Tag: візит

“Румунія підтримує зближення України з ЄС, – заявив сьогодні в Києві, Президент Румунії Клаус Йоханніс після зустрічі зі своїм українським колегою Петром Порошенком.

Він сказав, збереження курсу внутрішніх реформ – на зміцнення демократії та верховенства закону – є кращим проявом продовження європейського курсу України. Глава Румунської держави наголосив, що Румунія підтримує суверенітет, єдність і територіальну цілісність України.

Стосуючись конфлікту на сході України, Клаус Йоханніс підкреслив важливість швидкого і безумовного впровадження домовленостей між Києвом і проросійськими сепаратистами, додавши, що Румунія підтримує санкції ЄС щодо Росії.

Президент Румунії сказав, що домовився з президентом Порошенком забезпечити кращу видимість румунської етнічної громади в Україні та української – в Румунії.

Петро Порошенко висловив щиру вдячність за те, що Румунія першою ратифікувала Угоду про асоціацію України та ЄС, що на його думку демонструє ставлення Бухареста до європейської перспективи України. Президенти успішно обговорили чутливі питання двосторонніх відносин і домовились поновити діяльність спільної президентської комісії.

Офіційні візити Президента Румунії до Р.Молдова та Німеччини

На цьому тижні президент Румунії Клаус Йоханніс мав доволі насичений порядок денний. Він здійснив офіційні візити в сусідню Молдову та в Німеччину, перші після вступу на посаду глави румунської держави. У Кишиневі Клаус Йоханніс мав зустрічі зі своїм молдовським колегою Ніколаєм Тімофті та з новим премєром Кирилом Габурічем, в ході яких ще раз підкреслив, що Румунія підтримає Молдову на її європейському і демократичному шляху. У свою чергу, Ніколає Тімофті пообіцяв продовжити правові реформи, боротьбу з корупцією та економічний розвиток країни, які залишаються пріоритетами молдовського уряду. У Берліні Клаус Йоханніс зустрівся зі своїм візаві Йоахімом Гауком та з канцлером Ангелою Меркель, з якими обговорив різні аспекти двостороннього економічного співробітництва та вступ Румунії до Шенгенської зони. Глава румунської держави відзначив великий потенціал розвитку економічного співробітництва між двома країнами за рахунок збільшення інвестицій і розширення торгівлі. Стосовно приєднання Румунії до Шенгену, процес, в якому Бухарест розраховує на підтримку Берліна, канцлер ФРН Ангела Меркель сказала, що на даний час не може висловитись про можливе членство в цьому році. Питання щодо ситуації в Україні було порушене президентом Румунії як у Молдові, так і в Берліні. Клаус Йоханніс, Ніколає Тімофті і Ангела Меркель підтвердили свою стурбованість з приводу кризи в Україні, яка може вплинути на стабільність і безпеку в регіоні.

Мастер-план розвитку траспортної інфраструктури Румунії протягом наступних 15 років

Уряд затвердив остаточний варіант Генерального плану розвитку транспортної галузі Румунії, що встановлює пріоритети розвитку інфраструктури до 2030 року. Загальна вартість проектів розвитку транспортної мережі Румунії – автомобільної, повітряної, морської і залізничної – становить понад 45 мільярдів євро. Документом передбачено, зокрема, будівництво упродовж найближчих 15 років 1300 кілометрів автодоріг, 1800 км швидкісних доріг, а також понад 3000 км доріг регіонального та європейського значення. У залізничному секторі планується ремонт понад 3000 км залізничних колій, електрифікація 425 км залізничних ліній і будівництво високошвидкісних залізничних магістралей. У морській галузі передбачається будівництво 752 км водних шляхів та модернізація 12 портів. Румунська влада планує також в наступні 15 років модернізувати й 14 аеропортів. Міністр транспорту Йоан Рус повідомив, що Генеральний план розвитку транспортної інфраструктури Румунії 9 – 13 березня буде представлений в Єврокомісїі, яка має прийняти кінцеве рішення по ньому у квітні-травні.

Попередження Єврокомісії щодо економічної та податково-бюджетної політик Румунії

Податково-бюджетній політиці Румунії бракує послідовності, передбачуваності та стратегічного планування, в той час як рівень збирання ПДВ залишається проблемним, зазначається в доповіді Європейської комісії щодо Румунії, опублікованій в четвер у Брюсселі. Напередодні Єврокомісія прийняла рішення порушити процедуру макроекономічної незбалансованості щодо Румунії та Португалії, двох із 16 країн ЄС, в яких у листопаді минулого року були констатовані економічні дисбаланси. Єврокомісар з економічних і валютних питань Пєр Московісі, пояснив, що однією з причин включення Румунії в цей список було рішення румунської влади відмовитися у 2015 році від програми зовнішньої фінансової допомоги. Згідно прес-релізу Єврокомісії, у Румунії спостерігаються макроекономічні дисбаланси, що вимагають проведення моніторингу і вжиття адекватних дій. Під час впровадження трьох послідовних програм допомоги від ЄС і МВФ зовнішні і внутрішні дисбаланси значно скоротилися. Тим не менш, ризики, викликані негативною величиною чистих іноземних інвестицій і низьким експортним потенціалом у середньостроковій перспективі потребують особливої уваги. Так само, попри стабільність фінансового сектора загалом, банківська галузь залишається уразливою перед внутрішніми й зовнішніми шоками.

Підсумки діяльності Національної антикорупційної дирекції Румунії за 2014 рік

2014 став роком премєр і рекордів у роботі Національної антикорупційної дирекції Румунії, заявила головний прокурор НАД Лаура Кодруца Кьовеші, представляючи результати діяльності цієї установи за минулий рік. За її словами, у минулому році прокурори НАД довели до кінця 4100 справ, в яких було предявлено звинувачення найбільшій кількості чиновників і повернуто в державну казну понад 310 мільйонів євро, утричі більше ніж в 2013 році. Водночас минулого року 86 прокурорів надіслали до суду найбільшу кількість обвинувальних актів у кримінальних провадженнях з 2002 року, коли була створена відповідна структура. Лаура Кодруца Кьовеші відзначила рекордно високий рівень довіри громадян до Національної антикорупційної дирекції у 2014 році та збільшення майже на 80% кількості скарг від громадян. Вона запевнила, що у 2015 році НАД продовжить розслідування у кримінальних провадженнях, незалежно від адміністративної чи політичної функції підозрюваних. Головний прокурор Національної антикорупційної дирекції заявила, що пріоритетними напрямками прокурорського нагляду будуть також справи за фактами порушень в сфері державних закупівель, освоєння коштів з європейських фондів, корупції в сферах бізнесу, правосуддя, освіти, охорони здоровя, з особливим наголосом на відшкодуванні завданих злочинами збитків.

Президент Румунії Клаус Йоханніс прийняв сьогодні міністра закордонних справ України Павла Клімкіна, який перебуває з офіційним візитом в Бухаресті.

Співрозмовники обговорили поточний стан двосторонніх відносин у всіх сферах, запримітивши, що на нинішньому етапі створені об‘єктивні передумови для перезавантаження цих відносин на основі добросусідства, дружби, взаємовигідного співробітництва.

Президент Клаус Йоханніс висловив сподівання, що набуття чинності 15 лютого мінської домовленості про припинення вогню буде дотримуватися всіма зацікавленими сторонами і приведе до стабілізації ситуації в регіоні. Президент Румунії підтвердив свою підтримку територіальної цілісності, суверенітету та незалежності України і тверду підтримку Румунії щодо продовження демократичного і європейського курсу України. Було, також, підкреслено велике значення успіху цього підходу, продовження і поглиблення київською владою процесу реформи, особливо в боротьбі з корупцією та зміцненні державних установ.

Міністр Павло Клімкін подякував Президенту Румунії за його послідовну підтримку територіальної цілісності, суверенітету та незалежності України, а також за засудження анексії Кримського півострова Російською Федерацією, агресії Росії в східних частинах Донецької та Луганської областей України та підтримки Москвою терористичних організації «ДНР» і «ЛНР».

Президент Румунії Клаус Йоханніс взяв участь у Брюсселі у першому після вступу на посаду засіданні Європейської Ради, головними темами якого були криза в Україні, боротьба з тероризмом і боргова ситуація Греції. Як зізнався навіть глава держави, це перше засідання Європейської Ради, в якому взяв він участь, пройшло в надзвичайно складному геополітичному контексті.

Торкнувшись напруженої ситуації в сусідній Україні і недавньої домовленості в Мінську, Президент заявив, що Румунія розуміє підвищену небезпеку збройного конфлікту на сході країни і візьме участь у розвязанні політичної кризи. Клаус Йоханніс: Я висловлюю переконання в тому, що єдиним рішенням для української кризи є політичне, на базі діалогу, метою якого є припинення кровопролиття. До домовленості в Мінську ми ставимося із довірою, але ми усвідомлюємо, що залишаються напруженість і чутливі пункти, які ми не можемо вирішити без політичної волі та без єдності.”

Йоханніс зазначив, однак, що як він, так і інші європейські лідери не плекають жодних ілюзій, що від тепер сторони дотримуватимуться всіх пунктів домовленості, враховуючи, що частина положень цієї домовленості фігурувала і у попередній мінській угоді з вересня. У кулуарах засідання Європейської Ради, Президент Румунії зустрівся зі своїм київським колегою Петром Порошенко, щоб обговорити двосторонні відносини та питання регіонального порядку. Порошенко подякував Йоханнісу за дуже сильну позицію в підтримку України і запросив його зробити візит до Києва, пропозиція будучи прийнята Президентом Румунії.

Іншою важливою темою порядку денного засідання Європейської Ради була боротьба проти тероризму. Президент Йоханніс сказав, що антитерористичні заходи набувають нового виміру і політичного значення після теракту з Франції, але застеріг, що вони не повинні створювати нових барєрів, їх слід застосувати в середині ЄС, без відмінностей між країнами шенгенського простору і країнами поза цим простором. Він уточнив, що була прийнята декларація про заходи по боротьбі з тероризмом, спрямовані на безпеку громадян, запобігання радикалізму, співпрацю з міжнародними партнерами.

Бухарест підтримує в тому числі співпрацю з партнерами поза європейського простору, щоб протистояти цим загрозам, повною мірою використовуючи існуючі вже рамки. Третьою важливою темою була ситуація заборгованості Греції, щодо чого європейські лідери і грецька влада не змогли досягти домовленості. Міністри фінансів єврозони і представники Греції відновлять у понеділок переговори про реструктуризацію величезного боргу цієї країни перед закінченням строку програми допомоги Греції наприкінці місяця.