Radio România Internațional

Tag: ВРОК

  • Рішення ВРОК

    Рішення ВРОК




    Верховна рада оборони країни, на чолі з
    президентом Клаусом Йоханнісом, яку часто називають парасолькою румунських
    структур безпеки, у вівторок схвалила рішення про участь румунської держави в
    ініціативі Європейського Союзу в сфері оборони.

    Як повідомляє Адміністрація
    Президента, Постійне структурне співробітництво (PESCO) буде посиленою формою
    співпраці в рамках оборонної та безпекової політики ЄС. Це дасть змогу країнам-членам
    ЄС, які відповідають передовим критеріям військового потенціалу та бажають взяти
    на себе додаткові зобов’язання, налагодити між собою структурну співпрацю.




    Румунія озвучить свій принциповий намір взяти участь у
    перших десятьох проектах, з тих, що вже були презентовані країнами-членами,
    проекти, подальший розвиток яких відповідає національним пріоритетам розвитку
    військового потенціалу. Член НАТО з 2004 року та ЄС з 2007 року Румунія завжди
    брала активну участь у спільних програмах безпеки двох організацій. На
    території країни часто проводяться багатонаціональні навчання Альянсу, а також
    розміщені військові бази та елементи системи протиракетної оборони. Водночас
    румунські військовослужбовці перебувають в Афганістані з початку 2000-х років,
    пліч-о-пліч з їхніми американськими товаришами.




    Завдяки політичному пакту, який підтримали всі
    парламентські партії, 2% Валового Внутрішнього Продукту Румунії виділяються на
    оборону, як цього вимагали президент США Дональд Трамп та Генеральний секретар
    НАТО Йєнс Столтенберг. З іншого боку, як відзначають експерти, десятиліттями
    під безпечною парасолькою НАТО європейці лише очікували, що американці
    захистять їх від зовнішніх загроз.




    Рік тому глава Європейської комісії Жан-Клод Юнкер
    відкрито закликав до створення Збройних сил Європейського Союзу. Це, – на думку
    Юнкера, – буде одним з найкращих способів захисту цінностей та кордонів ЄС.
    Після анексії Росією українського півострова Крим та після рішення Великої Британії про вихід з ЄС, імідж
    Європи дещо погіршився, а коли мова заходить про закордонну політику здається,
    що нас не сприймають серйозно, – зазначив Президент Європейської комісії.




    Міністр оборони на момент вступу Румунії до НАТО, чинний віце-спікер
    Європейського парламенту Йоан Мірча Пашку має нюансове ставлення до ідеї
    оборонної політики ЄС. В інтерв’ю Румунському радіо він зазначив, що
    безпека стала основною проблемою для європейських громадян, а відтак і для
    установ ЄС. Водночас він додав, що тривалий час знехтувана, оборона
    Європейського Союзу не може бути забезпечена в разі масштабної агресії без
    підтримки американських партнерів.

  • 14 вересня 2017 року

    НАЦМЕНШИНИ – Міністр закордонних справ Румунії Теодор Мелешкану, а також його колеги з Болгарії, Греції та Угорщини, направили Міністру закордонних справ
    України Павлу Клімкіну, Генеральному секретарю Ради Європи Турбйорну Ягланду і
    Верховному комісару ОБСЄ у справах національних меншин Ламберту Занніеру,
    спільний лист, в якому глави зовнішньополітичних відомств висловлюють
    заклопотаність і глибоке розчарування у зв’язку з проектом Закону України «Про
    освіту», прийнятого Верховною Радою 5 вересня 2017 року. У листі наголошується
    на необхідності використати всі інструменти, наявні в розпорядженні Ради Європи
    та ОБСЄ для того, щоб обмежувальні положення нового закону не вплинули на належний захист основних прав осіб, які належать до національних
    меншин. Водночас Румунія знову заявила про свою готовність підтримати Україну в
    розширеному процесі реформ у законодавчій, інституційній та економічній галузях
    та зробити свій внесок у міжнародні зусилля з підтримки, разом зі своїми
    партнерами, для ефективного забезпечення потреб української сторони. Нагадаємо,
    що у середу в Києві, уперше після 10-річної перерви, відбулось засідання
    Румунсько-української змішаної комісії з питань нацменшин. Сторони домовились включити
    до порядку денного комісії розгляд всіх питань, що становлять взаємний інтерес,
    починаючи з 1997 року. Особливу увагу було приділено проекту Закону України
    «Про освіту». Румунська делегація висловила глибокий жаль з приводу того, що
    прийняття нового закону про освіту і, зокрема,
    ст. 7, яка стосується мови навчання, було зроблено без консультації з
    представниками організацій румунської меншини в Україні і закликала українську
    владу запитати думку Венеціанської комісії і Верховного комісара ОБСЄ у справах
    національних меншин, перш ніж направити новий закон на підпис Президенту
    України.


    ЗСР – У Бухаресті під головуванням Президента Румунії Клауса Йоханніса
    відбулося засідання Верховної Ради Оборони Країни. Було обговорено та
    затверджено участь Збройних сил Румунії у військово-морській місії під командуванням НАТО у другій половині 2017 року. Іншою темою, включеною до порядку денного, був аналіз і схвалення
    Національної стратегії у сфері запобігання розповсюдженню зброї масового
    знищення. Вона буде впроваджена в період з 2017 по 2019 роки і в основному буде
    спрямована на посилення потенціалу швидкого реагування, а також на зміцнення
    міжвідомчого співробітництва. ВРОК також обговорила енергетичну безпеку,
    розглянувши ризики та можливості в цій галузі.




    САМІТ ЄС – Влада Румунії вже почала підготовку до Саміту
    європейських лідерів у Сібіу (центр Румунії)
    навесні 2019 року, – заявив сьогодні міністр європейських справ Віктор Негреску.
    На зустрічі, що відбудеться 30 березня буде обговорене майбутнє європейського співтовариства після виходу Великобританії з ЄС. Пропозицію
    провести цей саміт у Сібіу у середу озвучив Президент Європейської
    комісії Жан-Клод Юнкер під час виступу в Європарламенті в
    Страсбурзі на тему майбутнього Євросоюзу. У своїй промові
    він також наголосив на необхідності негайного прийняття Румунії та
    Болгарії до Шенгенського простору. За словами міністра Віктора Негреску Бухарест незабаром розпочне новий дипломатичний наступ на тему приєднання до Шенгену.






    ПРОТЕСТИ – Профспілки
    працівників охорони здоров’я Румунії у четвер оголосили про підготовку до
    масштабного страйку. Вони сказали, що йдеться про можливість проведення страйку
    та пікетування міністерств фінансів, охорони здоров’я та праці у період з 2 по
    6 жовтня та про масштабний мітинг протесту 19 жовтня в Бухаресті. За
    попередніми оцінками профспілковців у ньому візьмуть участь 15 – 20 тисяч осіб.
    Співробітники незадоволені, серед іншого, відсутністю колективного трудового договору,
    положенням Закону про заробітну плату та скасуванням з 1 січня 2018 року
    харчових купонів.




    НАТО – Бійці зведеного загону протиповітряної
    оборони «П’ятра Краюлуй» з міста Брашова (центр) у четвер відбули до Польщі. 120
    румунських військовослужбовців, з 35-міліметровими зенітними гарматами, будуть дислоковані
    з вересня 2017 року по березень 2018 року в цій країні, в складі військ НАТО
    під проводом США. Перед ними поставлене завдання забезпечити, на ротаційній основі, просунуту та посилену присутність
    на військ НАТО на північно-східному фланзі для запобігання будь-якій потенційній
    агресії, відповідно до рішень, прийнятих на Варшавському саміті. Румунські
    військові замінять своїх колег з 205-го батальйону протиповітряної оборони ім. генерала
    Георгія Пирвулеску з Крайови, які успішно виконали свою шестимісячну місію.

  • Рішення у сфері національної оборони

    Рішення у сфері національної оборони

    Румунія зацікавлена і хоче приєднатися до Стратегії Європейського союзу з
    питань безпеки і оборони. Це питання було одним з тих обговорених, у вівторок,
    в Бухаресті, в ході засідання Верховній Ради оборони країни. За словами
    Президента Клауса Йоханніса, який головував на засіданні, на першому етапі,
    стратегія спрямована на військових дослідженнях, щоб побачити, як можна
    поліпшити європейську оборонну промисловість і як можуть більш тісно
    співробітничати в майбутньому національні армії.

    Клаус Йоханніс: Я хочу згадати вам
    про дискусію
    про багатошвидкісну Європу і пояснив, тоді, що більше не йде мова про
    це, але йде мова про проекти, які залишаються відкритими для всіх, але бере
    участь у них хто хоче і хто може. Коли мова йде про безпеку зовнішніх кордонів
    і безпеку наших громадян, Румунія готова приєднатися до таких зусиль.






    З іншого боку, ВРОК затвердила кількість військових сил і засобів
    міністерств оборони і внутрішніх справ, які можуть бути надані в розпорядження
    для участі в місіях за межами національної території. Президент Йоханніс
    пояснює: Була збільшена кількість військових сил, які можуть взяти участь у
    місіях. Чисельність наявних військ була збільшена до 1.793 осіб
    для Міністерства оборони та 971 для Міністерства внутрішніх справ, як
    військових, так і цивільних, які можуть використовуватися у іноземних місіях.
    Це максимум, який ми встановили, хоча фактичні цифри в даний момент нижчі, і
    навряд чи вони досягнуть максимуму до 2018 року. Але ми всі бачили, як швидко можуть
    змінитися речі, і ми хочемо переконатися, що у нас є зручна кількість людей, на
    які ми можемо покладатися на випадок надзвичайних ситуацій, щоб доповнити наші
    війська для цих місій.





    Натомість, румунська армія чекає бути оснащеною належним чином.
    Національний план із оснащення румунського війська у період 2017-2026 рр. був
    знятий з порядку денного засідання ВРОК, оскільки в документі не уточнюється,
    що, принаймні, в наступні десять років, цьому сектору будуть виділені 2
    відсотки ВВП, відповідно до вимог угоди, підписаної всіма парламентськими
    партіями. В результаті цього, план буде змінений і представлений на наступному
    засіданні ВРОК. Намір Румунії – зазначив Президент Клаус Йоханніс – є не витрачати всі
    гроші тільки на придбання танків, літаків і боєприпасів, ми також повинні
    вкладати кошти в логістику.





    Нещодавня ДТП, внаслідок якої загинули троє
    військових, ще раз показує, що Румунія потребує базового обладнання. Кожен
    день, що минає без здійснення цих базових інвестицій, може завдати шкоди
    національній безпеці. Водій військової вантажівки, на якій їздили
    військовослужбовці, зазначив, що автомобіль залишився без гальма і тому впав у
    яр, але представники влади уникають говорити про дуже старі і вживані
    транспортні засоби.

  • 27 листопада 2016 року

    ПАРАД – У
    Бухаресті сьогодні пройшла генеральна репетиція
    військового параду з нагоди національного свята
    Румунії.
    Більше 3000 військовослужбовців і фахівців Міністерств оборони і внутрішніх
    справ та Румунської служби інформації, а також понад 300 одиниць військової
    техніки, з яких близько 50 літаків та гелікоптерів, візьмуть участь у
    військовому параді 1 грудня, коли відзначається Національний день Румунії. Цього року він буде особливим, в контексті святкування сотої роковини
    входження Румунії в Першу світову війну. За словами міністра оборони Міхні
    Мотока 1 грудня будуть представлені кілька новинок: багатоцільовий літак F-16
    Fighting Falcon, нова бойова військова форма румунської армії, нові зразки
    форми та спорядження для сил спеціального призначення, машини медичної
    евакуації MEDEVAC. Крім цього в урочистому проходженні парадних розрахунків військ та
    військової техніки візьмуть участь і військовослужбовці з кількох країн
    союзників чи партнерів: Великобританії, Італії, Німеччини, Молдови, Польщі,
    Словаччини, Іспанії та США. Урочисті заходи з нагоди національного свята
    Румунії пройдуть не лише в столиці, а й в інших містах країни та за кордоном.
    Будуть проведені військові та релігійні церемонії, зустрічі з ветеранами війни,
    а також виставки військової техніки і зброї.




    ВРОК – У вівторок відбудеться засідання Верховної ради оборони країни під
    головуванням президента Клауса Йоханніса. За словами прес-секретаря Адміністрації Президента Меделіни Добровольської в ході засідання будуть розглянуті заходи, вжиті Румунією для
    виконання умов міжнародних санкцій в період з жовтня 2015 по вересень 2016 року. Члени ВРОК обговорять також стратегію дій у середньо- і
    довгостроковій перспективах у відносинах
    Румунії з сусідньою Молдовою, план участі збройних сил Румунії у місіях та операціях за межами
    румунської держави упродовж 2017 року, а
    також стадію впровадження Стратегії національної безпеки Румунії на 2015-2019 роки.




    КІНО – Румуна Раду
    Жуде було визнано кращим режисером на Міжнародному кінофестивалі Мар-дель-Плата в Аргентині.
    Він був відзначений цією премією за фільм Серця у рубцях за
    мотивами однойменного роману Макса Блехера, який, за
    словами румунського
    режисера є власною оригінальною адаптацією, а не класичною
    екранізацією твору. Серця у рубцях є четвертим художнім
    фільмом Раду Жуде, що
    приніс режисерові дві спеціальні премії на
    швейцарському кінофестивалі в Локарно і відзнаку
    на
    Міжнародному фестивалі в Хайфі, Ізраїль.




    ДТП
    – Восьмеро румунів
    постраждали уніч проти неділі в результаті ДТП
    поблизу італійської місцевості Порпетто за участі автобусу румунськими
    реєстраційними знаками. За даними поліції в автобусі перебували 37
    осіб. Громадяни Румунії, які отримали ушкодження, доставлені в три місцеві
    лікарні, але за оцінками лікарів загрози їх життю немає. ДТП сталася на
    автостраді неподалік кордону зі Словенією, водій не впорався з керуванням
    унаслідок чого автобус з’їхав у кювет і перекинувся. За даними Міністерства
    закордонних справ до місця аварії терміново виїхали представники Генерального
    консульства Румунії в Трієсті. Нині триває з’ясування всіх причин та обставин
    ДТП.





    ГАНДБОЛ
    – У місті Клуж-Напока триває міжнародний гандбольний турнір
    Карпатський трофей. У змаганні приймають участь дві збірні Румунії,
    а також команди Угорщини і Нідерландів. Турнір Карпатський трофей є
    останнім випробуванням напередодні чемпіонату Європи, який відбудеться в Швеції
    з 4 по 18 грудня. Румунія потрапила до групи D разом з Норвегією, Росією і
    Хорватією.

  • Засідання Верховної ради оборони країни

    Засідання Верховної ради оборони країни

    Розробка і прийняття стратегії, яка б дозволила, щоб потреби в газі для Румунії та Респ Молдова були забезпечені із видобутку родовищ в Чорному морі та затвердження кількості військовослужбовців, які будуть дислоковані в 2015 році, в Афганістані та балканських державах були основними темами обговореними у ході засідання Верховного Ради оборони країни, що пройшла у вівторок. Засідання проходило під головуванням президента Траяна Бесеску; термін якого завершується 21 грудня.



    Що стосується бюджету на 2015 установ з обовязками у сфері національної безпеки, Верховна рада оборони країни (ВРОК) вирішила, що його схвалення слід зробити після того, як уряд матиме чітке уявлення про ресурси, в його розпорядженні. Рада затвердила, що Армія відправить в місії за кордон 895 солдатів, на 416 воїнів менше порівняно з цим роком. У той же час, буде збільшена до 450 кількість солдатів, які будуть брати участь, в 2015 році, в рамках місії НАТО в Афганістані. Учасники ВРОК проаналізували і наслідки кризи в Україні, оцінивши, що вона завдає шкоди галуззям стратегічного інтересу Румунії, таким як морська, повітряна та економічна безпека, політичному виміру відносин з країнами регіону, з одного боку, та Росією з іншого боку.



    Члени Ради прийшли до висновку, що для Румунії, є пріоритетом як зміцнення власних способів оборони, так і зовнішньої політики – підвищення ефективності відносин з ЄС і НАТО, підтримка європейського шляху Респ. Молдова і створення сприятливих рамок для зміцнення діалогу з Києвом. Оновлення Плану мобілізації національної економіки для оборони було іншою обговореною темою членами Ради. Вони також проаналізували прийняті Румунією заходи з метою реалізації режимів санкцій впроваджених на міжнародному плані в період жовтень 2013 – вересень 2014 року, і констатували, що румунські установи впровадили ці санкції за наслідками рамкового закону та секторальних врегулювань.



    Румунські офіційні особи стверджують, що Бухарест може дозволити собі, економічно і соціально, посилити санкції проти Росії, оскільки 80% із споживання газу постачається за рахунок внутрішнього виробництва, і його торговельні відносини з Російською Федерацією, не перевищують 5 млрд євро.