Tag: відносини

Часто запекле суперництво з територіальним, етнічним та конфесійним забарвленням, розділило румунів і угорців протягом тисячоліття. Позначене дискримінацією і масовими вбивствами, жертвами яких стало мажоритарне румунське населення, довге угорське панування над Трансільванією (в центрі Румунії) спричинило тривалі забобони і злопам’ятність, часто штучно посилені шовіністами обидвох громад. Тільки після повалення, в 1989 році комуністичних режимів в Бухаресті та Будапешті, два сусіди змогли реально нормалізувати відносини. Незважаючи на те, що не все працює бездоганно, румунсько-угорське історичне примирення часто порівнюють з французько-німецьким.

Обидві країни є союзниками в НАТО і партнерами в Європейському Союзі, і головна політична партія угорської громади в Румунії, Демократичний союз угорців Румунії (ДСУР), залучений, часто протягом більш ніж 20 років до коаліційних урядів в Бухаресті, будь вони правого або лівого спрямування. Тому сьогодні немає нічого незвичайного з приводу візиту міністра закордонних справ, у лівому румунському уряді, Теодора Мелешкану, який проведе переговори зі своїм колегою Петером Сіяртом, прем’єр-міністром Віктором Орбаном і представниками румунської громади в Угорщині. Незвичайною може бути участь в якості гостя Мелешкану в зустрічі угорської дипломатії.

Міністр закордонних справ заявив Радіо Румунія: З моєї точки зору це дуже чіткий сигнал про готовність обидвох сторін відновити відносини між Румунією і Угорщиною. Те, що в цьому процесі важливу роль відіграють дипломатичні служби двох країн, очевидно, що дозволяє нам, дозволяє мені мати безпосередні розмови з усіма тими, що представляють Угорщину в світі. Тобто людьми, які дуже зацікавлені реальними проблемами, які ми намагаємося подолати.

Бухарест, додав Мелешкану, виступає за відновлення роботи Спільної комісії по нацменшинах, а також для організації, знову ж таки, спільних засідань двох урядів. У прагматичному плані, Румунія бажає розроблення спільних проектів у галузі інфраструктури як у прикордонній зоні, так і вздовж Дунаю, які могли б отримати європейське фінансування.

Засоби масової інформації в Будапешті, цитовані інформагентствами повідомляють, що візит Мелешкану має місце після відкриття тимчасових десяти нових пунктів перетину спільного кордону після серйозної ДТП на угорській стороні, коли автомобілі швидкої допомоги відразу ж відправився з Араду і Тімішоари (західна Румунія), щоб врятувати життя людей, не беручи до уваги, що втручання відбувається на території іноземної держави. Співпраця такого роду і, підхід до такої ситуації, можуть стати прикладом для наслідування і в політиці – підсумовують угорські коментатори.

У Сучавському історичному музеї відкрито ретроспективну виставку фотохудожника Штефана Тота, президента Міжнародної асоціації «Euro Photo Art. На виставці, яка організована Сучавською повітовою радою, Музеєм Буковина, у співпраці з Культурним центром «Буковина», виставлено 45 чорно-білих і кольорових фотографій, великого розміру, відібрані з репрезентативної виставки, що була відкрита в минулому році в Музеї Фортеці та місті Орадя, коли орадянському фотографу виповнилося 65 років.

Генеральний директор Музею Буковина Константін Еміль Урсу привітав у своєму виступі фотохудожника і зазначив, що подія, як було підкреслено фотографом Віктором Русу, керівник майстерні «Образотворче мистецтво», позначає чотирирічну співпрацю з Асоціацією <Єврофотоарт> .

Представлені фотографії відображають півстолітню діяльність, з перших знімків, зроблених фотографом Штефаном Тотом у бухарестському парку Чишміджіу, в 1968 році, з аналоговим фотоапаратом до цифрових фотографій, зроблених в 2015 році в Будапешті. У своєму виступі орадянський фотохудожник, президент фотоклубу Нуферул,що в місті Орадя, яким керує від його заснування 41 рік тому, зізнався, що віддає перевагу портретним знімкам, але і фотографічному есе, що є реальною візуальною поемою.

Він приніс на цю виставку фотографії зроблені з нагоди Міжнародного фотофестивалю імені «Carol Pop-de-Szathmary, (директором якого є), фестиваль шляхом якого відзначається День фотомистецтва в Румунії (11 січня), які подарував префекту Сучави Константину Гарасиму, президенту Сучавської повітової ради Георге Флутуру і генеральному директору Музею Буковина Константіну Урсу. Музичні моменти заходу були виконані молодим скрипалем Кетеліном Йоном Аіоаней, учнем дев’ятого класу школи мистецтв імені Іона Ірімеску в Сучаві, у класі учителя Міхая Котоса.

Фотохудожник Штефан Тот, після вернісажу виставки в Сучаві, відбув до Чернівців для участі, 8 лютого, у відкритті персональної виставки в Чернівецькому художньому музеї. У цьому музеї були виставлені 65 великих фотографій, зроблених відомим фотографом з міста Орадя, і в Чернівцях, протягом всієї своєї кар’єри. З цієї нагоди, учасників заходу та фотохудожника привітала генеральний директор музею пані Інна Кіцул (почесний член Асоціації «Єврофотоарт»), і подякувала за спеціальну співпрацю музею упродовж багатьох років з Міжнародною асоціацією «Єврофотоарт.

Почесним гостем заходу була Генеральний консул Румунії в Чернівцях пані Елеонора Молдован (почесний член Асоціації «Єврофотоарт», яка подякувала за культурну дипломатію фотохудожника та чудові фотографії. Ретроспективна виставка фотохудожника Штефана Тота пройшла за підтримки Генерального Консульства Румунії в Чернівцях та Чернівецького художнього музею. Щодо Чернівців, то дуже полюбляю це місто – вже 15 літ приїжджаю до нього, цього разу із дружиною. Маю на Буковині чимало знайомих та друзів- зізнався фотохудожник.

Виставка фотохудожника Штефана Тота працюватиме у Чернівцях до 28 лютого. А відтак переїде у місто Мукачево на Закарпатті.

Опитування про зовнішню політику показують, що з-поміж всіх основних міжнародних суб’єктів, Росія викликає у румунів найбільшу недовіру. З історичної точки зору, це можна пояснити 12-ма військовими вторгненням Росії в останні три сторіччя, анексією в 1940 році Радянським Союзом східних румунських територій і встановленням, після Другої світової війни, за допомогою танків Сталіна, маріонеткового комуністичного режиму в Бухаресті. Сьогодні Румунія межує з Молдовою та Україною, спустошені промосковським сецесіонізмом, і є східним форпостом НАТО і ЄС.

Вірні цінностям утвердженим цими організаціями, Бухарест не вагався виступати як на користь зміцнення союзницької військової присутності в Східній Європі, так і підтримки економічних санкцій, введених європейцями проти Росії після анексії українського півострова Крим. Повернувшись через два роки на посаду глави румунської дипломатії, до нового коаліційного уряду, що складається з СДП і АЛД, Теодор Мелешкану заявив Радіо Румунія, що відносини між Бухарестом і Москвою залишаються в межах санкцій ЄС.

Уточнення має місце після того, як посол Росії в Бухаресті, Валерій Кузьмін оголосив для російських ЗМІ, що будуть підписані три програми двостороннього співробітництва, що, навесні, буде організований румунсько-російський бізнес-форум в Москві, і що в цілому передбачає тіснішу співпрацю між Росією і новим лівим урядом в Румунії. Теодор Мелешкану: Так, звичайно, тільки в межах санкцій ЄС, частиною яких ми є. Очевидно, що це не завдає шкоди нашим культурним відносинам. Навпаки, ми повинні використовувати їх дуже добре, і щодо нашого діалогу з Росією, то він буде прагматичним і конструктивним, на наш погляд, з дуже чітким дотриманням обмежень, що випливають з нашого членства в НАТО і ЄС.

Мелешкану заявив про це після участі у Мюнхенській конференції з питань безпеки, яка об’єднує десятки міністрів закордонних справ і оборони та сотні парламентаріїв, експертів, аналітиків та журналістів з всього світу. У Мюнхені, міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров говорив про пост-західну майбутність. Для Теодора Мелешкану цей виступ: Очевидно, що він вписується в координати зовнішньої політики Російської Федерації, і він висловив її в промові, за якою уважно спостерігали, але вплив не був очікуваним.

Німецька преса зазначає, в свою чергу, що в Мюнхені, міністр Мелешкану чітко підтвердив проєвропейську і пронатовську позицію Румунії.

Якось непомітно минула дуже важлива для
Румунії та України подія, на тлі найбільших посткомуністичних
протестів у Бухаресті та в умовах загострення ситуації під Авдіївкою. Мова йде
про те, що 1 лютого сповнилось 25 років від встановлення дипломатичних
відносин між двома сусідніми країнами.

Пройшло чверть століття, досить тривалий
і непростий період, з численними проблемами і викликами. Деякі з них були
остаточно вирішені, інші досі чекають на взаємоприйнятну розв’язку, але на
цьому етапі історії можна упевнено стверджувати, що румунсько-українські
стосунки піднялися на якісно новий рівень.

Вирок Міжнародного суду в Гаазі у справі між
Румунією та Україною із делімітації морського кордону в Чорному морі дещо зняв
напруженість у відносинах між двома країнами і створив солідну базу для
подальшого покращення стосунків. Але головними елементами, які закріпили
позитивну тенденцію і зробити її незворотною було рішення Румунії першою серед
країн ЄС ратифікувати Угоду про асоціацію між Україною та ЄС та позиція
офіційного Бухареста щодо подій в Криму і на сході України. Румунія підтримала
і підтримує суверенітет, незалежність та територіальну цілісність України в
межах її міжнародно визнаних кордонів і наполягає на збереженні санкцій
відносно Росії до повного виконання Мінських угод.

1 лютого з нагоди 25-ї річниці встановлення
дипломатичних відносин між двома сусідніми країнами відбувся обмін вітальними
листами між міністром закордонних справ Румунії Теодором Мелешкану і міністром
закордонних справ України Павлом Клімкіним. У своєму листі глава румунської дипломатії
підкреслив важливість продовження діалогу з питання про зміцнення двосторонніх
відносин і відзначив, що Румунія готова до поглиблення співробітництва з
Україною в рамках існуючих форматів співпраці.

Теодор Мелешкану підкреслив, що Румунія і
Україна мають цілий ряд інструментів, в тому числі програми транскордонного
співробітництва, міцні зв’язки між прикордонними
адміністративно-територіальними одиницями двох країн і високий рівень
мобільності в прикордонних регіонах. Крім того, румуни в Україні та українці в Румунії є
важливими ланками між двома країнами, сприяючи розвитку громад, в яких вони
живуть.

Глава румунської дипломатії запевнив, що
Бухарест буде і надалі підтримувати суверенітет, незалежність, територіальну
цілісність та єдність України, прагнення українського народу до вступу в
європейське співтовариство і зусилля української влади у складному процесі
реформи, яка здійснюється за підтримки міжнародних партнерів.

У свою чергу глава українського зовнішньополітичного
відомства Павло Клімкін у вітальному листі підкреслив, що Україна та Румунія активно
співпрацюють у рамках міжнародних організацій. Він зазначив, що свідченням високого
рівня двосторонніх румунсько-українських відносин став той факт, що Румунія першою
з усіх країн-членів Євросоюзу завершила процес ратифікації Угоди про асоціацію з
Україною.

Україна високо цінує принципову та непохитну
позицію Румунії на підтримку суверенітету і територіальної цілісності української держави,
зокрема, у питанні збереження санкцій проти Російської Федерації у відповідь на
її агресію та окупацію українських земель, – написав Павло Клімкін.

Глава МЗС України вважає, що налагодження впродовж
останніх років активного політичного діалогу та новий формат економічних відносин
між Україною та ЄС позитивно впливають і на стан румунсько-українського торговельно-економічного
співробітництва, а двостороннє міжрегіональне і транскордонне співробітництво обох
держав стало дієвим механізмом, у рамках якого Румунія та Україна та Румунія успішно
реалізовують взаємовигідні проекти в різних сферах.

Павло Клімкін висловив впевненість, що зростаюча
динаміка двосторонніх контактів між Румунією та Україною сприятиме подальшому розвитку румунсько-українських відносин в усіх сферах і поглибленню клімату довіри та взаємного
розуміння між двома народами.

У контексті відзначення 25-річчя румунсько-українських
відносин колишній радник зі стратегічних питань, безпеки та зовнішньої політики екс-президента
Румунії Траяна Бесеску, президент Центру запобігання конфліктів та їх раннього попередження
Юліан Кіфу вважає, що співробітництво між нашими державами має
набути стратегічного характеру і потребує стрімкого зміцнення.

В одній із
численних аналітичних статей він пояснив
свою позицію наступними спільними геополітичними інтересами: спільний
інтерес до реформи сфери безпеки і здатності захистити східну Україну; визнання
ролі захисника Заходу, яку взяв на себе Київ, не кажучи вже про захист
принципів міжнародного права; інтерес до збереження прозахідного та
проєвропейського курсу Р.Молдова; управління ситуацією в придністровському регіоні, з
прямим посиланням на тристоронню вісь Бухарест-Кишинів-Київ на урядовому рівні,
особливо сьогодні, на тлі низки дій та заяв нового президента Додона. І навіть спільні та
скоординовані заходи у відповідь на вихідки нового президента Республіки Молдова під
впливом Росії в регіоні.

Юліан Кіфу також наголошує на
необхідності стратегічного узгодження тристоронньої співпраці Румунія-Польща-Україна,
а також оновлення співпраці в форматі Румунія-Польща-Туреччина із залученням України.
І це тому, що посилення двосторонньої співпраці та серйозне співробітництво в тристоронніх
форматах зможуть розширити спроможність усвідомлення і передбачення подій в
регіоні і покращити обмін знаннями і розумінням регіональних процесів за
допомогою проведення таких консультацій, – зазначає аналітик.

З огляду на все це президент Центру
запобігання конфліктів та їх раннього попередження Юліан Кіфу оголошує себе
прихильником формули стратегічного партнерства з Україною. А Румунія, – на його думку, – може багато чим
допомогти і поза цільовим фондом НАТО з кіберзахисту України та реформуванням
сектора безпеки або підвищення обороноздатності України.

«Усе, звичайно, у разі уникнення непорозумінь і непотрібного напруження довкола румунської
меншини в Україні та інших тем, порушених окремими надто активними чиновниками,
що служать інтересам путінської Росії, зацікавленої в розколі та антагонізації румунсько-українських
відносин», – підсумував відомий політолог Юліан Кіфу.

Міністр фінансів Німеччини Вольфганг Шойбле рекомендує Румунії прискорити темпи зростання інвестицій, в тому числі з європейських фондів, і спробувати отримати доступ до Європейського інвестиційного плану Юнкер, щоб здолати розрив, який відділяє її від інших європейських держав.

Він взяв участь, в Бухаресті, у конференції, де були представлені бізнес-можливості Румунії і зустрівся з румунськими високопоставленими офіційними особами.

Німецький міністр фінансів уточнив, що товарообіг між двома країнами зростає і високо оцінив темп розвитку румунської економіки. Вольфганг Шойбле: Румунія має один з найдинамічніших темпів зростання в Європейському Союзі, що є дуже важливою річчю в ці важкі часи. Слід зазначити, також, рівень заборгованості нижче 40% від ВВП, що є важливою інформацією для міністра фінансів. Я раджу вам зберегти цей рівень і не ставити його під загрозу впровадженням нерозсудливих заходів.

Німецький міністр уточнив, що румунська влада повинна запобігти виникненню конфліктів між місцевими та іноземними інвесторами, а також між великими компаніями і МСП. Він також високо оцінив відносно низький рівень безробіття в Румунії, але і те, що, як це відбувається в багатьох європейських країнах, це явище зачіпає особливо молодих людей. Він порекомендував використовувати подвійну систему професійно-технічної освіти для вирішення цієї проблеми.

З Президентом Клаусом Йоханнісом, німецький чиновник обговорив поточні проблеми, що стоять перед ЄС, з-поміж яких міграція та вихід Великобританії з ЄС. Вони, також, проаналізували можливість зниження нерівності між державами-членами ЄС. Міністр фінансів Німеччини обговорив, у Бухаресті, з прем’єр-міністром Дачіаном Чолошом, можливість німецьких інвестицій в Румунії. Згідно МЗС Румунії, Румунія та Німеччина спільно розвинули одну з найбільш стійких двосторонніх відносин, заснованих на спільній приналежності до ЄС і НАТО.

Як в політичному, так і економічному планах, відносини зареєстрували стійку тенденцію до зростання в останні роки, особливо після вступу Румунії в ЄС.Важливу роль в зміцненні двосторонніх відносин відіграє німецька громада в Румунії, а також етнічні німці та румуни, які емігрували до Німеччини, вони представляючи твердий міст зв’язку в соціальному, культурному, економічному і політичному планах. Президент Німеччини Йоахім Ґаук перебував з візитом в Румунії у червні 2016 року, а Президент Румунії Клаус Йоханніс відвідав Берлін двічі, в лютому 2015 року та у вересні 2016 року.

Німеччина є першим торговим партнером Румунії, з якою наша країна розгортає п’яту частину зовнішньої торгівлі. Крім того, Німеччина є третім за величиною інвестором в румунській економіці (після Нідерландів та Австрії), з 4,5 млрд євро, або 11,5% від загального обсягу інвестицій.

Державний візит президента Франції Фрасуа Олланда до Румунії, який пройшов у вівторок, покрив всю різноманітність двосторонніх і європейських відносин: тісні політичні та економічні зв’язки, співпрацю в галузі нових технологій або культури, а також заклопотаність щодо майбутнього Європи. На основі стратегічного партнерства, який зв’язує дві країни, президенти Клаус Йоханніс і Франсуа Олланд домовилися про розширення вже існуючого співробітництва на рівні міністерств закордонних справ і оборони.

В економічному плані, французький лідер взяв участь разом з прем’єр міністром Дачіаном Чолош в офіційному відкритті вертолітобудівного заводу Airbus. Відкриття цього заводу недалеко від міста Брашов, в центрі країни, призведе до того, що традиційні румуно-французькі відносини в галузі аеронавтики перейдуть на новий рівень, – заявив президент Франсуа Олланд. За його словами, вертоліт Super Puma H215, який вироблятиметься в Брашові, перетворить Румунію на постачальника важливої складової концепту спільної європейської оборони.

У свою чергу, прем’єр міністр Дачіа Чолош наголосив, що уряд в Бухаресті аналізує можливість придбання евакуаційних та військових вертольотів, зроблених на цьому заводі: Це важлива інвестиція для Брашова і для всього регіону в понад 50 мільйонів євро, яка створює 350 нових робочих місць, які додаються до вже існуючих 160 робочих місць в галузі ремонту вертольотів. Крім інвестиції як такої, таким чином, Румунія знаходиться на світовій карті виробників вертольотів з новим товаром.

Коли французи і румуни беруться будувати лазери, вони кращі в світі – заявив президент Франсуа Олланд, який відвідав разом зі своїм румунським колегою Клаусом Йоханнісом Інститут і Дослідницький центр в Мегуреле, неподалік Бухареста, де працюватиме найпотужніший лазер в Європі. Водночас, румунський лідер взяв участь у румуно-французькому діловому форумі і закликав французьких інвесторів довіряти румунській економіці: У плані інвестицій, в Румунії, Франція займає одне з передових місць, з прямими інвестиціями, що перевищують 7 мільярдів євро. Той факт, що французькі фірми інвестують і постачають технологію в нашу економіку, показує, що для французьких інвесторів Румунія дає гарантії стабільності та є джерелом процвітання.

На європейському плані, Бухарест і Париж будуть продовжувати співпрацювати на благо ЄС. У галузі безпеки, президент Клаус Йоханніс заявив, що Румунія підтримує ідею спільної європейської оборони, та додав, що армія ЄС не буде дублювати або послаблювати НАТО. Після того як, роками поспіль, Франція виступала проти вступу Румунії в Шенген, президент Франсуа Олланд, в свою чергу, ствердив, що необхідно обговорити можливий внесок Румунії щодо безпеки зони вільного пересування.

28 березня Чорноморський університетський
фонд Румунії та Центр нових стратегій провели публічну дискусію на тему «Румунія – євро-атлантична опора в регіоні».
У заході взяли участь представники установ, відповідальних за зовнішню політику
і безпеку румунської держави, колишні міністри, провідні аналітики, відомі
журналісти тощо.

У рамках дискусій організатори та учасники спробували знайти інтегрований
підхід до нинішніх реалій в сусідніх з Румунією країнах та в розширеному
Чорноморському регіоні, поєднуючи східну і південну осі. Увага була сфокусована на комплексному
підході «Південь-Схід» до проблем чорноморських і балканських держав і приверненні інтересу союзників до важливих
для Румунії питань. Ключ до цієї точки зору полягає в розширеному підході до
двох просторів – Балканського і Чорноморського регіонів – із наголосом на
позиції Румунії в рамках ЄС і НАТО, як країни на стику двох геополітичних
тектонічних плит.

Водночас були обговорені реалії та можливі наслідки геополітичної
напруженості для Румунії, України та Р.Молдова, зростання якої може не тільки
зруйнувати безпеку в Чорноморському регіоні, а й затьмарити перспективу його
розвитку в коротко- і середньостроковій перспективах.

Директор Чорноморського університетського фонду Румунії Дан Дунгачу сказав, що Російська Федерація використовує і
намагається посилити кризу з сирійськими біженцями, щоб отримати стратегічні
переваги в Європі, зокрема скасування санкцій, та бере участь у конфлікті в Сирії, щоб розблокувати
українське питання й отримати нові сприятливі Кремлю безпекові домовленості.
Я вже говорив про те, що часткове виведення російських військ з Сирії було
зроблено Кремлем поглядаючи на Схід. Сирія виявилася, з цієї точки зору, дуже
хорошою стратегію, щоб розблокувати справу, яка була на той час заблокована.
Росія заморозила ситуацію в Україні, пішла в Сирію і зараз повертається в
Україну, щоб відновити переговори. Але на цей раз вже не йтиметься лише про
Україну, а про цілу низку питань. Що стосується українського питання, якщо ми
побачимо найближчим часом відновлення тиску на Україну в спробі змусити її
виконати політичні пункти угоди Мінськ II, а не військові, то це
означатиме, що ми повертаємося в 1995-96 роки, коли Євген Примаков запропонував
концепцію синхронності, так-званий принцип синхронізації у врегулюванні
Придністровського конфлікту. Кожен раз Росія наполягала на синхронізації
політичного врегулювання конфлікту з військовим, тобто казала, що виведе свої
війська після політичного вирішення конфлікту. До чого це може призвести? Лише
наївна людина може припустити, що вирішення конфлікту в Україні в стилі
федералізація, при цьому не вимовляючи слово федералізація не вплине на
Республіку Молдова. Я вважаю, що успішна спроба Росії федералізувати Україну,
приведе до федералізації Молдови. Що це означатиме на практиці? Звичайно, є
велика різниця між сепаратистськими регіонами та рештою України, у тому
розумінні, що там частина не зможе вирішально вплинути на ціле, принаймні з
виборчої точки зору. У Молдові, однак, федералізація країни означатиме, що
частина переможе ціле. Якщо сьогодні в цій країні кількість прихильників східної та західної орієнтації приблизно
однакова, то можете собі уявити що буде після цього. Ми можемо стати сусідами з Російською Федерацією на Пруті, не розуміючи, як
це могло статися. Це найбільша проблема безпеки, що може постати перед
Румунією, – вважає аналітик Дан Дунгачу.

Держсекретар МЗС Румунії Данієль Йоніце сказав, що в даний час ми
стикаємося зі значними викликами і загрозами як на сході, так і на півдні, а
триваючі агресивні дії на сході Україні і рішучість Росії протидіяти заходам,
вжитим НАТО після незаконної анексії Кримського півострова, вимагають зміцнення
колективної оборони на східному фланзі НАТО. Після незаконної анексії Криму в
березні 2014 року становище на Сході різко змінилося. Ці реалії породили нове
мислення і нові оцінки геополітичної та геостратегічної ситуації. З точки зору
Румунії, цей жест став дуже важливим і маємо дуже чітку позицію – ми вважаємо,
що якщо один кордон може бути змінений за допомогою сили, то потім всі кордони
можуть бути піддані такому режиму. У всьому, що зробила Румунія до цих пір є
константа – червона лінія у закордонній політиці і політиці безпеки, і ця
червона лінія, крім політичних союзів і мудрої політики по відношенню до
сусідів, завжди чітко вписувалася в норми і принципи міжнародного права.

У свою чергу, наголошуючи на досягненнях
закордонної політики Румунії останніх років глава Адміністрації Президента
Румунії Дан Міхалакє зазначив, що
Румунії вдалося привернути увагу західних партнерів на східний фланг
Північноатлантичного альянсу і налагодити ефективно діючі відносини з Україною
та Польщею. Я думаю, що консенсус, наявний протягом останніх 20 років з приводу
основних векторів закордонної політики Румунії, зокрема Стратегічне партнерство
з США і членство в НАТО та ЄС, є дуже важливим досягненням. Таким чином Румунія
довела, що може бути вирішальною опорою в Причорномор’ї, стрижневою державною
стабільності і країною, яка просуває стабільність і безпеку в регіоні. Гадаю,
що ми зуміли привернути увагу до східного флангу НАТО. Гадаю, що вперше за
останні 20 років, ми зуміли розвинути діючі та солідарні відносини
з Україною, і напевно про це ніколи не забудуть, відносини, які, як
правило не діяли дуже добре з різних причин. Гадаю, що нам вдалося відновити
функціональні відносини з Польщею, разом з якою зуміли привернути і зберегти
увагу на східний фланг НАТО, а також гадаю, що ми зуміли, весь час говорячи
про важливість Чорноморського регіону, переконати в цьому наших партнерів, тому
що, включно в контексті розмов про східний фланг, більшість дивилася на
Балтійські країни і в меншій мірі на Чорне море.

Посол
України в Румунії Теофіл Бауер дав інтерв’ю Українській редакції Всесвітньої
служби Радіо Румунія, в якому підбив підсумки румунсько-українського
співробітництва у 2015 році та окреслив перспективу співпраці між Україною та
Румунією в поточному році.

– Пане посол, 2015 рік став роком продовження позитивних
тенденцій у розвитку румунсько-українських відносин. Як Ви оцінюєте нинішній
стан стосунків Румунії та України?

Теофіл Бауер: Звичайно
не буде перебільшенням якщо я скажу, що ми знаходимося в наших двосторонніх
відносинах між Україною та Румунією на висхідній позиції, яка характеризується
інтенсифікацією двостороннього діалогу як на найвищому, так і на високому
рівнях. Зокрема 2015 рік був характерний тим, що 17 лютого відбувся офіційний
візит міністра закордонних справ України Павла Клімкіна, під час якого сторони
змогли обговорити весь спектр двосторонніх відносин і окреслити стратегію на
найближчу перспективу. Я хочу вже сьогодні сказати, що все те, що було намічено
нашими міністрами, воно на сьогодні вже є повністю виконаною, з точки зору як
української сторони, так і румунської сторони. Під час цього візиту було
обговорено порядок-денний офіційного візиту президента Клауса Йоханніса до
Києва, який відбувся в дружній атмосфері, президенти обговорили також усі
питання, що стосується двостороннього співробітництва і по результатах цього
візиту ми напрацювали низку, я би сказав, стратегічних з румунською стороною
домовленостей, які вдалося реалізувати протягом року. Як результат, ми маємо в
цьому році ратифіковано і тих, які вступили в дію п’ять міждержавних угод, які
мають серйозне значення, не тільки для зміцнення довіри і безпеки між нашими
державами, а й для пересічних громадян обох наших країн, оскільки угода, яка
стосується місцевого прикордонного руху, вона зачіпає в тій чи іншій мірі
інтереси близько півтори мільйона людей з обох сторін кордону. Тому така угода, я
вважаю, є суттєвим кроком на зближення між нашими країнами, крім того ми
підписали таку ж угоду про поромну переправу в районі Ісакча (Румунія) -
Орлівка (Україна), яка була на розгляді понад 20 років. Я вважаю це також
суттєвим досягненням, оскільки це зближує наші країни і робить наші кордони
більш прозорими. Велась низка переговорів в енергетичні сфері, які на мою думку
є достатньо успішними і ми близькі до того, що буде незабаром підписано також
міждержавний документ, який буде регламентувати діяльність обох сторін в
енергетичній сфері, те що є актуальним як для України, так і для Румунії на
найближчу перспективу. Я переконаний, що 2016 рік стане роком продовження тих
добрих задатків, які ми заклали в 2015 році і ми перейдемо до реалізації більш
практичних зусиль з обох сторін щодо тих питань, які турбують наші країни.

– Як можна охарактеризувати
позицію румунської влади
щодо подій в Україні?

Теофіл Бауер: Я дуже багато на цю тему говорив, говорю і буду ще
говорити довго, оскільки я вважаю це ключовим чинником і сегментом у наших
двосторонніх відносинах, оскільки саме чітка позиція румунського керівництва на
початку анексії АР Крим, на початку агресії на сході України, вона заклала
фундамент у позитивному розвитку наших відносин. І я хочу підтримувати цей
позитив, базуючись саме на цих заявах, які чітко формулювали позицію Бухареста
щодо захисту територіальної цілісності, суверенітету і незалежності нашої
держави. Тому виходячи з цього ми готові і надалі розвивати наші добросусідські
відносини з Румунією базуючись на таких підходах офіційного Бухареста до тих
подій, які сьогодні є в Україні.

– З 1 січня набула чинності
Угода про зону вільної торгівлі України з ЄС, як на Вашу думку це позначиться
на торговельних відносинах між Румунією та Україною?

Теофіл Бауер: Я скажу, що воно вже позначилося, оскільки ми маємо на
сьогодні повну зміну в структурі торговельного обороту з Румунією, ми щодня,
фактично, отримуємо заявки від українських бізнесменів, українських юридичних та фізичних
осіб, які шукають партнерів у Румунії, як країні-члені ЄС, і я
переконаний, що вступ в дію Угоди про всеохоплюючу і поглиблену зону вільної
торгівлі між Україною та ЄС з 1 січня дасть додаткового імпульсу до розвитку
торговельно-економічних відносин між Україною та Румунією. Ми сьогодні маємо
спад у загальній структурі торговельного обороту, він викликаний в першу чергу
тими подіями, які відбувалися в основному в Україні і на сьогодні можна цей
етап охарактеризувати як надолуженням упущеного. Але позитивним тут є те, що
інтерес обох сторін до економічного співробітництва не тільки не згас, він,
навпаки, зараз проявляється з більшою інтенсивністю. Ми за минулий рік отримали
понад 370 запитів від українських підприємств щодо налагодження тісної
співпраці з румунськими партнерами і я переконаний, що така співпраця буде і
надалі розвиватися. І ще один позитив, який я очікую від запровадження цієї
угоди – це диверсифікація самої структури торговельного обороту з обох сторін,
оскільки ще донедавна в нашій структурі торговельного обороту домінували товари
або послуги, які мали мінімальну додану вартість, тобто говоримо про сировину і
похідні від неї, а зараз можна вже говорити про появу в структурі торговельного
обороту товарів з високою доданою вартістю, які є конкурентноспроможними, які
займуть чільне місце на ринку Румунії і на ринку України.

– Які Ваші очікування від 2016 року? Яких змін у двосторонніх стосунках України із Румунією Ви
чекаєте в першу чергу?

Теофіл Бауер: Ми очікуємо, що цього року відбудеться офіційний візит
президента Петра Порошенка до Румунії, ми очікуємо, також, і вже маємо запрошення
від міністра енергетики України і міністра транспорту України своїм румунським
колегам в січні-лютому відвідати Україну. Під час цих візитів планується
обговорити перспективи співробітництва в транспортній та інфраструктурний
сферах, енергетичній сфері, що для нас є дуже важливою, і для Румунії в тому
числі. Ми плануємо організувати в цьому році офіційний візит спікера
українського парламенту до Румунії на запрошення свого колеги пана Згоні, є вже
відповідь на це запрошення від пана Гройсмана, з тим, що цей візит відбудеться
в першій половині поточного року. Ну а такі візити дають додаткового імпульсу в
двосторонні відносини, завдають темп цим відносинам і після тої тривалої паузи, яку
ми мали до минулого року ми плануємо в цьому році перейти в площину практичної
реалізації тих домовленостей, які вже були досягнуті під час попередніх візитів
і, які будуть досягнуті в цьому році. Я переконаний, що цей рік стане
переломним в плані того, що ми перейдемо вже від гасел, від заяв до практичних
кроків, які будуть зближувати наші країни. У нас багато спільного, у нас багато
проблеми, які ми можемо вирішувати також спільно і я переконаний, що саме на
цьому повинні будуватися наші двосторонні відносини: довіра, взаємоповага до
тих основоположних цінностей, взаємоповага до національних інтересів обох країн
і на основі цього будувати добросусідські, партнерські відносини між нашими
двома сусідніми державами.

Кілька років тому відносини між Румунією та Україною були дуже холодними через численні розбіжності у поглядах на різні питання. Ситуація румунської меншини в Україні та української – в Румунії, суперечка між Бухарестом і Києвом в Міжнародному суді ООН щодо розмежування виняткових економічних зон та континентального шельфу в Чорному морі, проблема спорудження Україною глибоководного суднового ходу Дунай-Чорне море по гирлу Бистре з порушенням ряду міжнародних норм, а також повернення румунських інвестицій, вкладених свого часу в будівництво Криворізького гірничо-збагачувального комбінату окислених руд (КГЗКОР) були основними перешкодами на шляху добросусідських відносин, навіть якщо прихід до влади в 2004 році помаранчевих сил, як у Києві, так і в Бухаресті приніс нові сподівання на покращення. Політичні відносини на високому рівні розвивалися з перемінним успіхом в роки президентства Віктора Ющенка і зайшли в глухий кут з приходом до влади в Україні Віктора Януковича.

Проте ситуація радикально змінилася після погіршення стосунків між Україною та Росією понад рік тому, коли Румунія стала чи не єдиною сусідньою країною, яка засудила агресію Москви. Після анексії Криму Російською Федерацією та розпалювання нею міжнаціонального конфлікту на сході Донбасу, Румунія стала одним із небагатьох палких прихильників суверенітету і територіальної цілісності України, можливо несподівано для багатьох українців, які вважали, що в Бухаресті чекають вдалого моменту, щоб відірвати від України шматок землі. Дійсність, однак, продемонструвала абсолютно протилежне – упродовж останнього року офіційний Бухарест зробив чимало кроків як символічних, так і конкретних політичних, на підтримку України. Мабуть і завдяки цьому імідж Румунії радикально змінився як в очах політиків у Києві, так і в українському суспільстві загалом, і лише російські ЗМІ час від часу намагаються продемонструвати, що Румунія є ворогом України.

Найкращим доказом реального потепління у румунсько-українських відносинах є останні заяви президентів двох держав Петра Порошенка і Клауса Йоханніса після нещодавньої зустрічі в Брюсселі, яка пройшла в справжній атмосфері довіри та взаєморозуміння. Перший подякував президентові Румунії “за рішучу позицію підтримки України, а другий сказав, що “Румунія добре усвідомлює велику небезпеку збройного конфлікту по сусідству і бере активну участь в його вирішенні. Всього через п’ять днів до Бухареста з офіційним візитом прибув міністр закордонних справ України Павло Клімкін, який може стати початком прориву у двосторонніх відносинах на всіх планах. Глава МСЗ Румунії Богдан Ауреску зявив, що переговори з його українським колегою і другом “були дуже відкритими і конструктивними, а новий діалог доводить, в той же час, і сильну підтримку, яку Румунія надає Україні в цей важкий час. А Павло Клімкін додав, що міністри сповнені рішучості “зробити відносини між Україною та Румунією справді такими, що будуть дивитися у майбутнє в сенсі підтримки Румунією європейської інтеграції України і будуть наповнені новим змістом і новою динамікою.

Але які саме важливі кроки зробив офіційний Бухарест на зустріч Україні, котрі радикально змінили стосунки між двома сусідніми країнами, яким у минулому ніяк не вдавалося знайти спільної мови у багатьох спірних питаннях?

По-переше, Румунія завжди позиціонувалася на боці України і проти Росії, продовжуючи антиросійську риторику Траяна Бесеску. Останній одним із перших у світі відкрито засудив анексію Криму Росією і підтримку, яку Москва надає про-російським сепаратистам на сході України. Слід також відзначити, що обрання нового президента і зміна складу уряду не вплинули на офіційну політику Бухареста по відношенню до Росії. Румунія, на всіх рівнях, від Адмінстрації Президента до Міністерства закордонних справ беззастережно підтримує незалежність і територіальну цілісність сусідньої України і виступає за її зближення з європейськими та євроатлантичними структурами.

Румунія стала в липні минулого року першою країною, яка ратифікувала Угоду про асоціацію між Україною та ЄС, що є черговим доказом підтримки євроінтеграційних прагнень українського народу. При цьому усі парламентські партії в обох палатах румунського парламенту, як правлячі, так і опозиційні, майже одностайно проголосували за прийняття закону про ратифікацію угод про асоціацію з ЄС, яку Україна підписала 27 червня 2014 року. Румунська влада висловила готовність допомогти Україні в проведенні реформ, передбачених угодою про асоціацію з ЄС.

Румунія налічується серед країн ЄС, які послідовно виступають за посилення санкцій проти Росії. Президент Клаус Йоханніс переконаний, що діалог з Росією потрібен, але міжнародні санкції мають бути збережені доти, доки суверенітет України знаходиться під загрозою. У свою чергу міністр закордонних справ Богдан Ауреску наприкінці січня, на позачерговому засіданні Ради міністрів закордонних справ країн ЄС наполягав на необхідності посилення санкцій проти Російської Федерації через значне погіршення ситуації в Україні та враховуючи «чіткі докази» безпосередньої підтримки Росією сепаратистів на сході України.

Упродовж останнього року Румунія завжди підтримувала інтереси України у всіх форматах переговорів з ЄС, НАТО, США і на двосторонніх рівнях, використовуючи свій досвід та інформацію про Росію, накопичені протягом останнього десятиліття. Водночас на саміті НАТО у Великобританії Румунія, з огляду на свій досвід в сфері протидії кібернетичної злочинності, висловила готовність очолити один із чотирьох спеціальних трастових фондів допомоги Україні, створений для підвищення ефективності боротьби з кіберзлочинністю і розвитку систем кібернетичного захисту України у відповідності з найвищими стандартами країн-членів НАТО. Уряд Румунії на початку року ухвалив рішення про виділення у 2015 році 500.000 євро на забезпечення кібер-захисту сусідньої України.

Румунія висловила готовність прийняти приблизно 3500 біженців з України на тлі кривавих подій на Майдані. 1 березня минулого року румунським військовим літаком в Бухарест було доставлено 11 поранених активістів Майдану з метою лікування в кращих медичних закладах столиці Румунії.

Після багаторічних складних переговорів 2 жовтня 2014 року прем’єр-міністри Румунії та України Віктор Понта й Арсеній Яценюк підписали угоду про малий прикордонний рух між двома країнами. Вона надає можливість жителям прикордонних регіонів двох країн, які протягом останніх трьох років мали прописку в населених пунктах у зоні 30 кілометрів від кордону, перетинати румунсько-український кордон без оформлення віз у закордонних паспортах на базі спеціального дозволу. Румунія вже ратифікувала Угоду про малий прикордонний рух і сподівається, що вона буде якнайшвидше ратифікована Верховною Радою України.

І невостаннє Бухарест надає Україні інші форми фінансової допомоги з державного бюджету на 2015 рік. Зокрема йдеться про 20.000 євро для ознайомчих поїздок до Румунії з питання нагляду та координації патрулювання на кордоні між Україною та Білоруссю, 40.000 євро у вигляді внеску до Ради Європи для фінансування планів дій цієї організації з допомоги в розвитку Р.Молдови та України і 50.000 євро для обміну досвідом з Молдовою та Україною в процесі переходу до демократії та реформи освіти.

Посол України в Румунії
Теофіл Бауер дав інтерв’ю Українській редакції Всесвітньої служби Радіо
Румунія, в якому розповів про останні досягнення у румунсько-українських
відносинах, про нову роль Румунії в закордонній політиці України та обмін
досвідом в сфері боротьби з корупцією.

– Пане посол, останнім часом спостерігається активізація відносин між Румунією та
Україною на високому рівні – глава МЗС України П. Клімкін побував у Бухаресті,
президент Румунії К.Йоханніс відвідав Київ, спостерігаються деякі зрушення у
діловому, культурному та інших планах. Які конкретні результати були досягнуті
в останні місяці і якою є перспектива?

Теофіл Бауер: – Так, відрадно відзначити, що 2015 рік для
українсько-румунських відносин став таким знаковим, переломним, роком початку
перезавантаження двосторонніх відносин на основі добросусідства, взаємної
довіри і поваги до цілісності й суверенітету наших країн. Сьогодні це
демонструє як українська сторона, так і румунська, що вселяє оптимізм щодо
перспектив розвитку двосторонніх відносин між Україною та Румунією. Говорячи
про те, що цей рік почався з офіційного візиту нашого міністра закордонних
справ пана Клімкіна до Румунії, можна констатувати, що це ознаменувало початок
діалогу між сторонами щодо початку нового етапу двосторонніх відносин,
інтенсифікації діалогу в економічній, політичній, культурній та інших сферах,
де ми маємо сьогодні багато резервів, які, на мою думку, ще далеко не
використані. Цей візит ознаменував новий етап у відносинах, і сторони
продемонстрували налаштованість до продовження діалогу, в тому числі і з тих
чутливих питань, які заважали нам будувати справді добросусідські відносини між
Україною та Румунією. Ну а говорячи про візит Президента Румунії Клауса
Йоханніса до України, який відбувся 17 березня ц.р., то без перебільшення можна назвати його історичним, оскільки це за останні 7 років перший візит
Президента Румунії до України, в ході якого президенти мали можливість обговорити весь
спектр двосторонніх відносин, включаючи стратегічне партнерство, яке ми
плануємо започаткувати у відносинах між Україною та Румунією, з огляду на ті
питання, які сьогодні стосуються регіональної безпеки, тих змін, які зазнала
безпекова ситуація в цілому в Європі та в Чорноморському регіоні зокрема,
участь наших країн у питаннях, які пов’язані з формуванням нового рівня безпеки
тут, у Чорноморському регіоні, ситуацію, яка стосувалася подій на сході
України, підтримки Румунією цілісності, суверенітету, незалежності нашої
держави, підтримки Румунією санкцій, посилення санкцій щодо країни агресора,
якою сьогодні виступає Російська Федерація, ряд інших питань, які заклали
початок нового рівня політичного діалогу між нашими країнами. Уже маємо і певні
результати щодо тих домовленостей, які були досягнуті під час згаданих візитів. Зокрема сьогодні вже можна говорити про те, що Україна ратифікувала Угоду про
місцевий прикордонний рух, як домовлялися сторони, маємо практично завершені внутрішні
процедури в обох країнах по підготовці до підписання угоди про військові
перевезення, ведеться інтенсивна робота по підготовці до підписання угоди про
військово-технічне співробітництво, також фактично на завершальному етапі – роботи з відкриття низки пунктів пропуску на спільному кордоні. Так само,
президенти домовилися про відкриття авіаційного сполучення між нашими столицями,
є й інші напрацювання, результатом яких має стати зближення обох країн і це не в довготерміновій перспективі – йдеться про короткотермінову перспектива їх реалізації,
зокрема про 2015 рік.

– У
проекті Стратегії національної безпеки України до 2020 року Румунія уперше
налічується серед країн, з якими Київ прагне розвивати відносини і партнерство.
Чим пояснюється така зміна перспективи української влади?

Теофіл Бауер: – У першу чергу це пояснюється тією позицією, яку зайняв
офіційний Бухарест: починаючи з того, що було анексовано в незаконний спосіб,
ігноруючи міжнародне право, Російською Федерацією АР Крим, засудження офіційним
Бухарестом тих подій, які відбувалися і продовжують відбуватися на сході
України, з тої підтримки, яку Румунія надавала нам в рамках своєї участі в
міжнародних організаціях, зокрема в ОБСЄ, Раді Європи, ООН. Це все не могло залишитися непомітним і сьогодні Київ, так
само, демонструє кроки назустріч, які вилилися у прийняття відповідних рішень
щодо Стратегії національної безпеки України на найближчу перспективу, де
Румунії відводиться, я би сказав, достатньо чільне місце, як країни, яка
сьогодні претендує на роль регіонального лідера. Україна прагне також
розвивати з Румунією відповідні відносини, які відповідали би інтересам всього
регіону, в першу чергу в плані безпекових питань, а також розвитку
торговельно-економічного, культурного співробітництва та інших галузей, які
сьогодні представляють взаємний інтерес.

– Боротьба
з корупцією є одним із головних пріоритетів української влади у 2015-му році.
Наскільки корисним для України є досвід Румунії в сфері боротьби з цим явищем,
особливо в світлі значних досягнень румунських прокурорів в боротьбі з
корупцією у верхах?

Теофіл Бауер: – Безумовно Румунія досягла тих
результатів у цій сфері, які заслуговують сьогодні на особливу увагу, на обмін
досвідом, в тому числі з Україною, де цей процес сьогодні знаходиться тільки на
початковому етапі. Корупція сьогодні є для України загрозою національній
безпеці не меншою ніж те, що відбувається на сході нашої держави. Тому, ті
досягнення, які має, зокрема Національна антикорупційна дирекція Румунії вже
вивчалися, в тому числі й засобами масової інформації, які регулярно відвідують
Румунію, беруть інтерв’ю у чинників, керівництва цього органу, який, на мою
думку, є надефективним щодо розкриття корупційних злочинів і, найголовніше в
боротьбі з корупцією, доведенні до суду та притягнення до кримінальної
відповідальності тих, хто винен в корупції. Той досвід, який має Румунія буде
вивчатися, в тому числі новоствореним Антикорупційним бюро України,
керівництвом цієї структури, а Посольство обов’язково звернеться з пропозицією
відвідати Румунію, обмінятися відповідними напрацюваннями, які має
антикорупційне бюро Румунії з тим, щоб не повторювати помилок, не розтягувати в
часі цей процес, а, з урахуванням того позитивного досвіду,
який має Румунія, негайно приступити до боротьби з цим негативним явищем.

Продовження зусиль для надання нового імпульсу двостороннім відносинам між Румунією та Україною та зусилля Бухареста з наближення Києва до Європейського Союзу — так можна кількома словами охарактеризувати румунсько-українські міждержавні відносини упродовж минулого року. Сторони продовжили, також, розвиток економічних і транскордонних відносин між двома країнами.

Перший рік третьої декади румунсько-українських дипломатичних відносин продемонстрував щире прагнення як Бухареста, так і Києва до переходу на якісно новий рівень двосторонньої співпраці. Обидві сторони зосередили свою увагу на невирішених питаннях, з особливим наголосом на економіці. Так вже на початку року міністр економіки Румунії Варужан Восганіан мав зустріч з Послом України в Румунії Теофілом Бауером в ході якої обговорив позитивні тенденції розвитку торговельно-економічної співпраці між двома сусідніми країнами, приділивши особливу увагу питанню виконання зобов‘язань України перед Румунією, як країни-учасника у будівництві Криворізького гірничо-збагачувального комбінату окислених руд, в який Бухарест вклав приблизно 800 млн. доларів США. Варужан Восганіан наголосив на тому, що вирішення цієї проблеми було б дуже сильним сигналом для розвитку економічних відносин між Румунією та Україною. Ця проблема стала й центральною темою переговорів між Варужаном Восганіаном і Олександром Каленковим, заступником міністра промислової політики України, в ході візиту румунського міністра до Києва на початку вересня цього року. Сторони дійшли домовленості детально вивчити на рівні експертів можливі взаємоприйнятні шляхи і способи відшкодування Румунії витрат на будівництво криворізького комбінату, щоб вирішити цю проблему на взаємовигідній основі.

У 2013 році все більшого значення набула діяльність у сфері транскордонного співробітництва в різних сферах між прикордонними регіонами Румунії та України, особливо в рамках Європейської політики добросусідства. Однією з центральних подій, спрямованих на поглиблення транскордонного співробітництва став Міжнародний форум економічної співпраці «Буковинський діалог», який пройшов 28 травня в місті Сучава. Ця форма розширеного діалогу, що відбувається щороку, була започаткована в 2011 році з ініціативи Австрії. На цей раз темою зустрічі було: «Еко-Буковина — можливості розвитку», а організатором заходу виступила Сучавська повітова рада. На форумі були присутні посол Румунії в Україні, посол України в Румунії, а також посли Австрії в Румунії та Україні, представники Чернівецької області тощо. Румунський посол у Києві Корнел Йонеску висловив упевненість в тому, що сучасний стан двосторонньої і регіональної співпраці та протяжність спільного румунсько-українського кордону сприятимуть поширенню подібного співробітництва і на інші прикордонні регіони двох країн.

Однак головною подією року в двосторонньому плані став офіційний візит до Бухареста міністра закордонних справ України. 13 вересня глави МЗС Румунії, Тітус Корлецян, та України, Леонід Кожара, обговорили увесь спектр румунсько-українських відносин, євроінтеграційні перспективи України, графік подальших офіційних зустрічей і перемовин, а також визначили подальші шляхи розвитку торговельно-економічного та культурно-гуманітарного співробітництва. Глава румунської дипломатії зазначив, що зустріч була змістовною, висловивши сподівання, що вона стане важливим поштовхом для розвитку двосторонніх відносин між двома сусідніми державами. “Ми вирішили поглибити політичний діалог у наступному році та разом шукати шляхи вдосконалення і підвищення ефективності роботи в існуючих форматах двосторонньої співпраці. Стосовно економічної співпраці, ми дійшли домовленості про необхідність проведення регулярних засідань Спільної комісії з питань економічного, промислового, наукового та технічного співробітництва, як інструмента, здатного сприяти урізноманітненню і збільшенню обсягу товарообігу. Так само ми мали відверту розмову і на тему прав громадян, які належать до національних меншин. Ми розглядаємо шляхи гармонізації наших підходів до забезпечення специфічних прав українських громадян румунської національності та румунських громадян української національності, у відповідності до міжнародних стандартів і позитивного досвіду в цій сфері.” Леонід Кожара, у свою чергу, підтвердив бажання України інтенсифікувати діалог з Бухарестом на всіх рівнях: “Сьогодні відбулись дуже позитивні переговори з моїм колегою. Ми домовились розглянути ті існуючі механізми співпраці, які є на сьогоднішній день, підвищити ефективність роботи міжурядових і міжміністерських механізмів і, там де потрібно, спробувати оптимізувати інституційні елементи наших міждержавних відносин, щоб створити більш надійні й ефективні механізми взаємодії.”

Румунія з прикрістю сприйняла рішення української влади призупинити підписання Угоди про асоціацію з Європейським Союзом, що мало відбутися в рамках саміту Східного партнерства у Вільнюсі, – заявив наприкінці листопада глава румунської дипломатії Тітус Корлецян. Він сказав, що це рішення є прикрим як з точки зору європейського інтересу та середньо- і довгострокових інтересів України, так і з точки зору Румунії, тому що Україна є найбільшим сусідом румунської держави, котра завжди була прихильником європейських устремлінь сусіднього народу. Водночас Тітус Корлецян підкреслив подальшу зацікавленість Румунії в створенні європейської, демократичної та процвітаючої України, з якою офіційний Бухарест прагне поглибити двосторонні відносини. І Президент Румунії Траян Бесеску висловив жаль у звязку з відмовою України підписати у Вільнюсі Угоду про асоціацію з ЄС, зазначивши, що непідписання двох угод є провалом Європи, Європи до якої належить і Румунія.

Румунія з прикрістю сприйняла рішення української влади призупинити підписання Угоди про асоціацію України з Європейським Союзом, що мало відбутися в рамках саміту Східного партнерства у Вільнюсі, наміченого на 28-29 листопада. Про це заявив минулого тижня глава румунської дипломатії Тітус Корлецян.

Він сказав, що це рішення є прикрим як з точки зору європейського інтересу та середньо- і довгострокових інтересів України, так і з точки зору Румунії, тому що Україна є найбільшим сусідом Румунії, котра завжди була прихильником європейських устремлінь сусідньої держави. Водночас Тітус Корлецян підкреслив подальшу зацікавленість Румунії в створенні європейської, демократичної та процвітаючої України, з якою прагне поглибити відносини, в тому числі в області нацменшин.

Отож рішення офіційного Києва було несподіваним і викликало різні реакції румунських оглядачів та експертів. Чому українська влада відмовляється від асоціації з Євросоюзом і, що змусило Віктора Януковича піти на такий крок? — запитали ми румунського аналітика, директора Інституту міжнародних відносин Румунської академії Дана Дунгачу: “Усе, від парламентських виборів, які наближаються в Україні, до економічних переваг чи недоліків, в тому числі питання безпеки, очевидно було враховано В.Януковичем. Звичайно, коли Юлія Тимошенко буде звільнена без ніяких обтяжень від покарань, застосованих українськими судами, вона стане суспільним ворогом, політичним ворогом номер один Віктора Януковича, з яким останньому буде дуже важко справитись, враховуючи те, що у нього буде ще один потужний ворог, а саме Російська Федерація і президент Путін. Президент Путін, який ставитиметься зовсім інакше до Януковича, який підписав Угоду про асоціацію і повернувся спиною до Росії. Отож поєднання Юлії Тимошенко і Володимира Путіна є “вибухонебезпечним”, як це вже сталося в новітній історії України. Янукович знає це дуже добре.”

Дан Дунгачу вважає, що Україна призупинила процес підготовки до підписання Угоди про асоціацію з ЄС і тому, що Брюссель не дав їй чіткої перспективи євроінтеграції: “Звичайно, європейська інтеграція тягне за собою витрати, великі політичні витрати, тому що адаптація до простору Європейського Союзу вимагає реформ, які, як я вже сказав, припускають великі зусилля і негативно впливають на рейтинги. Потім, звичайно, ми повинні подумати й над іншим аспектом. Хіба це не трохи наївно вимагати від такої країни, як Україна здійснювати реформи, не даючи їй гарантії інтеграції в ЄС? Я маю на увазі ті реформи, які здійснили такі країни, як Румунія, Болгарія, Угорщина, Польща, Чехія, Словаччина, але вони, якщо можна так сказати, бачили світло в кінці тунелю — перспективу європейської інтеграції. А держави Східного партнерства, у тому числі Україна, перебувають у цій ситуації — інтеграції без перспективи членства. Це нова, унікальна і, дехто може сказати, наївна ситуація з точки зору Європейського Союзу, який змушує ці країни щось робити не даючи їм гарантії того, що їхні зусилля принесуть плоди.”

Румунський аналітик вважає, що непідписання офіційним Києвом відповідної угоди з ЄС може стати провалом для політики ЄС “Східного партнерства” в умовах коли з 6 держав Східної Європи лише Р.Молдова і Грузія готуються до парафування угод з ЄС. “Я вважаю, що, якщо Вільнюс стане провалом, тобто якщо Україна не підпише угоду з ЄС, Східне партнерство стане, ще більш очевидно тим, чим дехто зобразив його, коли він був створений — тобто інструментом, що тримає ці держави за межами цивілізуючи їх, але не приймаючи до Європейського Союзу. Або як сказав Баррозу в той час, “everything, but institutional – даємо все, крім інституцій”. На жаль, ситуація Східного партнерства не є найкращою з точки зору інтеграції.”

Що може зробити Румунія, щоб підвищити шанси інтеграції Р.Молдови до ЄС та продовження зближення України з європейським співтовариством? Чи може Румунія зробити щось зараз? Аналітик Дан Дунгачу: “Напевно Румунії не варто було поспішати із міркуваннями і заявами напередодні саміту у Вільнюсі. Румунія поставила перед собою надзвичайно високі цілі у Вільнюсі. По-перше: підписання угоди з Україною; по-друге: повне парафування угоди з Республікою Молдова і по-третє: європейська перспектива для країн Східного партнерства. Я думаю, що до кінця залишиться тільки парафування угоди з Молдовою і було трохи поспішною заява щодо цілі Румунії добитися підписання угоди з Україною. Таким чином, з цієї точки зору, я думаю, ми повинні брати до уваги вкрай складні особливості цього простору, а подібні заяви не дуже корисні для довіри до Румунії в цьому просторі.”

І Президент Румунії Траян Бесеску назвав листопадовий саміт “Східного партнерства” у Вільнюсі провальним для Євросоюзу: “Судячи з усього, Вільнюс буде провалом для ЄС, але успіхом для Румунії та Р.Молдова. Прошу вибачення за такий підхід, але такою є реальність. Непідписання Угоди про асоціацію та угоди про вільну торгівлю Україною є провалом Європи, Європи до якої належимо й ми. Але для Румунії є успіхом те, що Р.Молдова парафуватиме ці дві угоди.”

Глава румунської держави теж висловив жаль у звязку з відмовою України підписати у Вільнюсі Угоду про асоціацію з ЄС, зазначивши, що треба бути реалістами і розуміти, що Вільнюс не є гарантією вступу Р.Молдова в ЄС, але лише ще одним кроком, тому що сам ЄС не вважає парафування двох угод запрошенням Р.Молдови приєднатися. Але це шанс приєднатися, хоча ніхто зараз ні до чого не зобовязується, – сказав президент Траян Бесеску.