало, що близько 67% опитаних виступають за надання фінансових стимулів для повернення румунів з діаспори на батьківщину, в той час як близько 31% виступають проти такої ідеї.

ПОВЕНІ – Румунський Інститут гідрології та водного господарства оголосив, що потік Дунаю на вході в країну на ділянці Базіаш значно збільшиться до 24 вересня – до 8.000 кубометрів на секунду, що більш ніж удвічі перевищує середній багаторічний показник для вересня. Проте влада запевнила, що дамба «Залізні ворота» готова впоратися з повенями, які очікуються після сильних дощів у Центральній Європі. Тим часом, ризик повеней залишається високим на сході Румунії, який вже серйозно постраждав від проходження циклону «Борис». Діють помаранчевий і жовтий рівень небезпеки великого стоку води зі схилів, потоків, струмків і раптових паводків на малих річках. У селах, затоплених наприкінці минулого тижня, пожежники з усієї країни, рятувальники, жандарми і волонтери перебувають у стані готовності допомогти людям, які потребують предметів першої необхідності. Нещодавні повені забрали життя і завдали величезних матеріальних збитків.

БОРИС – Циклон «Борис», який вже зачепив Румунію, а також Польщу, Чехію та Австрію, продовжує тримати в напрузі європейський континент. Міністерство закордонних справ Румунії повідомляє, що в Угорщині, у зв’язку з нещодавніми повенями, спричиненими сильними зливами, влада планує запровадити обмеження на рух транспорту. Обмеження торкнуться і столиці країни Будапешта, зокрема, автомобільних і пішохідних шляхів, прилеглих до русла Дунаю. Тимчасові дамби і дамби вже встановлені вздовж 544 кілометрів річки та інших річок. На півночі Італії оголошено червоний рівень небезпеки дощів і річкових паводків. Повені стали предметом дебатів у Європейському парламенті в Страсбурзі в середу. Румунські депутати Європарламенту закликали збільшити бюджет на ліквідацію наслідків стихійного лиха.

НАРКОТИКИ – Троє наркоторговців (двоє громадян Молдови та один румун) були заарештовані в Бухаресті після того, як їх спіймали на гарячому з 10 кілограмами заборонених речовин. Лідер угруповання мав численні зв’язки у середовищі наркоторговців у Бельгії, Нідерландах та Німеччині. За даними поліції, вулична вартість психоактивної речовини становить 200.000 євро. Наркотики призначалися для понад 100.000 споживачів.

ВРОК – Румунія передасть Україні ракетний комплекс Patriot. Відповідне рішення ухвалила Верховна рада оборони країни на засіданні у четвер. Передача буде здійснена за умови продовження переговорів, зокрема з американським стратегічним партнером, з метою отримання аналогічної або еквівалентної системи, яка б відповідала, серед іншого, потребам забезпечення захисту повітряного простору Румунії. У прес-релізі Адміністрації президента підкреслюється, що рішення ґрунтується на ретельній технічній оцінці і що були вжиті всі заходи для усунення ризику створення вразливостей для Румунії. Президент Володимир Зеленський подякував Румунії та наголосив, що ця система Patriot зміцнить щит протиповітряної оборони України, а також безпеку всієї Європи. На засіданні в четвер також були затверджені цілі Румунії на саміті НАТО у Вашингтоні з наступного місяця. Очікується, що саміт підтвердить міцність трансатлантичної єдності, досягне вирішального прогресу у зміцненні сил і засобів стримування і оборони, а також ознаменує посилення взаємодії з Україною, зберігаючи при цьому прихильність до вразливих партнерів. Водночас на засіданні ВРОК президент Клаус Йоганніс повідомив, що наприкінці минулого тижня повідомив союзників по НАТО про відкликання своєї кандидатури на посаду генерального секретаря організації. Члени ВРОК висловилися за підтримку кандидатури прем’єр-міністра Нідерландів Марка Рютте на посаду лідера НАТО.

ЕКОНОМІЧНИЙ ФОРУМ – Міністр закордонних справ Румунії Лумініца Одобеску від сьогодні перебуває з дводенним робочим візитом у США для політичних консультацій з Державним секретарем США Ентоні Блінкеном. З цієї нагоди вона проведе також зустрічі з представниками Ради національної безпеки, лідерами громадської думки та американських аналітичних центрів. Водночас глава дипломатії в Бухаресті візьме участь у відкритті Румунсько-американського економічного форуму, де в якості основного доповідача підкреслить потенціал для розвитку румунсько-американських економічних відносин, у тому числі через двосторонню співпрацю в галузі енергетики та в рамках зусиль з відновлення України. Організований в контексті 20-ї річниці вступу Румунії до НАТО, візит надасть можливість проаналізувати прогрес, досягнутий у двосторонніх відносинах, у співпраці з метою зміцнення євроатлантичної безпеки, з наголосом на Чорноморському регіоні та визначенні шляхів зміцнення румунсько-американського стратегічного партнерства.

МІСІЯ – Румунія на шість місяців перебере командування військово-морською групою НАТО, що діє в Середземному морі, до якої також увійдуть військові кораблі з Італії, Іспанії та Туреччини, повідомили представники румунських Військово-морських сил. Мінний тральщик “Віце-адмірал Константін Белеску” з екіпажем з 85 румунських та іноземних військовослужбовців вирушив у четвер з військового порту Констанца до порту Саламін у Греції, де в п’ятницю відбудеться церемонія передачі йому командування. У Військово-морських силах Румунії заявили, що, беручи участь у цій місії, наша країна робить внесок у виконання своїх зобов’язань щодо регіональної безпеки і зміцнює міжнародне співробітництво з метою підтримки стабільності в регіоні Середземного моря.

ОСВІТА – За даними Національного інституту статистики, кількість учнів у румунській системі освіти зменшилася на 6 200 за навчальний рік, що щойно закінчився, і досягла майже 3,5 мільйона осіб. За даними НІС, за цей період майже половина учнів навчалася в початковій і середній школі, а майже третина – в старшій школі та дошкільній освіті. У порівнянні з попереднім навчальним роком, початкова та середня освіта, а також професійно-технічна освіта зазнали найбільш значного скорочення кількості учнів. Водночас, охоплення учнів у віковій групі 6-10 років було найвищим порівняно з іншими віковими групами. Середнє співвідношення кількості учнів до кількості вчителів становило 14 осіб на одного вчителя.

СТРАТЕГІЯ – Уряд Румунії представив у четвер Національну стратегію запобігання та боротьби з антисемітизмом, ксенофобією, радикалізацією та мовою ворожнечі на 2024-2027 роки. Документ відображає продовження твердих зобов’язань уряду щодо боротьби з будь-якими проявами такого роду, а також є продовженням роботи, розпочатої під час реалізації попередньої стратегії (2021-2023 рр.). “Розвиток стійкості суспільства до цих небезпек вимагає комплексного підходу та міцного партнерства між державою, громадянським суспільством та науковими колами”, – заявив віце-прем’єр-міністр Маріан Някшу. Зі свого боку, Сільвіу Векслер, президент Федерації єврейської громади Румунії, зазначив, що Стратегія є шансом для всього суспільства та унікальним документом, зосередженим на реалістичних цілях та конкретних заходах.

ВІЗИТ – Румунія та Італія продовжать працювати разом і з усіма союзниками над зміцненням ролі НАТО у запобіганні будь-якій війні – заявив президент Клаус Йоганніс після зустрічі зі своїм італійським колегою Серджіо Маттареллою, який у середу перебував з офіційним візитом у Бухаресті. Клаус Йоганніс наголосив на засадах розвитку двосторонніх відносин та співпраці з Італією, в тому числі в європейському та євроатлантичному контексті. У свою чергу, Серджіо Маттарелла заявив, що хоче, щоб Румунія повністю приєдналася до Шенгенської зони, тобто з сухопутними кордонами. Щодо європейського виміру, президент Італії підкреслив, що важливою метою є розширення Європейського Союзу.

ДЕФІЦИТ – Румунія стикається з серйозними макроекономічними дисбалансами і є єдиною країною в Європейському Союзі з надмірним і зростаючим бюджетним дефіцитом. Інфляція також є найвищою в ЄС. Європейська виконавча влада оприлюднила в середу свої рекомендації державам-членам, повідомляє брюссельський кореспондент РРА. Щодо Румунії, Комісія заявила, що підготує восени дорожню карту для коригування. Вона рекомендує посилити фіскальну політику, скоротити дефіцит і прискорити реалізацію НПВС і планів політики згуртування. “Ми виявили, що уряд не вжив ефективних заходів. Дефіцит значно перевищує цільовий показник, в той час як фіскальні зусилля були нижчими за рекомендації, і це незважаючи на стійке економічне зростання”, – заявив віце-президент Європейської Комісії Валдіс Домбровскіс. Комісія запропонує Раді ЄС розпочати процедури щодо надмірного бюджетного дефіциту ще для семи держав-членів.

ІНВЕСТИЦІЇ – Сім з десяти інвесторів очікують, що привабливість Румунії як інвестиційного напрямку зросте протягом наступних трьох років, згідно з дослідженням, проведеним фінансово-консалтинговою та аудиторською компанією Ernst & Young. 46% опитаних керівників вважають, що Румунія була сильним і стійким ринком для інвестицій у 2023 році, і заявили, що планують консолідувати або розширити свої операції в найближчому майбутньому. Бухарест продовжує домінувати як основний напрямок для інвестицій, з істотною часткою в 40%. Ясси на північному сході та Тімішоара на заході зареєстрували по три інвестиційні проєкти, тоді як Клуж-Напока на північному заході та Брашов у центрі – по два. Згідно з дослідженням, цьогорічна структура інвестицій свідчить про відхід від традиційного фокусу на великих економічних центрах і вказує на більш широке розосередження проєктів по містах.

АВТО – У травні кількість реєстрацій нових автомобілів в Румунії зросла більш ніж на 14%, повідомляє Європейська асоціація автовиробників. Установа показує, що за перші п’ять місяців 2024 року в нашій країні було зареєстровано понад 62 000 нових автомобілів, а внутрішній авторинок зріс на 2,8 відсотка. У Європі кількість реєстрацій нових автомобілів у травні була на 2,6 відсотка нижчою порівняно з аналогічним періодом 2023 року на тлі зниження попиту на електромобілі. 

СПОРТ – Румунський плавець Давід Поповіч виграв золоту медаль на дистанції 100 метрів вільним стилем у середу ввечері на чемпіонаті Європи з плавання в Белграді з часом 46 секунд 88/100. Поповічу не вистачило лише двох сотих до європейського рекорду в Римі, який він утримує з 2022 року. Світовий рекорд (46 сек 80/100) з лютого утримує китаєць Чжанле Пан. Слідом за румуном у рейтингу йдуть угорець Нандор Немет (47 сек 49/100) і серб Андрей Барна (47 сек 66/100). На чемпіонаті Європи 2022 року в Римі Румунія завоювала дві золоті медалі, обидві плавцем Давідом Поповічем на дистанціях 100 та 200 метрів вільним стилем.

Як член
найсильнішого військово-політичного альянсу в історії, Румунія користується
всіма гарантіями безпеки, – відмітив президент Клаус Йоганніс наприкінці
засідання Верховної ради оборони країни, на якому була проаналізована безпекова
ситуація в розширеному Чорноморському регіоні та на східному фланзі НАТО, а
також заходи щодо розвитку спроможності реагувати на нові виклики безпеки.

Нинішня криза,
викликана Росією стосується не лише України, не лише регіональної безпеки у
Чорноморському регіоні та не лише європейської безпеки, а безпеки всього
євроатлантичного простору, – зазначив президент Клаус Йоганніс. Він підкреслив,
що ескалація напруженості та масове посилення військової присутності Росії біля кордонів
України та в регіоні Чорного моря впливають на міжнародну безпеку та
стабільність, тому важливі єдність та солідарність всередині НАТО та ЄС.

«Ми
зробили повний аналіз ситуації, в тому числі з точки зору військових,
економічних та енергетичних наслідків, а також з точки зору неконтрольованої
міграції, – уточнив президент, нагадавши, що Румунія має понад 600
кілометрів спільного кордону з Україною і повинна забезпечитися, що вона готова
до будь-якого можливого сценарію. Навіть у разі ситуації, в якій Москва
відмовляється продовжувати дипломатичний діалог, діалог, який відіграває
ключову роль у деескалації кризи», – додав Клаус Йоганніс.

Він повторив,
що заходи НАТО щодо посилення військової присутності на східному фланзі є суто
оборонною відповіддю на зростаючі ризики, загрози та виклики в регіоні: «Посилення
союзницької присутності на східному фланзі НАТО, у тому числі й у нашій країні,
є дуже важливим для регіональної стабільності, а також для безпеки
Північноатлантичного альянсу в цілому, та для громадян союзних держав.
Незалежно від розвитку поточних подій у регіоні, НАТО має зберегти високий
рівень стримування та обороноздатності, що дозволить їй ефективно виконувати
свої суто оборонні цілі, повторюю: суто оборонні, для яких був створений Альянс.»

На засіданні
Верховної ради національної оборони було прийнято кілька важливих заходів щодо
нинішньої безпекової кризи, таких як продовження конкретних кроків для
збільшення союзницької присутності та Сполучених Штатів Америки на території
Румунії або управління можливими потоками біженців.

Щеплення -«єдиний спосіб покласти
край пандемії»

Президент
Румунії Клаус Йоганніс у вівторок знову закликав населення робити щеплення, стверджуючи,
що це єдиний спосіб покласти край пандемії. Вакцинація якомога більшої
кількості румунів означає зняття обмежень і повернення до нормального життя, -
сказав глава держави. У свою чергу, прем’єр-міністр Флорін Кицу заявив, що уряд
поставив собі за мету прищепити п’ять мільйонів румунів до 1 червня, наголосивши,
що лише після цього можна буде говорити про повернення до нормального стану речей.
«Іншого шляху немає. Якщо ми хочемо знову піти на концерти, якщо хочемо влаштовувати
сімейні заходи, якщо хочемо їхати на відпочинок за кордон, якщо хочемо відпочивати
в Румунії, якщо хочемо знову йти в ресторан, тобто робити усі те, що ми робили
раніше, йти в кіно, в театр – єдиним рішенням є робити щеплення. Ця кампанія вакцинації
є кампанією задля життя, задля всіх нас, задля повернення до нормального життя».
У свою чергу Міжвідомчий комітет з питань повернення до нормальності з 1 червня
2021 року провів нове засідання, на якому була підкреслена необхідність
адаптації заходів поступового пом’якшення обмежень відповідно до особливостей
кожної сфери діяльності. Так само було обговорено поступове відкриття сектору
гостинності по мірі просування кампанії вакцинації. Тим часом у різних містах
Румунії були відкриті атипові центри щеплення типу «drive-through», де всі
охочі можуть отримати вакцину не виходячи із власного авто і без необхідності
попереднього запису. Більше того, 7-9 травня у столиці буде організований
марафон вакцинації проти COVID-19, який виявився успішним в інших містах. В
даний час у Румунії працюють близько тисячі центрів вакцинації, потужність яких
перевищує 120 000 імунізованих людей на день. Тим часом рівень захворюваності
на COVID-19 знизився у більшій частині країни, а на цьому тижні було знято
деякі обмеження. Зменшується кількість пацієнтів у відділеннях інтенсивної терапії,
а також померлих. Водночас із загальної кількості румунів, які захворіли від
початку пандемії, понад 90% одужали.

Дискусії
довкола Національного плану відновлення та стійкості

Керівна
коаліція в Румунії погодила Національний план відновлення та стійкості з проєктами
на суму 29 мільярдів євро. План буде представлений у Брюсселі з 10 травня, коли
почнуться заключні переговори з представниками Єврокомісії. Прем’єр-міністр
Флорін Кицу заявив, що румунська сторона не відмовиться від жодного проєкту,
але суми передбачені для фінансування певних інвестиційних ліній будуть зменшені
після того, як Румунія отримала попередні висновки від ЄК, особливо щодо проєктів,
пов’язаних із зрошенням, газопостачанням та автомагістралями. Глава уряду зазначив,
що в переговорах з Єврокомісією немає проблем, проте європейські представники
попросили детальнішої презентації румунського плану. У свою чергу, міністр
європейських інвестицій та проєктів Крістіан Гіня заявив, «що дискусії тривають
щодо всіх компонентів», а «Європейська комісія веде подібний діалог з усіма
країнами-членами». «Ми намагаємось закрити якомога більше зауважень Єврокомісії,
у тому числі суми були перерозподілені відповідно до зауважень ЄК. Що
стосується пріоритетних проєктів для нас, навіть якщо Єврокомісія наразі має
іншу думку, ми рухаємось вперед.» За словами міністра, декілька країн подадуть
свої Національні плани відновлення та стійкості після 30 квітня, встановленого
Комісією терміну. Від імені Європейської комісії віце-президент Маргрет
Вестагер заявила, що провела «конструктивну» зустріч з румунським міністром на
тему Національного плану відновлення та стійкості, запевнивши, що «було досягнуто
прогресу».

Захист румунських заробітчан за
кордоном

За
пропозицією Міністерства праці уряд прийняв термінову постанову, яка дозволить
краще захистити румунів, котрі працюють за кордоном. Нормативно-правовий акт
передбачає нові зобов’язання для агентств з працевлаштування за кордоном та для
профільних постачальників послуг щодо додаткового захисту громадян Румунії.
Йдеться про здійснення посередницької діяльності румунів безкоштовно для
працевлаштування за кордоном та укладання контрактів у письмовій формі та румунською
мовою. У той же час договір повинен бути наданий румунському працівникові перед
тим, як виїхати з країни. Міністерка праці Ралука Туркан нагадала, що
транспортні компанії також повинні відповідати певним вимогам: «Коли їх беруться
перевозити румунів, які їдуть працювати за кордон, транспортні агенції будуть
зобов’язані об’єднувати їх в залежності від обраного напрямку. Крім того, коли
беруться перевозити працівників у певну країну, вони мають доставити їх до
пункту призначення роботодавця.» Нормативно-правовий акт посилює покарання за
порушення закону.

ВРОК
– дискусії
щодо Чорного моря та Афганістану

Румунія
виведе свої війська з Афганістану разом з іншими членами НАТО, починаючи з 1
травня 2021 року. Усі 615 військовослужбовців та понад 80 тонн матеріалів та
елементи логістики будуть доставлені до Румунії національними та коаліційними
військовими літаками, повідомила Адміністрація Президента у вівторок після засідання
Верховної ради оборони країни. Виведення здійснюватиметься поетапно і
відбуватиметься протягом наступних кількох місяців. В рамках антитерористичної
місії, початої щойно після терактів 11 вересня 2001 року, в Афганістані загинуло
27 румунських солдатів. Під час засідання ВРОК також було вирішено, що по лінії
НАТО Румунія продовжить сприяти зусиллям, що призведуть до подальшого
закріплення позицій союзників у країні та регіоні, відповідально та у
відповідності до норм міжнародного права. Крім того, занепокоєна нещодавнім зосередженням
російських військ на східному кордоні України, Румунія зацікавлена ​​у
вирішенні затяжних конфліктів навколо Чорного моря, а МЗС виступило з кількома ініціативами
на рівні ЄС – зазначається у заяві Адміністрації Президента.

Верховна рада оборони країни (ВРОК), скликана главою
держави Клаусом Йоганнісом, у вівторок затвердила документи щодо застосування Стратегії
нацбезпеки Румунії на найближчі чотири роки. Документи включають План впровадження
стратегії, Стратегічний аналіз оборони, Білу хартію оборони. Наприкінці
зустрічі, яка відбулася в режимі відеоконференції, було проаналізовано та
затверджено оцінку ризиків, загроз та вразливостей національної безпеки у
наступному році.

Одним з пріоритетів Плану впровадження стратегії нацбезпеки
країни є забезпечення пристосованої законодавчої бази, починаючи від внесення змін
до законодавства та завершуючи динамічними галузями безпеки з високим ступенем мінливості,
які потребують сучасного регулювання, такі як управління кризовими ситуаціями
або кібербезпека та кіберзахист. Таким чином, буде вдосконалено та модернізовано
державні установи для підвищення їх здатності виконувати свої завдання, а також для їх наближення до потреб громадян.

Водночас стратегічний аналіз Нацбезпеки встановлює нову
концепцію організації, комплектування, забезпечення та підготовки Збройних сил
Румунії. Його мета – створення умов для виконання конституційних місій з метою визначення структури та напрямків розвитку боєздатності ЗСР до 2040
року. Документ передбачає три етапи: завершення Програми модернізації Армія-2026 року, імплементація
нових технологій та реорганізація румунської армії для багатоцільових дій 2032 року
та завершення Програми Армія-2040.

Згідно із заявою Адміністрації президента, розпочаті наразі процеси стратегічного планування
впливатимуть на регіональну безпеку та оборону в найближчі десятиліття – посилення військового потенціалу Російської Федерації в
Чорноморському регіоні, проведення процесу стратегічної рефлексії на рівні НАТО,
затвердження нової стратегії та адаптація позиції Альянсу, початок процесу
передислокації частини американських збройних сил в Європі, все це в умовах пандемії
COVID-19.

Для досягнення нової структури сил військова система
пройде поетапний процес ґрунтовних змін, завдяки чому Армія 2040 року стане
гнучкою структурою сил із широким спектром можливостей, характерних для ХХІ-го
століття.

А Біла хартія оборони є документом, що дозволяє
реалізувати цілі безпеки, визначені Програмою дій уряду, для забезпечення
безпеки громадян та оборони країни. Біла хартія оборони має в основі п’ять ключових елементах: високотехнологічні можливості, високоосвічений та висококваліфікований людському ресурс, потужна вітчизняна оборонна промисловість, розвиток інституційної культури, орієнтованої на знання та інновації та сталий розвиток.

Уряд, на сьогоднішньому засіданні прийняв рішення схвалити
зміни до Державного бюджету на 2018 рік, що стало предметом чергової політичної
суперечки між керівною коаліцією та президентом Клаусом Йоханнісом.

Перед
початком засідання прем’єр-міністр Віоріка Денчіле заявила, що схвалення змін в
терміновому порядку є пріоритетом кабінету міністрів з огляду на те, що «людям
потрібні інвестиції, медикаменти, вчасно виплачені пенсії і зарплатня, фермери,
які зазнали збитків від вірусу африканської чуми свиней потребують
фінансової допомоги, а аграріям потрібні субсидії грошима для вчасного
здійснення осінньо-польових робіт».

Після засідання уряду міністр
фінансів Єуджен Теодоровіч заявив, що кабінет міністрів вирішив прийняти проект
незважаючи на відсутність згоди Верховної ради оборони країни, навіть якщо,
щонайменше до тепер, вона була обов’язковою умовою бюджетного коригування.
Теодорович, посилаючись на попередні рішення Конституційного суду, стверджує,
що уряд зобов’язаний скеровувати ВРОК подання щодо надання згоди, але не
зобов’язаний чекати її.

З протилежного боку барикад,
президент різко засудив те, що він назвав «неприйнятним способом» дій уряду
Віоріки Денчіле, стверджуючи, що згода ВРОК є обов’язковою, коли мова йде про
бюджети структур національної безпеки. Президент Йоханніс зазначив, що уряд має
власні інтереси, що суперечать інтересам громадян і звинуватив уряд в спробі
відвернути увагу громадськості від серйозних проблем, які не в змозі вирішити. Глава
держави відкрито закликав Омбудсмена звернутися до Конституційного суду з
проханням перевірити чи відповідна термінова постанова про внесення змін до Державного
бюджету на 2018 рік відповідає Конституції Румунії.

Те, що сталося у середу, є продовженням суперечки, що виникла
напередодні. Президент Клаус Йоханніс у вівторок призупинив засідання Верховної
ради оборони країни (ВРОК) зажадавши від уряду іншого проекту коригування
держбюджету. Члени ВРОК не зуміли дійти згоди щодо попереднього проекту. Глава
держави та керівники спецслужб не погодились
з урізанням коштів для структур
національної безпеки. Він наголосив на недопустимості таких дій, що несуть
загрозу національній безпеці, враховуючи те, що зміни до держбюджету мають
глибоко позитивний характер.

Клаус Йоханніс: «Призупинивши засідання ВРОК, я дав можливість уряду повернутися з новим проектом коригування показників бюджету, відмовитися від урізання бюджету у сфері національної безпеки, що, у будь-якому випадку, не можна розглядати інакше, ніж як «політична підніжка». Як тільки ситуація буде виправлена, ВРОК надасть свою згоду.»

Клаус Йоханніс вирішив скликати засідання ВРОК після того, як деякі
члени кабінету міністрів звинуватили його в блокуванні процесу прийняття першої
зміни до Державного бюджету 2018 року, що передбачають виділення додаткових
коштів на виплату заробітної плати та соціальної допомоги, фінансування заходів
по боротьбі з африканською чумою свиней та виділення коштів для сплати внесків
Румунії до бюджету Європейського Союзу.

Інші представники керівної Соціал-демократичної партії
стверджують, що Клаус Йоханніс вже почав передвиборчу кампанію, відчайдушно
бажаючи здобути собі другий президентський термін на виборах наступного року. У відповідь президент заявляє, що кабінет міністрів міг
швидко і без згоди ВРОК прийняти поправки до держбюджету в будь-якій галузі,
крім сфери національної безпеки. Він також стверджує, що соціал-демократи
створюють безвідповідальний бюджет, який не може бути реалізований на практиці.

Деякі оглядачі поділяють думку глави держави і вважають,
що влада починає пожинати плоди своїх занадто щедрих передвиборчих обіцянок,
завдяки яким отримала беззаперечну перемогу на виборах два роки тому.