Tag: ВСРР

  • Людина 2024 року за версією ВСРР

    Людина 2024 року за версією ВСРР

    Дорогі друзі, Всесвітня служба Радіо Румунія продовжує традиційне опитування серед своїх слухачів і дописувачів і запрошує всіх, хто слухає передачі українською мовою в короткохвильовому діапазоні та в Інтернеті, а також читачів сайту www.rri.ro і нашої сторінки в мережі Facebook взяти участь у спеціальному проєкті «Людина року» і в складному та важкому для всіх нас 2024 році.

    Це був непростий рік через триваючу війну, розв’язану Росією в Україні, конфлікти на Близькому Сході, а також глобальне потепління, яке зробило цей рік найспекотнішим за всю історію спостережень.

    Ми просимо назвати людину, яка, на ваш погляд, своїми діями справила найбільш позитивний вплив на світ у цьому році. На базі ваших пропозицій ми оголосимо «Людину 2024 року за версією ВСРР». Хто може бути нею і, головне, чому? Можливо це видатна постать або маловідома широкому загалу особа, котра може бути взірцем для інших? Чекаємо, як зазвичай, ваших думок та аргументів.

    Свої пропозиції ви можете надіслати факсом за номером: +40.21.319.05.62, електронною поштою на адресу: ucra@rri.ro чи звичайною поштою на адресу: Українська редакція Всесвітньої служби Радіо Румунія, п/c 111, вул. Генерала Бертло 60-64, Бухарест, Румунія. Так само, ви можете написати кого вважаєте «Людиною року» на нашій сторінці в мережі Facebook.

    Як завжди ми повідомимо кого слухачі та дописувачі нашої радіостанції обрали «Людиною 2024 року за версією ВСРР» у наших передачах 1 січня 2025 року.

  • Думки з нагоди Дня Радіо Румунія

    Думки з нагоди Дня Радіо Румунія

    Радіо Румунія
    відзначило у середу 95 років з моменту першої трансляції 1 листопада 1928 року.
    Ще з моменту свого створення, суспільне радіомовлення було прихильником
    румунської культури і цивілізації, важливим вектором формування громадянського
    духу та соціальної згуртованості. На даний момент, Румунське товариство
    радіомовлення складається з трьох національних і кількох регіональних каналів,
    а також служби іномовлення, яка транслює свої передачі десятьма іноземними
    мовами, а також румунською мовою та арумунським діалектом. Отож, сьогодні й
    українська редакція ВСРР відзначає це свято.


    З цієї нагоди, ми
    попросили кількох вірних слухачів та співрозмовників рубрики «Українці в
    Румунії» висловити свої думки у зв’язку зі роллю, яку відіграває радіо у їхньому
    житті. Запрошуємо вас послухати думки слухачів з України, але також українців з
    Румунії та переселенців України в Румунії.

    ucra-zhanna-mykytiuk.png


    Із закарпатського
    села Вилятино, України, Жанна Микитюк, директорка Хустської спеціальної школи І-ІІІ ступенів
    Закарпатської обласної ради
    передає щирі вітання
    працівникам румунського суспільного радіо:
    «Шановні працівники ВСРР
    вітаю з 95-річчям з моменту першої трансляції радіо, 1 листопада 1928 року.
    Щиро завдячую за надану мені можливість привітати Румунське товариство
    радіомовлення. Сьогодні також вітаю всі національні та регіональні канали,
    служби іномовлення, які транслюють свої передачі десятьма іноземними мовами й,
    звичайно, українську редакцію ВСРР. Як українка, яка давно є слухачем Радіо
    Румунії, особливо рубрики «Українці в Румунії», хочу подякувати за вашу плідну
    роботу через змістовні ефіри ви впливаєте на формування суспільної думки,
    громадянського духу, згуртовуєте людей. Це надзвичайно важливо для українців,
    особливо тепер у період повномасштабного вторгнення Росії на нашу
    територію. Ви не просто професійно виконуєте свою роботу, а є такою необхідною
    підтримкою для українців в Румунії, які змушені були залишити свої домівки,
    свою батьківщину. Хочу відмітити, що через соціальну мережу Фейсбук ВСРР є
    більш доступною для слухачів та читачів різних країн світу. Ви відіграєте
    важливу роль, адже надаєте українською мовою максимальну інформацію
    стосовно важливих тем дня, через тематичні рубрики інформуєте про особливості
    культури, традицій, історії нашого народу. Цікавими є актуальними інтерв’ю, в
    тому числі з тем освіти, економіки, політики, як от інформація про перше
    спільне засідання урядів Румунії та України, теми Чорноморського регіону,
    міжнародні симпозіуми, які проводив Союз українців Румунії в Бухаресті,
    Тімішоарі, Сату Маре, а також інша важлива для українців інформація.
    Особливо цікавим для мене був спецпроєкт «День слухача-2022»- інформаційна
    війна на тлі російського вторгнення в Україну. Ваш інформаційний простір
    протистояв масштабній пропаганді та дезінформації Росії, яка прагнула створити
    хаос та плутанину в світі. ВСРР, і тоді, і тепер відіграє важливу роль в
    інформаційній політиці, надаючи перевірену та правдиву інформацію
    про події в Україні. Завдяки вам, ми, слухачі, віддаляли зі свого списку джерел
    засобів масової інформації, які дезінформували та поширювали неправдиву
    інформацію. Загалом ви зближуєте людей, ви стали містком між народами, країнами, надаючи інформацію в Румунії про життя інших, а також завдяки Службі
    іномовлення – інформацію в інших країнах про Румунію, в тому числі про культуру
    українців в Румунії й це важливо, адже збереження культури, мови, традиції, це
    збереження ідентичності нації, це історія, яка завдяки вам зберігається і
    передається з покоління в покоління. Світ без радіозв’язку складно назвати
    прекрасним, адже тут можуть розповісти про все нове, цікаве, розвеселити
    слухача, надихнути приємною музикою, задати бадьорий тон всьому дню. Щиро
    вітаю вас і завдячую за вашу постійну підтримку українців! Цього дня від душі
    бажаю вам професійних успіхів, захоплюючих проєктів, хороших слухачів! Хай
    радіосигнали завжди йдуть добре, радіослухачі радіють почутим пісням, а розмови
    для людей приносять їм лише позитивні емоції! Вітаю та бажаю миру, будьте
    завжди на хвилях успіху, щасливими на роботі кожного дня!»

    ucra-vasil-kotsan.png




    З нагоди Дня Радіо Румунія Василь Коцан,
    доктор історичних наук, директор Закарпатського музею народної архітектури та побуту в
    Ужгороді,
    Україні, висловив свою думку про роль радіо у
    поширенні інформації, зокрема про розвиток та збереження історико-кульутрної
    спадщини
    : «Ми живемо у непростий час, час постійних конфліктів, глобалізаційних змін
    у суспільстві й потрясінь, тому, як на мене, роль ЗМС на сучасному етапі є
    надзвичайно важливою. Донесення правдивої інформації про різні сфери є
    запорукою миру, злагоди, спокою, чого зараз, на жаль, бракує, зокрема Україні. Я особисто, та заклад, який я очолюю – це Музей архітектури і побуту, має
    багаторічні тісні стосунки з партнерами у Румунії: Повітовим музеєм Сату Маре,
    а також Союзом українців Румунії. Ця наша багаторічна плідна співпраця
    неодноразово втілювалася у цікаві культурні-мистецькі на наукові проєкти, це
    були і експедиції, і виставки, і воркшопи, наукові конференції, симпозіуми. Всі
    вони звичайно спрямовувалися на дослідження, збереження та популяризацію
    історії, культури, народного мистецтва, розвитку туризму в прикордонному
    регіоні. Важливу роль у висвітленні цих подій завжди відігравало Румунське
    товариство радіомовлення, зокрема і його українська редакція. Вами неодноразово
    писалися цікаві статті, розповіді про музейні збірки, виставки, результати
    спільних досліджень, передавалися відгуки про організацію та проведення
    наукових симпозіумів, Днів української мови, Днів української культури, які проводилися у різних громадах повітів Сату Маре та Марамуреш. Окрім того, я
    часто слідкую за програмами української редакції ВСРР, мені імпонує їх
    професійний підхід до висвітлення подій, зокрема пов’язаних із сучасним
    становищем, подіями в Україні, пов’язаних з переселенцями з України, які нині
    мешкають на території Румунії. Хочеться за це щиро подякувати власне
    співробітникам радіо й Румунії, як країні в цілому, за ту непохитну допомогу,
    яку ви надаєте Україні й українцям. Ну, а з нагоди професійного свята бажаю співробітникам радіо завжди тримати руку на пульсі подій, висвітлювати їх й
    доносити до слухача. Ваша роль дуже важлива і почесна. Ви є, як на мене,
    своєрідним містком між подією, явищем, фактом, який ви висвітлюєте і людиною.
    Ваші матеріали, статті, програми формують наш людський кругозір,
    світосприйняття, тому працюйте і надалі, творчої наснаги у вашій непростій
    справі!»

    ucra-alla-kendzera.png




    Радіо є основним із засобів комунікації та донесення
    новин у світі. Ще 100 років тому ми не уявляли життя без радіо. Новини,
    матеріали про культуру, концерти, спортивні, політичні та інші програми формували
    свідомість людини на той час. Тому радіо є невід’ємною частиною мого життя, – ствердила Голова Секретаріату Товариства зв’язків з
    українцями за межами України (Товариства Україна-Світ) та член Національної комісії з питань закордонних українців Алла
    Кендзера
    : «Я
    щиро вітаю з Днем румунського радіо всю групу, яка кожен день працює над
    матеріалами, які потім виходять в ефір. Для мене радіо це все моє життя. Це
    перші дні мого життя, коли я чула в маленькій скриньці щось таке цікаве: зранку
    грала музика, а це була руханка, потім були новини, різні симфонічні концерти,
    естрадні оркестри, потім знов новини, якась моновистава і так до
    самої ночі. Це було радіо, це наше радіо, яке формувало нас, ще маленьких, а
    потім вже й дорослих людей. Українське радіо в Румунії це надзвичайно важлива
    робота, це радіо зближує всіх нас, воно гуртує, воно розповідає нам про все, що
    відбувається на теренах вашої країни, та про життя українців. Вас багато і дуже
    добре, що ви згуртовані, що ви тягнитись до української культури, що ви її
    незабуваєти і тому ваші програми українською мовою завжди дуже цікаві. Я
    намагаюся всі ваші передачі виставляти на Фейсбуку, виздавати їх до
    українського нашого радіо, першого національного радіо, для того щоб надалі
    українці могли ознайомитися з тим, що відбувається в українському середовищі в
    Румунії. Дорогі мої, бажаю вам щастя, здоров’я, нових проєктів, нових цікавих
    заходів, щоб ніколи у вашому житті не було війни, щоб не було війни у наших
    дітей та онуків, Дай нам Бог всім здоровя!»



    Передачу
    українською мовою ВСРР можна слухати й в інтернеті, а матеріали можна читати на
    нашій веб-сторінці
    www.rri.ro
    та у мережі Фейсбук, саме
    тому чимало українців з Румунії також слухають та читають наші матеріали.

    ucra-liuba-horvat.png




    Люба Горват, голова Сату-Марської філії СУРу та генеральний секретар
    СУРу ствердила
    : «Для мене радіо є дуже важливим засобом інформації.
    Радіо, незалежно від того, яким шляхом поширюється, означає інформування та
    поширення знань. Я здавна та великою приємністю слухаю передачі Радіо Румунія,
    яке має історичне, культурне, і соціальне значення, а також гуманітарну роль.
    Радіо залишається для мене чарівним голосом. Я стежу за розвитком радіо.
    Передачі мені дуже подобаються, в тому числі передачі українською мовою. Мені
    дуже цікаво слухати і читати цікаву інформацію про життя українців Румунії,
    українських переселенців, та про заходи, організовані Союзом українців Румунії.
    Радіоведучі справжні професіонали, вони надають цікаву інформацію для всіх
    слухачів і читачів. Бажаю всіх благ Радіо Румунії та українській редакції
    Всесвітньої служби радіо Румунія!»

    ucra-delia-martineac.png




    Вчителька Делія Мартіняк, яка викладає українську мову у
    ліцеї імені Міхая Емінеску в місті Сучава у свою чергу поділилася своїми думки
    про роль радіо у суспільстві та її власному житті:
    «Радіо
    зіграло вирішальну роль в історії людства і стало віхою в еволюції технологій.
    Крім усього цього, радіо було для кожного з нас добрим другом. Я виросла у той
    час, коли телевізорів ще не було в кожному домі, але без радіо не обійшлося,
    воно інформувало нас про новини з країни та зарубіжжя, дарувало нам гарний
    настрій, трансльованими програмами та музикою. Незважаючи на те, що час минув і
    технології розвивалися, радіо залишається найбільш використовуваним засобом
    інформації, будучи дуже зручним. Незалежно від того, де ми знаходимося,
    найпростішим є слухати радіо в класичній версії або онлайн: чи на роботі, чи в
    машині, коли ми чекаємо тощо. Не Дай Боже стихійних лих і катастроф, радіо
    залишається нашим другом навіть у таких ситуаціях. Українська передача має
    подвійну користь: з одного боку, вона популяризує прекрасну культурно-освітню
    діяльність, яку ведуть українці в нашій країні, а з другого боку, вона інформує
    українців повсюди про те, що роблять наші люди. Я часто співпрацювала з
    ВСРР, ми розказували про освітні заходи, які проводяться в школах Сучавського
    повіту, про культурні заходи, які організовує Сучавська філія СУРу, про акції підтримки
    українських біженців. Бажаю колективу радіо міцного здоров’я, сил і
    наснаги у створенні улюблених передач!»

    ucra-valeria-netsman.png




    Переселенці з України, які оселилися
    у різних місцевостях Румунії теж були гостями нашої рубрики «Українці в
    Румунії». Пані Валерія Нестман з
    Харкова, яка знайшла притулок в румунському місті Клуж-Напока, висловлює свою
    думку стосовно ролі
    , яку відіграває радіо
    у її житті
    : «Я хочу привітати всіх з Днем ВСРР! Для мене радіо допомогло відчути себе частиною суспільства, це був період першого року життя моєї дитини,
    коли вечори взимку були довгі і доводилось проводити цей час вдома. Слухаючи
    радіо я умовно ознайомилася з ведучими, вони жартували, ділилися своїм
    досвідом, і мені здавалося, що у мене з’явилися нові друзі, а теплі бесіди
    допомагали перезимувати холодні дні. Я також могла дізнатися, які події
    трапилися у моєму місті. Також саме передачі по радіо допомогли мені остаточно
    набратися рішучості звільнитися з неулюбленої роботи, в той період я слухала
    інтерв’ю про зміну робочої діяльності а також про фінансову грамотність, щоб
    досягти успіху треба працювати над цим. Зараз я працюю де давно хотіла й дуже
    люблю свою роботу. А ще нещодавно я й сама давала інтервю для ВСРР, у мене
    питали щодо заходу для дітей у клубі «Української малечі», я ділилася своїм
    досвіджом після його відвідування з донькою. Маю надію, що таким чином можна
    заохотити інших українців доєднуватись до таких заходів з діточками, і так у
    мене з’являються нові знайомі.»

  • Думки з нагоди Дня Радіо Румунія

    Думки з нагоди Дня Радіо Румунія

    Радіо Румунія
    відзначило у середу 95 років з моменту першої трансляції 1 листопада 1928 року.
    Ще з моменту свого створення, суспільне радіомовлення було прихильником
    румунської культури і цивілізації, важливим вектором формування громадянського
    духу та соціальної згуртованості. На даний момент, Румунське товариство
    радіомовлення складається з трьох національних і кількох регіональних каналів,
    а також служби іномовлення, яка транслює свої передачі десятьма іноземними
    мовами, а також румунською мовою та арумунським діалектом. Отож, сьогодні й
    українська редакція ВСРР відзначає це свято.


    З цієї нагоди, ми
    попросили кількох вірних слухачів та співрозмовників рубрики «Українці в
    Румунії» висловити свої думки у зв’язку зі роллю, яку відіграває радіо у їхньому
    житті. Запрошуємо вас послухати думки слухачів з України, але також українців з
    Румунії та переселенців України в Румунії.

    ucra-zhanna-mykytiuk.png


    Із закарпатського
    села Вилятино, України, Жанна Микитюк, директорка Хустської спеціальної школи І-ІІІ ступенів
    Закарпатської обласної ради
    передає щирі вітання
    працівникам румунського суспільного радіо:
    «Шановні працівники ВСРР
    вітаю з 95-річчям з моменту першої трансляції радіо, 1 листопада 1928 року.
    Щиро завдячую за надану мені можливість привітати Румунське товариство
    радіомовлення. Сьогодні також вітаю всі національні та регіональні канали,
    служби іномовлення, які транслюють свої передачі десятьма іноземними мовами й,
    звичайно, українську редакцію ВСРР. Як українка, яка давно є слухачем Радіо
    Румунії, особливо рубрики «Українці в Румунії», хочу подякувати за вашу плідну
    роботу через змістовні ефіри ви впливаєте на формування суспільної думки,
    громадянського духу, згуртовуєте людей. Це надзвичайно важливо для українців,
    особливо тепер у період повномасштабного вторгнення Росії на нашу
    територію. Ви не просто професійно виконуєте свою роботу, а є такою необхідною
    підтримкою для українців в Румунії, які змушені були залишити свої домівки,
    свою батьківщину. Хочу відмітити, що через соціальну мережу Фейсбук ВСРР є
    більш доступною для слухачів та читачів різних країн світу. Ви відіграєте
    важливу роль, адже надаєте українською мовою максимальну інформацію
    стосовно важливих тем дня, через тематичні рубрики інформуєте про особливості
    культури, традицій, історії нашого народу. Цікавими є актуальними інтерв’ю, в
    тому числі з тем освіти, економіки, політики, як от інформація про перше
    спільне засідання урядів Румунії та України, теми Чорноморського регіону,
    міжнародні симпозіуми, які проводив Союз українців Румунії в Бухаресті,
    Тімішоарі, Сату Маре, а також інша важлива для українців інформація.
    Особливо цікавим для мене був спецпроєкт «День слухача-2022»- інформаційна
    війна на тлі російського вторгнення в Україну. Ваш інформаційний простір
    протистояв масштабній пропаганді та дезінформації Росії, яка прагнула створити
    хаос та плутанину в світі. ВСРР, і тоді, і тепер відіграє важливу роль в
    інформаційній політиці, надаючи перевірену та правдиву інформацію
    про події в Україні. Завдяки вам, ми, слухачі, віддаляли зі свого списку джерел
    засобів масової інформації, які дезінформували та поширювали неправдиву
    інформацію. Загалом ви зближуєте людей, ви стали містком між народами, країнами, надаючи інформацію в Румунії про життя інших, а також завдяки Службі
    іномовлення – інформацію в інших країнах про Румунію, в тому числі про культуру
    українців в Румунії й це важливо, адже збереження культури, мови, традиції, це
    збереження ідентичності нації, це історія, яка завдяки вам зберігається і
    передається з покоління в покоління. Світ без радіозв’язку складно назвати
    прекрасним, адже тут можуть розповісти про все нове, цікаве, розвеселити
    слухача, надихнути приємною музикою, задати бадьорий тон всьому дню. Щиро
    вітаю вас і завдячую за вашу постійну підтримку українців! Цього дня від душі
    бажаю вам професійних успіхів, захоплюючих проєктів, хороших слухачів! Хай
    радіосигнали завжди йдуть добре, радіослухачі радіють почутим пісням, а розмови
    для людей приносять їм лише позитивні емоції! Вітаю та бажаю миру, будьте
    завжди на хвилях успіху, щасливими на роботі кожного дня!»

    ucra-vasil-kotsan.png




    З нагоди Дня Радіо Румунія Василь Коцан,
    доктор історичних наук, директор Закарпатського музею народної архітектури та побуту в
    Ужгороді,
    Україні, висловив свою думку про роль радіо у
    поширенні інформації, зокрема про розвиток та збереження історико-кульутрної
    спадщини
    : «Ми живемо у непростий час, час постійних конфліктів, глобалізаційних змін
    у суспільстві й потрясінь, тому, як на мене, роль ЗМС на сучасному етапі є
    надзвичайно важливою. Донесення правдивої інформації про різні сфери є
    запорукою миру, злагоди, спокою, чого зараз, на жаль, бракує, зокрема Україні. Я особисто, та заклад, який я очолюю – це Музей архітектури і побуту, має
    багаторічні тісні стосунки з партнерами у Румунії: Повітовим музеєм Сату Маре,
    а також Союзом українців Румунії. Ця наша багаторічна плідна співпраця
    неодноразово втілювалася у цікаві культурні-мистецькі на наукові проєкти, це
    були і експедиції, і виставки, і воркшопи, наукові конференції, симпозіуми. Всі
    вони звичайно спрямовувалися на дослідження, збереження та популяризацію
    історії, культури, народного мистецтва, розвитку туризму в прикордонному
    регіоні. Важливу роль у висвітленні цих подій завжди відігравало Румунське
    товариство радіомовлення, зокрема і його українська редакція. Вами неодноразово
    писалися цікаві статті, розповіді про музейні збірки, виставки, результати
    спільних досліджень, передавалися відгуки про організацію та проведення
    наукових симпозіумів, Днів української мови, Днів української культури, які проводилися у різних громадах повітів Сату Маре та Марамуреш. Окрім того, я
    часто слідкую за програмами української редакції ВСРР, мені імпонує їх
    професійний підхід до висвітлення подій, зокрема пов’язаних із сучасним
    становищем, подіями в Україні, пов’язаних з переселенцями з України, які нині
    мешкають на території Румунії. Хочеться за це щиро подякувати власне
    співробітникам радіо й Румунії, як країні в цілому, за ту непохитну допомогу,
    яку ви надаєте Україні й українцям. Ну, а з нагоди професійного свята бажаю співробітникам радіо завжди тримати руку на пульсі подій, висвітлювати їх й
    доносити до слухача. Ваша роль дуже важлива і почесна. Ви є, як на мене,
    своєрідним містком між подією, явищем, фактом, який ви висвітлюєте і людиною.
    Ваші матеріали, статті, програми формують наш людський кругозір,
    світосприйняття, тому працюйте і надалі, творчої наснаги у вашій непростій
    справі!»

    ucra-alla-kendzera.png




    Радіо є основним із засобів комунікації та донесення
    новин у світі. Ще 100 років тому ми не уявляли життя без радіо. Новини,
    матеріали про культуру, концерти, спортивні, політичні та інші програми формували
    свідомість людини на той час. Тому радіо є невід’ємною частиною мого життя, – ствердила Голова Секретаріату Товариства зв’язків з
    українцями за межами України (Товариства Україна-Світ) та член Національної комісії з питань закордонних українців Алла
    Кендзера
    : «Я
    щиро вітаю з Днем румунського радіо всю групу, яка кожен день працює над
    матеріалами, які потім виходять в ефір. Для мене радіо це все моє життя. Це
    перші дні мого життя, коли я чула в маленькій скриньці щось таке цікаве: зранку
    грала музика, а це була руханка, потім були новини, різні симфонічні концерти,
    естрадні оркестри, потім знов новини, якась моновистава і так до
    самої ночі. Це було радіо, це наше радіо, яке формувало нас, ще маленьких, а
    потім вже й дорослих людей. Українське радіо в Румунії це надзвичайно важлива
    робота, це радіо зближує всіх нас, воно гуртує, воно розповідає нам про все, що
    відбувається на теренах вашої країни, та про життя українців. Вас багато і дуже
    добре, що ви згуртовані, що ви тягнитись до української культури, що ви її
    незабуваєти і тому ваші програми українською мовою завжди дуже цікаві. Я
    намагаюся всі ваші передачі виставляти на Фейсбуку, виздавати їх до
    українського нашого радіо, першого національного радіо, для того щоб надалі
    українці могли ознайомитися з тим, що відбувається в українському середовищі в
    Румунії. Дорогі мої, бажаю вам щастя, здоров’я, нових проєктів, нових цікавих
    заходів, щоб ніколи у вашому житті не було війни, щоб не було війни у наших
    дітей та онуків, Дай нам Бог всім здоровя!»



    Передачу
    українською мовою ВСРР можна слухати й в інтернеті, а матеріали можна читати на
    нашій веб-сторінці
    www.rri.ro
    та у мережі Фейсбук, саме
    тому чимало українців з Румунії також слухають та читають наші матеріали.

    ucra-liuba-horvat.png




    Люба Горват, голова Сату-Марської філії СУРу та генеральний секретар
    СУРу ствердила
    : «Для мене радіо є дуже важливим засобом інформації.
    Радіо, незалежно від того, яким шляхом поширюється, означає інформування та
    поширення знань. Я здавна та великою приємністю слухаю передачі Радіо Румунія,
    яке має історичне, культурне, і соціальне значення, а також гуманітарну роль.
    Радіо залишається для мене чарівним голосом. Я стежу за розвитком радіо.
    Передачі мені дуже подобаються, в тому числі передачі українською мовою. Мені
    дуже цікаво слухати і читати цікаву інформацію про життя українців Румунії,
    українських переселенців, та про заходи, організовані Союзом українців Румунії.
    Радіоведучі справжні професіонали, вони надають цікаву інформацію для всіх
    слухачів і читачів. Бажаю всіх благ Радіо Румунії та українській редакції
    Всесвітньої служби радіо Румунія!»

    ucra-delia-martineac.png




    Вчителька Делія Мартіняк, яка викладає українську мову у
    ліцеї імені Міхая Емінеску в місті Сучава у свою чергу поділилася своїми думки
    про роль радіо у суспільстві та її власному житті:
    «Радіо
    зіграло вирішальну роль в історії людства і стало віхою в еволюції технологій.
    Крім усього цього, радіо було для кожного з нас добрим другом. Я виросла у той
    час, коли телевізорів ще не було в кожному домі, але без радіо не обійшлося,
    воно інформувало нас про новини з країни та зарубіжжя, дарувало нам гарний
    настрій, трансльованими програмами та музикою. Незважаючи на те, що час минув і
    технології розвивалися, радіо залишається найбільш використовуваним засобом
    інформації, будучи дуже зручним. Незалежно від того, де ми знаходимося,
    найпростішим є слухати радіо в класичній версії або онлайн: чи на роботі, чи в
    машині, коли ми чекаємо тощо. Не Дай Боже стихійних лих і катастроф, радіо
    залишається нашим другом навіть у таких ситуаціях. Українська передача має
    подвійну користь: з одного боку, вона популяризує прекрасну культурно-освітню
    діяльність, яку ведуть українці в нашій країні, а з другого боку, вона інформує
    українців повсюди про те, що роблять наші люди. Я часто співпрацювала з
    ВСРР, ми розказували про освітні заходи, які проводяться в школах Сучавського
    повіту, про культурні заходи, які організовує Сучавська філія СУРу, про акції підтримки
    українських біженців. Бажаю колективу радіо міцного здоров’я, сил і
    наснаги у створенні улюблених передач!»

    ucra-valeria-netsman.png




    Переселенці з України, які оселилися
    у різних місцевостях Румунії теж були гостями нашої рубрики «Українці в
    Румунії». Пані Валерія Нестман з
    Харкова, яка знайшла притулок в румунському місті Клуж-Напока, висловлює свою
    думку стосовно ролі
    , яку відіграває радіо
    у її житті
    : «Я хочу привітати всіх з Днем ВСРР! Для мене радіо допомогло відчути себе частиною суспільства, це був період першого року життя моєї дитини,
    коли вечори взимку були довгі і доводилось проводити цей час вдома. Слухаючи
    радіо я умовно ознайомилася з ведучими, вони жартували, ділилися своїм
    досвідом, і мені здавалося, що у мене з’явилися нові друзі, а теплі бесіди
    допомагали перезимувати холодні дні. Я також могла дізнатися, які події
    трапилися у моєму місті. Також саме передачі по радіо допомогли мені остаточно
    набратися рішучості звільнитися з неулюбленої роботи, в той період я слухала
    інтерв’ю про зміну робочої діяльності а також про фінансову грамотність, щоб
    досягти успіху треба працювати над цим. Зараз я працюю де давно хотіла й дуже
    люблю свою роботу. А ще нещодавно я й сама давала інтервю для ВСРР, у мене
    питали щодо заходу для дітей у клубі «Української малечі», я ділилася своїм
    досвіджом після його відвідування з донькою. Маю надію, що таким чином можна
    заохотити інших українців доєднуватись до таких заходів з діточками, і так у
    мене з’являються нові знайомі.»

  • Людина 2022 року за версією ВСРР

    Людина 2022 року за версією ВСРР




    Дорогі друзі, Всесвітня служба Радіо Румунія продовжує традиційне опитування серед своїх слухачів і дописувачів і запрошує всіх, хто слухає передачі
    українською мовою в короткохвильовому діапазоні та в Інтернеті, а також читачів
    сайту www.rri.ro і нашої сторінки в мережі Facebook взяти участь у спеціальному проєкті
    «Людина року» і в складному та важкому для всіх нас 2022 році. Це був непростий рік через наслідки пандемії COVID-19, а також
    через війну, розв’язану Росією проти Україні, через запаморочливі
    ціни на енергоносії, продовольчу кризу в деяких частинах світу, а також через
    зростаючу інфляцію, яка привела до того, що покриття щоденних витрат стає все більшим тягарем для все більшої кількості людей.


    Ми просимо назвати людину, яка, на ваш погляд, своїми діями справила
    величезний позитивний вплив на людство у 2022 році. На базі ваших пропозицій ми оголосимо «Людину 2022 року за версією ВСРР». Хто може бути нею і, головне, чому? Можливо це видатна постать або маловідома широкому загалу особа, котра може бути взірцем для інших?
    Чекаємо, як зазвичай, ваших думок та аргументів.


    Свої пропозиції ви можете надіслати факсом за номером:
    +40.21.319.05.62, електронною поштою на адресу: ucra@rri.ro чи
    звичайною поштою на адресу: Українська редакція Всесвітньої служби Радіо
    Румунія, п/c 111, вул. Генерала Бертло 60-64, Бухарест, Румунія. Так само, ви
    можете написати кого вважаєте «Людиною року» на нашій сторінці в мережі Facebook.


    Нагадаємо, що «Людиною 2021 року за версією ВСРР», точніше «Людьми 2021 року» стали медичні
    працівники зі всього світу, які перебували на передовій лінії боротьби з
    пандемією COVID-19, а також усі розробники вакцин проти COVID-19.


    Як завжди ми повідомимо кого слухачі та дописувачі нашої радіостанції
    обрали «Людиною 2022 року за версією ВСРР» у наших
    передачах 1 січня 2023 року.

  • Людина 2021 року за версією ВСРР

    Людина 2021 року за версією ВСРР

    Дорогі друзі! Продовжуючи багаторічну традицію, Всесвітня Служба Радіо Румунія знову
    запросила вас взяти участь у своєму спецпроєкті «Людина року за версією ВСРР».
    Ми закликали вас поділитися своїми думками про те, яка особистість сьогодення
    мала найбільший позитивний вплив на події в світі у 2021 році.






    Цілком очікувано більшість наших слухачів та дописувачів знову назвали
    «Людиною року», або, якщо бути точнішими «Людьми 2021 року за версією ВСРР» працівників
    системи охорони здоров’я у всьому світі, які і цього року були на передовій лінії боротьби з пандемією COVID-19, а також
    розробників вакцини проти нового коронавірусу, передусім німецьких дослідників турецького
    походження Угюр Шахін та його дружину Езлем Тюречі, засновників компанії BioNTech,
    що розробила разом із Pfizer багатонадійну мРНК-вакцину від COVID-19.




    Серед тих, хто зробив таку пропозицію налічуються наші слухачі: Міхаель Вільрут
    і Зігберт Герхард з Німеччини, Норіхіко Їде з Японії, Гвідо Панебіянко з
    Італії, Давід Юресія з Аргентини, Поль Жаме з Франції. Також були номіновані журналісти
    та ведучі, які надавали достовірну інформацію з самого початку пандемії, доктор
    Анналіза Малара, яка діагностувала перший випадок COVID-19 в Італії та доктор
    Марко Стабіле, який виявив, що гепарин зменшує тромбоутворення, тим самим
    рятуючи пацієнтів.




    У списку номінованих вами на титул «Людина 2021 року за версією ВСРР» політичних
    лідерів налічуються: колишній канцлер Німеччини Ангела Меркель, президент США
    Джо Байден, президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн, президент
    Росії Володимир Путін, голова КНР Сі Цзіньпін, посол Румунії в Італії, каденція
    якого добігає кінця Джорджу Бологан. Була ще одна колективна номінація – учасники
    кліматичного саміту ООН, відомого у цьому році як COP26.




    Серед номінантів були й російський опозиціонер Олексій Навальний, американський
    підприємець Джефф Безос, висхідна зірка світового тенісу Емма Редукану,
    гуманітарна асоціація «Auvergne pour un enfant», сомалійський ютубер АбоФла, а також
    лікарі, які врятували данського футболіста Крістіана Еріксена після серцевого
    нападу на полі в червні.




    Дякуємо за участь у нашому спецпроєкті і бажаємо щасливого 2022 року!



  • Людина 2020 року

    Людина 2020 року

    Дорогі друзі,

    Всесвітня служба
    Радіо Румунія продовжує вже традиційне опитування серед своїх слухачів та
    дописувачів і запрошує всіх, хто слухає передачі українською мовою в
    короткохвильовому діапазоні та в Інтернеті, а також читачів сайту www.rri.ro і
    нашої сторінки в мережі Фейсбук взяти участь у спеціальному проєкті «Людина
    року».


    Ми просимо назвати людину, яка, на ваш
    погляд, своїми діями справила величезний позитивний вплив на людство у 2020
    році. На підставі ваших пропозицій ми оголосимо «Людину 2020 року». Хто може
    бути нею і, головне, чому? Можливо це провідний політик, відомий оглядач,
    бізнесмен, спортсмен, видатний діяч культури, митець, науковець або маловідома
    широкому загалу особа, котра може бути взірцем для інших? Чекаємо ваших думок
    та аргументів, як зазвичай до 31 грудня.


    З великим інтересом чекаємо ваших листів.
    Їх можна надіслати факсом за номером: +40.21.319.05.62, електронною поштою на
    адреси: ucra@rri.ro або ucra@i.ua чи звичайною поштою на адресу: Українська редакція Всесвітньої служби Радіо
    Румунія, п/c 111, вул. Генерала Бертло 60-64, Бухарест,
    Румунія. Так само, ви можете написати до нас, заповнивши онлайн форму
    зворотного зв’язку у верхній правій частині нашого сайту або на нашій сторінці
    в мережі Facebook.


    Нагадаємо, що «Людиною 2019 року» за
    версією ВСРР стала молода екоактивістка зі Швеції Ґрета Тунберґ, у 2018 році більшість наших слухачів та дописувачів обрали
    канцлера Німеччини Анелу Меркель, роком
    раніше – румунську тенісистку Сімону Халеп, а у 2016 році «Людиною року» за версію слухачів
    ВСРР став президент США Дональд Трамп.


    Як завжди ми повідомимо кого слухачі та дописувачі нашої радіостанції
    обрали «Людиною року» у наших передачах 1 січня 2021 року.

  • Людина 2019 року за версією ВСРР

    Людина 2019 року за версією ВСРР

    Дорогі друзі, у
    продовження багаторічної традиції Всесвітня Служба Радіо Румунія запросила вас
    знову взяти участь в опитуванні, проведеному наприкінці кожного року серед
    слухачів та відвідувачів нашого сайту або профілю у Фейсбуці. Ми закликали вас
    поділитися своїми думками про те, яка особистість мала найбільший позитивний
    вплив на події в світі у 2019 році.




    Серед запропонованих вами світових
    лідерів та політиків були: Папа Франциск,
    Вселенський Патріарх Варфоломій, президент Румунії Клаус Йоганніс,
    президент України Володимир Зеленський, президент Китаю Сі Цзіньпін,
    прем’єр-міністр Румунії Людовік Орбан, прем’єр-міністр Індії
    Нарендра Моді, прем’єр-міністр Пакистану Імран
    Хан, колишній віце-прем’єр-міністр Італії Маттео Сальвіні, канцлер Німеччини
    Ангела Меркель, італійська сенаторка Ліліана Сегре, яка пережила
    Голокост.




    З-поміж
    номінованих спортсменів згадаємо нашу співвітчизницю, колишню першу ракетку
    світу Сімону Халеп, канадську тенісистку румунського походження Б’янку
    Андреєску та відомого румунського футболіста Георгія Хаджі. Серед інших
    номінантів на звання «Людина 2019 року» – колишній президент Європейського
    Центрального Банку Маріо Драгі, американський підприємець Елон Маск та
    німецький співак румунського походження Пітер Маффай.




    Людиною 2019 року за версією ВСРР,
    однак, на основі пропозицій слухачів ВСРР, є молода екоактивістка зі Швеції
    Ґрета Тунберґ. Наш слухач з Німеччини Ральф Урбанчик пояснив свій вибір
    наступним чином: «Ніхто не поляризував світ так, як Ґрета Тунберґ. Про неї
    говорять всі, від пересічних людей за бокалом пива, до провідних політиків на
    офіційних заходах. Про неї говорили школярі та дослідники, майже усі як вдома, так
    і на роботі, та особливо у соціальних мережах. Ґрета Тунберґ була просто більш
    присутньою у житті більшості людей, ніж будь-яка інша людина. Я ціную в неї те,
    що вона мобілізує і поляризує людей, що породжує дискусії. Негативним вважаю
    те, як саме її використали ті, хто несе відповідальність за невиконання майже
    всіх обіцянок щодо захисту навколишнього середовища.»

  • Людина 2019 року

    Людина 2019 року

    Дорогі друзі,
    Всесвітня служба Радіо Румунія продовжує вже традиційне опитування серед своїх слухачів та дописувачів і запрошує всіх,
    хто слухає передачі українською мовою в короткохвильовому діапазоні та в
    Інтернеті, а також читачів сайту www.rri.ro і нашої сторінки в мережі Фейсбук
    взяти участь у спеціальному проєкті «Людина року».








    Ми просимо
    назвати людину, яка, на ваш погляд, своїми діями справила величезний позитивний вплив
    на людство у 2019 році. На базі ваших пропозицій ми оголосимо «Людину 2019
    року». Хто може бути нею і, головне, чому? Можливо це провідний політик,
    відомий оглядач, бізнесмен, спортсмен, видатний діяч культури, митець,
    науковець або маловідома широкому загалу особа, котра може бути взірцем для
    інших? Чекаємо ваших думок та аргументів, як зазвичай до 31 грудня.








    З великим
    інтересом чекаємо ваших листів. Їх можна надіслати факсом за номером:
    +40.21.319.05.62, електронною поштою на адреси: ucra@rri.ro або ucra@i.ua чи
    звичайною поштою на адресу: Українська редакція Всесвітньої служби Радіо
    Румунія, п/c 111, вул. Генерала Бертло 60-64, Бухарест, Румунія. Так само, ви
    можете написати до нас, заповнивши онлайн форму зворотного зв’язку у верхній
    правій частині нашого сайту.








    Нагадаємо, що
    «Людиною 2018 року» за версією ВСРР стала канцлер Німеччини Ангела Меркель.








    Як завжди ми
    повідомимо кого слухачі та дописувачі нашої радіостанції обрали «Людиною року» у
    наших передачах 1 січня 2020 року.

  • День слухача ВСРР – 2019

    День слухача ВСРР – 2019


    Дорогі друзі! Щороку у першу неділю листопада ми проводимо традиційний
    День слухача Всесвітньої служби Радіо Румунія. Ми, як зазвичай,
    запросили всіх наших слухачів та дописувачів взяти участь у спеціальній
    передачі, яку ми присвятили цього року ролі міжнародного радіомовлення у наші дні, через 30
    років після краху комуністичних режимів у Східній Європі.

    На цей раз ми попросили вас відповісти на наступні
    запитання:яку роль грає міжнародне
    радіомовлення у наші дні? Чого ви очікуєте від радіостанції іномовлення? Чи є у
    вас якісь спогади, якими ви можете поділитися з нами про досвід прослуховування
    цих радіостанцій, особливо програм Всесвітньої Служби Радію Румунія?




    «Отже, у 1989 році впав Берлінський мур та був скинутий комунізм у державах
    колишнього Східного блоку: Німецькій демократичній республіці, Чехословаччині,
    Польщі, Болгарії, Угорщині. У Румунії комуністичний режим був повалений 22
    грудня 1989 року. Якщо раніше східні радіостанції іномовлення вели пропаганду
    проти західних держав, а західні радіостанції – проти комуністичних держав, то
    після 1989 року багато з них стали радіостанціями просування країн, з яких вони
    ведуть трансляцію. Ці радіостанції стали інструментом просування своїх країн,
    розповсюдження позиції відповідних держав у різних питаннях або стали засобом
    експорту демократичних цінностей. Часи змінюється, а радіо втрачає свою позицію, чи навпаки
    знаходить нові шляхи проникнення у ваші домівки або серця.

    Слухаю світовий радіоефір вже майже
    півсторіччя – від 1970 року. Зацікавився
    я ним тоді передусім з метою пошуку альтернативної інформації, а
    захоплення далеким прийомом, листування з зарубіжними радіостанціями,
    радіоконкурси, вивчення мов – те все прийшло пізніше. Так, на наших очах
    сталось падіння тоталітарних режимів у світі, – але, на жаль, не всіх.
    Докорінно змінилась наша власна країна, яка колись нам здавалась такою, яка
    буде існувати вічно. Зникли цензура, радіозаглушування, відкрились кордони, стало можливим писати листи на
    радіостанції й отримувати відповіді. При радянській тоталітарній владі з її
    тотальною закритістю таке було взагалі немислимим. Яких тільки способів ми тоді
    не вигадували, щоби наші листи дійшли до радіостанцій! Пересилали їх через друзів та знайомих, через
    зарубіжні амбасади, намагались оригінально оформлювати конверти – так, як це
    роблять іноземці, вкидати листи в поштові скриньки в тих районах, де мешкають
    іноземні студенти… Але ж і ту пошту, яка йшла ззовні, до нас, теж перевіряли
    радянські поштові цензори. Тоталітарна радянська імперія згинула, а наша
    Україна стала незалежною й суверенною державою. А я сам, волею обставин,
    опинився в сусідній державі, яка тепер веде неоголошену війну проти моєї
    Батьківщини. Проте за ці роки сталось багато
    подій як у світі, так і в нашому найближчому оточенні, так і в моєму особистому
    житті. Час невблаганно відлічує дні, місяці, роки… Світ наш змінюється, і
    змінюємось ми самі. Ті інформаційні виклики, про які нам казали тридцять,
    двадцять, десять років тому, стали реальністю нашого повсякдення – транссвітове
    супутникове телебачення й радіо, мобільний зв’язок через кордони й
    континенти… І ось, наша маленька планета виявилась обплутаною
    з усіх боків мережею інтернет, яка
    зробила глобальний обмін інформацією легким і доступним. Сучасні виклики
    інформаційного суспільства призвели до
    того, що радіо вже не є єдиним джерелом нецензурованої інформації, як це було
    колись. Кінець минулого сторіччя був періодом розквіту міжнародного
    радіомовлення, але починаючи від перших років нового тисячоліття і особливо від
    2005 – 2010 років, з поширенням інтернету та радіомовлення через інтернет,
    міжнародне радіомовлення на коротких
    хвилях поступово скорочується. Так, із кільканадцяти радіостанцій, які вели
    мовлення українською мовою, тепер лишилось тільки дві – це ваша Всесвітня
    Служба Радіо Румунія та Радіо Ватикан.
    Такі потужні світові бродкастери, як Голос Америки, Німецька
    Хвиля, БІ-БІ-СІ, Міжнародне Канадське радіо або ж зовсім
    припинили мовлення, або ж поширюють інформацію тільки в мережі інтернет у вигляді текстових та
    відеоматеріалів. Всесвітню Службу Радіо Румунія я слухаю німецькою, англійською
    та іншими мовами від початку сімдесятих років, російською та українською – від
    відкриття мовлення цими мовами з
    Бухареста, тобто, відповідно від 1976 та 1990 років. Розумію, що в
    короткохвильовому ефірі тепер лишаються радіостанції тих країн, які знаходяться на передньому краї, перед
    загарбницьким лицем світових імперій, країн,
    просування інтересів яких, національної культури та традицій є винятково
    важливим. Рано чи пізно, короткі хвилі будуть вимушені відійти в минуле, під
    натиском нових технологій поширення інформації – наприклад, таких, як покриття
    мережею 5G та масове поширення смартфонів та айфонів, з допомогою яких можна
    буде дешево й швидко отримувати інформацію з перших рук. Проте в світі
    залишаються, з одного боку, мешканці менш розвинених країн, як також, менш густо населених, куди
    сучасні технології ще не дійшли, і якщо дійдуть, то не скоро, а з іншого, є
    громадяни старшого віку, для яких більш звичними та більш зручними є
    радіоприймачі, ніж комп’ютери, ноутбуки та смартфони. Чого я очікую від
    радіостанцій іномовлення? Звичайно ж, збереження того, що вже було напрацьоване
    за останні роки, збереження у повному обсязі як радіо, так і інтернетного мовлення, збереження й
    поглиблення контактів зі старими й новими постійними слухачами. Звісно, що це
    вимагає асигнувань з боку держави, проте ці кошти повернуться сторицею у
    вигляді мільйонів старих і нових друзів
    вашої держави в усьому світі!
    написав слухач української редакції ВСРР Володимир Гудзенко з Підмосков’я, Росії.


    Інший наш слухач, Сергій Бадік зі Львова написав: Роль міжнародного радіомовлення у наші дні є актуальною, а особисто для мене воно відіграє велику і позитивну роль. Якщо у минулому столітті ми, радіослухачі, ловили і слухали станції з інших країн на довгих, середніх і коротких хвилях, то тепер легко можемо слухати радіопередачі через супутникову антену і тюнер та через Інтернет. За часи правління комуністів, радіопередачі з інших країн були тією цікавою і правдивою інформацією про світ, політику, історію та культуру, яку у нас цензура та комуністичний режим не дозволяли, забороняли та перекручували. Тому голоси радіостанцій Свобода та Вільна Європа, Німецька Хвиля і ВВС, Канадського і Шведського радіо, радіопередачі з Парижа, Белграда, Тірани і Рима ми слухали де було і рідною українською, і мовами, котрі розуміли – польською, російською та білоруською. Радіопередачі цих радіостанцій були не лише цікавими і пізнавальними, а й корисними і такими, котрі допомагали сформувати свій світогляд і витягнути радіослухача з тенет комуністичної пропаганди. Радіостанції іномовлення і зараз є цікавими для слухачів. Щодня, окрім радіопередач з України, я записую собі на флешку і на телефон радіопередачі з Парижа, Праги, Братислави та Вашингтона, аби слухати під час робочого дня чи просто під час їзди в автомобілі. Шкода, що українські редакції радіо з Варшави та Бухареста ми можемо лише слухати не відходячи від приймача чи Інтернету. Я очікую від цих радіостанцій іномовлення аби на своїй сторінці в Інтернеті ви також створили можливість запису ваших радіопередач, як то роблять Радіо Свобода, радіо RFI та чеське і словацьке радіо. Тоді б ви стали ближчими до слухачів. ВСРР добре тим, що на відміну від багатьох інших радіостанцій не припинила транслювати свої радіопередачі на коротких хвилях. Я правда вже давно їх там не слухаю, але коли довгий час влітку проводив поза Інтернетом, то частенько вмикав і слухав радіоприймач. Цікаву інформацію про Румунію дізнаюся з ваших передач. Тепер знаю ім’я і прізвище румунського співака, котрий співав пісню у відомому українському фільмі Вавилон ХХ. Ви підказали, що це міг бути Марінке Йордаке, а це зустрів публікацію, що у фільмі співав Ніколає Сулак з Молдови. Два рази я ставав призером у
    конкурсах ВСРР і отримав цікаві призи і сувеніри. Копія красивої старовинної
    ікони, намальована на дереві і досі висить у мене над робочим столом.
    То ж вітаю колектив Української редакції ВСРР
    та усіх працівників ВСРР і сподіваюся і далі слухати ваші передачі про Румунію
    її життя, культуру, спорт, про українців, котрі живуть у Румунії, про політику
    і позицію країни у сучасному світі.
    Дякую вам за ваші радіопередачі і зичу усім
    доброго здоров’я і
    гарного настрою, а нам слухачам – доброї чутності.


    Вірний слухач української редакції ВСРР Віталій Єфіменко з Мінська, Білорусі написав: Міжнародне
    радіомовлення – явище вельми багатопланове й має одразу кілька вимірів.
    Найперше, зрозуміло, це інформаційний вимір – радіоголоси в усі часи були
    джерелом відомостей як суспільно-політичного, так і
    культурологічно-країнознавчого спрямування. Часи змінюються – відповідним чином
    реагує й міжнародне радіомовлення: акценти зміщуються, позиції
    переосмислюються, однак сенс і призначення залишаються незмінними – надавати інформацію,
    поширювати її. Однак є у міжнародного радіомовлення й інший вимір. Він не
    зовсім на поверхні, однак не менш значущий. Назвав би його метафізичним. І ось
    чому. Протягом усього свого життя кожна людина – свідомо, але найчастіше ні -
    прагне вийти за існуючі межі. Таких меж багато – це обумовленості різного
    характеру: межа – данність людського буття, не тільки умоглядна категорія, але
    й цілковита реальність. Усі ми обумовлені великою кількістю кордонів -
    національно-етнічним та релігійним факторами, рівнем культури й ерудованості,
    персональним морально-етичним кодексом, темпераментом, переконаннями й
    вподобаннями, побутовою поведінкою. А ще – географією місця народження й
    проживання, якістю життя, колом родичів, друзів, знайомих, станом здоров’я. Усе
    це кордони, які ідентифікують, фіксують та обмежують. І ось міжнародне
    радіомовлення, тольки-но з’явилося, почало тішитися великою популярністю. Через
    що? Хтось відповість: через можливість отримувати неупереджену інформацію,
    часом навіть з першоджерела. Зрештою, буде правий. Однак – частково. Людина
    підсвідомо відчула у міжнародних радіоголосах певний відблиск свободи від
    деонтологічних обмежень та обумовленостей. Вже сама дія з налаштування приймача
    на далекі станції, пошук частоти, яка принесе голос з незнаних світів, -
    алхімічне дійство, що змінює й перетворює, розширює межі можливого й
    доступного. Слухаючи мовлення з-за кордону (а це одна з тих меж, про які йшлося
    вище), людина відчуває свою органічну єдність з навколишнім світом, який не
    поділяється межами й кордонами: тільки уявити – заради неї десь хтось працює, з
    нею спілкуються, хай навіть і заочно, вона цікава й потрібна попри усі свої
    обмеження. Біля радіоприймача усі завжди були рівні, як у лазні, де нема різниці
    між людьми, бо знято соціальний ідентифікатор – одяг. Кожна передача – як крок
    у незвідане, а отже й новий, незнаний до цього ландшафт внутрішнього життя.
    Багатіючи ж внутрішніми ландшафтами, людина відкриває нові виміри своїх власних
    глибин. Життя біля приймача – а цілі покоління біля нього справді жили – робило
    людину внутрішньо вільнішою, а отже й щасливішою. Іншими словами, дружбу з
    міжнародним радіомовленням можна розглядати як спробу подолання екзистенційної
    самотності. Однак долає воно самотність не тільки у суто філософському контексті.
    Воно налагоджує стосунки між людьми й у практичній площині: чимало випадків,
    коли завдяки радіо люди знаходили одне одного попри відстані, поєднували долі.
    І автор цих рядків не виключення: не в останню чергу дякуючи Всесвітній Службі
    Радіо Румунія та виграшу в оголошеному конкурсі, сталося знайомство, утворилася
    сім’я. Отже, міжнародне радіомовлення сприяє єдності – і цим ще більш цінне.
    Звідси сама собою кристалізується суто практична ідея. Хотілося б запропонувати
    ВСРР організувати свого роду клуб, до якого за бажанням увійшли б слухачі на
    основі спільного інтересу – любові до Румунії. Можна опрацювати відповідну
    контактну базу, щоб люди з різних континентів, які мають однакову
    зацікавленість, могли спілкуватися між собою. Різні за віком, статтю, національністю,
    освітою та професією, знаходили б з-посеред себе друзів і приятелів, аби
    ділитися роздумами, враженнями й намірами, разом вивчати країну своєї любові,
    врешті – чому б і ні? – разом подорожувати. Люди однакових професій могли б
    обмінюватися досвідом, навчати одне одного мовам. І усе це під дахом Радіо
    Румунія – як одна велика сім’я. Зрештою, вона вже є, склалася – у традиційних
    конкурсах ВСРР щоразу бере участь велика кількість постійних, вірних слухачів з
    усіх усюд. Лишається тільки розбудувати між ними місточки. Тим більш, вони вже
    давно поєднані отим спільним внутрішнім покликанням до свободи й подолання
    персональних кордонів. Дякую.

    Бернард Лоноа
    з Франції (слухач Фрацузької редакції ВСРР) написав:
    Я почав слухати міжнародні радіостанції у віці 17 років
    і дуже швидко ВСРР стала однією з моїх улюблених радіостанцій. Це було у 1980-ті, і я відчувся привілейованим у ті
    часи, коли телебачення, друковані ЗМІ та радіо були
    єдиними можливими каналами інформації, що я міг слухати ці радіопередачі, що надходили здалеку і розповідали про інші політичні режими та інші світогляди. Мені подобалися конкурси, і я не пропускав жодного з них.
    Вони дозволяли мені отримувати різні подарунки і збирати їх як справжні трофеї.
    ВСРР завжди займала особливе місце в моєму списку уподобань. Мені подобається
    презентація, конкурси та те, як вони змушують відкрити Румунію за допомогою
    радіохвиль. Завдяки вашим передачам, я почав шукати навчальних
    закладів-партнерів в рамках програми Erasmus. Я мріяв дістатися вашої прекрасної країни! Нарешті, я
    хотів би додати, що я є членом клубу Радіо Perche у Франції і щороку ми організовуємо конкурс
    прослуховування передач, за допомогою якого ми демонструємо свою прихильність
    до короткохвильових приймачів. Дякую ВСРР за якість ваших передач!


    І Ферхат Безазель з Алжиру зголосився взяти участь у Дні слухача ВСРР: Я пам’ятаю, як я почав слухати короткохвильові передачі. Тоді я працював,
    у другій половині дня, на складі військової авіації, і там були всі види
    радіотехніки, якими я міг користуватися. І ось я почав слухати короткохвильові радіо.
    Це було в 1983 році, і ви усвідомлюєте собі якою магією було слухати BBC або
    міжнародні радіостанції – німецькі, австралійські чи американські – у той час,
    коли ще не було Інтернету. У своїй
    роботі я вважаю короткохвильове радіо надзвичайно актуальним та сучасним
    засобом масової інформації, який передає інформацію по всьому світу. Мені
    подобаються короткохвильові радіостанції за їх зміст, різноманітність, доступну
    ціну, релевантність інформації. Короткі хвилі можуть допомогти людям, сприяти
    їх навчанню, змусити їх подорожувати із закритими очима, надихнути їх де б вони
    не були і в будь-якій ситуації, будь то в часи голоду, кризи чи війни. На жаль,
    в останній час короткохвильові радіостанції поступово покидають сцену. Я думаю
    про те, що трапилося з Radio Canada International, Radio Netherlands Worldwide,
    Radio Bulgaria, кожен призупинив свої короткохвильові програми, а інші станції,
    такі як BBC World або Radio Vaticana, скоротили їх.





    Слухачка англійської редакції Роберта Селескі, Шугарленд, Техас написала: Дякую за запрошення висловити свої думки з такої важливої теми. Міжнародні
    радіостанції відіграють сьогодні важливішу роль, ніж раніше. До падіння
    комуністичних режимів радіостанції, що транслювали міжнародні програми,
    відіграли вирішальну роль у зусиллях по боротьбі з державною пропагандою в
    країнах Східної Європи, полегшуючи доступ слухачів до нецензурних та неупереджених
    новин із надійних джерел. Таким чином, ці радіостанції стали справжніми
    форумами демократії та права на свободу вираження поглядів у суспільствах,
    пригнічених комуністичними режимами, дозволяючи слухачам формувати свою власну
    думку. Зараз, через 30 років, на жаль, ми знову стикаємося з цим явищем
    поширення упереджених новин так чи інакше. Ми не повинні вести подібну боротьбу
    проти такого типу журналістики, але той факт, що ми все ще беремо участь у цій
    боротьбі, доводить важливу роль, яку міжнародні радіо відіграють у процесі трансляції
    нецензурованих новин. Я виявив ВСРР багато років тому, слухаючи супутникові
    передачі різних радіостанцій; тоді ми зрозуміли, що ця станція точно передає
    новини та програми зі Східної Європи з місцевої точки зору, те, чому інші
    радіостанції не приділяли особливої уваги. Упродовж років, коли ми із зацікавленістю
    слухали програми ВСРР, ми змогли скласти чітку картину Румунії та її ролі в
    регіоні.





    Шведська
    слухачка англійської редакції ВСРР Крістер Брунстром
    поділилася з нами своїми
    поглядами: Для радіостанції, такої як ВСРР, дуже важливо надати детальну інформацію про різні аспекти життя Румунії. Деякі з цих аспектів
    є позитивними, а інші можуть мати негативну ноту. Румунія значною мірою є винятковою,
    оскільки досі пропонує міжнародні радіопрограми на досить великій кількості
    іноземних мов. Інші країни припинили мовлення іноземними мовами на коротких
    хвилях, покладаючись виключно на Інтернет або соціальні мережі. У більшості
    випадків така зміна означала скасування відповідних радіостанцій. За останні
    тридцять років я бачила, як зникла велика кількість важливих та популярних радіостанцій.
    На щастя, мені вдалося перехопити інші радіостанції, тому що мені не подобається
    користуватися соціальними мережами в Інтернеті, тому що вони є
    пропагандистськими інструментами, що мають переважно рекламну роль.(…) Мої
    очікування щодо ВСРР, насамперед, стосуються, перш за все, неупередженості
    новин та коментарів професійних журналістів. Також мої очікування пов’язані з
    широким спектром освітніх програм та інформації, не ігноруючи розважальних
    елементів.





    Паоло
    Морандотті (Італія, науковий координатор Italradio, Міжнародна
    радіообсерваторія італійською мовою) зізнався
    : Передачі для закордону завжди були
    дуже важливими і продовжують бути і в наші дні, коли нації світу повинні спілкуватися
    між собою. Ці передачі допомагають нам краще проявити один одного, адже знання
    є основою будь-яких стосунків. Тому ці програми повинні належним чином зберегти,
    просувати та фінансувати. У нинішньому мультимедійному ландшафті ВСРР повинна
    продовжувати свою діяльність.




    Генеральний
    секретар Італрадіо Луїджі Кобісі написав
    : Слухачі короткохвильових передач бажають мати можливість продовжувати
    насолоджуватися передачами для закордону. Звичайно, ВСРР присутня на всіх
    платформах та соціальних мережах, не нехтуючи, однак, короткими хвилями, що
    охоплюють своїм сигналом всю Європу та весь світ, що робить можливим прийом за
    допомогою будь-якого типу технологій.




    Слухачка
    італійської редакції ВСРР Антонелла Монті:
    Ваша
    радіостанція йде в ногу з часом, сайт добре розроблений і багатий за змістом.
    Шкода, що короткохвильові трансляції обмежуються поточними передачами. Я бажаю
    вести все більш інтенсивний діалог, разом насолоджуватися сутністю європейського
    духу.





    Теж
    італійській редакції ВСРР написав Адріан Мікалєф з Мальти: З падінням
    комунізму, радіостанції Східної Європи почали пропагувати демократичні цінності та
    ідентичність своїх власних країн, як це було у випадку ВСРР. Для іноземних слухачів, ви є вікном до Румунії: культура,
    музика, традиції, місцеві реалії, конкурси з цікавою тематикою та дуже добре
    структурований сайт.





    Слухач німецької редакції ВСРР Гельмут Метт з Гербольцгайму, Німеччини, написав
    цікаве есе про роль міжнародних радіостанцій: 1989 рік був справді надзвичайним. Це був роком розривів і змін. Уявно
    непереборні стіни та бетонні політичні блоки завалилися за кілька тижнів. Поділ
    світу на західний та східний блоки розчинився нанівець. Тоді швидко стало
    зрозуміло, що не тільки політичні системи переживають зміну парадигми, але й
    пов’язані з ними інформаційні системи, або інакше кажучи пропагандистські
    машини? Той факт, що лише за кілька
    тижнів до закінчення поділу Схід-Захід перші міжнародні радіостанції вже почали
    скорочувати свої програми, до повного закриття, надає багато сенсу. Тоді ще не
    було Інтернету. Радіо було найкращим середовищем для прямого контакту з людьми.
    Як на сході, так і на заході, місією міжнародних радіостанцій було впливати на
    людей поза межами блоку. Міжнародні радіостанції мали чітко визначене
    призначення – ніде радіостанції не були справді вільними.Тепер, коли блоки розчинилися, чимало радіостанцій повністю зникли з ефіру, згідно девізу: мавр виконав свій обов’язок, мавр може йти. Те, що залишилося, було повністю реорганізовано та реструктуризовано. Зміна
    була дивовижною. Якщо ви звикли до того, що цензура була всюдисущою до 1989
    року і що новини та інформація регулярно упаковувались порожніми реченнями, то
    ви могли потерти очі і запитати: це справді та радіостанція, яку я слухав учора?
    Серед інших міжнародних радіостанцій, ВСРР виділяється в позитивному сенсі, в
    основному шляхом об’єктивних, вкрай критичних, а також самокритичних репортажів
    щодо подій у власній країні. Однак, що я зараз очікую від цієї радіостанції?
    Найголовніше – довіру. Це означає обговорення складних питань, а не лобіювання
    уряду, партій чи груп інтересів. Все це робить ВСРР. Різноманітність тем та
    широкий спектр музичних внесків справді переконливі – від симфонічної та
    джазової музики до естрадної та народної музики. Що мені подобається у ВСРР? Той
    факт, що його можна слухати по радіо. Оскільки я захоплююсь радіо, мені,
    природно, дуже цікаво слухати радіопередачі прямо по радіо (…).


    Іван Лебєдєв з Росії написав: Шановні друзі! У ці короткі осінні дні, повні дум і турбот про майбутнє, в
    сутінках д
    ощового вечора, коли на вулицях загоряються перші ліхтарі і невидимий голос
    з радіодинаміка оповідає про життя своєї держави, мимоволі задаєшся питанням
    про щось далеке, але безмірно прекрасне. Про ідеалізм інших людей, які мешкають
    далеко від твого будинку, але при цьому живуть у ньому. Я говорю про радіо і
    про інші мережі, що приносять в твій будинок інформацію. На мою думку, все дуже
    просто. Адже життя ідеаліста, яким в душі є будь-який діексист, завжди
    продиктоване прагненням зрозуміти цей невидимий голос. Не тільки розпізнати
    серед інших голосів і сигналів, а й зрозуміти. Зрозуміти те, що стає частиною
    себе, інформацію з інших просторів і світів. Скарбницю людської цивілізації. У
    цьому покликання міжнародного радіо – говорити з людиною. Радіо може говорити з
    людиною і за тисячі кілометрів, просто перебуваючи в його будинку. У моєму
    будинку погостювали багато радіоголосів з багатьох стан і континентів світу. Вони
    говорили і говорять зі мною не соромлячись кордонів і бар’єрів. Деякі з них підтверджують
    ці контакти поштою. Але навіть у хвилини взаємності, переступаючи через межі
    нового світу – стає очевидним, в чому сила радіо: Радіо говорить з людиною.


    Румунія за ці тридцять років, що минули з моменту падіння комуністичного режиму
    просунулася далеко вперед, обравши шлях євроатлантичної інтеграції. Я вважаю що
    роль міжнародної радіостанції в сучасному світі ця поширення позитивного образу
    своєї країни серед іноземних радіослухачів шляхом об’єктивного розкриття історії,
    культури тощо, країни мовлення. Я слухаю радіопередачі міжнародних радіостанції
    за допомогою інтернет мовлення а також завдяки додаткам для мобільного
    телефону. Передачі ВСРР я слухаю вже рік, вони
    допомагають мені отримувати актуальну інформацію зі сфери політики, спорту
    і культури.
    написав російській редакції ВСРР
    Кирило Сосновський з Гнукова, Ростовської області Росії.

  • Переможці конкурсу «Від Радіо Румунія-90 до РадіРо-2018»

    Переможці конкурсу «Від Радіо Румунія-90 до РадіРо-2018»

    Дорогі друзі, ВСРР запросила вас до 30 листопада 2018 року, дата пошти, взяти участь у конкурсі з призами під назвою «Від Радіо Румунія-90 до РадіРо-2018», присвяченому 90-річчю румунського радіомовлення, а також Міжнародному фестивалю оркестрів радіо, організованому суспільною радіостанцією.

    Цей конкурс видався цікавим для більш ніж 285 слухачів ВСРР, які надіслали правильні відповіді на запитання. Ми дякуємо всім за проявлений інтерес і запрошуємо до участі в наступних вікторинах нашої радіостанції.

    Призи та відзнаки це матеріали з популяризації румунської культури та класичної музики, а також рекламні матеріали Румунського радіо. Партнерами конкурсу виступили видавництво «Casa Radio» та Мерія Бухареста.

    Відповіді на запитання Ви могли знайти, слухаючи наші передачі або читаючи матеріали, розміщені на нашій веб-сторінці: www.rri.ro, а також на наших профілях в мережах Facebook і Twitter. Конкурс завершився 30 листопада 2018 року (дата пошти). Перед тим, як оголосити переможців, нагадаємо вам запитання, на які ви повинні були відповісти.

    – Скільки років тому вийшла в ефір перша в Румунії радіопередача? Правильна відповідь: 90 років тому.

    – Назвіть 3 канали Румунського радіо. Правильна відповідь: Тут ви могли вибрати з національних, міжнародних, регіональних, місцевих та онлайнових каналів Радіо Румунія.

    – Вкотре відбувається цього року Міжнародний фестиваль РадіРо? Правильна відповідь: учетверте.

    – Хто виступає організатором фестивалю «РадіРо»? Правильна відповідь: Радіо Румунія

    А зараз список переможців.

    30 відзнак отримали наступні слухачі ВСРР та користувачі нашої інтернет-сторінки: Халіль Абдель-Кадер з Алжиру, Іван Лебедєв, Ніколай Попов та Ніколай Логінов всі троє з Росії, Чжоу Фей та Лю Фажан з Китаю, Данієль Келер, Крістіян Лаубах та Норбурт Ріхтер, всі троє з Німеччини, Паоло Гугліотта і Раффаеле Понтічеллі з Італії, Еммануєль Нікодеме, Гаетан Тісоно та Бернард Бюссере всі троє з Франції, Хосе Луїс Коркуера і Томас Мендез Лоса з Іспанії, Девід Хед та Філіп Спрінгер з Великобританії тощо

    Чжоу Фей з Китаю написав: У мене є мрія, що одного дня, я зможу прийти до вас, подорожувати, це, безсумнівно, буде надзвичайним досвідом, буде згадкою, яку я не зможу забути все життя.(…) Я сподіваюся, що моя мрія може збутися. Нарешті, я хочу подякувати ВСРР за організацію цього конкурсу, який запрошує слухачів взаємодіяти та брати участь, поглиблюючи таким чином почуття дружби між слухачами та ВСРР. Також я сподіваюся, що мені пощастить виграти приз на цьому конкурсі. Дякую!

    Ось, як аргументував Еммануєль Нікодеме свою участь у конкурсі: Я хотів взяти участь у цьому конкурсі, щоб краще пізнати вас і більше цінувати вас. Я слухаю ваші передачі, щоб відкрити для себе цю країну, її культуру та її традиції та створити власну думку. Коли у мене немає можливості слухати вас на коротких хвилях, дуже приємно дивитись ваш сайт, що дуже добре виглядає.

    20 ІІІ-іх Премій будуть відправлені до наших наступних слухачів та користувачів інтернету: Марині та Віталію Єфіменко з Білорусі, які написали Українській редакції, Сергію Петрову та Олегу Панко, обидвоє з Росії, Зангу Пейкіану з Китаю, Александру Піро та Діетеру Соммеру, обидвоє з Німеччини, Данієлі Джакарі та Марко Ніколіні, обидвоє з Італії, Магую Рою з Франції, Масахіро Кобаяші з Японії тощо

    Марина та Віталій Єфіменко з Білорусі, які одружилися за короткий час після відвідання Румунії, оскільки були переможцями одного з конкурсів організованих ВСРР, написали Українській редакції румунською мовою. Ось як вони аргументували свою участь у конкурсі: Ми слухаємо програми ВСРР та слідкуємо онлайн, перш за все, щоб підтримувати зв’язок з чудовою країною нашого кохання, а участь у конкурсі – це можливість бути ближчими. Крім цього незабаром сповниться 100 років від створення єдиної Румунської держави, а ми радіємо поряд з румунським народом і долучаємося прекрасною святковою партією, яку називають Румунією.

    Марко Ніколін з Італії написав: Я слухаю передачі ВСРР, тому що я хочу краще пізнавати культуру європейської країни. На північному сході Італії, де я живу, працюють багато румунів. У 2000 році, моя родина пригостила двох молодих жінок з Клуж-Напоки.

    10 ІІ-их премії відведено наступним слухачам або користувачам інтернету: Міодрагу Рістіку з Сербії, Валерію Луговському з Білорусі, який написав до української редакції, Ананду Мохану з Індії, який написав румунській редакції, Ділмій Тагеру з Алжиру, Юрію Гаврілову з Росії, Андреасу Ганслоку з Німеччини, Каталдо Ладдомані з Італії тощо.

    Валерій Луговський з Мінська, Білорусі пояснив: Своєю участю в конкурсі я хочу підтримати присутність і повновагу звучання суверенної самобутньої румунської ментальності і культури – в ефірі планети і в Інтернет мережі, а також я хочу передати таким чином свою повагу до вашого народу і країні, і продемонструвати цю свою поважність до Румунії – своєму онуку-школяру-учню 2 класу. Мій приклад спілкування з Вами стане для нього знаком, що на карті світу не просто є, серед інших, така країна – Румунія, а що там живуть контактні і доброзичливі мирні гостинні працьовиті і привітні люди зі своєю власною історією, культурою, мовою, традиціями і згуртованістю.

    Слухач Каталдо Ладдомана з Італії ствердив: Я слухаю передачі ВСРР понад 20 років і навіть більше, оскільки мій батько слухав ваші передачі. І я слухаю ці передачі, тому що я ціную ваш професіоналізм. Я сподіваюсь, що одного дня я зможу відвідати Румунію та, зрозуміло, вашу редакцію. Пристрасть до радіо та повага до того, що ви робите, були причинами, які переконали мене взяти участь у цьому конкурсі.

    10 І-іх Премій будуть відправлені до наших наступних слухачів та користувачів інтернету: Миколі Василинюку з України, Сімоні Попа з Румунії, Вернеру Шуберту з Німеччини, Роджеру Росселу з Канади тощо

    Микола Василинюк з України написав: Я слухаю радіо на коротких хвилях біля двадцяти років, радіо Румунія теж десь так, мені цікаво як живуть люди в інших державах, а коротко хвильове радіо це завжди свіжі та цікаві новини та передачі з перших рук. Раніше було багато україно-та російсько-мовних радіостанцій, а зараз їх стало досить мало. Тому що мовлення через інтернет набагато дешевше (а іноді і якісніше в плані сигналу). Я теж не відстаю від нових технологій, але живе радіомовлення для мене набагато цікавіше аніж інтернет, це своя особлива атмосфера. Проникнення радіо є набагато більше аніж інтернету, я живу в горах в лісі де сигнал інтернету є більш обмежений, а радіохвилі є повсюди. І я думаю що короткі хвилі та загалом радіо ще буде багато-багато років, а ВСРР теж буде ще довго нас зачаровувати розповідями про Румунію про її славну велику історію, та радувати нас цікавими конкурсами.

    Віктор Варзін з Росії ствердив: 90 років дійсно чудова цифра, як для наших часів, так і для радіомовлення. Важко не відзначити таку дату. Румунське радіо – одне з найстаріших і найпопулярніших у світі. Я радий взяти участь у цьому конкурсі, тому що я вірний слухач протягом багатьох років ВСРР, яка продовжує розповідати і повідомляти світові про Румунію. ВСРР є мостом до розуміння культури, традицій та звичаїв Румунії.

    10 спеціальних премій отримають найближчим часом наступні слухачі та читачі веб-сайту ВСРР: Муад Белгрід з Марокко, Дмітрій Балікін з Росії, Тонг Синь з Китаю, Ганс Мартін Фріедріх з Швейцарії, Паоло Морандотті з Італії, Жан Мішель Обіє з Франції, Омар Альфредо Ортіз з Колумбії, Білл Паталон з США, Кейт Сіммондс з Франції та Ален Холдер з Великобританії.

    Дмітрій Балікін з Росії ствердив: Я слухаю ВСРР вже більше 25 років, тому що я зацікавлений ситуацією у вашій країні, а також культурою, музикою, звичаями й традиціями румунського народу. Крім того, ВСРР залишається однією з небагатьох радіостанцій в Європі, яка продовжує транслювати на коротких хвилях. Саме тому ваша радіостанція заслуговує уваги та підтримки слухачів.

    Усі призи та відзнаки будуть надіслані поштою найближчим часом, а ми просимо вас підтвердити отримання пакунка. Ще раз дякуємо всім слухачам та читачам веб-сторінки за участь у вікторині та велику кількість листів, а також за те, що ви завжди поряд з нами. Запрошуємо всіх до участі у наступних конкурсах ВСРР!

    Взяли участь у нашому конкурсі також наступні слухачі, які написали до Української редакції ВСРР:

    Олександр Куземський: Я взагалі цікавлюся радіо. Ще в далекі дитячі для мене роки (з 1975 року) слухаю радіопередачі багатьох радіостанцій. З часом перейшов на інтернет. А Румунія близенько (я живу на Херсонщині), і життя Вашої країни впливає на нас. Ось я і цікавлюсь, як там у Вас, які проблеми та досягнення маєте. Надіюсь, що ще встигну відвідати Румунію.

    Володимр Гудзенко: Мене спонукало взяти участь у вашому конкурсі бажання більше дізнатись про фестиваль оркестрів РадіРо, на якому я сподіваюсь колись неодмінно побувати. Ваше радіо я слухаю ось вже майже півсторіччя, щоб отримувати інформацію з перших рук про вашу країну, Румунію, яка завжди викликала моє велике зацікавлення та щиру симпатію.

    Володимир Бондар: Ще раз хотів подякувати за підготовку та проведення цікавих передач.Також дякую за те що можна послухати радіопередачі на українській мові в живому ефірі. В наш час у вік цифрових технологій можна звичайно слухати радіостанції через інтернет. Але так хочеться покрутити радейко. Маю надію що ваша радіостанція і надалі буде транслювати свої передачі. Щоб ми, радіослухачі, мали можливість до залучення в інформаційний та культурний простір Румунії.

    Наталія Заболотна: Я вирішила надіслати свої відповіді на конкурс, адже 90 років – така поважна дата для улюбленого радіо. Радіо Румунія залишилося серед небагатьох зарубіжних радіостанцій, яку я слухаю не лише засобами інтернету, а і в ефірі, і однією з двох радіостанцій, яку я почала слухати не просто через цікавість, а через особисте зацікавлення країною. Я намагаюся стежити за вашими передачами, особливо мені подобаються туристичні рубрики, але також Світ культури і Взаємини, і в сучасній ситуації особливо стежу за реакцією Румунії на події, за підтримкою України. Завдяки радіо я мала нагоду відвідати Румунію як одна з переможців конкурсу для слухачів Української служби ВСРР, це чудові враження!

  • Переможці конкурсу «Від Радіо Румунія-90 до РадіРо-2018»

    Переможці конкурсу «Від Радіо Румунія-90 до РадіРо-2018»

    Дорогі друзі, ВСРР
    запросила вас до 30 листопада 2018 року,
    дата пошти, взяти участь у конкурсі з призами під назвою «Від Радіо Румунія-90
    до РадіРо-2018», присвяченому
    90-річчю румунського радіомовлення, а також Міжнародному фестивалю оркестрів
    радіо, організованому суспільною радіостанцією.




    Цей
    конкурс видався цікавим для більш ніж 285 слухачів
    ВСРР, які надіслали правильні відповіді на запитання. Ми дякуємо всім за
    проявлений інтерес і запрошуємо до участі в наступних вікторинах нашої
    радіостанції.






    Призи
    та відзнаки це
    матеріали з популяризації румунської культури та класичної музики, а також
    рекламні матеріали Румунського радіо. Партнерами конкурсу виступили видавництво
    «Casa Radio» та Мерія Бухареста.




    Відповіді
    на запитання Ви могли знайти, слухаючи наші передачі або читаючи матеріали,
    розміщені на нашій веб-сторінці: www.rri.ro, а також на наших профілях в
    мережах Facebook і Twitter. Конкурс
    завершився 30 листопада 2018 року (дата
    пошти). Перед тим, як оголосити переможців, нагадаємо вам
    запитання, на які ви повинні були відповісти.




    -
    Скільки років тому вийшла в ефір перша в Румунії радіопередача? Правильна
    відповідь: 90
    років тому.




    – Назвіть
    3 канали Румунського радіо. Правильна відповідь: Тут ви могли вибрати з національних, міжнародних,
    регіональних, місцевих та онлайнових каналів Радіо Румунія.




    – Вкотре відбувається цього року Міжнародний
    фестиваль РадіРо? Правильна відповідь: учетверте.




    -
    Хто виступає організатором фестивалю «РадіРо»? Правильна відповідь: Радіо Румунія




    А зараз
    список переможців.




    30 відзнак отримали наступні слухачі ВСРР та
    користувачі нашої інтернет-сторінки: Халіль Абдель-Кадер з Алжиру, Іван
    Лебедєв, Ніколай Попов та Ніколай Логінов всі троє з Росії, Чжоу Фей та Лю Фажан з Китаю, Данієль Келер, Крістіян Лаубах та Норбурт
    Ріхтер, всі троє з Німеччини, Паоло Гугліотта і Раффаеле Понтічеллі з Італії, Еммануєль Нікодеме,
    Гаетан Тісоно та Бернард Бюссере всі троє з Франції, Хосе Луїс Коркуера і Томас Мендез Лоса з Іспанії,
    Девід Хед та Філіп Спрінгер з Великобританії тощо






    Чжоу Фей з Китаю написав: У мене є мрія, що одного дня, я зможу прийти до вас, подорожувати, це, безсумнівно, буде надзвичайним досвідом, буде згадкою, яку я не зможу забути все життя.(…) Я сподіваюся, що моя мрія може збутися. Нарешті, я хочу подякувати ВСРР за організацію цього конкурсу, який запрошує слухачів
    взаємодіяти та брати участь, поглиблюючи таким чином почуття дружби між слухачами та ВСРР. Також я сподіваюся, що мені пощастить виграти приз на цьому конкурсі. Дякую!




    Ось, як аргументував Еммануєль
    Нікодеме свою участь у конкурсі:
    Я хотів взяти участь у цьому конкурсі, щоб краще пізнати вас і більше цінувати вас. Я слухаю ваші передачі, щоб відкрити для себе цю країну, її культуру та її
    традиції та створити власну думку. Коли у мене немає можливості слухати вас на
    коротких хвилях, дуже приємно дивитись ваш сайт, що дуже добре виглядає.




    20 ІІІ-іх Премій будуть
    відправлені до наших наступних слухачів та
    користувачів інтернету: Марині та Віталію Єфіменко з
    Білорусі, які написали Українській редакції, Сергію Петрову та Олегу Панко, обидвоє з Росії, Зангу Пейкіану з Китаю, Александру Піро та Діетеру Соммеру, обидвоє з Німеччини, Данієлі Джакарі та Марко Ніколіні, обидвоє з Італії, Магую Рою
    з Франції, Масахіро Кобаяші з Японії тощо




    Марина та Віталій Єфіменко з Білорусі, які одружилися за короткий час після відвідання
    Румунії, оскільки були переможцями одного з конкурсів організованих ВСРР, написали Українській редакції румунською мовою. Ось як вони аргументували свою участь у конкурсі: Ми слухаємо програми ВСРР та слідкуємо онлайн,
    перш за все, щоб підтримувати зв’язок з чудовою країною нашого кохання, а
    участь у конкурсі – це можливість бути ближчими. Крім цього незабаром
    сповниться 100 років від створення єдиної Румунської держави, а ми радіємо
    поряд з румунським народом і долучаємося прекрасною святковою партією, яку
    називають Румунією.




    Марко Ніколін з Італії написав: Я слухаю передачі ВСРР, тому що я хочу краще пізнавати
    культуру європейської країни. На
    північному сході Італії, де я живу, працюють
    багато румунів. У 2000 році, моя родина пригостила двох молодих
    жінок з Клуж-Напоки.


    10 ІІ-их
    премії відведено наступним слухачам або користувачам
    інтернету: Міодрагу Рістіку з Сербії, Валерію Луговському
    з Білорусі, який написав до української редакції, Ананду Мохану з Індії, який
    написав румунській редакції, Ділмій Тагеру з Алжиру, Юрію Гаврілову з Росії,
    Андреасу Ганслоку з Німеччини, Каталдо Ладдомані з Італії тощо.


    Валерій Луговський з Мінська, Білорусі пояснив: Своєю участю в конкурсі я хочу підтримати присутність і повновагу звучання
    суверенної самобутньої румунської ментальності і культури – в ефірі планети і в
    Інтернет мережі, а також я хочу передати таким чином свою повагу до вашого
    народу і країні, і продемонструвати цю свою поважність до Румунії – своєму
    онуку-школяру-учню 2 класу. Мій приклад спілкування
    з Вами стане для нього знаком, що на карті світу не просто є, серед інших, така
    країна – Румунія, а що там живуть контактні і доброзичливі мирні гостинні
    працьовиті і привітні люди зі своєю власною історією, культурою, мовою,
    традиціями і згуртованістю.


    Слухач Каталдо Ладдомана з Італії ствердив: Я слухаю передачі ВСРР понад 20 років і навіть більше, оскільки мій батько
    слухав ваші передачі. І я слухаю ці передачі, тому що я ціную ваш
    професіоналізм. Я сподіваюсь, що одного дня я зможу відвідати Румунію та, зрозуміло,
    вашу редакцію. Пристрасть до радіо та повага до того, що ви робите, були
    причинами, які переконали мене взяти участь у цьому конкурсі.




    10 І-іх Премій будуть відправлені
    до наших наступних
    слухачів та
    користувачів інтернету: Миколі Василинюку з України, Сімоні Попа з Румунії,
    Вернеру Шуберту з Німеччини, Роджеру Росселу з Канади тощо


    Микола Василинюк з України
    написав: Я слухаю радіо на коротких хвилях біля двадцяти років, радіо Румунія теж десь так, мені цікаво як живуть люди в інших державах, а коротко хвильове радіо це завжди свіжі та цікаві новини та передачі з перших рук. Раніше було багато україно-та російсько-мовних радіостанцій, а зараз
    їх стало досить мало. Тому що мовлення через інтернет набагато дешевше (а іноді
    і якісніше в плані сигналу). Я теж не відстаю від нових технологій, але живе
    радіомовлення для мене набагато цікавіше аніж інтернет, це своя особлива
    атмосфера. Проникнення радіо є набагато більше аніж інтернету, я живу в горах в
    лісі де сигнал інтернету є більш обмежений, а радіохвилі є повсюди. І я думаю
    що короткі хвилі та загалом радіо ще буде багато-багато років, а ВСРР теж буде
    ще довго нас зачаровувати розповідями про Румунію про її славну велику історію,
    та радувати нас цікавими конкурсами.




    Віктор Варзін з Росії ствердив: 90 років дійсно чудова цифра, як для
    наших часів, так і для радіомовлення. Важко не відзначити таку дату. Румунське
    радіо – одне з найстаріших і найпопулярніших у світі. Я радий взяти
    участь у цьому конкурсі, тому що я вірний слухач протягом багатьох років ВСРР,
    яка продовжує розповідати і повідомляти світові про Румунію. ВСРР є мостом до
    розуміння культури, традицій та звичаїв Румунії.


    10 спеціальних премій отримають найближчим часом наступні слухачі та читачі
    веб-сайту ВСРР: Муад Белгрід з Марокко, Дмітрій Балікін з Росії,
    Тонг Синь з Китаю, Ганс Мартін Фріедріх з Швейцарії, Паоло Морандотті з Італії,
    Жан Мішель Обіє з Франції, Омар Альфредо Ортіз з Колумбії,
    Білл Паталон з США, Кейт Сіммондс з Франції та Ален Холдер з
    Великобританії.


    Дмітрій Балікін з Росії ствердив: Я слухаю ВСРР вже
    більше 25 років, тому що я зацікавлений ситуацією у вашій країні, а також
    культурою, музикою, звичаями й традиціями румунського народу. Крім того, ВСРР залишається
    однією з небагатьох радіостанцій в Європі, яка продовжує транслювати на
    коротких хвилях. Саме тому ваша радіостанція заслуговує уваги та підтримки
    слухачів.


    Усі призи та відзнаки будуть надіслані поштою найближчим
    часом, а ми просимо вас підтвердити отримання пакунка. Ще раз дякуємо всім
    слухачам та читачам веб-сторінки за участь у вікторині та велику кількість
    листів, а також за те, що ви завжди поряд з нами. Запрошуємо всіх до участі у
    наступних конкурсах ВСРР!


    Взяли участь у нашому конкурсі також наступні
    слухачі, які написали до Української редакції ВСРР:

    Олександр Куземський: Я
    взагалі цікавлюся радіо. Ще в далекі дитячі для мене роки (з 1975 року) слухаю
    радіопередачі багатьох радіостанцій. З часом перейшов на інтернет. А Румунія
    близенько (я живу на Херсонщині), і життя Вашої країни впливає на нас. Ось я і
    цікавлюсь, як там у Вас, які проблеми та досягнення маєте. Надіюсь, що ще
    встигну відвідати Румунію.


    Володимр
    Гудзенко: Мене спонукало взяти участь у вашому
    конкурсі бажання більше дізнатись про фестиваль оркестрів РадіРо, на якому я
    сподіваюсь колись неодмінно побувати. Ваше радіо я слухаю ось вже майже
    півсторіччя, щоб отримувати інформацію з перших рук про вашу країну, Румунію,
    яка завжди викликала моє велике зацікавлення
    та щиру симпатію.


    Володимир Бондар: Ще раз хотів подякувати за підготовку та проведення
    цікавих передач.Також дякую за те що можна послухати радіопередачі на
    українській мові в живому ефірі. В наш час у вік цифрових
    технологій можна звичайно слухати радіостанції через інтернет. Але так хочеться
    покрутити радейко. Маю надію що ваша радіостанція і надалі буде транслювати
    свої передачі. Щоб ми, радіослухачі,
    мали можливість до залучення в
    інформаційний та культурний простір
    Румунії.


    Наталія
    Заболотна: Я вирішила надіслати свої відповіді на
    конкурс, адже 90 років – така поважна дата для улюбленого радіо. Радіо Румунія
    залишилося серед небагатьох зарубіжних радіостанцій, яку я слухаю
    не лише засобами інтернету, а і в ефірі, і однією з двох радіостанцій, яку я
    почала слухати не просто через цікавість, а через особисте
    зацікавлення країною. Я намагаюся стежити за вашими передачами, особливо мені
    подобаються туристичні рубрики, але також Світ культури і Взаємини,
    і в сучасній ситуації особливо стежу за реакцією Румунії на події, за
    підтримкою України. Завдяки радіо я мала нагоду відвідати Румунію як одна з
    переможців конкурсу для слухачів Української служби ВСРР, це чудові враження!





  • Людина 2018 року

    Людина 2018 року

    Дорогі друзі, Всесвітня служба Радіо Румунія продовжує вже традиційне опитування серед слухачів та запрошує всіх, хто слухає наші передачі в короткохвильовому діапазоні та в Інтернеті, а також читачів сайту www.rri.ro і нашої сторінки в мережі Фейсбук взяти участь у спеціальному проекті «Людина року».

    Ми просимо назвати людину, яка, на ваш погляд, мала найбільший позитивний вплив на події в світі у 2018 році. На базі ваших пропозицій ми оголосимо «Людину 2018 року». Хто може бути нею і, головне, чому? Можливо це провідний політик, відомий оглядач, бізнесмен, спортсмен, видатний діяч культури, митець, науковець або маловідома широкому загалу особа, котра може бути взірцем для інших? Чекаємо ваших думок та аргументів, як зазвичай до 31 грудня.

    З великим інтересом чекаємо ваших листів. Їх можна надіслати факсом за номером: +40.21.319.05.62, електронною поштою на адреси: ucra@rri.ro або ucra@i.ua чи звичайною поштою на адресу: Українська редакція Всесвітньої служби Радіо Румунія, п/c 111, вул. Генерала Бертло 60-64, Бухарест, Румунія. Так само, ви можете написати до нас, заповнивши онлайн форму зворотного зв’язку у верхній правій частині нашого сайту.

    Нагадаємо, що «Людиною 2017 року» стала краща румунська тенісистка, перша ракетка світу Сімона Халеп.

    Як завжди ми повідомимо хто став «Людиною 2018 року» за версією Всесвітньої служби Радіо Румунія у наших передачах 1 січня 2019 року.

  • Радіо Румунія – 90 років

    Радіо Румунія – 90 років




    Через 10 років після Першої світової війни, коли всі провінції з мажоритарним румунським населенням
    увійшли до складу Великої Румунії, наша країна запровадила найефективніший засіб
    комунікації в тому періоді – Радіо – єдиний, здатний проникнути в кожен куточок об’єднаної країни. 1 листопада 1928 року пролунали
    слова Тут Радіо
    Бухарест, вони будучи першими
    словами першого голови Товариства
    радіотелефонії в Румунії, фізика Драгоміра Гурмузеску.




    З самого
    початку розроблене як засіб
    інформування, виховання та розважання, Румунське громадське радіо виходить, практично, в ефір
    безперервно протягом 90 років. Йому завжди доводилося пристосовуватися до видавничої політики та справитися із радикальними змінами режиму,
    які пережила Румунія за цей період – від міжвоєнної демократії до правої
    диктатури у роки Другої світової війни та від комуністичного деспотизму, до
    демократії відновленої в грудні
    1989 року. Радіо Румунія звертається до всього суспільства, всіх поколінь,усіх смаків, і протягом
    багатьох років намагається зберегти імідж національної, громадської,
    рівномірної радіостанції.




    У країні,на додаток до
    каналів Радіо
    Роминія Актуалітець, Радіо Роминія Културал, Радіо Роминія Музікал, Антена
    Сателор, румунська суспільна
    радіостанція має понад 10 місцевих станцій, онлайн-канал Radio3Net,
    радіостанцію Радіо Кишинів (Республіка Молдова), а також Редакцію «Національний
    радіотеатр», Прес-агентство РАДОР та кілька оркестрів і хорів. Румунське громадське радіо
    почало транслювати програми для закордону ще з 1930-х років. Сьогодні ВСРР намагається зробити румунські новини та
    цінності зрозумілими для іноземців та розвивати прихильність до Батьківщини
    постійно зростаючої діаспори. Всесвітня
    служба Радіо Румунія транслює програми 11 іноземними мовами (арабською, китайською,
    англійською, іврит,
    французькою, німецькою, італійською, сербською, іспанською, російською, українською), а також
    арумунським діалектом.




    Суспільне радіо Румунії – Румунське
    товариство радіомовлення, є лідером у рейтингу найпопулярніших радіостанцій
    Румунії, щоденна аудиторія становить близько 4,5 млн. слухачів, а частка ринку
    – 30%. З нагоди 90-річчя створення громадської радіостанції, міністр
    національної оборони Міхай Фіфор вручив Почесну емблему Партнера заради оборони
    Першого ступеня каналу Радіо Роминія Актуалітець. Нагорода
    була вручена в знак подяки за постійну підтримку у просуванні іміджу Збройних
    Сил Румунії. Водночас, як визнання тих 90 років на службі громадськості, Бухарестська
    торгова палата вручила Радіо Румунія трофей в рамках Бухарестського кіновечора.

  • Переможці конкурсу «Алба Юлія – місто Об’єднання»

    Переможці конкурсу «Алба Юлія – місто Об’єднання»

    Дорогі друзі, ВСРР запросила вас до 30 червня 2018, дата пошти, взяти участь у конкурсі з призами під назвою «Алба Юлія – місто Об’єднання», присвяченому 100-річчю об’єднання територій з переважно румуномовним населенням в єдину національну державу, 1 грудня 1918 року.

    Конкурс спонукав ваш інтерес і ми отримали 268 правильних та повних відповідей. Дякуємо за участь і запрошуємо взяти участь в наших наступних конкурсах.

    Великими преміями є дві безкоштовні путівки з повним пансіоном, на одну особу кожна, з 10 по 18 вересня 2018 року, надані готелем Трансільванія в місті Алба Юлія і туристичним пансіонатом Каса Моцулуй в Арієшень повіту Алба. Також учасники отримають цікаві призи, зокрема засоби просування румунської культури. Конкурс був організований разом із Повітовою Радою Алба, Мерією міста Алба Юлія, місцевою філією Спілки образотворчих митців Румунії, Румунською православною єпархією Алба Юлія, Фарфоровим заводом АПУЛУМ – Алба Юлія та Акціонерним товариством Ромфілателія . Так само спеціальні премії для конкурсу надали Ясська територіальна студія Радіо Румунія, Митрополія Молдови і Буковини та Повітова рада Бузеу.

    З передач ВСРР, нашого сайту чи профілів Facebook, Google+ і LinkedIn ви могли дізнатися відповіді на запитання конкурсу.

    Конкурс завершився 30 червня 2018 року. До коли ви дізнаєтеся хто є переможцями нашого конкурсу, нагадаємо вам запитання, на які ви повинні були відповісти:

    Що відзначають в Румунії 1 грудня та яке значення має це свято? Правильна відповідь: Відзначають Національний день Румунії. 1 грудня 1918 року території, на яких проживало переважно румунське населення, об’єдналися в національну державу.

    В якому місті відбулися Великі національні збори 1 грудня 1918 року? Правильна відповідь: В місті Алба Юлія.

    В якій частині країни розташоване місто Алба Юлія? Правильна відповідь: в центральній Румунії


    А зараз список переможців.

    30 відзнак отримали наступні слухачі ВСРР та користувачі нашої інтернет-сторінки: Салім Сабах Аль-Сарай з Іраку, Самі Ахмад Мосад та Атеф Саламе з Египту, Бен Амер Лаїд з Альжиру, Ніколай Матвеєв з Росії, Олександр Куземінський з України, який написав російській редакції, Хосе Луїс Коркуера з Іспанії, Антоніо Акоста з США, Адрієль Амая Армас із Куби, Раффаеле Понтічеллі та Франческо Греко з Італії, КрістофПаустіан та Маріо Шолер з Німеччини, Грант Скінер, Пол Мартін, Давід Харрінгтон та Джеймс Біркетт з Великобританії тощо.

    Тітуш Абделазіз з Альжиру, який написав французькій редакції ВСРР, аргументував свою участь в конкурсі: Коли простіше отримати доступ до радіо через Інтернет, відкриваєш для себе багато переваг, особливо стосовно зв’язку між ВСРР та її слухачами. І тому що найпростіші ідеї є часто найкращими, головна причина, яка спонукала мене взяти участь у конкурсі, – це виграш призу.

    20 ІІІ-іх Премій будуть відправлені до наших наступних слухачів та користувачів інтернету: Володимиру Гудзенку з Росії, який написав нашій редакції, Ділмі Тахеру Бен Салаху з Альжиру, Родіці Мартін з Румунії, Александру Унтіновичу з Росії, Вікторії Холщевніковій з Білорусі, Хуану Франко Креспо з Іспанії, Чен Вею з США, який написав китайській редакції, Франческо Паролі з Італії, тощо….

    Володимир Гудзенко з Росії написав: «Великий румунський народ то народ з високою національною самосвідомістю. Національне самоусвідомлення румунів, їхня палка любов до рідної землі, високі моральні чесноти та горде усвідомлення своєї великої мети – мати власну велику державу – дозволили їм вийти переможцями в боротьбі з імперіями та здобути власну державу, нехай і ціною багатьох жертв. Я гадаю, українцям є чому повчитись у румунів…»


    Александр Устінович, з Росії, коротко відповів: Беру участь в конкурсі, тому що зацікавлений вашою країною, і сподіваюсь відвідати її. Я читаю ваш сайт, бо мене цікавить Румунія, її люди, її культури, її природа та історія

    Вікторія Холщевнікова, з Білорусі, написала: Я пристрасно цікавлюся протягом багатьох років вашою дивовижною країною. Я збираю значки, літературу та інші сувеніри про Румунію, намагаюся не пропускати жодне телевізійне шоу про Румунію, а програми ВСРР завжди слухають .

    Фань Хунцжі, з Китаю, аргументує: Перейшовши на сайт ВСРР, я дізнався, що розпочався новий конкурс з призами, який організовує ваша радіостанція, і я був дуже радий. Як правило, можливості контактувати ВСРРне є частими. У вільний час у мене є тільки сайт ВСРР, звідки я можу дізнатися останні новини. У моєму повсякденному житті іншим моїм захопленням є старі кінофільми. Серед цих закордонних фільмів, який я часто дивлюся, це кінострічки про антифашистську боротьбу СРСР, Югославії, Румунії та Албанії у Другій світовій війні, кінострічки перекладені на китайську мову .

    Пол Джет з Франції написав: Я слухаю передачі ВСРР вже більше 25 років. Мене особливо цікавить інформація про Румунію, а також про Південно-Східну Європу. Я слухаю з великим інтересом програми, що представляють життя Румунії – економічне, соціальне, культурне життя тощо. Століття Великого об’єднання буде відзначене 1 грудня 2018 року, момент коли Румунія готується взяти на себе головування в Раді Європейського Союзу місяць по тому. Особисто я думаю, що це щасливий збіг, який приносить сподівань для Румунії та Європейського Союзу. Своїм мандатом Румунія підтвердить своє повноцінне місце в ЄС.

    А Алан Холдер з Великобританії написав: Цей конкурс дуже особливий, оскільки він нагадує нам про найважливіший день в сучасній історії Румунії. Це змусило мене шукати старі карти регіону, починаючи з ХХ століття, щоб побачити, де розташовані різні провінції та як змінилися кордони Румунії з 1918 року (…) Безумовно, мої знання про Румунію були б набагато біднішими, якби я не виявив ВСРР.

    10 ІІ-их премії відведено наступним слухачам: Андону Крісто з Албанії, Зіяду Саліму Акілу з Йорданії, Віталію Нікіфорову з Росії, Хорхе Леандро Зоке з Куби, Діно Антоніо Россето з Італії тощо…

    Віталій Нікіфоров, з Росії, пояснює: Я беру участь у конкурсі з інтересу до Румунії, історії та культури цієї країни та бажання побачити її насправді. Я стежу за сайтом, щоб краще зрозуміти події, що відбуваються в цій країні .

    Діно Антоніо Россетто з Італії стверджував: Приємно та цікаво взяти участь у конкурсах ВСРР, тому звідси можна дізнатися щось із історії, яка в кінцевому рахунку представляла спільну історію Європи після Першої світової війни. Національний дух також вразив загальну ідентичність ряду європейських держав.

    Керрі Хупер, з США, зазначила: У світі, розподіленому конфліктами, радіостанції, подібні до ВСРР, будують культурні мости. Навчатися поважати та цінувати інші культури – це найкращий спосіб боротьби з тероризмом, тому що люди не бояться того, що вони розуміють.

    І Марко Хоммель з Німеччини стверджував: Я хочу перемогти, але мене порадує і менший приз. Через інвалідність я не можу відправитися в подорож, але мені би сподобалося отримати менший приз .

    10 Перших Премії отримають наступні слухачі: Гуміді Мохамед з Альжиру, наш співвітчизник Міхай Джорджеску з Канади, Вера Кузнецова з Росії, Хектор Грегоріо Гойкоїча з Уругваю, Хексіге з Китаю, Марко Ботатті з Італії, Ерхард Лайбер з Німеччини, Томас Бегу з Франції, Мітул Кансал та Джайдееп Чакрабарті з Індії.

    Марко Ботатті з Італії навів такий аргумент: Те, що спонукало мене взяти участь у цьому конкурсі, було бажання поглибити історію Румунії, яку я мав можливість відвідати в 2006 році. Я був тоді в місті Алба-Юлія, яке особливо вразило мене. ВСРР тримає мене в курсі румунських подій.

    Француз Томас Беґу написав наступне: Я завжди любив брати участь у будь-яких змаганнях; це дуже цікаве та повчальне для мене хобі. Слухаючи короткохвильові радіостанції зі всього світу, ми постійно знаходимо нові речі про звичаї інших країн, і коли ми відвідуємо їх, ми більше не відчуваємо себе чужими. Тому, бачачи цей конкурс про Алба Юлію я поспішав брати участь».

    14 Спеціальних призів будуть відправлені до наступних слухачів або користувачів Інтернету: Маури Гарріх, з Ірландії, Віталію Ефіменку з Білорусі, який написав нашій редакції, Адріану Сільвію Міронеску з Румунії, Анни Нагапетян з Росії, Міодрагу Рістічу з Сербії, Хуану Карлосу Бускалья з Аргентини, Йозефу Аріасу з Коста-Ріки, Янь Тіджунгу з Китаю, Джованні Сержі з Італії, Рейнхарду Шуману зі Швеції, який написав до німецької редакції, Бернару Лаунаю та Паскалю Яміню з Франції, Ашику Екбалу Токону з Бангладеша і Радхакришнаі Піллай з Індії.

    Наш вірний слухач з Білорусі, Віталій Ефіменко написав нам: «До участі у конкурсі нас спонукала любов до Румунії й великий інтерес щодо культурної й історичної спадщини румунського народу. З цієї ж причини слухаємо передачі ВСРР, а також читаємо інформаційні матеріали ВСРР у Інтернеті. Дуже приємно, що ВСРР продовжує мовлення іноземними мовами, зокрема українською, – це дає можливість вельми широкій аудиторії в усьому світі отримувати детальну й неупереджену інформацію про цю прекрасну країну. Ось і нині ВСРР дарує своїм слухачам чергову можливість подолати час і простір, пірнувши з головою у мандри величним всесвітом, на ім’я Румунія…»

    Хуан Карлос Бускалья з Аргентини стверджував: «Я слухаю вас протягом декількох десятиліть, я почав робити це тут у своїй рідній Аргентині, і продовжував в моїх роках проживання в Італії з 2002 по 2010 рік, і я буду продовжувати регулярно слухати вас та регулярно інформуватися про Румунію. Поточні програми, які ви транслюєте іспанською мовою радують мене.»

    З Франції, Паскаль Ямін написав: Я відчув сильне хвилювання, коли дізнався про цей конкурс, тому що він висвітлює сторінку історії, яка мені особливо цікава і яка допомогла мені відвідати Алба-Юлію у вересні 2017 року. Я не можу не брати участь, тому що мені подобається тема. Завдяки Румунії я дізнався більше про історію Франції у Першій світовій війні та про румунських солдатів полонених в Ельзасі. Тепер я розумію, що Велика війна і дружба між народами означають для румунів.

    І ось, найбільш очікуваний момент. Взяв участь у конкурсі, правильно відповідав і виграв двотижневу поїздку з повним пансіоном з 10 по 18 вересня 2018 року в регіоні Арієшень та Алба Юлія … слухач ВСРР Йонас Селл з Дортмунда, Німеччини. Щиро вітаємо і чекаємо на нього у вересні в Румунії!

    Йонас Селл, переможець Великої премії надіслав нам таке коротке послання, яке фактично синтезує роль ВСРР: Конкурс – це можливість дізнатися більше про Алба-Юлію та про те, що сталося 1 грудня 1918 року. Інформацію цю інакше я б не отримав у Німеччині.

    Дякуємо всім тим, хто відповів на запитання, і хто навів ті аргументи, що переконали їх взяти участь у конкурсі.

    Призи та відзнаки будуть надіслані поштою в найближчі місяці, і ми просимо вас підтвердити листом або електронною поштою як про отримання пакунку, так і про його зміст! Ще раз спасибі за те, що спробували ваші шанси та відповіли на конкурс ВСРР і запрошуємо взяти участь у наших наступних конкурсах!