Radio România Internațional

Tag: візит

  • Візит прем’єр-міністра Румунії в Брюссель

    Візит прем’єр-міністра Румунії в Брюссель

    Прем’єр-міністр Румунії, технократ Дачіан Чолош у понеділок і вівторок здійснив офіційний візит до Брюсселя.

    У ході зустрічей з головою Європейської комісії Жаном-Клодом Юнкером, зі спікером Європарламенту Мартіном Шульцем та з іншими європейськими чиновниками Дачіан Чолош представив пріоритети свого кабінету в 2016 році, які включають проведення місцевих і парламентських виборів, а також низку проектів реформи в різних галузях.

    Серед центральних тем переговорів були – міграція, приєднання Румунії до Шенгенської угоди, Механізм співпраці і контролю. З цієї нагоди Дачіан Чолош зазначив, що Румунія хоче відігравати активнішу роль в рамках ЄС, шляхом тіснішої участі у вирішенні нагальних питань європейського порядку денного.

    Дачіан Чолош: Однією з цілей, яку ми поставили перед собою є – зробити Румунію державою-членом, що бере більш активну участь у вирішенні нагальних проблем європейського порядку денного. Особлива увага була приділена двом темам. Йдеться про відносини між Сполученим Королівством Великої Британії та Європейським Союзом та про міграцію. По мірі того, як рішення Європейської Ради будуть внесені на розгляд парламенту, парламент підтримає їх із врахуванням поглядів, які має й Румунія.

    Прем’єр-міністр підкреслив, що Румунія підтримує знайдення найбільш оптимальних рішень для уникнення виходу Великобританії з ЄС, але додав, що Бухарест хоче, щоб на Європейській Раді, що відбудеться у четвер і п’ятницю в Брюсселі були чітко сформульовані конкретні питання, щодо праці у Великобританії. За словами Чолоша механізм надання соціальної допомоги повинен містити чіткі критерії, а також має стати винятком, а не правилом, і не повинен обмежуватися тільки Великою Британією.

    У ході переговорів з європейськими лідерами, прем’єр Чолош наполягав на якнайшвидшому приєднанні Румунії до Шенгенської зони вільного пересування. Він оголосив, що на початку березня здійснить візит до Нідерландів, країни яка заблокувала кілька разів процес приєднання Румунії до Шенгену.

    Глава румунського уряду виступив і за припинення європейського моніторингу румунської системи правосуддя. Гадаю, що ідея скасування Механізму співпраці та контролю системи правосуддя Румунії була взята до уваги тут, в Брюсселі, де переконалися, що ми маємо власні механізми і досягли зрілості, необхідні для продовження боротьби з корупцією і консолідації того, що було зроблено до цих пір, – сказав Чолош, посилаючись на позитивні сигнали, отримані в ході переговорів з представниками ЄС.


    Жан-Клод Юнкер висловив своє переконання, що механізм буде скасований до завершення його каденції на посаді президента Європейської комісії, якщо Румунія продовжить впровадження європейських вимог.

  • 17 лютого 2016 року

    Бухарест – Фахівці Європейського центру з контролю і профілактики захворювань в Стокгольмі прибудуть в четвер до Румунії для вивчення випадків немовлят з гемолітично-уремічним синдромом, хвороба, яка сильно впливає на роботу нирок, – оголосив на прес-конференції міністр охорони здоров’я Патрічу Акімаш-Кадаріу. Румунський прем’єр Дачіан Чолош закликав міністра охорони здоров’я щодня інформувати про результати епідеміологічного розслідування у випадку дітей, госпіталізованих в лікарні Марі Кюрі в Бухаресті. Майже через два тижні від перших випадків захворювання, влада не виявила джерело інфекції, але продовжує епідеміологічне розслідування. Троє немовлят померли в лікарні Марі Кюрі від гемолітично-уремічного синдрому. 7 інших дітей госпіталізовано, деякі з них у відділенні інтенсивної терапії.

    Бухарест – Президент Румунії Клаус Йоханніс підтвердив сьогодні в Бухаресті, у ході переговорів з його молдовським колегою Ніколає Тімофті, рішення Румунії підтримати європейський шлях Р. Молдова. Він підкреслив, що для цього потрібно набагато більше спільних економічних проектів між двома країнами, посилаючись на газопровід Унгень-Ясси. Що стосується фінансової допомоги для Р. Молдова від Румунії, К. Йоханніс сказав, що вона буде надана, якщо уряд в Кишиневі почне реформи, деякі з них, – констатував глава румунської держави, – вже втіленні в життя. У свою чергу Н.Тімофті подякував румунській владі за підтримку європейського курсу Кишинева. Молдовський лідер висловив сподівання, що Румунія продовжить брати участь в енергетичному розвитку Молдови, що дозволило б державі перестати бути уразливою.

    Бухарест – У середу був винесений на громадське обговорення урядовий пакет по боротьбі з бідністю в Румунії, документ, який включає в себе 47 заходів, спрямованих на всі вікові групи. Підвищення рівня зайнятості населення у віці від 20-64 років практично з 66% в 2014 році до 70% в 2020 році, і скорочення до 2020 року як мінімум на 580 000 числа людей, схильних до ризику бідності і соціальної ізоляції є двома з цілей цього пакета. Його цілі корелюють з цілями Європа 2020. За даними уряду в Бухаресті, для боротьби з бідністю необхідне ефективне використання коштів. Мається намір створення партнерства по боротьбі з бідністю, яке б об’єднувало державні органи та неурядові організації.

    Кишинів – Команда експертів Міжнародного валютного фонду здійснить 23-29 лютого робочий візит до Кишинева, повідомляють ЗМІ в Кишиневі. Делегація МВФ не має мандата вести переговори про програму фінансової допомоги з Р. Молдова, але має розглянути останні економічні еволюції і обговорить політику нового уряду, спрямовану на збереження макроекономічної стабільності держави. МВФ, Світовий банк та ЄС призупинили фінансування Молдови через недотримання зобов’язань, взятих на себе молдовською владою. МВФ обумовив відновлення кредитування Молдови ліквідацією трьох банків, причетних до викрадення одного мільярдів доларів із банківської системи країни в кінці 2014 року. Однак вони отримали екстрений кредит від Національного банку Молдови, щоб уникнути банкрутства.

    Бухарест – Румунські депутати відкинули в середу подання Національної антикорупційної дирекції (НАД) про надання згоди на затримання та арешт депутата СДП Mеdеліна Войку. Натомість, вони дали згоду на затримання і арешт представника ромської меншини в парламенті, депутата Ніколая Пеуна. Ніколає Пеун та Меделін Войку звинувачуються в отриманні та нецільовому використанні коштів з європейських фондів у проектах для циганських громад. За даними прокуратури, в ході 2010-2015 рр., під приводом надання допомоги тисячам ромів у пошуку роботи або в організації підприємницької діяльності, вони розробили план витрачання понад 6 мільйонів євро у власних інтересах. З іншого боку, прокурори НАД закликали Сенат зняти парламентську недоторканість з колишнього міністра внутрішніх справ, сенатора Габрієля Опрі, проти якого було порушене друге кримінальне провадження за фактом зловживання службовим становищем.

    Бухарест – Румунський прем’єр Дачіан Чолош запевнив у середу сенаторів, що уряд буде працювати в напрямку пошуку рішення що стосується суспільного телебачення, нагадавши однак, що воно знаходиться під контролем парламенту. Нещодавно т.в.о. генерального директора суспільного телебачення Іріна Раду, направила парламенту лист, в якому попередила, що фінансове становище телебачення значно погіршилось і закликала законодавців вирішити, чи потрібно Румунії суспільне телебачення.

  • 15 лютого 2016 року

    ВІЗИТ – Прем’єр-міністр Румунії Дачіан Чолош зустрівся в понеділок в Брюсселі з президентом Європейської
    комісії Жаном-Клодом Юнкером. Центральними темами дискусії були імміграція,
    ситуація в Республіці Молдова і
    перспектива приєднання Румунії до Шенгенського простору. Чолош та Юнкер
    обговорили, також, прогрес, досягнутий Румунією в рамках Механізму
    співробітництва та контролю в сфері правосуддя, відзначений в останній доповіді
    Європейської комісії. У цьому контексті Жан-Клод Юнкер запевнив румунського прем’єра
    в тому, до кінця мандату чинної Єврокомісії (тобто до 2019 року), Брюссель скасує Механізм співпраці і контролю в сфері     румунського правосуддя, введений
    в 2007, після приєднання до ЄС. Дачіан Чолош перебуває в Брюсселі з дводенним
    візитом. На порядку денному – також зустрічі з президентом Європейської
    народної партії Джозефом Долєм, а також з Комісаром ЄС з питань
    розширення і політики сусідства Йоханнесом Ганом і з комісаром з бюджетних
    питань європейського співтовариства Крісталіною Георгієвою.

    БРЕКСІТ – Президент Румунії Клаус Йоханніс у понеділок
    прийняв у Бухаресті президента Європейської ради Дональда Туска. В ході дискусії була обговорена проблема явища міграції, яка, на думку Дональда
    Туска, є для ЄС випробуванням на міцність, а також Брексіт. Клаус Йоханніс
    сказав, що Румунія підтримує членство Великої Британії в ЄС, але Бухарест хоче усунути
    будь-який ризик дискримінації румунських громадян, які йдуть працювати в цю
    країну, з огляду на те, що Лондон вимагає обмеження соціальних пільг для працівників з інших країн ЄС. У свою чергу, Дональд Туск заявив, що переговори
    щодо членства Великобританії в ЄС тривають. Зустріч пройшла напередодні
    Європейської Ради від 18 -19 лютого, на якій можливо буде укладена політична
    угода щодо недавно розробленого Брюсселем плану, спрямованого на уникнення
    виходу Великої Британії зі складу Євросоюзу.




    ВЗАЄМИНИ -
    Президент Молдови Ніколає
    Тімофті у вівторок прибуде з дводенним офіційним
    візитом до
    Бухареста. Він зустрінеться зі своїм румунським колегою Клаусом Йоханнісом, прем’єр-міністром Дачіаном
    Чолошем, спікером Сенату Келіном
    Попеску-Терічану та іншими чільними румунськими посадовцями. У ході переговорів будуть обговорюватися питання поглиблення двосторонніх відносин, європейський порядок денний Молдови, а також економічна, політична і
    соціальна співпраця між двома
    країнами. Крім
    того, Президент Ніколає Тімофті вручить з нагоди цього візиту нагороди, присуджені раніше Кишиневом президенту Клаусу Йоханнісу, держсекретарю Раєду Арафату, керівнику
    Департаменту з надзвичайних ситуацій МВС Румунії
    та відомому румунському актору Флоріну Пєрсіку, який нещодавно відзначив своє 80-річчя. Візит Тімофті відбудеться після того як у п’ятницю
    прем’єр-міністр Молдови Павел
    Філіп, оголосив, що Румунія надасть Молдові гуманітарну допомогу на тлі соціально-економічної кризи, з якою стикається ця країна. Допомога
    складатиметься з продуктів харчування для соціально-уразливих верств населення, а також
    мазуту для доповнення запасів, у разі
    відключення газопостачання.

    ДИПЛОМАТІЯ – Міністр закордонних справ Румунії Лазар Коменеску взяв участь сьогодні у Брюсселі у засіданні Ради міністрів закордонних справ країн ЄС. Глави зовнішньополітичних відомств розглянули ряд нагальних питань, таких як нинішня політична та економічна ситуація в Молдові і способи в які ЄС може підтримати офіційний Кишинів, перспективи відносин ЄС-Білорусь та дипломатія кліматичних змін. Водночас були обговорені події в Сирії та результати конференції в Лондоні від 4 лютого, де були розглянуті аспекти катастрофічної гуманітарної ситуації в Сирії, із наголосом на конкретних способах підтримки сирійських біженців в регіоні, а також населення обложених сирійських міст.

    ІММІГРАЦІЯ – З початку 2016 року майже 100 осіб звернулися із проханням про надання їм притулку в Румунії. Речник Генерального інспекторату з питань імміграції Ерімна Міхай сказала, що переважно це громадяни Пакистану, Сирії та Іраку, а більшість прохачів притулку є чоловіками у віці від 18 до 34 років. Працівники служби імміграції розглядають кожну заявку, усі документи справи, сказане заявником під час співбесіди, дані отримані з країни походження, за результатами чого приймають рішення про певну форму захисту або про відхилення клопотання. На обліку в Румунії в даний час знаходяться близько 2600 осіб, які користуються певною формою захисту.

    КОРУПЦІЯ – Комітет з правових питань Палати депутатів Румунії підтримав подання Генеральної прокуратури про затримання і арешт депутатів Меделіна Войку та Ніколая Пеуна. Позиція членів комітету має рекомендаційний характер, а остаточне рішення з цього питання мають прийняти члени Палати депутатів. Соціал-демократ Меделін Войку звинувачується в торгівлі впливом, поданні завідомо неправдивих свідчень і відмиванні грошей. Ніколаю Пеуну, представнику ромської громади в парламенті, були пред’явлені звинувачення, серед іншого, у поданні завідомо неправдивої, неточної або неповної інформації з метою неправомірного отримання коштів з фондів ЄС. За даними прокуратури, в ході 2010-2015 рр., під приводом надання допомоги тисячам ромів у пошуку роботи або в організації підприємницької діяльності, вони розробили план витрачання понад 6 мільйонів євро у власних інтересах. Теж у понеділок Національна антикорупційна дирекція ГПР порушила кримінальну справи проти колишнього директора секретної служби МВС Румунії за фактами зловживання службовим становищем і у нецільовому використанні коштів.

    ДОКТОРАНТУРА – Міністр освіти Румунії Адріан Кураж заявив, що чинне законодавство про присудження наукових ступенів на є послідовним. Цю заяву він зробив після того, як минулого тижня глава освітнього відомства виніс на громадське обговорення проект урядового рішення про Кодекс присудження вченого ступеню доктора наук. Докладніше про це ТУТ.

    ТЕРОРИЗМ – Парламент Румунії у понеділок задовольнив подання президента Клауса Йоханніса щодо затвердження участі Збройних Сил Румунії у місіях
    з навчання іракських сил
    безпеки в рамках Міжнародної антитерористичної коаліції проти терористичного угруповання Ісламська держава. Румунія відправить 50 військовослужбовців, інструкторів, членів
    Генштабу і сил спецпризначення, військової розвідки і наземних військ, які будуть навчати іракських військовослужбовців. Президент звернувся до парламенту з
    проханням затвердити відповідну місію, що триватиме тільки в цьому році.

  • 17 – 23 січня 2016 року

    17 – 23 січня 2016 року

    Президент – про закордонну політику
    Румунії




    Президент Румунії Клаус Йоханніс прийняв у Бухаресті помічника
    держсекретаря США з європейських та євразійських справ Вікторію Нуланд. В ході
    зустрічі було наголошено на привілейованому характері двосторонніх відносин і підтверджено
    бажання обох сторін посилити стратегічне партнерство на всіх його рівнях. Так само був
    відзначений прогрес Румунії у боротьбі з корупцією. Теж на цьому тижні, на традиційний
    щорічній зустрічі з керівниками дипломатичних місій, акредитованих в Бухаресті,
    президент Клаус Йоханніс заявив, що стратегічне партнерство з США, а також
    членство в НАТО і ЄС були і залишаються фундаментальними пілонами закордонної
    політики Румунії. Він сказав, що Румунія хоче консолідувати
    стратегічні партнерські відносини з Німеччиною, Францією, Польщею, Італією,
    Іспанією, Великобританією і Туреччиною, а також надалі приділятиме особливе
    значення відносинам із сусідніми країнами, особливо з Республікою Молдова. Президент заявив, що Східне
    сусідство є окремим розділом
    румунської закордонної політики, додавши, що Румунія надалі підтримує
    зусилля Республіки Молдова, України та Грузії в проведенні реформ, які б
    забезпечили незворотність їх європейського шляху. Клаус Йоханніс заявив, що
    Бухарест продовжить підтримувати політичні та дипломатичні зусилля з
    врегулювання конфлікту в Україні, засновані на принципах територіальної
    цілісності, незалежності та суверенітету, а також на повному виконанні Мінських
    угод. Глава держави зазначив, що ЄС очікує від офіційного Бухареста кращого
    планування свого порядку денного, передусім в плані міграції, і більш ефективного
    управління на рівні європейських установ. Румунія продовжить зусилля задля
    досягнення своєї мети з приєднання до Шенгену, хоча в даний час цей простір
    перебуває під знаком сумніву, – зазначив президент Клаус Йоханніс.


    Візит прем’єр-міністра Румунії до Франції


    Приєднання Румунії до Шенгенської зони було
    головною темою на переговорах, які прем’єр-міністр Дачіан Чолош мав у Парижі з
    президентом Франсуа Олландом і главою уряду Мануелєм Вальсом. Після зустрічі з
    президентом Франції Дачіан Чолош озвучив позицію Румунії в цьому питанні. «Я
    підтвердив готовність Румунії підтримати проекти по зміцненню кордонів, тому
    що ми самі маємо в нашій відповідальності один з найдовших зовнішніх кордонів
    Європейського Союзу. Ми маємо намір продовжити робити свою роботу в цьому
    напрямку і сподіваємося, що цей внесок Румунії в прикордонний контроль, буде
    врахований, поряд з критеріями, які Бухарест вже виконав, коли розглядатиметься питання про наше приєднання до
    Шенгенської зони. Принаймні, на першому етапі, відкривши повітряне сполучення,
    аеропорти.»     У ході зустрічі з французьким президентом були також розглянуті
    досягнення в рамках двостороннього стратегічного партнерства і деталі візиту до
    Бухареста, який Франсуа Олланд здійснить в цьому році. Сторони обговорили
    поглиблення економічних відносин, спільні цілі в галузі досліджень, оборони та
    освіти, проблеми, які зараз стоять перед Євросоюзом, зокрема міграція і
    тероризм, а також ситуацію в Україні та Молдові, в сенсі підтримки
    євроінтеграційних процесів в цих державах. На зустрічі з представниками французького бізнесу
    прем’єр Чолош заявив, що Румунія є стабільною з політичної точки зору і
    передбачуваною з економічного та законодавчого поглядів. Він наголосив на
    необхідності кращого узгодження між бюджетними видатками ЄС та коштами з національного
    бюджету, виділеними для інвестицій і сказав, що уряд приділяє особливу увагу
    підвищенню ефективності державних підприємств. В ході візиту в Париж глава
    румунського уряду був прийнятий спікерами двох палат французького парламенту і
    зустрівся з представниками румунської громади в Парижі.




    Румунія і НАТО


    Міністр оборони
    Міхня Моток у четвер в Брюсселі зустрівся з Генеральним секретарем НАТО Йєнсом
    Столтенбергом. У ході зустрічі румунський міністр підкреслив важливість
    зосередження особливої уваги на безпековій ситуації в Чорноморському регіоні.
    Так само Міхня Моток запевнив, що в 2016 році Румунія дотримається свого
    зобов’язання щодо участі близько 650 військовослужбовців у місії Рішуча
    підтримка в Афганістані. Сторони обговорили також реалізацію Плану
    підвищення оперативних можливостей НАТО і порядок денний наступного саміту
    Альянсу, що відбудеться в липні у Варшаві. У штаб-квартирі альянсу міністр
    оборони Румунії зустрівся й з головою військового комітету НАТО, генералом
    Петром Павелом.




    Місцеві обранці -
    без спеціальних пенсій


    Закон про спеціальні
    пенсії для місцевих обранців не відповідає Конституції, – прийшли до
    одностайного висновку судді Конституційного суду Румунії, у справі за конституційним
    поданням Уряду. У прийнятій ухвалі зазначається, що закон містить багато неясностей, порушує
    рівноправність громадян і не вказує джерело фінансування. До речі, в клопотанні до Конституційного суду Уряд
    попередив, що у разі набуття чинності цього закону, його дія поширюватиметься
    щонайменше на 16.300 потенційних бенефіціарів, а це може мати негативний вплив
    на фінансову стабільність державного бюджету. Згідно з положеннями відповідного
    закону мери, віце-мери, голови і заступники голів повітових рад, при досягненні
    ними загального пенсійного віку, на додаток до звичайної пенсії, отримували
    право на спеціальну пенсію у розмірі від 350 до 1500 євро.

    Візит міністра у справах румунів звідусіль до України

    Міністр у справах румунів звідусіль Дан Стоєнеску перебуває з триденним візитом в сусідній Україні. У п’ятницю він
    зустрівся з заступником міністра культури України Юрієм Зубко, заступником голови Комітету з прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин
    Верховної Ради України Георгієм Логвинським та з представниками МЗС України. У ході переговорів Дан Стоєнеску
    підтвердив підтримку Румунії в європейських устремліннях України та готовність
    поділитися своїм досвідом у процесі проведення внутрішніх реформ, зокрема щодо
    прав національних меншин. Румунський міністр підкреслив важливість забезпечення
    доступу етнічних румунів до освіти рідною мовою, використання румунської мови в
    органах місцевого самоврядування і правосуддя, забезпечення їх представництва на центральному та місцевому рівнях і підтримки засобів масової
    інформації румунською мовою. В ході переговорів з українськими посадовцями румунський
    міністр висловив заклопотаність у зв’язку з ситуацією освіти румунською мовою в Одеській,
    Закарпатській та Чернівецькій областях, де компактно проживають етнічні румуни.

  • Румуно-французькі відносини

    Румуно-французькі відносини

    Відповідь Президента Франсуа Олланда на запрошення прем’єр-міністра Румунії Дачіана Чолоша прийшла негайно: Президент Франції відвідає цього року франкомовну Румунію.

    Дружня атмосфера в якій відбулися переговори в Єлисейському палаці між Франсуа Олландом, Дачіаном Чолошом і його паризьким візаві Мануелем Вальсом є багатозначною. Добрий знавець французької мови, прем’єр-міністр Румунії одружений на француженці. Закінчив вищу освіту у Франції, яка особливо вдячна йому за те, як під час недавнього мандата комісара ЄС він зумів управляти європейським сільським господарством. Так само, як сам президент Олланд заявив, Румунія і Франція, яких пов’язує історична дружба, мають спільні цілі в рамках стратегічного партнерства, підписаного Парижем в 2008 році вперше зі східноєвропейською країною.

    Однак, своїм офіційним візитом до столиці Франції, прем’єр-міністр Дачіан Чолош поклав – як сам заявив – нові цеглини у вже солідний фундамент, що характеризується, зокрема, дуже тісною політичною й економічною співпрацею, позначеною сильною наявністю, в Румунії, кількох важливих промислових груп в таких областях, як машинобудування, авіація або громадські послуги. На цій підставі бажається посилення двосторонніх відносин!

    Оскільки Румунія є європейською країною з найбільшим економічним ростом, прем’єр-міністр Чолош зазначив, що французькі малі і середні підприємства мають хороший інвестиційний потенціал у агро-харчовому та енергетичному секторах, а й передових секторах, таких як будівництво поблизу Бухареста першого в Європі і другого у світі потужного лазера.

    На європейському плані, на тлі міграційної кризи, Румунія, яка спостерігає за одним з найбільших зовнішніх кордонів ЄС, підтримує проекти по зміцненню прикордонного контролю. Бухарест – сказав прем’єр-міністр Чолош – сподівається, що цей його внесок буде визнаний, і в додаток до вже виконаних технічних критеріїв призведе до вступу Румунії до Шенгенської зони вільного пересування шляхом відкриття, принаймні на першому етапі, повітряних шляхів.

    І політика сусідства, особливо в східній частині континенту, фігурувала на порядку денному переговорів у Парижі прем’єр-міністра Дачіана Чолоша. Він висловив сподівання, що кроки французько-німецької пари щодо нормалізації ситуації в сусідній Україні дадуть результатів на благо Європейського Союзу та стабілізації ситуації в цій частині Європи.

    Так само Бухарест розраховує на підтримку Парижа щодо європейського курсу Республіки Молдова. Нарешті, відзначимо, що в ході візиту прем’єр-міністра Дачіана Чолоша до Парижа відбулися зустрічі зі спікерами обох палат французького парламенту, з французькими бізнесменами та представниками румунської громади в Парижі.

  • 21 січня 2016 року

    ЗУСТРІЧ
    – Стратегічне партнерство з США, а також членство в НАТО і ЄС залишаються
    фундаментальними пілонами, на яких будується закордонна політика Румунії, -
    заявив сьогодні президент Клаус Йоханніс на зустрічі з керівниками
    дипломатичних місій, акредитованих в Бухаресті. Він сказав, що міграція,
    тероризм і нестабільність є найбільш помітними і нагальними викликами, на які
    треба знайти адекватну відповідь в 2016 році. Клаус Йоханніс також сказав, що
    Румунія продовжить зусилля задля досягнення своєї мети з приєднання до
    Шенгену, хоча в даний час цей простір перебуває під знаком сумніву. Президент сказав, що окремим розділом румунської закордонної політики є Східне сусідство, додавши, що Румунія надалі підтримує зусилля Республіки Молдова, України та Грузії в проведенні реформ, які б забезпечили незворотність їх європейського шляху. Клаус Йоханніс заявив, що Бухарест продовжить підтримувати політичні та
    дипломатичні зусилля з врегулювання конфлікту в Україні, засновані на принципах
    територіальної цілісності, незалежності та суверенітету, а також на повному
    виконанні Мінських угод. За
    словами глави держави, 2015 рік заклав початок нового способу ведення політики
    в Румунії, а 2016 рік має зміцнити у політичному житі чесноти діалогу, відкритості до громадянського
    суспільства, відповідальності та професіоналізму в міжінституційних відносинах.





    ВІЗИТ – Прем’єр-міністр Румунії Дачіан Чолош у четвер в Парижі закликав
    керівників 60 французьких компаній інвестувати в Румунії, заявивши, що його
    країна є стабільною з політичної точки зору і передбачуваною з економічного та
    законодавчого поглядів. У ході другого дня офіційного візиту до Парижа, глава
    румунського уряду зазначив, що Румунія є, мабуть, єдиною країною в Центральній
    і Східній Європі, в політикумі якої немає екстремістських або націоналістичних
    партій, котрі могли б вдатися до непередбачуваних кроків в політичних рішеннях
    та економічних політиках. Румунія, – нагадав прем’єр-міністр Чолош, – після
    складних реформ, вжитих щойно після економічної кризи в 2009-2011 роках, мала
    рік стабільного економічного зростання. Нагадаємо, що у середу в ході зустрічі
    з президентом Франсуа Олландом і своїм французьким колегою Мануелєм Вальсом
    прем’єр-міністр Дачіан Чолош виступив за посилення двостороннього економічного
    співробітництва.




    Р.МОЛДОВА – Затвердження нового уряду в сусідній Р. Молдова є кроком у напрямку
    забезпечення політичної стабільності – зазначається в прес-релізі Уряду
    Румунії. В офіційному
    повідомленні, поширеному сьогодні, також зазначено, що
    Румунія підтверджує свою повну відкритість до продовження розбудови
    двостороннього стратегічного партнерства і прискорення чинних проектів
    співробітництва, а також підтверджує свою готовність підтримати всі зусилля
    молдовської влади, направлені на впровадження європейського порядку денного і реформ.
    Такою є позиція румунського уряду після того як у середу молдовський парламент схвалив
    склад нового коаліційного прозахідного уряду на чолі з Павлом Філіпом.
    Незадоволені корумпованим і неефективним політичним класом, тисячі демонстрантів
    увірвалися до парламенту
    учора, одразу після голосування, вимагаючи дострокових
    виборів. Протести в центрі Кишинева продовжилися й сьогодні.




    НАТО -
    Міністр оборони Міхня Моток у четвер в Брюсселі зустрівся з Генеральним
    секретарем НАТО Йєнсом Столтенбергом. Згідно повідомленню, поширеному
    прес-службою оборонного відомства, в ході зустрічі румунський міністр
    підкреслив важливість зосередження особливої уваги на безпековій ситуації в
    Чорноморському регіоні. Так само, Міхня Моток запевнив, що в 2016 році Румунія
    дотримається свого зобов’язання щодо участі близько 650 військовослужбовців у
    місії Рішуча підтримка в Афганістані. Міхня Моток та Йєнс Столтенберг
    обговорили також реалізацію Плану підвищення оперативних можливостей НАТО і
    порядок денний наступного саміту Альянсу, що відбудеться в липні у Варшаві. У
    штаб-квартирі альянсу Міністр оборони Румунії зустрівся й з головою військового
    комітету НАТО, генералом Петром Павелом.

    ІНДЕКС ДЕМОКРАТІЇ – Румунія посіла 59 місце в дослідженні
    Індекс демократії, проведеному Economist Intelligence Unit (аналітичним
    підрозділом британського журналу The Economist). Румунія, яка опустилася одну позицію нижче, ніж минулого року, входить до
    категорії «функціональні демократії з недоліками», зокрема через суттєві
    недоліки в урядуванні, недостатньо розвинуту політичну культуру та низьку політичну
    участь. Водночас, відповідно до результатів дослідження, кількість країн з повноцінними
    демократіями зменшилася до 20. Країни, як наприклад Франція чи Японія, вибули з
    цієї категорії.

    ДІТИ – Cправу румуно-норвезької родини
    Боднаріу та система захисту дитини в Норвегії будуть обговорені через приблизно три тижні в Європейському
    парламенті. Ця заява була зроблена в четвер румунський депутатом в Європарламенті
    Данієль Буда, після завершення процедури, відповідно до якої більше 40 євродепутатів
    з Румунії, Німеччини, Кіпру, Польщі, Чехії, Словенії, Болгарії, Бельгії, Мальти
    та Іспанії зажадали дебатів на цю тему. Тим часомделегація румунских парламентаріїв перебуває
    з робочим візитом в Норвегії, соціальна служба якої вирішила взяти опіку над
    п’ятьма дітьми сім’ї Боднаріу, у віці від чотирьох місяців і десяти років через
    ознаки застосування фізичної сили проти дітей. Румунська делегація має провести
    зустрічі з членами комітетів по спеціальності норвезького парламенту, а також з
    представниками Міністерства закордонних справ і Міністерства у справах дітей,
    рівноправності та соціальної інтеграції Норвегії. На знак солідарності з подружжям
    Боднаріу в кількох містах у Румунії і за кордоном мали місце акції підтримки.

    ШПИГУНСТВО – Вбивство колишнього співробітника ФСБ Александра Литвиненка
    «ймовірно» було схвалене російським президентом Володимиром Путіним, на тлі
    давньої суперечки між ними, – зазначається в доповіді розслідування
    британського судді, опублікованій у четвер. МЗС Росії відкинуло висновки
    доповіді, яку вважає політично заангажованою і вкрай непрозорою. Колишній агент
    ФСБ, 46-річний Александр Литвиненко помер в 2006 році у лондонській лікарні
    унаслідок отруєння полонієм-210, високотоксичною радіоактивною речовиною, яку
    майже неможливо виявити, а Москва досі відмовляється видати Великобританії двох
    основних підозрюваних – Андрея Лугового, колишнього агента ФСБ, нині члена
    Націоналістичної партії Росії, і Дмітрія Ковтуна російського бізнесмена, який
    також походить з рядів російських спецслужб.

  • 20 січня 2016 року

    ВІЗИТ – Румунія підтримує проекти щодо
    зміцнення прикордонного контролю ЄС і сподівається, що цей внесок буде врахований, поряд з критеріями, які Бухарест вже виконав, при прийнятті рішення щодо її приєднання до Шенгену, – заявив у
    середу в Парижі прем’єр-міністр Румунії Дачіан Чолош після
    зустрічі з Президентом Франції Франсуа Олландом. Глава румунського уряду заявив, що Румунія зацікавлена в приєднанні до потужного і консолідованого Шенгенського
    простору та готова підтримати будь-яку ініціативу в цьому напрямку. У ході зустрічі, сторони
    обговорили поглиблення економічних відносин, спільні цілі в галузі досліджень, оборони та освіти, ситуацію в Україні та Молдові,
    в сенсі підтримки євроінтеграційних процесів в цих державах. Франсуа Олланд
    підтвердив, що він прийняв запрошення відвідати Румуні в цьому році. Теж сьогодні Дачіан Чолош зустрінеться з румунськими студентами й аспірантами, які вчаться в паризькому Інституті політичних наук та представниками румунської
    громади у Франції. У четвер глава
    румунського уряду зустрінеться з керівниками ряду французьких компаній та
    матиме офіційні переговори у Національних Зборах Франції.




    ГАЗОПРОВІД – Газопровід BRUA, який з’єднає газові
    мережі Болгарії, Румунії, Угорщини та Австрії, стане значним румунським внеском
    у підвищення безпеки газопостачання усередині ЄС, шляхом диверсифікації джерел
    поставок газу в країни Центральної Європи, – зазначається в прес-релізі
    Міністерства енергетики Румунії. Керівний комітет так-званого Механізму
    європейського об’єднання в сфері енергетики у вівторок затвердив виділення 179
    млн євро на будівництво румунської ділянки газопроводу, що буде здійснюватися
    румунською компанією Transgaz. Єврокомісія вважає, що газопровід BRUA є
    важливим кроком у напрямку розвитку газового ринку ЄС, оскільки він дозволить
    постачання природного газу з Каспійського регіону та інших можливих джерел, у
    тому числі скрапленого газу, в країни Центральної Європи. Європейська комісія
    планує витрати у період 2014-2020 рр, 5,3 млрд євро на розбудову
    транс-європейської енергетичної інфраструктури.




    ЗУСТРІЧ – Президент Клаус Йоханніс у четвер
    проведе зустріч з керівниками дипломатичних місій, акредитованих в Румунії. За
    даними прес-служби Адміністрації Президента, на цій зустрічі глава держави
    представить нові напрями зовнішньої політики в поточному році. Від імені дипломатичного корпусу виступить новий
    апостольський нунцій в Румунії, монсеньйор Мігель Маурі Буендіа, який у
    вівторок вручив вірчу грамоту Клаусу Йоханнісу.




    СПЕЦІАЛЬНІ ПЕНСІЇ – Конституційний суд
    Румунії сьогодні, у справі за конституційним поданням уряду, визнав таким, що
    не відповідає Конституції закон Про спеціальні пенсії місцевих обранців.
    Судді одноголосно визнали, що закон містить багато неясностей, створює
    нерівність отримання пенсій місцевими обранцями і не вказує джерело
    фінансування. Нагадаємо, що 26 грудня 2015 року, уряд звернувся до
    Конституційного суду зі зверненням про визнання неконституційними певних
    положень закону, які не відповідають
    ряду статей Конституції, зокрема впроваджують особливий режим привілеїв для
    певних категорій місцевих обранців, передбачають зворотне надання спеціальних пенсійних
    прав і не передбачають джерело фінансування. Уряд попередив, що у разі набуття
    чинності цього закону, його дія поширюватиметься щонайменше на 16.300 потенційних
    бенефіціарів, а це може мати негативний вплив на фінансову стабільність
    бюджету.

    Р.МОЛДОВА -
    Парламент Молдови у середу затвердив склад і програму діяльності нового уряду
    на чолі з прем’єр-міністром Павлом Філіпом. Новий уряд підтримали 57 із 101
    депутата. Глава уряду подякував фракціям нової більшості і пообіцяв вести
    конструктивний діалог як з ними, так і з опозицією. Голосування в парламенті
    відбулося на тлі протестів під стінами законодавчого органу. Незадоволені
    рішенням народних обранців демонстранти спробували прорватися до парламенту,
    але сили правопорядку відтіснили людей і загородили прохід до будівлі. Учасники
    акції протесту вимагають дострокових парламентських виборів. Президент Молдови
    Ніколає Тімофті минулого тижня доручив сформувати новий уряд Павлу Філіпу, як
    представнику нової парламентської більшості, утвореної з демократів, лібералів, групи
    депутатів, які нещодавно вийшли з Комуністичної партії та групи ліберал-демократів.




    НАТО – Міністр оборони Румунії Міхня
    Моток здійснить у четвер офіційний візит до Брюсселя, де проведе переговори з
    Генеральним секретарем НАТО Йєнсом Столтенбергом та зі своїм бельгійським
    колегою Стевеном Вандепутом, – повідомляє прес-служба оборонного відомства.
    Згідно з прес-релізом, поширеним у середу, в штаб-квартирі НАТО румунський міністр проведе переговори і з головою військового комітету НАТО, генералом Петром
    Павелом. Міхня Моток також відвідає румунських громадян, які отримали поранення
    під час пожежі в бухарестському клубі «Колектив» і перебувають на лікуванні в
    брюссельському військовому госпіталі Королева Астрід. Нагадаємо, що 63 людини
    загинули унаслідок сильної пожежі, що сталася в бухарестському рок-клубі 30
    жовтня минулого року.

  • Сучасний стан і перспективи відносин між Румунією та Україною

    Сучасний стан і перспективи відносин між Румунією та Україною

    Посол
    України в Румунії Теофіл Бауер дав інтерв’ю Українській редакції Всесвітньої
    служби Радіо Румунія, в якому підбив підсумки румунсько-українського
    співробітництва у 2015 році та окреслив перспективу співпраці між Україною та
    Румунією в поточному році.

    – Пане посол, 2015 рік став роком продовження позитивних
    тенденцій у розвитку румунсько-українських відносин. Як Ви оцінюєте нинішній
    стан стосунків Румунії та України?






    Теофіл Бауер: Звичайно
    не буде перебільшенням якщо я скажу, що ми знаходимося в наших двосторонніх
    відносинах між Україною та Румунією на висхідній позиції, яка характеризується
    інтенсифікацією двостороннього діалогу як на найвищому, так і на високому
    рівнях. Зокрема 2015 рік був характерний тим, що 17 лютого відбувся офіційний
    візит міністра закордонних справ України Павла Клімкіна, під час якого сторони
    змогли обговорити весь спектр двосторонніх відносин і окреслити стратегію на
    найближчу перспективу. Я хочу вже сьогодні сказати, що все те, що було намічено
    нашими міністрами, воно на сьогодні вже є повністю виконаною, з точки зору як
    української сторони, так і румунської сторони. Під час цього візиту було
    обговорено порядок-денний офіційного візиту президента Клауса Йоханніса до
    Києва, який відбувся в дружній атмосфері, президенти обговорили також усі
    питання, що стосується двостороннього співробітництва і по результатах цього
    візиту ми напрацювали низку, я би сказав, стратегічних з румунською стороною
    домовленостей, які вдалося реалізувати протягом року. Як результат, ми маємо в
    цьому році ратифіковано і тих, які вступили в дію п’ять міждержавних угод, які
    мають серйозне значення, не тільки для зміцнення довіри і безпеки між нашими
    державами, а й для пересічних громадян обох наших країн, оскільки угода, яка
    стосується місцевого прикордонного руху, вона зачіпає в тій чи іншій мірі
    інтереси близько півтори мільйона людей з обох сторін кордону. Тому така угода, я
    вважаю, є суттєвим кроком на зближення між нашими країнами, крім того ми
    підписали таку ж угоду про поромну переправу в районі Ісакча (Румунія) -
    Орлівка (Україна), яка була на розгляді понад 20 років. Я вважаю це також
    суттєвим досягненням, оскільки це зближує наші країни і робить наші кордони
    більш прозорими. Велась низка переговорів в енергетичні сфері, які на мою думку
    є достатньо успішними і ми близькі до того, що буде незабаром підписано також
    міждержавний документ, який буде регламентувати діяльність обох сторін в
    енергетичній сфері, те що є актуальним як для України, так і для Румунії на
    найближчу перспективу. Я переконаний, що 2016 рік стане роком продовження тих
    добрих задатків, які ми заклали в 2015 році і ми перейдемо до реалізації більш
    практичних зусиль з обох сторін щодо тих питань, які турбують наші країни.




    – Як можна охарактеризувати
    позицію румунської влади
    щодо подій в Україні?








    Теофіл Бауер: Я дуже багато на цю тему говорив, говорю і буду ще
    говорити довго, оскільки я вважаю це ключовим чинником і сегментом у наших
    двосторонніх відносинах, оскільки саме чітка позиція румунського керівництва на
    початку анексії АР Крим, на початку агресії на сході України, вона заклала
    фундамент у позитивному розвитку наших відносин. І я хочу підтримувати цей
    позитив, базуючись саме на цих заявах, які чітко формулювали позицію Бухареста
    щодо захисту територіальної цілісності, суверенітету і незалежності нашої
    держави. Тому виходячи з цього ми готові і надалі розвивати наші добросусідські
    відносини з Румунією базуючись на таких підходах офіційного Бухареста до тих
    подій, які сьогодні є в Україні.




    – З 1 січня набула чинності
    Угода про зону вільної торгівлі України з ЄС, як на Вашу думку це позначиться
    на торговельних відносинах між Румунією та Україною?








    Теофіл Бауер: Я скажу, що воно вже позначилося, оскільки ми маємо на
    сьогодні повну зміну в структурі торговельного обороту з Румунією, ми щодня,
    фактично, отримуємо заявки від українських бізнесменів, українських юридичних та фізичних
    осіб, які шукають партнерів у Румунії, як країні-члені ЄС, і я
    переконаний, що вступ в дію Угоди про всеохоплюючу і поглиблену зону вільної
    торгівлі між Україною та ЄС з 1 січня дасть додаткового імпульсу до розвитку
    торговельно-економічних відносин між Україною та Румунією. Ми сьогодні маємо
    спад у загальній структурі торговельного обороту, він викликаний в першу чергу
    тими подіями, які відбувалися в основному в Україні і на сьогодні можна цей
    етап охарактеризувати як надолуженням упущеного. Але позитивним тут є те, що
    інтерес обох сторін до економічного співробітництва не тільки не згас, він,
    навпаки, зараз проявляється з більшою інтенсивністю. Ми за минулий рік отримали
    понад 370 запитів від українських підприємств щодо налагодження тісної
    співпраці з румунськими партнерами і я переконаний, що така співпраця буде і
    надалі розвиватися. І ще один позитив, який я очікую від запровадження цієї
    угоди – це диверсифікація самої структури торговельного обороту з обох сторін,
    оскільки ще донедавна в нашій структурі торговельного обороту домінували товари
    або послуги, які мали мінімальну додану вартість, тобто говоримо про сировину і
    похідні від неї, а зараз можна вже говорити про появу в структурі торговельного
    обороту товарів з високою доданою вартістю, які є конкурентноспроможними, які
    займуть чільне місце на ринку Румунії і на ринку України.






    – Які Ваші очікування від 2016 року? Яких змін у двосторонніх стосунках України із Румунією Ви
    чекаєте в першу чергу?






    Теофіл Бауер: Ми очікуємо, що цього року відбудеться офіційний візит
    президента Петра Порошенка до Румунії, ми очікуємо, також, і вже маємо запрошення
    від міністра енергетики України і міністра транспорту України своїм румунським
    колегам в січні-лютому відвідати Україну. Під час цих візитів планується
    обговорити перспективи співробітництва в транспортній та інфраструктурний
    сферах, енергетичній сфері, що для нас є дуже важливою, і для Румунії в тому
    числі. Ми плануємо організувати в цьому році офіційний візит спікера
    українського парламенту до Румунії на запрошення свого колеги пана Згоні, є вже
    відповідь на це запрошення від пана Гройсмана, з тим, що цей візит відбудеться
    в першій половині поточного року. Ну а такі візити дають додаткового імпульсу в
    двосторонні відносини, завдають темп цим відносинам і після тої тривалої паузи, яку
    ми мали до минулого року ми плануємо в цьому році перейти в площину практичної
    реалізації тих домовленостей, які вже були досягнуті під час попередніх візитів
    і, які будуть досягнуті в цьому році. Я переконаний, що цей рік стане
    переломним в плані того, що ми перейдемо вже від гасел, від заяв до практичних
    кроків, які будуть зближувати наші країни. У нас багато спільного, у нас багато
    проблеми, які ми можемо вирішувати також спільно і я переконаний, що саме на
    цьому повинні будуватися наші двосторонні відносини: довіра, взаємоповага до
    тих основоположних цінностей, взаємоповага до національних інтересів обох країн
    і на основі цього будувати добросусідські, партнерські відносини між нашими
    двома сусідніми державами.

  • Румунсько-німецьке співробітництво

    Румунсько-німецьке співробітництво










    Центральною
    подією офіційного візиту прем’єр-міністра Румунії Дачіана Чолоша у четвер в
    Берлін стала зустріч з канцлером Німеччини Ангелою Меркель.

    Головною темою
    переговорів було поглиблення румунсько-німецьких відносин, в основному в
    економічній галузі. У Бухаресті Німеччина вважається одним з найважливіших
    партнерів, з огляду на те, що товарооборот між двома країнами щорічно перевищує 20 млрд євро. Канцлер Німеччини
    заявила, що Берлін вважає Румунію важливим партнером.




    Ангела
    Меркель: Наша розмова зосередилась на способах покращення економічного
    співробітництва. Ми вже налагодили співпрацю з Міністерством економіки, а
    навесні з’являться нові види діяльності, які сприятимуть посиленню
    румунсько-німецького економічного співробітництва. Важливою умовою для цього є
    продовження вдосконалення правової системи в Румунії. Другою умовою є боротьба
    з корупцією, напрямок, в якому спостерігається помітний прогрес. При ліквідації
    корупції можна буде говорити про економічний прогрес і підвищення життєвого
    рівня в Румунії.





    Прем’єр-міністр
    Румунії заявив, у свою чергу, що Бухарест досяг видимих ​​результатів у
    боротьбі з корупцією. Дачіан Чолош: У боротьбі з корупцією Румунія доклала
    значних зусиль в останні роки, прогрес починає бути помітним у суспільстві.
    Уряд має намір продовжити цю позитивну тенденцію і ми сподіваємось, що наступна
    Доповідь Європейської комісії, що складається в рамках Механізму співпраці та
    контролю ситуації в румунському правосудді, відзначить ці позитивні зміни, у
    тому числі в перспективі рішення, яке держави-члени мають прийняти щодо
    приєднання Румунії до Шенгенської угоди.






    Румунія
    вже багато років чекає зеленого світла на входження в Шенген, Бухарест
    стверджуючи, що були виконані всі умови членства і, що вже діє як фактичний
    член цього простору з точки зору прикордонного контролю. У контексті останніх
    викликів, пов’язаних з масовим напливом мігрантів в Європу, канцлер Німеччини
    вважає, що Шенгенська зона має бути збережена і посилена. Ангела Меркель:
    Європейці підтримують Шенген і тому ми повинні зробити все, щоб зберегти і
    дати можливість країнам, які хочуть увійти до Шенгенської зони, стати
    повноправними членами. Дуже важливим аспектом є те, що Румунія здійснила цілий
    ряд заходів по убезпеченню зовнішніх кордонів.


    Особливу увагу в ході візиту румунського прем’єра до Берліна було приділено й проблемам румунської громади у Німеччині, яка, за офіційними даними, налічує понад 250 тис осіб. В ході зустріч з її представниками у приміщені Посольства Румунії в Берліні, прем’єр-міністр Дачіан Чолош оголосив, що не відмовиться від своєї рівновіддаленості від політичних партій і не буде балотуватися на виборах восени.

  • 6 січня 2016 року

    ВІЗИТ -
    Прем’єр-міністр Румунії Дачіан Чолош 7 січня відвідає з офіційним візитом
    Німеччину і зустрінеться з канцлером Німеччини Ангелою Меркель. Сторони
    обговорять комплекс питань, спрямованих на посилення двосторонньої співпраці та
    проблему колосального напливу мігрантів в Європу. У рамках візиту прем’єр
    Дачіан Чолоше зустрінеться з членами румунської громади в Німеччині та візьме
    участь у Румунсько-німецькому економічному форумі. На початку цього року глава
    румунського уряду здійснить офіційний візит до Франції, а також відвідає
    Нідерланди, країну, яка 1 січня перейняла шестимісячне головування в ЄС.




    ЯДЕРНА ЗАГРОЗА – Рада
    Безпеки ООН, за ініціативи США та Японії, проведе
    екстрене засідання, щоб обговорити сьогоднішнє випробування
    КНДР водневої бомби. Північнокорейська влада оголосила, що це
    четверте ядерне випробування є частиною оборонної стратегії, спрямованої проти
    Сполучених Штатів. Нагадаємо, що з 2006 року КНДР перебуває під санкціями Ради
    Безпеки ООН, які, найімовірніше, будуть посилені, зокрема у напрямку
    подальшого обмеження торгівлі з цією країною, передусім зброєю, а також
    продовження заборони на фінансові операції. Китай, головний союзник
    північнокорейців заявив, що виступає категорично проти ядерного випробування і
    закликав Пхеньян дотримуватися своїх міжнародних зобов’язань щодо
    нерозповсюдження ядерної зброї.




    СВЯТО – Сьогодні, 6 січня,
    православні, які складають більшість в Румунії, католики та греко-католики
    святкують Водохреще, або хрещення Ісуса Христа. У цей день у всіх церквах та
    монастирях освячують воду, яка має особливі цілющі властивості. У четвер,
    православні християни святкують святого Іоанна Хрестителя, який хрестив Ісуса
    Христа у водах Йордану і представив його людям як їх Месію. Водохреще і День
    Святого Іоанна Хрестителя є останніми святами різдвяного циклу, який
    починається 25 січня з Різдва Христового. Майже 2 млн румунів відзначать у
    четвер свої іменини. Тим часом деякі православні громади Румунії, зокрема
    етнічні українці, росіяни, серби та вірмени готуються до Різдва за юліанським
    календарем, на 13 днів пізніше, ніж більшість християнських країн, які перейшли
    на григоріанський календар. Нагадаємо, що у 1924 році Константинопольська
    патріархія вирішила перейти на новий григоріанський календарний відлік, і майже відразу за нею Румунська церква.




    Р.МОЛДОВА – Президент Молдови Ніколає
    Тімофті, надав парламентським партіям тиждень, щоб сформувати більшість і
    зажадав взяти до уваги проєвропейський вибір більшості молдовських громадян. У
    вівторок Ніколає Тімофті відновив консультації з парламентськими партіями
    довкола кандидата на пост прем’єр-міністра, після того як у понеділок
    парламент Молдови не затвердив технічний уряд Йона Стурзи через брак кворуму.
    Якщо і на цей раз парламент не затвердить новий кабінет міністрів, Ніколає Тімофті
    буде зобов’язаний розпустити парламент і призначити дострокові загальні вибори.
    Попередній кабінет на чолі з ліберал-демократом Валерієм Стрельцем, був
    звільнений у жовтні після вотуму недовіри парламенту, ініційованого
    проросійськими Соціалістичною і Комуністичною партіями, але підтриманого й
    демократами, які на той час входили до прозахідної правлячої коаліції.




    НАФТА – Ціна нафти марки Brent у середу, вперше за останні 11 років впала
    нижче позначки в 35 доларів за барель. Це спричинено, передусім напруженістю у
    відносинах між Саудівською Аравією та Іраном, що зменшує шанси на досягнення
    домовленості між країнами ОПЕК щодо колективного скорочення виробництва нафти,
    передає АФП. Обвал нафти, ціна якої впала більш ніж на 30% тільки в 2015 році, прискорився в грудні, після останньої наради Організації
    країн-експортерів нафти, на якій було прийняте рішення зберегти цільові обсяги
    видобутку нафти на колишньому рівні. Зараз рівень видобутку нафти країнами ОПЕК
    становить близько 32 мільйонів барелів на день.

    ТЕНІС – Румунсько-голландська пара Хорія Текеу/Жан-Жюльєн Ройєр вийшла до чвертьфіналу тенісного турніру в Досі (Катар), з призовим фондом 1,2 млн доларів США. У наступному раунді, Хорія та Жан Жульєн, які минулого року були оголошені найкращими в парах у чоловіків, зіграють проти російсько-іспанського Теймураз Габашвілі/Альберт Рамос-Вінолас. Тим часом румунська пара Андреа Міту/Патрісія Марія Ціг у середу вийшла в півфінал жіночого парного розряду тенісного турніру в Шеньчжені (Китай), з призовим фондом в 500 тис. доларів США, де зіграє проти румунсько-американського дуету Моніка Нікулеску/Ваня Кінг. А румунська тенісистка Александра Дулгеру пробилася до чвертьфіналу турніру WTA в Окленді (Нова Зеландія), з призовим фондом в 226.750 доларів США.

  • 2 січня 2016 року

    Р.МОЛДОВА – Молдовський бізнесмен Йон Стурза, кандидатура якого
    була запропонована президентом на пост прем’єр-міністра, сьогодні
    оприлюднив склад нового кабінету міністрів, який сподівається він буде затверджений
    парламентом 4 січня. За словами Йона Стурзи програма
    діяльності уряду була подана до парламенту і стане
    доступною для широкого загалу після її розміщення на офіційному сайті
    законодавчого органу. За підсумками переговорів з парламентськими партіями кандидат в прем’єри заручився підтримкою лише депутатів Ліберал-демократичної
    партії, що означає всього 19 голосів із 101. Більшість фракцій
    оголосили, що вони не підтримають новий уряд, а
    соціалісти заявили, що вони не візьмуть участь у засіданні 4 січня. Нагадаємо, що минулого тижня Конституційний суд Молдови
    одноголосним рішенням підтвердив законність указу Президента Ніколая Тімофті
    про призначення Йона Стурзи кандидатом на пост глави уряду. З поданням щодо
    перевірки законності рішення глави держави до Конституційного суду звернулася
    група 14 депутатів, які щойно вийшли з Комуністичної партії і створили спільну
    політичну платформу з Демократичною партією. Вони стверджували, що
    Ніколає Тімофті був зобов’язаний висувати кандидата в прем’єри тільки з урахуванням думки
    політичної сили, яка має більшість голосів у парламенті.




    ВІЗИТ -
    Прем’єр-міністр Румунії Дачіан Чолош 7 січня здійснить офіційний візит до
    Берліна, в ході якого зустрінеться з Канцлером Німеччини Ангелою Меркель. Глави урядів обговорять, зокрема, зміцнення двосторонніх відносин і
    проблему іммігрантів в Європі. Програма візиту включає, так само, зустрічі з
    членами румунської громади в Німеччині та представниками румунсько-німецького
    економічного форуму. Прем’єр-міністра Дачіана Чолоша під час візиту до
    Німеччини супроводжуватиме міністр закордонних справ Лазер Коменеску.




    БОРГИ – Румунія в
    2016 році виплатить за боргами більше 113 млн євро, зокрема Європейському Союзу
    та Світовому банку, у відповідності до положень угоди стенд-бай,
    укладеної в 2009 році. Сума являє собою процентні платежі і комісії. Минулого
    року Румунія повернула 1 млрд 830 млн євро боргу МВФ, ЄС і Світовому банку.
    Крім цього, 2015 рік був роком, коли Бухарест погасив кредит від МВФ. У період
    з 2009 по 2015 рр. загальна сума виплачених боргів трьом вищезгаданим установам
    склала 4.837 млрд євро, – повідомляє Міністерство фінансів. До 2023 року
    Бухарест має повернути кредиторам, зокрема Світовому банку та Євросоюзу ще майже 5 млрд євро, з цієї суми 3,8 млрд
    євро складають борг перед ЄС.




    БРИНКУШ – Придбання скульптури Мудрість Землі, видатного румунського
    скульптора Константіна Бринкуша, яка зараз перебуває в приватній власності,
    залишається одним з основних пріоритетів Міністерства культури Румунії,
    незважаючи на те, що в цьогорічному бюджеті відомства не передбачено необхідних
    для цього коштів. Міністр культури Влад Александреску сказав, що лише спільними
    зусиллями всього суспільства румунська держава зможе купити цей витвір
    мистецтва, за який власники просять 20 млн євро. Константін Бринкуш, який народився
    в 1876 році в Горжанському повітні і помер в 1957 році в Парижі, по праву
    вважається одним з найвидатніших скульпторів ХХ-го століття. Він глибоко вплинув
    на сучасну концепцію форми в скульптурі та живописі. Нагадаємо, що монументальний комплекс Шлях Героїв у місті Тиргу-Жіу, що включає в себе Стіл
    мовчання, Ворота поцілунку , Нескінченну колону і Алею стільців, у 2007 році
    був включений до списку Європейської культурної спадщини ЮНЕСКО.




    ПРОГНОЗ – Траєкторія популістських рухів, загроза терористичної організації
    Ісламська держава, падіння рейтингу лідерів Німеччини і Франції є основними
    міжнародними подіями, які привернуть до себе увагу в 2016 році, пише
    американська публікація The Wall Street Journal. Майже кожна країна ЄС
    стикається із зростанням популярності популістських партій, незадоволених
    політикою Брюсселя, котрі виступають за відновлення національної незалежності,
    відзначають автори статті на цю тему. Що стосується тероризму, Адміністрація
    Барака Обами поки не знайшла рішення для боротьби з ІДІЛ і без зростання впливу
    Ірану та Росії. З іншого боку, хвиля терактів у Франції та приплив мігрантів в
    Німеччину є серйозною проблемою для обох країн і основних цінностей ЄС.
    Незважаючи на це, аналітики вважають, що і президент Франції Франсуа Олланд, і
    канцлер Німеччини Ангела Меркель, найімовірніше залишаться при владі до виборів
    у 2017 році.




    ТЕНІС – Румунські тенісистки Ірина Бегу, Моніка Нікулеску, Андрея Міту і
    Патрісія Ціг візьмуть участь в турнірі WTA з призовим фондом 500 тис $, що пройде з 3 по 9 січня
    в Шеньчжені, Китаї. За словами організаторів Бегу та Нікулеску будуть посіяні
    на турнірі під першим номером. Андрея Міту теж налічується серед посіяних,
    а Патрісія Ціг візьме участь у кваліфікаційному
    турнірі. Найвідоміша румунська тенісистка Сімона Халеп, яка в 2015 році виграла турнір в Шеньчжені, буде посіяна за номером один в Брісбені (Австралія), на турнірі з призовим фондом 900 тис $,
    що пройде паралельно з китайським.

  • 06 – 12 грудня 2015 року

    06 – 12 грудня 2015 року

    Візит Девіда Кемерона до Бухареста


    Бухарест і Лондон мають важливі двосторонні відносини і прагнуть зміцнити та розвинути це партнерство, – заявив президент Румунії Клаус Йоханніс, після зустрічі з прем’єр-міністром Великобританії Девідом Кемероном. Глава румунської держави зазначив, що військова і безпекова складові двостороннього співробітництва відіграють важливу роль у складному контексті з численними викликами. Сторони обговорили й економічні відносини між Румунією та Великобританією, враховуючи те що, як зазначив президент Йоханніс, товарообіг між двома країнами досяг торік найвищого рівня. У свою чергу, прем’єр-міністр Кемерон сказав, що румуни мають значний внесок у розвиток Великобританії в таких важливих галузях, як фінанси, наука і медицина, але згадав і те, що він назвав тиском системи вільного пересування в ЄС на громадські послуги у Великій Британії. Проте, як підкреслив прем’єр-міністр Румунії Дачіан Чолош в ході зустрічі зі своїм колегою, переважна більшість румунів, що працюють у Великобританії чесно платять усі податки.

    Державний бюджет Румунії на 2016 рік

    Для нещодавно створеного уряду технократів, на чолі з Дачіаном Чолошем, Державний бюджет Румунії на 2016 рік став першим великим викликом. Парламентські партії заявили, що вони в цілому задоволені проектом держбюджету, але він викликав деяке невдоволення серед представників громадянського суспільства, які скаржаться на те, що уряд не консультувався з ними в цьому питанні, і навіть серед важливих установ, таких як, наприклад, Податкова рада, яка говорить про порушення урядом ряду фіскальних правил. Так чи інакше, але з огляду на раніше озвучену позицію нового уряду «Освіта та охорона здоров’я – завжди ключові області, але постійно недофінансовані», відповідні відомства отримають наступного року додаткові гроші. Більше коштів у 2016 році буде виділено й міністерствам внутрішніх справ, оборони на європейських фондів. Водночас менший бюджет матиме наступного року передусім Міністерство праці. У проекті Державного бюджету Румунії на 2016 рік були враховані наступні основні показники: граничний обсяг дефіциту передбачено на максимально-дозволеному в ЄС рівні 3% ВВП, а зростання ВВП складе 4,1%. Проект держбюджету вже був винесений на розгляд парламенту, який планує його прийняти на наступному тижні.

    ВРОК – важливі рішення

    Майже 1200 військовслужбовців і понад 1500 жандармів Румунії візьмуть участь наступного року в місіях НАТО, ЄС, ОБСЄ та ООН. Таке рішення було прийнято на засіданні Верховної ради оборони країни, що відбулося в четвер під керівництвом Президента Клауса Йоханніса і за участі, вперше, міністрів нового уряду. На засіданні був прийнятий Путівник Стратегії національної безпеки Румунії на період 2015-2019 роки і Стратегія Національної служби інформації на той самий період. Крім того, відповідно до прес-служби Адміністрації Президента Румунії, члени ВРОК прийшли до висновку, що румунські компетентні установи, застосували санкції, запроваджені на міжнародному рівні, в період з жовтня 2014 року по вересень 2015 рр..

    Боротьба з корупцією триває

    Невтомна Національна антикорупційна дирекція в котрий раз демонструє, що не випадково користується в останні роки найвищим серед державних установ рівнем довіри населення. На цьому тижні прокурори НАД порушили нове кримінальне провадження за фактами незаконної реституції нерухомого майна, що принесла величезні статки особам, яких в Румунії часто називають членами «Мафії реституції». Фігурантами у справі є дві відомі в румунському суспільстві особи: журналіст Дан Андронік, директор популярної посткомуністичної газети «Еvenimentul zilei», і суперечливий бізнесмен Ремус Труйке, колишній голова канцелярії прем’єр-міністра Адріана Нестасе, який, у свою чергу, був засуджений до позбавлення волі за злочини, віднесені до корупції. Прокуратура звинувачує підозрюваних в корупції та створенні злочинного угруповання з метою незаконного привласнення нерухомого майна. Завдані державі збитки в цьому випадку оцінюється в понад 136 млн євро. В іншій справі Національної антикорупційної дирекції, Верховний суд обрав на цьому тижні судовий контроль, у вигляді запобіжного заходу в кримінальному провадженні, в якому проходять депутати від Націонал-ліберальної партії Йоан Олтян, ветеран румунської посткомуністичної політики, і Кетелін Теодореску, разом з колишнім главою Національного управління з питань реституції майна Кріноцю Думітрян. Вони є фігурантами у справі за фактами незаконної реституції на суму 20 млн євро, що була виплачена Національним управлінням з питань реституції майна одному суперечливому бізнесмену.

    Демографічний спад

    У 2014 році чисельність населення Румунії впала нижче 20 млн осіб, тобто до рівня середини 60-х років минулого століття. За даними Національного інституту статистики торік, населення Румунії зменшилося на 80.000 осіб, до чого додаються 40.000 громадян, які емігрували в інші країни. Це велика кількість людей, рівносильна зникненню двох невеличких міст щороку. Президент Національного інституту статистики Тудорел Андрей, каже, що до 2013 року кількість жителів Румунії зменшилась здебільшого за рахунок еміграції, але в останні роки, основною причиною є поява негативного природного приросту.

  • Турне прем’єр-міністра Віктора Понти до держав Перської затоки

    Турне прем’єр-міністра Віктора Понти до держав Перської затоки

    Ніхто не ігнорує потенціал держав Перської затоки, завдяки багатим покладам нафти та наявного капіталу. Саме тому майже всі уряди світу зацікавлені залученням арабських інвесторів. Саудівська Аравія, Катар, Кувейт, Об’єднані Арабські Емірати були етапами турне прем’єр-міністра Віктора Понти, де він намагався переконати своїх співрозмовників у тому, що варто робити бізнес з Румунією. У Ріяді, де був прийнятий королем Салманом, прем’єр-міністр Віктор Понта ствердив, що Румунія потребує партнерів, таких як Саудівська Аравія, які б інвестували у сільське господарство, будівництво, медичний туризм та оборонну промисловість. Наступного місяця до Саудівської Аравії відбуде група румунських ділових людей з конкретними пропозиціями для співпраці.



    Через 25 років після встановлення дипломатичних відносин між Румунією та Катаром, Віктор Понта був першим румунським прем’єр-міністром, який перебував з офіційним візитом у Досі, де запропонував відновлення двостороннього політичного діалогу та економічних стосунків. Обсяг товарообігу між двома країнами на висхідному тренді, але становить лише 60 млн. доларів, те що не відображає потенціал співробітництва з країною, яка виділяє сотні мільярдів доларів для іноземних інвестицій.



    У Кувейті були обговорені проекти в галузі сільського господарства, охорони здоров’я, інформаційної технології та енергетичної інфраструктури. Обидві сторони шукатимуть рішення для швидкого і легкого проникнення румунських харчових продуктів на ринок в Кувейті та на ринки Перської затоки, – пояснив Віктор Понта. Він каже, що Румунію цінують та люблять в Кувейті, враховуючи роль, яку вона відіграла в 1990 році, посилаючись на категоричне засудження Бухарестом іракського вторгнення в Емірати.



    В Абу-Дабі, переговори з високопосадовцями та бізнесменами з Об’єднаних Арабських Еміратів зосередились на намір румунського уряду розмістити на фондовій біржі аеропорт Отопень та на реструктуризацію румунської авіакомпанії TAROM.



    Наприкінці візиту до держав Перської затоки, прем’єр-міністр підсумував для Радіо Румунія: З політичної точки зору, нам вдалося знову показати, що ми зацікавлені розвивати відносини з ними. Зі свого боку, з самого початку вони були відкритими. Ми говорили про дуже конкретні речі. Тепер ми повинні тримати своє слово, враховуючи нашу погану звичку: обговорюємо проекти, а опісля через бюрократичні проблеми, через страх підписання контрактів, побоюючись перевірки прокурорів, ми просто забуваємо про ці проекти. Але, я особисто та міністри, які супроводили мене стежитимемо, щоб протягом наступних шести місяців, були бодай частково матеріалізовані обговорені нами проекти.



    У комуністичний період, офіційний Бухарест не мав дипломатичні відносини з монархіями Перської затоки, але тісно співпрацював з арабськими державами такими як: Алжир, Лівія, Сирія або Ірак. Без ностальгії, але з прагматизмом, політичні та економічні оглядачі вважають відважним намір Віктора Понти знову перетворити арабський світ на важливого партнера Румунії.

  • 29 квітня 2015 року

    29 квітня 2015 року

    ТУРНЕ – Прем’єр-міністр Румунії Віктор Понта з 30 квітня по 5 травня здійсніть зарубіжне турне до ряду країн Перської затоки, зокрема до Саудівської Аравії, Катару, Кувейту і ОАЕ. Основними цілями цього туру є покращення політико-дипломатичного діалогу та поглиблення економічних і торговельних відносин з цими країнами. Під час візитів будуть представлені ділові та інвестиційні можливості Румунії, передусім у галузях будівництва, інфраструктури, сільського господарства, промисловості, енергетики, IT, туризму й охорони здоров’я. Так само буде підписано ряд угод і протоколів двостороннього співробітництва в сферах закордонних справ, освіти і наукових досліджень, уникнення подвійного оподаткування, захисту інвестицій, туризму, охорони здоров’я, авіації, нафти і газу.




    ВІЗИТ – Міністр закордонних справ Румунії Богдан
    Ауреску здійснив сьогодні робочий візит до Варшави в ході якого зустрівся зі
    своїм польським колегою Гжегожем
    Схетиною. Як повідомляє прес-служба МЗС Румунії основною метою візиту є
    зміцнення політичного і безпекового діалогу між Румунією та Польщею у рамках
    Стратегічного партнерства між двома країнами на вищому рівні, як на
    двосторонньому плані, так і на регіональному й європейському рівнях. В ході
    переговорів у Варшаві були порушені й
    актуальні питання європейського порядку денного, в тому числі підготовка
    до саміту Східного партнерства у Ризі, події на східному сусідстві із наголосом
    на ситуації в Україні та підтримці Р.Молдова в її європейських устремліннях,
    порядок-денний НАТО і енергетична безпека.




    ВЗАЄМИНИ
    – Президент України Петро Порошенко у середу підписав Закон Про ратифікацію
    Угоди між Кабінетом Міністрів України та Урядом Румунії про заходи зміцнення
    довіри і безпеки, прийнятий Верховною Радою 8 квітня, – повідомляє сайт
    глави Української держави. За Угодою сторони домовилися розвивати військове
    співробітництво з метою дальшого зміцнення взаємної довіри і безпеки в зонах,
    що прилягають до румунсько-українського державного кордону. Крім того,
    українська сторона зобов’язується не
    мати і не розміщувати наступальні озброєння на острові Зміїний.




    ЄМС -
    Радіо Румунія організує в Нью-Йорку музичний концерт, який відкриє низку
    заходів, присвячених пленарному засіданню Європейського мовного союзу в період
    29 квітня – 3 травня 2015 року. Зокрема
    30 квітня відомий піаніст румунського походження Матей Варга виступить із
    сольним концертом в Концертному залі Манхеттена. У міжнародному зібранні
    Європейського мовного союзу беруть участь представники європейських і
    американських громадських радіостанцій, а програма заходу включає: семінари,
    дебати, концерти і робочі поїздки, зосереджені на трансляції та обміні
    музичною продукцією.




    КОРУПЦІЯ
    – Верховний суд Румунії виніс постанову про обрання запобіжного заходу у
    вигляді арешту строком на 30 діб для колишнього депутата Марко Аттіли, обвинуваченого у справі
    про корупцію. На момент скоєння злочину Марко Аттіла був держсекретарем в Уряді Румунії. Рішення суду не є
    остаточним і може бути оскаржене. Екс-депутат вже багато часу перебуває в
    Угорщині, а обрання такого запобіжного заходу дає можливість слідчим вимагати
    його екстрадиції. З іншого боку Палата Депутатів не задовольнила подання
    Національної дирекції по боротьбі з корупцією ГПР щодо надання згоди на
    затримання та арешт депутата Йоана Окь обвинувачено в корупції. Відповідна
    пропозиція за результатами голосування не отримала необхідної кількості голосів
    депутатів.






    КУЛЬТУРА
    – Сенат Румунії призначив 72-річного Раду Борояну президента Румунського
    інституту культури. Він замінить на цій посаді Ліліана Замфірою, який у п’ятницю
    подав прохання про відставку, стверджуючи, що цілі, які поставив перед собою в
    момент призначення на відповідну посаду були досягнуті. Раду Борояну є
    директором мистецької галереї й одним із засновників відомого бухарестського аукціонного
    будинку. Він увійшов в політику на початку 90-х років, був державним секретарем
    у Міністерстві культури, сенатором і послом у Швейцарії. В даний час він є
    віце-президентом Ліберал-реформаторської партії, яку очолює спікер Сенату Келін
    Попеску Терічану.




    КОШТИ ЄС – Комісар ЄС з регіональної
    політики Коріна Крецу стверджує, що освоєння коштів європейських фондів на
    2007-2013 роки залишається серйозною проблемою для Румунії. Водночас Єврокомісія високо
    оцінила прогрес, досягнутий Румунією, а відповідна тема була розглянута в ході
    зустрічі у вівторок у Страсбурзі між президентом Єврокомісії Жаном-Клодом
    Юнкером і прем’єр-міністром Румунії Віктором Понтою. Коріна Крецу закликала
    румунську владу прийняти і впровадити Ініціативу з питань МСП, що потребує
    національного співфінансування і має великий потенціал стимулювання
    підприємництва та створення нових робочих місць.




    СТИХІЯ – Гуманітарна допомога та рятувальні
    команди дісталися ізольованих гірських громад у Непалі, розташований поблизу
    епіцентру руйнівного землетрусу, який стався кілька днів тому, передає BBC. У
    столиці Катманду, де тривають роботи з розбирання завалів і пошуки людей під
    руїнами, розлючений натовп влаштував зіткнення з поліцією, невдоволений діями
    місцевої влади з ліквідації наслідків катастрофи. Кількість загиблих в
    результаті землетрусу в Непалі перевищила 5000 осіб, більше півмільйона людей
    залишилися без даху над головою.

  • 1 квітня 2015 року

    1 квітня 2015 року

    ВІЗИТ – Румунія і Туреччина мають спільні цілі та інтереси, – заявив у середу в Бухаресті президент
    Клаус Йоханніс, після зустрічі з його турецьким колегою Реджепом Тайіпом Ердоганом. Основними темами переговорів стали безпека в регіоні і двостороннє економічне співробітництво. Президент
    Йоханніс підкреслив особливе значення участі Туреччини в створенні командного центру НАТО в Румунії.
    З іншого боку, румунський президент нагадав, що Туреччина є
    найбільшим торговим партнером Румунії за межами
    ЄС і підтвердив підтримку Бухареста вступу Туреччини в Європейський Союз. У свою чергу Реджеп Тайіп Ердоган торкнувся поглиблення двосторонніх відносин та тісної співпраці між Румунією і Туреччиною в НАТО. Турецький лідер, який цими днями здійснив міні-турне по країнах Південно-східної Європи був змушений перервати
    свій візит до Бухареста через виняткову ситуацію безпеки в Стамбулі.




    КОРУПЦІЯ – Сенат, верхня палата румунського
    парламенту, у середу задовольнив запит Національної антикорупційної дирекції
    про надання згоду на розширення кримінального провадження і, відповідно,
    затримання та арешт колишнього міністра фінансів, соціал-демократа Даріуса
    Вилкова. Він звинувачується в здійсненні фінансових операцій, несумісних із
    міністерською і парламентською діяльностями. Вилков був поміщений під домашній
    арешт в іншій справі. Він підозрюється в тому, що в 2008 – 2009 роках, коли був
    мером міста Слатіни, що на півдні Румунії, уклав преференційні договори, в
    обмін на хабар розміром у два мільйони євро. Теж у середу депутат від
    Демократичного союзу угорців Румунії Марко Аттіла подав заяву про відмову від
    депутатського мандата, перед тим як Палата депутатів мала обговорити другий
    запит Національної антикорупційної дирекції про надання згоди на затримання й
    арешт у кримінальному провадженні за фактом перевищення службових повноважень.
    Марко Аттіла ще в грудні покинув територію Румунії і перебуває нині в сусідній Угорщині.




    БАНКИ -
    Національний банк Румунії сьогодні скоротив облікову ставку до нового
    історичного мінімум: 2,25% до 2%. Згідно з НБР таке рішення спрямоване на
    забезпечення стабільності цін у середньостроковій перспективі, а також та на
    підтримання економічне зростання, у тому числі шляхом відновлення довіри до
    банків і процесу кредитування. Губернатор НБР Мугур Ісереску не
    виключив ще більш значне скорочення облікової ставки. З іншого боку він сказав,
    що нові фіскальні заходи, передбачені урядом у новому Податковому кодексі
    мають бути реальними. Він сказав, що центральний банк уважно стежить за останніми
    подіями в Греції та Австрії, країнах які мають значну частку капіталу,
    інвестованого в румунську банківську систему і готовий втрутитися, якщо банки в
    цих країнах стикатимуться з труднощами.







    МОЛОКО – З 1 квітня в Європейському Союзі вступила
    в силу лібералізація молочного ринку шляхом скасування квот на виробництво
    молочної продукції у країнах європейського співтовариства. Це має призвести до зниження цін
    на молоко і молочні продукти на всій території Євросоюзу. Румунські фермери
    бояться, однак, що скасування квот призведе до їх банкрутства, оскільки ринок
    буде монополізований великими багатонаціональними виробниками молочних
    продуктів. Міністр сільського господарства Данієль Константін, стверджує,
    однак, що немає підстав для занепокоєння. За його словами, зниження ПДВ на продукти
    харчування, у тому числі на молоко з 24% в даний час, до 9% з
    червня матиме позитивні наслідки і приведе, перш за все до збільшення
    споживання молока і молочних продуктів. Невдоволення скасуванням молочних квот
    спостерігаються і в інших європейських країнах. Європейські дрібні виробники
    вже організували протести у Брюсселі, незважаючи на запевнення Комісара ЄС з
    питань сільського господарства Філа Хогана.




    ТЕНІС – Румунська
    тенісистка, третя ракетка світу, Сімона Халеп вийшла до чвертьфіналу тенісного
    турніру WTA в Майамі (США), призовий фонд якого складає 5,4 мільйона доларів. У
    суперечці за вихід до півфіналу суперником Халеп стане американка Слоан Стівенс
    (45 місце в рейтингу WTA). До цього чвертьфіналу тенісистки зустрічалися 4 рази
    і кожна з них перемогла двічі. Сімона Халеп проводить відмінний сезон, вигравши
    вперше турнір в Індіан-Уеллсі Каліфорнії.